Діяльність видавництва «Карпати» в краєзнавчому русі України (1945 – 1991 рр.)

Краткое описание

Міністерство культури і туризму України
Київський національний університет
культури і мистецтв

На правах рукопису

Біланич Галина Петрівна

УДК 655.1(477.8)

Діяльність видавництва «Карпати»
в краєзнавчому русі України
(19451991рр.),

17.00.01 - теорія та історія культури

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Поплавський М.М.

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП 3-6

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 7-33

РОЗДІЛ 2. Діяльність видавництва «Карпати»: основні
тенденції, напрямки та форми роботи 34-94

2.1. Етапи розвитку 34-52
2.2. Напрями діяльності 53-68 2.3. Організація редакційно-видавничого процесу і
творча робота 69-74
2.4. Співробітництво з видавництвами Угорської Народної
Республіки і Чехословацької Соціалістичної Республіки по
випуску спільних видань угорською мовою 75-84
2.5. Випуск спільних видань у співдружності з іншими видавництвами України та інших республік колишнього СРСР 85-94

РОЗДІЛ 3. ТЕМАТИКО-ТИПОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КНИГОВИДАВНИЧОГО РЕПЕРТУАРУ 95-178

3.1. Суспільно-політична література. Книги з історії Закарпаття,
Прикарпаття та Буковини. 97-110
3.2. Література з виробничої тематики 111-132
3.3. Екологічна тематика − одна з провідних у творчому
набутку видавців. 133--140
3.4. Художня література. Прозові та поетичні твори письменників
трьох карпатських областей. Фольклорні видання 141-165
3.5. Краєзнавча і туристична література 166-178

