Динаміка інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта у процесі оволодіння професійними поняттями

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Савченко Олена Вячеславівна

УДК 159.955.2

Динаміка інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта у процесі оволодіння професійними поняттями

19.00.01 загальна психологія, історія психології
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
ТРОФІМОВ ЮРІЙ ЛЕОНІДОВИЧ
член-кореспондент АПН України,
доктор психологічних наук, професор

Київ - 2006

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ І
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ПОНЯТТЄВОГО МИСЛЕННЯ
1.1. Мислення як психічний процес і як самостійна діяльність суб’єкта....................10
1.2. Особливості організації та функціонування когнітивних структур як важливих компонентів процесу мислення........................................................................................22
РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АПРОБАЦІЯ БАГАТОРІВНЕВОЇ МОДЕЛІ ІНТЕГРАЛЬНОЇ КОГНІТИВНОЇ СТРУКТУРИ МИСЛЕННЯ СУБ’ЄКТА
2.1. Аналіз структурних компонентів наукових термінів різного рівня спільності....53
2.2. Аналіз особливостей функціонування поняттєвих структур у єдиній системі....64
2.3. Особливості організації когнітивної структури мислення суб’єкта як цілісного утворення............................................................................................................................67
2.4. Особливості функціонування інтегральної когнітивної структури у складі розумового процесу...........................................................................................................78
РОЗДІЛ 3
ДИНАМІКА ІНТЕГРАЛЬНОЇ КОГНІТИВНОЇ СТРУКТУРИ МИСЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
3.1. Розвиток інтегральної структури мислення на рівні аналізу структурних змін її окремих елементів (концептів наукових термінів)........................................................98
3.2. Динаміка інтегральної структури як розширеної мережі між поняттєвих відношень різного рівня складності........................................................................................................................109
3.3. Динаміка окремих блоків єдиної когнітивної структури суб’єкта.....................114
3.4. Аналіз характеру інтеграції складових когнітивної структури суб’єкта на рівні дослідження властивостей процесу поняттєвого мислення........................................127
РОЗДІЛ 4
СПІВВІДНОШЕННЯ КОГНІТИВНИХ І МЕТАКОГНІТИВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРОЦЕСУ ПОНЯТТЄВОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМЦАІЇ
4.1. Мета когнітивні механізми мимовільного інтелектуального контролю.............157
4.2. Специфіка функціонування когнітивної структури мислення високого рівня організації.........................................................................................................................164
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. У період глобальних перетворень нашого суспільства в політичній, економічній, соціальній, духовній та ін. сферах важливим напрямком є реформування системи освіти на рівні середньої та вищої школи. Незадоволеність існуючим рівнем навчання та виховання в цих закладах стимулює до пошуку нових форм викладання матеріалу та контролю його засвоєння, до створення інноваційних навчальних програм, зміни усієї структури процесу освіти. Недооцінка психологічних механізмів та факторів, які сприяють більшій продуктивності процесу засвоєння історично сформованого досвіду і системи знань, є причиною низької ефективності багатьох підходів. Процес навчання полягає не лише в передачі деяких фактів, теоретичних тверджень, а й у формуванні в учнів відповідних когнітивних психічних структур як новоутворень. Низький рівень сформованості цих структур приводить до відсутності системності в процесі пізнання, що виявляється в низькому рівні міждисциплінарних зв`язків, низькому ступені диференціації-інтеграції понять певної області знань, недосконалому операційному апараті.
Проблеми, пов’язані із вивченням розвитку форм поняттєвого мислення, були розглянуті ще в працях Дж. Брунера, Л.С. Виготського, Ж. Піаже. Цей напрямок був продовжений в дослідженнях радянських учених (А.В. Брушлінського, Л.М. Веккера, П.Я. Гальперіна, М.І. Жинкіна, О.М. Леонтьєва, М.В. Осоріної, Я.О. Пономарьова, С.Л. Рубінштейна, М.О. Холодної та ін.). Певна частина робіт Л.М. Веккера, Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, С.Л. Рубінштейна стосується теоретико-методологічних основ дослідження поняттєвого мислення як вищого рівня розвитку пізнавальних процесів. Більшість праць присвячена вивченню природи розумової активності (Дж. Брунер, Л.М. Веккер, П.Я. Гальперін, М.І. Жинкін, О.М. Соколов та ін.), виявленню специфіки будови та складу процесу поняттєвого мислення (Л.М. Веккер, М.В. Осоріна, У. Рейман, М.О. Холодна та ін.), механізмам формування і функціонування (А.В. Брушлінський, П.Я. Гальперін, Я.О. Пономарьов, С.Л. Рубінштейн та ін.), визначенню факторів, що впливають на продуктивність та ефективність розумового процесу (Б.Г. Ананьєв, О.М. Нікіфоров, О.М. Соколов, О.Г. Тихомиров та ін.). Низку праць присвячено вивченню саме процесу формування та розвитку когнітивних структур різного ступеня організації, механізмам об`єднання окремих когнітивних елементів в єдину поняттєву систему суб’єкта, яка за визначенню М.О. Холодної "значною мірою визначає продуктивні прояви розумового процесу".
