Фактор часу в “психологічному профілі” керівника

Краткое описание

Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова

На правах рукопису

Молдаванова Аліса Володимирівна

УДК 159.937.53 (043.3)

Фактор часу в психологічному профілі” керівника

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Цуканов Борис Йосипович,
доктор психологічних наук,
професор

Одеса 2004

З М І С Т
ВСТУП. Загальна характеристика роботи 4
РОЗДІЛ 1. Аналіз досліджень психологічного профілю” керівника 10
1.1. Психологічний зміст понять підприємець”, бізнесмен”,
менеджер”: відмінності та спільні риси 10
1.2. Психологічна характеристика функцій та якостей керівника
та професійні вимоги до нього 16
1.3. Психологічні властивості, покладені в основу профілю
успішного керівника 25
1.4. Фактору часу в діяльності керівника та емпірична оцінка його
вагомості 44
Висновки до Розділу 1 48
РОЗДІЛ 2. Диференціація опосередкованого відношення суб’єктів
до часу 51
2.1. Психологія відношення свідомого індивіду до часу: два рівні
відображення часу у психіці суб’єкта 51
2.2. Основні параметри опосередкованого відношення до часу 65
2.3. Дослідження опосередкованого відношення до часу в
типологічних групах суцільного спектру t-типів” 73
Висновки до Розділу 2 94
РОЗДІЛ 3. Особливості відношення до часу у керівників з різним
рівнем успішності 95
3.1. Загальна характеристика вибірки відібраних для дослідження
керівників 95
3.2. Дослідження опосередкованого відношення до часу в
групах найуспішніших та середньо успішних керівників 98
3.3. Локалізація менеджерів на шкалі суцільного спектру t-типів” 107
Висновки до Розділу 3 116
РОЗДІЛ 4. Психологічний профіль” керівника з урахуванням
фактора часу 118
4.1. Фактор часу та оптимальний рівень мотивації в психологічному
профілі” керівника 118
4.2. Фактор часу та важливі якості психологічного профілю”
керівника 125
4.3. Узагальнений психологічний профіль” керівника 133
4.4. Можливості використання узагальненого психологічного
профілю” керівника для професійного відбору та діагностики
менеджерів 146 Висновки до Розділу 4 158
ВИСНОВКИ 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 162
Додатки 176

В С Т У П

З теорії менеджменту відомо, що якість управління підприємством та колективом напряму залежить від особистісних якостей керівників та їх управлінської обдарованості. Саме людський фактор є вирішальним в управлінні, бо від того, наскільки якісно здійснюється керівництво, і залежить стабільність прибутку фірми, існування та розвиток підприємства в цілому, а також здатність впоратись із зовнішніми змінами та ризиками. І тут перед дослідниками постає дуже важливе запитання: чим саме визначається цей хист керівника і чи можна його розвивати, формувати, виховувати. Особливо актуальним є це питання для країн з перехідною економікою, які знаходяться на стадії розвитку, зокрема для України, бо розвиток цих держав та його ефективність і визначається керівниками: лідерами економічної, політичної та соціально-громадської сфер.
Сучасної психологія управління більше зосередилась на визначенні саме того, якими якостями повинна бути наділена людина, аби досягти успіху в сфері менеджменту. Для психології управління дуже суттєвим є розподіл факторів успішності на більш та менш важливі, а також виокремлення тих факторів, які є приоритетними для менеджерів. Чисельні рекомендації та вимоги до особистості керівника та його знань, умінь, навичок накопичуються нескінченно. З цього різноманіття так і не зрозуміло, які саме з них є найбільш важливі для дійсно успішного керівника.
Актуальність дослідження. Дослідження психологічних передумов успішності керівників є предметом та одним із найважливіших завдань психології управління. Існує велика кількість різних психологічних теорій та поглядів на те, якими якостями повинна бути наділена людина, щоб стати успішним керівником. Значну увагу цій проблемі приділяли закордонні автори, які досліджували особистість менеджера в ринкових умовах (Т.Коно, А.Моріта, Р. Стюарт, Л.Якокка, П.Друкер, А.Маслоу, Р.Фішер, Ф.Тейлор, А.Слоун, Т. Петерс та інші). В психології радянського періоду, не зважаючи на те, що економіка була командно-адміністративною, також досліджували фактори успішності керівників, які грунтувалися на морально-політичних якостях особистості (Ф.Ф. Анаупу, Годунов А.А., Ємишин П.С.). Із змінами ринкових умов та політичної ситуації, в Україні та Росії також знайшли поширення дослідження факторів та передумов успішності керівників, які працюють в різних сферах (Чирикова А.Е., Швалб Ю.М., Данчева О.В, Каганець І., Канюка Г.С., Коломінський Н.Л., Шкурко Я.І., Кошинець О.Ю., Карамушка Л.М., Афанасенко В.С., Галчанський А.Ю., Трофімов А.Ю., Возняк Л.С., Юркевич Г.Й.).
