Державна кадрова політика: соціально - психологічний та гуманітарний компоненти удосконалення підготовки кадрів

Краткое описание

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису
УДК 323. 3 (477)

Титаренко Любов Миколаївна

Державна кадрова політика: соціально - психологічний та гуманітарний компоненти удосконалення підготовки кадрів

23. 00. 02 - політичні інститути та процеси

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник:
Гансова Емма Августівна
доктор філософських наук,
професор

Одеса – 2005

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 11
1.1 Методологічні засади дослідження кадрової політики в сучасному українському суспільстві. 11
1. 2. Кадрова політика як функція державної служби в умовах адміністративної реформи. 38
1.3. Єдність політологічного та психологічного підходів в дослідженні управлінської еліти. 53
РОЗДІЛ ІІ ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДГОТОВКИ УПРАВЛІНСЬКИХ КАДРІВ 73
2.1. Роль і місце інституцій держуправління у функціонуванні західних демократій. 73
2.2. Тенденції кадрової політики в Польщі та Франції. 78
2.3. Моделі підготовки державних службовців (на прикладі США, Канади). 86
РОЗДІЛ ІІІ ВРАХУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ 96
3.1. Відповідність підготовки кадрів державного управління соціально-психологічному стану українського суспільства за умов його трансформації. 96
3.2. Психологічні компоненти в моделі державного службовця. Стереотипність і динамічність. 115
3.3. Типологія особистості як фактор кадрової роботи. Роль психологічних методів в підготовці кадрів управління. 122
РОЗДІЛ IV ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ З ПРАКТИКОЮ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 148
4.1. Відповідність структури навчального процесу функціональним характеристикам державної служби. 148
4. 2. Спрямованість навчального процесу на організацію практичної діяльності державних службовців. 159
4. 3. Гуманітарна спрямованість підготовки управлінських кадрів. 167
ВИСНОВКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186
ДОДАТКИ 201

ВСТУП
Актуальність теми полягає в тому, що зі зміною суспільного устрою України, постає проблема вдосконалення кадрової політики в напрямку зміни концепції підготовки кадрів, як інструменту формування владної еліти. На сучасному етапі трансформації суспільства відбувається реформування його інститутів. В зв'язку з цим, відповідно до вимог соціально-ринкових відносин, змінюються також завдання державного управління.
Концепція державного управління змінюється відповідно до змін в соціальній, економічній, духовній сферах. Демократичні реформи привели до таких позитивних зрушень, як формування нової соціальної структури громадянського суспільства, впровадження плюралізму в усі сфери життя. Разом з тим зведення моделі державного устрою до однобічного економізму, "ринкового радикалізму" призвели до соціальної дезадаптації, відчуження громадян від влади, кризи духовності та патріотизму.
З року в рік спостерігається плинність управлінських кадрів в системах як державної служби, так і місцевого самоврядування. Однією з головних причин негативних явищ у суспільстві є недосконалість кадрової політики в галузі державного управління, зростання бюрократизації, неналежне виконання державою соціально-захисної функції.
Незважаючи на те, що від початку суспільних перетворень в нашій країні пройшло вже чимало часу, висвітлення в науковій політологічній літературі проблеми ефективності державної кадрової політики є недостатнім. Зміни в системі суспільно - політичного устрою порушують питання про те, чи стає державна служба типом професійної управлінської діяльності, спрямованим на задоволення нових соціальних потреб суспільства.
За цих умов виникає потреба в формуванні якісно нової особистості працівника державної служби. При цьому особливої ваги набуває виявлення зв’язків між громадянським суспільством і державною владою.
Актуалізується необхідність переосмислення існуючої системи підготовки державних службовців, яка визначається потребою оновлення кадрового потенціалу відповідно до вимог сучасного українського суспільства, формування нової управлінської філософії і її постійного вдосконалення, обмеження влади бюрократії.
Дисертаційне дослідження спрямоване на посилення соціально - психологічного компоненту кадрової політики, як невід'ємної складової в процесі цілеспрямованої підготовки кадрів. Така спрямованість роботи дозволяє запропонувати ряд положень в напрямку гуманізації підготовки управлінського персоналу в сфері державного управління.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної науково – дослідної теми кафедри соціальних теорій Одеської національної юридичної академії “ Трансформація українського суспільства на шляху до паритетної демократії” (№ держреєстрації 0103V003289) та входить до комплексної наукової теми ОНЮА “Проблеми становлення і розвитку сучасної української держави” (№ держреєстрації 01010001195).
Мета роботи полягає у поглибленому з'ясуванні значення соціально - психологічних та гуманітарних чинників підготовки державних службовців за умов трансформації суспільства в удосконаленні існуючої в Україні моделі кадрової політики.
Для досягнення цієї мети перед автором постали наступні дослідницькі завдання:
- розглянути проблему підготовки кадрів для державного управління як одну з важливих функій державної кадрової політики ;
- проаналізувати сутність соціально – психологічного підходу до кадрового забезпечення в системі державної служби в Україні;
- запропонувати відповідні функції органів державного управління, які були б пов’язані з застосуванням психологічних методів в доборі, розтановці і атестації кадрів;
- розкрити співвідношення державної кадрової політики та соціально-психологічного клімату в суспільстві в період трансформаційних перетворень;
- дослідити звязок між феноменом бюрократизму та функціями професійної бюрократії в системі державного управління;
- обгрунтувати необхідність орієнтації державного службовця на підпорядкування владних повноважень суспільним потребам відповідно до функцій державної служби;
- здійснити порівняльну характеристику міжнародного та національного досвіду в галузі підготовки фахівців державного управління;
- розробити характеристику ділових якостей спеціаліста як моделі державного службовця;
- з’ясувати роль психолого - педагогічних та гуманітарних компонентів у підготовці кадрів управління;
Об’єктом дослідження є існуюча система підготовки державних службовців, її структура, методи, концепції.
