ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ АМАРАНТ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БУРД Наталя Борисівна

УДК: 615.322:582.663:54.02

Фармакогностичне вивчення деяких
представників роду амарант

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник:

Кисличенко В.С.,
доктор фармацевтичних наук,
професор

Харків-2006

ЗМІСТ

Вступ

6

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури. Ботанічна характеристика, хімічний склад та застосування амаранту

11

1.1. Поширення та ботанічна характеристика амаранту

11

1.2. Хімічний склад амаранту

15

1.2.1. Білки

24

1.2.2. Амінокислоти

25

1.2.3. Вуглеводи

26

1.2.4. Ліпіди

27

1.2.5. Інші групи біологічно активних речовин (БАР)

29

1.3. Застосування амаранту в медицині

30

1.4. Застосування амаранту у сільському господарстві та ветеринарній практиці

33

1.5. Застосування амаранту у харчовій промисловості

34

Висновки

37

Експериментальна частина

РОЗДІЛ ІІ. Дослідження хімічного складу вегетативних органів амаранту з виділенням і встановленням структури біологічно активних сполук

38

2.1. Короткі відомості про методи, прилади та реактиви

38

2.2. Отримання екстрактів та дослідження якісного складу окремих груп БАР

41

2.2.1. Вуглеводи

41

2.2.2. Амінокислоти

43

2.2.3. Фенолкарбонові кислоти

44

2.2.4. Флавоноїди

44

2.2.5. Дубильні речовини

45

2.2.6. Визначення сполук ліпофільної фракції

47

2.2.7. Визначення кумаринів

50

2.2.8. Стероїди

51

2.2.9. Фосфоліпіди

51

2.2.10. Органічні кислоти

52

2.3. Виділення основних груп БАР з надземної частини амаранту A. paniculatus сорту "Атлант", розділення їх на індивідуальні компоненти

52

2.3.1. Сполуки хлороформної фракції

55

2.3.2. Сполуки етилацетатної фракції

56

2.3.3. Сполуки бутанольної фракції

58

2.3.4. Сполуки водної фракції

58

2.4. Хімічне вивчення виділених сполук

62

2.4.1. Похідні коричної кислоти

62

2.4.2. Кумарини

64

2.4.3. Флавоноїди

65

2.4.4. Тритерпеноїди

75

2.4.5. Стерини

76

2.4.6. Фосфоліпіди

77

2.5. Методики дослідження

77

Висновки

81

РОЗДІЛ 3. Визначення кількісного вмісту різних груп БАР в надземній частині амаранту

83

3.1. Вивчення елементного складу

83

3.2. Вивчення якісного складу та кількісного вмісту амінокислот та загального білку

88

3.3. Кількісне визначення полісахаридів

92

3.4. Визначення кількісного вмісту суми окислювальних фенолів

94

3.5. Визначення вмісту гідроксикоричних кислот

95

3.6. Визначення суми флавоноїдів

96

3.7. Визначення жирнокислотного складу ліпофільної фракції з надземної частини амаранту

99

3.8. Визначення стеринів

101

3.9. Визначення каротиноїдів

102

3.10. Визначення хлорофілів

103

3.11. Кількісне визначення токоферолів

104

Висновки

105

РОЗДІЛ 4. Отримання та вивчення ліпофільного екстракту з надземної частини амаранту та стандартизація сировини

107

4.1. Отримання ліпофільної фракції

107

4.2. Визначення числових показників ліпофільних екстрактів з надземної частини амаранту

107

4.3. Морфолого-анатомічний аналіз та визначення числових показників сировини.

113

4.3.1. Макро- та мікроскопічний аналіз вегетативних та генеративних органів амаранту

113

4.3.2. Визначення числових показників сировини

116

РОЗДІЛ 5. Розробка складу, технології та вивчення біологічної активності лікувально-профілактичного засобу на основі ліпофільної фракції амаранту

119

5.1. Обгрунтування вибору компонентів лікувально-профілактичного крему

119

5.2. Технологічна схема отримання лікувально-профілактичного крему

121

5.3. Визначення показників якості лікувально-профілактичного крему

125

5.4. Дослідження біологічної активності лікувально-профілактичного крему на основі ліпофільної фракції амаранту

