ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РАПОНТИКУМУ САФЛОРОВИДНОГО ТА ОТРИМАННЯ РЕЧОВИН-СТАНДАРТІВ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК: 615.32:615.07:547.458.65

ОККЕРТ ІРИНА ЛЕОНІДІВНА

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РАПОНТИКУМУ САФЛОРОВИДНОГО ТА ОТРИМАННЯ РЕЧОВИН-СТАНДАРТІВ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
фармацевтичних наук

Науковий керівник:

Н.В. ПОПОВА, кандидат
фарм.наук, доцент

Харків 2002 р.

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................

6

Розділ 1.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. Коротка характеристика рослин роду рапонтикум і рапонтикуму саф­лоровидного. Ботанічний опис, ареал, культура, хімічний склад і застосування......................................

10

1.1.

Систематична і ботанічна характеристика рослин роду рапонтикум...........................................................

10

1.2.

Ботанічна характеристика рапонтикуму сафлоровидного............................................................

13

1.3.

Ареал, зростання і місця культивування рапонтикуму сафлоровидного......

14

1.4.

Хімічний склад рослин роду рапонтикуму.................

18

1.4.1.

Екдистероїди.................................................................

18

1.4.2.

Фенольні сполуки.........................................................

20

1.4.3.

Інші класи біологічно активних сполук..................

20

1.5.

Застосування в медицині та фармакологічна ак­тивність препаратів кореневищ і коренів рапон­тикуму сафлоровидного...............................................

21

Висновки.......................................................................

27

Розділ 2.

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ І КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ РЕЧОВИН ПЕРВИННОГО СИНТЕЗУ РАПОН­ТИКУМУ САФЛОРОВИДНОГО............................

29

2.1.

Дослідження амінокислот ...........................................

29

2.1.1.

Хроматографічні методи аналізу амінокислот...........

29

2.1.2.

Якісне виявлення амінокислот.....................................

32

2.1.3.

Кількісне визначення амінокислот..............................

34

2.2.

Вивчення вуглеводних сполук.................................

34

2.2.1.

Загальні методи аналізу вуглеводів.........................

34

2.2.2.

Аналіз моносахаридів...................................................

36

2.2.3.

Аналіз полісахаридів....................................................

37

2.2.3.1.

Розробка методики кількісного визначення суми фруктозанів...................................................................

41

2.2.3.1.1.

Визначення питомого показника поглинання гідролітічно розщепленої фруктози стандарту.......

43

2.2.3.2.

Методика кількісного визначення суми фруктозанів у рапонтикумі сафлоровидному...................................

45

2.3.

Аналіз елементного складу .........................................

49

Висновки.......................................................................

55

Розділ 3.

АНАЛІЗ РЕЧОВИН ВТОРИННОГО СИНТЕЗУ РАПОНТИКУМУ САФЛОРОВИДНОГО. ФЕ­НОЛЬНІ СПОЛУКИ..............

57

3.1.

Загальні методи аналізу фенольних сполук................

57

3.1.1.

Якісне виявлення фенольних сполук...........................

57

3.1.2.

Хроматографічний аналіз.............................................

57

3.1.3.

Хімічні методи аналізу......................

60

3.1.4.

Фізичні методи аналізу .................

63

3.2.

Хроматографічний аналіз фенольних сполук ра­понтикуму сафлоровидного..................

64

3.3.

Виділення фенольних сполук з коренів, кореневищ і трави рапонтикуму сафлоровидного........

68

3.4.

Встановлення структури фенольних сполук трави і підземних органів рапонтикуму сафлоровидного......

70

3.4.1.

Встановлення структури флавоноїдних агліконів..

70

3.4.2.

Встановлення структури флавоноїдних глікозидів....

72

3.4.3.

Встановлення структури кумаринів.....

74

3.4.4.

Встановлення структури фенолкарбонових кислот...

77

3.4.5.

Розробка методу кількісного аналізу суми флавоноїдів у рапонтикумі сафлоровидному.............

82

Висновки

85

Розділ 4.

РОЗРОБКА МЕТОДІВ ВИДІЛЕННЯ Й ОЧИЩЕННЯ СТАНДАРТНИХ РЕЧОВИН

87

4.1.

Розробка методу виділення й очищення екдизон стандарту...............................................................

87

4.1.1.

Характеристика екдистероїдів.....

87

4.1.2.

Розробка методу виділення й очищення екдизон стандарту...............................................................

89

4.1.2.1.

Методи якісного виявлення екдистероїдів..................

89

4.1.2.2.

Розробка методу виділення й очищення екдизон стандарту...................................................................

91

4.1.2.3.

Характеристика екдизон стандарту..

94

4.1.3.

Розробка методу кількісного аналізу суми екдистероїдів у перерахуванні на екдизон стандарт..........................

95

4.2.

Розробка методу виділення лютеоліну-стандарту..

99

4.2.1.

Загальна характеристика флавонів..........

99

4.2.2.

Розробка методу виділення й очищення лютеоліну - стандарту...................................................................

100

4.2.3.

Встановлення структури фенольних сполук трави перцю стручкового, трави чебрецю і трави рапонтикуму..........................................

103

4.2.4.

Характеристика лютеоліну стандарту..

112

Висновки ...........................

113

Розділ 5.

МОРФОЛОГОАНАТОМІЧНИЙ АНАЛІЗ РАПОН­ТИКУМУ САФЛОРОВИДНОГО КУЛЬТИ-ВОВАНОГО..