Предметом дослідження виступають соціально-психологічні компоненти удосконалення підготовки кадрів в системі державного управління.
Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, згідно з яким у підготовці кадрів державного управління соціально - психологічний та гуманітарний компоненти удосконалення визначать теоретичні засади професійної моделі державних службовців. Вивчення типології особистості, психодинамічних властивостей характеру може бути рекомендоване для оцінки їх професійної діяльності.
Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на використанні методів системного та структурно - функціонального аналізу, які застосовувались для визначення сутності основних принципів державної служби. Порівняльний метод було застосовано для аналізу зарубіжного та національного досвіду підготовки управлінських кадрів. Цей метод дозволяє порівняти зарубіжні моделі підготовки державних службовців з вітчизняними. За допомогою системного методу досліджено взаємозв'язок між типом політичного режиму в країні та становленням державної кадрової політики і моделлю державного службовця.
Поряд з теоретичним аналізом використані також емпіричні методи, зокрема соціологічні та соціально-психологічні. Соціально-психологічні методи передбачають професійний відбір, який полягає у виявленні індивідуально-психологічних особливостей кандидатів відповідно до вимог навчання та професійної діяльності за конкретною спеціальністю. Проблему професійності державного службовця автор розглядає у контексті особистісного розвитку.
Теорії, в яких розглядається поведінка людини через сукупність особистісних рис і якостей (К.Л. Шмішека, Т.Лірі, Г.Олпорта, Дж. Роттера, К. Томаса, К. Юнга, М. Рокича, В. Бойко та ін) є сутнісно важливими на етапі кадрового добору персоналу.
Поряд із прийомами теоретичного аналізу використано емпіричні методи, зокрема здійснені опитування - тестування: абітурієнтів, вступників до ОРІДУ НАДУ при Президентові України, студентів та слухачів, працівників державної служби. За допомогою цього методу визначались мотиви вибору професій, як вагомого чинника підготовки фахівців, побудована типологія особистості державного службовця, визначена соціальна спрямованість мотивації досягнень абітурієнтів, слухачів та працівників державного управління. Разом з тим за допомогою психологічних методик досліджувалась здатність абітурієнтів до конкретної професійної діяльності; їх володіння життєво і професійно - важливими уміннями. Вони дають змогу кваліфіковано виявити характерологічні особливості особистісних якостей кандидатів як щодо набору до навчання, так і на відповідну посаду.

Вивчення психологічного та суспільно - політичного клімату в державі на перехідній стадії його розвитку здійснювалось методом опитування громадської думки. Автор досліджує рівень соціальної адаптації людей, як результату впливу соціального середовища на їх психологічне самопочуття. По результатам опитування громадської думки досліджується ефективність соціального механізму кадрової політики, здатність державних службовців соціально орієнтувати управління у всіх сферах на всіх рівнях суспільства. Висвітлюється стан масового настрою в Україні, як показника стабільності, або нестабільності, ступеню довіри до влади.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному:
- вперше обгрунтовано, що при розробці вітчизняної моделі державного службовця, необхідно враховувати індивідуальну своєрідність психологічних властивостей особистості слухача;
- проаналізовано стан підготовки управлінських кадрів, як складової кадрової політики в державному управлінні;
- встановлено, що орієнтація на соціально - психологічні та моральні чинники у формуванні особистості державного службовця є засобом гуманізації професійної підготовки управлінських кадрів;
- доведено, що зміст фахової управлінської підготовки повинен мати випереджаючий характер, враховуючи динамізм суспільних процесів;
- виявлено, що на перший план реформування кадрової політики має вийти соціальна спрямованість професійної підготовки;
- запропоновано власну психологічну методику розробки аналітичної
професіограми оцінки особистісних якостей державних службовців;
- дістала подальшого розвитку концепція формування кадрового потенціалу, що є певним доробком до теорії та практики кадрової політики в державному управлінні.
- на підставі комплексного політологічного аналізу сутності державного управління, кадрового забезпечення державної служби, ситуації, яка склалася в українському суспільстві, запропоновано новий підхід до підготовки кадрів державного управління, в якому зосереджено увагу на соціально-психологічних та гуманітарних компонентах.
Практичне значення одержаних результатів. За результатами дослідження складений та виданий методичний посібник “Технологія формування емоційної витривалості сучасного управлінця”. Основні положення, психологічні підходи і методи саморегуляції використовуються в навчальному процесі Центру підвищення кваліфікації кадрів ОРІДУ НАДУ при Президентові України, а також в ході викладання модуля “Основи конфліктології” (для слухачів спеціальностей “Державне управління”, “Менеджмент організацій” (акт про впровадження від 19 червня 2002р.). Отримані результати можуть бути використані при створенні спеціальних навчальних програм, а також в таких заходах як добір та атестація управлінських кадрів. Практична реалізація зроблених висновків може бути корисною в роботі органів державної влади. Висновки та рекомендації можуть бути використані у науково-дослідній роботі, створенні підручників, навчальних посібників, читанні спецкурсів з політології та державного управління наприклад, "Сучасні проблеми державного управління", "Сучасна гуманітарна політика", "Сучасна кадрова політика" тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися та обговорювалися на науково - практичних конференціях: Щорічній загальноінститутській науково - практичній конференції: “Інституційні перетворення як передумова ефективного використання ресурсного потенціалу регіону”. ОРІДУ УАДУ при Президентові України (Одеса, 2003р.); науково – методичній конференції “Організація самостійної роботи слухачів в умовах інформаційного суспільства” ОРІДУ УАДУ при Президентові України. (Одеса, 2002р); науково - практичній конференції “Актуальні проблеми соціально- політичного розвитку регіону” ОРІДУ НАДУ при Президентові України (Одеса, 2003р), науково - практичній конференції “Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком / Підготовка управлінських кадрів відповідно до реформування державної служби” (Одеса, 2004р.); та ін.
Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри соціальних теорій Одеської національної юридичної академії.
Публікації. Основні положення та висновки опубліковані у дев’яти наукових статтях і науково - практичних виданнях, три з яких опубліковані в наукових фахових виданнях з політології, затверджених ВАК України.
Структура дисертації обумовлена метою і задачами, які були поставлені дисертантом в процесі науково - теоретичної розробки обраної теми. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів (кожен з яких містить по три підрозділи), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок. Список використаних джерел: 186 найменувань (15 сторінок). До складу роботи входять додаток ( сторінок).

Список литературы

Здійснене дослідження дає можливість зробити такі висновки:

1. Соціально-психологічний підхід до кадрового забезпечення, запропонований нами в галузі державного управління, націлений на вдосконалення моделі підготовки кадрів згідно з вимогами пункту 28 ст. 106 Конституції України, закону “Про державну службу”, концепції адміністративної реформи. Розкрита сутність соціально-психологічного компоненту як засобу формування соціально - орієнтованого державного управління. Соціально - психологічний компонент визначається як елемент суспільної та індивідуальної свідомості, який включає цінності, норми, інтереси, потреби, мотиви та установки, що спонукають людей до певних дій і які необхідно враховувати при підготовці управлінських кадрів та їх діяльності.
2. В умовах соціальної трансформації особливого значення набуває розвиток системи вищої освіти у підготовці управлінських кадрів, як необхідної умови реалізації їх функцій в державному управлінні. На підставі психологічного, біосоціологічного та поведінково – біхевіористського підходів доведено необхідність врахування соціально-психологічних та гуманітарних компонентів у підготовці державних службовців. В дисертаційному дослідженні здійснюється вивчення професійної мотивації кадрів. Проблема професійності державного службовця пов’язана в роботі з концепцією особистісного розвитку. Пропонуються психодіагностичні методики, які рекомендується застосовувати при прийомі втупників до ВУЗів, для розробки технологій навчання, визначення професійно - мотиваційної спрямованості слухачів. Удосконаленню кадрової політики сприяє також методика службової атестації з застосуванням атестаційного паспорту, технології здійснення тестування.
3. Кадрова політика в дисертації досліджується не як самостійний феномен, а як складова державної політики. Тому ми звертаємося до проблеми її відповідності суспільно- політичному клімату в період трансформаційних перетворень. В роботі підкреслюється, що функціонування державних інституцій повинно здійснюватись з урахуванням соціально - психологічного клімату в суспільстві, його динаміки. Такий стиль управління дозволить більш результативно реалізовувати інтереси, права і свободи громадян таким чином, щоб сприяти демократичним перетворенням в суспільстві.
4. Поряд з існуючою типологією функцій державного управління ми вважаємо за доцільне запропонувати власну класифікацію. За своїми значеннями, масштабами та методами втіленнями в життя функції державного управління розподіляються на стратегічні і допоміжні. В результаті аналізу функцій державної служби в контексті соціально – психологічної концепції стає можливим сформулювати наступні вимоги до кадрової політики: по - перше, вона повинна бути науково - обґрунтованою; по – друге, соціально - спрямованою; по – третє орієнтованою на залучення до управлінської діяльності людей, здатних до цієї діяльності в психологічному, професійному та моральному планах.
5. Дослідження зв’язку між феноменом бюрократизму та функціями професійної бюрократії в системі державного управління дало підставу зробити висновок про те, що в країні, де демократичні інститути перебувають у процесі становлення, посилення впливу бюрократизму перешкоджає розвитку громадянського суспільства. Перед фахівцями державного управління виникає двоєдина задача: зберегти і зміцнити апарат управління, здатний до ефективної роботи, і водночас блокувати бюрократизм. З точки зору дисертанта, в умовах демократичного розвитку прояви формального бюрократичного управління мають бути максимально мінімізовані. Морально - психологічне формування особистості державного службовця може стати перепоною на шляху бюрократизму та корупції.
6. Аналіз стану підготовки державних службовців у Центральній та Східній Європі підтверджує вплив політичних та професійних міжнародних організацій на підготовку управлінських кадрів в Україні. Це спостерігається в такій діяльності міжнародних організацій – (Ради Європи, Європейського Союзу, Організації Європейського співробітництва і розвитку), як забезпечення країни нормативними актами, здійснення фінансової підтримки проектів та експертної оцінки державного управління. В практиці державного управління в Україні застосовується розподіл державних посад на політичні і посади державної служби. Державні службовці готують та виконують урядові рішення, у той час як політики визначають урядову політику.
7. Аналіз досвіду кадрової політики розвинених країн з різноманітними моделями управління передбачає приведення законодавчої бази підготовки кадрів у відповідність з європейським законодавством, що в свою чергу сприяє не лише зближенню національних систем підготовки управлінських кадрів, а й значно актуалізує потребу в професійно – освідчених спеціалістах, які орієнтуються в новому законодавчому просторі. Ми вважаємо за доцільне перенести в вітчизняну практику таку функцію державної служби як надання послуг населенню. Головний висновок полягає в тому, що кількість і якість груп державних службовців повинні залежати від кількості і якості клієнтів, яких вони повинні обслуговувати. Для системного впровадження інституту державних послуг виникає необхідність розробки законодавчих основ для створення й запровадження стандартів державних послуг.
8. В дослідженні запропоновано такі функції служби управління кадрами в органах державного управління, які передбачають застосування психологічних методів. Це дозволить здійснювати соціально - психологічну діагностику, аналіз і регулювання групових та особистих взаємовідносин, управління соціальними конфліктами; оцінку та добір кандидатів на посади на підставі психологічної характеристики, аналіз кадрового потенціалу; професійну та соціально - психологічну адаптацію працівників; регулювання трудових стосунків тощо. Розкриття особистісних професійно - важливих якостей за допомогою методу психологічної професіограми дозволяє використати особистісний потенціал в практиці атестації, мотивації, стимулювання управлінців.