131

Висновки

138

Загальні висновки

140

Список використаних джерел

143

Додатки

158

ВСТУП

Актуальність теми. Одним з важливих завдань фармації є розробка нових лікарських засобів. Фітозасоби з лікарської рослинної сировини широко використовуються в медичній та ветеринарній практиці для профілактики та лікування захворювань. Пошук рослин з достатньою сировинною базою, які можуть доповнити номенклатуру офіцинальних видів, раціональне та комплексне використання сировини, а також створення на їх основі нових лікарських засобів актуальне завдання сучасної фармації. Особливої уваги фітохіміків заслуговують рослини, які мають багатовікове використання в сільському господарстві та народній медицині.
До таких рослин відноситься амарант (щириця), дикорослі та культивовані види якого широко застосовуються у народній та науковій медицині, кормовиробництві, харчовій промисловості, як цінна кормова культура, сировина для отримання білку, пектину та жирної олії, завдяки високому вмісту біологічно активних речовин (БАР).
Найбільш повне використання добре відомих рослин та наявність достатньої сировинної бази пояснюють інтерес до вивчення сільськогосподарської культури амаранту.
Зв′язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії "Фармація" МОЗ України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи „Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва, для дорослих і дітей” Національного фармацевтичного університету (№ держреєстрації 0198U007008).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вивчення представників роду амарант флори України, розробка способу комплексного застосування рослинної сировини, створення на її основі нових лікувально-профілактичних засобів, а також розробка методів аналізу сировини і фітозасобів. Для досягнення цієї мети вирішувались наступні завдання:
- провести попереднє дослідження хімічного складу надземної частини різних видів амаранту за допомогою хімічних, та фізико-хімічних методів аналізу;
- виділити сполуки в індивідуальному стані та встановити їх структуру;
- провести кількісне визначення ряду груп БАР в досліджуваній рослинній сировині;
- розробити технологію отримання лікувально-профілактичного засобу на основі отриманого комплексу БАР;
- підтвердити перспективність отриманого засобу дослідженням біологічної активності;
- провести стандартизацію сировини та отриманого фітозасобу, розробити проекти АНД на лікарську рослинну сировину (ЛРС) та лікувально-профілактичний засіб.
Об’єктом дослідження стали надземні частини трьох видів роду амарант і групи БАР амінокислоти, вуглеводи, мікроелементи, фенольні сполуки і ліпофільні речовини, що обумовлюють фармакологічну активність досліджуваних представників роду амарант.
Предметом дослідження стали аналіз, виділення і встановлення структури флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, ліпофільних речовин, мікроелементів, амінокислот; розробка технології отримання лікувально-профілактичного засобу з надземної частини амаранту; проведення морфолого-анатомічного дослідження представників роду амарант.
Методи дослідження. БАР визначали фармакопейними методами аналізу, а також використовували тонкошарову і паперову хроматографію, високоефективну рідинну (ВЕРХ) і газорідинну (ГРХ) хроматографії з застосуванням приладів "Міліхром А-01", "Міліхром-02", "Альфа плюс", "Shimadzu" і "Хром-5". Для виділення БАР з рослинної сировини використовували колонкову хроматографію на поліаміді, а також препаративну хроматографію на силікагелі та на папері. Хімічну будову виділених речовин встановлювали методами УФ- і ІЧ-спектрального аналізу за допомогою спектрофотометрів типу СФ-46. Тривимірні спектри флюоресценції ліпофільних сполук записували на спектрофлюориметрі Hitachi F 4010. Температуру плавлення фенольних сполук визначали на блоці Кофлера - Franz Kustner nqch K:G:Dresden; N.K. 70/3314 k. Для анатомічного дослідження вегетативних та генеративних органів представників роду амарант використовували мікроскопи МБР-1 і МБР-2, препарати фотографували фотоапаратом "ФЕД-5" на плівку "Фуджіколор Superia". Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено систематичне фітохімічне, фармакологічне та анатомічне вивчення деяких представників роду амарант флори України. Визначено якісний склад та кількісний вміст вуглеводів, амінокислот, стероїдів, фенольних сполук: гідроксикоричних кислот, гідроксикумаринів, флавоноїдів, ліпофільних речовин (хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот, стеринів). З надземної частини амаранту виділено та ідентифіковано 23 сполуки, серед яких астрагалін, нікотифлорин, кверцитрин, ізокверцитрин, умбеліферон, герніарін виділені вперше для досліджуваних видів роду амарант. Визначено наявність 20 мікро- та макроелементів, 16 амінокислот, ідентифіковано 15 жирних кислот.
