ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ АНЕВРИЗМ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ ІШЕМІЧНОГО ГЕНЕЗУ.

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ХІРУРГІЇ
ім. М. М. АМОСОВА

На правах рукопису

Руденко Сергій Анатолійович
УДК: 616.124-007.64-089

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ АНЕВРИЗМ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ ІШЕМІЧНОГО ГЕНЕЗУ.

14.01.04 серцево-судинна хірургія
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

Науковий керівник:
Книшов Геннадій Васильович,
доктор медичних наук, професор,
академік НАН України та АМН України

Київ 2008

ЗМІСТ

стр.
ЗМІСТ...2
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.3
ВСТУП .5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ............11
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...37
Розділ 2.1. Характеристика клінічного матеріалу........ 37
Розділ 2.2.Методи дослідження....47
РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА АНЕВРИЗМ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА...53
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИКИ ОПЕРАЦІЇ.65
РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПОСТІНФАРКТНИХ АНЕВРИЗМ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ........... 73
Розділ 5.1. Інтраопераційна характеристика пацієнтів..73
Розділ 5.2. Аналіз ускладнень раннього післяопераційного періоду....80
Розділ 5.3 Аналіз летальних випадків у ранньому післяопераційному періоді.95
Розділ 5.4. Порівняльний аналіз віддалених результатів операцій у хворих досліджуваних груп..99
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ.116
ВИСНОВКИ.131
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....134

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АЛШ аневризма лівого шлуночка
ВА вінцева артерія
ВАБК внутрішньоаортальна контрапульсація
ВШ вінцеве шунтування
ГГК гілка гострого краю
ГПМК гостре порушення мозкового кровообігу
ГССН гостра серцево-судинна недостатність
ГХ гіпертонічна хвороба
ДГ діагональна гілка
ЕКГ електрокардіографія
ЕхоКГ ехокардіографія
ІМ інфаркт міокарда
ІХС ішемічна хвороба серця
ЗМШГ задня міжшлуночкова гілка
КВГ контрастна вентрикулографія
КДО кінцево-діастолічний об`єм
КДТ кінцево-діастолічний тиск
КСО кінцево-систолічний об`єм
КТ комп`ютерна томографія
ЛШ лівий шлуночок
ЛВА ліва вінцева артерія
МШП міжшлуночкова перетинка
МН мітральна недостатність
НД не достовірно
НІССХ Національний серцево-судинний інститут
ОГ огинаюча гілка
ПВА права вінцева артерія
ПМШГ передня міжшлуночкова гілка
ПШ правий шлуночок
СН серцева недостатність
ССН серцево-судинна недостатність
УО ударний об`єм
ФВ фракція викиду
ХНК хронічна недостатність кровообігу
ЦНС центральна нервова система
ШК штучний кровообіг
ШКК шлунково-кишкова кровотеча
EVCPP endoventricular circular patch plasty

ВСТУП

Актуальність дослідження. Ішемічна хвороба серця (ІХС) є однією з найбільш розповсюджених і найбільш небезпечних хвороб [1,2,3]. За даними Коваленко і співавторів в Україні нараховується більше 7 мільйонів хворих на ІХС. Прогресуючий перебіг ІХС часто призводить до інфаркту міокарда, який, в свою чергу, часто ускладнюється розвитком аневризми лівого шлуночка (АЛШ) [4,5,6]. Особливо актуальною проблема лікування АЛШ є для України, якщо в США частка хворих з АЛШ серед всіх прооперованих з приводу ІХС складає менше 1%, то в Україні більше 18%. Неблагоприємний і природній перебіг АЛШ при консервативному лікуванні: до кінця п`ятого року залишаються живими 52% хворих, а до десятого року - 18% [7].
Основними ускладненнями, що призводять до летальних наслідків при природному перебігу АЛШ, є серцева недостатність (СН), тромбоемболії судин великого кола кровообігу, порушення ритму серця [8,9]. Єдиним ефективним методом, здатним попередити розвиток небезпечних ускладнень АЛШ, є хірургічне втручання [10,11,12]. В той же час, незважаючи на значний прогрес в кардіохірургії, операції з приводу АЛЖ супроводжуються набагато більшою летальністю, ніж операції з приводу інших форм ІХС [13]. Причина цього криється в тому, що всі етапи хірургічного лікування АЛШ: діагностика за допомогою сучасних методів дослідження серцево-судинної системи, вибір оптимальної методики реконструкції лівого шлуночка (ЛШ), забезпечення операції та післяопераційного періоду вивчені та освітлені в літературі недостатньо [14,15,16,17]. Стандартні критерії електрокардіографічної (ЕКГ) діагностики дозволяють виявити АЛШ менше ніж в половині випадків її наявності. Контрастна вентрикулографія , що вважається золотим стандартом” діагностики АЛШ, не є загальнодоступною на сьогодні в Україні. В той же час практично відсутня хірургічна інтерпретація даних одного з найбільш доступного та інформативного методу ехокардіографії (ЕхоКГ).
Чільне місце в досягненні гемодинамічного ефекту операції займає методика реконструкції ЛШ [9,10,18-21]. Кількість використовуваних на сьогодні методик відносно невелика. В той же час, в літературі відсутні єдині критерії застосування того чи іншого варіанту реконструкції ЛШ.
Поряд з адекватністю хірургічної корекції важливу роль в забезпеченні позитивних безпосередніх результатів операції відіграє інтраопераційне забезпечення втручання, серед якого головну роль відіграє захист міокарду. В той же час, в сучасній літературі відсутня єдина думка щодо оптимальної методики захисту міокарду при корекції аневризми лівого шлуночка використання кристалоїдної чи кров`яної кардіоплегії, штучної фібриляції. Неадекватність захисту міокарду є одним з чинників розвитку серцево-судинної недостатності (ССН) після операції, яка є провідною причиною летальних наслідків при цій операції [9,22,23].