Виокремленою знаходиться низка досліджень, в яких емпірично визначається роль фактора часу в дільності успішних менеджерів. Так, в дослідженнях Л. Зайверт, П. Друкер, Г. Алдер, Х. Сильва, Р. Стоун, Л. Якокка підкреслюється особливе вміння керівників розпоряджатися часом, планувати його та використовувати найкращим чином. Загальні психологічні потенції до планування часу та різні часові режими поведінки суб’єктів, в тому числі і суб’єктів керівної діяльності, досліджувались К.А. Абульхановою-Славською, В.І. Ковальовим, В.Ф. Семенковою, Т.Н. Березиною, Н.Ю. Григоровською, Л.Ю. Кубліцкене. В цих дослідженнях піднімалось питання про загальні особливості типового відображення часу, відношення до нього та часової перспективи.
Проте, не зважаючи на кількість перелічених досліджень, вони виявились вкрай неузгодженими між собою щодо чітко побудованого профілю успішного керівника. Що стосується фактора часу, то значна частина дослідників лише на рівні емпіричного досвіду підкреслювала його значення в діяльності менеджерів. Цілеспрямовані дослідження ролі та місця фактора часу в психологічному профілі” керівника не проводились. Ця проблема залишається, практично, відкритою і потребує суттєвого доповнення. Крім того, в психології управління не існує відповідних методів часової діагностики менеджерів та визначення їх професійного потенціалу за найсуттєвішим фактором фактором часу. Тому обране дослідження є актуальним, бо воно спрямоване на вирішення означеного кола питань.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана за темою основних науково-дослідних робіт Психологія часу” (№ держреєстрації 0104U000498) Наукового центру психології часу в Одеському національному університеті ім. І.І.Мечнікова.
Мета дослідження полягає у визначенні ролі та місця фактора часу в психологічному профілі” керівника. Завдання дослідження:
1) шляхом критичного аналізу відповідних літературних джерел, визначити найбільш важливі властивості та якості, покладені в основу психологічного профілю” керівника;
2) з’ясувати значущість і вагомість фактора часу з емпіричного опису діяльності менеджерів;
3) визначити основні параметри опосередкованого відношення суб’єкта до часу та розробити відповідний інструментарій для їх дослідження.
4) визначити своєрідність опосередкованого відношення до часу у суб’єктів-керівників та визначити їх місце серед типологічних груп;
5) побудувати психологічний профіль” керівника з урахуванням фактора часу та провести його практичну верифікацію.
Об’єктом дослідження обрано фактор часу в психологічному профілі керівників.
Предметом дослідження є особливості часової організації психіки керівника та своєрідність його часових властивостей і якостей.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, методом критичного аналізу, було вилучено низку психологічних якостей, які об’єднано в умовний психологічний профіль” керівника. Також були вилучені найсуттєвіші ознаки опосередкованого відношення до часу та вміння ним розпоряджатись у відомих менеджерів. Для вивчення диференційованого та опосередкованого відношення до часу у свідомих індивідів, був спеціально розроблений опитувальник (Молдаванова А.В., Цуканов Б.Й.), який був верифікований на репрезентативній рандомізованій вибірці на вибірці суб’єктів-керівників. На обох вибірках використовувався експериментальний метод хронометричної проби для з’ясування метрики безпосереднього переживання часу суб’єктами. Поряд з перерахованим методами використовувався тест Елерса для з’ясування рівня мотивації досягнень у керівників, суб’єктивне шкалювання успішності їх діяльності на керівних посадах та суб’єктивне шкалювання ступеню виразності якостей, які складають їх психологічний профіль”. Враховувались також мимовільні реакції та висловлювання піддослідних під час роботи з опитувальником та проведення хронометричної проби. В окремих випадках використовувався метод бесіди та самозвіту піддослідних.
Всього в різних дослідницьких завданнях взяли участь 344 особи (з них 111 керівників різного рівня).
Наукова новизна одержаних результатів:
1. Вперше встановлено своєрідність часової організації психіки суб’єкта-керівника.
2. Вперше показано, що за рівнем безпосереднього переживання часу суб’єкт-керівник локалізується в зоні рівноважного типу.
