ФІЛОСОФІЯ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ: ПРАВОВИЙ ВИМІР

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КАНЦІР ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ

УДК 340.12

ФІЛОСОФІЯ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ:
ПРАВОВИЙ ВИМІР

Спеціальність 12.00.12 – філософія права

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант
Сливка Степан Степанович
доктор юридичних наук, професор

Львів – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………...... 5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ АНАЛІЗУ ТЕРОРИЗМУ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ЯВИЩА ТА ПОНЯТТЯ ……………………………...
17
1.1. Методологія дослідження категорії «тероризм» та наукові підходи до визначення поняття ……………………………………………………......
17
1.2. Концепти і перспективи наукового осмислення міжнародного тероризму ……………………………………………………………………...
32
Висновки до розділу 1 ……………………………………………............. 46
РОЗДІЛ 2. ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ТЕРОРИЗМУ …………………………………………........
50
2.1. Історичні передумови виникнення терористичної
діяльності ……………………………………………………………………...
50
2.2. Наукові підходи до визначення поняття «міжнародний (сучасний) тероризм» ……………………………………………………………………...
62
2.3. Тероризм як соціальне явище: соціально-економічні та психологічні передумови виникнення …………………………………........
74
2.4. Типологія сучасного тероризму ……………………………………... 90
2.5. Державний тероризм: сутність та сучасні прояви …………............. 99
2.6. Сутнісний та змістовний аспекти політичного тероризму ………… 109
2.7. Філософсько-правова характеристика осіб, які вчиняють терористичний акт…………………………………………………………….
119
2.7.1. Мотивація терористичної діяльності ……………………………... 119
2.7.2. Психолого-правовий портрет особи терориста …………………... 125
2.7.3. Деконструювання філософії тероризму …………………………... 131
2.7.4. Логічний аналіз розуміння особливостей мислення та емоцій
сучасного терориста ………………………………………………………….
142
2.7.5. Приналежність до терористичної групи як спосіб соціально-психологічної ідентичності …..………………………………………………
147
Висновки до розділу 2 ………………………………………………..…... 154
РОЗДІЛ 3. ГЕНЕЗИС ТЕРОРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ……………… 157
3.1. Тероризм у контексті постнекласичної парадигми ………………… 157
3.2. Терористична діяльність в умовах глобалізаційних процесів ………………………………………………………………………..
167
3.3. Політичні, національні, расові та релігійні передумови міжнародного тероризму ……………………………………….…………….
187
3.4. Особливості мережевих структур і трансформація тероризму в сучасних умовах ……………...........................................................................
198
Висновки до розділу 3 ……………………………………….………........ 208
РОЗДІЛ 4. ФІЛОСОФІЯ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ ЯК АКМЕОЛОГІЯ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ …………………….....
212
4.1. Загальна характеристика злочинів терористичного
спрямування …………………………………………………………………..
212
4.2. Взаємозв’язок тероризму і організованої злочинності та їх вплив на підвищення суспільної небезпеки ………………………………………..
232
4.3. Злочини терористичного спрямування у системі кримінального насильства ……………………………………………………………………..
242
4.4. Субкультура терористичного співтовариства (групи чи організації) …………………………………………………............................
251
4.5. Професіоналізм терористичної діяльності, її озброєність і рецидивні злочини терористів ……………………………………………….
266
Висновки до розділу 4 ……………………………………………..……... 274
РОЗДІЛ 5. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ …………………….…….
277
5.1. Основні напрями міжнародної співпраці в антитерористичному контексті ……………………………………………………………………….
277
5.2. Принципи та методи контртерористичної діяльності в сучасних умовах …………………………………………………………………………
286
5.3. Силовий варіант протистояння міжнародному тероризму як один із чинників антитерористичної боротьби …………………………………..
294
5.4. Аналіз законодавчих актів щодо боротьби з тероризмом у деяких країнах світу …………………………………………………………………..
308
5.5. Нормативно-правове регулювання боротьби з тероризмом в Україні ……………………………………………………………………........
318
5.6. Проблеми правового регулювання боротьби з міжнародним тероризмом ………………………………………………………………........
332
Висновки до розділу 5…………………………………………….............. 339
РОЗДІЛ 6. РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ПРОЯВАМ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ …………..
343
6.1. Діяльність правоохоронних органів щодо попередження терористичних актів ………………………………………………………….
343
6.2. Організаційні проблеми боротьби з тероризмом та її основні напрями ………………………………………………………………………..
350
6.3. Соціальний контроль у системі протидії тероризму та захисту громадян від терористичних загроз …………………………………………
358
Висновки до розділу 6 ……………………………………………............. 370
ВИСНОВКИ ……………………………………………………….............. 373
ДОДАТКИ ………………………………………………………………… 380
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… 390

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах активізації міжнародного тероризму як однієї із можливих загроз національній безпеці України, особливої актуальності набуває філософсько-правове осмислення його світоглядних засад. Досконалі знання суб’єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, є запорукою ведення результативних переговорів, схиляння терористів до відмови від протиправних діянь, спрямування на них стримувального впливу, збереження життя та здоров’я заручників.
Адекватною реакцією на глобалізаційні виклики сьогодення є посилення зацікавленості держав у забезпеченні стабільності, а відтак, запобіганні та протидії міжнародному тероризму, який у сучасному світі став одним із наймогутніших дестабілізуючих факторів. У цьому контексті особливої ваги набуває розробка ефективних механізмів забезпечення боротьби з тероризмом для нанесення по ньому компетентного удару із застосуванням заходів, адекватних характеру і масштабам загроз.
Окреслена ситуація вимагає науково-технічного забезпечення антитерористичної діяльності, яка б ґрунтувалася на результатах всебічного вивчення тероризму та деконструюванні його філософських засад. Цього можна досягти лише з позицій філософії права як науки, яка, уможливлюючи максимальне розширення меж за рахунок бачення загальної картини світу та подолання протистояння нормативістського, природно-правового й інших підходів до праворозуміння, здатна реалізувати функцію інтегратора знань щодо міжнародного тероризму і створити методологічний інструментарій для концептуалізації його філософських засад.
Розробка широкого кола питань, що мають вихід у простір практичної протидії тероризму, пов’язана з виконанням важливого завдання, скерованого на забезпечення захищеності життєво важливих індивідуальних і суспільно-державних інтересів від внутрішньонаціональних та міжнародних небезпек на засадах втілення принципів пріоритету прав людини, верховенства права, додержання балансу інтересів особи, суспільства і держави, адекватності засобів захисту національних інтересів від реальних та потенційних загроз у світі, що стрімко зростають.
Актуальності дослідження додає усвідомлення необхідності протидії тероризму в контексті захисту прав і свобод громадянина, духовних та матеріальних цінностей суспільства, конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності держави у рамках реалізації зовнішньої політики України.
Аналіз тероризму як соціально-політичного явища з акцентуванням на причинно-наслідкових зв’язках проводили: Ю. Авдєєв, Т. Бояр-Созонович, В. Вітюк, В. Виноградов, Е. Гайдук, О. Дмітрієв, Л. Дробіжева, С. Ефіров, К. Жарінов, В. Журавель, В. Загладін, О. Здравомислов, І. Ільїнський, В. Іноземцев, Е. Кальницький, С. Кара-Мурза, О. Коломієць, Ю. Климчик, В. Ліпкан, Є. Ляхов, Л. Моджорян, Г. Овчинникова, Є. Паїн, О. Панарін, Б. Путілін, К. Салімов, Д. Савочкін, І. Смазнова, Є. Степанов, О. Соловйов, М. Требін, О. Уткін, В. Шевченко, В. Шестаков та ін. Відтак здійснено аналіз тероризму як соціально-політичного явища, розглянуто причинно-наслідкові зв’язки тероризму з розвитком суспільних відносин, його залежність від соціально-політичної та економічної обстановки; зосереджено увагу на проблемах сутності та змісту тероризму, його місця й ролі в сучасному соціумі.
У галузі політології та державного управління тероризм досліджували такі науковці, як: В. Вакулич, В. Вознюк, А. Давуд, О. Ефанова, В. Ляшенко, Л. Новікова, О. Свентицька, О. Половко, С. Телешун, Г. Фердман та інші. У межах соціально-філософських інтенцій явище тероризму осмислювали: О. Бардін, К. Гаджієв, Е. Кальницький, Д. Кобинський, О. Колобов, В. Мандрагеля, В. Никітаєв, В. Розін та інші.
