ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ІЗОІМУНІЗАЦІЇ ЗА АНТИГЕНАМИ СИСТЕМИ АВ0

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

На правах рукопису

ЗАУРАЛЬСЬКИЙ РОСТИСЛАВ ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК 618.3/.7-06-07-08:612.118.221.2:576.8.097.2

ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНиХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ іЗОіМУНіЗАЦії за АНТИГЕНАми СИСТЕМИ АВ0

14.01.01 — акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
член-кореспондент АМН України, д. мед. н., професор
ЧАЙКа ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ

Донецьк — 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ІЗОІМУНІЗАЦІЇ ЗА АНТИГЕНАМИ СИСТЕМИ АВ0 (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 11
1.1. Імунологічні взаємини матері та плода під час фізіологічної та ускладненої імунним конфліктом вагітності 11
1.2. Роль гемолізинів у розвитку ізоімунної вагітності 17
1.3. Сучасні підходи до профілактики та лікування гемолітичної хвороби новонароджених при ізоімунній вагітності 20
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 31
2.1. Особливості методології дослідження і методи обстеження вагітних і новонароджених 31
2.2. Методики профілактики і лікування ГХН при ізоімунній вагітності 39
РОЗДІЛ 3. РЕТРОСПЕКТИВНА КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАГІТНИХ З ІЗОІМУНІЗАЦІЄЮ ЗА СИСТЕМОЮ АВ0 ТА ЇХ НЕМОВЛЯТ 43
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ІМУННОГО СТАТУСУ ЖІНОК З ІЗОІМУНІЗАЦІЄЮ ЗА СИСТЕМОЮ АВ0 ТА ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО СТАНУ ЇХ ПЛОДІВ 55
4.1. Особливості імунного статусу у жінок з різним ступенем ізоімунізації за системою АВ0 55
4.2. Діагностична значимість визначення рівня специфічних антитіл при ізоімунізації за системою АВ0 у різних термінах вагітності 61
4.3. Внутрішньоутробний стан плодів при різних ступенях тяжкості ізоімунізації у матерів 65
РОЗДІЛ 5. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ У ВАГІТНИХ З ІЗОІМУНІЗАЦІЄЮ ЗА СИСТЕМОЮ АВ0 ТА ОЦІНКА ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ 69
РОЗДІЛ 6. ДІАГНОСТИКА гХн І ЛІКУВАННЯ НЕМОВЛЯТ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАЗМАФЕРЕЗУ 78
6.1. Діагностика гемолітичної хвороби у новонароджених від матерів з ізоімунною вагітністю за системою АВ0 78
6.2. Порівняльна оцінка клінічної ефективності різних методів лікування немовлят з тяжкою формою гемолітичної хвороби 84
6.3. Економічна ефективність запропонованих методів 90
АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 95
ВИСНОВКИ 106
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 108
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 109

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ скорочень

АГ антигени
АТ антитіла
БПР біпарієтальний розмір
ГХ гемолітична хвороба
ГХП гемолітична хвороба плода
ГХН гемолітична хвороба новонароджених
ЗПК замінне переливання крові
ЗПП замінне переливання плазми
КТГ кардіотокографія
КР кесаревий розтин
НЗПК немовлята, яким було проведено замінне переливання крові
НПА немовлята, яким був проведений плазмаферез
ОЦК об’єм циркулюючої крові
ОЦП об’єм циркулюючої плазми
ПА плазмаферез
УЗС ультразвукове сканування
ЦІК циркулюючі імунні комплекси

ВСТУП

Актуальність теми. Ізоімунізація, яка виникає у вагітних внаслідок несумісності організмів матері і плода за еритроцитарними антигенами системи АВ0, дотепер залишається однією з актуальних проблем сучасного акушерства, оскільки істотно ускладнює як перебіг вагітності, так і її результат. Найбільшу небезпеку представляють перинатальні ускладнення, а саме гемолітична хвороба плода (ГХП) і немовляти (ГХН), що є однією з причин мертвонародження, ранньої дитячої смертності та інвалідизації [1-3].
За даними літератури, частота ГХН при ізоімунізації за системою АВ0 складає 0,5-2,9%, при цьому ГХН середнього і тяжкого ступеня зустрічається в 20% випадків. Показники перинатальної смертності при даній патології порівняно невисокі 0,1‰, однак частота захворюваності й інвалідизації складає 8,6-15% випадків за рахунок поразки центральної нервової системи (ЦНС) [4, 5]. Діти, які перенесли ГХН, більш вразливі щодо різних захворювань, у тому числі інфекційної природи та аутоімунних процесів, ніж їх однолітки без ГХН [6].
Основним фактором розвитку ГХН є утворення алоантитіл у матері і проникнення останніх до плода і/або немовляті. Термін гемолітична хвороба немовляти” був сформульований у зв'язку з тим, що початок лікування був лімітований передчасним розродженням і лікуванням немовляти; були відсутні технології доступу до плода і, що не менш важливо, дородової діагностики і лікування даної патології [7].
