Чукаєва Ірина Костянтинівна. Паливний комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку

Краткое описание

Чукаєва Ірина Костянтинівна. Паливний комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку : Дис... д- ра екон. наук: 08.07.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. — К., 2006. — 444арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 398-424

Чукаєва І.К. Паливний комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.01 економіка промисловості. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена актуальним проблемам сучасного стану та перспективного розвитку паливного комплексу України. Визначена його роль в економіці країни. Обґрунтовується необхідність подальшого розвитку паливного комплексу як основи зміцнення економічної та енергетичної безпеки країни. Розроблені теоретико-методологічні і прикладні підходи щодо визначення перспектив довгострокового розвитку паливного комплексу в умовах трансформації економіки.
Здійснено аналіз ресурсної бази та сучасного техніко-економічного стану паливного комплексу. Визначені особливості формування ринку енергоресурсів.
Досліджені чинники, що впливають на функціонування та розвиток галузей паливної промисловості.
Розроблено теоретико-методологічні засади концепції розвитку паливно-енергетичного комплексу в нових геополітичних та економічних умовах України.
З метою визначення впливу на енергоємність ВВП різних альтернатив формування ресурсів проведено комплекс варіантних розрахунків видових паливно-енергетичних балансів на період до 2030 р. У дисертаційній роботі розроблено пріоритетні напрями удосконалення розвитку паливно-енергетичного комплексу в перспективному періоді.

