ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАВИ АРНІКИ ГІРСЬКОЇ ТА ТРАВИ АРНІКИ ЛИСТЯНОЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

На правах рукопису

ДЕМИДЯК ОЛЬГА ЛЮТОСЛАВІВНА

УДК: 615.322:582.998.16

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТРАВИ АРНІКИ ГІРСЬКОЇ ТА ТРАВИ АРНІКИ ЛИСТЯНОЇ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник:
Марчишин
Світлана Михайлівна
доктор фармацевтичних наук,
професор

Тернопіль 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ....................................................................6
ВСТУП......................................................................................................................7
РОЗДІЛ І. БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИН РОДУ АРНІКА (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)........................................................................................13
1.1. Ботанічна характеристика та еколого-ценотичні особливості рослин роду Арніка..............................................................................................13
1.2. Хімічний склад рослин роду Арніка.....................................................22
1.3. Застосування рослин роду Арніка в науковій і народній медицині та гомеопатії.................................................................................................28
1.3.1. Історія використання рослин роду Арніка.......................................28
1.3.2. Фармакологічна активність основних біологічно активних
речовин рослин роду Арніка...............................................................32
Висновки............................................................................................................40
РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......................................41
2.1. Виявлення біологічно активних речовин у траві арніки гірської та арніки листяної за допомогою реакцій ідентифікації.............................42
2.1.1. Дубильні речовини..............................................................................42
2.1.2. Полісахариди.......................................................................................43
2.1.3. Амінокислоти.......................................................................................44
2.1.4. Флавоноїди...........................................................................................45
2.1.5. Гідроксикоричні кислоти....................................................................46
2.1.6. Каротиноїди.........................................................................................47
2.1.7. Аскорбінова кислота...........................................................................47
2.1.8. Ефірні олії............................................................................................47
2.1.9. Жирні кислоти.....................................................................................48
2.1.10. Методи дослідження макро- та мікроелементів.............................48
2.2. Мікроскопічний метод дослідження лікарської рослинної сировини..49
2.3. Фармакологічні методи дослідження.......................................................49
2.4. Мікробіологічні методи дослідження екстрактів арніки гірської та арніки листяної...........................................................................................50
РОЗДІЛ 3. ФІТОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ТРАВИ АРНІКИ ГІРСЬКОЇ ТА АРНІКИ ЛИСТЯНОЇ......................................51
3.1. Якісний аналіз біологічно активних речовин..........................................51
3.1.1. Амінокислоти.......................................................................................52
3.1.2. Флавоноїди...........................................................................................52
3.1.3. Гідроксикоричні кислоти....................................................................55
3.1.4. Каротиноїди.........................................................................................57
3.1.5. Аскорбінова кислота...........................................................................57
3.1.6. Полісахариди.......................................................................................58
3.2. Виділення та хімічне вивчення індивідуальних фенольних сполук.....60
3.2.1. Ідентифікація гідроксикоричних кислот...........................................62
3.2.2. Ідентифікація флавоноїдів..................................................................66
Висновки............................................................................................................68
РОЗДІЛ 4. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН У ТРАВІ АРНІКИ ГІРСЬКОЇ ТА АРНІКИ ЛИСТЯНОЇ................70
4.1. Кількісне визначення дубильних речовин...............................................70
4.2. Кількісне визначення флавоноїдів............................................................72
4.3. Кількісне визначення вмісту гідроксикоричних кислот.........................73
4.4. Кількісне визначення аскорбінової кислоти............................................76
4.5. Кількісне визначення вільних органічних кислот...................................77
4.6. Кількісне визначення полісахаридів.........................................................79
4.7. Якісне та кількісне визначення амінокислот...........................................81
4.8. Якісне та кількісне визначення ефірної олії у траві арніки гірської та арніки листяної......................................................................................................86
4.9. Визначення елементного складу трави арніки гірської та арніки листяної..................................................................................................................91
4.10. Вивчення ліпофільної фракції трави арніки гірської та арніки листяної..................................................................................................................95
4.10.1. Якісна та кількісна характеристика жирнокислотного складу трави арніки гірської та арніки листяної.............................................................95
4.10.2. Вміст каротиноїдів і хлорофілів у ліпофільній фракції трави арніки гірської та арніки листяної.....................................................................101
4.11. Визначення числових показників трави арніки гірської та арніки листяної................................................................................................................104
4.11.1. Визначення вологості......................................................................104
4.11.2. Визначення загальної золи..............................................................105
4.11.3. Визначення золи, нерозчинної у хлоридній кислоті.....................106
Висновки..........................................................................................................107
РОЗДІЛ 5. МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНИЙ АНАЛІЗ РОСЛИН РОДУ АРНІКА................................................................................................................109
5.1. Макроскопічні ознаки трави арніки гірської.........................................110
5.2. Мікроскопічний аналіз трави арніки гірської (Arnica montana L.)......111
5.3. Макроскопічні ознаки трави арніки листяної........................................117
5.4. Мікроскопічний аналіз трави арніки листяної (Arnica foliosa Nutt.)....118
Висновки..........................................................................................................122
РОЗДІЛ 6. ОТРИМАННЯ ФАРМАКОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СУБСТАНЦІЙ З ТРАВИ АРНІКИ ГІРСЬКОЇ ТА АРНІКИ ЛИСТЯНОЇ ТА ВИВЧЕННЯ ЇХ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ТА АНТИМІКРОБНОЇ ДІЇ............................................125
6.1. Отримання субстанцій з трави арніки гірської та арніки листяної
та вивчення їх хімічного складу.........................................................................125
6.2. Вплив рідких екстрактів арніки гірської та арніки листяної на перебіг гострого ексудативного запалення, індукованого карагеніном......................128
6.3. Протизапальна активність рідких екстрактів арніки гірської та арніки листяної на моделі гострого ексудативного запалення, викликаного зимозаном.............................................................................................................133
6.4. Дослідження антимікробної активності екстрактів арніки гірської та арніки листяної.....................................................................................................136
Висновки..........................................................................................................138
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.....................................................................................140
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................143
ДОДАТКИ............................................................................................................170

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із джерел отримання біологічно активних речовин для виготовлення препаратів є лікарська рослинна сировина [146].
