БУТ Анатолій Анатолійович СИСТЕМА ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ З ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ У НАВЧАННІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

БУТ АНАТОЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 373.5.016 : 911.2

СИСТЕМА ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ З ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ У НАВЧАННІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

13.00.02 теорія та методика навчання (географія)

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Топузов Олег Михайлович, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ...... 310
РОЗДІЛ 1. СИСТЕМА ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ
І ПРАКТИЦІ
1.1. Сутність системи проблемних завдань у психолого-педагогічній
літературі 1140
1.2. Висвітлення системи проблемних завдань у методичній літературі
з географії ..4051
1.3. Сучасний стан проблеми у практиці роботи загальноосвітніх навчальних
закладів ......5271
Висновки до першого розділу 7172
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ З ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ
У НАВЧАННІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
2.1. Методичні засади побудови системи проблемних завдань з фізичної
географії ........................................7386
2.2. Методика використання системи проблемних завдань з фізичної географії
у навчанні учнів основної школи ..87134
2.3. Вплив системи завдань проблемного характеру на формування
пізнавального інтересу учнів до географії . 134152
2.4. Організація і результати дослідно-експериментальної роботи 152174
Висновки до другого розділу ..175179
ВИСНОВКИ .180182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183-204
ДОДАТКИ .205-234

ВСТУП
Актуальність дослідження. Перехід до ринкової економіки, поява нових видів трудової діяльності, підвищення питомої ваги інтелектуальної праці диктують нові вимоги до розвитку особистості молодої людини. Сьогодні, як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті, нагальною стала потреба „розвитку творчих здібностей, навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти, самореалізації особистості та підготовки кваліфікованих кадрів, які можуть творчо працювати” [155, с. 4-5]. У зв’язку з цим перед науковцями і вчителями постало завдання оновлення змісту освіти й удосконалення організації навчально-виховного процесу.
У світлі названих вимог особливої значущості у сучасній школі набуває застосування методів, форм, типів навчання, сутнісними ознаками яких є: навчання і виховання особистості з максимальним розвитком здібностей, створення умов для її саморозвитку і самонавчання, осмисленого визначення можливостей та життєвих цілей. Такі риси властиві проблемному навчанню, яке спрямоване у своїй головній меті на формування творчої особистості шляхом системного застосування проблемних завдань у предметному навчанні. На відміну від традиційних репродуктивних методів, під час проблемного навчання нові знання не даються учневі в готовому вигляді, а здобуваються ним у процесі активного розв’язання проблемних завдань.
Організація проблемного навчання завжди привертала увагу психологів, педагогів, методистів. Сучасну теоретичну і методичну базу її визначили праці А.М.Алексюка, Ю.К.Бабанського, О.В.Брушлинського, Г.С.Костюка, Т.В.Кудрявцева, І.Я.Лернера, М.І.Махмутова, О.М.Матюшкіна, Л.Л.Момот, В.І.Паламарчука, С.Л.Рубінштейна, М.М.Скаткіна, А.В.Фурмана, Т.І.Шамової та інших.
Значний внесок у розвиток теорії і практики проблемного навчання зробили вчені: Л.Бартецкі, Ч.Купісевич, К.Лех, М.Марков, В.Оконь, Ц.Петков, Е.Флемінг та інші.
Проблемному навчанню географії присвячені праці українських методистів В.М.Герасимчука, В.П.Корнєєва, А.Й.Сиротенка, О.Г.Стадника, Л.І.Круглик, М.С.Топузова, О.М.Топузова, Б.О.Чернова, Є.Й.Шиповича, М.Т.Янка та інших. Питання проблемного навчання розглядали російські методисти-географи П.А.Зимін, М.К.Ковалевська, В.А.Коринська, В.А.Лісов, Л.М.Панчешнікова, Г.А.Понурова, В.А.Щеньов та інші.
