Дробязко Світлана Ігорівна Методологія управління економічною безпекою підприємств страхового сектору

Краткое описание

Дробязко Світлана Ігорівна, професор кафедри фінансів та обліку Відкритого міжнародного університе­ту розвитку людини «Україна»: «Методологія управління економічною безпекою підприємств страхового сектору» (08.00.04 - економіка та управління підприємствами - за видами економічної діяльності). Спецрада Д 64.088.02 у Харківському державному університеті харчування та тор­гівлі

ЗМІСТ
ВСТУП 26
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ СТРАХОВОГО СЕКТОРУ 40
1.1. Трансформація наукових підходів до визначення змісту та складових економічної безпеки підприємств 40
1.2. Особливості економічної безпеки підприємств страхового сектору в умовах мінливості зовнішнього середовища 59
1.3. Концепція управління економічною безпекою підприємств страхового
сектору 78
Висновки за розділом 1 97
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СТРАХОВОГО СЕКТОРУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО СТРАХОВОГО РИНКУ 101
2.1. Специфіка та особливості страхової діяльності підприємств
страхового сектору 101
2.2. Аналіз сучасних особливостей ринкового середовища функціонування підприємств страхового сектору 120
2.3. Стан та тенденції розвитку підприємств страхового сектору 137
Висновки за розділом 2 158
РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЧНИЙ БАЗИС ОЦІНЮВАННЯ
ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ СТРАХОВОГО СЕКТОРУ... 162
3.1. Формування методологічної платформи оцінювання економічної безпеки підприємств 162
3.2. Оцінювання впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на економічну безпеку підприємств страхового сектору 187
3.3. Система оцінювання економічної безпеки підприємств страхового 205
сектору
Висновки за розділом 3 227
РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ 230
4.1. Концепція формування системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору 230
4.2. Оцінка ефективності системи управління економічною безпекою підприємств на засадах ризик-менеджменту 248
4.3. Імплементація системи управління економічною безпекою
підприємств страхового сектору 271
Висновки за розділом 4 290
РОЗДІЛ 5. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ СТРАХОВОГО СЕКТОРУ 294
5.1. Розробка стратегічних заходів підвищення економічної безпеки підприємств страхового сектору 294
5.2. Обґрунтування вибору управлінських рішень щодо підвищення економічної безпеки підприємств страхового сектору 315
5.3. Реалізація стратегії управління економічною безпекою підприємств
страхового сектору 336
Висновки за розділом 5 365
ВИСНОВКИ 369
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 375
ДОДАТКИ 413
Додаток А Таблиця А.1 Прямий та опосередкований влив фінансових
установ на стан національної безпеки у фінансовій сфері 414
Додаток А Таблиця А.2 Дефініції економічної безпеки окремих видів
фінансових установ 416
Додаток А Таблиця А.3 Форми забезпечення процесу управління підприємств страхового сектору та їх використання під час управління економічною безпекою 417
Додаток Б Таблиця Б.1 Інструменти державного регулювання економічної
безпеки ринку страхових послуг в Україні: цільовий підхід 418
Додаток В Таблиця В.1 Використання технології форензік для управління
системою економічної безпеки підприємств страхового сектору 419
Додаток Г Таблиця Г.1 Напрями партнерської взаємодії системи економічної безпеки підприємств страхового сектору із зовнішніми
стейкхолдерами 420
Додаток Г Таблиця Г.2 Види стейкхолдерів підприємств страхового
сектору і їх інтереси 421
Додаток Д Таблиця Д.1 Динаміка основних показників розвитку
страхового ринку України за 2005-2009 роки 422
Додаток Д Таблиця Д.2 Динаміка основних показників розвитку
страхового ринку України за 2010-2017 роки 423
Додаток Д Таблиця Д.3 Динаміка та структура валових страхових премій. 424
Додаток Д Таблиця Д.4 Структура валових страхових виплат 425
Додаток Д Таблиця Д.5 Динаміка показників діяльності страховиків у
сфері перестрахування у 2012-2016 рр 426
Додаток Е Таблиця Е.1 Теоретико-методичні підходи до формування системи економічної безпеки підприємств страхового сектору як об’єкту
управління 427
Додаток Ж Таблиця Ж.1 Елементи системи економічної безпеки підприємств страхового сектору відповідно до функціонального підходу. 428 Додаток З Таблиця З.1 Вплив євроінтеграційних процесів на управління
системою економічної безпеки підприємств страхового сектору 429
Додаток К Таблиця К.1 Класифікація загроз системі економічної безпеки
підприємств страхового сектору: універсальні класифікаційні ознаки 431
Додаток К Таблиця К.2 Класифікація загроз економічній безпеці
підприємств страхового сектору із врахування специфіки їх виду
діяльності 432
Додаток К Таблиця К.3 Внутрішні загрози економічній безпеці
підприємств страхового сектору 433
Додаток Л Акти впровадження 434
Додаток М Список публікацій 449
ВСТУП
Актуальність дослідження. Важливою умовою соціально- економічного розвитку України та підвищення добробуту населення є наявність ринку страхових послуг, який формується відповідними суб’єктами господарювання. Перманентний розвиток вітчизняного страхового ринка з 42%-м середньорічним темпом зростання страхових премій за останні три роки активізує діяльність підприємств страхового сектору як основи створення розгалуженої інфраструктури національної економіки. Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки характеризується продовженням трансформаційних процесів, активізацією негативного впливу різнопланових чинників та загроз, посиленням політичної нестабільності та соціальної напруги. Наслідками їх синтезу в економічній площині для підприємств страхового сектору є зниження довіри населення до страхових установ, їх стійка залежність від іноземного капіталу, несприятливе інституційне середовище. Ці та інші тенденції, характерні для середовища діяльності вітчизняних підприємств страхового сектору, зумовлюють необхідність усвідомлення важливості управління їх економічною безпекою. Відсутність зважених управлінських рішень щодо забезпечення економічної безпеки підприємств страхового сектору не сприяє реалізації економічних інтересів, як власних, так і усіх зацікавлених сторін - споживачів, персоналу, інвесторів, держави та ін.
