ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ТРУСКАВЦЯ У ХІХ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ КУРОРТНОЇ ЗАБУДОВИ)

Краткое описание

Національний університет „Львівська політехніка”

На правах рукопису
УДК 72.035/.036 (477)

Харчук Христина Романівна

ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ТРУСКАВЦЯ
У ХІХ ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.
(НА ПРИКЛАДІ КУРОРТНОЇ ЗАБУДОВИ)

18.00.01 теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник
кандидат архітектури,
професор Посацький Б.С.

Ідентичність всіх примірників дисертації
Засвідчую:
Вчений секретар спеціалізованої
Вченої ради /Петришин Г.П./

ЛЬВІВ 2005

ЗМІСТ ВСТУП.3
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ КУРОРТНОЇ ЗАБУДОВИ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ В ПЕРІОД ХІХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ., CТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ10
1.1. Архітектура курортної забудови країн Центральної Європи та Галичини в період ХІХ першої половини ХХ ст. .................................................................10
1.2. Реґіональні риси архітектури курортної забудови Галичини досліджуваного періоду..........................................................................................27
1.3. Аналіз літературних джерел за тематикою дослідження.............................35
1.4. Погляди науковців на проблематику дослідження архітектури курортної забудови Галичини та основні етапи розвитку наукової думки попередників.37
1.5. Методика і методи дослідження.....................................................................40
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 152
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ І ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ АРХІТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ ТРУСКАВЦЯ У ХІХ ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ
ХХ СТ. ...............................................................................................................................54
2.1. Історичні передумови архітектурно-просторового розвитку Трускавця....54
2.2. Еволюція територій курортної забудови Трускавця.58 2.3. Особливості архітектурно-просторового розвитку Трускавця в контексті курортів Галичини...79
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.........................................................................................84
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ КУРОРТНОЇ ЗАБУДОВИ ТРУСКАВЦЯ В ПЕРІОД ХІХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ....... 86
3.1. Стильові спрямування та їх ідеологічне підгрунтя.......................................86 3.2. Формування архітектурної стилістики курортної забудови Трускавця
ХІХ першої половини ХХ ст. .............................................................................92
3.2.1. Стильові вирішення першого періоду (1827-1894 рр.)....................92
3.2.2. Стильові вирішення другого періоду (1895-1920 рр.).....................96
3.2.3. Стильові вирішення третього періоду (1921-1939 рр.)..................110 3.3. Формування архітектурно-планувальних і архітектурно-композиційних вирішень.118 3.3.1. Архітектурно-планувальні вирішення будівель.............................118
3.3.2. Архітектурно-композиційні вирішення будівель...........................121
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.......................................................................................124
РОЗДІЛ 4. CТАН ЗБЕРЕЖЕННЯ КУРОРТНОЇ ЗАБУДОВИ ТРУСКАВЦЯ ПЕРІОДУ ХІХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ТА ЗНАЧЕННЯ ЇЇ АРХІТЕКТУРИ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ МІСТА......................127
4.1. Вплив архітектурної спадщини Трускавця досліджуваного періоду на
сучасний етап розвитку міста..............................................................................127
4.1.1. Стан збереження курортної забудови.............................................127
4.1.2. Територіальний розвиток курортної забудови...............................132
4.2. Принципи вирішення проблем збереження, реставрації і регенерації курортної забудови Трускавця.............................................................................142
4.3. Напрямки використання результатів дослідження.....................................150
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4.......................................................................................152
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ....................................................................................154
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................158
ДОДАТКИ.............................................................................................................175
ДОДАТОК А. Архітектура курортної забудови Центральної Європи у ХІХ першій половині ХХ ст. .......................................................................................176
ДОДАТОК Б. Матрична таблиця характеристик об’єктів дослідження.........202
ДОДАТОК В. Аналіз архітектурно-просторового розвитку Трускавця..........230
ДОДАТОК Д. Загальні види Трускавця в період ХІХ першої половини
ХХ ст. .................................................................................................................... 246
ДОДАТОК Ж. Таблиці для ідентифікації стильових спрямувань у архітектурі Трускавця в період ХІХ першої половини ХХ ст. .........................................255
ДОДАТОК З. Словник архітекторів та інженерів-будівельників, які працювали у Трускавці в ХІХ першій половині ХХ ст. ................................265
ДОДАТОК К. Таблиці аналізу архітектурно-планувальних та архітектурно-композиційних вирішень об’єктів курортної забудови Трускавця в період ХІХ першої половини ХХ ст. ...................................................................................275
ДОДАТОК Л. Стан збереження об’єктів курортної забудови Трускавця та визначення його архітектурно-просторової структури.....................................284
ДОДАТОК М. Використання традиційних елементів архітектури курортної забудови Трускавця періоду ХІХ першої половини ХХ ст. у сучасній архітектурі Галичини........................................................................................305
ДОДАТОК Н. Термінологічний словник............................................................311
ДОДАТОК П. Впровадження результатів дослідження....................................321

ВСТУП

Забудова Трускавця з характерними ознаками реґіональної архітектури у єдності з природним ландшафтом Прикарпаття сформувалася протягом ХІХ першої половини ХХ ст. На території України Трускавець є єдиним містом, де така забудова збереглася порівняно добре і донині формує архітектурний образ його центральної частини. Сьогодні ця забудова має значну загальнокультурну, історичну та архітектурну цінність і повинна бути комплексно досліджена.
