ЕСТЕТИЧНИЙ ПРОСТІР МЕТАФОРИ РЕЛІГІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

Кобилкін Дмитро Сергійович

УДК: 111.852: [81’373.612.2:2]

ЕСТЕТИЧНИЙ ПРОСТІР МЕТАФОРИ РЕЛІГІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

09.00.08 – естетика

Дисертація на здобуття вченого ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
Ісаєв Володимир Данилович,
доктор філософських наук, професор

Луганськ – 2012

ЗМІСТ
стор.
ВСТУП…………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ЕСТЕТИЧНИЙ ВИМІР МЕТАФОРИЧНОСТІ САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ……………………………………….
1.1. Естетичний аспект релігійної комунікації…........................
1.2. Метафоричність сакрального….................…........................

РОЗДІЛ 2. САКРАЛЬНА МЕТАФОРА ЯК ЕСТЕТИЧНИЙ МОДУС РЕЛІГІЙНОГО БУТТЯ ……………………………………
2.1. Онтологія сакральної метафори ……………………………
2.2. Сакральна метафора в релігійному мистецтві……………..

РОЗДІЛ 3. САКРАЛЬНА МЕТАФОРА В СУЧАСНІЙ РЕЛІГІЙНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ………………………………………..
3.1. Естетична інформаційність метафори і культурна традиція………………………………………………………
3.2. Постмодернізм як деметафоризація метафори…………….
3.3. Сучасні естетичні виміри релігійної метафористики……..

ВИСНОВКИ…………………………………………………………...

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Метафора, незважаючи на численність проведених досліджень з неї і багатовікову історію її осягнення, залишається досі ніби рівнянням з безліччю невідомих. Не випадково, як справедливо писав М. Блек, «у філософії заборонено говорити про те, про що можна говорити тільки метафорично». Але у філософії також можна помислити немислиме тільки метафорично, і це робить метафору актуальною темою для вивчення.
Перехід у сучасному суспільстві інформації та комунікації в мейнстрим людського буття викликав у житті те, що в дослідженні називається комунікативною реальністю, яка лежить в основі буття сьогоднішнього соціуму. Загальновідомо, що не тільки мистецтво, але й творчість взагалі в більшості випадків будується на метафорі. Тим часом західне раціональне мислення, яке переживає творчу кризу, неначе не помічає метафори. Симулякризований світ нині все більше стверджує безособові форми комунікації, які у кумулятивному ефекті перетворюють людину в медійний конструкт з повністю або частково зредукованою властивістю бути людиною, коли основна розкіш «людини – «розкіш спілкування» замінюється машинною логікою «спілкування протоколів» (С. Хоружий). Описана логіка породжує антропологічну кризу, пошуки виходу з якої стають все більш актуальними. У філософській антропології, і зокрема в теологічній естетиці, ця проблема і актуалізується як проблема епіфанії, яка постає нерозв’язною раціонально і в той же час вимагатиме такого розв’язання.
У зв’язку з цим ми звертаємо увагу на доцільність поглибленого розгляду естетичного аспекту існування метафори: його сприйняття робить нас вільними у відношенні до утилітарних (економічних, технологічних, функціональних) сенсів, що збільшує ступінь свободи взагалі і створює можливість перейти на когнітивний рівень осягнення сутності релігійної комунікації при провідній ролі метафори в її здійсненні.
Ступінь наукової розробки теми. Дослідження сакрального простору культури і цивілізації, як способу організації комунікативних відносин, здійснювалося в працях як представників західної теологічної думки (Г. Гегеля, Е. Дюркгейма, С. Лангер, Ж. Марітена, Р. Нібур, Р. Отто, П. Тілліха, Е. Трельч, Е. Фромма, М. Шелера, М. Еліаде, К. Юнга та ін.), які розглядали специфіку сакрального переважно в екзістенціально-ессенціальному дискурсі, так і представників східно-європейської думки (С. Аверинцева, М. Бердяєва, В. Бичкова, О. Гадомського, М. Дунаєва, П. Євдокимова, В. Іванова, Т. Касаткіної, В. Лєпахіна, О. Меня, О. Осіпова, А. Панаріна, Н. Трауберг та ін.), що розглядають сакральне в екзістенціально-енергійному дискурсі.
Основою для осмислення естетичного ракурсу проблеми стали світоглядні концепції як ранніх християнських мислителів (Псевдо-Діонісія Ареопагіта, Аврелія Августина, Григорія Палами, Федора Студита тощо), так і сучасних (І. Бугаєвої, В. Вейдле, В. Лєпахіна, О. Лосєва, Дж. Манусакіса, Н. Мечковської, С. Хоружого та ін.).
Вивчення метафори представлено сьогодні різними напрямками аналізу: як стилістичного прийому, що досліджує лінгвістичні властивості метафори в художньому дискурсі (М. Бахтін, О. Веселовський, В. Жирмунський, Ю. Лотман, М. Гайдеггер, О. Шпенглер); як дослідження метафоричного простору засобами лінгвістичного аналізу, що виявляє і класифікує мовні властивості метафори (морфологічні, техніки смислоутворення) (Арістотель, Н. Арутюнова, П. Валері, П. Верлен, Дж. Віко, Г. Гауптман, П. Клодель, Ю. Левін, О. Лосєв, Е. Маккормак, А. Рембо, Р. Рільке, Р. Рорті, О. Потебня, Ф. де Соссюр, Р. Якобсон); когнітивним підходом, що досліджує пізнавальні функції метафори (Р. Анкерсміт, В. Вжозек, Л. Виготський, М. Блек, Д. Гентнер, М. Джонсон, Дж. Лакофф, Д. Девідсон, С. Неретіна, Х. Ортега-і-Гассет, П. Рікер, Дж. Серль, П. Фейєрабенд).
Процеси деестетизації метафоричної комунікативності шляхом актуалізації переважно утилітарних значень досліджені в роботах Н. Маньковської, В. Суханцевої, М. Еліаде та ін. Сьогоднішнім процесам дегуманізації смисложиттєвих орієнтирів як втілення постмодерністських принципів і забуття духовних цінностей присвячені роботи українських теоретиків: М. Бровка, О. Воєводіна, В. Ісаєва, С. Канарського, В. Личковаха, М. Поповича, Н. Чечель, Р. Шульги та ін. Досить актуальним є дослідження С. Зенкіна «Небожественне сакральне: Теорія та художня практика», Дж. Манусакіса «Бог після метафизики», С. Хоружого «До феноменології аскези», які дають можливість відродити інтерес до метафори в сучасній гуманітаристиці як феномену, за допомогою якого здійснюється ніби квантування сенсу Божественного в просторі іманентного.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної науково-дослідної програми кафедри практичної філософії та теології Східноукраїнського національного університету імені В. Даля згідно з науковою темою «Естетичний простір метафори релігійної комунікації».
Об’єктом дослідження є естетичні основи релігійної комунікації.
Предметом дослідження є естетичний простір метафоричності у релігійній комунікації.
Метою роботи є дослідження сутності сакральної метафори в естетичному просторі релігійної комунікації.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
1) дослідити естетико-онтологічну сутність релігійної комунікації;
2) виявити роль метафори як інтенції до осягнення трансцендентного;
3) зробити когнітивний, структурно-функціональний аналіз метафоричного простору;
4) розкрити метафоричність та сакральність у єдності їх буття в естетичному просторі культури та цивілізації;
5) дослідити феномен теоестетизації в просторі релігійної комунікації;
6) визначити аксіологічні та практичні значення сакральної метафори в сучасному естезисі культури;
7) розкрити сутність інтенціональності сакральної метафори і квазіметафори в сакральних естетико-комунікативних відносинах.