Основне значення в розвитку симптомокомплексу гемолітичної хвороби (ГХ) приділяється порушенням білірубинового обміну; у той же час з'являється усе більше досліджень, які свідчать про те, що в патогенезі ГХ істотне значення мають порушення білкового, вуглеводного, електролітного обміну, кислотно-лужного стану, ферментативних процесів, реологічних властивостей крові [8, 9, 10, 11].
Всебічне і багатопланове вивчення проблеми дозволило значно розширити уявлення про взаємини організмів матері і плода, глибше зрозуміти патогенез імунологічного конфлікту. Однак проблема імунологічної несумісності за системою АВ0 розглядається значно ширше в зв'язку з поширенням даної патології й обтяженням форм ГХН при цьому виді ізоімунізації, а діагностика ізоімунізації та її оцінка, як прогноз для майбутньої дитини, недостатньо інформативні й оперативні.
У світовій літературі досить велика увага приділена проблемі ізоімунної вагітності, діагностиці і профілактиці резус-конфлікту, а проблема АВ0 несумісності, профілактика тяжких випадків ГХН при цьому виді несумісності не має глибокого розгляду [12, 13], і на сьогоднішній день залишаються невирішеними наступні питання: рання діагностика ізоімунізації, її оцінка і прогноз; відсутність чітких алгоритмів ведення ізоімунної вагітності при АВ0 конфлікті; відсутність методів профілактики тяжких форм ГХН при цій патології; потрібна розробка і впровадження нових, безпечних методів лікування тяжких форм ГХН.
Виходячи з вищевикладеного, успішне рішення проблеми гемолітичної хвороби новонароджених при АВ0 несумісності передбачає необхідність забезпечення методів ранньої діагностики, профілактики й ефективних методів лікування ГХН. З іншого боку, з огляду на економічний стан державних установ рододопомоги, ці методи повинні бути економічно доступними.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану НДР кафедри акушерства, гінекології та перинатології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького: НДР МОЗ України Розробити і впровадити протоколи застосування методів екстракорпоральної гемокорекції в комплексному лікуванні патологічних станів, що супроводжуються синдромом ендогенної інтоксикації, в акушерстві та гінекології” (№ держ. реєстрації 0102U006769, терміни виконання 2003-2005 р.). Автор був співвиконавцем даної НДР. Тема дисертації відповідає основним напрямкам Національної Програми Репродуктивне здоров'я 2001-2005” (Указ Президента України № 203/2001 від 26.03.2001р.).
Мета дослідження: знизити кількість перинатальних ускладнень при ізоімунізації за антигенами системи АВ0 шляхом впровадження методів ранньої діагностики і розробки сучасних методів лікування вагітних і новонароджених.
Завдання дослідження:
1. Провести ретроспективний аналіз історій пологів жінок з ізоімунізацією за системою АВ0 та історій розвитку новонароджених з гемолітичною хворобою при несумісності за системою АВ0 і виявити фактори ризику щодо розвитку даної патології.
2. Вивчити імунологічний статус жінок з ізоімунною вагітністю за системою АВ0, внутрішньоутробний стан плода і розробити критерії показань для використання еферентних методів у даної категорії пацієнток.
3. Розробити тактику ведення вагітності, раціональної допологової підготовки і пологів на підставі даних імунологічних і функціональних методів дослідження.
4. Розробити комплекс лікувальних і профілактичних заходів у ранньому неонатальному періоді для новонароджених з гемолітичною хворобою за системою АВ0.
5. Оцінити клінічну та економічну ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу у жінок з ізоімунною вагітністю за системою АВ0 і новонароджених з ГХН.
Об'єкт дослідження: імунологічна несумісність за антигенами системи АВ0 між матір'ю і плодом.
Предмет дослідження: імунологічний статус вагітних і новонароджених, групи крові вагітних, їх чоловіків і новонароджених, внутрішньоутробний стан плода і стан немовлят від матерів з ізоімунною вагітністю за системою АВ0, економічні витрати на лікування вагітних і новонароджених.
Методи дослідження: загальні клінічні, клініко-лабораторні, біохімічні, імунологічні, функціональні, ультразвукове дослідження, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів.
В роботі вперше на сучасному методологічному рівні на основі проведеного комплексного епідеміологічного, клініко-імунологічного і функціонального дослідження розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних з наявністю ізоімунізації за системою АВ0 і немовлят з ГХН.
Вперше вивчений імунологічний статус і внутрішньоутробний стан плода у жінок з даною патологією і патогенетично обґрунтований алгоритм ведення пацієнток з ізоімунною вагітністю за системою АВ0 з урахуванням ступеня ізоімунізації із застосуванням еферентного методу плазмаферезу, який дозволяє завдяки виведенню надлишкової кількості специфічних АВ0-антитіл з кровотоку матері суттєво поліпшити стан внутрішньоутробного плода і попередити розвиток ГХН у малюків.
Вперше запропоновано обстеження немовлят із застосуванням імунологічного методу прямої проби Кумбса з використанням гелевої технології для прогнозу розвитку ГХН при конфлікті за системою АВ0.
