Фонові знання як засіб поглибленого вивчення художнього твору в шкільному курсі зарубіжної літератури

Краткое описание

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

на правах рукопису

УДК 371.321

Сафарян Світлана Іванівна

Фонові знання як засіб поглибленого вивчення художнього твору в шкільному курсі
зарубіжної літератури

Спеціальність 13.00.02 - теорія і методика
навчання (зарубіжна література)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Султанов Юрій Ібрагімович,
кандидат педагогічних наук, доцент

Івано-Франківськ – 2003

З М І С Т

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Фонові знання як засіб методичної реалізації краєзнавчого й етнокультурологічного принципів у процесі вивчення шкільного курсу зарубіжної літератури
1.1. Фонові знання як методичний термін 11
1.2. Історія становлення та розвитку методики використання фонових знань у системі літературної освіти учнів 5-11-х класів 32
1.3. Психолого-педагогічні передумови й основні закономірності сприйняття та засвоєння фонових знань школярами 47
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 70
РОЗДІЛ 2. Класифікація фонових знань як структурного елемента шкільного предмета “Зарубіжна література”
2.1. Фонові знання як структурний елемент шкільного предмета “Зарубіжна література” 72
2.2. Види фонових знань, їх класифікація та практично перетворюючі функції 88
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 105
РОЗДІЛ 3. Вплив вивчення фонових знань на характер літературного розвитку десятикласників
3.1. Специфіка використання і засвоєння фонових знань та їх вплив на рівень літературного розвитку учнів у процесі вивчення ліричних творів.. 107
3.2. Методичні аспекти використання фонових знань під час вивчення епічних творів 142
3.3. Роль і місце фонових знань у системі уроків з вивчення драматичних творів 161
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 176
ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183
ДОДАТКИ 200

ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. Вивчення зарубіжної літератури збагачує людину не лише певними естетичними переживаннями та філологічними знаннями, а й можливістю розуміти, відчувати навко¬лишній світ, дарує кожному школяреві знайомство з іншим поглядом на дійсність, залучає її до багатств світової духовної культури, дає унікальну й необхідну можливість вчитися жити у конкретному, соціокультурному просторі.
Дисертаційна робота присвячена вивченню проблеми фонових знань як засобу поглибленого прочитання художнього твору в шкільному курсі зарубіжної літератури. Фонові знання є структурним елементом літератури як навчального предмета, а отже, мають бути дієвим засобом у процесі адекватного авторському задуму сприйняття художнього твору. Проте, щоб вони дійсно стали дієвим засобом, необхідно використовувати їх осмислено, а це потребує ретельного вивчення сутності цих знань у мето¬дичному плані, їх теоретичного обґрунтування і практичної апробації в контексті психолого-педагогічних закономірностей літературного розвит¬ку школярів.
Перші спроби теоретичного осмислення і практичного застосування фонових знань припадають на другу половину XX століття. Насамперед це стосується наукових праць О.С. Ахманової, Є.М. Верещагіна, В.Г. Кос-томарова та ін., в яких фонові знання розглядалися з погляду комуніка¬тивної функції мови. Що ж стосується літературознавства, то фонові знан¬ня в основному використовувались у формі коментаря як спеціальний жанр дослідження. Класичним зразком такого дослідження вважається мо¬нографія Ю.М. Лотмана "Роман А.С.Пушкина "Евгений Онегин". Комментарий" [152]. Крім того, фонові знання розглядалися й у семіотич¬ному контексті як знакові системи для передачі певної культурологічної інформації, що стимулює свідоме сприйняття подієво-семантичних та ціннісних домінант традиційного для різних соціокультурних ситуацій матеріалу в його нових варіантах. Показовою в цьому відношенні є, наприклад, монографія А.Є. Нямцу "Легендарно-міфологічна традиція у світовій літературі" [38].
Подальші спроби окреслити проблему використання фонових знань у системі літературної освіти учнів 5-11-х класів, тобто в суто мето¬дичному плані, здійснювались у 70-80-х роках плеядою відомих українських та зарубіжних методистів і педагогів - З.Я. Молдавською, В.Г. Маранцманом, А.Д. Жижиною, Т.С. Зепаловою, Н.Я. Мещеряковою, М.А. Снєжневською, Ю.І.Султановим, В.А. Ковальовою та ін. У 90-х роках минулого століття, з уведенням нового шкільного курсу зарубіжної літератури, дана проблема постала особливо гостро, про що свідчать виступи у періодичній фаховій пресі вчителів і науковців-методистів Ю.І. Султанова, І.Я. Ненька,
В.В. Гладишева, С.Ф. Фролова та ін. При цьому на вивченні теоретичних і психолого-педагогічних аспектів обґрунтування й застосування фонових знань увага дослідників майже не зосереджувалась.
Незважаючи на актуальність даної проблеми для української школи, упродовж десяти років з дня введення зарубіжної літератури як нового предмета ґрунтовні методичні дослідження фонових знань та їхнього впливу на літературний і ширше - загальний розумовий розвиток школярів майже не проводились, про що свідчить відсутність наукових публікацій у вітчизняних періодичних виданнях із методики, педагогіки та психології. Отже, теоретичне обґрунтування і практичне застосування фонових знань як засобу літературного розвитку українських школярів з урахуванням вікових психолого-педагогічних чинників ще не знайшли достатнього висвітлення в теоретичних і практичних розробках методистів різних концептуальних напрямків.
Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження визначається:
1. Ступенем його розробки.
Проблема теоретичного обґрунтування і практичного застосування фонових знань є однією з найменш вивчених проблем сучасної методики викладання зарубіжної літератури. Термін “фонові знання” виник у методичній науці нещодавно, хоча різні види фонових знань у процесі вивчення художніх творів використовувалися і раніше. Про це свідчать шкільні підручники, методична література минулих років, а саме: “Методика викладання російської літератури в національній школі” [161]; “Мистецтво аналізу художнього твору” [96] та ін.
2. Рівнем осмислення.
Проблема фонових знань розглядалася виключно на практичному рівні. Інтуїтивно фонові знання використовує кожний учитель. На теоретичному рівні “фонові знання” як лінгвістичний термін вперше був розглянутий з погляду комунікативної функції мови. Так, уже у словнику О. Ахманової 1966 року видання [84] подано визначення поняття “фонові знання”. В нашій роботі вперше зроблено спробу розглянути “фонові знання” як структурний елемент шкільного предмета зарубіжної літератури, тобто як термін методичний;
3. Планом вираження.
Введення нового курсу зарубіжної літератури до переліку обов'язкових шкільних дисциплін робить проблему фонових знань особливо гострою. У процесі вивчення творів зарубіжних майстрів красного письменства ми зустрічаємося з незнайомою нам культурою, історією, побутом. Тому вивчення творів зарубіжної літератури вимагає використання різних видів фонових знань. У зв'язку з цим виникла необхідність розгляду фонових знань як методичного терміна, класифікації видів фонових знань та вивчення їхніх практично перетворюючих функцій. Теоретичне обґрунтування та осмислення терміна “фонові знання”, розгляд його у структурі літератури як навчального предмета передбачають вихід на новий рівень вивчення проблеми фонових знань узагалі.
