ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ 9
1.1. Сутність економічної безпеки держави 9
1.2. Особливості державного регулювання економічної безпеки
в умовах ринкових перетворень 29
1.3. Критерії та показники оцінки економічної безпеки в державі 48
Висновки до розділу 1 65
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СТАНУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ 69
2.1. Аналіз тенденцій державного регулювання економічної безпеки держави 69
2.2. Інноваційний чинник державного регулювання економічної безпеки 76
2.3. Ефективність державного регулювання економічної безпеки 88
Висновки до розділу 2 110
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ 112
3.1. Організація системи моніторингу економічної безпеки в державі 112
3.2. Заходи державного регулювання забезпечення економічної безпеки 120
3.3. Реалізація стратегії економічної безпеки на регіональному рівні 145
Висновки до розділу 3 162
ВИСНОВКИ 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 169
ДОДАТКИ 183

ВСТУП

Актуальність теми. Перехід до ринку в Україні зумовив великі зміни у сфері економічних відносин. Сучасний стан української економіки характеризується високим рівнем нестабільності. Глибокі та масштабні перетворення, які відбулися за останні 10 років, не тільки викликали суперечності, а і сформували нові загрози для вітчизняної економіки. Загрози економічній безпеці країни зумовлюють необхідність створення системи державного регулювання й контролю за нею.
Заходи, що здійснюються останнім часом, зі створення системи державного регулювання економічної безпеки вже привели до певних результатів. Так, був прийнятий Закон України «Про основи національної безпеки в Україні», затверджена Президентом України «Стратегія національної безпеки України». Але, на жаль, поточні заходи мають фрагментарний характер і на сьогодні існує ряд проблем, які справляють стримувальний вплив на ефективність державного регулювання економічної безпеки.
Поняття економічної безпеки держави, класифікацію економічних загроз та інтересів держави, підходи до оцінки рівня економічної безпеки держави, принципи формування системи забезпечення економічної безпеки держави висвітлювали у своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні учені, як О. Барановський, І. Бінько, І. Богданов, З. Варналій В. Геєць, С. Глазьєв, А. Городецький, Б. Губський, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, Б. Кваснюк, Т. Ковальчук, В. Мунтіян, Є. Олейников, А. Сухоруков, В. Шлемко, Д. Фішер та інші. Проблемами формування регіональної політики в контексті забезпечення економічної безпеки держави займалися В. Волошин, А. Дєгтяр, Б. Данилишин, З. Герасимчук, С. Злупко, Л. Семів, В. Трегобчук та інші.
Разом з тим сучасні українські та іноземні фахівці, аналізуючи сутність економічної безпеки в ринкових умовах, не приділяють значної уваги здійсненню державного регулювання економічної безпеки в регіоні. На сьогодні в науковій літературі не розроблена єдина економічна політика у сфері забезпечення економічної безпеки в регіоні. Відсутня повноцінна система показників економічної безпеки, яка дала б змогу оперативно та достовірно оцінити стан економіки. Недостатньо розвинуте інформаційне забезпечення управління економічною безпекою. Формування системи моніторингу економічної безпеки перебуває на початковій стадії, що не дає можливості повною мірою здійснити оцінку загроз економічній безпеці.
Науково-теоретична та практична значущість зазначених проблем зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195) Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”. Роль автора полягає в розробці організаційної системи моніторингу економічної безпеки та в удосконаленні механізму забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні.
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці пропозицій щодо вдосконалення державного регулювання економічної безпеки в Україні. Відповідно до мети в роботі поставлено такі завдання:
- уточнити сутність економічної безпеки держави;
- визначити особливості державного регулювання економічної безпеки в умовах ринкових перетворень;
- обгрунтувати систему показників економічної безпеки держави;
- провести оцінку забезпечення економічної безпеки в Україні;
- розробити організаційну систему моніторингу економічної безпеки;
- запропонувати систему заходів державного регулювання забезпечення економічної безпеки;
- удосконалити механізм забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні.
Об'єктом дослідження є процес здійснення державного регулювання економічної безпеки в Україні.
