ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 14
1.1. Стан земельного фонду України, проблема його охорони та раціонального використання 14
1.2. Мета, завдання, принципи та особливості здійснення державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення 37
1.3. Система і правове становище органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення 59
Висновки до розділу 1 79
РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЯК ІНСТИТУТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА 82
2.1. Правові форми, стадії здійснення державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення 82
2.2. Методи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель 94
2.3. Правосуб’єктність Держземінспекції при здійсненні контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення 114
Висновки до розділу 2 126

РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА 129
3.1. Юридично-владні повноваження Держземінспекції як органу адміністративної юрисдикції в галузі земельних ресурсів 129
3.2. Адміністративна відповідальність за псування земель сільськогосподарського призначення та порядок застосування адміністративних стягнень 173
Висновки до розділу 3 190
ВИСНОВКИ 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198
ДОДАТКИ 218

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Охорона земель – одне з найважливіших природоохоронних завдань нашої держави, що полягає у здійсненні системи правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захисті від шкідливого антропогенного впливу, відтворенні та підвищенні родючості ґрунтів. Стаття 14 Конституції України проголошує землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Водночас ефективне та раціональне використання землі є складовою екологічної безпеки держави.
Початок нового століття поставив перед людиною ряд проблем щодо збереження земель сільськогосподарського призначення, а відтак – і ефективного зростання сільськогосподарського виробництва.
Період переходу України до ринкових відносин визначає важливість проблеми здійснення перетворень у галузі управління земельними ресурсами, незмінною складовою якого є державний контроль. Саме державний контроль є механізмом упровадження земельної політики в життя, механізмом випробування чинних законів та засобом виявлення і виправлення помилок, які заважають досягненню управлінських цілей.
Вирішення проблем організації земельного контролю та його чіткої правової регламентації, підвищення ефективності діяльності органів влади у сфері контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення, їх взаємодії з іншими правоохоронними органами при виявленні правопорушень, здійснення ними запобіжної діяльності є визначальними чинниками підвищення його ефективності.
Формування нової системи адміністративного й земельного законодавства повинно здійснюватися з урахуванням перетворень, які відбуваються у суспільстві в період переходу до ринкових відносин, а також із урахуванням практичного досвіду контрольної діяльності в галузі земельних відносин. Державний контроль як багатогранне явище знаходиться у постійному розвитку та підлягає змінам, які нині вимагають перегляду певних положень земельного та адміністративного законодавства, що регулюють контрольну діяльність у галузі земельних відносин, з огляду на окремі прогалини законодавства та декларативний характер деяких норм.
Земельний кодекс України поділяє земельний контроль на державний, самоврядний і громадський. Не применшуючи ролі самоврядного та громадського, вважаємо, що особливої уваги потребує державний контроль за використанням та охороною земель, оскільки він є визначальним у суспільних відносинах. Цей чинник став також визначальним і для обрання об’єкта і предмета дослідження.
Наукове дослідження проблем здійснення державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення в умовах переходу до ринкових відносин на сучасному етапі є актуальним для вітчизняної юридичної науки.
Окремі аспекти окресленої проблеми досліджували такі вітчизняні та зарубіжні фахівці в галузях адміністративного та земельного права, як В. Б. Авер’янов, Ф. Х. Адіханов, О. Ф. Андрійко, Г. С. Башмаков, А. І. Берлач, Г. Е. Бистров, В. М. Гаращук, В. М. Горшнев, Ю. Г. Жариков, І. К. Залюбовська, Н. Д. Казанцев, Г. О. Коломоєць, В. І. Курило, В. Л. Мунтян, В. І. Семчик, В. К. Сівак, В. Д. Солодкий, М. С. Студенікіна, С. І. Хом’яченко, О. І. Шапоренко, І. Б. Шахов, В. К. Шкарупа, В. В. Янчук, В. З. Янчук та ін.
Треба зазначити, що проблеми земельного контролю вивчали і вчені-економісти, зокрема В. В. Горлачук, Ю. Г. Гуцуляк, Д. С. Добряк, В. Ф. Лугіна, М. О. Рибіна, А. Я. Сохнич, А. М. Третяк та ін.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного дослідження державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення, які відіграють провідну роль в економічному розвитку нашої держави, а тому привертають до себе найбільшу увагу; відсутністю теоретичних досліджень, у яких повною мірою були би з’ясовані особливості здійснення контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення; недостатністю врегулювання в чинному законодавстві повноважень органів, що здійснюють контроль у галузі земельних ресурсів, а також аналізу змісту діяльності органів адміністративної юрисдикції, які забезпечують правопорядок щодо припинення та попередження порушень земельного законодавства, притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили земельні правопорушення, та накладення адміністративних стягнень.
Розв’язання визначених проблем має важливе теоретичне і практичне значення як для регулювання земельних відносин, так і для удосконалення земельного та адміністративного законодавства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукових досліджень Національного аграрного університету в межах державної науково-технічної програми “Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України” та у контексті проведення в нашій державі адміністративно-правової реформи. Тема дисертації безпосередньо пов’язана з адміністративно-правовими аспектами НДР „Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0106U004241).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне розроблення проблеми здійснення державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення в умовах переходу до ринкових відносин; визначення й обґрунтування пропозицій та рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності роботи державних контролюючих органів і державного контролю в галузі земельних ресурсів.