Вперше розроблений алгоритм ведення немовлят з ГХН і гіпербілірубінемією від матерів з ізоімунними процесами за системою АВ0 з використанням дискретного плазмаферезу й оцінена його ефективність, що підтверджено патентом України № 59286А від 24.12.2002 р.
На основі порівняльного аналізу різних методів лікування ГХН доведена патогенетична й економічна обґрунтованість застосування плазмаферезу у новонароджених з тяжкою формою ГХН як альтернативи замінному переливанню крові.
Практичне значення отриманих результатів. Для практичної роботи лікарів акушерів-гінекологів і неонатологів запропонована методика профілактики і лікування ізоімунних порушень за системою АВ0 у вагітних і гемолітичної хвороби немовлят шляхом застосування дискретного плазмаферезу і показані переваги його перед замінним переливанням крові.
Розроблена методика плазмаферезу досить проста, не вимагає великих матеріальних витрат, незначно впливає на загальний стан вагітних та немовлят, безпечна у відношенні щодо трансмісивних інфекцій, і при цьому її лікувальний ефект вище, ніж при загальноприйнятому підході до надання допомоги матерям і новонародженим при ізоімунізації за системою АВ0.
Впровадження результатів дослідження. Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури й післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького при підготовці лікарів-інтернів і лікарів-курсантів.
Запропонована автором методика впроваджена в роботу Кременчуцького міського пологового будинку, Донецького регіонального центру охорони материнства і дитинства, відділеннях дитячої реанімації Одеської та Полтавської обласних клінічних лікарень, Чернігівської міської лікарні.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно обґрунтовані мета і задачі дослідження, розроблена методологія дослідження, проведений патентно-інформаційний пошук, вивчена література за темою дисертації. Клінічні дослідження і відбір клінічних груп вагітних і немовлят виконані безпосередньо автором. Лабораторні дослідження проводилися на базі імунологічної лабораторії Кременчуцької обласної станції переливання крові, імунологічної і клінічної лабораторій Кременчуцького міського пологового будинку при участі автора. Автор брав участь у розробці методики проведення дискретного плазмаферезу у немовлят. Дисертантом узагальнені отримані результати, самостійно проведена статистична обробка отриманих результатів, сформульовані висновки і практичні рекомендації.
Апробація роботи. Матеріали дисертації були представлені і повідомлені на міжнародній науково-практичній конференції «Екстракорпоральні методи гемокорекції в акушерстві, гінекології та неонатології» (Донецьк, 2004); міжобласній конференції акушерів-гінекологів (Полтава, 2003; Дніпропетровськ, 2004); ХII з'їзді акушерів-гінекологів України з міжнародною участю «Репродуктивне здоров'я в ХХI столітті» (Донецьк, 2006); міжнародній конференції «Застосування екстракорпоральних методів лікування в акушерсько-гінекологічній практиці» (Москва, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт, в тому числі: 6 статей у виданнях ВАК України, отриманий 1 патент на винахід.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 126 сторінках комп'ютерного тексту. Обсяг основного тексту складає 108 сторінок і включає вступ, огляд літератури, опис методів дослідження, чотири розділи власних досліджень, аналіз отриманих результатів, висновки, практичні рекомендації. Бібліографічний покажчик включає 188 наукових публікацій, у тому числі 116 на російській та українській і 72 на іноземних мовах. Робота ілюстрована 23 таблицями і 19 рисунками, що займають 6 повних сторінок.2008ім.М.Горького під керівництвом члена-кореспондента АМН України, доктора медичних наук, професора В.К.Чайки за вагомий внесок у проведену робот

Список литературы

ВИСНОВКИ

У матеріалах дисертації приведені теоретичне узагальнення і практичні результати діагностики і лікування ізоімунізації за системою АВ0 у вагітних із впровадженням методу дискретного плазмаферезу для зниження частоти і тяжкості перинатальних ускладнень, що є подальшим внеском в рішення актуальної задачі збереження здоров'я матері та дитини при даній патології.
1. Уточнено, що факторами ризику розвитку ізоімунізації за системою АВ0 у вагітних з групою крові О(I) є: наявність групи крові у чоловіка А(II) 59,2%; хронічні запальні захворювання органів малого тазу 47,1%; хронічний пієлонефрит 26,2%; штучні і мимовільні аборти 17,2%; алергія в анамнезі 11,5%.
2. У вагітних з середнім і тяжким ступенем ізоімунізації за системою АВ0 спостерігається пригнічення клітинної ланки імунітету, що проявляється зменшенням кількості CD3+ клітин при середньому ступеню до 60,37±0,98% і при тяжкому ступеню до58,63±1,36% (p< 0,05); зниженням показників імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+ відповідно до 1,47±0,06 і 1,34±0,04 (p< 0,05), що свідчить про більш серйозне пригнічення клітинної ланки імунітету у цих жінок і погіршує перебіг вагітності.
3. Пригнічення гуморальної ланки імунітету спостерігається тільки при тяжкому ступеню ізоімунізації за системою АВ0 і проявляється зниженням рівня Ig G, починаючи з 30 тижнів вагітності, в 1,5 рази від вихідного (p<0,05) і зростанням рівня ЦІК в 1,7 рази від вихідного й у 1,5-1,6 рази в порівнянні з іншими групами (р<0,05).