115

5.1.

Порівняльний морфологічний аналіз рапонтикуму сафлоровидного культивованого і дикорослого.

115

5.2.

Анатомічний аналіз рапонтикуму сафлоровидного культивованого.............................................................

118

Висновки.................

127

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...

129

СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНИХ ДЖЕРЕЛ.....

132

Додаток..

146

ВСТУП
Актуальність теми. З багатого арсеналу лікарської рослинної сировини особливий інтерес представляє сировина рослин родини айстрові - Asteraceae, до яких відноситься рід рапонтикум - Rhaponticum. Підземні органи рапонтикуму сафлоровидного - Rhaponticum carthamoides (Willd) Illiin. переробляються в ряд препаратів (рідкий і густий екстракти, таблетки сухого екстракту, препарат Екдистен”). Фармакологічний ефект цих препаратів зумовлений не однією речовиною, а комплексом різних природних сполук, таких як вуглеводи, фенольні сполуки, у тому числі флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, дубильні речовини, а також стероїдні сполуки й ін. Однак, хімічний склад кореневищ та коренів рапонтикуму вивчений недостатньо, відсутні об’єктивні методи оцінки якості сировини і препаратів. Існуюча технологія виробництва препаратів з кореневищ і коренів рапонтикуму недосконала. У шроті залишається значна кількість біологічно активних речовин, а трава рапонтикуму сафлоровидного взагалі не використовується.
Необхідність комплексного вивчення біологічно активних сполук трави та підземних органів рапонтикуму та проведення досліджень з розробки методів виділення й очищення стандартних речовин - стандартів, необхідних для контролю якості рослинної сировини та препаратів, є актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до планів науково-дослідних робіт Національної фармацевтичної академії України (НФАУ) (№ державної реєстрації 0198U007008) і проблемної комісії Фармація” МОЗ України.
Мета та задачі дослідження. Метою роботи є комплексне вивчення біологічно активних сполук рапонтикуму сафлоровидного і розробка технології одержання стандартних речовин з екдизон- та лютеолінвмісної рослинної сировини для оцінки якості сировини та препаратів.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:
· вивчити хімічний склад біологічно активних сполук підземних і надземних органів рапонтикуму сафлоровидного дикорослого і культивованого;
· розробити методи якісного аналізу основних груп біологічно активних речовин рапонтикуму сафлоровидного;
· виділити в індивідуальному стані та встановити структуру біологічно активних сполук рапонтикуму сафлоровидного;
· провести кількісне визначення різних груп сполук первинного та вторинного синтезу рапонтикуму;
· розробити метод виділення й аналізу екдизону-стандарту”, необхідного для контролю якості сировини рапонтикуму сафлоровидного;
· провести пошук лютеолінвмісної рослинної сировини та розробити метод виділення й очищення лютеолін-стандарту”;
· провести морфолого-анатомічні дослідження підземних органів рапонтикуму сафлоровидного дикорослого і культивованого;
· розробити проекти аналітичної нормативної документації на сировину рапонтикуму та для речовинстандартів.
Об’єктом дослідження стали фенольні сполуки - флавоноїди, кумарини, фенолкарбонові кислоти, а також екдистероїди, вуглеводи, амінокислоти та мікроелементи трави і підземних органів рапонтикуму сафлоровидного, та лютеолінвмісна рослинна сировина - трава рапонтикуму, трава перцю стручкового і трава чебрецю.
Предметом дослідження є виявлення, виділення і встановлення структури фенольних сполук (флавоноїди, кумарини, фенолкарбонові кислоти) та екдистероїдів рапонтикуму сафлоровидного і флавоноїдів трави перцю стручкового, трави чебрецю, розробка методів виділення та очищення речовин стандартів лютеоліну та екдизону, проведення морфолого-анатомічного вивчення підземних органів рапонтикуму сафлоровидного культивованого та дикорослого.
Методи дослідження. Якісний і кількісний аналіз біологічно-активних речовин (БАР) проводили за допомогою фармакопейних методів аналізу, із застосуванням специфічних якісних реакцій, методів хроматографії на папері та у тонкому шарі. Для виділення й очищення фенольних сполук і екдистероїдів використовували метод колонкової хроматографії на поліаміді та силікагелі. Будову виділених речовин встановлювали за допомогою якісних реакцій, УФ- і ІЧ-спектрометрії, визначення температури топлення і методів хімічних перетворень. Анатомічне вивчення і фотографування зрізів мікропрепаратів підземних органів рапонтикуму сафлоровидного проводили під мікроскопом МБІ-6 на плівці Мікрам-200”, Мікрам - 600”.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне фармакогностичне вивчення рапонтикуму сафлоровидного культивованого. Науковий інтерес представляють нові дані з вивчення якісного і кількісного вмісту екдистероїдів, флавоноїдів, кумаринів, фенолкарбонових кислот, вуглеводів, головним чином глюкофруктанів рапонтикуму сафлоровидного дикорослого і культивованого.
У індивідуальному стані виділено 30 речовин, які відносяться до флавоноїдних агліконів (12), флавоноїдних гликозидів (5), фенолкарбонових кислот (6), кумаринів (5), екдистероїдів (2).
Новими для кореневищ та коренів рапонтикуму виявилися кумарини, такі як кумарин, умбеліферон, скополетин, ізоскополетин, ескулетин, а також флавоноїдні глікозиди 7- О- b-D-глюкозид кверцетину, 7-О-b- D- глюкозид кемпферолу та 7-О-b- D- глюкозид ізорамнетину. Розроблено новий метод отримання екдизонустандарту, при цьому були виділені екдизон та екдистерон.