Висновки 179-185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕМ 186-213

ВСТУП
Актуальність дослідження. В сучасних умовах відродження та розвитку вітчизняної культури посилюється інтерес наукової громадськості до поглибленого вивчення маловідомих сторінок історії культури України та її регіонів, внеску останніх у загальнонаціональні духовні надбання.
Книжкова продукція, випущена у видавництві «Карпати» як єдиному книговидавничому центрі в Карпатському регіоні у другій половині ХХ ст., значною мірою сприяє збереженню історичної та культурної пам’яті народу; вона стала джерелом інформації, одним із факторів розвитку духовної культури регіону в цілому і краєзнавчого руху зокрема. Історія створення видавництва та поширення його книжкової продукції, результати функціонування підприємства в краї становлять певний науковий і краєзнавчий інтерес. Суспільно-політичний, науковий, культурний та економічний розвиток даної території зумовив цільове призначення та мовну ознаку продукції цього видавництва.
В умовах сучасної перебудови книговидавничої справи в Україні усвідомлюється необхідність у наукових працях, що аналізували б історичну практику книговидавничої діяльності минулого не тільки в загальному плані, а й в конкретному аспекті, такому, наприклад, як краєзнавство.
Звернення до цієї теми актуальне також з огляду на важливість вивчення досвіду, набутого працівниками видавництва «Карпати», аналізу їх досягнень і прорахунків у контексті відображення й оновлення національно-культурного життя в Україні, висвітлення незаперечних заслуг у розвитку українського книговидавництва, примноження найкращих традицій у сфері видавничої політики.
Наразі не існує узагальнюючого дослідження, де б у динаміці розглядалися шляхи становлення та розвитку, розкривалися загальнонаціональні і регіональні особливості видавничої діяльності «Карпат», характеризувалися види видань, визначалася їхня роль і місце в культурному процесі. Ґрунтовного опрацювання, систематизації та введення до наукового обігу потребують численні архівні документи, публікації, інші джерелознавчі матеріали з зазначеної проблематики.
Аналіз книговидавничої справи «Карпат» дозволяє висвітлити недостатньо досліджені сторінки вітчизняної історії регіонального книговидання, з його допомогою реально здійснити історико-книгознавчу та бібліографічну реконструкцію книговидавничого асортименту в регіоні в другій половині ХХ ст., що суттєво розширить джерельну базу історії Закарпаття., а також фактографічну базу не лише українського книгознавства, але й історичної регіоналістики та карпатознавства.
Незважаючи на певне висвітлення окремих аспектів проблеми, нагромаджений фактичний матеріал з історії книговидавничої діяльності «Карпат» (19451991 рр.), узагальнюючого історико-краєзнавчого дослідження досі не існує, що і викликало необхідність його проведення. Проте, у книжковій справі є й інший, не менш важливий аспект. Кожна книга, будучи створена і видана в певний історичний час, у конкретних умовах, не кажучи вже про її зміст, являє собою своєрідний видавничий «знімок» того часу історичний документ. Відтак діяльність регіонального видавництва у певний історичний період не гірше археологічних знахідок може слугувати надійним краєзнавчим джерелом для вивчення історії краю, осмислення маловідомих та переосмислення ніби добре відомих історичних фактів, подій, тенденцій. Цим і зумовлений вибір теми дослідження: «Діяльність видавництва «Карпати» в краєзнавчому русі України (1945 1991 рр.)».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснена відповідно до цільової комплексної програми культурологічних досліджень КНУКіМ, зокрема за планами науково-дослідної роботи кафедри теорії та історії культури «Художні процеси в суверенній Україні», «Збереження й охорона історико-культурної спадщини України», «Актуальні проблеми трансформаційних процесів в українській культурі», постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2004 р.№ 1692-ІV «Збереження та використання культурної спадщини на 2004-2010 рр.», постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2005 р. № 2460-ІV «Про затвердження Державної програми розвитку культури України на 2005-2007 рр.».
Хронологічні межі дослідження від 1945до1991рр., які окреслюють радянський період видавничої діяльності на Закарпатті, пов‘язаний з монопольним фукціюванням у краї ужгородського видавництва «Карпати».
Об’єкт дослідження ─ краєзнавчий рух в Україні.
Предмет дослідження ─ місце, роль і значення діяльності видавництва «Карпати» в краєзнавчому русі.
Мета дослідження об‘єктивно відтворити історичну картину та здійснити комплексний аналіз діяльності видавництва «Карпати» у зазначений період (19451991), визначити роль і місце діяльності видавництва в краєзнавчому русі.
Відповідно до мети були визначені такі завдання:
· з‘ясувати рівень наукового вивчення проблеми та стан джерельної бази дослідження;
· розглянути розвиток книговидавничої справи у Закарпатті радянського періоду у контексті історії культури регіону, з‘ясувати умови створення і подальшого функціонування видавництва «Карпати»;
· проаналізувати завдання, функції, організаційні форми діяльності видавництва «Карпати»;
· дослідити структуру виданої за 45 років літератури за галузями, жанрами та тематичною спрямованістю, провести тематико-типологічний аналіз книговидавничої діяльності «Карпат»;
· охарактеризувати значення діяльності видавництва «Карпати» для краєзнавства України.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять принципи історизму. В ході дослідження застосовано порівняльно-історичний, структурно-системний методи, а також загальнонаукові методи теоретичного та практично-пошукового дослідження (аналіз і синтез, індукція та дедукція) тощо. Для аналізу книжкової продукції застосовано бібліографічний, аналітико-тематичний, типологічний та статистичний методи.
Наукова новизна дослідження роботи полягає в тому, що:
· вперше у вітчизняному книгознавстві здійснено цілісне наукове дослідження видавничої справи «Карпат», що істотно заповнює певну прогалину у дослідженні вітчизняної регіональної книжкової справи;
· здійснено тематико-типологічний аналіз книжкової продукції «Карпат», структурування її за змістом та цільовим призначенням, що суттєво поповнює вітчизняну краєзнавчу літературу;
· введено до наукового обігу новий фактичний матеріал про історичний розвиток книговидання в Закарпатті дорадянського періоду, що дозволяє розширити фактологічну базу дослідження історії української культури;
· виявлено основні тенденції, характерні риси розвитку книговидавничої справи у Закарпатті в досліджуваний період;зокрема з‘ясовано досить однозначні залежності асортименту книжок видавництва «Карпати» від характеру історичних подій та соціально-економічних і політичних ситуацій;
· цілісно відтворено книжковий асортимент «Карпат» (19451991 рр.), що доповнює джерельну та історіографічну бази українського книговидання і історичного краєзнавства;
· показано особливе місце, роль і значення видавництва «Карпати» у краєзнавчому русі;
· закладено основу для подальшого вивчення регіональних особливостей книговидавничої справи в Україні.
Практичне значення роботи. Отримані результати можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії України, бібліотечної справи, краєзнавчого руху в навчальних курсах «Історія України», «Історія української культури», «Історія української книги», що викладаються у вищій школі України, а також при підготовці спецкурсів «Історія Закарпаття», «Історія культури Закарпаття», «Історія регіональної книги» − у вищих навчальних закладах Закарпатської області, а також для збагачення навчального процесу в гуманітарних та негуманітарних ВНЗ.
Матеріали дисертації та зроблені висновки можуть бути враховані при підготовці довідкової літератури, підручників книгознавчої тематики, посібників з історії книговидавничого руху в Україні.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, що містяться в дисертації, були викладені у доповіді на 55-й науковій конференції Ужгородського національного університету, присвяченій 80-річчю з дня народження доктора історичних наук, професора Якова Ісаковича Штернберга (м. Ужгород, 24-25 лютого, 2004 р.), науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів та студентів Київського національного університету культури і мистецтв «Соціально-культурна сфера: реалії, проблеми, перспективи» (м. Київ, 2004 р.), УІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта» (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого, 2005 р.) та науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів та студентів Київського національного університету культури і мистецтв «Українська книга у структурі соціальних комунікацій» (м. Київ, 2006 р.).
Публікації. За темою дослідження опубліковано вісім одноосібних статей у наукових фахових виданнях та монографію.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертаційної роботи 213 cторінок основний текст 179 стор., список використаних джерел 406 найменувань, з них 61 архівні, 27 стор .

