ЕКОГЕОХІМІЯ ЛАНДШАФТІВ У ЗОНАХ ТЕХНОГЕНЕЗУ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК
ТА МІНІСТЕРСТВО З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ
Інститут геохімії навколишнього середовища

На правах рукопису

УДК 911.9:001.3

Тютюнник Юліан Геннадійович

ЕКОГЕОХІМІЯ ЛАНДШАФТІВ УЗОНАХ ТЕХНОГЕНЕЗУ

11.00.01 -фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук

Науковий консультант
академік НАН України, д.г.-м.н., професор
Е.В.Соботович

Київ -2002

З М І С Т

стор.

Вступ....................................................................................................... 5

Розділ 1. Досвід та проблеми геохімії міських ландшафтів.................. 18
1.1 Розвиток та стан геохімії зон інтенсивного техногенезу.. 18
1.2 Теоретичні проблеми геохімії ландшафтів при
дослідженні урбанізованих територій . 22
1.3 Атмосферний чинник забруднення урбанізованих
ландшафтів..... 24
Розділ 2. Урболандшафтні засади моніторингу забруднення
міст України .............................................................................. 31
2.1 Досвід урболандшафтознавчого підходу в геохімії міст ...... 31
2.2 Дві парадигми урболандшафтознавства.. 34
2.3 Визначення урбанізованого ландшафту, принципи типізації
міських ландшафтів. 38
2.4 Застосування концепції БТК в геохімії техногенезу
та урбогеохімії.. 44
2.5 Міські ландшафти України та їх атмогеохімічна
характеристика.. 47
2.5.1 Селитебні міські ландшафти .......................................... 47
2.4.2 Транспортні міські ландшафти ...................................... 51
2.4.3 Промислові міські ландшафти ...................................... 60
2.4.4 Садово-паркові міські ландшафти ................................ 64
2.4.5 Інші типи міських ландшафтів України ........................ 65
2.6 Міські ландшафти у моніторингових дослідженнях ........ 68
2.6.1 Урболандшафтна просторова основа для мережі
пробовідбору ................................................................ 68
2.6.2 Картографування міських ландшафтів та використання
урболандшафтних карт при моніторингу міст ............. 71
2.6.3 Типологія міських ландшафтів в регіональних
атмотехногенних дослідженнях .................................... 75
Розділ 3. Планшетний геохімічний моніторинг забруднення
ландшафтів в зонах техногенезу ........................................ 78
3.1 Ландшафтно-геохімічна сутність та проблеми планшетних
методів моніторингу .................................................. 78
3.2 Відомості про кількісні зв'язки між вмістом продуктів
техногенезу у динамічних та депонуючих середовищах .... 82
3.3 Залежності між вмістом важких металів у повітрі
та грунтах і біооб'єктах ...................................................... 85
3.3.1 Калібрування педогеохімічних методів моніторингу . 86
3.3.2 Калібрування біогеохімічних методів моніторингу ... 87
3.4 Залежності між вмістом важких металів у воді
та донних відкладах Дніпра ............................................... 92
3.5 Реальні обмеження кількісних методів планшетного
моніторингу важких металів та їх феноменологічна
інтерпретація ........................................................................ 96
Розділ 4. Стан атмосферного забруднення
урбанізованих ландшафтів України ................................. 106
4.1 Вивчення забруднення міських ландшафтів
України за допомогою факторного аналізу ...................... 106
4.1.1 Застосування факторного аналізу при вивченні
забруднення довкілля ................................................... 107
4.1.2 Матеріал та методи досліджень .................................. 108
4.1.3 Феноменологічна характеристика загального
техногенно-геохімічного стану міст України ............ 110
4.1.4 Факторний аналіз загального
техногенно-геохімічного стану міст України ............. 119
4.1.5 Факторний аналіз техногенно-геохімічного стану
окремих типів міських ландшафтів України ............... 122

4.2 Порівняльний аналіз забруднення міських ландшафтів
Кривого Рога і Тернополя .................................................... 148
4.3 Картографування атмосферного забруднення міст
на урболандшафтній основі ................................................. 158
4.4 Геохімічні дослідження промислових ландшафтів
(на прикладі коксохімічних виробництв) ............................ 165
Розділ 5. Нові напрямки застосування планшетного геохімічного
моніторингу при ландшафтно-геохімічних дослідженнях
в зонах техногенезу ................................................................ 178
5.1 Біогеохімічні методи у регіональних історико-геохімічних
дослідженнях забруднення навколишнього середовища
в Україні ................................................................................. 178
5.2 Можливості біогеохімічних методів в радіогідрогео-
хімічних дослідженнях .......................................................... 188
Розділ 6. Ландшафтно-геохімічні проблеми досліджень
зон техногенезу ................................................................... 197
Висновки .............................................................................................. 205
Список літератури .............................................................................. 207