Аналіз наукових праць показав, що проблемне навчання оптимально забезпечує активну пізнавальну діяльність школярів у навчанні географії через використання проблемних завдань, за умови організації у певну систему, що підвищує їх результативність. Системне розв'язання таких завдань підвищує науковий рівень навчання, розвиває самостійне творче мислення, сприяє формуванню пізнавальної активності учнів, їх інтересу до навчальної діяльності. Деякі аспекти цієї теми знайшли відображення у роботах М.К.Ковалевської (1972), В.А.Коринської (1982), В.П.Корнєєва (1979, 1996), Л.І.Круглик (2001), Л.М.Панчешнікової (1979, 1982), Г.А.Понурової (1991), М.С.Топузова (1995, 1996), О.М.Топузова (2005, 2007). Так, Л.М.Панчешнікова, Г.А.Понурова розглядали особливості конструювання і вирішення проблемних завдань на уроці географії; В.А.Коринська висвітлювала технологію створення системи самостійних робіт з різних курсів географії. В працях О.М.Топузова особлива увага приділена методичній системі проблемного навчання географії. Але питання створення проблемних завдань з фізичної географії, диференціації їх за змістом та рівнем складності, засади організації системи, спрямованої на досягнення певної дидактичної мети, розроблені недостатньо і потребують подальшого дослідження.
Результати аналізу стану досліджуваної проблеми у практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів засвідчили, що завдання проблемного типу епізодично і безсистемно застосовуються невеликою кількістю вчителів географії. У навчально-методичній літературі відсутня система проблемних завдань з фізичної географії. У фахових періодичних виданнях подаються лише окремі приклади проблемних завдань з різних курсів фізичної географії, не пов'язаних між собою в чітку систему, що істотно не впливає на ефективність та продуктивність процесу навчання фізичної географії.
Аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури показав, що система проблемних завдань з фізичної географії ще не була предметом спеціального педагогічного дослідження. Отже, у методиці навчання географії виникла суперечність між теоретичним обґрунтуванням важливості та необхідності впровадження системи проблемних завдань з фізичної географії і станом методичної розробки цього питання. Актуальність дослідження і зазначена суперечність зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Система проблемних завдань з фізичної географії у навчанні учнів основної школи”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторії географічної освіти Інституту педагогіки АПН України з теми „Науково-методичні засади відбору і реалізації змісту географічної освіти в середній загальноосвітній школі” (номер державної реєстрації 0102U000214). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 4 від 24.05.2001 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 31.01.2006 р.)
Об’єктом дослідження є процес навчання з фізичної географії в основній школі.
Предмет дослідження система проблемних завдань як засіб формування знань учнів основної школи у процесі навчання фізичної географії.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці системи проблемних завдань з фізичної географії у навчанні учнів основної школи та експериментальній перевірці її ефективності.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективного формування географічних знань учнів основної школи можна досягти за умови включення в навчальний процес системи проблемних завдань, в основу якої покладено методи дослідження географічної науки й окремі провідні ідеї фізичної географії, адаптовані до умов загальноосвітньої школи, та застосування спеціально розробленої методики, що передбачає:
а) формування в учнів уміння розв'язувати проблемні завдання;
б) організацію проблемно-тематичної побудови навчального матеріалу;
в) підготовку та проведення уроків проблемного характеру.
Відповідно до мети і гіпотези визначені завдання дослідження :
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії і практиці сучасних загальноосвітніх навчальних закладів.
2. Теоретично обґрунтувати методичні засади побудови системи проблемних завдань з фізичної географії.
3. Створити відповідно до обґрунтованих методичних засад систему проблемних завдань з фізичної географії.
4. Розробити методику використання системи проблемних завдань з фізичної географії у навчанні учнів основної школи та експериментально перевірити її ефективність.
