ФІНАНСОВО - ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ В УКРАЇНІ ПО ЗАПОБІГАННЮ ТАПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИХ ШЛЯХОМ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

СИМОВ'ЯН Саркіс Ваграмович

УДК 251.72+351.863(477)
На правах рукопису

ФІНАНСОВО - ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ В УКРАЇНІ ПО ЗАПОБІГАННЮ ТАПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИХ ШЛЯХОМ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право
і процес; фінансове право; інформаційне право.

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор,
Гетманець Ольга Петрівна,
Харківський національний університет внутрішніх справ, завідувач кафедри правового забезпечення господарської діяльності

Харків – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 5
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ В УКРАЇНІ ПО
ЗАПОБІГАННЮ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИХ ШЛЯХОМ
1.1. Історико-правовий аналіз виникнення, розвитку та сучасного стану банків в Україні в правовому забезпеченні запобіганню та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом 20
1.2. Сутність, понятійний апарат та сучасні ознаки проблеми боротьби
банків з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинних
шляхом 49
1.3. Моделі легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в системі банківського правового механізму запобігання та протидії 77
1.4. Фінансовий моніторинг в системі запобігання та протидії л
егалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, як фінансово-правовий інститут 96
Висновки до 1 розділу 122
РОЗДІЛ 2. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФІНАНСОВО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ ПО ЗАПОБІГАННЮ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИХ ШЛЯХОМ ТА УМОВИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В
УКРАЇНІ
2.1. Організаційно-правові форми міжнародного співробітництва
банків по запобіганню та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом 126
2.2. Правові засоби регулювання діяльності банків, фінансових і не фінансових установ в боротьбі з легалізацією злочинних доходів
в окремих країнах світу 146
Висновки до 2 розділу 214
РОЗДІЛ 3. БАНКІВСЬКО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ПО ЗАПОБІГАННЮ
ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИХ ШЛЯХОМ
3.1. Правове положення та повноваження банків в Національний системі фінансового моніторингу 217
3.2. Банківські та фінансові операції у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, як об’єкт фінансового контролю 235
3.3. Первинний фінансовий моніторинг як метод банківського контролю у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом 266
Висновки до 3 розділу 278
Розділ 4. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВО-
ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ ПО ЗАПОБІГАННЮ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИХ ШЛЯХОМ
4.1. Сучасні правові заходи банківської діяльності по запобіганню легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом в системі фінансового моніторингу 281
4.2. Правове забезпечення безпеки банківської діяльності, як засіб фінансової стабільності 305
4.3. Взаємодія банків з правоохоронними органами та державними фінансовими установами в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом 321
Висновки до 4 розділу 338
ВИСНОВКИ 342
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 349
ДОДАТКИ 393

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АРК Автономна республіка Крим
БКУ Бюджетний кодекс України
ВВР Відомості Верховної Ради України
ВОКДФ Вищі органи контролю державних фінансів
ВР України Верховна Рада України
ГКУ Господарський кодекс України
ГоловКРУ Головне контрольно-ревізійне управління України
Грн. гривня
Дол. долар
ДКРС Державна контрольно-ревізійна служба України
ДКФМ Державний комітет фінансового моніторингу України
ДКЦПФР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (Держфінпослуг)
ДКРФП Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України
ДПАУ Державна податкова адміністрація України
ДПС Державна податкова служба України
Закон України «Про запобігання…» Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму від 18 травня 2010 року № 2258-VI
ЕЄС Європейське Економічне Співтовариство
КМУ Кабінет Міністрів України
Казначейство Державне казначейство України
КК України Кримінальний кодекс України
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
Мінфін України Міністерство фінансів України
НБУ Національний банк України
НСМЕП Національної системи масових електронних платежів
Постанова КМ України Постанова Кабінету Міністрів України
ПК України Податковий кодекс України
РНБО Рада національної безпеки і оборони України
РФ Російська Федерації
СБУ Служба безпеки України
США Сполучені Штати Америки
ЦК України Цивільний кодекс України
INTOSAI Міжнародна організація вищих контрольних органів
EUROSAI Європейська організація вищих контрольних органів
FATF Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У наш час боротьба з відмиванням «брудних» грошей набула глобального характеру, що стало можливим завдяки усвідомленню суспільної небезпеки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також внаслідок вжиття контрзаходів для протидії цьому негативному явищу багатьма країнами світу. Державна концепція запобігання та протидії цьому суспільному явищу охоплює відразу кілька напрямків. По-перше, розробляється й удосконалюється нормативно-правова база. По-друге, продовжується розширення діяльності і якісний розвиток функціональних можливостей як державних установ, так і спеціальних фінансових структур, що здійснюють заходи щодо боротьби з відмиванням доходів злочинного походження. По-третє, найголовнішим є те, що перешкоди для легалізації грошей почали створювати банківські системи, що займаються розробленням та вдосконаленням власних методик реєстрації та обліку підозрілих операцій.
Наведені напрямки протидії легалізації злочинних доходів реалізуються на міжнародному рівні. Діяльність Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), яка веде роботу з удосконалення міжнародного законодавства, що регулює відносини у сфері боротьби банків та інших фінансових установ з відмиванням грошей, або Еґмонтської групи фінансових розвідок – яскравий тому приклад. Наразі заходи боротьби із легалізацією злочинних доходів продовжують посилюватися як у кількісному, так і, що більш важливо, у якісному плані.
Водночас, навіть посилення заходів боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, не дозволяє зломити тенденцію зростання кількості злочинів, пов’язаних із подальшим фінансуванням діяльності державних та інших організованих злочинних угруповань за рахунок легалізованих капіталів, що становить загрозу законному формуванню та використанню фінансових ресурсів країни. Виходячи з досвіду іноземних фінансових установ та враховуючи потребу удосконалення запобіжних заходів протидії легалізації злочинних доходів, які є в розпорядженні вітчизняних банків, а також неможливість їх повноцінної інтеграції у всесвітню банківську систему, дослідження проблеми фінансово-правового регулювання діяльності банків в України з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, є актуальним завданням.
У юридичній науці сучасним проблемам організаційно-правового забезпечення діяльності банків у різних сферах та банківського контролю за використанням публічних та приватних фінансових ресурсів присвячені праці вітчизняних і закордонних науковців (Е. О. Алісова, Л. К. Воронової, О. Ю. Грачевої, І. Б. Заверухи, С. І. Іловайського, С. В. Карманова, О. О. Качана, А. Т. Ковальчука, О. А. Костюченко, А. О. Монаенко, О. П. Орлюк, М. В. Павленко, В. В. Пасічника, О. П. Рябченко, Л. А. Савченко, В. С. Симов’яна, М. В. Старинського, В. С. Стельмаха, Г. Ф. Фоміна, Н. І. Хімічевої, В. Д. Чернадчука, А. П. Яценюка та інших).
Правовий механізм боротьби з легалізацією кримінальних доходів, пов’язаний з виявленням, перевіркою і розслідуванням злочинів у фінансовій сфері, досліджували вітчизняні та закордоні вчені: Є. А. Абрамов, В. М. Алієв, О. М. Бандурка, О. О. Бандурка, А. К. Бекряшев, Н. С. Бекряшева, І. П. Белозеров, П. Бернасконі, А. Ф. Волобуєв, Н. О. Гуторова, О. О. Дудоров, О. М. Кальман, Т. О. Коломоєць, К. Котке, І. Є. Мезенцева, М. І. Мельник, Л. В. Нечипорук, В. М. Попович, О. Ю. Синявська, В. В. Сташис, В. Я. Тацій, Г. А. Тосунян, Р. Фортхаузер, Ф. Цюнда, Б. Шльоер, Ш. Штоер, О. П. Угровецький.