4. Стан внутрішньоутробного плода залежить від ступеня тяжкості ізоімунізації у матері: при легкому ступеню не страждає; при середньому сумнівний у 13,0% і незадовільний в 1,5% випадків; при тяжкому ступеню у 23,1% розцінений як сумнівний і в 5,8% як незадовільний, що свідчить про дистрес плода.
5. Включення операції плазмаферезу до комплексу лікувальних заходів у дітей з тяжким ступенем ГХН від матерів з ізоімунною вагітністю, на відміну від замінного переливання крові, дає можливість: зниження рівня прямого білірубіну в 2,2 рази, а непрямого у 1,5 рази вже після проведення 1 сеансу ПА (р<0,05); зниження погодинного приросту білірубіну в 1,5 рази швидше, ніж після ЗПК (р<0,05); меншого впливу на показники червоної крові (р<0,05); відсутності післягемотрансфузійних реакцій; виключення гемотрансмісивної передачі інфекцій (ВІЛ, вірусних гепатитів та ін.).
6. Застосування плазмаферезу в комплексі лікувальних заходів у вагітних ізоімунізацією за системою АВ0 сприяло зниженню титру неповних антитіл у 2 рази, повних у 4 рази, що дозволило в 12,1 рази зменшити кількість випадків тяжкої гемолітичної хвороби у дітей; а застосування дискретного плазмаферезу у немовлят з тяжкою формою ГХН дозволило в 2,1 рази зменшити кількість ускладнень при ГХН і в 4,1 рази зменшити вартість лікування даної патології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Усі вагітні з О(І) групою крові, незалежно від паритету, повинні проходити обстеження на наявність повних і неповних імунних антитіл за системою АВ0, особливо при наявності у чоловіків групи крові А(ІІ).
2. Найбільш доцільно проводити перше обстеження на антитіла за системою АВ0 в терміні 15-16 тижнів вагітності з наступним контролем у 30-32 тижні. При відсутності росту титру АВ0 антитіл ніякого лікування не потрібно. При збільшенні титру антитіл у 2 і більше разів або при однократному виявленні ізоімунізації середнього або тяжкого ступеня вагітним необхідно призначити комплекс лікувально-профілактичних заходів.
3. При виявленні у вагітної ізоімунізації тяжкого ступеня (імунні повні антитіла (+++), імунні неповні антитіла (++++), сумнівному або незадовільному стані внутрішньоутробного плода рекомендується до комплексу лікувальних заходів включати дискретний плазмаферез, починаючи з 30-32 тижнів вагітності з ексфузією плазми в об’ємі 500-600 мл за один сеанс, кількість сеансів 2-3 на курс лікування.
4. Результати клінічних спостережень дозволяють рекомендувати скринінгове обстеження новонароджених від матерів з ізоімунною вагітністю шляхом постановки прямої проби Кумбса із застосуванням гелевої технології для ранньої діагностики ГХН будь-якого ступеня тяжкості.
5. При виявленні у немовлят тяжкої форми ГХН рекомендується застосування лікувального дискретного плазмаферезу як альтернативи замінному переливанню крові. Показаннями до ПА у немовлят з ГХН є: рівень білірубіну в пуповинній крові більше 76,95 мкмоль/л і гемоглобіну менше 188,1 г/л; приріст білірубіну більше 9,0 ммоль/л на годину; рівень білірубіну у венозній крові 340 мкмоль/л або імовірність підвищення рівня білірубіну до 340 мкмоль/л.
Протипоказанням є критична анемія (гемоглобін нижче 130 г/л).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аряев Н.Л. Гемолитическая болезнь новорожденных / Н.Л. Аряев, А.А. Зеленский, Н.Л. Мерикова К.: Здоров’я, 1992. 154 с.
2. Dudenhausen J.W. Diagnosis and therapy in Rh-incompatibility / J.W. Dudenhausen // Early Hun. Dev. 2002. Vol. 29, № 1-3. P. 237-240.
3. Thompson J. Haemolytic disease of newborn: the new nice guidelines / J. Thompson // J Fam Health Care. 2002. Vol. 12, № 5. P. 133-136.
4. Шейман Б.С. Выбор методов детоксикационной терапии у детей с неуточненным диагнозом / Б.С. Шейман, О.И. Осадчая, Н.А. Волошина // Український журнал екстремальної медицини. 2002 № 3. С.28-32.
5. Геогріянц М.А. Недіабетичні кетоацидози у дитячому віці: клініка, діагностика та ін фузійна терапія. Метод. Рекомендації / М.А. Геогріянц, В.А. Корсунов, Є.В. Шилова Київ, 2006. 22 с.
6. Интесивная терапия в педиатрии. Практическое руководство. Под ред.. В.А. Михельсона. Москва: Гэотар-мед”, 2003. 552 с.
7. Садыков Б.Н. Беременность, иммуноконфликт, нейросенсибилизация / Б.Н. Садыков// Казанский медицинский журнал. 2003. № 4. С.241-248.