Це необхідно зробити також з огляду на те, що загальне архітектурне середовище Трускавця у другій половині ХХ ст. радикально змінилося. Тоді відбувся черговий етап розвитку забудови курорту шляхом формування багатоповерхових комплексів спрощеної архітектури, не пов’язаних з реґіональними містобудівними передумовами та архітектурними традиціями. З цієї причини загальне архітектурне середовище міста багато в чому втратило колишню привабливість, оригінальність та своєрідність архітектурного образу.
З огляду на це проблема комплексного вивчення, класифікації та періодизації архітектури курортної забудови[1] Трускавця ХІХ першої половини ХХ ст. є актуальною і необхідною для повернення місту-курорту атрактивності та самобутності архітектурного середовища, що є важливим чинником для подальшого розвитку одного з найбільш відомих курортів України. Автором опрацьована нова методика дослідження архітектури курортної забудови Трускавця. В процесі натурних та архівних досліджень забудови міста-курорту виявлено 320 об’єктів архітектурної спадщини. Результати, одержані у дисертації, мають суттєве значення для використання у сучасній архітектурній практиці з метою збагачення архітектури України реґіональними самобутніми рисами.
Актуальність теми дослідження визначається такими положеннями:
1. Міські поселення курортного типу Східної Галичини недостатньо досліджені і потребують систематизації та аналізу з погляду формування їх архітектури. Особливо актуальним є дослідження вказаних аспектів для територій, що активно
активно розвиваються у нових економічних умовах [2].
2. Сьогодні основними аспектами архітектурної діяльності у центральній частині Трускавця є реконструкція і адаптація для нових функціональних потреб будівель, переважна частина яких належить до періоду ХІХ першої половини ХХст. Для науково обґрунтованого і комплексного проведення такої діяльності необхідно визначити, дослідити та класифікувати основні чинники у формуванні розпланувальної структури та стильових вирішень архітектури курортної забудови Трускавця цього періоду.
3. Незважаючи на наявні окремі публікації описового характеру, загальної аналітичної картини розвитку архітектури курортної забудови Трускавця періоду ХІХ першої половини ХХ ст. створено ще не було.
4. Історія архітектури курортів Галичини ХІХ першої половини ХХ ст., здебільшого, висвітлена у зарубіжних джерелах. Останнім часом, в Україні також зростає зацікавлення специфічними ознаками і реґіональними рисами цієї архітектури, творчістю тодішніх архітекторів та стильовими характеристиками окремих будівель. Необхідно розширити і систематизувати знання про архітектуру курортів Східної Галичини цього періоду, оскільки, цим питанням в Україні дослідники детально ще не займалися.
5. Необхідно забезпечити збереження об’єктів архітектурної спадщини курортів. Генеральні плани та проекти детального планування 1960-1980 рр. не враховували існування значної цінної та історико-культурної містобудівної і архітектурної спадщини Трускавця, оскільки вважалося, що у місті немає пам’яток архітектури; проектами передбачалася лише багатоповерхова забудова; курортна забудова ХІХ першої половини ХХ ст. мала поступово розбиратися або перебудовуватися.
Окремі питання формування архітектури Трускавця ХІХ першої половини
ХХ ст. були висвітлені у дослідженнях широкого кола спеціалістів. Архітектурі міста цього періоду присвячувалися невеликі розділи у загальних працях з історії виникнення і розвитку курортів Галичини. Однак, всі згадані праці є переважно описовими і фрагментарними. Натомість відсутнє комплексне дослідження, як загальних, так і специфічних проблем формування архітектури курортної забудови Трускавця періоду ХІХ першої половини ХХ ст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок проведеного дослідження збігається з основним напрямком наукової роботи кафедри містобудування „Розвиток і реконструкція територіальних систем та населених місць реґіону Західної України”, а також з загальнодержавною програмою „Про забезпечення підготовки і видання багатотомного енциклопедичного видання „Звід пам’яток історії та культури України” згідно з Указом президента № 1328 від 11.12. 2000 р.
Мета дослідження визначити особливості архітектури курортної забудови Трускавця в період ХІХ першої половини ХХ ст., показати її значення для сучасного і перспективного розвитку курорту.
Завдання дослідження: 1. Проаналізувати стан вивчення проблеми, провести аналіз літературних джерел досліджень та архівних матеріалів щодо курортів Галичини періоду ХІХ першої половини ХХ ст., виявити основні питання дослідження.
2. Визначити основні методи дослідження та розробити комплексну методику формування архітектури курортної забудови вказаного періоду.
3. Виявити передумови і сукупність внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливали на архітектурно-просторовий розвиток та стилістику архітектури курортної забудови Трускавця ХІХ першої половини ХХ ст.
4. Визначити основні періоди формування курортної забудови Трускавця, а також виявити особливості її стильових вирішень.
5. Виявити значення архітектури курортної забудови Трускавця ХІХ першої половини ХХ ст. для сучасного і перспективного архітектурно-просторового
розвитку та формування архітектурного образу міста-курорту.
6. Визначити проблеми та принципи охорони історичної курортної забудови
Трускавця періоду ХІХ першої половини ХХ ст.
Об’єкт дослідження курортна забудова, яка включає санаторно-курортні об’єкти (вілли, вілли-пансіонати, санаторії) та окремі спеціальні будівлі і споруди (надкаптажні споруди, лазні, прогулянкові галереї, інгаляторії), які входили у житлову, лікувально-профілактичну та лікувально-рекреаційну інфраструктуру курорту Трускавця у період ХІХ першої половини ХХ ст.
Предмет дослідження особливості формування архітектури об’єктів курортної забудови Трускавця в період ХІХ першої половини ХХ ст.