Теоретико-методологічні основи дослідження. Метод дослідження феноменологічної редукції, що застосовується як основний в нашому дослідженні релігійної комунікації, дозволив розглянути естетику комунікації, і в першу чергу образність, з позиції найважливішого способу метафоричного мислення, залучаючи його головним, а не периферійний напрямком, як це є в традиційній естетиці й теорії комунікації. Специфіка об’єкта зумовила також застосування комплексного підходу, у вигляді герменевтичного, антропологічного та методу інтроспекції, семіотичного та етимологічного аналізу – у виявленні і розумінні механізмів метафоричної комунікації, при артикуляції зв’язків між концептуальними особливостями тексту та «мисленням Автора».
Наукова новизна дослідження полягає у вивченні простору релігійної комунікації, здійснюваної за допомогою когнітивного підходу, і аналізу пізнавальних функцій метафори, що дозволило виявити дві малодосліджені особливості метафори: здатність метафори актуалізувати і раціонально артикулювати такі властивості системи, які недоступні з тих чи інших причин звичайному людському сприйняттю; здатність метафори передавати топологію відношень видимого і невидимого переважно естетичним способом.
Наукову новизну одержаних результатів розкрито в ряді положень, що виносяться на захист:
1) вперше при дослідженні естетичного простору релігійної комунікації наголошено на його естетико-онтологічній сутності, найважливішим засобом буття якої є метафора, і впроваджено поняття метафоричної атрибуції, метафоризації як специфічного способу трансляції сакральних сенсів, метафоро-естетичного простору;
2) розкрито основні риси естетичного простору метафори як необхідного і найбільш адекватного інструменту осягнення трансцендентних виявів реальності;
3) впроваджено поняття феномену теоестетики для характеристики особливостей сакрально-комунікативних відносин у системі «людина-Світ»;
4) розширено погляд на структуру взаємодії метафоричності і сакральності як способу буття естетичного простору;
5) вперше досліджено інтенціональність сакральної метафори і квазіметафори, а також їх здатність до естетичної трансформації смислів як факторів сакральних естетико-комунікативних відносин, що сприяють збереженню або спотворенню християнської традиції;
6) обґрунтована необхідність дискурсу теоестетики в аналізі естетичних прагнень постмодернізму та утвердження дискурсу конструктивної метафористики.
Теоретичне та практичне значення роботи визначено новизною та сукупністю положень, що виносяться на захист. Результати дисертації дають змогу систематизувати філософсько-естетичні цінності щодо духовних (релігійних та нерелігійних – наприклад, художніх) практик. Представлений матеріал дисертаційного дослідження може бути використаний при викладанні курсів: «Релігієзнавство», «Філософія», «Естетика», «Мистецтвознавство» та у викладанні спецкурсів з релігієзнавчих, філософських та культурологічних наук.
Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні естетичної релевантності здатностей метафори в трансляції знань невидимого у видиму реальність, характерну для релігійної комунікації, яка при активізації даних спроможностей сприяє збереженню основ естетичних традицій і одночасно їх імплементації в контекст духовної атмосфери сучасного соціуму.
Апробація результатів дисертаційного дослідження була здійснена на науково-методологічних семінарах кафедри практичної філософії і теології СНУ ім. Володимира Даля (м. Луганськ), а також у доповідях на регіональних і міжнародних конференціях: «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості»: Двадцять друга Міжнародна науково-практична конференція (30 листопада 2007 р.) (Донецьк, 2007); «Научное творческое наследие Владимира Ивановича Даля в контексте современного знания» : ХI Международные Далевские чтения (Луганськ, 2007) «Володимир Даль і наука ХХI-го століття» : Тринадцяті Міжнародні Далівські читання (Луганськ, 2009), «Дні науки філософського факультету – 2010: Міжнародна наукова конференція (21–22 квітня 2010 р.) (Київ, 2010), «Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформація держави і громадянського суспільства»: Третя Міжнародна науково-практична конференція (Одеса, 2010), «Держава, суспільство, церква в історії Росії ХХ століття» : Дев’ята Міжнародна наукова конференція (Іваново, Росія, 2010); «Філософські проблеми людини» : матеріали науково-практичної конференції (Луганськ, 2011 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження викладено в 12 наукових публікаціях автора, з яких 5 публікацій у фахових виданнях і 7 публікацій у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 4,2 д.а.
Структура й обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, які містять 7 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 194 сторінок (172 сторінок – основна частина), список використаних джерел нараховує 236 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Метафора, не зважаючи на безліч робіт про неї і багатовікову історію її осягнення, залишається досі рівнянням з безліччю невідомих. Невипадково, як справедливо писав М. Блек, «у філософії заборонено говорити про те, про що можна говорити лише метафорично», і це ніби ставить метафору поза законом. У цьому зв’язку після проведеного дослідження можна вказати наступне: у філософії, виявляється, можна помислити немислиме тільки метафорично, і це робить метафору актуальнішою темою вивчення в умовах стрімкої віртуалізації людського життя. Також відзначимо, що з позиції Д. Девідсона, який успішно досліджував аналогію між метафорою та говорінням неправди, згідно з якої людина, що лжесвідчить, може виправдатися тим, що, мовляв, неправда – це всього лише метафора. Це спостереження дало нам можливість виявити кардинальну особливість метафори в релігійній складовій комунікації, а саме – в говорінні при сакральній комунікації неправда неможлива, оскільки вона виводить процес повідомлення за межі релігійної комунікації.
Встановлено, що труднощі пізнання того, що неможливо пізнати, сформульоване Л. Вітгенштейном у відомому афоризмі: «Про що можна говорити, про те слід мовчати», метафора, через естетизування того, про що слід мовчати, знімає цю заборону і робить можливою релігійну комунікацію. У цьому зв’язку наголошено, що метафора створює, власне, непозірний модус комунікації: пізнання того, що неможливо пізнати, і об’єднання з неназваним. Тому й можемо, залишивши спроби найменувати Абсолют, як пише Дж. Манусакісс, здобути шукане, що пізнається лише у своєї непізнаваності. У дисертації показано, як вирішується за допомогою метафоричного мислення цей когнітивний парадокс.