Традиційні методи та прийоми управління економічною безпекою у нестабільних умовах функціонування ринку страхових послуг не можуть гарантувати надійний захист його учасників від сучасних загроз. З огляду на це, виникає необхідність в удосконаленні та розширенні концептуальних засад управління економічною безпекою підприємств страхового сектору, у першу чергу, шляхом створення комплексного методологічного забезпечення прийняття безпекоорієнтованих управлінських рішень. Лише за умов ефективного управління економічною безпекою вітчизняні підприємства страхового сектору можуть утримати та посилити власні конкурентні позиції в умовах євроінтеграції та стабільно розвиватися. Тобто процес функціонування та прогресивного розвитку підприємств страхового сектору значною мірою залежить від забезпечення економічної безпеки та підвищення її рівня завдяки ефективному управлінню.
Вирішенню проблем забезпечення економічної безпеки на макро- і мікро- рівнях та розвитку теорій безпекоорієнтованого управління підприємствами присвячено роботи багатьох вітчизняних дослідників, серед яких В. Алькема, В. Бегма, Т. Блудова, З. Варналій, Т. Васильців, Л. Гнилицька, В. Горбулін, В. Гросул, З. Живко, О. Іляттт, Т. Момот, Д. Олійник, В. Плаксієнко, А. Пилипенко, О. Суходоля, В. Франчук., М. Чорна, О. Шаров, В. Шемаєв та ін. До числа найвідоміших зарубіжних науковців, у полі наукових інтересів яких перебували питання ефективного управління суб’єктами господарювання в площині забезпечення їх економічної безпеки, належать Р. Акофф, А. Алавердов, М. Альберт, Т. Бек, М Вебер., П. Вейл, Ч. Волен, Р. Г олдсміт, П. Друкер, Г. Емерсон, Р. Левін, Н. Лояза, М. Мескон, К. Нельсон, Ф. Хедоурі, В. Штайнер, ін. Безпосередньо проблемами забезпечення економічної безпеки підприємств за її складовими займалися С. Бауер, Е. Бернройдер, С. Деккер, М. Кидрович Д. Прован, К. Сутраве, Р. Хоффманн та ін. Значного розвитку вітчизняна теорія управління економічною безпекою підприємств страхового сектору та фінансових установ набула в працях О. Барановського, В. Вареник, С. Васильчак, О. Вініченко, В. Домбровського,
О. Кириченко, О. Колодізєва, І. Крупки, А. Крутової, С. Мельник, О. Пластун, Т. Полозової, В. Сидоренко, Т. Сусуловської, О. Штаєр, Т. Яворської та ін.
Високо оцінюючи здобутки вітчизняних і закордонних вчених для наукової царини безпекознавства, зазначимо, що проблеми формування і використання ефективного інструментарію управління економічною безпекою підприємств страхового сектору залишаються актуальними та потребують подальшого дослідження, зважаючи на мінливість внутрішнього та зовнішнього середовища їх функціонування і перманентне зростання кількості різнопланових загроз. Актуальність, теоретико-методологічна і практична значущість та недостатня розробленість проблемних питань забезпечення економічної безпеки на фоні відсутності загальноприйнятого науково обґрунтованого парадигмального базису управління економічною безпекою підприємств страхового сектору у сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки з урахуванням загроз і можливостей зумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету, завдання дослідження та логіку викладу його основних положень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження здійснювалося в рамках міжнародного наукового проекту WLP_BS_Economics and management of educational systems and processes, 2018 the section of the Scientific project: 02. Analysis of the effectiveness of educational processes on the basis of competencies and opinions of the participants of the educational process: innovations in the management of educational systems and processes. Institute of Law, Administration and Economics Pedagogical University in Kracow. (Економіка і управління освітніми системами і процесами, 2018 рік. Розділ Наукового проекту: 02. Аналіз ефективності освітніх процесів на основі компетенцій і думок учасників освітнього процесу: інновації в управлінні освітніми системами і процесами, Інституту права, адміністрування та економіки Педагогічного університету в Кракові - автором уточнені методологічні підходи до управління системою економічної безпеки підприємств страхового сектору). Обраний напрям дослідження пов'язаний із загальною тематикою науково-дослідних робіт Київського національного торговельно-економічного університету за науково-дослідною темою «Моделювання механізмів функціонування міжнародної електронної торгівлі» (номер державної реєстрації 0117U000507) (автором запропоновано системно- процесний підхід у механізмі управління економічною безпекою підприємств та удосконалено інформаційно-аналітичне забезпечення управління системою економічної безпеки підприємств); Міжнародного гуманітарного університету за темою «Удосконалення механізмів управління ефективністю діяльності та інтенсифікації бізнес-процесів підприємств виробничого та невиробничого секторів економіки» (номер державної реєстрації 0115U001935) (автором запропоновано методичний підхід щодо оцінювання рівня готовності підприємств страхового сектору до запровадження механізму управління системою економічної безпеки); Національної металургійної академії (м. Дніпро) за темою «Методологія соціально-економічного, інформаційного та науково-технічного розвитку регіонів, галузей виробництва, підприємств та їх об’єднань» (номер державної реєстрації 0116U006782) (автором запропоновано методичний підхід щодо оцінювання рівня готовності підприємств страхового сектору до запровадження механізму управління системою економічної безпеки); Запорізького національного університету за темою «Методологічні засади формування стратегії розвитку суб’єктів господарювання