Для досягнення мети визначено такі завдання:
 проаналізувати стан земельних ресурсів в Україні, проблему їх збереження та раціонального використання на сучасному етапі розвитку суспільства;
 визначити принципи й особливості державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення;
 проаналізувати чинне законодавство України, яке регулює здійснення державного контролю в галузі земельних ресурсів та правове становище органів контролю у зазначеній сфері;
 розглянути та проаналізувати функції й компетенцію органів, які здійснюють контроль за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення;
 розкрити правосуб’єктність Держземінспекції як органу адміністративної юрисдикції в галузі земельних ресурсів та порядок організації її діяльності щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення;
 висвітлити специфіку застосування адміністративної відповідальності за вчинення земельних правопорушень органами Держземінспекції;
 визначити та обґрунтувати напрями підвищення ефективності контрольної діяльності Держземінспекції та земельного контролю в цілому;
 сформулювати основні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення в умовах адміністративної та земельної реформи.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, які виникають при здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення.
Предметом дисертаційного дослідження є адміністративно-правові норми, які регулюють здійснення державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їхнє застосування зумовлене системним підходом, що дозволяє досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми.
За допомогою діалектичного методу досліджено розвиток державного контролю в галузі земельних ресурсів у взаємозв’язку з іншими функціями державного управління. Формально-юридичний метод використано для проведення аналізу змісту законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання здійснення земельного контролю та, зокрема діяльності земельних інспекцій. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат. Для аналізу адміністративно-правового статусу Держземінспекції та дослідження теоретичних положень здійснення державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення і питань співпраці земельних інспекцій з органами місцевого самоврядування, громадськістю та правоохоронними органами використано методи аналізу та синтезу. За допомогою порівняльно-правового методу проаналізовано законодавство різних країн щодо правового регулювання державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення. Метод аналогії застосовано при дослідженні загальних рис державного контролю та контролю в галузі земельних ресурсів. Методи класифікації, групування та структурно-логічний застосовано для виділення окремих видів повноважень Держземінспекції як складових її адміністративно-правового статусу та заходів адміністративного примусу, що застосовуються земельними інспекціями з метою охорони земель, а також для виділення окремих видів адміністративних проступків у галузі земельних ресурсів. Метод структурно-функціонального аналізу застосовано при визначенні організаційно-правового статусу інспекційних органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення. За допомогою статистичного методу і методу документального аналізу досліджено стан використання земельного фонду України та найбільш поширені правопорушення в галузі земельних ресурсів, за які передбачено адміністративну відповідальність.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній адміністративно-правовій науці проведено спеціальне комплексне дослідження проблем державного контролю у галузі використання та охорони земель сільськогосподарського призначення на основі чинного вітчизняного й зарубіжного законодавства.
Наукову новизну одержаних результатів конкретизовано в таких основних положеннях та висновках:
вперше:
 визначено поняття державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення, який є системою організаційно-правових, організаційно-господарських та інших заходів, які здійснює держава з метою ефективного цільового використання землі в сільському господарстві, збільшення кількості земель сільськогосподарського призначення та збереження їх якісних властивостей, що включає охорону цих земель від їх необґрунтованого скорочення, боротьбу із забрудненням ґрунтів, а також здійснення запобіжної та правоохоронної діяльності державними земельними інспекціями;
 класифіковано повноваження Держземінспекції за напрямами: інспекційні, організаційно-розпорядні, дозвільні, інформаційні та охоронні;
 визначено та класифіковано основні чинники підвищення ефективності земельного контролю;
дістало подальшого розвитку:
 поняття державного контролю за використанням та охороною земель як цілеспрямованої, корисної, суспільно необхідної державної діяльності в галузі земельних ресурсів, результатом якої є усунення порушень земельного законодавства та реальне зміцнення законності в земельній сфері;
визначено:
 особливості здійснення державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення, який повинен включати в себе всі аспекти діяльності агропромислового комплексу;
обґрунтовано:
 доцільність підпорядкування Держземінспекції Кабінету Міністрів України, що дозволить їй об’єктивно здійснювати контроль за охороною і раціональним використанням земель та зміцнити свій статус надвідомчої державної інспекції;
 пропозицію створення у Держземінспекції власного штату громадських інспекторів та нормативного закріплення їхньої діяльності у відповідному положенні, а також пропозицію включення до переліку органів, які призначають громадських інспекторів, Держземінспекцію, та внести відповідні зміни до ст. 190 ЗК України, Законів України „Про охорону земель” i „Про державний контроль за використанням та охороною земель”;
 пропозицію створення у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища спеціального підрозділу для контролю за впливом сільськогосподарської діяльності на навколишнє середовище та його законодавчого закріплення;
 доцільність запровадження у практику Держземінспекції випуску щоквартальних бюлетенів з відомостями про розкриття земельних правопорушень, притягнення винних до відповідальності, кількість скоєних земельних правопорушень за певний період, їх види, а також бюлетенів з узагальненнями роботи земельних інспекцій та керівними вказівками про застосування законодавства в їх діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення можуть бути використані:
 у правотворчій сфері: для удосконалення земельного та адміністративного законодавства, зокрема внесення змін та доповнень до ст. 190 ЗК України, Законів України „Про охорону земель” і „Державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 238-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосування норм адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства;
 у правозастосовній сфері: для удосконалення організації роботи земельних інспекцій;
 у науково-дослідній сфері: у подальших наукових дослідженнях теоретичних проблем здійснення державного контролю в галузі земельних ресурсів;
 у навчальному процесі: для розробки навчально-методичних комплексів, навчальних програм з курсу земельного та адміністративного права, для підготовки лекцій із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на: науково-практичній конференції „Проблеми соціально-економічного розвитку села та шляхи їх вирішення” (м. Київ, квітень 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку земельних відносин, землеустрою і земельного кадастру в умовах ринкової економіки” (м. Харків, вересень 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Треті осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, листопад 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів „Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, березень 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи” (м. Київ, квітень 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю з дня народження д.ю.н., проф., академіка АПрН України, заслуженого діяча науки і техніки України В. З. Янчука „Стан та перспективи розвитку аграрного права” (м. Київ, травень 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів „Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, березень 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти” (м. Київ, листопад 2006 р.).