Разом з тим можливо стверджувати, що при опрацюванні в наукових роботах умов скоєння суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та заходів боротьби з цим злочином проблема здійснення запобіжних заходів, що є в розпорядженні НБУ та комерційних банків як учасників державної програми боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом в сучасних умовах ринкової економіки, не досліджувалася.
Розроблення питань фінансово-правового регулювання діяльності банків, інших фінансових установ у сфері формування та руху публічних та приватних фондів проводилася комплексно, не торкаючись ефективних запобіжних заходів, зокрема державного, обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу. Не отримали достатнього вивчення і комплексного дослідження сучасні проблеми розвитку фінансового контролю як засобу протидії злочинності у фінансовій сфері. Не знайшли розвитку також питання визначення і узгодженості повноважень центрального, комерційних банків, суб’єктів державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів у системі державної програми запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. У сучасному правовому полі України ці питання набувають гостроти і потребують наукового аналізу і пошуку шляхів їх вирішення.
До сьогодні в Україні відсутня єдина концепція правового механізму протидії та запобігання банками легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, як складова загальнонаціональної програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземним державам виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов’язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.
Актуальність проблеми підтверджується тим, що Кабінет Міністрів України 15.03.2011 року прийняв Стратегію розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом і фінансування тероризму до 2015 року, яка до важливіших питань відносить розроблення механізмів виявлення конвертаційних центрів, фіктивних підприємств, сумлінних фінансових операцій, контроль за використанням готівки і збільшенням безготівкових операцій, удосконалення процедури класифікації клієнтів та виявлення ризикованих операцій банками та фінансовими установами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження сформульована відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та основних положень Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. №1376/2000, Програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2004 рік, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України 16.01.2004 р. № 45. Роботу виконано відповідно до п. 3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу наукових положень адміністративного, фінансового, кримінального права та специфіки правового регулювання і практики банківської діяльності з контролю та організації запобіжних заходів і заходів протидії правопорушенням у сфері грошового обігу сформулювати концепцію фінансово-правового регулювання діяльності банків в Україні по запобіганню та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та визначити напрями подальшого удосконалення в сучасних умовах розвитку фінансових правовідносин.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких основних завдань:
– визначити умови формування, розвитку та сучасного стану банків в Україні в правовому забезпеченні заходів запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
– з’ясувати сутність, понятійний апарат та ознаки проблеми боротьби банків з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;
– уточнити моделі легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, у системі правового механізму запобігання та протидії;
– охарактеризувати сутність, завдання і правову природу фінансового моніторингу як заходу запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, у системі фінансового права;
– окреслити організаційно-правові форми міжнародного співробітництва банків у сфері, що досліджується;
– встановити правові засоби регулювання діяльності банків, фінансових і нефінансових установ у боротьбі з легалізацією злочинних доходів в окремих країнах світу;
– визначити правове становище та повноваження банків у Національний системі фінансового моніторингу;
– розглянути сутність банківських та фінансових операції як об’єкта контролю у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
– сформулювати авторське бачення особливостей здійснення первинного фінансового моніторингу як методу банківського контролю;
– надати конкретні пропозиції з удосконалення правових заходів банківської діяльності по запобіганню легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
– розкрити сутність і значення дій з організації безпеки банківської діяльності як засобу фінансової стабільності;
– визначити перспективні напрями удосконалення взаємодії банків з правоохоронними органами та державними фінансовими установами у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
– запропонувати практичні заходи з удосконалення діяльності банків в Україні у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються, змінюються і припиняються у процесі здійснення банками діяльності по запобіганню та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Предмет дослідження становить фінансове-правове регулювання діяльності банків по запобіганню та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється комплексним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.
У роботі застосовувалися загальнонаукові та приватноправові методи, зокрема діалектичний та історичний методи було використано для розгляду шляхів становлення й розвитку діяльності банків в Україні (підрозділ 1.1); за допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (підрозділ 1.2), зокрема з’ясовано сутність моделей легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (підрозділ 1.3) та фінансового моніторингу як методу банківського контролю (підрозділ 1.4). Порівняно-правовий метод використано для дослідження особливостей правових засобів регулювання діяльності банків, фінансових і нефінансових установ у боротьбі з легалізацією злочинних доходів в окремих країнах світу та їх співробітництва (розділ 2). Аналіз і синтез застосовувався у ході визначення чинників, що впливають на правове становище банків у Національний системі фінансового моніторингу (підрозділ 3.1), на банківські операції, форми і методи банківського контролю в державній системі запобігання та протидії легалізації злочинних доходів (підрозділи 3.2; 3.3). Метод групування та структурно-логічний метод допомогли з’ясувати заходи запобігання та протидії, що є в розпорядженні Національного банку України та комерційних банків у системі запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема динаміку кількісних та якісних показників, що дають змогу дати кримінологічну оцінку процесам відмивання злочинних доходів (розділи 3–4). Системно-структурний метод уможливив характеристику сучасних моделей відмивання «брудних» грошей та засобів первинного фінансового моніторингу по їх ліквідації (підрозділи 2.2; 3.2; 3.3). Застосування функціонального методу дозволило обґрунтувати трансформацію зв’язків суб’єктів банківського контролю, державних фінансових установ та правоохоронних органів у державний системі боротьби з відмиванням «брудних» грошей (підрозділи 4.3; 4.4).