регіонів та держави» (номер державної реєстрації 0114U002644), в рамках якої автором запропоновано системно-процесний підхід у механізмі управління економічною безпекою підприємств страхового сектору; Громадської наукової організації «Фінансово-економічна наукова рада» (м. Київ) науково-дослідної теми «Управління економічною ефективністю діяльності підприємств» (номер державної реєстрації 0118U000786) (автором уточнені концептуальні засади управління системою економічної безпеки підприємств страхового сектору) та науково-дослідної теми «Особливості розвитку світової економіки в умовах глобалізаційних процесів» (номер державної реєстрації 0118U000789) (автором уточнено теоретико-методологічне підґрунтя вдосконалення управління економічною безпекою підприємств страхового сектору та надано науково- практичні рекомендації щодо вдосконалення управління системою економічної безпеки підприємств страхового сектору); Наукового журналу «Економіка і фінанси» науково-дослідної теми «Розробка концепції забезпечення економічної безпеки в умовах глобалізації світової економіки» (номер державної реєстрації 0113U007516) (автором уточнено методологічні підходи до управління системою економічної безпеки підприємств страхового сектору).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад, науково-методичних підходів та практичного
інструментарію управління економічною безпекою підприємств страхового сектору. Відповідно до визначеної мети поставлено та вирішено такі завдання:
- дослідити трансформацію наукових підходів до визначення змісту та складових економічної безпеки підприємств;
- встановити особливості економічної безпеки підприємств страхового сектору в умовах мінливості зовнішнього середовища;
- розробити концепцію управління економічною безпекою підприємств страхового сектору;
- визначити сучасну специфіку та особливості страхової діяльності підприємств страхового сектору;
- встановити особливості функціонування вітчизняного страхового ринку та тенденції розвитку підприємств страхового сектору;
- обґрунтувати методологічну платформу оцінювання економічної безпеки підприємств страхового сектору;
- оцінити вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на економічну безпеку підприємств страхового сектору;
- сформувати систему оцінювання економічної безпеки підприємств страхового сектору;
- обґрунтувати методологічні засади формування системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектор;
- здійснити оцінку ефективності системи управління економічною безпекою підприємств на засадах ризик-менеджменту;
- провести імплементацію системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору;
- розробити стратегічні заходи підвищення економічної безпеки підприємств страхового сектору;
- обґрунтувати управлінські рішення щодо підвищення економічної безпеки підприємств страхового сектору;
- сформувати стратегію забезпечення економічної безпеки підприємств страхового сектору.
Об’єктом дослідження є процес управління економічною безпекою підприємства страхового сектору.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні, науково-методичні та прикладні основи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є сучасні теорії, концепції, гіпотези. Застосовано такі загальнонаукові та специфічні методи, що забезпечують достовірність отриманих результатів і висновків: діалектичні, гносеологічні й логічні методи, зокрема
термінологічний аналіз - для дослідження понятійно-категорійного апарату і з’ясування базових понять управління економічною безпекою; матричний метод - при побудові матриці коригуючих заходів управління економічної безпеки підприємств страхового сектору, матриці BCG та GE/McKinsey, матриці ризиків господарської діяльності; методи індукції, дедукції та наукової абстракції і узагальнення - при обґрунтуванні економічних категорій і дефініцій; монографічний і порівняльний методи - для систематизації наукових підходів до конкретизації теоретичних засад розширення методологічного базису управління системою економічної безпеки підприємств страхового сектору; методи аналізу та синтезу - під час проведення діагностики умов реалізації процесу управління системою економічної безпеки підприємств страхового сектору в Україні; інтегральні - при оцінюванні економічної безпеки підприємств сфери страхування; системно-функціональний, функціонально-структурний методи - під час розробки концептуальних засад формування та управління системою економічної безпеки підприємств страхового сектору; методи теоретичного та графічного моделювання - у межах використання системно-процесного підходу для моделювання системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору; методи стратегічного управління - при визначенні стратегічних пріоритетів в управлінні системою економічної безпеки підприємств страхового сектору в Україні; методи експертного оцінювання - під час оцінювання економічної безпеки підприємств страхового сектору; методи ситуаційного аналізу - при оцінюванні економічної безпеки підприємств страхового сектору; графічні методи - при визначенні факторів впливу на економічну безпеку підприємств страхового сектору та представлення результатів дослідження; кореляційно- регресійний аналіз - при аналізі залежності обсягів продажів страхових послуг з рівнем витрат на економічну безпеку підприємств страхового сектору; методи сценаріїв та прогнозів - при визначенні ефективності впровадження системи управління економічної безпеки підприємств страхового сектору; прийоми абстрактно-логічного методу були застосовані при розробці теоретико- методологічних узагальнень і формулюванні висновків за результатами дослідження.