Формування наукових понять у процесі навчання включає не тільки знайомство зі змістом нових термінів, але й утворення нових когнітивних структур, переструктурування старих утворень, установлення нових міжпоняттєвих зв'язків у межах цілісної системи, то, аналізуючи процеси формування нових структур професійних понять, ми отримаємо інформацію про динаміку не тільки окремих структурних одиниць, але і усієї інтегральної когнітивної структури суб’єкта.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: роботу виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у межах розробки науково-дослідної теми № 02БФ13 - 02 Психологічні детермінанти життєвих цінностей студентської молоді” (№ держ. реєстрації 0102U003112). У роботі досліджувалися особливості прогнозування майбутніх подій студентами різних курсів.
Метою дослідження є виявлення особливостей динаміки інтегральної когнітивної структури суб’єкта у процесі його професійної підготовки у вищому навчальному закладі (ВНЗ), визначення тих метакогнітивних стратегій обробки інформації, що обумовлюють високий рівень ефективності функціонування інтегральної когнітивної структури мислення, та окремих її елементів.
Об’єкт дослідження: когнітивні структури поняттєвого мислення суб’єкта.
Предмет дослідження: особливості динаміки структурних, функціональних та результативних аспектів когнітивної структури у процесі оволодіння суб’єктом професійними науковими поняттями.
Відповідно до поставленої мети визначені такі завдання дослідження:
1. Виявити структурні компоненти процесу поняттєвого мислення, які визначають характер та продуктивність процесу відображення інформації.
2. Розробити у межах структурно-функціонального підходу теоретичну модель інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта, яка буде відповідати принципу багаторівневого відображення психічної інформації.
3. У пошуковому дослідженні перевірити створену модель інтегральної когнітивної структури, розробити та обрати методичні засоби емпіричного дослідження когнітивних структур різного рівня організації, визначити показники сформованості усієї структури мислення та окремих її компонентів.
4. Відстежити трансформаційні зміни в характері та рівні організації інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта як багаторівневого утворення залежно від ступеня сформованості когнітивних структур професійних термінів.
5. Виявити характер співвідношення рівня розвиненості структурних компонентів поняттєвого мислення та специфіки організації метакогнітивних механізмів, що забезпечують мимовільний контроль обробки інформації та прийняття рішення.
Методологічною та теоретичною основою дослідження стали наступні загальнопсихологічні принципи: єдність свідомості та діяльності; опосередкування зовнішніх впливів внутрішніми умовами; принципи системного підходу до досліджень психічних явищ; багаторівневість психічного відображення; множинної детермінації психічних явищ; принцип розвитку, - викладені у працях Б.Г. Ананьєва, Л.І. Анциферової, А.В. Брушлінського, Л.С. Виготського, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, С.Д.Максименка, Е.Л. Носенко, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейна та ін.
Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні положення теорії мислення як процесу (Б.Г. Ананьєв, А.В. Брушлінський, Д.М. Завалішина, С.Л. Рубінштейн та ін.), структурно-функціонального підходу в дослідженні психічних утворень (В.П. Зінченко, Б.Ф. Ломов, Е.Л. Носенко, М.С. Роговін, М.О. Холодна та ін.), ідеї інформаційної теорії (Дж. Брунер, Б.М. Величковський, А. Пайвіо, М. Познер, У. Рейтман, Е. Рош, М.О. Холодна та ін.) та концепції когнітивних стилів у межах когнітивної психології (В.О. Колга, І.М. Палей, О.В. Соловйов, Ю.Л. Трофімов, М.О. Холодна, Gardner R.W., Guilford J.P., Klein G.S., Witkin H.A. та ін.). Питання формування та функціонування когнітивних структур складають основу теорії психічних процесів Л.М. Веккера та концепції інтегральних структур поняттєвого мислення М.О. Холодної.
Методи дослідження. Для вирішення задач дослідження були використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми, стандартизовані методики та експериментальні завдання. Комплекс емпіричних методів був складений з модифікаційних варіантів методів асоціативного експерименту, "Піктограм" та полярних профілів, що задані графічними опозиціями; субтесту "Інтерпретація порівняння" (НТС) з програми Південнокаліфорнійських тестів легкості, гнучкості і точності мислення (ARP), методики "Визначення рівня другосигнальної інтелектуальної лабільності", методу "Визначення активності вербального і наочно-образного мислення", з стандартизованих методів визначення когнітивно-стильових особливостей ("Сховані фігури" у модифікації Л. Торстона, "Порівняння схожих фігур" Дж. Кагана, "Тест словесно-кольорової інтерференції" Дж. Струпа, "Вільне сортування слів" В.О. Колгі). Методики "Зв'язки між науковими поняттями", "Визначення наукових термінів", "Прогнозування подій майбутнього" були самостійно розроблені автором у відповідності до поставлених завдань у дослідженні. Опрацювання та впорядкування експериментальних даних здійснювалося відповідними математико-статистичними засобами.
Наукова новизна отриманих результатів:
· поглиблено уявлення про визначальну роль структурних компонентів процесу мислення у відображенні інформації: характер та рівень організації поняттєвих структур обумовлює і міру ефективності, і рівень впевненості у правильності застосування понять у процесі оволодіння професійними термінами;
· запропоновано багаторівневу модель інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта, що відображає характер організації структурних компонентів мислення на чотирьох рівнях: 1) як сукупності окремих концептів; 2) як мережі міжпоняттєвих відношень; 3) як утворення, що забезпечує відображення інформації, конструювання відношень та регулювання процесів формотворення; 4) як однієї з характеристик процесу поняттєвого мислення.
