ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВО - КОМУНАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ




  • скачать файл:
  • Название:
  • ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВО - КОМУНАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
  • Кол-во страниц:
  • 192
  • ВУЗ:
  • «УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
    «УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»


    На правах рукопису

    НОТЕВСЬКИЙ ВІКТОР САВЕЛІЙОВИЧ

    УДК 332.15:351(477)



    ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ
    ЖИТЛОВО - КОМУНАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ
    НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

    Спеціальність 08.00.03. – економіка та управління
    національним господарством


    дисертація на здобуття наукового
    ступеня кандидата економічних наук





    Науковий керівник :
    доктор економічних наук, професор






    Київ-2012





    ЗМІСТ
    ВСТУП………………………………………………………………………………..3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ…………………………………………………………………………...13
    1.1. Сутність модернізації житлово-комунального господарства……………..13
    1.2. Вітчизняний та закордонний досвід державної модернізації житлово-комунального господарства……………………………………..………………....25
    1.3. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку житлово-комунального господарства……………………………………………………………………..….42
    Висновки до розділу 1.……………………………………………………….…….57
    РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ……………………………………………………………………………………….63
    2.1. Характеристика сучасного стану житлово-комунального господарства України……………………………………………………………………………...63
    2.2. Аналіз інвестиційних процесів у житлово-комунальному господарстві….77
    2.3. Моделювання розвитку житлово-комунального господарства України ….92
    Висновки до розділу 2.………………………….………………………………...103
    РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СТРАТЕГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ…………………………………………………....109
    3.1. Інноваційно-інституційне забезпечення модернізації житлово-комунального господарства в Україні……………………………………….…..109
    3.2. Основні принципи формування ринку житлово-комунальних послуг.......124
    3.3. Вибір пріоритетних сфер розвитку житлово-комунального господарства та його фінансування……………………………………………………………..….140
    Висновки до розділу 3.………………………………………………………..…..158
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….…164
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...……….175




    ВСТУП

    Актуальність теми. Житлово-комунальний комплекс виступає значущим елементом національного господарства, оскільки забезпечує функціонування держави і створює необхідні умови для комфортного існування всіх громадян.
    Особливість сучасного етапу реформування житлово-комунального господарства полягає в тому, що одночасно відбуваються такі процеси: інституційні, пов’язані з демонополізацією управління житловим фондом та комунальною інфраструктурою, зміною організаційно-правових форм підприємств житлово-комунального господарства та перерозподілом ринку послуг; організаційні – перерозподіл повноважень щодо житлово-комунального господарства між рівнями влади, відмова органів місцевого самоврядування від керівництва господарською діяльністю підприємств і перехід на нові форми договірних відносин (оренда, концесії, довірче управління). Складність реформування галузі посилюється вихідними умовами: величезною кредиторською заборгованістю організацій ЖКГ, високим ступенем зносу об’єктів житлово-комунальної інфраструктури. Процес демонополізації житлово-комунальної сфери гальмується відсутністю мотивації учасників ринкових відносин і схильністю керуючих організацій до різних ризиків, недосконалістю податкової системи, нормативно-правового забезпечення, високими ставками по кредитах українських банків, довгостроковістю окупності інвестиційних проектів.
    Об’єктивний аналіз просування реформи житлово-комунального господарства показує, що, якщо в комунальний комплекс частково вдалося залучити приватні інвестиції великих компаній і почати розробляти і реалізовувати проекти приватного державного партнерства, то в житловому комплексі сьогодні відсутнє інвестиційно-привабливе середовище, до якого прагнув би приватний бізнес. Подоланню вищезазначених негативних тенденцій буде сприяти система заходів направлених на вдосконалення державного регулювання модернізації житлово-комунального комплексу національного господарства та впровадження інноваційних механізмів управління галуззю, включаючи структурні схеми самоврядування власників житла, форми взаємодії нових структур з підприємствами міського господарства і місцевою виконавчою владою, які дозволяють обґрунтовано розділити між керуючими організаціями та комунальними підприємствами фінансові потоки, активно використовувати економічні важелі модернізації житлово-комунального комплексу. В іншому разі вартість житлово-комунального обслуговування зростатиме високими темпами на тлі зниження його надійності та якості.
    Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні проблематики державного впливу на розвиток економіки національного господарства відіграють праці сучасних вітчизняних вчених та практиків, а саме: В.Д. Базилевича, О.Г. Білоруса, Т.О. Білої, З.С. Варналія, О.C. Власюка, П.І. Гайдуцького, В.М. Гейця, А.С. Гальчинського, С.А. Єрохіна, М.М. Єрмошенка, О.А. Кириченка, Т.Т. Ковальчука, А.Т. Ковальчука, С.В. Козаченка, Д.Г. Лук’яненка, М.І. Мниха, В.І. Мунтіяна, О.М. Мозгового, В.Є. Новицького, В.І. Панченка, Ю.М. Пахомова, О.О. Сунцової, Д.М. Черваньова, В.К. Черняка, О.Ю. Чубукової, В.Я. Шевчука, Г.К. Ялового та інших. Теоретичні та прикладні аспекти щодо державного управління розвитком житлово-комунального господарства досліджено у наукових працях: Б.М. Данилишина, В.В. Дорофієнка, Т.М. Качали, В.В. Кривуцького, В.М. Лобас, Н.І. Олійник, І.М. Осипенка, В.І. Пили, О.Т. Рибалки, Д.М. Стеченка, Ю.Г. Хівріч, Я.А. Чуракова та інших.
    Численні дослідження з відповідної проблематики створюють передумови для успішного пошуку шляхів формування ефективних механізмів управління житлово-комунальним комплексом. Реалізація цих передумов потребує критичного усвідомлення існуючого теоретичного і практичного багажу знань та розроблення на цій основі нових підходів до вдосконалення державних механізмів у реформуванні житлово-комунального господарства України. Все це і зумовило актуальність обраної теми і спрямованість дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дослідження належить до тем: «Модернізація ринку капіталів під впливом інтеграційних чинників» (реєстраційний №04635992), «Фінансово-кредитні механізми в економіці України» (реєстраційний №0106U002221), «Економічне забезпечення виконання комплексних інноваційних та інвестиційних проектів» (реєстраційний №0106U000101), які виконуються в рамках державного тематичного плану фундаментальних наукових досліджень Університету економіки та права «КРОК», узгодженого з Міністерством освіти і науки України на 2006-2011 роки. До звітів за даними темами увійшли дослідження автора щодо забезпечення конкурентоспроможності ринків капіталу України шляхом проведення їх інституційного та технологічного реформування, впровадження інноваційних технологій та новітніх фінансових інструментів на ринках капіталу; щодо ролі фінансово-кредитного механізму в системі стратегічного управління; щодо обґрунтування й формування інвестиційно-інноваційної моделі розвитку ЖКГ, реалізації з іноземними інвесторами спільних інноваційних та інвестиційних проектів у ЖКГ України.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних і організаційно-практичних положень щодо державного регулювання модернізації житлово-комунального господарства на базі аналізу діяльності житлово-комунальних та будівельних підприємств, які забезпечують рішення важливих соціальних завдань у рамках сталих темпів розвитку економіки з урахуванням особливостей вітчизняного бізнесового і правового середовища, стану та тенденцій розвитку інвестиційного простору.