Методологічну основу та теоретичну базу дослідження становлять наукові положення про закономірності розвитку особистості, загальнонаукова теорія пізнання, педагогічні принципи діалектичного розвитку та системного підходу, концепції розвивального та особистісно орієнтованого навчання, ідеї гуманізації суспільства і географічної освіти; класичні і сучасні наукові праці педагогів та психологів про сутність навчально-пізнавальної діяльності та організацію проблемного навчання (А.М.Алексюк, М.О.Данилов, Т.В.Кудрявцев, І.Я.Лернер, М.І.Махмутов, В.Оконь, С.Л.Рубінштейн, М.М.Скаткін та інші), психологічну теорію орієнтації навчання дитини на „зону найближчого розвитку” (Л.С.Виготський), формування позитивних мотивів навчання школярів, їх активність і самостійність (В.І.Лозова, Т.І.Шамова, Г.І.Щукіна), методичні засади вивчення географії в школі (А.В.Даринський, С.Г.Кобернік, В.А.Коринська, В.П.Корнєєв, Г.А.Понурова, А.Й.Сиротенко, Є.Й.Шипович, М.Т.Янко та інші), шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів методами і засобами проблемного навчання у процесі вивчення географії (В.П.Корнєєв, Л.І.Круглик, Л.М.Панчешнікова, Г.А.Понурова, М.С.Топузов, О.М.Топузов, Б.О. Чернов та інші); нормативно-правові державні документи про освіту: Закон України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Концепція змісту географічної освіти в загальноосвітній школі України.
Для розв'язання поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези застосовувались такі методи дослідження:
- теоретичні: системно-структурний, історичний, метод порівняльного аналізу наукових джерел, нормативно - правові документи Міністерства освіти і науки України, навчальних програм, підручників, посібників (дозволили проаналізувати і систематизувати теоретичний матеріал, визначити методичні умови побудови і реалізації системи проблемних завдань у процесі навчання фізичної географії та розробити методику констатувального експерименту);
- емпіричні: вивчення досвіду роботи школи та окремих вчителів, шкільної документації, спостереження за педагогічним процесом, педагогічний експеримент, бесіди з учнями і вчителями, анкетування, інтерв'ю вчителів та учнів (сприяли обґрунтуванню доцільності упровадження запропонованої нами системи проблемних завдань з фізичної географії у навчальний процес та перевірці ефективності її застосування);
- методи математичної статистики (забезпечили вірогідність і надійність кількісного та якісного аналізу результатів педагогічного експерименту).
Організація дослідження. Дослідження проводилося у три етапи, упродовж 2000 - 2006 рр.
На першому етапі (2000-2002 рр.) здійснювався аналіз філософської, педагогічної, психологічної, методичної літератури; визначалась мета, предмет, завдання дослідження, формулювалась гіпотеза; вивчався передовий досвід з
досліджуваної проблеми; проводився констатувальний експеримент.
Другий етап дослідження (2002-2004 рр.) присвячений теоретичному обґрунтуванню і побудові експериментальної системи проблемних завдань з фізичної географії та розробці методики її застосування; створенню навчально-методичного забезпечення формувального експерименту.
На третьому етапі (2004-2006 рр.) проводився формувальний експеримент, в якому перевірялась ефективність розробленої системи проблемних завдань та методики її використання у процесі навчання фізичної географії основної школи; аналізувались та узагальнювались матеріали формувального експерименту, формулювались теоретичні і практичні висновки; здійснювалось літературне оформлення дисертації.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі загальноосвітніх навчальних закладів: ЗОШ № 7,26, 28, гуманітарної гімназії № 23, школи-ліцею № 25 м. Житомира; ЗОШ № 2, 9 м.Коростеня; Бовсунівської, Літківської, Жовтневої, Лугинської № 1 та № 2 загальноосвітніх шкіл Лугинського району Житомирської області. Константувальним експериментом було охоплено близько 100 вчителів географії і 908 школярів. У формувальному експерименті взяли участь 439 учнів контрольних та 439 школярів експериментальних класів.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтована система проблемних завдань з фізичної географії основної школи, складовими частинами якої є диференційовані за змістом та рівнем складності проблемні завдання, що ґрунтуються на методах дослідження географічної науки і провідних ідеях фізичної географії; виявлено психолого-педагогічні умови позитивного впливу системи проблемних завдань на розвиток пізнавального інтересу учнів до географії. Удосконалено методику навчання географії проблемно-тематичним структуруванням навчального матеріалу. Дістали подальший розвиток поняття проблемне завдання”, „система проблемних завдань” та критерії проблемності завдань.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено авторську методику використання системи завдань проблемного характеру у процесі навчання фізичної географії основної школи. Обґрунтовано методичні засади побудови системи проблемних завдань з фізичної географії, які сприятимуть впровадженню проблемного навчання на уроках географії у загальноосвітніх навчальних закладах.