· визначено, що у період професійної підготовки студентів умовою підвищення рівнів організації усієї когнітивної структури та її конструюючого та плануючого компонентів є зростання рівня розвиненості пізнавально-відображуючого компонента, який відображає структурний аспект функціонування інтегральної структури мислення;
· доведено, що скорочення часу навчання негативно впливає на рівень сформованості та ефективності функціонування структур наукових термінів;
· знайшло емпіричне підтвердження припущення про існування відповідності рівня ефективності функціонування когнітивної структури мислення ступеню розвиненості стильових властивостей особистості (поленезалежності та рефлективності), що поширює знання про організацію індивідуального досвіду суб’єкта;
· встановлено, що рівень сформованості інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта значно більш пов’язаний з показниками виразності процесуально-динамічних характеристик розумового процесу, ніж зі змістовно-результативними.
Теоретичне значення полягає у систематизації та розширенні знань про склад, принципи організації та особливості функціонування структурних компонентів розумового процесу, в обґрунтуванні структурно-функціональної моделі інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта. Проаналізована залежність етапів підвищення рівня організації інтегральної когнітивної структури мислення від ступеня сформованості структур наукових понять, зміст яких засвоюють студенти у період своєї професійної підготовки у ВНЗ.
Практичне значення полягає у розробці авторських методів емпіричного дослідження, що дозволяють аналізувати продуктивність встановлення різного типу відношень між науковими поняттями, специфіку організації антиципіруючої схеми наукових термінів та особливості прогнозування суб’єктом подій майбутнього. Факти різночасності формування та розвитку окремих елементів структур наукових термінів, а також розбіжності періодів підвищення рівнів сформованості та ефективності функціонування поняттєвих структур важливо враховувати при складанні навчальних планів та програм, при плануванні послідовності та тривалості окремих дисциплін. Були визначені умови оптимізації функціонування когнітивної структури, а саме - формування антиципіруючої схеми наукових термінів високого рівня організації; використання продуктивних метакогнітивних стратегій; розвиток операційних компонентів. Створений комплекс емпіричних методів дослідження структурних компонентів мислення може бути використаний на практичних заняттях при викладанні курсів "Загальної психології", "Експериментальної психології" у процесі підготовки практичних психологів та соціальних педагогів за фахом.
Надійність та достовірність результатів дисертаційного дослідження забезпечується обґрунтованістю його методологічних засад, відповідністю використаних методів предмету, меті та задачам дослідження, поєднанням методів кількісного та якісного аналізів даних, відповідним обсягом та репрезентативністю вибірки досліджуваних. Основним експериментальним дослідженням протягом 2003-2004 р. було охоплено загалом 426 осіб віком від 17-24 років, що навчалися у Херсонському державному університеті на спеціальностях "Практична психологія" та "Педагогіка початкових класів та логопедія".
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на всеукраїнських науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти" (Херсон, 2003); "Актуальні проблеми практичної психології" (Херсон, 2004; 2005; 2006); "Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах (соціологія, психологія, педагогіка)" (Київ, 2004).
Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено у 7 публікаціях, з них 5 - у фахових наукових виданнях України.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 263 найменувань праць вітчизняних та зарубіжних авторів, і 17 додатків. Основний зміст викладено на 182 сторінках тексту. Дисертація містить 19 таблиць, 8 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення проблеми організації інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта, як необхідного компонента процесу поняттєвого мислення, та динаміки її структурних, функціональних та результативних аспектів у процесі оволодіння суб’єктом професійними науковими поняттями під час навчання у ВНЗ.

1. Проведений теоретичний аналіз розкрив обмеженість двох головних підходів у дослідженні особливостей поняттєвого мислення: вивчення його як процесу і як інтелектуальної діяльності, виявив необхідність дослідження поняттєвих форм мислення у єдності процесуальних і структурних аспектів. В роботі доведена необхідність здійснювання аналізу структурних компонентів розумового процесу на двох рівнях. Мікроструктурний рівень включає вивчення особливостей організації та функціонування структур окремих понять. Когнітивну структуру окремого поняття (концепт) ми визначаємо як інтегральне ієрархічно організоване когнітивне утворення, у складі якого представлені відображені ознаки і характеристики об'єкта, які є вираженими мовою словесних символів, образних структур і чуттєво-сенсорних вражень, що забезпечує адекватність відображення об'єкта чи явища за рахунок встановлення інваріантних відносин між ознаками різного рівня узагальненості і значимості. На макрорівні предметом аналізу є специфічність організації єдиної інтегральної когнітивної структури мислення суб'єкта. Інтегральна когнітивна структура - це системне утворення, яке в умовах пізнавального контакту з дійсністю активує наявні структурні, операційні та регуляційні ресурси для створення суб’єктивного простору відображення, що забезпечує вибірковість сприйняття інформації, активізацію релевантної завданню інформації, а також контролювання інформаційних процесів для забезпечення високої компетентності суб'єкта в пізнавальних актах.
