ДЕРЖАВНО-СЛУЖБОВІ ВІДНОСИНИ В УКРАЇНІ: СТАН ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГРАЙ МАРИНА ПЕТРІВНА

УДК 35.086(043.3)

ДЕРЖАВНО-СЛУЖБОВІ ВІДНОСИНИ В УКРАЇНІ:
СТАН ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

25.00.03 – державна служба

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
ПЛАХОТНЮК Наталія Григорівна,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ………………………………3
ВСТУП .......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 ДЕРЖАВНО-СЛУЖБОВІ ВІДНОСИНИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ……...…….............................................................................13
1.1. Державно-службові відносини як предмет наукових досліджень: огляд літератури.................................................................................................................13
1.2. Поняття та ознаки державно-службових відносин .......................................25
1.3. Структура державно-службових відносин: загальна характеристика...…..44
Висновки до розділу 1 ............................................................................................67
РОЗДІЛ 2 ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНО-СЛУЖБОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЇХ ЗМІСТУ ………………..……………….69
2.1. Призначення на посаду як підстава та процедура виникнення державно-службових відносин і визначення статусу державного службовця….………...69
2.2. Підстави та процедурні засади зміни державно-службових відносин і статусу державного службовця…………………………………………………..84
2.3. Припинення державно-службових відносин як припинення професійної діяльності державного службовця...…………………….....................................105
Висновки до розділу 2 ...........................................................................................124
РОЗДІЛ 3 ПЕРЕДУМОВИ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-СЛУЖБОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ ………………………….....................126
3.1. Передумови розвитку державно-службових відносин…....………………126
3.2. Зарубіжний досвід регулювання державно-службових відносин як чинник удосконалення вітчизняного інституту державної служби...............................142
3.3. Напрями розвитку державно-службових відносин в Україні...…..............165
Висновки до розділу 3 ...........................................................................................182
ВИСНОВКИ ...........................................................................................................185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……......................................................191
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..221

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВРУ – Верховна Рада України
ГУДС України – Головне управління державної служби України
КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства України
КЗпП – Кодекс законів про працю України
КМУ – Кабінет Міністрів України
КСУ – Конституційний Суд України
Національна академія – Національна академія державного управління при Президентові України
НБУ – Національний банк України
РФ – Російська Федерація
ЦК України – Цивільний кодекс України
ЦОВВ – Центральні органи виконавчої влади
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. Державна служба в Україні визнається важливим інститутом формування і розвитку державного апарату, від якого залежить функціонування всієї суспільно-політичної системи, реалізація завдань та функцій держави. Однією з визначальних складових цього інституту є державно-службові відносини, які, впорядковуючи державний апарат та слугуючи передумовою його належного функціонування, забезпечують набуття, зміну та припинення статусу державного службовця.
Невизначеність сутності державно-службових відносин та окреслення їх структури зумовлюються нечіткістю врегулювання в українському законодавстві меж державної служби, численністю і суперечливістю форм їх правового регулювання. Саме тому сутність державно-службових відносин, будучи обумовленою змістом інституту державної служби, як і останній, потребує глибокого теоретичного осмислення і на цій основі окреслення напрямів подальшого розвитку. Напрями розвитку державно-службових відносин в Україні мають базуватися на визначенні сутності моделі державної служби в Україні та концептуальних засадах модернізації інституту державної служби. Незважаючи на похідність державно-службових відносин від моделі державної служби, теоретичне осмислення їх стану в Україні дасть змогу конкретизувати і зміст інституту державної служби.
Окреслення напрямів розвитку державно-службових відносин в Україні потребує також урахування зарубіжного досвіду, зокрема європейських країн, де упродовж останніх 10 років проводилися комплексні науково-практичні дослідження моделей державної служби, з урахуванням яких розроблено рекомендації країнам-кандидатам на вступ до Європейського Союзу та іншим країнам, що мають намір упроваджувати інституційні принципи цього міждержавного об’єднання у власну практику державотворення, що, безумовно, має важливе значення і для України.
Актуальність теми дисертації підтверджується увагою до досліджуваної проблематики як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Різні аспекти державно-службових відносин знайшли відображення в роботах В.Б.Авер’янова [51], Ю.П.Битяка [17], С.Д.Дубенко [58], О.О.Гришковця [44], В.Л.Коваленка [95], І.Б.Коліушка [100], В.М.Манохіна [112], О.П.Ноздрачева [136], Д.М.Овсянка [141], П.Т.Павленчика [146], І.М.Пахомова [149], О.В.Петришина [156], Ю.М.Старілова [215], С.Є.Чаннова [246]. Проте в цих роботах відсутні усталені підходи до сутності державно-службових відносин.
Теоретичною основою дисертації є наукові праці А.П.Альохіна [5], Н.Ф.Артеменко [9], Г.В.Атаманчука [10; 11], В.Д.Бакуменка [54], Д.М.Бахраха [15], Л.Р.Білої [16], Т.Е.Василевської [23], Н.Т.Гончарук [31], І.Є.Данильєвої [47], М.І.Іншина [87], С.В.Ківалова [91], В.І.Мельниченка [113], Т.В.Мотренка [116], Н.Р.Нижник [133], О.Ю.Оболенського [138], В.М.Олуйка [142], О.І.Пархоменко-Куцевіл [147], Т.І.Пахомової [152], Л.А.Пашко [155], Н.Г.Плахотнюк [162], А.П.Рачинського [193], В.М.Рижих [205], М.І.Рудакевич [206], С.М.Серьогіна [208], А.С.Сіцінського [210], С.К.Хаджирадєвої [241], які спрямовані на розкриття більш загальних питань соціальних та державно-управлінських відносин.
Зарубіжний досвід з питань сутності державно-службових відносин досліджували: Д.Боссарт [20], І.А.Василенко [26], Б.Гурне [46], К.Деммке [217], О.В.Оболонський [140], Н.Парісон [135], А.А.Пухтецька [192], В.П.Тимощук [191], Н.В.Янюк [255].