Визначені оптимальні умови одержання комплексу ліпофільних речовин з надземної частини амаранту. Встановлено, що ліпофільна фракція амаранту та крем на її основі мають протизапальну та ранозагоювальну дії. Розроблено спосіб аналізу отриманого крему. На розроблений склад крему подано заявку на патент України № u 200510012 від 24.10.2005 (Рішення про видачу деклараційного патенту від 31.01.2006). Вперше визначено анатомічні ознаки сировини амаранту.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані фітохімічні та фармакологічні дані вказують на можливість застосування надземної частини амаранту як сировини для отримання окремих біологічно активних речовин та для виготовлення емульсії на основі ліпофільної фракції амаранту. Розроблено проект АНД на траву амаранту. Розроблено технологію одержання ліпофільної фракції амаранту, а також склад і технологію отримання і лікувально-профілактичного крему. Технологія лікувально-профілактичного крему опрацьована в умовах ТОВ фірми "Продукт", м. Харків. Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедр ботаніки Національного фармацевтичного університету, кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського.
Особистий внесок здобувача у розробку результатів, що виносяться на захист. Автором особисто проведено: ретельний аналіз джерел сучасної наукової літератури щодо хімічного складу представників роду амарант, їх розповсюдження та використання у медицині, ветеринарній практиці, сільському господарстві та харчовій промисловості; виділення та ідентифікацію 23 біологічно активних речовини різної хімічної природи з надземної частини амаранту; встановлення кількісного вмісту БАР у надземній частині досліджуваних представників роду амарант; вивчення анатомічної будови вегетативних та генеративних органів амаранту; розробка технології отримання крему на основі ліпофільної фракції амаранту, а також методів його аналізу; розробку проектів АНД на лікарську рослинну сировину Трава амаранту” та Ліпофільний екстракт амаранту".
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-практичній конференції, присвяченій ювілею Ярославського фармацевтичного інституту (Ярославль, 2004), міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання фармацевтичної науки та практики" (Запоріжжя, 2004), VI З’їзді фармацевтів України (Харків, 2005), ІІ Міжнародному симпозіумі "Методи хімічного аналізу (Ужгород, 2005), Науково-практичній конференції "Актуальные проблемы образования, науки и производства в фармации" (Ташкент, 2005).
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 14 наукових робіт, в тому числі 3 статі у фахових журналах та 10 тез доповідей. Отримано Рішення про видачу деклараційного патенту на лікувально-профілактичний крем.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках і складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів експериментальних досліджень, висновків, списку використаних джерел, який містить 147 найменувань, у тому числі 47 іноземних, та додатків. Робота ілюстрована 23 таблицями та 23 рисунками.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Вперше проведено порівняльне фармакогностичне вивчення дикорослих та культивованих видів амаранту A. paniculatus, A. hypochondriacus, A. retroflexus флори України та показано можливість їх використання у науковій медицині.
2. З використанням якісних реакцій, хроматографічних методів аналізу в надземній частині амаранту встановлено присутність таких груп біологічно активних речовин як органічні кислоти, амінокислоти, полісахариди, стерини, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, тритерпенові сапоніни, хлорофіли, каротиноїди.
3. З надземної частини амаранту виділено в індивідуальному стані 23 сполуки. З використанням фізико-хімічних, хімічних, фізичник та біологічних методів встановлено структуру цих речовин: похідні коричної кислоти - кофейна (3,4-дигідроксикорична) кислота (речовина 2.1.), хлорогенова (5-О-кофеїл-D-хінна) кислота (речовина 2.2), n-кумарова (4-гідроксикорична) кислота (речовина 2.3), ферулова (3-метокси-4-гідроксикорична) кислота (речовина 2.4); похідні 2-фенілбензопірану (флавани) - (+)-катехін (3,5,7,3’,4’-пентагідрокси-флаван) (речовина 2.5), (-)-катехін (3,5,7,3’,4’-пентагідроксифлаван) (речовина 2.6); похідні 2-фенілбензо-γ-пірони (флавоноли) - кемпферол (3,5,7,4’-тетраоксифлавон) (речовина 2.7), трифолін (кемпферол-3-О-β-D-галактопіранозид) (речовина 2.8), астрагалін (кемпферол-3-О-β-D-глюкопіранозид) (речовина 2.9), никотіфлорин (кемпферол-3-О-β-D-глюкопіранозил-(6→1)-О-α-L-рамнопіранозид) (речовина 2.10), кверцетин (3,5,7,3’,4’-пентаоксифлавон) (речовина 2.11), рутин (кверцетин-3-О-β-D- глюкопіранозил-(6→1)-О-α-L-рамнопіранозид) (речовина 2.12), кверцитрин (кверцитин-3- О-α-L-рамнопіранозид) (речовина 2.13), ізокверцитрин (кверцитин-3-О-β-D- глюкопіранозид) (речовина 2.14); похідні тритерпеноїідів олеанолова кислота (речовиа 2.15); стерини β-ситостерин (речовина 2.16); похідні бензо-α-пірону умбеліферон (речовина 2.17) та герніарин (речовина 2.18); фосфоліпіди лецитин (фосфатидилхолін) (речовина 2.19); пігменти хлорофіл А (речовина 2.20), хлорофіл В (речовина 2.21), β-каротин (речовина 2.22), лютеїн (речовина 2.23).