2. Застосування принципів структурно-функціонального підходу дозволило розробити модель інтегральної когнітивної структури суб’єкта як цілісного утворення. Багаторівнева модель відображає особливості організації структурних компонентів мислення на чотирьох рівнях: 1) як сукупності окремих структурних одиниць (концептів); 2) як розширеної мережі міжпоняттєвих відношень; 3) як цілісного утворення, складові якого забезпечують виконання функцій: відображення інформації, конструювання відношень між структурними одиницями, регуляції та контролю за ходом процесів створення, функціонування та перетворення організації концептів у межах цілісної системи; 4) як однієї з характеристик процесу поняттєвого мислення поряд з процесуально-динамічними та змістово-результативними особливостями. Були виокремленні три компоненти інтегральної структури мислення: пізнавально-відображуючий, конструюючий та плануючий, які виконують відповідні функції.
3. Результати факторного аналізу підтвердили висунуту модель інтегральної когнітивної структури мислення. Отримані дані свідчать про існування тісних зв’язків між показниками сформованості компонентів інтегральної структури мислення та особливостями організації окремих поняттєвих структур. Так, показники рівнів складності організації вербальних складових концептів наукових термінів і розвиненості операційних компонентів сформували перший за пояснювальною силою фактор. Другий фактор представлений показниками рівнів організації інтегральної структури, пізнавально-відображуючого блоку, образних компонентів концептів, а також параметрами ступеня виразності оборотності розумових операцій та розумової активності суб'єкта. Показники рівнів сформованості плануючого компонента, впевненості у правильності відповідей, разом із чуттєво-емоційним компонентом поняттєвої структури утворили окремий фактор.
4. Емпірично встановлені вірогідні зв’язки рівня сформованості інтегральної когнітивної структури з показниками виразності процесуально-динамічних та змістовно-результативних особливостей процесу мислення. Високому рівню сформованості інтегральної когнітивної структури відповідають більш високі значення показників лабільності розумових процесів і категоріальної складності, які відображають швидкість зміни установок, а також більша широта прогнозування та песимістичніший характер прогнозів. Рівень сформованості ІСКС значно більш пов’язаний з показниками виразності процесуально-динамічних характеристик розумового процесу, ніж зі змістовно-результативними. У студентів з високим індексом сформованості когнітивної структури спостерігається значущий позитивний зв’язок показника ІСКС зі ступенем виразності вербальної швидкості, у студентів з низьким індексом з показником лабільності розумового процесу.
5. Емпірично визначені основні тенденції перетворення характеру організації словесно-мовної, образної та чуттєво-емоційної складових наукових термінів у період навчання студентів у ВНЗ. Виокремленні три етапи розвитку словесно-мовної складової. На першому етапі розвитку концепту більшість семантичних ознак зростає, це сприяє встановленню різних типів відношень з іншими поняттями, а отже використанню терміна. Під час другого етапу структура концепту розширюється у горизонтальному напрямку - збільшується питома вага структурних ознак за рахунок зниження кількості ситуативно-предметних характеристик. На третьому етапі зниження ситуативних ознак супроводжується збільшенням кількості і структурних, і родових, і видових ознак, виділення яких дозволяє встановлювати стосунки субординації між різними поняттями.
У розвитку образних компонентів поняттєвих структур спостерігається єдина тенденція до збільшення рівня узагальненості зображень за рахунок збільшення активності процесів символізації, схематизації і моделювання.
Була визначена тенденція до зниження міри диференційованої участі чуттєво-емоційних вражень в роботі концептів після першого року навчання. Ми припустили, що емоційна складова виконує функцію активізації роботи когнітивних механізмів.
Встановлена відповідність специфіки внутрішньої структури наукового терміну характеру їх функціонування у межах єдиної системи. Формування "горизонтально-розширених" поняттєвих структур сприяє підвищенню лише показників активності формування мережі структурних відношень. Ієрархічний характер структурної організації окремих понять ("вертикально-орієнтований") обумовлює поступове зростання числа однорівневих і міжрівневих зв'язків з іншими поняттями в системі, сприяє розвитку здібностей до узагальнення та конкретизації інформації.
6. В роботі виокремленні етапи підвищення рівня організації інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта. На першому етапі, що триває перший рік навчання у ВНЗ, зростає рівень організації пізнавально-відображуючого компонента за рахунок підвищення ступеня складності побудови словесно-мовного компонента концепту та зростання диференціальної міри представленості чуттєво-емоційних вражень у складі структур. Зростання рівнів організації пізнавально-відображуючого та конструюючого компонентів структури веде до підвищення рівня сформованості усієї когнітивної структури мислення суб’єкта. Наступний етап змін у рівні розвиненості інтегральної структури збігається з періодом засвоєння основних теоретичних дисциплін за фахом та пов’язаний із зростанням рівня пізнавально-відображуючого компонента, обумовленого ускладненням організацій словесно-мовної та образної складових концептів. Був означений і третій період підвищення рівня когнітивної структури за рахунок збільшення рівнів ефективності функціонування операційних та регулятивних компонентів. Отже, умовою підвищення рівнів організації конструюючого та плануючого компонентів структури є підвищення рівня сформованості поняттєвих структур окремих термінів, що відображається в ступені розвиненості пізнавально-відображуючого компонента структури.
7. Важливою умовою забезпечення високих рівнів організації та функціонування поняттєвих структур та усієї інтегральної структури мислення є відсутність дефіциту часу. Формування образних компонентів високого рівня узагальнення потребує більших часових витрат ніж створення ієрархічної структури семантичних ознак. Різні темпи розвитку мають і окремі складові інтегральної когнітивної структури мислення, серед яких пізніше за всіх набуває високого рівня плануючий компонент.