Незважаючи на те, що державно-службовим відносинам присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних учених, наукою державного управління це важливе питання системно не досліджувалось.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі права і законотворчого процесу в межах комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія) “Державне управління та місцеве самоврядування”
(ДР № 0199U002827). Здобувач брала участь як виконавець на громадських засадах у науково-дослідних роботах за темами: “Унормування надання адміністративних послуг як пріоритетний напрям вдосконалення державного управління” (ДР № 0107U005908) та “Відповідальність органів публічної влади: теоретичні засади, правове регулювання, практика забезпечення”
(ДР № 0110U001491). У межах науково-дослідних робіт автором розроблено узагальнюючі наукові положення щодо особливостей моделей державної служби, розкрито зміст та значення принципів державно-службових відносин, досліджено підстави виникнення, зміни та припинення статусу державного службовця як представника державного органу, уповноваженого надавати адміністративні послуги.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування сутності державно-службових відносин та окреслення напрямів їх розвитку в Україні виходячи із стану правового регулювання, практики реалізації та зарубіжного досвіду.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
– узагальнити існуючі теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених з питань державно-службових відносин;
– визначити поняття та виявити ознаки державно-службових відносин в Україні;
– з’ясувати системні характеристики структури державно-службових відносин;
– розкрити зміст державно-службових відносин в Україні;
– визначити передумови, що об’єктивно зумовлюють необхідність розвитку державно-службових відносин в Україні;
– виявити особливості розвитку державно-службових відносин в окремих зарубіжних країнах та їх зв’язок з моделями державної служби;
– сформулювати пропозиції щодо подальшого розвитку державно-службових відносин в Україні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, врегульовані нормами права, що виникають і реалізуються у сфері державної служби.
Предмет дослідження – державно-службові відносини в Україні: стан та напрями розвитку.
Методи дослідження. Основним методом дисертаційного дослідження є діалектичний як метод пізнання соціально-правових явищ в їх суперечливості, розвитку та змінах, що дає можливість досліджувати проблемні питання державно-службових відносин, та спеціальні наукові методи пізнання, такі як: формально-логічний – для встановлення логіко-методологічних засад формулювання понять “державно-службові відносини”, “структура державно-службових відносин”, “принципи державно-службових відносин” тощо; порівняльно-правовий – для порівняльного аналізу підстав та процедур виникнення, змін і припинення державно-службових відносин; системного аналізу – для вивчення державно-службових відносин в Україні як сукупності елементів, що утворюють систему; системно-структурний – для дослідження передумов та напрямів розвитку державно-службових відносин; логіко-семантичний – для внесення пропозицій щодо вдосконалення норм вітчизняного законодавства про державну службу.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим у науці державного управління комплексним дослідженням, у якому виявлено сутність державно-службових відносин в Україні та визначено напрями їх удосконалення як невід’ємної складової інституту державної служби. У дисертаційному дослідженні
уперше:
– запропоновано авторське формулювання поняття державно-службових відносин в Україні як сукупності врегульованих нормами права суспільних відносин між державою, представленою державним органом або уповноваженою посадовою особою, та особою, що виникають і реалізуються з метою виконання завдань і функцій держави щодо виникнення і припинення державної служби та зміни статусу державного службовця;
– сформульовано та охарактеризовано правосуб’єктність учасників державно-службових відносин, яка включає:
1) для особи – загальну (віковий ценз; рівні можливості для набуття статусу державного службовця; дієздатність особи, передбачену нормами цивільного законодавства) та спеціальну правосуб’єктність (громадянство України, наявність відповідної освіти і професійної підготовки; проходження у встановленому порядку конкурсного відбору або іншої процедури призначення на посаду);
2) для державного службовця – державно-службову право- та дієздатність;
3) для держави – наділення державних органів компетенцією у сфері державної служби. Установлено подвійну роль держави у цих відносинах: як учасника конкретних державно-службових відносин та як суб’єкта-регулятора цих відносин;
– запропоновано напрями розвитку структури державно-службових відносин в Україні: удосконалення її правового регулювання; посилення ролі держави як єдиного регулятора державно-службових відносин та роботодавця для державного службовця; запровадження конкурсу як єдиного порядку заміщення всіх категорій посад державної служби; інституювання процедури прискореного кар’єрного просування державних службовців;
удосконалено:
– підходи до розуміння підстав виникнення, зміни, призупинення, тимчасового та остаточного припинення державно-службових відносин як юридичних фактів, обов’язковим і переважним серед яких визначено адміністративний акт – рішення держави, представленої державним органом або уповноваженою посадовою особою, а доповнювальними – прийняття Присяги державним службовцем й укладення письмового трудового договору, які притаманні лише виникненню таких відносин;
– визначення змісту передумов розвитку державно-службових відносин в Україні, до яких віднесено: потреби суспільства; історичні традиції державної служби в Україні; інтереси суб’єктів політики, що знаходять відображення в законах, концепціях та програмах; зростання ролі функції з надання адміністративних послуг у державно-управлінській діяльності; досвід регулювання державно-службових відносин в окремих зарубіжних країнах;
дістали подальшого розвитку:
– наукові підходи до окреслення характерних ознак державно-службових відносин в Україні через віднесення до них таких, які: 1) виступають різновидом державно-управлінських відносин; 2) реалізуються в межах інституту державної служби; 3) мають характер правових; 4) ґрунтуються на загальних принципах державної служби та спеціальних принципах державно-службових відносин; 5) підлягають правовому регулюванню переважно нормами конституційного, адміністративного та трудового права;
– системні характеристики структури державно-службових відносин в Україні, що включають сукупність таких взаємопов’язаних елементів, як мета (реалізація завдань і функцій держави); учасники; умови виникнення, зміни та припинення (правосуб’єктність учасників, наявність правового регулювання та фактів, з якими норми права пов’язують настання державно-службових відносин) та зміст (підстави і процедури їх здійснення);
– наукові розробки щодо процедур виникнення і припинення державно-службових відносин та зміни статусу державного службовця в частині окреслення змісту процедури призначення на державну службу, процедур зміни державно-службових відносин (проходження стажування державними службовцями на інших посадах державної служби, їх просування по службі, атестація та щорічне оцінювання, ротація, службове розслідування без відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою і переведення державного службовця за його згодою до іншого державного органу) та процедур припинення державно-службових відносин за нормами публічного і приватного права.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення дисертаційного дослідження спрямовані на більш глибоке наукове осмислення сутності та напрямів розвитку державно-службових відносин в Україні. Теоретичні висновки та пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для подальшої розробки і дослідження моделей публічно-службових відносин загалом та в Україні зокрема;
– у нормотворчому процесі – Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним агентством України з питань державної служби та іншими центральними і місцевими державними органами: а) при формулюванні положень законопроектів України та проектів підзаконних актів, предметом регулювання яких є підстави і процедури виникнення, припинення та зміни статусу державного службовця; б) при внесенні змін до чинних нормативно-правових актів з питань державної служби в частині удосконалення конкурсної процедури, процедури ротації, системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, відмови від випробувального терміну;
– у навчальному процесі – центрами перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та вищими навчальними закладами, які здійснюють професійну підготовку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також у процесі викладання та підготовки методичного забезпечення з навчальних дисциплін “Кадрова політика та державна служба”, “Право, Конституція, врядування” та “Адміністративне право”.