Інформаційною та теоретико-методичною базою дослідження слугували нормативно-законодавчі акти, інструкції, накази; наукові праці дослідників економічної теорії, менеджменту та економічної безпеки; монографії і публікації у періодичних виданнях вітчизняних і зарубіжних вчених з питань забезпечення економічної безпеки підприємств сфери страхування; офіційні дані міжнародних організацій, рейтингових агентств, відомості Державної служби статистики України; матеріали звітності підприємств страхового сектору і дані їх офіційних сайтів, а також результати власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці нових науково-методологічних підходів до управління економічною безпекою підприємств страхового сектору. Основні наукові результати, які
характеризують наукову новизну, є такі: вперше:
- запропоновано концепцію управління економічною безпекою
підприємств страхового сектору (ЕБ ПСС) на основі базового процесно- компетентнісного і підтримуючих (системний, ресурсний, ситуаційний, адаптивний) підходів та обґрунтованої сукупності принципів теорій управління, ризик-менеджменту, стейкхолдерів, сталого розвитку з урахуванням особливостей страхової діяльності та трансформаційної специфіки зовнішнього середовища, що полягає у поєднанні та взаємодії видів діяльності і структурно- функціональних складових (кадрова, фінансова, інформаційна, маркетингова) крізь призму теоретико-методологічної, науково-методичної та прикладної площин, та дозволяє забезпечити високий рівень ЕБ ПСС шляхом розробки та впровадження актуальних та науково обґрунтованих заходів управляння ЕБ ПСС;
- обґрунтовано методологічні засади формування системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору, спрямованої на захист від ризиків і загроз зовнішнього та внутрішнього середовища, шляхом відокремлення трьох взаємопідтримуючих рівнів - методологічного (концепції, наукові підходи, принципи), теоретично-методичного та рівня впровадження. Це сприятиме сформуванню та впровадженню дієвої системи управління економічною безпекою;
- розроблено комплексний інструментарій інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємств страхового сектору на основі сформованої багаторівневої системи оцінювання страхової діяльності за визначеними критеріями та інтегральними показниками виділених підсистем: в межах галузевих напрямів (правила поведінки, технології страхових операцій/взаємовідносин, засоби захисту) та за загальними індикаторами сприятливості зовнішніх умов з використанням експертних та економіко- аналітичних методів. Застосування даного інструментарію дає можливість на кожному із етапів страхової діяльності генерувати заходи безпеки щодо правил поведінки та технологій проведення операцій відповідно до результатів запропонованого «Звіту про здійснення оцінки економічної безпеки страхової діяльності»;
- запропоновано науково-практичний підхід до оцінювання ефективності системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору, що полягає у визначенні та змістовному наповненні етапів векторно спрямованих процедур оцінювання з урахуванням пріоритетності та сили впливу ризиків економічної небезпеки. Застосування підходу дозволить сформувати інформаційну базу для прийняття рішень щодо забезпечення/підвищення ефективності управління економічною безпекою підприємств страхового сектору.
Удосконалено:
- модель прогнозування стану економічної безпеки підприємств страхового сектору, що полягає у визначені функціональної залежності між часовими періодами (інтервал виявлення загроз, запровадження заходів попередження їх трансформації в небезпеку, фактична ідентифікація стану небезпеки, запізнення початку сприйняття стабілізаційних рішень/заходів) та цільовою функцією забезпечення ефективної часової послідовності управлінських рішень/заходів, яка, на відміну від існуючих, враховує тривалість етапів ідентифікації та діагностики загроз. Це дозволяє підвищити ефективність управлінських заходів завдяки оптимізації часового лагу між їх прийняттям та реалізацією;
- матричний метод експрес-оцінки ефективності управління економічною безпекою підприємств страхового сектору, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на врахуванні взаємозалежності рівня конкурентоспроможності (КСП) та економічної безпеки підприємства, передбачає одночасне застосування запропонованих інтегральних динамічних і статичних показників (рівень економічної безпеки, коефіцієнт співвідношення комплексного інтегрального показника конкурентоспроможності) для побудови матриці «динаміка КСП - рівень ЕБ ПСС». Застосування цього методу дозволить швидко та однозначно оцінити ефективність управління економічною безпекою;
- науково-методичний підхід до удосконалення системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору, що відрізняється застосуванням запропонованої концептуальної моделі трансформації системи економічної безпеки за визначеними параметрами на усіх етапах її життєвого циклу в умовах існуючих обмежень комунікаційного середовища за обов’язковістю контролю й оцінки ефективності її просування. Це дозволить адаптувати діючу систему управління економічною безпекою підприємств до нових вимог та змін навколишнього середовища;
- науково-практичний підхід до вибору стратегії взаємодії підприємств страхового сектору зі споживачами в Інтернет-середовищі на базі запропонованої матриці «ступінь готовності споживача - комунікаційне середовище», сформованої на основі якісної оцінки комунікаційного середовища, який, на відміну від існуючих, встановлює етапність, структурованість і змістовність джерел та індикаторів (частота, спрямованість, інтенсивність) за сторонами комунікації в часовій площині, що дозволяє обрати оптимальні засоби просування на інформаційному та товарному рівнях комунікаційного впливу відповідно до виду стратегії.