    Поставлена мета зумовила вирішення таких основних завдань:
    - визначити сутність модернізації житлово-комунального господарства в національній економіці України;
    - дослідити передумови впливу держави на процеси формування та розвитку підприємств житлово-комунального господарства з врахуванням закордонного досвіду та виявити можливості його застосування для України;
    - визначити основні параметри інноваційно-інвестиційної моделі розвитку житлово-комунального господарства як практичного втілення формування економіки інноваційного типу;
    - надати економічну оцінку сучасного стану житлово-комунального господарства України для вирішення структурних проблем галузі;
    - провести аналіз інвестиційних процесів в житлово-комунальному господарстві та розробити пропозиції щодо формування системи заходів, яка б забезпечувала самодостатнє фінансування та бездотаційність галузі;
    - на основі моделювання розвитку житлово-комунального господарства розробити структуру завдань моніторингу в розрізі ключових напрямів дослідження, на підставі якої можна судити про ефективність ЖКГ муніципальної освіти;
    - дослідити інституційні процеси в житлово-комунальному господарстві України та запропонувати нову схему господарських взаємовідносин учасників житлово-комунального обслуговування в сучасних умовах;
    - розробити напрями вдосконалення системи взаємодії місцевих органів влади та підприємств житлово-комунального господарства регіону з метою формування єдиної фінансової та соціальної політики на територіях самоврядування, подальшого розвитку договірних відносин в житлово-комунальній сфері;
    - оптимізувати процес вибору критеріїв пріоритетного інвестування в житлово-комунальне господарство на основі розширеного уявлення щодо житлового і комунального комплексів на сучасному етапі як підсистем муніципального господарства міста, які складають не тільки матеріальне виробництво, але і соціальну сферу.
    Об’єктом дослідження є система регуляторних та організаційно-управлінських відносин в організації державного регулювання модернізації житлово-комунального господарства України на базі розробки та реалізації державної стратегії.
    Предметом дослідження є форми і методи удосконалення державного регулювання модернізації житлово-комунального господарства України.
    Методи дослідження. У ході дослідження широко використовувалися фундаментальні положення і методологічний апарат економічних теорій, теорій стратегічного розвитку та стратегії модернізації економіки. У процесі роботи використовувався системний підхід, насамперед логічні й емпіричні методи пізнання механізмів і форм управління господарськими комплексами та фінансами; порівняння, причинно-наслідкових зв’язків – при аналізі українського та світового досвіду державного регулювання модернізації комунального господарства; методи комплексного аналізу – при обґрунтуванні об’єктивності реформування комунального комплексу національного господарства та шляхів удосконалення державного регулювання модернізації ЖКГ; прогнозування економічних процесів – при виборі пріоритетних сфер розвитку ЖКГ, графоаналітичні й алгоритмічні методи відображення результатів досліджень (розділи 2, 3). Пріоритетність використання того чи іншого методу визначалася конкретним завданням і поставленою метою.
    Інформаційна база дослідження. Статистичною і фактологічною основою дослідження є дані Міністерств житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та будівництва, фінансів, економічного розвитку і торгівлі, Державного комітету статистики України, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, звіти суб’єктів господарювання, власні дані розрахунково-аналітичного та статистичного аналізу. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, програмні документи державних органів України, зокрема Конституція України, Укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України та інших органів влади, звітні дані Державного комітету статистики України, монографії, статті та інші наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, інтернет-ресурси.
    У дослідженні в якості джерел інформації використовувалися монографії та статті, а також аналітико-статистичні матеріали періодичних українських та іноземних видань. Фактичні дані були отримані зі статичних матеріалів інвестиційних банків, консалтингових компаній (Price Waterhouse Coopers, Ernst&Young, The Boston Consulting Group). Використовувалися також матеріали міжнародних організацій, у першу чергу МВФ і ЮНКТАД.
    Наукова новизна полягає у вирішенні важливих теоретичних і організаційно-методичних проблем розробки та реалізації державної стратегії регулювання модернізації житлово-комунального господарства України. Виходячи з цього, у дисертації:
    вперше:
    - розроблено концепцію ефективного функціонування системи житлово-комунального господарства, яка включає вибір критеріїв економічної та соціальної ефективності при порівнянні альтернативних варіантів державного регулювання модернізації ЖКГ та принципи зменшення ризиків при переході на інноваційні механізми управління в контексті формування енергоефективного середовища проживання людини та економічної стійкості розвитку територіально-муніципальних енерго- та ресурсозберігаючих об’єктів відтворення. Реалізація концепції дозволить суттєво посилити державний вплив на модернізацію ЖКГ;
    - на базі системного підходу запропонована комплексна модель модернізації системи державного регулювання ЖКГ, яка формує інституційне середовище державного рівня за допомогою посилення конкуренції та індустрії нововведень, формування сприятливого інвестиційного середовища, формування ефективних механізмів міжфірмової взаємодії та інтеграції суб’єктів бізнесу, формування регіональних домінант розвитку ЖКГ, проведення оцінки тенденцій розвитку системи ЖКГ на макро-, мезо- і макрорівні. Використання моделі дозволяє виділити національні пріоритети розвитку у сфері ЖКГ та провести структурні реформи, які б забезпечили створення нової економічної моделі експлуатації та розвитку житлового фонду, його надійне і високоякісне обслуговування з урахуванням інтересів споживачів;
    удосконалено:
    - науково-методичні підходи до визначення впливу процесу модернізації економіки на стан ЖКГ в Україні, які визначають потреби інноваційного типу відтворення соціалізованого капіталу та напрями вдосконалення державної політики у сфері розвитку ринку доступного житла в умовах трансформації економіки, що дозволило розробити якісно нову парадигму реформування житлово-комунального господарства;
    - організаційні форми державного регулювання житлово-комунального комплексу, які комплексно враховують регіональні особливості функціонування підприємств на основі ефективного розподілу фінансових та інвестиційних ресурсів, що дозволяє здійснювати ефективний контроль за їх використанням;
    - процедуру застосування комплексного економічного аналізу, який відрізняється системністю та орієнтацією на теорію життєвих циклів, що надає можливість більш детально оцінювати стан житлово-комунального господарства і розробляти заходи щодо його реформування;
    дістали подальшого розвитку:
    - напрями державного регулювання діяльності підприємств житлово-комунального комплексу на базі розробки належної законодавчої бази, яка б забезпечувала самодостатнє фінансування та бездотаційність галузі житлово-комунального господарства з орієнтацією його на ефективне функціонування, що стимулюватиме назрілі зміни якості державного управління економікою;
    - змістовна характеристика інвестиційної діяльності держави в житлово-комунальній сфері, яка збільшує комплексність задач держави в ЖКГ, що сприятиме формуванню в Україні конкурентоспроможних господарюючих суб’єктів, які гнучко і своєчасно реагують на зміни зовнішнього середовища і відповідають соціальній спрямованості ринкової економіки;
    - науково-методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості житлового комплексу, де за основу взято мотиваційний підхід, який обґрунтовує інвестиційну привабливість соціального житла з позиції покращення життя українців, що дозволяє виділити критерії оцінки ефективності фінансування інвестиційних проектів галузі та стабілізувати вартість житлового будівництва;
    - методичний підхід до моделювання розвитку житлово-комунального господарства, що розглядає ЖКГ як складну систему та ґрунтується на використанні моніторингу діяльності та оцінки стану ЖКГ в якості інструменту формування системи інформаційного забезпечення. Такий підхід краще враховуватиме специфіку надання житлово-комунальних послуг.
