Дієслівні словосполучення у східностепових говірках Донеччини

Краткое описание

Донецький національний університет

На правах рукопису

Білик Людмила Степанівна

УДК 808.3 087 (477.61)

Дієслівні словосполучення у східностепових говірках Донеччини

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник: Фроляк Любов Дмитрівна,
кандидат філологічних наук,
доцент

Донецьк — 2003

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП....................................................................................................................

7

РОЗДІЛ 1. Дієслівні словосполучення як об’єкт наукового дослідження.......

11

1.1. Основні етапи дослідження синтаксису українських говірок..................

11

1.2. Питання про основну синтаксичну одиницю в українській літературній мові...................................................................................................

16

РОЗДІЛ 2. Об’єктні словосполучення: семантичне і функціональне варіювання..............................................................................................................

30

2.1. Безприйменникові конструкції................................................................

30

2.1.1. Функції давального безприйменникового відмінка..........................

30

2.1.2. Функції знахідного безприйменникового відмінка...........................

33

2.1.3. Функції орудного безприйменникового відмінка.............................

41

2.1.4. Функції родового безприйменникового відмінка.............................

50

2.2. Прийменникові об’єктні конструкції......................................................

62

2.3. Висновки з ІІ розділу................................................................................

68

РОЗДІЛ 3. Локативні словосполучення: структура, семантика і функції.......

72

3.1. Прийменникові конструкції.....................................................................

72

3.1.1. Локативні дієслівні конструкції з прийменником в’ід (од)..............

73

3.1.2. Локативні дієслівні конструкції з прийменником до........................

75

3.1.3. Локативні дієслівні конструкції з прийменником в (у)...................

79

3.1.4. Локативні дієслівні конструкції з прийменником з (із)....................

84

3.1.5. Локативні дієслівні конструкції з прийменником ׀коло...................

86

3.1.6. Локативні дієслівні конструкції з прийменником ׀б’іл’а.................

90

3.1.7. Локативні дієслівні конструкції з прийменником по׀б’іл’а.............

93

3.1.8. Локативні дієслівні конструкції з прийменниками ׀близ’ко, ׀поблизу...................................................................................................................

94

3.1.9. Локативні дієслівні конструкції з прийменником неда׀леко в’ід (от), непода׀л’ік в’ід..............................................................................................

95

3.1.10. Локативні дієслівні конструкції з прийменником ׀р’адом, ׀поруч, пор’ад......................................................................................................................

96

3.1.11. Локативні дієслівні конструкції з прийменниками за, ׀поза..........

97

3.1.12. Локативні дієслівні конструкції з прийменником на......................

101

3.1.13. Локативні дієслівні конструкції з прийменником п’ід (׀поп’ід), з-п’ід (з-׀поп’ід)......................................................................................................

105

3.1.14. Локативні дієслівні конструкції з прийменником ׀через, кр’із’.....

109

3.1.15.Локативні дієслівні конструкції з прийменником над, ׀понад........

111

3.1.16. Локативні дієслівні конструкції з прийменником м’іж (׀межи), ׀пом’іж, ׀пром’іж..................................................................................................

113

3.1.17. Локативні дієслівні конструкції з прийменником кру|гом ............

115

3.1.18. Локативні дієслівні конструкції з прийменником нав|коло............

117

3.1.19. Локативні дієслівні конструкції з прийменником |мимо, |повз......

118

3.1.20. Локативні дієслівні конструкції з прийменником |перед, по|перед(у)..............................................................................................................

120

3.1.21. Локативні дієслівні конструкції з прийменником |проти, нав|проти (на|проти) ............................................................................................

121

3.1.22. Локативні дієслівні конструкції з прийменником |серед, | посеред (посие|ред), в(у)се|редин’і (в(у)сие|редин’і), посе|редин’і (посие|редин’і) .........................

122

3.1.23. Локативні дієслівні конструкції з прийменником на|зустр’іч, |навстр’іч................................................................................................................

124

3.1.24. Локативні дієслівні конструкції з прийменником по......................

124

3.1.25. Локативні дієслівні конструкції з прийменником при....................

126

3.1.26. Локативні дієслівні конструкції з приймениками к’і|нец’, край....

128

3.2. Безприйменникові конструкції................................................................

131

3.3. Висновки з ІІІ розділу...............................................................................

133

Розділ. 4. Темпоральні словосполучення: структура, семантика і функції.....

135

4.1. Прийменникові конструкції.....................................................................

135

4.1.1. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником до, к.......

135

4.1.2. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником ׀п’ісл’а

138

4.1.3. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником на.............