В С Т У П

Актуальність темидисертаційного дослідження обумовлена тим, що робота має яскраво виражене природоохоронне спрямування. В дисертації запропоновані та обгрунтовані нові рішення в галузі оптимізації урбанізованого середовища, організації та проведення моніторингу забруднення довкілля в зонах техногенезу. Очевидно, для умов України, країни урбанізованої, такої, що знаходиться під потужним техногенним «пресом», потерпілої від Чорнобильської катастрофи, є актуальними нові, науково обгрунтовані розробки що до поліпшення та контролю стану довкілля.
Техногенез усталене поняття сучасної геохімії, під яким з часів О.Є.Ферсмана розуміють геохімічну діяльність суспільства. Поняття екогеохімії до складу наукової лексики увійшло порівняно недавно. Після праць 90-х рр. М.С.Касімова, О.І.Перельмана та інших ландшафтознавців-геохіміків школи Московського університету, під екогеохімією найчастіше розуміють геохімію забруднення навколишнього середовища, включаючи вивчення впливу техногенних речовин на живі організми. Дещо раніше (1974 р.) В.В.Ковальським [158] було введено поняття геохімічної екології, предметом якої є вивчення впливу на живі організми геохімічних факторів природного оточуючого середовища. Отже екогеохімію можна розглядати, з одного боку, як розділ геохімічної екології, котрий вивчає вплив на живі організми речовин техногенного походження, з іншого, в більш широкому плані, як геохімічне вивчення ландшафтів в зонах техногенезу. Фундаментальним зведенням 90-х рр. з екогеохімії в широкому розумінні є монографія «Екогеохімія міських ландшафтів» за редакцією М.С.Касімова [399]. Широкого розуміння екогеохімії дотримується і автор дисертації. Щодо поняття зон техногенезу, то в геохімії на сьогодні поки що немає його усталеного трактування. Під зонами техногенезу розуміють як території, що зазнають суттєвого техногенного впливу завдяки водному і повітряному переносові забруднювачів, так і ті техногенні ландшафти, де процеси техногенезу локалізовано безпосередньо. Основна увага в дисертації приділяється останнім.
Найбільш розповсюдженими ландшафтами, де процеси техногенезу локалізовано безпосередньо, є ландшафти міст урбанізовані ландшафти. З прикладної точки зору, очевидним є те, що розробка новітніх систем моніторингу, геохімічних засобів моделювання та прогнозу стану довкілля в містах, створення і поповнення банків даних про їх техногенно обумовлені властивості все це подається в дисертації складає непересічну проблему сучасної ландшафтної геохімії та такої специфічної галузі ландшафтознавтсва, як урболандшафтознавство (ландшафтознавче вивчення урбанізованих територій). Згідно з новітніми концепціями містобудування та архітектури [96, 335, 370], ландшафтна інфраструктура міста, його екологічний каркас, має стати одним з провідних містоутворюючих чинників в містобудуванні XXI ст. Тому санітарно-, еколого- та ландшафтно-геохімічні параметри міського середовища на сьогодні виступають вже не просто як умови і передумови безпеки і якості життя людини в місті, а як концептуальні складові новітніх містобудівельних теорії і практики, засади подолання міської патології” [396], що всебічно руйнує сучасне місто, та створення біопозитивного” [335] міста третього тисячоліття.
В ландшафтно-геохімічному відношенні, урбанізовані території України є актуальним об'єктом дослідження. Історично так склалося, що високий рівень урбанізації в нашій країні (8,95 % території) поєднується з високим рівнем індустріалізації. Українське місто місто здебільшого індустріальне. І не просто індустріальне, а із значною питомою вагою виробництв «нижчих» поверхів промисловості енергетичних, гірничо-видобувних і гірничо-збагачувальних, металургійних, коксо-, нафтохімічних і хімічних, важкого машинобудування, промисловості будматеріалів тощо. Саме ці виробництва геохімічно найбільш активні, тобто саме з ними пов'язана основна маса викидів і скидів продуктів техногенезу в довкілля. І тому українське місто потребує значних наукових і технічних зусиль для оптимізації екологічного каркасу.
Однією з найважливіших складових створення адекватного екологічного каркасу урбанізованих територій є контроль, керування та покращення стану забруднення міського довкілля. Адже спотворення екологічного каркасу в більшості міст республіки викликається, в першу чергу, геохімічним чинником забрудненням повітря, грунтово-рослинного покриву, води. Звичайно, вкрай розгалужена проблема захисту міських територій та інших зон техногенезу від забруднення в дисертації розглядається лише в окремих аспектах, зокрема, з точки зору розробки нових та удосконалення існуючих систем геохімічного моніторингу, ландшафтознавчих засобів узагальнення та інтерпретації геохімічної інформації, ретроспективного аналізу формування стану забруднення довкілля в Україні. Ці проблеми, хоча й носять прикладний характер, але в сучасній геохімії техногенезу є теоретично недостатньо опрацьованими, дискусійними. Проводячи моніторингові геохімічні роботи, дослідники-науковці та практики, мають не тільки зафіксувати і оцінити ті чи інші геохімічні параметри довкілля, але й правильно інтерпретувати результати даних робіт, з'ясувати та пояснити причини, механізм виникнення і розвитку того чи іншого геохімічного феномену. Без цього успішно боротися із шкідливими техногенно-геохімічними явищами неможливо.
Проблема правильного узагальнення, інтерпретації і розуміння ландшафтно-геохімічних процесів і явищ в зонах техногенезу, насамперед в містах, далеко виходить за межі прикладних завдань. Це вже фундаментальне питання геохімії загалом, і геохімії ландшафтів, зокрема. Його дослідження на тлі концептуальних, методологічних і методичних розробок обумовлюють теоретичну наукову актуальність дисертації. В цьому пункті наша робота далека від усталеності. Але таким є загальний стан сучасної науки [196]; теоретична актуальність і дискусійність наукового дослідження в значній мірі взаємообумовлені.
Мета і завдання роботи. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретичних засад та методів ландшафтної геохімії і екогеохімії зон техногенезу, насамперед урбанізованих територій.
Основні завдання дисертаційного дослідження:
1) розробка концептуальних положень геохімії ландшафтів в зонах техногенезу та урбогеохімії, як одного з її підрозділів (обгрунтування концепції техногенних та біосоціальних компонентів ландшафтів і положення про технологічні ландшафтно-геохімічні процеси, розвиток теорії урболандшафтознавства та засобів його застосування в урбогеохімічних дослідженнях);
2) розробка нових та удосконалення існуючих методів моніторингу забруднення довкілля в зонах техногенезу а також на територіях з фоновим забрудненням (обгрунтування урболандшафтних засад розташування мережі пробовідбору при моніторингу міського середовища, картування техногенних геохімічних аномалій в містах на урболандшафтній основі; розвиток, удосконалення методів планшетного геохімічного моніторингу забруднення повітря, поверхневих і підземних вод; розробка засобів геохімічної реконструкції забруднення ландшафтів в історичному минулому);
3) обгрунтування можливості та доведення ефективності застосування статистико-математичних і феноменологічних підходів на ландшафтній основі при узагальненні та інтерпретації геохімічної інформації, визначенні причин виникнення тих чи інших техногенно-геохімічних явищ в зонах техногенезу.
Дані завдання вирішувалися на тлі широкої емпіричної перевірки розроблюваних концепцій, методів та підходів в процесі конкретних моніторингових досліджень міських і промислових ландшафтів, природно-аквальних комплексів Дніпра, змінених (антропогенних) ландшафтів Чорнобильської зони відчуження та природно-територіальних комплексів в районах фонового забруднення довкілля практично по всій Україні. Отримання даних про стан забруднення довкілля складало окреме самостійне завдання дисертаційного дослідження.
Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження виступали: 1) урбанізовані, промислові і радіаційно забруднені ландшафти та їх компоненти приземний шар атмосфери, верхній шар грунтового покриву, деревинні та спорові (мохи, лишайники) рослини; 2) природно-аквальні комплекси Дніпра і його водосховищ та їх компоненти вода і донні відклади; 3) спорові рослини лишайники, зібрані в різних природних зонах України, в районах з фоновим забрудненням. Предметом дослідження дисертації є: а) хімічний склад вище перерахованих компонентів і елементів геосистем; б) кореляційні залежності між вмістом хімічних елементів в них; в) атмотехногенні ореоли розсіювання важких металів в урбанізованих, промислових і радіаційно забруднених ландшафтах України; г) стан та причини забруднення атмосферного повітря, грунтів і грунтових вод в цих ландшафтах ; д) зміни у вмістові хімічних елементів в лишайниках за історичний час та їх зв'язок із змінами забруднення атмосфери над Україною в ХІХ ХХ ст.
Методологія, методи дослідження та використані матеріали.Методологія дослідження грунтується на загальних засадах геохімії техногенезу, ландшафтної геохімії та екогеохімії, розроблених О.Є.Ферсманом, В.І.Вернадським, Л.В.Таусоном, О.І.Перельманом, М.А.Глазовською, Е.В.Соботовичем, В.О.Олексієнком, та на теоретичних положеннях урбогеохімії, закладених в працях Ю.Є.Саєта, Б.О.Ревича, М.С.Касімова, Е.Ю.Безуглої, В.К.Лукашева та ін. Крім того, в дисертації використовувалися окремі положення атмогеохімії (П.Брімблкуб, П.В.Єлпат'євский та ін.). Урболандшафтознавчі положення дисертації розвивалися автором, виходячи з поглядів таких дослідників-географів міст, як В.В.Покшишевський, О.С.Крюков, С.І.Глазичев, Ф.В.Тарасов. З інших методологічних засад, в дисертації використано концепції феноменологічної геохімії (О.О.Кіст, Ю.Є.Саєт), індустріального метаболізму (Б.О.Горлицький), кількісного планшетного геохімічного моніторингу (Ю.Є.Саєт, О.П.Сорокіна, О.М.Ніканоров, О.В.Жулідов).