Матеріали дослідження можуть використовуватись у практичній роботі вчителів географії, працівників методичних кабінетів районних і міських управлінь освіти, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Розроблені теоретичні і методичні положення побудови та застосування системи проблемних завдань з фізичної географії можуть стати основою для удосконалення навчальних програм, підручників, посібників з фізичної географії для учнів основної школи. Впровадження основних результатів дослідження у загальноосвітні навчальні заклади, де здійснювався формувальний експеримент, забезпечило належний рівень навчальної діяльності учнів на уроках географії.
Впровадження результатів дослідження здійснюється в загальноосвітніх навчальних закладах № 2, 9 м.Коростеня (довідка № 257 від 13.06.2006 р.); № 7, 23, 25, 26, 28 м.Житомира ( довідка № 715 від 29.05.2006р.); Бовсунівської, Жовтневої, Літківської, Лугинських № 1 та № 2 загальноосвітніх шкіл Лугинського району Житомирської області (довідка № 505 від 13.06.2006 р.). Матеріали дисертаційного дослідження упродовж 2001-2006 рр. були апробовані і впроваджені у навчальний процес курсів підвищення кваліфікації та семінарів вчителів географії при Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка №1-390 від 1.06.2006 р.).
Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечена методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; комплексним використанням теоретичних і емпіричних методів, адекватних меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним та якісним аналізом одержаних результатів з використанням методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом доповідей і виступів автора на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Шкільна географічна освіта: проблеми і перспективи” (Київ, 2005), „Шкільна географічна освіта: інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховному процесі” (Київ, 2007), звітних науково-практичних конференціях і засіданнях лабораторії географічної освіти Інституту педагогіки АПН України (2001-2006 рр.); нарадах і семінарах вчителів географії м. Житомира та Житомирської області (2002-2006 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 6 одноосібних публікаціях у наукових фахових виданнях з педагогічних наук, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми побудови та використання системи проблемних завдань з фізичної географії у навчанні учнів основної школи, які підтвердили гіпотезу дослідження і дали підстави для таких висновків:
1.Удосконалення процесу навчання учнів шляхом застосування системи проблемних завдань є одним із важливих напрямів досягнення якісно нового рівня у вивченні фізичної географії. Воно органічно вплітається у пошук інноваційних технологій формування теоретичних і практичних знань школярів з географії, за яких особистість учня, розвиток його інтелекту і творчих здібностей перебувають у центрі навчально-виховного процесу.
У проведеному дисертаційному дослідженні поняття „система проблемних завдань” визначається як така їх сукупність, яка об'єднана загальною дидактичною метою, наскрізною змістовою лінією предмета, побудована з урахуванням вікових особливостей учнів і в цілому спрямована на „зону їх найближчого розвитку”.
Доведено й обґрунтовано доцільність організації навчально-пізнавальної діяльності засобами проблемних завдань. Виявлено, що в навчально-методичній літературі не знайшли належного розкриття питання створення й використання системи проблемних завдань у навчанні фізичної географії. З'ясовано, що системне застосування проблемних завдань з фізичної географії недостатньо поширене в шкільній практиці.