Праці Д. Араса, М. Афанасьєва, О. Будницького, А. Веселіцького, А. Вахромієва, А. Грачова, О. Герасимова, М. Дзліева, Ю. Іванова, А. Ілларіонова, М. Іорданова, О. Зотова, Н. Капітаненка, С. Коваленко, Є. Кожушка, О. Козлова, В. Коломійцева, Я. Кондратьєва, Н. Кормушкіної, В. Кубальського, У. Латипова, Л. Медведко, Р. Оганяна, Д. Ольшанського, В. Петрищева та інших дослідників присвячені аналізу основних форм, тенденцій сучасного тероризму, мотивів дій терористів, а також світоглядного, соціального, психологічного коріння тероризму та процесу трансформації терористичної боротьби.
Крізь призму кримінального та міжнародного права терористичну діяльність розглядали В. Антипенко, Ю. Антонян, А. Данилевський, С. Допілка, В. Ємельянов, В. Єрмаков, О. Зубова, А. Комарова, М. Краснов, В. Крутов, В. Кубальський, В. Кудрявцев, В. Ліпкан, В. Лопатін, В. Лунєєв, Б. Мартиненко, Г. Морозов, С. Мохончук, М. Назаркін, Д. Никифорчук, Л. Новікова, Е. Побегайло, М. Руденко, І. Смазнова, І. Трунов, В. Устинов, О. Хлобустов, О. Шевченко та інші, які зосереджували увагу на міжнародно-правових та кримінологічних проблемах боротьби з тероризмом. У цьому контексті, змістовним доповненням є праці, присвячені питанням безпеки України: І. Бінька, В. Горбуліна, М. Гуцало, О. Данильяна, О. Дзьобаня, В. Косевцова, Г. Костенка, П. Крутя, М. Панова, О. Панфілова, А. Смелянцева, В. Смолянюка. Ці дослідники, акцентуючи увагу на динаміці розвитку тероризму, пропонують спектр практичних заходів, до яких необхідно вдатися для профілактики і запобігання екстремістським діям та терористичній діяльності.
Причини виникнення та чинники активізації сучасного тероризму, вплив політико-економічних складових на зміст терористичної діяльності досліджено закордонними вченими, а саме І. Александером, Ф. Білі, У. Беком, З. Бжезинським, Ж. Бодрійяром, П. Вілкінсоном, Е. Гідденсом, П. Девісом, Г. Денікером, Б. Дженкінсом, В. Діні, Ж. Діспо, Ч. Добсоном, Дж. Дугардом, М. Зануну, Д. Карлтоном, К. Кацманом, Р. Клайном, Р. Клаттербаком, М. Креншоу, Н. Кресселєм, Б. Крозьє, Р. Купперманом, У. Лакьором, Н. Лівінгстоном, Д. Лонгом, Х. Людвігом, М. Макклінтоком, Л. Манконі, Б. Некосом, Р. Пейном, Р. Перлом, А. Політі, Дж. Поустом, В. Пранканом, Д. Рапопортом, Д. Ронфельдтом, Б. Сейбу, Д. Снідером, М. Тамкосом, Р. Трентом, І. Фетчером, Е. Фінком, М. Функе, Ф. Фукуямою, Б. Хоффманом, А. Шмідтом та ін. На початку XXI сторіччя окремі закордонні дослідники, для прикладу, Й. Боданські, Т. Гарр, Б. Грекхем, Р. Жаккар, А. Іаффе, Р. Каган, А. Кронін, Б. Нетаньяху, Дж. Пост, Д. Пріст, К. Омае, Д. Смок, Р. Хатчингс, Н. Хомскі, Х. Хоффмайстер та інші, вивчали проблеми співвідношення міжнародної терористичної діяльності та процесу глобалізації.
Останнім часом, очевидно, підвищився інтерес до подій, пов’язаних із тероризмом, у засобах масової інформації. До прикладу, на сьогоднішній день на деяких Internet сайтах організовані дискусії, конференції, дослідження, опитування щодо означеної у дисертації тематики в он-лайн режимах. З-поміж найпоширеніших, необхідно виділити такі: www.waaf.ru – Всесвітній антикримінальний та антитерористичний форум; www.ecrats.com – Регіональна антитерористична структура Шанхайської організації співпраці; www.antiterunity.org – International Antiterrorism Unity (IAU); www.guardantiterror.ru – проект «Антитеррор: борьба с терроризмом – наше общее дело»; www.scribd.com – PATUnits (Private Anti-Terrorist Units) та ін.
Віддаючи належне авторам, які осмислювали важливі аспекти тероризму, тим не менше, констатуємо відсутність в Україні такого системного філософсько-правового дослідження, яке б розкривало сутнісну специфіку міжнародного тероризму та квазіфілософський характер його теоретичних засад, що спонукає до філософсько-правового осмислення міжнародного тероризму та розв’язання проблеми деконструювання його філософії крізь призму природного та позитивного права з правовою орієнтацією на захист життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави, усунення правового та морального нігілізму й забезпечення дії верховенства права.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р., постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки» від 20.12.2006 р. № 1767, «Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років», затверджених наказом МВС України від 05.08.2004 р. № 755, а також у контексті наукових досліджень Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямами: «Розробка методології теорії держави і права, філософії права» (Державний реєстраційний номер 0106U003648); «Проблеми наукового забезпечення професійної діяльності органів внутрішніх справ в умовах розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні» (Державний реєстраційний номер 0106U003639); «Філософсько-правові та теоретико-історичні проблеми державотворення та правотворення в Україні» (Державний реєстраційний номер 0109U007855).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення сутнісної специфіки міжнародного тероризму та філософсько-правове деконструювання його світоглядних засад. Для досягнення мети ставилися наступні завдання:
– здійснити системний аналіз новітніх теоретико-методологічних підходів до терміна «тероризм» як до категорії та суспільного явища;
– дослідити сутність сучасного тероризму у контексті глобалізаційних перетворень;
– охарактеризувати мотиваційну сферу терористів та філософію тероризму;
– диференціювати типологію сучасного тероризму;
– розкрити особливості мережевих структур і виявити специфіку трансформації тероризму у сучасних умовах;
– дати комплексну характеристику об’єктивним факторам, що зумовлюють ескалацію терористичної діяльності у сучасному світі;
– визначити межі та форми деградації морально-етичних і світоглядних проявів свідомості, які призводять до деструктивних наслідків у поширенні насильства і терору;
– відобразити ключові характеристики тероризму крізь призму його зв’язку з іншими проявами насильства;
– здійснити філософсько-правове деконструювання філософії міжнародного тероризму крізь призму природного та позитивного права;
– обґрунтувати пропозиції щодо шляхів і способів протидії тероризму в умовах глобалізаційної динаміки;
– проаналізувати наявні механізми регулювання боротьби з тероризмом у зарубіжних країнах з огляду на можливості використання міжнародного досвіду в Україні.
Об’єктом дослідження є міжнародний тероризм як загрозливе суспільне явище глобального масштабу.
Предметом дослідження є правовий вимір філософії міжнародного тероризму.