8. Жибурт Е.Б. Трансфузиология / Е.Б. Жибурт. Санкт-Петербург: Питер, 2002. 601 с.
9. Козинец Г.И. Практическая трансфузиология / Г.И. Козинец. М.: «Практическая медицина», 2005. С.93-116.
10. Haque K.M. An unusual case of ABO-haemolytic disease of the newborn / K.M. Haque, M. Rahman // Bangladesh Med Res Counc Bull. 2006 Aug. Vol. 26 № 2. P. 61-65.
11. ABO-haemolytic disease of the newborn (ABO-HDN): factors influencing its severity and incidence in Venezuela / [L. Cariani, E. Romano, N. Martinez et al.] // J Trop Pediatr. 2001. Vol. 41, № 1. Р. 14-21.
12. Говалло В.И. Иммунология репродукции / В.И. Говалло. М.: Мир, 1987. 304 с.
13. Virella G. Immunohematology / G. Virella, M.A. Spivey // Immunol. Serv. 1990. Vol. 50. P. 375-378.
14. Adelsberg B.R.. Immunology of pregnacy / B.R. Adelsberg // Mount Sinal J. Med. 2005. Vol. 52. P. 5-10.
15. Narang A. Haemolytic disease of newborn / A. Narang, N. Jain // Neonatal Division, Dept. Of Pediatrics, PGIMER, Sector 12. 2001, Feb. Р. 167.
16. Грязнова И.М. Состояние Т и В-лимфоцитов у беременных, больных сахарным диабетом / И.М. Грязнова, И.Н. Головастиков, Т.В. Себко // Вопросы охраны материнства и детства. 1997. № 4. С.40-44.
17. Kumac A. Humoral and cell-mediated immune responses to herpesvirus antigens durig pregnacy a longituinal study / A. Kumac, D.L. Madden, G.A. Nakevic // J.Clin. Immunol. 2004. Vol. 4. Р. 12-17.
18. Васильева З.Ф. Иммунологические основы акушерской патологии / З.Ф. Васильева, В.Н. Шабалин. М.: Медицина, 1984. 96 с.
19. Булієнко С.Д. Роль дизбалансу тимусзалежних субпопуляций лімфоцитів в генезі пізнього токсикозу вагітних / С.Д. Булієнко, С.М. Мартинов, В.М. Бєсєдін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1989. № 5. С.47-49.
20. Electrophorenic mobilities and levels of T and B-lymphocytes in human pregnancy / [F. Knippel, W. Straube, W. Schutt et al.] // Arch. Gynak. 2004. Vol. 236. P. 61-67.
21. Барсегян О.К. Характеристика Т- и В-звена иммунной системы у беременных с невынашиванием различного генеза / О.К. Барсегян, Н.Ю. Сотникова // Акушерство и гинекология. 1999. № 6. С.23-27.
22. Goodrick M.J. Haemolytic disease of the fetus and newborn due to anti-Fy (a) and the potential clinical value of Duffy genotyping in pregnancies at risk / M.J. Goodrick, A.G. Hadley, G. Poole // Transfus Med. 2003. Des. Vol. 301. P. 4.
23. Особенности гормонально-иммунного статуса при нормальной беременности / [Л.Е. Туманова, О.З. Золотковская, Т.В. Демьянова и др.] // Иммунология репродукции: Тез. докл. К., 1987. С.153.
24. Херодінашвили Ш.Ш. Стан клітинного і гуморального імунітету у здорових вагітних і породіль / Ш.Ш. Херодінашвили // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1988. № 2. С.55-56.
25. Kanhai H.H. Management of severe haemolytic disease with ultrasound-guided intravascular fetal transfusion / H.H. Kanhai, G. Bennebroek, I.L. van Kamp // Vox. Sang. 1999. Vol. 59. P. 180-184.
26. Радыш Т.В. Т-, В-лимоциты и специфические белки беременности при физиологически и патологически протекающей беременности / Т.В. Радыш, С.Н. Толкач // Иммунология репродукции: Тез. докл. К., 2000. С.138.
27. Иммунология привычного невынашивания / [P.J. Chong, W.L.Matzner, W.T.W. Ching et al.] // The female Patient. Vol. 20. 2005. P. 1-4.
28. Показатели гипофизарно-надпочечниковой системы и реакции клеточного иммунитета при нормальной и осложненной поздним токсикозом беременности / [Н.Н. Волкова, Т.С.Быстрицкая, М.Ш. Вербицкий и др.] // Акушерство и гинекология. 2007. № 2. С.32-34.
29. Weinberg E.D. Pregnacy-associated depression of cell-mediated immunity / E.D. Weinberg // Rev. Infec. Diseases. 2004. Vol. 6. P. 814-831.
30. Wainer M. Inhibition of lymphocyte blastogenesis by serum of gravid women: lack of correlation between in vitro immunosupression and alfa-fetoprotein levels / M. Wainer, C.S. Pilho, S.S Papiha. // Scienc. E. Cult. 2006. Vol. 38. P. 678-684.