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації також були використані:
– Київським міським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій при підготовці методичного забезпечення професійних програм підвищення кваліфікації, тематичних короткотермінових семінарів та викладанні лекції для вперше призначених державних службовців на тему: “Правовий статус державного службовця” (довідка № 373 від 30 грудня 2010 р.).
– Комітетом Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України в процесі удосконалення нормативно-правової та методичної бази при розробці та опрацюванні пропозицій щодо проектів законів України “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” (щодо запровадження обов’язку державних службовців повідомляти про свій виїзд у відпустку за кордон), реєстраційний № 6672 від 7 липня 2010 р. та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо врегулювання трудових і службових правовідносин та усунення правових прогалин у законодавстві, яким регулюється сфера державної таємниці), реєстраційний № 7233 від 8 жовтня 2010 р. (довідка № 04-32/7-50 від 31 січня 2011 р.).
– Головним управлінням державної служби України в процесі вдосконалення положень проекту Закону України “Про державну службу” в частині виникнення статусу державного службовця в особи, яку вперше призначили на посаду державної служби, а також при розробці проектів підзаконних нормативно-правових актів з питань державної служби (довідка
№ 5261/95-11 від 4 серпня 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на таких науково-практичних конференціях: “Управління сьогодні та завтра” (Хмельницький, 2008), “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); “Державна служба України в історичному контексті: проблеми становлення та розвитку” (Київ, 2008); “Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009); “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009); “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2010), “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010), “Державне управління: виклики та перспективи” (Одеса, 2010), “Сучасна регіональна політика: освіта, наука, практика” (Одеса, 2011).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені в 13 публікаціях, із яких 4 надруковано в наукових фахових виданнях з державного управління, та в 9 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, п’яти додатків. Повний обсяг дисертації становить 295 сторінок, із них основного тексту 190 сторінок. Список використаних джерел складається з 255 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в науковому обґрунтуванні сутності державно-службових відносин та визначенні напрямів їх розвитку в Україні виходячи з дослідження стану правового регулювання, практики їх реалізації та досвіду окремих зарубіжних країн. За результатами дослідження сформульовані такі висновки та рекомендації.
1. Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних авторів щодо стану та напрямів розвитку державно-службових відносин свідчить про те, що, незважаючи на значний інтерес науковців до цієї проблематики, і до сьогодні у галузі державного управління комплексне дослідження цього питання відсутнє. Предметом наукових досліджень було поняття державно-службових відносин (О.П.Ноздрачев, О.Ю.Оболенський, С.Є.Чаннов), характеристика їх ознак та видів (Ю.П.Битяк, С.Д.Дубенко, В.Л.Коваленко, Ю.М.Старілов, Н.В.Янюк) та підстав виникнення (О.О.Гришковець, І.М.Пахомов, П.Т.Павленчик, О.В.Ісаєва). Проте комплексно сутність державно-службових відносин не досліджувалася, як і напрями їх подальшого розвитку в Україні.
2. Виходячи з аналізу наукових підходів державно-службові відносини визначено як сукупність урегульованих нормами права суспільних відносин між державою, представленою державним органом або уповноваженою посадовою особою, та особою, що виникають та реалізуються з метою виконання завдань і функцій держави щодо виникнення і припинення державної служби та зміни статусу державного службовця.
Виявлено, що сучасний стан державно-службових відносин характеризується такими ознаками: 1) вони є різновидом державно-управлінських відносин як відносин, що виникають та реалізуються всередині державно-управлінського апарату. Державно-владний характер цих відносин дає змогу відмежувати їх від міжособистісних відносин на державній службі;
2) вони реалізуються в межах інституту державної служби; 3) мають характер правових; 4) ґрунтуються на загальних принципах державної служби та спеціальних принципах державно-службових відносин; 5) їх правове регулювання здійснюється переважно нормами публічного (конституційного та адміністративного) і приватного (трудового) права, а також первинними (Конституція України, кодекси та закони України) та вторинними (укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та накази центральних органів виконавчої влади) формами правового регулювання. Вирішальну роль у регулюванні цих відносин відіграють норми публічного, зокрема адміністративного права.
3. З’ясовано, що структуру державно-службових відносин слід розглядати як цілісну систему, елементами якої є мета, учасники, умови та зміст.
Метою державно-службових відносин є реалізація завдань і функцій держави щодо виникнення і припинення державної служби та зміни статусу державного службовця. Учасником державно-службових відносин виступає держава як роботодавець, що представлений та діє через державні органи різних рівнів або уповноважену посадову особу. Іншим учасником таких відносин є державний службовець, який перебуває в державно-службових відносинах, та особа, яка відповідає вимогам законодавства про державну службу і може набути статусу державного службовця. Умовами виникнення, зміни та припинення державно-службових відносин є: 1) правосуб’єктність учасників державно-службових відносин; 2) наявність правового регулювання; 3) наявність фактів, з якими норми права пов’язують настання державно-службових відносин.
Визначено, що зміст державно-службових відносин становить діяльність їх учасників, яка знаходить відображення в циклічно-безперервному порядку їх здійснення, що охоплює сукупність підстав та процедур їх виникнення, зміни та припинення, а також визначення правового статусу державного службовця.
4. Зміст державно-службових відносин розкривається виходячи з аналізу підстав та процедур їх виникнення, зміни та припинення.
