ЕФЕКТИВНІСТЬ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЛЕГАЛІЗАЦІЮ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МІЛОВІДОВ Руслан Миколайович

УДК 343.37

ЕФЕКТИВНІСТЬ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЛЕГАЛІЗАЦІЮ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
САВІНОВА Наталія Андріївна,
кандидат юридичних наук

Київ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 2
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Методологічні основи та соціальна обумовленість кримінально-правової заборони легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та її ефективності 12
1.1 Сучасні міжнародні вимоги криміналізації легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом 25
1.2 Зарубіжний досвід криміналізації легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом 38
1.3 Загальний огляд ефективності застосування положень ст. 209 КК України 46
Висновки до розділу 1 66
РОЗДІЛ 2. Характеристика об’єктивних елементів складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України: зв’язок визначень та ефективності застосування положень диспозиції норми 71
2.1 Визначення об’єкту злочину, передбаченого ст. 209 КК України та його структурна ефективність 74
2.2 Предмет злочину, передбачений ст. 209 КК України, та його значення для відмежування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, від суміжних складів злочинів 86
2.3 Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України: структурна ефективність та вплив на відмежування від суміжних складів 106
Висновки до розділу 2 126
РОЗДІЛ 3. Суб’єктивні ознаки та кваліфіковані склади злочину, передбаченого ст. 209 КК України 132
3.1 Суб’єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України: визначення та структурна ефективність 133
3.2 Кваліфіковані склади злочину, передбаченого ст. 209 КК України: ефективність структури та стан інтерпретації 149
Висновки до розділу 3 170
ВИСНОВКИ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180
ДОДАТКИ 216

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Л(В)ДОЗШ– легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
Л(В)ДВЗ – легалізація (відмивання) доходів від злочину
КК – Кримінальний кодекс
КК України – Кримінальний кодекс України 2001 року
КК України 1960 р. – Кримінальний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки 1960 року
ЦК України – Цивільний кодекс України
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України
КК РФ – Кримінальний кодекс Російської Федерацій
ООН – Організація Об’єднаних Націй
РЄ – Рада Європи
ЄС – Європейський Союз
КМ ЄС – Комітет міністрів Європейського союзу
МВФ – Міжнародний Валютний Фонд
FATF – Financial Action Task Force on Money Laundering - Група розробки фінансових заходів по боротьбі з “відмиванням” грошей
США – Сполучені Штати Америки
ВР України – Верховна Рада України
ВС України – Верховний Суд України
ДСА – Державна судова адміністрація України
ДКФМ – Державний комітет фінансового моніторингу України
ДСФМ – Державна служба фінансового моніторингу України
СПФМ – суб’єкт первинного фінансового моніторингу
ВСТУП

У сьогоденному світі проблема легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зростає. Легалізація (відмивання) доходів від злочинів здійснюється найчастіше у спосіб проведення транснаціональних фінансових операцій, пов’язаних з переміщенням капіталів, що відмиваються, між багатьма країнами. Вона є одним з напрямів діяльності організованих злочинних формувань, які легалізують капітал, отриманий від злочинів, в найбільш дохідних галузях економіки. Така тенденція спостерігається по всьому світу, не оминаючи розвинутих країн. За даними МВФ загальна сума „брудних” доходів, що обертається у світі в різних фінансових системах, становить від 590 мільярдів до 1,5 трильйонів доларів США.
Транснаціональний характер діяльності по легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, диктує необхідність ефективного міжнародного співробітництва і скоординованих зусиль різних держав у ефективній кримінально-правовій протидії таким злочинам, у тому числі і в частині гармонізації відповідного кримінально-правового законодавства для підвищення ефективності кримінальної відповідальності за такі дії. В Україні досі на належному рівні проблема ефективного застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних від злочинної діяльності, не вирішена.
Переважна більшість кримінальних справ, які порушуються в Україні за ст. 209 КК України “Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”, закінчується не обвинувальним вироком суду, а закривається значно раніше судового розгляду, перекваліфіковується, або повертається на попереднє розслідування, переважно, з причин недосконалості норми закону про кримінальну відповідальність України, яким регламентується відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
КК України 1960 р. не передбачав відповідальності безпосередньо за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Норма, передбачена статтею 209 КК, вперше закріплюється у вітчизняному законодавстві лише у 2001 р., з прийняттям чинного КК України. Протягом часу свого існування вказана норма зазнає низку поправок, а Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” (2002 р.), на підставі якого вносилися зміни до статті 209 КК України, вплинув не лише на зміст поняття легалізації, а й на процедуру здійснення фінансового моніторингу у державі.
Проблемою протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в Україні займалися П.П.Андрушко, Н.М.Ахтирська, А.М.Беницький, П.С.Берзін, В.Т.Білоус, М.В.Бондарєва, В.І.Борисов, Л.В.Борець, О.О.Дудоров, О.Г.Кальман, О.М.Костенко, О.Є.Користін, С.В.Крючек, В.Я.Мацюк, В.І.Лазуренко, Ю.М.Лисенков, І.Є.Мезенцева, В.А.Некрасов, О.І.Нікітенко, А.І.Перепелиця, В.М.Попович, М.В.Попович, Н.А.Розенфельд, А.І.Римарук, Д.В.Садчиков, С.А.Синівський, Ю.Г.Старовойтова, Ю.О.Старук, В.Я.Тацій, Г.О.Усатий, П.Л.Фріс, О.О.Чаричанський, М.І.Шерман та інші.