Більшість публікацій, присвячених хірургії АЛШ, базуються на відносно невеликій кількості спостережень, що не перевищує 200 випадків [4,9,13,15,20,23-28]. Досвід Національного інституту серцево-судинної хірургії (НІССХ) є одним з найбільших у світі і лише за період 1996-2007 років включає 789 операцій резекції АЛШ, що дає можливість проведення аргументованого дослідження проблем хірургічного лікування АЛШ.
Резюмуючи сказане вище, можна сказати, що в сучасній літературі відсутні наукові дослідження, які містять статистично достовірний порівняльний аналіз застосування різних методик хірургічної корекції АЛШ, що включають доопераційний та післяопераційний етапи.
Віддалений післяопераційний період найбільш повно характеризує ефективність любого методу лікування в той же час в сучасній літературі відсутня порівняльна характеристика ефективності основних хірургічних методик лікування АЛШ у віддаленому післяопераційному періоді [4].
Наведені вище дані свідчать, що вдосконалення діагностики та оптимізація хірургічної корекції, інтра- та післяопераційного лікування пацієнтів з постінфарктною АЛШ є актуальною і практично важливою роботою.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з основними напрямками науково-дослідної роботи Національного Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України та є фрагментом комплексної планової теми, яка виконується інститутом в 2006-2008 роках: «Розробити методи хірургічного лікування ускладнених форм ішемічної хвороби серця» (№ державної реєстрації 0106U001331, шифр теми ГК.06.01.14).
Мета дослідження: Розробка, обґрунтування та впровадження найбільш ефективних методів хірургічної корекції аневризми лівого шлуночка, які ведуть до покращення якості життя та збільшують його тривалість у хворих після операції.
Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні задачі:
1. Дослідити демографічні особливості захворюваності ІХС, ускладненої розвитком аневризми лівого шлуночка.
2. Визначити анатомічні варіанти АЛШ, особливості колатерального кровотоку та ступінь ураження вінцевих артерій.
3. Дослідити клінічні прояви АЛШ та виявити патофізіологічні передумови їх розвитку.
4. Визначити діагностичну цінність основних методів обстеження хворих при підозрі аневризми лівого шлуночка та оптимізувати схему діагностики аневризм.
5. Обґрунтувати оптимальні методики хірургічної корекції АЛШ в залежності від її локалізації та необхідність шунтування вінцевих артерій.
6. Розробити методи адекватного захисту міокарда та зменшити час його ішемії.
7. Провести аналіз основних ускладнень при хірургічному лікуванні АЛШ і розробити заходи по їх попередженню та лікуванню.
8. На основі аналізу та оцінки безпосереднього та віддаленого періоду після операції визначити фактори, що негативно впливають на результат операції і запропонувати методики їх профілактики.
9. Оцінити якість та тривалість життя хворих у післяопераційному періоді.
Об`єкт дослідження: 789 хворих з післяінфарктною аневризмою лівого шлуночка.
Предмет дослідження: методики діагностики, хірургічного лікування аневризми лівого шлуночка, ефективність втручання в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді.
Методи дослідження: загальноклінічні, рентгенконтрастні методи дослідження серця і судин, електрокардіографія, ехокардіографія, рентгенографія, комп`ютерна томографія, доплерографія судин головного мозку, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Представлена робота є першим вітчизняним дослідженням, в якому розглянутий механізм формування аневризми лівого шлуночка, проведений порівняльний аналіз діагностичної цінності різних методів дослідження серцево-судинної системи при виявленні АЛШ, обґрунтовані покази до хірургічного лікування, розроблені найбільш ефективні методи корекції постінфарктних аневризм лівого шлуночка та проведено їх порівняльний аналіз. Вперше представлене обґрунтування застосування методики ендовентрикулопластики з використанням латки та отриманий задовільний результат.
Результати проведених досліджень дозволили вперше визначити анатомо-фізіологічні критерії використання різних методик хірургічної корекції післяінфарктних АЛШ. Проведене дослідження дозволило вперше обґрунтувати протокол використання найбільш ефективного захисту міокарду при даному виді операції.
Проведений в ході дослідження аналіз безпосередніх та віддалених результатів операцій дозволив оптимізувати до- , інтра- та післяопераційне ведення пацієнтів, що сприяє підвищенню ефективності втручання.
Практичне значення результатів дослідження. Проведений порівняльний аналіз інформативності різних методів дослідження серцево-судинної системи дозволив оптимізувати схему діагностики АЛШ.
В представленій роботі вперше наведені покази для використання індивідуальної методики хірургічної корекції післяінфарктних АЛШ з відновленням кровотоку в ураженій вінцевій артерії.
Проведені дослідження дозволили вдосконалити методику та оптимізувати схему захисту міокарда при даному виді операції.
Доведено, що використання адекватної хірургічної методики корекції АЛШ в поєднанні з оптимальним методом захисту міокарда дозволило знизити частоту ССН ІІ-ІІІ ст. з 64,6% до 11,1%, а летальність - з 10,4% до 2,7%.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практику і знаходять застосування у відділах Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України, Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова АМН України, відділенні кардіо- та ендоваскулярної хірургії Хмельницької обласної лікарні, Черкаському обласному кардіологічному центрі.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням здобувача. Автором самостійно проведені літературний і патентно-інформаційний пошук, сформульовані мета і завдання дослідження, розроблені основні теоретичні і практичні положення роботи.