141

4.1.4. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником в’ід (от/од).............................................................................................................

144

4.1.5. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником з/с (із).....

145

4.1.6. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником за

148

4.1.7. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником по............

150

4.1.8. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником |перед.......................................................................................................................

152

4.1.9. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником ра|н’іше...................................................................................................................

154

4.1.10. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником п’ід......

156

4.1.11. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником над......

158

4.1.12. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменниками п’ід час, во |врем’а................................................................................................

158

4.1.13. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменниками |близ’ко, |б’іл’а........................................................................................................

159

4.1.14. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником |через (|ч’ереиз).......................................................................................................

161

4.1.15. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником в (у)....

163

4.1.16. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменниками |серед, |посеред, наприк’ін|ц’і................................................................................

166

4.1.17. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником |прот’агом, впро|довж..........................................................................................

167

4.1.18. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником при.......

169

4.1.19. Дієслівні словосполучення часової семантики з прийменником |проти......................................................................................................................

170

4.2. Безприйменникові конструкції ............................................................

171

4.2.1. Родовий безприйменниковий часу.....................................................

174

4.2.2. Знахідний безприйменниковий часу..................................................

176

4.2.3. Орудний безприйменниковий часу.....................................................

179

4.2.4. Висновки з ІV розділу......................................................................

180

Розділ 5. Дієслівні словосполучення з іншими обставинними відношеннями........................................................................................................
5.1. Обставинні відношення міри і ступеня.................................................
5.2. Обставинні відношення мети.................................................................
5.3. Обставинні відношення допустовості...................................................
5.4. Обставинні відношення способу дії......................................................
5.5. Обставинні відношення умови...............................................................
5.6. Обставинні відношення причини...........................................................
5.7. Висновки з V розділу..............................................................................
ВИСНОВКИ...........................................................................................................

184
184
185
185
186
187
188
190
192

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................

198

ДОДАТКИ..............................................................................................................

219

Додаток А. Список населених пунктів та їх умовних скорочень.....................

219

Додаток Б. Фрагмент словника дієслівних словосполучень східностепових говірок Донеччини................................................................................................