Актуальність і недостатнє вивчення фонових знань як методичної проблеми у контексті їхнього впливу на рівень літературного розвитку школярів і зумовили вибір теми дисертаційної роботи. Цей вибір вмотивований намаганням допомогти вчителю-словеснику максимально використовувати фонові знання у процесі організації вивчення і сприйняття учнями художнього твору адекватно авторському задуму.
Дисертаційне дослідження “Фонові знання як засіб поглибленого вивчення художнього твору в шкільному курсі зарубіжної літератури” входить до тематики науково-дослідних робіт кафедри світової літератури Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника (протокол № 7 від 2 березня 1999 р.).
Об'єктом дослідження є процес літературного розвитку учнів у період ранньої юності, який спрямовується цільовим застосуванням фонових знань з метою поглиблення сприйняття художніх творів із врахуванням їхньої родової специфіки.
Предметом дослідження є практично перетворюючі функції фонових знань як структурного елемента навчального предмета "Зарубіжна література" та їхній вплив на літературний розвиток школярів у процесі поглибленого вивчення художніх творів зарубіжної літератури.
Мета дослідження: виявлення теоретико-методичної та психолого-педагогічної сутності фонових знань для обґрунтування їх позитивного впливу на літературний розвиток школярів, створення науково-обґрунтованої та експериментально перевіреної методики застосування фонових знань у процесі поглибленого вивчення різних за родовими та жанровими ознаками художніх творів у 10 класі.
У процесі вивчення даної проблеми нами була висунута наступна робоча гіпотеза: оскільки фонові знання є структурним елементом зарубіжної літератури як навчального предмета, то вони повинні бути однією з рушійних сил літературного розвитку учнів і виступати засобом, за допомогою якого поглиблюється сприйняття художнього твору.
Відповідно до мети нашого дослідження та висунутої гіпотези необхідно було виконати наступні завдання:
1. Вивчити стан дослідженості даної проблеми в історії, теорії та практиці методики зарубіжної літератури.
2. Дати теоретичне обґрунтування визначення фонових знань як методичного терміна, схарактеризувати їхні основні риси.
3. Визначити місце і роль фонових знань у структурі зарубіжної літератури як навчального предмета, з'ясувати ієрархічну взаємозалеж¬ність і підпорядкованість фонових знань у даній структурі.
4. Класифікувати основні види фонових знань і з'ясувати основні психолого-педагогічні закономірності їх сприйняття учнями 5-11-х класів.
5. Розробити систему методик застосування фонових знань у процесі поглибленого вивчення художнього твору і експериментально перевірити її ефективність.
Відправними методологічними засадами дослідження стали: методологічні підходи до сучасної літературної освіти, обумовлені новітніми гуманістичними навчально-виховними технологіями (М.Г. Жулинський,
Д.В. Затонський, Д.С. Наливайко, Ю.І. Султанов, М.В. Теплинський,
К.О. Шахова та ін.).
Теоретичну основу дослідження становлять:
1) філософсько-світоглядні праці про пізнання дійсності Г. Гегеля,
А.Ф. Лосєва, Й. Гейзінга та ін. [див.: 103; 147; 11];
2) літературознавчі дослідження А.А. Потебні, Ю.М. Лотмана,
М.Б. Храпченка, Ю.Г. Морозова, М.О. Рудякова та ін. [див.: 176; 208; 34; 50; 151];
3) психолого-педагогічні і методичні дослідження В.А. Кан-Калик,
В.І. Хазана, А.В. Фурмана, В.Г. Маранцмана, Л.Ф. Мірошниченко,
Є.А. Пасічника, З.Я. Рез, Ю.І. Султанова та ін. [див.: 124; 72; 155; 32; 42; 163; 61].
У процесі вирішення конкретних завдань паралельно використовувалися теоретичні й емпіричні методи дослідження:
Теоретичні – осмислення методичних основ предмета, який вивчається; систематизація, класифікація, обробка, зіставлення і узагальнення науково-методичної інформації з досліджуваної проблеми; аналіз шкільної документації (програм, підручників, навчальних посібників) – застосовано під час опрацювання наукових джерел, визначення цілей, предмета, гіпотези, завдань, змістової презентації результатів, висновків.
Емпіричні (окремо та в умовах експерименту) – педагогічний експеримент (метод “зрізів” для оцінки зрушень у писемному мовленні та сприйманні художніх творів), спостереження, вивчення педагогічного досвіду; спеціальне навчання школярів із використанням розробленої системи методик застосування фонових знань у процесі поглибленого вивчення художнього твору.
Обробка даних – математична статистика (групування, табулювання, кількісна оцінка даних).
Експериментальна база дослідження: середні загальноосвітні школи № 6 м. Борисполя, №5 м. Білої Церкви Київської області; № 13, 20 м. Івано-Франківська; № 6 м. Тернополя та Козівська середня загальноосвітня школа № 1 Тернопільської області; № 5 та обласний ліцей м. Рівного.
На нашу думку, наукову новизну дисертаційного дослідження визначають:
1. З’ясування і конкретизація поняття “фонові знання” як методичного терміна.
2. Визначення і обґрунтування фонових знань у структурі літератури як навчального предмета.
3. Уперше складено класифікацію основних видів фонових знань, охарактеризовані їх основні риси. При цьому для ілюстрування тих чи інших положень, зв’язаних із визначенням ролі, місця та функціонування фонових знань, нами використовувалися приклади з художніх творів, які передбачалися для текстуального вивчення програмами із зарубіжної літератури для 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів 1995, 1998 і 2001 років видання.
4. З'ясування основних психолого-педагогічних особливостей сприйняття фонових знань учнями.
5. Обґрунтування й доведення ефективності використання фонових знань у процесі поглибленого вивчення ліричних, епічних та драматичних творів як важливої органічної складової системи чинників літературного розвитку учнів 10-го класу.
6. Установлення і статистичне підтвердження ефективності використання фонових знань для правильного і поглибленого сприйняття художнього твору.
Практичне значення роботи визначається тим, що виявлено доцільність використання вітчизняних і зарубіжних наявних методів діагностики літературного розвитку та рівнів читацького сприйняття учнів, модифікованих з урахуванням використання фонових знань для поглибленого і правильного сприйняття літературного твору, та запропоновано для широкого практичного використання в умовах шкільного викладання систему спеціальних, модифікованих і авторських методик використання фонових знань у процесі поглибленого вивчення художніх творів учнями 5-11-х класів.
Теоретичні висновки дослідження можуть бути використані в укладанні шкільних програм із зарубіжної літератури, в процесі вдосконалення текстового і позатекстового компонентів шкільних підручників і навчальних посібників.
Надійність і вірогідність результатів теоретичного дослідження забезпечувалися використанням засобів діалектичної логіки, емпіричних підходів, застосуванням взаємодоповнюючих методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження, застосуванням статистичних методів обробки даних.
Процес творчого пошуку умовно можна поділити на три етапи, які відображають стан осмислення, систематизації, апробації та адаптації досліджуваної проблеми.