31. Сравнительная характеристика проточной цитофлуометрии и микротокситочности для оценки эффективности аллоиммунной терапии у пациенток с привычным невынашиванием беременности / [W. Matzner, P. Chong, G.Xu, W.Ching] // Am J Reprod Immunol. Vol. 33. 1995. P. 10-13.
32. Ройт А. Основы иммунологии / А.Ройт. М.: Мир, 1991. 324 с.
33. Стан центральної і периферичної ланок імунної системи при фізіологічному і патологічному перебігу вагітності / [Ю.Я. Гриневич, І.Ф. Лабунець, Л.Г. Югринова та інш.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1992. № 5. С.50-51.
34. Stanworth S. Severe haemolytic disease of the newborn due to anti-Js (b) / S. Stanworth, P. Fleetwood, M.de Silva // Vox Sang. 2001. Vol. 81, № 2. P. 134-135.
35. Contreras M. Аntenatal tests in the diagnosis and assessment of severity of haemolytic disease (Hd) of the fetus and newborn / M. Contreras // Vox Sang. 2004. Vol. 67, suppl. 3. P. 207-210.
36. Transplacental Ig G subclass concentration in pregnancies at risk of haemolytic disease of the newborn / [A. Lubenko, M. Contreras, C.H. Rodeck et al.] // Vox Sang. 2004. Vol. 67, № 3. P. 291-298.
37. Kiefersauer S. Depletion of CD8 T lymphocytes by murine monoclonal CD8 antibodies and restored specific T cell proliferation in vivo in patient with chronic hepatitis C / S. Kiefersauer, Ch. Reiter, H.M. Diepolder // J. Immunol. 1997. Vol. 159, № 8. P. 4064-4071.
38. Decreased levels of helper T-cells / [V. Sridama, P. Pacini, S.L. Jang et al.] // N. Engl. J. Med. 1999. Vol. 307. P. 352-356.
39. Дизик Г.М. Імунний резус-конфлікт: статистика, патогенез, біологічні наслідки / Г.М. Ризик, Л.Н. Лавросько, Н.В. Омельчук // ПАГ. 1996. № 3. С.37-41.
40. Гнатко О.П. Природна та антитілозалежна цитотоксичність лімфоцитів периферичної крові при ускладнеій резус-конфліктом вагітності / О.П. Гнатко // Медичні перспективи. 1999. Том 4. С.60-62.
41. Гусева С.А. Естественная и антителозависимая цитотоксичность лимфоцитов периферической крови в норме и при некоторых заболеваниях системы крови / С.А. Гусева, А.А. Федько // Гематология и трансфузиология. 1992. № 1. С.30-33.
42. Аничкова С.И. Гуморальные факторы иммунорегуляции при осложненной беременности / С.И. Аничкова, Т.Н. Шляхтенко, В.В. Григорьева // Иммунология репродукции: Тез. докл. К., 1987. С.88-89.
43. Instant Notes in Immunology / [P.M. Lydyard, A. Whelan, M.W. Funger et al.] Bios Scientific Publishers. 2003. 336 p.
44. Мирович Д.Ю. Значення порушень імунного статусу у прогнозуванні і доклінічній діагностиці гестозів у вагітних групи ризику / Д.Ю. Мирович, Т.К. Чернова, О.С. Прилуцький // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1991. № 3. С.40-41.
45. Рагимов А.А. Трансфузионная иммунология / А.А. Рагимов, Н.Г. Дашкова. М.: ВУНМЦ, 2000. С.148-200.
46. Beer A.E. Reproductive medicine program Finch University of Health Science / A.E. Beer, J. Kwak // Chicago Medical. School. 1999-2000.
47. Chan F. Prenatal RHD gene detrmination and dosage analysis by PCR: clinical evaluation Prenat / F. Chan // Diagn. 2001. Vol. 21, № 4. Р. 321-326.
48. Crombach G. Fetal RhD genotyping on amniocytes in alloimmunised pregnancies using fluorescence duplex polymerase chain reaction / G. Crombach // Br.J. Obstet. Gynecol. 1997. Vol. 104. Р. 15-19.
49. Crombach G. Reliability and clinical application of fetal RhD genotyping with two different fluorescent duplex polymerase chain reaction assay: three years experience / G. Crombach // Am. J. Obstet. Gynecol. 1999. Vol. 180. № 2. P. 435-440.
50. Назаренко Л.Г. Затримка внутрішньоутробного розвитку плода і деякі імунологічні порушення при вагітності / Л.Г. Назаренко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1993. № 3. С.43-44.
51. Hanton-Lundbery K. Association of ABO-incomposibility with elevation of nucleated red blood cells counts in term neonates / K. Hanton-Lundbery, R. Kirby // Am.J. Obstet. Gynecol. 2000. Vol. 183, № 6.
52. Lee S., Senuett Ph., Overton T. Prenatal diagnosis of kell blood group genotypes: Kell 1 Kell 2 / S. Lee, Ph. Senuett, T. Overton // Am. J. Obst. Gynec. 1996. Vol. 175, № 2. Р. 455-460.