223

ВСТУП

Проблема словосполучення досі займає важливе місце серед актуальних проблем теорії синтаксису й становить значний інтерес як у теоретичному, так і у практичному плані. Базою у вченні про словосполучення є дослідження зв’язків між його компонентами, з’ясування правил і закономірностей співвідношення слів та встановлення чинників, які зумовлюють його структуру в діалектній та літературній мові.
Вивчення синтаксису на діалектному рівні відзначається невеликою кількістю досліджень, присвячених словосполученню. На сьогодні розглянуто синтаксис закарпатських говірок, зокрема структура та семантика прийменникових конструкцій та безприйменникових об’єктних (В.Добош, І.Чередниченко), східнополіських склад, функції та семантика у просторових синтаксемах (М.Железняк), частини середньополіських, зокрема виконано структурно-функціональний аналіз синтаксичних особливостей (О.Юсікова), західнополіських опис прийменникових конструкцій (М.Перетятько), східнослобожанських опис локативних та темпоральних синтаксем, зокрема їх різноманітних моделей (Т.Сердюкова) та ін.
У дослідженнях з діалектного синтаксису останнім часом виразно проступає тенденція до комплексного вивчення синтаксичних одиниць, передусім синтаксем як важливих мовних одиниць, які мають свої семантичні та функціональні характеристики. Так, вивчаючи прийменникові конструкції південнокарпатських говорів та встановлюючи їх семантичні відмінності від близьких структур у середньозакарпатських говірках, В.Добош підтвердив, що тільки в поєднанні з субстантивом, а іноді й цілим словосполученням, прийменник як службова частина мови може виражати своє семантичне та функціональне значення [76, с. 66-71]. У дослідженні М.Желєзняка показано, що реалізація моделі синтаксеми залежить від її лексичного наповнення та граматичних форм вираження. Учений зауважив, що конкретна семантика синтаксеми не залежить від валентних зв’язків і позиції синтаксем у словосполученні [84]. Т.Сердюкова звернула увагу на важливість функціонального розгляду словосполучення: описала склад, структуру та функціонування локативних і темпоральних синтаксем, зокрема їх різноманітних моделей як конструктивних, вихідних мовних одиниць у структурі комунікативного оформлення речення в українських східнослобожанських говірках [195, с 5].
Важлива інформація про синтаксичні конструкції, прийменники та сполучники подається в Атласі української мови” та регіональному атласі українських говірок Північної Буковини К.Германа. Деякі питання про особливості синтаксичних структур окремих діалектів розглянуто у працях С.Бевзенка, В.Ващенка, І.Верхратського, Л.Лисиченко, Г.Шила, В.Шимановського та ін. Однак досі залишаються невизначеними синтаксичні відмінності між українськими наріччями, окремими діалектами, групами говірок. Інформація про них знаходиться в різних працях, які були виконані з огляду на різні завдання і теоретичні засади, мали різну методику дослідження.
Синтаксис окремих груп говорів, зокрема східностепових говірок південно-східного наріччя, ще не одержав системного опису.
Актуальність роботи зумовлена недостатньою розробкою питань діалектного синтаксису в українському мовознавстві, відсутністю системного опису синтаксису східностепових говірок та вичерпної інформації про їхню синтаксичну будову, а також визначається необхідністю поглибленого вивчення дієслівних конструкцій з метою встановлення їх структури та семантики у східностепових говірках.
Зв’язок роботи з науковими проблемами, планами, темами. Напрямок дисертації пов’язаний з комплексною науковою темою кафедри Донецького національного університету Українська мовно-національна картина світу: семантико-граматичні, соціолінгвістичні й емотивні аспекти” (Г 00/12) і затверджений фаховою координаційною радою Інституту української мови НАН України (протокол № 11 від 7 листопада 2002 року).
Метою дисертаційного дослідження є системний опис дієслівних словосполучень східностепових говірок Донеччини у структурно-семантичному та функціональному аспектах.
Визначена мета передбачає виконання таких завдань:
1) зібрати і систематизувати синтаксичні одиниці у говірках Донеччини;
2) виділити типи дієслівних словосполучень з іменним компонентом за їх формальною структурою;
3) подати структурно-семантичну та функціональну характеристику дієслівних словосполучень з іменним компонентом;
4) встановити діалектну специфіку семантики і структури дієслівних словосполучень східностепових говірок;
5) виконати опис семантики і структури дієслівних словосполучень східностепових говірок у лексикографічному аспекті.
Об’єктом дослідження є дієслівні словосполучення із залежним іменним компонентом з об’єктними, локативними, темпоральними та іншими обставинними семантичними відношеннями, які функціонують в українських східностепових говірках.
Предметом дослідження є семантика, структура та функціонування дієслівних словосполучень східностепових говірок.
