Данкович Наталія Олександрівна. Прогнозування та профілактика патології пубертатного періоду у дівчат, народжених із затримкою внутрішньоутробного розвитку

Краткое описание

Данкович Наталія Олександрівна. Прогнозування та профілактика патології пубертатного періоду у дівчат, народжених із затримкою внутрішньоутробного розвитку : Дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2004. — 357арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 301-357.

Данкович Н.О. Прогнозування та профілактика патології пубертатного періоду у дівчат, народжених із затримкою внутрішньоутробного розвитку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена проблемі патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода. Метою роботи є зниження частоти і ступеня вираженості патології пубертатного періоду у дівчат, які народилися із затримкою внутрішньоутробного розвитку на основі вивчення нових аспектів патогенезу патології пубертатного періоду, а також розробки і упровадження алгоритму прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Встановлені основні фактори ризику, терміни і причини розвитку патології пубертатного періоду: порушень менструального циклу, запальних захворювань, патології грудних залоз і гіпоталамічного синдрому у дівчат, які народилися без і із затримкою внутрішньоутробного розвитку. Вперше встановлені нові патогенетичні аспекти патології пубертатного періоду на основі встановлення взаємозв’язку між клінічним перебігом, ехографічними особливостями, ендокринологічним і імунологічним статусом, а також станом мікробіоценозу статевих шляхів. Все це в сукупності дозволило розробити і упровадити поетапні практичні рекомендації і алгоритм дій лікаря по зниженню частоти патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися із затримкою внутрішньоутробного розвитку.