Набуло подальшого розвитку:
- теорія управління економічною безпекою підприємств страхового сектору шляхом уточнення понять: «економічна безпека підприємства страхового сектору», що полягає у принципі дуальності її характеру (відсутність небезпеки, захищеність від небезпек) та змістовної наповненості структурно-функціональних складових (кадрова, фінансова, інформаційна, маркетингова); «система управління економічною безпекою підприємств страхового сектору», що розуміється як адаптаційна динамічна сукупність визначених цілей, місій, принципів, функцій, моделей, методів управління економічною безпекою, основана на постійній організаційній взаємодії виділених складових економічної безпеки та інформаційному інтерактивному супроводі, спрямована на формування та реалізацію заходів щодо захисту підприємства від ризиків і загроз зовнішнього та внутрішнього середовища;
- науково-практичний інструментарій оцінювання економічної безпеки підприємств страхового сектору в розрізі структурно-функціональних складових, який, на відміну від існуючих розробок, побудований на основі запропонованого загального інтегрального показника економічної безпеки за складовими фінансової, кадрової, інформаційної, маркетингової підсистем, оцінених за обґрунтованою шкалою рівня економічної безпеки, що дозволяє побудувати матрицю коригуючих заходів щодо управління економічною безпекою;
- методичний підхід до формування стратегічних заходів підвищення економічної безпеки підприємств страхового сектору на основі модифікованої матриці профілю конкурентоспроможності, сформованої інтегральними показниками якості страхової послуги/репутації та конкурентоспроможності підприємства страхового сектору з використанням рівнозначної п’ятирівневої шкали, який, на відміну від існуючих, визначає та враховує пріоритетні напрями розвитку за кожним страховим продуктом в ієрархічній послідовності. Це дозволяє ідентифікувати стратегію підприємства, визначити серед рекомендованих варіантів найбільш відповідні до його можливостей та розробити обґрунтовані заходи по підвищенню економічної безпеки як в цілому, так і за окремими страховими продуктами;
- науково-методичний підхід до оцінки споживчого вибору підприємства страхового сектору на основі застосування адитивної моделі, який відрізняється від існуючих використанням науково обґрунтованих пріоритетних галузевих часткових критеріїв вибору (асортимент послуг, ціна, місце розташування, відомість, компетентність персоналу, сервіс), визначених за методом середніх зважених та із застосуванням розробленої ідентифікаційної шкали, що сприятиме формуванню дієвих заходів щодо забезпечення/підвищення економічної безпеки підприємства страхового сектору відповідно до вимог споживачів;
- класифікація ринку страхових послуг шляхом систематизації існуючих класифікаційних ознак та введення нової - «за колом стейкхолдерів», у межах якої відокремлено альфа- та омега-стейкхолдери, що сприятиме розробці дієвих управлінських рішень щодо ефективного функціонування підприємств страхового сектору з урахуванням впливу чинників зовнішнього середовища.
Практичне значення одержаних результатів і висновків полягає в доведенні основних науково-теоретичних результатів дисертації до рівня практичного інструментарію. Найбільшу практичну цінність мають результати, що підтверджується:
на міжнародному рівні - методологічні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки підприємств з метою удосконалення аналізу та управління системою економічної безпеки підприємств страхового сектору (Certificate the Institute for International Cooperation Development, Poznan, Poland, сертифікат від
12.04.2018 р.); рекомендації щодо стратегічних пріоритетів у системі управлення економічною безпекою підприємств страхового сектору (Certificate the University of National and World Economy, Sofia, Bulgaria, сертифікат від 20.03.2019 р.);
на загальнодержавному рівні - рекомендації щодо комплексного науково- методичного забезпечення оцінювання дієвості управлінської складової системи економічної безпеки фінансових установ в рамках розробки програм у сфері екологічної безпеки з урахуванням економічних факторів впливу (Міністерство екології та природних ресурсів України, ДЕАПОУ, довідка № 140 від
28.02.2019 р.);
на регіональному рівні - методичний підхід щодо оцінювання рівня готовності підприємств страхового сектору до запровадження управління системою економічної безпеки, комплексне науково-методичне забезпечення оцінювання дієвості управлінської складової системи економічної безпеки фінансових установ та системно-процесний підхід у механізмі управління економічною безпекою підприємств страхового сектору (Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації, довідка № 01.1-27/576 від 22.03.2019 р.);
на рівні суб’єктів господарювання - рекомендації щодо удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення управління системою економічної безпеки підприємств страхового сектору (ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», довідка № 21 від 21.01.2019 р.); методичний підхід щодо оцінювання рівня готовності підприємств страхового сектору до запровадження механізму управління системою економічної безпеки (ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ- КООП», Дніпропетровська обласна дирекція ПАТ «НАСК «ОРАНТА», довідка № 112 від 29.11.2018 р.); концептуальні засади формування механізму управління економічною безпекою підприємств страхового сектору (ПрАТ СК «Саламандра» довідка № 226 від 06.03.2019 р.); комплексне науково-методичне забезпечення оцінювання дієвості управлінської складової системи економічної безпеки фінансових установ (СК «Альфа Страхування» довідка № 112 від 18.02.2019 р.); інформаційно-аналітичне забезпечення управління системою економічної безпеки підприємств страхового сектору (ТзОВ «Аудиторська фірма «Західна аудиторська група», довідка № 84 від 26.02.2019 р.);
в організації навчального процесу кафедри економіки підприємств харчування та торгівлі ім. І. Г. Бережного Харківського державного університету харчування та торгівлі, зокрема для удосконалення науково-методичного забезпечення дисциплін «Ризик та страхування», «Управління ризиками», «Економіка підприємства» (акт впровадження від 28.01.2019 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, висновки та рекомендації, що містяться в роботі, одержано автором самостійно шляхом аналізу та узагальнення теоретичного та практичного матеріалу. Особистий внесок здобувача в працях, написаних у співавторстві, зазначено у списку опублікованих праць.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідалися та були схвалені на 10-ти міжнародних науково- практичних конференціях, що відображено в публікаціях [33-42].
