Демецька Олександра Віталіївна. Оцінка канцерогенного ризику у працюючих окремих виробництв за допомогою маркерів

Краткое описание

Демецька Олександра Віталіївна. Оцінка канцерогенного ризику у працюючих окремих виробництв за допомогою маркерів: дис... канд. біол. наук: 14.02.01 / Інститут медицини праці АМН України. - К., 2004

Демецька О.В. Оцінка канцерогенного ризику у працюючих окремих виробництв за допомогою маркерів. —Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 — гігієна. — Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2004.
Дисертаційна работа присвячена розробці комплексного підходу до оцінки канцерогенного ризику у працюючих з використанням маркерів. Оцінку ризику проводили у працюючих заводу феросплавів, а також в осіб, які зазнають професійного впливу пилу хризотил-азбесту та пилу базальтового волокна. Вплив шкідливих факторів виробничого середовища на працюючих основних професій досліджуваних підприємств обумовлює прискорення темпів їх постаріння, а також відхилення від нормальних значень гематологічних показників.
За допомогою методу доклінічної детекції новоутворень здійснено оцінку ступеню специфічної сенсибілізації працюючих до загального ракового антигену та антигену раку легень. Виявлено значний відсоток осіб, сенсибілізованих до пухлинних антигенів, що свідчить про високий професійний ризик працюючих зазначених виробництв. Значення відносного ризика розвитку онкопатології продемонстрували тенденцію щодо його збільшення в осіб, які зайняті на зазначених виробництвах більше ніж 20 років. Отримані дані стали підставою для розробки проекту методичних вказівок з санітарно-гігієнічної паспортизації канцерогенонебезпечних виробництв.

Обґрунтовано методичний підхід до виявлення осіб, що мають підвищений канцерогенний ризик, який передбачає комплексне використання інформативних та простих маркерів, що дозволяють оцінювати загальну резистентність організму (т.з. лейкоцитарний індекс інтоксикації, біологічний вік) та визначати ступінь специфічної сенсибілізації до пухлинних антигенів (ЕФП-тест).

2. Встановлено, що умови праці працюючих феросплавного виробництва (ЗФЗ), заводів азбестотехнічних виробів (АТІ) і теплозвукоізоляційних матеріалів (ТЗІ) не відповідають критеріям безпеки, закладеним у Гігієнічній класифікації праці”, що, в свою чергу, створює підгрунтя для підвищення ризику виникнення професійних захворювань, у тому числі, онкопатології.
3. Встановлено, що вплив шкідливих факторів виробничого середовища на працюючих основних професій досліджуваних канцерогенонебезпечних виробництв обумовлює прискорення темпів їх постаріння, а також відхилення від нормальних значень деяких гематологічних показників.
4. Показано, що використання критерію біологічний вік” разом із показником лейкоцитарного індексу інтоксикації може служити одним з додаткових гігієнічних критеріїв впливу виробничого середовища на організм, що дозволяє рекомендувати їх для більш широкого використання при проведенні епідеміологічних досліджень щодо оцінки ступеню професійного ризику, в тому числі у працюючих канцерогенонебезпечних виробництв.
5. Надано оцінку ступеню сенсибілізації до ембріонального (загального ракового антигену) та пухлиноасоційованого органоспецифічного антигену раку легень у працюючих досліджуваних виробництв. Було виявлено значний відсоток осіб, сенсибілізованих до використовуваних антигенів (АТІ — 38,5%, ЗФЗ — 30,95%, ТЗІ — 22,73%), що свідчить про високий професійний канцерогенний ризик працюючих.
6. Найбільш високі значення відносного ризику розвитку онкопатології були зафіксовані у працюючих заводу азбестотехнічних виробів (5,1), найнижчі — у працюючих заводу теплозвукоізоляційних матеріалів (3,01). На заводі феросплавів відносний ризик розвитку онкопатології склав 4,16 (р<0,05).
7. Відзначена тенденція збільшення відносного ризику виникнення передракових станів та онкопатології зі стажем роботи на підприємстві, зокрема для осіб, що працюють на досліджуваних виробництвах більше 20 років.
8. Проведені дослідження визначили доцільність санітарно-гігієнічної паспортизації канцерогенонебезпечних виробництв та необхідність дотримання етичних норм при оцінці канцерогенного ризику працюючих.