Раніше захищені за близькою тематикою дисертаційні дослідження (А.С.Беницьким, О.О.Чаричанським, І.Є.Мезенцевою, Ю.О.Старук) стосувалися переважно особливостей кваліфікації легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, особливостей застосування кримінальної відповідальності них та кримінально-правової характеристики складу відповідного злочину. Ефективності кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом до цього часу в Україні не здійснювалося.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах наукової програми відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України “Протидія злочинам у сфері службової діяльності (кримінологічні, кримінально-правові і кримінально-процесуальні проблеми) РК 0110U002173”. Дисертаційне дослідження відповідає цілям і задачам вітчизняної Концепції реформування кримінального судочинства (2008 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад підвищення ефективності кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні.
Досягнення поставлених автором цілей передбачає вирішення найбільш важливих задач, до яких віднесені:
1) вивчення сучасних міжнародних та європейських вимог криміналізації легалізації (відмивання) доходів від злочинів;
2) дослідження міжнародного досвіду криміналізації (відмивання) доходів від злочинів на прикладі розвинених країн світу та близького зарубіжжя;
3) комплексне вивчення нормативної бази та стану застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні та визначення ефективності застосування кримінальної відповідальності за цей злочин;
4) встановлення основних причин, що знижують ефективність застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) чинним шляхом;
5) дослідження складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України, з метою встановлення його здатності бути застосованим при інкримінуванні особі діянь, що містять ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
6) встановлення значення і впливу на ефективність застосування ст. 209 КК України окремих елементів складу злочину, описаного у ній, а також вплив на ефективність застосування досліджуваної норми взаємозв’язків таких елементів;
7) розробка пропозицій по вдосконаленню диспозиції ст. 209 КК України, спрямованих на підвищення ефективності застосування закону про кримінальну відповідальність.
Об’єктом дослідження є міжнародні стандарти та положення вітчизняного закону про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та ефективність застосування цих положень в Україні.
Предметом дослідження є ефективність застосування складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”.
Методи дослідження. Основним методом, що був використаний при написанні даного дослідження, є діалектичний метод пізнання соціальних явищ і процесів, який дає можливість розглянути основні чинники, які впливають на ефективність застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, їх розвитку та зв’язку, виявити їх закономірності та тенденції, а також загальнонаукові методи: історичний – під час вивчення формування напрямів та ідей кримінально-правової протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на міжнародному рівні та в Україні; метод порівняльного правознавства – під час аналізу міжнародних вимог та зарубіжних і вітчизняних кримінально-правових норм; статистичний – під час аналізу даних про стан та ефективність застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; метод контент-аналізу – під час вивчення спеціальної літератури, законодавства, аналітичних матеріалів; спостереження та порівняння – під час порівняння даних судової статистики; аналізу – під час дослідження особливостей законодавчого формулювання складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України та тлумачення положень цієї норми; синтезу, структурно-функціональний та формально-логічний – під час визначення основних чинників, визначень та конструкцій, які впливають на ефективність застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, під час розробки пропозицій вдосконалення положень досліджуваної норми.
Нормативно-правову основу дослідження склали міжнародно-правові акти з питань протидії легалізації (відмивання) доходів від злочинів, Конституція України, Кримінальний кодекс України, закони та підзаконні акти України з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Емпіричну базу проведеного дослідження склали офіційні статистичні дані про стан застосування кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 209 КК України, з 2005 по 2010 рр. на підставі даних Державної Судової Адміністрації України та Державного комітету фінансового моніторингу України, а також статистичні дані за результатами програми MOLI-UA-2 Folow-up Projekt against Money Laundering and Terrorist Financing in Ukraine (Проект технічної допомоги з питань боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму в Україні MOLI-UA-2 за сприяння Європейського Союзу) за 2007-2009 рр.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є самостійною завершеною роботою, комплексним монографічним дослідженням складу злочину легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також досліджені причини неефективності застосування цієї норми в Україні.
Вперше:
1) обґрунтовано, що ефективність норми закону про кримінальну відповідальність – це здатність норми бути використаною (застосованою) у разі інкримінування особі відповідного злочину, за умови наявності в діях цієї особи складу такого злочину;
2) визначені основні критерії ефективності застосування диспозиції складу злочину: ефективність структури статті в цілому та структурна ефективність окремих елементів складу злочину. Під ефективністю структури статті Особливої частини закону про кримінальну відповідальність слід розуміти здатність до застосування структури відповідної диспозиції такої норми, яка полягає у здатності її диспозиції до реалізації: можливості її належного використання при кваліфікації певного злочину. Структурною ефективністю окремого елементу складу злочину визначено здатність такого елементу до функціонування у цілісній структурі диспозиції певної норми для належного її використання при кваліфікації відповідного злочину;
3) виявлено причини низького ступеню ефективності застосування положень ст. 209 КК України (не більше 50%) та визначено основні перешкоди ефективності цілісної структури вказаної норми та окремих її складових, зокрема недоліки формулювання диспозиції ст. 209 КК України, а саме: перевантаження її диспозиції нормативними конструкціями, які дублюють одна одну, нехарактерне для кримінального права формування структури складу злочину;
4) визначено предмет досліджуваного суспільно-небезпечного діяння як доходи від будь-якого злочину, за виключенням злочинів, передбачених ст.ст. 207, 212 та 212-1 КК України, який відповідає міжнародним вимогам до визнання такого злочину предикативним до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Обґрунтовано, що визначення предикативного злочину до легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, має базуватися насамперед на міжнародних вимогах, оскільки досліджуваний злочин має транснаціональний характер;
Удосконалено:
5) систему критеріїв ефективності кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, з урахуванням у якості показника ефективності – здатність диспозиції відповідної статті до застосування;
6) визначення особливостей складу злочину «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», окремих його складових, з урахуванням здатності їх до застосування та відповідності міжнародним вимогам криміналізації;
7) визначення недоліків редакції ст. 209 КК України, які полягають у невідповідності цієї норми міжнародним вимогам криміналізації легалізації (відмивання) доходів, одержаних від злочину;
8) засоби усунення недоліків чинної редакції ст. 209 КК України, які необхідні для підвищення ефективності національної та міжнародної кримінально-правової протидії легалізації.