Методи дослідження. Розв’язання означених вище завдань потребувало використання системи методів наукового пізнання. Міжнародний тероризм є складним, багатогранним феноменом, вивчення якого потребує комплексної методології, яка б інтегрувала в собі методи та прийоми як класичної (визначення суб`єкта, мети, засобів тероризму), так і некласичної філософії (тероризм як предмет дискурсу, герменевтики; семантика тероризму тощо). Кожен з підходів та методів розкриває окремі аспекти тероризму як категорії та явища, зокрема: феноменологічний – дозволяє розглядати тероризм як «феномен», що не до кінця розкрив себе, який виходить за межі повсякденності, але є атрибутом «життєвого світу» людини і потребує всебічної рефлексії (п. 1.1, п. 2.1, п. 2.5); аксіологічний – ґрунтується на вивченні спотворених цінностей людини, які можуть стати причиною тероризму як способу вирішення конкретних проблем (п. 1.2, п. 2.2, п. 2.3, п. 4.1, п. 5.1); структурно-функціональний – дозволяє розглядати тероризм як певну систему, що має чітко визначені структурні елементи, які виконують різноманітні функції, які призводять до досягнення поставленої мети (п. 2.2, п. 2.4, п. 3.2, п. 3.4, п. 6.1, п. 6.3); діалектичний – допомагає представити тероризм у його суперечливій динаміці, еволюції та розвитку (п. 1.2., п. 2.1, п. 2.3, п. 2.4, п. 3.3, п. 4.1, п. 4.3); екзистенціалістський – спричиняє аналіз внутрішнього світобачення людини, яка сприймає зовнішній соціальний світ як абсурд, як мінливий стан, що потребує подолання. У межах цього підходу особливого значення набувають проблеми життя та смерті, сенсу життя, його цінності (п. 2.5, п. 2.6, п. 4.3, п. 4.5); конфліктологічний – сприяє розглядові тероризму як специфічного прояву соціального конфлікту, що розгортається згідно з визначеними загальними закономірностями (п. 4.1, п. 4.3, п. 5.1, 5.3, п. 6.1, п. 6.2, п. 6.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше з позицій філософії права досліджено феномен міжнародного тероризму, виявлено його сутнісну специфіку та розв’язано проблему деконструювання філософських засад міжнародного тероризму як такого соціального явища, що тісно переплітається з організованою злочинністю і становить джерело підвищеної суспільної небезпеки. В результаті проведеного дослідження сформульовано концептуальні положення, що вирізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення:
уперше:
– запропоновано концепцію філософсько-правового деконструювання світоглядного базису тероризму крізь призму природного та позитивного права;
– обґрунтовано, що філософський базис тероризму не відповідає ані постулатам природного права, ані засадам позитивного права, а також не корелює ні з природно-правовою, ні з позитивно-правовою доктринами. Не витримуючи об’єктиваційного іспиту, світоглядний базис тероризму виступає як квазіфілософія, яка, безпідставно претендуючи на те, аби вважатися філософією, базованою на загальнолюдських цінностях, насправді становить завуальоване деформаційне філософування, покликане на світоглядному рівні обслуговувати ті чи інші політичні програми;
– доведено, що міжнародний тероризм становить складну систему глобального характеру, досліджувати яку доцільно, акцентуючи увагу на тих чи інших підсистемах, залежно від характеру розв’язуваної проблеми. У цьому контексті вперше деконструйовано філософію тероризму як таку, що становить одну з підсистем досліджуваної макросистеми;
– доведено, що термін «тероризм» становить поліфункціональну категорію. Розкрити її змістове наповнення можна лише апелюючи до інтегральної концепції праворозуміння та враховуючи специфіку конкретно-історичних парадигм моралі та світогляду;
удосконалено:
– уявлення щодо характеру дії насильства, реакції на ці дії та їх особливий сенс. Доведено, що специфіка цих показників визначається не тільки в системах моральних цінностей, а й у системах світоглядних орієнтацій, менталітету, культурних традицій, звичаїв, вірувань та переконань;
– визначення тероризму як різновиду протидії агресивних суб’єктів, які не знаходять іншої можливості відстоювати власні інтереси в межах існування прірви між соціально-економічним розвитком у слаборозвинених і найбільш розвинених державах;
– визначення тероризму і терору як специфічних різновидів соціальної дії насильства, однією з передумов існування яких є деструктивні наслідки морально-етичної та світоглядної деградації свідомості як в індивідуальному, так і в суспільному вимірах;
набули подальшого розвитку:
– теза щодо наявності особливого взаємозв’язку між виявом причин насильства в інстинктивізмі, біхевіоризмі та психоаналітичних концепціях, які визначають процеси розвитку уявлень від фізіологічних, біологічних і генетичних аспектів – до факторів «зовнішнього середовища», чинників морально-психологічного, культурологічного і світоглядного характеру;
– трактування тероризму крізь призму глобалізаційних процесів щодо розуміння цього явища. В такому ракурсі досліджено міжнародний масштаб поширення тероризму як однієї із детермінант сучасної глобалізації;
– сутність філософсько-правових засад антитерористичної діяльності в рамках процесів глобалізаційного розвитку, а саме: вдосконалення нормативно-правового регулювання міжнародного співробітництва; актуалізації утворення міжнародного інтерінформаційного простору з метою створення уніфікованої системи контролю і запобігання терористичній діяльності; підвищення рівня національної безпеки щодо боротьби з тероризмом тощо.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані теоретичні положення, пропозиції, рекомендації та висновки можуть бути використані:
– у науково-дослідній роботі при розробці філософсько-правової концепції боротьби з тероризмом у рамках процесів глобалізаційного розвитку; активізації переосмислення причин поширення тероризму та вироблення методології ключових принципів антитерористичної діяльності. Висновки та положення дисертації можуть бути використані під час формування напрямів соціально-гуманітарної політики держави в національному та міжнародному контекстах, на основі соціально-філософського та кримінально-правового дослідження тероризму;
– у правороз’яснювальній та інформаційній сферах: для роз’яснення населенню, а особливо молоді, квазіфілософського характеру тероризму – з метою запобігання втягнення громадян у терористичну діяльність. Отримані знання можна використовувати й для здійснення ситуативного бліц-деконструювання філософії, світогляду терористів в процесі переговорів з ними у ситуаціях захоплення заручників тощо.
Результати дослідження використовуються:
– у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Філософія права», «Історія філософії», «Соціальна філософія», «Кримінальне право», «Кримінологія», а також при підготовці авторських курсів у навчальних закладах (акт впровадження № 2 від 25.01.2011 р.);
– у системі професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів: при проведенні занять з особовим складом Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Західному регіоні в системі позавузівського професійного навчання щодо порядку протидії проявам тероризму, що відповідає пріоритетним напрямам діяльності органів та підрозділів СБ України (в т.ч. військової контррозвідки) на 2011 рік, затвердженого Головою СБ України від 09.12.2010 р. (акт впровадження № 79/14-122 від 09.02.2011 р.); при проведенні занять зі службової підготовки особового складу ГУМВС України у Львівській області щодо порядку протидії проявам тероризму, що відповідає пріоритетним напрямам діяльності ГУМВС у Львівській області, визначених Розпорядженням «Про переведення особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ ГУМВС на посилений варіант несення служби та розгортання оперативного штабу ГУМВС України у Львівській області» щодо реалізації пріоритетів діяльності МВС України на 2011 рік від 21.01.2011 р. (акт впровадження № ПВ/70 від 09.02.2011 р.); при проведенні занять зі службової підготовки особового складу лінійних відділів та УМВС України на Львівській залізниці. Розроблено проект методичних рекомендацій щодо застосування норм чинного законодавства та покращення діяльності співробітників цих підрозділів у сфері протидії проявам тероризму на залізничному транспорті відповідно до «Інтегрованої концепції забезпечення безпеки та правопорядку під час підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу», щодо недопущення здійснення терористичних актів на транспорті, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 р. (акт впровадження № 9/122 від 20.01.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Положення, які викладені в дисертації та виносяться на захист, розроблено автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були апробовані на науково-методичному семінарі кафедри теорії та історії держави і права, міжкафедральному семінарі кафедри філософії та політології і кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ, на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції «Запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням в умовах проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу» (м. Львів, 2009 р.); на засіданні Всеукраїнського круглого столу «Проблеми державотворення та правотворення в Україні» (м. Львів, 2010 р.); на звітній науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, ад’юнктів, здобувачів та курсантів факультету економічної безпеки Львівського державного університету внутрішніх справ «Загальні проблеми правотворення в Україні» (м. Львів, 2010 р.);
на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особливості розвитку правової держави в умовах активізації євроінтеграційних процесів: проблеми теорії і практики» (м. Київ, 2010 р.); на Звітній науково-практичній конференції юридичного факультету (м. Львів, 2010 р.);
на V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених
«Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 2010 р.); на II Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Закарпатські правові читання» (м. Ужгород, 2010 р.); на II Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії перспективи» (м. Сімферополь, 2010 р.);
на міжнародній науковій конференції «Дев’яті осінні читання» (м. Хмельницький, 2010 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративної діяльності» (м. Донецьк, 2010 р.).
Публікації. Результати дослідження викладено у 39 публікаціях, зокрема: 1 одноосібній монографії, у науково-практичному посібнику у співавторстві, 25 наукових статтях у фахових наукових виданнях, а також 12 тезах виступів на конференціях, семінарах, «круглих столах».

Список литературы

ВИСНОВКИ

Актуальність філософсько-правового осмислення міжнародного тероризму у правовому вимірі з акцентуванням на розв’язанні проблеми деконструювання філософії тероризму крізь призму природного та позитивного права повністю підтвердилась. У результаті проведеного дослідження автором сформульовано низку висновків, які мають наукове і прикладне значення:
1. Міжнародний тероризм є органічним породженням сучасного світопорядку та інструментом боротьби різних геополітичних сил, породженням процесу глобалізації, його «зворотний компонент».
На основі комплексного аналізу теоретико-методологічних підходів до розуміння міжнародного тероризму, запропоновано авторське визначення останнього як еманації Зла в буття людства, спроби перетворення деструктивної ілюзії на дійсність завдяки суспільно небезпечній діяльності, яка супроводжується максимальним резонансом та полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні або загрозі застосування насильства і спрямована на привернення уваги до певних поглядів, одержання, утримання влади у суспільстві або тиск на владні структури з метою прийняття (неприйняття) ними бажаних для терористів рішень.