9. Автор розкриває сутність гуманітарної компоненти підготовки кадрів як спрямування владних повноважень державних службовців на задоволення соціальних потреб громадян, а також врахування морально – етичних цінностей в державній політиці. Відзначено, що соціологічні дослідження, проведені серед слухачів Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, виявили недостатню орієнтацію державних службовців та навчальних програм на дисципліни гуманітарного циклу. Діяльність в галузі соціального захисту населення не є привабливою для випускників. Аналіз навчальних програм показав домінування економіко - правової орієнтації в підготовці кадрів на противагу соціально – гуманітарній.
Ці висновки можуть стати підставою для розробки навчальних програм, відповідних методів навчання, які б враховували психологічну та гуманітарну компоненти державного управління.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. - К.: Преса України, 1997.- 80 с.
2. Концепція адміністративної реформи в Україні / Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи. - К., 1998.- 108 с.
3. Державне управління: теорія і практика/ За заг. ред.В.А. Авер'янова. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 432 с.
4. Актуальні питання організації навчання і методики викладання в системі підвищення кваліфікації державних службовців: Матеріали міжнар. наук - практ конф.( Київ, 4-5 груд. 1997 р). -К.: Вид-во УАДУ, 1998. -350 с.
5. Акимов Д. Политическая элита Украины: опыт концептуального анализа // Персонал. - 1999. - № 1. - 154 с.
6. Ашин Г. К., Лозанский Э.Д., Кравченко С. А. Социология политики: сравнительный анализ российских и американских политических реалий. - М.: Экзамен, 2001. - 238с.
7. Алмонд Г. Гражданская культура: Политические установки и демократии пяти наций // Политология: Хрестоматия /Сост. проф. М.А.Василик., доц. М.С. Вершинин. - М.,2000. - 576 с.
8. Атаманчук Г. В. Теорія державного управління: Курс лекцій. - М.: Юридична література, 1977.-434с.
9. Архангельський Л.М. Возможности применения системного подхода в этике // Методология этических исследований. - М.:Наука, 1982. –С.202-243.
10. Афанасьев В. Г. Общество: системное познание и управление. - М.:
Политиздат, 1981. - 432 с.
11. Аяцков Д. Ф., Наумов С. Ю. Некоторые проблемы современной кадровой политики в Российской Федерации. // Власть. -2001. - №2.- С.124 -127.
12. Бабаєв В. Навчальні коаліції - інструмент кадрового оновлення управлінських еліт. // Вісник УАДУ.- 2003.-№2.- С.293- 297.
13. Бажин Е. Ф., Голынкина С. А., Эткинд А. М. Метод исследования уровня субьективного контроля // Психологический журнал.-1984.-Т.5.- № 3. – С.125-128.
14. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управления. -Харьков: Фортуна-пресс, 1988. - 464 с.
15. Береговой І., Береговой Г. Адміністративна реформа і кадрова політика. Проблемний аналіз // Командор. – 1999. - №1.-С.3.
16. Василевська Т. Є. Моральні аспекти діяльності державного службовця у контексті становлення громадянського суспільства // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук-практ.конф за міжнародн. участю. – К., 2001. – Т.2.- С. 413 - 415.
17. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1990. - 261с.
18. Вишневський А., Хмельницька О. Застосування моделі та профілів компетентності для управління персоналом в системі державної служби // Вісник державної служби України. –2004. - №4. - С. 38
19. Вовканич С. Національна еліта та інтелектуальний потенціал нації // Філософська і соціологічна думка. -1996. - № 7-8.- С.9-15.
20. Воронько О.А. Керівні кадри: державна політика та система управління. Навч. посібник. -К.: Вид.-во УАДУ, 2000. - 156 с.
21. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя –практика: Пер. с англ. - М.: Дело, 1991. – 320 с.
22. Галлямов Р. Р. Политические элиты: особенности трансформации в постсоветский период // Полис -1998. - №2. – С.116-121.
23. Гансова Е. А. Сучасна соціальна та гуманітарна політика в контексті соціологічної науки: Навч. посібник. – Одеса: УАДУ ОФ, 2000. - 64 с.
24. Гансова Е. А., Титаренко Л. М. Самостійна робота в структурі навчального процесу // Організація самостійної роботи слухачів в умовах інформаційного суспільства: Матеріали науково-методичної конференції.14 грудня 2001 р. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. - С. 313-318.
25. Гансова Е.А. Цілі освіти та цінності суспільства (соціологічний аспект)// Концепція гуманізму в становленні та розвитку професійної освіти:Матеріали міжнар.науково-теор.конф.1-2 жовтня 1997р.-Одеса: УАДУ ОФ, 1997.-С.14-16.
26. Гвишиани Д. М. Организация и управление. Социологический анализ теорий. - М.: Наука, 1986. - 141 с.
27. Гаєвський Б., Ребкало В.: Культура державного управління (організаційний аспект). - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 144 с.
28. Глотов Б. Проблеми трансформації України в західноєвропейську цивілізацію // Вісник УАДУ. - 1998. - № 3.- С.251 – 257.
29. Головатий М. Проблеми і біль становлення української еліти // Нова політика.- 1999. - № 2.-С.28-33.
30. Головаха Є., Бекешкіна І., Небоженко В. Демократизация общества и развитие личности: От тоталитаризма к демократии.- К.: Наук. думка, 1992. .- 126 с.
31. Головаха Е.И., Панина Н. В. "Социальное безумие": История, теория и современная практика. - К.: Абрис, 1994. – 243 с.
32. Головаха Є. Суспільство, що трансформується - К.: НАН.- 1997.- С.27.