Набуло подальшого розвитку:
9) обґрунтування доцільності зміни назви ст. 209 КК України на «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних від злочинів», як того вимагає міжнародна практика та на що вказує частина 1 та примітка до досліджуваної статті;
10) визначення об’єкту легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинних шляхом, по вертикалі і по горизонталі: родовим об’єктом злочину є суспільні відносини, якими забезпечується порядок здійснення господарської діяльності, а безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що забезпечують участь у господарському обороті легальних доходів і унеможливлюють залучення до такого обороту коштів від злочинної діяльності. Додатковим об’єктом досліджуваного злочину виступають суспільні відносини у сфері громадської безпеки в частині боротьби зі злочинністю, а факультативними об’єктами можуть бути суспільні відносини у сфері власності, нормального функціонування систем правосуддя, фінансової, митної систем, тощо;
11) визначення суб’єкту легалізації (відмивання) доходів від злочинної діяльності, незалежність такого визначення від участі суб’єкту злочину, передбаченого ст. 209 КК України у предикативному злочині;
12) необхідність обов’язкового встановлення при кваліфікації діянь, що містять ознаки злочину, передбаченого ст. 209 КК України, мети таких діянь – приховання або маскування незаконного походження коштів від злочину.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертаційному дослідженні результати, узагальнення і висновки можуть бути використані: у науково-дослідницькій роботі для подальшого дослідження вітчизняних кримінально-правових заходів ефективної протидії та запобіганню легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; у правотворчій діяльності при підготовці змін та доповнень до чинного кримінального законодавства України (пропозиції щодо вдосконалення положень ст. 209 КК України автором були направлені до Комітету з питань промислової політики ВР України; акт про впровадження № 04 – 31/13 – 317/96934 від «27» травня 2011 р.); у правозастосовній діяльності органів Державного комітету фінансового моніторингу України, прокурорів, адвокатів, суддів під час проведення досудового та судового слідства по кримінальних справах про вчинення дій, що містять ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; у навчальному процесі при викладанні курсу Особливої частини кримінального права та при підготовці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій.
Особистий внесок здобувача в опублікованій дисертантом у співавторстві статті складають власні теоретичні розробки, які втілилися у виявленні і визначенні основних недоліків положень ст. 209 КК України, які впливають на ефективність кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки були оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (м. Одеса, 9 жовтня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 р.); Міжнародній конференції «Забезпечення прав і свобод людини громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України за сучасних умов» (м. Київ, 4 грудня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правова політика Української держави», (Івано-Франківськ, 19-20 лютого 2010 р.); ІІІ-й науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (м. Одеса, 26 березня 2010 р.); ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Сімферополь, 16 – 17 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення» (м. Запоріжжя, 27-28 травня 2010 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 7 статтях в фахових наукових виданнях та 7 тезах виступів на наукових та науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1 Ефективне застосування кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів від злочинів у сьогоденному світі, що глобалізуються, прямо залежить від єдності стратегічних підходів у протидії таким злочинам, і, безпосередньо, у формулювання складів злочинів на рівні диспозицій відповідних статей національних законів про кримінальну відповідальність.
2. Положення законів про кримінальну відповідальність, якими криміналізується В(Д)ВЗД в розвинених країнах Європи та США значно більше відповідають міжнародним вимогам такої криміналізації і ефективність застосування таких норм значно вища, ніж ефективність застосування подібних норм в країнах що розвиваються, зокрема, пострадянського простору, нормативне визначення Л(В)ДВЗ в яких істотно відхиляється від міжнародних вимог криміналізації.
3. Сучасний стан визначення у межах ст. 209 КК України ознак злочину має низку вад, які, переважно, містять структурні помилки і помилки у формулюванні окремих складових, які знижують ефективність застосування положень цієї статті: норма не здатна до реалізації біль ніж у 50 % випадків її інкримінування.
4. До вад ефективному застосування кримінальної відповідальності за ст. 209 КК України належать як недоліки формулювання диспозиції статті в цілому, так і недоліки окремих її складових; диспозиція статті містить невідповідність цілям і задачам закону про кримінальну відповідальність та Концепції реформи кримінальної юстиції, Конституції України та міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких дана ВР України.
5. Ефективність кримінальної відповідальності за певний злочин передбачений відповідною статтею Особливої частини закону про кримінальну відповідальність, насамперед, відображується у ефективності її застосування, яка в свою чергу являє собою здатність норми бути використаною (застосованою) у разі інкримінування особі відповідного злочину, за умови наявності в діях цієї особи складу такого злочину.
6. Під ефективністю структури кримінально-правової норми слід розуміти здатність до застосування структури відповідної диспозиції такої норми Особливої частини закону про кримінальну відповідальність, яка полягає у здатності диспозиції цієї норми до реалізації: можливості її належного використання при кваліфікації певного злочину.
7. Кожний окремий елемент складу злочину, розміщений у межах структури диспозиції кримінально-правової норми має власний вплив на ефективність структури такої норми, під яким доречно розуміти структурну ефективність відповідного елементу складу злочину, здатності такого елементу до функціонування у цілісній структурі диспозиції певної норми для належного її використання при кваліфікації відповідного злочину.
8. Зі змісту міжнародних характеристик і самої Л(В)ДВЗ, і предикативних злочинів очевидно що міжнародна практика розцінює Л(В)ДВЗ як спосіб виведення з-під державного контролю, у т.ч. контролю правоохоронних органів, предметів злочинів – доходів від них. Утримання ж останніх у полі зору органів управління є оптимальною умовою для управління, у т.ч. у сфері боротьби зі злочинністю у сфері господарського обороту, у т.ч. на міжнародному рівні.
