Федько Олександра Василівна. Еколого-економічна ефективність використання еродованих земель (на прикладі Львівської області)

Краткое описание

Федько Олександра Василівна. Еколого-економічна ефективність використання еродованих земель (на прикладі Львівської області): Дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / Інститут землеробства і тваринництва Західного регіону УААН. - [c.Оброшине], [2002]. - 184 арк. : іл. - Бібліогр.: арк. 161-178

Федько О.В. Еколого-економічна ефективність використання еродованих земель (на прикладі Львівської області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2002.
Викладені результати дослідження ефективності використання еродованих земель Львівщини та еколого-економічної оцінки протиерозійних заходів. В роботі розкрито вплив інтенсифікації сільського господарства на розвиток ерозії та екологічний стан грунтів; науково-методично обгрунтовано виведення еродованих земель із ріллі на консервацію, що базується на зведеній еколого-агрохімічній оцінці поля; розроблено класифікацію еродованих схилових земель, на основі якої грунтується другий спосіб виведення їх під залуження або заліснення; на основі матеріалів моніторингу подаються пропозиції щодо покращання використання й охорони еродованих земель. На прикладі конкретного господарства, яке розташоване в гірській зоні Дрогобицького району, розроблений проект використання ерозійно небезпечного агроландшафту.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми використання еродованих земель, на яких різко знижується урожайність сільськогосподарських культур і ефективність їх вирощування, нерідко спостерігається цілковитий змив верхнього шару грунту, втрачається властивість родючості, що створює або ускладнює екологічну ситуацію в регіоні. Розв’язання цієї проблеми може здійснюватися через виведення земель на консервацію на підставі еколого-агрохімічної оцінки поля або за схемою класифікації еродованих орних земель.
2. Площа еродованих сільськогосподарських угідь у Львівській області складає 300,6 тис. га, в тому числі ріллі - 238,4 тис. га. Ерозійні процеси протягом останніх років посилилися. Площа еродованих сільськогосподарських угідь, що піддавалися ерозії в 1960-1986 рр., щорічно збільшувалася на 4,4 тис. га, а в 1986 - 1996 рр. інтенсивність ерозійних процесів посилилася, внаслідок чого площа еродованих земель зростала щорічно на 6,3 тис. га. Найбільш інтенсивно розвивалася ерозія у лісостеповій зоні області.
3. На середньо- і сильнозмитих сірих лісових грунтах урожайність сільськогосподарських культур становить 60 і 40 % порівняно з урожаєм на незмитих грунтах. В цих умовах прямі затрати на вирощування сільськогосподарських культур зростають, виробництво продукції рослинництва на середньо- і сильноеродованих землях є нерентабельним і складає відповідно 18,6 і -39,3%, а тому їх обробіток є недоцільним.
4. Організація використання й охорони еродованих земель повинна здійснюватися власниками землі і землекористувачами на основі дотримання вимог їх використання для сільськогосподарського виробництва. Проведення агротехнічних протиерозійних заходів дозволяє в значній мірі зменшити втрати грунту від ерозійних процесів. Залуження сильноеродованих земель забезпечує найвищий еколого-економічний ефект. Проведення комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, лучномеліоративних і гідротехнічних заходів у Львівській області може забезпечити еколого-економічний ефект у розмірі 110 млн. гривень.
5. В системі використання й охорони еродованих земель необхідно вирішувати завдання природоохоронного, відтворювального характеру у землекористувачів і землевласників усіх форм власності. При використанні ерозійно небезпечного агроландшафту доцільно застосовувати розроблену нами модель, в основу якої покладено фактори, що забезпечують збереження грунтового покриву і розміщення сільськогосподарських культур на еродованих землях відповідно до їх біологічних особливостей. При цьому елементарні ландшафтно-екологічні територіальні одиниці потрібно виділяти в кожному полі сівозміни, як робочі ділянки, що покращує рівень і ефективність використання схилових земель. З переходом на таку стратегію формування екосистем створюються передумови для ведення еколого-адаптивного землеробства в умовах грунтозахисного впорядкування агроландшафтів.
6. Пропонується спосіб виведення еродованих земель із ріллі на консервацію, що базується на зведеній еколого-агрохімічній оцінці поля. Інший варіант (метод квадратів) для обгрунтування виведення орних земель на тимчасову і постійну консервацію полягає в класифікації земель за крутизною схилу і ступенем змитості, за якою визначається подальше їх використання. Він може бути використаний спеціалістами при складанні проектів організації території.
7. Враховуючи кризову ситуацію в економіці держави, постійну незайнятість окремих площ ріллі сільськогосподарськими культурами, низьку продуктивність еродованих земель, вирішити як першочергове
питання про виведення на тимчасову консервацію у Львівській області 56,7 тис. га (6,6%), а на постійну консервацію - 30,5 тис. га (3,6%) середньо- і сильноеродованих земель. По Медвежанській сільській раді (Дрогобицький район) вивести на тимчасову консервацію ( під залуження) 45,7 га ріллі і 28,9 га пасовищ, на постійну консервацію (під заліснення) - 2,8 сіножатей і 12,2 га пасовищ.
Ввести до державної статистичної звітності графу землі на консервації (тимчасовій, постійній)”.
8. В процесі здійснення моніторингу земель на регіональному рівні встановлено, що площі середньо- і сильноеродованих земель збільшились. Інтенсивність і ступінь еродованості мають чітко виражену зональність. На кінець 90-х років погіршилися агрохімічні показники грунту і знизилась його родючість.
9. За раціональне використання еродованих земель, що є необхідним заходом регулювання земельних відносин і підвищення ефективності використання земельних ресурсів у сільському господарстві, доцільно застосовувати економічне стимулювання. На нашу думку, необхідно один раз у п’ять років, відповідно до результатів чергового обстеження грунтів і показників бальної оцінки поля, надавати компенсацію землевласникам і землекористувачам в розмірі, що дорівнює вартості надбавки ресурсу поля.
10. В наукових і сільськогосподарських установах області зібрана велика кількість цінної в агроекологічному відношенні інформації, яку необхідно повніше використати для глибокої об`єктивної оцінки екологічної ситуації, що може бути предметом подальших наукових досліджень.