Основним методом дослідження є метод наукового опису, використовуються також прийоми компонентного й функціонального аналізу мовних одиниць, а також лексикографічного опису.
Матеріалом дослідження послужили зв’язні тексти у вигляді магнітофонних записів, хрестоматійні тексти, а також відповіді на запитання авторського питальника у 110 н.п. Донецької області. Для системного опису синтаксичних засобів східностепових говірок використано також матеріали фонотеки кафедри української мови Донецького національного університету, опублікованих хрестоматій, словників лексики східностепових говірок.
Особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів, викладених у дисертаційній роботі, полягає у тому, що результати дослідження одержані дисертантом самостійно.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першим системним описом дієслівних словосполучень з об’єктними, темпоральними, локативними та іншими обставинними відношеннями східностепових говірок з урахуванням їх функціональних, структурних і семантичних відмінностей, що дасть змогу з’ясувати закономірності формування і розвитку синтаксису діалектної мови як цілості і сприятиме створенню вичерпної характеристики українських діалектів.
Теоретичне значення дисертації полягає у з’ясуванні закономірностей і специфіки структури, значення та функціонування дієслівних словосполучень з об’єктними, темпоральними, локативними та іншими обставинними відношеннями українських східностепових говірок.
Практичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його матеріали можуть бути використані для подібних досліджень дієслівних словосполучень інших ареалів української діалектної мови. Висновки та результати аналізу знайдуть застосування при опрацюванні загальнотеоретичних проблем діалектології, висвітленні питань розвитку прийменникових або безприйменникових конструкцій діалектної мови, а також у курсі української діалектології, у відповідних спецкурсах.
Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження оприлюднено на науково-теоретичних семінарах кафедри української мови (1999 2003 рр.), на Міжнародних наукових конференціях: Всеукраїнські граматичні читання (І)” (Донецьк 2000), Всеукраїнські граматичні читання (ІІ)” (Донецьк 2002); Діалектна лексикографія. Актуальні проблеми української діалектології” (Львів 2002), Теоретичні та методологічні засади сучасної діалектології” (Житомир 2002); Всеукраїнській науковій конференції: Актуальні питання української лінгвогеографії” (Луганськ, 2001). Дисертацію обговорено на засіданні кафедри української мови Донецького національного університету.
Основні положення й результати дослідження викладено в 4 публікаціях у провідних наукових фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Склад прийменникових конструкцій, їх валентні можливості у східностепових говірках свідчать про органічну належність досліджуваного діалектного масиву до південно-східного наріччя. Діалектні особливості прийменникових структур простежуються переважно у сфері синтаксичних функцій непрямих відмінків, уживаних з тими чи іншими прийменниками. Загал складу конструкцій східностепових говірок з іншими українськими говірками не завжди виражає їх тотожність у семантичному та функціональному плані.
Кількість рис досліджуваних говірок, відмінних від літературної мови, поступово зменшується за рахунок мовлення молодшого покоління, яке все більше вживає літературно-нормативних конструкцій.
Говіркові дієслівні локативні словосполучення виражають просторові відношення статичного або динамічного характеру. У просторових статичних конструкціях основне семантичне протиставлення контактність дистантність представлено найвиразніше. Щодо просторового орієнтира можна виділити такі різновиди локалізації: 1) загальну дистантну локалізацію; 2) локалізацію за ознакою близькості; 3) локалізацію по колу; 4) локалізацію між просторовими орієнтирами; 5) локалізацію щодо горизонтальної або вертикальної осі. Кожен вид локалізації характеризується своїм набором елементів та їх семантичною спеціалізацією, стилістичними особливостями в межах одного семантико-функціонального ряду.
Окремим типам розглядуваних словосполучень притаманний синкретизм значень, зокрема поєднання просторових і об’єктних відношень у конструкціях із залежним іменником назвою істоти.
Найширше представлені в досліджуваних говірках конструкції, у яких прийменник в (у) виступає у функції виразника місця за особою + М.в., З.в. На вираження просторових відношень близькості конструкції з в (у) + Р.в. зустрічаються досить рідко. Вони замінюються переважно структурами з прийменниками |коло, |б’іл’а, край. Залежні іменники на позначення обмеженого відрізку простору або отвору з в (у) + З.в. можуть вживатися паралельно з |через, скр’із’ + З.в.