Автором зібрано клінічний матеріал дослідження і проведено його аналіз. Дисертант брав безпосередню участь в доопераційній підготовці, оперативному лікуванні і післяопераційному веденні більшості пацієнтів, проводив їх обстеження у віддалені строки спостереження.
Результати дослідження співавторів в дисертації не приводяться. Автором самостійно опрацьовано всю клінічну частину дослідження. Науковий аналіз, статистична обробка даних, узагальнення результатів дослідження, обґрунтування висновків і практичних рекомендацій виконано безпосередньо дисертантом. Здобувачем підготовані до друку статті, написані всі розділи дисертаційної роботи і автореферату, проведено текстове та графічне оформлення результатів.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були оприлюднені на XIV науковій конференції Асоціації серцево-судинних хірургів України (Донецьк, 2006р.), 55 конференції Європейської асоціації серцево-судинних хірургів (С.-Петербург, 2006), XVІ конференції Асоціації серцево-судинної хірургів України з міжнародною участю Актуальні проблеми кардіохірургії” (Одеса 2008 р.), Російському національному конгресі кардіологів (Москва, 2008).
Матеріали дисертації апробовані на спільному засіданні відділень і лабораторно-діагностичних підрозділів Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України та кафедри хірургії серця та магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 25 вересня 2008 року.
Публікації. За результатами дослідження дисертантом опубліковано 12 наукових робіт, з них 6 статей, в т.ч. 4 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 - у міжнародниму журналі;5 тез, в т.ч. 4 - у міжнародних виданнях; отримано 1 деклараційний патент на винахід, що безпосередньо пов`язаний з темою дисертації.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація побудована за класичним типом та викладена на 155 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, 5 розділів, заключення, висновків, списку використаних джерел літератури, який містить 189 найменування, 53- на кирилиці, 136 на латиниці. У роботі представлено 15 рисунків, 4 діаграми і 45 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в розробці та впровадженні ефективних методів хірургічної корекції АЛШ, які ведуть до покращення безпосередніх та віддалених результатів лікування.
1. Проблема хірургічного лікування АЛШ є актуальною для України частота операцій резекції (пластики) АЛШ досягає 18% серед всіх хірургічних втручань з приводу ІХС, що майже в 20 разів більше, ніж в розвинутих країнах світу (Великобританія, Німеччина, США).
2. Діагностика АЛШ має базуватися на поєднаному (кумулятивному) аналізі даних інвазивних та неінвазивних методів досліджень, серед яких найбільш достовірними є дані КВГ (достовірність 98,7%). КТ дещо поступається КВГ за діагностичною цінністю виявлення АЛШ, але має незаперечну перевагу при виявленні тромбозів ЛШ.
3. Аневризма ЛШ частіше діагностується у пацієнтів чоловічої статі (91,4%), що відповідає структурі захворюваності ІХС. Більш молодий середній вік хворих АЛШ (53,4+9,0 р.), порівняно з хворими ІХС взагалі, може свідчити про недосконалість розвитку компенсаторної системи кровопостачання міокарду, як про одну з причин розвитку ІМ.
4. В абсолютній більшості випадків АЛШ локалізувалася в передньо-боковій стінці ЛШ виникнення її в цій зоні зумовлено проксимальною оклюзією ПМШГ ЛВА. Задньо базальна локалізація АЛШ зустрічається рідко ( 1,3% ), виникнення її зумовлено оклюзією ПВА.
5. Розвиток АЛШ супроводжується значним порушенням скорочувальної функції міокарду ЛШ: зниження ФВ ЛШ спостерігається у 77,9% хворих, причому у 19,5% спостерігається значне зниження ФВ ЛШ (<35%). Клінічними ознаками зниження ФВ ЛШ були прояви ХНК, які спостерігались у 94,6% хворих. До ІІІ-ІV класу NYHA відносилися 63,6% хворих, що свідчить про вираженість порушень гемодинаміки при АЛШ.
6. Нормалізація внутрішньосерцевої гемодинаміки залежить від адекватності корекції патологічних змін форми та об`єму ЛШ. Вибір оптимальної методики хірургічної корекції АЛШ має базуватись на локалізації акінетично- дискінетичної зони. При передньо боковій, передньо верхівковій локалізації АЛШ та при аневризмі верхівки ЛШ показана лінійна пластика ЛШ. При поширенні патологічного процесу на МШП ( передньо перетинково верхівкова АЛШ ) методом вибору є ендовентрикулопластика. При ураженні ще й задньої стінки ЛШ виникає потреба ендовентрикулопластики з внутрішньою циркулярною латкою.
7. Ключовим моментом попередження післяопераційного ГІМ і обумовленої ним гострої ССН є вибір оптимального методу захисту міокарда. За нашими даними при хірургічній корекції АЛШ найбільш ефективним є антеградне введення кардіоплегічного розчину «Кустодіол», доповнене, при відсутності проксимальних анастомозів, внутрішньошунтовим введенням. При цьому обов`язковою складовою є передування виконання дистальних анастомозів пластиці ЛШ. Штучна фібриляція є оптимальним методом захисту міокарда при невеликих АЛШ, корекція яких не вимагає часу більше 30 хвилин. Дотримання запропонованого алгоритму захисту міокарду дозволило знизити частоту післяопераційного ГІМ з 7,3% до 0,1% (р < 0,01).
