ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

Краткое описание

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

БЄЛКІНА-КОВАЛЬЧУК ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА

УДК:372.4:159.955.1 (048)

ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

13.00.09 теорія навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Гусак Петро Миколайович
доктор педагогічних наук,
професор

ЛУЦЬК 2006
Зміст

Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні основи формування критичного мислення учнів початкових класів
1.1. Критичне мислення як чинник формування особистості 12
1.2. Історико-педагогічний аналіз проблеми формування критичного мислення молодших школярів. 35
Висновки до 1 розділу 65
Розділ 2. Актуальні проблеми формування критичного мислення молодших школярів
2.1. Ознаки та вияви формування та розвитку критичного мислення учнів початкових класів 67
2.2. Стан розвитку критичного мислення молодших школярів 78
Висновки до 2 розділу 114
Розділ 3. Експериментальна модель формування критичного мислення учнів початкових класів
3.1. Система вправ як основа формування критичного мислення молодших школярів 116
3.2. Організація дослідно-експериментальної перевірки розвитку критичного мислення в учнів початкових класів 139
3.3. Педагогічні умови ефективного формування критичного мислення молодших школярів 164
Висновки до 3 розділу 178
Висновки 179
Список використаних джерел 183
Додатки 197

В С Т У П

Актуальність проблеми. В умовах національного відродження України і створення національної демократичної держави важливе значення має формування самостійно і творчо мислячих особистостей. Однією з причин гальмування демократичного розвитку суспільства є те, що значна частина людей не готова до свідомої участі в цьому процесі, не здатна критично осмислювати факти та події навколишньої дійсності, інформацію, вносити нові ідеї в усі сфери життя суспільства, бути вільними від конформізму та догматизму. Від наявності чи відсутності таких рис залежить певною мірою доля суспільства. А критичне мислення є не тільки наслідком демократичного способу життя, але і чинником його формування.
Під критичним мисленням слід розуміти процес розгляду ідей з багатьох точок зору, відповідно до їх змістових зв’язків, порівняння їх з іншими ідеями.
Під гаслом розвитку критики й самокритики і суспільству, і кожній людині часто нав’язується догматичне мислення. За словами О.Яковлєва, догматичне мислення „це насамперед нездатність свідомості даної людини охопити явища реального світу в усій їх повноті і динаміці... Догматичне мислення боїться самого себе, як і можливих відкриттів, нових ідей та висновків. А тому чіпляється за старе, перевірене і тривіальне” [190, с.229]. Особливістю догматичного мислення є несамостійність, обмеженість, орієнтація на авторитети, звичні норми і особливо на владу.
Критичне мислення є антиподом, протилежністю догматичному. Воно піднімає людину до рівня Людини, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати. Така людина ставить і перед собою, і перед суспільством питання: „А може це не так?”, „А чи можна інакше?”. Тому розвиток критичного мислення необхідний, оскільки він є незаперечною умовою суспільного прогресу.
Виходячи з цих положень, ми бачимо актуальність проблеми у тому, що перед сучасною школою постає завдання сформувати особистість незалежну, вільну, здатну самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де.
Cучасна школа покликана виробити в кожного учня звичку активно брати участь у вирішенні важливих питань життя колективу, вміння формувати, висловлювати і відстоювати свою думку, поважати думку інших людей. Сучасні школярі мають жити в умовах демократії. Готувати молодь до життя в таких умовах неможливо шляхом бездумного і безпосереднього засвоєння встановлених істин. Творчих педагогів хвилює проблема мовчання школярів”, їх байдужість чи невміння інколи висловитись з приводу гострих питань діяльності класу, школи, міста, країни, визначення власного ставлення до них. Одним з варіантів вирішення даної проблеми є формування у школярів критичного мислення.
У педагогічній літературі останніх років, як вітчизняній, так і в зарубіжній, підкреслюється значення критичного мислення для розвитку суспільства і для самої людини. Так, О.В.Тягло [169, с.3] наголошує, що критичному мисленню можна і треба вчити. Його культуру слід цілеспрямовано і терпляче вирощувати на всіх рівнях, починаючи з першого класу школи, потім у вищому навчальному закладі і в різних інститутах післявузівської освіти. Ні економічні, ні політичні, ні культурні перетворення на шляху входження України в світову спільність розвинених країн не будуть стійкими і успішними без паралельної і навіть випереджаючої зміни менталітету людей системи ідеалів, цінностей, норм, традицій, а також алгоритмів сприйняття, мислення і практичного перетворення реальності. Одним із шляхів бажаних змін, що відповідають апробованому досвіду демократичних країн, є традиція критики чи, більш конкретно, критичного мислення".
Р.Пауль, один із провідних фахівців США в галузі теорії і практики критичного мислення так пояснює значення критичного мислення в сучасній освіті. ”Фундаментальними особливостями того світу, в який наші студенти входять сьогодні, є швидкі зміни. Це світ великої кількості інформації, яка при цьому швидко стає застарілою. Це світ, де ідеї постійно реструктуруються, переперевіряються і переосмислюються; світ, де ніхто не може вижити з одним простим способом мислення, де власне мислення потрібно постійно адаптувати до мислення інших, де потрібно поважати прагнення до ясності, точності і ретельності, де навички роботи повинні постійно розвиватись і вдосконалюватись. Ніколи раніше ми не стикались з такою реальністю. Критичне мислення складає серцевину добре задуманої реформи освіти, оскільки воно буде в серцевині змін ХХІ століття. Давайте сподіватися, що достатня кількість наших колег буде володіти силою духу і думки для того, щоб схопити” цю реальність і відповідним чином трансформувати і наше життя, і нашу освіту” [169, с.91-100].
В.Ружжиєро пояснює важливість критичного мислення так: Протягом останніх п’ятнадцяти років чисельні дослідження американської освіти засуджують нехтування критичним мисленням. Зростаюча кількість педагогів, лідерів бізнесу і промисловості вимагають розробки нових курсів і навчальних матеріалів, які б ліквідували дану прогалину.
Без перебільшення можна сказати, що критичне мислення є одним з найважливіших предметів, які ви будете вивчати в коледжі, незалежно від вашої галузі спеціалізації. Навчання, якість ваших шкільних робіт, успіхи в кар’єрі, внесок в життя суспільства чи хід ваших особистих справ все буде залежати від вашої здатності розв’язувати проблеми і приймати рішення” [168, с.8].
На думку Дж. Чаффи, критично мислять ті, хто має свідомі та фундаментальні переконання, здатен самостійно аналізувати інформацію, робити власний вибір та надійно обґрунтовувати свої погляди [191, с.28]. Особливе значення надається моральній, гуманістичній, критичній оцінці ситуацій та власних дій.
Дж. Чаффа визначає ознаки, з допомогою яких можна визначати себе як людину, яка критично мислить:
відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;
компетентність прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;
інтелектуальна активність виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;
допитливість вміння проникнути у сутність джерел інформації;
незалежність мислення відсутність побоювання непогодження з групою, нездатність до некритичного слідування думкам інших;
вміння дискутувати уважне ставлення до протилежних думок, вміння висувати ідеї, які об’єднують;
проникливість здатність до проникнення у сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;
самокритичність розуміння особливостей свого мислення, своїх „окулярів” [191, с.36-37].
У теоретичній науковій думці на проблему формування та розвитку критичного мислення мали великий вплив положення Л.С.Виготського про зону найближчого розвитку, який зазначав, що навчання будується не тільки на завершених фазах розвитку, але, перш за все, і на тих психічних функціях, які ще не дозріли і рухає вперед їх формування; ідеї розвивального навчання Д.Б.Ельконіна та В.В.Давидова. Про розвиток пізнавальної діяльності, можливості заперечувати педагогу, виказувати власні думки дізнаємось із досліджень Ш.А.Амонашвілі та В.О.Сухомлинського.
Деякі вчені (С.Рубінштейн, Ж.Піаже, В.Штерн і ін.) з недовірою відносились до розвитку критичного мислення в учнів початкових класів. Адже для більшості школярів даного вікового періоду характерними є наслідуваність, низький самоконтроль, емоційність, образність мислення і т.д. Тому проблема розвитку критичного мислення в учнів початкових класів переважно не розглядалась.
Окремі аспекти розвитку критичного мислення в учнів розглядались в роботах С.І.Векслера, А.С.Байрамова, А.І.Липкіної, Л.А.Рибак, В.М.Сінельнікова. Вчені ставили питання про розвиток вміння самостійно осмислювати навчальний матеріал, виконувати нестандартні завдання, робити власні висновки, помічати як власні помилки, так і помилки своїх однолітків. Це свідчить, що певні риси критичного мислення можна і необхідно розвивати в початкових класах. Ігнорування ж такого положення значно ускладнює цю проблему в старших класах. Однак безпосередніх педагогічних досліджень, спрямованих на вирішення проблеми розвитку критичного мислення саме в учнів початкових класів відносно небагато. Так дослідження А.С.Байрамова було спрямоване на вивчення особливостей розвитку критичного мислення в учнів початкових класів, які виявляються під час розв’язання спеціальних завдань виявлення непорозумінь, помилок, деформованого змісту малюнків і текстів [9]. Л.А.Липкіна звертала увагу на розвиток в учнів початкових класів критичності як певної поведінки суб’єкта щодо змісту та результатів діяльності своєї та діяльності інших [114]. В.М.Сінельніков виділив дві основні форми критичності і самокритичності: ті, які виявляються в пізнавальній діяльності, при вирішенні мислительних завдань і ті, які виявляються при оцінці поведінки, якостей особистості [151]. Дослідження Бібік Н.М. з питань розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів свідчать про великі можливості формування критичного мислення в учнів початкових класів [21, 22].
Проведений вченими науковий аналіз досліджуваного феномену в молодших школярів висвітлює коло нез’ясованих проблем формування критичного мислення учнів цієї вікової категорії: не визначено узагальнених підходів до трактування критичного мислення молодших школярів, не враховується практичний досвід кращих учителів для дослідження та визначення шляхів та умов його формування в учнів початкових класів.
Аналіз педагогічної практики, спостереження за діяльністю вчителів початкових класів свідчать про те, що ця проблема недооцінюється. Основи критичного мислення досить часто не закладаються в учнів молодшого шкільного віку. Крім того, значна частина педагогів не готова до розв’язання цих завдань. У діяльності багатьох з них панує монологічна спрямованість навчально-виховного процесу, що не забезпечує розвиток самостійності, критичності та незалежності школярів.
Проаналізовані нами дослідження виконані переважно протягом попередніх десятиліть. При всій цінності цього матеріалу він напрацьовувався і аналізувався під кутом зору цілей і можливостей традиційної радянської педагогіки. Та зорієнтованість сучасної школи на розвиток особистості учнів, формування мислячої, громадсько-активної людини, значною мірою визначають необхідність дослідження феномену критичного мислення в новій ситуації функціонування української школи. Тому, з огляду на сказане, стає цілком очевидною необхідність дослідження складного, недостатньо вивченого процесу розвитку критичного мислення у школярів, починаючи з початкових класів. Це і зумовило вибір теми дисертації Формування критичного мислення учнів початкових класів у процесі навчання”.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною комплексної теми Зміст та методичне забезпечення державних стандартів початкової освіти” (№ держреєстрації 0198U007753), над якою працює лабораторія початкової освіти Інституту педагогіки АПН України.
Тема затверджена Вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 8 від 29.10.1998 р.) та узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №10 від 21.12.2004р.).
Об’єктом дослідження є розвиток критичного мислення школярів.
Предмет дослідження система навчальних вправ як засіб ефективного формування критичного мислення молодших школярів.
Мета дослідження. Розробити та експериментально апробувати систему вправ як основу формування критичного мислення молодших школярів та визначити педагогічні умови їх впровадження.
Гіпотеза дослідження. Ефективність формування критичного мислення в учнів початкових класів обумовлюється цілісним впровадженням системи вправ, яка цілеспрямовано забезпечує здатність учнів до критичного осмислення явищ дійсності та змісту навчального матеріалу.
Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань дослідження:
1. Проаналізувати стан розв'язання проблеми формування критичного мислення у психолого-педагогічній науці та практиці.
2. З’ясувати сутність критичного мислення, виявити його ознаки в особистісному розвитку молодшого школяра.
3. Розробити систему навчальних вправ з метою формування критичного мислення учнів початкових класів.
4. Провести кількісний та якісний аналіз ефективності застосування системи навчальних вправ щодо формування критичного мислення молодших школярів.
5. Обґрунтувати педагогічні умови формування критичного мислення молодших школярів.
У процесі дослідження використовувались теоретичні та емпіричні методи.
Теоретичні: теоретичний аналіз і синтез, які застосовувались на етапах визначення цілей, предмета, гіпотези і завдань дослідження, а також у розробці способів формування критичного мислення, в оцінці результатів дослідження; історико-логічний під час вивчення теоретичних основ досліджуваної проблеми; побудови аналогій, моделювання у процесі розробки гіпотетичних моделей навчально-виховного процесу.
Емпіричні: діагностичні (бесіди, інтерв’ю, ситуації вибору), обсерваційні (спостереження за навчальним процесом, спостереження вчителя) у процесі здійснення констатувального експерименту; прогностичні методи (експертна оцінка, критеріальна оцінка), експериментальні (вивчення результатів діяльності школярів, педагогічний експеримент) у процесі здійснення формувального експерименту, методи математичної статистики при обробці експериментальних даних для визначення їх значущості та надійності. Використовувались якісний і кількісний аналізи результатів дослідження.
У контексті нашого дослідження провідна роль серед емпіричних методів належала педагогічному експерименту (пошуковому, констатувальному, формувальному), який носив безперервний характер протягом 1999-2005 років. Особливістю його проведення була особиста участь автора в дослідному навчанні учнів початкових класів, розробці вправ для формування критичного мислення молодших школярів.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: набуло подальшого розвитку уявлення про критичне мислення як чинника розвитку особистості та показника розвиненості його суб’єктності; вперше здійснено дефініцію поняття критичного мислення учнів початкових класів за ознаками самостійності, нон-конформності та творчого ставлення; започатковано впровадження системи вправ формування критичного мислення молодших школярів у відповідності до виділених ознак; виділено та обґрунтовано педагогічні умови формування критичного мислення учнів початкових класів, адекватні системі вправ, які доцільно враховувати як в організації навчального процесу в початкових класах, так і в методичній роботі з вчителями; обґрунтовано та експериментально доведено можливість формування критичного мислення молодших школярів у відповідності до їх вікових особливостей, що дозволяє удосконалити та технологізувати процес викладання навчальних дисциплін.
Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено у навчальний процес систему вправ щодо формування критичного мислення учнів початкових класів. Дана система складає підґрунтя діяльності педагогів початкових класів та вчителів-предметників. Теоретичні узагальнення та методичні матеріали можуть використовуватись у процесі підготовки майбутніх вчителів початкових класів до роботи по формуванню критичного мислення молодших школярів. Розроблена та описана система педагогічних умов дозволяє технологізувати процес формування критичного мислення учнів початкових класів за умов широкого впровадження. Впровадження результатів дослідження проходило на базі гімназії №21 м. Луцька (акт №211 від 22.09.2005р.), Маяківського ліцею-інтернату (акт №99 від 31.05.2005р.).
Особистий внесок автора у роботах, підготовлених у співавторстві з Гей М.І., Красовицьким М.Ю., полягає у визначенні характерних ознак критичного мислення особистості, обґрунтуванні функціональних ознак критичного мислення молодших школярів.
Апробація результатів. Матеріали дослідження проходили апробацію у ході навчального процесу в гімназії №21 м. Луцька, під час виступів на Міжнародній конференції „Розвиток критичного мислення учнів у контексті розробки стандартів освіти України” (26-27 січня 2001 року, м. Київ), Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Формування гуманістичного світогляду вчителя” (27 вересня 2001 року, м. Умань), „Педагогічні технології навчання, виховання і розвитку молодших школярів” (17-18 квітня 2003 року, м. Переяслав-Хмельницький), у процесі обговорення на методичних об’єднаннях вчителів початкових класів (жовтень 1998 року, березень 1999 року, вересень 1999 року, грудень 2004 року м. Луцьк), на заняттях школи молодого педагога „Розвиток критичного мислення на уроках в початковій школі” (12 жовтня 2004 року, м. Луцьк).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 8 працях, 6 з яких є одноосібними. З них: 6 статей, три з яких опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 доповіді на конференціях.
Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (192 позиції) та 9 додатків. У роботі подано 11 таблиць на 12 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках. Повний обсяг тексту дисертації 215 сторінок. Обсяг основного тексту 182 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Перебудова політичної, соціально-економічної та духовної сфер життя України свідчить про те, що в сучасній соціально-педагогічній ситуації загальноосвітній школі потрібні нові концепції, парадигми та технології навчання і виховання підростаючого покоління, які зможуть забезпечити його підготовку до життя в суспільстві з новим соціально-економічним устроєм. Важливою умовою цього є наявність критичного мислення, з одного боку, для самої людини, щоб бути незалежною, творчою особистістю, а з другого, для розвитку суспільства, для активної свідомої участі кожного у демократичному процесі. У сучасному суспільстві на перше місце виступає здатність й готовність людини мислити творчо, критично, вміння протидіяти маніпулюванню. Критичне мислення є не тільки результатом демократичного способу життя, але й фактором його функціонування та розвитку. Тому проблема формування критичного мислення в учнів набуває особливого значення.
1. Однак, погляди вчених на можливість формування критичного мислення у школярів досить суперечливі. Оскільки єдиного визначення поняття „критичне мислення” в педагогічній науці і практиці не існує, тому і підходи дослідників до формування критичного мислення учнів досить варіативні.
Ми розглядаємо критичне мислення як системне утворення і в нашому дослідженні інтерпретуємо його як здатність людини (природну або сформовану) до самостійної оцінки явищ оточуючої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей, вміння бачити їх позитивні і негативні сторони, а також прагнення до кращого, більш оптимального розв’язання проблем, завдань, до перегляду існуючих догм, стереотипів, традицій.
Аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури дозволив виділити такі головні ознаки критичного мислення: здатність людини самостійно аналізувати інформацію, визначати її сутність, порівнювати з іншою інформацією і робити власні висновки; вміння бачити помилки або логічні порушення в аргументації партнерів та в інших джерелах інформації; вміння аргументувати свою думку, переглядати свої позиції, якщо вони не витримують критики; вміння розпізнавати пропаганду; вміння оцінювати суспільні явища, політичні дії, вчинки суспільних і політичних лідерів, окремих осіб з позицій загальнолюдської моралі; наявність розумної долі сумнівів, скепсису, прагнення до пошуків більш оптимальних рішень, дій, висновків у конкретних ситуаціях; мужність, принциповість, сміливість у відстоюванні своїх позицій, поглядів, віри; відкритість до сприймання інших поглядів, позицій, думок.
2. Враховуючи, що у початкових класах формуються важливі підвалини розвитку особистості, ми вважаємо необхідним започатковувати формування критичного мислення вже з молодшого шкільного віку. Аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних психологів та педагогів, практики організації навчально-пізнавальної діяльності в початковій школі свідчить про недостатній рівень розвитку критичного мислення. Є прогалини в розвитку незалежності мислення, самостійності суджень, опірності до навіювання чужих думок, пошукової спрямованості мислення, в прагненні до знаходження кращих варіантів розв’язання навчальних завдань тощо.
Але учням початкових класів доступні такі мислительні операції, як вміння самостійно здобувати знання, просуватися від конкретного до абстрактного, здатність до умовисновків, порівняння, гіпотетичних суджень тощо. Певні вікові обмеження недостатність абстрактного мислення, наслідуваність, образність і т.п. не можуть заважати цьому процесу. Тому виправдовує себе спрямування нашого дослідження на проблему формування критичного мислення в учнів початкових класів.
Під критичним мисленням молодших школярів ми розуміємо самостійне, нон-конформне, творче ставлення до навчального матеріалу та інформації, яку учнів отримують з інших джерел. До ознак якого ми віднесли: незалежність мислення, відносна самостійність думок; опірність до навіювання думок, зразків поведінки, думок інших; критичне ставлення до себе, виявлення власних помилок та адекватне ставлення до них; пошукова спрямованість мислення, прагнення до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань; вміння брати участь у діалоговій взаємодії.
Крім того, згадані вище недоліки пояснюються недостатньою готовністю педагогів до формування критичного мислення учнів. Вивчення знань вчителів щодо сутності критичного мислення, шляхів його розвитку показало, що лише невелика частина вчителів володіє необхідними знаннями та навичками. У практиці навчально-виховного процесу багато вчителів ставлять своїх учнів у позицію виконавців, пасивних спостерігачів та споживачів інформації без її критичного осмислення.
Підручники з педагогіки, фактично, не націлені на формування та розвиток таких ознак критичного мислення, як незалежність думки учня, опірність навіюванню, обережне ставлення до єдиновірних” рішень, висновків, прагнення самому розібратися у правильності вирішення навчальних завдань, вміння помічати помилкові судження інших у процесі спілкування тощо. Дана проблема не є пріоритетною при підготовці майбутніх вчителів. Шляхи розвитку цієї якості майже не висвітлюються ні у підручниках, посібниках, ні в програмах, якими масово користуються у своїй діяльності вчителі.
3. Розроблена експериментальна модель формування критичного мислення учнів початкових класів, дієвість якої доведено шляхом дослідно-експериментального дослідження. Вона забезпечує інтенсивний спосіб розв’язання проблеми в межах традиційного навчання. Система вправ, які включені у цю модель, спрямована на розвиток вищезгаданих ознак критичного мислення молодших школярів. Вона включає в себе цілепокладання, змістовий компонент, процесуальний та результативний компоненти. Дана система вправ, на нашу думку, здатна бути базою формування тих особистих якостей учнів, які саме складають елементи критичного мислення. Вона не є переліком обов’язкових завдань, а є основою для творчого використання відповідно до конкретних умов, особливостей учнів та змісту навчального матеріалу.
4. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності запропонованої системи вправ формування критичного мислення учнів початкових класів показала на значний прогрес у розвитку ознак критичного мислення в учнів експериментальної групи. Цьому свідчать і якісні показники підвищення інтересу школярів до навчання, відсутність боязні виказувати свої думки, прагнення віднайти власний варіант розв’язку проблеми тощо. Це підтвердило життєспроможність висунутої нами гіпотези.
5. Нами встановлено, що формування критичного мислення в учнів початкових класів значною мірою залежить від певних дидактичних умов, які забезпечують ефективність застосування моделі формування критичного мислення, а саме: наявність у самих наставників високої педагогічної культури та критичного мислення; спеціальна підготовка вчителів до формування критичного мислення школярів; забезпечення дискусійності педагогічного процесу; демократичний характер взаємин вчителів і учнів, повага до власної думки учня; заохочення та підтримка вчителем оригінальних, нестандартних думок, ідей, пропозицій учнів. Дана характеристика вищезгаданих умов.

Проведене дослідження, безумовно, не вичерпує всіх аспектів проблеми формування критичного мислення в учнів початкових класів. Перспективними можуть бути дослідження технології перманентного розвитку критичного мислення учнів протягом всього навчання їх у школі, розробка посібників для вчителів початкових класів з цієї проблеми тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми психології навчання: Зб. наук. праць / Харк. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди . Х.: ХДПУ, 1995. 232с.
2. Алексеев А.П. Аргументация. Познане. Общение. М.: Изд-во МГУ, 1991. 149с.
3. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. М.: Педагогика, 1984. 297с.
4. Амонашвили Ш.А. Единство цели. М.: Просвещение, 1987. 208с.
5. Амонашвили Ш.А. Как живете дети?: Книга для учителя. 2-е изд. М.: Просвещение, 1991. 175с.
6. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1991. 111с.
7. Андрієвська В.В., Балл Г.О., Волинець А.Г. та ін. Діалогічна взаємодія у навчальновиховному процесі загальноосвітньої школи. К.: ІЗМН, 1997. 136с.
8. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований: Дидактический аспект. М.: Педагогика, 1982. 192с.
9. Байрамов А.С. Динамика развития самостоятельности и критичности мышления у младшего школьного возраста: Автореф. дис. д-ра педагог. наук: 13.00.01 Баку, 1968. 128с.
10. Балл Г.О. і ін. Проблеми розвитку сучасної освіти (збірник статей та розробок). Запоріжжя, 1994. 282с.
11. Барташников А.А., Барташникова И.А. Учись мыслить: Игры и тесты для детей 7-10 лет. Х.: Фолио, 1998. 479с.
12. Бех І.Д. Практична психологія і школа: Луцька наук. конференція 11-14 листопада 1991 року. К.: Луцьк, 1992. Ч.1. 216с.,Ч 2. 161с.
13. Бєлкіна О.В. Критичне мислення вчителя як передумова його розвитку в учнів//Формування гуманістичного світогляду вчителя: Матеріали Всеукраїнської наук-практ. конф., 27 вересня 2001 року/ Уманський держ. педагог. ун-т ім. П.Тичини. К.: Наук. світ, 2001. 133с.
14. Бєлкіна О.В. Критичне мислення особистості як умова її розвитку та суспільного прогресу // Науковий вісник ВДУ. 1999. №1. С.9-11.
15. Бєлкіна О.В. Проблема формування критичного мислення в учнів початкових класів// Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук праць. Луцьк. 2000.№1 . С.50-57.
16. Белецкая С.В. Взаимоотношения учителя и ученика в педагогическом наследии В.А.Сухомлинского: Дис. ...канд. пед. наук: 10.00.01 Харьков, 1994 . 196с.
17. Бердяєв Н.А. Философия свободы: Смысл творчества. М.: Правда, 1989. 607с.
18. Бескова И.А. Как возможно творческое мышление?/ РАН Ин-т философии. М., 1993. 195с.
19. Бех І.Д. Від волі до особистості. К.: Україна-Віта, 1995. 202с.
20. Бикова О.Особливості розвитку пам’яті учнів 14 класів// Поч. школа. 2002. №6. С.12-16.
21. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01. К., 1998. 380с.
22. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів:[Навч.-метод. посібник для вчителів початкових класів]./ Інс-т змісту і методів навчання . К., 1997.90с.
23. Бине А. Измерение умственных способностей. СПб.: Союз, 1998. 432с.
24. Блонский П.П. Избранные педагогичекие произведения. М.: Издво Академии педагогических наук РСФСР, 1961. 695с.
25. Блонский П.П. Психология младшего школьника. М.: Изд-во Инс-т практической психологии”, Воронеж: НПО Модэк”, 1997. 575с.
26. Богданович М.В. Математика: Підручник для 4(3) класу. К.: Освіта, 1993.240с.
27. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник. 2-е вид., перероб, і допов. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2001. 367с.
28. Бондар Л. Як зберегти особистість дитини у сучасному суспільстві // Поч.школа. 2000. №2 С.12.
29. Бондаренко С.М. Почему детям трудно учиться? М.: Знание, 1975. 64с.
30. Боно, Эдвард де Развитие мышления: три пятидневных курса. Минск: Попурри, 1997. 125с.
31. Варзацька Л.О., Вашуленко М.С., Мельничайко О.І., Скуратівський Л.В. Рідна мова 4(3) клас. К.: Освіта, 1997. 255с.
32. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 14 класах. К.: Рад.школа, 1991. 112с.
33. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Вивчення української мови в підготовчих класах загальноосвітніх шкіл. К., 1978. 212с.
34. Ващенко Г. Виховний ідеал: Підручник для педагогів виховників, молоді і батьків. Полтава: Полтавський вісник, Т.1. 1994. 192с.
35. Введение в психологию /под ред. А.В.Петровского/. М.: Академия, 1996. 496с.
36. Векслер С.И. Развитие критического мышления старшеклассников в процессе обучения: Автореф. дисс. канд. педагог. наук: 13.00.01 К.,1974. 23с.
37. Векслер С.И. Развитие критического мышления старшеклассников в процессе обучения: Дис. ...канд. педаг. наук: 13.00.01. К., 1976. 187с.
38. Векслер С.І. Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання. К.: Рад. школа, 1971. 60с.
39. Вітюк В.В. Розвиток професійноособистісних якостей вчителів-предметників у системі післядипломної освіти: Дис. ..канд. педагог. наук: 13.00.04. К., 2000. 196с.
40. Волков Б.С., Волкова Н.В. Задачи и упражнения по детской психологи. М.: Просвещение, 1991.143с.
41. Вопросы воспитания мышления в процессе обучения: Тр. отд-ния педагогики АПН РСФСР. Ленинг.фил. М. Л., 1949. 356с.
42. Воскресенская Н.О. Проблемное обучение при усвоении новых знаний младшими школьниками: Дис. ...канд. пед. наук: 13.00.01. Х., 1978. 166с.
43. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. СПб.: Союз, 1997. 224с.
44. Выготский Л.С. Мышление и речь. М.: Лабиринт, 1999. 351с.
45. Гайштут А.П. Упражнения по развитию мышления: Учеб. пособие. К., 1994. 64с.
46. Гаркавець В. Об’єднаємося в інтересах дитини // Поч.школа. 2000. №4. С.5-8.
47. Гей М.І., Бєлкіна О.В. Здатність критично мислити це гідність вільної людини // Пед.пошук. 1997. № 4 С.69-71.
48. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / Отв. ред.и сост. П.В.Алексеев. М.: Школа - Пресс, 1995. 448с.
49. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й виховувати його душу. К., 1994. 208с.
50. Гісь О., Яцків О. В країні міркувань: Посібник з розвитку логічного і творчого мислення для 1-4 класів. Л.: Світ, 2001. 272 с.
51. Горький М. О детской литературе. 2-е изд. М.: Детгиз, 1958. 432с.
52. Грушин Б.А. Мнения о мире и мир мнений. М.: Политиздат, 1967. 400с.
53. Грюцева Н.И. Формирование у младших школьников умения применять знания в новой учебной ситуации: Автореф. дис.канд. пед. наук: 13.00.01 / МПГУ им. Ленина. М., 1992. 16с.
54. Гуревич К.М., Горбачева Е.И. Умственное развитие школьников: критерии и нормативы. М.: Знание, 1992. 80с.
55. Гусак П. Технологія засвоєння студентами дидактичної теорії. Луцьк, Видавництво ВДУ, 1996.115с.
56. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теорет. и экспер. психол.исслед. / АПН СССР М.: Педагогика, 1986. 239с.
57. Давыдов В.В.Психологический словарь / В.В.Давыдов и др. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Педагогика - Пресс, 1996. 440с.
58. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения / Международная Ассоциация «Развивающее обучение». М.: ИНТОР, 1996. 544с.
59. Давыдов В.В. Философскопсихологические проблемы образования. М.: ИНТОР, 1994. 128с.
60. Данилов М.А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой активности в процессе обучения // Советская педагогика 1961. № 8. С.32-43.
61. Данилов Н.А. Дидактика средней школы. М.: Просвещение, 1975. 303с.
62. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / НИИ педагогики УССР / Под. ред. В.А. Онищука. К.: Рад. школа, 1987. 350с.
63. Добролюбов Н.А. Избранные педагогические произведения. М.: Изд-во Академии педагогических наук РСФСР, 1952. 735с.
64. Дубовик С.Розвиток діалогічного мовлення школярів на уроках української мови// Поч. школа. 2002. №7 . С.19-22.
65. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления: Пер. с англ. М.: Лабиринт, 1999. 190с.
66. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. М.: Учпедгиз, 1961. 239с.
67. Загашев И.О., Заир-Бек С.И., Муштавинская И.В. Учим детей мыслить критически. Издание 2-е. СПб: «Альянс «Дельта» совм. с издательством «Речь», 2003. 192с.
68. Зайцев В.В. Личностная свобода как приоритетная цель современного начального образования // Нач. школа. №1. 2000. С.58-59
69. Зак А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. М.: Просвещение, 1994. 320с.
70. Закота Л.А.Управління пізнавальною діяльністю школярів у процесі розв’язування ними навчальних задач: Дис. ...канд. пед. наук у формі наукової доповіді: 13.00.01. К., 1992. 25с.
71. Здоровега В. Искусство анализа и искусство убеждения в публицистике Проблемы мастерства в журналистике”// Тезисы докладов межвузовской научной конференции [2528 января 1967г.]. К., 1967. 60с.
72. Іванців М. Формування культури математичного мислення молодших школярів: Навч. посібник. Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1998. 216с.
73. Ильенков Э. Учитесь мыслить с молоду. М.: Знание, 1977. 64с.
74. Киричук О.В. К вопросу о формировании активной жизненной позиции школьников // Личность школьника как объект педагогических исследований: Сб .науч. трудов. М.: Б.И., 1980. 80с.
75. Киричук О.В. Основи психології. К.: Либідь, 1999. 632с.
76. Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції. К.: Рад. школа, 1983. 137с.
77. Коваленко Є.І., Пінчук І.М. Освітня діяльність і педагогічні погляди С.Русової. Ніжин, 1998. 213с.
78. Коваль Н.С., Нарочна Л.К. Природознавство: Підручник для 4(3) класу. Львів: Світ, 1995. 112с.
79. Кованько П.Л. Педагогический авторитет. К., 1905. 98с.
80. Кон И.С. Социология личности. М.: Политиздат, 1967. 383с.
81. Коновальчук И.С. Развитие отношения к себе как субъекту учебной деятельности в младшем школьной возрасте: Дис.канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1992. 145с.
82. Косма Т.В. Мислення учнів молодшого шкільного віку. К.: Рад. школа, 1968. 206с.
83. Костюк Г.С. Вікова психологія. К.: Рад. школа, 1976. 269с.
84. Костюк Г.С. Мислення в діяльності молодших школярів. К.: Рад. школа, 1981. 155с.
85. К педагогике радостной, жизнеутверждающей // Учит. газ. 1980. 9 окт. С.2
86. Крайч Г. Психология развития: Пер. с англ. СПб и др.: Питер, 2002. 988с.
87. Красовицький М.Ю. Виховна робота в школі: досвід і проблеми: Кн. для вчителя. К.: Освіта, 1992. 184с.
88. Красовицький М.Ю. Деякі міркування і пропозиції щодо удосконалення педагогічної освіти в Україні // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Зб. наук. пр. Вип. 4. К., 2001. 168с.
89. Красовицкий М.Ю. Личное мнение школьника: условия его эффективности// Сов. педагогика. 1990. №10. С.35-39.
90. Красовицький М.Ю. Перший урок демократії. К.: Б.В., 1990. 47с.
91. Кудрявцева В.Ф. Розвиток духовної культури педагога у системі підвищення кваліфікації: Автореф. дис. ...канд. пед. наук: 13.00.01,13.00.04 / Український ін-т-т підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти. К., 1997. 24с.
92. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. К.: Знання-Прес, 2003. 418с.
93. Лебідь Г.В., Хмурич Р.Н. Дослідження особливостей мислення молодших школярів // Початкова школа. 1996. №4. С.7-9.
94. Левенберг Л.Ш., Ибрагимов Р. Активизация познавательной деятельности младших школьников (на материале математики) / Ташкентский пед. инст-т. Ташкент: Фан, 1991. 116с.
95. Левитес Д.Г. Педагогическое насилие: источники, механизмы, пути преодоления // Нач. школа. 2000. №. С.20-24.
96. Левитов Н.Д. Детская и педагогическая психология. М.: Просвещение, 1964. 478с.
97. Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст. М.: Педагогика, 1971. 279с.
98. Липкина А.И., Рыбак Л.А. Критичность и самооценка в учебной деятельности. М.: Просвещение, 1968. 412с.
99. Лишин О.В. Педагогическая психология воспитания: Учеб. пособие для школьных психологов и педагогов. М.: Инст-т практической психологии, 1997. 256с.
100. Луцюк А.М. Проблема педагогічної майстерності вчителів у творчій спадщині В.О.Сухомлинського: Дис. ...канд. пед. наук: 13.00.01. К., 1996. 203с.
101. Люблинская А.А. Детская психология. М.: Просвещение, 1978. 416с.
102. Ляшова Н.Н. Формирование творчества младших школьников на основе логической подготовки (на материале изучения математики): Дис. ...канд. пед. наук: 13.00.01. Славянск, 1992. 148с.
103. Макаренко А.С. Проблеми шкільного радянського виховання // Методика виховної роботи. К.: Рад. школа, 1990. 366с.
104. Максименко С.Д., Руденко Ю.Д. Психологія проблемного навчання. К.: Знання, 1978. 47с.
105. Мислення дитини / Упоряд. С.Максименко і ін. К.: Плавник, 2004.112с.
106. Митник О. Розвиток творчого мислення школярів складова життєвого успіху// Поч. школа. 2000. №3. С.1-4.
107. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навч. посібник. 4-е вид., доп. К.: КНДК, 2003. 615с.
108. Моляко В.А. Психологические вопросы выявления одаренности. К., 1992. 56с.
109. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. К.: Вища школа, 1990. 302с.
110. Начальная школа: Проблемы, опыт, решения: Сборник / Министерство образования Украины, Измаильский гос. пед. инс-тут; Под общ. ред. В.А.Труновой. Измаил, 1992. 102с.
111. Нікітін Б.П. Сходинки до творчості або розвиваючі ігри. К.: Рад. школа, 1991. 145с.
112. Нісімчук А.С. Педагогічна технологія: Підручник. Луцьк: Видавництво „Волинська обласна друкарня”, 2005. 144с.
113. Ноттурно М. Розум і довіра: мета критичного мислення // Вісник Унів-ту внутр. справ. Вип. 2. Харків, 1997. С. 232-245.
114. Обучение и развитие младших школьников: Межвуз. сб. научн. тр. Волгоград, 1990. 111с.
115. Овчинникова Т.Н. Личность и мышление ребенка: диагностика и коррекция. 2-е изд. М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2000. 208с.
116. Оконь В. Основы проблемного обучения. М.: Просвещение, 1968. 208с.
117. Омельяненко С.В. Навчання критичного мислення: Метод. реком. до спецсемінару для студентів психолого-педагогічного факультету/ Кіровоградський держ. педагогічний університет ім. Володимира Винниченка. &nd