Розроблено новий метод виділення та очищення лютеоліну. При розробці цього методу були отримані нові речовини: 6-С-кофеїл-лютеоліну з трави перцю стручкового, а з трави чебрецю вперше були виділені С-глікозиди вітексин і орієнтин. Для об'єктивної оцінки якості сировини та препаратів розроблені методи контролю якості сировини по основним групам біологічно активних речовин. Так, вперше для рапонтикуму розроблена спектрофотометрична методика кількісної оцінки суми глюкофруктанів після кислотної трансформації.
Проведені морфолого-анатомічні дослідження та встановлені нові макро та мікроскопічні ознаки кореневищ і коренів рапонтикуму сафлоровидного культивованого.
Отримані результати використані для розробки проектів АНД Лютеолін- стандарт”, Екдизон-стандарт” та Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного”.
Практичне значення одержаних результатів. Показана можливість використання рапонтикуму сафлоровидного як джерела отримання вуглеводів, фенольних та екдистероїдних сполук. На підставі експериментальних даних розроблено проекти АНД Лютеолін-стандарт”, Екдизон-стандарт” та Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного культивованого”.
Надземна частина рапонтикуму сафлоровидного, що містить значну кількість флавоноїдів, екдистероїдів, вуглеводів, рекомендується в якості нової рослинної сировини для створення препаратів з тонізуючою і гіпоглікемічною активністю.
Результати фітохімічних та морфолого-анатомічних досліджень кореневищ з коренями рапонтикуму сафлоровидного використовуються в навчальному процесі кафедр фармакогнозії і медичної ботаніки НФАУ, фармацевтичних факультетів Київського медичного університету ім. О.О. Богомольця, Тернопільської медичної академії ім. І.Я.Горбачевського, Ташкентського фармацевтичного інституту, а також апробовані на Дослідному заводі ДНЦЛЗ (м. Харків), в лабораторії хімії та технології фенольних сполук і лабораторії аналітичної хімії ДНЦЛЗ.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на науково-практичній конференції, присвяченій 15-річчю фармацевтичного факультету Ярославської державної медичної академії (м. Ярославль, 1997), науково-практичній конференції Досягнення сучасної фармації в медичну практику” (м. Харків, 1996), на четвертій Міжнародній конференції з медичної ботаніки (м. Київ, 1997).
Публікації. Основний зміст дисертації викладений в 10 роботах, з яких 6 статей, 4 тези доповідей.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 146 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, експериментальних досліджень (4 розділи), загальних висновків, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 35 таблицями, 32 рисунками, 3 схемами. Список використаної літератури містить 133 джерел, в тому числі - 22 іноземних.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Вперше проведено комплексне вивчення рапонтикуму сафлоровидного з таких класів біологічно активних речовин: фенольних сполук, амінокислот, екдистероїдів, полісахаридів, мікроелементів з встановленням структури основних компонентів кожної з груп БАР.
2. Серед речовин первинного синтезу ідентифіковано 17 амінокислот, два моносахариди. У найбільшій кількості накопичуються кислоти пролін, глютамінова, аспарагінова, лейцин. Встановлено, що підземні та надземні органи рапонтикуму сафлоровидного накопичують 22 мікроелементи, в значній кількості серед яких залізо, магній, марганець, мідь, алюміній та цинк.
3. Вперше розроблена спектрофотометрична методика визначення суми фруктозанів у рапонтикуму сафлоровидного (за продуктами гідролітичного розщеплення фруктози). Визначений вміст суми фруктозанів у культивованій та дикорослій рослинній сировині.
4. З використанням паперової та адсорбційної колонкової хроматографії на поліамідному сорбенті виділено в індивідуальному стані у підземних та надземних органах рапонтикуму, а також трави перцю та трави чабрецю наступні класи природних сполук: 12 флавоноїдних агліконів, 5 флавоноїдних глікозидів, 6 оксикоричних кислот, 5 кумарінів, 2 екдистероїди.. У рапонтикуму група флавоноїдів представлена вперше виділеними: 7-глюкозидом кверцетину, 7-глюкозидом кемпферолу і 7-глюкозидом ізорамнетину та агліконами: кверцетином, кемпферолом, кверцетагетином, патулетином, ізорамнетином, госипетином, апігеніном та лютеоліном.
5. Вперше виділені з підземних органів рапонтикуму сафлоровидного кумарини які представлені кумарином, скополетином, умбеліфероном, ізоскополетином, а серед фенольних карбонових кислот виділені та встановлено структуру наступних речовин: кавова, хлорогенова, неохлорогенова, п-кумарова.
6. За допомогою методу тонкошарової і адсорбційної колонкової хроматографії розроблений метод виділення екдизону, який запропонований як стандарт для розробленого проекту АНД ”Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного культивованого”.
7. Розроблений метод виділення й очищення лютеолін-стандарту з рослинної сировини з розробкою проекту АНД Лютеолінстандарт”
8. При виділенні й очищенні флавоноїдних агліконів із трави перцю стручкового була встановлена структура нової природної сполуки 6-С-кофеїл-лютеоліну, структуру якого підтверджували за допомогою методів хімічного напівсинтезу, а також спектральними методами аналізу, а з трави чебрецю були виділені нові флавонові глікозиди вітексин і орієнтін, структура яких була підтверджена за допомогою хімічних перетворень і спектральних методів аналізу.
9. Проведені морфолого-анатомічні дослідження підземних органів рапонтикуму сафлоровидного культивованого. Встановлений ряд раніше не описаних анатомічних ознак для культивованої сировини: для ендодерми специфічна наявність смужок (поясків) Каспарі, наявність молочників з жовто-коричневим вмістом у первинній корі, утворення в придаткових коренях склеренхімних кілець, наявність розколини та порожнини в придаткових коренях, наявність розколин у серцевині. Вперше розділені корені рапонтикуму на: головний стрижневий корінь, корені першого порядку, другого порядку, третього порядку.