За останні роки у всьому світі спостерігається тенденція до збільшення використання препаратів з рослин. Частка ліків рослинного походження на фармацевтичних ринках розвинених країн сьогодні досягає 50 % [175, 222].
Нині в медицині України використовують близько 3000 речовин, субстанцій і препаратів, 40 % яких виготовляють із рослинної сировини і майже 50 % за її участю, причому більшість рослин є дикорослими, природні ресурси багатьох із них обмежені. Потреби медицини й хіміко-фармацевтичної промисловості в сировині багатьох видів лікарських рослин задовольняються в основному завдяки вирощуванню їх у культурі [177].
Переваги використання лікарських рослин у медичній практиці полягають у їхній низькій токсичності та в можливості тривалого застосування, оскільки вони не дають андрогенічних і тератогенних побічних ефектів. У більшості з них значно ширший, ніж у синтетичних препаратів, діапазон між терапевтичною і токсичною дозами; в більшості, вони у меншій мірі викликають алергічні реакції. Рослинні ліки застосовують також з профілактичною метою; вони підтримують адаптаційні сили організму на необхідному для нормального існування рівні. Ця здатність робить препарати рослинного походження основними і незамінними при лікуванні людей похилого віку, осіб, уражених хронічною недугою, а також тих, хто не переносить лікування хіміопрепаратами, які спричиняють алергію [77].
Лікувальна дія рослин пов’язана виключно зі специфічними хімічними речовинами, що містяться в них. Враховуючи те, що будови рослинної і тваринної клітини близькі, організм реагує на ліки рослинного походження меншою мірою, ніж на синтетичні препарати, і такі ліки більш фізіологічно включаються у біохімічні процеси людського організму [188, 273].
У зв’язку з вищенаведеним важливе науково-практичне значення мають представники родини Айстрових (Asteraceae), зокрема роду Арніка (Arnica L.), рослини якого використовуються у багатьох країнах світу завдяки вираженій гемостатичній, жовчогінній, сечогінній, потогінній, утеротонізуючій, холекінетичній, протизапальній, антисептичній, ранозагоювальній, кровоспинній, болезаспокійливій, судинорозширювальній, тонізуючій, антисудомній та заспокійливій дії [26, 91, 142, 221].
На сучасному етапі арніку віднесено до переліку найперспективніших лікарських рослин [26]. Але заготівля дикорослого виду арніки гірської (Аrnica montana L.) дуже обмежена у зв’язку з занесенням її до Червоної книги України [135]. У 80-их роках минулого століття в Україні введена в культуру й культивується на території Західного Поділля арніка листяна (Arnica foliosa Nutt.) [115, 116]. Однак, практичне використання культивованих видів арніки, зокрема арніки листяної, як сировини для одержання препаратів, потребує додаткового дослідження.
Таким чином, всебічне морфолого-анатомічне та фітохімічне вивчення трави дикорослого і культивованого видів роду Арніка з метою створення субстанцій, які виявляють різні види фармакологічної активності, є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою фармацевтичного факультету Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського „Фармакогностичний аналіз та вивчення фармакологічної дії біологічно активних речовин лікарських рослин в експерименті” (номер Державної реєстрації 0108U001695).