3. Вперше встановлено, що на рівні опосередкованого відношення до часу, за своєю часовою перспективою суб’єкт-керівник спрямований в теперішнє.
4. Доведено, що всі якості психологічного профілю” керівника відповідно узгоджені з часовою організацією його психіки.
5. Встановлено, що особливості часової організації суб’єкта-керівника узгоджені з його оптимальним рівнем мотивації досягнень.
6. Встановлені відмінності в прийнятті рішень керівниками в залежності від особливостей часової організації їх психіки.
Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується тим, що в дослідженні на різних контингентах суб’єктів-піддослідних було виявлено та встановлено своєрідність організації часу в їх психіці за механізмами безпосереднього переживання та на рівні опосередкованого відношення. Саме порівняння суб’єктів з рандомізованої вибірки, які за власною одиницею часу були віднесені до рівноважних, з суб’єктами вибірки, в яку ввійшли керівники різних рівнів, дає підстави верифікувати останніх, як приналежних до рівноважної групи.
Порівняння результатів, одержаних з допомогою опитувальника, теж показало ідентичність опосередкованого відношення до часу, як у групі рівноважних з рандомізованої вибірки, так і в групі, яка складається з керівників. Встановлена реальна приналежність суб’єкта-керівника до рівноважного типу, з своєрідною часовою організацією, склала підґрунтя для перевірки достовірності результатів дослідження на практиці. Так, випадково вилучені суб’єкти-керівники за своєю часовою організацією виявилися теж у межах рівноважного типу, що і наведено у відповідному розділі дисертації.
Наукове значення роботи полягає у суттєвому доповненні теоретичних основ психології менеджерів з урахуванням законів психології часу, а також у розробці принципів диференціації потенційних керівників за їх особистісними якостями та особливостями опосередкованого відношення до часу. Визначається та доводиться пріоритетність цього фактору в щоденній діяльності керівників, а також чітко встановлено локалізацію типу менеджер” на шкалі суцільного спектру t- типів”. Отримані результати дозволяють суттєво переглянути низку попередніх наукових положень, які склалися в сфері дослідження феномену успішного керівництва.
Практичне значення дослідження. Розроблений нами опитувальник для дослідження особливостей опосередкованого відношенням керівників до часу, разом із методом хронометричної проби, дозволяє проводити діагностику менеджерської придатності і виділяти з претендентів потенційних керівників. Результати дослідження можуть знайти використання в навчальних курсах та спецкурсах з теорії менеджменту та психології управління.
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені та використовуються в навчальній та консультативній діяльності Інституту післядипломної освіти керівників водного транспорту (м. Одеса) та консалтингової фірми АНТ” (м. Кіровоград). Особливості відношення суб’єкта до часу враховуються при формуванні відповідних програм професійної підготовки чи перепідготовки працюючих менеджерів, а також тих, хто вирішив стати підприємцем та започаткувати власну справу. Акти впровадження додаються.
Апробація роботи. Матеріали дисертаційного дослідження викладено на Третіх, Четвертих та П’ятих Міжнародних психологічних читаннях (Харків, 1999, 2002, 2003), на Конференції Психологічні засади розвивальної освіти” (Інститут психології АПН України ім. Г.С.Костюка, Київ, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції Соціально-психологічні проблеми удосконалення управлінської діяльності”, (МАУП, Київ, 2001), засіданні секції психології при Одеському будинку вчених (вересень, 2003 року), а також на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського національного університету (протягом 2000-2003 років).
Основний зміст дисертації викладено у восьми друкованих роботах автора, з них сім у фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертація має обсяг 189 сторінок і складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і п’яти додатків. Ілюстративний матеріал поданий у 2 таблицях, 1 фото та 17 рисунках.
Список використаних джерел включає 183 найменування, з них 41 іноземною мовою.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В дослідженнях, які проводилися в межах психології управління та менеджерської діяльності, було виділено низку найважливіших якостей успішного суб’єкта-керівника. Ці якості і властивості характеризують керівника, як суб’єкта управлінської діяльності і об’єднуються в умовний психологічний профіль”.
2. Дослідники та високо успішні менеджери відзначили надзвичайну важливість фактору часу в керівній діяльності, але не намагалися спеціально вивчати природу і структуру часової організації психіки суб’єкта-керівника. Питання про фактор часу в психологічному профілі” керівника та своєрідність часової організації його психіки на рівні опосередкованого відношення до часу залишається майже невивченим.