10. Розроблені проекти АНД ” Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного культивованого”, Екдизонстандарт”, Лютеолінстандарт”. Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедр фармакогнозії і медичної ботаніки НФАУ та фармацевтичних факультетів Національного медичного університету ім Богомольця, Тернопільської медичної академії ім. Горбачевського, а також апробовані на Дослідному заводі ДНЦЛЗ та в лабораторіях хімії та технології фенольних сполук та лабораторії аналітичної хімії ДНЦЛЗ.

СПИСОК ВИКОРИСТовувАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абубакиров Н.К Экдистероиды цветковых растений (Angiospermae ) // Химия природ. соедин.-1981 - №6, - С.685-701
2. Абубакиров Н.К., Боктаев У.А. Фитоэкдистероиды. Rhaponticum carthamoides. // Химия природных соедин., 1987,-№6.- С.681
3. Абубакиров Н.К., Генкина Г.Л., Шакиров Т.Т. Хроматоспектрофотометрический метод определения экдистерона в растительном сырье. // Химия природных соедин., - 1978,№6. -С.737
4. Азизов А.П. Влияние элеутерококка, элтона, левзеи и леветона на систему свертывания крови при физической нагрузке у спортсменов // Экспериментальная и клиническая фармакология, 1997. - №5. - С. 58 - 60
5. Амосова Е.Н., Зуева Е.П., Гольдберг Е.Д. Растения Сибири и Дальнего Востока - источники поиска лекарственных препаратов для онкологической практики // Фармакология и токсикология.- 1991.- №6.- С. 3-7
6. Аналитические методы белковой химии / Пер. с англ; под ред. В.Н.Ореховича.- М.: Изд-во ин. лит., 1963.- 644с.
7. Анищенко Е.А. Морфогенез Rhaponticum carthamoides // Раст. ресурсы.- 1977,Т. 13, вып.3.-С. 485 491
8. Аспинал Г.О., Херст Е.Л. Инулин. // Методы химии углеводов/ Пер с анг; под ред.член- корр. АН СССР Н.К Кочеткова.- М.: Мир, 1967.- С.370 - 371
9. Атлас лекарственных растений СССР. М.: Гос. изд-во мед. лит., 1962,- 704 с.
10. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР Акатьева Т.П., Башилова О.А. - М.: -1983. - 340 с.
11. Балтаев У.А., Сыров В.Н. Противоязвенная активность фитоэкдистероидов.// Хим.- фармац.журн.- 1989 -№4.- С.441
12. Бандюкова В.А. Применение цветных реакций для обнаружения флавоноидов путем хроматографии на бумаге.//Раст. ресурсы, - 1965, т.1, вып.4, с.591-596
13. Бандюкова В.А., Пономарев В.Д.. Каталитическое ацетилирование флавоноидов.// Химия природных соедин., - 1970,-№4, С.418- 421
14. Барабой В.А. Биологическое действие растительных фенольных соединений, К.:, Наук. думка, 1976.- 260с
15. Барабой В.А. Растительные фенолы и здоровье человека. М.:, Наука, 1984.- 159с.
16. Бахтина С.М. Саканян Е.Н. Исследование аминокислотного состава полиэкстракта из травы остролодочника остролистного // Актуальные проблемы создания новых лекарственных средств: Тез.докл. всероссс. науч. конф., 21-23 ноября.- С.- Пб., 1996.- С.39-40
16а. Белами Л. Инфракрасные спектры сложных молекул.- М: Изд-
во иностр.лит-ры,1963.- 590с.
17. Беспалов В.Г., Александров В.А.. Подавление развития экспериментально интродуцированных опухолей нервной системы с помощью препаратов из Eleuterococcus senticosus, Rhaponticum carthamoides и Plantago major.// Раст. Ресурсы.- 1992. - Вып.4, С. 66 69
18. Георгиевский В.П.. Комиссаренко Н.Ф, Дмитрук С.Е. Биологически активные вещества лекарственных растений - Новосибирск: Наука, Сиб.отд-ние,1990.- 333с.
19. Биохимические методы анализа растений / Под ред Запрометова М.Н. М.: Изд-во иностр. лит., - 1960.- 592 с.
20. Блинова К.Ф. Ботанико - Фармакогностический словарь. - М.: Высш. шк., 1990.- 402 с.
21. Бойко В.П., Соколов С.Я., Омельченицкий П.П. Изучение фармакологической активности сухого экстракта шрота левзеи // Новые лекарственные препараты из растений Сибири и Дальнего Востока. - Томск, 1989,- С.24
22. Бондарь О.П., Саад Л.М. Сравнительная характеристика цветных реакций на экдистероиды // Укр. Биохимический журнал.- 1993.-т.65, №4.- С.83- 87
23. Борейша М.С., Семенов Б.Я., И.И. Чекалинская Маралий корень (рапонтикум сафлоровидный).- Минск, Ураджай, 1985. 40с.
24. Бубенчикова В.Н. Фармакогностическое изучение некоторых видов семейства астровые и перспектива их практического использования: Дис.. д-ра Фарм. Наук: - Пятигорск, 1993.- 415с