Предметом дослідження є механізми, методи, сукупність організаційних та економічних відносин щодо регулювання економічної безпеки в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективні механізми, методи, організаційні та економічні відносини щодо регулювання економічної безпеки є достатніми умовами розвитку економіки України.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано сукупність методів наукового пізнання явищ та процесів в економічній сфері: конкретно-історичний аналіз – для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі реформування законодавчої бази; порівняльний аналіз – при проведенні аналізу наукових праць українських і зарубіжних учених; абстрактно-логічний метод – з метою теоретичного узагальнення й формулювання висновків.
Теоретичною і методологічною базою дослідження є праці українських та зарубіжних авторів, фундаментальні дослідження в галузі державного управління, нормативно-правові акти України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
уперше:
- запропоновано організаційну систему моніторингу економічної безпеки, яка представлена як система, що включає взаємозв'язки основних процесів, функцій органів управління, науково-методичного і інформаційного забезпечення діяльності;
удосконалено:
- систему показників економічної безпеки держави виділенням таких трьох груп оцінки: загального економічного потенціалу країни; економічного забезпечення обороноздатності країни; здатності економіки до самостійного розвитку;
- механізм забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні створенням місцевих рад національної безпеки та оборони, які перебувають у підпорядкуванні місцевим державним адміністраціям та Раді національної безпеки та оборони України;
набули подальшого розвитку:
- визначення поняття “національна економічна безпека” як такого стану економіки й інститутів влади, при якому забезпечується гарантований захист національних інтересів, гармонійний, соціально спрямований розвиток країни в цілому, достатній економічний та оборонний потенціал навіть при найбільш несприятливих варіантах розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів;
- дослідження особливостей державного регулювання економічної безпеки як специфічного виду державного управління, який охоплює соціально-економічну, політичну та інші сфери суспільного життя, відповідно чому функції, повноваження та відповідальність, які на нього покладаються є специфічними, полягають у збалансуванні інтересів та спрямовані на розвиток суспільства, реалізацію національних інтересів.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використано в роботі Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 1101/12-04 від 12.03.2007 р.), Запорізької торгово-промислової палати (довідка №18/97 від 16.03.2007 р.), Виконавчого комітету Київської районної ради у м. Харкові
(довідка № 189/09-21 від 25.04.2007 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні таких навчальних модулів: “Державне управління в економічній сфері”, “Державне регулювання економіки”, а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № 01-1086/06-05 від 23.01.2007 р.), Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладенні навчального модуля “Державне регулювання економіки” та у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № 01-371/06-05 від 03.02.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором. У ній здійснено комплексне дослідження теоретичних засад державного регулювання економічної безпеки, виявлено передумови, особливості функціонування та тенденції розвитку системи державного регулювання економічної безпеки й обґрунтовано основні напрями підвищення ефективності державного регулювання економічної безпеки на регіональному рівні.
Апробація результатів дослідження. Основні висновки та результати дослідження оприлюднювалися дисертантом на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки” м. Запоріжжя (2006 р.), “Удосконалення механізмів державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону” м. Харків (2006 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових праць (4 – у наукових фахових виданнях), загальним обсягом 2,5 обл.- вид. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації – 196 сторінок, з яких: 14 рисунків займають 14 сторінок, 5 таблиць – 6 сторінок, список використаних джерел зі 154 найменувань – 14 сторінок, 1 додаток – 14 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового питання удосконалення державного регулювання економічної безпеки в Україні шляхом визначення теоретичних підходів та розробки системи відповідних заходів. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Визначено, що в Україні створена достатня законодавча база, яка в цілому характеризує зміст поняття економічної безпеки. Так, в нормативно-правовій базі національна безпека характеризується через категорію “інтереси” та рівень їх захищеності. Таке визначення слід доповнити через категорію “загрози” як можливість з боку держави протистояти негативному впливу системи загроз. При цьому необхідно враховувати особливості сучасного розвитку країни, її можливості, дії в процесі просування до мети реформ.
Економічна безпека як різновид національної охоплює та характеризує економічні процеси та суміжні з ними явища. Аналіз проведення активних реформ в економіці Україні, практики діяльності управлінських структур Заходу свідчить про необхідність визначення поняття “національна економічна безпека”.
2. Встановлено, що державне регулювання економічної безпеки є специфічним видом державного управління, який охоплює соціально-економічну, політичну та інші сфери суспільного життя, тому функції, повноваження та відповідальність, які на нього покладаються: специфічні; одночасно стосуються різних інтересів, що зумовлює необхідність пошуку їх взаємоприйнятного балансу; спрямовані на забезпечення умов, за яких може відбуватися сталий прогресивний розвиток суспільства та реалізація національних інтересів як у зовнішній, так і внутрішній сфері життєдіяльності держави.