9. Родовим об’єктом злочину, передбаченого ст. 209 КК України є суспільні відносини, якими забезпечується порядок здійснення господарської діяльності, а безпосереднім об’єктом є суспільні відносини що забезпечують участь у господарському обороті легальних доходів і унеможливлюють залучення до такого обороту коштів від злочинної діяльності. Додатковим об’єктом досліджуваного злочину виступають суспільні відносини у сері забезпечення громадської безпека в частині створення перепон у боротьбі зі злочинністю, а факультативними об’єктами можуть бути суспільні відносини у сфері власності, нормального функціонування систем правосуддя, фінансової, митної систем, тощо
10. Під предметом злочину, передбаченого ст. 209 КК України слід розуміти доходи від будь-якого злочину, за виключенням злочинів, передбачених ст. 207, 212 та 212-1 КК України, а саме - майно, у тому числі кошти, які було отримані внаслідок попереднього вчинення іншого злочину, за виключенням злочинів, передбачених статтями 207, 212 та 212-1 КК України, по факту вчинення якого порушено кримінальну справу в Україні або у іншій державі, якщо за такий злочин передбачене покарання у виді позбавлення волі відповідно до КК України
11. Під предикативним злочином до ст. 209 КК України слід розуміти протиправне суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального караного правопорушення відповідно до законодавства України, і за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за КК України.
12. Чинна редакція ст. 209 КК України містить такий перелік суспільно-небезпечних діянь, які фактично перевищують конкретні вимоги міжнародної спільноти щодо криміналізації досліджуваного злочину, внаслідок чого при практичному її застосуванні виникає плутанина. Також і виділення способів вчинення злочину у межах ч. 1 ст. 209 КК України є недоцільним, оскільки ускладнюватиме кваліфікацію діяння.
13. З метою усунення складнощів при кваліфікації діяння що досліджується рекомендується мінімізувати конкретизацію дій, які, переважно, являють собою опис способів вчинення, і охопити їх визначення у описі об’єктивної сторони як «дії, спрямовані на приховання чи маскування незаконного походження доходів від злочину».
14. При відмежуванні злочину, передбаченого ст. 209 КК України від суміжного складу злочину, передбаченого ст. 198 КК України слід відмежовувати як предмет злочину (доходи, родовий об’єкт цивільно-правових відносин при Л(В)ДОЗШ і майно, переважно, індивідуально визначений об’єкт цивільно-правових відносин, у ст. 198 КК України), а також визначати такі особливості об’єктивної сторони вказаних злочинів, як спрямованість дій злочинця: у випадку вчинення Л(В)ДОЗШ – вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування походження доходу від злочину, зміна їх статусу з легального на нелегальний, у тому числі і без переходу права власності, а при вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України – вчинення дій, спрямованих на позбавлення від такого майна з отриманням від цього вигоди або придбання чи зберігання такого майна. При вчиненні злочину, передбаченого ст. 396 КК України дії злочинця направлені на приховання факту злочину, у той час, як при вчиненні діяння, передбаченого ст. 209 КК України діяння спрямовані на приховання походження доходу від злочину, а факт приховання злочину такими діяннями не охоплюється.
15. Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 209 КК України характеризується як загальний (осудні фізична особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності до вчинення злочину досягла 16 років. Чинне законодавче визначення суб’єкту не здійснює негативного впливу на ефективність застосування кримінальної відповідальності за ст. 209 КК України.
16. Суб’єктивна сторона при вчиненні перших двох альтернативних суспільно-небезпечних дій має місце прямий умисел, а відносно третьої альтернативної дії (набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів) умисел має визначатися як прямий, так і непрямий (евентуальний); діяння, передбачені кваліфікованими складами ст. 209 КК України характеризуються виключно виною у формі прямого умислу. При прийнятті пропонованої редакції досліджуваної статті діяння, передбачені нею характеризуються виключно прямим умислом.
В цілому, з урахуванням тісного зв’язку основних та факультативних елементів суб’єктивної сторони в тісному зв’язку з критеріями встановлення об’єктивної стони, при чинні1й редакції ст. 209 КК України неможливо встановити структурну ефективність суб’єктивної сторони через вади викладення об’єктивної сторони.
18. Практичні рекомендації
1. Назву статті 209 КК України викласти як «Легалізація (відмивання) доходів від злочину».
2. Викласти зміст ч. 1 ст. 209 КК України у такій редакції:
„1. вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження доходів від злочину, крім злочинів, передбачених ст. 207, 212 та 212-1 КК України, прав на такі доходи, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, у тому числі набуття, володіння та використання таких доходів або прав на них, -
карається….»
3. Викласти ч. 1 Примітки до ст. 209 КК України у такій редакції:
«1. Під доходами від злочину розуміється будь-яке майно, у т.ч. кошти, придбані або отримані, прямо або опосередковано в результаті вчинення злочину, по факту вчинення якого в Україні або в іншій державі порушено кримінальну справу, і за такий злочин передбачене покарання у виді позбавлення волі відповідно до Цього кодексу (КК України).».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Брець Л.В., Некрасов В.А., Мацюк В.Я. Національна система України по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом: [лекція] / Л.В. Брець, В.А. Некрасов, В.Я. Мацюк. – К.: КНТ, 2007. – 92 с.
2. Кужиков В.Н. Уголовная ответственность за легализацию (отмывание) доходов, полученных преступным путем: дис. на присуждение науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминалогия; уголовно-исполнительное право» / Валерий Николаевич Кужиков. – М., 2002. – 218 c.
3. Кальман О.Г. Злочинність у сфері економіки України: теоретичні та прикладні проблеми попередження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Олександр Григорович Кальман. – Харків, 2004. – 40 с.