Мета та завдання дослідження. Метою роботи було провести фармакогностичне дослідження трави арніки гірської та арніки листяної, вивчити основні групи біологічно активних речовин досліджуваних рослин та розробити технологію одержання субстанції з протизапальною активністю із нової рослинної сировини.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- здійснити фітохімічні та хроматографічні дослідження трави арніки листяної та трави арніки гірської;
- виділити та ідентифікувати індивідуальні БАР трави арніки листяної та арніки гірської;
- вивчити кількісний склад біологічно активних речовин досліджуваної сировини;
- встановити морфолого-анатомічні ознаки трави досліджуваних видів арніки;
- розробити технологію одержання активної субстанції з трави арніки листяної та арніки гірської та стандартизувати одержані екстракти за вмістом біологічно активних речовин;
- вивчити протизапальну активність і дослідити антимікробну дію оптимальної субстанції з трави арніки листяної та арніки гірської;
- розробити проект АНД на нову лікарську рослинну сировину.
Об’єкт дослідження рослини роду Арніка, а саме трава арніки гірської та арніки листяної, виділені біологічно активні речовини з трави арніки гірської та арніки листяної.
Предмет дослідження порівняльне фітохімічне та морфолого-анатомічне вивчення трави арніки гірської та арніки листяної.
Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи були використані фармакопейні методи якісного і кількісного визначення БАР. Також використовували тонкошарову (ТШХ) і паперову (ПХ) хроматографію, газорідинну (ГРХ) хроматографію з використанням приладу Agilent Technology 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973N. Для виділення БАР з рослинної сировини використовували колонкову хроматографію на поліаміді. Хімічну будову виділених сполук встановлювали методом УФ-спектрального аналізу за допомогою спектрофотометра СФ-46. Визначення амінокислотного складу досліджуваної сировини проводили методом рідинної іонообмінної хроматографії; підготовки проб методом кислотного гідролізу згідно з АОАО Official Method 994.12. AminoAcids in Feeds. Acid Hydrolysis Method”. Дослідження компонентного складу ефірної олії досліджуваної сировини проводили на хроматографі Agilent Technology 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973N. Вміст макро- і мікроелементів визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії марки С-115-М1. Тримірні спектри флюоресценції ліпофільних сполук записували на спектрофлуориметрі Hitachi F4010. Для анатомічних досліджень використовували мікроскоп МБУ-6 та люмінісцентний мікроскоп. Мікрофотознімки зроблені фотокамерою D-580 ZOOM /C-460 ZOOM/ X-400. Фармакологічні дослідження проводили in vivo та in vitro. Також використовували методи математичної статистики (обробка цифрових даних методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльне фармакогностичне дослідження цінних лікарських рослин роду Арніка дикорослого виду арніки гірської та культивованого арніки листяної. Проведено якісне і кількісне вивчення основних груп біологічно активних речовин трави досліджуваних видів. Виявлено наявність у них полісахаридів, фенольних сполук (флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин), аскорбінової та органічних кислот, амінокислот, макро- і мікроелементів. Вперше вивчено жирнокислотний склад ліпофільної фракції трави арніки гірської та арніки листяної і встановлено якісний склад і кількісне співвідношення насичених і поліненасичених жирних кислот, а також вмісту важливих пігментів каротиноїдів і хлорофілів у ліпофільному екстракті. Вивчено якісний склад і кількісний вміст ефірних олій, що містяться у траві арніки гірської та арніки листяної.
Вперше проведено морфолого-анатомічне вивчення трави арніки гірської та арніки листяної, встановлено їх основні діагностичні ознаки, які використані для розробки АНД.
Розроблена технологія одержання рідкого екстракту трави арніки гірської та арніки листяної, проведено вивчення хімічного складу одержаних субстанцій. На спосіб одержання фармакологічно активної субстанції виданий патент України за № 34254 від 11. 08. 2008 р. „Спосіб отримання рослинної субстанції з протизапальною активністю”.
Досліджено фармакологічну активність рідких екстрактів арніки і доведено їх протизапальну та антимікробну дію.
Практичне значення одержаних результатів.
Дані фармакогностичних досліджень впроваджено у навчальний процес кафедри фармації Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, кафедри фармакогнозії та кафедри медичної ботаніки Національного фармацевтичного університету, кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, кафедри фармакогнозії Запорізького державного медичного університету, кафедри фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
За результатами досліджень розроблено проекти аналітично-нормативної документації на траву арніки гірської та арніки листяної.
Встановлено діагностичні морфолого-анатомічні ознаки двох видів роду Арніка арніки гірської та арніки листяної, що дозволяє ідентифікувати досліджувану рослинну сировину траву арніки. Дані результати використані при складанні інформаційного листа Відмінні морфолого-анатомічні ознаки дикорослої арніки гірської та культивованої арніки листяної”, який вводиться у практику Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів обласних (місцевих) ВО Фармація”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею. Автором самостійно проведений патентний пошук, аналіз літератури стосовно розповсюдження, хімічного складу та використання рослин роду Арніка у народній та науковій медицині. Дисертанту належить вирішальна роль у постановці мети та завдань дослідження. Разом з науковим керівником розроблена програма наукових досліджень, здійснено відпрацювання відповідних методик, сформульовані висновки та практичні рекомендації. Автором проведено вивчення хімічного складу трави арніки гірської та арніки листяної та порівняльне морфолого-анатомічне дослідження двох видів роду Арніка, визначено діагностичні мікроскопічні характеристики нової лікарської рослинної сировини трави арніки гірської та арніки листяної. Розроблено технологію одержання рідких екстрактів арніки, визначено числові показники досліджуваної трави та розроблено проект аналітично-нормативної документації на траву арніки гірської та арніки листяної. Виконання фармакологічних досліджень здійснювались за консультативної допомоги мол. н. співр. ЦНДЛ НФаУ О.Ю. Кошової. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертанту належить фактичний матеріал і основний творчий доробок.
Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень, що увійшли до дисертації, оприлюднені на ІХ, Х, ХІІ Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2005, 2006, 2008), ХІ Ювілейному міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2007), 76-ій міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю „Працюємо, творимо, презентуємо” (Івано-Франківськ, 2007), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Хімія природних сполук” (Тернопіль, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Довкілля і здоров’я” (Тернопіль, 2008), Всеукраїнському конгресі „Сьогодення та майбутнє фармації” (Харків, 2008), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи” (Харків, 2009).
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 17 наукових праць, серед яких 7 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 8 тез у матеріалах і тезах наукових конференцій та конгресів, 1 патент, 1 інформаційний лист.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено результати порівняльного фармакогностичного дослідження нової лікарської рослинної сировини трави двох видів рослин роду Арніка дикорослої арніки гірської та культивованої арніки листяної. Визначено якісний склад та кількісний вміст біологічно активних речовин, проведено порівняльний морфолого-анатомічний аналіз трави досліджуваних видів, розроблена технологія одержання екстрактів арніки гірської та арніки листяної та проведено вивчення їх протизапальної та антимікробної активності.
1. Вперше проведено порівняльне фармакогностичне дослідження трави двох видів рослин роду Арніка: дикорослого арніки гірської (Arnica montana L.) та культивованого арніки листяної (Arnica foliosa Nutt.).
2. Фітохімічними та хроматографічними методами дослідження встановлено, що до складу арніки гірської та арніки листяної входять конденсовані дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, полісахариди, амінокислоти, каротиноїди, аскорбінова кислота, які забезпечують їх фармакологічну активність. На основі фізико-хімічних властивостей виділених речовин фенольного характеру та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ- та ІЧ-спектроскопії, порівняння з „свідками” встановлено структуру гідроксикоричних кислот (хлорогенової, неохлорогенової, кофейної та ферулової) та флавоноїдів: кверцетин, квецитрин, морин і рутин
3. Визначено кількісний вміст фенольних сполук: флавоноїдів (у тАГ 1,14 %, тАЛ 1,59 %), гідроксикоричних кислот (у тАГ 3,78 %, тАЛ 6,08 %), дубильних речовин (у тАГ 15,58 %, тАЛ 16,95 %), а також органічних кислот (у тАГ 1,05 %, тАЛ 1,35 %), аскорбінової кислоти (у тАГ 0,02 %, тАЛ 0,05 %) та полісахаридів (у тАГ 4,61 %, тАЛ 7,49 %) у траві дикорослого та культивованого виду рослин роду Арніка.
4. Виявлено у траві обох видів арніки 15 амінокислот та 4 макро- (Na, K, Ca, Mg) і 12 (Fe, Zn, Cu, Ni, Co, Pb, Cd, Ва, Ті, V, Sr, Аu) мікроелементів. Встановлено значне накопичення калію і магнію.
5. Досліджено якісний склад та кількісний вміст ефірних олій арніки гірської та арніки листяної. Встановлено, що в ефірній олії арніки гірської міститься 32 речовини, що становить 75,44 %. В ефірній олії арніки листяної міститься 86 різних речовин, серед яких ідентифіковано 37, що становить 50,83 %. Спільними компонентами ефірної олії трави арніки гірської та арніки листяної є: α-терпінеол, тимол, карвакрол, каріофілен, гумулен та гермакрен D.
6. Вперше проведено дослідження ліпофільної фракції трави арніки гірської та арніки листяної. У ліпофільній фракції трави арніки гірської ідентифіковано 11 жирних кислот, у ліпофільній фракції арніки листяної 10. У фракціях обох видів арніки переважають поліненасичені жирні кислоти: лінолева і ліноленова. Також визначено кількісний вміст каротиноїдів і хлорофілів. Вміст даних пігментів у траві арніки листяної становить 25,53мг/г та 43,66 мг/г відповідно. Вміст хлорофілів в екстракті арніки гірської складає 9,61мг/г, каротиноїдів 2,21 мг/г.
7. Вперше вивчено морфолого-анатомічні діагностичні ознаки трави арніки гірської та арніки листяної. Визначено спільні для роду та видоспецифічні морфологічні та анатомічні ознаки.
8. Розроблено технологію одержання екстрактів трави арніки і проведено стандартизацію одержаних екстрактів. Більше утримання біологічно активних речовин в екстракті обґрунтувало використанням як екстрагента гарячої дистильованої води.