3. Опосередковане відношення індивіда до часу складається з чотирьох рівнів: часова перспектива (спрямованість в минуле, теперішнє, майбутнє), суб’єктивна швидкість плину часу, надання часу цінності та практичне ставлення до нього. Індивідуальні особливості опосередкованого відношення до часу суб’єктів виявилися повністю узгодженими із механізмом його безпосереднього переживання.
4. Найбільш чітке та диференційоване опосередковане відношення до часу, порівняно з іншими, виявлено у представників рівноважної групи (0,86с£t£0,94с): за часовою перспективою індивіди цієї групи чітко спрямовані в теперішнє, за швидкістю плину часу, вони відчувають незначний його дефіцит. Саме рівноважні індивіди надають часу ознаки цінності та, як наслідок, вміють ним найкращим чином розпоряджатись (ефективно планувати, використовувати, розподіляти).
5. Суб’єкти, які обрали в своєму життєвому шляху роль керівника, за особливостями безпосереднього переживання часу та опосередкованого відношення до нього, чітко локалізуються в межах рівноважної групи. За часовою організацією психіки, вони спрямовані в теперішнє, відчувають незначний суб’єктивний дефіцит часу, вважають час своєю реальністю та надають йому цінності, вміють ним найкращим чином розпоряджатись, порівняно з іншими індивідами. Чітко прослідковуються певні відмінності в особливостях опосередкованого відношення до часу у керівників з різним рівнем суб’єктивної успішності своєї діяльності.
6. Якості, які є властивими для менеджера, як такого, не залежно від того, до якої культури чи до якого суспільства він належить, умовно поєднані в психологічний профіль” керівника. До списку цих якостей віднесені наступні: цілеспрямованість, рішучість, спритність, гнучкість поведінки, готовність ризикувати, впевненість в собі, конкурентноздатність, енергійність, прагнення до успіху, вміння спілкуватися, ініціативність та вміння подобатись людям. Оптимальний рівень виразності цих якостей у керівників виявився узгодженим з часовою організацією їх психіки.
7. Відмінною особливістю у психологічному профілі” керівників є оптимальний для них середній рівень мотивації досягнень, який найкращим чином забезпечує ефективність їх діяльності. Оптимальна середня мотивація узгоджена з часовою структурою психіки менеджерів на рівнях безпосереднього переживання та опосередкованого відношення до часу.
8. Всі психічні якості керівника, що складають його психологічний профіль”, оптимально поєднані між собою за особливою структурою фактора часу. Таке поєднання зумовлює найбільш відповідну успішність в керівній діяльності.
9. Дослідження часової організації психіки керівників має практичне значення. Воно дозволяє проводити діагностику професійної здатності керівників, їх потенціалу щодо оперування часом, планування, професійного зростання, підготовки та перепідготовки керівних кадрів, професійної орієнтації, консультування та навчання менеджерів.
10.Перспективи подальшого дослідження часової організації психіки керівників полягають у більш детальному вивченні залежності між типом прийняття рішень та місцем локалізації менеджерів на шкалі суцільного спектру t-типів”, дослідженні впливу переживання життєвої кризи на ефективність діяльності керівників, дослідженні коливань інфрадіанної активності управлінської діяльності, тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова К.А., Березина К.А. Время личности и время жизни. СПб.: Алетейя, 2001. 304 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности// Психология формирования и развития личности. М.: Мысль, 1981. С. 31-37
3. Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Менеджмент неприбуткової організації. Кіровоград.: Вежа, 2003. С. 30-46
4. Акофф Р. Акофф о менеджменте. - СПб.: Питер., 2003.- 380с.
5. Алдер Г. Практика эффективного использования времени. - СПб.: Питер, 2001. С. 141-150
6. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни. М.: Мысль, 1989.-200с.
7. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: Изд-во Лен. ун-та, 1968. - 339с.
8. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2 т.: Пер. с англ. - М.: Педагогика, 1982. - Т.1. - 318 с.
9. Анаупу Ф.Ф. Методи добору та підготовки керівників виробничої сфери. М.: Б.С.К., 1971 C. 5-8
10. Антология мировой философии. - М.: Наука. - 1969. - Т.1,Ч.2.-С. 842.
11. Арнхейм Р. Двойственная природа разума: интуиция и интеллект, // Новые очерки по психологии искусства. - М.: Прометей. - 1994. - С.22-41.
12. Арутюнян В.А. Как стать бизнесменом. М.: Экономика, 1992 260 с.
13. Аскин Я.Ф. Проблема времени. М.: Мысль, 1966.