На першому етапі (1997–1999 рр.) сформувалися задум і початкові концептуальні підходи дослідження на основі теоретичного осмислення проблеми фонових знань, як засобу поглибленого вивчення художнього твору на уроках зарубіжної літератури. Визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження.
Другий етап (1999–2001 рр.) присвячено проведенню констатуючого зрізу, аналізу його результатів; підготовці матеріалів для здійснення формуючого експерименту, розробці та теоретичному обґрунтуванню системи методик застосування фонових знань у процесі поглибленого вивчення художніх творів у 10 класі.
На третьому етапі (2001–2002 рр.) проводилось експериментальне навчання з метою перевірки запропонованих методик, здійснювалися кількісний та якісний аналіз, формувалися висновки дослідження.
Апробація результатів роботи відбувалася на обласних семінарах учителів зарубіжної літератури, курсах підвищення кваліфікації в Тернопільському, Івано-Франківському, Київському, Волинському обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, ЦІППО (м. Київ) та на Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми сучасного уроку зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах" (м. Київ, 24-27 жовтня 2000 р.), "Теоретичні та методичні засади викладання інтегрованого курсу "Литература" в загальноосвітніх навчальних закладах" (м. Біла Церква, 5-7 грудня 2001 р.) і науково-теоретичній конференції "Українська система виховання: пошуки, проблеми, перспективи" (м. Харків, 14-16 лютого 2001 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації відображений у 13 публікаціях, із них 5 статей, 2 навчальні посібники для вчителів, 6 підручників-хрестоматій із зарубіжної літератури. Одноосібних праць - 5. Загальний обсяг особистого внеску 14 друкованих аркушів.
Структура та обсяг роботи: дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Шкільний предмет "Зарубіжна література" покликаний сприяти формуванню особистості учня-читача, його духовно-ціннісних орієнтацій, культурно-пізнавальних інтересів, художнього смаку, тобто естетично виховувати такого шанувальника красного письменства, який зможе сприймати художні твори, написані в різні історичні періоди, в лоні різних національно-культурних традицій, у межах різних естетичних парадигм, розуміючи діалектичну багатогранність конкретно-історичних і абсолют¬ність загальнолюдських соціокультурних духовних цінностей.
Ефективне засвоєння всесвітньо визнаних зразків художньої літератури на засадах певної системи культурологічних і естетичних мето¬дологічних принципів у контексті конкретно-історичних і загальнолюдсь¬ких духовних цінностей залежить від врахування багатьох чинників, у тому числі і від професійно свідомого використання вчителем на уроках літератури фонових знань. Зокрема, система експериментальних дос¬ліджень, здійснених нами на базі загальноосвітніх навчальних закладів Ки¬ївської, Тернопільської, областей і мм. Івано-Франківська, Тернополя, Рівного; при цьому до експериментального дослідження було залучено 776 учнів 5-11-х класів) підтвердила припущення про те, що цілеспрямоване, професійно свідоме використання у навчально-виховному процесі різних видів фоно¬вих знань сприяє підвищенню рівня читацького сприйняття художніх творів учнями 5-11-х класів. Отримані дані переконливо свідчать, що фонові знання, як один з рушіїв літературного розвитку учнів, суттєво допомагають юним читачам осягнути глибинний підтекст художнього твору, оволодіти культурним "кодом" включених до шкільної програми художніх текстів.
Основними результатами дослідження є з'ясування сутності фонових знань як методичного терміна і впливу фонових знань на розвиток літературно-творчих здібностей школярів у процесі сприйняття різних за родовими та жанровими ознаками літературних творів. Експериментальним шляхом установлено, що актуалізований потенціал різних видів фонових знань стимулює літературний розвиток школярів у підлітковому та юнацькому віці за умов урахування вікових і психологічних закономірностей становлення учня-читача.
У процесі дослідження даної проблеми ми дійшли таких висновків:
1. Порівняльний аналіз науково-теоретичних парадигм трактування і практичного застосування фонових знань (з погляду комунікативної функції мови; коментаря як спеціального жанру літературознавчого дос¬лідження; фонових знань як знакової системи для передачі певної культурологічної інформації; фонових знань як методичного терміна) дає змогу стверджувати, що, з погляду методики викладання літератури, фонові знання і за змістом, і за функціональним призначенням відріз¬няються як від шкільної програмової системи основ історико-літературних, теоретичних і літературно-критичних знань, так і від міжпредметних знань і літературознавчого коментаря.
Фонові знання – це науково систематизовані знання, які мають інформаційно-культурологічний характер, не завжди прямо зв'язані з художнім текстом, але без яких художній твір, що функціонує у просторі і часі, не може бути глибоко сприйнятим. Фонові знання – це не система статичних знань, вони постійно змінюються, як у змістовому, так і у функціональному планах, залежно від інформаційної і культурологічної обізнаності учнів, стану літературознавчої науки, вікових особливостей школярів, нарешті, від змістового наповнення шкільних підручників і посібників. Сприйняття фонових знань визначається віковими, індивідуальними і загально психологічними особливостями школярів та рівнем їхнього літературного розвитку. При дотриманні певних умов, фонові знання допомагають більш глибокому й усвідомленому сприйняттю художнього твору.
2. Аналіз фонових знань з погляду методики викладання зарубіжної літератури доцільно здійснювати з урахуванням структури зарубіжної літератури як навчального предмета та практично-перетворюючих функцій цих знань [див. додаток В]. Фонові знання, як і всі інші структурні елементи шкільного предмета "Зарубіжна література" (основи історії та теорії літератури, окремі літературно-критичні статті, розвиток усного й писемного мовлення), утворюють певну систему міжелементних внутрішніх зв'язків. У свою чергу, всі елементи підпорядковані центральному елементу даної структури - читанню й аналізу художнього твору, утворюючи в системі чітку ієрархічну залежність цих елементів відносно до його центрального елемента. Таким чином, фонові знання, що разом з іншими структурними елементами включені в єдину цілісну систему, функціонують у єдиному комплексі, який сприяє поступовому розширенню і поглибленню знань, умінь і навичок учнів і не виходить за рамки годин, відведених шкільною програмою на вивчення того чи іншого твору або теми.
Як засвідчили наші дослідження, ієрархічна підпорядкованість фонових знань читанню й аналізу художнього твору, а також тісний взаємозв'язок між фоновими знаннями та іншими структурними елементами літератури як навчального предмета зовсім не передбачають схематизації та одноманітності. Навпаки, відбір фонового матеріалу та різноманітних видів, прийомів навчальної діяльності і форм керівництва цією діяльністю активізують пізнавальний процес та сприяють тому, щоб урок літератури став емоційно яскравим і запам'ятався.
3. Фонові знання значною мірою відрізняються від обов'язкової системи знань, необхідність засвоєння яких чітко обумовлена шкільними програмами. Фонові знання охоплюють дуже широкий і різноманітний за своєю природою обсяг інформації. З метою професійно осмисленого і цілеспрямованого використання цих знань вчителями й учнями у процесі вивчення художнього твору, ми проаналізували фонові знання, як за походженням, так і з точки зору функціонування в системі масової культури, з метою класифікації цих знань у контексті методичних потреб викладання зарубіжної літератури. У процесі дослідження даної проблеми ми виокремили і класифікували три основні види фонових знань, які, в свою чергу, поділяються на підвиди:
1. Фонові знання історико-культурологічного змісту (відомості про історичні умови, побут епохи, соціальні умови, культуру епохи).