9. У результаті фармакологічних досліджень рідких екстрактів обох видів арніки на моделі карагенінового та зимозанового набряку стопи у щурів встановлена їх протизапальна активність. Також досліджено антимікробну активність екстрактів і доведено, що екстракти арніки гірської і арніки листяної проявляють виражену бактерицидну дію по відношенню до культури Pseudomonas aeruginosa та бактеріостатичну дію по відношенню до культури Escherichia coli, Staphylococcus aureus та Bacillus subtilis.

10. Розроблено проекти аналітично-нормативної документації на лікарську рослинну сировину „Трава арніки гірської” та „Трава арніки листяної”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акопов И. Э. Кровоостанавливающие растения / И. Э. Акопов. ― Ташкент, 1981. ― 296 с.
2. Аксельрод Д. М. Арника горная / Д. М. Аксельрод, Г. К. Никонов, А.Д.Турова. ― М. : Медгиз, 1955. ― 12 с.
3. Аминокислоты в медицине / [В. И. Западнюк, Л. П. Купраш, М.У. Заика, И. С. Безверхая]. ― К. : Здоров’я, 1982. ― 200 с.
4. Аммосов А. С., Тимофеев В. В., Литвиненко В. И. Экстрактивные вещества подземных органов Glycyrrhiza glabra L. Сообщ. 1: Современное состояние оценки качества сырья, экстрактов и препаратов / А. С. Аммосов, В.В.Тимофеев, В. И Литвиненко // Растительные ресурсы. ― 1984. ― Т.20, Bып. 2. ― С. 248―251.
5. Анаболизирующее действие суммы флавоноидов и изофлавоноидов клевера красного / Е. А. Васильченко, Н. Ф. Комиссаренко, Э. П Ступакова [та ін.] // Растительные ресурсы. ― 1983. ― № 4. ― С. 538―543.
6. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР / [главный редактор П.С. Чиков]. ― М., 1980. ― С. 193.
7. Атмажитова І. Г. Використання гомеопатичного препарату арніка гірська у комплексному лікуванні хворих на флегмони щелепно-лицьової області: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 14.00.21 Стоматологія” / І. Г. Атмажитова. ― Полтава, 1993. ― 16 с.
8. Бадья Л. Н. Коплексные гомеопатические препараты / Л. Н. Баддя. — К., 2002. — 40 с.
9. Бакташова Л. В. Клинико-иммунологические особенности детей с частыми распираторными инфекциями и иммунокорригирующий эффект кверцетина: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / Л.В.Бакташова. ― Владивосток, 1990. ― 24 с.
10. Барабой В. А. Биологическое действие растительных фенольных соединений / В. А. Барабой. ― К. : Наукова думка, 1976. ― 260 с.
11. Барабой В. А. Растительные фенолы и здоровье человека / В. А. Барабой. ― М. : Наука, 1984. ― 160 с.
12. Бачук-Понич Н. В. Особливості терапевтичної дії настоянки арніки гірської та екстракту гінкго білоба на функціональний стан нирок у хворих із хронічною серцево-недостатністю / Н. В. Бачук-Понич // Клінічна та експериментальна патологія. ― 2005. ― № 1. С. 8―11.
13. Башура А. Г. Лечебная косметика в аптеках и не только / А. Г. Башура, С.Г.Ткаченко. ― Х. : Прапор, 2006. ― 392 с.
14. Безкоровайна О. І. Лікарські трави в медицині : [монографія] / О.І.Безкоровайна, І. І. Терещенко. ― Х. : Факт, 2002. ― С. 38―39.
15. Богер С. Оригинальная Materia Medica К. фон Беннингаузена / С. Богер. ― Смоленск : Гомеопатическая медицина, 2003. ― 430 с.
16. Болтарович З. Є. Народне лікування українців Карпат кінця ХІХ початку ХХ століття / З. Є. Болтарович. ― К. : Наукова думка, 1980. ― 41 с.
17. Ботанико-фармакогностический словарь : справ. пособие / [под ред. К.Ф.Блиновой, Г. П. Яковлева]. ― М. : Высш. Шк., 1990. ― С. 166―167.
18. Браяд Д. Применение спектроскопии в органической химии / Д. Браяд, Г.Эгдиктон. ― М. : Мир, 1967. ― 270 с.
19. Броновицкая З. Г. Аминокислоты, их производные и регуляция метаболизма / З. Г Броновицкая. ― Ростов, 1983. ― 112 с.
20. Вавилова Н. М. Гомеопатическая фармакодинамика / Н. М. Вавилова. ― Смоленск : Гомеопатический центр; М. : Эверест, 1994. ― Т. 2. ― 457 с.
21. Вайнагий И. В. Продуктивность цветков и семян в Украинских Карпатах / И. В. Вайнагий // Растительные ресурсы. ― 1985 ― № 3. ― С. 266―277.