В Україні виділено такі ієрархічні рівні регулювання економічної безпеки: стратегічний (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України), оперативно-стратегічний (міністерства і відомства) та оперативний (державні адміністрації).
3. Удосконалено систему показників економічної безпеки держави. Показники першої групи можуть використовуватися для оцінки поточного стану економічного, соціального і екологічного потенціалу суспільства. Вони характеризують поточні і середньострокові аспекти економічної динаміки і соціального розвитку. Показники другої групи визначають економічне забезпечення обороноздатності країни. Показники третьої групи повинні характеризувати можливий розвиток економічної ситуації. Вони визначають здатність економіки до самостійного розвитку. Використання цих показників органами державного управління дозволить з більш точною ймовірністю визначити рівень економічної безпеки в державі, провести оцінку потенційним загрозам не тільки економіці, але й окремим її галузям, застосувати більш ефективні заходи, що направлені на ліквідацію зазначених небезпек.
4. Оцінка стану економічної безпеки свідчить, що не дивлячись на існуючі процеси зростання, їх обсяг і якісні характеристики на даному етапі в основному не здатні задовольнити реальні потреби держави і регіонів в необхідних ресурсах. Існує невідповідність більшості фактичних значень пороговим. У зв’язку з цим визначено основні реальні і потенційні загрози, які негативним чином впливають на процес державного регулювання економічної безпеки: недосконалість проведення державної економічної політики, відсутність чіткої системи загальнодержавної та регіональної політики, високий рівень залежності вітчизняної економіки від закордонного надходження енергоносіїв, порушення господарсько-економічних зв’язків, нерівномірність економічного розвитку регіонів, недосконалість функціонування фінансової та бюджетної систем, недосконалість проведення державної інвестиційної політики, неефективність проведення державної та регіональної політики розвитку соціальної сфери.
5. Результати експертного опитування свідчать, що причинами, які обумовлюють неефективність державного управління у сфері економічної безпеки є непослідовність і безсистемність у здійсненні економічних реформ, відсутність власної моделі перебудови національної економіки та її ідеологічного обґрунтування, корупція в управлінських структурах, нездатність державного управління забезпечити стійке економічне зростання, низький рівень кваліфікації осіб, які приймають рішення у сфері державних повноважень, високий ступінь впливу лобістських угрупувань на прийняття державних рішень, недосконалість державної та регіональної політики щодо забезпечення національної економічної безпеки.
6. Запропоновано організаційну систему моніторингу економічної безпеки, яка є реальним механізмом контролю за реалізацією державної політики в сфері забезпечення економічної безпеки. Застосування цієї системи допоможе проводити експрес-аналіз регіональних кризових ситуацій з ранжируванням регіонів за рівнем загроз економічній безпеці; проводити аналіз кризових ситуацій в регіонах держави з метою обґрунтування комплексу заходів по локалізації і нейтралізації кризових ситуацій в регіонах держави.
7. Розроблено систему заходів державного регулювання забезпечення економічної безпеки виходячи з третьої (постіндустріальної) моделі розвитку держави: зрушення у бік високих технологій і конкурентоздатного наукоємкого виробництва; збільшення сукупного доходу на душу населення; інформаційна прозорість для суспільства і громадян всіх державних структур; розумна децентралізація господарського управління і неухильне дотримання принципів суверенності, незалежності засобів масової інформації, цілеспрямоване формування довіри населення до влади, економічної і соціальної політики держави; створення і розвиток інформаційної системи «Освіта - наука»; переорієнтація багатьох промислових підприємств на створення і модернізацію парку засобів інформатики; послідовна інтеграція інформаційного простору України в світовий інформаційний простір при збереженні національною економічного суверенітету.
8. Удосконалено механізм забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні створенням місцевих рад національної безпеки та оборони, які знаходяться у підпорядкуванні місцевим державним адміністраціям та Раді національної безпеки та оборони України. Доцільність створення таких місцевих рад обґрунтована тим, що проблемам економічної безпеки на місцях приділяється недостатньо уваги. Створення такого органу допоможе підвищити ефективність роботи та створить дієві механізми забезпечення економічної безпеки як місцевими державними адміністраціями так і Радою національної безпеки та оборони України.
9. Запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо регулювання економічної безпеки України в ринкових умовах:
– Раді національної безпеки та оборони України на державному рівні створити Центр моніторингу економічної безпеки, на регіональному рівні – місцеві ради національної безпеки та оборони;
– місцевим органам управління у практичній діяльності забезпечити використання системи показників оцінки економічної безпеки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров В., Гусєв В. Державна підтримка сфери інноваційної діяльності в Україні: структура інститутів та послуг // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2003. – № 1. – С. 118-127.
2. Архипов А. и др. Экономическая безопасность: оценки, проблемы, способы обеспечения // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 5-11.
3. Амитан В.Н. Экономическая безопасность: концепция и основные модели // Економічна кібернетика. – 2000. – № 3-4. – С. 13-20.
4. Бадрак О., Шостак Л. Цілі та пріоритети сталого розвитку України // Економіка України. – 2002. – № 10. – С. 30-36.
5. Баженова О.В. Методика визначення оцінки економічної безпеки держави // Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні. – Вип. 3.– К., 2003. – С.4-9.
6. Барановский А. Экономическая безопасность // Финансовая Украина. – 1995. – № 45.
7. Барановский А. Экономическая безопасность государства // Финансовая Украина. – 1996. – № 22.
8. Барановський О.І. Фінансова безпека. – К.: Фенікс, 1999. – 338 с.
9. Барановський О.І. Індикатори безпеки фондового ринку // Фінанси України. – 1999. – № 9. – С. 83-93.
10. Белорус О. Императивы стратегии развития Украины в условиях глобализации // Экономика Украины. – 2001. – № 11. – С. 4-13.
11. Бєлов О.Ф Економічна безпека України: пріоритети та механізм забезпечення // Матеріали конференції «Поглиблення ринкових реформ та стратегій економічного розвитку України до 2010 року». – Т. 1. – К., 1999. – С. 121-128.
12. Безугла В.О. Аналіз конкурентоспроможності регіонів України // Регіональна економіка. – 2005. – № 4. – С. 64-81.
13. Біла С. Тіньова економіка та її вплив на структурне трансформування українського виробництва // Економіка України. – 2000. – № 10. – С. 54-61.
14. Богданов И.Я. Экономическая безопасность России: теория и практика. – М.: ИСПИ РАН, 2001. – 348 с.
15. Бодров В. Трансформація економічних систем: роль міжнародних фінансових організацій // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2001. – № 4. – С. 56-57.
16. Бойко В.І. Продовольча безпека держави та перспективи її гарантування //Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 5) / За ред. П.Т.Саблука та ін. – К.: ІАЕ, 2002.- С.183-188.
17. Бондарук Т.Г. Зовнішній державний борг та механізм його обслуговування // Фінанси України. – 1999. – № 5. – С. 94-102.
18. Бухвальд Е., Гловацкая Н., Лазуренко С. Макроаспекты экономической безопасности: факторы, критерии и показатели // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С 85.
19. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.
20. Варналій З.С. Глобалізація інвестиційних процесів та фінансова безпека України // Стратегічна панорама. – 2001. – № 3. – С. 74-77.
21. Варналій З.С Проблеми та шляхи забезпечення економічної безпеки України // Економіка та управління. – 2001. – № 3. –С. 3-12.
22. Варналій З.С. Проблеми та перспективи вступу України до Світової організації торгівлі // Стратегічна панорама. – 2002. – № 1. – С.171-176.
23. Василенко В. Что Украине делать с ЕЭП? // Зеркало недели. – 2004. – № 13. – С. 6.
24. Власюк О.С. Аналітична оцінка стратегічних напрямків та заходів щодо реалізації програми стабілізації економіки України. – К.: НІСД, 1998. – 82 с. – (Сер. "Наукові доповіді"; Вип. 46).
25. Волошин В., Трегобчук В. Концептуальні засади сталого розвитку регіонів України // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 7-22.
26. Гаврилюк О.В. Іноземне інвестування і структурні трансформації в країнах з перехідними економіками // Фінанси України. — 1997. — № 7. – С. 58.
27. Гайдук В. Розвиток паливно-енергетичного комплексу України як основи її економічної безпеки // Економіка України. – 2001. –№5. – С. 4-7.
