Філиппова Світлана Валеріївна. Методологія управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві

Краткое описание

Філиппова Світлана Валеріївна. Методологія управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві : дис... д-ра екон. наук: 08.07.01 / НАН України; Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. - О., 2006

Філиппова С.В. Методологія управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.01. Економіка промисловості. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2006.
Досліджено методологію управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві та її прикладних аспектів і знайдено нове вирішення важливої науково-практичної проблеми теоретико-методологічного обґрунтування концептуальної основи і практичних форм управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві, що забезпечують їх системну активізацію на всіх рівнях управління. Визначено проблеми управління трансформаційними процесами на сучасному етапі розвитку промислового виробництва, сформовано теоретичну основу їх рішення. Обґрунтовано доцільність переходу до превентивно-інтерактивного управління внаслідок закономірних змін промислового виробництва і механізму управління його трансформацією, авторська концепція якого розкриває управління трансформаційними процесами через цільове створення інтегрованих виробничих систем, що забезпечують ефект синергії, та залучення в них підприємницьких ланок. Концепцію підтримують методичні положення з формування, вибору і оцінки їх організаційно-виробни-чих структур, а її аналітичне забезпечення містить комплексну систему управлінського аналізу і методику її формування, модель оцінки організаційного узгодження управління трансформаційними процесами. Обґрунтовано напрями активізації управління і механізми регулювання розвитку трансформаційних процесів, інфраструктура функціонально-ресурсного забезпечення та процес її формування, рекомендації щодо прогнозування трансформаційних процесів у високодинамічному середовищі.

Дисертаційна робота є системним дослідженням методології управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві і її прикладних аспектів в високодинамічному зовнішньому середовищі що являє собоюнове рішення важливої науково-прикладної проблеми теоретико-методологічного обґрунтування концептуальної основи і методичних положень щодо управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві, що забезпечує їх системну активізацію на всіх рівнях управління в високодинамічному зовнішньому середовищі.
Найбільш вагомі наукові результати і рекомендації щодо їх використання:

На засадах критичного аналізу існуючих підходів до управління трансформаційними процесами в сучасному промисловому виробництві зроблено висновок, що сукупна методологія управління трансформацією промислових підприємств і виробничих систем початкового етапу трансформаційної економіки не охоплює його повністю. Постулати класичної теорії управління часто накладаються на виробничі системи без врахування їх якісних змін і нестабільності просторового розміщення виробничого процесу, тому некоректно використовується понятійно-термінологічний апарат і виробнича система як об'єкт управління часто підміняється виробничим підприємством. На думку автора,трансформація виробничих систем і виробничих підприємств відображає два боки одного процесу трансформації механізму промислового виробництва в умовах зростання швидкості змін зовнішнього середовища, інтеграції та глобалізації національної економіки і вимагає нового типу управління. Поява виробничих систем мегарівня є тенденцією розвитку і способом реагування промислового виробництва на швидкі зміни зовнішнього середовища. Вона залежить від стадії життєвого циклу і розміру базового підприємства, варіюючись від кількісного відтворення виробничої системи в схожих організаційно-технологічних умовах до зміни її якості.
Встановлено, що трансформаційні процеси в промисловості України йдуть повільно, безсистемно. Наслідки кризи 90-х рр. ще впливають на стан галузі. Промисловому комплексу притаманні: галузева сегментність; технологічна відсталість і зношеність матеріально-технічної бази; економічна неефективність; нерозвиненість ринкової інфраструктури; застарілість методів управління; відставання темпів зростання інноваційної діяльності в промисловості від її потреб; лідерство великого виробництва на фоні власної нестабільності та однобічного розвитку малого бізнесу. Ці риси є історично об'єктивними, тому трансформаційні процеси в Україні визначені як трансформація в суспільстві з економікою, що розвивається. Однак, вони охопили всі складові виробництва: продукцію, розміщення, склад учасників, організаційні форми. Це підтверджує переорієнтація низки виробництв важкого машинобудування на легке і середнє; зниження монополізації; поява нових форм співпраці з малим бізнесом.
Обґрунтовано, що структурні зміни сучасного промислового виробництва носять закономірний характер, а їх наявність є необхідною і достатньою умовою для активізації управління його трансформацією в високодинамічному зовнішньому середовищі. Якісні зміни виробничих систем стали об'єктивною передумовою формування підприємницької ланки, яка виступає або самостійною виробничою системою, або частиною її мегатипу, і розвивається під сукупним впливом законів ринку і систем. Концентрація якісних змін, що намітилася в регіонах, оцінена позитивно, оскільки стимулює зростання галузей з вищим рівнем продуктивності праці і якості продукції, низькими витратами енергоносіїв і матеріалів, і формує передумови для перенесення центру ваги активізації управління трансформаційними процесами на регіон.
Задачі управління промисловим виробництвом поступово ускладнюються, формуючи адаптивно-прогнозний тип управління, суть якого зводиться до превентивного впливу на параметри виробництва з метою усунення їх відхилень, підтримки стану впорядкованості та динамічної рівноваги із високодинамічним зовнішнім середовищем на рівні виробничих систем активно-адаптивного типу. У зв'язку з цим обґрунтовано необхідність переходу до превентивно-інтерактивних методів управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві, визначено методи його активізації з урахуванням зростання змін зовнішнього середовища. Доведено, що такий перехід стимулює: системні зміни промислового виробництва, засобів і механізму управління його трансформацією; формує сприятливі передумови у вигляді розвитку підприємницьких та інноваційних процесів, інформаційних технологій і зростання інтересу прямих учасників виробництва до засобів активізації управління. Механізм такого управління має активно-прогнозний характер, що дозволяє впливати на ступінь активізації на засадах контролю цілей трансформації та обмежень цілей її учасників, меж і динаміки ресурсів відповідних інтегрованих виробничих систем.