Список литературы

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

В дисертації на основі архівних та літературних джерел здійснено комплексний історико-книгознавчий аналіз розвитку книговидавничої справи «Карпат».
Під час дослідження книговидавничої діяльності Ужгородського видавництва «Карпати» (1945- 1991 рр.) автор ввів нову періодизацію і поділяє її на два взаємозв‘язані конкретні періоди:
1).Закарпатське обласне книжково-газетне видавництво (1945-1964 рр.).
2).Республіканське видавництво «Карпати» (1964-1991 рр.).
Відповідно до цієї періодизації автор і досліджував головні етапи розвитку видавничої діяльності «Карпат».
Отже, опрацювання зібраного матеріалу дає можливість стверджувати, що книговидавнича справа на Закарпатті розвивалась у загальноукраїнському руслі, але мала певні особливості, зумовлені соціально-економічною та історико-культурною специфікою регіону.
Оскільки історія книгодрукування видавництва «Карпати» в краєзнавчому русі (1945-1991 рр.) ще не була предметом цілісного дослідження, досить повно представлена продукція книжкового видавництва, тим не менш дозволяє, з урахуванням наявних у літературі міркувань та суджень, науково відтворити історію розвитку книжкової справи на Закарпатті.
Розвиток книговидавничої справи «Карпат» впродовж 1945-1991 рр. не був предметом історико-книгознавчого дослідження, однак накопичений певний фактичний матеріал і достатня джерельна база дозволили повною мірою вирішити завдання, сформульовані у дисертаційній роботі.
Встановлено, що на початку досліджуваного періоду в книговиданні «Карпат» спостерігався повільний ріст випущеної продукції. Починаючи з 1950 р., пішло швидке зростання випуску кількості назв книг у видавництві, а з 1991 р. спостерігається спад випущеної літератури. Тому є ряд об’єктивних причин. Назвемо бодай окремі з них: в роки незалежності України, в зв‘зку з переходом до ринкової економіки, «Карпати» втратили в регіоні своє монопольне становище підприємства, яке практично єдине упродовж кількох десятиліть здійснювало книговидання. За ринкових умов і в Ужгороді, і в інших містах Закарпаття, Прикарпаття і Буковини з’явилося чимало карликових приватних і великих акціонерних видавництв, які здатні дуже швидко і без проблем випустити будь-яку книгу; завдяки новітньому обладнанню забезпечити високу якість поліграфічного виконання. Отже, «Карпатам» довелося зустрітися з гострою конкуренцією. Добре це чи погано?
Відповідь на таке питання непросте. З одного боку, начебто добре: авторам не треба оглядатися на забаганки ідеологічних чиновників і зважати на причіпки цензорів. Проблема проста: плати гроші − й видавай за власний кошт хоч високоякісний твір, хоч «сирятину», хоч графоманську маячню На рецензію високваліфікованим спеціалістам видавець, як правило, рукопис тепер не подає. Якщо і подає, необов’язково авторові рахуватись з оцінками і порадами рецензента. Адже все вирішують гроші, які платить автор Тому зараз на прилавках книгарень поряд з достойними творами бачимо чимало літературного мотлоху це вже другий бік медалі
З переходом до капіталістичного господарювання було фактично зруйновано струнку державну систему книжкової торгівлі, що в радянський період охоплювала буквально кожний населений пункт. У містах діяла розгалужена система книготоргівлі республіканське об’єднання «Укркнига»; на селі книжкову продукцію продавали як спеціалізовані книгарні, так і звичайні магазини системи «Укркоопспілки». Реалізацією книжок займалися і «Союздрук», «Воєнторг» та інші торговельні структури. Така всеосяжна система книжкової торгівлі створювалась не одно десятиліття в масштабі не лише України, а всіх республік колишнього СРСР. Аактивно діяло всесоюзне об‘єднання «Союзкнига». Таким чином, твір ужгородського чи чернівицького, чи івано-франківського письменника, що планувався до виходу в світ у «Карпатах» (як і в будь-якому іншому видавництві), шляхом розсилу тематичних планів й іншої рекламної інформації міг бути замовлений, а після виходу в світ проданий у будь-якому куточку України, а російською мовою і в усіх інших республіках СРСР. Це давало можливість видавництву друкувати свою продукцію великими накладами (десятками і сотнямитисяч примірників), що було економічно вигідно і видавництву (прибутки), і поліграфічному підприємству (ритмічна і безперебійна робота, менші накладні витрати), і авторові (який одержував додаткові, по тих часах доволі високі гонорари);