4. Алешин К.Н. Легализация (отмывание) доходов, полученных преступным путем, как преступление международного характера: дис. на присуждение науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминалогия; уголовно-исполнительное право» / Константин Николаевич Алешин. – СПб., 2004. – 183 c.
5. Уотергейтский скандал и отставка президента Никсона. Справка [Электронный ресурс] // Weekend. РИА Новости. Режим доступа к ресурсу: http://www.rian.ru/spravka/20100528/239456214.html
6. History of the FATF [Електронний ресурс ] // Офіційний web-сайт FATF. Режим доступу до ресурсу: http://www.fatf-gafi.org/document/63/0,3343, en_32250379_32236836_34432255_1_1_1_1,00.html
7. About the FATF [Електронний ресурс ] // Офіційний web-сайт FATF. Режим доступу до ресурсу: http://www.fatf-gafi.org/pages/0,3417,en_ 32250379_32235720_1_1_1_1_1,00.html
8. Постанова Кабінету Міністрів України "Про сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)" від 28 серпня 2001 р. N 1124 [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України вiд 14.09.2001. – N 35. – ст. 1630. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1124-2001-%EF
9. Указ Президента України "Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади" від 28 грудня 2010 р. N 1245/2010 [Електронний ресурс] // Офіційний вісник Президента України. – 2010. – N 32. – ст. 106. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1245% 2F2010
10. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. N 2341-III [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2001. – N 25-26. – ст. 131. Режим доступу до ресурсу: http://zakoni.com.ua/? q=node/17
11. Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28 листопада 2002 р. N 249-IV [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2003. – N 1. – ст. 2. Режим доступу до ресурсу: http://zakoni.com.ua/?q=node/420
12. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 24 грудня 2002 р. N 345-IV [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2003. – N 5. – ст. 48. Режим доступу до ресурсу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=345-15
13. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 6 лютого 2003 р. N 485-IV [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2003. – N 14. – ст. 104. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=485-15
14. Закон України "Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"" від 18 травня 2004 р. N 1726-IV [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2004. – N 36. – ст. 433. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1726-15
15. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання міжнародного співробітництва у сфері запобігання фінансуванню тероризму" від 1 грудня 2005 р. N 3163-IV [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2006. – N 12. – ст. 100. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3163-15
16. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"" від 18 травня 2010 р. N 2258-VI [Електронний ресурс] //Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2010. – N 29. – ст. 392. Режим доступу до видання: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? page=3&nreg=2258-17
17. Кримінальний кодекс УРСР від 28 грудня 1960 р. N 2000-05 [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1961. – N 2. – ст. 14. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.nau.ua/ doc/?uid=1011.33.29&nobreak=1
18. Концепція реформування кримінальної юстиції, затверджена Указом президента України 8 квітня 2008 р. N 311/2008 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року "Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів" [Електронний ресурс] // Офіційний вісник Президента України вiд 18.04.2008. – 2008. – N 27. – ст. 838. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=311%2F2008
19. Борисов В.І. Соціологічний аспект дослідження проблем кримінального права / В. І. Борисов // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Донецьк, 24 квітня 2009 р.). – Донецьк: „Норд Комп’ютер”, 2009. – С. 6-8.
20. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 р. N 995_096 [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1989. – Том.14. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_096#Find
21. Постанова Верховної Ради Української РСР Про ратифікацію Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 25 квітня 1991 р. N 1000-XII [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради УРСР. – Офіц. вид. – 1991. – N 24. – ст. 277. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=1000-12
22. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 8 листопада 1990 р. N 995_029 [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України від 16.04.1998. – 1998. – N 13. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_029
23. Закон України Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990 рік від 17 грудня 1997 р. N 738/97-ВР [Електронний ресурс] //Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1998. – N 16. – ст.72. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=738%2F97-%E2%0
24. Сорок Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) від 25 вересня 2003 р. N 835_001 [Електронний ресурс] // Урядовий кур'єр вiд 25.09.2003. – 2003. – № 179. Режим доступу до видання: http://zakon.nau.ua/doc/?code=835_001
25. Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України" від 16 січня 2003 р. N 430-IV [Електронний ресурс] //Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2003. – N 14. – ст. 95. Режим доступу до видання: http://zakon.nau.ua/ doc/?code=430-15
26. Юридична енциклопедія: в 6 т. / [редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.]. – К.: "Укр. енкцикл.", 1998. – Т. 5 (П-С). – 2003. – 736 с.
27. Рабінович П.М. Сутність праворозуміння / П.М. Рабінович // "Право України". – 2007. – № 9. – С. 3-7.
28. Філоненко С. Чи складніше буде відмивати “брудні” гроші в Україні? / Світлана Філоненко // «Віче». – 2009. – № 5. – С. 44-45.
29. Рымарук А.И., Лысенков Ю.М., Капустин В.В., Синявский С.А. Отмывание грязных денег: международные и национальные системы противодействия / [А. И. Рымарук, Ю.М. Лысенков, В.В. Капустин, С.А. Синявский; под редакцией А.И. Рымарука]. – К.: Юстиниан. – 2003. – 544 с.
30. Кальман О.Г. Злочинність у сфері економіки України: теоретичні та прикладні проблеми попередження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Олександр Григорович Кальман. – Х., 2004. – 40 c.
31. Курс советского уголовного права: в 6 т. / [редкол.: А.А. Пионтковский и др.]. – М.: Наука, 1970. – Часть общая. – Т.2: Преступление. – 1970. – 672 с.
32. Новікова Л.В. Кримінальна відповідальність за фінансування тероризму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Людмила Вікторівна Новікова. – Київ, 2007. – 18 с.
33. Заява FATF (Financial Action Task Force) від 28 лютого 2008 р. [Електронний ресурс] // Офіційний web-сайт Верховної Ради України. Режим доступу до ресурсу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg =835_002
34. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: [навчальний посібник] / Микола Йосипович Коржанський. – [2-ге видання]. – К.: Атіка, 2002. – 640 с.