2. Міжнародний тероризм є багатогранним, багатоаспектним і полікаузальним явищем зі складною структурою та широкими мотиваційними компонентами. Сучасний тероризм (тероризм початку XXI сторіччя) є наслідком деконструктивних елементів глобалізації. З тероризмом межують процеси та явища, що характеризуються використанням збройного насильства, в ході яких застосовуються прийоми та засоби, схожі з тими, що використовують терористи.
3. Міжнародний тероризм є проявом міжгрупового конфлікту. Дослідження феномена тероризму дозволяє стверджувати, що сучасний тероризм є проявом конфлікту між культурами і типами культур. Новітні прояви міжнародного тероризму частіше за все асоціюються з поняттям асиметричного конфлікту, що, на відміну від симетричного, є дисфункціональним і потребує негайного усунення.
4. Сучасний тероризм класифіковано за родовими та видовими ознаками: соціально-політичний (соціально-революційний та соціально-реакційний), етнополітичний (сепаратистський, інтеграційний, репресивний), світоглядний (релігійний, атеїстичний, антиглобалістський тощо) та технологічний (із застосуванням зброї масового ураження, комп’ютерних систем та комунікаційних мереж тощо). Вказані види тероризму розподілено на підвиди за такими критеріями: територія вчинення, рівень організації, об’єкти вчинення, види цілей, види діяльності, засоби вчинення.
5. Основними детермінантами активізації тероризму в умовах глобалізаційної динаміки є: соціогуманітарні (зіткнення модерністської і традиційної культур; поширення культурної експансії провідних країн світу; підвищення ролі та значення засобів масової інформації, які значною мірою сприяють формуванню іміджу терористів тощо); соціально-економічні (швидкоплинний розвиток і поглиблення різниці між багатими й бідними у внутрішньодержавному і міжнародному масштабах; бажання перерозподілу певних життєвих та природних ресурсів; комерціалізація всіх сторін життя тощо), релігійні (тоталітаризація релігійної свідомості; квазірелігійний характер терористичної діяльності тощо), етнічні (ксенофобія; зверхнє ставлення до представників інших етносів; існування таємних і напівтаємних сепаратистських організацій тощо), психологічні (деструктивний модус буття; відмінності в менталітеті; своєрідна групова мораль тощо).
6. Філософія тероризму не відповідає ані постулатам природного права, ані засадам позитивного права, а також не корелює ні з природно-правовою, ні з позитивно-правовою доктринами. Не витримуючи об’єктиваційного іспиту, світоглядний базис тероризму виступає як квазіфілософія, яка безпідставно претендуючи на те, аби вважатися філософією, базованою на загальнолюдських цінностях, насправді становить завуальоване філософування, призначене на світоглядному рівні обслуговувати ті чи інші політичні програми. Являючи собою спотворення постулатів Божого права та будучи втілювана терористичними методами, ця квазіфілософія заявляє про себе як така, що не вписується не лише у рамки позитивного, а й природного права.
7. Національні державні кордони стали вузькими для терористів, організації, що здійснювали тактику насильницьких дій, перетворилися в певний аналог до корпоративних об’єднань зі своєю чітко вибудованою ієрархічною структурою.
Мережеві організації, до яких належать і терористичні, реалізують концептуальне цілепокладання: якщо один кластер мережі зруйновано, решта може продовжити функціонування. Становлення таких мережевих структур кардинально трансформувало самі умови глобального протистояння. Мережеві структури, уникаючи прямого силового протистояння, зорієнтовані, передусім, на підрив наявних центрів світового панування. При цьому терористичні акти почали набувати системного характеру, а терористичні співтовариства синхронізувати свої дії. Це дає підстави стверджувати про глобалізацію тероризму.
8. Вивчення тенденцій, що впливають на розвиток сучасного тероризму як негативного соціально-політичного явища показує, що сьогодні він перетворився на багатоплановий та надзвичайно небезпечний і довготривалий чинник. Цей чинник вкрай негативно позначається на розвитку світового співтовариства, справляє на нього істотний вплив, що дестабілізує ситуацію у різних регіонах планети, гальмуючи елементарні цивілізаційні процеси, поглиблюючи соціально-економічні кризи, доводячи до стагнаційного рівня можливості вирішення життєво важливих проблем суспільства, держави і особи.
9. Якщо у минулому під терором розуміли дії проти окремих осіб або груп, то тепер широкого розповсюдження набув терор проти народів і держав, здійснюваний не тільки добре організованими і технічно оснащеними структурами, зокрема державними і міжнародними, а й державами-агресорами проти інших країн, «винних», на їх думку, в потуранні терористам. Таким чином, з плином часу змінювалося уявлення про суть, мету, суб’єктів і об’єкти терористичних дій. Емоційне розуміння того факту, що терор не має виправдання, часто не дозволяє усвідомити, що він має об’єктивні причини. Боротьба з міжнародним тероризмом залишається у наш час не тільки практичною проблемою, а й предметом поглиблених наукових досліджень, вирішення яких багато в чому визначатиме шляхи подальшого розвитку багатьох країн світу. При цьому забезпечення захисту особи, суспільства і держави від терористичної діяльності – процес перманентний. З часом змінюються лише масштаби, форми діяльності і прояви тероризму, а він, як явище суспільно-політичного життя, залишається незмінним за своєю суттю. Це вимагає постійного моніторингу ситуації, безперервного наукового осмислення шляхів боротьби зі злочинцями в обстановці, що реально склалася.
10. У нових умовах слід переглянути багато панівних у минулому поглядів на способи і методи забезпечення безпеки, встановлення і підтримання стабільності на регіональному та глобальному рівнях. Як найважливіше завдання розглядається надійне протистояння міжнародному тероризму. Для того щоб така протидія була ефективною, необхідна консолідація всіх розсудливих сил на планеті.
11. У сучасних умовах світові війни і відкриті конфлікти між державами, як інструмент перерозподілу світу або захоплення територій, відходять у минуле. В умовах глобалізації визначальною стає боротьба за сфери впливу і ринки збуту, за першість у глобальній світовій економічній системі, інколи вона набуває локального характеру. Для цієї мети, разом з економічними важелями, деякі держави використовують терористичні методи, які називають «війною низької інтенсивності».
Міжнародний тероризм стає прототипом майбутніх воєн, виступаючи активною формою таємної війни і ефективним інструментом зовнішньої політики. Терористичні способи ведення війни мають порівняно низький ризик як у політичній, так і в матеріальній площинах, оскільки вартість фінансування цих дій є значно меншою від витрат, потрібних для повноцінного оснащення і навчання регулярної армії, здатної вести бойові дії. Такий компонент, як війна з низьким ризиком, неодмінно враховується в сучасних умовах, коли ядерна війна практично неможлива і не може мати переможців, сучасний тероризм стає однією з форм зовнішньої політики.
12. Не можна боротися з тероризмом, розглядаючи його поза злочинністю, окремо від загальної криміногенної ситуації в тій чи іншій державі. Тероризм – це частина злочинності, а якщо мати на увазі ще і пов’язані з тероризмом злочини, то доволі вагома частина. Вивчаючи в цьому розумінні тероризм, необхідно проводити відповідні кримінологічні дослідження.
Саме кримінологія має у своєму розпорядженні арсенал засобів і методів аналізу й узагальнення явищ, у тому числі і особливо суспільно небезпечних. При цьому, кримінологія виробила свій погляд на управління процесами боротьби зі злочинністю. Коли справа стосується організації боротьби з тероризмом, одне з її завдань, – зміцнення зв’язків із наукою управління. Кримінологія й управління з єдиних позицій систематизують відносини «злочинність – тероризм» й управління у сфері боротьби з тероризмом як виду (сегменту) злочинності. При цьому розробляється спільна для цих наук концепція.
Центральне місце у тандемі «кримінологія і управління» займає проблема соціальної зумовленості й обґрунтованості кримінологічних управлінських рішень, що дозволяє стверджувати про основи кримінологічного управління процесами боротьби з тероризмом. Управлінські рішення повинні бути конкретними і торкатися саме тероризму. Акцент завжди повинен зміщуватися у бік протидії тероризму. Ці рішення мають бути конкретними і визначати, що потрібно робити і як це повинно бути виконано.