2. Теоретично обґрунтовано методичні засади побудови системи проблемних завдань з фізичної географії. До них віднесено методи дослідження географічної науки, доступні учням основної школи у процесі навчання фізичної географії; провідні ідеї фізичної географії, адаптовані до умов загальноосвітньої школи.
Встановлено дидактичні вимоги до проблемних завдань з фізичної географії: відповідність завдань змісту програмного матеріалу та методу (комплексу методів) географічних досліджень, посильність для учнів даної вікової групи, поступове зростання складності проблемних завдань, спрямованість їх на „зону найближчого розвитку” школяра. Вихідним принципом організації проблемних завдань у систему є єдність змістового і операційного компонентів навчання.
3. На основі результатів дослідження виявлено, що головна умова ефективного впровадження системи проблемних завдань на будь-якому етапі уроку полягає у створенні певних типів проблемних ситуацій шляхом їх логічної постановки. Реалізація системи проблемних завдань у процесі вивчення фізичної географії відбуватиметься за допомогою методів частково-пошукового та дослідницького. У процесі дослідження виявлено, що вибір методу здійснюється з урахуванням уміння учня розв’язувати проблемні завдання та відносно рівня складності цих завдань, який полягає у збільшенні числа даних в умові при рівності інших показників. Виявлено, що ефективним засобом реалізації проблемних завдань на уроках географії є оптимальне поєднання фронтальної і групової форми роботи з використанням евристичної бесіди, рольової гри, інтерактивних методів навчання.
4. Експериментальна перевірка підтвердила ефективність методики використання системи проблемних завдань з фізичної географії у навчанні учнів основної школи. За результатами контрольних зрізів виявлено, що учні експериментальних класів у порівнянні з контрольними мають вагоміші знання і відповідно на 20,3 % підвищилися їхні навчальні досягнення на достатньому і високому рівнях.
За результатами дослідно-експериментальної роботи було виявлено вплив системи проблемних завдань на розвиток пізнавального інтересу школярів до географії та визначено психолого-педагогічні умови, які сприяють цьому: сформованість в учнів уміння розв'язувати проблемні завдання; цікавість за змістом і посильність завдань відповідно індивідуальним віковим особливостям школярів; послідовність пред'явлення завдань з поступовим нарощуванням складності з обов'язковим урахуванням ступеня трудності для конкретних учнів.
Одержані результати дослідження дають підстави до висновків щодо впровадження і широкого використання в сучасних умовах обґрунтованої нами системи проблемних завдань та методики її застосування у практичній роботі вчителів географії й удосконаленні навчально-методичної літератури.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Експеримент показав необхідність у подальшій розробці системи проблемних завдань та методичних умов їх застосування для організації активної пізнавальної діяльності учнів у позаурочній і позакласній роботі з географії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева Е.Н. Проблемное обучение в географии // География в школе. 1999. - № 7. С. 56-58.
2. Аврамчук Л.А. Проблемність як засіб формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів аграрного навчального закладу: Дис. ...канд. пед. наук: 13.00.04; Захищена 10.12.1998; Затв. 12.05.1999. Київ, 1998. 203с.: іл. Бібліогр.: с. 155169.
3. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. 2-е вид. К.: Рад. школа, 1981. 240 с.
4. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій. Модульне навчання. К.: Вища школа, 1993. 219 с.
5. Алексюк А.М. Проблемність у навчанні. В зб.: Питання проблемного навчання. К.: Рад. школа, 1978. С. 21-27.
6. Алиев Аббас Ахмед оглы. Проблемный подход как средство активизации мыслительной деятельности учащихся старших классов: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Азерб.гос.пед.инт им. В.И.Ленина Баку, 1989. 20 с.
7. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функции оценки учения школьников. М.: Педагогика, 1984. 296 с.