Причиами різкого зменшення випуску книг у 90-і роки є також зменшення замовлень одержування видавництвом, старіння обладнання для поліграфічної підготовки, відсутність сучасного програмового забезпечення. В зв‘язку з цим стрімко зросла собівартість книги за рахунок катастрофічного зменшення накладів внаслідок чого вона стала недоступною пересічному читачеві.
Дуже скоротилося бюджетне фінансування бібліотек і цільових видавничих проектів, покликаних забезпечити поповнення фондів книгозбірень, що обмежило інформованість населення й знизило його інтелектуальний потенціал. Недосконале сучасне економічне законодавство, яке ставить вітчизняні видавництва у конкурентній боротьбі в невигідне становище щодо книг, експортованих із сусідніх країн. Про це точаться розмови на різних рівнях вже не один рік. Тому літературна громадськість порушує питання про необхідність законодавчої підтримки книговидавничої справи взагалі й талановитої літературної молоді зокрема. Та за умов перманентної економічної кризи, що панує в нашій державі, ця нагальна проблема практично не розв’язується.
Визначальними факторами, що впливали на розвиток книговидання «Карпат» впродовж 1945-1991 рр. стали розширення книготоргової мережі та її структури, прагнення видавців задовольнити інформаційні та інтелектуальні потреби багатонаціонального населення Закарпаття, співробітництво з видавництвами колишніх Угорської Народної Республіки і Чехословацької Соціалістичної Республіки по випуску спільних видань угорською мовою, випуск спільних видань у співдружності з іншими республіками колишнього СРСР.
Розвиток книговидавничої справи регіону характеризувався: становленням професійної діяльності в галузі книговидання; формуванням авторського складу краю з закарпатців; систематичним випуском книг, зокрема, краєзнавчого характеру; виникненням системи регіонального радянського книговидання; активністю в співпраці з іншими видавництвами; поширенням випуску україномовної книги; структуруванням системи типів видань за цільовим призначенням.
Видавнича політика видавництва «Карпати» вирізнялася гнучкістю в залежності від потреб суспільства у виданнях тієї чи іншої тематики, розвивалась у загальноукраїнському руслі, але мала певні особливості, зумовлені соціально-економічною та історико-культурною специфікою регіону.
Історичні, соціокультурні та економічні умови, в яких працювало видавництво «Карпати», стали об‘єктивними чинниками розвитку книговидавничої діяльності у досліджуваний період, зумовили напрями його діяльності, рівень, обсяги та регіональні особливості випущеної книжкової продукції, що активно впливали на формування громадської думки, задовольняли запити широких суспільних верств населення
В результаті здійснення історико-книгознавчої та бібліографічної реконструкції книговидавничого репертуару «Карпат» виявлено, що книги виходили друком в краї впродовж другої половини ХХ ст. українською, російською, угорською, румунською, молдавською мовами, а туристська та краєзнавча література також англійською, французькою, німецькою. Італійською та іншими мовами. Аналіз книжкового асортименту дозволив отримати документальні дані про книжкову продукцію, її мовний склад, тематико-типологічну структуру, динаміку та географію книгодруку, що сприяє відтворенню об’єктивної історії книговидання та визначенню тенденцій його розвитку.