Як робочу гіпотезу висунено припущення про те, що формування архітектурних вирішень курортної забудови Трускавця досліджуваного періоду відбувалося у руслі характерних для ХІХ першої половини ХХ ст. тенденцій розвитку курортів Центральної Європи, оскільки, Галичина тоді була найбільшою провінцією Австро-Угорщини, а в період 1919-1939 рр. входила до складу Польщі. Стильові особливості курортної забудови Трускавця, окрім того, сформувалися під впливом місцевих природних умов і будівельних традицій Українського Прикарпаття. Реґіональні архітектурні та будівельні традиції зумовили особливості курортної забудови Трускавця у цьому контексті і спричинили формування самобутнього архітектурного середовища, значним чином вплинули на становлення і подальший розвиток архітектури Трускавця.
Методи дослідження. Методика дослідження базується на використанні методів типологічної класифікації, порівняльного і морфологічного аналізу, графоаналітичного аналізу та методу натурних обстежень.
Хронологічні межі дослідження. Початкова межа дослідження перша половина ХІХ ст., оскільки у цей час починає формуватися курортна забудова Трускавця. Основний період дослідження припадає на 1850 1930-і рр., тому що в цей період інтенсивно формується курортна забудова. Кінцева часова межа дослідження 1939 р., оскільки тоді, через початок Другої світової війни, на певний час припинилася розбудова курорту.
Територіальні межі дослідження центральна частина Трускавця і прилеглі
до неї території міста, забудовані до 1939 р.
Наукова новизна дослідження отриманих результатів полягає в тому, що у дослідженні вперше створено цілісну картину формування архітектури курортної забудови Трускавця в період ХІХ першої половини ХХ ст. На основі вибраної методики стильового аналізу виявлено загальні закономірності і особливості у формуванні стильових вирішень об’єктів курортної забудови Трускавця періоду ХІХ першої половини ХХ ст. Підкреслено їх значення і роль у подальших процесах архітектурно-просторового розвитку та формування образу міста.
У дослідженні викладено цілісну систематизовану картину формування архітектури курортної забудови Трускавця періоду ХІХ першої половини ХХ ст. У роботі вперше показано формування стильових напрямків у архітектурі курортної забудови Трускавця, описані і класифіковані виявлені автором об’єкти та використані ще не введені до наукового обігу архівні матеріали. Зокрема, встановлено дати проектування і авторство будівель Трускавця періоду ХІХ першої половини ХХ ст. Показано значення тогочасних вирішень для сучасного розвитку архітектури міста-курорту.
Практичне значення отриманих результатів. Основні положення дисертації можуть бути використані: 1) при складанні нового історико-архітектурного опорного плану; 2) при опрацюванні проектів детального планування; 3) при розробці програм та практичних рекомендацій щодо пам’яткоохоронних і реставраційних заходів.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження були представлені на міжнародних конференціях: Замки і туристичний бізнес ефективне поєднання” (Львів, 30-31 жовтня 2003 р.), „Управління великим містом: адміністрування і безпосередня демократія” (Львів, 4-5 грудня 2003 р.), а також на засіданнях науково-реставраційної ради інституту „Укрзахідпроектреставрація” (Львів, 2 1 жовтня
2003 р.) та науково-методичній раді Державного інституту „Містопроект” (Львів, 12 листопада 2003 р.).
Впровадження: 1. Паспортизація нововиявлених пам’яток архітектури м. Трускавця (71 будівля) для внесення їх до Державного реєстру національного культурного надбання „Пам’ятки архітектури і містобудування” (Автор паспортів та переліку нововивлених пам’яток. Управління містобудування та архітектури Львівської області, інститут «Укрзахідпроектреставрація», 2002-2003 рр.).
2. Історико-архітектурний аналіз і обґрунтування меж історичного ареалу для проектування генерального плану міста Трускавця 2003 р. (Співавтор спеціалізованого розділу. Державний інститут проектування міст «Містопроект», Львів, 2003 р.). 3. Історико-архітектурна довідка і рекомендації з пристосування та реставрації пам’ятки архітектури, вілли «Мірка» в Трускавці (Автор історичної довідки та рекомендацій з пристосування та реставрації пам’ятки. П П Архітектурно-художня майстерня „Архо”, Львів, 2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 12 статтях, в тому числі 9 у фахових виданнях за переліком ВАК України.
Структура і обсяг роботи. Текстова частина дисертації складається зі вступу, 4-х розділів, загальних висновків, бібліографічного переліку, додатків, ілюстративної частини. Обсяг дисертації: 157 сторінок основного тексту, з них 42 сторінки з ілюстраціями, 11 додатків, бібліографічний перелік кількістю
256 позицій, 45 планшети з ілюстраціями.

[1] У даному дослідженні під курортною забудовою розуміється цінна та історична забудова Трускавця періоду ХІХ першої половини ХХ ст., яка призначалася для проживання і курортного обслуговування відпочивальників.

[2] З 1 січня 2000 р. набрав чинності підписаний президентом закон „Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу „Курортополіс Трускавець”, що створена на 20 років в адміністративно-територіальних межах Трускавця. В 2000 р. прийняті Закон про курорти, Закон про охорону культурної спадщини України та Постанова Ради міністрів України про історичні міста. Ці документи дають реальну можливість зберегти і охороняти забудову курорту (вілли, санаторії та ін. будівлі), які створюють своєрідне архітектурне середовище.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних та архівних джерел показує, що курортна забудова Трускавця періоду ХІХ першої половини ХХ ст. досі ще комплексно не досліджувалася. Особливо невизначеною є ситуація у стильовому аспекті, архітектурно-просторовий аналіз взагалі відсутний. Літературні джерела за даною тематикою носять, здебільшого, описовий характер.