8. Аристова Л.Н. Активность учения школьника, М.: Просвещение, 1968. 139 с.
9. Афанасьева Е.М. Игра по теме Атмосфера” // География в школе. 1997. №4. С. 73-74.
10. Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса: В вопросах и ответах. М.:Просвещение, 1982. 192 c.
11. Бабанский Ю.К., Сластенин В.А. Педагогика. М.: Педагогика, 1988. 479 с.
12. Байназарова Е.А., Байназаров А.М., Гринь И.В., Гринь А.А. Общая география: 6 клас. Пособие для учителя. Харьков: Веста, 2002. 272 с.
13. Байназарова О.О., Гринь І.В. Загальна географія. 6 клас: Дидактичні матеріали до уроків. Харків: Веста, 2004. 112 с.
14. Баханов К. Групова робота на уроках історії // Історія в школах України. 1998. №3. С. 38-48.
15. Бережна Н.І. Створення навчальних проблемних ситуацій через використання художньої літератури // Географія. 2005. - № 22. С. 2.
16. Бєскова Н.В. Шкільна географічна освіта у 20052006 навчальному році // Географія. 2005. №1516. С. 4-6.
17. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Дис. ...доктора пед. наук: 13.00.01; Захищена 12.06.1998; Затв. 10.03.1999. Київ, 1998. 380 с.: іл. Бібліогр.: с. 351 380.
18. Бойко Н.А. Дидактические условия формирования познавательного интереса у школьников: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01; Захищена 23.03.1999; Затв. 02.07.1999. Кривой Рог, 1998. 181 с.: іл. Бібліогр.: с. 163181.
19. Большая Советская Энциклопедия. Т. 34. М.: Изд-во БСЭ, 1972 748 с.
20. Брызгалова С.И. Функции и место проблемного изложения и эвристической беседы в обучении старшеклассников: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Науч. исслед. инт общей педагогики АПН СССР М., 1976. 31 с.
21. Брушлинский А.В. О детерминации мыслительного процесса // Советская педагогика. 1965. №10. С. 2332.
22. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. М.: Знание, 1983. С. 38.
23. Бут А.А. Конструювання системи проблемних завдань з географії // Географія та основи економіки в школі. 2001. №5. С. 14-15.
24. Бут А.А. Формування в учнів уміння розв'язувати проблемні завдання з географії // Рідна школа. 2001. - № 12. С. 48-49.
25. Бут А.А. Методичні засади побудови експериментальної системи проблемних завдань з фізичної географії// Географія та основи економіки в школі. 2005. - № 7. С. 37-39.
26. Бут А.А. Вплив системи проблемних завдань на розвиток пізнавального інтересу учнів до географії // Рідна школа. 2006. -№2. С. 23-24.
27. Бут А.А. Експериментальний аналіз системи проблемних завдань у процесі вивчення фізичної географії // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. Київ Запоріжжя, 2003. Випуск 26. С. 317-320.
28. Бут А.А. Методика використання системи проблемних завдань з фізичної географії: експериментальний аспект // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : Збірник наукових праць / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. Київ Запоріжжя, 2006. Випуск 37. С. 381-390.
29. Бугрій О. Шкільна географічна освіта: проблеми і перспективи // Рідна школа. 2004. - № 9. С. 40-43.
30. Варакута О.М. Дидактичні умови формування природничих понять в учнів початкових класів: Дис. канд. пед. наук: 13.00.09; Захищена 08.02.2001; Затв. 04.07. 2001. Тернопіль, 2001. 219 с.: іл. Бібліогр.: с. 158178.
31. Василів В.І. Система дидактичних пізнавальних завдань для організації самостійної роботи учнів на уроках загальнотехнічних дисциплін: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01; Захищена 12.09.1994. Київ, 1994. 171 с.: іл. Бібліогр.: с. 141157.
32. Вилькеев Д.В. Применение гипотезы в познавательной деятельности школьников при проблемном обучении. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1974. 124 с.