При вивченні та аналізі релігійної комунікації було виявлено, що метафора, зокрема сакральна, є невід’ємним естетичним засобом при вираженні концептуального змісту сакрального простору культури людства й особистості, смисли якого тільки таким чином можуть бути цілком адекватно виражені в релігійній комунікації. В даній роботі значну увагу приділено не стільки сфері релігійної комунікації, скільки визначальній ролі метафори, що розглядається як апріорі притаманний естетичний інструментарій при осягненні сакрального, де важливим аспектом виступає вилучення властивостей сакрального через метафоричну атрибуцію. Вивчення естетики метафоричного простору дозволяє зробити такі висновки:
– на основі вивчення метафоричного простору встановлено, що дослідження сакрального за допомогою сакральної метафори дозволило виявити естетико-онтологічну сутність релігійної комунікації, де метафоричність постає найбільш підходящим засобом вираження теоестетичних процесів (духовно-чуттєвих відчуттів);
– виявлено, що при дослідженні релігійної комунікації в естетичному аспекті варто досліджувати її сутність за допомогою метафоричного простору як найбільш адекватного вираження сакральних смислів в іманентній реальності. Розглянуто механізм дії сакральної метафори як феномен, що розкриває явище конвенціалізації смислів і формування можливостей для людини більш адекватної трансляції релігійних почуттів, без чого релігійна комунікація стає не можливою;
– запроваджено поняття теоестетики, як характеристики особливостей сакрально-комунікативних відносин, що для естетики, як і для культурології та культурософії, дає можливість долучення їх у розвитку до логіки вічного, що служить фундаментом для формування в естетичному просторі ціннісного стрижня, що дозволяє за допомогою естетичного смаку знаходити вектор до справжнього піднесення, який позитивно позначається на людському досвіді, по збереженню в собі «людського»;
– розглядаючи діалектику метафоричності і сакральності, обґрунтовано, що їхня структура взаємодії як єдиного способу буття естетичного простору, де метафора відносно сакрального постає в ролі рушійного чинника переведення значення сенсу з трансцендентного в іманентний простір культури, робить смисли сакрального концептуально осягненими в онтології естетичного процесу;
– проведено когнітивний, структурно-функціональний аналіз метафоричного простору, в результаті якого виявлено, що при осягненні сутності сакрального ми звертаємо свою увагу на шлях священного, який включає в себе як метафоричність у вигляді спрямування людини до розкриття невидимих смислів, так і сакральну метафоричність як прагнення людини виразити волю Божественного (нумінозного), що є вираженням естетичної цілекупності іманентного і трансцендентного. В даному випадку естетичний спосіб пізнання світу запропоновано іменувати метафорологією, який за допомогою єдиного вектора сприяє людському піднесенню при осягненні величі Творця, де єдиним вектором виступає орієнтування метафори на сакральну метафору, яка від поверхового відчуття долучає людський розум і серце до глибинних основ буття, підносячи по шляху священного;
– визначено, що ухилення людини від спрямування до Божественних енергій, естетична дорожня карта якого будується за допомогою сходження по шляху священного, що формує єдність в стилі для метафоруючого суб’єкта, а саме шлях, який завжди збудований в парадигмі сходження, сприяє її відчуженню від естетичної енергії смислів, наявних в сакральній метафорі. Наголошено, що відсутність же ієрархічності цінностей в естетиці метафори постмодерністської культури призводить до зміни вектора естетичного – генеруванню дій цивілізаційних методів у культурному просторі, що піддає метафоричний простір десакралізації і деестетизації, у вигляді секуляризації та деконструкції культурного континууму;
– з’ясовано, що десакралізація і деестетизація метафоричного простору постмодерністської культури обумовлюють викривлення християнської традиції, сприяючи поширенню квазісакральних метафор, сприяючи зміні векторності в просторі художньої творчості, зокрема українського, до антисоборності, що в свою чергу призводить відчуження архетипових елементів, що мають інтенціонування до сакрального, до статусу маргінальних. Через це метафоричний простір в естетиці постмодерну інтенціонує до транслювання псевдоестетичних феноменів: світу гламуру, престижу брендовості тощо, які сприяють формуванню замість естетичного смаку своєрідних кліше масової свідомості;
– обґрунтовано необхідність розвитку теоестетичних векторів в естетиці постмодернізму як проекту збереження інтенціонального стрижня естетики, що впливає на розвиток національної тропології, відображаючись на стані сучасного естезиса, формуючи у метафоруючого суб’єкта почуття соборності, що вкрай актуально для нинішнього мультикультурного естетичного буття українського соціуму;
– з’ясовано, що сакральна метафора постає необхідним і найбільш адекватним інструментарієм в осягненні трансцендентної реальності, оскільки повнота часу восьмого дня не окреслена границями пізнання іманентного світу, виразити яку поза релігійної метафористики неможливо. У даному сенсі важливою виявляється проблема художньої практики, роль якої полягає в тому, щоб без втрат культурно-естетичних якостей здійснити переведення значень сакральних метафор, не зраджуючи логіці вічного в змісті традицій, на мову сучасності. Встановлено, що спрямованість метафоруючого суб’єкта до Божественної краси є завданням творчим, в якому розвиток естетичного смаку через співвідношення метафоричності, спрямованості до краси і піднесеного, служить головним орієнтиром у досягненні справжніх цінностей.
Звичайно, дисертація не вичерпує всіх можливостей і практичного значення подальшого розгляду проблем, до яких звернуто дослідження. Він може полягати, зокрема, в тому, що існує так звана метафора верху і низу, як об’єктів метафізичних комунікативних прийомів, що відкривають шлях до аналізу меж цієї комунікації: верх – це трансцендентна, надмірна реальність Бога, та низ – матеріалізована інфернальність, що позначається, як правило, ненормованою лексикою. Існує думка, що останню з російської культури викорінити не можливо, що обсценна лексика – показник того, що співрозмовник перебуває на одному рівні в соціальній ієрархії. Це нам уявляється значним спрощенням реальної картини. Тут потрібні, як видається, не «викорінення низу» і не заборона такої лексики, а активізація релігійної складової комунікації у сучасному суспільстві, яка виведе метафоричність та естетичність на новий рівень, який би дозволив неначе почути стукіт Бога у наші п’ять воріт чуттів. Саме це й може складати перспективу подальших досліджень і їх реалізації у практичній площині.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверинцев С. Предварительные заметки к изучению средневековой эстетики / Сергей Аверинцев // Древнерусское искусство : в 9 т. / [редкол.: В. Н. Лазарев, О. И. Подобедова]. – М. : Наука, 1693–1975– .–
Т. 9. – 1975. – С. 371–397.
2. Августин А. Исповедь : [Электронный ресурс] / А. Аврелий ; [пер. с лат. М. Сергеенко] – М. : Канон+, 2005.– Режим доступу к журн. :
http://azbyka.ru/?otechnik/Avrelij_Avgustin/ispoved.
3. Августин А. Христианская наука или основания священной герменевтики и церковного красноречия / Аврелий Августин ; [сост. А. Комлев ; ред. А. Чех]. – СПб. : Библиополис, 2006. – 511 с. – (Религиозно-философская библиотека).
4. Андрухович Ю. Аве, «Крайслер»! Пояснення очевидного : [Електронний ресурс] / Ю. Андрухович // Четвер – № 6. – Івано-Франківськ, 1996. – С. 53. – Режим доступу до журн. :
http://chetver.com.ua/archive.htm.
5. Анкерсмит Ф. История и тропология: взлет и падение метафоры / Франклин Анкерсмит ; [пер. М. Кукарцева]. – М. : Прогресс, 2003. – 496 с.
6. Античные теории языка и стиля : [антология / ред. О. Фрейденберг]. – СПб. : Алетейя, 1996. – 362 с. – (Серия : «Античная библиотека»).
7. Анчаров М. Самшитовый лес : [роман] / Михаил Анчаров. – М. : Сов. писатель, 1981. – 320 с. – (Издательство «Советская Россия»).
8. Антофійчук В. І. Своєрідність трансформації євангельського сюжетно-образного матеріалу в українській літературі ХХ ст. : дис. … доктора філол. наук : 10.01.01 / Антофійчук Володимир Іванович. – Чернівці, 2001. – 385 с.
9. Ареопаги П.-Д. О небесной иерархии / Псевдо–Дионисий Ареопагит // Антология. Восточные отцы и учители Церкви V века / [сост иером Иларион (Алфеев). – М. : МФТИ, 2000. – 416 с. – (Памятники святоотеческой письм-ти).
10. Аристотель. Никомахова этика // Сочинения : в 4 т. ; [пер. и общ. ред. А. И. Доватура]. – М. : Мысль, 1976–1984– .– («Философское наследие»).