Наукове-теоретичне підґрунтя дисертації становить Конституція України, законодавчі акти України, міжнародні договори та підзаконні нормативно-правові акти, які регламентують порядок організації та здійснення фінансового моніторингу в Україні, законодавство окремих зарубіжних держав, досвід яких щодо фінансово-правового регулювання банківської діяльності по запобіганню та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, може знайти застосування в Україні. У роботі також широко використовувалися аналітичні матеріали Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Еґмонтської групи фінансових розвідок, іноземних уповноважених органів зі здійснення фінансового моніторингу, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України Державного департаменту фінансового моніторингу та інших фінансових установ. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять наукові праці з фінансового, адміністративного та кримінального права, публікації американських та європейських вчених-юристів та економістів, матеріали практичної діяльності Національного банку України, а також комерційних банків, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, у якому комплексно, з врахуванням сучасних методів пізнання, здобутків вітчизняної та зарубіжної правничої науки досліджуються фінансово-правові форми діяльності банків по запобіганню та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. У результаті проведеного дослідження вироблено концепцію діяльності банків в Україні по запобіганню та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
– визначено поняття фінансового моніторингу як особливого методу банківського контролю у сфері легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, що складається з сукупності встановлених законом певних прийомів та способів його здійснення (ідентифікація клієнтів, збір, обробка, аналіз, перевірка інформації про фінансові операції ) і виявлення серед них тих, котрі пов’язані з відмиванням грошей, з метою попередження та протидії злочинності у фінансовій сфері;
– розкрита сутність системи фінансово-правових заходів запобігання та протидії легалізації злочинних доходів у складі державної правової концепції боротьби з легалізацією злочинних доходів, яка складається з кримінальних і фінансово-правових елементів і потребує удосконалення шляхом налагодження методів контролю з боку банків за фінансовими операціями і клієнтами з використанням сучасних правових засобів регулювання грошового обігу;
– здійснено комплексну характеристику системи банківських заходів запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, як складової інституту фінансово-правового регулювання у сфері грошового обігу;
– розкрита сутність об’єктів державного та первинного фінансового моніторингу як фінансових операцій банків з приватними і публічними фінансовими ресурсами, які відіграють важливу роль у формуванні бюджетних фондів, позабюджетних фінансових ресурсів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, джерел податкових надходжень, що зумовлює висновок про обов’язковість банківського контролю за формуванням і використанням усіх фінансових потоків у державі;
– обґрунтовано низку практичних заходів доцільності застосування превентивних заходів протидії банків відмиванню коштів, спрямованих на зменшення тіньового готівкового обігу шляхом зміни структури платіжної системи в Україні у бік збільшення питомої ваги безготівкових платежів у загальному обсязі розрахунків;
удосконалено:
– розуміння сутності фінансово-правової регламентації способів забезпечення запобігання та протидії легалізації злочинних доходів у діяльності банків та зроблено висновок про їх відмінності залежно від рівня правової регламентації їх процедур, обсягу компетенції суб’єктів, які їх реалізують, об’єкта регламентації та умов економічного розвитку;
– систему суб’єктів первинного фінансового моніторингу і зроблено висновок, що організація системи фінансового моніторингу в Україні охоплює фактично всіх надавачів фінансових послуг і передбачає тісну взаємодію центральних органів виконавчої влади, фінансових і нефінансових установ, проте за обсягом фінансових операцій саме на банки покладається обов’язок здійснювати моніторинг фінансових операцій, що потребує удосконалення системи первинного фінансового моніторингу;
– повноваження Національного банку України щодо здійснення державного фінансового моніторингу;
– визначення понять «банківська таємниця», «комерційна таємниця» та запропоновано їх законодавче застосування на підставі висновку про визначення компетенції уповноважених осіб банків щодо доступу до відповідних даних з метою ефективності проведення первинного фінансового моніторингу як заходу банківського контролю за сумнівними банківськими операціями;
– систему заходів обов’язкового фінансового моніторингу на прикладі Програми формування, збереження та надання багатоджерельної аналітичної інформації, яка розроблена та апробована в АТ «Банк Грант» (м. Харків);
дістали подальшого розвитку:
– теоретичне положення щодо поняття «легалізація злочинних доходів» у сучасній системі фінансово-правових відносин, у змісті якого запропоновано визначити різноманітні фінансові операції, які здійснюються у процесі трансформації кримінальних фондів з одних активів у інші за схемами, що безперервно вдосконалюються;
– характеристика чинників впливу на таке явище, як легалізація злочинних доходів, на підставі аналізу незаконних явищ в економіці, політиці, соціальній сфері, що і сприяло розробленню фінансово-правових норм і норм інших галузей права, які безпосередньо установлюють відповідальність за фінансові правопорушення, зокрема в механізмі легалізації (відмивання) доходів, одержаних незаконним шляхом;
– уявлення про загальні тенденції різних регіонів світу стосовно методів боротьби і моделей легалізації злочинних доходів, що дозволило визначити правові шляхи співпраці міжнародних фінансових установ з банківськими установами України з метою уніфікації фінансових засобів боротьби і адаптації норм чинного банківського законодавства до норм законодавства світових банківських товариств;
– розуміння сутності схем готівкування грошей в Україні (створення фіктивних фірм, використання цінних паперів, міжнародних банківських контрактів, проведення валютних операцій, роздрібної та комісійної торгівлі, використання механізмів гарантування за кредитними операціями, легалізація за участю страхових компаній тощо) та визначені правові засади діяльності банків по запобіганню використанню цих схем;
– пропозиції щодо удосконалення системи внутрішнього банківського моніторингу на основі автоматичного відбору операцій, що підлягають обов’язковому та внутрішньому моніторингу згідно із ознаками, закріпленими ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» на прикладі автоматичної системи фінансового моніторингу, що введено в експлуатацію в АТ «Банк Грант» (м. Харків);
– наукові положення щодо удосконалення складової фінансового моніторингу – банківської системи управління ризиками, що складається з поглибленого вивчення клієнта, збору інформації про його діяльність, власних фінансово-інформаційних даних про клієнта і зв’язків з іншими суб’єктами фінансового моніторингу з формування і обміну їх інформаційними ресурсами;
– пропозиції щодо удосконалення законодавчого забезпечення діяльності банків у сфері легалізації злочинних доходів шляхом уточнення диспозиції ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» стосовно повноважень та взаємодії суб’єктів державного і первинного фінансового моніторингу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для подальшої роботи над теоретичними і прикладними проблемами протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, методами та методиками фінансового моніторингу;
– у правотворчості – можливе застосування окремих пропозицій щодо вдосконалення норм банківського законодавства, які регулюють діяльність фінансових та нефінансових установ, а також державних органів у сфері протидії легалізації злочинних доходів;
– у правозастосуванні – під час вирішення проблем банківської діяльності щодо контролю легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема здійснення заходів фінансового моніторингу і організації системи фінансового моніторингу в країні (Свідоцтво про реєстрацію авторського права про твір № 5827 від 26.06.2002 р.; Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 6208 від 17.09.2002 р.; Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 6209 від 17.09.2002 р.; Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 7461 від 22.04.2003 р.) ;
– у навчальному процесі – в ході викладання курсів банківського, фінансового, адміністративного та кримінального права, банківської справи, спецкурсів, присвячених проблемі протидії легалізації кримінальних доходів, під час підготовки підручників і навчальних посібників, у науково-дослідній роботі, при виконанні положень законодавства щодо підготовки фахівців з метою кадрового забезпечення заходів протидії відмиванню коштів і правового виховання населення та формування поваги до фінансового законодавства (акт впровадження № 01-324 від 20.05. 2011).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень загальної теорії права, науки фінансового, банківського, податкового, адміністративного, підприємницького і кримінального права, всі сформульовані в ньому положення, висновки обґрунтовані особистими дослідженнями автора. У співавторстві видано науково-практичний посібник «Україна проти "брудних" грошей» (співавтор О. М. Бандурка). У дисертації ідеї і розробки, які належать співавторам, не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права і процесу, кафедри управління в органах внутрішніх справ та кафедри правових основ підприємницької діяльності Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України. Положення даної дисертаційної роботи були враховані автором в ході підготовки наукових статей для опублікування в українській юридичній пресі, під час участі у роботі наукових конференцій, зокрема Міжнародної науково-практичної конференції «Протидія відмиванню «брудних» коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль» про його діяльність (20 червня 2003 р., м. Київ), міжнародної науково-практичної конференції «Впровадження новітнього законодавства та нових форм роботи в практичну діяльність правоохоронних органів» (24 жовтня 2003 р., м. Харків), науково-практичної конференції «Нормативно-праве забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України» (5 березня 2004 р., м. Харків), науково-практичної конференції «Економічна злочинність в Україні: причини та заходи протидії» (19 червня 2004 р., м. Харків), міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання публічного права» (19–20 травня 2011 р., м. Запоріжжя), Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин» (10–11 червня 2011 р., м. Суми).