28. Гальчинський А.С. Україна на перехресті геополітичних інтересів. – К.: Знання України, 2002.
29. Гальчинський А. Суперечності реформ: у контексті цивілізаційного процесу. – К.: Українські пропілеї, 2001. – 320 с.
30. Гальчинський А. Україна: поступ у майбутнє. – К.: Основи, 1999. – 220 с.
31. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 1995. – 471 с.
32. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання. – К.: Інститут економічного прогнозування, 2000. – С. 344.
33. Геєць В.М., Кваснюк Б.Є., Киреєв С.І. та ін. Трансформація моделі економіки України. Ідеологія, протиріччя, перспективи / Інститут економічного прогнозування НАН України / Ред. В.М. Геєць – К.: Логос, 1999. – 497 с.
34. Геєць В. Про сучасні проблеми економічного розвитку України // Економіка України. – 1999. – № 9. – С. 91-94.
35. Герасимчук З. Комплексна оцінка рівня сталого розвитку регіонів України // Економіка України. – 2002. – № 2. – С. 34-42.
36. Глазьев С. Основа обеспечения экономической безопасности – альтернативный реформационный курс // Российский экономический журнал. – 1997. – № 1-2. – С. 3-19.
37. Гончарук А. Від геополітики до геоекономіки // Політика і час. – 1998. – № 11-12.
38. Городецький А. Вопросы безопасности России // Экономист. – 1995. – № 10. – С.44-50.
39. Губський Б.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. – К.: ДП ”Укрархбудінформ”, 2001. – 121 с.
40. Губський Б. Проблеми міжнародного інвестування в Україні // Економіка України. – 1998. – № 1. – С. 51-57.
41. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наукова думка, 1998. – 390 с.
42. Дєгтяр А.О., Самофалова Т.О. Організаційне забезпечення інноваційно-інвестиційного відтворення на регіональному рівні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – № 1. – С.52-56.
43. Дорогунцов С.І., Данилишин Б.М. Проблеми і перспективи сталого розвитку України// Проблеми сталого розвитку України. – К.: НАН України, 1998. – 285 с.
44. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроэкономика: Пер. с англ. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – С. 784.
45. Європейський вибір: Виступ Президента України Л.Д. Кучми у Верховній Раді України 18 червня 2002 року. Послання Президента України до Верховної Ради України. – К.: Преса України, 2002. – 96 с.
46. Єрмошенко М. Визначення загрози національним інтересам держави у фінансово-кредитній сфері // Економіка України.– 1999. – № 1. – С. 4-12.
47. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпеченя. – К.: Київ. нац. торг- екон. ун-тет, 2001. – 269 с.
48. Єрмошенко М.М. Національні економічні інтереси: реалізація і захист // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 1-2. – С. 18-22.
49. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення / В.Т. Шлемко, І.Ф.Бінько: Монографія. – К.: НІСД, 1997. – 144 с. – (Сер. "Нац. безпека"; Вип. 2).
50. Економічна теорія: Політекономія: Підручник за ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581с.
51. Економічний словник-довідник / За ред. д.е.н., проф. С.В. Мочерного, худож. оформ. В.М. Штогрина. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.
52. Економіка України: підсумки перетворення та перспективи зростання / В.М. Геєць, С.І. Кирєєв та ін. – К.: Форд, 2000.
53. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В.М.Геєць, С.І.Кирєєв та ін. – К.: Фенікс, 2003.
54. Жаліло Я. Стратегія забезпечення економічної безпеки України. Пріоритети та проблеми імплементації // Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти. – К.: Сатсанга, 2001. – 224 с.
55. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36, ст.266.
56. Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 р. – № 1060 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34, ст.452
57. Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 р. № 1977 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12, ст.166.
58. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 р. № 964-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – ст.351.
59. Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 05.03.1998 р. № 183 // Урядовий кур’єр – 1998. – № 64-65. – С. 30-33.
60. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 13, ст. 93.
61. Злупко С. Економічна думка України. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 496 с.
62. Кирєєв С.І. Глобальні загрози національної інтеграції України // Вісник національного торговельного університету. – 2004. – № 1.
63. Кирєєв С.І. Економічна безпека: індикатори та механізм забезпечення // Матеріали круглого столу. Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України. – К., 2000. – С. 42-44.
64. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Гелиос АРБ, 1999. – 352 с.
65. Климко Г.І. Альтернативні можливості залучення іноземних кредитів в Україну // Фінанси України. – 1998. – № 10. – С. 11-22.
66. Климко Г.Н. Концепція відносин України з міжнародними фінансовими організаціями // Економіка і управління. – 2000. – №1. –
С. 8-23.
67. Ковальчук Т.Т. Економічна безпека і політика: із досвіду професійного аналітика. – К.: Знання, 2004. – 638 с.
68. Ковальчук Т. Як протидіяти відмиванню брудних коштів // Урядовий кур’єр. – 2001. – 12 грудня. – С. 13.
69. Ковальчук Т.Т. Економічний аналіз в умовах глобалізації // Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д.е.н., проф. Д.Г. Лук’яненка – К.: КНЕУ, 2001. – С. 136-148.
70. Колосов О. Іноземні інвестиції в економіку України: користь чи небезпека? // Економіка України. – 1997. – № 8. – С. 17-25.
71. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
72. Кульпінський С. Роль фінансової безпеки України у поглибленні інтеграційних стосунків з європейськими країнами // Фінансова консультація. – 2000. – № 13-16.
73. Концепція економічної безпеки України / Ін-т екон. прогнозування, кер. проекту В.М. Геєць. – К.: Логос, 1999. – 56 с.
74. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996р. №254к/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.
75. Косевцов В.О. Національна безпека України: теорія, реальність, прогноз. – К.: Центр міжнар. безпеки та стратег. студій, 2000. – 79 с.
76. Котковський В.Р. Державна політика з економічної безпеки продовольчого забезпечення населення // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т. Т. 1. / Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 5-6 жовтня
2006 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. –
С. 66-67.
77. Котковський В.Р. Державне регулювання економічної безпеки на етапі розвитку ринкової економіки в Україні // Теорія та практика державного управління. – Вип. 2(11). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 231-239.
78. Котковський В.Р. Державне регулювання як основа економічної безпеки України // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 1. – С. 79-84.
79. Котковський В.Р. Економічна безпека України: державно правовий аспект // Удосконалення механізмів державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону: Матеріали науково-практичної конференції, Харків, 28 листопада 2006 р. – Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. – С. 45-46.
80. Котковський В.Р. Регіональна політика як інструмент формування економічної безпеки // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 2 – С. 115-121.
81. Котковський В.Р. Формування умов економічної безпеки на регіональному рівні // Теорія та практика державного управління. – Вип. 3(12). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 253-261.
82. Кредисов А., Дерев’янко О. Конкурентоспроможність країни і стратегія просування її експорту на світовому ринку // Економіка України. – 1997. – № 5. – С. 57-59.
83. Лысенко Ю.Г. и др. Механизмы управления экономической безопасностью / С.Г. Мищенко, Р.А. Руденский, А.А. Спиридонов – Донецк: ДонНУ, 2002. – 178 с.
84. Лісовенко В. Реструктуризація зовнішнього боргу України // Вісник НБУ. – 2000. – № 5. – С. 2-3.
85. Лєпіхов О. Технологічна незалежність як елемент економічної безпеки // Економіка України. – 1994. – № 11. – С. 80.
86. Лыкшин С., Свынаренко А. Развитие России и её реструктуризация как гарантия экономической безопасности // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 116.
87. Лукінов І.І. Методи і засоби держаного регулювання економіки перехідного періоду // Економіка України. – 1999. – № 5. – С.8-11.
88. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). – К.: Книга, 1997. – 455 с.
89. Лукінов І.І. Інвестиційна політика в стабілізації економічного розвитку // Економіка України. – 1999. – № 10. – С. 4-9.
90. Лук’яненко Д.Г. Глобальний контекст розвитку економіки України // Вчені записки: Наук. збірник/ Ред. В.С. Савчук – Вип. 2. – К.: КНЕУ, 1999. – 212 с.
91. Лютий І.О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки. – К.: АТІКА, 2000. – 239 с.
92. Майборода О. Зваблювання виборця Європою: чи не примарна ця принада? // Контекст. – 2002. – № 4. – С. 50-55.
93. Матвієнко П.В. Оцінка ефективності державного управління системою освіти та науки в регіонах України // Економіка та держава. – 2007. – № 7. – С. 56-62.