Т. 4. – 1984. – 830 с.
11. Аристотель. О поэтическом искусстве / Аристотель ; [под ред. Ф. А. Петровского]. – М. : Гослитиздат, 1967. – 183 с. – («Памятники мировой эстетич. и критич. мысли»).
12. Арутюнова Н. Метафора и дискурс / Нина Арутюнова // Теория метафоры : [сборник / ред. Н. Д. Арутюновой]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 5–32.
13. Арутюнова Н. Дискурс / Н. Арутюнова // Лингвистический энцикл-ий словарь / [ред. В. Ярцева]. – М. : Сов. энцик-я, 1990. – С. 136–137.
14. Баратынский Е. Последний поэт / Евгений Баратынский // Русские поэты : антология русской поэзии в 6 т. / [сост. В. И. Коровин, Ю. В. Манн ; комм. и слов. В. И. Коровин]. – М. : Детская литература, 1989–1996. – .–
Т. 2. – 1991. – 733 с.
15. Барицкий Д. Роль и место тропа в герменевтическом процессе : [Електронний ресурс] / иерей Димитрий Барицкий // Богослов.ру. – От 27.08.2009. – Режим доступу до журн. :
http://www.bogoslov.ru/text/453547.html
16. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Ролан Барт ; [пер. с фр., сост. Г. Косикова]. – М. : Прогресс, 1994. – 616 с. – (Изд-во «Прогресс»).
17. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / Михаил Бахтин ; [текст подгот. Г. Бернштейн и др. ; примеч. С. Аверинцева и др.]. – М. : Искусство, 1979. – 423 с. – (Из истории советской эстетики и теории искусства).
18. Бачинин В. Символ, аллегория и метафора в языках сакральных и художественных текстов : [Електронний ресурс] / В. Бачинин // Русский Архипелаг. – 2003. – Режим доступу до журн. :
http://www.archipelag.ru/authors/bachinin/.
19. Бердяев Н. Философия свободного духа / Николай Бердяев ; [сост. П. Алексеев]. – М. : Республика, 1994. – 480 с. – (Мыслители XX века).
20. Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества / Николай Бердяев ; [вступ. ст. Л. В. Полякова]. – М. : Правда, 1989. – 608 с. – (Из истории отечественной философской мысли).
21. Блэк М. Метафора / Макс Блэк ; [пер. М. А. Дмитровской] // Теория метафоры : [сб. / ред. Н. Арутюновой]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 153–172.
22. Бобырева Е. Религиозный дискурс: ценности, языковые характеристики / Е. Бобырева // Знание. Понимание. Умение. – 2008. – № 1. – С. 162–167.
23. Бровко М. Діалектика активності мистецтва в культурному процесі / М. Бровко. – К. : КДПІМ, 1992. – 44 с.
24. Бугаева И. Особенности конфессиональной дифференциации речи / Ирина Бугаева : материалы межд. науч. конф. [«Социальные варианты языка – 3»], (Н. Новгород, 2004 р). – Н. Н. : НГЛУ, 2004. – С. 292–293.
25. Бугаева И. Религиозная коммуникация : [Електронний ресурс] / И. Бугаева // Слово. – От 22.07.2009. – Режим доступу до журн. :
http://www.portal-slovo.ru/philology/39040.php.
26. Будаев Э. Становление когнитивной теории метафоры / Э. Будаев // Лингвокультурология. – 2007. – Вып. 1. – С. 16–32.
27. Буркхард Т. Сакральное искусство Востока и Запада. Принципы и методы / Т. Буркхард ; [пер. с анг. Н. П. Локман]. – М. : Алетейа, 1999. – 216 с.
28. Бычков В. Bizantija. Интервью данное С. Скайсгирите (Вильнюс) / В. Бычков // Siaures Atenai. – 1996. – Nr. 46 (340). – P. 3–11.
29. Бычков В. Русская теургическая эстетика / В. Бычков. – М. : Ладомир, 2007. – 743 с.
30. Бычков В. Эстетическое в системе культуры / В. Бычков // Труды Государственной академии славянской культуры. – 2000. – Вып. II. – С. 92–106.
31. Бычков В. Эстетика : учеб. / В. Бычков. – М. : Гардарики, 2002. – 566 с.
32. Бэкон Ф. В погоне за ужасами : [Електронний ресурс] / Ф. Бэкон // Gallery of andy. Частная виртуальная галерея Андрея Евпланова. – Режим доступу до журн. :
http://rockkent.narod.ru/Becon/becon.htm.
33. Вайнштейн О. Постмодернизм: история или язык? / О. Вайнштейн, В. Новиков и др. // Вопросы философии. – 1993. – № 3. – С. 3–9.
34. Вайсгербер Й. Родной язык и формирование духа / Йохан Вайсгербер ; [пер. с нем. О. Радченко]. –. 3-е изд, испр. и доп. – М. : Либроком, 2009. – 232 с. – (История лингвофилософской мысли).
35. Василий Великий. Беседы на Шестоднев / архиеп. В. Великий (Кесарийский) ; [пер. с древнегреч. Л. Фрейберг и др. ; ред. Л. Фрейберг] // Памятники византийской литературы IV–IX вв. – М. : Наука, 1968. – С. 45–69.
36. Вейдле В. Умирание искусства / Владимир Вейдле ; [сост. и послесл. В. М. Толмачев]. – М. : Республика, 2001. – 447 с. – (Прошлое и настоящее).
37. Верн Ж. Сочинения в 8 т. / [пер. с фр. А. Бекетова ; сост. Н. Жегалов]. – М. : Правда, 1985– .– (Б-ка «Огонек». Зарубежная классика).
Т. 4. – 1985. – 576 с.
38. Вжозек В. Историография как игра метафор: судьбы новой исторической науки / Войцех Вжозек // Одиссей: Человек в истории / [отв. ред. А. Гуревич]. – М. : Наука, 1991. – 192 с. – (Институт всеобщей истории).
39. Виндельбанд В. Прелюдии. Философские статьи и речи // Избранное: Дух и история / Вильгельм Виндельбанд ; [пер. М. И. Левина, Г. Сонин]. – М. : Юристъ, 1995. – С. 20–293. – (Лики культуры).
40. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат / Людвиг Витгенштейн ; [пер. М. Козловой и др.] // Филос. работы : в 2 ч. – М. : Гнозис, – 1994– .–
Ч. 1. – 1994. – 612 с.
41. Войтак М. Религиозный стиль в генологической перспективе / М. Войтак // Стереотипность и творчество в тексте : межвуз. сб. науч. трудов / отв. ред. М. П. Котюровой. – Пермь : – 2003. – Вып. 6. – С. 323–338.
42. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості / Юрген Габермас ; [пер. з нім. А. Онишко]. – Львів : Літопис, 2000. – 320 с.
43. Гадамер Х.–Г. Актуальность прекрасного / Ханс–Георг Гадамер; [пер. с нем., ред. А. Зись и др.]. – М. : Искусство, 1991. – 367 с. (История эстетики в памятниках. и документах).
44. Гадамер Х.–Г. Истина и метод / Ханс–Георг Гадамер ; [пер. с нем. и ред. Б. Бессонова]. – М. : Прогресс, 1988. – 704 с. – (Ред. лит-ры по гуман. наукам).
45. Гадомский А. Религиозный язык – теолингвистика – языкознание / А. Гадомский // Ученые записки ТНУ им. В. Вернадского. – Симферополь : ТНУ, 2007– .– Ч. 1 – 2007. – С. 287–292.