2. Фонові знання біографічного характеру (відомості про життєву долю автора, його творчий шлях і світогляд).
3. Літературознавчі фонові знання (теоретико-літературні, історико-літературні, літературно-критичні відомості).
Класифіковані фонові знання функціонують у певній методичній системі (методи і прийоми аналізу художнього тексту – фонові знання організаційні – форми діяльності вчителя і учнів) і повинні застосовуватись у відповідності з логіко-пізнавальною діяльністю учнів. Тільки за цих умов фонові знання у взаємозв'язку з іншими структурними елементами літератури як навчального предмета впливають на рівень знань, умінь і навичок учнів, практично перетворюючи їх.
4. Фонові знання - дієвий методичний компонент системи рушійних сил літературного розвитку, функціонування якого уможливлює якісні й кількісні зрушення (мікрозміни), а відтак – вікову трансформацію компонентів психологічної структури здібностей учнів до сприйняття художніх творів з урахуванням їхньої родової і жанрової специфіки.
Так, наприклад, під впливом фонових знань у процесі вивчення лірики – 19,4 відсотка, епічного твору – 23,4 відсотка, драматичного – 20 відсотків юних читачів (від загальної кількості учнів кожного з експериментальних класів) змогли піднятися на більш високий рівень сприйняття творів словесного мистецтва. Водночас у контрольних класах ці показники відповідно становили: 14,4 відсотка, 17,2 відсотка і 13,2 відсотка. Тому цей показник повинен досліджуватись у контексті загальної синергетичної системи рушійних сил літературного розвитку школярів з урахуванням сприйняття учнями родової і жанрової специфіки художніх творів.
5. Вплив актуалізованого потенціалу фонових знань на літературний розвиток підростаючої особистості повинен досліджуватись у контексті вікової психологічної динаміки та детермінованих цією динамікою мотивів відбору тих чи інших видів фонових знань з урахуванням родової та жанрової специфіки художніх творів, передбачених для вивчення шкільною програмою. У процесі вивчення художнього твору потрібно використовувати такі фонові знання і в такому обсязі, щоб вони допомагали поглибленому прочитанню художнього тексту, пам'ятаючи про те, що перевантаження учнів непотрібною інформацією ускладнює його сприйняття.
Означений контекст реконструюється і моделюється під час порівняльного аналізу психологічних теорій вікового розвитку з наголосом на специфіці естетичної логіко-пізнавальної діяльності учнів у підлітковому та юнацькому віці. Експериментальним шляхом доведено, що за умов професійно осмисленого використання потенціалу фонових знань та урахування психологічних закономірностей сприйняття учнями різних видів цих знань у зв'язку із психологічними домінантами становлення учня-читача в підлітковому та юнацькому віці можливо досягнути істотного впливу на літературний розвиток учнів.
Результати дослідження дають змогу зробити загальний висновок: описані методичні та психолого-педагогічні підходи і принципи, визначаючи сутність фонових знань як методичного терміна, головні вимоги й загальну спрямованість їхнього функціонування щодо гумані¬зації освіти, в цілому відповідають сучасним освітньо-виховним завданням української школи, враховують основні психолого-педагогічні закономір¬ності сприйняття та засвоєння фонових знань школярами, логіку і структуру зарубіжної літератури як навчального предмета.
Перспективними і значущими у контексті викладених результатів дисертаційного дослідження уявляються подальше з'ясування структури фонових знань у багаторівневій системі літератури як навчального предмета і визначення ролі та місця фонових знань у процесі вивчення художньої літератури у контексті духовних цінностей соціокультурних ситуацій античності, премодерну, модерну і постмодерну.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабенко К.П. Ілюстрація як прийом додаткової інформації // Всесвітня література в серед. навч. закл. України. 2001.  № 4. С. 3033.
2. Бандура О.М., Кучеренко Є.М. Українська література: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. шк. – 15-те вид. – К.: Рад. шк., 1984. – 303 с.
3. Бандура О.М. Міжпредметні зв'язки в процесі вивчення української літератури. – К.: Рад. шк., 1984. – 166 с.
4. Білецький О.І., Волинський П.К., Пільгук І.І. Українська література: Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Рад. шк., 1983. – 236 с.
5. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина //Педагогіка і психологія. – 1997.  № 1. – С. 144150.
6. Боришевський М.Й. Саморух як закон психічного розвитку особистості // Творча спадщина Г.С. Костюка та сучасна психологія: До 100-річчя від дня народження академіка Г.С.Костюка: Матеріали ІІІ з'їзду Товариства психологів України. – К.: Освітньо-видавн. департамент РННЦ “ДІНІТ”, 2000. – 27 с.
7. Борецький М.І. Антична література: Хрестоматія для 59 кл. загальноосвіт. шк. – Львів: Світ, 1998. – 300 с.
8. Борщевський В.М., Крижанівський С.А., Мазуркевич О.Р., Фещак В.В., Хропко П.П. Українська література: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. шк. – 10-те вид. – К.: Освіта, 1994. – 349 с.
9. Волинський П.К. Основи теорії літератури. – К.: Рад. шк., 1967. – 367 с.
10. Волощук Є., Бігун Б. Техне майевтика. Теорія та практика аналізу літературного твору // Тема. – 1997.  № 2. – 247 с.
11. Гейзінга Й. Homo Ludens: Пер. з англ. – К.: Основи, 1994. – 250 с.
12. Гладишев В.В. Принцип контекстного вивчення твору та його реалізація у процесі викладання зарубіжної літератури // Всесвітня література в серед. навч. закл. України. – 2001.  № 5. – С. 1215.
13. Денисова Т.Н., Сиваченко Г.М. Зарубіжна література: Читанка-підруч. для 56 класів загальноосвіт. шк. – К.: Освіта, 1996. – 432 с.
14. Денисова Т.Н., Сиваченко Г.М. Зарубіжна література: Читанка-підруч. для 7–8 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Освіта, 1995. – 384 с.
15. Денисова Т.Н., Сиваченко Г.М. Зарубіжна література ХХ ст.: Хрестоматія-посіб для 11 кл. загальноосвітніх шк. – К.: Генеза, 2000. – 763 с.
16. Доманський В.А. У пошуку методологічних основ викладання літератури // Всесвітня література в серед. навч. закл. України. – 1997.  № 12. – С. 46.
17. Жулинський М. Бачити себе крізь призму світового духовного поступу // Зарубіжна література. – 2000.  № 172. – С. 12.
18. Зарубіжна література ХІХ ст.: Посіб. для 10 кл. загальноосвіт. шк. / За ред. О.М.Ніколенко. – К.: Академія, 1997. – 316 с.