53. Moise K. Non-anti-D antibodies in red-cell alloimmunization / K. Moise // Europ. J. Obst. Gynec. And Reprod. Biology. 2000. Vol. 92, № 1. Р. 75-81.
54. Loke Y. Immunological aspects of human implantation / Y. Loke, A. King // J. Reprod. Fertil. Supplement. 2000. Vol. 55. Р. 83-90.
55. Плейфер Дж. Наглядная иммунология / Дж. Плейфер / Пер. с англ. М.: Гэотар медицина”, 1998. 95 с.
56. Белкин А.А., Зислин Б.Д., Инюшкин С.Н. Опыт применения нимотопа у беременных женщин с тяжелым гестозом / А.А. Белкин, Б.Д. Зислин, С.Н. Инюшкин // Перинатальная анестезиология и интенсивная терапия матери, плода и новорожденного: Сб. науч. тр. Екатеринбург, 1999. С.55-58.
57. Ветров В.В. Роль молекул средней массы в патогенезе позднего токсикоза беременных / В.В. Ветров, В.В. Леванович // Акуш. и гин. 1990. № 8. С.50-54.
58. Пикуза О.И. Некоторые дискуссионные аспекты влияния гестоза на состояние гематологического барьера / О.И. Пикуза, Ю.Я. Александрова // Казанский мед. журн. 1998. № 1. С.5253.
59. Гестозы (патогенез, диагностика, терапия) / [Г.М. Савельева, Р.И. Шалина, О.Б. Панина, М.А. Курцер] // Актуальные вопросы диагностики, профилактики и лечения гестоза: Мат. Международного симпозиума. М., 1998. С.8-9.
60. Серов В.Н. Профилактика материнской смертности / В.Н. Серов // Актуальные проблемы акушерства, гинекологии и перинатологии: Мат. 3-го росс. науч. форума. М., 2001. С.365-368.
61. Roberts J.M. Preeclampsia: What we know and what we do not know / J.M. Roberts // Semin. Perinatol. 2000. Vol. 24, № 1. P. 24-28.
62. Oleszczuk J. Alterations in the immune system of patients with imminent preterm labour / J. Oleszczuk, D. Darmochwal-Kolarz, B.Leszczynska-Gorzelak // Gynec. Obstet. Invest. 2000. Vol. 49, № 2. P. 110-113.
63. Актуальные проблемы невынашивания беременности / [В.М. Сидельникова, З.С.Ходжаева, А.А. Агаджанова и др.] М., 2001. С.365-368.
64. Интенсивная терапия в акушерстве и гинекологии (эфферентные методы) / [В.И. Кулаков, В.Н. Серов, А.М. Абубакирова, Т.А. Федорова]. М., 1998. 206 с.
65. Иммунные механизмы развития гемолитической болезни новорожденных / [Н.Н. Кеворков, Н.Б. Нагойвзина, Ю.А. Князев и др.] // Педиатрия. 1991. № 5. С.13-20.
66. Gibble J.W. Maternal immunity to red cell antigens and fetal transfusion / J.W. Gibble, P.M. Ness // Clin. Lab. Med. 2003. Vol. 12, № 3. Р. 553-576.
67. Urbaniak S.J. RhD haemolytic disease of the fetus and the newborn / S.J. Urbaniak, M.A. Greiss // Blood Rev. 2000. Vol. 14, № 1. Р. 44-61.
68. Трунова Л.А. Иммунология репродукции / Л.А. Трунова. Новосибирск: Наука”, 1984. 458 с.
69. Luban N. Haemolytic disease of newborn: progenitor cells and late effects / N. Luban // N. Engl. J. Med. 1998. Vol. 338. Р. 830-831.
70. Гриневич Ю.Я. / Ю.Я. Гриневич, І.Ф. Лабунець, Л.Г. Югринова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1992. № 5. С.50-51.
71. Каракаш С.И. Характеристика циркулирующих иммунных комплексов при резус-конфликтной беременности / С.И. Каракаш, С.Я. Сольский, С.М. Клименко // Иммунология репродукции. Тез. докл. К., 1987. С.124-125.
72. Кочи М.Н. Клиническая патология беременности и новорожденного / М.Н. Кочи, Г.Л. Гилберт, Дж. Браун М.: Медицина, 1986. 447 с.
73. Способ выявления иммунных анти-А, анти-В антител в сыворотке крови человека: Метод. рекомендации ЛНИИГПК / [К.Н. Климова, Н.М. Минеева, М.А. Матвеева и др.] Л., 1989. 5 с.
74. Heddl N.M. A retrospective study to determine the risk of red cell alloimmunization and transfusing during pregnancy / N.M. Heddl, A. Klame, А. Frasseno // Transfusion. 2003. Vol. 33. Р. 217-220.
75. Змушко Е.И. Клиническая иммунология / Е.И. Змушко, Е.С. Белозеров, Ю.А. Митин СПб.: Питер, 2001. 567 с.
76. Белозеров Е.С. Клиническая иммунология и аллергология / Е.С. Белозеров, В.С. Машкевич, А.А. Шортанбаев Алматы: Кайнар, 1992. 406 с.