Методологічною базою управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві при високодинамічному зовнішньому середовищі обґрунтовано концепцію превентивно-інтерактивного управління, яка охоплює формування і регулювання всього виробничого процесу. В основу концепції покладено системність управління трансформаційними процесами. Її забезпечує цілеспрямоване формування виробничих систем, що одночасно інтегрують: інтереси прямих учасників і регіону, де вони розташовані; виробничі системи і структури; системи управління і організаційні структури. Створення таких систем наголошено спільним для держави, регіону, галузі і підприємства інструментом превентивного управління трансформаційними процесами, а його сутність розкрита поняттям інтегрованої виробничої системи, адаптація якої до середовища стає превентивною.
Розроблено методичні положення з формування ІВС, які автор вважає основним об'єктом превентивно-інтерактивного управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві, вибору і оцінки превентивності їх організаційно-виробничих структур. Запропоновано варіативний підхід, де критерієм оцінки і вибору варіанту є величина синергійного ефекту. Процес формування ІВС формалізовано методологією вибору напрямів трансформації, методичним забезпеченням визначення пріоритетних ІВС на основі їх класифікації, використанням розробленої дворівневої моделі критеріїв відбору. Запропоновано моделі побудови організаційно-виробничих структур інтегрованих виробничих систем і оцінки їх превентивності, які включають ознаки-властивості, показники, методики передпроектної і докладної оцінки варіантів і превентивності структури. Методичні положення з формування ІВС забезпечують оперативне, поточне і стратегічне управління виробництвом і його трансформацією.
Оцінено вплив інноваційних і підприємницьких процесів на трансформацію промислового виробництва і уточнено поняття інноваційного потенціалу трансформації, управлінської інновації та підприємницької ланки. Доведено, що інноваційні процеси є каталізатором трансформації, супроводжуючи життєвий цикл виробничих систем з властивою кожній його стадії формою прояви у вигляді типових функціональних інновацій. Підприємницькі процеси в Україні не стали дієвим чинником трансформації промислового виробництва, але стимулювали створення нових форм участі в ньому малого бізнесу, відповідних високій динаміці зовнішнього середовища. До складу учасників трансформаційних процесів введено підприємницьку ланку і доведено, що управління процесом формування підприємницьких ланок у промисловості розповсюджує синергійний ефект трансформації на сектор малого бізнесу.
На основі сформульованих принципів формування структури управління трансформаційними процесами, понять організаційної взаємодії, структури і зв'язків визначено зміст процесу розробки організаційного узгодження трансформаційних процесів у промисловому виробництві при швидких змінах зовнішнього середовища. До цього процесу віднесено: формулювання цілей, завдань, принципів і функцій організаційного узгодження та системи управління узгодженням на державному і регіональному рівнях стосовно типів інтегрованих виробничих систем; вибір методів активізації з обґрунтуванням її організаційних засобів, розробка організаційного і функціонального узгодження управління з оцінкою його організаційної узгодженості за синергійним ефектом за рахунок комбінації різних типів зв'язків ІВС.
Як інструмент активізації управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві запропоновано аналітичне забезпечення в складі комплексної системи управлінського аналізу трансформаційних процесів з методологією її формування на альтернативній основі та моделі оцінки організаційного узгодження управління трансформаційними процесами в ІВС. Система управлінського аналізу дозволяє виконувати: експрес-аналіз передумов активізації управління трансформаційними процесами, моніторинг їх розвитку і тематичний аналіз проблем, поєднуючи інтерактивність управління з його превентивною орієнтацією на кінцевий результат трансформації промислового виробництва на всіх рівнях управління одночасно. Модель оцінки організаційного узгодження забезпечує превентивний характер управління трансформаційними процесами за допомогою техніко-технологічних і організаційно-економічних інновацій і узгодженості цілей, надійності, адаптивності та гнучкості організаційно-виробничих структур ІВС.
Розроблено механізми і першочергові заходи, сформульовано вимоги щодо регулювання трансформаційних процесів. Важливою задачею державного регулювання наголошено визначення секторів і галузей економіки, в яких розвиток інтегрованих виробничих систем носитиме пріоритетний характер, і запропоновано їх перелік. Напрями активізації управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві, завдання і механізми регулювання їх розвитку схвалені Міністерством промислової політики України в контексті державної політики сприяння трансформації промисловості, головним завданням якої є створення організаційно-економічних умов, що розвивають у інтегрованих виробничих систем властивості самоорганізації та самоактивізації.
Обґрунтовано напрями, структурні елементи і послідовність формування інфраструктури функціонально-ресурсного забезпечення управління трансформаційними процесами, яке націлене на створення умов для концентрації організаційних повноважень і ресурсів на підтримку трансформаційних процесів, що забезпечують прискорення розвитку промисловості. Інфраструктура забезпечення створена поєднанням виробничої, підприємницької, інноваційної та управлінської складових, що поетапно формують відповідні напрями за рахунок структуроутворюючих елементів. Керуючи ресурсами та витратами на дослідження і розробки з першого етапу створення інфраструктури і максимально використовуючи ресурси регіону, забезпечення формує передумови саморозвитку і забезпечення єдності реагування рівнів управління трансформаційними процесами на високу динаміку і турбулентність зовнішнього середовища.
Доведено, що превентивність управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві у високодинамічному зовнішньому середовищі забезпечує використання нових підходів до прогнозування їх розвитку. Авторський метод прогнозування за допомогою характеристичного вектора спрощує механізм і знижує трудомісткість прогнозування шляхом використання експрес-прогнозів первинного відбору стратегічних інтегрованих виробничих систем. Це дозволяє своєчасно корегувати їх розвиток і удосконалювати стратегію трансформації промисловості в цілому.

Виконані дослідження і здійснені розробки, що подані в дисертації, дозволяють прискорити трансформацію і підвищити ефективність промислового виробництва.