Публікації. Основні висновки і пропозиції дисертаційного дослідження опубліковані у трьох монографіях, у одному науково-практичному посібнику ( у співавторстві) та у 31 науковій статті, 29 з яких надруковані у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, а також у 3 тезах доповіді на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та 22 додатків. Загальний обсяг роботи 483 сторінки, з яких список використаних джерел налічує 356 найменувань і займає 41 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми – удосконалення фінансово-правових засад діяльності банків в Україні по запобіганню та протидії легалізації (відмиванню), доходів, одержаних злочинним шляхом. У результаті проведеного дослідження вироблено концепцію фінансово-правового регулювання діяльності банків по запобігання та протидії легалізації злочинних доходів та сформульовано низку нових наукових положень та висновків, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них такі.
З усвідомленням суспільством важливості і необхідності активної боротьби з відмиванням «брудних» грошей проблема правового регулювання діяльності банків по запобіганню та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, набула глобального характеру. Багатьма країнами світу вживаються дієві контрзаходи протидії цьому негативному явищу – розробляється й удосконалюється нормативно-правова база протидії, продовжується розширення діяльності та якісний розвиток функціональних можливостей спеціальних структур, перешкодою легалізації стають фінансові установи, що займаються розробленням та втіленням власних автоматизованих систем виявлення підозрілих операцій.
Передумови для виникнення легалізації злочинних доходів в Україні пов’язані, перш за все, з високим рівнем тінізації економіки, недосконалістю діючого законодавства, обмеженими можливостями правоохоронних органів. Ключовим елементом у цьому переліку є тінізація економіки країни, що зумовлює втрату податкових надходжень до бюджету, недієвість управлінських рішень, скорочення внутрішніх інвестиційних ресурсів, зниження інтересу потенційних стратегічних інвесторів до української економіки, відсутність повноцінного ринкового середовища та недостатність конституційного забезпечення підприємницької діяльності тощо.
Найбільш поширеними схемами легалізації (відмивання) злочинних доходів в Україні є: операції з використанням фіктивних фірм, використання цінних паперів; відмивання грошей із застосуванням міжнародних контрактів й іноземних банків, легалізація з використанням валютних операцій; легалізація через роздрібну та комісійну торгівлю; використання гарантій за кредитами; легалізація за участю страхових компаній шляхом здійснення операцій псевдострахування та псевдоперестрахування. Загальною рисою усіх схем легалізації в Україні є намагання злочинців отримати законні капітали у вигляді готівки.
Становлення банківської системи України розпочалося з моменту прийняття Декларації про державний суверенітет України і пройшло власний шлях розвитку, який умовно можливо поділити на п’ять етапів, характеризуючи значення банківської діяльності в системі державної фінансової діяльності. Першочерговим завданням безвиїзної контрольної діяльності держави за банківською системою було здійснення моніторингу стану та умов діяльності кожного банку шляхом контролю статистичної звітності, звітів про інспектування, висновків територіальних управлінь, аудиторських висновків, інформації банків про виконання планів заходів щодо поліпшення фінансового стану та усунення недоліків і порушень у діяльності банків для забезпечення дотримання банками вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.
Причиною передачі державою частини функцій щодо здійснення фінансового моніторингу недержавним установам, зокрема банкам, стала поява в полі зору публічного фінансового інтересу держави проблеми відмивання кримінальних капіталів на фоні стрімкого розвитку фінансової активності в Україні.
Серйозною проблемою української держави, що знижує ефективність протидії відмиванню злочинних доходів, залишається боротьба із зовнішніми проявами легалізації, тоді як реальні джерела цього явища залишаються недоторканними. Ефективна протидія легалізації коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом, стане можливою лише за умови створення відповідної нормативно-правової бази, яка б реально регулювала відносини у всіх сферах економіки, в тому числі й у фінансовому секторі.
Контроль банків, як випливає зі змісту етапів моделей легалізації, здійснюється системою запобіжних заходів, тобто шляхом перевірки клієнтів, перевірки сум фінансових операцій, вивчення фінансового стану клієнта, аналізом та розглядом документів тощо. Право банків на проведення цих контрольних заходів встановлюється законом і в сукупності ці заходи є запобіжними та протидіючими в легалізації злочинних доходів.
У системі заходів протистояння банків процесу легалізації злочинних доходів до потужного інструменту банківської діяльності належить фінансовий моніторинг. За змістом заходів, що становлять фінансовий моніторинг, він і є основним засобом запобігання та протистояння злочинності, що використовується банком на типових етапах легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Враховуючи чинне законодавство та категоріальний апарат, що склався у фінансовому праві, фінансовий моніторинг – це метод банківського контролю за легалізацію злочинних доходів. Відсутність юридичного визначення поняття «фінансовий моніторинг» заважає з достатньою повнотою визначити суб’єктивні та об’єктивні складові цього процесу, його основні напрямки.
Фінансовий моніторинг – це сукупність контрольних дій держави, направлених на запобігання легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом, як в окремих господарюючих суб’єктах, так і в масштабі всієї країни та за її межами. За видами суб’єктів, уповноважених на проведення фінансового моніторингу, він поділяється на державний (зовнішній) та первинний (внутрішній), тобто банківський. До засобів внутрішнього банківського моніторингу належать: ідентифікація клієнтів, аналіз інформації про фінансові операції, обмін інформацією між суб’єктами фінансового моніторингу.
Фінансовий контроль у сфері легалізації злочинних доходів має всі ознаки системності: коло контролюючих суб’єктів (суб’єкти державного фінансового моніторингу та внутрішнього банківського моніторингу), об’єкт контролю – банківські операції, особливі завдання та методи, тобто заходи фінансового моніторингу, які є в розпорядженні банків, а також нормативно-правову базу. Отже, у сфері легалізації злочинних доходів уповноваженими суб’єктами здійснюється фінансовий моніторинг, який за всіма ознаками можливо вважати різновидом фінансового контролю, методом контролю банків, засобом протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Транснаціональний характер, що властивий сучасним схемам легалізації, обумовлює необхідність інтеграції України в глобальну, загальносвітову систему боротьби з відмиванням кримінальних коштів і потребує вивчення досвіду міжнародного співробітництва для створення в Україні механізмів взаємодії вітчизняних суб’єктів фінансового моніторингу з аналогічними закордонними організаціями. Досвід країн з розвинутою системою протидії легалізації злочинних доходів дозволяє стверджувати, що ефективні заходи фінансового моніторингу залежать не тільки від зовнішніх чинників, а й від діяльності суб’єктів первинного рівня – банків. Правове регулювання зазначених питань лежить на перехресті публічних та приватних інтересів. Контроль за рухом приватних фондів є не проявом тоталітарної влади, а формою управлінського процесу, що не суперечить принципам громадянського суспільства і потребує налагодженого механізму, який забезпечить законність руху фінансових ресурсів, які акумулюються в країні.
У системі внутрішньобанківського контролю потребує подальшого удосконалення організація фінансового моніторингу шляхом визначення підлеглого керівнику банку відповідального посадовця, створення відповідальних осіб у системі органів контролю в банках і автоматизації обміну інформацією.