22. Визначення видового походження рослинних олій / В. А. Параніч, А.О.Дорошенко, О. Д. Рошаль [та ін.] // Фармацевтичний журнал. ― 2000. ― №5. ― С. 86―90.
23. Виноградова Т. А. Практическая фитотерапия / Т. А. Виноградова, Б.Н.Гажев. ― М. : ОЛМА-ПРЕСС, 1998. ― 640 с.
24. Выделение и строение трех арниколидов соединений псевдогвайанолида из Arnica montana / М. Голуб, Е. Поплавски, З. Салик [и др.] // 7-й Международный симпозиум по химии природных соединений : тезисы. докл. ― Рига : Зинатне, 1970. ― С. 443―444.
25. Гаммерман А. Ф. Лекарственные растения (Растения-целители) / А. Ф. Гаммерман, Г. Н. Кадаев, А. А. Яценко-Хмелевский. ― [3-е изд.] ― М. : Высш. шк., ― 1984. ― С. 261―262.
26. Гарник Г. П Обзор офицынального и перспективного лекарственного растительного сырья / Г. П Гарник, И. Л. Вихтинская, Г. И. Исакова // Фітотерапія в Україні. ― 1998. ― № 1. ― С. 10―15.
27. Гелевера О. Ф. Роль кальцію та алюмінію в функціонуванні лучних біогеоценозів Українських Карпат (на прикладі Воловецької Верховини) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. географічних наук : спец. 11.00.05 Біогеографія і географія грунтів” / О. Ф. Гелевера. ― Львів, 2002. ― 19 с.
28. Георгиевский В. П. Биологически активные вещества лекарственных растений / В. П. Георгиевский, Н. Ф. Комиссаренко, С. Е. Дмитрук. ― Новосибирск : Наука, 1990. ― 336 с.
29. Герасимов В. М. Амінокислотний склад ефіроолійних видів роду Деревій флори України / В. М. Герасимов, О. В. Мазулін, О. М. Денисенко // Фармацевтичний журнал. ― 2006. ― № 3. ― С.90―93.
30. Гіпоглікемічна активність флавоноїдів / В. М. Ковальов, М.Ф.Комісаренко, Л. Д. Халєєва [та ін.] // Фармацевтичний журнал. ― 1985. ― № 1. ― С. 51―54.
31. Гладиш Т. Дослідження хімічного складу арніки листяної / Т. Гладиш, І.Саска, О. Демидяк // 9-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 21-22 квітня 2005 р. : матеріали конгресу. ― Тернопіль, 2005. ― С. 181.
32. Гладиш Т. Фенольні сполуки арніки листяної / Т. Гладиш, І. Саска, О.Демидяк // Х Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 11-13 травня 2006 р. : матеріали конгресу. ― Тернопіль, 2006. ― С.222.
33. Гладун Я. Д. Эксплуатационные запасы важнейших для медицинской промышленности лекарственных растений, произрастающих в Гослесфонде Украинских Карпат / Я. Д. Гладун, Р. М. Яцык // Лесн. х-во в реш. продов. прогр. : тезисы. докл. ― К., 1984. ― С. 103―104.
34. Гомеопатические лекарственные средства / [ А. В. Патудин, В. С. Мищенко, Н. П. Нечаев, Л. В. Космодемьянский]. ― М. : Астрал, 1999. ― 252 с.
35. Гонський Я. І. Біохімія людини : підруч. / Я. І. Гонський, Т. П. Максимчук. ―Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. ― 736 с.
36. Государственная фармакопея СССР : Вып. 1 Общие методы анализа / МЗ СССР. ― [11-е изд.]. ― М. : Медицина, 1990. ― 336 с.
37. Государственная фармакопея СССР: Вып. 2 Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье / МЗ СССР. ― [11-е изд.]. ― М. : Медицина, 1990. ― 400 с.
38. Гранникова Т. А. Краткое руководство по гомеопати / Т. А. Гранникова. ― Ленинград. : Ленинградский литератор, 1991. ― 160 с.
39. Грижак М. В Біологічно активні речовини рослинного походження в ревматології / М. В. Грижак, Б. М. Зузук, М. М. Бережницький // Фармацевтичний журнал. ― 1993. ― № 5. ― С.51―53.
40. Гриффит В. Витамины, травы, минералы и пищевые добавки: Справочник / В. Гриффит ; [пер. с англ. К. Ткаченко]. ― М. : ФАИР-ПРЕСС, 2000. ― С.564―567.
41. Губський Ю. І. Біологічна хімія / Ю. І. Губський ― Київ-Тернопіль : Укрмедкнига, 2000. ― 505 с.
42. Дацковский С. Б. Растения и косметика / С. Б. Дацковский, Б.М.Дацковский. ― Пермь : Урал-Пресс, 1994. ― С. 74―75.