8. Серцево-судинна недостатність є найбільш частим і найбільш небезпечним ускладненням операції з приводу АЛШ. Диференціальне використання різних методик хірургічної корекції в залежності від анатомічних варіантів АЛШ в поєднанні з уніфікацією методики захисту міокарда дозволило знизити частоту ССН ІІ-ІІІ ст. у 6 разів ( з 64,6% до 11,1%)(р < 0,001). Розвиток тяжкої ССН після хірургічної корекції АЛШ вимагає використання ВАБК.
9. Основними причинами летальних наслідків при хірургічному лікуванні АЛШ є ССН та ГПМК. Найбільший вплив на рівень операційної летальності мають ФВ ЛШ та відповідність методики операції анатомічним змінам форми та об`єму ЛШ. Скрупульозне врахування патогенетичних механізмів розвитку летальних ускладнень, розробка та впровадження заходів їх попередження дозволили значною мірою зменшити негативний вплив зниженої скорочувальної властивості ЛШ на безпосередні результати операції та знизити летальність з 10,4% (1996-1999рр.) до 2,7% (2000-2007рр.) (р < 0,01).
10. Аналіз віддалених результатів хірургічного лікування АЛШ свідчить про переваги диференційованого підходу до вибору методики пластики ЛШ: 93,1% хворих відзначали позитивний результат через 1 рік після операції і 84,8% через 5 років (проти 82,7% та 70,0% відповідно у групі 1). В більш високий функціональний клас перейшли 86,3% хворих проти 70,2% групи 1. Приріст ФВ ЛШ зафіксовано у 75,8% проти 63,4% групи 1. На 5 рік спостереження виживаність хворих в групі №2 була вище ніж в групі 1 (83,1% проти 76,8%).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Menicanti L. The Dor procedure: What has changed after fifteen years of clinical practice? / L. Menicanti, M. Di Donati // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2002. V. 124. P. 886890.
2. Современное общество и сердечнососудистая хирургия: тез. докл. V Всероссийского съезда сердечнососудистых хирургов / наук. ред. Л.А. Бокерия. Москва: Мед., 1999. 147 с.
3. Миронков Б.Л. Оценка функционального состояния и эффективности реваскуляризации миокарда у больных с осложненными формами ишемической болезни сердца: автореф. дис. на соискание наук. степени доктора мед. наук: спец. 14.01.04 сердечнососудистая хирургия” / Б. Л. Миронков. Москва, 2000. 37 с.
4. Castiglioni A. Surgical restoration of the left ventricle for postinfafction aneurysm / A. Castiglioni, A. Quarti, A. Blasio [et al.] // Ital. Heart. J. 2002. V. 3. P. 370374.
5. Целуйко В. Й. Вплив хірургічної реваскуляризації міокарду на його функціональний стан та перебіг ІХС / В. Й. Целуйко, А. В. Руденко, Я. О. Перемот // Проблеми медичної науки та освіти. 2005. № 4. С. 1416.
6. Амосова Е. Н. Метаболическая терапия повреждения миокарда, обусловленного ишемией: новый подход к лечению ишемической болезни сердца и сердечной недостаточности / Е. Н. Амосова // Укр. кардиол. журн. 2000. № 3. С. 8592.
7. Фитилева Л. М. Тактика выбора оптимального лечения при угрожающих формах хронической ишемической болезни сердца / Л. М. Фитилева, Н. С. Бусленко // Актуальные проблемы сердечно-сосудистой хирургии. 1986. С. 216217.
8. Edmunds L. H. Cardiac Surgery in the adult / Edmunds L. H., Glower D. D., Lowe J. E. New York, 2003. 1542 p.
9. Di Donato M. Effects of the Dor procedure on left ventricular dimension and shape and geometric correlates of mitral regurgitation one year after surgery / M. Di Donato, M. Sabatier, V. Dor // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2001. V. 121. P. 9196.
10. Kramer C. M. Reverse remodeling and improved regional function after repair of left ventricular aneurysm / C. M. Kramer, J. A. Magovern, W. J. Rogers [et al.] // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2002. V. 123. P. 700706.
11. Sepic J. Minimally invasive Port-Access repair of a left ventricular pseudoaneurysm / J. Sepic, S. F. Aranki, L. H. Cohn [et al.] // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2002. V. 124. P. 12421243.
12. Урсуленко В.И. Хирургическое лечение постинфарктных аневризм левого желудочка при использовании разных способов пластики левого желудочка после аневризмэктомии у больных ИБС / В. И. Урсуленко // Фізика живого 2008. V. 16. С. 152160.
13. Lundblab R. Surgery for left ventricular aneurysm: Early and late survival after simple linear repair and endoventricular patch plasty / R. Lundblab, M. Abdelnoor, J. Svenneving // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2004. V. 128. P. 449456.
14. Athanasuleas C. L. Surgical anterior ventricular endocardial restoration (SAVER) in the dilated remodeled ventricle after anterior myocardial infarction. RESTORE group. Reconstructive Endoventricular Surgery, returning Torsion Original Radius Elliptical Shape to the LV / C. L. Athanasuleas, A. W. Stanley, G. D. Buckberg [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 2001. V. 37. P. 11991209.
15. Rateliffe M. B. Ventricular volume, chamber stiffness, and function after anteroapical aneurysm plication in the sheep / M. B. Rateliffe, A. W. Wallace // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2000. V. 119. P. 115124.
16. Mickleborough L. L. Left ventricular reconstruction for ischemic cardiomyopathy / L. L. Mickleborough // Semin. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2002. V. 14. P. 144149.
17. Caldeira C. A simple method of LV reconstruction without patch for ischemic cardiomyopathy / C. Caldeira, P. McCarthy // Ann Thorac Surg. 2001. V. 72. P. 21482149.