    Практичне значення здобутих результатів. Основні теоретичні узагальнення, наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи мають практичне значення для державного регулювання модернізації житлово-комунального господарства України.
    Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є їх використання Комітетом з питань економічної політики Верховної Ради України як інформаційної бази в частині вдосконалення державних механізмів на нових інноваційно-організаційних принципах для забезпечення суспільства якісними комунальними послугами і соціальним житлом та наданні практичних рекомендацій щодо їх ефективної реалізації при підготовці пропозицій щодо державного регулювання житлово-комунальним комплексом на рівні підприємств та регіонів (довідка №111/7 від 28.04.2011р.). Наукові рекомендації щодо вибору пріоритетів розвитку ЖКГ на ґрунті оцінки його сучасного стану та розробки інвестиційних та виробничих програм, впровадження моніторингу діяльності підприємств галузі, що дасть змогу органам місцевого самоврядування реалізувати власні повноваження щодо забезпечення населення якісними житлово-комунальними послугами, використані в роботі корпорації «Укрмонтажспецбуд» (довідка №П/20-11-01 від 27.04.2011р.). Теоретичні та практичні рекомендації щодо вибору методики аналізу інвестиційної привабливості житлового комплексу та економічного аналізу господарюючих суб’єктів житлово-комунального комплексу, який відрізняється орієнтацією на теорію життєвих циклів, використані також у діяльності міжнародної корпорації «Ukranian Village Development» (довідка № 17/05 від 27.04.2011р.).
    Одержані в ході дисертаційного дослідження результати щодо модернізації житлово-комунального комплексу національного господарства України використовувались у процесі підготовки фахівців Університету економіки та права «КРОК» при викладанні навчальних дисциплін «Державне управління», «Фінанси» та «Інвестування» та розробці тематичного курсу «Основи інвестиційного бізнесу в Україні» (довідка № 9 від 13.01.2011р.). Крім того, практичні рекомендації з вирішення проблем модернізації житлово-комунального господарства України та його економічної безпеки використані при підготовці наукових монографій та навчально-методичних розробок Науково-дослідного інституту проблем національної безпеки України Університету економіки та права «КРОК» (довідка № 15/11 від 21.04.2011р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійним науковим дослідженням автора. Особистий внесок здобувача в наукових працях, написаних у співавторстві, наведено у списку публікацій.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження обговорювалися і отримали схвалення на засіданнях кафедр, круглих столах, а також доповідалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на: Дев’ятій науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку України в сучасних умовах» (квітень 2007р., м.Київ); Міжнародних науково-практичних конференціях «Актуальні питання економіки» (грудень 2008р., грудень 2010р., м.Київ); Другій всеукраїнській науково-практичній конференції «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні» (листопад 2007р., м.Київ); Міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми управління в сфері підприємництва» (липень 2007р., червень 2009р., м.Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Виклики та проблеми бізнесу двадцять першого століття» (листопад 2008р., м.Київ); Міжнародній конференції «Актуальні проблеми підприємництва» (грудень 2009р., м.Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Забезпечення сталого розвитку економіки на макро- та макрорівнях» (лютий 2011р., м.Одеса); IV міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку світової економіки» (червень 2011р., м.Львів); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Держава, право, економіка» (серпень 2011р., м.Дніпропетровськ); XII міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку сучасної науки» (серпень 2011р., м.Горлівка); а також – на круглих столах Інституту законодавства Верховної Ради України: «Шляхи подолання банківської кризи в умовах політичної нестабільності» (березень 2009р., м.Київ), «Конституційно-правові засади модернізації банківської системи України» (червень 2009р., м.Київ), «Економічні проблеми подолання бідності в Україні» (березень 2010р., м.Київ).
    Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у одній колективній монографії, 7 статтях у фахових наукових журналах, збірниках наукових праць, 4 тезах доповідей на міжнародних конференціях і 3 науково-аналітичних доповідях. Загальна кількість публікацій за темою дисертацій становить 14 найменувань, загальним обсягом 144 друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 10,7 друк. арк.
    Структура та обсяг роботи. Структура дисертації зумовлена метою, основними завданнями та предметом дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, які поділено на 9 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг роботи складає 192 сторінки машинописного тексту, в т.ч. зміст та вступ – 11 сторінок, основна частина – 163 сторінки, у тому числі: 9 таблиць (на 8 сторінках), 15 рисунків (на 13 сторінках) і 5 формул. Список використаних джерел літератури становить 161 найменування і поданий на 18 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Основні наукові результати проведеного дисертаційного дослідження дозволили вирішити важливе наукове завдання – визначення теоретико-методологічних та практичних проблем державного регулювання розвитку житлово-комунального господарства та обґрунтування напрямів вдосконалення державних механізмів його модернізації в умовах трансформації економіки. На основі аналізу досягнень світової і вітчизняної науки та практики в дисертаційній роботі розроблено методичний інструментарій вдосконалення державних механізмів на нових інноваційнно-організаційних принципах шляхом адаптації їх до загальних економіко-організаційних принципів житлово-комунального господарства для забезпечення суспільства якісними комунальними послугами і соціальним житлом та наданні практичних рекомендацій щодо їх ефективної реалізації.

    1. Множинність понять теорії модернізації обумовлена тим, що саме поняття «модернізація» має дуже глибоке коріння, пов’язане з розвитком людської цивілізації за притаманними їй соціально-економічними закономірностями. Будь-яка економічна система може вважатися ефективною в тій мірі, в якій вона здатна в конкретних макроекономічних обставинах забезпечити досягнення базових цілей суспільства, пріоритетними серед яких сьогодні є: високий рівень і якість життя населення, гармонійність соціальних відносин, стійка динаміка економічного розвитку. Запропоновано розглядати модернізацію як програму комплексного розвитку житлово-комунального господарства на перспективу, яка повинна розроблятися державними органами і органами місцевого самоврядування з метою гарантованого покриття перспективної потреби в енергоносіях, воді для ефективного, якісного та надійного постачання комунальних ресурсів з мінімальними витратами за весь життєвий цикл систем життєзабезпечення, а також для підвищення інвестиційної привабливості житлово-комунального комплексу за рахунок надання можливості швидко підключати нові об’єкти до комунальних систем і отримувати комунальні послуги за обґрунтованими цінами, а також максимально забезпечити населення якісними житловими послугами.