Основні висновки дисертаційного дослідження також впроваджено у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін „Адміністративне право” та „Земельне право” (Акт впровадження № 67 від 14 грудня 2006 р.).
Публікації. Основні результати дисертації викладено у 5 статтях, 4 з яких опубліковано у фахових наукових виданнях, та у 6 тезах доповідей. Одна стаття написана у співавторстві (здобувачем особисто проведено аналітичний огляд літератури, сформульовано висновки).
У контексті написання дисертаційної роботи у співавторстві видано навчальний посібник „Основи земельного права України” під грифом Міністерства освіти і науки України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 232 сторінки, з яких 197 – основний текст. Список використаних джерел включає 208 найменувань. Обсяг 2 додатків – 15 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у галузі адміністративного та земельного права, сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення. Основні з них такі:
1. Визначено, що важливу роль у збереженні земель сільськогосподарського призначення та відтворенні родючості відіграє державний контроль за їх охороною та раціональним використанням. Від підвищення ефективності земельного контролю безпосередньо залежить збереження цінних сільськогосподарських угідь.
2. Дістало подальшого розвитку визначення державного контролю за використанням та охороною земель як цілеспрямованої, корисної, суспільно необхідної державної діяльності в галузі земельних ресурсів, результатом якої є запобігання й усунення порушень земельного законодавства, а також реальне зміцнення законності в земельній сфері. Також визначено поняття державного контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення як система організаційно-правових, організаційно-господарських та інших заходів, які здійснюються державою з метою ефективного цільового використання землі у сільському господарстві, збільшення кількості земель сільськогосподарського призначення та збереження їх якісних властивостей, що включає охорону цих земель від їх необґрунтованого скорочення, боротьбу із забрудненням ґрунтів і здійснення запобіжної та правоохоронної діяльності державними земельними інспекціями.
3. Обґрунтовано пропозицію створення у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища спеціального підрозділу для контролю за впливом сільськогосподарської діяльності на навколишнє середовище та його законодавчого закріплення. Завдання цього підрозділу визначатимуться координацією відносин між усіма зацікавленими органами: Держземагентством, Мінагрополітики, агрохімічними підрозділами, а також Міністерством охорони здоров’я.
4. Запропоновано розширити повноваження Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів як органу, що проводить моніторинг та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення, і надати йому повноваження щодо визначення стимулів та розміру державних субсидій для здійснення ґрунтоохоронних заходів і підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення родючості земель сільськогосподарського призначення.
5. Обґрунтовано доцільність підпорядкування Держземінспекції Кабінету Міністрів України, що в подальшому посилить її надвідомчі функції та зміцнить незалежний статус, оскільки, вважаємо, підпорядкування Держземінспекції Держземагентству чи Мінприроди не дозволить об’єктивно здійснювати контроль за охороною та раціональним використанням земель.
6. Проведено розмежування повноважень Держземінспекції за напрямами: інспекційні (обстеження у встановленому законодавством порядку земельних ділянок, які перебувають у власності й користуванні юридичних і фізичних осіб; перевірка документів щодо використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства; складання актів перевірок і протоколів про адміністративні правопорушення у сфері використання й охорони земель; виклик громадян і посадових осіб для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов’язаних з порушенням земельного законодавства); організаційно-розпорядчі (видача обов’язкових для виконання приписів (вказівок) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства; залучення спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій для розгляду питань, які належать до компетенції інспекції; видання наказів організаційно-розпорядчого характеру); дозвільні (видача спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених в установленому законом порядку); інформаційні (отримання у встановленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та господарювання документів, матеріалів й іншої інформації, яка необхідна для виконання Держземінспекцією завдань, покладених на неї законодавством); охоронні (звернення до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих ділянок, строк користування якими закінчився; передача до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства актів перевірок та інших матеріалів про дії, у яких вбачаються ознаки злочину).
7. Обґрунтовано пропозицію створення у Держземінспекції власного штату громадських інспекторів і нормативного закріплення їх діяльності у відповідному Положенні, а також включення до переліку органів, які призначають громадських інспекторів, Держземінспекцію. У зв’язку з цим необхідно внести зміни до ст. 190 ЗК України та Законів України „Про охорону земель” i „Про державний контроль за використанням та охороною земель”.
8. Покарання винних осіб передбачає накладення на них адміністративних стягнень, які на практиці застосовуються всіма інспекторами земельних інспекцій. Відповідно до цього треба внести зміни до ст. 238-1 КУпАП, включивши до переліку осіб, які можуть накладати адміністративні стягнення, інспекторів державних земельних інспекцій усіх рівнів.
9. З метою узагальнення практики роботи Держземінспекції доцільно запровадити випуск щоквартальних бюлетенів з відомостями про розкриття земельних правопорушень, притягнення винних до відповідальності, кількість скоєних земельних правопорушень за певний період, їх види. Також можна видавати бюлетені, у яких узагальнювалася б робота земельних інспекцій і подавалися керівні вказівки щодо застосування законодавства в їх діяльності при вирішенні підвідомчих їм справ.
10. Визначено найважливіші чинники підвищення ефективності контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення, а також окреслено способи впливу на них.
11. З метою підвищення ефективності адміністративних стягнень за порушення земельного законодавства запропоновано підвищити відповідальність виконавчої служби щодо обов’язкового стягнення накладених штрафів за порушення вимог земельного законодавства, а також підвищити розмір штрафів, які застосовуються до порушників земельного законодавства. Водночас запропоновано встановити кримінальну відповідальність за самовільне захоплення земельної ділянки, оскільки це є найбільш поширеним видом правопорушення, який, на думку дисертанта, недостатньо суворо карається.