46. Гадомский А. Теолингвистика: история вопроса / А. Гадомский // Ученые записки. – Симферополь: ТНУ, 2005. – № 1. – С. 16–26.
47. Гегель Г. Лекции по эстетике / Георг Гегель ; [пер. с нем. Б. Столпнера, общ. ред. М. Лифшиц] // Эстетика: в 4-х т. – М. : Искусство, 1968–1973– .– (Серия : «Философское наследие»).
Т. 1: Идея прекрасного в искусстве, или идеал. – 1968. – 312 с.
48. Гегель Г. Философия религии : в 2 т. / [отв. ред. А. Гулыга, пер. с нем. М. Левиной]. – М. : Мысль, 1975–1977– .– (Серия «Философское наследие»).
Т. 1. – 1975. – 532 с.
49. Гегель Г. Энциклопедия философских наук : в 3 т. / [ред. Е. Ситковский]. – М. : Мысль, 1974–1977– .– (Серия : «Философское наследие»).
T. 1 : Наука логики. – 1974. – 452 с.
50. Гете И. Фауст / И. Гете ; [пер. с нем. Н. Холодковского; вступ. ст. С. Тураева]. – К. : Мистецтво, 1977.– 295 с. – (Серия : «Библиотечная серия»).
51. Гоголь Н. Избранные произведения / Николай Гоголь ; [ред. А. Слонимского]. – М. : Гос. изд-во худож. литературы, 1947. – 552 с. – (ОГИЗ).
52. Горичева Т. Ужас реального / [Т. Горичева и др.]. – СПб. : Алетейя, 2003. – 288 с. – (Серия : «Петербургский текст»).
53. Горичева Т. Христианство и современный мир / Татьяна Горичева. – СПб. : Алетейя, 1996. – 298 с. – (Серия : «Сатисъ»).
54. Григорьева Л. Язык мой : [Електронний ресурс] / Людмила Григорьева // Русский дом. – 2009. – Вып. 6. – Режим доступу до журн. :
http://www.russdom.ru/node/1074.
55. Данте А. Божественная комедия : [поэма] / Алигьери Данте ; [пер. с итал. М. Лозинского]. – М. : Правда, 1982. – 640 с. – (Изд-во : «Правда»).
56. Данте А. Новая жизнь / Vita nova / Алигьери Данте ; [пер. с итал. А. Эфрос]. – М. : Худож. литература, 1985. – 168 с. – (Серия : «Мыслители прошлого»).
57. Делез Ж. М. Фуко / Жиль Делез ; [пер. с фр. Е. Семиной]. – М. : Изд-во гуманит. лит-ры, 1998. – 172 с. – (Серия : «Французская философия XX века»).
58. Деревянко К. Тарас Шевченко – крестный отец украинского национализма / К. Деревянко и др. – Луганск : Виртуал. реал-ть, 2005. – 268 с.
59. Деррида Ж. Письмо японскому другу / Жак Деррида // Вопросы философии. – 1992. – № 4. – С. 53–57.
60. Дорофей, авва. Душеполезные поучения и послания / преп. авва Дорофей. – Николаев : Літопис, 2009. – 320 с.
61. Достоевский Ф. Об искусстве / Федор Достоевский ; [сост., вступ. ст. и прич. В. А. Богданова]. – М. : Искусство, 1973. – 631 с.
62. Достоевский Ф. Полное собрание соч. в 30 т. / [редкол.: В. Базанов и др]. – Л. : Наука, 1972–1990– .– (Серия : «Пушкин дом»).
Т. 8 : Идиот : [роман в 4 ч. ] / [ред. И. Битюгова и др.]. – 1973. – 511 с.
63. Достоевский Ф. Полное собрание соч. в 30 т. / [редкол.: В. Базанов и др]. – Л. : Наука, 1972–1990– .– (Серия : «Пушкин дом»).
Т. 11 : Бесы : глава «У Тихона» ; [ред. И. Битюгова и др]. – 1974. – 415 с.
64. Дунаев М. Вера в горниле сомнений: Православие и русская литература в XVII–XX вв. / Михаил Дунаев. – М. : Изд. Совет РПЦ, 2003. – 1056 с.
65. Дунаев М. Сакральный смысл иконописания / Михаил Дунаев // Икона и образ, иконичность и словесность : [сб. статей / ред.–сост. В. Лепахин]. – М. : Паломник, 2007. – С. 92–110.
66. Дэвидсон Д. Что означают метафоры / Дональд Дэвидсон ; [пер. с англ. М. А. Дмитровской] // Теория метафоры : [сборник / ред. Н. Д. Арутюновой]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 173–193. – (Издательство «Прогресс»).
67. Евдокимов П. Искусство иконы. Богословие красоты / Павел Евдокимов ; [пер. иером. Димитрия (Захарова), Е. Майданович]. – Клин : Христианская жизнь, 2005. – 383 с.
68. Жильсон Э. Живопись и реальность / Этьен Жильсон ; [пер. с фр. Н. Маньковской]. – М. : РОССПЭН, 2004. – 368 с. – (Серия : «Книга света»).
69. Жирмунский В. Немецкий романтизм и современная мистика / Виктор Жирмунский. – 2-е изд. – СПб. : Аксиома, 1996. – 231 с.
70. Жирмунский В. Теория литературы. Поэтика. Стилистика / Виктор Жирмунский ; [редкол.: М. Алексеев и др.]. – Л. : Наука, 1977. – 408 с.
71. Забияко А. Категория святости. Сравнительное исследование лингво-религиозных традиций / А. Забияко. – М. : Московский учебник, 2000. – 207 с.
72. Закон України «Про захист суспільної моралі» : за станом на 1 лист. 2003 / Верховна Рада України. – Офіц. вид. : [Електронний ресурс] / Від 20.11.2003. – № 1296-IV. – Режим доступу до журн. :
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac/pd_index_n.
73. Зборовська Н. Феміністичні роздуми / Н. Зборовська, М. Ільницька. – Львів : Літопис, 1999. – 336 с.
74. Зенкин С. Небожественное сакральное: Теория и художественная практика / Сергей Зенкин. – М. : РГГУ, 2012. – 537 с.
75. Зенкин С. Сартр и сакральное : [Електронний ресурс] / Сергей Зенкин // Нло. – 2005. – № 76. – Режим доступу до журн. :
http://magazines.russ.ru/nlo/2005/76/ze8-pr.html.
76. Иерофей (Влахос). Православная психотерапия / митр. Иерофей (Влахос). – Сергиев Посад : СТСЛ, 2006. – 368 с.
77. Иларион (Алфеев). Таинство веры. Введение в православное догматическое богословие / архиеп. Иларион Алфеев. – Клин : Христианская жизнь, 2005. – 302 с.
78. Иларион (Алфеев). Преподобный Симеон Новый Богослов и Православное Предание / архиеп. Иларион Алфеев. – М. : Алетейя, 1998. – 676 с.
79. Ильин И. А. Аксиомы религиозного опыта / Иван Ильин ; [сост. И. Н. Смирнова]. – 3-е изд. – М. : Аст, 2004. – 592 с.
80. Ильченко В. Феномен сакрального в историко–культурном пространстве / В. Ильченко, В. Шелюто. – Киев : АО «ИТН», 2002. – 325 с.
81. Интенциональность и текстуальность. Философская мысль Франции XX века / [ред. Е. Найман]. – Томск : Водолей, 1998. – 320 с. – (Изд-во «Водолей»).