25. Вересковский В.В., И.И. Чекалинская, А.С Сравнительное фармакологическое изучение препаратов из Rhaponticum carthamoides и Rhaponticum scariosum // Вторая Респ. конф. по медицинской ботанике. Тез. докладов. Киев, 1998.- С. 214 215
26. Вересковский В.В Флавоноидные агликоны корней Rhaponticum carthamoides // Химия природ. соедин.- 1979.- №5.-С.723- 724
27. Вехов В.Н., Губанов И.А. Культурные растения СССР. М.: Мысль”, 1978,- 386с.
28. ВФС 42-1714-87 Экдистен( субстанция)
29. ВФС 42-1722-87 Экдистен таблетки
30. Гаджиева Р.М., Португалов С.Н.. Сравнительное изучение анаболизирующего действия препаратов растительного происхождения экдистена, леветона и «Прайм плас» // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 1995,- № 5, - С. 46 48
31. Гейсманн Т. Антоцианы, халконы, ауроны, флавоны и родственные им водорастворимые пигменты В кн.: Биохимические методы анализа растений./ под ред М.Н. Запрометова.- . М.: Изд-во иностр. лит.- 1960.- С.453-519
32. Георгиевский В.П. Исследование физико-химических свойств флавоноидов, кумаринов, антрахинонов с целью разработки методов анализа некоторых фитохимических препаратов: Авторефдис. д-ра Фарм.наук- 1980.- 30с
33. Герасюк М.К., Коваль Г.Н. Эффективное применение экстракта левзеи сафлоровидной у моряков в условиях длительной арктической навигации.- Владивосток, 1981, 110 с.
34. Горелова Л.М., Альохін О.О. Рідкісні рослини Харківщини. Х.:. ХДУ, 1999.- 52с.
35. Государственная фармакопея СССР.- 11- е изд.- Вып. 2.- М.: Медицина, 1990.- 400 с.
36. Государственная фармакопея СССР.- 11- е изд.- Вып. 1.- М.: Медицина, 1987.- 336 с.
37. Девени Т., Гергей Я., Аминокислоты, пептиды и белки/ Пер с анг;- под ред.Р.С.Незмина.- М.: Мир, 1975.- 366с
37а. Державна Фармакопея України / МОЗ України.- 1-е видання.-
Харків, 2001.- 532с.
38. Дикорастущие полезные растения флоры Монгольской Народной республики. - Л.,1985,235с.
38а. Дыгай А.М., Гольдберг Е.Д., Литвиненко В.И., Попова Н.В., Оккерт
И.Л., Кожух И.А. Растительные адаптогены - Вестник проблем
медицины и биологии, 1998, №3, с.70-77
39. Зибарева Л.Н. Распространение экдистеродов в роде Silene и динамика их содержания// Раст.ресурсы, Вып.1, 1999.- С. 79-87
40. Зыкова Н.А. Совершенствование существующего и разработка нового экстракционного препарата травы чабреца: Автореф. дис..канд.фарм.наук.: Пятигорск.- Пятигорск,- 990. -22с.
41. Колхир В.К., Сакович Г.С.,.Соколов С.Я Использование шрота корней левзеи как лекарственное сырье (экспериметальное обоснование // Медико - фармацевтический вестник.- 1996.- №6.- С. 43 51
42. Камелин Р.В. Материалы по истории флоры Азии (Алтайская горная страна). Барнаул: Изд-во Алт.гос.ун-та, 1998.- 240с.
43. Б.М Кахана, В.В. Арасимович Биохимия топинамбура - Кишинев: Изд-во «Штиинца».- 1974.-87с.
44. Краснов Е.А., Саратиков А.С. Качественное определение экдистероидов. Химия природных соединений, 1976, №5.- С. 550
45. Л.К. Клышев, В.А. Бандюкова, Л.С Алюшина Флавоноиды растений (распространение, физико-химические свойства, методы исследования) // Алма-Ата : Изд-во Наука Каз.ССР, 1978.- 236с.
46. Кушке Э.Э., Алешина Я.А. Левзея сафлоровидная / Под.ред Енина, Туровой А.Д.- М,: Медгиз,1957, 11с.
47. Литвиненко В.И. Химия природных флавоноидов и создание препаратов при комплексной переработке растительного сырья: Автореф. в форме науч. докл. Д-ра. хим. наук. - Харьков,1990.- 79с.
48. Литвиненко В.И. Некоторые принципы и методические разработки в исследовании фенольных соединений// В кн.: Современные пробл. фармац. науки и практики. К.,1972.- С.674- 676
49. Литвиненко В.І.,Попова Т.П.,.Аммосов О.С Диференціальна УФ спектроскопія флавоноїдів// Фармац.журн..- 1976.- №6.- с.20-28
50. Литвиненко В.И., Максютина Н.П. Спектральные исследования флавоноидов. Обнаружение свободных фенольных оксигрупп в различных положениях // Химия природ.соедин.-1965.-№6.-С.420-426
51. Литвиненко В.И., Попова Н.В., Оккерт И.А. Химический состав и биологическая активность левзеи сафлоровидной // Вестник проблем биологии и медицины.- 1997.- №12.-С. 134 142
52. Литвинеко В.И., Попова Н.В.. Оккерт И.Л Растительные источники флавоновых гликозидов // Фитотерапия.-1998.- №1.- С.18