В дисертації використано такі методи отримання, обробки та інтерпретації геохімічних даних:
1) хіміко-аналітичні (емісійний спектральний, атомно-абсорбційний, рентген-флуоресцентний та ін.);
2) планшетно-геохімічний (за Ю.Є.Саєтом із співавт.);
3) ландшафтно-типологічний;
4) порівняльно-географічний;
5) порівняльно-історичний;
6) картографічний;
7) статистико-математичний;
8) феноменологічний (за О.О.Кістом).
Відбір та хімічний аналіз проб природних та деяких техногенних (промисловий пил) об'єктів проводився як безпосередньо автором, так і науковими та виробничими колективами, які він очолював, або в яких працював. Найважливіші експедиційні та хіміко-аналітичні роботи було виконано під час роботи дисертанта в Інституті гідробіології АН УРСР (1980 1982 рр.), Київському центрі по вивченню та контролю забруднення навколишнього середовища Українського УГКС Держкогідромету (1982 1984 та 1991 1992 рр.), Відділенні географії Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна АН УРСР (1984 1987 рр.), лабораторії біоіндикації Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (1988 1991 рр.), Науково-виробничому об'єднанні «Тера Україна» Української наукової асоціації (1992 1994 рр.), Міжгалузевому науково-технічному центрі «Укриття» НАН України (1994 1999 рр.). Використовувалися також офіційні (фондові) дані системи Держкомгідромету колишнього СРСР та України (отримані в НВО «Тайфун», м. Обнінськ, Росія; в Головній геофізичній обсерваторії України, м. Київ). Теоретичне опрацювання матеріалу і підготовку дисертації проведено в Інституті геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України під керівництвом академіка НАН України Е.В.Соботовича.
Експедиційними роботами було охоплено 67 міст України, Росії, Білорусі, 20 сільських населених пункти, 30 гідрологічних створи на Дніпрі, 3 заповідники України, а також 30-км зона відчуження Чорнобильської АЕС. Загальна кількість відібраних та проаналізованих в лабораторіях зразків природних об'єктів складала понад 2 тис. Коло техногенних компонентів, що визначалися в різних зразках складалося із металів (Fe, Mg, Mn, Ti, Zn, Cu, Cr, Ni, Pb, Cd, Hg, Co, Mo), фторид- та сульфат-йонів, поліциклічних ароматичних вуглеводних, радіонуклідів 90Sr та 137Сs.
Наукова новизна дослідження. Науковими пріоритетами дисертації є:
концепція біосоціального та техногенних компонентів ландшафтів (концепція БТК) і техногенних ландшафтно-геохімічних процесів;
концепція урбанізованого ландшафту та типологія міських ландшафтів;
застосування урболандшафтного підходу при проведенні моніторингу атмосферного забруднення міст та інтерпретації його даних;
метод узагальнення геохімічної інформації та виявлення причин техногенно-геохімічних явищ в урбанізованому середовищі за допомогою факторного аналізу на урболандшафтно-типологічній основі;
методи кількісного планшетного геохімічного моніторингу забруднення атмосфери і річкових вод важкими металами;
дані для розробки методу біогеохімічної індикації забруднення грунтових вод радіонуклідами в зонах впливу звалищ радіоактивних відходів;
застосування ліхеноіндикаційного методу вивчення та данні про забруднення атмосферного повітря в Україні за історичний час .
Крім того, в дослідженні отримано пріоритетні фактичні дані про стан атмосферного забруднення важкими металами грунтів основних типів урбанізованих ландшафтів країни, про вміст і розподіл в приземному шарі атмосфери важких металів в містах Дніпродзержинську, Кривому Розі, Тернополі.
Практичне значення роботи. Розробки дисертаційного дослідження можуть бути використані для: а) удосконалення, оптимізації та розширення мережі і регламенту моніторингових робіт в містах, на річці Дніпро а також в межах впливу звалищ радіоактивних відходів; б) виявлення аналізу причин утворення атмотехногенних ореолів розсіювання важких металів в зонах техногенезу, чинників формування стану забруднення довкілля.
Реалізація розробок автора. Матеріали дисертаційного дослідження, як результати виконання госпдоговірних НДР (рекомендації, методики, карти, фактичні дані), було використано в Тернопільскому облвиконкомі, Дніпродзержинському, Краматорському та Тернопільскому міськвиконкомах, на металургійному комбінаті «Криворіжсталь», в Державному виробничому об'єднанні «Укркокс» та в Українському НДІ Гідрометеорології. Матеріали дослідження увійшли до наукових звітів по держбюджетним темам НДР Інституту гідробіології, Національного ботанічного саду та Міжгалузевого науково-технічного центру «Укриття» НАН України. Розробки дисертації було покладено в основу учбового курсу Geoquímica de la contaminación radiactiva del medioambiente”, що читався автором в 2000-2001 рр. в Каталонському політехнічному університеті (Іспанія, м. Террасса). Матеріали, отримані автором під час роботи в Головній геофізичній обсерваторії (теперішня назва) Держкомгідромету України, є офіційними, використані при складанні щорічників та інших інформаційних матеріалів про стан забруднення довкілля в Україні.
Особистий внесок, в тому числі у співавторстві. Всі концептуальні розробки дисертаційного дослідження є оригінальними і виконані автором безпосередньо.
Польові дослідження. Відбір зразків грунтів і рослин для розробки кількісного геохімічного моніторингу атмосферного забруднення повітря самостійно, донних відкладів та води Дніпра для розробки кількісного геохімічного моніторингу забруднення важкими металами поверхневих вод у складі експедицій Інститут гідробіології НАНУ (А.К.Рябов, В.М.Білокінь та ін.). Урболандшафтна зйомка Дніпродзержинська, Кривого Рогу, Тернополя, відбір зразків грунту, рослин, техногенних субстратів (на коксохімічних заводах) виконані самостійно. Відбір зразків для історичного моніторингу (по всій Україні) самостійно. Відбір зразків по радіогеохімічному моніторингу в Зоні відчуження в складі експедицій під керівництвом Є.Б.Льовшина.
Камеральні роботи. Хіміко-аналітичні роботи: 1) лабораторія біоіндикації НБС НАНУ Ю.Г.Тютюнник та О.Б.Блюм керівники; помічники-аналітики І.О.Загороднюк, М.Й.Радченко, К.М.Бардієр; 2) лабораторія фізико-хімічних досліджень ГГО України, керівники О.О.Косовець, Л.В.Бриль; Ю.Г.Тютюнник член колектива аналітиків (атомно-абсорбційний аналіз вмісту ВМ в грунтах міст України); 3) радіохімічний аналіз (лабораторії ЧонЦМД МНС та СКТБ ІЯД НАНУ) керівники М.Д.Кучма, В.А.Агеєв; Ю.Г.Тютюнник один з виконавців. Розрахункові роботи: 1) лабораторія біоіндикації Ю.Г.Тютюнник керівник, К.М.Бардієр виконавець; 2) Інститут гідробіології НАНУ Ю.Г.Тютюнник керівник, В.М.Білокінь виконавець; 3) інститут Геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України Б.О.Горлицький керівник, Ю.Г.Тютюнник виконавець. Картографічні роботи самостійно.
Використано офіційні дані: 1) дані про вміст важких металів в повітрі міст України, Білорусі, Молдови дані НВО «Тайфун» (м .Обнінськ, Росія), ГГО (м. Київ, Україна); 2) дані про вміст важких металів в грунтах міст України (тільки ті дані, що використані в підрозділах 4.1.2 4.1.5) дані ГГО (дисертант приймав участь в їх отриманні під час роботи в ГГО України).
Апробація роботи, публікації. Основні результати дисертаційного дослідження представлено на таких наукових форумах:
II международная школа по лихеноиндикации, Таллин, 1985;
VI з`їзд Географiчного то-ва УРСР, Одеса, 1990;
регіональна наукова конференція Охорона природи i вiдтворення ресурсного потенцiалу Захiдного Подiлля”, Тернопiль, 1990;
научная конференция Промышленная ботаника. Состояние и перспективы”, Донецк,1990;
міжнародна наукова конференція Проблеми урбоекологiї та фiтомелiорацiї”, Львiв, 1991;
международное рабочее совещание Экологические основы оптимизации урбанизированной и рекреационной среды”, Россия, Тольятти, 1991;
Second Internetional Symposium IAL 2. Sweden, Lund, 30 August 4 September, 1992,
наукова конференція Екологiя людини” , Луцьк, 1993;
научно-практическая конференция Оценка состояния отходов промышленных предприятий и перспективы использования их в качестве техногенных месторождений”, Кривой Рог, 1994;
международная научная конференция Глубинное строение литосферы и нетрадиционное использование недр Земли”, Киев, 1996;
международная научная конференция Геоэкологические проблемы устойчивого развития городской среды”, Россия, Воронеж, 1996;
международня научно-практическая конференция Опыт и применение GIS-технологий для создания кадастровых систем”, Ялта, 1997;
- международная научная конференция УРБИС-97. Современные информационные технологии в урбанистике, градостроительстве и региональном планировании”, Россия, Москва, 1997;
- Наука. Чорнобиль-97: Науково-практична конференція. Київ, 1997;
- ІV международный симпозиум Применение математических методов и компьютерных технологий при решении задач геохимии и охраны окружающей среды”, Киев, 1998;
- 1'er Congreso Mundial de Salud y Medio Ambiente Urbano, España, Madrid, 6-10 de julio de 1998;
- научные чтения им. акад. Ф.Ю.Левинсона-Лессинга. Международная конференция «Экологическая геология и рациональноe недропользование ЭКОГЕОЛОГИЯ-2000». Россия, Санкт-Петербург, 2000;
- PEDOMETRICS 2001. 4th Conference of the working group on Pedometrics of the International Union of Soil Science (IUSS). Belgium, Ghent, 19-20 September, 2001.
- EMA-2001. Conferencia internacional de Estadística en Estudios Medioambiental. España, Cádiz, 21-23 de noviembre, 2001.
За темою дисертації опубліковано наукових статей, в тому числі самостійно статей, а також одна наукова монографія тиражем 130 прим.