Заходи фінансового моніторингу в Україні переважно охоплюють банківські установи при одночасному слабкому контролі за небанківськими організаціями фінансової системи, що несе загрозу криміналізації ринку небанківських фінансових послуг, зокрема ринку страхування та перестрахування. Вважаємо доцільним посилення контролю за відповідними суб’єктами фінансового моніторингу, особливо у тих напрямках діяльності, що пов’язані зі здійсненням готівкових платежів. У сфері страхування та перестрахування пропонується встановити зменшені порогові суми для готівкових операцій, що повинні підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу.
Сучасні дослідження руху грошових коштів дозволяють стверджувати, що остаточним результатом відмивання грошей в Україні можна вважати одержання легального капіталу у виді готівкової гривні або іноземної валюти. Розвиток систем безготівкових розрахунків на основі банківських платіжних карток є превентивним способом боротьби з відмиванням кримінальних коштів, що істотно випереджає науково-теоретичні розробки в даній сфері. Для втілення в життя цих напрямків необхідно використовувати не тільки матеріальні, але й адміністративні ресурси.
Розвиток систем безготівкових розрахунків сприятиме якнайшвидшому становленню інфраструктури фінансових ринків та унеможливить негативний вплив стихійної готівкової маси на стійкість фінансової системи країни. Аналіз формування грошової маси в країні та фінансових операцій, які здійснюються через фінансові установи, зокрема банки, дозволяє стверджувати, що до об’єктів фінансового моніторингу банків та фінансових установ належать не тільки приватні фонди, а й публічні фінансові ресурси, які відіграють важливу роль у формуванні бюджетних фондів, формуванні джерел податкових надходжень і складанні позабюджетних фінансових ресурсів органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Для збору повної інформації про всі операції клієнта можливостей окремого банку не вистачить, тому роль координатора всієї аналітичної роботи в банківській системі повинен взяти на себе НБУ, що має для цього мережу територіальних управлінь та відповідні технічні засоби. За результатами дослідження пропонується методика роботи аналітичної групи в складі НБУ, що охоплює його територіальні підрозділи.
До заходів запобігання та протидії легалізації злочинних доходів, які є в розпорядженні банків, потрібно віднести розвиток системи безготівкових розрахунків, і, в першу чергу, за рахунок банківських платіжних карток, удосконалення правового забезпечення споживчого кредитування в банківський системі і муніципальних запозичень. Разом з фінансовим моніторингом як методом контролю банківської діяльності ці заходи становлять елементи правової концепції боротьби банків з легалізацією злочинних доходів.
Право захисту інформації, яка знаходиться в автоматизованих системах банків, покладено на її власника – банк. Отже, банк, з одного боку, повинен захищати інтереси клієнтів, а з іншого, надавати державі відомості, що можуть бути банківською та комерційною таємницею. Удосконалення чинного законодавства стосовно банківської та комерційної таємниці, визначення змісту вказаних понять та повноважень суб’єктів фінансового моніторингу є важливим напрямом роботи зі створення правового механізму запобігання легалізації злочинних доходів.
На підставі вивчення мети, завдань, змісту та методів діяльності банків у сфері легалізації злочинних доходів зроблено висновок про необхідність постійного вдосконалення нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність банків, механізму взаємодії з правоохоронними органами, державними фінансовими установами, що потрібно для ефективної, діючої загальнодержавної концепції боротьби з легалізацією і є умовою законності і стабільності використання публічних і приватних фінансових ресурсів у країні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Іванський А. Й. Фінансова-правова відповідальність: теоретичний аналіз: монографія / А. Й. Іванський. – Одеса : Юридична література, 2008. – 504 с.
2. Болотский Б. С. Борьба с отмыванием доходов от индустрии наркобизнеса в странах содружества / Б. С. Болотский, А. Г. Волеводз, Е. В. Воронова, Б. Ф. Калачев. – М. : Юрлитинформ, 2001. − 237 с.
3. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України від 18.05.2010 р. № 2258–V // Відомості Верховної Ради України від 03.01.2003 р., №1. – Ст. 2.
4. Сабанти Б. М. Теория финансов : учебное пособие / Б. М. Сабанти. – 2–е изд. – М. : Менеджер, 2000. – 235 с.
5. Финансы / под ред. В. М. Родионовой. – М. : Финансы и статистика, 1994. – 346 с.
6. Воронова Л. К. Финансовое право : учебн. пособ. для студентов юрид. вузов и ф-тетов / Л. К. Воронова , Н. П. Кучерявенко. – Харьков : Пегас, 2003. – 360 с.
7. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / О. Ф. Андрійко. – К. : Наук. думка ; ІДП НАН України, 2004. – 304 с.
8. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 р. № 2121–ІІІ // Урядовий кур’єр. – 2001, № 8.
9. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки / В. Я. Бобров. – К. : Либідь, 1995. – 318 с.
10. Васюренко О. В. Современные методы управления банковскими ресурсами / О. В. Васюренко. – Х. : Гриф, 1997. – 392 с.
11. McConnell C. R., Brue S. L. Economics: Principles, Prob lems, and Policies. – 11th ed. – McGraw. – Hill Publishing Company, 1990. – 866 p.
12. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно–кредитная політика / Э. Дж. Долан, К. Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмлбелл. – СПб. : АОЗТ «Санкт.– Петербург оркестр», 1994. – 493с.
13. Юровицкий В. М. Универсальная электронно-денежная система и банки / В. М. Юровицкий // Банк. – 1996, № 8. – С. 22–24.
14. Ващенко Ю. В. Банківське право : навч. посібник / Ю. В. Ващенко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 344 с.
15. Пасічник Ю. В. Бюджетна система України та зарубіжних країни : навч. посібник / Ю. В. Пасічник. – К. : Знання. – Прес, 2002. – 495 с.
16. Гетманцев Д.О. Банківське право України : навчальний посібник / Д. О. Гетманцев, Н. Г. Шуклина. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 344 с.
17. Розенгейм М. П. Очерк истории военно-судебных учреждений в России до кончины Петра Великого/ М. П. Розенгейм. – СПб, 1878. – С. 287.
18. Карманов С. В. Банківське право України : навчальний посібник / С. В. Карманов. – Харків : Фірма «Консум», 2008. – 463 с.
19. Хрестоматія з історії держави і права України. – Том 2. Лютий 1917 року. – 1996 р. : навчальний посіб. для юридичних вищих зак. і фак. : у 2 т. / В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький. За ред.
В. Д. Гончаренко. – К. : Ін Юре, 1997 р. – 800 с.
20. Лановик Б. Д. Історія господарства: Україна і світ / Б. Д. Лановик, З. М. Матисякевич, Р. М. Матейко. – К. : Вища школа, 1995 р. – 480 с.
21. Симовьян С. В. Исторический анализ правовых источников по противодействию доходов, полученных преступным путем / С. В. Симовьян, И. Е. Мезенцева // «Право і безпека», №3’3, 2004 р. – С. 81-87.
22. Банковский механизм управления экономикой / Под ред. Г. Г. Коробовой, В. С. Лаховой. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1990. – 120 с.
23. Мусіць Т. Діяльність зарубіжних банків в Україні: досвід і проблеми / Т. Мусіць // Банківська справа. – 1997, № 1. – С. 31–37.