94. Міжнародні економічні відносини: історія міжнародних економічних відносин: Підручник для студ. екон. вузів і фак. / Відп. ред. А.С. Філіпенко – К.: Либідь, 1992. – 191 с.
95. Михайловська О.В. Світовий досвід державної підтримки інноваційних процесів // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 11 (53). – С.101-110.
96. Могилевский В.Д. Методология систем. – М.: Экономика, 1999. – 250 с.
97. Мочерний С., Плотніков О. Економічна безпека в контексті державного суверенітету України // Економіка України. – 1998. – № 4. – С. 4-12.
98. Мочерний С. Національний та економічний суверенітет країни // Економіка України. – 2005. – № 10. – С.4-13.
99. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. – К.: КВІЦ, 1999. – 462 с.
100. Наукова інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. – К., 2004. – С. 336-337.
101. Норт Д. Институциональные изменения: рамки анализа // Вопросы экономики – 1997 – №3 – С.6-17
102. Олійник Д.І. Інвестиційна безпека України // Економіка: прблеми теорії та практики: Зб.наукових праць. – Вип. 118. – Дпіпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 66-69.
103. Основы экономической безопасности: государство, регион, предприятие, личность / Под ред. Е.А. Олейникова. – М.: ЗАО “Бизнес-школа Интел-синтез”, 1997. – 288с.
104. Павловський М.А. Шлях України. Шлях вліво, шлях вправо – хибний шлях... – К.: Техніка, 1997. – 152 с.
105. Паливно-енергетичний комплекс України в контексті глобальних енергетичних перетворень / Шидловський А.К. та ін. – К.: Українські енцеклопедичні знання, 2004. – 468 с.
106. Панасюк О. Вихід вітчизняних підприємств на міжнародний ринок капіталів // Економіка України. – 2000. – №2. – С. 78-81.
107. Панасюк Б. Економічна політика в Україні наприкінці ХХ століття. – К.: Новий друк, 2002. – 707 с.
108. Патрон А.Б. Государственное хозяйствование и НТП: от постиндустриального общества к обществу информационной экономики // США и Канада. – 2001. – № 9. – С. 22-25.
109. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 244 с.
110. Пашута М.П. Інноваційна діяльність у промисловості як фактор розвитку і підвищення ефективності економіки // Ред. кол. М.Ф.Головатий та ін. Вип. 3: Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки. – К.: МАУП, 2002. – С. 52-55.
111. Пересада О.А. Кредитування міжнародними фінансово-кредитними установами українських підприємств. – К.: Лібра, 2001. – 128 с.
112. Пересада О.А. Моніторинг інвестиційних проектів // Фінанси України. – 2001. – № 4. – С. 85-89.
113. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. – К. – Лібра, 1998. – 389 с.
114. Петкова Л.О. Концептуальні засади оцінки та пронозу нової якості економічного зростання України // Регіональна економіка. – 2005. – № 2. – С. 48-58.
115. Перехідна українська економіка: стан і перспективи / А.С. Філіпенко (ред.), М. Гумен (упоряд.), В. Бандера (ред.). – К.: Академія, 1996. – 224 с.
116. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: В 2 т. – М.: Прогресс, 1985. – 675 с.
117. Пирог О.В. Іноземні інвестиції як фактор економічного зростання країни // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 5. – С. 15-19.
118. Полунеев Ю. Мировая конъюнктура и перспективы стран с переходной экономикой // Зеркало недели. – 2002. – № 27 (402). – С. 10.
119. Попович З. Економічне зростання і перспективи інноваційного розвитку // Економіка України. – 2004. – № 12. – С. 41-47.
120. Послання Президента України до Верховної Ради України. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році // Економіст. – 2004. – № 3. – С. 21-56.
121. Практичний вимір стратегії українсько-російських відносин // Національна безпека України. – 2001. – №2. – С. 24-36.
122. Про стратегію трансформації АПК і забезпечення продовольчої безпеки України // Економіка України. – 2000. – № 9. – С. 62-81.
123. Проблеми попередження та легалізації неформальної економіки / Амоша О.І., Вишневський В.П., Дементьєва Т.М., Ляшенко В.І., Моісеєв Г.В. // Економіка промисловості: Науково-практичний журнал. – 2000. – № 2 (8). –С. 4-8.