13. Зміст управлінських рішень, що стосуються організації боротьби з тероризмом, повинен співвідноситися з криміногенною ситуацією і соціальною реальністю. Тільки за таких умов можна розраховувати на їх ефективність. Такі рішення повинні базуватися на результатах наукових досліджень не тільки у сфері кримінології, кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності, а й філософії права, соціології, економіки, деяких інших галузей знань.
14. Здійснювані заходи у сфері боротьби з міжнародною терористичною загрозою ще не відповідають за свою адекватністю і результативністю потенційним та неочікуваним небезпекам. Превентивні заходи, здебільшого, носять розрізнений характер і не встигають за розвитком терористично-кримінальних процесів через певні ідеологічні розбіжності, формалізовані процедури ухвалення рішень, слабку взаємодію між численними міжнародними як урядовими, так і громадськими організаціями. «Мозкові» штаби мережевих транснаціональних кримінальних організацій у своїх діях часто бувають консолідованішими, мобільнішими, інформованішими та енергійнішими.
15. Систему антитерористичної боротьби, яка являє собою важливий елемент забезпечення національної безпеки, пропонується розглядати на трьох рівнях: міжнародному, регіональному та державному. Обґрунтовано, що система антитерористичної боротьби має базуватися на принципах філософсько-правового наукового й об’єктивного підходу до дослідження і оцінки всієї сукупності явищ, охоплюваних поняттям «тероризм»; неприпустимості політики «подвійних» стандартів в оцінці тероризму; реалістичного прогнозування сучасного тероризму; критичного аналізу історичного досвіду боротьби з тероризмом; правових основ і норм (міжнародного права й національно-державних законодавств); наступальності, безперервності й безкомпромісності. На філософсько-правових засадах запропоновано практичні способи протидії тероризму в умовах світу, що глобалізується (розвиток міжнародного співробітництва, удосконалення нормативно-правової бази, створення трансрегіонального інтерактивного інформаційного кіберпростору, оптимізація інституційної складової боротьби з тероризмом, координація дій силових структур держави, удосконалення системи контролю за тероризмом тощо). Наголошується, що ефективну боротьбу з тероризмом неможливо вести винятково силовими методами та завдяки державним інститутам. У боротьбу з тероризмом свій внесок має зробити і громадянське суспільство, нетерпиме до політичного радикалізму та ідеологічних крайнощів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артамонов И. И. Терроризм : способы предотвращения, методика расследования / Иван Иванович Артамонов. – М. : Изд-во И.И. Шумилова, 2002. – С. 29–33.
2. Петрищев В. Е. Заметки о терроризме / Виктор Евгеньевич Петрищев. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – С. 11.
3. Большой энциклопедический словарь / глав. ред. А. М. Прохорова. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1997. – С. 1197.
4. Цит. за : Бельков О. Международный терроризм – слова и смыслы /
О. Бельков // Власть. – 2002. – № 2. – С. 17–18.
5. Багрій-Шахматов Л. В. Постатейний науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / Л. В. Багрій-Шахматов,
С. І. Бердяга. – К. : Юстиніан, 2006. – 488 с. – (Серія «Закон і коментар»).
6. О противодействии терроризму: Федеральный закон Российской Федерации от 6 марта 2006 г. № 35-ФЗ. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.rg.ru.
7. Хоффман Б. Терроризм: взгляд изнутри / Брюс Хоффман. – М.: Ультра. Культура, 2003. – С. 32–33, 39–40, 6.
8. Див. : U.S. Department of State, Office of the Ambassador at Large for Counter-Terrorism, Patterns of Global Terrorism. – Wach., 1988. – P. 19–20.
9. Ganor B. Defining Terrorism : Is One Man’s Terrorist Another Man’s Freedom Fighter? / B. Ganor // IST Papers on Terrorism. – Jerusalem, Israel : The International Polisy Instutute for Counter-Terrorism, The Interdisciplinary Center, Herzliya, Israel. – 2002. – P. 9–10.
10. Falk R. Revolutionaries and Functionaries. The Dual Face of Terrorism / Richard Falk. – N.Y., 1988. – P. 71, 14.
11. Див. : Белая книга Российских спецслужб / [ред. кол. : Е. И. Алаев, В. П. Анищев, А. П. Большов и др.]; [2-е изд., перераб.]. – М. : Обозреватель, 1996. – 268 c.
12. Див. : Будницкий О. В. История терроризма в России / Олег Витальевич Будницкий. – Ростов н/Д. : Феникс, 1996; Ляшенко Л. М. История терроризма в России в документах, исследованиях / Л. М.Ляшенко // Вопросы истории. – 1998. – № 6; Кошель П. А. История российского терроризма / Петр Агеевич Кошель. – М. : Голос, 1995; Суворов А. И. Политический терроризм в России XIX – начала XX веков. Истоки, структура, особенности / А. И. Суворов // Социологические иссследования. – 2002. – №7; Жухрай В. М. Террор. Гении и жертвы / Владимир Михайлович Жухрай. – М., 2002.
13. Див. : Грачев А. С. Глобальный терроризм / А. С. Грачев. – М. : Прогресс., 1988; Замковой В. И. Терроризм – глобальная проблема современности / В. И. Замковой, К. М. Ильченков. – М., 1996; Ильинский И. О терроре и терроризме: природа, сущность, причины, проявления / И. Ильинский // Безопасность. – 2001. – № 7–12; Кикоть В. Я. Современный терроризм: анализ основных направлений / В. Я. Кикоть, Е. П. Кожушко. – Минск, 2000; Петрищев В. Е. Заметки о терроризме / Виктор Евгеньевич Петрищев. – Москва, 2001.
14. Див. : Баранов П. П. Государственная политика борьбы с терроризмом: региональные аспекты и проблемы правового обеспечения / П. П. Баранов // Антитеррор. – 2002. – № 1; Емельянов В. П. Терроризм и преступление с признаками терроризма / Вячеслав Павлович Емельянов. – СПб., 2002; Литвинов Н. Д. Террористическая организация: формирование и деятельность (политико-правовой анализ) / Николай Дмитриевич Литвинов. – Воронеж : ВИ МВД России, 1999; Лунеев В. В. Организованная преступность, уголовный терроризм в условиях глобализации / В. В. Лунеев // Социс., 2002. – № 5; Устинов В. В. Обвиняется терроризм / Владимир Васильевич Устинов. – М. : Олма-Пресс, 2002.
15. Див. : Авдеев Ю. И. Терроризм как социально-политическое явление / Ю. И. Авдеев // Современный терроризм: состояние и перспективы. – М., 2000; Дементьев И. В. Феномен политического терроризма: концептуальный аспект / И. В. Дементьев // Социологические исследования. – 1991. – № 11; Лазарев Н. Я. Терроризм как тип политического поведения / Н. Я. Лазарев // Социс. – 1993. – № 4; Примаков Е. М. Мир после 11 сентября / Евгений Максимович Примаков. – М. : Мысль, 2002.
16. Див. : Антонян Ю. М. Проблемы природы и причин современного терроризма / Ю. М. Антонян // Антитеррор. – 2002. – № 1; Афанасьев Н. Н. Идеология терроризма / Н. Н. Афанасьев // Социально-гуманитарные знания. – 2002. – № 1; Витюк В. В. Терроризм постперестроечной эпохи / В. В. Витюк // Социологические исследования. – 1993. – № 7; Дмитриев А. В. Насилие. Социологический анализ / А. В. Дмитриев, И. Ю. Залысин. – М. : Рос. полит. энциклопедия, 2000; Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием /Сергей Георгиевич Кара-Мурза. – Москва : Эксмо-Пресс, 2001; Ольшанский Д. В. Психология терроризма / Дмитрий Вадимович Ольшанский. – С-Пб. : Питер, 2002.
17. Канцелярук Б. І. Наукове пізнання у «викликах» часу / Б. І. Канцелярук // Дослідження світової політики : Зб. наук. праць, 2003. – Вип. 24. – С. 11–13.
18. Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по девяностые годы / Пол Джонсон. – М. : Анубис ТОО «ВИЛАД», 1995. – Ч. 1. – С. 31.
19. Див. : International Terrorism: the Other World War // International Terrorism. Characteristics, Causes, Controls. – University of South Carolina, 1990.
20. Див. : Twelve against Empire : The Anti-Imperialists, 1898. – 1900. – New York, 1968.
21. Див. : The End of American Exceptionalism // The Public Interest. – 1975. – Fall.
22. Див. : Starting at Zero : U.S. Foreign Policy for the 1990-s – In : U.S. // Foreign Policy After the Cold War.; еd. by Brad Roberts. – MIT Press. – 1992.
23. Див. : Global Civil Society. Oxford. – 2001.