У системі досліджуваних говірок широко спостерігається функціонування синтаксичних паралелізмів та синонімічних конструкцій. Ряд локативних синонімічних словосполучень утворюють конструкції з прийменниками |б’іл’а, |коло, при, |близ’ко, |поблизу, по|б’іл’а, неда|леко в’ід, непода|л’ік, |поруч (з), |пор’ад (з), п’ід, край, к’і|нец’. Функціонально-смисловою основою ряду є значення просторової близькості між дією та предметом. Диференційованими ознаками його членів виступають смислові (різноманітна ступінь просторової близькості) і стилістичні відтінки, неоднакова продуктивність у говірках. Домінуючими виступають словосполучення з прийменниками |б’іл’а, |коло, оскільки вони найбільш повно й чітко виражають основний зміст синонімічного ряду. Обидві конструкції мають тотожне смислове навантаження і відрізняються стилістичною нейтральністю та найбільшою активністю порівняно з іншими прийменникам ряду. Смислова ідентичність та взаємозамінність словосполучень з прийменниками |коло, |б’іл’а, виявляється також при вживанні їх у модифікованому значенні, коли конструкції з ними позначають виконання певної роботи, заняття будь-якою діяльністю. Особливостями словосполучень з прийменниками |близ’ко і |поблизу є поєднання їх в одній конструкції з прийменниками в’ід, |б’іл’а, |коло. Спорадично виявлено синтаксеми з семантичним посиленням, яке досягається використанням двох семантично й функціонально тотожних прийменників |р’адом і |б’іл’а.
Відзначено функціонування синонімічних локативних словосполучень у мовленні одного діалектоносія з прийменниками до + Р.в. і у (в) + З.в.; до + Р.в. і на + З.в.
Конструкції з прийменниками посе|редин’і (посеи|редин’і), в(у)се|редин’і (в(у)сеи|редиен’і) на позначення просторових відношень серед чогось вступають у синонімічні відношення до словосполучень з прийменниками в і на.
Так само у ряді випадків прийменник при може позначати просторову близькість як синонім |коло. Крім того, словосполучення з прийменником при з іменниками на позначення установ, навчальних закладів вживаються паралельно з прийменниками в або на + М.в.
|Конструкції з по + М.в. на позначення передачі шляху руху, можуть вживатися паралельно із словосполученнями, у яких залежний компонент виражений локальним орудним безприйменниковим; а також перебувати у синонімічних зв’язках із в + М.в або на + М.в., з деякими семантичними відтінками при дієсловах руху чи дії.
Маловживані у східностепових говірках і майже їм не властиві структури з прийменником над + З.в. іменників на позначення певного простору, що виступає межею руху. Такі конструкції замінюються структурами з до + Р.в.
Найбільш типовими і загальновживаними в досліджуваних говірках є літературно-нормативні конструкції з просторовим відношенням з прийменником за + З.в. Проте структури із за + О.в., за допомогою якого здійснюється дія підпорядковуючого дієслова, зустрічаються не часто.
Поширеними є словосполучення з прийменником на + З.в., М.в., які при більшості дієслів спрямованої чинності набувають більш виразного просторового відтінку. Дієслівні словосполучення з прийменником на + З.в., які набувають нового значення внаслідок переосмислення, тобто все більш вільного переносного вживання, можуть фразеологізуватися.
Менш поширені словосполучення з прийменником |через + З.в. із статичною ознакою, коли дієслово означає не рух або спрямовану дію, а місцеположення, знаходження, розташування чогось або когось.
Діалектну специфіку становлять конструкції з прийменниками м’іж (ме|жи) + О.в. при дієсловах буття, стану та неспрямованої чинності як паралельного до м’іж (ме|жи) + З.в.
Дуже рідко у східностепових говірках зустрічаються конструкції з прийменником нав|коло + Р.в., або З.в., що передають рівномірність розподілення руху чи дії по колу, в центрі якого знаходиться предмет. Лише в окремих випадках зафіксовані аналізовані конструкції у функції власне-просторових відношень. У цій функції частіше виступає прийменник кру|гом.
Спорадично виявлені конструкції з прийменниками |перед, по|перед(у); |проти, навп|роти (нап|роти), що мають відтінок міри й способу дії, на|зустр’іч, |навстр’іч.
У східностепових говірках майже не знаходимо конструкцій з родовим безприйменниковим. Виняток становлять лише поодинокі словосполучення, у яких дієслова мають переважно префікси до-, д’і.
Локативні відношення, виражені словосполученнями із знахідним безприйменниковим, точніше передаються за допомогою прийменникових конструкцій, передусім з |через, які й потіснили безприйменникові структури у досліджуваних говірках, проте прийменникові словосполучення з дієсловами руху, що мають префікси пере-, про-, не усунули вживання безприйменникових конструкцій з таким же опорним членом, оскільки останні виражають своєрідні відтінки просторових значень.
Найбільш активним серед конструкцій на вираження локальних відношень є орудний безприйменниковий. У досліджуваних говірках не зафіксовано орудного безприйменникового на позначення отвору, через який проходить рух чи дія. Так званий орудний отвору поступово витіснився словосполученнями з в, кр’із’, |через.