З них речовини 2.5, 2.6, 2.9, 2.10, 2.13, 2.14, 2.17, 2.18 вперше виділені з досліджуваних видів амаранту.
4. Вперше визначено кількісний вміст окислювальних фенолів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, стеринів у надземній частині досліджуваних видів амаранту.
5. В надземній частині амаранту визначено кількісний вміст полісахаридів та їх мономерний склад, кількісний вміст білку та зв’язаних амінокислот, вміст макро-та мікроелементів на різних стадіях вегетації, що вказує на доцільність комплексного використання сировини.
6. В ліпофільній фракції з надземної частини амаранту визначено кількісний вміст жирних кислот, стеринів, хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів, кількість яких вказує на перспективність її використання для створення лікувально-профілактичного засобу.
7. Вперше проведено порівняльне анатомічне дослідження видів амаранту A. paniculatus, A. hypochondriacus, A. retroflexus, встановлено їх діагностичні ознаки.
8. Розроблено технологію отримання ліпофільного екстракту з надземної частини амаранту та встановлено її числові показники.
9. На основі отриманих даних розроблено проекти аналітичної номативної документації на лікарську рослинну сировину "Трава амаранту" та "Ліпофільний екстракт амаранту".
10. Вперше на основі ліпофільного екстракту амаранту розроблено та запропоновано для впровадження лікувально профілактичний засіб крем протизапальної і ранозагоювальної дії та доведено його фармакологічну ефективність. Подано заявку на патент на корисну модель № u 200510012 від 24.10.2005 (Рішення про видачу деклараційного патенту від 31.01.2006).
11. Оформлено технологічний регламент на отримання крему з ліпофільною фракцією амаранту та розроблено проект технічних умов. Технологію виробництва крему опрацьовано в умовах ТОВ фірми "Продукт", м. Харків.
12. Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедр ботаніки Національного фармацевтичного університету, кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонів О.І., Мисаковець О.Г., Тимочко М.Ф., Коритко З.І. Перекисне окислення ліпідів у високо- та низькорезистентних до гіпоксіі організмах при дії олії амаранту // Експерим. та клін. фізіол. та біохім. 1997. - № 2. С. 28-30.
2. Барабой В.А., Шестакова О.М., Ятченко О.О. Біорегулятори-адаптогени: можливості протипроменевого застосування // Фарм. журнал. 1998. - №3. С. 30-35.
3. Беликов В.В. Аналитические исследования природных фенольных соединений и разработка методов их количественного определения: Автореф. дисс. д-ра. фарм. наук: 15.00.02. Харьков, 1990. 36 с.
4. Белоногова В.Д., Корепанова Н.С., Олешко Г.И. Некоторые аспекты изучения биологически активных веществ и фармакологических свойств лекарственных растений // Вопр. биолог., мед. и фарм. химии. - 2003. - № 4. С.16-20.
5. Бендер К.И., Гоменюк Г.А., Фрейдман С.Л. Указатель по применению лекарственных растений в научной и народной медицине. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1998. 112 с.
6. Брежнев Д.Д., Коровина О.Н. Дикорастущие сородичи культурных растений флоры СССР. Л., 1981. 94 с.
7. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Вивчення біологічно активних сполук деяких сортів амаранту, що використовуються у тваринництві // Тез. докл. Наук.-практ. конф. з міжнар. участю "Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок". Тернопіль: Укремедкнига, - 2004. С. 102-104.
8. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Вивчення елементного складу деяких видів амаранту // Фітотерапія. 2005. - №1, С. 52-54.
9. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Виділення та вивчення комплексу ліпофільних біологічно активних речовин амаранту // Труди конф. "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики". Вип. ХІІ. - т. ІІІ. Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ. - 2004. С. 130-135
10. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Изучение аминокислотного состава различных видов амаранта // Мат. научно-практ. конф. Актуальные проблемы образования, науки и производства в фармации. Ташкент, 2005. с. 146-147
11. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Изучение некоторых видов сырья A. paniculatus, используемых в животноводстве // Совр. вопр. фармакогнозии: Межвуз. сборн. науч. тр. с международн. участ. - Вып. 1. Ярославль. 2004. с. 51-61.
12. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Ліпофільні речовини амаранту та створення на їх основі лікувально-профілактичного засобу // Збірник матеріалів науково-практичної конференці "Лікувальна косметика: дійсність та майбутнє". Харків: Вид-во НФаУ. 2005. С. 25-26.
13. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Перспективи направленого вивчення деяких представників роду амарант // Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія". -Т. 1. Харків: Вид-во НФаУ. 2003. - С. 58.
14. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С., Гноєвий В.І., Гноєвий І.В. та ін. Вирощування кукурудзи у суміші з амараном та соєю // Бюллетень ін-ту зерн. господ. - № 20. Дніпропетровськ, 2003.
15. Бурд Н.Б., Гноєвий В.І., Гноєвий І.В. та ін. Вплив молочно кислої мікробної ферментації на біологічно активні речовини рослин роду Amaranthus L. i Soya // Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія". Том 1. - Харків: Вид-во НФаУ. 2003. - С. 77.
16. Бурд Н.Б., Лєвашова О.Л., Кисличенко В.С. та ін. Приоритетні сільськогосподарські культури джерело біологічно активних речовин // Матер. Всеукр. Наук.-практ. конф. "Фармація ХХІ століття" Харків: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки. 2002. С. 166-167.
17. Бурд Н.Б., Руденко В.П., Кисличенко В.С. Дослідження анатомічної будови надземної частини Amaranthus paniculatus // Мат. VI Націон. з’їзду фармацевтів України. Харків: Вид-во НФаУ. - 2005. с. 684-685.
18. Вульф Е.В., Малеева О.Ф. Мировые ресурсы полезных растений: Справочник. Л.: Наука, 1969. С. 566.
19. Георгиевский В.П., Комиссаренко Н.Ф., Дмитрук С.Е. Биологически активные вещества лекарственных растений. Новосибирск: Наука: Сиб. отделение, 1990. - 333 с.
20. Гжегоцький М.Р., Панасюк Є.М., Петришин Ю.С. та ін. Вплив олії насіння амаранту на процеси ліпопероксидації в слизовій оболонці травневого тракту // Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці: Тези доп. Львів, 2001. С. 24.
21. Гинс В.К., Злотников А.К. // Агро ХХІ. 2000. - № 12. С. 20-21.
22. Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Перспективи використання продуктів комплексної переробки амаранту // Мат. VI Націон. з’їзду фармацевтів України. Харків: Вид-во НФаУ. - 2005. с. 690-692.
23. Гопцій Т.І. Амарант: біологія, вирощування, перспективи використання, селекція. Харків: ХДАУ, 1992. 273 с.
24. Государственная фармакопея СССР. Вып. 1: Общие методы анализа / МЗ СССР. 11-е изд., доп. М.: Медицина, 1987. 336 с.
25. Государственная фармакопея СССР. Вып. 2: Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье / МЗ СССР. 11-е изд., доп. М.: Медицина, 1989. 408 с.
26. Деканосидзе Г.Е., Чирва В.Я., Сергиенко Т.В. Исследование тритерпеновых сапонинов. - Тбилисси: Мецниереба, 1982. 151 с.
27. Декоративные растения открытого и закрытого грунта / Под ред. А.М. Грудзинского. К.: Наукова думка, 1995. 664 с.
28. Державна Фармакопея України. / Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр". 1-е видання. Х.:РІРЕГ, 2001. 556 с.
29. Запрометов М.Н. Фенольные соединения: распространение, метаболизм и функции в растениях. М.: Наука, 1993. 190 с.
30. Захарова Н.С., Петрова Т.А., Щербухин В.Д., Гине В.К. Изучение бетацианинов и беталаиноксидазы в различных видах амаранта // Прикладная биохимия и микробиология. 1995. 31, № 2. С. 234-237.
31. Заявка на пат. № u 200510012 України. Лікувально-профілактичний крем для вимені сільськогосподарських тварин / Бурд Н.Б., Кисличенко В.С.-. Заявлено. 24.10.2005.
32. Заячківська О.С., Козак О.Р. Амарант: наукові досягнення і перспективи використання в медицині // Експерим. та клін. фізіол. та біохім. 1997. - № 2. С. 36-41
33. Зеленков В.Н., Офицеров Е.Н., Михеева Л.А. Амарант источник биогенного кальция // Труды 1-ой Росс. науч.-практич. конф. "Актуальные проблемы инноваций с нетрадиционными растительными ресурсами и создания функциональных продуктов": - 1998. С. 20-21.
34. Зеленков В.Н., Офицеров Е.Н., Михеева Л.А. Кальциевый препарат на основе листьев амаранта (Amaranthus cruentus) и медико-биологические аспекты его применения с использованием модели in vitro // Микроэлементы в медицине. 2000. - 2, №1. С. 55-56.
35. Зобкова З.С., Харитонов В.Д., Щербакова С.А. Экстракция пищевых компонентов из амаранта // Пищевая промышленность. 2001. - №8. С. 36-37.
36. Камінський Д.В., Єлісєєва О.П, Черкас А.П. та ін. Фізико-хімічна характеристика амаранту та особливості його метаболічного впливу // Медична хімія. Т. 4. - № 2. 2002. С. 77-85.