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 43 авторських публікаціях, серед них: 2 одноосібні монографії (обсягом 27,8 друк. арк.); 24 статті у наукових фахових виданнях України (загальним обсягом 20,2 друк. арк., де особисто здобувачеві належить 16,8 друк. арк.), із них 19 - у виданнях, внесених до наукометричних баз даних; 4 статі у наукових виданнях, які включені до міжнародної наукометричної бази даних Scopus (загальним обсягом 3,4 друк. арк., де особисто здобувачеві належить 1,0 друк. арк.); 1 стаття у інших наукових виданнях (загальним обсягом 0,8 друк. арк., де особисто здобувачеві належить 0,8 друк. арк.); 11 тез доповідей у збірниках за матеріалами конференцій (загальним обсягом 6,3 друк. арк., де особисто здобувачеві належить 6,05 друк. арк.); один навчальний посібник, який має гриф МОН України (загальним обсягом 26 друк. арк., де особисто здобувачеві належить 18 друк. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 84,5 друк. арк., із яких особисто здобувачеві належить 70,45 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з анотації, списку публікацій за результатами дослідження, вступу, п’яти розділів та висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний текст дисертації складає 365 сторінок комп’ютерного тексту, у тому числі 59 таблиць і 48 рисунків на 67 сторінках. Дисертація містить список використаних джерел із 389 найменувань на 38 сторінках та 11 додатків на 42 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результатом дослідження є теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної проблеми, що полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних засад, науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо управління економічною безпекою підприємств страхового сектору в сучасних умовах розвитку вітчизняного ринку страхових послуг.
1. У результаті дослідження трансформації наукових підходів до визначення змісту та складових економічної безпеки підприємств доведено дуальність її характеру в координатах: «відсутність небезпеки» і «захищеність від небезпеки»; визначено найважливіші її властивості - робастність, симетричність/асиметричність та еквіфінальність; встановлено, що її компоненти водночас беруть участь у процесах розвитку підприємства і забезпечення його безпеки, а їх роль визначається фазою життєвого циклу економічної безпеки підприємства. Запропоновано трактувати економічну безпеку підприємства як певний стан захищеності підприємства, який забезпечується комплексом заходів щодо ефективного використання його внутрішнього потенціалу, що дозволяє нейтралізувати та/або запобігти наслідки негативного впливу середовища.
2. Встановлено особливості економічної безпеки підприємств страхового сектору в умовах мінливості зовнішнього середовища, які зумовлені специфікою діяльності підприємств страхового сектору та сучасним етапом розвитку національної економіки: симбіоз елементів економічної безпеки за видами діяльності (страхова, фінансова, інвестиційна) та визначеними структурно-функціональними складовими - фінансова, кадрова, інформаційна, маркетингова. Розроблено концептуальні засади економічної безпеки підприємств страхового сектору на основі системного, атрибутивного та ресурсного підходів як здатної до саморозвитку системи у просторово- часовому вимірі в імпульсній взаємодії науково-обґрунтованих елементів в площині видів діяльності та структурно-функціональних складових.
3. Розроблено концепцію управління економічною безпекою підприємств страхового сектору як єдиного комплексного бачення управління економічною безпекою підприємств страхового сектору відповідно домінуючій сучасній науковій парадигмі, що базується на принципах теорій економічної безпеки, управління, ризик-менеджменту, стейкхолдерів, сталого розвитку і сукупності визначених підходів та ураховує сучасну специфіку страхового сектору, яка являє собою систему поглядів на шляхи та способи реалізації процесу забезпечення/підвищення загального рівня економічної безпеки підприємств страхового сектору та за окремими площинами видів діяльності й структурно- функціональними складовими: кадрова, інформаційна, фінансова, маркетингова. Запропонована концепція формує призму теоретико- методологічного, науково-методичного та прикладного рівнів; визначає понятійно-категоріальний апарат та науково-методичне й прикладне забезпечення управління економічною безпекою підприємств страхового сектору, оцінки його ефективності та розробки управлінських рішень/заходів. Розроблено модель прогнозування стану економічної безпеки підприємств страхового сектору на основі урахування тривалості етапів ідентифікації та діагностики загроз шляхом функціональної залежності між часовими лагами та цільовою функцією забезпечення ефективної часової послідовності управлінських рішень та заходів.