Конструкції з залежним давальним і місцевим безприйменниковим не представлені зовсім у досліджуваних говірках.
Темпоральні словосполучення у східностепових говірках передають:
- дію, або її кінцевий момент, що відбувається чи відбувалася до певного або початку конкретно визначеного часу / невизначеного часового моменту, відрізку або періоду, з акцентом на його кінцевій межі / без акценту на його кінцевій межі;
- дію, подію, що відбувалася, відбувається чи відбудеться після конкретно окресленого / невизначеного в часі періоду, якогось процесу чи попередньої дії;
- дію, яка відбувається, відбувалася перед початком конкретно визначеного / невизначеного часового моменту, процесу, іншою дією, можливо, у порівнянні з чимось, що виражає наступність щодо попереднього часового відрізка;
- дію, що відбувається чи відбувалася протягом / під час певного відрізку часу / невизначеного або приблизного часового відрізку без зазначення його кінцевої межі / з акцентом на його кінцевій межі;
- дію або подію, які відбуваються чи відбувалися в межах будь-якого часового відрізка, із зазначенням певного проміжного часового моменту, що має обмеження.
Система часових відношень відображає загальну модель об’єктивно існуючих темпоральних відношень. Функцію темпорального детермінанта виконують лексеми часової семантики (назви частин доби, тижня, місяців року тощо), які у складі конструкцій з відповідними прийменниками утворюють загальне значення конструкції. Нерідко до її складу входять іменники нечасової семантики.
Відзначена тенденція функціонального взаємозаступлення, синонімічності часових структур: у (в) + З.в. і на + З.в., у (в) + М.в. і на + М.в.; у (в) + З.в. і п’ід час + Р.в. або за + О.в.
Синтаксис досліджуваних говірок за структурами локативних і темпоральних конструкцій не має відчутних відмінностей від літературної мови, проте їх конкретне наповнення має особливості, завдяки яким твориться індивідуальна характеристика синтаксису східностепових говірок.
Система словосполучень з об’єктними відношеннями, зокрема синтаксичні функції відмінків безприйменникових конструкцій в основі своїй така ж, як і відповідна система української мови. Порівняно з сучасною українською літературною мовою у більшості випадків синтаксичні функції відмінків досліджуваних говірок не виявляють істотних діалектних відмінностей. Однак поряд з цим у функціонально-синтаксичній системі відмінків у безприйменникових конструкціях східностепових говірок простежуються деякі особливості, які розвинулися в окремих групах місцевих говірок, зокрема такими є:
- у конструкціях з Р.в. виявляється вживання род. партитивного у функції суб’єкта-підмета;
- зберігаються конструкції з так званим Р.в. об’єкта-межі при дієсловах з префіксами до-, по- та безпрефіксного, а також род. аблативним при дієсловах із значенням побоювання, неприязні чи ворожого стану, що співвідносяться з в’ід + Р.в.;
- виділяються структури з род. непрямого об’єкта, у яких род. безприйм. з функціонально-семантичного боку співвідноситься з до + Р.в.;
- досить широко вживаються конструкції із знах. віддаленого об’єкта при дієсловах ка|зат’, гово|рити, сва|рити, за|бут’, д’із|натис’а, споми|нат’ тощо; рідше з дієсловами даро|ват’, пла|тит’, слу|жит’, |в’іруват’;
- серед конструкцій із знах. стану дуже рідко простежуються словосполучення, які співвідносяться з в (у) + Р.в. об’єкта;
- дуже рідко замість загальновживаного на + З.в. об’єкта простежується знах. віддаленого об’єкта при дієсловах раптової дії;
- найчастіше вживається орудн. обмеження при дієсловах на позначення повторюваних чи колоподібних переміщень об’єкта;
- малопродуктивні конструкції із орудн. засобу, зокрема з орудним транспортного засобу;
- майже зовсім не простежуються словосполучення з орудн. назв осіб у функції засобу при перехідних дієсловах;
- не характерні загалом конструкції з власне орудн. матеріалу, проте зрідка вони все ж таки зустрічаються і мають відтінок значення допоміжного матеріалу;
- рідковживаними у східностепових говірках конструкції з так званим орудн. об’єкта психічної реакції.
Конструкції з дл’а + Р.в. фіксуються в мовній практиці дуже рідко.
Серед прийменникових структур найбільш вживаними є конструкції з в (у) + З.в. об’єкта, близькі за своїм функціонально-семантичним значенням до по + М.в. при дієсловах типу |бит’, |лускат’ і под. Також в (у) простежується як паралельний до на + З.в. і кр’із’ + З.в. у функції об’єкта, крізь який проходить дія.
Конструкції із за + З.в. об'єкта, який позначає переважно назви певних частин тіла і под. при дієсловах ку|сат’, |тиснут’, |шкр’абат’, може співвідноситись як паралельний до знах. безприйм. чи у + З.в. об'єкта або як паралельний з про + З.в. при дієсловах із найбільш загальним значенням повідомлення та турботи типу бре|хат’, гово|рити, |думат’, за|бут’, до|в’ідатис'а, |знат’, на|гадуват’.