Список литературы

В И С Н О В К И

1. Геосистеми в зонах інтенсивного техногенезу, насамперед у містах, мають ряд структурно-функціональних особливостей, які вимагають суттєвого корегування класичних ландшафтно-геохімічних підходів їх дослідження. Просторова диференціація техногенних об'єктів та атмосферних масо-переносу і седиментації продуктів техногенезу стає настільки потужним чинником формування міграційної структури урбанізованих ландшафтів, що визначення останньої з урахуванням лише катенарної диференціації перестає бути адекватним.
2. Комплексне врахування просторової структури техногенезу, техногенного покриву та атмосферної міграції хімічних речовин адекватно реалізується а основі концепції біосоціального та техногенних компонентів ландшафту (концепція БТК). Згідно їй, всі технічні об'єкти та штучні інженерні споруди в місті є компонентами урбанізованих ландшафтів, і в більшості їх різновидів компонентами провідними. Всі технологічні процеси генерування та перетворення речовини є внутрішньоландшафтними процесами. Оскільки ідентифікація та класифікація урбанізованих ландшафтів проводиться, в основному, за структурно-функціональними параметрами техногенних компонентів, то в ній автоматично враховується просторова диференціація техногенезу і техногенного покриву. Зважаючи на те, що диференціація діяльного шару в техногенних ландшафтах визначається також, в основному, просторовими варіаціями техногенного покриву, членування і типізація геосистем в зонах інтенсивного техногенезу за параметрами і властивостями техногенного покриву дозволяє найбільш комплексно підійти до вивчення емісії, міграції і седиментації забруднюючих речовин у містах та на інших територіях інтенсивного техногенезу (проммайданчиках, транспортних комунікаціях та ін.).
3. Поняття урбанізованого ландшафту має два аспекти: а) ландшафт окремого міста в цілому регіональна ландшафтознавча категорія, та б) міський ландшафт тип урбанізованого ландшафту, що виділяється незалежно від регіональних особливостей міст. Основними типами міських ландшафтів є селитебні, транспортні, промислові, промислово-селитебні, складські, промислово-складські, садово-паркові, паразитичні, аквальні, агроселитбні та міські агроландшафти. Міські ландшафти кожного типу мають специфічний діяльний шар і специфічний тип техногенного покриву. Для них притаманні своєрідні атмотехногенні геохімічні поля та чинники їх формування, що в дисертації є статистично доведеним.
4. В умовах техногенезу в геосистемах встановлюються стійкі стохастичні зв'язки між вмістом забруднюючих речовин у рухомих геокомпонентах, що їх переносять, та у нерухомих геокомпонентах, які продукти техногенезу депонують. Такі зв'язки різного рівня достеменності встановлюються між вмістом продуктів техногенезу, з одного боку, в поверхневих водах і атмосфері, а з другого, -у донних відкладах і рослинах, які поглинають хімічні елементи або з повітря, або з води. Стохастичні залежності виражаються відповідними рівняннями регресій, котрі можуть бути використані для потреб моніторингу забруднення довкілля в Україні (для оцінки абсолютного забруднення динамічних геокомпонентів за геохімічними параметрами нерухомих).
5. Рослини, які поглинають забруднювачі за атмосфери (зокрема, лишайники), можна ефективно використовувати для потреб історичного моніторингу геохімічних реконструкцій змін впливу техногенезу на ландшафти за історичний час.