124. Рамоне И. Геополитика хаоса. – М., 2002. – 80 с.
125. Розвиток зовнішньої торгівлі України та її економічна безпека: Монографія / За ред. В.Г. Андрійчука. – К.: НІСД, 1999. – 148 с. (Сер. "Економічні стратегії"; Вип. 4).
126. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.: У 2 кн. – К.: Таксон, 2000. – Кн. 1: Міжнародна торгівля: теорія та політика. – 320 с.
127. Рокоча В.В. Глобалізаційна тенденція у світовому господарстві: формування глобальної економічної системи // Вчені записки Інституту економіки та права «КРОК». – 2003. – Вип. 7.– С. 222-229.
128. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні / За ред. Б.Є. Кваснюка. – К.: Ін-т екон. прогнозув., Харків: Форт, 2003. – 389 с.
129. Савостенко Т.А., Методология оценки инвестиционной привлекательности региона // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть 2. Донецк, 2001. С.473-475.
130. Савченко А.Г. Макроекономічна політика. – К.: КНЕУ, 2001. – 166 с.
131. Сакс Дж. Економіка перехідного періоду: Уроки для України: Пер. з англ. О. Пивоварського – К.: Основи, 1996. – 345 с.
132. Санто Б. Инновация как средства экономического развития. Перев. с венгерского. – М.: Прогресс, – 1990. – 296 с.
133. Самуельсон Пол А., Нордхауз Вільям. Д. Мікроекономіка / Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – 676 с.
134. Свердан М. Нетрадиційні методи економічного розвитку // Економіка України. – 2003. – № 1. – С. 42-47.
135. Семів Л.К. Стратегія інноваційного розвитку держави та її вплив на людські ресурси // Регіональна економіка. – 2004. – № 2. – С. 7-22.
136. Сідненко В. Інетеграційний проект ЄврАзЕС: перші кроки та можливі перспективи // Дзеркало тижня. – 2002. – № 50 (425).
137. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. Кн. І – ІІІ. – М.: Наука, 1993. – 297 с.
138. Соловйов В. Інформаційне суспільство, інтелектуальна власність та економіка, що базується на знаннях // Інтелектуальна власність. – 2003. – № 12. – С. 39-45.
139. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. – М.: ИНФРА-М, 1999. – С. 262.
140. Степаненко А., Герасимов М. Оцінка економічної безпеки України та її регіонів // Регіональна економіка. – 2002. – № 2. – С. 39-54.
141. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. Д.Г. Лук’яненка – К.: КНЕУ, 2001. – 538 с.
142. Стадницький Ю.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика): Монографія. – Львів: Центр Європи, 2002. – 252 с.
143. Статистичний щорічник України у 2005 році/ За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Техніка, 2006. – 644с.
144. Сухоруков А.І. Інвестування української економіки: Монографія. – К.: – Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБОУ. – 2005. – 440 с.
145. Сухоруков А.І. Пріоритети інвестування національного технологічного розвитку // Стратегічна панорама. – № 1. – К., 2003. – С. 131-139.
146. Тамбовцев В. Объект экономической безопасности России
// Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С.45-53.
147. Указ Президента України від 20 серпня 2001 р. № 640 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 3 липня 2001 року «Про невідкладні заходи щодо виводу з кризового стану науково-технологічної сфери України і створення реальних умов для переходу економіки на інноваційну модель розвитку» // Урядовий кур’єр – 2001. – 23 серпня 2001. – С. 31-32.
148. Указ Президента України «Про Стратегію національної безпеки України» від 12.02.2007 р. № 105/2007 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 11. – С. 7, ст. 389.
149. Указ Президента України від 20.04.2004 № 454 «Про фінансову підтримку інноваційної діяльності підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави» // Урядовий кур’єр – 2001. – 05 травня 2004. – С. 34-35.
150. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: Знання України, 2002. – 189 с.
151. Чухно А. Нова економічна політика // Економіка України. – 2005. – № 6. – С. 4-10. (початок).
152. Чухно А. Нова економічна політика // Економіка України. – 2005. – № 7. – С. 15-22. (продовження).
153. Freidel F.B. Franklin D. Roosevelt: A Rendezvous with Destiny. Boston etc., – 1990. – 372 р.
154. Gould L. Presidency of Theodore Roosevelt. – Lawrence, 1991. – 249 р.