24. Див. : American Foreign Policy Since World War. – Washington : CQ Press, 2000.
25. Див. : The Benevolent Empire // American Foreign Policy 00/01 / еd. by G. Hastedt. – Guilford: Dushkin/Mc Graw-Hill, 2000.
26. Foreign Policy and Domestic Scandal // American Foreign Policy 00/01. – 2000.
27. Aliening on Saddam // The Washington Quarterly. – Summer 1998. – Vol. 21. – № 3.
28. Arafat and the Uses of Terror // Commentary, 1997. – Vol. 103. – № 5.
29. Oslo : The Peacemongers Return // Commentary, 2001. – Vol. 112. – № 3.
30. The Danger Within : Militant Islamin America // Commentary, 2001. –
Vol. 112. – № 4.
31. Див. : Запад уникален, но не универсален // Международная экономика и международные отношения. – 1997. – № 8. – С. 23 – 25.
32. The Endof the American Era : US Foreign Policy and the Geopolitics of the Twenty-First Century. – N.Y. – 2002.
33. Валлерстайн И. Рождение и будущая кончина капиталистической миросистемы: концептуальная основа сравнительного анализа // Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / Иммануэль Валлерстайн; пер. с англ. П. M. Кудюкина. – С-Пб. : Университетская книга, 2001. – 416 с.
34. Див. : The changing face of terrorism // Intern. Politik u. Ges. – Bonn. – 2000.
35. Див. : The cost of terror // New Zealand law J. – Wellington, 2001. – № 11.
36. Див. : Deterrence and Influence in Counterterrorism : a component in the War on al Kajeda. – 2002.
37. Антонян Ю. М. Терроризм : Криминологическое и уголовно-правовое исследование / Юрий Миронович Антонян. – Москва., Издательство «Щит-М», 1998. – 306 с.
38. Терроризм : поиск решения проблемы // США : экономика, политика, идеология. - 1991. ––№ 1. – С. 40.
39. Ляхов Е. Г. Терроризм и межгосударственные отношения / Евгений Григорьевич Ляхов. – М. : Международные отношения, 1991. – С. 68.
40. Див. : Поздняя античность и современность : опыт сравнительного политического анализа // Политические исследования. – М., 2003. – № 14.
41. Максименко В. Соблазн и иллюзия глобального управления / Владимир Максименко// ProetContra. – 2002. – Т. 7. – № 4. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – [uisrussia.msu.ru].
42. Див. : Критерий современности в политике. Национальный интерес. Заочный «круглый стол» // Политические исследования. – 1995. – № 1. – С 7.
43. Чешков М. А. Глобальный контекст постсоветской России : Очерки теории и методологии мироцелостности / Марат Александрович Чешков; Моск. обществ. науч. фонд, Центр конвертируемого образования. – М. : Издат. центр науч. и учеб. программ, 1999. – 300 с.
44. Владимиров А. О войнах третьего тысячелетия (цивилизационный аспект) / А. Владимиров // Власть. – 2002. – № 2. – С. 57.
45. Див. : Изменяются ли Хартлэнд и Римлэнд в результате операции в Афганистане? // Центральная Азия и Кавказ. – 2003. – № 5 (20).
46. Устинов В. Обвиняется терроризм / Владимир Устинов. – Москва : Олма-Пресс, 2002. – 414 с.
47. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом / В. А. Ліпкан, Д. Й. Никифорчук, М. М. Руденко. – К. : Знання України, 2002. – 254 с.
48. Див. : Геополітичний синдром антитероризму. – К.: Політична думка. – 2003.
49. Див. : Криза «подвійного стримання»: американська політична думка про політику США в Перській затоці (кінець 90-х рр. ХХ ст.) // Дослідження світової політики : Зб. наук. праць. – К., 2002. – Вип. 20.
50. Див. : Косовська криза і міжнародне втручання : уроки для Європи // Дослідження світової політики : Зб. наук. праць. – К., 2002. – Вип. 17.
51. Токаревський Г. «Собаки пекла» повертаються / Григорій Токаревський. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – [http://www.politik.org.ua].
52. Гуцало М. Організація протидії сучасному тероризму : навчальний посібник / Марія Гуцало. – К. : Вид-во «Аратта», 2009. – 263 с.
53. Коцур В. В. Глобальний вимір тероризму: історія, уроки, досвід боротьби РФ і світового товариства / В. В. Коцур // Гілея. Науковий вісник. – 2009. – Вип. 27. – С. 383 389.
54. Лакішин Х. М. Феномен тероризму в умовах сучасного глобального розвитку / Х. М. Лакішин // Нова парадигма. Журнал наук. праць. – 2009. – Вип. 83. – С. 168 177.
55. Шевцов С. Терор як форма легітимації / С. Шевцов // Філософська думка. – 2009. – № 5. – С. 90 104.
56. Буткевич С. А. Щодо запобігання та протидії фінансування терроризму / С. А. Буткевич // Право і безпека. – 2009. – № 1. – С. 55 59.
57. Cемикін М. В. Кримінальна відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М. В. Cемикін. – Х., 2004. – 19 с.
58. Новікова Л. В. Кримінальна відповідальність за фінансування тероризму : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Л. В. Новікова. – К., 2007. – 18 с.
59. Смазнова І. С. Філософсько-правовий аналіз тероризму та боротьби з ним : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 «Філософія права» / І. С. Смазнова. – К., 2007. – 18 с.
60. Деменко А. М. Феномен тероризму в умовах глобалізаційної динаміки (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / А. М. Деменко. – Х., 2008. – 19 с.
61. Телешун С.О. Сучасний тероризм – українські реалії / С. О. Телешун // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1. – С. 166.
62. Див. : Bell J.B. Strategy, Tactics, and terror : An Irish perspective / J. B. Bell // International terrorism /edited by Y. Alexander. – New-York : Praeger, 1975; Jenkins B. International terrorism : a new mode of conflict / B. Jenkins. – LosAngeles, 1975; Wilkinson P. Trends in International Terrorismand the American response / P. Wilkinson // Terrorism and International Order; edited by L. Freedman. – London, 1986.
63. Див. : Corrado R. Ethics and ideological Terrorism in Western Europe /
R. Corrado, R. Evans // The politics of terrorism / editor by M. Stohl. – N.Y., Dekker, 1988; Worderman F. Terrorism : Motive, Tatter, Strategies /
F. Worderman. – Frankfurt, 1979.
64. Див. : Bodansky Y. Target America : Terrorism in U.S. today / Y. Bodansky. – New-York : S.P.I. Books, 1995; Laqueur W. The New Terrorism: Fanaticism and the Arm of mass Destruction / W. Laqueur. – Boston, 1999.
65. Див. : Bell J. A time of terror: how democratic societies respond to revolutionary violence / J. Bell. – N.Y. : Basic Books, 1978. – 292 p.; Bonante L. Terrorism and international analysis / L. Bonante // Terrorism: an International Journal. – 1979. – V. 3. – № 1–2.; Buckelew A. H. Terrorism & the American response / A. H. Buckelew. – San Rafael (Cal.) : MIRA, 1984. – IV. – 161 p.; Dispot L. La machine a terreur / L. Dispot. – P. : Grasset, 1978. – 304 p.; Johnson Ch. Perspectives on Terrorism / Ch. Johnson // The Terrorism Reader; Laqueur W. – L.: Wildwood, 1978.; Joyner C. In Search of an Anti-Terrorism Policy : Lessons from the Reagan Era / C. Joyner // Terrorism. – 1988. – № 1. – C. 25–40.; Laquer W. Reflections on Terrorism / W. Laquer // Foreign Affairs, Fall, 1986. – V. 65. – № 1. – P. 86–101.; Laqueur W. Terrorism / W. Laqueur. – L.: Michael Joseph, 1977. – 251 p.; Nawaz M. K. Legal control of International terrorism / M. K. Nawaz, G. Singh // The Indian Journal of International Law. – Vol. XVII. – 1977. – № 1. – P. 68–80.; O’Sullivan N. Terrorism, ideology and democracy/ N. O’Sullivan // Terrorism, ideology and revolution : The origins of modern political violence. – Brighton, 1986.; Patterns of International Terrorism : 1980 // CIA, PA 81-10 163 U. – 1981. – June.; Rosen S.J. Measures against International terrorism / S.J. Rosen, R. Frank // International Terrorism & World Security. – L., 1975. – P. 10–23.; Rosie G. The directory of international terrorism / Add. Research by Rosie P. – Edinburgh : Mainstream, 1986. – 310 p.; Segaller S. Unvisible armies : Terrorism into the 1990-s / S. Segaller. – L. : Joseph, 1986.; Terrorism : Theory and practice /Alexander Y. Boulder : Westview press, 1979. – 280 p.; The future of political violence : Destabilization, disorder & terrorism / еd. by Clutterbuck R. – Basingstoke. – L.: Macmillan, 1986.; Waugh W. L. International terrorism : How nations respond to terrorists / W. L. Waugh. – Salisbary: Doc. publ., 1982.; Wilkinson P. Fighting the hydra: International terrorism and the rule of law / P. Wilkinson // Terrorism, ideology and revolution : The origins of modern political violence. – Brighton, 1986.; Wilkinson P. Political terrorism / P. Wilkinson. – N.Y. : John Wizey&Sons, 1974. – 159 p.