24. Бицька Н. 3. Кризові явища в банківській системі України та шляхи їх подолання / Н. 3. Бицька // Фінанси України. – 1996, № 9. – С. 83-85.
25. Конституція України : зі змінами та доповненнями : [прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р.]. – Х. : Весна, 2008. – 48 с.
26. Соціально-економічний стан України: Наслідки для народу та держави : національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейтца та інших. – К. : НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с.
27. Бандурка А. М. Преступность в Украине: причины и противодействие / А. М Бандурка, Л. М. Давыденко. – Х. : Держ. спец. вид–во «Основа», 2003. – С. 25–27.
28. Річний звіт Національного банку України. 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
29. Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996. – 2000 роки, затверджена Указом Президента України від 17 вересня 1996 року № 837/96 // Деловая Украина. – 1996, № 72.
30. Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією : Указ Президента України від 6 лютого 2003 № 84 // Урядовий кур’єр. – 2003, № 25. – С. 14.
31. Про запобігання і протидію легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом : Закон України // Ведомости Верховной Рады, – 2003, №1. – Ст. 2.
32. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв. – Х. : Вид–во ун–ту внутр. справ, 2000. – С. 80.
33. Вплив організованої злочинної діяльності на суспільство в цілому : Доповідь Генерального секретаря ООН. – Економічна та соціальна рада; Комісія з попередження злочинності та кримінального правосуддя, 1993. – П. 60.
34. Бейсенов Б. С. Алкоголизм: уголовно правовые и криминологические проблемы / Б. С. Бейсенов. – М., 1981. – С. 10-11.
35. International drug money laundering: issues and options for Congress: proc. of a seminar hold by the Congressional research service – June 12, 1990: Rep. Prep. For the comm. Of foreign affairs, US House of representatives, Congressional research service, libr. of Congr. – Wash.: Gov. Print of 1990. V. VIII., p. 37.
36. Болотский Б. С. Борьба с отмыванием доходов от индустрии наркобизнеса в странах содружества / Б. С. Болотский, А. Г. Волеводз, Е. В. Воронова, Б. Ф. Калачев. – М. : Юрлитинформ, 2001.
37. Организованные преступные группы в Украине: традиционное и типичное (социологический очерк) / под общ. ред. д-ра юрид. наук, проф.
А. Н. Ярмыша. – Х. : Нац. ун-т внутр. дел, 2002. – 334 с.
38. Демидова Л. М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 /
Л. М. Демидова / Нац. юрид. акад. Укр. – Х., 2003. – 24 с.
39. Федосов Е. Колишніх бозівців не буває / Е. Федосов // Офіційний сайт. – Головне управляння по боротьбі з організованої злочинністю. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.guboz.gov.ua/ index.php?option= com_content&view =article&id=4&news
40. Акутаев Р. М. К вопросу о методах измерения латентной преступности / Р. М. Акутаев // Государство и право. – 1998, № 7. – С. 57-60;
41. Попович В. Теоретико-методологічний рівень розробки проблеми латентності злочинів / В. Попович // Право України. – 1999, № 11. – С. 109-114;
42. Лизогуб Б. В. Про методологію дослідження організованої злочинності / Б. В. Лизогуб // Вісник ЛІВС МВС України. – 2000, № 2. – С. 185-90.
43. Янукович В.Ф. Організована злочинність має розвідку і контррозвідку News market від 19.12.2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newsmarket.com.ua/2010/12/organizovana. – zlochinnist. – maye rozvidku. – i. – kontrrozvidku. – yanukovich/
44. Взято с веб-страницы международного информационного агентства Washington Profile. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.washprofile.org/SUBJECTS. – 2/ukrcrime.html.
45. Николаев Д., Суханов П. За последние полвека в США впервые происходит столь кардинальная административная реформа/
Д. Николаев, П. Суханов // Американская госбезопасность. Независимое военное обозрение. – №45 (369) от 26 декабря 2003 г.
46. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України // Відомості Верховної Ради України, № 22.  Ст. 303.
47. Багрій-Шахматов Л. В. Організована злочинність і тероризм: діалектика взаємозв’язку / Л. В. Багрій-Шахматов // Тероризм і боротьба з ним. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник. Том 19. – К., 2000. – С. 118.
48. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом / В. А. Ліпкан, Д. Й. Никифорчук, М. М. Руденко. – К. : Знання України, 2002. – С. 19.
49. Коттке К. «Грязные» деньги – что это такое?»: Справочник по налоговому законодательству в области «грязных» денег / К. Коттке / Пер. с нем. – М. : Издательство «Дело и Сервис», 1998.
50. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная політика / Э. Дж. Долан, К. Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмлбелл. – СПб. : АОЗТ «Санкт. – Петербург оркестр», 1994. – 493с.
51. Burgstaller M. «Die neuen» Geldwaschereidelikte, in: Bank / M. Burgstaller. – Archiv 1994. – S. 175.
52. Янукович В.Ф. Виступ на розширеному засіданні Координаційного комітету з боротьби з корупцією і організованою злочинністю/ В. Ф. Янукович // «Урядовій кур'єр», № 32 від 2.02. 2010 р. – С. 4.
53. Дагаєва Г. Ю. Взаємодія правоохоронних органів у боротьбі з організованою злочинністю / Г. Ю. Дагаєва // Вісник НУВС. – 2003, №22. – С. 12.
54. Мезенцева І. Є. Кримінально-правові і кримінологічні аспекти легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом / І. Є. Мезенцева // Дисс. ... канд. юрид. наук. – Харків. – 2002. – 190 с.
55. Будников Д. Кризис в России: криминальный аспект / Д. Будников // Российская газета. – 10 февраля 1999.
56. Makarenko T. Ukrainian mafia moves into international crime arena/ Т. Makarenko // Jane's Intelligence Review, ¹14(2), February 2002, p. 26-29.
57. Орловская Н. А. Региональные особенности организованной преступности в Украине (на примере Южного региона) / Н. А. Орловская // Взято с веб-страницы Одесского информационно-аналитического центра по проблемам борьбы с организованной преступностью при Одесской национальной юридической академии. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.inter.criminology.org.ua/ materials/ orlovskaya/ reginosob.htm.
58. Звіт Департаменту інформаційних технологій МВС України за 12 місяців 2009 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/240828;jsessionid
59. Бородюк В. Оценка масштабов теневой экономики и ее влияние на динамику макроэкономических показателей / В. Бородюк, А. Турчинов, Т. Приходько // Экономика Украины, 1996, № 11.
60. Фомин Г. Ф. Банківське право України : навчальний посібник / Г. Ф. Фомин. – Харків : Вид-во Харківського ун-ту внутр. справ, 2008. – 360 с.
61. Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) : Постанова КМ України і НБУ від 28.08.2001 р. №1124. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1124-2001-%d0%bf
62. Програма протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом на 2002 р»., затверджена постановою КМ України від 15.05.2002 р. № 676 // Комп’ютерна правова система «Ліга: Закон».
63. Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України. Постанова Кабінету міністрів України від 31.01.2007 р. № 100 (У редакції Постанови Кабінету міністрів України від 13.09.2010р.№ 832) //Офіційний вісник України, № 69. – 20.09.201. – стор. 18, стаття 2489.