12. Земельний контроль не повинен бути лише самостійним видом діяльності, до змісту якої входять збір інформації про підконтрольний об’єкт, її опрацювання, оцінка й передача для прийняття управлінських рішень. Він має стати елементом механізму управління якістю земельних ресурсів, гарантією їх охорони, реалізацією правових норм, які регулюють ці заходи, способом забезпечення законності в державному управлінні охорони земельних ресурсів. Оцінка земельного контролю в такому аспекті сприятиме підвищенню ефективності, зміцненню його цілей, а відтак і збереженню земельних ресурсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Функції і організаційна структура органу державного управління. – К.: Наук. думка, 1979. – 150 с.
2. Авер’янов В. Б. Державне управління в Україні: Навч. посіб. – К., 1999. – 265 с.
3. Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф. Виконавча влада і державний контроль. – Київ: Вища школа при Інституті держ. і права ім. В. М. Корецького УАН України, 1999. – 48 с.
4. Авер’янов В. Б., Коліушко І. Б. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування. – К.: В-во УАДУ, 1999. – 46 с.
5. Адміністративно-процедурний Кодекс України (проект) // Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В. П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – С. 90–114.
6. Адиханов Ф. Х. Государственный контроль за использованием земель // Доклады итоговой научной конференции юридических факультетов. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1973. – С. 71–78.
7. Адиханов Ф. Х. Теоретические проблемы правовой охраны земель сельскохозяйственного назначения. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1989. – 272 с.
8. Аксененок Г. А. Обеспечение рационального использования земли // Советское государство и право. – 1968. – № 10. – С. 13.
9. Аксененок Г. А. Право государственной собственности на землю в СССР. – М.: Госюриздат, 1950. – 308 с.
10. Аксененок Г. А. Земельное законодательство зарубежных стран. – М.: Наука, 1982. – 408 с.
11. Актуальные проблемы обеспечения рационального использования земли в СССР // Тезисы докладов на научной конференции / Под ред. Н. И. Краснова. – М., 1968. – 30 с.
12. Актуальные проблемы рационального использования и охраны земельных ресурсов. – Алма-Ата: Кайнар, 1977. – 88 с.
13. Алимов А. И., Цемко В. П., Новаторов И. И. Эколого-экономические аспекты охраны почв УРСР. – К., 1980.
14. Андрейцев В. І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навч.-практ. пос. – К.: Істина, 1999. – 320 с.
15. Андрійко О. Ф. Державний контроль: теорія і практика: Наукова доповідь. – К.: НАН України. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 1999. – 23 с.
16. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади. – К.: Наукова думка, 2004. – 304 с.
17. Аніщенко В. О., Боровий В. О. Моніторинг і охорона земель: Навч. посіб. – К.: КНУБА, 2003. – 176 с.
18. Анохіна Л. С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні: Автореф. … к.ю.н.: 12.00.07. – Харків, 2001. – 20 с.
19. Бабенкo В. І., Руденко М. В. Прокурор у галузі охорони довкілля: сутність, повноваження, організація: Навч. посіб. – К.: Ін Юре, 2005. – 408 с.
20. Бабкова В. С. Организационно-правовые проблемы контроля в прокурорской деятельности. – Харьков: Легас, 2001. – 176 с.
21. Бакка М. Т., Стрельченко В. П., Божок П. Т. Основи ведення сільського господарства та охорона земель: Навч. посіб. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 366 с.
22. Бачило И. А. Функции органов управления: правовые проблемы формирования и реализации. – М.: Юрид. лит., 1976. – 198 с.
23. Башмаков Г. С. Значение государственного земельного контроля для обеспечения рационального использования земли // Правовое обеспечение рационального использования земли в СССР. – М.: Наука. – 1969. – С. 88–93.
24. Берензон А. Д., Гудкович Ю. Д., Демиденко Н. К. Прокурорский надзор за исполнением законов в агропромышленном комплексе: Учебное пособие. – М., 1988. – 99 с.
25. Берлач А. І. Конфліктологія: Навч. посіб. для дистанційного навчання / А. І. Берлач, В. В. Кондрюкова. – К.: Університет „Україна”, 2007. – 204 с.
26. Білобран О. М. Управління у сфері охорони довкілля та природокористування в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення. – К.: ВЕГО „мама-86”, 2003. – 160 с.
27. Битяк Ю. П., Гаращук В. М. Адміністративне право України: Підручник – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
28. Быстров Г. Е. Правовые проблемы земельной и аграрной реформ в зарубежных странах: теория, практика, итоги, перспективы – Минск: БГЭУ, 2001. – 211 с.
29. Боголепов Р. Д., Панкратова И. Ф. Сельскохозяйственное природо-ресурсное законодательство и правовая охрана природы – М.: Юрид. лит., 1989. – 368 с.
30. Борець Я. В. Контроль як функція управління // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. ст. – 2002. – № 1.
31. Борисова В. А. Раціональне землекористування в умовах реформування земельних відносин // Матеріали Міжнародної наукової конференції. В 2-х част. – К.: НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України, 2000. – Ч. 2. – С. 56–58.
32. Вылегжанина Е. Е. Управление природными ресурсами и экологический менеджмент: мировой правовой опыт и перспективы его адаптации в Российской Федерации. – М., 2001. – 52 с.
33. Волошин Г. О. Наукові основи раціонального використання земель та виведення з інтенсивного обробітку деградованих і малопродуктивних земель // Землевпорядний вісник. – 2002. – № 3. – С. 33–37.