С П И С О К Л І Т Е Р А Т У Р И

1. Авессаломова И.А. Геохимические показатели при изучении ландшафтов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. 108 с.
2. Авессаломова И.А. Ландшафтно-функциональные карты при изучении геохимических аномалий в городе// Вестн. МГУ. Сер.5. География. 1986. № 5. С. 88 94.
3. Агеев В.А., Ключников А.А., Одинцов А.А. и др. Способ определения содержания плутония, продуктов деления урана и трансурановых элементов в окружающей среде/ А.с. № 1701047. 1991.
4. Алексеенко В.А. Геохимия ландшафта и окружающая cреда. М.: Недра, 1990. 142 с.
5. Алексеенко В.А., Алексеенко Л.П. Аэрозольный перенос и концентрация тяжелых металлов (ТМ) в почвах// Тяжелые металлы в окружающей среде: Тез. док. междунар. симп. Пущино, 1996. С. 59 60.
6. Алексеенко В.А., Сериков В.Н. Основные факторы концентрации тяжелых металлов (ТМ) в почвах агроландшафтов (на примере Юга России)// Тяжелые металлы в окружающей среде: Тез. док. междунар. симп. Пущино, 1996. С. 6 7.
7. Аникиев В.В., Колесов Г.М., Кузьмина Т.Г. и др. Факторы, определяющие распределение химических элементов в атмосфере над океаном в Северном полушарии// Геохимия. 1998. № 3. С. 271 285.
8. Аникин В.И. Жилой район крупного города (Опыт Белоруссии). М.: Стройиздат, 1987. 191 с.
9. Анісімов Л.А., Прольоткін І.В., Любімова Т.В. Геоекологічне картування Тольятинського промвузла з метою оцінки його екологічної ситуації// Проблеми урбоекології і фітомеліорації: Тез. доп. наук. практ. конф. Львів, 1991. С. 5.
10. Аржанова В.С., Елпатьевский П.В. Геохимия ландшафтов и техногенез. М.: Наука, 1990. 186 с.

11. Армалайтис К.Э., Вайгис М.В., Онюнас В.М., Бараускас Р.И. Изменение физико-химических свойств лесных почв под влиянием выбросов завода азотных удобрений// Почвоведение. 1992. № 7. С. 114 119.
12. Армалис С.Ю. Измерение концентрации фторидов в растениях в окрестностях завода минеральных удобрений// Охрана окружающей среды в химии, нефтехимии и промышленности по производству минеральных удобрений: Тез. док. науч. практ. конф. Самарканд, 1983. С. 7 8.
13. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование географических систем. М.: Наука, 1988. 260 с.
14. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте. М.: Мысль, 1975. 287 с.
15. Арнагельдыев А., Костюковский В.И. Экосистемы Каракумов. Ашхабад: Ылымы, 1988. 258 с.
16. Ахмедова Е.А. Региональный ландшафт: история, экология, ком-позиция. Ландшафтные исследования в градостроительстве. Самара: Самар. кн. изд-во, 1991. 245 с.
17. Бабий В.Ф., Ципенюк А.Я., Донина И.Л., Павлова Н.А. К оценке эффективности некоторых технологических мероприятий по снижению выбросов канцерогенных углеводородов в выбросах коксохимического завода// Гиг. нас. мест. 1977. Вып. 16. С. 32 37.
18. Балтакис В.И. Оценка степени загрязнения почв городских терри-торий металлами на основе факторного анализа данных (на примере городов Литвы)// Эколого-геохимическая оценка городов различных регионов страны. М.: ИМГРЭ, 1991. С. 34 -39.
19. Баранец Г.Г. Концепция культурного ландшафта в приложении к проблеме архитектурного наследия в городах БССР// Изв. высш. учеб. заведений. Строительство и архитектура. 1987. № 9. С. 48-56.

20.Бахирева Л.В., Просунцова Н.С. Карта опасности электрокорро-зионного повреждения подземных коммуникаций на территории г. Москвы// Геоэкология. 1996. № 2. С. 34 44.
21. Безуглая Э.Ю. Мониторинг состояния атмосферы в городах. Л.: Гидрометеоиздат, 1986. 200 с.
22. Безуглая Э.Ю., Бородина Н.Н., Лаврова Л.А. и др. Высота слоя перемешивания// Тр. ГГО. 1979. Вып. 417. С. 84 89.
23. Безуглая Э.Ю., Смирнова И.В., Расторгуева Г.П. Чем дышит промышленный город? Л.: Гидрометеоиздат, 1991. 225 с.
24. Белкин А.Н. Городской ландшафт. М.: Высш. шк., 1987. 111 с.
25. Белоголовов В.Ф. Геохимический атлас Улан-Удэ. Улан-Удэ: Бурят. кн. изд-во, 1989. 52 с.
26. Белоконь В.Н., Нахшина Е.П. Формы нахождения тяжелых метал-лов в донных отложениях водохранилищ Днепра. II. Кадмий, свинец// Гидробиол. журнал. 1990. N 2. С. 84 91.
27. Белоконь В.Н., Нахшина Е.П. Формы нахождения тяжелых метал-лов в донных отложениях водохранилищ Днепра. III. Кобальт, медь, цинк// Гидробиол. журнал. 1993. № 1. С. 81 88.
28. Беляев В.А. Техногенная трансформация ландшафтов крупного промышленного центра (на примере г. Ярославля)// Изв. РГО. 1998. Т. 130, вып. 4. С. 64 72.
29. Белякова Т.М., Дианова Т.М., Жаворонкова А.А. Микроэлементы, техногенное загрязнение окружающей среды и заболеваемость населения// Геогр. и природ. ресурсы. 1998. № 3. С. 30 34.
30. Белякова Т.М., Дианова Т.М., Орлова Н.Д. Эколого-геохимичекая оценка техногенного загрязнения почв Астрахани// Геогр. и природ. ресурсы. 1998. № 2. С. 37 42.
31. Бериня Дз.Ж., Берзиня А.Я., Лапиня И.М., Мелецис В.П. Загряз-нение растений химическими загрязнителями, содержащимися в выхлопных газах транспортных двигателей, и его влияние на