З’ясовано, що процедурою виникнення державно-службових відносин є призначення на посаду, а підставою – адміністративний акт, тобто рішення держави, представленої державним органом або уповноваженою посадовою особою. До процедур зміни державно-службових відносин віднесено просування по службі (зайняття вищої посади або/та присвоєння чергового рангу), проходження державними службовцями стажування на інших посадах, атестацію та щорічну оцінку, ротацію, службове розслідування без відсторонення державного службовця від посади, переведення державного службовця за його згодою до іншого державного органу, а підставою змін – адміністративний акт.
Підстави та процедури припинення державно-службових відносин доцільно поділити виходячи з таких критеріїв, як форми правового регулювання (публічні чи приватні) та юридичні факти (ініціатива учасників відносин та факти-події). Визначено, що підстави і процедури припинення державно-службових відносин найбільшою мірою регулюються нормами приватного права, і оскільки вони обумовлюють остаточність припинення статусу державного службовця, запропоновано здійснювати їх регулювання нормами публічного права.
Установлено, що від припинення державно-службових відносин слід відрізняти, виходячи з критерію втрати статусу державного службовця, призупинення та тимчасове припинення державно-службових відносин.
Зазначено, що правовий статус державного службовця як його регулятор визначає держава, відображаючи свою волю в законі та відносячи до елементів статусу обов’язки, права, обмеження, гарантії, відповідальність, матеріальне та соціально-побутове забезпечення.
5. Визначено передумови розвитку державно-службових відносин в Україні: а) потреби суспільства в існуванні дієвого, доступного, злагоджено функціонуючого та відповідального державного апарату; б) існування історичних традицій державної служби в Україні, що формувалися протягом двох періодів: перебування Української РСР у складі СРСР та набуття Україною статусу незалежної держави і, відповідно, намірів її суб’єктів влади ці відносини інституювати; в) бачення суб’єктів політики щодо концептуальних засад державно-службових відносин, що знаходять відображення в законах, концепціях та програмах; г) зміну функцій державного управління, що зумовлено як потребами суспільства, так і зміною функцій держави, вирішальне значення серед яких має надання адміністративних послуг; ґ) досвід регулювання державно-службових відносин у зарубіжних країнах.
6. З’ясовано, що зміст державно-службових відносин у зарубіжних країнах значною мірою не залежить від обраної в них моделі державної служби. У зарубіжних країнах виникнення державно-службових відносин зумовлюється такими основними фактами, як складання присяги (Чехія); день вступу на посаду (Болгарія, Естонія); дата вручення адміністративного акта (Німеччина); дата призначення на посаду (Польща, Латвія). При цьому в моделі з переважанням кар’єрної встановлені більш жорсткі підстави та процедури набуття статусу державного службовця (чиновника). Ці підстави обумовлюються статусом осіб, які вступають у державно-службові відносини: 1) тих, які вперше вступають на державну (цивільну) службу; 2) тих, які мають статус державного службовця. Визначено, що групування змін на державній службі здійснюється за критерієм врегулювання чи його відсутності в окремій частині закону про державну службу зарубіжних країн. Підстави припинення державної служби у законах про державну службу зарубіжних країнах класифікуються за такими критеріями, як ініціатива учасників державно-службових відносин та факти, що зумовлюють їх припинення (дії та події).
7. Встановлено, що подальший розвиток державно-службових відносин в Україні має базуватися на визначенні їх: а) мети – чіткому врегулюванні нормами публічного права їх структури в системі інституту державної служби; б) завдань, що полягають у переході до норм публічного права при регулюванні інституту державної служби, що становить публічно-правовий характер державно-службових відносин; визначенні специфіки взаємозв’язку між державою та державним службовцем у державно-службових відносинах;
в) принципів, до яких слід віднести публічність, відкритість, прозорість, деперсоніфікованість, пріоритет прав людини та громадянина.
У результаті проведеного дисертаційного дослідження в Законі України “Про державну службу” запропоновано:
– окремий розділ присвятити виникненню, зміні та припиненню державно-службових відносин, у якому визначити їх структуру, а також статус учасників;
– сформулювати положення, що виникнення і припинення державної служби та зміни статусу державного службовця обумовлюються виданням адміністративного акта – рішення держави, представленої державним органом, або уповноваженою посадовою особою. Інші факти можуть встановлюватися як законами, так і підзаконними актами виходячи з уповноваження на це законом. Для осіб, які вперше приймаються на державну службу, підставою виникнення державно-службових відносин має бути видання акта та прийняття Присяги державного службовця;
– передбачити та визначити такі підстави і процедури змін на державній службі: 1) переведення на іншу посаду в цьому державному органі;
2) переведення на рівнозначну посаду до іншого державного органу;
3) переведення на рівнозначну посаду до іншого населеного пункту;
4) переведення на нерівнозначну посаду до іншого державного органу або іншого населеного пункту; 5) виконання обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця; 6) стажування на посаді; 7) службове розслідування без відсторонення від виконання повноважень за посадою;
– диференціювати підстави та процедури припинення державної служби виходячи зі змісту фактів, що мають правове значення: 1) за ініціативою державного службовця; 2) за ініціативою державного органу; 3) за фактами-подіями;
– закріпити положення щодо призупинення та тимчасового припинення державно-службових відносин. Підставами призупинення запропоновано визначити: 1) відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (за медичним висновком – шестирічного) віку; 2) тимчасове відсторонення від посади (під час службового розслідування чи за постановою слідчого);
3) втрату права знайомитися з конфіденційною інформацією; 4) навчальні військові збори; 5) підвищення кваліфікації державним службовцем або перепідготовка без відриву від виконання посадових обов’язків. Підставами тимчасового припинення вважати: призов державного службовця на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; обрання на виборну посаду чи призначення на посаду судді, члена Уряду; направлення для виконання обов’язків при міжнародних організаціях; направлення на навчання в Національну академію за державним замовленням, а також на навчання в інші навчальні заклади, в тому числі за кордон.