19. Зарубіжна література ХХ ст.: Посіб. для 11 кл. загальноосвіт. шк. / За ред. О.М.Ніколенко. – К.: Академія, 1998. – 316 с.
20. Зарубіжна література: Проб. підруч. хрестоматія для 9 кл. загальноосвіт. шк. / За ред. Т.Б.Недайнової – К.: Вежа, 1995. – 352 с.
21. Зарубіжна література: Посіб.-хрестоматія для 6 кл. загальноосвіт. шк.: У 2 ч. / За ред. Н.О.Півнюк. – К.: Просвіта, 2000. – 782 с.
22. Зарубіжна література: Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. шк. / За ред. О.С. Чиркова. – К.: Вежа, 2000. – 320 с.
23. Зарубіжна література: Хрестоматія для 11 кл. загальноосвіт. шк. / За ред. О.С. Чиркова – К.: Вежа, 1998. – 384 с.
24. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад. шк., 1989. – 608 с.
25. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти: Метод. рекомендації Міністерства освіти і науки України // Освіта України. – 2001.  № 40. – С. 9.
26. Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. – 3-е вид., доп. – К.: Рад. шк. 1971. – 486 с.
27. Лісовський А.М., Пультер С.О., Сафарян С.І. Вивчення зарубіжної літератури в 5–6 кл: Методичний посібник для вчителів. – К.: Вежа. 1997. – 144 с.
28. Лісовський А.М., Пультер С.О. Зарубіжна література: Підруч.-хрестоматія для 6 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Вежа, 1997. – 384 с.
29. Літературознавчий словник-довідник (Nota bene)/ Р.Т. Гром'як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 752 с.
30. Міляновська Н.М., Соколовська Н.І. Зарубіжна література: Посіб.-хрестоматія для 7 кл. загальноосвітніх шк. – Тернопіль: Підруч. і посіб., 1998. – 228 с.
31. Мірошниченко Л.Ф., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В. Зарубіжна література: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Вежа, 2001. – 448 с.
32. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підруч. для студ. вищ. навч. закладів. – К.: Ленвіт, 2000. – 239 с.
33. Моренець П.Г. та ін. Українська література: Підруч. для 4 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Рад. школа, 1983. – 302 с.
34. Морозов Ю.Г. Художньо-семантичний аналіз літературного твору // Відродження. – 1994.  № 1. – С. 2127.
35. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму. – К.: Заповіт, 1977. – 420 с.
36. Ненько І.Я. Продовжуємо розмову про фонові знання // Всесвітня література в серед. навч. закл. України. – 2001.  № 5. – С. 12.
37. Ненько І.Я. Як розвести ідеологізацію викладання літератури з її вульгаризацією // Всесвітня література в серед. навч. закладах України. – 2000.  № 9. – С. 34.
38. Нямцу А.Є. Легендарно-міфологічна традиція у світовій літературі (теоретичні та історико-літературні аспекти): Автореф. дисерт. д-ра. філол. наук. – К., 1997. – 34 с.
39. Падалка Н.І., Сторчак К.М., Цимбалюк В.І. Українська література: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Рад. шк., 1984. – 285 с.
40. Падалка Н.І., Сторчак К.М., Цимбалюк В.І. Українська література: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. шк. – 11-те вид. - К.: Рад. шк., 1989. – 255 с.
41. Пасічник Є.А. Вікові особливості учнів і проблеми аналізу твору // Укр. мова і літ. в шк. – 1993. № 4. С. 3034.
42. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навч. посіб. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.
43. Півнюк Н.О., Чепурко О.М., Гребницька Н.М. Зарубіжна література: Посіб.-хрестоматія для 5 кл. загальноосвіт. шк.: У 2 ч. – К.: Просвіта, 1996. – 402 с.
44. Півнюк Н.О. Коло читання підлітків і зарубіжна література // Зарубіжна література в навч. закл. – 1997.  № 3. – С. 25.
45. Піхманець Р. “Кімната сто один”, або Дещо про соціологічні аспекти вивчення літератури в школі. – Івано-Франківськ: Плай, 1999. – 136 с.
46. Потебня О. Із записок з теорії словесності // Потебня О. Естетика і поетика слова: Пер. з рос. – К.: Мистецтво, 1985. – С. 279–281.
47. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Зарубіжна література. 5–11 кл. / За ред. Д.В.Затонського; Керівник авт. кол. Б.Б.Шалагінов. – К.: Шк. світ, 2001. – 78 с.
48. Пронкевич О.В. Зарубіжна література: Проб. підруч. для 10 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Пед. преса, 1997. – 240 с.
49. Пронкевич О.В. Зарубіжна література: Хрестоматія для 10 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Пед. преса, 1998. – 380 с.
50. Рудяков М.А. Основи аналізу художнього тексту. – К.: Наук. думка, 1989. – 151 с.
51. Ружевич Г.М. Романтизм як напрям. // Всесвітня література в серед. навч. закладах України. – 1997.  № 11. – С. 3234.
52. Сафарян С.І. Фонові знання: зміст, визначення, види // Всесвітня література в серед. навч. закл. України. – 2001.  № 2. – С. 26.
53. Сафарян С.І., Тіунова Л.І. Зарубіжна література: Проб. навч. посіб.-хрестоматія для 7 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Зодіак-Еко, 1994. – 464 с.
54. Сафарян С.І., Тіунова Л.І. Зарубіжна література: Підруч.-хрестоматія для 7 кл. загальноосвіт. шк.2-ге вид., змін. і допов. – К.: Вежа, 1996. – 512 с.
55. Сафарян С.І., Дорофеєва Н.І. Зарубіжна література: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Вежа, 2002. – 464 с.
56. Сафарян С.І., Султанов Ю.І. Зарубіжна література: Підруч.-хрестоматія для 8 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Вежа, 1998. – 416 с.
57. Сафарян С.І., Султанов Ю.І. Зарубіжна література: Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. – 3-тє вид. переробл. і допов.  К.: Вежа, 2002. – 400 с.
58. Сімакова Л.А. Психологічні особливості сприйняття художньої літератури учнями підліткового віку // Укр. мова і літ. в шк. – 1985.  № 7. – С. 2933.
59. Султанов Ю.І. Від методології до методичної концепції // Зарубіжна література. – 2000.  № 12 (172). – С. 23.
60. Султанов Ю.І. Вивчення теорії літератури в 5–7 класах середньої загальноосвітньої школи // Зарубіжна література в навч. закл. – 1999.  № 12. – С. 37.
61. Султанов Ю.І. Методологічні засади викладання шкільного курсу зарубіжної літератури // Література. Літературознавство. Життя: Зб. наук. праць і матеріалів на пошану проф. М.В.Теплинського / Відп. ред. І.В. Козлик. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 336340.
62. Султанов Ю.І. Методична концепція викладання зарубіжної літератури // Зарубіжна література в навч. закл. – 2000.  № 2. – С. 26.
63. Султанов Ю.І. Особливості літературного розвитку учнів 57 класів // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1999.  № 8. – С. 27.
64. Султанов Ю.І. Працюємо з підручником // Вертикаль: Додаток до часопису “Обрії”: Спецвипуск для вчителів зарубіжної літератури. – 1998. – № 1 (6). – С. 12–16.