34. Величко О. М., Зеркалов Д. В. Екологічне управління: Навч. посіб. – К.: Наук. світ, 2001. – 193 с.
35. Гавриш Н. С. Відповідальність за забруднення та засмічення ґрунтів в Україні: Дис. ... к.ю.н.: 12.00.06. – Одеса, 2001. – 168 с.
36. Гавриш О. М. Загальні чинники здійснення контрольної діяльності: Зб. наук. пр. УАДУ. – Харків: В-во ХРУ УАДУ, 2001. – 248 с.
37. Галанець В. Г. Стратегічне управління аграрною реформою // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ЛФ УАДУ. – Львів: Кальварія, 1999. – Вип. 2.
38. Галятин М. Ю. США: правовое регулирование использования земель. – М.: Наука, 1991. – 252 с.
39. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні: Навч. посіб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – 55 с.
40. Гетьман А. П. Процессуальные вопросы в природоресурсном праве: Учебн. пособие. – К.: УМК ВО Минвузе УССР, 1989. – 52 с.
41. Голиченков А. К. Экологический контроль: теория, практика правового регулирования. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 136 с.
42. Горлачук В. В., В’юн В. Г., Сохнич А. Я. Управління земельними ресурсами: Навч. посібник / За ред. В. Г. В’юна. – Миколаїв: В-во МФ НаУКМА, 2002. – 316 с.
43. Горлачук В. В., В’юн В. Г., Сохнич А. Я. Землекористування на межі тисячоліть. – Львів: Українські технології, 2001. – 130 с.
44. Горшнев В. М., Шахов И. Б. Контроль как правовая форма деятельности. – М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
45. Григорьев В. К. Единый государственный земельный фонд СССР // Вопросы колхозного и земельного права. – М.: Изд-во АН СССР, 1951. – С. 163–167.
46. Грошевой Ю. М., Пышнев Д. И. Теоретические проблемы соотношения прокурорского надзора и ведомственного (вневедомственного) контроля в системе АПК: Учебное пособие. – К.: НМК ВО, 1992. – 76 с.
47. Ґрунти Волинської області / Під ред. М. О. Зіньчука. – Луцьк: РВВ Вежа Вол. держ. ун-ту ім. Лесі України, 1999. – 164 с.
48. Губар С. І., Журбенко Т. С. Огляд результативності природоохоронної діяльності. Україна–ООН. – Нью-Йорк: АртЕк, 2000. – 232 с.
49. Гуцуляк Ю. Г. Управління раціональним використанням і охороною земельних ресурсів сільськогосподарського призначення в умовах ринкової економіки: Автореф. дис. … к.е.н.: 08.08.01 / Львівський державний аграрний університет. – Львів, 2000. – 17 с.
50. Дембо Л. И. Основные проблемы советского водного законодательства. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1948. – 67 с.
51. Джалилов И. Д. Правовые проблемы использования, управления и охраны природных ресурсов на современном этапе. – Ташкент: Фан, 1984. – 183 с.
52. Долежан В. В., Тарнавский Г. С. Прокурорский надзор за исполнением законов в сельском хозяйстве. – М.: Юрид. лит., 1986. – 109 с.
53. Дорогунцов С. І., Борщевський П. П., Данилишин Б. М. Удосконалення управління природокористування в АПК. – К.: Урожай, 1992. – 128 с.
54. Дорогунцов С. І., Новоторов О. С., Ніколаєнко Т. С. Оцінка земельно-ресурсного потенціалу України і проблеми забезпечення його ефективного використання. – К.: НАН України, РВПС України, 1999. – 82 с.
55. Экология. Юридический энциклопедический словарь / Под ред. проф. С. А. Боголюбова. – М.: НОРМА, 2001. – 448 с.
56. Эффективность использования и охраны земель / Под ред. В. М. Москаленко. – К.: Урожай, 1983. – 88 с.
57. Жариков Ю. Г. Закон на страже землепользования: Предупреждение земельных правонарушений. – М.: Юрид. лит., 1985. – 144 с.
58. Жариков Ю. Г. Охрана почв – обязанность землепользователей. – М.: Юрид. лит., 1965.
59. Забелышенский А. А. Управление земельным фондом в СССР. – Свердловск: Изд-во Сверд. юрид. ун-та, 1974. – 154 с.
60. Загальнодержавна програма формування Національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки, затверджено Законом України від 21.09.2000 р. № 1989-3 // ВВР України. – 2000. – № 47. – Ст. 405.
61. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ // ВВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
62. Закон України „Про прокуратуру” від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ зі змінами та доповненнями від 22.04.1993 р. № 3130-ХІІ, від 26.11.1993 р. № 3662-ХІІ, від 21.03.1995 р. № 103/95-ВР, від 12.07.2001 р. № 2663-ІІІ // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
63. Закон України „Про звернення громадян” від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР зі змінами та доповненнями від 13.05.1999 р. № 653-XIV // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
64. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР зі змінами та доповненнями від 22.05.2003 р. № 862-IV та від 19.06.2003 № 969-IV // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
65. Закон України „Про відходи” від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР // ВВР України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 242.
66. Закон України „Про столицю України – місто-герой Київ” від 15.01.1999 р. № 401-XIV // ВВР України. – 1999. – № 11. – Ст. 79.
67. Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 р. № 586-XIV зі змінами та доповненнями від 02.10.2003 р. № 1213-IV // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
68. Закон України „Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосують довкілля” від 06.07.1999 р. № 832-XIV // ВВР України. – 1999. – № 34. – Ст. 296.
69. Закон України „Про меліорацію земель” від 14.01.2000 р. № 1389-XIV // ВВР України. – 2000. – № 11. – Ст. 90.