4. За результатами контент-аналізу встановлено взаємозв’язок та підлеглість елементів страхування та доведено товарний характер страхової послуги як складової страхового продукту. На основі дуального підходу до вивчення ринку страхових послуг визначено альфа та вторинних стейкхолдерів його функціонування як взаємозалежних систем підтримки діяльності підприємств страхового сектору. Спираючись на необхідність узгодженості між альфа-стейкхолдерами для розвитку страхового ринку як середовища діяльності підприємств страхового сектору його класифікацію доповнено ознакою «за колом стейкхолдерів».
5. Ґрунтуючись на результатах ретроспективного аналізу розвитку вітчизняного ринку страхових послуг виокремлено та визначено шість його етапів: стихійний, початкової відповідальності, законодавчий, програмний, кризовий, сучасний. Крім того, виявлено специфіку сучасного етапу розвитку: зменшення кількості суб’єктів господарювання, невідповідність основних показників світовим стандартам, значна диспропорція в перевазі ризикового та добровільних видів страхування, висока монополізація на ринку страхування життя, посилення концентрації страхового ринку тощо; а також встановлено пріоритетні проблеми та протиріччя функціонування підприємств страхового сектору, доведено необхідність підвищення їх економічної безпеки для сталого розвитку на сучасному етапу страхового ринку України.
6. Використовуючи принципи індикативного, ресурсно-функціонального, програмно-цільового підходів та економіко-аналітичні і експертні методи розроблено методологічну платформу оцінювання економічної безпеки підприємств страхового сектору, сформовану комплексним інструментарієм інтегральної оцінки рівня їх економічної безпеки для розв’язання проблеми раннього попередження негативних процесів. Він включає запропонований науково-методичний підхід у вигляді змістовно наповнених послідовних етапів оцінки, багаторівневу систему оцінювання в межах галузевих напрямів та за загальними індикаторами сприятливості зовнішніх умов і формує інформаційну базу для прийняття управлінських рішень на основі розробленої форми «Звіту про здійснення оцінки економічної безпеки страхової діяльності».
7. За результатами ситуаційного аналізу факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємств страхового сектору, використовуючи SWOT-, PEST- та SNW-аналіз визначено основі загрози їх економічній безпеці; визначено пріоритетні групи факторів та найвагоміші субфактори впливу на розвиток страхового ринку як детермінанти економічної безпеки підприємств страхового сектору: економічні фактори - рівень інфляції і процентні ставки (0,25), рівень доходів населення (0,24); політичні - ймовірність розвитку військових дій в країні (0,24); технологічні - доступ до новітніх інформаційних технологій (0,23); соціально-культурні - ставлення до роботи, кар’єри, дозвілля, виходу на пенсію (0,22) та ін. Шляхом оцінки сукупності підприємств страхового сектору (СК «Княжа», СК «Саламандра», та ін.) методом SNW- аналізу за функціональними складовими економічної безпеки встановлено найбільш їх сильні та слабкі сторони в умовах впливу визначених факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.
8. Необхідність формування інформаційно-аналітичного забезпечення управління економічною безпекою зумовило доцільність розробки науково- практичного інструментарію оцінювання економічної безпеки підприємств страхового сектору, який ґрунтується на синтезі матричного, інтегрального та бального методів в розрізі структурно-функціональних складових економічної безпеки та формуванні системи її оцінювання як основи для прийняття коригуючих заходів. Встановлено, що сучасні підприємства не досягають високого рівня економічної безпеки ([0,7-1]): СК «Саламандра» - 0,52; СК «Альфа страхування» - 0,45; СК «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» - 0,3; та розроблено матрицю коригуючих управлінських заходів щодо підвищення її рівня для кожного підприємства страхового сектору.
9. На основі критичного аналізу сучасних підходів до визначення системи управління економічною безпекою в страховій сфері та розробленій концепції управління нею розвинуто понятійно-категоріальний апарат формування системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору. Крім того, обґрунтовано методологічні засади формування системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору шляхом синтезу взаємопідтримуючих ієрархічних рівнів - методологічного, теоретично¬методичного та рівня реалізації. Спираючись на адаптаційну та інтерактивну природу системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору доведено необхідність її постійного вдосконалення з урахуванням ризиків і загроз зовнішнього та внутрішнього середовищ на основі розробленого науково-методичного підходу шляхом трансформації на усіх етапах життєвого циклу за визначеними в умовах існуючих комунікаційних обмежень параметрами та етапами з обов’язковим безперервним контролем та
оцінкою ефективності просування на принципах теорії альтернативних витрат.