35. Явич Л.С. Право и общественные отношения. (Основные аспекты и содержания и формы советского права) / Лев Самойлович Явич. – М.: Юрид. Лит, 1971. – 152 с.
36. Костенко О.М. Культура і закон – у протидії злу / Олександр Миколайович Костенко. – К.: Атика, 2008. – 352 с.
37. Борисов В.І. Сучасна політика держави у сфері боротьби зі злочинністю та її напрямки / В.І. Борисов // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. / [ред. кол. Ю.В. Баулін та ін.]. – Х.: Вид-во «Кроссроуд», 2008. – Вип. 15. – 324 с. – С. 68-80.
38. Фріс П.Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні і правові проблеми / Павло Львович Фріс. – К.: Атіка, 2005. – 332 с.
39. Карпачова Н.І. Стан дотримання Україною міжнародних стандартів у галузі прав і свобод людини: спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з нагоди 60-річчя Загальної декларації прав людини / Н.І. Карпачова // «Право України». – 2009. – № 1 (додаток). – С. 3-75.
40. Політична декларація двадцятої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН, присвяченої спільній роботі зі світовою проблемою наркотиків від 10 червня 1998 р. [Електронний ресурс] // Офіційний web-сайт Верховної Ради України. Режим доступу до ресурсу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_123
41. Протидія злочинам, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом: науково-практичний посібник / [С.І. Ніколаюк, Д.Й. Никифорук, А.Г. Семчук та ін.]. – К.: КНТ, 2006. – 376 с. (Серія бібліотека оперативного працівника).
42. Конвенція РЄ Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 8 листопада 1990 р. [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України вiд 16.04.1998. – 1998. – № 13. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_029
43. Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму від 9 грудня 1999 р. N 995_518 [Електронний ресурс] // Офіційний web-сайт Верховної Ради України. Режим доступу до ресурсу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_518
44. Закон України „Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму” від 12 вересня 2002 р. N 149-IV [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2002. – N 43. – ст. 316. Режим доступу до ресурсу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=149-15
45. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15 листопада 2000 рр. N 995_789 [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України вiд 19.04.2006. – 2006. – № 14. – ст. 1056. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_789
46. Закон України „Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю) від 4 лютого 2004 р. N 1433-IV [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2004. – N 19. – ст. 263. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1433-15
47. Банк міжнародних розрахунків. Належне ставлення банків до клієнтів (стандарти Базельського комітету банківського нагляду) від 1 жовтня 2001 р. N 998_333 [Електронний ресурс] // Офіційний web-сайт Верховної Ради України. Режим доступу до ресурсу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=998_333
48. Лист Національного банку України Про нові стандарти Базельського комітету з банківського нагляду "знай свого клієнта" від 21 грудня 2001 р. N 18-111/4785-8021 [Електронний ресурс] // Офіційний web-сайт Верховної Ради України. Режим доступу до ресурсу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v8021500-01
49. Постанова КМУ та НБУ «Про затвердження Сорока рекомендацій Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF)» від 28 серпня 2001 р. N 1124 // Протидія злочинам, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом: науково-практичний посібник / [С.І. Ніколаюк, Д.Й. Никифорук, А.Г. Семчук та ін.]. – К.: КНТ, 2006. – С. 162-210. (Серія бібліотека оперативного працівника)
50. Overview іf the Bank Records and Foreign Transactions Act [Електронний ресурс] / United States Department of Justice. Режим доступу до ресурсу: http://www.justice.gov/usao/eousa/foia_reading_room/usam/title9/crm 02029.htm
51. Bank Secrecy Act. Financial Crime Enforcement Network [Електронний ресурс] / United States Department of the Treacury. Режим доступу до ресурсу: http://www.fincen.gov/statutes_regs/bsa/
52. Голованова Н.А. Уголовное право Англии / Н.А. Голованова // Уголовное законодательство зарубежных стран (Англия, США, Франция, Германия, Япония): сборник законодательных материалов / [под ред. И.Д. Козочкина]. – М.: Изд-во «Зерцало», 1998. – 352 с.
53. Уголовный кодекс Федеративной Республики Германии в редакции от 13 ноября 1998 года по состоянию на 15 мая 2007 года [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://www.law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1242733
54. Nouveau Code Penal [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://www.rabenou.org/divers/penal.htm
55. Codiсe Penale: Libro Terzo [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://www.belpaese2000.narod.ru/Italia/ufficiale/penale/penale2.html
56. Del Cogino Penal [Електронний ресурс]. Режим доступу до сайту: http://www.igsap.map.es/cia/dispo/7734.htm
57. Уголовный кодекс Российской Федерации [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://pravo.breys.ru/html/000010#h4-1435
58. Смагина А. В. Легализация преступных доходов :Сравнительный анализ законодательства России и зарубежных стран: автореф. дис. на присуждение науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминалогия; уголовно-исполнительное право» / Анна Валерьевна Смагина. – М., 2006. – 25 с.
59. Теорія держави і права: [навч. посібник] / [А.М. Колодій, В.В. Копейчіков, С.Л. Лисенков та ін. ]. – К.: Юрінформ, 1995. – 158 [4] с. – (Спілка юристів України)
60. Ужва Л.О. Кримінально-правова охорона економічної системи України і деяких країн зарубіжжя (порівняльне дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Лілія Олександрівна Ужва. – Х., 2004. – 20 с.
61. Ковальчук А. Законодавчо-правове забезпечення руху фінансового капіталу в ринкових системах / Андрій Ковальчук // «Право України». – 2008. – № 1. – С. 41-46.
62. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові засади / Ірина Василівна Арістова; [за загал. ред. Бандурки О.М.]. – Харків: Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. – 368 с.