14. Атаев А.А. Управленческая деятельность. Практика и резервы организации. М.: Экономика, 1988.-380с.
15. Афанасенко В.С. Особистісні фактори ефективності управлінської діяльності військового керівника. Автореф. дис. кандидата психологічних наук: 19.00.01/ Університет внутрішніх справ. Х., 2000, 19с.
16. Ашофф Ю. Свободнотекущие ритмы// Биологические ритмы. М.: Мир, 1984. Т.1. С. 15-20.
17. Багрова Н.Д. Фактор времени в восприятии человеком. Л..: Наука, 1980.
18. Берн Э. Лидер и группа. Екатеринбург.: Пром, 2000. 365c.
19. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональные асимметрии человека. М.: Медицина, 1988.- С. 56-58.
20. Будиянський Н.Ф. Психологія управління. Одеса. Астропринт. 1998. 150c.
21. Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи. К.: Основи. 2001. 349c.
22. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К.: Здоров'я. - 1989. - 248с.
23. Бурлачук Л.Ф. Предисловие // Клайн П. Справочное руковдство по конструированию тестов. - К.: ПАНЛтд. - 1994. - С.3-8.
24. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. - Киев: Наукова думка., 1989. - 200с.
25. Возняк Л.С. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської дільності: Автореф. дис. кандидата психологічних наук: 19.00.05/ Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка. К., 2000. 19с.
26. Вопросы теории темперамента / Под ред. В.С.Мерлина. Перм.: Наука, 1974. - 107с.
27. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер/ Пер. с англ. М.: Дело, 1991. С. 113-125.
28. Вудроу Г. Восприятие времени// Экспериментальная психология/ Под. ред. С.С. Стивенса. М.: Иностр. лит-ра, 1963. Т.2. С. 859-874.
29. Габрава М.В. Парадокс настоящего и субъективное время личности// Психология личности и время. Черновцы.: Наукова думка, 1991. Ч.1. С. 87-89.
30. Галчанський П.А. Психологічне забезпечення діяльності менеджера у галузі рекламного бізнесу: Автореф. дис. кандидата психологічних наук: 19.00.01/ Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського. О., 1997, 24с.
31. Геллерштейн С.Г. Проблемы тестирования // Психология труда.Ч. 2./ Инф. бюллетень Сов. социологической ассоциации.- М. - 1969. - №3(18). -С.3-8.
32. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії. К. 1999. 415 с.
33. Герчикова И.Н. Менеджмент. М.: ЮНИТИ. 1994.- 300c.
34. Гильбух Ю.З. Метод психологических тестов: сущность и значение //Вопросы психологии. - 1986. - №2. - С.30-41.
35. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. - М.: ЧеРо, 1996. - 334с.
36. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1976. - 495с.
37. Годунов А.А., Ємишин П.С. Методика оценки деловых и морально-этических качеств руководителя. Ленінград.: Мир. 1971. 25 c.
38. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. Киев: Наукова думка, 1984.
39. Голубева Э.А. Структура личности в аспекте дифференциальной психологии и психофизиологии // Психология и психофизиология индивидуальных различий активности человека. - Свердловск: ГПИ, 1983. - С.11-21.
40. Готтсданкер Г. Основы психологического эксперимента: Пер. с англ. - М.: МГУ, 1982. - 463с.
41. Грачев М.В., Соболевский А.А. Капиталистическое управление. Уроки 80-х. М.: Экономика, 1991. 320с.
42. Грейсон Дж., О. Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХІ века/ Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991.-490с.
43. Григоровская Н.Ю. Особенности осознаваемого и неосознаваемого компонентов личностной организации времени. Автореф. дис. кандидата психологических наук: 19.00.01/ Институт психологии Государственного университета гуманитарных наук. М., 1999, 25с.
44. Гутке Ю., Немчин Т.А. О предмете психодиагностики // Вестник Лен. Ун-та. - 1989 - Сер. 6, вып. 1. - 1989 - С.38-43.
45. Дем’янюк О.Б. Моделювання прийняття фінансових рішень на основі функції вигідності з грошовим та часовим аргументом: Автореф. дис. кандидата економічних наук: 08.03.02/ Технологічний університет Поліддя. Хмельницький., 2003.- 20с.
46. Доброхотова Т.А., Брагина Н.Н. Асимметрия мозга и асимметрия сознания человека // Вопросы философии. - 1993. - №4. - С.125-134.
47. Драголи Л.Д. Временные категории речи и дифференциация времени// Восприятие пространства и времени. Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1969. С. 97-97.
48. Дружинин В.Н. Структура и логика психологического исследования. - М.: РАН, Ин-т психологии. - 1994. - 163с.