10. Актуальність пошуку шляхів урахування ризику під час оцінювання ефективності системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору зумовила необхідність розробки науково-практичного підходу, який дозволяє сформувати інформаційну базу для розробки заходів щодо підвищення ефективності управління економічною безпекою підприємств страхового сектору шляхом реалізації етапів односпрямованих процедур оцінки з урахуванням пріоритетності та сили впливу ризиків економічної небезпеки на основі економіко-математичних, експертних і графічних методів. Ураховуючи сучасні вимоги до прозорості діяльності та інтереси основних стейкхолдерів розроблено окрему форму управлінської звітності «Звіт про ризик», що забезпечую повноту інформації.
11. У результаті імплементації системи управління економічною безпекою в підприємства страхового сектору вибіркової сукупності розроблено три сценарії управління їх економічною безпекою: базовий, середній, оптимістичний. Сценарний розрахунок економічного ефекту впровадження системи управління економічною безпекою підприємства страхового сектору СК «Саламандра» (1,10; 1,653 та 2,61 млн. грн. за рік відповідно за кожним сценарієм) довів доцільність її впровадження на вітчизняних підприємствах страхового сектору.
12. Ґрунтуючись на визнанні необхідності розробки стратегічних заходів для підвищення економічної безпеки підприємств страхового сектору та встановленого прямого зв’язку їх конкурентоспроможності та економічної безпеки розвинуто методичний підхід до формування цих заходів на базі модифікованої матриці профілю конкурентоспроможності, побудованої показниками якості страхової послуги та репутації підприємства страхового сектору за допомогою інтегрального методу та п’ятирівневої шкали. У результаті використання запропонованого підходу на прикладі СК «Саламандра» за 2016-2018 рр. визначено найбільш привабливі види послуг і сегмент ринку, рекомендовано шлях розвитку та розроблено заходи пошуку і
реалізації можливостей щодо зростання частки даної послуги з 24% до 26%.
13. Для здійснення обґрунтованого вибору управлінських рішень щодо підвищення економічної безпеки підприємств страхового сектору з урахуванням інтересів альфа-стейкхолдерів розроблено науково-методичний підхід до оцінки споживчого вибору підприємств страхового сектору на базі розрахунку загального критерію споживчого вибору підприємств страхового сектору за допомогою пріоритетних галузевих часткових критеріїв вибору, ідентифікаційної шкали на основі економіко-статистичних і експертних методів та адитивної моделі. З метою створення інформаційної бази для розробки дієвих управлінських рішень/заходів запропоновано здійснювати експрес - оцінку ефективності управління економічною безпекою підприємств страхового сектору на основі удосконаленого матричного методу, який передбачає побудову матриці «динаміка КСП - рівень ЕБ ПСС» та однозначну оцінку ефективності управління з можливістю його градуювання за рівнями.
14. Ґрунтуючись на активному розвитку новітніх технологій в умовах інформаційного суспільства доведено необхідність формування стратегії взаємодії зі споживачем в Інтернет-середовищі як складової стратегії забезпечення економічної безпеки підприємств страхового сектору, що запропоновано здійснювати за допомогою удосконаленого науково- практичного підходу. В його основу покладено матрицю «ступінь готовності споживача - комунікаційне середовище», на базі якої обираються оптимальні засоби просування на інформаційному та товарному рівнях комунікаційного впливу відповідно до визначеного виду стратегії.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агошкова Е. Б., Ахлибининский Б. В. Эволюция понятия системы. Вопросы философии. 1998. № 7. С. 170-179.
2. Адамович В. Залучення іноземного капіталу до сектору страхових послуг України та Польщі: переваги й ризики. Економічний Часопис-XXI. 2007. №6. С. 15-17.
3. Акімова Л. М. Сучасний стан та проблеми розвитку страхового ринку в Україні. Ефективність державного управління. 2014. Вип. 40. С. 475-481.
4. Алексеєнко Л. М., Лацик Г. М. Інституціональна трансформація просторових фінансових інновацій. Фінанси України. 2012. № 8. С. 69-77.
5. Ареф’єва О. В., Кузенко Т. Б. Економічні основи формування фінансової складової економічної безпеки. Актуальні проблеми економіки. 2009. № 1(91). С. 98-103.
6. Атаманов Г. А. Диалектика безопасности. Национальная безопасность в перспективах современного развития. Саратов : ООО Изд-во «Научная книга»,
2005. С. 21-27.
7. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа : монографія. 5-те вид., стер. К. : Знання, 2008. 351 с.
8. Баласанов П. А. Стратегічний аналіз діяльності фінансових посередників на ринку цінних паперів України на основі технології SWOT-аналізу. Управління розвитком. 2013. № 18. С. 21-24.
9. Барановський О. І. Фінансова безпека : монографія. К. : Фенікс, 1999. 338 с.
10. Бєлгородцева М. О. Бухгалтерський облік фінансових результатів у страхових компаніях: організація і методика : дис. ... канд. екон. наук : спец.
8.0. 09. К., 2011. 231 с.
11. Белоусова І. А. Модернізація системи економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності в процесі управління витратами : дис. . д-ра екон. наук: спец. 21.04.02. Київ, 2010. 355 с.
12. Бланд Д. Страхование: принципы и практика / пер. с англ. М. : Финансы и статистика, 1998. 416 с.
13. Блаттер К. Вейвлет-анализ. Основы теории. М. : Техносфера, 2004. 280 с.
14. Богомолов В. А. Экономическая безопасность. М. : ЮНИТИ-ДАНА,
2006. 302 с.