18. Matsui Y. Overlapping cardiac volume reduction operation / Y. Matsui, Y. Fukada, Y. Suto [et al.] // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2002. V. 124. P. 395397.
19. Bolooki H. Factors affecting late survival after surgical remodeling of left ventricular aneurysms / H. Bolooki, E. DeMarchena, S. Mallon [et al.] // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2003. V. 126. P. 374383.
20. Marchenko A. V. Left ventricular dimension and shape after postinfarction aneurysm repair / A.V. Marchenko, A.M. Cherniavsky, T.L. Volokitina [et al.] // Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2005. V. 27. P. 475480.
21. Tanoue Y. Ventricular energetics in endoventricular circular patch plasty for dyskinetic anterior left ventricular aneurysm/ Y. Tanoue, H. Ando, F. Fukumura [et al.] // Ann. Thorac. Surg. 2003. V. 75. P. 12051208.
22. Pеконструктивная хирургия постинфарктных аневризм левого желудочка / [Чернявский А. М., Караськов А. М., Марченко А. В., Хапаев С. А.]. Новосибирск: ННИИПК им. акад. Е. Н. Мешалкина, 2003. 179 с.
23. McCarthy P. Synergistic approaches in the surgical treatment of heart failure: complex solution for complex problems / P. McCarthy // Semin. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2002. V. 14. P. 187189.
24. McCarthy P. Ventricular aneurysms, shock, and late follow-up in patients with heart failure / P. McCarthy // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2003. V. 126. P. 323325.
25. Dor V. Left ventricular reconstruction: The aim and the reality after twenty years / V. Dor // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2004. V. 128. P. 1720.
26. Mickleborough L. L. Left ventricular reconstruction: early and late results / L. L. Mickleborough, N. Merchant, J. Ivanov // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2004. V. 128. P. 2737.
27. Antunes P. A. Left ventricular aneurysms: early and long-term results of two types of repair/ P. A. Antunes, R. Silva, J. Ferrao [et al.] // Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2005. V. 27. P. 210215.
28. Colli A. Is endoaneurysmorrhaphy superior to linear suture for left ventricular aneurysm repair? / A. Colli, F. Cocconcelli, M. Barchetti [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 2003. V. 41. P. 338.
29. Коваленко В. М. Сучасний стан кардіології в Україні і перспективи втілення нових технологій діагностики і лікування / B. M. Коваленко // Журн. АМН України. 2004. T. 10. С. 268272.
30. Коваленко В. М. Серцево-судинні захворювання / В. М. Коваленко, М. І. Лутай. К.: ТОВ «ПРА «Здоров'я України», 2005. 542 с.
31. Eagle E. ACC/AHA Guidelines for CABG surgery / E. Eagle // J. C. C. 1999. V. 34. P. 1262-347.
32. Акимов А.Б. Клинико-эхографические варианты постинфарктных аневризм левого желудочка / А.Б. Акимов // Врачеб. дело. 1988. N 1. C. 3941.
33. Выбор метода лечения постинфарктных аневризм у лиц пожилого возраста: тези доповідей 3-ї наук. конф. Асоціації серцево-судинних хірургів України. / АМН України, МОЗ України, ІССХ АМН України. К.: Віпол, 1995. 181 с.
34. Олеарчик А. С. Эндоаневризморафия левого желудочка / А. С. Олеарчик, Х. М. Шариф // Грудная и сердечн.-сосуд. хирургия. 1994. N 5. С. 1013.
35. Рабкин И. Х. Постинфарктная аневризма сердца: клиника и сократительная функция миокарда в отдаленном периоде после хирургического лечения / И. Х. Рабкин, В. М. Ткаченко, А. М. Абугов [и др.] // Кардиология. 1986. № 9. С. 3337.
36. Сумароков А. В. Клиническая кардиология: [для кардиологов, врач. функц.диагност., студ. мед. вузов.] / А. В. Сумароков, В. С. Моисеев. Москва : Медицина, 1986. 368 с.
37. Солєйко О. В. Клінічна еволюція хронічної постінфарктної аневризми серця / О. В. Солєйко // Мистецтво лікування. 2008. № 5. С. 6064.
38. Книшов Г. В. Принцип «золотого сечения» в регуляции сердечно-сосудистой системы: теоретические и клинико-физиологические исследования / Г. В. Книшов, Б. Л. Палец, Е. Ф. Настенко // Журн. АМН Украины. 2000. № 6. С. 235251.
39. Архипов С. Н. Ультразвуковая кардиография в диагностике постинфарктных аневризм ЛЖ / С. Н. Архипов, Л. В. Романова // Клиническая медицина. 1987. № 1. С. 9294.
40. Kirklin J. W. Cardiac Surgery / J. W. Kirklin, B. G. Barrat-Boyes. Churchill Livingston, 1993. 859 p.
41. Белов Ю.В. Реконструктивная хирургия при ишемической болезни сердца: автореф. дис. на соискание наук. степени доктора мед. наук: спец. 14.01.04 сердечнососудистая хирургия” / Ю. В. Белов. Москва, 1987. 35 с.
42. Бураковский В. И. Сердечно-сосудистая хирургия: [для кардиологов, врач. функц.диагност., студ. мед. вузов.] / В. И. Бураковский, Л. А, Бокерия. Москва : Медицина, 1989. 752 с.
43. Buckberg G.D. Defining the relationship between akinesia and dyskinesia and the cause of left ventricular failure after anterior infarction and reversal of remodeling to restoration / G. D. Buckberg // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1998. V. 116. P. 4749.
44. Dor V. Efficacy of endoventricular patch plasty in large postinfarction akinetic scar and severe left ventricular dysfunction: comparison with a series of large dyskinetic scars / V. Dor, M. Sabatier, M. DiDonato // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1998. V. 116. P. 5054.