53. Литвиненко В.И., Литвинов В.Л., Нечипоренко и.А. Разработка способов экстракции из тонкоизмельченного растительного сырья // Пути повышения эффективности производства и улучшения качества фитохимических препаратов.Тез. докл. научно-технического совещания- М., 1978.- С.17-18
54. Ловкова М.Л., Рабинович А.М, Пономарева С.М.. Почему растения лечат - М.:Наука,1990, -256с.
55. Максютина Н.П., Литвиненко В.И. Методы выделения и исследования флавоноидных соединений // Фенольные соединения и их биологические функции М.: 1968. - С.7-26
56. Маматханов А.У., Шатутдинов Т.Р. Выделение экдистероидов из корней Rhaponticum carthamoides // Химия природ. соедин. - 1980.№4.- С. 528
57. Маралий корень (рапонтикум сафлоровидный) / М.С. Борейша, Б.Я. Семенов, И.И. Чекалинская. - Минск: Ураджай,1985.- 40 с.
58. Медведева М.Н., Кугенов П.В., Щука В.П.- Применение метода хроматографии на бумаге для массового определения аминокислот // Лабораторное дело. - 1961- №9, С.3-8
59. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири . 5-е изд., перераб. и доп. - Новосибирск:. Наука; Сиб.отд-ние, 1991.- 431с
60. Миргасиев М. Незаменимые аминокислоты плодов Hippophae rhamnoides L. (Западный Памир) // Раст. ресурсы.- 1992.- Т28, Вып.3.- С.75 79
61. Муравьева Д.А. Фармакогнозия: Учебник.- 3-е изд., перераб и доп.- М.: Медицина, 1991.- 560с.
62. Некратова Н.А. Изучение ценокомплексов дикорастущих сырьевых растений как одна из задач ботанического ресурсоведения ( на примере Rhaponticum carthamoides) // Раст. ресурсы.- 1992.- №2.- С.7
63. Некратова Н.А., Михайлов С.И., Некратов Н.Ф. Экспресс - метод определения массы лекарственного сырья Rhaponticum carthamoides и Paeonia anomala// Раст. ресурсы. 1989.- №3.- С.432 - 438
64. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Продудин Ю.Н. и др.- Киев Наукова думка, 1987.-- 548с.
65. Орлова И.В., Носов А.М., Лукша В.Г. В Синтез экдистероидов в растениях и культурах клеток Rhaponticum carthamoides // Физиология растений. - 1994.-Т.41.- №6.- С.907-912
66. Орлова И.В, Захарченко Н.С., Семенюк Е.Г Получение культуры трансформированных корней Rhaponticum carthamoides // Физиология растений.-1998.- Т.45.-№3.- С.397 -400
67. Павлова Л.А., Антонов С.С. Получение суммарного водорастворимого препарата из левзеи сафлоровидной // Традиционная медицина и питание: Материалы 1-го Междунар. Науч. конгр. -. М.: 1994, С. 193
68. Положий А.В., Некратова Н.А. Рапонтикум сафлоровидный - Rhaponticum carthamoides (Willd.) Ilijin //Биологические особенности растений Сибири и Дальнего Востока, нуждающиеся в охране. - Новосибирск, 1986. - С. 198 - 226
69. Попова Н.В., Литвиненко В.И., Дегтярева И.Л. Левзея сафлоровидная - источник получения биологически активных веществ // Состояние и перспективы современного лекарствоведения.- Ярославль, 1997.- С.77
70. Постников Б.А. Маралий корень и основы введения его в культуру.- Новосибирск,1995. 55с.
71. Растения для нас: Справ. пособ. / К.Ф. Блинова, В.В. Вандышев, М.Н Комарова и др.; Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. - С Пб.: Учеб. книга,1996.- 652 с.
72. Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейство Asteraceae (Compositae). С.-Пб.: Наука, 1993. - 352 с.
73. Ревина Т.А. Поиск экдизонсодержащих растений во флоре Западной Сибири //Проблемы освоения лекарственных ресурсов Сибири и Дальнего Востока - Новосибирск, 1983.-С. 146
74. Роминский И.Р., Сушкова А.С. Исследование продуктов гидролиза инулина методом бумажной хроматографии // Биохимия.- 1954.- Вып.3.- С. 261 267
75. Руководство к лабораторным занятиям по фармацевтической химии / Под ред. А.П. Арзамасцева.- М.: Медицина, 1987.- 304 с.
76. Садыков З.Т., Саагов З. Фитоэкдистероиды растений рода Silene// Химия природных соединений.- 1998.- №5.-С. 663- 665
76а. Саратиков А.С. Химико - фармакологическое исследование
корней левзеи сафлоровидной // Изв. Сиб. отделения , АН СССР.
Сер. биол. наук. - 1970. №10, вып.2. С.88-95
77. Сахарова Н.А. Биологические основы рационального использования важнейших лекарственных растений Кузнецкого Алатау // Растительные ресурсы, 1981.- Т. 17.- Вып. 2.- С. 165 - 175