8. Знайшло емпіричне підтвердження припущення про існування відповідності рівня ефективності функціонування когнітивної структури мислення ступеню розвиненості метакогнітивних механізмів. Студенти з високим індексом розвиненості когнітивної структури мислення мають більш виражені поленезалежні стильові характеристики та рефлективний характер реагування у ситуаціях множинного вибору, який припускає прийняття рішення лише на підставі здійснення ретельного аналізу матеріалу. Сформованість високоефективних стратегій обробки інформації у представників групи з низьким рівнем сформованості когнітивної структури можна вважати тим ресурсом, використання якого забезпечить розвиток структурних компонентів поняттєвого мислення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев К.И. Метафора как объект исследования в философии и психологии // Вопр. психологии. 1996.- №2. С. 73-85.
2. Ананьев Б.Г. К проблеме возраста в современной психологии // Избранные психологические труды: В 2-х т. Т I. М.: Педагогика, 1980. - С. 186-189.
3. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания // Избранные психологические труды: В 2-х т. Т I. М.: Педагогика, 1980. - С. 16-178.
4. Анастази А. Психологическое тестирование: Книга 1. - М.: Педагогика, 1982. - 320 с.
5. Анастази А. Психологическое тестирование: Книга 2. - М.: Педагогика, 1982. - 336 с.
6. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональной системы. - М.: Наука, 1980. - 197 с.
7. Анцыферова Л.И., Завалишина Д.Н., Рыбалко Е.Ф. Категория развития в психологии // Категории материалистической диалектики в психологии. М.: Наука, 1988. С. 22-55.
8. Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства. - М.: Прометей, 1994. - 352 с.
9. Артемьева Е.Ю. Психологии субъективной семантики. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 126 с.
10. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 5-32.
11. Балл Г.А. Теория учебных задач. - М.: Педагогика, 1990. 184 с.
12. Балл Г.А. Г.С. Костюк и его методологические приемы // Психологический журнал. 2000.- Т.21, №3. С. 112-116.
13. Березина Т.Н. Исследование внутреннего мира человека методом анализа характеристик мысли и образа // Психологический журнал. 1999.- Т.20, №5. С. 27-37.
14. Березина Т.Н. Пространственно-временные особенности мысленных образов и их связь с особенностями личности // Психологический журнал. 1998.- Т.19, №4. С. 13-26.
15. Берзницкас А.И. Экспериментальное исследование некоторых характеристик интеллектуальных эмоций. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.01. - Л., 1980. - 20 с.
16. Блонский П.П. Развитие мышления школьника // Избранные психологические произведения. М.: Просвещение, 1964. С. 143-286.
17. Блонский П.П. Память и мышление // Избранные психологические произведения. М.: Просвещение, 1964. С. 287-502.
18. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону: Изд-во РДУ, 1983. - 173 с.
19. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. - СПб.: Речь, 2000. - 439 с.
20. Бондар С.І. Читання тексту іноземною мовою та когнітивний стиль особистості. Зб. наук. пр. «Психологія». Вип. Ι. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 1998. С. 58-63.
21. Бондар С.І. Когнітивно-стилевий підхід до навчання читання тексту іноземною мовою. Зб. наук. пр. «Психологія». Вип. 23. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. С. 179-185.
22. Бреусенко О.А. Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в умовах екзистенціальної кризи. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.01. К: КНУ., 2000. - 20 с.
23. Бреусенко-Кузнецов А.А. «Казни Египетские» к экзистенциально-психологическим истокам современного мифотворчества: Монография. К.: Вид-во «КИТ», 2004. - 150 с.
24. Брудный А.А. Семиотика языка и психология человека. - Фрунзе: Илим, 1972. - 234 с.
25. Брудный А.А. К проблеме понимания текста // Исследование рече-мыслительной деятельности/ под ред. М.М. Муканова. Алма-Ата: Казах. пед. инс-т им. Абая, 1974. - С. 80-86.
26. Брудный А.А. Понимание как компонент психологии чтения // Проблемы социологии и психологии чтения / под ред. Э.Г. Храстецкого. - М.: Книга, 1975. - С. 162-172.
27. Брудный А.А. Понимание как философско-психологическая проблема // Вопросы философии. 1975.- №10.- С. 109-117.
28. Брудный А.А. О диалектике понимания мира // Диалектика познания, понимания, общения. - Фрунзе: Изд-во Киргиз. ГУ, 1985. - С. 3-9.
29. Брунер Дж. Психология познания: За пределами непосредственной информации. М.: Прогресс, 1977. - 412 с.
30. Брушлинский А.В. «Культурно-историческая» теория мышления // Исследование мышления в советской психологии. М.: Наука, 1966. С. 123-174.
31. Брушлинский А.В. Проблема развития и психология мышления // Принцип развития в психологии. М.: Наука, 1978. С. 38-62.
32. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование. - М.: Мысль, 1979. 230 с.
33. Брушлинский А.В. Взаимосвязь процессуального и личностного аспектов мышления // Мышление: процесс, деятельность, общение. М.: Наука, 1982. С. 5-49.
34. Брушлинский А.В. О категориях непрерывное и прерывное, качество и количество в психологии // Категории материалистической диалектики в психологии. М.: Наука, 1988. С. 120-137.