63. Зельдіна О. Правове регулювання інноваційної діяльності в умовах технопарків України: окремі проблеми /Олена Зельдіна // «Право України». – 2004. – №12. – С. 54-58.
64. Панов М., Петришин О. Правове забезпечення економічної і соціальної політики в Україні / Микола Панов, Олександр Петришин // «Право України». – 2005. – № 7. – С. 147-148.
65. Розенфельд Н.А. Про поняття „правове забезпечення” в контексті глобалізаційних процесів // Наталія Андріївна Розенфельд // Вісник Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці. – 2008. – № 1. – С. 5-9. (Серія Право. Економіка. Соціальна робота. Гуманітарні науки).
66. Фріс П.Л. Політика у сфері боротьби зі злочинністю і права людини / Павло Львович Фріс. – Надвірна: Видавництво ЗАТ „Надвірнянська друкарня”, 2009. – 168 с.
67. Глинська Н.В. Поняття та критерії ефективності скороченого судового слідства / Н.В. Глинська // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Донецьк, 24 квітня 2009 р.). – Донецьк: „Норд Комп’ютер”, 2009. – С. 182-198.
68. Кузнецов А.П., Крылева В.Н. Эффективность уголовно-правовых норм: теоретический аспект / А.П. Кузнецов, В.Н. Крылева // Российский следователь. – 2007. – № 20. – С. 19-28.
69. Эффективность и качество управленческой деятельности: государственно-правовой аспект / [под общ. ред. В.В. Цветкова]. – К.: Наукова думка, 1980. – 350 с.
70. Костін О.Ю. Ефективність адміністративно-правового регулювання прикордонного контролю / О.Ю. Костін // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2010. – №6 (73). – С. 67-72.
71. Цвєтков В.В. Підвищення ефективності державного управління - важлива мета його реформування / В.В. Цвєтков // Реформування державного управління в України: проблеми і перспективи / [за заг. ред. В.В. Цвєткова]. – К.: Оріяни, 1998. – 364 с.
72. Тугаринов В.П. Избранные философские труды / Василий Петрович Тугаринов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. – 344 с.
73. Никитинский В.И. Эффективность норм трудового права / Василий Иванович Никитинский. – М.: Юрид. Лит, 1971. – 247 с.
74. Ахтирська Н.М. Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом: пропозиції до чинного законодавства на підставі аналізу судової практики / Н.М. Ахтирська // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Донецьк, 24 квітня 2009 р.). – Донецьк: „Норд Комп’ютер”, 2009. – С. 46-53.
75. Современное состояние профессиональной преступности в России [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://alldocs.ru/zakons/index.php?from=1366
76. Кальман О.Г. Актуальні проблеми криміногенезу в Україні / О.Г. Кальман // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Донецьк, 24 квітня 2009 р.). – Донецьк: „Норд Комп’ютер”, 2009. – С. 25-27.
77. Талапина Э.В., Южаков В.Н. Методика первичного анализа (экспетизы) корупциогенности нормативно-правовых актов / [Э.В. Талапина, В.Н. Южаков; под общ. ред. В.Н. Южакова]. – М.: Центр стратег. разраб.; Статут, 2007. – 96 с.
78. Сорочинський М.Г. Попередження злочинності засобами кримінального права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Микола Георгійович Сорочинський. – Одеса, 2004. – 18 с.
79. Стрижевська А. А. Сукупність злочинів за кримінальним правом України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”/ Анжела Анатоліївна Стрижевська. – К., 2007. – 20 с.
80. Розенфельд Н.А. Коротка методика юридичного аналізу ефективності застосування законодавства / Наталія Андріїівна Розенфельд. – К.: Юстініан, 2009. – 48 с.
81. Маляренко В. До питань Доктрини кримінальної юстиції в Україні / Василь Маляренко // «Право України». – 2009. – № 2. – С. 11-23.
82. Тростюк З.А. Значення постанов Пленуму Верховного Суду України для формування поняттєвого апарату Кримінального кодексу України / З.А. Тростюк // Вісник Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці. – 2008. – № 1. – С.114-118. (Серія Право. Економіка. Соціальна робота. Гуманітарні науки).
83. Постанова Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом від 15 квітня 2005 р. N 5 [Електронний ресурс] // Вісник Верховного суду України. – Офіц. вид. – 2005. – N 5. – С. 9. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0005700-05
84. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. N 1001-05 [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1961. – N 2. – ст. 15. Режим доступу до ресурсу: http://zakoni.com.ua/?q=node/19
85. Чекаленко Л. Чи сформувала Україна сласну систему безпеки? Електронний ресурс / Людмила Чекаленко // Персонал. – 2007. – № 8. – С. 18-24. Режим доступу до ресурсу: http://personal.in.ua/article.php?ida=549
86. Клюшке С.М. Актуальні питання вдосконалення національного законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом / С.М. Клюшке // Актуальні питання вдосконалення національного законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму: матеріали конференції (Київ, 18 грудня 2008 р.). – К., 2008. – С. 13-19.
87. Локке Т. Директива 2005/60/ЄС Європейського парламенту та Ради від 26 жовтня 2005 року про попередження використання фінансової системи для цілей відмивання грошей та фінансування тероризму та ї імплементація у бельгійському законодавстві / Т Локке // Актуальні питання вдосконалення національного законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму: матеріали конференції (Київ, 18 грудня 2008 р.). – К., 2008. – С. 33-37.
88. Розенфельд Н.А. Заходи підвищення ефективності кримінально-правового забезпечення протидії фінансування тероризму та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом / Н.А. Розенфельд // Актуальні питання вдосконалення національного законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму: матеріали конференції (Київ, 18 грудня 2008 р.). – К., 2008 р. – С. 52-70.
89. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка]. – [2-е вид., перероб. та доп.]. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.