33. Государственная служба : культура поведения и деловой этики /Под общ.ред. Е.В. Охотского. -2-е изд.- М: Изд-во РАГС, 1999. - 335 с.
34. Горбулін В. Демократія і національна безпека: друзі чи вороги? //Урядовий кур'єр. – 1997.- 14 квітня.- С.2.
35. Государственная кадровая политика: концептуальные основы, приоритеты, технологии реализации. / Под общ. ред. С.В.Пирогова. - М.: Изд.-во РАГС, 1996.-348 с.
36. Грановская Р. Н. Элементы практической психологии. - Л.: Изд- во ЛГУ, 1988. - 564с.
37. Грейсон Дж. К., Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХ1 века: Для руководителя - практика: Пер. с англ.- М.: Экономика, 1991. - 319 с.
38. Гриневецький С. Р. Основні вимоги до сучасної регіональної кадрової політики.// Кадрове супроводження регіональних перетворень: Матеріали науково - практичної конференції.- Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. - С.18-25.
39. Гурне Б. Государственное управление.- К.: Основы, 1993. - 165 с.
40. Державна служба: Світовий досвід.: Інформ. зб. - Л.: ЛЦНТЕІ, 1996. - 92 с.
41. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Відп. ред. проф. Н.Р.Нижник. - К. : УАДУ, 1997. - 448 с.
42. Державне управління в Україні: організаційно - правові засади: Навч. посібн./ Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, В.І.Мельниченко та ін./ За заг. ред. проф. Н. Р.Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 164 с.
43. Дубов И. Г., Пантелеев С. Р. Восприятие личности политического деятеля // Психологический журнал, 1992. - № 6. – С.38-42.
44. Дем'яненко В. Ментальні характеристики політичної свідомості українців // Людина і політика. - 2001.- № 13. - С.93 –100.
45. Деркач А. А., Ситников А. П. Развитие аутопсихологической компетентности руководителей // Прикладные психотехнологии. - М., 1994. – С. 98-164 с.
46. Десслер Г. Управление персоналом: Учебное пособие: Пер. с англ. / Под ред. Ю.В.Шленова.- М.: Бином, 1977. – 431с.
47. Дашаківська О. Ю. Номенклатурна олігархія - форма політичної еліти в Україні. // Вісник КНУ.сер. Філософія. Політекономія - 2002. - Вип. 42 - 45. – С.13-15.
48. Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук-практ. конф. / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 392 с.
49. Дробноход М., Левицький В. Проблема формування управлінської еліти в Україні // Освіта і управління.- 1997. -Т.1. - № 4. – С.23-27.
50. Дубенко С. Проблеми реформування державної служби в Україні // Вісник державної служби України. - 1995. - №3 - 4. - С. 99-104.
51. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. проф.Н.Р. Нижник.- К.: Ін-юре, 1999. - 244 с.
52. Дубовик Н. А. Український елітизм в історичній ретроспективі.- Вісник КНУ.сер.Історія.- 2002. – Вип.38-41.- 270 c.
53. Європейський вибір: Виступ Президента України у Верховній Раді України 18 червня 2002 р. Послання Президента України до Верховної Ради України.- К : Преса України, 2002.- 93 с.
54. Зіллер Ж. Політико - адміністративна система країн. Порівняльний аналіз. /Пер з франц. В. Ховхуна. - К.: Основи, 1996. - 420 с.
55. Закон України про державну службу // Вісн.держ. служби України.-1995-№ 1.
56. Зеркало недели. Международный общественно-политический еженедельник. № 9 (537). 12-18 марта 2005.
57. Закон України Про боротьбу з корупцією // ВВР. - 2000. - №24. - Ст.185.
58. Закон України Про звернення громадян (із змінами) //ВВР. - 1999. - № 26.
- Ст. 219.
59. Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв'язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році" від 15.02.2004.-Економіст.- 2004.- № 3.-С.15-18.
60. Заславская Т. Социальная траектория реформирующейся России. - М.: Наука, 1998. - 178 с.
61. Інноваційні технології навчання в системі підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців : Інформаційно-методичні матеріали до літньої школи/ Під заг. ред. В. Г. Логвінова, С. К. Хаджирадєвої. - Одеса: ОРІДУ
УАДУ.- 2002. - 253 с.
62. Івашов М. Деякі назрілі організаційно - економічні проблеми зарубіжної системи освіти та шляхи їх розв'язання // Вісник УАДУ. -1996.- № 3.- С.58 - 72.
63. Ільясов Р., Куценко В. Провідні тенденції в організації підготовки і професійного навчання державних службовців: вітчизняний і світовий досвід // Зб. наук. праць УАДУ.- 1998. - Вип.2.- С. 15-18.
64. Інтегрування системи менеджменту людських ресурсів у процес реформування державної служби. - К.: Вид. УАДУ, 1999. - 552 с.
65. Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти - К., 1988. - 118 с.
66. Крупчан О. Д. Організація виконавчої влади: Монографія - К.:Вид-во УАДУ,2001. - 351с.
67. Карвасарский Б. Д. Психотерапия. - М.: Медицина, 1985. - 721 с.
68. Кернаган К., Сиєгел Д. Державна служба в Канаді. - Оттава, 1995.- 84с.
69. Климов Є. А. Образ мира в разнотипных профессиях. - М.:Гардарика, 1996. - 91 с.
70. Князєв В. М.. Шляхи і механізми підготовки національної управлінської еліти: УАДУ при Президентові України// Сучасна управлінська еліта в Україні: якісні характеристики, шляхи та методи підготовки: Монографія / За ред. М.І.Пірен, В.А. Ребкала. - К.:Вид во УАДУ, 2003. –С. 76-78.
71. Кравчук Л. Адміністративна реформа в Україні: стан і перспективи // Вісн. УАДУ.- 1998.- №1. - С. 13 - 23.