82. Ірванець О. Любіть! Вірші останнього десятиліття: 1991–2000 : [Електронний ресурс] / Олександр Ірванець // Бібліотека української поетики. – 1992. – Режим доступу до журн. :
http://poetyka.uazone.net/default/pages.phtml?place=irvan&page=irvan07.
83. Исаев В. Человек в пространстве цивилизации и культуры / В. Исаев. – Луганск : Світлиця, 2003. – 188 с.
84. Исаев В. Современная проблема «священного» в свете посланий апостола Павла // Філософські дослідження : [зб. наук. праць / від. ред. В. Ісаєв]. – Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2008. – Вип. 9. – С. 18–26.
85. Калмыкова В. Пора придумывать Бога : [Електронний ресурс] / Вера Калмыкова // Нева. – 2009. – № 9. – Режим доступу до журн. :
http://magazines.russ.ru/neva/2009/9/ka10-pr.html.
86. Канарский А. Диалектика эстетического процесса. Генезис чувственной культуры / Анатолий Канарский. – К. : Высш. шк., 1992. – 192 с.
87. Кандинский В. О духовном искусстве / Василий Кандинский ; [ред. междунар. литературного содружества ; предисл. Н. Кандинская]. – 2-е изд. – М. : Архимед, 1989. – 73 с. – (Серия : «Из архива русского авангарда»).
88. Кара–Гомм С. Путеводитель в мире живописи / Сара Кара-Гомм. – М. : Ниола 21-й век, 2003. – 256 с.
89. Кара–Мурза С. Потерянный разум / Сергей Кара-Мурза. – М. : Алгоритм, 2005. – 736 с. – (Серия : «Политический бестселлер»).
90. Касавин И. Миграция. Креативность. Текст / Илья Касавин. – СПб. : РХГИ, 1998. – 408 с. – (Издательство : «РХГИ» и «РГНФ»).
91. Касаткина Т. Об онтологии отношений мужчины и женщины в христианстве : [Електронний ресурс] / Татьяна Касаткина // Новый Мир. – 2008. – № 9. – Режим доступу до журн. :
http://magazines.russ.ru/novyi_mi/2008/9/ka11-pr.html.
92. Кассирер Э. Сила метафоры / Эрнст Кассирер ; [пер. Т. Топорова] // Теория метафоры : [сборник / общ. ред. Н. Д. Арутюновой]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 33–44. – (Издательство «Прогресс»).
93. Кобилкін Д. Метафоричність восьмого дня / Д. Кобилкін : міжнар. наук. конф. [«Дні науки філософського факультету – 2010»], (Київ, 21–22 квіт. 2010 р.) : допов. та вист. – К. : Київ. університет, 2010. – Ч. VII. – С. 109–112.
94. Кобилкін Д. Подвійна естетична імперативність сакральної метафори / Д. Кобилкін : матеріали наук.-практ. конф. [«Філософські проблеми людини»], (Луганськ, 24–25 лист. 2011 р.). – Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2011. – С. 277–279.
95. Комаков О. Творческое созерцание и его измерения в письме об иконописи В. А. Комаровского / О. Комаков // Икона и образ, иконичность и словесность : сб. статей / ред. В. Лепахин – М. : Паломник, 2007. – С. 75–91.
96. Комаровский В. Письмо об иконописи (о. Сергию Мечеву) / В. Комаровский // Православная икона. Канон стиль. К богословскому рассмотрению образа : [сборник / сост. А. Стрижев]. – М. : Православный паломник, 1998. – С. 150–160.
97. Коначева С. Религиозные феномены в перспективе вопроса о бытии: хайдеггеровская интерпретация поэзии И. Гёльдерлина как феноменология священного / С. Коначева // Интелрос. Логос. – 2010. – № 5 (78). – С. 43–54.
98. Костюков Л. До чего довел мир глaмурa? : [Електронний ресурс] / Леонид Костюков // LiveJournal. – От 17.06.2009. – Режим доступу до журн. :
http://0lesja-0lgerd.livejournal.com/174915.html.
99. Котляревський І. Енеїда / Іван Котляревський ; сост. А. Базилевич. – К. : Дніпро, 1989. – 304 с. – (Видавництво «Радянська школа»).
100. Кривошеин В. Аскетическое и богословское учение св. Григория Паламы / архиеп. Всеволод Кривошеин // Альфа и Омега. – М. : АиО, 1995. – № 3 (6). – С. 77–82.
101. Кузанский Н. Сочинения : в 2 т. / [пер. В. В. Бибихина]. – М. : Мысль, 1979– .– (Серия : Философское наследие).
Т. 1. – 1979. – 488 с.
102. Культура Византии: IV – первая половина VII в. / [отв. ред. З. Удальцова]. – М. : Наука, 1984. – 726 с.
103. Кутковой В. Очередное столкновение православной и магической эстетики : [Електронний ресурс] / В. Кутковой // Русская линия / От 15.05.2009. – Режим доступу до журн. :
http://www.rusk.ru/st.php?idar=114143.
104. Кьеркегор С. Страх и трепет / Серен Кьеркегор ; [пер. Н. Исаевой, С. Исаева]. – М. : Республика, 1993. – 382 с. – (Серия : «Б-ка этической мысли»).
105. Лангер С. Философия в новом ключе / С. Лангет ; [пер. с англ. С. П. Евтушенко ; общ. ред. В. П. Шестакова]. – М. : Республика, 2000. – 287 с. – (Серия : «Мыслители ХХ века»).
106. Лейбниц Г. Сочинения в 4 т. / [пер. с нем. Я. Боровского и др. ; ред. В. Соколов]. – М. : Мысль, 1982–1989– .– (Серия : «Философское наследие»).
Т. 1. – 1982. – 636 с.
107. Ленин В. Полн. собр. сочинений : в 54 т. / [сост. Μ. Вассер и др]. – М. : Полит. лит–ра, 1967–1975– .– (Серия : «Философия, политэкономика»).
Т. 41 / [ред. В. Зевин и др]. – 1981. – 695 с.
108. Лепахин В. Икона и иконичность / В. Лепахин. – Сегед: JATEPress, 2000. – 264 с.
109. Лепахин В. Икона и образ, иконичность и словесность : сб. статей / В. Лепахин. – М. : Паломник, 2007. – 367 с.
110. Лесков Н. Собр. сочинений в 12 т. / [под ред. В. Ю. Троицкого]. – М. : Правда, 1989– .– (Серия : Б-ка «Огонек»).
Т. 2 : Праведники : рассказы. – 1989. – 416 с.
111. Лессинг Г. Лаокоон, или о границах живописи и поэзии / Готхольд Лессинг ; [пер. с нем. Е. Эдельсона ; под ред. Н. Кузнецовой] // Избранные произведения. – М. : Худож. лит., 1953. – С. 385–516.
112. Личковах В. Sacrum як ідея світовідношення в українській філософії мистецтва / В. Личковах // Дивосад культури. – Чернігів : Деснянська правда, 2006. – С. 75–89.
113. Лишаев С. Эстетика Другого: эстетическое расположение и деятельность : монография / С. Лишаев. – 2-е изд., испр. и доп. – Самара : Самарс. гуманитар. акад., 2003. – 296 с.
114. Локк Дж. Сочинения в 3 т. / [под ред. И. Нарского ; пер. с англ. А. Савина]. – М. : Мысль, 1985–1988– .– (Серия : «Философское наследие»).
Т. 1 : Опыт о человеческом разумении. – 1985. – 623 с.