З метою оновлення кадрового складу керівників державних органів уповноважити Кабінет Міністрів України запровадити процедуру прискореного кар’єрного просування. Така процедура уможливить зайняття керівних посад державної служби висококваліфікованими кадрами та дасть змогу удосконалити форми підвищення рівня професійної компетентності державних службовців за напрямом підготовки “державне управління”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф. Законодавство про державну службу в Україні: основні напрями розвитку / В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко // Правова держава. – 2007. – Вип. 18. – С. 251–260.
2. Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П., Голосніченко І. П., Ківалов С. В. Адміністративне право України / В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, С. В. Ківалов : академ. курс: підруч. [для студ. юрид. спец. ВНЗ] / НАН України; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького / В. Б. Авер’янов (відп. ред.). Т. 1: Загальна частина. – К. : Юридична думка, 2007. – 591с.
3. Авер’янов В. Б., Дерець В. А., Ославський М. І., Писаренко Г. М., Пухтецька А. А. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, М. І. Ославський,
Г. М. Писаренко, А. А. Пухтецька / НАН України; Ін-т держави і права ім.
В. М. Корецького. – К. : Юстиніан, 2007. – 288 c.
4. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / [ автор-упоряд. В. П. Тимощук]. – К. : Факт, 2003. – 496 с.
5. Алексеев С. С. Общая теория права / С. С. Алексеев. В двух томах. – Т. II. – Юрид. лит., 1982. – 354 с.
6. Андрушко А. В. Виникнення трудових правовідносин з державними службовцями / Андрушко Алла Володимирівна : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Хмельницький ін-т регіонального управління і права. – Хмельницький, 2003. – 195 с.
7. Артеменко Н. Ф. Атестація та оцінка державних службовців як важливий чинник управління їх професійним удосконаленням [Текст] /
Н. Ф. Артеменко // Університетські наукові записки : Часопис Хмельницького ун-ту управління та права. – 2008. – № 2. – С. 315–321.
8. Артеменко Н. Ф. Планування кар’єрним розвитку державного службовця. Вісник державної служби України [Текст] / Н. Ф. Артеменко // наук. вид. для держ. службовців України / Голов. упр. держ. служби України ; редкол.: Т. В. Мотренко (гол.) [та ін.]. – К. : ПрАТ “УкрНДІСВД”. – 2008. –
№ 3. – С. 76–79.
9. Артеменко Н. Ф. Управління професіоналізацією кадрів державної служби України [Текст] : автореф. дис. ... канд. наук з держ. управління : 25.00.03 / Артеменко Наталія Федорівна ; Дніпропетровський регіон. ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. – Д., 2010. – 20 с.
10. Атаманчук Г. В. Сущность государственной службы: История, теория, закон, практика / Г. В. Атаманчук. – М. : РАГС, 2003. – 54 с.
11. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления. Курс лекций. – М.: Юрид. Лит., 1997. – 400 с.
12. Балакірєва О. М. Моніторинг громадської думки: настрої та електоральні орієнтації населення України на старті виборчої президентської кампанії (осінь 2009 р.) / О. М. Балакірєва // Український соціум. – 2009. –
№ 4(31). – 196 с.
13. Балакірєва О. М. Ціннісні орієнтири українського суспільства: 1996–1999–2006 рр. / Балакірєва О. М. // Український соціум. – 2008. –
№ 2(25). – 180 с.
14. Балакірєва О. М., Дмитрук Д. А. Громадська думка на межі 2007–2008 рр.: постелекторальні оцінки, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків, оцінка змін соціально-економічного становища країни та власного матеріального становища різних верств населення / О. М. Балакірєва,
Д. А. Дмитрук // Український соціум. – 2008. – № 1(24). – 176 с.
15. Бахрах Д. Н., Россинский Б. В., Старилов Ю. Н. Административное право / Д. Н. Бахрах, Б. В. Россинский, Ю. Н. Старилов : учебник [для студ. вузов, обучающихся по спец. 021100 “Юриспруденция”. – 3-е. изд., пересмотр. и доп.]. – М. : Норма, 2007. – 816 с.
16. Біла Л. Р. Поняття державно-службових відносин та їх правова природа / Л. Р. Біла // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – 2002. – Т. 1. – С. 171–183.
17. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади / Ю. П. Битяк : монографія. – Х. : Право, 2005. – 304 с.
18. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: проблеми становлення, розвитку та функціонування / Битяк Юрій Прокопович : дис. ... док. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2006. – 419 с.
19. Битяк Ю. П. Проблеми визначення системи законодавства про державну службу / Ю. П. Битяк // Право України. – 2006. – № 5. – С. 22–26.
20. Боссарт Д. Державна служба у країнах – кандидатах на вступ до ЄС: нові тенденції та вплив інтеграційного процесу [Текст] Д. Боссарт, К. Деммке ; пер. з англ. О. М. Шамило, Нац. академія держ. управління при Президентові України. – К. : Міленіум, 2004. – 128 с.
21. Брошура “Новий закон “Про державну службу”: п’ять запитань із приводу створення дієздатної держави” [Електронний ресурс] : / за заг. ред.
Т. В. Мотренко. Режим доступу: www.guds.gov.ua.
22. Буравльов Ю. М. Принципы государственной службы /
Ю. М. Буравльов // Государственная власть и местное самоуправление. – 2001. – № 3. – С. 7–11.
23. Василевська Т. Е. Особистісні виміри етики державного службовця: монографія / Т. Е. Василевська // Нац. академія держ. управління при Президентові України. – К. : НАДУ, 2008. – 336 с.
24. Василевська Т. Е. Особистісні виміри професійної етики державного службовця / Василевська Тетяна. Едуардівна.: автореф. дис. ... док. наук з держ. управління: 25.00.03 / Національна академія державного управління при Президентові України. – К., 2010. – 36 с.

25. Валевський О., Конончук С. Інститут державних секретарів в Україні: від задуму до реалізації : Аналіт. доп. / О. Валевський, С. Конончук. – К. : УНЦПД, 2003. – 108 с.
26. Василенко И. А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия / И. А. Василенко : учеб. пособие [для студ. вузов, обуч. по напр. и спец. “Политология”, “Государственное и муниципальное управление”, “Юриспруденция”. Изд. 2-е, перераб. и доп.]. – М. : Издательская корпорация “Логос”, 2000. – 200 с.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [укл. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2004. – 1440 с.
28. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [ укл. і голов. ред. В. Г. Бусел]. – К. : Ірпінь; ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
29. Глава держави підписав Указ про прийняття до громадянства України 265 осіб [Електронний ресурс] : [підготовлено Адміністрацією Президента України]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua.
30. Гончарова Г. Трудові відносини в умовах реорганізації підприємств, установ, організацій, заснованих на державній формі власності [Електронний ресурс] : / Г. Гончарова // Юридична газета. – 2006. – № 19(79). – Режим доступ: http://www.yur-gazeta.com.
31. Гончарук Н. Т. Керівний персонал у сфері державної служби України: формування та розвиток / Н. Т. Гончарук // Національна академія держ. управління при Президентові України; Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2007. – 238 c.
32. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] : Закон Верховної Ради України вiд 16 січ. 2003 р. № 436-IV. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
33. Государственная служба (комплексный подход) : учеб. пособие / под ред. А. В. Оболонского. – М., 1999. – 440 с.
34. Государственная служба: теория и организация : Курс лекций / под. ред. Е. В. Охотского. – Ростов-на-Дону, 1998. – С. 35.
35. Государственная служба: Энциклопедический словарь / под общ. ред. В. К. Егорова, И. Н. Барцица. – М. : Изд-во РАГС, 2008. – 432 с.
36. Государственное управление: основы теории и организации : учебник / под ред. В. А Козбаненко. – М. : Статут, 2000. – 912 с.
37. Грай М. П. До питання підстав виникнення державно-службових відносин / М. П. Грай // “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження” : [матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 28 трав. 2010 р.) : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка]. – К. : НАДУ, 2010. – Т. 1. – С. 206–207.
38. Грай М. П. Нормативна модель державно-службових відносин в Україні: проблемні моменти розмежування застосування норм публічного і приватного права / М. П. Грай // Університетські наукові записки : часоп. Хмельниц. ун-ту упр. і права. – 2008. – № 4(28). – С. 375–381.
39. Грай М. П. Просування по службі як елемент державно-службових відносин / М. П. Грай // Вісн. держ. служби України. – 2010. –
№ 3. – С. 34–38.
40. Грай М. П. Співвідношення публічного та приватного права у врегулюванні державно-службових відносин / М. П. Грай // Організованість як ефективність державного управління : зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, 2010. – Т. ХІ. – Вип. 168. – Ч. 1.– С. 143–151. – (Серія “Державне управління”).
41. Грай М. П. Статус суб’єктів державно-службових відносин в Україні / М. П. Грай // Вісн. НАДУ. – 2009. – № 3. – С. 57–64.
42. Греков І. П. Особливості правового регулювання праці державних службовців / Греков Ігор Петрович. : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. ун-т внутрішніх справ. – Х., 2003. – 183 с.
43. Гришковец А. А. Право государственного служащего на продвижение по службе / А. А. Гришковец // Государство и право. – 1998. –
№ 10. – С. 27–34.
44. Гришковец А. А. Проблемы правового регулирования и организации государственной гражданской службы в Российской Федерации / Гришковец Алексей Алексеевич : дис. ... док. юрид. наук: 12.00.14 / Ин-т государства и права РАН. – М., 2004. – 539 c.
45. Гришковец А. А. Проблемы правового регулирования и организации государственной гражданской службы в Российской Федерации / Гришковец Алексей Алексеевич : автореф. дис. … док. юрид. наук: 12.00.14 / Ин-т государства и права РАН. – М., 2004. – 60 c.
46. Гурне Б. Державне управління / Б. Гурне; [пер. з фр. В. Шовкуна]. – К. : Основи , 1993. – 165 с.
47. Данильєва І. Е. Принципи організації та функціонування державної служби в Україні / Данильєва Ірина Едуардівна : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Луганський держ. ун-т внутрішніх справ. – Луганськ, 2005. – 196 с.
48. Демин А. А. “Система добычи” и “Система заслуг” как способы комплектования кадров государственной службы / А. А. Демин // Вестник Российского университета Дружбы народов. – Юридические науки. – 1998. –
№ 2. – С. 41–46.
49. Державна кадрова політика: теоретично-методологічне забезпечення : [монографія / авт. кол.: В. М. Олуйко, В. М. Рижих, І. Г. Сурай та ін.; за заг. ред. док. наук з держ. управління, проф. В. М. Олуйка]. – К. : НАДУ, 2008. – 420 с.
50. Державна служба в Україні : [підручник / С. В. Ківалов,
Л. Р. Біла] / Одеська нац. юрид. академія – Одеса : Юрид. літ., 2003. – 365 с.
51. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Ін Юре, 1999. – 272 с.
52. Державне управління в Україні : навч. посіб. / В. Б. Авер’янов,
О. Ф. Андрійко, І. П. Голосніченко та ін. ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова, НАН України, Ін-т держави та права ім. В. М. Корецького. – К., 1999. – 265 с.
53. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посібник / Академія правових наук України. Київський регіональний центр; Українська Академія держ. управління при Президентові України. Кафедра держ. управління і менеджменту; Хмельницький ін-т регіонального управління та права / (заг. ред.) Н. Р. Нижник, В. М. Олуйко. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2002. – 352 с.
54. Державне управління: основи теорії, історії і практики / за ред.
П. І. Надолішнього, В. Д. Бакуменка. – Одеса, 2009. – 394 с.
55. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / НАН України; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького /
В. Б. Авер’янов (заг. ред.). – К. : Факт, 2003. – 384 с.
56. Дерець В. А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини / В. А. Дерець // НАН України; Ін-т держави і права ім.
В. М. Корецького. – К. : Юридична думка, 2007. – 180 c.
57. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців [Електронний ресурс] : наказ Головного управління державної служби України від 1 верес. 1999 р. № 65. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua.
58. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні : навч.-метод. посіб. / Н. Р. Нижник (ред.). – К. : Ін Юре, 1999. – 242 с.
59. Дубенко С. Д. Деякі аспекти децентралізації функцій державної служби // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : [матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 10-річчю Академії (Київ, 31 трав. 2005 р.) / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва]. –
К. : Вид-во НАДУ, 2005. – У 2 т. – Т. 1. – 364 с.