растительноядных беспозвоночных// Проблемы фитогигиены и охраны окружающей среды: Тез. док. науч. конф. Л., 1981. С. 142 -144.
32. Бериня Дз.Ж., Калвиня Л.К. Распределение выпадений выбросов автотранспорта и загрязнения почв придорожной полосы// Воздействие выбросов автотранспорта на придорожную среду. Рига: Зинатне, 1989. С. 22 35.
33. Берлянд М.Е. Прогноз и регулирование загрязнения атмосферы. Л.: Гидрометеоиздат, 1985. 272 с.
34. Берлянд М.Е., ГениховичЕ.Л., Зашихин М.Н. и др. О моделирова-нии загрязнения атмосферы в городах// Тр. ГГО. 1979. Вып.43. С.3-16.
35. Битюкова В.Р. Новый подход к методике районирования состояния городской среды (на примере г. Москвы)// Изв. РГО. 1999. Т.131, вып. 2. С.42-49.
36. Блюм О.Б., Тютюнник Ю.Г. Исторический биомониторинг содержания свинца в атмосфере с помощью лишайников// Док. АН УССР. Сер. Б. 1985. № 10. С. 53 55.
37. Блюм О.Б., Тютюнник Ю.Г. Количественный лихеноиндикацион-ный мониторинг тяжелых металлов в воздухе городов// Экологические основы оптимизации урбанизированной и рекреационной среды: Тез. док. междунар. рабоч. совещ. Тольятти, 1991. Ч. 1. С. 126 129.
38. Блюм О.Б., Тютюнник Ю.Г. Лишайники мониторы атмосферного загрязнения тяжелыми металлами в заповеднике Каменные Могилы”// Промышленная ботаника: Состояние и перспективы развития: Тез. док. респ. науч. конф. К.: Наук. думка, 1990. С. 108 109.
39. Блюм О.Б., Тютюнник Ю.Г., Пащенко В.М. Біогеохімічна ліхено-індикація важких металів у приземному шарі повітря міських ландшафтів// Укр. бот. журн. 1988. Т.45, № 3. С. 66 71.
40. Бобылева Н.А. Содержание металлов во мхах и лишайниках фоно-вых территорий севера Евразии// Тяжелые металлы в окружающей среде: Сб. тез. междунар. симп. Пущино,1996. С. 105 106.
41. Борисенко И.Д., Несвижская Н.И., Сорокина Е.П. Ландшафтно-геохимические особенности техногенных почвенных аномалий связанных с промышленными выбросами// Методы изучения техногенных геохимических аномалий. М.: ИМГРЭ, 1984. С. 58 65.
42. Борисочкина Т.И. Эколого-геохимические исследования поведения тяжелых металлов в системе атмосферные осадки почва растения”// Геохимия техногенеза: Тез. док. II Всесоюз. совещ. Минск, 1991. С. 45 -48.
43. Бретшнайдер В., Курфюрст И. Охрана воздушного бассейна от загрязнений: Технология и контроль: Пер. с англ. М.: Химия, 1989. 288 с.
44. Бримблкуб П. Состав и химия атмосферы. М.: Мир, 1988. 351 с.
45. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры. К.: Наук. думка, 1991. 169 с.
46. Буренин Н.С. К оценке метеорологического режима городов и его влияния на загрязнение воздуха выбросами автотранспорта// Тр. ГГО. 1979. Вып. 436. С. 68 80.
47. Буренин Н.С., Оникул Р.И., Соломатина И.И. К оценке выбросов автотранспорта в атмосферу и загрязнения воздуха вблизи автомагистра-ли// Тр. ГГО. 1979. Вып. 436. С. 102 110.
48. Бызова Н.Л. Рассеивание примесей в пограничном слое атмосфе-ры. М.: Гидрометеоиздат, 1974. 190 с.
49. Быстрова М.И., Бутилина В.А. Борьба с запыленностью на Черепо-вецком металлургическом заводе// Обеспылевание в металлургии. М.: Металлургия, 1971. С. 55 58.
50. Вавельский М.М., Чебан Ю.М. Защита окружающей среды от хи-мических выбросов промышленных предприятий. Кишинев: Штиница, 1990. 214 с.
51. Василевская Л.Н. Функциональные зоны Владивостока и специфика их воздействия на окружающую среду// Эколого-геохимическая оценка городов различных регионов страны. М.: ИМГРЭ, 1991. С. 70 75.
52. Василенко В.Н., Назаров И.М., Фридман Ш.Д. Мониторинг загряз-нения снежного покрова. Л.: Гидрометеоиздат, 1985. 184 с.
53. Василенко В.Н., Пегоев А.Н., Фридман Ш.Д. Факторный анализ изменения загрязнения снежного покрова металлами вблизи горно-металлургического комбината// Тр. ИПГ. 1982. Вып. 41. С. 30 35.
54. Васильев Н.В., Бояркина А.П., Будаева Д.И. и др. Комплексная оценка влияния техногенных загрязнений на окружающую среду и здоровье человека// Проблемы качества городской среды. М.: Наука, 1989. С. 136 151.
55. Вассер С.П., Болюх В.О., Брунь Г.О. та ін. Накопичення радіо-нуклідів споровими рослинами і вищими грибами України. К.: Наук. думка., 1995. 131 с.
56. Вершинин В.Л. Обыкновенный тритон (Triturus vulgaris L.) в эко-системах города// Экология. 1996. № 2. С. 137 141.
57. Взаимодействие растений с техногенно загрязненной средой. Устойчивость. Фитоиндикация. Оптимизация/ К.: Наук. думка, 1995. 192 с.
58. Виткун Р.А., Дидоренко Т.О., Зелюкова Ю.В., Полуэктов Н.С. Определение ртути не пламенным атомно-абсорбционным методом с использованием диоксималеиновой кислоты в качестве восстановителя// ЖАХ. 1982. Т. 37, № 5. С. 833 836.
59. Владимиров В.В., Микулин Е.М., Ярыгина З.Н. Город и ланд-шафт. М.: Мысль, 1986. 238 с.
60. Влияние атмосферного загрязнения на свойства почв/ Под ред. Л.А.Гришиной. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 205 с.
61. Вовченко Р. Еколого-геохімічна характеристика грунтів північної частини Сокальського району// Застосування математичних методів і комп’ютерних технологій при розв’язанні задач геохімії і охорони