45. Di Donato M. Akinetic versus dyskinetic postinfarction scar: relation to surgical outcome in patients undergoing endoventricular circular patch plasty repair / M. Di Donato, M. Sabatier, V. Dor [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 1997. V. 29. P. 569573.
46. Schreuder J. J. Acute decrease of left ventricular mechanical dyssynchrony and improvement of contractile state and energy efficiency after left ventricular restoration / J. J. Schreuder, A. Castiglioni, F. Maisano [et al.] // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2005. V. 129. P. 138145.
47. Урсуленко В. И. Современные подходы к пластике левого желудочка после резекции аневризмы у больных с ИБС. Непосредственные результаты / В. И. Урсуленко, А. В. Руденко // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць асоціації серцево-судинних хірургів України. 2008. № 16. С. 398408.
48. Antunes M. J. Submitral left ventricular aneurysms / M. J. Antunes // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 1987. V. 94. P. 241249.
49. De Boer H. D. Pseudoaneurysm of the left ventricle after isolated pericarditis and Staphylococcus aureus septicaemia / H. D. De Boer, N. J. Elzenga, W. J. de Boer [et al.] // Eur. J. Cardiothorac. Surg. 1999. V. 15. P. 97103.
50. Milojevic P. Surgical repair of a leaking double postinfarction left ventricular pseudoaneurysm // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2004. Vol. 128. P. 765767.
51. Chao H. H. Spontaneous rupture of left ventricular true aneurysm/ H. H. Chao, M. J. Lu, C. R. Hung // Ann. Thorac. Surg. 2005. V. 80. P. 11061108.
52. Luckraz H. Left ventricular false aneurysm following mitral valve replacement for endocarditis/ H. Luckraz, G. Jenkins, A. Davies [et al.] //Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2004. V. 26. P. 647.
53. Ortu P. Staphylococcal postoperative subannular left ventricular false aneurysm/ P. Ortu, C. A. Mestres, J. M. Miro // Eur. J. Cardiothoracic. Surg. 2003. V. 23. P. 244245.
54. Stamm C. Repair of ventricular septal defect and left ventricular aneurysm following blunt chest trauma / C. Stamm, L. R. Feit, T. Geva [et al.] // Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2002. V. 22. P. 154156.
55. Ito M. Spontaneous disappearance of a false aneurysm after iatrogenic ruptured ventricle/ M. Ito, H. Murayama, A. Ishida [et al.] // Ann. Thorac. Surg. 2002. V. 73. P. 19671969.
56. Bauer M. Surgical treatment of a chest-wall penetrating left ventricular pseudoaneurysm/ M. Bauer, M. Musci, M. Pasic [et al.] // Ann. Thorac. Surg. 2000. V. 70. P. 275276.
57. Беленков Ю. Н. Дисфункция левого желудочка у больных ИБС: современные методы диагностики, медикаментозной и немедикаментозной коррекции / Ю. Н. Беленков // Русский медицинский журнал. 2000. № 17. С.685693.
58. Скридлевская Е. А. Пред- и послеоперационное обследование, лечение больных ИБС с аневризмой ЛЖ: автореф. дис. на соискание наук. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.04 сердечнососудистая хирургия” / Е. А. Скридлевская . Москва, 1995. 26 с.
59. Беляев Ю. В. Вараксин В.А. Постинфарктное ремоделирование левого желудочка сердца. От концепции к хирургическому лечению / Ю. В. Беляев, В. А. Вараксин. М. : ДеНово, 2002. 194 с.
60. Sartipy U. The Dor procedure for left ventricular reconstruction. Ten-year clinical experience/ U. Sartipy, A. Albåge, D. Lindblom // Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2005. V. 27. P. 10051010.
61. Bechtel J. F. High incidence of sudden death late after anterior LV-aneurysm repair/ J. F. Bechtel, R. Tolg, B. Graft [et al.] // Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2004. V. 25. P. 807811.
62. Guccione J. M. Mechanism underlying mechanical dysfunction in the border zone of left ventricular aneurysm: a finite element model study/ J. M. Guccione, S. M. Moonly, P. Moustakidis [et al.] // Ann. Thorac. Surg. 2001. V. 71. P. 654662.
63. Das M. K. RSR' pattern without the evidence of bundle branch block: Diagnostic value as a sign of left ventricular aneurysm / M. K. Das, K. Cheriparambil, M. Makan [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 2001. V. 37. P. A375.
64. Ruediger L. Absent long-term benefit of patch versus linear reconstruction in left ventricular aneurysm surgery / L. Ruediger, T. Guenther, N. Augustin [et al.] // Ann. Thorac. Surg. 2005. V. 80. P. 537542.
65. Versteegh M. I. MRI evaluation of left ventricular function in anterior LV aneurysms before and after surgical resection/ M. I. Versteegh, H. J. Lamb, J. J. Bax [et al.] // Eur. J. Cardiothoracic. Surg. 2003. V. 23. P. 609613.
66. Mills N. L. Technical advances in the treatment of left ventricular aneurysm / N. L. Mills, C. T. Everson, D. R. Hockmuth // Ann. Thorac. Surg. 1993. V. 55. P. 792800.
67. Grossi E. A. Endoventricular remodeling of left ventricular aneurysm / E. A. Grossi, L. A. Chinitz, A. C. Galloway [et al.] // Circulation. 1995. V. 92. P. 98100.
68. Konstantinov I. Intraventricular mitral annuloplasty technique for use with repair of posterior left ventricular aneurysm / I. Konstantinov, L. Mickleborough, J. Graba [et al.] // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2001. V. 122. P. 12441247.