    Доцільно перейти від фрагментарної модернізації до комплексної. Слід вчитися життєвому інноваційного досвіду в інших секторів вітчизняної економіки, перейти до моделі цілісної модернізації – до масової, добровільної, креативної участі в модернізації всіх гравців на ринку житлово-комунальних послуг. Це – інноваційний рух комплексу «знизу-вгору» (горизонтальний проект), від «реакції до стимулу», від зовнішньої детермінації поведінки до внутрішньої, від неекономічного мислення до економічного.
    2. Нове ринкове середовище, що формується в Україні, зажадало переосмислення процесів, які відбуваються в суспільстві, що зумовило творчий розвиток економічної науки, включаючи стратегічні розробки для реальної господарської практики. Зокрема, відсутність системної теоретичної концепції ефективного управління житлово-комунальним комплексом, як на початку проведення реформ, так і на сучасному етапі, не дозволяє державі забезпечити ефективне використання наявного економічного потенціалу досліджуваного сегмента національної економіки. Реформування житлово-комунального комплексу України, незважаючи на ряд позитивних моментів, призвело до численних суперечностей у його функціонуванні. Темпи проведення намічених перетворень стримувалися складнощами встановлення балансу між принципами економічної та соціальної ефективності в сфері ЖКП, так і проблемами досягнення макроекономічної стабілізації та повільним просуванням структурних реформ. Слід підкреслити, що реалізація потенціалу житлово-комунального комплексу може стати каталізатором розвитку всієї соціально-економічної системи, оскільки житлово-комунальне господарство, як локальна ринкова система, є складовою частиною загальної системи національної економіки України. Автором доведено ефективність використання нововведень, що впроваджені в житлово-комунальній сфері розвинених країн та засновані на раціональному поєднанні централізації і децентралізації, внаслідок чого забезпечення населення житлово-комунальними послугами завжди здійснюється при активній участі державних органів.
    3. Доведено необхідність формування та розвитку у межах сценарію модернізації економіки ЖКГ власного потенціалу, що дозволяє зберегти національну ідентичність і позиціонувати власні інноваційні, ноосферизовані програмні розробки. Для інноваційної економіки характерними є нова якість економічного зростання, нова структура економіки, масове інноваційне підприємництво, яке в розвинутих країнах складає близько 50% від бізнесу країни. За такого підходу ринковий механізм має бути доповнений методами державного регулювання непрямої дії, у тому числі способами підтримки інноваційної діяльності як базисного елементу економічного зростання. Це вимагає посилення стратегічно-аналітичних функцій, зайняття більш активної позиції держави у регулюванні розвитку всього житлово-комунального комплексу. Економічне середовище для реалізації проектів інноваційно-інвестиційної діяльності в сучасній економіці України оцінюється як неконкурентне, криміногенне і ризиковане. Законодавча сфера недостатньо стійка і ефективна, дозволяє розвиватися тіньовій економіці, а самі закони характеризуються незначною стимулюючою роллю в розвитку ЖКГ. Тому в першу чергу необхідно активно розвивати інноваційну діяльність, що дозволить ефективно здійснювати великі, високоризикові проекти в ЖКГ з належним рівнем якості та розробити інвестиційні закони, які оптимізують середовище діяльності підприємств галузі. Автором обґрунтовано створення комплексної системи державного регулювання розвитку ЖКГ, що базується на багаторівневій оптимізації організаційної структури галузі і дозволяє на початковому етапі модернізації використовувати в якості одного з критеріїв ресурсозбереження, що вкрай важливо для модернізованих підприємств ЖКГ на стадії виходу з економічної кризи.
    4. Необхідність регулювання сфери житлово-комунальних послуг підтверджується наступними показниками: фізичний знос житлового фонду України, що характеризується високим ступенем зносу основних фондів – 50-60%; частка підприємств, зайнятих наданням комунальних послуг, становить близько 7,4%; вартість основних фондів, зайнятих у сфері виробництва електроенергії, газу та води, становить порядку 10%; обсяг комунальних послуг на душу населення зріс за 10 років в 30 разів. Проте показники роботи житлових господарств оптимізму не вселяють. На початок 2011 року збитки підприємств ЖКГ складали понад 2 млрд. грн., дебіторська заборгованість галузі становить понад 11,1 млрд. грн., причому практично вся ця сума припадає на невиплати з боку населення. Дуже складна ситуація і з кредиторською заборгованістю – підприємства винні більше 13 млрд. грн., з яких борги за енергоресурси становлять близько 6,6 млрд. грн. Для проведення модернізації мереж, які знаходяться в критичному стані, потрібно вкласти понад 60 млрд. грн. Існуючі темпи житлового будівництва недостатні для вирішення проблеми забезпечення населення житлом, і передусім громадян, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства. Середня забезпеченість населення України житлом на 1 січня 2010р. становила 22,5 м2 загальної площі на одну особу. Недостатній рівень забезпеченості населення житлом за кількісними показниками обтяжується серйозною проблемою низької якості житлових приміщень. Проведений в роботі аналіз сучасного стану ЖКГ України доводить наявність суттєвих проблем, для вирішення яких необхідні нові підходи до реформування галузі та термінове залучення приватних інвестицій.
    5. Міжнародні зіставлення за показником інвестування даного сектора свідчать про те, що Україна значно поступається за рівнем інвестиційних вкладень більшості країн, що консервує розвиток вітчизняного ЖКГ. Зазначимо, що і в докризовий період в Україні спостерігався дефіцит інвестицій, спрямованих в галузь. В розвинених країнах на відтворення житлового фонду припадає значний відсоток валових інвестицій – у середньому 23-25%, а в США – близько 30%, і від 20 до 25% особистих накопичень громадян. Представлена картина по забезпеченню житлом населення розвинених країн з точністю до навпаки відповідає обстановці в цій галузі в нашій країні. Ні відсоток інвестицій, ні відсоток особистих заощаджень основної маси населення, які витрачаються на будівництво і придбання житла, не відповідають об’єктивним потребам сьогодення. Не призводить до вирішення проблеми забезпечення населення житлом і різке зниження (у 2-3 рази) обсягів державного житлового будівництва. У зв’язку з цим говорити про широку дієву систему державних субсидій та пільг для населення з низькими доходами в нашій країні не доводиться. В Україні, в умовах непередбачуваної поведінки світових валют, що зберігається, недовіри до національної валюти як засобу заощадження і слабкості фондового ринку інвестиції в житлову нерухомість все більше розглядаються як найбільш надійний спосіб заощаджень.