Простежуються випадки вживання на + З.в. власне об'єкта як паралельного з іншими засобами вираження цієї функції, зокрема із про + З.в., за + З.в. чи знах. безприйм. при дієсловах |дбати, |думат’, за|бут’, памйа|тати, по|в’істи, ска|зат’ та із знах. безприйм. при дієсловах гу|кат’, |кликати, |зват’ і под.
Словосполучення з над + О.в. у функції об’єкта вияву чи порівняння переважно при дієсловах, що позначають лікування, ворожіння, психологічний стан переживання, турботи, часто бувають синонімічними із |б’іл’а + З.в. або за + О.в.
Отже, діалектні особливості прийменникових структур простежуються переважно у сфері їх синтаксичного функціонування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акаткина Е.Ф. Синонимы и фонетические варианты предлога около с пространственным значением в украинских говорах Воронежской области // Материалы по русско-славянскому языкознанию. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-т, 1972. С. 64-67.
2. Акаткина Е.Ф. Предложно-падежные формы со значением места пребывания и места совершения действия // Материалы по русско-славянскому языкознанию. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-т, 1973. С. 80-88.
3. Акаткина Е.Ф. Синтаксис предлогов с пространственным значением в украинских говорах северной подгруппы (к материалам ОЛА) // Совещание по Общеславянскому лингвистическому атласу (Ужгород, 25-28 сент. 1973 г.): Тез. докл. М.: Наука, 1973. С. 151-153.
4. Акаткина Е.Ф. Конструкции со значением направленного действия и движения в украинских говорах северной подгруппы // Материалы по русско-славянскому языкознанию. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-т, 1974. С. 12-20.
5. Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок: У 2 т. / Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки . Луцьк: Вежа”, 2000. Т. 1. 353 с.; Т. 2. 456 с.
6. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. М.: Наука, 1976. 383 с.
7. Атлас української мови: В 3 т. Т. 1: (Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі). К.: Наук. думка, 1984. 498 с.
8. Атлас української мови: В 3 т. Т. 2: (Волинь, Закарпаття і суміжні землі). К.: Наук. думка, 1988. 520 с.
9. Атлас української мови: В 3 т. Т. 3: (Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі). К.: Наук. думка, 2001. 856 с.
10. Бандрівський Д.Г. Говірки Підбузького району Львівської області. К.: Вид-во АН УРСР, 1960. 104 с.
11. Бевзенко С.П. Спостереження над синтаксисом українських літописів ХVІІ ст. // Наукові записки Ужгородського університету. Ужгород, 1954. Т. 9. С. 165-243.
12. Бевзенко С.П. До характеристики синтаксичних особливостей українських діалектів // Наукові записки Ужгородського університету. Т. 14: Діалектологічний збірник. 1955. С. 205-220.
13. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. К.: Вища шк., 1980. 245 с.
14. Безпалько О.П. Нариси з історичного синтаксису української мови. К.: Рад. шк., 1960. 237 с.
15. Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії. К.: Наук. думка, 1991. 163 с.
16. Бова (Ковальчук) Л.П. Синтаксичні особливості говірок південної Житомирщини // Наукові записки Сумського педінституту. Сер. філол. К., 1956. Т. 3. С. 55-86.
17. Бондаренко В.С. Временные отношения, выражаемые с помощью предлогов // Ученые записки МГПИ им. В.П. Потемкина. Каф. русск. яз. М., 1957.Т. 42. Вып. 4. С. 99-115.
18. Бондарко А.В. Об относительном и абсолютном употреблении времени в русском языке (в связи с вопросом «темпоральности») // Вопр. языкознания. 1967. № 2. С. 18-31.
19. Бондарко А.В. Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. М.: Наука, 1990. 264 с.
20. Борковский В.И. Использование диалектных данных по историческому синтаксису русского языка и восточнославянских языков. М.: Изд-во АН СССР, 1958. 47 с.
21. Бояринцева Г.С. Словосочетания с предлогом за” в русском языке в их историческом развитии. М.: Б. и., 1963. 433 с.
22. Брахнов 1951 Брахнов В.М. Характерні риси говірок трьох населених пунктів на Бориспольщині Київської області // Діалектологічний бюлетень. К., 1951. Вип. 3. С. 18-34.
23. Брахнов В.М. Сурядні сполучники в говірках Переяслав-Хмельницького району на Київщині // Середньонаддніпрянські говори: Зб. ст. / АН УРСР. К, 1960. С. 108-121.
24. Бузук П.Д. Діалектологічний нарис Полтавщини // Український діалектологічний збірник. 1929. Кн. 2. С. 159-195.
25. Букатевич Н.И. К вопросу о развитии предложных конструкций в русском литературном языке // Праці Одеського державного університету. Сер. філол. наук. О., 1957 Т. 147. Вип 6. С.125-129.
26. Букатевич Н.И. Опыт исторического изучения предлогов и предложных сочетаний в русском литературном языке. О., 1957. Ч. 1. 145 с.
27. Булаховский Л.А. Курс русского литературного языка. К.: Рад. шк., 1952. 448 с.
28. Булыгина А.М. Творительный места с предлогами // Творительный падеж в славянских языках. М.: Изд-во АН СССР, 1958. С. 266-288.
29. Ващенко В.С. Полтавські говори. Х.: ХДУ, 1957. 538 с.