115. Ломоносов М. Вечернее размышление о Божием Величестве…/ Михаил Ломоносов // Полное собр. соч. : в 10 т. / [глав. ред: С. И. Вавилов и др.]. – М.–Л. : Изд-во АН СССР, 1950–1983– .– (Издательство АН СССР).
Т. 8 : Поэзия, ораторская проза, надписи, 1732–1764 / [ред.: В. В. Виноградов, А. И. Андреев, Г. П. Блок]. – 1959. – С. 120–123.
116. Лосев А. Диалектика мифа / Алексей Лосев ; [общ. ред. А. Тахо-Годи и др.]. – М. : Правда, 1990. – 303 с. – (Серия : «Философское наследие»).
117. Лосев А. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития : в 2 кн. / [сост. А. Тахо-Годи]. – Харьков : Фолио, 2000– .– (Серия : «Вершины человеческой мысли»).
Кн. 2. – 2000. – 688 с.
118. Лосев А. Знак. символ. миф / А. Лосев. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 480 с. – («Труды по языкознанию»).
119. Лосев А. Форма. Стиль. Выражение / Алексей Лосев ; [ред. А. Тахо-Годи]. – М. : Мысль, 1995. – 944 с.
120. Лосский Н. История русской философии / Николай Лосский ; [пер. с англ. ; ред. М. И. Ишков]. – 2 изд. – М. : Советский писатель, 1991. – 480 с.
121. Лосский В. Очерк мистического богословия Восточной Церкви / Владимир Лосский ; [пер. мон. Магдалины (В. А. Рещиковой)]. – 2 изд. испр. и перер. – Сергиев Посад :Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 2012. – 586 с.
122. МакКормак Э. Когнитивная теория метафоры / Эрик МакКомак ; [пер. с англ. А. Шмелева] // Теория метафоры : [сборник / ред. Н. Д. Арутюновой]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 358–387. – (Издательство «Прогресс»).
123. Максим Исповедник. Главы о богословии и о домостроительстве воплощения Сына Божия / преп. Максим Исповедник // Письма ; [пер. Е. Начинкин, сост. Г. Беневич]. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 2007. – С. 75–90.
124. Малявин В. Совершенный человек в даосской традиции / В. Малявин // Совершенный человек: теология и философия образа ; [сост. Ш. М. Шукуров.]. – М. : Валент, 1997. – С. 146–172. – (Ин-т востоковедения).
125. Мамардашвили М. Символ и сознание / М. Мамардашвили, А. Пятигорский ; [ред. Ю. Сенокосов]. – М. : Язык рус. культуры, 1997. – 324 с. – (Серия : «Язык. Семиотика. Культура»).
126. Маньковская Н. Париж со змеями / Н. Маньковская ; [ред. В. Бычков]. – М. : ИНФРАН, 1994. – 220 с. – (Институт философии РАН).
127. Маритен Ж. Избранное: величие и нищета метафизики / Жак Маритен ; [пер. с фр. В. Гайдамака]. – М. : РОССПЭН, 2004. – 608 с. – («Книга света»).
128. Маркова Н. Культуринтервенция : [Електронний ресурс] / Н. Маркова // Православие.Ru. СМИ. – От 16.03.2009. – Режим доступу до журн. :
http://www.pravoslavie.ru/smi/1014.htm.
129. Маркузе Г. Эрос и цивилизация. Одномерный человек / Герберт Маркузе ; [пер. с англ. А. Юдина]. – М. : АСТ, 2003. – 526 с. – (Philosophy).
130. Маршак С. Произведения для детей : в 8 т. : [Электронный ресурс] / [ред. В. М. Жирмунский и др.]. – М. : Художественная литература, 1968– .–
Т. 1 / [подгот. текста В. Лейбсона]. – 1968. – Режим доступу до журн. :
http://lib.ru/POEZIQ/MARSHAK/detskaya.txt_with-big-pictures.html.
131. Маяковский В. Полн. собр. сочинений : в 13 т. – М. : Худож. лит., 1955–1961– .– (АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького).
Т. 7 : Стихотворения 1925–1926 гг. и очерки об Америке / [подгот. текста и примеч. В. Кожинова и др]. – 1957. – С. 92–95.
132. Мелихов А. Ствол и семя : [Електронний ресурс] / А. Мелихов // Октябрь. – 2008. – № 11. – Режим доступу до журн. :
http://magazines.russ.ru/october/2008/11/me8.html.
133. Мечковская Н. Язык и религия : пособ. [для студ. гуманит. вузов] / Н. Мечковская. – М. : ФАИР, 1998. – 352 с.
134. Мокроусов А. После конца света / А. Мокроусов // Иностранная литература. – 1998. – № 7. – С. 236–243.
135. Монашеское делание : [сборник / сост. иер. Владимир Емеличев]. – М. : Квадрат, 1991. – 104 с.
136. Мосс М. Социальные функции священного / М. Мосс ; [пер. с фр., под общ. ред. И. Утехина]. – СПб. : Евразия, 2000. – 448 с. – (Издательство «Наука»).
137. Неретина С. Тропы и концепты / С. Неретина. – М. : УРСС, 1999. – 278 с.
138. Никоненко С. Аналитическая трактовка метафоры / С. Никоненко // Рабочие тетради по компаративистике. – СПб. : СПбГУ, 2003. – С. 108–112.
139. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни / Фридрих Ницше ; [пер. с нем. Я. Бермана]. – Минск : Харвест, 2003. – 384 с. – (Серия : «Philosophy»).
140. Новейший философский словарь / [сост. А. Грицанов]. – 3-е изд., исправл. – Мн. : Книжный Дом, 2003. – 1280 с. – (Издательство «Мир энциклопедий»).
141. Ожеван М. Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації / М. Ожеван // Стратегічна панорама. – 2000. – № 1–2. – С. 162–182.
142. Ортега-И-Гассет Х. В поисках Гете / Хосе Ортега-И-Гассет ; [пер. с исп. А. Матвеева] // Бесхребетная Испания : статьи. – М. : АСТ, 2003. – С. 167–208.
143. Ортега-и-Гассет X. Две великие метафоры / Хосе Ортега-и-Гассет ; [пер. с исп. Н. Арутюновой] // Теория метафоры : [сборник / ред. Н. Д. Арутюновой]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 68–81. – (Изд-во «Прогресс»).
144. Ортега-и-Гасет Х. Дегуманизация искусства / Хосе Ортега-и-Гасет ; [пер. с исп. С. Воробьева] // Самосознание европейской культуры ХХ века : [сб / сост. Р. Гальцева и др.]. – М. : Политиздат, 1991. – С. 230–264. – (Ун-т Вирджинии).
145. Ортега-и-Гассет X. Эстетика. Философия культуры / Хосе Ортега-и-Гассет ; [пер. с исп. Я. Тертерян]. – М. : Искусство, 1991.– 588 с. – (Серия : «История эстетики в памятниках и документах»).
146. Оруэлл Дж. Скотный Двор. 1984. Эссе / Джордж Оруэлл ; [пер. с англ. Л. Беспалова и др]. – М. : Терра, 2000. – 304 с. – (Серия : «Библиотека английской литературы»).
147. Осипов А. Ф. М. Достоевский и христианство : [Електронний ресурс] / А. Осипов // Московская Патриархия. – 1997. – № 1. – Режим доступу до журн. :
http://ftp.kelia.ru/osip10/Main.htm.
148. Осипов А. Путь разума в поисках истины / А. Осипов. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : Издание Сретенского монастыря. – 2004. – 432 с.