49. Друкер П. Практика менеджмента. М.: Вільямс. 2000 480c.
50. Дудин С.И. О связи темперамента с общими способностями // Психологический журнал. - 1994. - Т.15, .№2. - С.165-170.
51. Ермошенко Н.Н., Бритченко Г.И. Управление производством и руководитель. Киев-Донецк: Вища школа, 1989.- 360с.
52. Зайверт Л. Ваше время в Ваших руках. М.: Интерэксперт, 1995. 200c.
53. Зуб А.Т., Смирнов С.Г. Лідерство в менеджменте. М.: Воскресенье. 1999 216с.
54. Иберла К. Факторный анализ. - М.: Статистика, 1980. - 300с.
55. Каганець І. Психологічні аспекти в менеджменті: типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика. Київ - Тернопіль.: Наукова думка. 1997. C. 125-149.
56. Кадзума Татеиси. Вечный дух предпринимательства. Практическая философия бизнесмена/ Пер. с англ. М.: Прогресс, 1990.- С. 15-28.
57. Канюка Г.С. Психологічні основи успішності управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров’я: Автореф. дис. кандидата психологічних наук: 19.00.05/ АПН України, Інститут психології ім. Г.С. Костюка. К., 2002.- 19с.
58. Каору И. Японские методы управления качеством. М. 1992. 200c.
59. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління закладами середньої освіти: Автореф. дис. доктора психологічних наук: 19.00.05/ АПН України, Інститут психології ім. Г.С. Костюка. К., 2000.- 37с.
60. Карпов А.В. Психология менеджмента. М.: Гардарики, 1999. 584 с.
61. Катасонова Е.Л. Японские корпорации: культура, благотворительность, бизнес. М.: Эксмо, 1992.- 185с.
62. Кіреєва З.О. Формування уявлень для орієнтування в часі у свідомості індивідів. // Вісник Одеського національного університету. Т.6. Вип.2. Психологія, 2001. С. 42-47.
63. Кіреєва З.О. Відображення часу в свідомості: від переживання до поняття. // Вісник Одеського національного університету. 2003. Т. Вип. Психологія.
64. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. Введение в психометрическое проектирование.- К.: ПАН Лтд., 1994.- 282с.
65. Ковалев В.И. Особенности личностной организации времени жизни // Гумманистические проблемы психологической теории. М.: Мир, 1995 - С. 179-185.
66. Коваленко И.Н., Коваленко Н.П. Поведение и власть в организации. Одесса: «Юридична література», 2003. 240с.
67. Ковальчук В.Г. Соціально-психологічні аспекти ефективного менеджменту (на матеріалах АПК Хмельницької області). Автореф. дис. кандидата економічних наук: 08.06.02/ Національний аграрний університет. К., 1999. 19с.
68. Коломінський Н. Психологія педагогічного менеджменту. Київ.: МАУП, 1996. 165с.
69. Коростеліна К.В. Типові особливості процесу прийняття рішення: Автореф. дис. кандидата психологічних наук: 19.00.01/ Одеський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського О., 1994 18с.
70. Кошинець О.Ю. Соціально-психологічні особливості управлінської діяльності керівника закладу освіти: Автореф. дис. кандидата психологічних наук: 19.00.05/ АПН України, Інститут психології ім. Г.С. Костюка. К., 2002.- 19с.
71. Краткий психологический словарь. М.: Политлитература, 1985. С. 12-13.
72. Краткий философский словарь. - М.: Наука, 1955. - С.238-245.
73. Крегер О. Тьюсон Дж. М. Типы людей и бизнес. М.: Персей, Вече, АСТ, 1995.- 270с.
74. Кричевский Р.Л. Если вы руководитель. М.: Дело. 1993. 260c.
75. Кублицкене Л.Ю. Личностные особенности организации времени: Автореф. Дисс. канд. психол. наук М., 1989. 23 с.
76. Кузьмин И. А. Психотехнология и эффективный менеджмент . - М.: Россмен, 1995. - 491 с.
77. Куприянович Л.И. Биологические ритмы и сон. М.: Изд-во Наука, 1976.
78. Лазерфельд П.Ф. Латентно-структурный анализ и теория тестов. //Математические методы в социальных науках: Пер. с англ. - М.: Прогресс. - 1973. - С.42-53.
79. Левич А.П. Научное постижение времени // Вопросы философии. - 1993. - №4. - С.115-124.
80. Логвиненко А.Д. Измерения в психологии: математические основы. - М.: Изд-во Моск. ун-та., 1993. - 476с.