навколишнього середовища: Тез. доп. 3-го міжнарод. симп. Львів, 1996. С. 19 21.
62. Вознесенский Г.Ф., Колосков И.А., Новиков М.М., Федоров В.А. Оценка влияния ветрового режима на распределение загрязнения подстилающей поверхности металлами в промышленном регионе// Миграция загрязняющих веществ в почвах и сопредельных средах: Тр. V. Всесоюз. совещ. Л.: Гидрометеоиздат, 1989. С. 133 139.
63. Волкова В.Г., Давыдова Н.Д. Техногенез и трансформация ланд-шафтов. Новосибирск: Наука, 1987. 189 с.
64. Волох А.А., Ревич Б.А. Особенности микроэлементного состава воздуха в зоне влияния различных производств// Экологические исследования в районах интенсивного техногенного воздействия. М.: ИМГРЭ, 1990. С. 128 133.
65. Воробьев А.Е., Бубнов В.К., Чекушина Т.В. Экология горно-про-мышленных ландшафтов предприятий цветной металлургии// Изв. высш. уч. завед. Цвет. мет. 1996. № 2. С. 57 60.
66. Временная инструкция по определению ртути в биологических тканях, растительном материале, донных отложениях и пресных водах атомно-абсорбционным методом. Обнинск: ИЭМ, 1976. 28 с.
67. Временные методические рекомендации по контролю загрязнения почв/ Под. ред. Малахова С.Г. М.: Гидрометеоиздат, 1983. Ч. 1. 82 с.
68. Гапонюк Э.И., Малахов С.Г. Экологические аспекты стандартиза-ции качества почв в условиях антропогенного загрязнения// Тр. ИЭМ. 1985. Вып. 13 (118). С. 66 73.
69. Гваттари Ф. Машинное бессознательное// Архетип. 1995. № 1. С. 60 65.
70. Гвоздецкий Н.А. Основные проблемы физической географии. М.: Высш. шк., 1979. 222 с.
71. Геник Я.В. Нагромадження важких металів у грунтах та фітоцено-зах зеленої зони міста Львова: Автореф. дис. ... канд. с. г. наук/ Львів, 1994. 20 с.
72. Генихович Е.Л., Кулик А.С., Филатов Е.Н., Царев А.М. Экспери-ментальное обоснование методики расчета загрязнения воздуха на промышленной площадке// Тр. ГГО. 1987. Вып. 511. С. 44 54.
73. Геохимия окружающей среды/ Ю.Е.Сает, Б.А.Ревич, Е.П.Янин и др. М.: Недра, 1990. 335 с.
74. Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ/ Денисова А.И., Тимченко В.М., Нахшина Е.П. и др. К.: Наук. думка, 1989. 240 с.
75. Гиниятулин Р.Х., Кулагин А.Ю., Кагарманов И.О. Содержание некоторых металлов в листьях и ветвях Populus balsamifera L. в условиях промышленного загрязнения// Экология. 1998. № 2. С. 94 97.
76. Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР. М.: Высш. шк., 1988. 328 с.
77. Глазовская М.А. Критерии классификации почв по опасности за-грязнения свинцом// Почвоведение. 1994. № 4. С. 82 96.
78. Глазовская М.А. Теория геохимии ландшафтов в приложении к изучению техногенных потоков рассеяния и анализ способности природных систем к самоорганизации// Техногенные потоки в ландшафтах и состояние экосистем. М.: Наука, 1981. С. 7 41.
79. Глазовская М.А. Технобиогеомы исходные физико-географические объекты ландшафтно-геохимического прогноза// Вестн. МГУ. Сер.5. География. 1972. №6. С. 23 35.
80. Глазовский Н.Ф. Принципы районирования территорий по усло-виям природной региональной миграции вещества// Вопр. геогр. 1983. Вып. 120. С. 19 28.
81. Глазычев С.Н. Исследование природы урбанизированных территорий// Антропогенные воздействия на природные комплексы и экосистемы. Волгоград, 1980. С. 3 14.
82. Глазычев С.Н. Краткий очерк развития городского ландшафтове-дения// Уч. зап. Волгоград. гос. пед. ин-та. 1970. Вып.35. С. 21 25.
83. Глебова О.В. Природный комплекс в геотехнической системе большого города (на примере Нижнего Новгорода): Автореф. дис. ... канд. геол. геогр. наук: 25.00.23/ Институт географии РАН. Нижний Новгород, 2001. 26 с.
84.Головина Л.П., Лысенко М.Н. Уровни загрязнения почв тяжелыми металлами (ТМ) в зоне выбросов в атмосферу металлургического комбината// Бюл. почв. ин-та им. В.В.Докучаева. М., 1989. Вып.49. С. 16 19.
85. Голодковская Г.А., Елисеев Ю.Б. Геологическая среда промыш-ленных регионов. М.: Недра, 1989. 220 с.
86. Горлицкий Б.А. Литологические критерии генетической классификации железисто-кремнистых формаций Украинского щита// Железисто-кремнистые формации докембрия Европейской части СССР. Типы формаций. К.: Наук. думка, 1988. С. 125 134.
87. Горлицкий Б.А. Эколого-геохимические аспекты вторичного ре-сурсопользования и формирования техногенных месторождений в Украине с позиций концепции индустриального метаболизма// Глубинное строение литосферы и нетрадиционное использование недр Земли: Тез. док. Междунар. конф. Киев, 1966. С. 291 293.
88. Горлицкий Б.А., Кулиш Е.А. Петрохимия докембрийских комплек-сов Украинского и Алданского щитов. К.: Наук. думка, 1989. 190 с.
89. Городская среда Харькова: географический анализ загрязнения, самоочищение земель, возможность влияния на здоровье. Харьков: Изд-во АН ТКУ, Харьк. ун-та, 1994. 81 с.
90. Григорьева К.В., Доценко В.М., Клюзко А.С. и др. Гигиеническое изучение атмосферного воздуха и уровень заболевания детей в районе химических предприятий Украины// Гигиена населенных мест: Тез. док. науч. конф. Киев, 1971. С. 37 39.
91. Григор’єва К.В., Доценко В.М. Гігієнична характеристика різних галузей хімічної промисловості джерела забруднення атмосфери// Гіг. насел. місць. 1971. Вип. 10. С. 81 82.
92. Григорьевская А.Я., Хрипякова В.Я., Быковская О.П. Современное состояние растительности геокомплекса г.Воронежа и его эколого-индикационные свойства// Геоэкологические проблемы устойчивого развития городской среды. Воронеж, 1996. С. 18 26.
93. Григорян А.Г. Ландшафт современного города. М.: Стройиздат. 1986. 135 с.
94. Гришко В.Н. Изменение агрохимических свойств почв, загрязне-нных фторидами// Агрохимия. 1996. № 1. С. 85 94.
95. Груздев М.В. Городские почвы, их особенности и опыт картогра-фирования (на примере г. Ярославля)// Изв. АН СССР. Сер. геогр. № 3. C. 103 112.
96. Гутнов А.Э. Есть ли будущее у городов будущего?/ Велев П. Города будущего: Пер. с болг. М.: Стройиздат, 1985. С. 140 160.
97. Гутнов А.Э. Эволюция градостроительства. М.: Стройиздат, 1984. 256 с.
98. Гуцаленко В.И. Взаимодействие природных факторов и результатов градостроительной деятельности в формировании среды городов: Автореф. дис. ... канд. арх-ры. М., 1977. 15 с.
99. Гуцаленко В.И. Ландшафт города// Планировочная структура крупных городов. М., 1976. С. 99 104.
100. Гуцуляк В.М. Геохимические особенности ландшафтов г. Черновцы// Физическая география и геоморфология. 1990. Вып.37. С. 63 70.
101. Гуцуляк В.М. Еколого-геохімічний аналіз природно-антропогенних ландшафтів (на прикладі Чернівецької області та північної Молдови): Автореф. дис. ... докт. геогр. наук: 11.00.01/ Ін-т географії НАН України. Київ, 1994. 36 с.
102. Гуцуляк В.М. Ландшафтний аналіз території м.Чернівці для цілей екологічного моніторингу// Геоекологія України. К.: Наук. думка, 1993. С. 85 91.
103. Гуцуляк В.М. Ланшафтно-геохімічна екологія. Чернівці: Рута, 1995. 318 с.
104. Даувальтер В.А., Моисеенко Т.И., Родюшкин И.В. и др. Мигра-ция и круговорот серы в субарктическом озере Имандра, загрязняющимся стоками горно-металлургического комбината// Геохимия. 1999. № 6. С. 626 636.
105. Дегтярева В.Н. К вопросу индикации загрязнения природных экосистем хлорорганическимиш соединениями// Эколого-токсикологическая характеристика г. Казани и пригородной зоны. Казань: Изд-во Каз. ун-та. С. 46 53.
106. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. Вінниця, 1995. 289 с.
107. Джепо С.П., Скальский А.С., Бугай Д.А. и др. Полигонные исследования миграции радионуклидов на участке пункта временной локализации радиоактивных отходов Рыжий лес”// Проблеми Чорнобильскої Зони відчуження. 1995. Вип. 2. С. 77 84.
108. Дикаревский М.И., Курганов А.М., Нечаев А.П., Алексеев М.И. Отведение и очистка поверхностных сточных вод. Л.: Стройиздат, 1990. 182 с.
109. Димант И.Н., Владимиров Э.Н., Бейгер Л.О., Масленникова В.Г. Бенз(а)пирен в воздушном бассейне городов Узбекистана// Растения и химические канцерогены. Л.: Наука, 1979. С. 188 189.
110. Дмитрук О.Ю. Методика ландшафтного аналізу урбанізованих територій (на прикладі м.Києва): Автореф. дис. ... канд. геогр. наук: 11.00.01/ Ін-т географії НАН України. К., 1993. 20 с.
111. Добровольский В.В. География микроэлементов: Глобальное рассеяние. М.: Мысль, 1983. 272 с.
112. Должанская Ю.Б. Методы анализа бенз(а)пирена в отходящих газах коксохимического производства// Кокс и химия. 1997. № 9. С.28 32.
113. Друмя Д.А. Техногенные свинец и цинк в придорожных ланд-шафтах Молдавии// Геохимия ландшафтов при поисках месторождений полезных ископаемых и охрана окружающей среды: Тез. док. науч. конф. М.: 1982. С. 151 153.
114. Дудкин Ю.И., Решетов Н.Г. Экология меди в антропогенных ландшафтах промышленной зоны г. Губкин// Геоэкологические проблемы устойчивого развития городской среды. Воронеж, 1996. С.192 195.
115. Дьяконов К.Н., Солнцев В.Н. Пространственно-временной анализ геосистемной организации: основные итоги и перспективы// Вест. Моск. ун-та. Сер. География. 1998. № 4. С. 25-34.
116. Евдокимова Г.А. Аккумуляция тяжелых металлов в почвах и растениях в результате аэротехногенного загрязнения// Труды III Всесоюз. совещ. Миграция загрязняющих веществ в почвах и сопредельных средах”. Л.: Гидрометеоиздат, 1985. С. 121 125.
117. Евдокимова Г.А., Мозгова Н.П., Штина Э.А. Загрязнение почв фтором и оценка состояния микробного компонента в зоне воздействия алюминиевого завода// Почвоведение. 1997. № 7. С. 895 905.
118. Елекоева Л.И. К вопросу о влиянии выбросов на уровень загряз-нения воздуха при различных метеорологических условиях// Тр. ГГО. 1985. Вып.495. С. 70 75.
119. Елпатьевский П.В. Геохимия миграционных потоков в природных и природно-техногенных геосистемах. М.: Наука, 1993. 254 с.
120. Жаркова Н.С., Дьячков В.И., Шведова И.П. и др. Гигиеническая оценка влияния выбросов предприятий машиностроения на санитарное состояние воздушного бассейна// Санитарная оценка состояния воздушного бассейна в Среднем Поволжье и вопросы гигиены труда,