37. Касьянов Г.И., Бутто С.В., Лопатин С.Н. СО2 экстракт из семян амаранта // Пищевая промышленность. 2000. - № 5. С. 37.
38. Коновалов А.И., Офицеров Е.Н., Карсева А.Н. и др. Получение низкомолекулярных физиологических активных веществ из амаранта // 2-ая Всеросс. конф: Тез. докл. Казань, 1993. с. 80-83.
39. Кононков П.Ф. Изучение овощных форм амаранта по содержанию пигментов в листьях // Докл. Рос. акад. с-х. наук - 1995. - №5. С. 20-21.
40. Кононков П.Ф., Гинс В.К., Гинс М.С. Амарант: Перспективная культура 21 века. - М.: Дом Федорова, 1998. 56 с.
41. Котова Е.Е. Стандартизація препаратів рослинного та тваринного походження, що містить флавоноїди та жирні оліїї: Автореф. дис. канд. фармац. наук: 15.00.02 / ДНЦЛЗ. Харків, 2005. 20 с.
42. Котова Э.Э. К вопросу о стандартизации некоторых жирных растительных масел и препаратов на их основе // ФАРМАКОМ. 2004. - №2. С.35-42.
43. Кравців Р.Й., Батюк І.Ф., Швайківський В.Я. Амарант: способи вирощування та використання // Експерим. та клін. фізіол. та біохім. 1997. - № 2. С. 23-25
44. Краєвський С.Л., Скляров О.Я., Саратовський В.В. та ін. Застосування продуктів переробки амаранту при захворюваннях сечовивідальної системи // Експерим. та клін. фізіол. та біохім. 1997. - № 2. С. 49-51
45. Кретович В.Л. Основы биохимии растений. М.: Высш. Школа, 1971. 460 с.
46. Кузнєцова В.Ю., Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Використання тривимірної спектроскопії для якісного аналізу ліпофільних екстрактів / 2-ий міжнар. симпозіум "Методи хімічного аналізу": Тези доповідей. Ужгород. 2005. с. 24-25.
47. Кулаков А.А., Бикмуллина Н.В., Племенкова С.Ф., Чернов И.А. О возможности извлечения каротиноидов из зеленой массы Amaranthus cruentus L в процессе получения из нее белковых концентратов // Растительные ресурсы. 1995. - 31, №2. С. 67-70.
48. Лабораторное руководство по хроматографическим и смежным методам: В 2-х ч. / Под ред. О.Микеша. М.: Мир, 1982. 781 с.
49. Лукович І.М., Панасюк Є.М., Бідюк М.М. та ін. Вплив олії з насіння амаранту на процеси перекисного окислення ліпідів та антиоксидантну активність в слизовій оболонці шлунку при експериментальному ульцерогенезі // Експ. та клін. фізіол. та біохім. 1997. - № 2. С. 11-13.
50. Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. К.: Здоров’я, 1984. -224 с.
51. Махотіна О.А. Фітопрепарати "Біола": Лікувально-профілактичні програми. Харків: НВЦ "Даніка", 2000. 120 с.
52. Медведев П.Ф. Пищевые растения СССР // Растительное сырье СССР: В 2 т. Т.2. М., 1957 165 с.
53. Методические указания по фармакогнозии для студентов ІІІ курса / Упоряд. В.М. Ковалев, Н.М.Солодовниченко, А.И.Павлий и др. / под ред. В.М. Ковалева и Н.М.Солодовниченко. Харьков: УкрФА, 1993. 156 с.
54. Мосякін С.Л. Додаткові відомості про поширення деяких видів роду Amaranthus (Amaranthaceae) в Україні // Укр. ботанический журнал. 1995. 52, №3. С. 384-387.
55. Мосякін С.Л. Огляд роду Amaranthus (Amaranthaceae) в Україні // Укр. ботанический журнал. 1995. 52, №3. C. 225-234.
56. Офицеров Е.Н., Карасева А.Н., Лапин А.А. и др. Химический состав растений амаранта как основа разработки направлений его использования // ІІ Межд. симп. "Новые и нетрадиционные растения и перспективы их использования": Тез. Докл. Пущино. 1997. - С.
57. Панасюк Є.М. Амарант природна скарбниця здоров'я // Експ. та клін. фізіол. та біохім. 1997. - № 2. С. 1-3
58. Панасюк Є.М., Скляров О.Я., Попович І.Л. та ін. Потенціювання амарантом багряним імуномодулюючої дії лікувального фактору курорту Трускавець у дітей, що проживають в зоні забрудненій радіонуклідами // Експ. та клін. фізіол. та біохім. 1995. - № 1. С. 64-65
59. Панасюк Є.М., Скляров О.Я., Лукович І.М. та ін. Роль складових компонентів олії амаранту в його цитопротекторній дії // Реабілітація та лікування в санаторно-курортних умовах. Трускавець, 1996. С. 52-53
60. Паронян В.Х., Мазняк В.И. Технология жиров и жирозаменителей. М.: Легкая и пищевая промышленность. - 1992. 352 с.
61. Пат. 2035163 России, МКИ A 23 J 1/14. Способ получения пищевого белка из зеленых растений / Квасенков О.И. и др. Опубл.20.05.95.
62. Пат. 2035174 России, МКИ A 23 J 1/14. Способ получения пищевого белка из зеленой массы растений / Квасенков О.И. и др. Опубл.20.05.95.
63. Пат. 2080360 России, МКИ С 11 В 1/10. Способ получения масла из семян амаранта / Макеев А.М. и др. Опубл.27.05.97.
64. Пат. 2101294 России, МКИ C 08 B 37/06. Способ получения пектина из надземных частей амаранта / Коновалов А.И. и др.. Опубл.10.01.98.
65. Пат. 2119497 России, МКИ C 08 B 37/06. Способ получения пектина / Коновалов А.И. и др.. Опубл.27.09.98.
66. Пат. 2123266 России, МКИ A 23 L 1/0524, C 08 B 37/06. Способ получения пектина / Коновалов А И и др. Опубл.20.12.98.