    Автором обґрунтовано, що повернення сфері ЖКГ з метою модернізації її інфраструктури накопиченої впродовж десятиріч інвестиційної заборгованості передбачає широке залучення елементів капіталу й коштів державного бюджету (у рамках існуючої бюджетної системи це може бути лише державний рівень), а також коштів цільових позабюджетних фондів, що перебувають під контролем держави. Надано рекомендації щодо аналізу інвестиційної привабливості житлового комплексу, де за основу взято мотиваційний підхід, який обґрунтовує інвестиційну привабливість соціального житла з позиції покращення життя українців, що дозволяє виділити критерії оцінки ефективності фінансування інвестиційних проектів галузі та стабілізувати вартість житлового будівництва. Зрозуміло, що не слід очікувати швидких і результативних українських реформ, які приведуть, як у Китаї, до формування комфортного інвестиційного клімату, що сприяв потужному економічному зростанню. Це обумовлено складністю подолання системної кризи і специфічних глобальних дисбалансів, які історично склалися в Україні.
    6. Теоретичні засади емпіричного аналізу до оцінювання ефективності різного виду монопольних утворень у параметрі конкретного економічного середовища безпосередньо пов’язані зі зміною умов реальної економіки. За сучасного складного переплетення капіталів ринкових структур, які суттєво змінюють основу економічних досліджень цієї сфери у сучасній глобальній економіці, уточнюються й методи економічного аналізу ефективності монопольних структур. Доведено, що методичний підхід до моделювання розвитку житлово-комунального господарства, який розглядає ЖКГ як складну систему та ґрунтується на використанні моніторингу діяльності та оцінки стану ЖКГ в якості інструменту формування системи інформаційного забезпечення, краще враховуватиме специфіку надання житлово-комунальних послуг. Автором розроблено структуру завдань моніторингу в розрізі ключових напрямів дослідження, що характеризує рівень, якість і вартість надаваних послуг, на підставі якої можна судити про ефективність ЖКГ муніципальної освіти.
    7. Скористатися сприятливими макроекономічними передумовами для інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямувати їх на формування ефективного конкурентоспроможного житлово-комунального господарства має дозволити його адекватна інституційна структура. Аналіз тенденцій регулювання сфери житлово-комунальних послуг на державному рівні показав, що цей процес відбувався паралельно трансформації соціально-економічних відносин в країні. Протягом довгого періоду реформування в житлово-комунальному господарстві не були чітко прописані компетенції державного, регіонального та муніципального рівнів влади в галузі регулювання системи надання житлово-комунальних послуг, що спричинило за собою погіршення матеріально-технічної бази, збільшення зносу основних засобів і зростання тарифів на житлово-комунальні послуги. Зроблено висновок, що система управління житлово-комунальним комплексом повинна бути заснована на синтезі державного регулювання та ринкового саморегулювання для досягнення як короткострокових, так і довгострокових цілей розвитку житлово-комунального комплексу. При цьому програмно-цільове управління його реалізацією дозволить сформувати економічні стимули розвитку суб’єктів досліджуваного ринку і на основі широкомасштабного впровадження організаційних, фінансових та економічних механізмів реалізації програмних заходів забезпечити сталий розвиток ринку доступного житла. У дисертаційній роботі доведено, що державне регулювання системи надання житлово-комунальних послуг базується на теорії неоінституціоналізму і обумовлено розвитком економіки суспільного сектору.
    8. Не зважаючи на велику нормативно-правову базу з питань регулювання житлово-комунального господарства, ряд питань все ще залишається невирішеними, що породжує низку правових колізій і прогалин у законодавстві. Доводиться констатувати деяку безсистемність законодавчої бази, що регламентує процеси господарювання підприємств ЖКГ і в цілому відносини у сфері життєзабезпечення, неузгодженість правової регламентації процесів тарифоутворення і тарифорегулювання, що значно ускладнює функціонування господарюючих суб’єктів і негативно позначається на стані галузі. В роботі запропоновано напрями удосконалення нормативно-правового регулювання житлово-комунального господарства. Зокрема, потребує розвитку і вдосконалення законодавча база, спрямована на формування ринку доступного житла, в тому числі Житловий кодекс і Містобудівний кодекс України. Має бути відповідним чином модифікована система будівельних норм і правил для забезпечення можливостей впровадження нових матеріалів, конструкцій і технологій житлово-цивільного будівництва. На нашу думку, будівництво доступного житла вимагає реформування ліцензійно-дозвільної системи у сферах землевідведення та будівництва, формування сучасних механізмів субсидованого кредитування, використання важелів прямого бюджетного інвестування та гарантування, вдосконалення іпотечного законодавства і системи контролю за його дотриманням. З метою подальшого вдосконалення іпотечного ринку в Україні із врахуванням його недоліків, що виявилися під час кризи, необхідно скоригувати законодавство про іпотечні облігації, іпотечні кредити на придбання житла, діяльність Державної іпотечної установи.
    9. На основі оцінки дієвості механізмів управління державними програмами розвитку ЖКГ визначено імперативи перетворення сфери ЖКГ, встановлено можливості і обмеження різних наукових підходів до реформування соціально-економічних відносин в цій сфері, приведена класифікація ресурсів, які можуть бути залучені для забезпечення реалізації завдань реформування сфери ЖКГ. Встановлено, що в обґрунтуванні необхідності реформування сфери ЖКГ не можна обмежуватися імперативами ринкового перетворення соціально-економічних відносин, оскільки вказане обмеження виходить з помилкового принципу приватизації системи життєзабезпечення сучасної людини і ігнорує належність житлово-комунального господарства до соціальної економіки. Імперативи реформування сфери ЖКГ відображають також потреби розвитку функціонуючого в цій сфері соціалізованого капіталу, що створює змішані суспільні блага і інституційно-обмежений у формуванні, розподілі і використанні прибуток. При обґрунтуванні підходу до реформування сфери ЖКГ соціально-економічної системи України необхідно враховувати такі об’єктивні обставини: можливості і обмеження підходів різних напрямів сучасної економічної науки до трансформаційних процесів; природу соціально-економічної системи України; відповідність запозичених інститутів адаптаційним можливостям власного інституційного середовища.
    10. Якісно нова стратегія модернізації житлово-комунального господарства повинна враховувати потреби інноваційного типу відтворення соціалізованого капіталу та інтеграції всіх елементів і ринкових секторів цієї сфери. Автором розроблено соціально-інтеграційну парадигму реформування житлово-комунальної сфери із виділенням нових ключових орієнтирів реалізації соціально-орієнтованої концепції господарювання. На основі глибокої системної діагностики процесу здійснення реформ у ЖКГ визначено, що ліберальна політика держави, спрямована на підтримку економічного благополуччя великого бізнесу; виживання основної частини населення країни не виправдала покладених на неї надій, у результаті чого руйнується господарський потенціал України. Доведено, що для подолання згубних для країни тенденцій, слід реалізувати комплексну доктрину, націлену на системне вирішення сформованих проблем, надання населенню хоча б мінімальних гарантій державою, широкий розвиток соціального страхування.