72. Князєв В., Бакуменко В. Філософсько - методологічні засади державно - управлінських рішень // Вісн.УАДУ. -2000. - № 2. –С.52- 58.
73. Круглікова Н. Механізми формування і проблеми та перспективи розвитку політичної еліти в сучасній Україні// Актуальні проблеми державного управління. : Збірн. наук. праць.-Одеса,1999.-Вип.2.- С. 28-32.
74. Книга работника кадровой службы: Учебно - справочн. пособие / Под общ. ред. Е.В. Охотского, В.М.Анисимова. - М.: Экономика, 1988. - 494 с.
75. Кухта Б. Теоретичні аспекти феномену "політична еліта" //Актуальні проблеми державного управління: Збірн. наук. праць УАДУ. – Одеса,1999. - Вип. ІІ. – С. 34 -38.
76. Кальниш Ю. Г. Етика влади й розвиток культури державного управління в Україні // Розвиток культурного потенціалу державних службовців в Україні: Наук. праці За заг. ред. В.А. Ребкала. - Київ - Житомир: Полісся, 2002.- С. 205
77. Із злочинністю треба боротись нещадно і системно: З виступу Президента України Л.Д.Кучми на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю 9 жовтня 2000 р. - Урядовий кур'єр. – 2002.-12 жовтня .- С. 2 - 4.
78. Лавров П.Л. Философия и социология // Леви В. Искусство быть собой. - М.: Знание., 1997. – С.3-12.
79. Лабрюйер Ж. Характеры или нравы нынешнего века. Ларошфуко Ф.
-М.: Просвещение,1974. - 187 с.
80. Кондратюк А. А. Суб'єктивний фактор у системі відносин управлінської еліти. //Актуальні проблеми державного управління.: Зб. наук. праць.-Одеса,1999.-Вип.ІІ.- С.54-58.
81. Логунова М. М. Культурно - гуманітарна підготовка національної управлінської еліти.: Сучасна управлінська еліта в Україні: якісні характеристики, шляхи та методщи підготовки. Моногр. / За ред. М.І.Пірен, В. А. Ребкала. - К. 2003. - 180 с.
82. Лісничий В.В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн. - Х.: Торнадо, 2001. - 352 с.
83. Лукашевич Н.П. Теория и практика самоменеджмента: Учеб. пособие.-2-е изд. – К.: МАУП, 2002. - 360 с .
84. Литвинов В. Політична арена Україна. Дійові особи та виконавці. - К: Абрис, 1994. - 132 с.
85. Луговий В. Гуманізація освіти - основа її відродження // Б. Грінченко і педагогічна культура України: Матеріали всеукр. наук. - метод. конф., присвяч.130-річчю з д.н. Б. Грінченка. - Суми, 1993. – С.30-32.
86. Луговий В. Реформування системи підготовки управлінських кадрів // Вісник УАДУ. - 1988. - № 1.- С.28-31.
87. Луговий В.І., Князев В.М.. Адміністративна реформа в Україні: кадрове і наукове забезпечення // Вісник УАДУ. -1997. - №2. – С.30-32.
88. Луговий В., Яцуба В. Актуальні проблеми підготовки і використання керівних кадрів державної служби. Аналіз світового досвіду //Вісник УАДУ. - 1999. - № 1. - С. 47 - 49.
89. Льюис К. Этический вызов на государственной службе // Государственная служба: Зарубежный опыт. - М., 1995. – С.86- 98.
90. Льюис Р. Д. Деловые культуры в международном бизнесе: Пер. с англ. -М.,1999. - 171 с.
91. Малиновський В. Актуальні проблеми нової моделі розподілу державної влади в Україні // Вісник УАДУ. - 1999.- № 4. – С. 138-142.
92. Мельниченко А. Культура та етика державного управління в сучасних умовах // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. Наук. пр. / За заг. ред. В.М. Князєва. - К.:Вид-во, 2000. – С.22-30.
93. Манохін В. Радянська державна служба. - М.: Наука, 1966. – 124 с.
94. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ.- М.: Дело, 1996. - 704с.
95. Монтень М. Э. Опыты. Избранные главы. - М.: Правда, 1991. - 656 с.
96. Моска Г. Элементы политической науки // Социс. - 1995. - № 5. – С.78-82.
97. Мочерний С. Характер перехідного періоду в Україні 90-х //Віче. - 1999. - № 10. – С.37-39.
98. Надолішній П. І. Стиль державного управління як критерій оцінки державної кадрової політики. // Кадрове супроводження регіональних перетворень: Матеріали науково - практичної конференції. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002.– С. 54-58.
99. Наумкіна С. Тенденції розвитку політичної еліти в Україні другої половини 90-х років.// Актуальні проблеми державного управління. Збірн. наук. праць. –Одеса,1999.- Вип. 2.- С. 156-162.
100. Нижник Н. Р. Державний службовець в Україні як фактор державотворення // Вісн. УАДУ. - 1995. - № 1. – С.53-57.
101. Нижник Н.Р., Цвєтков В.В. Державний службовець в Україні (пошук моделі). -К.Вид-во УАДУ,1998. - 182 с.
102. Нижник Н. Р., Машков О. А. Системний підхід в організації державного управління.: Навч. посібн. / За заг. ред. Н.Р.Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 1998.
- 160 с.
103. Нижник Н.Р. Державна кадрова політика як фактор розвитку української держави. // Кадрове супроводження регіональних перетворень: Матеріали науково - практичної конференції- Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. – С.363-372.
104. Національна програма боротьби з корупцією: Указ Президента України від 10 квітня 1997р. // Вісн. Держ. Служби. – 1997. - №2. – С. 62 - 70.
105 - Одесские известия № 61 (3318). - 2005.- 22 марта.- С.3 .
106. Оборотов Ю. Н. Современное государство: основы теории.- Одесса: Астропринт, 1998.-126 с.