2. У результаті архітектурно-просторового аналізу на підставі літературних джерел і картографічних матеріалів 1853 р., 1906 р. і 1930 р. виявлено три основні періоди локалізації курортної забудови Трускавця. У перший період (1827-1894 рр.) курортна забудова була сконцентрована в центральній частині поселення. У другий період (1895-1920 рр.) сформувалася квартальна забудова і вулична мережа Трускавця. У третій період (1921-1939 рр.) відбулося поширення курортної забудови на нові території; активно розбудовуються тогочасні околиці міста: північна, північно-східна, південно-східна і західна. Встановлено, що у центральній частині Трускавця переважала садибна 2-3 поверхова дерев’яна забудова; а на околицях мурована забудова. У формуванні курортної забудови відповідно для кожного з зазначених періодів локалізації виявлено характерні типи ситуаційних планів ділянок: в перший і другий періоди ділянки мали, переважно, регулярний характер розпланування, в третьому періоді нерегулярний.
3. За результатами стильового аналізу встановлено, що:
на базі архітектурних прототипів і аналогів у досліджуваний період в Трускавці було сформовано 16 стильових напрямків історизму, модерну і функціоналізму та виявлені поодинокі приклади класицизму;
хронологічна зміна цих напрямків простежується, в основному, у трьох визначених періодах: у перший період (1827-1894 рр.) частково виявлені форми класицизму та застосовуються форми історизму; другий (1895-1920 рр.) базується на формах модерну; для третього (1921-1939 рр.) властиві взаємопереплетіння місцевих архітектурних рис продовження стилю модерн в його традиційних формах та протофункціоналізму і функціоналізму;
базовим елементом у формуванні архітектурної стилістики об’єктів курортної забудови стала архітектурна деталь. Особливу роль при формуванні стилістики в
періоди історизму і модерну відігравали орнаментальні мотиви.
4. За результатами архітектурно-композиційного аналізу виявлено, що:
прототипами вілл курортної забудови Трускавця у формах історизму та модерну
стали: для „швейцарського стилю” вілла-шале, для „закопанського стилю” західноєвропейська вілла у поєднанні з формами традиційної хати гор’ян-ґуралів, для „садибного стилю” так званий „старопольський дворик” ­ маґнатська садиба з епохи пізнього бароко і класицизму, для українського модерну західноєвропейська вілла у поєднанні з формами народної традиційної хати Прикарпаття. Санаторії періоду функціоналізму у Трускавці формувалися за аналогами центральноєвропейської архітектури. На основі цих архітектурних прототипів та аналогів встановлено, що в періоди історизму та модерну переважають центральноосьові симетричні та асиметричні архітектурно-композиційні вирішення, у функціоналізмі асиметричні. У формуванні архітектурно-композиційних вирішень курортної забудови важливу роль відігравав вибір кута будівлі, а також взаємне розташування окремих структурних елементів фасадної композиції.
аналіз за типами планувальних вирішень виявив, що для архітектури курортної забудови Трускавця в період історизму характерні анфіладне та коридорне планування; для модерну коридорне та анфіладне з центральним холом; для функціоналізму коридорне та змішане.
графоаналітичний аналіз пропорцій фасадів свідчить, що архітектурно-композиційні схеми характерні для історизму та модерну повторюються пізніше у традиційних формах модерну.
5. Характерною особливістю архітектурної стилістики Трускавця в періоди історизму та модерну є подібність архітектурно-композиційних вирішень. Закономірності проявляються у використанні елементів історизму в модерні 1895-1920-х рр. та у повторенні рис модерну в його традиційних формах у 1920-1930-х рр., а також, частково, у протофункціоналізмі. Відмінності історизму та модерну полягали в застосуванні базових архітектурних елементів та орнаментальних мотивів. Для функціоналізму характерною є принципова відмінність архітектурної стилістики та об’ємно-просторової композиції від періоду модерну.
6. Стверджено, що за станом на 1939 р. у Трускавці існувало 320 об’єктів курортної забудови. Згідно з проведеними автором дослідженнями у 2001-2003 р. з них залишилося 125; у задовільному технічному стані перебуває 75% збереженої забудови. Результати дослідження дозволяють пропонувати включити до Державного реєстру національного культурного надбання „Пам’ятки архітектури і містобудування” 71 об’єкт курортної забудови. Доцільно ставити питання про перевід 20 існуючих об’єктів культурної спадщини з статусу пам’ятки місцевого значення до статусу державного значення, оскільки в Україні подібних пам’яток майже не збереглося.
7. Проведені дослідження дозволили сформулювати рекомендації щодо визначення архітектурно-просторової структури курортної забудови, що дало підставу обґрунтовано встановити межі цінного природно-архітектурного середовища, яке повинно підлягати охороні. У сукупності це дозволило виділити історичний ареал та визначити межу комплексної зони охорони пам’яток архітектури центральної частини міста ХІХ першої половини ХХ ст.
(з врахуванням потенційних об’єктів збереження).
8. Сформульовано рекомендації щодо реставрації об’єктів курортної
забудови. Встановлено, що до об’єктів архітектурної спадщини курорту, які необхідно зберегти в автентичному стані, відноситься 80 % існуючих будівель. До об’єктів, які можна перебудувати шляхом реконструкції (з перебудовою будівлі з метою вдосконалення функціональних вирішень відповідно до сучасних умов) та регенерації будівлі, відноситься 20 % будівель.
9. У роботі запропоновано наступні принципи збереження історичної курортної забудови:
а) принцип збереження синкретичності цінного природо-архітектурного середовища, який полягає в нероздільності та взаємозв’язку його основних компонентів. Реалізацію принципу забезпечує регенерація природо-архітектурного середовища, яка здійснюється шляхом встановлення меж історичного ареалу на території міста і дотримання в цих межах відповідного пам’ятко-охоронного режиму;
б) принцин збереження історичної традиційності розпланування кварталів курортної забудови в межах історичного ареалу, сформованої у ХІХ першій половині ХХ ст., полягає в охороні, збереженні та відновленні історичного середовища шляхом встановлення спільної зони охорони центральної частини Трускавця;
в) принцип збереження гармонійності архітектурного образу курортної забудови полягає в усуненні диспропорції між історичним архітектурним середовищем та великогабаритною забудовою другої половини ХХ ст. Реалізацію принципу забезпечує створення „екрануючої забудови” з нових об’єктів з відповідним масштабом та архітектурно-композиційною довершеністю їх вирішення;
г) принцип відтворення автентичності архітектурного образу при реставрації виявлених цінних будівель і споруд та ретроспективному відтворенні курортної забудови Трускавця ХІХ другої половини ХХ ст. шляхом максимального наближення їх архітектурних форм до втраченого оригіналу;
д) принцип збереження регіональності архітектурного образу шляхом використання традиційних архітектурних форм забудови при створенні сучасних будівель та їх комплексів.
10. На основі проведених досліджень складено відповідні обґрунтування для включення Трускавця у Список історичних населених місць України, враховуючи збереження планувальної структури ХІХ першої половини ХХ ст. у центрі міста, наявності значної кількості цінних будівель (пам’яток архітектури) та визначних місць (природо-антропогенних витворів).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акти ревізії Перемиської землі (зі згадками про Трускавець). - ЦДІАЛ. - Ф. 13. - Оп. 1. - Спр. 258. - Арк. 144.
2. Акти ревізії Перемиської землі. (зі згадками про Трускавець). - ЦДІАЛ. - Ф. 13. - Оп. 1. - Спр. 259. - Арк. 1.
3. Александров В. А. Живая вода. - М.: Мысль, 1982. - 127 с.
4. Альперович В. О. Курорты Украины. - Справочник. - К., 1947. - 123 с.
5. Араухо И. Архитектурная композиция: Пер. с исп. М. Г. Бакланов, Антонио Михе. - М.: Высшая школа, 1982. - 208 с., ил.
6. Архитектура гражданских и промышленных зданий: В 5-и т. ЦНИИ теории и истории архитектуры. - М., 1978. - Т. 1: История архитектуры. - 374 с.
7. Архітектура: короткий словник-довідник / Під загальною ред. Мардера А. П. - К.: Будівельник, 1995. - 335 с., іл.
8. Асеев Ю. С. Стили в архитектуре Украины. - К.: Будивельнык, 1989. - 104 с., ил.
9. Бартеньев И. А., Батажкова В. Н. Очерки истории архитектурных стилей: Учебное пособие. - М.: Изобразительное искусство, 1983. - 384 с., ил.
10. Болюк О. Профільовані архітектурні елементи дерев’яних вілл Трускавця // Регрес і регенерація в народному мистецтві. - К., 1998. - C. 214-221.
11. Болюк О. Трускавецькі вілли: вплив традицій оздоблення // Діалог культур: Україна в світовому контексті: Мистецтво і освіта. - Львів, 1998. - Вип. 3. -
C. 498-504.
12. Бунин А. В., Саваренская Т. Ф. История градостроительного искусства: В 2-х т. - М.: Стройиздат, 1979. - Т. 2: Градостроительство ХХ в. - 345 с., ил.
13. Васильев Б. Л. Норвегия // Искусство стран и народов мира. Архитектура, живопись, скульптура, графика, декоративное искусство: Краткая художественная энциклопедия. ­- Редкол. Б. Иогансон и др. - В 5 т. - М.: Советская энциклопедия, 1971. - Т. 3. - С. 120-135.
14. Виппер Б. Р. Введение в историческое изучение искусства: ВНИИ искусствознания. - М.: Изобразительное искусство, 1985. - 283 с.
15. Виппер Б. Р. Несколько тезисов о проблеме стиля // Творчество. - 1962. - № 9. -
С. 11-12.
16. Всеобщая история архитектуры: В 12-и т. - М., 1972. - Т. 4: Архитектура Западной Европы (средние века). - 645 с., ил.
17. Всеобщая история архитектуры: В 12-и т. - М., 1972. - Т. 10: Архитектура ХІХ
нач. ХХ веков. - 592 с., ил.
18. Всеобщая история архитектуры: В 12-и т. - М., 1973. - Т. 11: Архитектура капиталистических стран ХХ в. - 887 с., ил.
19. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Путівник. - Львів: Каменяр, 1987. - 175 с., іл.
20. Габрель М. Основні проблеми архітектурно-ландшафтної організації приватної рекреації в Українських Карпатах // Тези міжнародної конференції, присв’яченої 80-и літтю кафедри містобудування „Проблеми містобудування Західної України”/ За заг. ред. Криворучка Ю. І. - Львів, 1994. - С. 40-43.
21. Географічна енциклопедія України: В 3 т. - К.: УРЕ, 1990. - Т. 3. - 480 c.
22. Герчук Ю. Историческая структура русского города // ДИ СССР. - М., 1969. - №9. - C. 29-34.
23. Гранкін П. Е., Сьомочкін І. В., Лазечко П. В., Шрамко Г. І. Львівська залізниця історія і сучасність. - Львів: Центр Європи, 1996. 120 с.
24. Гузар З., Мацюк О., Скибак І. Короткий нарис історії Трускавця. - Трускавець, 1997. - 32 с.
25. Державні будівельні норми: ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. - Взамін. СниП 2.07.01-89. Введ. 16.11.92. - К.: Мінвестбуд України, 1992. - 68 с.
26. Документи (плани, кошториси та інші матеріали) по забудові курорту Трускавця (1905-1907, 1933-1938). - Державний архів Львівської області (далі ДАЛО)* -
Ф. 1 [Львівське воєводське управління, м. Львів]. - Оп. 29. - Спр. 2449. - Арк. 138, 140-142, 144-145.
27. Документи (плани, кошториси та інші матеріали) по забудові курорту Трускавця (1905-1907, 933-1938). - ДАЛО. - Ф.1. - Оп.29. - Спр. 2451. - Арк. 1.
28. Договір про продажу Іваном Коритком братам Ігнатію з Тустанович і Андрію з
Любенич прав на пожиттєву оренду Трускавця. - Центральний Державний Історичний архів України у м. Львові ( далі ЦДІА України у м. Львові)*. - Ф. 13. [Перемиський гродський суд, м. Перемишль, Перемиської землі, Руського воєводства, 1462-1784 рр.]. - Оп. 1. - Спр. 2.- Арк. 342, 374.
29. Документи, які відносяться до різних питань організації курорту в Трускавці. -
ЦДІАЛ. - Ф. 160 [Крайова фінансова дирекція, м. Львів, 1773-1928 рр.]. - Оп. 5. -Спр. 1445. - Арк. 2, 4 зв.
30. Енциклопедія архітектурної спадщини України: тематичний словник //Українська Академія архітектури / За ред. Тимофієнка В. - К., 1995. - 456 c.
31. Жерела до істориі України-Руси. - Т. VII: Описи королівщин в руських землях ХVІ в. / Під ред. М. Грушевського. - Львів, 1930. - 363 с.
32. Завада В. Комплексна оцінка архітектурної спадщини України // Архітектура України. - К., 1991. - №5. - С. 40-44.
33. Закон України про курорти // Відомості Верховної Ради України. - К., 5. 11. 2000. - №50. - Ст. 435. - С. 1025-1037.
34. Закон України про охорону культурної спадщини // Відомості ВР України. - К., 2000. - №39. - Ст. 333. - С. 754-772.
35. Звіт комітету про діяльність курортів. - ЦДІАЛ. - Ф. 146 [Галицьке намісництво, м.Львів, 1448-1934 рр.]. - Оп. 7. - Спр.4473. - Арк. 36.
36. З історії західноукраїнських земель: Збірник статей / Відп. ред. І. П. Крип’якевич. - Вип. 5. - К., 1960. - 450 с.
37. Земельний кодекс України //Українські технології. - Львів: НВФ, 2001. - 80 с.
38. Иконников А. В. Зарубежная архитектура. - М., 1982. - 253 с.
39. Иконников А.В. Историзм в архитектуре. - М.:, 1982. - 253 с.
40. Ісаєвич Я.Д., Халус П.І. Трускавець // Історія міст і сіл УРСР: В 26 т. К., 1968. - Т. 10: Львівська область. - С. 838-848.
41. Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін. / За ред. Тимофієнка В. - К.: Техніка, 2003. - 472 с.
42. Йосифінська метрика (з описом Трускавця). - ЦДІАЛ. - Ф. 19 [Йосифінська
метрика, 1785-1793 рр.]. - Оп. 4. - Спр. 184.
43. Кадастрова карта Трускавця 1853 р. - ЦДІАЛ. - Ф. 186 [Крайова земельна
податкова комісія міністерства землеробства та аграрних реформ]. - Оп. 10. - Спр.
1473. - 12 арк.
44. Кадастрова карта Трускавця 1856 р. - ЦДІАЛ. - Ф. 186. - Оп. 10. - Спр.1474. - 12 арк.
45. Кадастрова карта Трускавця 1930 р. - ЦДІАЛ. Ф. 186. Оп. 10. Спр.1477. - 12 арк.
46. Каплун А. И. Стиль и архитектура. - М.: Стройиздат, 1985. - 232 с.
47. Каталог грав’юр ХVІІ ХХ ст. з фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР / Під ред. Запаско Я. П. - К.: Наукова думка, 1989. - 46 с.
48. Кобільник В. З археології Бойківщини // Літопис Бойківщини. - 1936. - №7. -
С. 5-7.
49. Ковтун В. В., Степаненко А.В. Города Украины: Экономико-географический справочник. К.: Вища школа, 1990. - 163 с.
50. Коломієць М. Про національні і регіональні особливості архітектури України // Архітектурна спадщина України. Маловивчені проблеми історії архітектури і містобудування / За ред. Тимофієнка В. - С. 209-214.
51. Колосок Б. В. Пам’ятки містобудування та їх охорона // Праці центру пам’яткознавства. - Вип. 3. - К., 2001. - С. 49-72.
52. Консервація та реставрація пам’яток архітектури: Методичний посібник / Під ред. М. Орленко. - Київ - Львів, 1996. - 586 с.
53. Консервация та реставрация памятников и исторических зданий. М.: Стройиздат, 1978. - 311 с.
54. Кушніренко М. М. Методи передпроектного аналізу в містобудуванні:
Навчальний посібник. - К.: ІЗМН, 1996. - 164 с.
55. Лавров В.А. Памятники культури в планировке и застройке городов: ЦНИИП градостроительства. - М., 1971. - 243 с.
56. Левин Н. Трускавец. - Львов, 1974. - 27с.
57. Лесик А. В. Охрана и рациональное использование памятников архитектуры. -
Львов: Вища школа, 1987. - 127 с.
58. Люстрація Трускавця (копія). - ЦДІАЛ. Ф. 146. - Оп. 88. - Спр. 243. - Арк. 7, 50.
59. Марков И. И., Шатырко. Трускавец. - Львов: Каменяр, 1970. - 124 с.
60. Матеріали про будівництво вокзалу та інших службових об’єктів залізничної станції в Трускавці. - ЦДІАЛ. - Ф. 248 [Окружна дирекція державних залізниць, м. Львів, 1844-1939 рр.]. - Оп. 2. - Спр. 1010. - Арк. 2-10.
61. Матеріали про будівництво залізничної лінії Дрогобич - Трускавець. - ЦДІАЛ. - Ф. 248. - Оп. 2. - Спр. 983. - Арк. 1-5.
62. Матеріали про солеварні у Трускавці. - ЦДІАЛ. - Ф. 146 [Галицьке намісництво, м.Львів, 1448-1934 рр.]. - Оп. 86. - Спр. 1364. - Арк. 22.
63. Мациевский А., Мацюк О. Трускавец за 500 лет (1469-1969). Библиографический указатель. - Львов. - 1972. - 156 с.
64. Мацюк О. Замки і фортеці старого Трускавця // Галицька брама. - Львів, 1995. - № 5. - С. 10-12.
65. Мацюк О. Замки і фортеці старого Трускавця // Галицька брама. - Львів, 1995. - № 17.- С. 13-14.
66. Мацюк О. З історії Трускавця // Дрогобицький краєзнавчий збірник. - Вип. 2. - 1997. - С. 13-18.
67. Мацюк О. Нові проблеми старого Трускавця // Вільна Україна. - 24. 12. 1988. - №245.
68. Мацюк О., Скибак І. Короткий нарис історії Трускавця. - Трускавець, 2000. -
61 с.
69. Мінчак М. Місто Трускавець. (Живець Дрогобицького повіту) // Дрогобиччина земля Івана Франка.- Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто: НТШ. - 1973. - С. 408-413.
70. Основы архитектурной композиции и проектирования / Под общей ред. Тица А. А. - К.: Вища школа, 1976. - 255 с., ил.
71. Памятники архитектуры в структуре городов СССР / Под ред. Иконникова А. и Гуменицкого В.- М.: Стройиздат, 1978. - 208 с., ил.
72. Проект детального планування Трускавця. Пояснювальна записка. - Львів: Діпроміст, 1966. - 90 с.
73. ПДП Трускавця. Пояснювальна записка. - Львів: Діпроміст, 1977. - 65 с.
74. ПДП Трускавця. Пояснювальна записка. - Львів: Діпромісто, 1989. - 68 с.
75. Петришин Г., Іваночко У. Еволюція принципів класифікації міст Галичини в
австрійський період (1772-1918 рр.) // Вісник Державного університету „Львівська політехніка”. - Львів, 1999. - №379. - С. 67-95.
76. Повідомлення возного Альберта з Дрогобича в перемиський суд про розгляд справи магістрату міста Дрогобича на арендатора солеварень в Модричах, Трускавці і Сільці. - ЦДІАЛ. - Ф. 13. - Оп. 1. - Спр. 287. - Арк. 151-153.
77. Повідомлення возного П. Крокоса зі Старого Самбора в Перемиський мінський суд про розгляд справи міського воєводи Н. Сапєги на дрогобицького повітового старосту П. Уханського. - ЦДІАЛ. - Ф. 13. - Оп. 1. - Спр. 300. - Арк. 151-153.
78. Посацький Б. С. Архітектура і культурна традиція // Проблеми містобудування Західної України. Тези міжнародної конференції, присвяченої 80-літтю кафедри містобудування під ред. Криворучка Ю. І. - Львів, 1994. - С. 24-25.
79. Посацький Б. С. Основи урбаністики: В 2-х ч. - Львів, 2001. - Ч. І: Урбанізація та територіальне розпланування. - 243 с.
80. Посацький Б. С. Основи урбаністики: В 2-х ч. - Львів, 2001. - Ч. ІІ: Розпланування та забудова міст. - 243 с.
81. Посацький Б. С. Реконструкція сформованих міст. - Львів, 1985. - 75 с.
82. Посацький Б. С., Мазур Т. М., Король Є. І. Центр малого міста. - Львів, 1998. -
66 с.
83. Посацький Б. С., Харчук Х. Р. Культурна спадщина у генеральному плані міста-курорту (на прикладі Трускавця) // Містобудування та територіальне розпланування. Науково-технічна збірка. - К.: КДТУБА, 2003. - Вип. 3. - С. 162-170.
84. Прибєга Б. С. До питання морфологічного аналізу пам’ятки архітектури // Праці центру пам’яткознавства. - Вип. 3. - К., 2001. - С. 34-48.
85. Прибєга Л. В. Реставраційні реконструкції в пам’яткоохоронній практиці України // Праці центру пам’яткознавства. - Вип. 2. - К., 1993. - С. 84-97.
86. Пристай О. З. Трускавця у світ хмародерів. - Ч. 1. - Львів, 1933. - 125 с.
87. Пуришев И. Биография города // Декоративное искусство СССР. - 1969. - №2. - С. 3-19.
88. Ранинский Ю. В. Основы сохранения пам’ятников архитектуры в преемственном
развитии ансамбля: В 2 т .- М., 1980. - Т. 1. - с. 89.
89. Ранинский Ю. В. Основные принципы сохранения памятников архитектуры в ансамбле города: - В 2 т. - М., 1980. - Т. 2. - 85 с.
90. Ранинский Ю. В. Памятники архитектуры и градостроительства. - М.: Высшая школа, 1988. - 64 с.
91. Реставрация памятников архитектуры / Подъяпольский С. С., Бессонов Г. Б.,
Беляев Л. А., Постникова Т. М. / Под ред. Подъяпольского С. С. - М.:
Стройиздат, 1988. - 264 с.
92. Рудницький А. М. Завдання і шляхи розвитку української урбаністики та архітектури в сучасних умовах // Записки наукового товариства ім. Шевченка. Т. ССХL. Праці комісії архітектури та містобудування. - Львів, 2001. - С. 11-17.
93. Рудницький А. М. Проблеми і методи охорони пам’яток архітектури і містобудування України в сучасних умовах // Вісник ДУ „Львівська політехніка”. - Архитектура. - 1998. - №358. - С. 268-271.
94. Рудницький А. М. Проблеми охорони спадщини в Галичині і міжнародна співпраця // Архітектура Галичини ХІХ-ХХ ст. / Під ред. Черкеса Б., Кубеліка М., Гофер Е. - Львів, 1996. - С. 174-182.
95. Рудницький А. М. Українська урбаністика на новому етапі: завдання науки // Тези міжнародної конференції, присв’яченої 80-и літтю кафедри містобудування „Проблеми містобудування Західної України”/ За заг. ред. Криворучка Ю. І. - Львів, 1994. - С. 22-23.
96. Рудницький А. М., Сільник О. І. Пам’ятка українського модерну у Львові споруда колишньої дяківської бурси // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. - 2002. - №439. - С. 275-278.
97. Саваренская Т. Ф., Швидковский Д.О., Петров Ф.А. История градостроительного искусства. - М.: Стройиздат, 1989 . - 391 с.
98. Скібіцька Т. Стильова поліфонія в розвитку архітектури України середини ХІХ початку ХХ ст. // Архітектурна спадщина України. - К.: Українознавство, 1997. -
С. 178-185.
99. Словарь архитектурно-реставрационных терминов: Методическое пособие /
Под ред. Игнаткина И.А. - К.: УСХА. - 1990. - 147 с.
100. Смирнова О. В. Швейцария // Искусство стран и народов мира. Архитектура, живопись, скульптура, графика, декоративное искусство: Краткая художественная энциклопедия. - Редкол. Б. Иогансон и др. - В 5 т. - М.: Советская энциклопедия, 1981. - Т. 5 - С. 372-384.
101. Справочник архитектора: В 2 т. / Под ред. Полякова Н. Х. - М.: Академия Архитектуры СССР, 1946. - Т. ІІ: Градостроительство. - 454 с.
102. Станкевич М. Українське художнє дерево ХУІ ХХ ст. - Львів, 2002. -
302 с.
103. Статті Бялині-Холодецького про Трускавець (1912-1913). - ЦДІАЛ. - Ф. 82 [Бялиня-Холодецький Юзеф, громадський діяч, історик, політик, 1852-1934 рр.]. - Оп. 1. - Спр. 29. - Арк. 2-14.
104. Тарановская М. З. Новое в старом. О некоторых вопросах реконструкции центра Ленинграда // Строительство и архитектура Ленинграда. 1969. - № 8. - С. 18-21.
105. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. - К.: Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва. Головкиївархітектура, 2002. - 473 с.
106. Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Туристичний нарис. - Львів, 1967. - 384 с.
107. Трускавец бальнеологический и питьевой курорт / В сб.: Курорты СССР. - М., 1961. - С. 294-297.
108. Трускавець. Заведення жерельно-купелеве // Діло. - Львів. - 7. 04. 1893.
109. Уиттик А. Европейская архитектура ХХ ст.: В 3-х т. - Госстройиздат. - М: 1960. - Т. 2: Эра функционализма (1924-1933). - 204 с. с черт., 36 л. ил.
110. Украина и Молдавия: Справочник-путеводитель / Авт. и сост. альбома Г. Н. Логвин. - М.: Искусство, Лейпциг: Єдицион, 1982. - 454 с., 176 л. ил.
111. Урбаністика сьогодення (або управління територіальним розвитком та планування населених пунктів): Посібник для працівників органів місцевого самоврядування. - К.: Академпрес, 2003. - 144 с., іл.
112. Устенко Т. Методичні проблеми реконструкції забудови історичного міста на
основі середовищного зонування територій // Теорія та історія архітектури
містобудування. - Вип. 2. - НДІТІАМ. - К., 1998. - С. 145-148.
113. Файдула І. М., Посацький Б. С., Мазур Т. М. Традиційна забудова курорту Трускавець і проблеми її збереження // Нові підходи до організації і проведення лікування, реабілітації та рекреації в умовах курорту. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Трускавець, 1995. - С. 285-287.
114. Францисканська метрика (з описом Трускавця). - ЦДІАЛ. - Ф. 20 [Францисканська метрика, 1807-1902 рр.]. - Оп. 14. - Спр. 85.
115. Харчук Х. Р. Дерев’яні вілли Трускавця періоду ХІХ першої половини ХХ ст. та проблеми їх збереження // Пам’ятки України. - Науковий часопис. - К., 2003.