78. Свиридова Т.П. Опыт выращивания Rhaponticum cartamoides на юге Томской области. // Растительные ресурсы.- 1990.- №4.- С.536 - 541
79. СвиридоваТ.П., Ревина Т.А., Яковлева И.А. Биологические и химические особенности видов рода Rhaponticum Ludw., выращиваемых на юге Томской области// Растит. ресурсы.- 1993.-Т. 28.- Вып.3, С. 50-57
80. Странски К., Немец В., Слама К Липидный состав семян у содержащего экдистероида вида растений Leuzea carthamoides // Физиология растений.- 1998.-Т.45, С.390 - 396
81. Сыров В.Н. О противоязвенной активности фитоэкдистероидов // Хим- фармац. журн..-1989.-№4.- С. 441 - 445
82. Сыров В.Н., Набиев А.Н., Султанов М.Б. Действие фитоэкдистероидов на желчеотделительную функцию печени в эксперименте и при экспериментальном гепатите // Фармакология и токсикология .- 1986.-Т. 49.- №3.-С. 100- 103
83. Сыров В.Н. Биологическая активность фитоэкдистероидов - взаимосвязь структуры и действия / Химическая и медико - биологическая оценка новых фитопрепаратов. М., 1989,С. 114 115
84. Сыров В.Н. Фитоэкдистероиды: биологическая эффективность в организме высших животных и перспективы использования в медицине // Экспер. и клинич. фармакология - 1994.- Т.57, №5, - С. 61- 66
84а. Технология и стандартизация лекарств. Сборник научных трудов.-
Т2. Харьков: ИГ»РИРЕГ». 2000.- 784с.
85. Тодоров И.Н., Ю.И. Митрохин, О.И.Ефремова Действие экстрактов левзеи сафлоровидной на биосинтез белка и РНК в органах мыши // Хим.- фармац.журн..- 2000.- Т.34.- №9.-С.24- 26
86. Топинамбур - сонячний корінь./ Под ред Л.Д.Бобрівника К.:-Урожай.-1995 - 71с.
87. Триль В.М., Паршутин Ф.В. Запасы сырья Polygonum bistorta и Rhaponticum carthamoides в Кузнецком Алатау (Кемеровская область)// Растительные ресурсы.- 1987.- №3.- - С.374 381
88. ТУ 6-09-1979-77 Фруктоза (левулеза, фруктовый сахар)
89. Хайдав Ц. Лекарственные растения в монгольской медицине (историко - медицинские исследования). - 2-е изд. перераб. и доп.. - Улан Батор: Госизд-во, 1985. -390с.
90. Харатьян А.М. Применение обеззоленной бумаги для хроматографии // Лабораторное дело.- 1961.- №9.- С.8-10
91. Хфайзиева З.А, Хушбактова Н.П.,.Насыров В Суммы флавоноидов из Thermopsis alterniflora,Th.dolichocarpa, Vexibia alopeceroides, Rh. carthamoides и их гипогликемическая активность // Химия природных соединений.- 1999.- №2.- С.174 177
92. Хроматография на бумаге /Под ред.И.М.Хайса, К.Мацека.- М.: Ин. лит.,- 1962.- 851с.
93. Химический энциклопедический словарь /Под ред. И.Л.Кнунянц М.: Сов.ая энцикл.,- 1983- 790с.
94. .Черепанов С.К Сосудистые растения России и сопредельных государств ( в пределах бывшего СССР)- С. Пб.- Мир и семья,- 1995, -992с.
95. В.Н. Чушенко, С.И Дихтярев, В.И. Литвиненко, Биологически активные полисахариды растений // Технология и стандартизация лекарств. Сб. науч. тр..-Т.2. - Харьков:ИГРИРЕГ,-2000.-С.265-278
96. Шаршунова М., Шварц В., Михалец Ч. Тонкослойная хроматография в фармации и клинической биохимии.- М.: Мир, 1980.- Т.1-2, - 622с.
97. Шталь Э. Хроматография в тонких слоях. М.: Мир, 1965.- 507с
98. Черонис Н. Микро- и полумикрометоды органической химии.- М.:Ин. лит.,- 1960.- 521с.
99. Флора СССР: в 30-ти т., т.28./ Гл.ред тома Е.Г Бобров и С.К.Черепанов, - М.: Наука, 1963.- С.308
100. ФС 42-1270-79 ГСО кверцетина
101. ФС 42-1995-83 Экстракт левзеи жидкий
102. ФС 42 - 2707 90 Корни и корневища левзеи
103. Якубова П.Р., Шакиров Н.К. Хроматографический метод определения экдистерона в растительном сырье. // Хим. природ. соедин..- 1978.- С.737
104. М.Р. Якубова, Маматханов А.У., Шамсутдинов М.Р,. Шакиров Т.Т Контроль производства экдистерона // Хим. природ. соедин..-.- 1983.- №3.- с.322 - 324
105. Якунина Г.Д., Краснов Е.А. Левзея сафлоровидная - перспективный источник новых лекарственных средств // Лекарственные растения в традиционной и народной медицине. Улан Удэ, 1987, С.155
106. Экстрактивные вещества корней культивируемого цикория / В.И. Литвиненко, А.А. Трубников, Т.П. Попова и др. // Состояние и проблемы современного лекарствоведения: Материалы конф., посв. 15-летию фарм.ф-та ЯГМА.- Ярославль, 1997.- С.120
107. Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения: Учеб. Пособ./под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой.- С.- Пб.: Спец. лит., 1999.- 407с.
108. Slama K, Koudela K, Tenora J, Insect hormones in vertebrates: anabolic effects of 20-hydroxyecdysone in Japanese quail. // Experientia.- 1996.-vol.52(7),p.702-6
109. Opletal L, Sovova M, Dittrich M, Phytotherapeutic aspects of diseases of the circulatory system. Leuzea carthamoides (WILLD.) DC: the status of research and possible use of the taxon. // Ceska Slov Farm.- 1997.- vol.46(6),-p.247-55
110. Harborne J.B. Plant polyphenols.14. Characterization of flavonoid clycosides by acidic and enzymic hydrolysis // Phytochemistry.- 1965.- vol.4, N1.-- Р.107-121
111. Harborne J.B., Mabry T.J The flavonoids.Advances in reseach- London N.-Y.: Chapman and Hall, 1982- 744p.
112. Harborne J.B., Mabry T.J The flavonoids.Advances in reseach.- London N.-Y.: Chapman and Hall, 1994- 885p.
113. Harborne J.B The flavonoids. Since 1980- London.: Chapman and Hall., 1988- 700p.
114. Harborne J.B Ultraviolet-visible Spectroscopy of Polyfenols //Methods in Polyphenol Chemistry. Oxford: Pergamon Press, 1963.-Р.13-16
115. Hava M., Janku J. Bronchodilatation action of apigenin.// Arch inter Pharm.- 1958.-vol.117.- N 1.-Р.23
116. Karrer W. Konstitution und vorkommen der organischen Pflanzenstoffe // Birkhauser verlag Basel und Stuttgart 1958.- 1207 s
117. Horhammer L.,Muller K.H. Zur Analytik der Flavone.1Y Uber die Anwendung des Zirkonyitronensaure Tests als Spruhreaktion in der Papierchromatograhie-ß Arch.Pharm.1954, - Bd287,- H.6, S.310
118. Ng TB, Liu F, Wang ZT Antioxidative activity of natural products from plants // Life Sci .-2000.- vol.66(8), p.709-2
119. Hollman PC, Katan MB Health effects and bioavailability of dietary flavonols. //Free Radic Res.- 1999.- vol.12.-S.75-80
120. Itoigawa M, Takeya K, Ito C, Structure-activity relationship of cardiotonic flavonoids in guinea-pig papillary muscle // Ethnopharmacol.- 1999.- vol.65(3),p.267-72
121. Park KY, Lee SH, Min BK Inhibitory effect of luteolin 4'-O-glucoside from Kummerowia striata and other flavonoids on interleukin-5 bioactivity.// Planta Med.- 1999.- vol.65(5).-p.457-9
122. Fotsis T, Pepper MS, Montesano R Phytoestrogens and inhibition of angiogenesis //. Baillieres Clin Endocrinol Metab.- 1998.- vol.12(4).,p.649-66
123. Molnar J, Beladi I, Domonkos K. Antitumor activity of flavonoids on NK/Ly ascites tumor cells.// Neoplasma.- 1981.-vol.28(1).-p.11-18
124. Basile A, Giordano S, Lopez-Saez JA. Antibacterial activity of pure flavonoids isolated from mosses.// Phytochemistry.- 1999.- vol.-52(8).-p.1479-82
125. Geissman T.A. The chemistry of flavonoid compaunds.- Oxford: Pergamon press,1962.- 667p.
126. Hörhammer L., Müller K.H Zur Analytik der Flavone. 1Y Über die Anwendung des Zirkonzintronensäure Test als Sprühreaktion in der Papierchromatographie.// Arch.Pharm.-1954.- Вd.287.- H.6.-S.310
127. Jay M., Voirvin B., Favre - Bonvin J. Sur le charactere probablement artificiel d’un C-benzyl- flavonoide obtenu a partir d”unhydrolisat de feuilles d”Hymenosporum flavum.-// Phytochemistry.- 1974.-vol.13.-N 8.- Р.223- 270
128. Fisher H.., Dangshat G. L Über konstitutionend Konfiguration der Chinasaüre.ß //Chem.Ber.1993.-.-H.2.- S.1009- 1061.
129. Mabry T.J.,Markham K.R.,Thomas M.B. The systematic identification of flavonoids.- New- York: Springer,1970.- 354 p.
130. Способ получения екдистерона из растительного сырья. Пат2151598 Россия, МПК7 А 61 К 31/575 С 07 J 75/00 / Галяутдинов И.В., Одиноков В.н., Балиаев У.А., Халилова А.З., Джемилев У.М. № 98118060/14. Заявл.02.10.1998. Опубл. 27.06.2000. Бюл. №18.
131. Способ получения екдистероидов из растительного сырья. Пат. 2151608 Россия МПК7 А 61 К 35/78, 31/575 С 07 J 75/00 / Галяутдинов И.В., Одиноков В.н., Балиаев У.А., Халилова А.З., Джемилев У.ММ - №98118075/14 Заявл. 02.101998 Опубл. 27.06 2000 Бюл.№18
132. Способ получения концентрата екдистероидов из растительного сырья. Пат. 2151609 Россия МПК7 А 61 К 35/78, 31/575 С 07 J 75/00 / Галяутдинов И.В., Одиноков В.Н., Балиаев У.А., Халилова А.З., Джемилев У.ММ - №98118191 Заявл. 02.10 1998 Опубл. 27.06 2000 Бюл.№18.