107. В. И. Осипов. Украина -ХХІ: как вырваться из трясины затяжного социально -экономического кризиса?- Одесса: Информац. Центр ИПРЭИ НАН Украины, 2001. - 362 с.
108. Осадчук В. Вячеслав Липинський про роль еліти у формуванні концепції національної ідеї державотворення. // Вісник УАДУ.- 2002. - №2.- С.273-277.
109. Пірен М.І. Проблеми політичної елітаризації українського суспільства // ВісникУАДУ.- 2001.- №1.- С. 242 - 249.
110. Пірен М. Еліта та її роль у демократичних перетвореннях України: Монографія/ За ред. М. І. Пірен, В. А. Ребкала .- К.УАДУ, 2003. - 180 с.
111. Пірен М. Політична еліта та проблеми політичної елітаризації українського суспільства // Вісник УАДУ.- 2001.-№ 2.ч. ІІ.- 242 -249 с.
112. Пеленський Ярослав (Айова, США), В'ячеслав Липинський - засновник державницької школи в українській історіографії. // Український історичний журнал.- 1992 - № 2. - 139 -141 с.
113. Пойченко А. М. Брейн - стормінг і політичне картування як методи інтерактивної підготовки національної управлінської еліти//Сучасна управлінська еліті в Україні: якісні характеристики, шляхи та методи підготовки: Моногр. / За ред. М. І. Пірен, В. А. Ребкала.- К.:УАДУ, 2003. – С.180-186.
114. Поліщук І. Ментальність українства: політичний аспект. // Людина і політика. -2001. - № 13. - С.86 - 92.
115. Парсонс Т. Общий обзор // Американская социология.- М.: Прогресс, 1972.-С.268-276.
116. Пахомов І. Адміністративно-правові питання державної служби в СРСР. -М.:Наукова думка, 1971. - 178 с.
117. Попков В.Д. Этика советской государственной службы. - М.: Юрид. лит, 1970. - 200 с.
118. Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. - К.: Основи, 1994. – Т.2
-150 с.
119. Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян: Указ Президента України від 27 квіт. 1999р. // Уряд. кур'єр.- 1999.- 29 квітня.- С.1.
120. Победа Н.О. Социология культуры. - Одесса, 1999. - С. 174.
121. Програма діяльності Кабінету Міністрів “Назустріч людям”. - Одесские известия № 51 (3120). - 2005.- 22 марта. - С.3
122. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. 3810/98 //Концепція адміністративної реформи в Україні. - К., 1998.-С.3-5.
123. К. Плоский. Професіоналізм на службі народові України // Вісник державної служби України. – 2004.- №3. - 47с.
124. Постанова Верховної Ради України від 2 жовтня 1996р. № 394/96- ВР: Про зауваження Президента України до Закону України "Про звернення громадян".
125. Предборський В. Гуманістична сутність провідних теоретичних напрямків сучасної політології.Філософські пошуки.- Львів - Одеса - Хмельницький.:Вид. "Центр Європи"., 2001. - 110 с.
126. Райт Г. Державне управління: /Пер з англ. В. Івашко, В. Коваленко, С. Соколик. - К.: Основи, 1994. - 191 с.
127. Речицкий В. Украинская весна - вперед и назад // Зеркало недели.- 2001.-№ 19.- С.2-3.
128. Теория личности в западно - европейской и американской психологии: Хрестоматия по психологии личности / Д. Я. Райгородский (ред - сост.) - Самара: БАХРАХ, 1996. - 480 с.
129. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога. - М.: Владос, 1996. - 528с.
130. Розвиток культурного потенціалу державних службовців в Україні.: Наук. пр. / За заг. ред. В. А. Ребкала. - Житомир, 2002. - 244 с.
131.Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи /Наук. керівник автор. колективу В. В. Цвєтков. - К.: Оріяни, 1998. - 136 с.
132. Рудакевич М. І. Етика державної служби (зарубіжний досвід). - К.: Ультра, 2002. - 109 с.
133. Ребкало В.А., Тертичка В.В. Формування світоглядних засад національної
управлінської еліти : Моногр. / За ред. М.І Пірен, В.А Ребкала - К.: УАДУ,2003. - 180 c.
134. Сороко В. Концептуальний підхід до проблеми запровадження інституту надання державних послуг у практику діяльності державних службовців // Вісник державної служби України. – 2004. - № 3. - 11 с.
135. Садовнічий В. Політико-правові основи формування регіональної політичної еліти // Актуальні проблеми державного управління.:Зб.наук.праць.- Одеса: Астропринт, 1999. - Вип.2. - С.134-136.
136. Стратегія реформування системи державної служби в Україні від 14.04. 2000р. № 599 / 2000.
137. Турчинов А. Профессионализм государственного служащего должен быть конструктивным // Гос. служба. - 2001. - №. 3. - С. 101 - 112.
138. Турчинов А . Социальное измерение государственной кадровой политики // "Человек и труд" .- 2001.-№ 7.- С. 1-3.
139. Турчинов А. И. Профессионализация и кадровая политика: Проблемы развития теории и практики. - М.: Флинта, 1998. - 272 с.
140. Типові професійно - кваліфікаційні характеристики посад державних службовців. - К.: Головдержслужба України, 2001. - 96 с.
141.Титаренко Л. М. Держуправління в пошуках концепції // Актуальні проблеми державного управління.: Зб. наук. праць. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002.-Віп.4.- С. 61-69.
142. Титаренко Л.М. Соціально-когнітивна відповідальність - вагомий чинник у підготовці управлінських кадрів // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць.- Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002.- . Вип. 9.-С.196 –206.
143. Титаренко Л.М. Державна кадрова політика в теоріях і концепціях вітчизняних та зарубіжних вчених.// Актуальні проблеми державного управління. Зб.наук.праць.- Одеса: УАДУ НАДУ,2004.-Вип.2(18).-С. 79 – 85.