90. Уголовный закон: опыт теоретического моделирования / [Г.З. Анашкин, С.В. Бородин, И.М. Гальперин, Н.И. Загородников и др.; отв. ред. В.Н. Кудрявцев, С.Г. Келина]. – М.: Наука, 1987. – 156 с.
91. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений / Федор Глебович Бурчак. – [2-е изд., допол.]. – К.: Издательств политической литературы Украины, 1985. – 120 с.
92. Корнута Р. Загальнотеоретичні особливості структури норми кримінального права / Роман Корнута // «Право України». – 2008. – № 11. – С. 72-76.
93. Левиашвили М.Ш. Объект уголовно-правовой охраны и его значение для классификации преступлений / М.Ш. Левиашвили // Уголовно-правовые исследования: сборник, посвященный 80-летию со дня рождения Т.В.Церетели. – Тбилиси: Менциереба, 1987. – С. 94-103.
94. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації / В’ячеслав Олександрович Навроцький. – К.: Атіка, 1999. – 467 с.
95. Лихова С.Я. Злочини в сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України) / Софія Яківна Лихова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. – 573 с.
96. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве / Василий Яковлевич Таций. – Харьков: «Вища школа», 1988. – 196 с.
97. Тер-Акопов А.А. Защита личности – принцип уголовного закона / А.А. Тер-Акопов // Современные тенденции развития уголовной политики и уголовное законодательство. – М., 1994. – С. 52-54.
98. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування та розвитку кримінального законодавства. – К.: Верховна Рада України, Інститут законодавства, 2002. – 633 с.
99. Фесенко Є.В. Кримінально-правовий захист здоров’я населення (коментар законодавства та судової практики) / Євген Володимирович Фесенко. – К.: Істина, 2001. – 192 с.
100. Тацій В.Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: [навчальний посібник] / Василь Якович Тацій. – К., УкрЮА, 1994. – 74 с.
101. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина: [підручник для студентів вищих навчальних закладів] / Павло Львович Фріс. – [2-ге вид., допов. і перероб.]. – К.: Атіка, 2009. – 512 с.
102. Борисов В.И. Квалификация преступных нарушений правил безопасности социалистического производства: [учебн. пособие] / Вячеслав Иванович Борисов. – К.: УМК ВО, 1998. – 324 с.
103. Чаричанський О.О. Проблема визначення об’єкта легалізації (відмивання) прибутків, одержаних незаконним шляхом / О.О. Чаричанський // Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським університетом у Вашингтоні. – Харків: Харківський центр по вивченню організованої злочинності спільно з Американським університетом у Вашингтоні, 2001. – Вип. 2. – С. 154-165.
104. Навроцький В.О. Господарські злочини: [курс лекцій для студентів юридичного факультету] / В’ячеслав Олександрович Навроцький. – Львів, 1997. – 60 с.
105. Стрельцов Є.Л. Господарські злочини: глава IV Кримінального кодексу України з науково практичним коментарем./ Євген Львович Стрельцов. – Одеса: Астропринт, 1998. – 152 с.
106. Перепелица А.И. Уголовная ответственность за хозяйственные преступления в сфере предпринимательской деятельности: комментарий к действующему законодательству / Александр Иванович Перепелица. – Х.: «Рубікон», 1997. – 104 с.
107. Перепелица А.И. Новое в уголовном законодательстве об ответственности за хозяйственные преступления (коментарий к действующему законодательству) / А.И. Перепелица // Збірник наукових праць Харківського Центру вивчення організованої злочинності. – Х.: Харківський центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, 2000. – Вип. 1. – С. 45-81. – С. 36-37.
108. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація]. – [3-є вид., переробл. та доповн.]. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. – 1184 с.
109. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : у 2 т. / [за заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка]. – [3-тє вид., перероб. та доп.]. – К.: Алеута; КНТ; Центр учбової літератури, 2009. – Т.1. – 2009. – 964 с.
110. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2003. – N 40-44. – ст. 356. Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15
111. Демидова Л.М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Людмила Миколаївна Демидова. – Х., 2003. – 20 с.
112. Лист щодо надання документів, які підтверджують легалізацію підприємств і повноваження осіб, що мають право розпорядження рахунком при відкритті банками рахунків підприємствам вiд 29 квітня 2002 р. N 25-112/651-2866 [Електронний ресурс] / Національний банк України // Офіційний web-сайт Верховної Ради України. Режим доступу до ресурсу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v2866500-02
113. Наказ Про легалізацію об'єднань громадян шляхом письмового повідомлення про заснування вiд 05 червня 2009 р. N 1007/5 [Електронний ресурс] / Мін'юст України // Офіційний web-сайт Верховної Ради України. Режим доступу до ресурсу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=v1007323-09
114. Сиденко В., Барановский А. Проблемы собственности и легализации капиталов и доходов в Украине [Электронный ресурс] / Владимир Сидоренко, Александр Барановский // Зеркало недели. – 2004. – 15-21 мая. – № 18 (493). Режим доступа к ресурсу: http://www.zn.ua/newspaper/ articles/39840#article
115. Проект Податкового кодексу України від 21 липня 2009 р. N 2215 [Електронний ресурс] // Офіційний web-сайт Верховної ради України. Режим доступу до ресурсу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id =&pf3511=31993
116. Чаричанський О.О. Підстави кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за Кримінальним кодексом України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Олександр Олександрович Чаричанський. – Х., 2004. – 20 с.
117. Беницький А. С. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (проблеми кримінально-правової кваліфікації): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Андрій Сергійович Беницький. – К., 2002. – 20 с.
118. Коржанський М.Й. Предмет і об’єкт злочину / Микола Йосипович Коржанський. – Д.: Юрид. акад.. Мін-ва внутр.. справ; Ліра Л