67. Пат. 2134991 России, МКИ A 23 J 1/14. Способ получения белка из растительного сырья / Коновалов А.И. и др.. Опубл.27.08.99.
68. Пат. 2160994 России, МКИ А 23 К 1/16. Способ кормления молодняка кур / Хирург С.С. и др. Опубл.27.12.2000.
69. Пат. 2161980 России, МКИ А 61 К 35/78. Средство для лечения сахарного диабета / Яценко В.П.. Опубл.20.01.2001.
70. Пат. 2170096 России, МКИ А 61 К 35/78. Иммуностимулирующее средство / Чернеховская Н.Е. и др. Опубл.10.07.2001.
71. Пат. 2208940 России, МКИ A 23 D 9/00. Целебное масло / Болобан Л.Г. Опубл.27.07.2003.
72. Пат. 5275 U України, МКВ С 11 В 1/10. Спосіб отримання олійного екстракту з насіння амаранту гібридного (amarantus hybridus) / Лук’янчук І.І., Шершньов Д.О., Малій Н.М. Опубл. 15.02.2005. Бюл. № 2, 2005
73. Петришин Ю.С., Лукович І.М. Вплив амарантової олії на чутливість гладких м'язів кишківника до простагландину // Експ. та клін. фізіол. та біохім. 1997. - № 2. С. 14-15.
74. Петрова В.П. Биохимия дикорастущих плодово-ягодных растений. К.: Вища шк.: Головное изд-во, 1968. 287 с.
75. Покушалова Т.В., Глибко Л.И. Хроматографическое выделение и концентрирование тритерпеновых спиртов на колонках с полихромом-1 и полисорбом-4г // Химия природных соединений. 1984. - № 5. С.667-668.
76. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений. К.: Наукова думка, 1976. 334 с.
77. Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч.1 сем. Lycopodiaceae Ephedraceae, Ч. 2 - Дополнения к 1-7 т. С-Петерб.: Мир и семья-95, 1996. 571 с.
78. Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование: Сем. Magnoliaceae Limoniaceae. Л.: Наука, 1984. 460 с.
79. Решетникова А.В., Семчинская Е.И. Лечение растениями. К.: Финикс, 1993. 184 с.
80. Рыбальченко В.К., Островская Г.В., Ковальчук Т.А., Рыбальченко Т.В. Мембраностабилизирующие эффекты масла амаранта // Всерос. научн. конф. с междун. Участием посвящ. 150-летию со д. р. акад. И.П. Павлова.: матер. конф. С.-Петерб.,1999. С. 271-272.
81. Салахова Г.В. К эмбриологии Amaranthus cruentus (Amaranthaceae.) // Ботанический журнал. - 1995. 80, № 2. С. 31-38.
82. Синяков А.Ф. Рецепты народной медицины. М.: Физкультура и спорт, 1994. 156 с.
83. Степаненко Б.Н. Химия и биохимия углеводов (полисахариды). М.: Высш. Шк. - 1978. 256 с.
84. Турахожаев М.Т., Ходжаева М.А., Касымова Т.Д., Абдуазимова М.А. Красящие компоненты Amaranthaceae // Химия природных соединений. 1998. - №1. С. 57-59.
85. Устименко П. Амарант чудо-растение. (Культура ХХI века). М., 1991. 15 с.
86. Хайс И.М., Мацек К. Хроматография на бумаге. М.: Изд-во иностр. лит., 1962. 852 с.
87. Харбон Дж. Б. Фенольные гликозиды и их распространение в природе // Биохимия фенол. соединений. М., 1968. С. 108-136
88. Химический анализ лекарственных растений / Под ред. Н.И. Гринкевич и Л.Н. Сафронич. М.: Высшая школа, 1983. 218 с.
89. Химический анализ лекарственных растений: Учебное пособие для фармац. вузов / С.Я. Ладыгина, Л.Н. Сафронова, В.Э. Отряшникова и др. М.: Высш. шк., 1983. 176 с.
90. Хоменко В.С., Хоменко Н.Р. Лекарственные растения в ветеринарии, медицине и народной практике: Справочник. К.: Урожай, 1993. 168 с.
91. Хроматография: Практическое приложение метода: Пер. с англ. / Под ред. Э. Хефтмана. - В 2-х ч. М.: Мир, 1986. Т. 1. - 336 с
92. Царик З.О. Амарант біологічні та господарсько-цінні ознаки та перспективи його використання // Експ. та клін. фізіол. та біохім. 1997. - № 2. С. 8-11
93. Черненко Т.В, Гуменкова А.И. Состав триацилглицеридов семян Amaranthus caudatus // Химия природных соединений, - 1998. - № 1. С. 127-128
94. Черненко Т.В., Глушенкова А.И. Состав триацилглицеринов семян Amaranthus caudatus // Химия природных соединений. 1998. - №1. С. 127-128.
95. Чиркова Т.В. Амарант культура 21 века // Биология. - С.-Петерб.: Гос. универс. 1999.
96. Шалашвили А.Г., Дурмишидзе С.В. Расщепление флавоноидных соединений в растениях // Тез. докл. V Всесоюзного симпозиума по фенольным соединениям. Секция биохимии и физиологии. Таллин, 1987. С.160
97. Шашунова М., Шварц В., Михалец Ч. Тонкослойная хроматография в фармации и клинической биохимии: В 2-х ч. / Под ред. В.Г. Берукина и С.Д. Соколова. М.:Мир, 1980. С.526
98. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений. Л.: Наука, 1974. 270 с.
99. Шмалько Н.А., Росляков Ю.Ф. Перспективы использования вторичных продутов комплексной переработки семян амаранта в хлебопечении // Хранение и переработка зерна. 2004. 55, №1. С. 47-48.
100. Шмалько Н.А., Росляков Ю.Ф., Бочкова Л.К. Активность липолитических ферментов продуктов измельчения семян и шрота амаранта // Известия ВУЗов. Сер. Пищевая технология. 2004. - №4. С. 15-16