144. Тойнбі А. Дослідження історії.В 2-х т. - К.: Основи, 1995. - Т.1.- 328с.
145. Українське суспільство.1999 - 2001. Результати опитування громадської думки.- К.: Інститут соціології НАН України. Тов. "Соціс" Фонд "демократичні ініціативи", 2001.-298с.
146. Україна: підсумки соціально-економічного розвитку та погляду у майбутнє: Виступ Президента України Л.Д.Кучми на науковій конференції 16 листопада 2000р. // Урядовий кур'єр.- 2000. - 18 листоп.
147. Указ Президента України "Про заходи щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2000-2001 роки" від 26 липня 2000р., № 925.
148. Указ Президента України " Про Комплексну програму підготовки державних службовців від 9 листопада 2000р., № 1212.
149. Указ Президента України "Питання Української Академії державного управління при Президентові України" від 21вересня 2001 р., № - 850.
150. Указ Президента України "Про заходи щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2002 р. "від 19 листопада 2001р., № 110.
151. Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо розвитку Української Академії державного управління при Президентові України в 2002- 2004 роках".
152. Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України 2000 рік // Урядовий кур'єр. - 2000. - 23 лют.
153. Уткін Є. А. Світовий досвід в сфері державного управління та його кадрова складова. - Одеса: Вид.-во УАДУ ОРІДУ "Оптімум", 2002. - 90 с.
154. Указ Президента України Про відзначення державними нагородами України наукових працівників. - Одесские известия.-2004. - 9 июня.
155. Фрейд. З. Психология бессознательного.- М.: Просвещение, 1990. - 447с.
156. Фромм Э. Психоанализ и этика: перев. с англ. -М.: АСТ - ЛТД, 1998. - 568 с.
157.Философский энциклопедический словарь. / Редкол.: С. С. Аверинцев, Э. Араб - Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, - 1989.- 815 с.
158. Хоффман - Ланге У. Элита и демократизация: германский опыт // Социс. - 1996. - № 4.- С.10-13.
159. Чебикін О. Я. Психодіагностика професійно важливих якостей особистості у системі фахової підготовки магістрів державного управління.//Кадрове супродження регіональних перетворень. Матеріали науково - практичної конференції. – Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002.- С.223-229.
160. Цвєтков В.В., Горбатенко В. П.: Демократія - Управління - Бюрократія: в контексті модернізації українського суспільства.: Моногр. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. - 348 с.
161. Шепель В.М. Управленческая этика. - М.: Экономика, 1989. - 287 с.
162. Шульга М., Потєхін О., Шульга Т. Правляча еліта сучасної України //Вісник НАН України. - 1998. - № 7.- С.8-15.
163. Щекин Г. В. Основы кадрового менеджмента: Учебник. - К.: МАУП, 1999. - 288с.
164. В. Яворівський. Еліта - свіча у руках нації.- // Віче,2003.-№ 2- С.62-65.
164. Ребкало В.А., Тертичка В.В. Формування світоглядних засад національної
управлінської еліти : Моногр./ За ред. М.І Пірен, В.А Ребкала - К.: УАДУ, 2003. - 180 с.
165. Якубовський О. П., Приходченко Л. Л. Кадри, еліти і лідерство в державному управлінні.- Одеса: ОФ УАДУ,Оптімум, 2001.-173с.
166. Якубовський О. Трансформаційні процеси та проблеми формування політичної еліти в сучасній Україні: Зб. наук праць. - К.: УАДУ,1999.- Вип. 2 .Частина ІІ. – С. 65 – 70.
167. Якубовський О. П. Формування регіональної кадрової політики: концептуальні основи, з міст, механізми впровадження. // Кадрове супроводження регіональних перетворень: Матеріали науково - практичної конференції. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. – С.363-369 с.
168. Український народ повинен бачити преспективу. Виступ голови Верховної Ради України В.М. Литвина при закритті пятої сесії Верховної Ради України 2 липня 200 4 року.- Сільські вісті. –2004.- 6 липня.
169. Ginburg N. Divisions of Welfare. Introduction to Comparative Welfare Policy.- London:SAGE Publication.-1993.- 21р.
170. Hewison R. The heritage industry:Britain in a climate of decline. - London, 1987.-128р.
171. Huntington S. Democrasy's Third Wave //Journal of Democrasy. - 1991.- Vol.2. - P.13-19.
172. Huntington S. The Third wave: Democratization in the Late Twentieth Century.
173. Lewis O. La vita. New-York: Randorm House, 1966. – 232р.
174. Karatnycky A. The Decline of liberal Democracy.- Vol.1 - P. 112-119.
175. Mosca. The Rulling Class.- USA: Grunwood Press, 1980.- 165р.
176. Piaget J. The moral judgement of the child. –London, 1977.- 399 p.
177. Preparing Publik Administration for the European Administrative Spase // Paris: OESD, 1988. -№ 23 –Р. 192-206.
178. Public Service Comission of Canada 1994.- 134р.
179. Public Servise Training Systems in OECD Countries //Paris: SIGMA Papers, 1996. - №16 . – Р.21-28.
180. Publik Service Recruitment. School of Public Administration.-Carleton Univesity, 1995.-328р.
181. Rosen Bernard. Winners and loozers of infomation revolution. Psychological change and its discontents.- London:Praeget,1998.-320 p.
182. Robertson D. Dictionary of Modern Politics - L., 1985. – 135р.
183. Skinner B. F. Contigencies of reinforcement.- N.Y., 1972.-278р.
184. Freud S. Civilization and its discontent. Standard edition. -L., 1961, -vol. ХХІ.-345р.
185. Frankl V. E. Man's search for meaning.- Boston,1962. – 102р.
186. Hall C.S., Linzey G. Theories of personality.- N.Y. ,1974.- 425р.