Буря Лілія Володимирівна. Гігієнічне обгрунтування шляхів підвищення працездатності та ефективності праці лікарів-стоматологів терапевтичного профілю

Краткое описание

Буря Лілія Володимирівна. Гігієнічне обгрунтування шляхів підвищення працездатності та ефективності праці лікарів-стоматологів терапевтичного профілю : дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Українська медична стоматологічна академія. — Полтава, 2006. — 172арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 134-160.

Буря Л.В. Гігієнічне обгрунтування шляхів підвищення працездатності та ефективності праці лікарів-стоматологів терапевтичного профілю”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальнісью 14.02.01 Гігієна, медичні науки. Інститут гігієни праці АМН України, м. Київ, 2006.
Дисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання щодо гігієнічної оцінки характеру та умов праці лікарів-стоматологів терапевтичного профілю на сучасному етапі розвитку гігієни та стоматології, а також вивчення їхнього впливу на працездатність та ефективність праці.
В роботі розкритий взаємозв'язок між станом здоров’я та працездатністю лікарів-стоматологів з характером їхньої праці, рівнем технічного забезпечення та ін.
На основі проведених досліджень установлені особливості характеру та умов праці фахівців даного профілю, показані зміни функціонального стану організму під час трудового процесу в залежності від дня тижня, робочої зміни та стажу роботи за фахом. Запропоновані профілактичні заходи, направлені на підвищення працездатності та ефективності праці лікарів-стоматологів терапевтів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в обґрунтуванні та розробці раціональних фізіолого-гігієнічних основ організації трудового процесу з метою тривалого підтримання на високому рівні працездатності та збереження здоров’я лікарів-стоматологів терапевтичного профілю, на основі комплексного вивчення і оцінки дії характеру та умов праці на організм лікарів, які працюють за даною спеціальністю.
1. В роботі проведена гігієнічна оцінка результатів досліджень характеру та умов праці лікарів терапевтичної стоматології, що дало змогу оцінити її як напружену в фізичному та психофізіологічному аспектах, а також виявити провідні чинники, що визначають структуру захворюваності досліджуваного контингенту:
невідповідність робочої пози лікаря-стоматолога терапевтичного профілю гігієнічним вимогам призводить до розвитку захворювань опорно-рухового апарату;
невідповідність освітлення стоматологічних кабінетів гігієнічним вимогам призводить до розвитку патології зорового аналізатору.
2. Виявлено, що 59% лікарів-стоматологів працюють в найбільш ергономічно нераціональному робочому положенні (стоячи), 24,6% - в робочому положенні сидячи і лише 16,4% чергують ці робочі пози, а також встановлено достовірний зв’язок між робочим положенням і виникненням виробничо-обумовлених патологічних відхилень в стані здоров’я: остеохондрозу, варикозного розширення вен нижніх кінцівок, порушення осанки.
3. Встановлено, що рівень освітлення робочого поля стоматолога-терапевта (порожнина рота пацієнта) відповідає вимогам розряду особливо точна зорова робота. Проте рівень освітлення інструментального столика по відношенню до освітлення робочого поля був в межах 1:13 1:18, що призводить до втоми та перевтоми органу зору лікаря-стоматолога, а в подальшому до патологічних змін виробничо обумовленого характеру.
4. На підставі аналізу показників психологічних досліджень САН (самопочуття, активність, настрій) встановлено, що працездатність та втомлюваність лікарів-стоматологів залежать від стажу роботи за фахом, статі, робочої зміни та дня тижня - загальна працездатність стоматологів-терапевтів мала тенденцію до зниження під кінець робочого дня і тижня, що свідчить про значну напруженість їхньої праці.
5. Встановлено, що мікрокліматичні умови в обстежених стоматологічних кабінетах, в основному, відповідали гігієнічним нормативам, за виключенням підвищеного показника швидкості руху повітря (0,58-0,74 м/с), та зниження відносної вологості повітря (на 5,4-11,3% по відношенню до оптимального значення) в холодний період року в окремих кабінетах.
6. За даними етапних хронометражних спостережень встановлено: найбільших витрат часу вимагала реставрація фронтальної групи зубів унаслідок необхідності досягнення високої естетичності результату та каріозних порожнин II, III і IV класів, які відрізняються складністю лікування;
- робота з фотополімерами дає лікарю додаткове навантаження на орган зору за рахунок світлового впливу фотополімеризатора, оскільки на лікувальні маніпуляції з його застосуванням припадає близько 40% від загального часу, який витрачається на реставрацію зуба.
7. В результаті проведених досліджень особливостей функціонального стану організму лікарів стоматологів-терапевтів під час трудового процесу, можна констатувати наступне:
- стомлення після роботи у жінок більш виражене ніж у чоловіків (згідно результатів досліджень м’язової сили - зниження в середньому на 3,5 та на 2,5 кг (Р<0,05) відповідно, та витривалості робочої руки до навантаження - зменшення в середньому на 8 та на 5 секунд (Р<0,01) відповідно);
- показники фізіологічних досліджень (АТ систолічний та діастолічний, ЧСС) погіршуються протягом робочого тижня, що свідчить про значне навантаження лікаря-стоматолога;
- швидкість сприйняття інформації вірогідно зменшується наприкінці робочого дня (Р<0,05) та тижня в усіх групах під час роботи, що свідчить про розвиток втоми у працюючих.
8. Розроблений комплекс організаційних та гігієнічних заходів щодо поліпшення умов праці лікарів-стоматологів і вдосконалення санепіднагляду за стоматологічними кабінетами. Ці профілактичні заходи дозволять підвищити працездатність, ефективність праці та сприятимуть збереженню здоров’я лікарів-стоматологів.