33. Вилькеев Д.В. Противоречия познания в школьном обучении // Советская педагогика. 1970. №10. С. 2735.
34. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. 500 с.
35. Воробйова Р. Розвиток творчої особистості учня на уроках географії//Географія та основи економіки в школі. 2004 №2. С. 13-17.
36. Воскресенская Н.О. Проблемное обучение при усвоении новых знаний младшими школьниками: Дис. канд. пед. наук:13.00.01; Захищена 16.10.1978. Харьков, 1978. 178 с.: іл. Бібліогр.: с. 151166.
37. Врублевская М.О. Секрети успішного уроку географії. Харків: Основа, 2005. 136 с.
38. Гегель Г.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. I. Наука логики. М.: Советская энциклопедия, 1974. С. 123.
39. Герасимова Т.П., Крылова О.В. Методическое пособие по физической географии. М.: Просвещение, 1991. 176 с.
40. Гладких А.В. Как работать с одаренными детьми // Математика в школе. 1993. №2. С. 12-15.
41. Гоженко Л.И. Система познавательных заданий как средство формирования общенаучных умений школьников (на материале предметов естественного цикла IV-VI классов): Дис. канд. пед. наук: 13.00.01; Захищена 28.02.1986. Киев, 1985. 162 с.: іл. Бібліогр.: с. 148162.
42. Головина А.В. Правила постановки учебных проблем // География в школе. 1974. №6. С. 56-60.
43. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1977. 373 с.
44. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. М.: Педагогика, 1977. 135 с.
45. Григоренко О., Григоренко Н. Розробка уроків з використанням модульної технології навчання. Тема "Атмосфера", 6 клас // Географія та основи економіки в школі. 2004. - № 3. С. 16-22.
46. Грюцева Н.И. Познавательные задания по применению природоведческих знаний в новой учебной ситуации // Начальная школа. 1991. №5. С. 28-32.
47. Гуляєва Л.В. Проблемно-модульний підхід до вивчення фізики в сучасній загальноосвітній школі: Дис. канд. пед. наук: 13.00.02; Захищена 01.11.2000; Затв. 11.04.2001. Запоріжжя, 2000. 190 с.: іл. Бібліогр.: с. 168190.
48. Давидчук В.С., Петренко О.М., Шевченко Л.М. Фізико-географічні та ландшафтознавчі дослідження // Український географічний журнал. 1996. - № 2. С. 26-31.
49. Дайри Н.Г. Современные требования к уроку истории. М.: Просвещение, 1978. 160 с.
50. Данилов М.А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой активности в процессе // Советская педагогика. 1961. №8. С. 33.
51. Данилов М.А. Ленинская теория познания и процесс обучения // Совесткая педагогика. 1968. №1. С. 93-94.
52. Данилов М.А., Есипов Б.П. Дидактика. М.: АПН РСФСР, 1957. 518 с.
53. Данилов М.А. Об условиях развития познавательной самостоятельности и активности учащихся на уроках. Казань: Таткнигоиздат, 1963. 96 с.
54. Данилов М.А.Процесс обучения в советской школе. М.: Просвещение, 1960. 202 с.
55. Державна національна програма Освіта” (Україна ХХІ століття). К.: Райдуга, 1994. 62 с.
56. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України. 2004. №5. С. 113.
57. Дидактика средней школы / Под ред. М.Н. Скаткина. 2-е изд. М.: Просвещение, 1982. 319 с.
58. Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищук. К.: Рад. школа, 1987. 350 с.
59. Довгань Г.Д. Фізична географія України. 8 клас: Посібник для вчителя. Харків: Ранок, 2003. 264 с.
60. Довгань Г.Д. Географія материків та океанів. 7 клас: Дидактичні матеріали до уроків. Харків: Веста, 2003. 114 с.
61. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії. Х.: Вид. група "Основа", 2005. 128 с.
62.