43. Демешко О. В. Дослідження вуглеводів листя акації білої / О. В. Демешко, С. В. Ковальов, А. М. Комісаренко // Медична хімія. ― 2005. ― Т.7, № 4. ― С. 37―40.
44. Демидяк О. Компонентний склад ефірної олії арніки листяної (Arnica foliosa Nutt.) / О. Демидяк // Х Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 11-13 травня 2006 р. : матеріали конгресу. ― Тернопіль, 2006. ― С. 223.
45. Демидяк О. Л. Визначення елементного складу суцвіття рослин роду Арніка / О. Л. Демидяк, І. В. Саска, С. М. Марчишин // Медична хімія. ― 2006. ― Т.8, № 2. ― С. 121―123.
46. Демидяк О. Порівняльна характеристика анатомічної будови трави арніки гірської і арніки листяної / О. Демидяк, І. Саска // ХІ Ювілейний міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, присвячений 50-річчю заснування ТДМУ, 10-12 травня 2007 р. : матеріали конгресу. ― Тернопіль, 2007. ― С. 255.
47. Демидяк О. Л. Анатомічна будова арніки листяної (Arnica foliosa Nutt.) / О.Л. Демидяк, С. М. Марчишин, Л. М. Сіра, Г. Р. Козир // Медична хімія. ― 2007. ― № 4. ― С. 96―98.
48. Демидяк О. Л. Аналіз ліпофільної фракції арніки гірської та арніки листяної / О. Л. Демидяк, С. М. Марчишин, О. М. Сопель // Медична хімія. ― 2008. ― № 1. ― № С. 84―87.
49. Демидяк О. Дослідження фармакологічних властивостей арніки листяної / О. Демидяк // ХІІ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих учених, 31 березня-2 квітня 2008 р. : матеріали конгресу ― Тернопіль, 2008. ― С. 215.
50. Демидяк О. Л. Біологічно активні речовини рослин роду Арніка / О.Л.Демидяк // Сьогодення та майбутнє фармації: Всеукраїнський конгрес, 16-19 квітня 2008 р. : тези доповідей. ― Х., 2008. ― С. 124.
51. Державна Фармакопея України / МОЗ України. ― 1 вид., ― Х. : РІРЕГ, ― 2001. ― 556 с.
52. Державна Фармакопея України / Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр. ― 1 вид., ― Доповн. 2. ― Х. : Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр, ― 2008. ― 620с.
53. Дмитрах Р. І. Антекологія нетомофільних рослин субальпійського поясу Карпат / Р.І.Дмитрах // Структура високогірних фітоценозів Українських Карпат. ― К. : Наукова думка, 1993. ― С. 140―148.
54. Дроздова И. Л. Аминокислоты фиалки полевой и донника рослого / И.ЛДроздова, Р. А. Бубенчиков // Фармация. ― 2003. ― № 5. ― С. 14―15.
55. Евстратова Р. А. О строении арнифолина сесквитерпенового лактона из арники и арники горной / Р. А. Евстратова, В. И. Шейченко, К. С Рыбалко [и др.] // Сборник ВНИИЛР. ― 1970. ― № 1. ― С. 148―151.
56. Експериментальне (доклінічне) вивчення фармакологічних речовин, які пропонуються як нестероїдні протизапальні засоби : методичні рекомендації / [С. М. Дроговоз, І. А. Зупанець, М. А. Мохорт та ін.] ; за редакцією чл.-кор. НАН України, проф. О. В. Стефанова. ― К. : Авіцена, 2001. ― С. 292―306. ― (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації)).
57. Енциклопедія народної медицини / [укладач і відп. редактор О.Михайлевський]. ― Львів : Сполом, 2006. ― 1172 с.
58. Жиляєв Г. Г. Вплив поширення пилку на формування границь популяцій рослин / Г. Г. Жиляєв // Структура високогірних фітоценозів Українських Карпат. ― К. : Наукова думка, 1993. ― С. 132―140.
59. Замятина Н. Г. Лекарственные растения. Энциклопедия природы России / Н. Г. Замятина. ― М. : ABF, 1998. ― С. 259―264.
60. Зеленин Ю. В. Комплексные гомеопатические препараты, применяемые при депрессивных состояниях / Ю. В. Зеленин, А. Ф. Пиминов // Провизор. ― 2004. ― № 20. ― С. 31―33.
61. Зеленин Ю. В. Пиминов А. Ф. Гомеопатические препараты, приминяемые при кашле / Ю. В. Зеленин // Провизор ― 2004. ― № 18. ― С. 33 ― 36.
62. Зеленіна Г. А. Мікроклональне розмноження та фізіологічні особливості Arnica foliosa Nutt. / Г. А. Зеленіна // Вісник Одеського Національного Університету. ― 2004. ― Т. 9, № 2. ― С. 63―66.
63. Зеленіна Г. А. Мікророзмноження та особливості водного обміну регенератів Arnica foliosa Nutt. / Г. А. Зеленіна // Вісник Одеського Національного Університету. ― 2005. ― Т. 10, № 5. ― С. 7―11.