30. Ващенко В.С. Про варіантні засоби у живому народному мовленні білорусько-української суміжності на території Наддніпрянщини // Питання української діалектології і міжмовних (міждіалектних) контактів. Дніпропетровськ, 1972. С. 3-13.
31. Верхратський І. Про говір галицьких лемків: Збірник філологічної секції НТШ. Т. 5. Львів, 1902. 489 с.
32. Верхратський І. Про говір батюків. Львів, 1912. 250 с.
33. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. М. Л.: Учпедгиз, 1947.
34. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. Москва: Высш. шк., 1986. 640 с.
35. Височина В.А. Означено-особові речення у степовій говірці долини ріки Мокрої Сури // Народні говори Наддніпрянщини. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1969. С.76-88.
36. Вихованець І.Р. Синтаксис знахідного відмінка в сучасній українській мові. К.: Наук. думка, 1971. 120 с.
37. Вихованець І.Р. Називний, орудний і знахідний відмінки у функції присудка // Укр. мова і л-ра в школі. 1973. № 8. С. 23-33.
38. Вихованець І.Р. Прийменниковий давальний у структурі словосполучення і речення// Синтаксис словосполучення і простого речення. К.: Наук. думка, 1975. С. 85-108.
39. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. К.: Наук. думка, 1980. 286 с.
40. Вихованець І.Р. Родовий відмінок на тлі синтаксичної деривації // Мовознавство. 1983. № 1. С. 65-71.
41. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.: Наук. думка, 1992. 224 с.
42. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова: Навч. посіб. К.: Вища шк., 1976. 376 с.
43. Вокалюк Я., Лесюк М. Дієслівно-іменні словосполучення у дослідженнях Є.Тимченка // Українська історична і діалектна лексика: Зб. наук. пр. Львів, 1996. Вип.3. С.186-188.
44. Всеволодова М.В. Способы выражения временных отношений в современном русском языке. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. 283 с.
45. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов / За ред. О.С. Мельничука. К., 1966. 390 с.
46. Герман К.Ф. Особенности синтаксиса села Шепот Путильского района Черновицкой области (по материалам, собранным для ОЛА) // Совещание по Общеславянскому лингвистическому атласу (Горький, 23-27 июня 1970 г.): Тез. докл. М., 1970. С. 14-18.
47. Герман К.Ф. Особливості складного речення в буковинських говірках // Праці ХІІ Республіканської діалектол. наради. К.: Наук. думка, 1971. С.274-282.
48. Герман К.Ф. Атлас українських говірок Північної Буковини. Чернівці: Вид. спілка Час”, 1995. 410 с.
49. Герман К.Ф. Атлас українських говірок Північної Буковини: Словозміна, службові слова. Т. ІІ. Чернівці: Прут, 1998. 215 с.
50. Гладкий П. Говірка села Блиставиці Гостомського району на Київщині // Український діалектологічний збірник. К., 1928. Кн. 1. С. 93-141.
51. Гладкий П. Говірка села Нехворощі Андрушевського району Бердичівської округи // Український діалектологічний збірник. К., 1929. Кн. 2. С. 99-157.
52. Глухих В.М. Об употреблении однокоренных наречных предлогов против и напротив в пространственном значении // Русск. яз. в шк. 1967. № 1. С.73-77.
53. Глуховцева Е.Д. Лексика народного быта украинских восточнослобожанских говоров: Автореф. дис канд. филол. наук.: 10.02.01. Днепропетровск, 1992. 16 с.
54. Глуховцева К.Д., Лєснова В.В., Ніколаєнко І.О. Східнослобожанські українські говірки: Наук.-навч. посібник / За ред. д-ра філол. наук, проф. П.Ю. Гриценка. Луганськ, 2001. Вип.1. 107 с.
55. Говори української мови. К.: Наук. думка, 1997. 590 с.
56. Горелова Л.Н. Семантика синтаксических конструкций с предлогами среди, посреди, посередине (посредине) и их функции в современной русской речи // Материалы по русско-славянскому языкознанию. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-т, 1988. С. 30-38.
57. Горчевич Ф.С. Особливості фонетичної системи і граматичної будови українських говірок Ольгинського району Сталінської області // Наук. зап. Сталін. держ. пед. ін-ту. 1957. Вип.6. С.254-274.
58. Гриценко П.Ю. До питання про ареальний аспект дослідження лексико-синтаксичної системи // Фонетична, морфологічна та лексична системи українських говорів. К.: Наук. думка, 1981. С. 163-167.
59. Гриценко П.Ю. Лексична система говорів і картографування // Українська діалектна лексика: Зб. наук. праць. К.: Наук. думка, 1987. С. 10-20.
60. Гриценко П. Ареальне варіювання лексики. К.: Наук. думка, 1990. 272 с.
61. Грамматика русского языка: Синтаксис. М.: Изд-во АН СССР, 1954. Т.2, ч.1,2. С.2,5.
62. Грамматика современного русского литературного языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. М.: Наука, 1970. 767 с.
63. Гуєнко С.Г. Прийменник за в українських діалектах // Зб. секції граматики української мови. К.: НДІ мовознавства ВУАН, 1930. Кн. 1. С. 41-72.
64. Гумецька Л.А. Вторинні прийменники і їх синонімічні функції в українських грамотах ХІV ХV ст. // Дослідження і матеріали з української мови. К.: Вид-во АН УРСР, 1961. Т. 4. С. 42-50.
65.&nb