66. Допилка С.О. Уголовная ответственность за терроризм и пиратство на море : дис. канд. юрид. наук : 12.00.08 / Светлана Олеговна Допилка; Одесский ун-т им. И. И. Мечникова. – Одесса, 1993. – 192 с.
67. Див. : Емельянов В. П. Терроризм и преступления террористической направленности / В. П. Емельянов. – Х. : Рубикон, 1997. – 176 с.; Ємельянов В. П. Злочини терористичної спрямованості / В. П. Ємельянов; Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності Академії правових наук України. – Х., 1997. – 160 с.; Емельянов В. П. Терроризм – как явление и как состав преступления / В. П. Емельянов. – Х. : Право, 1999. – 272 с.; Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования (уголовно-правовое исследование) / В. П. Емельянов. – М. : NOTABENE, 2000. – 320 с.; Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования (уголовно-правовое исследование) / В. П. Емельянов. –
С-Пб : Юридический центр Пресс, 2002. – 291 с.
68. Мохончук С. М. Уголовная ответственность за терроризм : дис. на соиск. уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / С. М. Мохончук.– Х., Университет внутренних дел МВД Украины, 2000. – 186 с.
69. Див. : Антипенко В. Ф. Сучасний тероризм : стан і шляхи його запобігання в Україні : автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / Володимир Федорович Антипенко; НАН України. – К., 1999.; Антипенко В. Ф. Современный терроризм : состояние и возможности его упреждения (криминологическое исследование) / Владимир Федорович Антипенко. – К., 1998. – 191 с.; Антипенко В. Ф. Тероризм : кримінологічна та кримінально-правова характеристика / Володимир Федорович Антипенко. – К. : НБУВ, 1999. – 60 с.; Антипенко В. Ф. Борьба с современным терроризмом : международно-правовые подходы / Владимир Федорович Антипенко. – К. : НБУВ; Юнона-М, 2002. – 723 с.
70. Іванов Ю. А. Міжнародно-правове регулювання боротьби з тероризмом у сучасних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 / Ю. А. Іванов. – К., НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 1999. – 20 с.
71. Мошкова Л. І. Феномен виникнення та проявів тероризму в сучасних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.04 / Л. І. Мошкова. – Одеса : Одес. нац. юрид. акад, 2001. – 24 с.
72. Ольшанский Д. В. Психология терроризма / Дмитрий Вадимович Ольшанский. – С-Пб. : Питер : Питер принт, 2002. – 286 с.
73. Див. : Боков А. В. Организация борьбы с преступностью / Александр Викторович Боков. – М., 2003. – С. 8; Орлов В. Г. Опыт борьбы с терроризмом в России / В. Г. Орлов // Терроризм в России : Сб. стат. – Краснодар, 2005. – С. 44–52.
74. Аванесов Г. А. Наука криминология : накопленный опыт, современные проблемы, перспективы развития / Г. А. Аванесов // Криминологический журнал. – 2004. – № 1. – С. 5.
75. Вахрушев С. А. Терроризм в России : исторический аспект / С. А. Вахрушев, А. В. Елинский; [в кн. : 200 лет МВД России]. – Руза, 2002. – С. 74 80.
76. Корецкий Д. А. Идеологические проблемы борьбы с преступностью / Д. А. Корецкий // Законность. – 2004. – № 5. – С. 2.
77. Побегайло Э. Ф. Современная криминологическая ситуация и кризис российской уголовной политики / Э. Ф. Побегайло // Российский криминологический взгляд. – 2005. – № 1. – С. 23.
78. Баранов П. П. Государственная политика борьбы с терроризмом : региональные аспекты и проблемы правового обеспечения / П. П. Баранов // Антитеррор. – 2002. – № 1. – С. 26.
79. Суворов В. Л. Международный терроризм как феномен XX века : эволюция форм и этапы борьбы с мировым злом / В. Л. Суворов // Закон и право. – 1999. – № 2. – С. 6.
80. Ефиров С. А. Терроризм в современном капиталистическом обществе / С. А. Ефиров. – Москва, 1980. – Вып. 1. – С. 6.
81. Madloch H. Trojanisches Pferd der Imperialismus. Terroristen-Spie gesellen der Reaktion / H. Madloch // Horizont. (Berlin). – 1979. – № 21. – S. 8–10.
82. Диспо Л. Машина террора / Л. Диспо // Терроризм в современном капиталистическом обществе. – Вып. 1. – М., 1980. – С. 226.
83. Деникер Г. Стратегия антитеррора : факты, выборы, требования. Новые пути борьбы с терроризмом / Г. Деникер // Терроризм в современном капиталистическом обществе. – М., 1982. – Вып. 2. – С. 76–80.
84. Горбунов А. С. К вопросу о классификации терроризма / А. С. Горбунов // Московский журнал международного права. – 1993. – № 1. – С. 53.
85. Див. : Ляхов Е. Г. Политика терроризма – политика насилия и агрессии / Евгений Григорьевич Ляхов. – М., 1987; Миньковский Г. М. Характеристика терроризма и некоторые направления повышения эффективности борьбы с ним / Г. М. Миньковский, В. П. Ревин // Государство и право. – 1977. – № 8. – С. 84–91; Безопасность человека и преступность: материалы научно-практ. конфер. в Санкт-Петербургском юридическом институте // Государство и право. – 1995. – № 12; Лазарев Н. Я. Терроризм как тип политического поведения / Н. Я. Лазарев // Социологические исследования. – 1995. – № 8; Слинько А. А. Терроризм : психологические корни и правовые оценки / А. А. Слинько // Государство и право. – 1995. – № 4. – С. 27.
86. Лунеев В. В. Выступление на «круглом столе» журнала «Государство и право» «Терроризм: психологические корни и правовые оценки» / В. В. Лунеев // Государство и право. – 1995. – № 4. – С. 27.
87. Ляхов Е. Г. Политика терроризма – политика насилия и агрессии / Евгений Григорьевич Ляхов. – М., 1987. – С. 26.
88. Миньковский Г. М. Характеристика терроризма и некоторые направления повышения эффективности борьбы с ним / Г. М. Миньковский, В. П. Ревин // Государство и право. – 1977. –
№ 8. – С. 84.
89. Задорожнюк И. Е. Выступление на «круглом столе» журнала «Государство и право» : «Терроризм : психологические корни и правовые оценки»/ И. Е. Задорожнюк // Государство и право. – 1995. – № 4. – С. 23.
90. Кудрявцев С. В. Конфликт и насильственное преступление /
С. В. Кудрявцев. – М., 1991. – С. 14.
91. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / отв. ред. В. И. Радченко; науч. ред. А. С. Михлин, И. В. Шмаров. – М. : Вердикт, 1996. – 647 с.
92. Боков А. В. Классификация террористических актов и типология террористов / А. В. Боков // Антитеррор. – 2003. – № 1. – С. 18.
93. Ласкин Ю. И. Террористические преступления общеуголовного характера / Ю. И. Ласкин // Вестник Ставропольского государственного университета. – 2004. – № 2. – С. 46.
94. Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования (уголовно-правовое исследование) / Вячеслав Павлович Емельянов. – М., 2001. – С. 7–8.
95. Исаков А. С. Экстремизм и террористические преступления / А. С. Исаков; [В кн. : Терроризм. Уголовно-правовое исследование : Сборник научных трудов]. – М., 2003. – С. 44–45.
96. Абельцев С. Н. Проблемы криминального насилия (защита граждан от преступных посягательств) / Сергей Николаевич Абельцев. – Коломна, 2002. – С. 181–182
97. Абельцев С. Н. Терроризм в системе преступного насилия / С. Н. Абельцев // Антитеррор. – 2002. – № 1. – С. 46–48.
98. Гундарь Е. С. Терроризм как форма политического экстремизма /
Е. С. Гундарь // Антитеррор. – 2003. – № 1. – С. 104.