65. Султанов Ю.І. У пошуках засад, адекватних шкільному курсу світової літератури. Теоретичний аналіз сучасного методологічного доробку // Всесвітня література в серед. навч. закладах України. – 2001.  № 2, 3, 4, 5. – С. 3755.
66. Султанов Ю.І. Чолові засади проект-програми і підручника // Зарубіжна література – 2000.  № 45 (205). – С. 34.
67. Султанов Ю.І., Юрченко З. Психолого-педагогічні основи розвитку літературної творчості та уяви школярів // Джерела: Наук.-метод. вісник Івано-Франківського обл. ін-ту післядипломної освіти педпрацівників. – 1996.  № 3 (8). – С. 1522.
68 Султанов Ю.І., Скоморовський Б.Г., Слободян Г.Д. Зарубіжна література: Підруч.-хрестоматія для 5 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Вежа, 1998. – 512 с.
69. Султанов Ю.І., Скоморовський Б.Г. Зарубіжна література: Підручник для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Вежа, 2002. – 464 с.
70. Степанишин Б.І. Українська література: Підруч. для 9 кл. загальноосвіт. шк. – 2-е вид. К.: Освіта, 1993. – 335 с.
71. Фролов О.В. Фонові відомості до теми “Антична література” // Всесвітня література в серед. навч. закл. України. – 2001.  № 9. – С. 78.
72. Фурман А.В. Проблемні ситуації у навчанні. – К.: Рад. шк., 1991. – 191 с.
73. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Підруч. для 9 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Вежа, 1995. – 304 с.
74. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл.  2-ге вид., змін. і допов. – К.: Вежа, 2001. – 304 с.
75. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Хрестоматія для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Вежа, 2001. – 432 с.
76. Шепель Ю.А. Від філософії сонета до його повного сприйняття // Всесвітня література в серед. навч. закл. України. – 1993.  № 1. – С. 2325.
77. Юрченко З. Внутрішні джерела літературного розвитку школярів у підлітковому віці // Психологія: Зб. наук. праць. – Вип. 3 (6). – К.: НПУ, 1999. – С. 238244.
78. Юрченко З.В. Художньо-словесне самовираження старшокласників як психологічний чинник становлення творчої особистості // Педагогіка і психологія. – 1999.  № 4 (25). – С. 7782.
79. Шахова К.О. Зарубіжна література: Хрестоматія: Навч. посібник для 911 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Освіта, 1992. – 639 с.
80. Абрамович Г.Л. Введение в литературоведение.  3-е изд. – М.: Учпедгиз, 1961. – 352 с.
81. Актуальные проблемы русистики. – Л.: Просвещение, 1991. – 250 с.
82. Антонов Н.С. Слагаемые знаний. – Петрозаводск: ПГПИ, 1969. – 231 с.
83. Антонов Н.С. Слагаемые знаний: О межпредметных связях в учебном процессе. – Архангельск: АГПИ, 1969. – 174 с.
84. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М.: Сов. энцикл., 1966. – 607 с.
85. Беленький Г.И. Приобщение к искусству слова: (Раздумья о преподавании литературы в школе). – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.
86. Беленький Г.И. Классика и современность. – К.: Рад. шк., 1984. – 192 с.
87. Беленький Г.И. Теория литературы в средней школе. – М.: Просвещение, 1976. – 222 с.
88. Беленький Г.И. Русская литература: Учеб. для 7 кл. общеобразоват. шк. – 17-е изд. – М.: Просвещение, 1987. – 477 с.
89. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ / Общ. ред. и вступ. ст. В. Я. Пилиповского. – М.: Прогресс, 1986. – 420 с.
90. Бердников Г. Избранные работы. В 2 т. – Т. 1. – М.: Худож. лит., 1986. – 526 с.
91. Благонадежина Л.В. Отношение детей к искусству и его возрастное развитие // Вопросы психологии. – 1968.  № 4. – С. 96104.
92. Богданова О.Ю. Эпические произведения // Проблемы преподавания литературы в школе /За ред. Т.Ф. Курдюмовой. – М.: Просвещение, 1985. – С. 102126.
93. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте: Психологическое исследование. – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.
94. Большая Советская Энциклопедия. В 30 т. – Т. 12.  М.: Сов. энцикл., 1973. – 623 с.
95. Борев Ю.Б. Эстетика. – 4-е изд., доп. – М.: Политиздат, 1988. – 495 с.
96. Браже Т.Г. Искусство анализа художественного произведения. – М.: Просвещение, 1971. – 238 с.
97. Вахрушев В.С. Уроки мировой литературы в школе: 511 кл.: Книга для учителя / Под ред. В.П.Журавлева. – М.: Просвещение, 1995. – 228 с.
98. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного.  3-е изд. – М.: Рус. яз., 1983. – 269 с.
99. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психол. очерк: Кн. для учителя. – 3-е изд. – М.: Просвещение, 1991. – 93 с.
100. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В.Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.
101. Выготский Л.С. Проблема возраста // Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т.  Т. 4 / Под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1984. – С. 243268.
102. Выготский Л.С. Психология искусства / Под ред. М.Г. Ярошевского. – М.: Педагогика, 1987. – 345 с.
103. Гегель Г. Сочинения.  Т. 12. – М.: СОЦХК, 1938. – 472 с.
104. Генелин Ш.И. Дидактический принцип сознательности. – М.: Наука, 1961. – 139 с.
105. Гин М.М. Незлобивый поэт и поэт-сатирик // Вопросы литературы. – 1967. – № 5. – С. 157164.
106. Гин М.М. От факта к образу и сюжету. – М.: Сов. писатель, 1971. – 303 с.
107. Гинзбург Л.Я. О лирике.  2-е изд., доп. – Л.: Сов. писатель, 1974. – 408 с.
108. Голубков В.В. Методика преподавания литературы. – М.: Гос. уч.-пед. изд. МП ПСФСР, 1962. – 495 с.
109. Граник Г.Г., Концевая Л.А. Изучение читательской позиции школьников // Вопросы психологии. – 1994.  № 5. – С. 5159.
110. Громов Н.И. Родная литература: Учеб. для 8 кл. общеобразоват. шк. – 15-е изд. – М.: Просвещение, 1988. – 399 с.
111. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. – М.: Интер, 1996. – 272 с.
112. Демидова Н.А. Драматические произведения // Проблемы преподавания литературы в средней школе / Под ред. Т.Ф. Курдюмовой – М.: Просвещение, 1988. – С. 102126.
113. Добролюбов Н.А. и русская литературная критика. – М.: Наука, 1988. – 238 с.
114. Дубинская М.С., Новосельская А.С. Русская литература в 4–5 классе: Из опыта работы. – К.: Рад. шк., 1975. – 176 с.
115. Емельянов Г.А. Восприятие поэтической формы в подростковом и юношеском возрасте // Вопросы психологии. – 1998.  № 1. – С. 3143.
116. Жабицкая Л.Г. К вопросу о психологическом исследовании критериев литературного развития // Вопросы психологии. – 1972.  № 5. – С. 89100.