64. Зеленіна Г. А. Морфогенез в культурі in vitro сегментів стебла і клональне мікро розмноження Arnica chamissonis Less. ssp. foliosa (Nutt.) Maguire : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.20 Біотехнологія” / Г. А. Зеленіна. ― Ялта, 2007. ― 20 с.
65. Зубкова С. Використання мазі Арніки Др. Тайсс у лікуванні ускладнень цукрового діабету / С. Зубкова, В. Музь // Ліки України. ― 2003. ― № 6. ― С. 1―2.
66. Зузук Б. М. Арника горная (Arnica montana) / Б. М. Зузук, Р.В.Куцик // Провизор. ― 2001. ― № 2. ― С. 34―36.
67. Зузук Б. М. Арника горная (Arnica montana) / Б. М. Зузук, Р. В. Куцик // Провізор. ― 2001. ― № 3. ― С. 31―33.
68. Иванкович С. Противоопухолевый эффект тимохинона и тимогидрохинона in vitro and in vivo / С. Иванкович // Экспериментальная онкология. ― 2006. ― № 3. ― С.34―39.
69. Ивашин Д. С. Арника горная / Д. С. Ивашин // Атлас ареалов ресурсов лекарственных растений СССР. ― М., 1976. ― С. 138, 193.
70. Ивашин Д. С. О возможности заготовки арники горной и горечавки желтой в Украинских Карпатах / Д. С. Ивашин // Аптечное Дело. ― 1955. ― Т. 4, №6. ― С. 14―18.
71. Ивашин Д. С. О распространении арники горной и горечавки желтой в Украинских Карпатах / Д. С. Ивашин // Ботан. журн. ― 1956. ― Т 41, № 2. ― С. 257―261.
72. Изучение компонентного состава аминокислот в гомеопатических матричных настойках арники горной / Е. В. Яковлева, З.П. Костенникова, Л.А. Баратова [и др.] // Фармация. ― 2002. ― № 5. ― С. 11―14.
73. Ильин М. М. Род арника Arnica L. / М. М. Ильин // Флора СССР. ― М., 1961. ― Т. 26. ― С. 655―669.
74. Исаев Ю. А. Лечение микроэлементами, металлами и минералами / Ю.А.Исаев. ― Киев : Здоровье, 1992. ― 118 с.
75. Йорданов Д. Фитотерапия. Лечение лекарственными травами / Д. Йорданов, П. Николов, Асп. Бойчинов. ― София : Медицина и физкультура, 1972. ― С. 106―107.
76. Каротиноиды плодов некоторых сортов Hippophaë Rhamnoides / Н.В.Сергеева, Д. К Шапиро, В. А Бандюкова [и др.] // Химия природн. соедин. ― 1979. ― № 1. ― С. 100―101.
77. Кархут В. В. Жива аптека / В. В. Кархут. ― К. : Здоров’я, 1992. ― 309 с.
78. Кархут В. В. Ліки навколо нас / В. В. Кархут. ― К. : Здоров’я, 1978. ― С.26―28.
79. Кейтс М. Техника липидологии, выделение, анализ и идентификация липидов / М. Кейтс. ― М. : Мир, 1975. ― 322 с.
80. Келер Г. Гомеопатия / Г. Келер. ― М. : Медицина, 2000. ― 608 с.
81. Кисличенко В. С. Лекарственные растения источники минеральных веществ / В. С. Кисличенко // Провизор. ― 1999. ― № 20. ― С. 45―48.
82. Кобів Ю. Й. Екологія та популяційно-онтогенетичні особливості Arnica montana L. (Asteraceae) в Українських Карпатах / Ю. Й. Кобів // Український ботанічний журнал. ― 1992. ― Т. 49, № 3. ― С. 46―51.
83. Ковалев В. Б. Механизмы лечебного действия биофлавоноида кверцетина (обзор литературы) / В. Б. Ковалев, В. В. Ковган, Е. Ю. Колчина // Український медичний альманах. ― 1999. ― Т.2, № 4. ― С.176―184.
84. Ковальов В. М. Фармакогнозія з основами біохімії рослин / В. М. Ковальов, О. І. Павлій, Т. І. Ісакова. ― Х. : Прапор, 2000. ― 703 с.
85. Комплексные гомеопатические средства для лечения и профилактики гриппа в ассортименте аптек г. Львова / Н. Проць, О. Лопатинская, С.Терещук [и др.] // Провизор. ― 2000. ― № 21. ― С. 9―12.
86. Коржинський Я. В. Способи і ефективність розселення плодів і насіння рослин у фітоценозах Карпат / Я. В. Коржинський // Структура високогірних фітоценозів Українських Карпат ― К. : Наукова думка, 1993. ― С.124―131.
87. Корсун В. Ф. Клиническая фитотерапия в онкологии / В. Ф. Корсун, К.А.Трескунов. ― Минск : Беларуская навука, 2003.