77. Павлюк Р.П. Біологічна роль імунних анти-А та анти-В антитіл в розвитку гемолітичної реакції в організмі реципієнтів і вагітних. Принципи лабораторного визначення / Р.П. Павлюк, Г.М. Ризик, Л.Н. Лавровська // Український журнал гематології та трансфузіології. 2004. № 3. С.52-55.
78. Иммунопатогенез и лечение генитального герпеса и хламидиоза / Под ред. В.А. Исакова, Ю.В. Аспеля Новгород: СПб, 1999. 152 с.
79. Анти-А, анти-В гемолизины сыворортки крови как возможные индукторы развития иммунных конфликтов у беременных / [Г.М. Дизик, Р.П. Павлюк, Л.Н. Лавровская, Г.Н. Любарец] // Український журнал гематології та трансфузіології. 2004. № 4. С.13-17.
80. Сидельникова В.М. Гемолитическая болезнь плода и новорожденного / В.М. Сидельникова, А.Г.Антонов. М.: Триада Х, 2004. 192 с.
81. Дизик Г.М. Структурно-функціональні особливості ізосерологічної системи груп крові АВ0 (Н) як складової частини іммунного гемостазу людини / Г.М. Дизик // Імунологія та алергологія. 2001. № 1. 36-39.
82. Шабашова Н.В. Лекции по клинической иммунологии / Н.В. Шабашова. СПб, 1998. 113 с.
83. Визначення імунних гемолізінов у сироватці крові людини / Методичні рекомендації КНДІГПК / [Г.М. Дизик, І.С.Шумега, Л.Н. Лавровська та співавт.] К., 1998. 7 с.
84. Иммуносерология (нормативные документы). М., 1998 (МЗ РФ, РАМН).
85. Минеева Н.В. Антигены эритроцитов. Методы определения групп крови и резус принадлежности / Н.В. Минеева. СПб, 1999. 40 с.
86. Mupunemuda R.H. Key Topics in Neonatology / R.H. Mupunemuda, M. Watkinson. Taylor&Frareis. 1998. Р. 352.
87. Ткаченко Н.В. Особливості фетоплацентарного комплексу та корекція його порушень при резус-конфліктній вагітності: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Н.В.Ткаченко. К., 1997. 16 с.
88. Transport of immuhoglobulin G and its subclasses across the in vitro-perfused human placenta / [A. Malek, R. Sager, A. Zakher, H. Schneider] // Am J Obstet Gynecol. 2005. Vol. 173. Р. 760-767.
89. Браун Э. Дж. Комплемент / Э. Дж. Браун, К.А. Джойнер, М.М. Фрэнк // Иммунология под ред. У. Пола в 3-х томах. М.: Мир, 1989. Т. 3. С.89-118.
90. Complement is not activated in ABO-haemolytic disease of the newborn / [H.A.A. Brouwers, M.A.M. Overbeeke, E. Huiskes, M.J.E. Bos] // Br J Haematol. 2006. Vol. 68. Р. 363-366.
91. Hari Y. The Complement Activating Capacity of Maternal Ig antibodies to Blood Group A in Paired Mother / Y. Hari, E.C. von Allmen // Child Serum Samples. Voxsanguinis. 2006. Vol. 74. Р. 95-100.
92. Usha K.K. Detection of high risk pregnancies with relation to ABO haemolytic disease of newborn / K.K. Usha, P.V. Sulochana // Indian J. Pediatr. 2001. Vol. 65, № 6. Р. 863-865.
93. Phagocytosis and erythroblastosis: 1. Modification of the neonatal response with promethazine hydrochloride / [J.P. Gusdon, M.R. Caudle, G.A. Herbst et al.] // Am. J. Gynecol. 1986. Vol. 125. P. 224-231.
94. Серов В.Н. Практическое акушерство / В.Н. Серов, А.Н. Стрижаков, С.А. Маркин М.: Медицина, 1989. 512 с.
95. Caudl M.R. The potential role of immunosupression plasmaferesis and desensitization as treatment modalities for Rh-immunization / M.R. Caudl, J.R. Scott // Clin. Obstet. Gynecol. 1992. Vol. 25, № 2. Р. 313-319.
96. Дранник Г.Н. Иммунотропные препараты / Г.Н. Дранник, Ю.А. Гриневич, Г.М. Дизик К.: Здоров'я, 1994. 381 с.
97. Шуваева Б.А. Ингибиторная терапия резус-конфликта: Автореф. дис. канд. мед.наук / Б.А. Шуваева. Смоленск, 1971.
98. Зайнулина М.С.Роль дисфункции эндотелия в патогенезе плацентарной недостаточности / М.С.Зайнулина // Региональное кровообращение и микроциркуляция. 2003. Т. 2, № 3 (6). С.36-42.
99. Боровская Т.Ф. Особенности иммунных взаимоотношений в системе «матьплацентановорожденный» при угрозе прерывания беременности и ОГ-гестозе / Т.Ф. Боровская, Е.А. Ганьчева, В.К. Козлов // Иммунология. 1998. № 4. С.46-49.
100.