Встановлено, що тематико-типологічна структура книжкового асортименту «Карпат» розвивалася поступово. На її еволюцію значною мірою впливали зміни у політичному, соціально-економічному, громадському та культурному житті регіону. «Карпати» впродовж всього періоду випускали різноманітну літературу: суспільно-політичну, художню, виробничу, туристичну і краєзнавчу на різних мовах. В історичному аспекті випуск краєзнавчих видань для туристів з року в рік зростав, одже, звільнувалася і питома вага цього виду літераткри в загальному асортименті випущеної видавництвом продукції.
Виявлено, що провідною тенденцією розвитку книговидавничої справи «Карпат» другої половини ХХ ст. було розширення видавничої діяльності, що відбилося як у зростанні випуску кількості назв книг, так і у використанні мов основних національних меншин регіону (української, російської, угорської, молдавської, румунської), а також подальшому формуванні тематико-типологічної структури книжкового асортименту, поповненні та розвитку авторського складу краю, поширенні географії книгодруку, поліпшенні культури художнього оформлення видань, а також зміцненні поліграфічної бази
Після возз‘єднання Закарпаття з Україною та створення в Ужгороді книжково-газетного видавництва, виникли умови, відносно найбільш сприятливі для національного книгодрукування за всю попередню історію.
У період свого найбільшого розквіту у 60-80-і роки минулого століття ─ у видавництві «Карпати» щорічно виходило у світ до 100 назв книг, брошур, буклетів загальним накладом 1,5 млн. і більше примірників. Аналіз виданих «Карпатами» книг засвідчує, що їхня тематична спрямованість, ідейний зміст були підпорядковані ідеологічним та практично-політичним вимогам Комуністичної партії Радянського Союзу, яка здійснювала державне керівництво розвитком усіх сторін життя суспільства. В тематиці громадсько-політичних видань провідне місце відводилось подіям історичного минулого, ретельно підібраним та відредагованим попередньо офіційними ідеологами. Серед тем переважали: героїзм радянських людей у роки Великої Вітчизняної війни і в соціалістичному будівництві, інтернаціоналізм і дружба народів СРСР, боротьба за мир у всьому світі і т.п. Закритими були так звані «білі плями» в історії Закарпаття, особливо політичні репресії та церковні погроми в радянський період тощо.
Практику спільних видань з видавництвами УНР і ЧССР ужгородські видавці успішно поширили на співробітництво з видавництвами України та інших республік колишнього СРСР.
До числа найважливіших тем для видавництва «Карпати», незалежно від будь-яких ідеологічних настанов, входили екологія і краєзнавство. Тому вихід у світ літератури з цієї тематики був поставлений на належну височінь вимог і національно-виховних завдань, починаючи з 1949 року. В галузі художньої літератури видавництво «Карпати» стало надійною опорою молодих та початкуючих місцевих літераторів, практикуючи регулярні випуски колективних збірок та так званих «касетних видань» (коли за рахунок одної позиції в тематичному плані виходило кілька 10-12 невеликих книжечок окремих початківців) творів місцевих літераторів українською, угорською та молдавською мовами. Майже кожного року великими накладами видавались та перевидавались народні пісні і коломийки, казки і легенди гірського краю, приказки та прислів’я, твори гумору і сатири, інших фольклорних жанрів.
Отже, здобуті результати дають можливість відтворити історію книговидавничої справи «Карпат» впродовж 1945-1991 рр., у краєзнавчому русі дозволяють простежити послідовність, динаміку та тенденції розвитку. Звичайно дисертаційна робота не повністю вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. Подальшого поповнення та доопрацювання потребує книжковий асортимент, на часі поглиблення його тематико-типологічного аналізу.
Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:
- Представлений у дисертаційному дослідженні огляд історіографії та аналіз джерельної бази засвідчує їх прикрі особливості. Складна, сповнена драматичних подій історія культури українського населення цього краю відповідним чином позначилась на долі слов‘янської книжності на Закарпатті загалом.
