Бузова Олена Дмитрівна. Поліхудожнє виховання як засіб удосконалення музичної підготовки майбутніх вчителів музики

Краткое описание

Бузова Олена Дмитрівна. Поліхудожнє виховання як засіб удосконалення музичної підготовки майбутніх вчителів музики: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004

Бузова О.Д. Поліхудожнє виховання як засіб удосконалення музичної підготовки майбутніх учителів музики.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання музики та музичного виховання. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ,2004 р.
Дисертацію присвячено проблемі удосконалення музичної підготовки студентів педагогічних університетів засобами поліхудожнього виховання.
Теоретично обґрунтовано зміст музичної підготовки, її естетичні, творчі та педагогічні аспекти, визначено сутність поліхудожнього виховання студентів в системі вищої музично-педагогічної освіти та з’ясовано педагогічні умови застосування творчих контактів з різними видами мистецтва в процесі музично-фахового становлення студентів. Розроблено та експериментально перевірено методичну модель реалізації впливу поліхудожнього виховання на підвищення ефективності музичного навчання студентів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми удосконалення професійної музичної підготовки студентів вищих навчальних закладів педагогічної освіти. В результаті теоретико-експериментального дослідження визначено педагогічні умови і розроблено методику ефективної реалізації впливу поліхудожнього виховання на підвищення ефективності навчально-виховного процесу з музичних дисциплін.
1. Теоретичний аналіз проблеми музичної підготовки студентів у вищих навчальних закладах педагогічного профілю засвідчив, що при всій багатогранності поглядів дослідники сходяться на визнанні необхідності, але недостатності суто музичного розвитку майбутніх вчителів для здійснення мистецько-виховної роботи в школі на рівні сучасних вимог. Вузькофаховий підхід до музичного навчання студентів має поступитись місцем забезпеченню його професійного спрямування, провідними аспектами якого виступають естетичний, творчий і педагогічний. Естетичний аспект передбачає розвиток естетичного ставлення студентів до музики, творчий активізацію творчих засад їх музичної навчальної діяльності, педагогічний орієнтацію майбутніх вчителів на потреби художньо-виховної роботи зі школярами.
2. Визначено критерії музичної підготовки, які стосуються її естетичних, творчих і педагогічних вимірів і відповідно передбачають міру здатності студентів до адекватної естетичної оцінки художніх достоїнств твору, творчого вирішення музично-інтерпретаційних завдань та педагогічного тлумачення змісту музики. В результаті порівняння вимог до музичної підготовки майбутніх вчителів музики, представлених в науково-методичній літературі, та діагностики її реального стану було виявлено однобічність мистецьких установок студентів виключно на музичне пізнання, переважне зосередження викладачів на вузько-фахових завданнях музичного розвитку студентів за рахунок естетичного, творчого і педагогічного його спрямування.
3. Проведеним дослідженням підтверджується доцільність поліхудожнього виховання студентів, яке трактується нами як засіб удосконалення музичної підготовки. Цільове призначення поліхудожнього виховання в процесі викладання музичних дисциплін полягає в подоланні однобокості” музичного навчання студентів, забезпеченні якісно нової основи засвоєння музичного матеріалу завдяки розширенню у студентів художньо-образних і художньо-формотворчих уявлень в різних видах мистецтва. Визначення мотиваційно-когнітивної, компенсаторно-образної, емоційно-оцінювальної, художньо-творчої і педагогічно-практичної функцій поліхудожнього виховання орієнтує музичну підготовку відповідно на формування у студентів потреби у творчих контактах не тільки з музикою, а і з іншими видами мистецтва, доповнення музичних вражень художньо-образними уявленнями студентів з інших видів мистецтва, підсилення емоційно-оцінного ставлення до музики, спонукає до її творчого опрацювання, збагачення музично-педагогічних дій студентів поліхудожніми знаннями.
4. Теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови удосконалення музичної підготовки студентів в процесі педагогічно організованого їх спілкування з різними видами мистецтва. Розширення сфери художнього пізнання студентів спрямовано на підсилення естетичних, творчих і педагогічних аспектів їх профільної підготовки. Суто музичне навчання при такому підході тісно переплітається з формуванням у студентів естетичного ставлення до мистецтва, з активізацією творчих проявів майбутніх вчителів в процесі музичної діяльності, з набуттям досвіду методичної проекції узагальнених художніх уявлень у сферу музично-виховної роботи зі школярами.
5. Доведено необхідність концентрованого охоплення студентами поліхудожньої інформації, яка має стати теоретичною основою художньо-порівняльних зіставлень між музикою і іншими видами мистецтва. З’ясування зв’язків між видами мистецтва має спрямовуватись не на розмивання мистецько-видових меж в свідомості студентів, а на виявлення їх рухливості, можливості образної і формотворчої модифікації. Непродуктивного нарощення поліхудожньої ерудиції можна уникнути на основі дотримання такої логіки викладу поліхудожніх знань, яка підпорядковується розкриттю універсально-художніх і специфічних ознак профільного мистецтва (музики) в процесі зіставлення із іншими його різновидами.
6. Виявлено, що формування естетичного ставлення студентів до музики має спиратись на розроблені в дослідженні образно-асоціативний, аналітико-формотворчий і емпатійно-гедоністичний методи, які різнобічно охоплюють процес поліхудожніх контактів студентів. Образно-асоціативний метод передбачає порівняння змістовного наповнення образів в різних видах мистецтва, аналітико-формотворчий орієнтує студентів на зіставлення елементів форми, емпатійно-гедоністичний сприяє досягненню ефекту естетичної насолоди на основі емпатійного переживання студентами художніх образів.
7. Методика активізації творчих засад музичної діяльності, представлена в дисертації, спирається на можливості опосередкованого педагогічного впливу, що передбачає створення у студентів художньо-пошукової мотивації, інтересу до творчої діяльності на основі усвідомлення можливостей варіантного тлумачення однієї теми в різних видах мистецтва; стимулювання творчої уяви і фантазії шляхом залучення студентів до моделювання музичної інтерпретації під впливом художніх образів різних видів мистецтва; опору не тільки на аналітичний, а і на інтуїтивний пошук студентами виконавських засобів в процесі втілення інтерпретаційного задуму в реальне звучання, який зумовлюється досвідом співвіднесення форми і змісту художніх образів в різних видах мистецтва.
8. Оволодіння студентами методами і прийомами залучення художніх творів з різних видів мистецтв до музично-виховної роботи зі школярами розцінюється в дисертації як необхідна умова досягнення педагогічної спрямованості музичної підготовки. В дисертації розроблено три серії навчальних завдань, що послідовно ускладнюються і орієнтують студентів на глибоке усвідомлення і критичне осмислення існуючих методик поліхудожнього виховання школярів; самостійний вибір художніх творів, адекватних педагогічним завданням музичного розвитку школярів; педагогічно-творчу самореалізацію майбутніх вчителів в процесі підготовки і проведення художньо-виховних заходів в школі.
9. Результатом експериментально-дослідної роботи стало визначення етапів творчих контактів студентів з різними видами мистецтв. Послідовному удосконаленню музичної підготовки майбутніх вчителів сприяє збагачення поліхудожніх знань і художньо-сенсорного досвіду студентів (перший етап), застосування впливу художніх образів з різних видів мистецтва на активізацію творчих засад виконавської інтерпретації музики (другий етап), педагогічна проекція набутих в процесі навчання поліхудожніх уявлень про закономірності мистецького відтворення дійсності (третій етап). Тренінговий процес складається з циклів, що поряд з новими, включають і повторні дії.
Отримані дані не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми. Більш глибокого вивчення вимагають питання методики формування художньої культури майбутніх музикантів-педагогів в процесі засвоєння диригентсько-хорових, вокальних, інструментально-виконавських дисциплін; дослідження специфіки актуалізації знань студентів з різних видів мистецтва та психолого-педагогічні умови їх застосування в процесі методичної підготовки до художньо-виховної роботи в школі. Суттєвими для розвитку теорії і методики навчання музики можуть стати спостереження за розвитком музичного сприймання особистості під впливом інших видів мистецтв.