Цьохла Світлана Юріївна. Стратегія економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери

Краткое описание

Цьохла Світлана Юріївна. Стратегія економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери : Дис... д-ра наук: 08.00.03 2009

Цьохла С. Ю. Стратегія економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством - Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк, 2009.
У дисертаційній роботі виявлені передумови, проблеми та тенденції розвитку курортно-рекреаційної сфери України та її підприємств, які враховано при обґрунтуванні напрямів удосконалення галузевої діяльності та формуванні стратегії економічного розвитку. Розкрито сутність, зміст курортно-рекреаційної діяльності, обґрунтовано економічні складові її розвитку. Виявлено особливості трансформаційних процесів у курортно-рекреаційній сфері, що складаються в реформуванні відносин власності і розвитку підприємництва в галузі. Розроблено методичні підходи до індикативної оцінки функціонування галузевих підприємств, проведено моніторинг господарської діяльності курортів, установлені тенденції розвитку курортно-рекреаційної сфери України. Встановлено конкурентні переваги вітчизняних курортів на міжнародному ринку послуг. Запропонована диференціація регіонів для спеціалізації курортів та розвитку видів послуг для відповідних споживачів. Проведена рейтингова систематизація оздоровниць за якістю обслуговування. Розроблено економетричні моделі рівня якості послуг за курортними регіонами. Обґрунтовано напрями вдосконалення діяльності та цільового розвитку курортно-рекреаційної сфери. Розроблено економіко-математичну модель оцінки впливу курортно-рекреаційної сфери на формування доходів держави, побудовано прогноз економічного розвитку курортів для використання в економічній політиці.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішення важливої науково-прикладної проблеми обґрунтування методологічних і методичних положень формування стратегії економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери, науково-практичних рекомендацій щодо її реалізації адекватно до сучасних умов економіки країни.
Сутність основних висновків і пропозицій полягає в наступному:

Сучасний етап соціально-економічного розвитку України характеризується численними спробами реформування соціальної сфери суспільства, при цьому визначальну роль у забезпеченні життєдіяльності населення відіграють галузі та сфери національного господарства, відповідальні за стан здоров'я населення. Обґрунтовано роль рекреації у національній економіці, яка сформувалась у специфічний сектор національного господарства, сферу соціально-економічної та екологічної державної політики для реалізації комплексних рекреаційних потреб громадян та вносить значний вклад у вирішення питань зайнятості, формування прибутку національних, регіональних структур, об’єднань і підприємств. Соціально-економічний вплив на суспільство і довкілля виявляється багатьма шляхами: по-перше, поліпшенням здоров'я та підвищенням добробуту населення; по-друге, забезпечення доходів національних, регіональних структур і бізнесу; по-третє, раціональне використання природних ресурсів дозволяє зберігати якість довкілля.
Сутність курортно-рекреаційної діяльності полягає в організації процесів формування і реалізації курортного продукту та надання окремих послуг із метою задоволення рекреаційних потреб. Сучасні оздоровниці для надання послуг відпочинку і якісного лікування формують комплексний курортний продукт, поєднуючи оздоровчу технологію з послугами розміщення, харчування, організацією дозвілля, спортивними та анімаційними заходами, додаткового сервісу.
Організація курортної індустрії базується на принципах забезпечення раціонального споживання природних ресурсів, розвитку матеріально-технічної бази, ефективного використання виробничих ресурсів, забезпечення прибуткової діяльності та орієнтації на світові стандарти обслуговування. До економічних складових розвитку курортно-рекреаційної діяльності пропонується віднести: багаті рекреаційні ресурси, наявність попиту, розвинена мережа санаторно-курортних установ, прогрес науки і техніки, популяризація туризму.
Досліджено еволюцію державного управління сферою оздоровлення в Україні та обґрунтовано систему її сучасних принципів. Обґрунтовано доцільність подальшого управління курортно-рекреаційної сферою на ринкових засадах із елементами державного регулювання. При цьому ринковий механізм реалізує принципи економічної свободи, вільної взаємодії попиту і пропозиції, державне регулювання розвитку націлено на створення умов для ефективного функціонування ринку та усунення негативних наслідків ринкових процесів, захист національних інтересів на світовому туристичному ринку.
Досліджено сучасні інституціональні перетворення в сфері рекреації у національній економіці, які полягають у реформуванні відносин власності та трансформації суб'єктів курортно-рекреаційної діяльності. Результати моніторингу реформування власності курортно-рекреаційних підприємств свідчать про тенденцію завершення процесу приватизації. До тенденції трансформації суб'єктів курортно-рекреаційної діяльності треба віднести пріоритет формування й функціонування якісно нових господарських структур над процесом перетворення й перерозподілом дореформених об'єктів.
Створена концепція економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери на принципах постійного вдосконалення якості послуг, яка містить основні напрями економічного розвитку з виділенням пріоритетних напрямів щодо вдосконалення якості обслуговування, встановлює низку дій цільового розвитку, форми забезпечення, способи й умови реалізації, а також передбачає моделювання варіантів підвищення якості обслуговування та прогнозування рівня розвитку курортно-рекреаційної сфери. Застосування концепції дозволить розробляти й запроваджувати стратегії підвищення економічної ефективності діяльності курортів.
Дістало подальший розвиток науково-методичний підхід до індикативної оцінки функціонування підприємств курортно-рекреаційної сфери через визначення певних видів ефектів за допомогою системи показників, що відображає поточний рівень, динаміку змін у розвитку курортно-рекреаційної діяльності, забезпечує можливість результативного управління такого роду розвитком. На засадах аналізу сучасного стану курортно-рекреаційної сфери, було обґрунтовано відповідні заходи для забезпечення її розвитку: реструктуризація підприємств санаторно-курортної мережі, поліпшення якості обслуговування та їх відповідність міжнародним стандартам, розвиток інфраструктури.
Дістало подальший розвиток науково-методичний підхід до диференціації курортних регіонів за розміщенням рекреаційних ресурсів для формування адекватної стратегії економічного розвитку. Запропонована диференціація курортних регіонів щодо формування стратегічних центрів господарювання включає оцінку рекреаційного потенціалу (забезпеченість) території та встановлення на цій основі спеціалізації курорту, розвиток видів курортно-рекреаційних послуг. Це дозволяє визначати групи відповідних споживачів та формувати адекватні стратегії економічного розвитку курортних територій.
Досліджено тенденції розвитку міжнародної рекреації; методом аналізу порівняльних переваг позицій країн у міжнародному туробміні встановлені конкурентні переваги вітчизняних курортів: унікальні цілющі ресурси, рекреаційна цінність клімату, довжина морського узбережжя, які є важливішими стратегічними ресурсами України, що потребують збереження та розвитку.
Шляхом проведення маркетингового аналізу визначено ступінь задоволення оздоровлених, переваги місць розміщення, структуру витрат відпочиваючих, обсяг селитебного сектора, а також встановлено слабкі сторони курортного обслуговування, які стримують розвиток галузевої діяльності. Визначено стратегічні напрями вдосконалення та розвитку діяльності для досягнення цілей з підвищення економічної ефективності через управління якістю курортно-рекреаційних послуг.
Уперше розроблено науково-методичні положення щодо оцінки рівня якості курортно-рекреаційних послуг, які полягають у системному дослідженні процесів обслуговування за сформованою системою критеріїв якості. Запропоновано рейтингову систематизацію оздоровниць за якістю обслуговування, що дозволяє ранжувати курортні установи, і на цій основі проводити цільове регулювання діяльності. Дослідження залежності якості обслуговування та ціни курортно-рекреаційних послуг проведено із використанням математичних методів. Уперше розроблено економетричні моделі «ціна-якість» для санаторіїв та пансіонатів, за допомогою яких визначено рівень якості послуг за курортними регіонами, обґрунтовано напрями вдосконалення діяльності та цільового розвитку курортно-рекреаційної сфери.
Запропоновано наукові рекомендації щодо комплексного формування цільових державних і регіональних програм розвитку рекреації як інструмента її успішного розвитку шляхом розмежування рівнів регулювання та узгодження інтересів всіх суб'єктів рекреаційного процесу. Відповідно до потреб необхідності здійснення комплексної економічної політики сформовано систему програм економічного розвитку курортно-рекреаційної сфери, що дозволяє підвищити роль економічних методів у системі управління й в області використання рекреаційних ресурсів.
Обґрунтовано доцільність застосування інноваційного забезпечення функціонування й розвитку курортно-рекреаційної сфери, а саме новітні методики оздоровлення й лікування, інновації в благоустрою курортних парків, маркетингові новації для просування курортного продукту на внутрішньому й зовнішньому ринках. На основі регіональних концепцій і програм розвитку рекреації і курортів сформовано систему заходів щодо активізації інноваційної діяльності курортно-рекреаційних підприємств, яка поєднує напрями підтримки та способи стимулювання інновацій для рекреації.
Уперше розроблено економіко-математичну модель оцінки впливу курортно-рекреаційної сфери на формування доходів держави через податкові платежі суб'єктів діяльності (модель залежності платежів до бюджету від чисельності працюючих у галузі, кількості відпочиваючих, обсягу реалізації послуг, витрат на виробництво і кількості проведених ліжко-днів), за допомогою якої побудовано прогноз економічного розвитку курортів для використання в економічній політиці.

Результати проведеного дослідження і виконаних розрахунків підтверджують, що пріоритетний напрямок розвитку національного господарства курортно-рекреаційна сфера, яка сприяє забезпеченню значного рівня зайнятості й соціального добробуту, збереженню й раціональному використанню природних ресурсів країни, є потенційно прибутковою.