81. Макаров С.Ф. Менеджер за работой. М.: Молодая гвардия, 1989.- 130с.
82. Маслоу А. Маслоу о менеджменте. - СПб.: Питер., 2003.- 413с.
83. Маслоу А. Мотивация и личность. - СПб.: Евразия., 1999.- 479с.
84. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. пр. с англ. 11-го изд. К., ХаГар, 2000 785с.
85. Маценко В.Ф. Технология создания имиджа// Ж. «Практична психологія та соціальна робота». 1998. №1-5. C. 23-27.
86. Мескон М.Х., Альберт М, Хедуори Ф. Основы менеджмента. М.: Молодая гвардия, 1992. 200c.
87. Миарс А. Подчинять или подчиняться? Санки-Петербург: Питер. 1997. 150c.
88. Молдаванова А.В. Ознаки психологічного профілю менеджера // Вісник Харківського Державного Університету. Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних психологічних Читань. 1999. № 439. Ч. 4,5. С. 97-100.
89. Молдаванова А.В. Структура психологічного профілю менеджера// Ж. Наука та освіта”. №5-6. Одеса. 2000. С. 57-59.
90. Молдаванова А.В. Роль дослідження психологічного профілю успішного менеджера для навчання та підготовки керівних кадрів// Збірник конференції Психологічні засади розвивальної освіти”, Інститут психології АПН України ім. С.Костюка, Київ, 2001. С. 56-59.
91. Молдаванова А.В. Психологічні ознаки успішного менеджера // Вісник Одеського національного університету. 2001. Т. 6. Вип. 2. Психологія. С. 63-68.
92. Молдаванова А.В. Аналіз психологічного профілю успішного керівника. // Вісник Харківського Університету. 2002. №.550 Ч.2 Психологія. С. 216-218.
93. Молдаванова А.В. Фактор часу в структурі психологічного профілю успішного керівника. // Вісник Одеського національного університету. 2003. Т.8. Вип.10. Психологія. С. 85-94.
94. Молдаванова А.В. Дослідження часової організації успішних керівників. // Вісник Харківського національного університету. 2003. № 599. Серія Психологія”. С. 231-235.
95. Моритани Масарони. Совершенная технология и экономическое развитие Японии. М.: Экономика, 1986. 195с.
96. Небылицын В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. М.: Мир, 1976.- 425с.
97. Ниссене Й, Воутилайнен Э. Время руководителя. М.: Экономика, 1988. 130с.
98. Носенко Є.Л. Час як цінність. // Проблеми психології часу. Тези доповідей міжнародної конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження Д.Г. Елькіна. Одеса, 1995. 224с.
99. Окунь Я. Факторный анализ. - М.: Статистика, 1974. - 200с.
100. Омаров А.М. Руководитель. Размышление о стиле управления. М.: Политиздат, 1987.- 377с.
101. Оучи У. Г. Методы организации производства: японский и американский подходы. М.: Мир, 1985. 335c.
102. Попов А.В. Теория и организация американского менеджмента. М.: Московский университет, 1991. с. 240.
103. Практикум по психодиагностике. Дифференциальная психометрика. /Под ред. В.В.Столина, А.Г.Шмелева. - М.: МГУ, 1984. - 151с.
104. Пронников В.А., Ладанов И. Д. Управление персоналом в Японии. М.: Молодая гвардия, 1989. 180c.
105. Розанова В.А. Психология управления. М.: «Интел Синтез», 2002. 400с.
106. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. М.: Учпедгиз, 1946. - 647с.
107. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. М.: Учпедгиз, 1976. - 202с.
108. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. - М.: Наука, 1979. - 352с.
109. Русалов В.М. Темперамент и эффективность вероятностного прогнозирования в индивидуальной и совместной деятельности. //Индивидуальные особенности психического и соматического развития и их роль в управлении деятельностью человека. - Пермь.: Наука, - 1982. - 166с.
110. Сацков Н.Я. Практический менеджмент. Д.: Стакер, 1998. с. 89-97.
111. Симонов П.В. Естественнонаучные основы индивидуальности. //Журнал высшей нервной деятельности. М.: Наука, 1981. С. 12-25.
112. Стреляу Я. Роль темперамента в психологическом развитии. М.: Мир, 1982.
113. Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. М.: АПН РСФСР. - 1961. - 535с.
114. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. М.: Дело, 1995. с. 269.
115. Трейси Д. Менеджмент с точки зрения здравого смысла. М.: Автор, 1993. 300c.