- Після возз‘єднання Закарпаття з Україною та створення в Ужгороді книжково-газетного видавництва у цьому краї виникли умови, найбільш сприятливі для національного книгодрукування за всю попередню історію. У період свого найбільшого розквіту у 60-80-і роки минулого століття ─ у видавництві «Карпати» щорічно виходило у світ до 100 назв книг, брошур, буклетів загальним накладом 1,5 млн. і більше примірників.
- Аналіз книжкового асортименту «Карпат» засвідчує, що тематична спрямованість, ідейний зміст видань були цілковито підпорядковані ідеологічними та практично-політичним вимогам комуністичної партії Радянського Союзу, що здійснювала керівництво розвитком усіх сторін життя суспільства. Тому періоди піднесення та спаду у видавничій діяльності «Карпат» досліджуваного періоду зумовлені не динамікою читацьких зацікавлень, не кон‘юнктурою, а винятково політико-ідеологічними інтересами правлячого в СРСР режиму.
- Практику спільних видань «Карпат» з закордонними (угорськими та словацькими) видавництвами було запроваджено не тільки з комерційною метою, а з метою посиленої «радянізації» сусідніх країн.
- Будучи активним механізмом існуючого соціально-політичного ладу, видавництво «Карпати», тим не менш, попри всі ідеологічні обмеження відіграло позитивну роль у розвитку красного письменства в регіоні, у розвитку краєзнавчого руху, пропаганді екологічної культури, збереженні й поширенні народної творчості, в розвитку вітчизняного книгодрукування в цілому.
- В усіх відношеннях видавнича діяльність «Карпат», її організаційно-виробничі форми та методи, ідейно-політичне спрямування продукції можуть слугувати вірогідними джерелами для вивчення правдивої історії Закарпатського краю і України в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверина Н. Ф. Воссоздание местных репертуаров дореволюционной провинциальной книги / Рос. Нац. б-ка. − СПб., 1993. − 118 с.
2. Агуф М. А., Коваль М. Т. Книгу в маси. Кн. торгівля в Радянській Україні. 1918 — 1964: Короткий іст. нарис.- Х, 1965. ─ 46c.
3. Алекперов А. П. Книгоиздательское дело в Азербайджанской ССР в послевоенный период (1946-1970 гг.): Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. филол. наук: 05.25.04 / Моск. полигр. ин-т. − М., 1973. − 20 с.
4. Анушин А. И. На заре книгопечатания в Литве. Вильнюс, 1970. - с.182
5. Артановский С.Н. На перекрестке идей и цивилизаций: Исторические формы общения народов: мировые культурные контакты, многонациональное государство / Мин-во культуры России; Санкт-Петербург. Гос. акад. к-ры. СПб., 1994. 224 с.
6. Ахунджанов Э. А. Становление и развитие книгоиздательского дела в Узбекской ССР: Осн. этапы и ведущие тенденции: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. ист. наук: 05.25.04 / Моск. полигр. ин-т. − М., 1979.− 26с.
7. Атанасов П. Лвовсхият Апостол на Йван Федоров в Бглгария. — Известия на Народна бнблиотека «Кирил и Методий». ─ Т. 7 (13).София, 1967. 207 с.
8. Атанасов П. Украинские старопечатные книги XVI—XVII ст. в Болгарии.— «Советское славяноведение», 1972. ─ №6.С. 21─25.
9. Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. ─ Кам’янець-Поділ., 1993. — 479 с.
10. Ваrпісоt І. D. А., Simmons J.S.G. Some unrecorded early printed Slavonic books in English Libraries.- Oxford Slavonic Papers, vol. 2, 1951.
11. Безклубенко С.Д. Всезагальна теорія та історія мистецтва. ─ 2003. С. 17-26.
12. Білозуб В. Книгоиздательство в союзных республиках: Українська ССР // 400 лет русского книгопечатания.− М., 1964.− Т. 2.− С. 313-330.
13. Білозуб В. Розвиток видавничої справи в республіці // Укр. рад. культура.− К., 1957.− С. 209 ─ 243.
14. Білокінь С. «Білі круги» подільського друкарства // Пам’ятки України. − 2000.− № 3/4.− С. 33 - 46.
15. Блажкевич А.Л. Краєзнавча бібліографія Галичини: становлення та розвиток (ХІХст. ─ 30-ті рр. ХХ ст.): Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук: / КНУКіМ. − К., 2003. − 19 с.