70. Закон України „Про планування і забудову територій” від 20.04.2000 р. № 1699-ІІІ // ВВР України. – 2000. – № 31. – Ст. 250.
71. Закон України “Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами” від 14.09.2000 р. № 1947-ІІІ // ВВР України. – 2000. – № 44. – Ст. 374.
72. Закон України „Про охорону земель” від 19.06.2003 р. № 962-IV // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
73. Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003 р. № 963-IV // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.
74. Залюбовська І. К. Організаційно-правові засади державного контролю в Україні: Навч.-метод. посіб. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – 104 с.
75. Захарченко Т. Р. Некоторые вопросы права окружающей среды США: Науч. пособ. – К.: УМКВО, 1992. – 80 с.
76. Збірник методичних рекомендацій про державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. – Чернівці: Зелена Буковина, 1996. – 248 с.
77. Здир Я. А. Государственные инспекции в СССР. – М.: Юрид. лит., 1960. – 134 с.
78. Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. В. І. Семчика. – К.: Ін Юре, 2003. – 676 с.
79. Земельний кодекс України з постатейними матеріалами: Збірник нормативно-правових актів та матеріалів судової практики: за станом норм.-правов. актів та актів органів судової влади на 1 лютого 2006 р. / Упорядник А. М. Мірошниченко. – К., 2006. – 720 с.
80. Іванух Р. А. Охорона і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу сільського господарства. – К.: Урожай, 1985. – 127 с.
81. Иконицкая И. А. Проблемы эффективности в земельном праве. – М.: Наука, 1979. – 183 с.
82. Иконицкая И. А. Содержание процессуальных форм в советском земельном праве. – М.: Наука, 1981.
83. Иконицкая И. А. Чтобы сберечь земли // Новое в жизни, науке, технике / Серия: Право в нашей жизни. – М.: Знание. – 1984. – № 8. – 64 с.
84. Інструкція з оформлення органами Державного комітету України по земельних ресурсах матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджено Наказом Держкомзему України від 18.05.2004 № 147 // Збірник нормативно-правових актів щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель / За ред. О. М. Нечипоренка. – К.: ПП „ЕКМО”, 2005. – С. 27–47.
85. Кабатов В. А. Правовые формы управления землями сельскохозяйственного назначения в СССР. – М.: Юрид. лит., 1958. – 116 с.
86. Казанцев Н. Д. Государственный контроль за использованием земель // Земельное право: учебник. – М.: Юрид. лит., 1971.
87. Клюкин Б. Д. США: правовое регулирование сельского хозяйства – М.: Наука, 1972. – 296 с.
88. Коблева А. И., Чесанов Л. Г. Экологическая экспертиза и экологическая инспекция: Учебное пособие для ВУЗов. Изд. 2-е, дополн. – Днепропетровск: Днепррост, 2004. – 232 с.
89. Коваль Л. Адміністративне право України. – К.: Основи. – 154 с.
90. Коваленко Л. П. Адміністративно-правові заходи охорони навколишнього природного середовища: Дис. ... к.ю.н.: 12.00.07. – Харків, 2003. – 196 с.
91. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 80731-Х, № 80732-Х // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
92. Коломоєць Т. О. Щодо питання ефективності адміністративних штрафів // Наукові записки, Т. 18 – К.: Національний ун-т Києво-Могилянська Академія, 2000. – С. 21–24.
93. Коломоєць Т. О. Адміністративна юрисдикція в Україні: питання теорії та практики. – Запоріжжя, 2000. – 38 с.
94. Коломоєць Т. О. Контроль як функція державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. – Харків: УАДУ, 2001. – № 3(11).
95. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підр. Вид. 3-є, стер. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
96. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями від 08.12.2004 р. № 2222-IV // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. // ВВР України. – 2005. – № 2. – Ст. 44.
97. Конишева О. В. Правове забезпечення запобігання деградації земель сільськогосподарського призначення: Дис. ... к.ю.н.: 12.00.06. –Харків, 2002. – 174 с.
98. Корнякова Т. С. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія: Автореф. ... к.ю.н.: 12.00.07. – Одеса, 2004. – 20 с.
99. Костилев В. В. Організаційно-правові засади контрольної діяльності державних інспекцій у соціальній сфері: Дис. ... к.ю.н.: 25.00.01. – Харків, 2003.
100. Кочерин Э. А. Контроль как функция управления – М.: Знание, 1982. – 64 с.
101. Краснов Н. И., Иконицкая И. А. Процессуальные вопросы советского земельного права. – М.: Наука, 1975. – 150 с.
102. Краснова И. О. Экологическое право и управление в США. – М.: Байкальская Академия, 1992. – 240 с.
103. Курило В. І. Правове становище сільськогосподарських інспекцій: проблеми удосконалення // Право України. – 1999. – № 6. – С. 87–89.
104. Курило В. І. Державний контроль за використанням та охороною земель як адміністративно-правовий інструмент забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції // Матеріали Міжнародного консорціуму аграрних ВУЗів. – К.: РВВ НАУ, 2003. – С. 220.
105. Курило В. І. Деякі питання адміністративного процесу // Юридична Україна. – 2004. – № 12. – С. 29–31.
106. Курило В. І., Шкарупа В. К. Земельні інспекції як органи адміністративної юрисдикції // Вісник Донецького юридичного інституту МВС України. – Донецьк., 2005. – № 2.
107. Лазор О. Адміністративна відповідальність за порушення природоохоронного законодавства // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. ЛРІДУ УАДУ. – Львів: В-во ЛРІДУ УАДУ, 2002. – Вип. 1/2.
108. Лебідь Н. В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні: Дис. ... к.ю.н.: 12.00.07. – Харків, 2004. – 171 с.