99. Ревин В. П. Международный терроризм : актуальные проблемы совершенствования международного сотрудничества / В. П. Ревин // Антитеррор. – 2002. – № 1. – С. 37.
100. Лише за останні роки опубліковано низку праць, зокрема такі : Будницкий О. В. Терроризм в российском освободительном движении: идеология, этика, психология (вторая половина XIX – начало XX вв.) / Олег Витальевич Будницкий. – М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН). 2000; Витюк В. В. Левый экстремизм на Западе : история и современность / В. В. Витюк, С. А. Эфиров. – М. : Наука, 1987; Жариков К. В. Терроризм и террористы : Исторический справочник / К. В. Жариков; под общ. ред. А. Е. Тараса. – Мн. : Харвест, 1999; История терроризма в России в документах, биографиях, исследованиях / сост. О.В. Будницкий. – Ростов-на-Дону, 1996; Кожушко Е. П. Современный терроризм : Анализ основных направлений / Е. П. Кожушко; под общ. ред. А .Е. Тараса. – Мн. : Харвест, 2000; Кошель П.А. История российского терроризма / Петр Агеевич Кошель. – М. : Голос, 1995; Кропоткин П.А. Записки революционера / П. А. Кропоткин. – М., 1990; Лунеев В. В. Политическая преступность в России : прошлое и настоящее / Виктор Васильевич Лунеев // Общественные науки и современность. 1999. – № 5; Прайсман А. Г. Террористы и революционеры, охранники и провокаторы / Леонид Григорьевич Прайсман. – М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2001; Политическая полиция и политический террор в России (Вторая половина XIX – начало XX вв.) : сборник документов. Серия «Первая публикация». – М. : АИРО – XX, 2001; Террор и антитеррор : покушения, взрывы, убийства / авт. сост. Т. И. Ревяко. – Минск, 1997; Терроризм в российском освободительном движении : идеология, этика, психология (вторая половина XIX – начало XX вв.). – М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2000.
101. Баранов А. С. Терроризм и гражданское мученичество в европейской политической культуре Нового и Новейшего времени / А. С. Баранов. – Общественные науки сегодня. – 2004. – № 1. – С. 77 78.
102. Цит. за : Терроризм и религия / под ред. В. Н. Кудрявцева. – М. : Наука, 2005. – С. 165.
103. Dobson Ch., Payne R. The Carlos Complex : A pettern of Violence L. : Hodder & Stoughton, 1977. – 254 p.
104. Див. : Можейко И. В. Пираты, корсары, рейдеры [Текст] : очерки истории пиратства в Индийском океане и южных морях (XV XX вв.) / Игорь Всеволодович Можейко; [3-е изд., доп.]. – М. : Наука, 1991. – 347 с; Можейко И. В. Западный ветер – ясная погода / Игорь Всеволодович Можейко. – М. : ООО «Издательство ACT», 2001. – 541 с.
105. Dispot L. La machine a terreur / L. Dispot. – P. : Grasset, 1978. – 304 p.
106. Selzer M. Terroristchic : Anexploration of violence in the seventies /
M. Selzer. – N.Y. : Hawthorn books, 1979. – 206 p.
107. Laquer W. Terrorism / W. Laquer. – L. : Micheael Joseph, 1977. – P. 146.
108. Цит. за : Эфиров С. А. Покушение на будущее / Светозар Александрович Эфиров. – М. : Мол. гвардия, 1984. – 204 с.
109. Див. детальніше : Слинько А. А. Терроризм и кризис политической системы (1980 1993 рр.) / А. А. Слинько // Латинская Америка. – 1994. – № 5. – С. 44 50.
110. Bell J. B. A time of terror : How democratic societies respond to revolutionary violence / J. B. Bell. – NewYork, 1978. – P. 167.
111. Див. : Будницкий О. В. История терроризма в России в документах, биографиях, исследованиях / Олег Витальевич Будницкий. – Ростов-на-Дону, 1976. – С. 5–22.
112. Дарчиева Г. С. Террористы в ФРГ (группа Баадера-Майнхофа) /
Г. С. Дарчиева, Я. Немеш. – М., 1980. – С. 103.
113. International terrorism and world security / ed. by Carlton D., Schaerf C. – L. : Helm, 1975. – P. 71.
114. Волкогонов Д. А. Ленин. Политический портрет [Текст] / Дмитрий Антонович Волкогонов; [в 2-х кн.]. – М. : Изд-во «Новости», 1994. – Кн. 1. – 480 c. – (Серия «Вожди»).
115. Антипенко В. Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его упреждения (криминологическое исследование) / Владимир Федорович Антипенко. – К., 1998. – 191 с.
116. Латипов У. Р. Международно-правовая борьба с государственным терроризмом : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / У. Р. Латипов. – М., 1988. – С. 4.
117. Див., напр. : Лазарев Н. Я. Терроризм как тип политического поведения / Н. Я. Лазарев // Социологические исследования. – 1993. – № 8. – С. 32–37.
118. Мирский Г. Экстремизм, терроризм и внутренние конфликты в «третьем мире» / Г. Мирский // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1988. – № 8. – С. 68–74.
119. Див. : Fetscher I. Terrorismus und reaction : Mit einem Anhung A. Bebel : Attentate und Sozial. – Köln : Frankfurt a. M., 1978. – 148 s.; Gluser H. Die Diskussion uber den terrorismus ein dossier // Aus Politic u. Zeitgeschichte. – 1978. – 24 Juni. – № 25. – S. 3–47.
120. Документ ООН, А/АС. 160 / 1 Add / 1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – [www.un.org.ru].
121. Цит. за : Поспелов Б. В. Идеология «левого» радикализма в Японии и ее социально-классовая роль / Б. В. Поспелов // Ежегодник «Япония», 1975. – М. : Наука, 1976. – С. 119.
122. Carlton O. International terrorism and World security / O. Carlton. – L. : Helm, 1975. – P. 71.
123. Patrnogic J. Terrorism and International Law / J. Patrnogic, Z. Meriboute. – San-Remo : Internal. Institute of Humanitarian Law, 1986. – P. 1.
124. Витюк В. В. «Левый» терроризм на Западе : история и современность / В. В. Витюк, С. А. Эфиров. – М. : Наука, 1987. – С. 221.
125. Blishchenko I. Terrorism and International Law / I. Blishchenko,
N. Zdanov. – M. : Progress Publishers, 1984. – P. 39.
126. Словник іншомовних слів / С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. – Київ : Наукова думка, 2000. – 683 с.
127. Alexander Y. Terrorism : Theory and practice / Y. Alexander. – Boulder : Westview press, 1979. – P. 4.
128. Див. : Beichman A. A war without end / A. Beichman //Quadrant Sydney. – 1978. – Vol. 22. – № 7.
129. Bernard L. The Roots of Muslim Rage / Bernard Lewis //Atlantic. – September 1990. – Р. 47 60.
130. Шарп Дж. От диктатуры к демократии / Джин Шарп. Антипутч / Джин Шарп, Брюс Дженкинс; [пер. с англ. Н. Макаровой]; коммент.
Э. Лимонов, А. Цветков, И. Шамир, И. Яшин. – Екатеринбург : Ультра. Культура, 2005. – 221 с.
131. Wilkinson P. Terrorism versus liberal democracy : The problem of response / P. Wilkinson // The new terrorism : For the Institute for the Study of conflict // Gutteridge W. L. : Mansell, 1986. – P. 3.
132. Smith W. International Terrorism / W. Smith // Yearbook of World Affairs, 1977. – Bd. 31. – P. 139.
133. Грачев А. С. Политический экстремизм / А. С. Грачев. – М. : Мысль, 1986. – С. 234.
134. Pierre A. The politics of International Terrorism / A. Pierre // Orbis. – 1976. – Vol. 19. – № 4. – P. 1252.
135. Feary R. Introduction to International Terrorism / R. Feary // International Terrorism in the contemporary World / Livingstone M., Kress L., Wanek M.–L. : Westport, 1978. – P. 1.
136. Tuagi Y. Political Terrorism : National and International dimentions /
Y. Tuagi // Twenty first annual conference of Indian society on International Law. – New Dehli, 1987. – P. 23.
137. Bonanate L. Terrorism and International Analysis / L. Bonanate // Terrorism : an International Journal. – 1979. – Vol. 3. – № 1–2. – P. 56.
138. Див. : Проблемы мира и социализма. – 1981. № 7. – С. 19.
139. Crozier B. A Theory of Conflict / B. Crozier. – L. : Hamilton, 1974. – P. 130.
140. Wilkinson P. Political Terrorism / P. Wilk