    Зазначена стратегія забезпечує потреби відтворення соціалізованого капіталу, інтеграційні процеси в сфері ЖКГ й ефективний розвиток цієї сфери в складі соціально-економічної системи України. В прикладному вимірі це дозволило скоригувати курс реформ у житлово-комунальному господарстві на формування нової соціально-спрямованої ідеології господарювання шляхом посилення соціальної спрямованості реформ, залучення населення до проблем реформування ЖКГ, підвищення рівня соціальної відповідальності, зміни свідомості населення, виховання психології власника, підвищення культури енерго- та ресурсоспоживання у житловому фонді та довести деякі пропозиції до рівня практичної реалізації.
    11. Оцінка сучасного стану ЖКГ та підприємств сфери, вивчення проблем та особливостей функціонування підгалузі теплопостачання, економіко-правового забезпечення процесів тарифоутворення у ЖКГ дозволила автору визначити пріоритетні тренди модернізації ЖКГ. Автором доведено необхідність розробки національного проекту з питань забезпечення житлом громадян, в процесі реалізації якого має здійснюватися масова апробація вітчизняних прогресивних будівельних матеріалів і конструкцій, енергозберігаючих технологій будівництва, а також енергоефективних інженерних комунікацій і систем експлуатації житлових будинків. Запропоновано Проект розвитку будівництва доступного житла, що матиме антидепресійний ефект, зважаючи на надмірну диференціацію розвитку регіонів країни, кризу вітчизняного будівельного комплексу.
    Включення завдання формування ринку доступного житла у число пріоритетних національних проектів створюватиме матеріальну базу соціальної підтримки системних реформ у країні. В результаті реалізації проекту має бути сформована модель забезпечення житлом основних груп населення, досягнуті суттєві зрушення у вирішенні проблеми поліпшення житлових умов всіх громадян України. Доцільно розвіяти деяку недовіру до пропонованого проекту: житло стає доступним не через його малої вартості, а у зв’язку з наданням державою можливості його придбання родинами, що мають середній і навіть малий дохід.
    12. Житлова проблема в сучасній Україні настільки значна, що абстрагуватися від неї при побудові соціально благополучного держави неможливо. Реалізація запропонованої системи управління, яка враховує вибір критеріїв економічної та соціальної ефективності при порівнянні альтернативних варіантів державного регулювання модернізації ЖКГ та принципи зменшення ризиків при переході на інноваційні механізми управління, на практиці дозволить істотно розширити платоспроможний попит населення на житло, збільшити пропозицію житла, у тому числі за рахунок житлового будівництва, та забезпечити доступність житла для основних груп населення. Дозріла необхідність зростання або перерозподілу інвестицій (державних і приватних) з нового житлового будівництва на ремонт, реконструкцію та реабілітацію існуючого житла та конверсію нежитлових приміщень. В іншому випадку подолати вал житла, яке вибуває, та забезпечити його відтворення не представляється можливим. У цьому ряду знаходиться також актуальна проблема масового будівництва орендного житла з державних і приватних джерел фінансування.
    13. Формування нової структурної побудови житлово-комунального комплексу та його ефективної діяльності потребує розроблення та виконання комплексних галузевих та місцевих програм інвестування і розвитку з урахуванням найкращих надбань закордонної практики управління житлово-комунальною галуззю. Висунуті державою завдання модернізації вітчизняних підприємств будіндустрії та ослаблення залежності від експорту енергоресурсів за рахунок розробки нових джерел ставлять на порядок денний питання про конкурентоспроможність такого роду виробництв як на ринку житлової нерухомості, так і при постачанні енергоресурсів в комунальну сферу. По суті, мова йде не про скорочення обсягу споживаних природних ресурсів, а про їх більш ефективне використання, про скорочення їх питомої витрати на одиницю кінцевої продукції. Дослідження показали, що в Європейському Союзі на житлово-комунальний сектор припадає 40% загального енергоспоживання. Автором обгрунтовано, що житлові будівлі мають значний невикористаний потенціал в енерго- та ресурсозбереження і тим самим можуть зіграти важливу роль у реалізації економії ресурсів. При цьому найважливішими є еколого-економічні аспекти, так як намірами України та європейських країн є скорочення до 2020 року викидів вуглекислого газу на 40%.

    Результати дисертації, отримані за наведеними розділами, формують єдину теоретико-методологічну, науково-практичну та кадрово-професійну систему, що є основою подальшого розвитку держави за рахунок розробки орієнтованої на створення нової соціально-спрямованої комплексної моделі модернізації житлово-комунального комплексу з виділенням: 1) ініціюючого модуля, який включає формування інституційного середовища державного рівня за допомогою посилення конкуренції та індустрії нововведень, формування сприятливого інвестиційного середовища, формування ефективних механізмів міжфірмової взаємодії та інтеграції суб’єктів бізнесу, формування регіональних домінант розвитку житлово-комунального комплексу, проведення оцінки тенденцій розвитку системи ЖКГ на макро-, мезо- і муніципальному рівні; 2) результуючого модуля, який дозволяє виділити національні пріоритети розвитку у сфері ЖКГ та провести структурні реформи, які б забезпечили створення нової економічної моделі експлуатації та розвитку житлового фонду, його надійне і високоякісне обслуговування з урахуванням інтересів споживачів. Нова для вітчизняної науки та практики соціально-інтеграційна парадигма реформування житлово-комунального комплексу національного господарства видається ефективною в існуючих в Україні умовах, та дозволяє зробити конкретні пропозиції та зміни до Стратегії «Україна-2020: Стратегія національної модернізації» щодо відновлення та модернізації муніципальної інфраструктури.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аблов А.С. Інституційні засади інноваційної економіки: міжнародний досвід та вітчизняна практика : [монографія] / [А.С. Аблов, О.С. Довгий, Л.П. Гальперіна, А.А. Грищенко] ; за заг. ред. В.Є. Новицького. – К. : Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 200 с.
    2. Банківська система України: виміри глобальної фінансової кризи : [експертно-аналітична доповідь] / [І.А. Белоусова, К.Г. Ваганов, С.В. Вовчок, П.П. Гай-Нижник та ін.]. – К. : Дорадо-друк, 2009. – 64 с.
    3. Беззубко Л.В. Державне управління в сфері житлово-комунального господарства : [текст] / Л.В. Беззубко, Г.М. Конєва // Держава та регіони. – 2009. – № 4. – С. 141-144.
    4. Белоусова І. А. Управління трансакційними витратами суб’єктів господарської діяльності : [текст] / І.А. Белоусова, О.А. Кириченко // Фінанси України. – 2010. – № 8. – С. 97-104.
    5. Белоусова І.А. Управлінський облік – інформаційна складова системи економічної безпеки підприємства : [монографія] / І.А. Белоусова. – К. : Дорадо-Друк, 2010. – 412 с.