64. Про затвердження Порядку надання органами державної влади інформації про фінансові операції до Державного комітету фінансового моніторингу : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 759. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=759-2010-%d0%bf
65. Про затвердження Змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу : Постанова Правління Національного банку України від 23.03. 2006 року № 104. – Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 .04. 2006 р. за № 394/12268. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://law.xrtmp.com/document/357%20Постанова%20№104/
66. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України № 2756 від 02.12.2010 // Голос України, № 150. – 2001.
67. Усатий Г. Боротьба з організованою злочинністю: нові шляхи / Г. Усатий // Підприємництво, господарство і право. – 2001, №2. – С. 72-74.
68. Словарь иностранных слов. – М., 1980.
69. Социологический энциклопедический словарь. – М. : Норма–ИНФРА, 2000.
70. Потебенько М. Вивести економіку з тіні / М. Потебенько // Крок. – 2001, №22. – С. 4.
71. Питання національного добробуту: Аналітичний звіт // Соціологічні дослідження. Питання національної доброчесності. – К., 1998.
72. Документ Світового банку. Звіт № 407171, липень 2007 р. Стратегія партнерства з Україною на період 2008-2011 фінансових років.
73. Ляпунов Ю. И. Общественная опасность деяния как уголовная категория советского уголовного права / Ю. И. Ляпунов. – М. : Юрид. лит., 1989. – 178 с.
74. Конвенция Совета Европы «Об отмывании, поиске, аресте и конфискации доходов, полученных преступным путем» от 8 ноября 1990 года. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU05399.html
75. Бекряшев А. К. Теневая экономика и экономическая преступность. Электронный учебник / А. К. Бекряшев, И. П. Белозеров. Взято с web-сайта Учебного Центра Интернет при Омском государственном университете. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// newasp. omskreg.ru/bekryash.
76. Матусовский Г. А. Экономические преступления: Криминалистический анализ / Г. А. Матусовский. – Х., 1999.
77. Попович В. М. Правові основи банківської справи та її захист від злочинних посягань: Настольна книга з питань банківської справи та підприємницької економічної безпеки / В. М. Попович. – К., 1995. – 324 с.
78. Бандурка О. М. Украина против «грязных» денег : монография / О. М. Бандурка, С. В. Симовьян. – Х., 2003.
79. Чуніхіна Л. Фінансовий контроль за легалізацією («відмиванням») доходів, отриманих злочинним шляхом, в світових офшорних фінансових системах. Взято в веб-портала «Бібліотека юриста». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lawbook.by.ru/magaz/PravoUkr/0311/39.shtml/.
80. За матеріалами Головного Управління Державної податкової адміністрації України за 1999 р. // Офіційний сайт ДПС. URL: http://www.sta.gov.ua/control/uk/index
81. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. Ф. Андрійко ; НАН України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 1999. – 38 с.
82. Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного та комунального майна – 9 «Взаємодія з правоохоронними органами» : наказ ГоловКРУ від 09.08.2002 р., № 168 // Офіційний вісник України. – 2002, № 38. – Ст. 1803.
83. Савченко Л. А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні : монографія / Л. А. Савченко. – Ірпінь : Акад. держ. податкової служби України, 2001. – 407 с.
84. Опенышев С. П. Предмет, метод, виды и принципы государственного финансового контролю / С. П. Опенышев, В. А. Жуков // Бюлетень Счетной палаты Российской Федерации. – 2000, № 4 (28). – С. 48-60.
85. Алисов Е. А. Финансовое право : учебное пособие / Е. А. Алисов. – Харьков : Эспада, 1999. – 240 с.
86. Воронова Л. К. Финансовое право : учебное пособие [для студентов юридических вузов и факультетов]. / Л. К. Воронова, Н. П. Кучерявенко. – Харьков : Легас, 2003. – 360 с.
87. Финансовое право : учебник / отв. ред. Н. И. Химичева. – М. : БЕК, 1996. – 525 с.
88. Фінансове право / керівник авт. колективу і від. ред. Л. К. Воронова. – Х. : Консум, 1998. – 496 с.
89. Шохин С. О. Бюджетно-финансовый контроль и аудит. Теория и практика применения в России : научно. – методическое пособие / С. О. Шохин. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 240 с.
90. Про затвердження Стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів державного та комунального майна (Стандарт державного фінансового контролю за використанням и бюджетних коштів, державного і комунального майна, розділ Терміни) : наказ ГоловКРУ від 09.08.2002 р., № 168 // Офіційний вісник України. – 2002, № 38. – Ст. 1803.
91. Конституція України : зі змінами та доповненнями : [прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р.]. – Х. : Весна, 2008. – 48 с.
92. Про Національний банк України : Закон України від 20.05.1999 р., № 679–ХІУ // Голос України. – 1999, № 112.
93. Про державний фінансовий контроль : Проект Закону України (від 09.12.2003 р., реєстр. № 1131–2 / автор народний депутат В. Коновалюк) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gcka2.rada.gov/ua.1pls/zweb.n/webprac4_1.
94. Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2005 року № 158-р // Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН «Еліт» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.liga.net/zakon/ ligazakon.html).
95. Мамишев А. Модель контрольно-ревізійної системи в державному управлінні / А. Мамишев // Економіка України. – 2004, № 9. – С. 10-15.
96. Лаге Олофсон. Створення нової системи державного внутрішнього фінансового контролю (ДВФК) в Україні – матеріали для обговорення (проект) : від 05.06.2004 / сайт Мінфіну [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.kmu.gov.ua.
97. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К. : Укр. енцикл., 1998– . – 1998. – Т. 3. – 672 с.
98. Економічний словник-довідник. – К., 1995.
99. Російсько-українсько-англійський словник правничої термінології. – К., 1994.
100. Словарь иностранных слов. – М., 2001.
101. Російсько-український словник наукової термінології. – К., 1996.
102. Про утворення Державного департаменту фінансового моніторингу : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року №35 // Офіційний вісник України 2002 р., №3, стор. 29, стаття 87.
103. Про затвердження Положення про Державний департамент фінансового моніторингу : Постанова Кабінету Міністрів від 18 лютого 2002 року №184 // Офіційний вісник України 2002 р, № 8 вiд 7 березня 2002 року – стор. 361, стаття 360.
104. Герчикова И. Н. Менеджмент / И. Н. Герчикова. – М., 1997.
105. Управление организацией : учебник. – М., 1999.
106. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення / О. М. Бандурка. – Х., 1996.
107. Ярмиш О. Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні : підручник / О. Н. Ярмиш, В. О. Серьогін. – Х., 2002.
108. Про затвердження Порядку надання Держфінмоніторингом МВС України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання : наказ МВС України та Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України, від 30 липня 2003 року № 83/787. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/240828;jsessionid=45922F2163BEAB2F18D04B76F86BE19A
109. Гетманець О. П. Бюджетний контроль: організаційно-правові засади : монографія. / Ольга Петрівна Гетманець. – Х. : Экограф, 2008. – 308 с.
110. Эриашвили Н. Д. Финансовое право : учебник [для вузов]. / Н. Д. Эриашвили. – М. : ЮНИТИ–ДАНА, Закон и право, 2000. – 606 с.