35. Брушлинский А.В. Один из вариантов системного подхода к психологии мышления // Принцип системности в психологических исследованиях. М.: Наука, 1990. С. 97-103.
36. Брушлинский А.В., Тихомиров О.К. Психология мышления // Тенденции развития психологической науки. М.: Наука, 1989. С. 11-21.
37. Васильев А.Б. Оценка временных интервалов и диапазон когнитивной эквивалентности // Психологические проблемы индивидуальности: Науч. сообщ. к семинару-совещанию молодых ученых. Ленинград 14-17 мая 1984 г./ АН СССР. О-во психологов АН СССР; ЛГУ им. А.А. Жданова; Ред. кол.: Б.Ф. Ломов и др. М., 1984. Вып. 2. - С. 132-134.
38. Вежбицкая А. Сравнение градация - метафора // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 133-152.
39. Веккер Л.М. Психические процессы. Мышление и интеллект. - Т.2. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та., 1976. - 340 с.
40. Веккер Л.М. Психические процессы. Субъект. Переживание. Действие. Сознание. - Т.3. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та., 1981. - 326 с.
41. Величковский Б.М. Зрительная память и модели переработки информации человеком // Вопросы психологии. 1977.- №6. С. 49-61.
42. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. - М.: Изд-во Москов. ун-та., 1982. - 336 с.
43. Величковский Б.М. Психология познания и кибернетика // Кибернетика живого: Человек в разных аспектах/ Ред.-сост. В.Д. Пекелис. М.: Наука, 1985. С. 92-106.
44. Величковский Б.М., Блинникова И.В., Лапин Е.А. Представление реального и воображаемого пространства // Вопросы психологии. 1986.- №3. С. 103-113.
45. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во МГУ, 1990. 285 с.
46. Виноградов А.Г. Проявление творческой интеллектуальной активности в связи с особенностями организации понятийного знания. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.01/ КГУ им. Т. Шевченко. - К., 1990. - 18 с.
47. Виноградов А.Г. Система требований и диагностика креативного потенциала личности // Психология одаренности: проблемы, структура, показатели: Сб. статей/ Холодная М.А.; Украин. центр творчества детей и юношества. К., 1996. С. 22-30.
48. Выготский Л.С. О психологических системах // Собрание сочинений: В 6-ти т. Т I. Вопросы теории и истории психологии / Под ред. А.Р. Лурия, М.Г. Ярошевского. М.: Педагогика, 1982. С. 109-131.
49. Выготский Л.С. Проблема сознания // Собрание сочинений: В 6-ти т. Т I. Вопросы теории и истории психологии / Под ред. А.Р. Лурия, М.Г. Ярошевского. М.: Педагогика, 1982. С. 156-167.
50. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собрание сочинений: В 6-ти т. Т II. Проблемы общей психологии / Под ред. А.Р. Лурия, М.Г. Ярошевского. М.: Педагогика, 1982. С. 6-361.
51. Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собрание сочинений: В 6-ти т. Т III. Проблемы развития психики / Под ред. А.Р. Лурия, М.Г. Ярошевского. М.: Педагогика, 1983. С. 5-328.
52. Гайда В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. 101 с.
53. Гальперин П.Я. Развитие исследований по формированию умственных действий // Психологическая наука в СССР. В 2 т. Т 1. - М.: Изд-во Академии педаг. наук РСФСР, 1959. - С. 441-469.
54. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследование мышления в советской психологии. М.: Наука, 1966. С. 236-277.
55. Гальперин П.Я. Введение в психологию. - М: Изд-во МГУ, 1976. - 150 с.
56. Гейвин Х. Когнитивная психология. СПб.: Питер, 2003. 272с.
57. Гельгорн Э., Луфборроу Дж. Эмоции и эмоциональные расстройства. Нейрофизиологическое исследование. - М: Мир, 1966. - 672 с.
58. Гельфман Э.Г., Холодная М.А., Демидова Л.Н. Психологическая основа конструирования учебной информации (проблема интеллектоемких технологий преподавания) // Психологический журнал. 1993.- Т.14., №6. С. 35-45.
59. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта // Психология мышления / Под ред. А.М. Матюшкина. М.: Прогресс, 1965. С. 433-456.
60. Гинзбург М.П. Неинтеллектуальные факторы интеллектуальной активности // Психологические исследования интеллектуальной деятельности. М.: Изд-во МГУ, 1979. С. 164-167.
61. Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1976. - 495 с.
62. Гостев А.А. Индивидуальные особенности пространственных представлений в операторской деятельности // Психологический журнал. 1982.- Т.3., №1. С. 101-109.
63. Гостев А.А. Актуальные проблемы изучения образного мышления // Вопросы психологии. 1984.- №1. С. 114-119.
64. Гостев А.А. «Образность» и познание // Психологический журнал. 1985.- Т.6., №4. С. 33-43.
65. Гурова Л.Л. Осознанность мыслительных операций при решении пространственных задач // Мышление и речь. М.: Изд-во Академии пед. наук, 1963. С. 66-90.
66. Гурова Л.Л. Условия осознанного выполнения мыслительных операций при решении задач // Мышление и речь. М.: Изд-во Академии пед. наук, 1963. С. 91-130.
67. Гурова Л.Л. Способы формирования сознательно регулируемых мыслительных операций при решении пространственных задач // Мышление и речь. М.: Изд-во Академии пед. наук, 1963. С. 131-152.
68. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности: Учебник. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 399 с.
69. Додонов Б.И. Классификация эмоций при исследовании эмоциональной направленности личности // Вопросы психологии. 1975.- №5. С. 61-70.
70. Додонов Б.И. Компонентный анализ эмоционального содержания интересов, мечтаний и воспоминаний // Вопросы психологии. 1977.- №2. С. 145-155.
71. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. - 141 с.
72. Долинська Ю.Г. Особистісне зростання практичного психолога в процесі його професійної підготовки. Зб. наук. пр. «Психологія». Вип. 1. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 1999. С. 155-160.
73. Долинська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки: Дис... канд. психол. наук. - К.: Націон. Педагог. Унів-т ім. М.П. Драгоманова, 2000. - 190 с.
74. Дружинин В.Н. Интеллект и продуктивность деятельности: модель интеллектуального диапазона // Психологический журнал. 1998.- Т.19, №5. С. 61-70.
75. Дружинин В.Н. Метафорические модели интеллекта // Психологический журнал. 1999.- Т.20, №6. С. 44-52.
76. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 2002. 368 с.
77. Дункер К. Качественное (экспериментальное и теоретическое) исследование продуктивного мышления // Психология мышления / Под ред. А.М. Матюшкина. М.: Прогресс, 1965. С. 21-85.
78. Дункер К. Психология продуктивного (творческого) мышления // Психология мышления / Под ред. А.М. Матюшкина. М.: Прогресс, 1965. С. 86-234.
79. Жинкин Н.И. Развитие письменной речи учащимися // Известия АПН РСФСР. Вып. 78. - 1956. - С. 141-250.
80. Завалишина Д. Н. Системный анализ мышления // Психологический журнал. 1983.- Т.4, № 3. - С. 3-11.
81. Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической регуляции деятельности. М.: Наука, 1986. 173 с.
82. Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Когнітивний стиль особистості: методологія, сучасні напрями, перспективи дослідження // Матеріали VI Костюкивських читань «Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку». Т.2. К.: Міленіум, 2003. С. 50-53.
83. Заярна І.М. Формування когнітивних структур особистості як проблема педагогічної психології. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.07. Д.: ДНУ, 2001. - 19 с.
84. Зинченко В.П., Вергилес Н.Ю. Формирование зрительного образа. - М.: Изд-во МГУ, 1969. 106 с.
85. Зинченко В.П. Миры сознания и структура сознания // Вопросы психологии. 1991.- №2. С. 15-36.
86. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. - М.: Изд-во Академии пед. наук РСФС, 1961. 562 с.
87. Зинченко Т.П. Память в экспериментальной и когнитивной психологии. - СПб.: Питер, 2002. 320 с.
88. Знаков В.В. Понимание в познании и общении / РАН, Институт психологии. - М., 1994. 237 с.
89. Знаков В.В. Понимание как проблема психологии человеческого бытия // Психологический журнал. 2000. - Т.21, № 2. - С. 7-15.
90. Иванова Е.Ф. Соотношение между типами мышления и способами запоминания. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.01. - М.: МГУ., 1976. - 15 с.
91. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. - СПб.: Питер, 2002. 752 с.
92. Інтелектуальні здібності дитини / Упоряд.: С. Максименко, К. Максименко, О. Головник К.: Мікрос-СВС, 2003. 96 с.
93. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. - М.: Педагогика, 1981. 200 с.
94. Кассирер Э. Сила метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 33-43.
95. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. К.: ПАН ЛТД, 1994. - 283 с.
96. Колга В.А. Дифференциально-психологическое исследование когнитивного стиля и обучаемости. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.01. - Л., 1976. - 19 с.
97. Костюк Г.С. Вопросы психологии мышления // Психологическая наука в СССР. В 2 т. Т 1. - М.: Изд-во Академии пед. наук РСФСР, 1959. - С. 357- 440.
98. Костюк Г.С. О психологии понимания // Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1988. - С. 195-229.
99. Кулюткин Ю.Н. Эвристические методы в структуре решений. - М.: Педагогика, 1970. - 231 с.
100. Кулюткин Ю.Н. Рефлексивная регуляция мыслительных действий // Психологические исследования интеллектуальной деятельности. М.: Изд-во МГУ, 1979. С. 22-28.
101. Кулюткин Ю.Н., Сухобская Г.С. Индивидуальные различия в мыслительной деятельности взрослых учащихся. - М.: Педагогика, 1971. - 111 с.
102. Леонтьев А.Н. Психология образа // Вестник Московского Университета, серия 14 «Психология». 1979. - № 2. - С. 3-13.
103. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность // Избранные психологические труды: В 2-х т. Т II. М.: Педагогика, 1983. С. 94-231.
104. Леонтьев А.Н. Опыт экспериментального исследования мышления // Избранные психологические труды: В 2-х т. Т I. М.: Педагогика, 1983. С. 72-79.
105. Леонтьев А.Н. Мышление // Избранные психологические труды: В 2-х т. Т I. М.: Педагогика, 1983. С. 79-92.
106. Леонтьев А.Н. Овладение учащимися научными понятиями как проблема педагогической психологии // Избранные психологические произведения: В 2-х т. Т I. М.: Педагогика, 1983. С. 324-347.
107. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1984. - 444 с.
108. Ломов Б.Ф., Сурков Е.Н. Антиципация в структуре деятельности. - М.: Наука, 1980. - 279 с.
109. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. - М.: Изд-во МГУ, 1973. - 374 с.
110. Лурия А.Р. Об историческом развитии познавательных процессов. - М.: Наука, 1974. - 172 с.
111. Лурия А.Р. Лекции по общей психологии. - СПб.: Питер, 2004. - 320 с.
112. Майер Н. Мышление человека // Психология мышления / Под ред. А.М. Матюшкина. М.: Прогресс, 1965. С. 245-299.
113. Майер Н. Об одном аспекте мышления человека // Психология мышления / Под ред. А.М. Матюшкина. М.: Прогресс, 1965. С. 300-313.
114. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. К.: НДІП, 1990. - 240 с.
115. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. - 320 с.
116. Максимова Н.Ю. Формування необхідних особистісних якостей соціального працівника в процесі навчання // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах» (соціологія, психологія, педагогіка): Зб. наук. пр. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. - С. 53-57.
117. Малик С.Д. Особливості взаємодії образних і вербальних чинників у детермінації психічної активності суб’єкту. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.01. - К., 2004. - 20 с.
118. Маноха І.П. Провідні методологічні конструкти сучасної психології та перспективи їх подальшого розвитку: структуралізм // Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. К.: Нора Друк, 2001. Вип. 21. С. 177-189.
119. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М.: Педагогика, 1982. - 288 с.
120. Матюшкин А.М. Психологическая структура, динамика и развитие познавательной активности // Вопросы психологии. 1982.- №4. С. 5-17.
121. Матюшкин А.М. Основные направления исследования мышления и творчества // Психологический журнал. 1984. - Т.5, № 1. - С. 9-17.
122. Менчинская Н.А. Психология усвоения понятий (основные проблемы и методы исследования) // Вопросы психологии обучения. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1950. - С. 3-16.
123. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника. - М.: Педагогика, 1989. 224 с.
124. Меньшикова Л.В. Образные компоненты в мышлении. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.01. - Л., 1974. - 23 с.
125. Микроструктурный анализ исполнительной деятельности. Методы и результаты / Под. ред. В.П. Зинченко. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1975. 174 с.
126. Миллер Дж. Образы и модели, уподобления и метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 236-283.
127. Моляко В.А. Психологическое изучение проектирования технических систем // Вопросы психологии. 1976.- №1. С. 46-54
128. Моляко В.А. Психология творческой деятельности. - К.: Знание, 1978. 47 с.
129. Моляко В.А. Психология конструкторской деятельности. - М.: Машиностроение, 1983. 134 с.
130. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. СПб.: Речь, 2004. 329с.
131. Натадзе Р.Г. К онтогенезу формирования понятия / Формирование понятия в школьном возрасте/. - Тбилиси.: Мецниереба, 1976. - 267 с.
132. Нишанов В.К. О смысле смысла // Экспериментальный анализ смысла: Сб. науч. ст. / Кирг. Гос. Ун-т им. 50-летия СССР. - Фрунзе.: КГУ, 1987. - С. 10-19.
133. Нишанов В.К. Коммуникативная и когнитивная природа понимания / АН СССР. ИНИОН. - М., 1989. - 48 с.
134. Нишанов В.К. Феномен понимания: когнитивный анализ. - Фрунзе.: Илим, 1990. - 227 с.
135. Носенко Э.Л., Егорова С.Н. Память и эмоциональное состояние: Монография. Д.: Вид-во ДДУ, 1996. - 148 с.
136. Носенко Е.Л., Коврига Н.В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. К.: Вища школа, 2003. - 126 с.
137. Носенко Е.Л. Емоційний інтелект як соціально значуща інтегральна властивість особистості // Психологія і суспільство. 2004.- №4. С. 95-109.
138. Ньюэлл А., Саймон Г.А. Имитация мышления человека с помощью электронно-вычислительной машины // Психология мышления / Под ред. А.М. Матюшкина. М.: Прогресс, 1965. С. 457-474.
139. Ньюэлл А., Саймон Г.А., Шоу Дж. С. Процессы творческого мышления // Психология мышления / Под ред. А.М. Матюшкина. М.: Прогресс, 1965. С. 500-530.
140. Основи психології: Підручник. / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь, 2002. - 631 с.
141. Осорина М.В. Экспериментальное исследование образных структур на разных уровнях мыслительной деятельности. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.01. - Л., 1976. - 19 с.
142. Палей А.И. Модальностная структура эмоциональности и когнитивный стиль // Вопросы психологии. 1982.- №1. С. 118-126.
143. Палей А.И. Соотношение эмоциональных и когнитивных характеристик индивидуальности и их электроэнцефалографические корреляты. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.01. - М., 1983. - 23 с.
144. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. - 208 с.
145. Петренко В.Ф. Конструктивистская парадигма в психологической науке // Психологический журнал. 2002. - Т.23, № 3. - С. 113-121.
146. Петренко В.Ф., Нистратов А.А. Построение вербального семантического дифференциала на базе русской лексики // Исследование проблем речевого общения. М.: НИИ общ. педагогики, 1979. - С. 139-156.
147. Петров О.М. Стратегія пошуку рішення задач як фактор розвитку теоретичного мислення. Автореферат ... канд. психол. наук: 19.00.07. - Х., 1996. - 24 с.
148. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. - М.: Педагогика-Пресс, 1994. -