    6. Бікулов Д.Т. Проблеми бюджетного інвестування сфери житлово-комунального господарства : [текст] / Д.Т. Бікулов // Держава та регіони. – 2009. – № 1. – С. 21-23.
    7. Бланк И.А. Инновационный менеджмент : [текст] / И.А. Бланк. – Киев : Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. – 448 с.
    8. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи : [текст] / Л.М. Борщ. – К. : Знання, 2002. – 318 с.
    9. Бреннан Дж., Бьюкенен Дж. Причина правил. Конституционная политическая экономия : [текст] / Дж. Бреннан, Дж. Бьюкенен. – СПб.: Экономическая школа, 2005. – 272 с.
    10. Бутинець Ф.Ф. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті : [текст] / Ф.Ф. Бутинець, М.М. Шигун. – Житомир : ПП «Рута», 2004. – 352 с.
    11. Бутиріна В.М. Формування системи показників управління розвитком житлово-комунального господарства на регіональному рівні : [текст] / В.М. Бутиріна // Економіка і право. – 2008. – № 2 (21). – С. 25-30.
    12. Бюджет-2010 : [експертно-аналітична доповідь] / за ред. д.е.н., проф. О. А. Кириченка. – К : Дорадо-друк, 2009. – 47 с.
    13. Вигівська Ю.І. Теоретико-методологічні засади інноваційної модернізації національної економіки : [наукова доповідь] / Ю.І. Вигівська. – К. : Дорадо-друк. – 2010. – 88 с.
    14. Вишнівська Б. Методи мінімізації фінансових ризиків : [текст] / Б. Вишнівська // Економіст. – 2007. – № 6. – С. 58-59.
    15. Вінграновський A.M. Світовий досвід державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів і концептуальні засади регіональної політики України : [текст] / A.M. Вінграновський // Стратегічна панорама. – 2007. – № 3. – С. 172-181.
    16. Власюк О.С. Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2006 : [монографія] / за ред. О.С. Власюка. – К. : НІСД, 2006. – 574 с.
    17. Воронов В. Доступность жилья по нисходящей : [текст] / В. Воронов // Строительство и городское хозяйство. – 2007. – № 1. – С. 15-17.
    18. Галазюк Н.М. Оцінка результативності муніципально-експлуатаційних підприємств : [текст] / Н.М. Галазюк // Науковий вісник : збірник науково-технічних праць. – Львів : НЛТУУ. – 2006. – вип. 16.2. – С. 250-254.
    19. Гидденс Э. Последствия модернити : [текст] / Э. Гидденс // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. – М., 1999. – С. 101-122.
    20. Глобалізація і безпека розвитку : [монографія] / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко [та ін.] ; кер. авт. кол. і наук. ред. О.Г. Білорус. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.
    21. Головатенко О. Перспективи державно приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві України в умовах фінансової кризи : [текст] / О. Головатенко // Вісник національної академії державного управління при Президентові України. – 2009. – № 3. – С. 118-126.
    22. Горбатенко В. П. Модернізація українського суспільства у контексті сучасних цивілізаційних процесів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. Наук : 23.00. 02 «Політичні інститути та процеси» / В.П. Горбатенко ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 1999. – 36 с.
    23. Господарський кодекс України : за станом на 20 січня 2007р. – Х. : Одіссей, 2007. – 240 с.
    24. Гринько О.Л. Ресурсне забезпечення банківського іпотечного житлового кредитування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» / О.Л. Гринько ; Тернопільський державний економічний університет. – Т., 2005. – 22, [1] с.
    25. Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування : збірник тез доповідей Наук. практ. конф. за міжнар. участю (4 квітня 2008р.) Ч.1 : [текст] / ред. В.С. Загорський, А.В. Ліпенцев ; Львів. регіон. Ін.-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Л. : ЛРІДУ НАДУПУ, 2008. – 561, [1] с.
    26. Дець В.Ф. Бюджетна безпека та критерії її оцінки : [текст] / В.Ф. Дець // Стратегічна панорама. – 2007. – № 3. – С. 156-160.
    27. Дзьобань О.П. Національна безпека України: концептуальні засади та світоглядний сенс : [монографія] / О.П. Дзьобань. – X. : Майдан, 2007. – 284 с.
    28. Димченко О.В. Роль програмно-цільових механізмів удосконалення бюджетного процесу в реформуванні житлово-комунального господарства : [текст] / О.В. Димченко, В.В. Димченко // Економіка і держава. – 2010. – № 6. – С. 40-45.
    29. Дорофієнко В. ЖКГ – не ліберальний ринок, а соціальний : [текст] / В. Дорофієнко // Дзеркало тижня. – № 24. – 26 червня 2010 [Електронний ресурс] / офіційний веб-портал газети Дзеркало тижня. – Режим доступу : www.dt.ua
    30. Драган І. Закономірності державного регулювання розвитку житлово-комунального господарства на регіональному рівні : [текст] / І. Драган // Вісник національної академії державного управління при Президентові України. – 2009. – № 2. – С. 142-151.
    31. Економіко-правові проблеми державотворення в Україні : [науково-експертна доповідь] / авт. кол. : О.Л. Копиленко, Т.Т. Ковальчук, В.К. Черняк [та ін.] ; Інститут законодавства Верховної Ради України. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2009. – 236 с.
    32. Експрес-випуск «Введення в експлуатацію житла за 2010 рік» від 15.02.2011 №28 [Електронний ресурс] / офіційний веб-портал Державної служби статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
    33. Ермаханова С.А. Феномен модернизации и его отражение в сознании субэлитарных групп: Социокультурный аспект : [текст] / С.А. Ермаханова. – Новосибирск : ИЭОПП СО РАН, 2009. – 183 с.
    34. Єрмошенко М.М. Аналіз і оцінка інвестиційних проектів : [навч. посіб.] / М.М. Єрмошенко, І.О. Плужніков ; Нац. акад. упр. – К. : НАУ, 2006. – 156 с.
    35. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект) : [наукова монографія] / С.А. Єрохін. – К. : «Світ Знань», 2002. – 528 с.
    36. Жаліло Я.А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави : [монографія] / Я.А. Жаліло. – К. : НІСД, 2009. – 336 с.
    37. Загальні показники фінансово господарської діяльності житлово-комунального господарства за 2000-2005 рр. : [текст] // Держком. будівництва, архітектури та житлової політики. – К. : Вид-во Управління економіки житлово-комунального господарства. – 2006. – 46 с.
    38. Загорський В.С. Бюджетна система та оподаткування в Україні: проблеми розвитку : [монографія] / В.С. Загорський // Національна академія держ. управління при Президентові України; Львівський регіональний ін-т держ. управління. – Х. : ІНЖЕК, 2008. – 285 с.
    39. Запатріна І.В. Бюджетна підтримка як елемент розвитку публічно-приватного партнерства в житлово-комунальній сфері : [текст] / І.В. Запатріна // Фінанси України. – 2008. – № 4. – С. 3-11.
