Федоришин Василь Ілліч. Формування виконавської майстерності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі колективного музикування

Краткое описание

Федоришин Василь Ілліч. Формування виконавської майстерності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі колективного музикування : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2006

Федоришин В.І. Формування виконавської майстерності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі колективного музикування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання музики і музичного виховання. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2006.
У дисертації досліджується проблема формування виконавської майстерності майбутніх учителів музики в умовах колективного музикування. Конкретизовано поняття виконавська майстерність” та розкрито теоретичні аспекти її формування. Доведено залежність ефективності формування виконавської майстерності студентів у процесі колективного музикування від упровадження експериментальної методики, що передбачає органічну єдність емоційного, раціонального, та технічного у виконавстві, активізацію мотиваційної спрямованості майбутніх учителів музики в камерно-оркестрових колективах, становлення індивідуального стилю керівництва оркестровою групою студентів в умовах творчої взаємодії. Апробовано зміст, форми та методи поетапного формування виконавської майстерності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі колективного музикування за розробленими критеріями та показниками означеного феномену.

У дисертації наведено теоретико-методичне узагальнення і запропоновано нове вирішення проблеми формування виконавської майстерності майбутніх учителів музики у процесі колективного музикування, що знайшло відображення в розробці та експериментальній перевірці методики формування означеного феномену. Проведене дослідження та виконання всіх поставлених завдань підтвердили правомірність висунутої гіпотези та дозволили зробити такі висновки.
1. Сучасні тенденції забезпечення гуманістичної спрямованості фахової підготовки майбутніх учителів музики розкривають невід’ємність та взаємну залежність процесу формування виконавської майстерності та підготовки студентів до практичної діяльності в умовах загальноосвітньої школи. Це потребує пошуку нових форм та методів фахового становлення майбутніх учителів музики.
2. В дисертації виконавська майстерність майбутнього вчителя музики розглядається як високий рівень здатності до глибокого усвідомлення й розкриття змісту музичного твору шляхом застосування художньо-технічних засобів, що відповідають естетичним принципам емоційно-художнього мислення певної епохи. Виконавська майстерність студентів музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів передбачає наявність широкої компетентності в галузі мистецтва, а також спроможність до вираження індивідуальної естетичної позиції у процесі художньо-образного тлумачення музики. Особливого значення в дисертації надається здатності майбутнього вчителя захопити власним виконанням дитячу аудиторію. Аналіз змісту виконавської майстерності дозволив визначити провідні її аспекти: емоційний, раціональний та технічний. Формування виконавської майстерності трактується в дисертації як один із вирішальних факторів фахової підготовки майбутніх учителів музики.
3. У результаті структурного аналізу виокремлено складові виконавської майстерності майбутніх учителів музики, до яких віднесено мотиваційно-вольовий, операційно-технологічний, комунікативний та діяльнісно-творчий компоненти, що у взаємодії та взаємозалежності забезпечують цілісність означеного феномену. Відповідно до змістових параметрів виокремлених компонентів визначено критерії сформованості виконавської майстерності майбутніх керівників музичних колективів, кожен із яких включає комплекс показників.
Застосування визначених критеріїв й показників дало змогу з’ясувати рівні сформованості виконавської майстерності студентів високий, середній та низький, відмінності між якими виявились у ступені творчої ініціативи, здатності до художнього спілкування, зокрема, до ансамблевої гри, обізнаності в методичних прийомах управління оркестровим колективом та інтересу до колективного музикування.
4. В дисертації визначено принципи формування виконавської майстерності майбутніх учителів музики у процесі колективного музикування, до яких віднесено: принцип активізації творчої ініціативи студентів на ґрунті самореалізації власної системи художніх цінностей; принцип досягнення цілісності змісту та форми у виконавській інтерпретації музичних творів; принцип опори на колегіальність у вирішенні художньо-творчих проблем оркестрового виконавства. Виділені принципи відображають сутність формування виконавської майстерності та базуються на загальних закономірностях колективного музикування.
5. В процесі дослідження доведено, що колективне музикування стає провідним засобом формування виконавської майстерності майбутніх учителів музики за створення та дотримання таких педагогічних умов, як: послідовне мотиваційне вдосконалення навчальної діяльності студентів в оркестровому класі; забезпечення творчої взаємодії керівника камерно-оркестрового колективу та його учасників, з одного боку, та взаємодії оркестрантів між собою, з іншого; застосування індивідуального підходу до формування у студентів виконавського стилю та стилю педагогічного керівництва музичним колективом; систематичне залучення майбутніх учителів музики до різних форм концертної діяльності; спонукання студентів до організації колективного музикування школярів.
6. В дисертації представлено поетапну методику формування виконавської майстерності студентів у процесі колективного музикування. Визначені етапи (підготовчий, художньо-технічний, творчий) передбачають динаміку застосування методів й прийомів у галузі виконавської інтерпретації музики від інформативно-репродуктивних до проблемно-пошукових; зростання ролі самостійності у відпрацюванні методики роботи з колективом, урізноманітнення способів творчої взаємодії між керівником та учасниками творчого колективу та оркестрантів між собою.
7. Результати дослідно-експериментальної роботи дали можливість констатувати позитивну динаміку формування виконавської майстерності у студентів експериментальної групи у порівнянні з контрольною, що свідчить про ефективність запропонованої методики та правомірність висунутої гіпотези. Упровадження запропонованої методики дозволяє вдосконалити процес формування виконавської майстерності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі колективного музикування.
Проблема формування виконавської майстерності майбутніх учителів музики у процесі колективного музикування не обмежується виконаним дослідженням. Подальшого наукового вивчення потребують: питання взаємозв’язку формування виконавської майстерності та творчого розвитку особистості; особливості процесу самореалізації майбутнього вчителя музики в умовах колективного музикування, специфіка формування виконавської майстерності студентів у різноманітних музичних колективах.