117. Жданов В.В. Н.А. Некрасов // История русской литературы: В 4 т. – Т. 3. – Л.: Наука, 1982. – С. 333381.
118. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. Т. 1.: Психологическое развитие ребенка.– М.: Педагогика, 1986.  320 с.
119. Затонский Д. В чем смысл искусства? // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання. – 1998.  №2. – С. 2542.
120. Зепалова Т.С., Мещерякова Н.Я. Русская литература: Учеб. для 5 кл. общеобразоват. шк. – 16-е изд. – К.: Рад. шк., 1988. – 345 с.
121. Из опыта преподавания литературы (VIII класс): Пособие для учителя / Сост. Д.Л. Устюжанин. – М.: Просвещение, 1975. – 191 с.
122. История зарубежной литературы ХІХ ст.: Учеб. Пособ. для пед. ин-тов: В 2 .ч Ч. 2. – М.: Просвещение, 1991. – 256 с.
123. Калмыкова З.И. Психологические принципы развивающего обучения. – М.: Знание, 1974. – 48 с.
124. Кан-Калик В.А., Хазан В.И. Психолого-педагогические основы преподавания литературы в школе. – М.: Просвещение, 1988. – 225 с.
125. Карлова О.В. "Стихи живые сами говорят". – М.: Просвещение, 1990. – 118 с.
126. Качурин М.Г. Влияние анализа на восприятие художественных произведений учащимися IV класса // Восприятие учащимися литературного произведения и методика школьного анализа: Пособие для учителей / Под ред. А.М. Докусова. – М.: Просвещение, 1974. – С. 134147.
127. Качурин М.Г. Изучение русской литературы в 9 классе: Метод. пособие. – М.: Просвещение, 1980. – 320 с.
128. Качурин М.Г., Мотальская Д.К. Русская литература: Учеб. для 9 кл. средней шк. – М.: Просвещение, 1984. – 321 с.
129. Кле М. Психология подростка: (Психосексуальное развитие): Пер. с фр. – М.: Педагогика, 1991. – 176 с.
130. Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с.
131. Кон И.С. Социология личности. – М.: Политиздат, 1967. – 383 с.
132. Королева К.П. Межпредметные связи и их влияние на формирование знаний и способов деятельности учащихся. / Автореф. дис. д-ра пед. наук. – М., 1968. – 35 с.
133. Костылев О.Л. Критическая статья на уроках литературы. – Л.: Просвещение, 1976. – 192 с.
134. Костюм и образ // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. – 1991.  № 3. – С. 7480.
135. Краткая литературная энциклопедия: В 9. – М.: Сов. энцикл., 1964  197 с.
136. Крымские сонеты. – Симферополь, 1983. – 256 с.
137 Кулагин П.Г. Межпредметные связи в процессе обучения. – М.: Просвещение, 1981. – 90 с.
138. Кудряшев Н.И. Взаимосвязь методов обучения на уроках литературы. – М.: Просвещение, 1981. – 190 с.
139. Левидов А.М. Автор – образ – читатель. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1983. – 348 с.
140. Лейтес Н.С. Раннее проявление одаренности // Вопросы психологии. – 1988.  № 4. – С. 98107.
141. Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст. – М.: Педагогика, 1971. – 279 с.
142. Лекции по методике преподавания литературы.  Вып. 1. – Л.: Просвещение, 1975. – 112 с.
143. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность // Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. – Т. 2. / Под ред. В.В. Давыдова и др. – М.: Педагогика, 1983. – С. 94231.
144. Левина М.М. Межпредметные связи как дидактическое условие формирования у учащихся понятий и знаний о методах // Межпредметные связи в процессе преподавания основ наук в средней школе. – М.: Педагогика, 1973. – 284 с.
145. Лисовский А.В. Изучение лирики в школе. – К.: Рад. шк., 1987. – 191 с.
146. Лихачев Д.С. Взаимодействие наук при изучении литературы. – Л.: Просвещение, 1998. – 146 с.
147. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура: (Мыслители ХХ в.). – М.: Политиздат, 1991. – 525 с.
148. Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста. Структура стиха: Пособие для студентов. – Л.: Просвещение, 1972. – 271 с.
149. Лотман Ю.М. Структура художественного произведения. – М.: Искусство, 1970. – 384 с.
150. Лотман Ю.М. Роман А.С. Пушкина «Евгений Онегин»: Комментарий. – Л.: Просвещение, 1983. – 416 с.
151. Львова Ю.Л. Развивать дар творчества. – К.: Рад. шк., 1987. – 133 с.
152. Лошкарева Н.А. Межпредметные связи как средство совершенствования учебно-воспитательного процесса. – М.: МГПИ, 1981. – 100 с.
153. Любимова Е.Д. Вопросы восприятия поэзии в школьном возрасте // Вопросы психологии. – 1979.  №6. – С. 135141.
154. Малая Советская Энциклопедия: В 9 т.  Т. 3. – М.: Сов. энцикл., 1966.  562 с.
155. Маранцман В.Г. Анализ литературного произведения и читательское восприятие школьников. – Л.: ЛГПИ, – 176 с.
156. Маранцман В.Г. Проблемы изучения литературного произведения в школе // Методика преподавания литературы / Под ред. З.Я. Рез. – 2-е изд., дораб. – М.: Просвещение, 1985. – С. 160178.
157. Маранцман В.Г. Труд читателя. От восприятия литературного произведения к анализу: Кн. для учащихся ст. кл. сред. шк. – М.: Просвещение, 1986. – 128 с.
158. Маранцман В.Г. Художественная литература: – М.: Просвещение, 1991. – 124 с.
159. Маранцман В.Г., Чирковская Г.В. Проблемное изучение литературного произведения в школе: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1977. – 206 с.
160. Махмутов И.А. Современный урок. – М.: Педагогика, 1985. – 150 с.
161. Методика преподавания русской литературы в национальной школе / Под ред. А.Д. Жижиной, М.В. Черкезовой. – М.: Просвещение, 1984. – 311 с.
162. Методика преподавания литературы в национальной школе / Под ред. Мальцевой. – М.: Просвещение, 1983. – 204 с.
163. Методика преподавания литературы в национальной школе /Под ред. З.Я. Рез. – М.: Просвещение, 1984. – 383 с.
164. Молдавская Н.Д. Воспитание читателя в школе. – М.: Просвещение, 1968. – 127 с.
165. Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. – М.: Педагогика, 1976. – 224 с.
166. Молдавская Н.Д. Опыт изучения читательского восприятия старших школьников // Восприятие учащимися литературного произведения и методика школьного анализа: Пособие для учителей / Под ред. А.М. Докусова. – М.: Просвещение, 1974. – С. 2856.
167. Нартов К.М. Взаимосвязи отечественной и зарубежной литератур в школьном курсе: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1986. – 191 с.
168. Нартов К.М. Зарубежная литература в школе: Пособ. для учителя. – М.: Просвещение, 1976. – 186 с.
169. Некрасов Н.А. Письма 18401862 А. Н. Толстому // Полное собрание сочинений и писем: В 12. – Т. 10. – М.: Гос. изд. худож. лит., 1952. – С. 283285.
170. Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы. – М.: Книга, 1972. – 152 с.
171. Никольский В.А. Методика преподавания литературы в средней школе. – М.: Просвещение, 1971. – 256 с.
172. Обухова Л.Ф. Детская (возрастная) психология. – М.: Рос. пед. агентство, 1996. – 374 с.
173. О мартовской книжке «Современника» за 1852 год // Москвитянин. – 1852. – №7–8, апрель. – Отд. V. – с. 140.
174. Панаева Е.Ф. Воспоминания. – М.: Правда, 1985. – 510 с.
175. Педагогическая энциклопедия: В 4 т. – Т. 2. – М.: Сов. энцикл., 1965. – 532 с.
176. Потебня А.А. Мысль и язык. – К.: Синто, 1992. – 192 с.
177. Потебня А.А. Эстетика и поэтика / Под ред. М.Ф. Овсянникова; Сост., вступ. ст. и примеч. И.В. Иваньо, А.И. Колодной. – М.: Искусство, 1976. – 614 с.
178. Прокаев Ф.И., Дрманов И.В., Кучинский В.В. Зарубежная литература в школе. – К.: Рад. шк., 1987. – 206 с.
179. Пушкарева М.Д. Русская литература: Учеб. для 4 кл. общеобразоват. шк. – 16-е изд. – К.: Рад. шк., 1988. – 294 с.
180. Пушкарская В.М. Изучение классической зарубежной литературы в школе: Пособ. для учителя / Под ред. А.С.Чиркова. – К.: Рад. шк., 1983. – с.
181. Рез З.Я. Изучение лирических произведений // Методика преподавания литературы. – М.: Просвещение, 1977. – С. 244–256.
182. Рез З.Я. Изучение эпических произведений // Методика преподавания литературы / Под ред. З.Я. Рез. – М.: Просвещение, 1985. – С. 258–267.
183. Родная литература: Учеб.-хрестоматия для 7 кл. общеобразоват. шк. / Сост. М.А. Снежневская. – М.: Просвещение, 1991. – 420 с.
184. Русская литература: Хрестоматия для 9 кл. общеобразоват. шк. / Сост. Л.А. Белова – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1971. – 521 с.
185. Русская литература: Учеб. для 10 кл. общеобразоват. шк. / Под ред. проф. В.А. Ковалева. – 9-е изд. – М.: Просвещение, 1985. – 339 с.
186. Русская литература: Дополнит. материал к учебн.-хрестоматиям для 5–6 кл. сред. шк. / Сост. Л.А.Симакова. – К.: Освіта, 1992. – 480 с.
187. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: (Мастера психологии). – СПб.: Питер Ком, 1999. – 720 с.
188. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – 2–е изд. / Отв. ред. Е.В. Шорохова. – М.: Педагогика, 1976. – С. 219–234.
189. Рубинштейн С.Л. Проблемы способностей и вопросы психологической теории // Проблемы общей психологии. – Изд. 2-е / Отв. ред. Е.В. Шорохова. – М.: Педагогика, 1976. – С. 219-234.
190. Рыбникова М.А. Очерки по методике литературного чтения. – М.: Просвещение, 1985. – 168 с.
191. Семиченко В.А. Психология эмоций. – К.: Магистр-S, 1998. – 128 с.
192. Симакова Л.А. Самостоятельная работа учащихся в процессе анализа художественного произведения в 4–7 классах: Пособие для учителя. – К.: Рад. шк., 1987. – 111 с.
193. Скатов Н.Н. Поэзия 50–60-х годов // История русской литературы: В 4 т.– Т. 3. – Л.: Наука, 1982. – С. 315–332.
194. Сквозников В. Лирика Пушкина. – М.: Худож. лит., 1975. – 87 с.
195. Словарь литературоведческих терминов / Ред.-сост.: Л.И. Тимофеев и С.В. Тураев. – М.: Просвещение, 1974. – 509 с.
196. Снежневская М.А. Русская литература: Учеб. для 6 кл. общеобразоват. шк. – 3-е изд. – К.: Рад. шк., 1974. – 451 с.
197. Станчек Н.А. Ученик. Возрастные особенности восприятия учащимися литературных произведений // Методика преподавания литературы / Под ред. З.Я.Рез. – 2-е изд., дораб. – М.: Просвещение, 1985. – С. 87–95.
198. Султанов Ю.И. Фамусовская Москва // Всесвітня література в серед. навч. закл. України. – 1997. – № 3. – С. 51–60.
199. Теплинский М.В. Изучение творчества А.П.Чехова в школе. – К.: Рад. шк., 1985. – 184 с.
200. Теплинский М.В. История русской литературы ХІХ ст.: Учеб пособие. – К.: Вища шк., – 1991, – 423 с.
201. Теплинский М.В. «Крымские сонеты» – чистое золото для поэзии // Всесвітня література в серед. навч. закл. України. – 1997. – № 12. – 12 с.
202. Теплинский М.В. Русская классика в школьных програмах по литературе. Субъективные заметки // Зарубіжна література в навч. закл. – 2000. – № 1. – С. 6–10.
203. Тураев С.В., Чавчанидзе Д.Л. Изучение зарубежной литературы в школе: Пособие для учителей (VIII–X кл.). – М.: Просвещение, 1982. – 160 с.
204. Успенский В.С. Заметки о языке драматургии // Записки о театре. – Л.; – М.: , 1960. – 56 с.
205. Фельдштейн Д.И. Психологические закономерности социального развития личности в онтогенезе // Вопросы психологии. – 1985. – № 6. – С. 26–37.
206. Федорова В.М., Кирюшкин С.В. Межпредметные связи. – М.: Педагогика, 1972. – 152 с.
207. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1980. – 445 с.
208. Храпченко М.Б. Собрание сочинений: В 4 т. – Т. 3.: Творческая индивидуальность писателя и развитие литературы. – М.: Худож. лит., 1981. – 431 с.
209. Черкес-Заде Н.М. Межпредметные связи как условие совершенствования учебного процесса: Автореф. дис. канд. пед. наук. – М., 1968. – 32 с.
210. Чернышевский Н.Г. Очерки гоголевского периода русской литературы // Полное собрание сочинений: В 15 т. – Т. 3. – М.: Гослитиздат, 1947. – С. 5–309.
211. Чирков А.С. Изучение современной зарубежной литературы в 10 классе. – К.: Рад. шк., 1982. – 183 с.
212. Чирковская Т.В. Изучение драматических произведений // Методика преподавания литературы / Под ред. Рез З.Я. – М.: Просвещение, 1985. – С. 191–203.
213. Чирковская Т.В. Изучение эпических произведений // Методика преподавания литературы / Под ред. Рез З.Я. – М.: Просвещение, 1985. – С. 178–191.
214. Щербина В.Р. Проблемы литературного образования в средней школе: (Методологическое наблюдения и размышления). – М.: Просвещение, 1978. – 270 с.
215. Эйдлин В.И. Формирование у школьников восприятия целостного художественного произведения // Вопросы психологии. – 1984. – № 1. – С. 41–52.