101. Abugoch L.E., Martinez E.N., Anon M.C. Influence of the extracting solvent upon the structural properties of Amaranth (Amaranthus hypochondriacus)glutelin // J. Agric. Food Chem. 2003. Jul. 2. Р. 4060-4065.
102. Alanko J., Riutta A., Holm P. et al. Modulation of arachidonic acid metabolism by phenols: relation to their structure and antioxydant/ prooxydant properties // Free Rad. Biol.& Med.-1991. - № 26. - P. 193-201.
103. Balasubramanian T., Sadasivam S. Changes in carbohydrate and nitrogenous components and amylase activities during germination of grain amaranth // Plant Foods Hum Nutr. -1989. Dec. 39, N4. P. 325-330.
104. Baniakina J., Eyme J., Adjanohoun J.E. Recherche sur les structures morphologiques et anatomiques des plantes medicinales de la famille des Capparidaceae, des Crassulaceae, des Amaranthaceae et des Passifloraceae // Rev. med. Et pharm. Afr. 1993. 7, № 1. P. 25-41.
105. Berger A., Gremaud G., Baumgartner M. et al. Cholesterol-lowering properties of amaranth grain and oil in hamsters // Int. J. Vitam. Nutr. Res. 2003. Feb. 73, N1. P. 39-47.
106. Bruni R., Guerrini A., Scalia S. et al. Rapid techniques for the extraction of vitamin E isomers from Amaranthus caudatus seeds: ultrasonic and supercritical fluid extraction // Phytochem Anal. 2002. Sep-Oct. 13, N5. P. 257-261.
107. Bruni R., Medici A., Guerrini A. et al. Wild Amaranthus caudatus seed oil, a nutraceutical resource from Ecuadorian flora // J. Agric. Food Chem. 2001. Nov. 49, N11. P. 5455-5460.
108. Bucaro Segura M.E., Bressani R. [Protein fraction distribution in milling and screened physical fractions of grain amaranth] // Arch. Latinoam. Nutr. 2002. Jun. 52, N2. P. 167-171.
109. Correa A.D., Joki L., Carlsson R. Amino acid composition of some Amaranthus sp. Grain proteins and its fractions // Arch. Latinoam. Nutr. 1986. Sep. 36, N3. P. 466-476.
110. Correa A.D., Jokl L., Carlsson R. Chemical constituents, in vitro protein digestibility, and presence of antinutritional substances in amaranth grains // Arch Latinoam Nutr. 1986. Jun. 36, N2. P. 319-326
111. Curran P. The amaranth experiment: Estimating foliar chemistry with reflectance spectroscopy // Spatial Data 2000 : Proc. Jt Conf. Photogramm. Soe., Remote Sens. Soe., Amer. Soc. Photogramm. And Remote Sens., Oxford, 17th-20th Sept., 1991. London, [1991]. P. 158-167.
112. Escudero N.L., Albarracin G., Fernandez S. et al. Nutrient and antinutrient composition of Amaranthus muricatus // Plant Foods Hum. Nutr. 1999. 54, N4. P. 327-336.
113. Escudero N.L., Ruiz S., Ruiz R.E.L. de, Mucciarelli S. Amaranthus cruentus: Sapogenin extraction from leaves // Comun. Biol. 1994. 12, №3. P.301.
114. Fasheun T.A., Balogun E.E. Some spectral signatures of Grain Amaranthus // Inf. J. Remote Sens. 1992. 13, № 11. P. 2009-2015.
115. Gaiatry J., Raghavendra A.S. Ammonium ions stimulate in vitro the activity of phospoenolpyruvate carboxylase from leaves of Amaranthus hypohondriacus // Biochem. & Mol.Biol. Intern. 1994. № 33 P. 337-343
116. Gajewska R., Lebiedzinska A., Malinowska E. . et al. [Evaluation of qualitative properties of amaranth (Amaranthus)] // Rocz. Panstw. Zakl. Hig. 2002 .- 53, N2. P. 141-147.
117. Gins M.S., Gins V.K., Kononkov P.F. [Change in biochemical composition of amaranth leaves as a result of selection for increased level of amaranthine pigment] // Prikl. Biokhim. Mikrobiol. 2002. Sep-Oct. -38, N5. P. 556-562.
118. Gorinstein S., Delgado-Licon E., Pawelzik E. et al. Caracterization of soluble amaranth and soybean proteins based on fluorescence, hydrophobicity. Electrophoresis, amino Acid analysis, circular dichroism, and differential scanning calorimetry measurements // J. Agric. Food Chem. 2001. Nov. 49, N11. P. 5595-5601.
119. Guardia Calderon Carola et al / Celiac disease-detection of gluten traces in amaranth seed // Comun. Biol. 1994. 12, № 3. Р. 288.
120. Guthrie N., Carrol k.K. Specific versus nonspecific effects of dietary fat on cancerogenesis // Progr. in lip. res. 1998. N 38. P.261-271.
121. He H.P., Corke H, Cai J.G. Supercritical carbon doxide extraction of oil and squalene from amaranthus grain. //Department of Botany, The University of Hong Kong, Pokfulam Road, People's Republic of China.
122. He H.P., Corke H. Oil and squalene in amaranthus grain and leaf // Department of Botany, The University of Hong Kong, Pokfulam Road, People's Republic of China.
123. Heigaard J., Dam J. et al. Primary structure and specyficity of major serine proteinase inhibitor of amarant (Amarantus caudatus L.) // Biohim. et biophys. et Acta. 1994. 1204, №1. P. 68-74
124. Klimezak I., Malecka M., Pacholek B. Antioxidant activity of ethanolic extracts of amaranth seeds // Nahrung., - 2002. Jun. 46, N3. P. 184-186.