В дисертації наведені дані і нове вирішення наукової проблеми сучасної гінекології пубертатний період у дівчат, народжених з ЗВУР на основі вивчення клініко-патогенетичних аспектів прогнозування і профілактики патології пубертатного періоду.
1. Частота патології пубертатного періоду у дівчат, народжених від матерів з ФПН, складає в 14 років 33,0%і в 16 42,0%, а рівень різних поєднаних форм зростає з 12,0%у 14 років до 14,0% у 16 років. По основних нозологічних формах переважають порушення менструального циклу (14 років 18,0%і 16 22,0%); запальні захворювання геніталей (14 років 12,0%і 16 15,0%); патологія грудних залоз (14 років 10,0%і 16 12,0%) і гіпоталамічний синдром (14 років 5,0%і 16 7,0%).
2. Становлення менструальної функції дівчат із ЗВУР характеризується відстроченим початком (на 0,9 року); низьким рівнем одночасного встановлення циклу (47,0%); високою частотою больового синдрому (34%) і тривалості (42%), а також великою кількістю крові, що втрачається (52%).У структурі різних порушень менструального циклу переважають гіпоменструальний синдром (14 років 27,8%і 16 27,3%) і альгодисменорея (14 років 27,8%і 16 27,3%) у порівнянні з ювенільними матковими кровотечами (14 років 27,8%і 16 22,7%) і аменореєю первинного і вторинного характеру (14 років 16,6%і 16 22,7%). У структурі запальних захворювань геніталей частіше інших зустрічався вульвовагініт (14 років 50,0%і 16 46,7%) і рідше: сальпінгоофорит (14 років 25,0%і 16 33,3%); ендометрит (14 років 16,7%і 16 13,3%) і пельвіоперитоніт (14 років 8,3%і 16 16,7%). У структурі основних патологічних змін з боку грудних залоз всі варіанти були розподілені рівномірно по нозологічних формах і вікових аспектах: гіпоплазія (14 років 40,0%і 16 33,3%); гіперплазія (14 років 30,0%і 16 33,3%) і мастопатія (14 років 30,0%і 16 33,3%).
3. Ехографічні зміни з боку органів малого тазу, грудних і щитовидної залоз у дівчат із ЗВУР характеризуються істотним рівнем збільшених (17,0%) і зменшених (14,0%) розмірів матки і яєчників (збільшені 15,0%і зменшені 13,0%); множинних фолікулів (37,0%) і функціональних кіст (8,0%). Збільшені розміри грудних залоз зустрічаються в 8,0%і щитовидної у 15,0%випадків; зменшені відповідно в 6,0%(грудні залози) і 4,0%(щитовидна залоза).
4. Порушення ендокринологічного статусу у дівчат, народжених від матерів з ФПН, характеризуються сумарною частотою дисгормональних порушень у 36,0%пацієнток у 14 років (гіперпролактинемія 11,0%; гіперестрогенія 9,0%; гіпоестрогенія 8,0%і гіперандрогенія 8,0%) і в 46,0% у 16 років (гіперпролактинемія 14,0%; гіперестрогенія 12,0%; гіпоестрогенія 10,0%і гіперандрогенія 10,0%). Порушення тиреоїдного статусу мають місце в 14 років у 10,0%і в 16 у 15,0%; підвищений рівень антитілоутворення до тканин щитовидної залози складає 28,0%у 14 років (до ТПО 12,0%і до ТГ 16,0%) і 34,0% у 16 років (до ТПО 14,0%і до ТГ 20,0%).
5. Зміни системного імунітету у дівчат із ЗВУР в 14 років у І фазу менструального циклу полягають у достовірному зниженні кількості СД4+ (р<0,05) на фоні одночасного росту кількості СД8+ (р<0,05); у лютеїнову фазу крім перерахованих змін має місце достовірне зниження числа СД3+ (р<0,05); СД16+ (р<0,05) і СД20+ (р<0,05) при одночасному росту кількості СД23+ (р<0,05). У 16 років у І фазу менструального циклу крім достовірного зниження кількості СД4+ (р<0,05) і збільшення кількості СД8+ (р<0,05) має місце додаткове зменшення кількості СД16+ (Т-кілери) (р<0,05); у ІІ фазу менструального циклу порушення системного імунітету характеризувалися більш високими цифрами СД23+ (активні В-лімфоцити) (р<0,01).
6. Стан мікробіоценозу статевих шляхів у дівчат, народжених від матерів з ФПН, характеризується в 14 і в 16 років зниженням кількості лактобацил, біфідобактерій і молочнокислих стрептококів на фоні одночасного росту кількості штамів стафілококів і появою штамів ешерихій; протея; грибів роду Candida; мікоплазм і уреплазм.
7. Результати вірусологічного обстеження дівчат із ЗВУР свідчать про високу частоту діагностування вірусної інфекції в сечі 22,0%(герпес 12,0%і цитомегаловірус 10,0%); у слині 26,0%(герпес 15,0%і цитомегаловірус 11,0%) і в піхвових змивах у 42,0%(герпес 25,0%і цитомегаловірус 17,0%). Антитіла до IgG мають місце в 45,0%(герпес 25,0%і цитомегаловірус 20,0%), а до IgM набагато рідше 11,0%(герпес 5,0%і цитомегаловірус 6,0%). Частота діагностування 2 збудників складає 49,0%з перевагою штамів стафілокока і герпетичної інфекції, 3 37,0%з переважною наявністю герпес + мікоплазма + уреаплазма (10,0%).
8. Найінформативнішими факторами ризику при прогнозуванні патології пубертатного періоду у дівчат, народжених від матерів з ФПН є: ФПН у матері змішаного генезу; асфіксія тяжкого ступеня; родова травма; постгіпоксична енцефалопатія; геморагічний синдром у ранньому неонатальному періоді; гіпербілірубінемія в ранньому неонатальному періоді; зміни розмірів матки і яєчників у 12 років і гіперпролактинемія в 12 років.
9. Використання запропонованих прогностичних і лікувально-профілактичних заходів у дівчат із ЗВУР дозволяє в 14 років знизити як сумарну частоту патології пубертатного періоду (з 33,0%до 17,0%), у тому числі і різних поєднаних форм (з 12,0%до ІІ 12,0%). Також, відбувається зменшення рівня порушень менструального циклу (з 18,0%до 7,0%); запальних захворювань (з 12,0%до 7,0%) і патологічних змін грудних залоз (з 10,0%до 2,0%). В 16 років має місце більш виражене зниження не тільки по сумарній частоті (з 42,0%до 10,0%), але і поєднаним формам (з 14,0%до 4,0%), а також зменшення рівня порушень менструального циклу (з 22,0%до 4,0%); запальних захворювань геніталей (з 15,0%до 5,0%); патологічних змін грудних залоз (з 12,0%до 2,0%) і гіпоталамічного синдрому (з 7,0%до 3,0%).
Практичні рекомендації
І. З метою зниження частоти патології пубертатного періоду в дівчат із ЗВУР необхідно використовувати з 12 років диференційований підхід до корекції патології репродуктивної системи, що складається з таких аспектів:
1. При варіанті ЗВУР плода гіпоксичного генезу використовувати:
Коензим композитум 1 ампула 2 рази на тиждень перші 5 тижнів, а потім 1 раз на тиждень з 6 по 10 тиждень;
Траумель С 1 таблетка 3 рази в день протягом місяця.
Лімфоміазот 10 крапель 3 рази в день протягом місяць;
Галіум-хеель по 10 крапель 3 рази в день, 1 місяць.
2. При варіанті ЗВУР плода на фоні інтраамніального інфікування:
Енгістол 1 таблетка 3 рази в день протягом місяця;
Лімфоміазот 10 крапель 3 рази в день протягом місяця;
Галіум-хеель по 10 крапель 3 рази в день протягом місяця.
3. При поєднаному варіанті ЗВУР плода (поєднання інтраамніального інфікування і гіпоксичного компонента) використовувати:
Лімфоміазот 10 крапель 3 рази в день протягом місяця;
Галіум-хеель по 10 крапель 3 рази в день, 1 місяць;
Коензим композитум 1 ампула 2 рази на тиждень перші 5 тижнів, а потім 1 раз на тиждень з 6 по 10 тиждень;
Траумель С одна таблетка 3 рази в день протягом місяця.
Енгістол 1 таблетка 3 рази в день, 1 місяць;
4. При наявності супутньої соматичної захворюваності додатково до вищеописаних моментів викристовувати:
Гепар композитум 1 ампула 1 раз на тиждень на курс 5 ампул (при захворю-ваннях печінки).
Хепель по 1 таблетці 3 рази в день протягом місяця (при патології жовчного міхура);
Тиреоідеа композитум 1 амп. 1 раз на тиждень, на курс 5 ампул (при тиреоїдній патології);
при захворюваннях шлунково-кишкового тракту Нукс-вомика гоммакорд по 10 крапель в день 1 місяць; Мукоза композитум 1 амп. в/м 2 рази на тиждень на курс 5 ампул.
ІІ. Для контролю за ефективністю використовуваних лікувально-профілактичних заходів випливає динамічне вивчення найінформативніших клінічних, функціональних і лабораторних методів дослідження.