69. Mickleborough L.L. Repair of dyskinetic or akinetic left ventricular aneurysm: results obtained with a modified linear closure / L. L. Mickleborough, S. Carson, J. Ivanov // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2001. V. 121. P. 675682.
70. Агеев Ф. Е. Сердечная недостаточность на фоне ишемической болезни сердца: некоторые вопросы эпидемиологии, патогенеза и лечения / Ф. Е. Агеев, А. А. Скворцов, В. Ю. Мареев [и др.] // Русский медицинский журнал. 2000. № 15. С.622626.
71. Крыжановский В. А. Диагностика и лечение сердечная недостаточность / Крыжановский В. А. М.: Знание, 1998. 182 с.
72. Bolognese L. Early predictors of left ventricular remodeling after acute myocardial infarction / L. Bolognese, G. Cerisano // Am. Heart. J. 1999. V. 138. P.7983.
73. Беленков Ю. В.Магнитно-резонансная томография в оценке ремоделирования левого желудочка у больных с сердечной недостаточностью / Ю. В. Беленков, В. Ю. Мареев, Я. А. Орлова [и др.] // Кардиология. 1996. № 4. С. 1522.
74. Tendulkar A. P. Mechanical stresses in left ventricular apical infarct aneurysm / A. P. Tendulkar, J. Walker, J. Guccione [et al.] // J. Am. Coll. Surg. 2005. V. 201. P. S22.
75. Enomoto Y. Early ventricular restraint after myocardial infarction: Extent of the wrap determines the outcome of remodelling / Y. Enomoto, J. Gorman III, S. L. Moainie [et al.] // Ann. Thorac. Surg. 2005. V. 79. P. 881887.
76. Mitchell G. F. Left ventricular remodeling in the year after first anterior myocardial infarction: a quantitative analysis of contractile segment lengths and ventricular shape / G. F. Mitchell, G. A. Lamas, D. E. Vaughan [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 1992. V. 19. P. 11361144.
77. Lai T. Reversibility and pathohistological basis of left ventricular remodeling in hibernating myocardium / T. Lai, J. T. Fallon, J. Liu [et al.] // Cardiovasc. Pathol. 2000. V. 9. P. 323335.
78. Gandron P. J. Subacute adaptation to loss of contractile myocardium by left ventricular dilatation (remodelling) in patients with myocardial infarction / P. J. Gandron, C. Eilles, G. Ertl // Circulation. 1987. V. 76. P. 102.
79. Кушаковский М. С. Хроническая застойная сердечная недостаточность, идиопатические кардиомиопатии / Кушаковский М. С. СанктПетербург: Фолиант, 1997. 318 с.
80. Qin D. Cellular and ionic basis of arrhythmias in postinfarction remodeled ventricular myocardium / D. Qin, Z. H. Zhang, E. B. Caref [et al.] // Circ. Res. 1996. V. 79. P. 461473.
81. Su X. An ultrastructural study of cardiac myocytes in postmyocardial infarction ventricular aneurysm representative of chronic ischemic myocardium using semiquantitative and quantitative assessment / X. Su, M. Sekiguchi, M. Endo // Cardiovasc. Pathol. 2000. V. 9. P.18.
82. Sakaguchi G. Left ventricular aneurysm repair in rats: structural, functional, and molecular consequences / G. Sakaguchi, R. L. Young, M. Komeda [et al.] // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2001. V. 121. P.750.
83. Никитин Н. П. Особенности процесса позднего ремоделирования сердца у больных, перенесших инфаркт миокарда, и их прогностическое значение / Н. П. Никитин, А. Л. Алявин, В. Ю. Голоскокова [и др.] // Кардиология. 1999. № 1. С.5458.
84. Lamas G. A. Left ventricular remodeling after acute myocardial infarction: Clinical course and beneficial effects of angiotensinconverting enzyme inhibition / G. A. Lamas, M. A. Pfeffer // Am. Heart J. 1991. V. 121. P. 1194202.
85. White H.D. Remodeling of the heart after myocardial infection / H. D. White // Austral. New Zealand. J. Medicine. 1992. V. 22. P. 601606.
86. Каленич О. Ремоделирование миокарда основное звено в развитии недостаточности кровообращения при миокардитах / O. Каленич // Российский кардиологический журнал. 1999. № 3. С. 810.
87. Lundblad R. Repair of left ventricular aneurysm: surgical risk and long-term survival / R. Lundblad, M. Abdelnoor, J. L. Svennevig // Ann. Thorac. Surg. 2003. V. 76. P. 719725.
88. Blyakhman F. A. LV Mechanical remodeling as an important determinant of the MVO2 and coronary blood flow in patients with IHD / F. A. Blyakhman, S. Y. Sokolov, B. L. Mironkov // J. Mol. Cell. Cardiol. 1995. V. 27. P. 173.
89. Miyazaki S. Changesin regional myocardial function and external work in exercising dogs with ischemia / S. Miyazaki, Y. Goto, B. D. Guth [et al.] // Am. J. Physiol. 1993. V. 264. P. 11016.
90. Pace L. Evaluation of left ventricular asynchrony by radionuclide angiography: comparison of phase and sector analysis / L. Pace, S. Betocchi, F. Franculli [et al.] // J. Nucl. Med. 1994. V. 35. P. 17661770.
91. Weyman A. E. Importance of temporal heterogeneity in assessing the contraction abnormalities associated with acute myocardial ischemia / A. E. Weyman, I. D. Franklin, R. D. Hogan [et al.] // Circulation. 1984. V. 70. P. 102122.