60. Ершова Е. А. Правовая природа служебных отношений: вопросы теории и практики / Е. А. Ершова // Трудовое право. – 2006. – № 5. – С. 3–10.
61. Загальна теорія держави і права / за ред. академіка АПрН України, док. юрид. наук, проф. В. В. Копейчикова. – К. : Юрінком, 1997. – 320 с.
62. Закон Грузії “Про публічну службу” / Публічна служба. Зарубіжний досвід для України : [від 31 жовт. 1997 р. / за заг. ред. Тимощука В. П., Школика А. М.]. – К. : Конус-Ю, 2007. – С. 638–668.
63. Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” [Електронний ресурс] : вiд 25 берез. 1992 р. № 2232-ХІІ. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
64. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” [Електронний ресурс] : від 14 трав. 1992 р.
№ 2343-ХІІ (у редакції Закону від 30 червня 1999 р.). – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
65. Закон України “Про відпустки” [Електронний ресурс] : від 15 листоп. 1996 р. № 504/96-ВР. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
66. Закон України “Про громадянство” [Електронний ресурс] : від 18 січ. 2001 р. № 2235-III. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
67. Закон України “Про державну таємницю” [Електронний ресурс] : вiд 21 січ. 1994 р. № 3855-XII. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
68. Закон України “Про державну службу” [Електронний ресурс] : вiд 16 груд. 1993 р. № 3723-XII. – Режим доступу: http//rada.gov. ua.
69. Закон України “Про дипломатичну службу” [Електронний ресурс] : від 20 верес. 2001 р. № 2728-III. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
70. Закон України “Про інформацію” [Електронний ресурс] : вiд 2 жовт. 1992 р. № 2657-XII. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
71. Закон України “Про Кабінет Міністрів України” [Електронний ресурс] : вiд 7 жовт. 2010 р. № 2591-VI. – Режим доступу: http:// rada.gov.ua.
72. Закон України “Про Конституційний Суд України” [Електронний ресурс] : вiд 16 жовт. 1996 р. № 422/96-ВР. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
73. Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” [Електронний ресурс] : вiд 23 верес. 1997 р. № 539/97-ВР. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
74. Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” [Електронний ресурс] : вiд 3 берез. 1998 р. № 137/98-ВР. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
75. Закон України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” [Електронний ресурс] : від 2 берез. 2000 р.
№ 1524-ІІІ. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
76. Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” [Електронний ресурс] : від 15 верес. 1999 р. № 1045-ХІV. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
77. Закон України “Про Раду національної безпеки і оборони
України” [Електронний ресурс] : вiд 5 берез. 1998 р. № 183/98-ВР. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
78. Закон України “Про Рахункову палату” [Електронний ресурс] : вiд 11 лип. 1996 р. № 315/96-ВР. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
79. Закон України “Про Регламент Верховної Ради України” [Електронний ресурс] : вiд 10 лют. 2010 р. № 1861-VI. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
80. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” [Електронний ресурс] : вiд 7 черв. 2001 р. № 2493-III. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
81. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” [Електронний ресурс] : вiд 23 груд. 1997 р. № 776/97-ВР. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
82. Закон України “Про центральні органи виконавчої влади” [Електронний ресурс] : вiд 17 берез. 2011 р. № 3166-VI. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
83. Занченко Т. П. От административизации к менеджменту (опыт реформирования государственной службы в Британии / Т. П. Занченко // Полис. – 1996. – № 1. – С. 165.
84. Іжа М. М., Попов С. А., Пахомова Т. І., Хаджирадєва С. К., Воронов О. І. Сучасні аспекти професіоналізації державної служби в Україні : монографія / Національна академія держ. управління при Президентові України; Одеський регіональний ін-т держ. управління / М. М. Іжа (заг. ред.). – О. : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 220 с.
85. Інститут президентства в Україні: стан та перспективи розвитку [Текст] / В. Мельниченко, Н. Плахотнюк // Право України : Юридичний журнал. – 2009. – № 12. – С. 18–29.
86. Інформація про результати звітування міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування стосовно використання міжнародної технічної допомоги та інших видів міжнародного співробітництва з метою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців за кордоном у I півріччі 2008 року (у порівнянні з I півріччям 2007 року) [Електронний ресурс] : Головне управління державної служби України. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua.
87. Іншин М. І. Проблеми правового регулювання праці державних службовців України / Іншин Микола Іванович : дис. … док. юрид. наук: 12.00.05 / Харківський наці. ун-т внутрішніх справ. – Х., 2005. – 452 с.
88. Історія держави і права України. : підруч. для юрид. вищих навч. закладів і факультетів : у 2 ч. / [А. Й. Рогожин, М. М. Страхов,
В. Д. Гончаренко та ін. ; за ред. акад. Академії правових наук України
А. Й. Рогожина]. – Ч. 2. – К. : Ін Юре. – 1996. – 448 с.
89. Исаева О. В. Порядок поступления на федеральную государственную гражданскую службу [Електронний ресурс] : / Исаева Ольга Владимировна: автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.14. – М., 2008. –
18 с. – Режим доступу: http://law.edu.ru.
90. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права : підруч. [для вищ. навч. закл.] / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2006. – 475 с.
91. Ківалов С. В., Біла Л. Р. Закон України про державну службу / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла : наук.-практичн. коментар. – Одеса : Фенікс, 2007. – 316 с.
92. Кірмач А. В. Правове регулювання проходження державної служби: Європейський досвід та його впровадження в Україні / Кірмач Андрій Віталійович : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. — К., 2010. — 20 с.
93. Коваленко А. А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика / А. А. Коваленко // Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2002. – 509 с.
94. Коваленко В. В. Основи державного управління. – Х. : ТД “Золота миля”, 2009. – 320с.
95. Коваленко В. Л. Актуальні проблеми систематизації законодавства України з питань державної служби / В. Л. Коваленко // Правова держава. – 2003. – Вип. 14. – С. 267–278.
96. Коваленко В. Л. Концептуальні питання вдосконалення державної служби України / В. Л. Коваленко // Правова держава. – 2005. – Вип. 16. –
С. 340–352.