111. Деякі питання організації фінансового моніторингу : Постанова Кабінету Міністрів України № 747 від 25.08.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/32232
112. Про затвердження Порядку надання державними органами на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про ідентифікацію клієнта : Постанова Кабінету Міністрів України № 746 від 25.08.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://finmon.at.ua/stuff/5-1-0-59
113. Про затвердження Порядку подання суб'єктами господарювання, підприємствами, установами, організаціями, що не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу : Постанова від 30 серпня 2010 р. № 775. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://finmon.at.ua/stuff/5-1-0-7
114. Про затвердження Порядку надання органами державної влади інформації про фінансові операції до Державного комітету фінансового моніторингу : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 759. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=759-2010-%d0%bf
115. «Грязные» деньги и закон. Правовые основы борьбы с легализацией преступных доходов /Под общ. ред. Е. А. Абрамова). – М., 1995.
116. Данилевский Ю. А. Взгляд на «грязные» деньги с Британских островов / Ю. А. Данилевский, Л. Н. Овсянников // Бухгалтерия и банки. 1997, № 1. – С. 24-29;
117. Савченко А. «Відмивання» грошей: кримінально-правовий і порівняльний аспекти / А. Савченко // Право України. – 1997, № 5. – С. 38-42.
118. Анцилотти Д. Курс международного права / Д. Анцилотти. – М., 1961. Т.1.
119. Курс международного права. В семи томах. Т.1. – М., 1989.
120. Kelsen H. General Theory of Law and State / Н. Kelsen. – Cambridge, 1945.
121. Тимченко Л. Д. Международное право / Л. Д. Тимченко. – Х. : Консум, Ун-т внутр. дел, 1999.
122. Про міжнародні договори України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994, № 10. – Ст. 45.
123. Собрание Законодательства Российской Федерации. – 1995, № 29. – Ст. 2757.
124. Міри проти переказу і збереження коштів злочинного походження. Прийняті Комітетом міністрів Європейського співтовариства в 1980 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Engl/Bank_supervision
125. Базельська угода про капітал. Прийнята Базельським комітетом з банківського нагляду 1988 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.federalreserve.gov/generalinfo/basel2/
126. Core Principles of Effective Banking Supervision. 1997. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Engl/Bank_supervision/BCP%20Core%20Principles_2006.pdf
127. Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин : Конвенція ООН (Віденська конвенція). 1988 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU88K01U.html
128. Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів від злочинної діяльності : Конвенція // Прийнята Радою Європи у Страсбурзі 8 січня 1990 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/find:Про+відмивання%2C+виявлення%2C+вилучення+і+конфіскацію+доходів+від+злочинної+діяльності/STAT0224.html
129. Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання грошей : Директива Ради Європейського Союзу від 10 червня 1991 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Fin_mon/Legal/Directive_308.pdf
130. Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) : Постанова КМ України і НБУ від 28.08.2001 р. №1124. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1124-2001-%d0%bf
131. Statement of purpose of the Egmont Group of Financial Intelligence Units. Sydney, 23 July 2003. . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.u4.no/pdf/?file=/document/literature/wb-imf-2004-overview-financial-intelligence-units.pdf
132. FIU’s in action. 100 cases of Egmont Group. . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.egmontgroup.org/
133. Украина принята в Эгмонскую группу. Взято с веб. – страницы Информационного агентства «Подробности» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.podrobnosti.ua/economy/2004/06/23/129235.html.
134. The Money Laundering Control Act of 1986 // Federal Criminal Code and Rules, Title 18. – 19, §1956. – 1957. Взято з web. – сторінки Університету Корнелла (м. Итака, Нью. – Йорк, США)[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www4.law.cornell. edu/uscode/ 18/ 1956. html).
135. Джозеф Б. Томкинс, молодший. Про наслідки для іноземних банків дії Закону США про боротьбу з тероризмом. // Альманах центрів «Організована злочинність, тероризм і корупція», 2003, №2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. mosorgcrimrescenter.ru/ almanah2/vieweral2.htm.
136. The Uniting and Strengthening America by Providing Appropriate Tools Required to Intercept and Obstruct Terrorism (USA PATRIOT) Act of 2001. Узято з web. – сторінки американського відомства фінансової розвідки при Департаменті державного казначейства США (Financial Crimes Enforcement Network) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fincen.gov/hr3162.pdf.
137. SAR Activity Review – Trends, Tips and Issues. June 2003. Узято з web. – сторінки американського відомства фінансової розвідки при Департаменті державного казначейства США [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fincen.gov/ sarreviewissue5.pdf).
138. Петрас Дж. «Брудні гроші» – основа піднесення імперії США» / Дж. Петрас // Економічний часопис. – ХХІ. – 2002, №2.
139. Штамов Ю. Немцы нашли следы «русских» миллиардов // Сегодня, №9, 16 января 2001 года. Электронная версия газеты «Сегодня». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.7days.ru/w3s.nsf/Archive/ 2001_9_news_text_shtamov.html.
140. Кормош Ю. И. Банковская система Германии / Ю. И. Кормош // Журнал «Хозяйство и право». – 1999, №7-8.
141. Тосунян Г. А. Противодействие легализации (отмыванию) денежных средств в фінансово-кредитной системе / Г. А. Тосунян, А. Ю. Викулин. – М. : Дело, 2001.
142. Бекряшев А. К. Теневая экономика и экономическая преступность / А. К. Бекряшев, И. П. Белозеров, Н. С. Бекряшева, И. В. Леонов. Взято с веб- страницы «kiev. – security.org.ua. – Безопасность бизнеса. Теневая экономика и экономическая преступность» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kiev. – security.org.ua/box/11/62_3.shtml.
143. Gesetz über das Aufspüren von Gewinnen aus schweren Straftaten – Geldwaschegesetz. Веб. – сайт Министерства юстиции Германии (Bundesministerium der Justiz) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bundesrecht.juris. de/bundesrecht /gwg/inhalt.html.
144. The financial services sector in Europe. Regulatory investigation and enforcement issues in Germany. Freshfields Bruckhaus Deringer, September 2002. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.freshfields.com/../../practice/fig/publications/pdfs/4043.pdf.
145. Справочник «Деловая Италия, 1999 год». Взято с веб. – страницы Италия@polpred.com. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.italia.polpred.ru/ 1999/8.htm/.
146. Киев, Днепр… далее – хуже» // Бізнес, №29 (496), 22 липня 2002 року.
147. Про перелік офшорних зон : Розпорядження Кабінету Міністрів України №77 від 24 лютого 2003 р. // Офіційний вісник України № 9, стор. 179, стаття 401.
148. Мерзликин А. А. Правовые основы борьбы с «отмыванием» денег в зарубежных странах. Сборник научных трудов. Серия «Право», выпуск 3 / А. А. Мерзликин // Северо-Кавказский государственный технический университет – Ставрополь, 2001.
149. Лавров В. В. Противодействие «отмыванию» денег в Великобритании и международное сотрудничество британских правоохранительных органов в борьбе с транснациональной экономической преступностью / В. В. Лавров // Право и политика. – №2, 2000.
150. United Kingdom Threat Assessment of Serious and Organized Crime 2003. Веб. – сторінка Національної служби кримінальної розвідки Великої Британії (National Criminal Intelligence Service) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ncis. co.uk/ukta /2003/ threat06.asp.
151. Criminal Justice Act 1993. Веб. – сторінка Державної канцелярії Королеви Великої Британії (Her Majesty's Stationery Office) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hmso. gov.uk/acts/acts1993/Ukpga_19930036_en_4.htm.
152. Proceeds of Crime Act 20