92. Anand I. S. Isolated myocyte contractile function is normal in postinfarct remodeled rat heart with systolic dysfunction / I. S. Anand, D. Liu, S. S. Chung [et al.] // Circulation. 1997. V. 96. P. 39743984.
93. Litwin S. E. Serial echocardiographic assessment of left ventricular geometry and function after large myocardial infarction in the rat / S. E. Litwin, S. E. Katz, J. P. Morgan [et al.] // Circulation. 1994. V. 89. P. 345354.
94. Флоря В. Г. Роль ремоделирования левого желудочка в патогенезе хронической недостаточности кровообращения / В. Г. Флоря // Кардиология. 1997. № 5. С. 6367.
95. Kramer C. M. Remote noninfarcted region dysfunction soon after first anterior myocardial infarction. A magnetic resonance tagging study / C. M. Kramer, W. J. Rogers, T. M. Theobald [et al.] // Circulation. 1996. V. 94. P. 660666.
96. Бляхман Ф. А. Асинхронизм как модулятор сократимости миокарда и насосной функции левого желудочка / Ф. А. Бляхман, В. В. Честухин, В. И. Шумаков // Очерки по физиологии. 1998. С. 235.
97. PerroneFilardi P. Impaired left ventricular filling and regional diastolic asynchrony at rest in coronary artery disease and relation to exerciseinduced myocardial ischemia / P. PerroneFilardi, S. L. Bacharach, V. Dilsizian [et al.] // Am. J. Cardiol. 1991. V. 67. P. 356360.
98. Giannuzzi P. Heterogeneity of left ventricular remodeling after acute myocardial infarction: results of the Echo Substudy / P. Giannuzzi, P. L. Temporelli, E. Bosimini [et al.] // Am. Heart. J. 2001. V. 141. P. 131138.
99. Михеев А. А. Хирургическое лечение постинфарктных аневризм левого желудочка сердца / А. А. Михеев, Д. Л. Кранин, В. Е. Залесов [и др.] // Клиническая медицина. 1997. № 8. С. 2730.
100. Batista R. J. Partial left ventriculectomy to improve left ventricular function in endstage heart disease / R. J. Batista, J. L. Santos, N. Takeshita [et al.] // J. Card. Surg. 1996. V. 11. P. 9697.
101. Мірошник М. Методика оцінки тиску наповнення лівого шлуночка за допомогою ехокардіографії / Мірошник М. Чернігів, ТОВ Санте Інтеграль, 2006. 13 с.
102. Rydberg E. The prevalence of impaired left ventricular diastolic filling is related to the extent of coronary atherosclerosis in patients with stable coronary artery disease / E. Rydberg, R. Willenheimer, L. Erhardt // Coron. Artery Dis. 2002. V. 13. P. 17.
103. Gadsboll N. Inhospital heart failure, firstyear ventricular dilatation and 10year survival after acute myocardial infarction / N. Gadsboll, C. TorpPedersen, P. F. HoilundCarlsen // Eur. J. Heart. Fail. 2001. V. 3. P. 9196.
104. White H. D. Left ventricular endsystolic volume as the major determinant of survival after recovery from myocardial infarction / H. D. White, R. M. Norris, M. A. Brown [et al.] // Circulation. 1987. V. 76. P. 44.
105. Pfeffer M. A. Ventricular remodeling after myocardial infarction: experimental observations and clinical implications / M. A. Pfeffer, E. Braunwald // Circulation. 1990. V. 81. P. 11611172.
106. Sabbah H. N. Left ventricular shape changes during the course of evolving heart failure / H. N. Sabbah, T. Kono, P. D. Stein [et al.] // Am. J. Physiol. 1992. V. 263. P. H266H270.
107. Cohn J. N. Cardiac remodelingconcepts and clinical implications: a consensus paper from an international forum on cardiac remodeling. Behalf of an International Forum on Cardiac Remodeling / J. N. Cohn, R. Ferrari, N. Sharpe // J. Am. Coll. Cardiol. 2000. V. 35. P. 569582.
108. Vural K. M. Left ventricular aneurysm repair: an assessment of surgical treatment modalities / K. M. Vural, E. Sener, M. A. Ozatik [et al.] // Eur. J. Cardiothorac. Surg. 1998. V. 13. P. 4956.
109. Tavakoli R. Repair of postinfarction dyskinetic LV aneurysm with either linear or patch technique / R. Tavakoli, D. Bettex, A. Weber [et al.] // Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2002. V. 22. P. 129134.
110. Buckberg G. D. Early and late results of left ventricular reconstruction in thin-walled chambers: Is this our patient population? / G. D. Buckberg // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2004. V. 128. P. 2126.
111. Badhwar V. Mitral valve surgery in the patient with left ventricular dysfunction / V. Badhwar, S. Bolling // Semin. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2002. V. 14. P. 133136.
112. Bishay E. S. Mitral valve surgery in the patient with severe left ventricular dysfunction / E. S. Bishay, P. McCarthy, D. Cosgrove [et al.] // Eur. J. Cardiothorac. Surg. 2000. V. 17. P. 213221.
113. Hung J. Reverse ventricular remodeling reduces ischemic mitral regurgitation: echo-guided device application in the beating heart / J. Hung, J. Guerrero, M. Handschumacher [et al.] // Circulation. 2002. V. 106. P. 25942600.
114. Yiu S. F. Determinants of the degree of functional mitral regurgitation in patients with systolic left ventricular dysfunction: a quantitative clinical study / S. F. Yiu, M. Enriquez-Sarano, C. Tribouilloy [et al.] // Circulation. - 2000. V. 102. P.