У дисертації здійснено розробку теоретико-методологічних положень спрямованих на удосконалення перспективного розвитку паливного комплексу в нових геополітичних та економічних умовах України, запропоновано систему заходів щодо регулювання економічних процесів в енергетичній сфері та обгрунтовані шляхи підвищення рівня енергетичної безпеки країни. Результати проведеного дослідження дають змогу зробити висновки концептуального, теоретичного та прикладного спрямування, основними з яких є наступні.
1. Нові геополітичні та економічні умови України досить негативно позначилися на енергетичній безпеці країни, поставивши її в пряму залежність від імпортних поставок енергоресурсів з постійним зростанням світових цін а них. Розрив економічних відносин з країнами СНД ще більше ускладнив економічну ситуацію в державі. Згадані обставини обумовлюють необхідність розробки відповідної стратегії щодо посилення економічної та забезпечення енергетичної безпеки держави, як важливих складових її національної безпеки, зниження впливу зовнішніх факторів ризиків, недопущення розвитку кризових ситуацій в енергозабезпеченні країни. При цьому основна увага повинна зосереджуватися на зміцненні власного паливного комплексу, в першу чергу за рахунок різкого збільшення темпів його розвитку.
2. Трансформація економічної системи обумовила необхідність проведення глибокого аналізу методології і методів визначення розвитку паливного комплексу на перспективу з метою вибору найбільш адаптованих до функціонування економіки в ринкових умовах. В роботі розроблено основні методологічні та методичні засади формування енергетичної політики в галузях паливної промисловості на довгострокову перспективу в нових економічних та геополітичних умовах.
3. Доведено, що структурні диспропорції залишаються одним з провідних чинників формування негативних тенденцій економічного розвитку України. На стан енергетичної та економічної безпеки негативно впливає висока енергоємність економіки, що в три-чотири рази перевищує енергоємність економіки розвинених країн. Основою такого стану є сформована ще на початку економічної реформи енергоємна структура промислового виробництва та технологічна відсталість енергоємних галузей промисловості.
4. Проведений аналіз сучасного ресурсного та виробничого стану паливного комплексу показав, що в Україні є передумови для їх розвитку та успішного вирішення проблем підвищення рівня енергетичної безпеки.
5. Обсяг і видова структура споживання паливних ресурсів оцінюється як недосконала. Аналіз сформованих тенденцій споживання і виробництва ПЕР в Україні свідчить, що покриття потреби в значній мірі здійснюється за рахунок імпорту палива. Важливим національним інтересом України є формування енергетичної політики, яка передбачає подолання енергетичної залежності від Росії та визначення альтернативних джерел постачання енергоресурсів.
6. В умовах переходу до ринкових відносин цінова система держави знаходиться під впливом трансформаційних процесів. Сучасні механізми формування ринкових відносин вимагають перегляду існуючих концепцій. Необхідно формування такої ринкової інфраструктури і цінових співвідношень в паливно-енергетичній сфері, які забезпечать оптимізацію ПЕБ і самофінансування виробничої та інвестиційної діяльності ефективно функціонуючих структур ПЕК і створення сприятливого інвестиційного клімату.
7. В останні роки активізувалась робота щодо нормативно-правового забезпечення регулювання діяльності паливного комплексу. Однак, реформування законодавства відбувається повільно і не забезпечує підвищення ефективності функціонування ПЕК. Необхідно прийняття заходів по формуванню розвиненого та стабільного законодавства, адаптованого до умов і специфіки функціонування підприємств паливного комплексу, покращенню інвестиційного клімату для випереджаючого розвитку виробництв нового технологічного рівня та активізації інноваційної діяльності.
8. Пріоритети України в паливно-енергетичному комплексі спрямовані на реалізацію чіткої, обгрунтованої стратегії його реформування і розвитку, яка була б тісно пов’язана зі стратегією економічного розвитку держави. В дисертації визначені варіанти макроекономічних параметрів розвитку економіки до 2030 р., як прогностичних факторів оцінки розвитку паливного комплексу. Реалізація прогнозних параметрів розвитку економіки до 2030 р. має дати наступні результати: економічне зростання, затухання інфляційних процесів, формування сприятливого економічного середовища, підвищення рівня життя населення. Варіанти потреби в енергетичних ресурсах на період до 2030 р. визначені з урахуванням реалізації основних завдань з енергозбереження.
9. В умовах дефіцитності органічного палива, великої енергоємності ВВП і значного негативного впливу паливно-енергетичного комплексу на навколишнє середовище енергозбереження є одним з найбільш ефективних напрямів енергетичної діяльності. В роботі визначено пріоритетність енергозберігаючих заходів, запропоновано шляхи їх практичної реалізації та здійснені базові оцінки економії паливних ресурсів на прогнозований період.
10. В дисертації визначені перспективи розвитку галузей паливної промисловості. У вугільній промисловості найбільш доцільним є варіант розвитку галузі, який базується на використанні значної частки наявного ресурсного потенціалу галузі, передбачає завершення розпочатих робіт з будівництва і реконструкції шахт, введення нових горизонтів та закриття найбільш збиткових шахт. Це потребує вжиття невідкладних заходів зі стабілізації ситуації в галузі та залучення необхідних інвестицій. При такому варіанті розвитку вугільної промисловості забезпечення потреб країни у вугіллі можливе за рахунок власних ресурсів.
У нафтогазовій промисловості в перспективі можливе зростання обсягів видобутку нафти та газу за рахунок значного розширення пошуково-розвідувальних робіт і впровадження новітніх технологій. Ресурси газового палива можуть бути збільшені за рахунок метану вугільних родовищ Донбасу. Перспективна потреба в нафті визначається доцільністю виробництва нафтопродуктів на власних нафтопереробних заводах при суттєвому поліпшенні їх техніко-економічних показників.
11. Для виходу з енергетичної кризи необхідно вже у найближчий час визначитись в питаннях формування енергетичної політики на базі чітко сформульованої соціально-економічної концепції розвитку України. В основу довгострокової стратегії розвитку енергетики повинен бути покладений головний принцип - замість моделі кількісного розвитку, ми повинні перейти на принципи сталого розвитку паливного комплексу, на який переходять сьогодні розвинуті країни світу. Імпорт паливних ресурсів повинен йти на покриття дефіциту, а не заміщення їх власного видобутку та виробництва.
12. Отримані комплексні оцінки варіантів потреби в ПЕР, зважені можливості нарощування їх видобутку, переробки і генерації дають підстави вважати, що визначені за допомогою інструментарію формування альтернативних варіантів показників ресурсної частини перспективних ПЕБ забезпечують різнопланове визначення основних кількісних контурів розвитку енергетики як вихідних параметрів розробки Національної енергетичної програми розвитку ПЕК в перспективі до 2030 р.