16. Близнюк Н. Національні меншини і засоби масової інформації // Соц. виміри суспільства. К., 1998. Вип. 2. 239 с.
17. Блюменау Д.И. Информация и информационный сервис. Л.: Наука, 1989. 192 с.
18. Bolognetto. А. Epistole et acta1581—1585. Ed. Е. Kuntze, раrs 2. (Мопитепіа Роіопіае Vа^ісапа, і 6). Сгасоуіае, 1938, 130.
19. Bostel F. Przyczynek do dziejow pierwszej ruskiej drukarni we Lwowie.— «Pamiętnik Literacki», zesz. 2, Lwów, 1902.
20. Bošnjak M. О. štampariji, štamparu i izdavaču ukrajinskih inkunabuli na narodnom jeziku. Zagreb, 1967.
21. Bošnjak M. Slavenska inkunabulistika. ─ Zagreb, 1970.
22. Боровий С. З історії єврейської книги на Україні // Бібліол. вісті. ─ 1925.─ № 1-2. ─ С. 47-58; 1926. ─ № 1. ─ С. 36-48.
23. Броніцька Т. Видавнича діяльність України // Вісн. Кн. палати. 1999. № 6. С. 11 ─ 14.
24. Бурковський І. Дружби міцної здобутки − Ужгород, 1976. − 32 с.
25. Васильчик М.М. Українські видання в Коломиї (друга половина ХІХ − ХХ ст.): історико фундаментальний і тематичний аспекти: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук: / КНУКіМ.− К., 2003. − 20с.
26. Вертiль I.В. Нацiональна самосвiдомiсть та нацiональна ментальнiсть // Державна iдеологiя в сучаснiй країнi: Мат. наук.-практ. конф. К., 1995. С. 21 22.
27. Видавництву «Карпати» 40 років. − Ужгород, 1985. − 19 с.
28. Видання. Основні види. Терміни та визначення: ДСТУ 3017-95. − Чинний від 01.01.1996. − К.: Держстандарт України, 1995. − 48 с.
29. Вівчарик М. Життєдайний феномен національного відродження // Віче. 1999. № 4. С. 153 ─ 159.
30. Возняк М. Історія української літератури, ─ Львів, 1921. ─ Т.2. ─ 326 с.
31. Владимиров П. В. Доктор Франциск Скорина. ─ Спб., 1888. ─ 123 с.
32. Владимиров П. В. Начало славянского н русского книгопечатания в XV-XVI в. ЧОНЛ, кн. 8. К., 1894. ─ 199 с.
33. Востоков А. Описание русских и словенских рукописей Румянцовского музеума. ─ Спб., 1842. ─ 235 с.
34. Волик А. Проблемы возрождения // Библиотекарь. 1991. № 8. С. 6.
35. Волкова В. Н. Источники и первые итоги изучения сибирского книгоиздания 2-й пол. ХIХ в. // Кн. дело в России во 2-й пол. ХIХ ─ нач. ХХ в: Сб. науч. тр. − Л., 1989. − Вып. 4. − С. 125-133.
36. Волкова В. Н. Пути становления провинциальной книги (на материале сибирского книгоиздания 2-й пол. ХІХ в. // Кн. дело в России во 2-й пол. ХІХ-нач. ХХ вв: Сб. науч. тр. − СПб., 1996.− Вып. 8.− С. 158-170.
37. Враская О. Б. Об орнаментации рукописних книг из Кирилло-Белозерского монастыря // Древнерусское искусство.-М.,1983. С.267-276
38. Гаврик П. Боротьба з ерозією ґрунтів на Закарпатті. − Ужгород, 1960. − 214 с.
39. Галенченка Г. Я. Васіль Цяпінскі — паслядоунік скарьшінскай справи. // 450 год беларускага кнігадрукавання. ─ Мінск, 1968.
40. Гвардіонов Б. Книги дружбы // Видавництво «Реклама», серія «Видавнича справа». − Київ, 1980. − С. 36.
41. Гвардіонов Б. В творческом содружестве // В мире книг. − 1982. − № 6. − С. 11-15.
42. Гвардіонов Б. Мріям назустріч. − Ужгород, 1960. − 26 с.
43. Gębarowicz M. Z dziejow papiernictwa XVI—XVIII w. // Roczniki Biblioteczne, Warszawa, 1966. t. 10, z. 1-2.
44. Gębarowicz M. Iwan Fedorow i jego dziaialnosc w latach 1569─1583 na tle epoki.─Roczniki Biblioteczne, Warszawa, 1969. I. 13, z. 3─1.
45. Гераклитов А. А. Три издания XVI в. без выходньгх листов из Библиотеки Саратовского университета. // Ученые записки (Саратовський университет. Педагогический факультет, т. 5, вып. 2. Саратов, 1926. ─ 305 с.
46. Гераклітов О. До питання про початок московського друкарства.— «Бібліологічні вісті», 1925. ─ № 1-2. ─ С.23 ─ 26.
47. Гнатюк Д. Книговидавнича справа на Україні в післявоєнні роки. ─ К., 1965. − 198 с.
48. Голенченко Г. Я. Симон Будний и русские первопечатники. // Книга, Об. 10. М., 1965. ─ 206 с.
49. Голенищев-Кутузов И. Н. Гуманизм у восточных славян. ─ М., 1963. ─ 176 с.
50. Голобуцький В. О. Економічна історія Української РСР. ─ К., 1970. ─ Т. 1. ─ 234 с.
51. Горский А. В., Невоструев К. И. Описание славякских рукописей синодальной (патриаршей) библиотеки, , отд. 1. ─ Спб., 185 ─ Т. 1. ─ 267 с.