109. Лемешко А. А. Правовые вопросы рационального использования земли. – Ф.: Кыргызстан, 1974. – 68 с.
110. Лист Генеральної прокуратури України від 24.06.2004 р. № 7/2/2-225 вих-182окв „Про порядок розгляду і прийняття прокурорами рішень за надісланими органами Держкомзему України матеріалами про порушення земельного законодавства” // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2006. – Лютий.
111. Лист Держкомзему України від 29.06.2004 р. № 14-26-7/5740 “Щодо порядку оформлення і надання органами Держкомзему України до органів прокуратури матеріалів про порушення земельного законодавства”// Збірник нормативно-правових актів і роз’яснень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель / Під заг. ред. О. М. Нечипоренка. – К., 2005. – С. 54–56.
112. Лист Держземінспекції щодо організації заходів з питання видачі дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок від 10.03.2005 р. № 6-8-199 // Збірник нормативно-правових актів і роз’яснень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель / Під заг. ред. О. М. Нечипоренка. – К., 2005. – С. 50–53.
113. Лугіна В. Ф. Еколого-економічні проблеми сільськогосподарського землекористування. – К., 1998. – 168 с.
114. Лученко Д. В. Контроль как вид административно-правовой деятельности // Проблемы законности. – Харьков. – 2000. – Вып. 41.
115. Лученко Д. В. Контрольне провадження. Дис. ... к.ю.н.: 12.00.07. – Харків, 2003. – 180 с.
116. Максютин М. В. Теория юрисдикционного процесса / Под ред. д.ю.н., проф. В. И. Авсеенко – М.: Московский психолого-социальный институт, 2004. – 200 с.
117. Мелкадзе О. В. Контроль: информация, координация, эффективность. – Тбилиси: Сабчота Сакартвело, 1986. – 238 с.
118. Методичні рекомендації щодо здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення при притягненні до відповідальності порушників земельного законодавства, затверджено Наказом Держземінспекції України від 11.05.2005 р. № 40 // Збірник нормативно-правових актів і роз’яснень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель / Під заг. ред. О. М. Нечипоренка. – К., 2005. – С. 38–49.
119. Мірошниченко О. С. Поняття та особливості адміністративної відповідальності у сфері земельних відносин // Вісник національного ун-ту внутрішніх справ. – К., 2003. – С. 69–72.
120. Мірошниченко О. С. Адміністративно-правові засоби охорони земельних відносин в Україні: Автореф. дис. ... к.ю.н.: 12.00.07 / Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2005. – 20 с.
121. Мишко Ф. Г. Содействие ОВД другим государственным органам в охране природы. – Подольск: Славянская школа, 1999. – 67 с.
122. Мордвінов О. Розвиток державного управління землекористуванням в аграрній сфері України // Зб. наук. пр. УАДУ. – К.: В-во УАДУ. – 1998. – Вип. 2.
123. Мордвінов О. Економічні санкції за порушення природоохоронного режиму в аграрній сфері України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ОФ УАДУ. – Одеса: Оптимум. – 2001. – Вип. 7.
124. Мунтян В. Л. Правова охорона ґрунтів Української РСР. – К.: Наукова думка, 1965. – 100 с.
125. Мунтян В. Л. Правові проблеми раціонального природокористування. – К., 1973. – 182 с.
126. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах та Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. № 84/35/5 “Про взаємодію органів Держкомзему України та органів Державної виконавчої служби Мін’юсту України” // Збірник нормативно-правових актів і роз’яснень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель / Під заг. ред. О. М. Нечипоренка. – К., 2005. – С. 24–26.
127. Наказ Мінекоресурсів „Про затвердження Порядку взаємодії органів Державного комітету України по водному господарству та Міністерства екології та природних ресурсів України з питань здійснення контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів” від 29.01.2001 р. № 13/21 // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
128. Нижник Н. Р., Машков О. А. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб. – К.: В-во УАДУ, 1998. – 160 с.
129. Новаковський Л. Я., Третяк А. М., Добряк Д. С. Земельна реформа і землеустрій в Україні. – К., 2001. – 138 с.
130. Оптимизация использования охраны земельных ресурсов / В. П. Цемко, А. С. Новоторов, И. К. Паламарчук и др. – К: Наук. думка, 1989. – 292 с.
131. Організаційно-правові питання аграрної реформи в Україні: Монографія / Кол. авторів; За ред. В. І. Семчика. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. – 280 с.
132. Організаційно-правові засади розвитку аграрного і земельного ринків в Україні: Монографія / Кол. авторів; За ред. В. І. Семчика. – К.: Юридична думка, 2005. – 264 с.
133. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджено Постановою Верховної Ради України від 05.03.1998 р. 188/98-ВР // ВВР України. – 1998. – № 38–39. – Ст. 248.
134. Охрана окружающей среды в ГДР: очерк природохранительного права: Пер. с нем. / Под ред. О. С. Колбасова. – М.: Прогресс, 1986. – 336 с.
135. Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1147 // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
136. Пивненко В. П. Организация взаимодействия районной (городской) прокуратуры с местными Советами народных депутатов в укреплении социалистической законности: Автореф. дис. ... к.ю.н. – М., 1989. – 20 с.
137. Пилипенко А. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів виконавчої влади: питання теорії // Право України. – 2004. – № 2. – С. 26–31.
138. План заходів щодо підвищення ефективності державного регулювання земельних відносин, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 р. № 374-р // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2006. – Лютий.
139. Полінець О. Особливості контролю у системі державного управління в умовах адміністративної реформи: Зб. наук. пр. – К.: В-во УАДУ, 1999. – Вип. 2. – Ч. 1.
140. Полінець О. Контроль у державному управлінні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ДФ УАДУ. – Донецьк, 2000. – Вип. 1(1).