97. Кодекс адміністративного судочинства України [Електронний ресурс] : Закон Верховної Ради України : від 6 лип. 2005 р. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
98. Кодекс законів про працю України [Електронний ресурс] : вiд 10 груд. 1971 р. № 322-VIII. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
99. Козбаненко В. А. Структурно-видовые особенности государственной службы РФ / В. А. Козбаненко // Государство и право. – 1998. – № 12. – С. 37–46.
100. Коліушко І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні / І. Б. Коліушко // Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Центр політико-правових реформ. – К. : Факт, 2002. – 259 с.
101. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко : підручник. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
102. Кононенко Л. М. Адміністративне право України : підручник /
Л. М. Кононенко, О. П. Литвин; МОН України, Акад. муніцип. управління – К. : Просвіта, 2007. – 488 с.
103. Конституція України [Електронний ресурс] : Закон Верховної Ради України вiд 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
104. Кравченко В. В. Конституційне право України [Електронний ресурс] : / В. В. Кравченко : [навч. посіб. ; вид. 3-тє, виправ. та допов.]. – К. : Атіка, 2004. – 512 с. – Режим доступу: http://radnuk.info.
105. Кравчук В. М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики / В. М. Кравчук . – К. : Істина, 2005. – 720 с.
106. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] : Закон Верховної Ради України вiд 28 груд. 1960 р. № 1001-05. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
107. Лаврінчук І. П. Правовий статус державного службовця як учасника трудових правовідносин / Лаврінчук Ірина Петрівни : автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Київський ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 1999. – 20 с.
108. Леліков Г. Реформування системи державної служби – запорука успіху адміністративної реформи в Україні [Електронний ресурс] : /
Г. Леліков // Вісник державної служби України. – 2003. – № 1. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua.
109. Литвин О. В. Адміністративно-правове регулювання статусу державного службовця в Україні / Литвин Олексій Валерійович : автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. ун-т Державної податкової служби України. – Ірпінь, 2009. – 20 с.
110. Литвинцева Е. А. Государственная служба в зарубежных странах / Е. А. Литвинцева. – М., 2003. – 129 с.
111. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – К. : Атіка, 2003. – 576с.
112. Манохин В. М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование / В. М. Манохин. – М. : Юристъ, 1997. – 296 с.
113. Мельниченко В. І. Розмежування політичних і адміністративних посад як чинник стабілізації державного управління [Електронний ресурс] :
/ В. І. Мельниченко // Вісник державної служби України. – 2001. – № 2. – С. 268. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua.
114. Мельтюхова Н. М. Державне управління як єдність діяльності та відносин / Нац. академія держ. управління при Президентові України, Харківський регіон. ін-т держ. управління. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2010. – 203 с.
115. Мостовий Ю. І. Кар’єра державних службовців / Ю. І. Мостовий // Парламентар. – 1998. – № 2. – С. 95–99.
116. Мотренко Т. В. Новий закон про держслужбу нам потрібен, як повітря / Т. В. Мотренко // Віче. – 2009. – № 1. – С.20–23.
117. Мотренко Т. В. Проект закону про державну службу: оновлення філософії [Електронний ресурс] : / Т. В. Мотренко // Бюрократ. – 2005. –
№ 5–6. – С. 2. – Режим доступу: http://www.center.gov.ua.
118. Мотренко Т. В. Путь реформаторства осилит идущий. Грядет масштабное реформирование института государственной службы на Украине / Т. В. Мотренко // Юридическая практика. – 2007. – № 39(509). – С. 7.
119. Наказ Головдержслужби “Загальні методичні рекомендації щодо проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них завдань та обов’язків” [Електронний ресурс] : від 30 черв. 2004 р. № 102. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua.
120. Наказ Головдержслужби “Загальні правила поведінки державного службовця” [Електронний ресурс] : від 4 серп. 2010 р. № 214. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua.
121. Наказ Головдержслужби “Про затвердження Рекомендацій щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку погодження продовження терміну перебування на державній службі” з додатком та Форми подання щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі” від 6 лют. 2004 р. № 25” [Електронний ресурс] : від 26 груд. 2003 р. № 2020. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
122. Наказ Головдержслужби “Про затвердження Загального порядку проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов’язків і завдань” [Електронний ресурс] : від 31 жовт. 2003 р. № 122. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
123. Наказ Головдержслужби “Про порядок розгляду питань щодо погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників кадрових служб центральних та місцевих органів виконавчої влади” [Електронний ресурс] : від 18 лип. 2007 р. № 197. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua.
124. Наказ Міністерства охорони здоров’я “Про затвердження форми та Порядку видачі медичної довідки про стан здоров’я претендентів на посади керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій” [Електронний ресурс] : від 10 січ. 2000 р. № 2. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
125. Наказ Міністерство охорони здоров’я України “Про Інструкцію про порядок видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян” [Електронний ресурс] : від 13 листоп. 2001 р. – Режим доступу: www.franko.lviv.ua.
126. Наказ Міністерства юстиції України “Про Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні” [Електронний ресурс] : від 18 жовт. 2000 р. № 52/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 03.09.2002 № 80/5). – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
127. Наказ Національної служби посередництва і примирення “Про затвердження Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів)” [Електронний ресурс] : від 24 квіт. 2001 р. № 92. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua.
128. Нормативно-правові аспекти проходження проходження державної служби “Методичні рекомендації щодо порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців органів виконавчої влади та посадових осіб органів місцевого самоврядування” [Електронний ресурс] : [розроблено Головним управлінням державної служби України] – Режим доступу: www.guds.gov.ua.
129. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : за станом законодавства і постанов Пленуму ВСУ на 1 грудня 2001 р. / за ред. С. С. Яценка. – К. : А.С.К., 2002. – 936 с. – (Економіка. Фінанси. Право. – С. 195–197).
130. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / за відповід. ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. –
К. : Юрінком Інтер, 2005. – Т. І. – 832 с.
131. Неумивайченко Н. М. Державна служба: розмежування і взаємозв’язок трудових і адміністративних правовідносин / Н. М. Неумивайченко // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 2(25). – С. 155–162.
132. Неумивайченко Н. М. Особливості виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин державних службовців / Неумивайченко Надія Миколаївна. : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 220