116. Третяк В.И., Платонов С.В. Менеджеру о менеджменте. К.: УФИМБ, 1995. с. 580.
117. Трофімов А.Ю. Соціально-психологічні чинники ефективності дільності менеджера: Автореф. дис. кандидата психологічних наук: 19.00.05/ Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка К., 1995 20с.
118. Уинфри А.Т. Время по биологическим часам. М.: Мир, 1990. 600с.
119. Уткин Э.А. Профессия менеджер. М.: Экономика, 1992. 155с.
120. Филонович С.Р. Лидерство и практические навыки менеджера. М.: ИНФРА-М, 1999. 306с.
121. Философский словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1962. Статьи «Рационализм» и «Интуиция». С. 35-37.
122. Фресс П. Приспособление человека к времени // Вопросы психологии. 1961. - №1. С. 43-57.
123. Фресс П. Восприятие и оценка времени// П.Фресс, Ж.Пиаже. Экспериментальная психология. М.: Прогресс, 1978. Вып.6 С. 88-130.
124. Харрингтон Дж. Управление качеством в американских корпорациях/ Пер. с англ. М.: Экономика, 1990. 390с.
125. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: Т.1. М.: Педагогика, 1986. 407с.
126. Цуканов Б.И. Темперамент - еще один фактор риска? //Наука и жизнь. - 1992. - №12. - С.33-37.
127. Цуканов Б.Й. Диференціальна психологія (конспект лекцій). - Одеса: Астропринт, 1999. 68c.
128. Цуканов Б.И. Время в психике человека. - Одеса: Астропринт, 2000. 220c.
129. Черкасов В.В., Платонов С.В., Третяк В.И. Управленческая деятельность менеджера. К.: Ваклер, 1998. 350c.
130. Чирикова А.Е. Психологические особенности личности российского предпринимателя // Психологический журнал. 1998. Т.19. № 1. С. 38-44.
131. Швалб Ю.М., Данчева О.В. Практична психологія в економіці та бізнесі. Київ.: Основи, 1997. 350c.
132. Шеншня С.В. Управление персоналом в современной организации. Учебно-практическое пособие. М.: «Интел Синтез», 1997. 245с.
133. Щекин Г.В. Соціально-психологические аспекты совершенствования деятельности кадрових служб на производстве: Автореф. дис. кандидата психологічних наук: 19.00.05/ Киевский государственный університет им. Т.Г. Шевченко К., 1989 15с.
134. Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента. Київ.: Україна, 1994. 450c.
135. Шепель В.М. Управленческая психология. М.: Экономика, 1992. с. 287.
136. Шкурко Я.І. Вплив комунікативних особливостей жінки-керівника закладу освіти на ефективність її управлінської дільності: Автореф. дис. кандидата психологічних наук: 19.00.05/ АПН України, Інститут психології ім. Г.С. Костюка. К., 2002.- 19с.
137. Элькин Д.Г. Восприятие времени. М.: АПН РСФСР, 1962. 230с.
138. Юнг К.Г. Психологические типы, СПб., Ювента, М., Прогресс-Универс, 1995. 180с.
139. Юркевич Г.Й. Психологічні детермінанти розвитку особистості менеджера: Автореф. дис. кандидата психологічних наук: 19.00.05/ АПН України, Інститут психології ім. Г.С. Костюка. К., 1999.- 19с.
140. Якокка Ли, Карьера менеджера. Минск.: Попудри, 2001- 280c.
141. Ярощук В.Л. Особенности понятий о времени у детей и взрослых: Материалы IV Всесоюзного съезда общества психологов. Тбилиси.: Дело, 1971. С. 382-383.
142. Bedeian A. G. Management. — Chicago: Dryden Press, 1986. — 665 p.
143. Bennis W., Biederman P. W. Organizing genius. — London: Nicholas Brealey, 1997. - 239 p.
144. Bergson H. Oeuvres/ Ed. de Centane Paris: PUF, 1970.
145. Bergson H. L’Evolution creative. Paris. P. 290
146. Blake R. R., Mouton J. S. The new managerial greed. — Houston: Gulf, 1978. - 325 p.
147. Blanchard K.,Zigami P.,Zigami D. Leadership and the one minute manager. London: Harper Kollins Business, 1994. — 111 p.
148. Block, R. Psychological time and memory systems of the brain. In J.T. Fraser, M.P. Soulsby (Eds.), Dimensions of time and life: The study of time VIII. International Universities Press, Inc.: Madison, CT, 1996. p. 34-39.
149. Boltz, M.G. The relationship between internal and external d