149. Основы социальной концепции Русской Православной Церкви // РПЦ : [Електронний ресурс] / От 12.09.2005. – Режим доступу до журн. :
http://www.patriarchia.ru/db/text/141422.html.
150. Отто Р. Священное / Рудольф Отто ; [пер. с нем. А. Руткевич]. – СПб. : АНО Изд-во С.-Пб. ун-та, 2008. – 272 с. – (Серия : «Профессорская б-ка»).
151. Палама Г. Триады в защиту священно-безмолвствующих / Григорий Палама ; [пер., послесл. В. Вениаминова]. – М. : Канон, 1995. – 384 с.
152. Панарин А. Народ без элиты / А. Панарин. – М. : Алгоритм, 2006. – 352 с.
153. Панарин А. Православная цивилизация в глобальном мире / А. Панарин. – М. : Алгоритм, 2002. – 496 с.
154. Пастернак Б. Полное собр. сочинений : в 11 т. – М. : Худож. литература, 1912–1953– .–
Т. 3 : Повести, статьи, эссе. – 1933. – 336 с.
155. Питерские коммунисты обратились к Патриарху с предложением канонизировать И. Сталина // NEWSru.com: Религия и общество : [Електронний ресурс] / От 26.11.2008. – Режим доступу до журн. :
http://www.newsru.com/religy/26nov2008/stalin.html.
156. Платинский Серафим. Душа после смерти / иером. Серафим Платинский ; [ред. игумен Герман]. – М. : Валаам.общ-во Америки, 2009. – 208 с.
157. Плотин. Эннеады : сочинения : в 2 т. / [ред. Г. Малеванского и др.]. – К. : Уцимм-Пресс, 1995–1996– . – (Серия : «Вершины мистической философии»).
Т. 2. – 1996. – 236 с.
158. Предание и Церковь. Роль священного Предания в Православной Церкви / [сост. А. Баранов]. – М. : ОБРАЗ, 2007, – 128 с.
159. Пришвин М. Собр. сочинений : в 8 т. / [ред. В. В. Кожинов]. – М. : Худож. литература, 1982– . – (М. Пришвин. Собрание сочинений в 8 томах).
Т. 2 : Автобиография, 1982. – 679 с.
160. Пылаев М. Категория «священное» в феноменологии религии, теологии и философии ХХ в. / М. Пылаев. – М. : РГГУ, 2011. – 216 с.
161. Пылаев М. Феноменология религии Рудольфа Отто / М. Пылаев. – М. : Изд-во Москов. культуролог. лицея, 2000. – 80 с.
162. Радченко О. Язык как миросозидание / О. Радченко. – М. : КомКнига, 2006. – 312 с. – (История лингвофилософской мысли).
163. Раушенбах Б. Геометрия картины и зрительное восприятие / Борис Раушенбах ; [оформл. В. Пожидаева]. – СПб. : Азбука, 2002. – 320 с.
164. Рикер П. Живая метафора / Поль Рикер ; [пер. А. А. Зализняк] // Теория метафоры : [сборник / общ. ред. Н. Д. Арутюновой]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 435–456. – (Издательство «Прогресс»).
165. Рикёр П. Метафорический процесс как познание, воображение и ощущение / Поль Рикер ; [пер. с англ. М. Бурас и др.] // Теория метафоры : [сборник / общ. ред. Н. Д. Арутюновой]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 419–426.
166. Роганов С. Смерть и предел : [Електронний ресурс] / С. Роганов // Phenomen.Ru. / От 28.02.2007. – Режим доступу к журн. :
http://phenomen.ru/public/journal.php?article=48.
167. Сальнова А. Греческо-русский и русско-греческий словарь : [ок. 22000 слов] / А. В. Сальнова и др. – 5-е изд. – М. : Русский язык, 2004. – 592 с.
168. Седакова О. Символ и сила : [Електронний ресурс] / О. Седакова // Континент. – 2009. – № 139. – Режим доступу до журн. :
http://magazines.russ.ru/continent/2009/139/se28-pr.html.
169. Сент-Экзюпери А. Планета людей : избр. / Антуан де Сент-Экзюпери ; [пер. Н. Галь и др.] – СПб. : ЭКСМО, 2001. – 217 с. – (Зарубежная классика XX век).
170. Симфония по творениям святителя Иоанна Златоуста / [ред.-сост Т. Терещенко]. – М. : Даръ, 2006. – 576 с.
171. Сковорода Г. Повне зібрання творів : у 2 т. / [упоряд. Л. Ушкалова] – К. : Наук.думка, 1973– .– (Академія наук УРСР. Інститут філософії).
Т. 1 / [ред. В. Д. Стеценко]. – 1973. – 532 с.
172. Скоропанова И. Русская постмодернистская литература : учеб. пособ. для студ. филол. фак-в / И. Скоропанова. – 3-е изд. – М. : Флинта, 2001. – 608 с.
173. Слободский С. Закон Божий. Руководство для семьи и школы / протоиер. Серафим Слободский. – М. : Артос-Медиа, 2004. – 736 с.
174. Слово о воплощении Бога-Слова, и о пришествии Его к нам во плоти : [Електронний ресурс] / [авт. тексту святитель Афанасій Александрийский // Азбука веры. – Режим доступу до журн. :
http://azbyka.ru/?otechnik/Afanasij_Velikij/incarnatia=8.
175. Соболева М. К концепции философии языка Юргена Хабермаса / М. Соболева // Логос. – 2000. – № 2. – С. 96–119.
176. Соловьев В. Приложение (III) Плотин / Владимир Соловьев // Плотин. Эннеады : соч. в 2 т. / [ред. Г. Малеванского и др.]. – К. : Уцимм-Пресс, 1995–1996– .– (Серия : «Вершины мистической философии»).
Т. 1. – 1995. – 377 с.
177. Ставицкий А. Роль мифа в поиске и обретении смысла / А. Ставицкий // Актуальные проблемы гуманитарного образования и культуры : сб. науч. трудов / [сост. А. Ставицкий и др.]. – Севастополь : Рибэст, 2006. – С. 53–56.
178. Ставицкий А. Роль мифа в формировании общественного сознания / А. Ставицкий // Ломоносовские чтения 2006 : [материалы науч. конф. / под ред. В. Трифонова и др.]. – Севастополь : НПЦ «ЭКОСИ», 2006. – С. 377–380.
179. Степанов Е. Современная поэзия: тенденции начала XXI века : [Електронний ресурс] / Е. Степанов // Дети Ра. – 2008. – № 9 (47). – Режим доступу до журн. :
http://magazines.russ.ru/ra/2008/9/st20.html.
180. Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ ст. / Д. Степовик ; [гол. ред. С. Головко]. – К. : Либідь, 2004. – 440 с.
181. Столяров А. Сумерки Богов : [Електронний ресурс] / А. Столяров // Колокол / От 8.05.2003. – Режим доступу до журн. :
http://kolokolmagazine.com/page-id-10.html.
182. Сурожский А. Школа молитвы / митр. А. Сурожский ; [пер. с англ. и сост. Т. Майданович]. – Клин : Христианская жизнь, 2006. – 494 с.
183. Суханцева В. Сакральное в обыденном сознании / В. Суханцева // Філософські дослідження : [наук. праці / ред. В. Ісаєв]. – Луганськ : СНУ, 2008. – Вип. 9. – С. 6–9.
184. Теорема Гёделя о неполноте : [Електронний ресурс] / Курт Гёдель // Элементы большой науки. Природа науки. – Режим доступ