    40. Зеленько Г.І. Україна і Польща: моделі політичної модернізації : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. політ. наук : 23.00. 02 «Політичні інститути та процеси» / Г.І. Зеленько ; Ін-т політ. і етнонац. досл. НАНУ. – К., 2001. – 20 с.
    41. Знаменський Г. Державно-приватне партнерство: український варіант : [текст] / Г. Знаменський // Юридичний Вісник України. – 2009. – № 39 (743). – С. 7-10.
    42. Игнатов В.Г., Бутов В.И. Местное самоуправление: российская практика и зарубежный опыт: [учебное пособие] / В.Г. Игнатов, В.И. Бутов. – изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : ИКЦ «МарТ» ; Ростов н/Д : Издательский центр «МарТ», 2005. – 340 с.
    43. Інвестиційно-інноваційна діяльність: теорія, практика, досвід : [монографія] / за ред. М.П. Денисенка, Л.І. Михайлової. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2008. – 1050 с.
    44. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні : Постанова Національного Банку України N 368 від 28.08.2001 р. [Електронний ресурс] / офіційний веб-портал Верховної Ради України. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua
    45. Качала Т.М. Житлово-комунальне господарство в системі міського комплексу : [текст] / Т.М. Качала ; М-во освіти і науки України ; Черкас. держ. технол. ун-т. – К. : Наукова думка, 2008. – 416 с.
    46. Кириченко О.А. Концепція економічної безпеки антикризового управління економікою України : [експертно-аналітична доповідь] / О.А. Кириченко , А.К. Кінах, В.М. Геєць [та ін.]. – К. : УЕП «КРОК», 2009. – 59 с.
    47. Кириченко О.А. Системну кризу треба долати системними методами / О.А. Кириченко // Урядовий кур’єр № 83 від 14 травня 2009 р. [Електронний ресурс] / офіційний веб-сайт газети «Урядовий кур’єр». – Режим доступу : www.ukurier.gov.ua
    48. Кім Ю.Г. Інвестиційне право, як чинник фінансової безпеки капіталів в Україні : [текст] / Ю. Кім // Актуальні питання юридичної науки : матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, 27 листопада 2008р. – Тернопіль : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.law-property.in.ua
    49. Коваль Н.В. Проблеми функціонування житлово-комунального комплексу та його вплив на соціально-економічний розвиток України : [текст] / Н.В. Коваль // Регіональна економіка. – 2009. – № 4. – С. 188-197.
    50. Кондратьев Н.Д. Проблеми економічної динаміки : [монографія] / резол. Л.І. Абалкін [та ін.]. – М. : Економіка, 1989 – 526 с.
    51. Копилов В.А., Ефіменко Т.І. Методологічні підходи до оцінювання рівня фінансової безпеки держави : [текст] / В.А. Копилов, Т.І. Ефіменко // Стратегічна панорама. – 2007. – № 3. – С. 38-45.
    52. Коржнєв М.М. Природно-ресурсний чинник у виборі вектора розвитку України : [текст] / М.М. Коржнєв, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, А.Б. Качинський, Є.О. Яковлев // Стратегічна панорама. – 2006. – № 3. – С. 27-34.
    53. Лебедєв М. Управління в житлово-комунальній сфері в умовах реформування органів місцевого самоврядування (досвід, проблеми та перспективи розвитку) : [текст] / М. Лебедєв // Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні : збірник наукових праць Ч.2. Української Акад. держ. упр. при Президентові України. – 1999. – Вип. 2. – С. 201-205.
    54. Лега Ю. Вдосконалення управління житлово-комунальним комплексом України в сучасних умовах розвитку національної економіки : [текст] / Ю. Лега, Т. Качала, Н. Чечетова. – Черкаси : ЧДТУ, 2003. – 219 с.
    55. Манцевич Ю.М. Вплив соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на розвиток житлового господарства : [текст] / Ю.М. Манцевич // Економіка і держава. – 2008. – № 3. – С. 15-19.
    56. Мельник І.Г. Реформування житлово-комунального господарства та регулювання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги населенню : дис. …канд. екон. наук : 08.02.03 / І.Г. Мельник. – Дніпропетровськ, 2005. – 188 с.
    57. Местное самоуправление в зарубежных странах (информационный обзор) : [текст] / Н.П. Медведев, А.И. Ракитов, А.Ю. Федоров, В. В. Бенкевич [и др.]. – М. : Юрид. лит., 1994. – 245 с.
    58. Методичні рекомендації щодо розроблення та реалізації регіональних, районних, міських та селищних програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства територіальних громад, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 12.12.2004 р. № 222 : [текст] // Інформаційний бюлетень Держжитлокомунгоспу України. – 2004. – № 12.
    59. Михальченко Н. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? : [текст] / Н. Михальченко – К. : Ин-т социологии НАЕУ, 2001. – 440 с.
    60. Модернізація України – наш стратегічний вибір: щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України [Електронний ресурс] / офіційне інтернет-представництво Президента України Віктора Януковича. – Режим доступу : www.president.gov.ua
    61. Можейко М. А. Модернизация : [новейший философский словарь] / М.А. Можейко. – [3-е изд., исправл. ]. – Мн. : Книжный Дом, 2003. – 1280 с.
    62. Національна стратегія розвитку «Україна-2015» : [текст] / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко, Б.М. Данилишин, Б.Є. Кваснюк. – К. : Український форум, 2008. – 74 с.
    63. Нова економіка: форми вияву, причини і наслідки : [монографія] / Х. Клодт [та ін.] ; пер. з нім. під кер. і наук. ред. В.В. Рокочої. – К. : Таксон, 2006. – 306 с.
    64. Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015 : [національна доповідь] / за заг. ред. В.М. Гейця [та ін.]. – К. : НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с.
    65. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки : [текст] / Д. Норт. – К. : Основи, 2000. – 189 с.
    66. Нотевський В.С. Домінанта оптимізації житлово-комунального комплексу в контексті нового курсу реформ : [текст] / В.С. Нотевський, О.А. Кириченко // Економіка та держава. – 2011. – №. 4 – С. 27-30.
    67. Нотевський В.С. Інституційні аспекти реформування житлово-комунального господарства України : [текст] / В.С. Нотевський // Перспективи розвитку сучасної науки : матеріали XII міжнародної науково-практичної конференції, 25-26 серпня 2011р. – Горлівка : НВП «Інтерсервіс», 2011. – С. 23-26.
    68. Нотевський В.С. Міжнародний досвід іпотечного кредитування житла : [текст] / В.С. Нотевський // Зовнішня торгівля. Економічна безпека. – 2010. – № 4. – С. 50-57.
    69. Нотевський В.С. Модернізація житлово-комунального комплексу: час змін : [текст] / В.С. Нотевський // Держава, право, економіка : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 12-26 серпня 2011р. – Д. : Друкарня ДНУ імені Олеся Гончара, 2011. – С. 31-35.
    70. Нотевський В.С. Модернізація системи житлово-комунального господарства України: економіко-організаційний аспект : [
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА