ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА

Краткое описание

БЕРДЯНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ

На правах рукопису

Рунчева Наталія Вікторівна

УДК 338.439.5:633.1

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Антошкіна Лідія Іванівна,
доктор економічних наук, професор

Херсон – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ЗАСАДИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО
ТА ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА 10
1.1. Сутність конкурентоспроможного та ефективного розвитку зерновиробництва 10
1.2. Роль інтеграції та глобалізації у підвищенні ефективності та конкурентоспроможності зерновиробництва 30
1.3. Методичні засади економічної оцінки ефективності функціонування галузі зерновиробництва 48
Висновки до розділу 1 59
РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА 63
2.1. Організаційно-економічні умови та ресурси зерновиробництва 63
2.2. Ефективність виробництва та реалізації зерна
у Запорізькій області 81
2.3. Тенденції та проблеми конкурентоспроможного виробництва зерна 108
Висновки до розділу 2 128
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЕФЕКТИВНОГО ТА КОНКУРЕНТО¬СПРОМОЖНОГО РОЗВИТКУ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА 131
3.1. Вдосконалення державного регулювання зерновиробництва 131
3.2. Впровадження інновацій у розвиток зерновиробництва 159
3.3. Маркетингові стратегії вдосконалення ринку зернових 179
Висновки до розділу 3 193
ВИСНОВКИ 197
ДОДАТКИ 204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 254

ВСТУП

Актуальність теми. Галузь зерновиробництва належить до пріоритетних у системі аграрної економіки та економіки України загалом. Це пояснюється, насамперед, винятковим значенням зернових культур у виробництві продовольчої продукції для споживання населення, формуванні експортних можливостей економіки країни, використанні переваг агроресурсного потенціалу території, створенні галуззю істотної частки доходів сільськогосподарських товаровиробників та підвищенні рівня життя сільського населення. Зернова галузь є базовою для розвитку більшості галузей агропромислового комплексу, а в останні десятиріччя – основою аграрного експорту.
У свою чергу, світові інтеграційні процеси, конкурентні відносини внутрішнього середовища ведення зернового бізнесу зумовлюють нові реалії розвитку галузі зерновиробництва. До основних проблем її функціонування відносяться, насамперед, спад більшості виробничо-економічних показників порівняно з 80-ми роками, ризики та нестабільність розвитку, повільне впровадження інновацій, недостатнє інвестиційне забезпечення, недосконалі виробничо-збутові зв’язки та логістика, неповний моніторинг ринкових процесів, слабка державна підтримка товаровиробників, особливо в зоні ризикованого землеробства (зрошення).
Тому основні напрями розвитку зерновиробництва повинні бути направлені на вирішення вказаних проблем, стримування негативних проявів, що спостерігаються у сфері виробництва, реалізації та просуванні зерна на споживчому ринку, збільшення обсягів високоякісного зерна з метою посилення конкурентоспроможності галузі, у т.ч. на світовому ринку. Для цього є всі необхідні ресурси та резерви.
Виробничо-економічні проблеми виробництва та реалізації зерна, функціонування зернового ринку є об’єктом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме: Бойка В.І, Кобути І.В., Лобаса М.Г., Макаренка П.М., Маліка М.Й., Мармуль Л.О., Ніколаєвої З.П., Саблука П.Т., Сайка В.Ф., Ситника В.П., Худолій Л.М., Червена І.І., Шпичака О.М., Щура М.І. та інших. Проте дослідження формування конкурентоспроможного виробництва продукції зернової галузі, підвищення його ефективності з урахуванням особливостей формування світового та вітчизняного продовольчих споживчих ринків, вимог органічного землеробства потребують подальшого розвитку.
Поглибленого вивчення потребують організаційно-економічні умови та ресурси зерновиробництва зони зернової спеціалізації, виявлення ролі інтеграційних відносин у підвищенні ефективності виробництва зернових, тенденцій розвитку та змін його конкурентного середовища. Важливого значення набуває обґрунтування засобів та форм удосконалення державного регулювання галузі, механізмів та джерел впровадження інновацій, розвитку маркетингових стратегій вдосконалення ринку зернових.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Бердянського університету менеджменту і бізнесу “Проблеми та перспективи розвитку підприємницької діяльності: регіональний та національний аспекти” (державний реєстраційний номер 0107U002181), у межах якої автором обґрунтовані наукові засади удосконалення структури зерновиробництва, розроблені практичні напрями ефективного та конкурентоспроможного функціонування галузі.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування наукових засад та розробка практичних рекомендацій удосконалення формування конкурентоспроможності та підвищення ефективності функціонування зерновиробництва. Для досягнення мети були поставлені та вирішені такі завдання:
- поглибити розуміння сутності зернової галузі та особливостей функціонування її структури, виробничо - економічних зв’язків, тенденцій розвитку;
- визначити вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на функціонування галузі зерновиробництва;
- обґрунтувати методичні засади оцінки ефективності та конкурентоспроможності зерновиробництва;
- здійснити аналіз ресурсного забезпечення зернового ринку;
- проаналізувати сучасний стан, структуру, тенденції та проблеми розвитку зерновиробництва;
- виявити соціально-економічні особливості реалізації та експорту зерна;
- обґрунтувати маркетингові стратегії та заходи інноваційно-інвестиційного забезпечення сталого розвитку зернового ринку;
- визначити пріоритетні напрями та заходи державної підтримки ефективного та конкурентоспроможного розвитку виробництва зернової продукції.
Об’єктом дослідження є процеси підвищення ефективності та конкурентоспроможності формування зерновиробництва.
Предметом дослідження є сукупність наукових та практичних засад підвищення ефективності та конкурентоспроможності виробництва зерна на галузевому рівні.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень стали основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії і практики функціонування зернової галузі, законодавчі та нормативні акти, аналітичні й статистичні матеріали щодо функціонування зерновиробництва та зернового ринку.
Методика дослідження охоплює систему загальноекономічних, статистико-економічних, економіко-математичних, загальнонаукових методів та підходів. У процесі роботи використовувалися такі методи: порівняльного аналізу – для зіставлення даних, визначення зміни показників зерновиробництва в часі та просторі; групування – для виділення складників галузі зі схожими характеристиками та визначення взаємозв’язків між ними; графічний – при вивченні динаміки та структурних змін у розвитку виробництва зернових з метою отримання більшої наочності виявлених результатів; кореляційно-регресійний аналіз – при визначенні кількісної та якісної оцінки зв’язку між показниками досліджуваного об’єкту; метод математичного моделювання для виявлення кореляційних зв’язків між факторами, що впливають на рентабельність виробництва зернових; абстрактно-логічний – з метою формування припущень, гіпотез, а також висновків і узагальнень; аналізу та синтезу – при оцінюванні стану зерновиробництва, його конкурентоспроможності та обґрунтуванні пропозицій щодо її підвищення і забезпечення пріоритетного розвитку в подальшому. Проблемно-цільовий підхід був застосовуваний для виявлення проблем і тенденцій розвитку зерновиробництва та при розробці програм подальшого функціонування галузі. Достовірність отриманих результатів, висновків і пропозицій підтверджується проведеними розрахунками та використанням значного фактичного матеріалу.
Інформаційною базою дослідження були законодавчі нормативні акти Української держави, офіційні аналітичні та статистичні матеріали Держкомстату України, Головного управління статистики у Запорізькій області, Головного управління агропромислового розвитку Запорізької ОДА, особисті спостереження автора, науково-практичні публікації.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в науковому та практичному обґрунтуванні напрямів вдосконалення структури та підвищення конкурентоспроможності й ефективності зерновиробництва. Найважливішими результатами, що характеризують новизну та розкривають повноту й зміст дисертаційного дослідження, є:
вперше:
- обґрунтовано необхідність структурних зрушень у виробництві зернових у зоні спеціалізації у напрямі збільшення у загальній площі посівів оригінальних та елітних сортів зернових, розвитку органічного зерновиробництва, запровадження та дотримання еколого-економічних стандартів, норм і обмежень у галузі;
удосконалено:
- організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності й конкурентоспроможності зерновиробництва через організацію та діяльність у галузі служб моніторингу ринку, дорадчих служб, логістичних та маркетингових центрів;
- функції моніторингу галузі зерновиробництва з урахуванням глобалізаційних процесів через доповнення існуючої їх сукупності складниками: оцінювання внутрішнього та світового попиту на українське зерно, наявності резервів, слабких сторін та ризиків виробництва, регіональних та зональних особливостей кон’юнктури і спеціалізації, наявності та ефективності транспортно-логістичних мереж;
набули подальшого розвитку:
- принципи забезпечення ефективності та конкурентоспроможного функціонування зерновиробництва з урахуванням впливу глобалізаційних та інтеграційних процесів (відповідності, раціональності, оптимальності, пріоритетності інвестиційного забезпечення, впровадження інновацій, державної підтримки, стандартизації продукції, використання зерна на продовольчі цілі, поглиблення переробки зернових);
- заходи державної підтримки конкурентоспроможності галузі в зоні ризикованого землеробства шляхом збільшення фінансування селекційної роботи, оптимізації структури, спеціалізації та концентрації виробництва, страхування товаровиробників та відшкодування збитків від стихійних явищ.
Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні і практичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертаційній роботі, спрямовані на удосконалення процесів, пов’язаних із функціонуванням галузі зерновиробництва України. Основні положення, висновки й пропозиції роботи використано у практичній діяльності Бердянського районного управління сільського господарства Запорізької області (запроваджено заходи щодо вдосконалення моніторингу зерновиробництва та зернового ринку через оцінку цінової кон’юнктури, прогнози попиту та пропозиції, виявлення можливих ризиків та загроз, посилення дорадчої діяльності), (довідка № 360-1/64-01 від 16.09.2010 р.).
Рекомендації щодо інноваційного проектування зерновиробництва (використання елітного насіння та крапельного зрошення) впровадженні у практику господарювання ПСП «ОДА» Бердянського району Запорізької області (довідка № 32 від 20.09.2010 р.). Основні концептуальні положення щодо розробки напрямів розвитку регіонального зернового ринку Запорізької області та посилення інтеграційних процесів у зерновиробництві як важливого фактору забезпечення конкурентоспроможності галузі впроваджені Головним управлінням агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації у програмах розвитку зернової галузі, програмах залучення інвестицій у сільське господарство (довідка № 8-700-6/37 від 28.09.2010 р.).
Окремі положення, що були обґрунтовані у дисертації, використовуються у навчальному процесі Бердянського університету менеджменту і бізнесу при викладанні дисциплін «Державне регулювання економіки», «Моделі прийняття управлінських рішень» та «Економіка національного господарства» (довідка № 126-27/1545 від 30.09.10).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені у дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі викладені ті ідеї та положення, що є результатом власних розробок і розрахунків здобувача.
Апробація результатів дисертації. Міжнародній науковій конференції «Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі» (Донецьк, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства» (Дніпропетровськ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів» (Дніпропетровськ, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств» (Херсон, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії» (Херсон, 2010); Miedzynarodowej naukowi praktycznej konferencji «Perspektyywiczne opracowania sa nauka i technikami – 2010» (Przemysl, 2010); на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Бердянського університету менеджменту і бізнесу (м. Бердянськ, 2005 – 2010 рр.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць (наукові статті, тези доповідей), у тому числі у фахових виданнях – 7. Загальний обсяг публікацій 2,8 друк. арк., з яких автору належить 2,6 друк. арк., із них 2,1 друк. арк. опубліковано у наукових фахових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Основний зміст дисертації викладено на 203 сторінках комп’ютерного тексту, він містить 19 рисунків, 46 таблиць, 14 додатків. Список використаних джерел включає 200 найменувань і займає 19 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Галузь зерновиробництва є основною в аграрній сфері економіки України. Особливості її розвитку характеризують наступні чинники: найбільші масштаби розміщення (під зерновими культурами зайнято 876 тис. га або 54,8 % посівних площ України), найбільші валові збори продукції (35,0 – 40,0 млн. т зерна щорічно та товарні потоки), провідна роль в аграрному експорті та надходженні грошових коштів до бюджету, зосередження значного виробничо-ресурсного потенціалу та розгалужені міжгалузеві та внутрішньогалузеві зв’язки. До особливостей власне виробничих процесів належать: значна залежність від погодних умов, велика кількість незавершеного виробництва, необхідність значних обсягів обігових коштів для здійснення процесів розширеного відтворення.
2. Досягнення ефективності зерновиробництва відбувається в умовах конкурентного середовища та конкурентних відносин. Воно тісно пов’язане з конкурентоспроможністю галузі. Ефективність виробництва означає перевищування результатів над витратами на їх досягнення і є одним із проявів конкурентоспроможності. Останнє визначається як порівняльна перевага стосовно конкурентів однієї галузі усередині країни й за її межами або усередині країни в порівнянні з імпортною продукцією. Основними чинниками формування конкурентоспроможності зерновиробництва є природно-ресурсні, виробничо-економічні, соціально-демографічні, нормативно-законодавчі, екологічні, інформаційні, організаційно-управлінські. Їх врахування дозволило сформувати або доповнити принципи ефективного та конкурентоспроможного розвитку галузі зерновиробництва, що включають: принцип відповідності, принцип раціональності, принцип оптимальності та ін.
3. У галузі зерновиробництва країни відбулися зміни та зрушення, які формують її ефективність та конкурентоспроможність: була введена приватна власність на землю як основний засіб виробництва у зерновому господарстві, зменшилася присутність держави у галузі, відбувся суттєвий розвиток експортної інфраструктури, змінилася психологія учасників зерновиробництва та зернового ринку, зріс вплив на обсяги та структуру зерновиробництва світових тенденцій розвитку ринку зерна. Теперішній стан світового ринку зерна визначається такими тенденціями: скороченням кінцевих зернових запасів, збільшенням обсягів використання зерна для виробництва біопалива, лібералізацією торгівлі, зменшенням обсягів підтримки сільського господарства, посиленням значення міжнародних економічних угод, збільшенням обсягів виробництва генетично модифікованої продукції, виділенням органічного землеробства в окремий напрям аграрного виробництва.
4. Розвиток ринкової економіки та вплив процесів глобалізації, значний виробничо-ресурсний потенціал дозволяє позиціонувати зерновиробництво України, як одне з масштабних у світі (10-те місце за експортом пшениці, 4-те  ячменю у світі). Проте спостерігається значне коливання експорту зернових культур за роками. Це пов’язано з нестабільністю виробництва, нерозвиненістю експортної інфраструктури, непослідовністю державного регулювання експорту зерна. Тому заслуговує на увагу досвід по стабілізації виробництва зерна іноземних компаній, які працюють в Україні. Він передбачає, насамперед, зростання передових технологій та розвиток організаційного (екологічного) напряму зерновиробництва. Таким чином, процеси глобалізації сприяють підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного зерновиробництва. Важливе значення для підвищення ефективності та формування конкурентоспроможності зерновиробництва у контексті посилення впливу на нього процесів глобалізації та інтеграції має державна підтримка. Вона проявляється через аграрну політику у галузі виробництва зерна і включає розробку й виконання програм синього, зеленого й жовтого кошиків, цільових програм виробництва зернових з урахуванням галузевої та регіонально-зональної специфіки, бюджетну підтримку інновацій, державних підприємств галузі, страхування зерновиробників, узгодження нормативно-законодавчих актів розвитку виробництва та ринку зерна з міжнародними вимогами.
5. Методичні засади оцінки ефективності та конкурентоспроможності зерновиробництва включають, насамперед, оцінку ресурсів галузі та ефективності їх використання, оцінку ефективності власне зерновиробництва, оцінку ефективності реалізації та збуту зернових культур, у т.ч. експорту. Сукупність їх методів та показників доповнюється показниками оцінки конкурентоспроможності (якістю та класністю) зерна, як основної продукції галузі. Важливе значення має визначення рівня й ефекту державного регулювання виробництва та експорту зерна з метою забезпечення конкурентоспроможності зернової галузі у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів. Основним спрямуванням методики оцінки ефективності та конкурентоспроможності зерновиробництва є виявлення всіх резервів, які б дали можливість сформувати систему найбільш ефективного обігу зерна як в середині країни, так і за її межами, забезпечити розширене відтворення у зерновій галузі.
6. Галузь зерновиробництва в Україні розвивається під дією комплексу організаційно-економічних умов та на основі ресурсного потенціалу, що мають регіональну та зональну специфіку. Зокрема, позитивний вплив на зерновиробництво у Запорізькій області здійснюють високий рівень економічного розвитку (2-ге місце в Україні за обсягом ВВП на душу населення, 4-те місце  за обсягом зовнішньої торгівлі й інвестицій). Частка сільськогосподарських угідь складає 5,4 % загальнодержавної площі. На одного жителя припадає понад 1,0 га орних земель, що на 30,0 % більше, ніж в Україні та у 4,0 рази більше, ніж у Європі. Це сприяло розвитку зерновиробництва, яка займає 47,9 % у структурі товарної продукції рослинництва. Зерновій спеціалізації сприяє також наявність великих землеволодінь (69,0 % земельних угідь зосереджено у 13,1 % сільськогосподарських підприємств) та можливість використання на них засобів механізації, інноваційних технологій для ефективного виробництва зерна.
7. У 2009 р. під зерновими культурами у Запорізькій області було зайнято 1598,1 тис. га, зібрано 2130,7 тис. т при урожайності 24,5 ц/га. Урожайність зернових залишається дуже низькою та нестабільною (амплітуда коливань за останні 10 років – від 14,8 ц/га до 33,1 ц/га, тобто перевищує 2,1 разів). Значною є її відмінності за районами – від 19,9 ц/га у Токмацькому до 34,1 ц/га – у Бердянському районах). Це свідчить про вплив чинників невизначеності й ефективність зерновиробництва та наявність ризиків у формуванні його конкурентоспроможності в цілому. Зерновиробництво характеризується досить високими рівнями товарності, рентабельності, інвестиційної привабливості. Так, у 2009 р. його рентабельність склала 43,9 %, а частка в загальній масі прибутку рослинництва – 15,4 %. Обсяги його реалізації постійно збільшуються. Проте на переробні підприємства надійшло лише 0,3 % виробленого зерна. Це свідчить про недостатні інтеграційні зв’язки галузі. Недостатньо поширеними є організовані форми збуту зерна. Функціонує лише 2 товарних біржі. Це призводить до діяльності численних дрібних посередників на зерновому ринку, що не сприяє підвищенню конкурентоспроможності галузі.
8. Конкурентоспроможність галузі знижує недостатнє виробництво пшениці твердих сортів. Контракти закупок зерна 1-го та 2-го класів практично не укладаються в останні роки. Виробництво стримується високою собівартістю продукції і, як наслідок, неплатоспроможним попитом, ризиками при реалізації. На зберіганні на 01.01.2009 р. знаходилося 11 т або 0,003 % твердої пшениці у загальному обсязі зерновиробництва. У структурі зерновиробництва частка пшениці 1-го класу становила 5,5 %, другого – 15,3 %, шостого – 25,0 %. Загалом же у структурі закупок також спостерігаються значні коливання. За останні 5 років вони становили від 11,4 до 33,4 % частки продовольчої пшениці, 0,0 – 19,3 % - фуражної, 11,4 – 50,0 % ячменю, 21,2 – 38,0 % - кукурудзи. Проте експорт зернових невпинно зростає. У 2009 р. його питома вага у структурі експорту сільськогосподарської продукції перевищила 50,0 % та зросла майже у 4 разів.
9. До основних проблем, що стримують підвищення ефективності та конкурентоспроможності галузі зерновиробництва, належать: низькі значення урожайності та її нестабільність; стримування цін на зерно в умовах їх зростання на добрива, пальне, техніку; наявність значної кількості посередників на зерновому ринку, недостатнє виробництво твердої пшениці та зерна високих класів, системний або неповний моніторинг внутрішнього та зовнішнього ринків, слабкий розвиток дорадництва у галузі зерновиробництва; неузгодженість дій митних та інших служб у стандартизації експортованого зерна тощо. Тенденції розвитку зерновиробництва характеризуються насамперед зростанням його обсягів, обсягів реалізації продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Для збільшення та стабілізації виробництва зерна першочергове значення матимуть і селекція та впровадження високоурожайних гібридів, використання інноваційної техніки та технологій, посилення мотивації зерновиробників, розвиток моніторингу удосконалення державної підтримки зерновиробництва.
10. В умовах дії процесів глобалізації та інтеграції зростає роль державного регулювання виробництва зернових культур. З цією метою в Україні прийнята державна програма «Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 р.», виконання якої повинне забезпечити збір зернових на рівні 90,0 млн. т, у т.ч. у Запорізькій області – 2,5 млн. т або 5,0 % загальнодержавного обсягу. З цією метою обґрунтовується збільшення видатків на селекцію (224,9 млн. грн., страхові виплати 50,0 млн. грн., підтримку фермерських господарств - 38,0 млн. грн., розвиток сільських територій – 24,4 млн. грн.), у т.ч. з метою закріплення висококваліфікованих кадрів у галузі. Загалом же прогнозується, що бюджетна підтримка зерновиробництва до 2015 р. перевищить 50,0 % всіх бюджетних надходжень у сільське господарство. Серед заходів державного регулювання зернової продукції та зернового ринку першочергове значення має моделювання та послідовне слідування обраним моделям регулювання (жорстке, м’яке, змішане регулювання, використання товарних фінансових інтервенцій, моніторинг ринку). При цьому важливим є формування інститутів дорадництва у галузі з метою надання інформації про результати ринкового моніторингу, інновації, ціни, кон’юнктуру зернових всім суб’єктам господарювання. Безумовно, провідне значення у галузі займають великі товаровиробники, оскільки ефективність зерновиробництва, як показав здійснений нами кореляційно-регресивний аналіз залежності рентабельності від обсягів виробництва у великотоварних, фермерських господарствах та господарствах населення, визначається у т.ч. його великими розмірами.
11. Для посилення конкурентоспроможності галузі важливе значення матиме використання у якості садивного матеріалу високоурожайних елітних та оригінальних сортів гібридного насіння. Його частка у посівах до теперішнього часу не перевищувала 11,0 %, через що недобір урожаю досягав 25,0 % його обсягу. Для Запорізької області важливе значення матиме насамперед застосування сортів пшениці селекційних для степової зони: озима м'яка пшениця Херсонська 86 (урожайність становить 104 ц/га), озима тверда Дніпрянка  стійка проти різних грибкових захворювань з урожайністю 64,6 ц/га. Підвищення ефективності конкурентоспроможності виробництва повинно ґрунтуватися на застосуванні інноваційних способів обробітку грунту, крапельного зрошення, енерго- та ресурсозберігаючих технологій. Зокрема, впровадження технології з нульовим обробітком грунту No-Till на 10,0 % зменшить залежність галузі від погодних умов. Загалом же в результаті застосування ресурсозберігаючих технологій органічного землеробства при вирощуванні озимої пшениці її урожайність зросте на 18,7 ц/га або на 35,2 %, собівартість зменшиться на 30,3 %, рівень рентабельності зросте на 16,4 % Необхідним є також врахування потепління та зміщення строків посівів зернових культур. Це вимагає здійснення нового агрокліматичного районування і оптимізації структури посівних площ та сівозмін.
12. Для підвищення ефективності та конкурентоспроможності зернової галузі важливе значення має масове впровадження у практику господарювання інвестиційного проектування та бізнес-планування виробництва зернових на інноваційній основі. Нами розроблено інноваційний проект виробництва зернових культур у ПСП «ОДА» Бердянського району Запорізької області на основі використання високоурожайних гібридів та крапельного зрошення. Відповідно до пропонованого проекту, планується довести площу посівів до 700 га щорічно. Це дозволить отримати 2500 т озимої пшениці, озимого або ярого ячменю районованих та перспективних сортів у рік, задовольнить потребу в насіннєвому матеріалі для власного розширеного відтворення, реалізації зерна на різне спрямування і продуктів його переробки. Вартість проекту складає 1000000 грн. Дата початку роботи: 01.10.2009 р. Тривалість: 5 років. Протягом 2009-2014 рр. планується отримати прибуток у розмірі 3868,8 тис. грн., рентабельність складе 37,6 %.
13. Маркетингові стратегії підвищення конкурентоспроможності зерновиробництва повинні бути направлені насамперед на забезпечення гарантованого збуту продукції за прийнятними цінами. Вони передбачають насамперед організацію моніторингу зернового ринку, формування обслуговуючих (збутових) кооперативів для дрібнотоварних приватних виробників зерна, обласного маркетингово-логістичного центрів, як об’єднуючого збутові структури (гуртові ринки, товарні біржі, агроторгові доми) оператора зернового ринку. Це дозволить значно зменшити затрати на реалізацію зернових й інвестувати вивільнені кошти у інтенсивний розвиток галузі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики /Л. Абалкин // Вопросы экономики.– 1997. – №6.– С. 4.
2. Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції: [ Монографія ]. / [Бетлій М., Бородіна О, Бородін С. [ та ін. ]; за ред. О.М. Бородіної].  Ужгород: ІВА, 2006.  496 с.
3. Абдуллаев Р.А. Стратегические приоритеты развития экономики Крыма: [ Кол. моногр. ] / Абдуллаев Р.А. – Симферополь: ДОЛЯ. – 2007, 448 с.
4. Амбросов В.Я. Экономический словарь агропромышленного комплекса. / Амбросов В.Я., Бойко В.И., Жадан И.И., Крисальный В.А. [ и др. ].  К.: Урожай, 1986.– С. 313314.
5. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: [ підручник ].  2-е вид., доп. і пер. / В. Г. Андрійчук.  К.: КНЕУ, 2002.  624 с.
6. Андрусенко Г.О. Стратегія державного регулювання аграрної сфери АПК / Г.О. Андрусенко // Актуальні проблеми державного управління. – Х., 2003.– № 2, Ч.2.– С. 914.
7. Андрусенко Г.О. Основні напрями вдосконалення державного регулювання агробізнесу в регіоні / Г.О. Андрусенко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ, 2002. – № 2 (13), У 2-х ч., Ч.1. – С. 18–22.
8. Андрійчук В.Г. Теоретико-методологічне обґрунтування ефективності виробництва / В.Г. Андрійчук // Економіка АПК.– 2005.  №5.  С.52-63.
9. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: [ підручник ] /
В.Г. Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.
10. Блауг М. Экономическая мысль в ретросперктиве / М. Блауг.  М.  687 с.
11. Брагинский С.В. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления / С.В. Брагинский, Я.А. Певзнер.  М.: Мысль, 1991.– С. 249.
12. Ванієва М.Р. Державна підтримка підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу АПК регіону // Наукові праці південного філіалу національного університету біоресурсів і природокористування “Кримський агротехнологіч-ний університет”. – Сімферополь, 2009. – Вип. 119. – С. 4652.
13. Варченко О.М. Державна підтримка бурякоцукрового виробництва як чинник забезпечення дохідності / Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні: Матеріали Десятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників, м. Київ, 10–11 квітня 2008 р. – К., 2008. – С. 200–249.
14. Веймер Д. Аналіз політики: концепції і практика / Д. Веймер, Е. Вайнінг; [ пер. з англ. І. Дзюб, А. Олійник]; наук. ред. О. Кілієвич ]. – К.: Основи, 1998. – 654 с.
15. Вэриан Х.Р. Микроекономика. Промежуточный уровень. Современный подход: [ учеб. для вуз. ]; пер. с англ.] / Х.Р. Вэриан.  М., 1997.  767 с.
16. Гайдуцький Г.І. Госпрозрахунковий механізм міжгалузевих зв’язків в АПК / Г.І. Гайдуцький. – К.: Урожай, 1999. – 179 с.
17. Гайдуцький А.П. Інвестиційна конкурентоспроможність аграрного сектора України : [ монографія ] / А.П. Гайдуцький. – К.: Нора-Друк, 2004. – 246 с.
18. Геєць В.М. Економічні реформи в Україні: моделі, реалії та уроки / В.М. Геєць // Банківська справа. – 1996. – №4. – С. 2634.
19. Гелбрейт Дж.К. Экономические терии и цели общества / Дж.К. Гелбрейт. – М. : Прогресс, 1979.– С. 352353.
20. Гладій М.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України ( питання теорії, методології і практики ):
[ монографія ]. / М.В. Гладій. – Львів, 1998. – 294 с.
21. Глушко В.П. Основи аграрної економіки: [ підручник ] / В.П. Галушко, Гвідо Ван Хулєнбрук, О.А. Ковтун [ та ін. ]. – К. : Вища освіта, 2003.– С.144–150.
22. Головко А. М. Основні тенденції розвитку ринку сільськогосподарської техніки провідних зарубіжних країн / А.М. Головко, П.А. Денисенко, В.О. Писулько // Економіка АПК. – 2005.- №2.  С. 8894.
23. Гринькова В. М. Державне регулювання економіки: [ навч. посіб. ]. /
В. М. Гриньова, М.М. Новикова. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2004. – 756 с.
24. Гумеров Р. Создание рынка сельхозземель / Р. Гумеров // Российский экономический журнал. – 1999. – №1. – С. 61
25. Данилишин Б.М. Передумови та перспективи сталого економічного розвитку України // Поглиблення ринкових реформ та стратегія економічного розвитку України до 2010 р.: матеріали наук. конф.: ( Київ,
3 – 4 березня 1999р. ) / Б.М. Данилишин. – К.: НАНУ, 1999. – С. 113123.
26. Дем’яненко С. Спільна аграрна політика ЄС: суть, тенденції та значення для України/ С. Дем’яненко // Економіка України. – 2003.  №3.  С.8086.
27. Державне регулювання економіки / І. Михасюк, А. Мельник,
М. Крупка, З. Залога. – Львівський нац. ун-т ім. І.Франка. – Львів: Українські технології, 1999. – 640 с.
28. Державне регулювання економіки: [ навчальний посібник ]. /
С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко [та ін.]; вид. 2-ге, допрац. і доповн. – К.: КНЕУ, 2004. – 440 с.
29. Дацій О.І. Удосконалення механізмів державного регулювання розвитку нових технологій і високотехнологічних агропромислових виробництв / О.І. Дацій // Вісник НАДУ. – 2005. – № 1. – С. 180187.
30. Дідівська Л.І. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Л. І. Дідівська, Л.С. Головко; 5-те вид. – К.: Знання, 2006. – Вип.5. – 213 с.
31. Добросоцкий В. Государственное регулирование продовольственного рынка (зарубежний опыт) / В. Добросоцкий // Мировая экономика и международные отношения.  2000.  №9.  С.2428.
32. Дьомін О.О. Шляхи удосконалення регіональної політики. Регіональний фактор ринкової трансформації / О.О. Дьомін // Поглиблення ринкових реформ та стратегія економічного розвитку України: матеріали наук. конф.  К.: НАНУ, 1999.  Ч.ІІ., Т.ІІ.  С. 102112.
33. Евдокимов В.Б. Местные органы власти зарубежных стран: правовые аспекты / В.Б. Евдокимов, Я.Ю. Старцев. – М.: Спарк, 2001. – 251 с.
34. Ватаманюка З. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / за ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. – К.: Альтернативи, 2001. – 716 с.
35. Євтушенко В. М. Інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень в системі АПК / В.М. Євтушенко, Г.П. Задорожня. // НТІ. – 2002. – №2. – С. 6365.
36. Єпіфанов А.О. Регіональна економіка / А. О. Єпіфанов, І.В. Сало. – К.: Наукова думка, 1999. – 343 с.
37 Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: монографія / Я. Жаліло. – К.: НІСД, 2003. – 368 с.
38. Жарова Л.В. Регіональні комплексні програми як інструмент регіональної політики сталого розвитку / Л.В. Жарова // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України / зб. наук. праць. – Львів, 2003. – Вип. 5, Ч. ІІІ.  С. 113119
39. Забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектора економіки України на внутрішньому і зовнішньому ринках; наук. допов. / авт. кол.: В.М. Трегобчук, Б.Й. Пасхавер, О.М. Бородіна [ та ін. ]; за ред. В.М. Трегобчука, Б.Й. Пасхавера. – К.: Інститут екон. та прогнозув., 2007. – 260 с.
40. Закон України: Про Державний бюджет України на 2007 рік: від 19.12.2006 № 489 / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 7–8. – С. 66.
41. Закон України: Про державну підтримку сільського господарства України: від 24.06.2004 № 1877-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 49. – С. 527.
42. Закон України: Про Державний бюджет України на 2007 рік: від 19.12.2006 № 489 / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 7–8. – С. 66.
43. Закон України: Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року: від 18.10.2005 № 2982-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 1. – С. 17.
44. Закон України: Про державну підтримку сільського господарства України: остання ред.; від 16.12.2006 док. № 1877-15, [ Електронний ресурс ] / Верховна Рада України.  Режим доступу: http://zakon.rada.gov. ua / cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1877-15
45. Запоточний І.В. Державне регулювання регіональної економіки /
І.В. Запоточний, В.І. Захарченко; за заг. ред. проф. В. І. Захарченка. – Харків – Львів – Одеса: ТОВ «Одісей», 2003 р. – 592 с.
46. Зеркин Д.П. Основы теории государственного управления: курс лекций/ Д.П. Зеркин, В.Г. Игнатов. – Ростов/н/Д: МаРТ,2000. – 448 с.
47. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС / Ж. Зіллер. – К.: Основи, 1996. – 420 с.
48. Зубець М.В. Актуальні проблеми економіки України / М.В. Зубець, Б.Я. Панасюк. – К.: Аграрна наука, 2004. – 84 с.
49. Кваша С.М. Зовнішньоекономічна діяльність АПК України: стан, стратегія і тактика розвитку / С.М. Кваша.  К.: ЗАТ "НІЧЛАВА", 2000.  252 с.
50. Кваша С.М. Конкурентоспроможність вітчизняної сільсько-господарської продукції на світовому аграрному ринку / С.М. Кваша, Н.Є. Голомша // Економіка АПК. – 2006. – № 5. – С. 99–104.
51. Кваша С.М. Невідкладні проблеми теорії управління в агробізнесі з позицій менеджменту ХХІ століття / С.М. Кваша, Г.М. Чорний,
О.М. Павленко // Економіка АПК. – 2006. – №4. – С. 100–106.
52. Кейнс Дж.М. Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей / Дж.М. Кейнс.  М.: Прогрес, 1978.  948 с.
53. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти / В.Ю. Керецман. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 188 с.
54. Кожурин Ф. Д. Совершенствование регионального управления /
Ф.Д. Кожурин. – М.: Знание, 1990. – 64 с.
55. Корецький М. Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці: монографія / М.Х. Корецький. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 260 с.
56. Ковальов В.В. Державне регулювання інвестиційної діяльності в аграрній сфері / В.В. Ковальов. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 182 с.
57. Копелець О.О. Застосування елементів механізму регулювання розвитку сільського господарства в рамках систем державного і господарського управління / О.О. Копелець; за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва // збірник наукових праць НАДУ при Президентові України. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – Вип. 2.  С. 188199.
58. Корецький М. Теоретичні засади державного управління /
М. Корецький // Персонал. – 2007. – №5. – С. 35–41.
59. Корецький М. Державне регулювання розвитку аграрної сфери економіки України: [ монографія ] / М. Корецький. – К.: Вид-во УАДУ, 2002.  260 с.
60. Кристофер П. Словарь по экономике: [пер. с англ.; под ред. П.А. Ваткина] / П. Кристофер, Л. Брайен, Д. Лесли. – С.-Петербург, 1998. – 579 с.
61. Кириленко І.Г. Трансформація соціально-економічних перетворень
у сільському господарстві України: проблеми, перспективи /
І.Г. Кириленко. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 452 с.
62. Кундус В.А. Оптимизация прогноза перспективных параметров региональных АПК: проблемы и решения / В.А. Кундус, В.А. Кечелев.  АГАУ.  Барнаул, 1997.  С.6271.
63. Кундиус В. Региональный АПК в условиях реформирования экономики / В. Кундиус, А. Федичнкин // Экономика и управление. – 1998. – № 11. – С. 142.
64. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: [ навч. посіб. ] /
В. Д. Лагутін.; [ вид. – 3-є., перероб. і доп. ] – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 215 с.
65. Ларина Н.И. Региональная политика в странах рыночной экономики: учебник / Н.И. Ларина, А.А. Кисельников. – М., 1998. – 172 с.
66. Лозинська Т.М. Особливості становлення ринкових відносин в аграрній сфері / Т.М. Лозинська // Вісник ХНАУ.  2003.-№6.  С.7482.
67 Лукинов И.И. Социальная переориентация структуры экономики Украины / И.И. Лукинов // Вопросы экономики. – 1995. – № 12. – С. 96–101.
68 Лященко В.П. Государственное регулирование деятельности коммерческих организаций / В.П. Лященко. – М.: Новый век, 2001. – 208 с.
69 Майєр Д.М. Міжнародне середовище бізнесу: Конкуренція та регулювання у глобальній економіці: пер. с англ. / Д.М. Майєр,
Д. Олесневич. – К.: Либідь, 2002. – 703 с.
70. Макаренко А.П. Держава та її економічні функції в ринковій економіці/ А.П. Макаренко // Основи економічної теорії для менеджерів: навч. посіб. / Л.Ю. Мельник, П.М. Макаренко, Л.Л. Мельник,
А.П. Макаренко.  Дніпропетровськ: Пороги, 2007.  С. 372414.
71. Макаренко П.М. Причини аграрної кризи і недооцінка ролі держави в умовах ринкових перетворень / П.М. Макаренко // Економіка АПК. – 2002.  №4. – С. 2229.
72. Макаренко П.М. Моделі аграрної економіки: [ монографія ] /
П.М. Макаренко.  К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2005.  680 с.
73. Макконел К.Р. Экономикс: Принципы, политика и политика /
К.Р. Макконел, С.Л. Брю; [ пер. с англ. ] О.Н. Антиповой [ и др. ]; общ. ред. пер. А.А. Пороховского; под ред. А.В. Гличева ]. – М.: Республика, 1992. –
Т. 2. – 400 с.
74. Макконнел К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и політика: [ пер. с англ. ]. / К.Р. Макконнел, С.Л. Брю.  К.: Хагар-Демос, 1993. – 785 с.
75. Максименко С. Інститути та інструменти розвитку територій на шляху до європейських принципів / С. Максименко; за ред. С. Максименка.  Київ, 2001.  244 с.
76. Максименко С. На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів / І. Студеннікова; за ред. С. Максименка.  К.: Логос, 2000. – 224 с.
77. Малік М.Й. Інтеграція як фактор підвищення ефективності реформованих сільськогосподарських підприємств / М.Й. Малік,
П.М. Федієнко, М.К. Орлатий. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 39 с.
78. Малік М.Й. Розвиток підприємництва в аграрному секторі економіки/ М.Й. Малік, О.Г. Шпикуляк // Економіка АПК. – 2006. – №4. – С. 3–10.
79. Малиновський В.Я. Державне управління: [ навч. посіб. ]. /
В.Я. Малиновський. – К.: Атака, 2003. – 576 с.
80. Марени Т.Г. Трансформаційна динаміка та механізми економічного регулювання агроформувань (питання теорії, методології, практики): монографія / Т.Г. Маренич. – К.: ННЦ “Інститут аграрної економіки”, 2005. – 454 с.
81. Мармуль Л.О. Державне управління інноваційно-інвестиційними трансформаціями в АПК регіону / Л.О. Мармуль, А.М. Собченко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць. – Херсон: Айлант, 2007.  Вип. 46  С. 138–145.
82. Мельник Л. Ю. Економічна теорія – політекономічний контекст: [ навч. посіб. ]. / Л.Ю. Мельник, П.М. Макаренко.  К.: Кондор, 2008. – 524 с.
83. Месель-Веселяк В. Я. Розвиток та ефективність організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві України / В.Я. Месель-Веселяк // Економіка АПК. – 2004. – №11. – С. 1824.
84. Месель-Веселяк В. Я. Розвиток форм господарювання в аграрному секторі України (результати, проблеми) / В.Я. Месель-Веселяк // Економіка АПК. – 2006. – №12. – С. 34–41.
85. Могильний О.М. Державне регулювання аграрного виробництва в період трансформації економіки / О.М. Могильний.  Київ: ІАЕ УААН, 2002.  430 с.
86. Могильний О.М. Регулювання аграрної сфери / О.М. Могильний. – Ужгород: “ІВА”, 2005. – 400 с.
87. Могильний О.М. Концепція розвитку сектора аграрної економіки пореформеного періоду: трансформаційна парадигма / О.М. Могильний // Економіка АПК. – 2002. – №11. – С.1216.
88. Могильний О.М. Державне регулювання аграрного виробництва в період трансформації економіки / О.М. Могильний. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 430 с.
89. Могильний О. Критерії ефективності державного регулювання аграрного сектора економік / О. Могильний // Економіка України.  2003.-№2.  С.65.
90. Молдаван Л. Вторичные меры / Л. Молдаван, Н. Кондратьева, Р. Каменев // Бизнес. – 2007. – № 9. – С. 3536.
91. Мостовий Г.І. Агробізнес: державне регулювання: [ монографія ] / Г.І. Мостовий.  Харків, 2002.  300 с.
92. Миленко А.М. Соціально-экономические предпосылки формирования агротехнологий в земледелии Украины (на примере эволюции систем обработки почвы) / А.М. Миленко. – К.: ИАЭ УААН, 2001. – 56 с.
93. Михасюк І. Державне регулювання економіки: [ підруч. ] / І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога; за ред. д-ра. екон. наук, проф., акад. АН вищої школи України І.Р. Михасюка; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка; [ вид. 2-ге, виправлене і доповнене. ] – К.: Атіка, Ельга Н, 2000. – 592 с.
94. Недашківській С. Система місцевого самоврядування за досвідом Західної Європи / С. Недашківський // збірник наукових праць УАДУ.  К.: Вид-во УАДУ, 2002.  Вип. ІІ.  С. 328339.
95. Новаковський Л.Я. Соціально-економічні проблеми сучасного землекористування / Л.Я. Новаковський, М.А. Олещенко  К.: Урожай, 2007.  276 с.
96. Нижник Н. Дієздатність держави та розвиток регіонів / Н. Нижник // збірник наукових праць УАДУ. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – Вип. ІІ,
Ч.І.  С. 337–343.
97. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління: навч. посіб. / Н.Р. Нижник, О.А. Машков; за заг. Ред. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
98. Одинцова Г.С. Державне управління і менеджмент: [ навч. посіб. ] у табл. і схемах / Г.С. Одинцова, Г.І. Мостовий; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г. І. Одінцової. – Харків, 2002. – 492 с.
99. Оболенський К.Т. Экономическая еффективность сельськохозяйствен-ного производства. (Теория и практика) / К.Т. Оболенский.  М.: Экономика, 1974.  159 с.
100. Одинцова Г. С. Теорія і історія державного управління / Г.С. Одінцова, Н.М. Мельтюхова // Опорний конспект лекцій і методичні вказівки до проведення практ. занять. – X.: УАДУ (ХФ), 2001. – С. 15.
101. Ойкен B. Основные принципы экономической политики / В. Ойкен. – М.: Прогресс, 1995. – С. 413.
102. Олійник О.В. Циклічність відтворювального процесу в сільському господарстві: монографія / О.В. Олійник. – Харків: ХНАУ ім. В.В.Докучаєва, 2005. – 322 с.
103. Онищенко О. Державне регулювання аграрного виробництва / О. Онищенко // Економіка України. – 2003. – № 1. – С. 85–86.
104. Онищенко О. М. Концептуальні проблеми майбутнього українського села і селянства / О.М. Онищенко, В.В. Юрчишин // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 24–29.
105. Осташко Т.О. Ринкова трансформація аграрного сектора / Т.О. Осташко // Ін-т економічного прогнозування НАН України. – К.: Фенікс, 2004. – 280 с.
106. Панасюк Б.Я. Економічна політика в України наприкінці ХХ століття / Б.Я. Панасюк. – К.: Новий друк, 2002. – 744 с.
107. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки /
Б.Я. Панасюк. – К.: Полиграфкнига, 1998. – 304 с.
108. Певзнер Е. Государственное регулирование сельского хазяйства / Е. Певзнер // АПК, экономика, управление. – 1998. – № 5. – С. 7073.
109. Політика та розвиток сільського господарства в Україні / за ред.
Ш. Крамона-Таубаделя, С. Зорі, Л. Штріве. – К.: Альфа-Принт, 2001. – 312 с.
110. Постанова Кабінету Міністрів України: Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку // Офіційний вісник України. – 2000. – №23. – С. 931.
111. Портер М. Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / М.Е. Портер; [ пер. с англ. ] – К.: Основи, 1998. – 390 с.
112. Питерс Т. В поисках эффективного управления: [ пер. с англ. ] /
Т. Питерс, Р. Уотермен. – М.: Прогресс, 1986. – 423 с.
113. Пухтинський М. Концептуальні підходи до перспективи місцевого і регіонального розвитку/ М. Пухтинський // Президент України та державна регіональна і муніципальна політика. – К.: Логос, 2002. – С. 6670.
114. Радєва М.М. Фактори диверсифікації на макро- та мікрорівні /
М.М. Радєва // Держава і регіони: – 2004.  № 1.  С. 218222: Серія: Економіка та підприємництво
115. Регіональний менеджмент і моніторинг / М. Гладій, М. Долішній,
С. Писаренко, М. Янків. - Львів: ІРД НАНУ, 1998. – 68 с.
116. Регіональні агропромислові комплекси України, теорія та практика /
П.П. Борщевський, В.О. Ушкаренко, Л.Г. Чернюк, Л.О. Мармуль.  1996. – 246 с.
117. Розвиток внутрішніх ринків в Україні: добробут завдяки конкуренції/ Інститут економічних досліджень та політичних консультацій // Німецька консультативна група з питань економічних реформ при Уряді України. – К., 2003. – 91 с.
118. Романюк С.А. Політика регіонального розвитку в Україні: сучасний стан і нові можливості: регіон. дослідж. / С.А. Романюк. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 112 с
119. Рижук С.М. Вдосконалення стратегії економічного зростання агропромислового комплексу України / С.М. Рижук // Агроінком.  2002.  №1-3.  С.27.
120. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения / Д. Рикардо: соч. Т. 1. – М.: Гос. Вид-во полит. лит., 1985. – 462 с.
121. Рунчева Н.В. Економіка України: соціальні аспекти інноваційної моделі розвитку: [ монографія ] / Н.В. Рунчева, В.Ф.Біседін, А.С. Музиченько, 2007. – С. 117–122.
122. Рунчева Н.В. Інвестиційна діяльність як захід відновлення основного капіталу в умовах кризи / Н.В. Рунчева // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу // Наук. жур.  № 1 – Бердянськ, 2008. – С. 96–100.
123. Рунчева Н.В. Ефективність виробництва та реалізації зерна у Запорізькій області / Н.В. Рунчева // Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування «Кримський агротехнологічний університет». – Випуск 118. – Сімферополь, 2008. – С. 273278.
124. Рунчева Н.В. Тенденції та проблеми функціонування світового зернового ринку / Н.В. Рунчева // Таврійський науковий вісник // Зб. наук. праць. Вип. 61. – Херсон: Айлант, 2009. – С. 259265.
125. Рунчева Н.В. Вдосконалення державного регулювання галузі зерновиробництва / Н.В. Рунчева // Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування «Кримський агротехнологічний університет». – Випуск 120. – Сімферополь, 2009. – С. 101107.
126. Рунчева Н.В. Організаційно-економічні аспекти інвестиційної діяльності у зерновому господарстві / Н.В. Рунчева // Таврійський науковий вісник // Зб. наук. праць. Вип. 70. – Херсон: Айлант, 2010. – С. 306311.
127. Рунчева Н.В. Напрями активізації фінансування відтворення основного капіталу у зерновиробництві / Н.В. Рунчева // Збірник тез за матер. іж нар. Наук.-практ. Конф. «Фінансово-бюджетна політики в контексті соціально-економічного розвитку регіонів» (Дніпропетровськ, 10 – 20 березня 2009 р.): У 2-х Т.; Т.І – Дніпропетровськ, ДДФА, 2009 – С. 5758.
128. Рунчева Н.В. Фінансово-інвестиційне забезпечення інноваційного розвитку зерновиробництва / Н.В. Рунчева // Збірник тез Всеукр. Наук.-практ. Конфер. “Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств”. – Том І. – Херсон: ДАУ, 16 – 17 квітня 2009. – С. 107–110.
129. Рунчева Н.В. Тенденції та проблеми функціонування конкуренто-спромож-ного виробництва зерна / Н.В. Рунчева // Збірник тез за матер. міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії». – Херсон: ХДУ, 2010 – С. 46–49.
130. Рунчева Н.В. Маркетингові стратегії розвитку галузі зерновиробництва / Н.В. Рунчева // Miedzynarodowej naukowi-praktyczneji “Wschodnie partnerstwo - 2010” (Przemysl, 07 – 15 wrzesnia 2010 r.).  Przemysl,  S. 2123.
131. Саблук П. Т. Ефективність сільськогосподарського виробництва в особистих господарствах громадян (за матеріалами обстеження) / за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка, Ю.Я. Лузана. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – 378 с.
132. Саблук П.Т. Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу України / П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк; Інститут аграрної економіки УААН. – К., 2002. – 60 с.
133. Саблук П.Т. Роль державної аграрної політики у підвищенні ефективності агропромислового виробництва / П.Т. Саблук // Вісник аграрної науки.  2006.  № 12.  С. 103105.
134. Саблук П.Т. Становлення аграрної політики в Україні / П.Т. Саблук // Економіка АПК. – 2006. – №1. – С. 3–7.
135. Саблук П. Аграрна економіка і політика в Україні: підсумки минулого та погляд у майбутнє / П. Саблук // Формування наукової ринкової школи економістів-аграрників. – К.: Інститут аграрної економіки. – 2001. – Т. ІІІ.  486 с.
136. Саблук П. Формування міжгалузевих відносин: проблеми теорії та методології / М.Й. Малік, В.Л. Валентинов; Інститут аграрної економіки УААН. – К., 2002. – 294 с.
137. Савченко О.Ф. Теоретичні аспекти ефективності функціонування підприємств аграрного сектора економіки / О.Ф. Савченко // Економіка АПК.  2002.  №8.  С.4147.
138. Садиков М.А. Теоретичні та методологічні аспекти державного регулювання ринкової економіки у сфері АПК/ М.А. Садиков. – Харків: ХДАУ ім. В.В. Докучаєва, 1999. – 22 с.
139. Семенов В.Ф. Региональный АПК: теория, практика, проблемы / В.Ф. Семенов, В.В. Деречин. – О.: ОКФА, 1995. – 164 с.
140. Собченко А.М. Концепція управління диверсифікацією діяльності підприємства / А.М. Собченко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць.  Херсон: Айлант, 2007.  Вип. 47.  С. 276–28