141. Полінець О. Контроль у сфері державного управління в умовах адміністративної реформи // Зб. наук. пр. УАДУ – К.: Вид. УАДУ, 2000. – Вип. 1.
142. Положення про моніторинг земель, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 р. № 661. // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
143. Положення про державну систему моніторингу довкілля, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. № 391 // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
144. Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4.04.2007 р. № 614 // www.nau.kiev.ua
145. Положення про Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів „Центрдержродючість”, затверджено Наказом Мінагрополітики України “Про Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів” від 01.09.2000 р. № 167 // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
146. Положення про Державну екологічну інспекцію, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. № 1520 // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
147. Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля, затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.02.2002 р. № 88 // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 12. – С. 631.
148. Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. № 1958 // Посібник по здійсненню державного контролю за використанням та охороною земель: Збірка законодавчих актів і нормативних документів / Під заг. ред. О. М. Нечипоренка. – К.: Геопринт, 2004. – С. 8–14.
149. Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затверджено Указом Президента України від 10.02.2004 р. № 176/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 6. – С. 308.
150. Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, затверджено Наказом Мінагрополітики України від 26.02.2004 р. № 51 // Земельний кодекс України з постатейними матеріалами: Збірник нормативно-правових актів та матеріалів судової практики: за станом норм.-правов. актів та актів органів судової влади на 01.02.2006 р. / Упорядник А. М. Мірошниченко. – К., 2006.
151. Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 09.03.2004 № 67 // Збірник нормативно-правових актів щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель / За ред. О. М. Нечипоренка. – К.: ПП „ЕКМО”, 2005. – С. 21–24.
152. Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. № 312 // Посібник по здійсненню державного контролю за використанням та охороною земель: Збірка законодавчих актів і нормативних документів / Під заг. ред. О. М. Нечипоренка. – К.: Геопринт, 2004. – С. 27–38.
153. Порядок підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Держкомзему від 14.12.2004 р. № 407 // Збірник нормативно-правових актів і роз’яснень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель / Під заг. ред. О. М. Нечипоренка. – К., 2005. – С. 5–7.
154. Порядок одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 19.05.2005 р. № 132 // Збірник нормативно-правових актів і роз’яснень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель / Під заг. ред. О. М. Нечипоренка. – К., 2005. – С. 30–37.
155. Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 р. № 1 // Збірник нормативно-правових актів і роз’яснень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель / Під заг. ред. О. М. Нечипоренка. – К., 2005. – С. 12–17.
156. Постанова Верховної Ради України ”Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” від 05.03.1998 р. № 188/98-ВР // ВВР України. – 1998. – № 38-39. – Ст. 248.
157. Постанова Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд і державний контроль за додержанням законодавства про пестициди і агрохімікати” від 19.02.1996 р. № 226 // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
158. Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1279 // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
159. Про Комплексну програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у 2001–2005 роках та прогноз до 2010 р., затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1704 // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
160. Про Основні напрями здійснення земельної реформи на 2001–2005 роки, затверджено Указом Президента України від 30.05.2001 р. № 372/2001 // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
161. Прошляков В. П. Использование и охрана земель. – М.: Колос, 1979. – 125 с.
162. Рекомендація Ради Європи № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 р. // Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В. П. Тимощук – К.: Факт, 2003.
163. Рибіна М. О. Екологічні аспекти раціонального землекористування // Матеріали Міжнародної наукової конференції: В 2-х част. – К.: НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. – 2000. – Ч. 2. – С. 56–58.
164. Робинсон Н. Правовое регулирование природопользования и охраны окружающей среды в США: Пер. с англ. / Под ред. О. С. Колбасова и А. С. Тимошенко. – М.: Прогресс, 1990. – 528 с.
165. Розпорядження Президента України від 07.02.1996 р. “Про необхідність розроблення Національної програми охорони земель на 1996–2005 роки” // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2004. – Лютий.
166. Розпорядження Президента України від 20.04.2005 р. № 985 “Про комплексну перевірку додержання вимог законодавства реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель” // Програмний комплекс „Эксперт-юрист”. – 2006. – Лютий.
167. Руденко М. Про співвідношення державного контролю і прокурорського нагляду (концептуальні зауваження на перехідний період) // Право України. – 1997. – № 5 – С. 29–33.
168. Самсонов В. Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. – Х.: Основа, 1991. – 120 с.
169. Сівак В. К., Солодкий В. Д. Природоохоронне інспектування: Навч. посіб. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 200 с.
170. Сыродоев Н. А. Землепользование социалистических организаций и граждан. – М.: Юрид литер. – 1975. – 256 с.
171. Словарь иностранных слов: 18-е изд. – М.: Рус. яз., 1989. – 256 с.
172. Сохнич А. Я. Екологічні аспекти землекористування. – Львів: Українські технології, 1998. – 44 с.
173. Сохнич А. Я. Проблеми використання земель в умовах ринкової економіки: Монографія. – Львів: Українські технології, 2002. – 252 с.
174. Студеникина М. С. Государственный контроль в сфере управления. – М.: Юрид. лит., 1974. – 159 с.
175. Студеникина М. С. Государственные инспекции в СССР. – М.: Юрид. лит., 1987. – 112 с.
176. Сулин М. А. Контроль за использованием и охрана земли в условиях индивидуального землепользования // Охрана природных ресурсов в АПК. – Л., 1990. – С. 5–12.
177. Суржан Д. А. Правовые вопросы рационального использования земель сельскохозяйственного назначения: Автореф. дис. ... к.ю.н. – М., 1979. – 18 с.
178. Тимощук В. П. Адміністративна процедура та адміністративні послуги: Зарубіжний досвід і пропозиції для України. – К.: Фа