52. Годований Л. Чи пересохне книжкова ріка // Зелені Карпати. 1995. № 1.2 С. 158-163.
53. Горстка А. Н. //.Паисьево Евангелие ─ памятник палеографии й оформительского искусства последней четверти XV века // Памятники культури.- Ленинград, 1987, С. 343-349
54. Гольденберг Л. И. Проблемы источниковедения истории книжного дела в Украинской ССР // Книга: Исслед. и материалы. − М., 1989. − Сб. 58. − С. 122-130.
55. Гранчак І.М., Данилюк Д.Д., Балагурі Е.А. Нариси історії Закарпаття. ─ Ужгород, 1993. ─ Т. 1 ─ 432 с.
56. Grasshoff W., Simmons J. S. G. Ivan Fedorovs griechish-russischkirchenslawisches Lesebuch von 1578 und der Gothaer Bukvar von 1578/1580.— «Abhandlungen der Deutschen Akademie der Wissenschaften zu Berlin. Klasse fur Sprachen, Literatur und Kunst». Jahrgang 1969, N 2. Berlin, 1969.
57. Грицак Я. Нариси історії України: формуваннн модельної української нації ХІХ-ХХ ст. − К.,1996. − 360 с.
58. Густі В.П. Письменники Закарпаття у другій половині ХХ століття: (фрагменти з хроніки) // Нариси історії Закарпаття (1946 1991). − Ужгород, 2003. − Т. 2. 332 с.
59. Грушевский М. Очерк истории украинського народа. − К., 1990. − 395 с.
60. Грушевський М. Історія української культури: В 6 т., кн. ─ К.: Либідь, 1993. ─ Т.2.
61. Губицкий В. Первопечатник Иван Федоров — пушечный мастер. // Вопросы истории естествознания и техники. ─ М., 1969. ─ вып. 2 (27). ─ 259 с.
62. Гусева А. А. Взаимосвязи украинских типографий конца XVI ─ первой половины XVII вв. // Книговедение и его задачи в свете актуальних проблем советского книжного дела. Секция истории книги. Тезисы докладов. ­ М., 1974. ─ С. 76 ─ 81
63. Гузаиров Р. Г. Книгоиздательское дело в Башкирской АССР (1917-1940 гг.): Автореф. дис. канд. филол. наук: 05.25.04 / Моск. полигр. ин- т. − М., 1975. − 22 с.
64. Губко О. До початків українського друкарства // Архіви України, 1969. ─ № 3. ─ С. 25 ─ 26.
65. Данилюк Д., Ілько В. З історії заселення та розвитку культури Закарпаття в добу феодалізму.─ Ужгород 1986. ─ 160 с.
66. Дворкина М.Я. О коммуникационных и информационных потребностях // Науч.и техн.б-ки. 1999. № 3. С. 102 103.
67. Дей О. І. Книга і друкарство на Україні з 60-х років ХІХ ст. до Великого Жовтня // Книга і друкарство на Україні.— К., 1965.— С. 128-205.
68. Дианова Т.В. Новые данные о декоре Четвероевангелия XVI века из Уваровского собрания №77 // Памятники культури. ─ Ленинград. ─ С. 216-221.
69. Добко Т.В. Масовi бібліотеки України в культурному розвитку суспiльства 80-х рокiв: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. iстор. наук. К., 1994. 20 с.
70. Добко Т.В. Внесок бiблiотек України у вiдродження нацiональної самосвiдомостi, духовностi, культури народу (на основi досвiду 80 90-х рокiв) // Публiчнi бiблiотеки: сучаснiсть i майбутнє: Зб. ст. Мiжнарод. наук.-практ. конфер. «Публiчнi б-ки: сучаснiсть i майбутнє. К., 1998. С. 74-77.
71. Drukarze dawnej Polski. Z. 5: Wielkie księstwo Litewskie. Opracowali Kawecka-Gryczowa A., Korotajowa K., Krajewski W. Wroclaw-Krakow, 1959.
72. Drukarze dawnej Polski. Z. 6: Malopolska - Ziemie ruskie. Opracowali Kawecka-Gryczowa A., Korotajowa K., Krajewski W. Wroclaw - Krakow, 1960.
73. Дроздова О.В. Видавнича та інформаційно-бібліографічна діяльність просвітницьких осередків Полтавщини (друга половина ХІХ ст. поч ХХ ст.): Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук: КНУКіМ.− К.,2001.− 20 с.
74. Евтюхина Н.А. Информационный запрос как выражение психологической связи, существующей в системе документальных коммуникаций // Науч. и техн. б-ки СССР. 1991. № 5. С. 14 15.
75. Евтюхина Е.А. Проблемы информационной потребности субъекта // НТИ. Сер.2. 1989. № 6. С. 2 4.
76. Євтух В. Нацiональнi меншини мiж державною етнополiтикою та самовизначенням //Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. 1998. № 1-2. С. 93 94.
77. Єфремов С. В тісних рямцях. Українська книга в 1798-1916 рр. // Укр. наук. ін-т книгознавства.─ К., 1926.─ 29 с.