токсикологии и профпатологии в автомобилестроении. М., 1979. С. 48 50.
121. Запольский И.Н., Колесник М.А., Делик В.Н. К вопросу о методи-ке оценки изменения экологического состояния геологической среды// Современные проблемы экологического состояния геологической среды: Тез. док. науч. конф. К.,1995. С. 78 84.
122. Зайцев А.С. Структура поля концентрации окиси углерода в городе// Тр. ГГО. 1973. Вып. 293. С. 47 59.
123. Зайцев А.Г., Свистов П.Ф., Першина Н.А. Приоритетность при-родоохранных мероприятий по данным о химическом составе атмосферных осадков// Тр. ГГО. 1991. Вып. 543. С. 96 106.
124. Зонова И.П. Предприятия бытовой химии как источник загрязнения воздуха// Гиг. насел. мест. 1975. Вып.14. С. 49 51.
125. Иванов Ю.В. Оценка остроты экологической ситуации при крупномасштабном эколого-геохимическом картографировании городов
с применением математического моделирования: Автореф. дис. ... канд. геол. мин. наук: 04.00.02/ Саратовский гос. ун-т. Саратов, 1999. 26 с.
126. Ивлев Л.С., Кудряшов В.И., Эдвардс А. Исследование микро-структуры и элементного состава аэрозолей вблизи вулкана Праикутин (Мексика) в период дождей// Изв. РГО. 1998. Т. 130, вып. 2. С. 38 43.
127.Измайлов Р.Х. Загрязнение придорожной полосы тяжелыми металлами// Проектирование автомобильных дорог и безопасность движения. М.: Стройиздат, 1982. С. 142 145.
128. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. 540 с.
129. Ильин В.Б. Тяжелые металлы в системе почва растения. Новосибирск: Наука, 1991. 180 с.
130. Ильинских Н.Г. Экотопололгическая структура городской фло-ры// Актуальные вопросы сравнительного изучения флор. СПб: Наука, 1994. С. 269 276.
131. Инсарова И.Д. Влияние тяжелых металлов на лишайники// Про-блемы экологического мониторинга и моделирования экосистем. 1983. Т. 6. С. 101 103.
132. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях: Пер. с англ. М.: Мир, 1989. 426 с.
133. Кайгородова С.Ю., Воробейчик Е.Л. Трансформация некоторых свойств серых лесных почв под действием выбросов медеплавильного комбината// Экология. 1996. № 3. С. 187 193.
134. Казаков В.Л. Коеволюційне бачення технічного ландшафту”// Ландшафтогенез 2000: Філософія і географія. Проблеми постнекласичних методологій:Тез. доп. міжнарод. наук. метод. конф. Київ,1966. С. 105-107.
135. Какарека С.В. Опыт крупномасштабного картографирования городов// География и природные ресурсы. 1999. № 2. С. 127 131.

136. Калюжный Д.Н., Булгаков В.В., Костовецкий Я.И. Гигиена внешней среды в районе размещения промышленных предприятий (черной металлургии и горнодобывающей промышленности). К.: Здоров’я, 1973. 246 с.
137. Капелькина Л.П., Васильева К.В. Геохимическая оценка г. Ленинграда// Эколого-геохимическая оценка различных регионов страны. М.: ИМГРЭ, 1991. С. 30 34.
138. Капитульский В.Б., Филатова А.С., Анослина Г.М. Гигиеническая характеристика условий труда в пекококсовом цехе НТМК при новом способе получения пека для коксования// Вопросы гигиены в производстве и применении кокса и продуктов каменноугольной смолы. М.: Металлургия, 1976. С. 12 17.
139. Касимов Н.С., Батоян В.В., Беляков Т.М. и др. Эколого-геохимические оценки городов// Вестн. МГУ. Сер.5. География. 1990. № 3. С. 3 12.
140. Касимов Н.С., Батоян В.В., Геннадиев А.Н. и др. Проблемы и опыт регионального эколого-геохимического анализа ландшафтов//

Географическое прогнозирование и охрана природы. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. С. 59 74.
141. Касимов Н.С., Перельман А.И. Геохимическая систематика городских ландшафтов// Вестн. Моск. ун-та. Сер.5. География. 1994. № 4. С. 36 42.
142. Кашин В.К., Иванов Г.М. Никель в почвах Забайкалья// Почво-ведение. 1995. № 10. С. 1291 1298.
143. Кизима В.В. Введение в метафизику тотальности (к критике трансцендентализма)// Totallogy. Постнекласичні дослідження. К.: ЦГО НАН України, 1999. Вип. 2-3. С. 16-180.

144. Кикнавелидзе Т.А. Загрязнение почв тяжелыми металлами вокруг промышленных предприятий Восточной Грузии// Тяжелые металлы в окружающей среде и охрана природы. М., 1988. Ч. 1. С. 92 96.
145. Кильдема К., Аннука Э. Исследование антропогенных изменений ландшафтов// VII совещ. по вопр. ландшафтоведения: Тез. докл. Перьмь, 1974. С. 73 75.
146. Ким Н.Н. Промышленная архитектура. М.: Стройиздат, 1988. 248 с.