ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЮ ІННОВАЦІЙНИХ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

На правах рукопису

УЛЬЯНИЦЬКА НАТАЛЯ СЕРГІЇВНА

УДК 65.011.44:330.341

ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЮ ІННОВАЦІЙНИХ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ
НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Білопольський Микола Григорович
доктор економічних наук, професор

Маріуполь – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЮ ІННОВАЦІЙНИХ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 11
1.1. Система категорій та понять пов’язаних з інноваційними бізнес-процесами на промисловому підприємстві 11
1.2. Теоретичні передумови формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві 26
1.3. Процесно-рефлексивний підхід до формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві 44
Висновки до розділу 1 65
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ 68
2.1. Аналіз інноваційної складової економічного розвитку України 68
2.2. Аналіз інноваційних бізнес-процесів на підприємствах машинобудівної галузі України 87
2.3. Аналіз державної політики та нормативно-правової бази України в сфері інноваційної діяльності 111
Висновки до розділу 2 130
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЮ ІННОВАЦІЙНИХ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 133
3.1. Методичний підхід до формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві 133
3.2. Модель оптимізації вибору раціонального інноваційно-інвестиційного портфелю на промисловому підприємстві 152
3.3. Науково-практичні рекомендації щодо оцінки ефективності портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві 168
Висновки до розділу 3 189
ВИСНОВКИ 192
ДОДАТКИ 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 220

ВСТУП

Актуальність теми дисертації. Формування системи ефективного управління інноваційною діяльністю є одним з пріоритетних завдань в сфері конкурентного розвитку, оскільки на сучасному етапі інноваційний розвиток процесів створення економічної цінності є безальтернативним напрямом, здатним підвищити рівень конкурентоспроможності вітчизняних суб’єктів господарювання на внутрішньому та зовнішньому ринках. У цьому аспекті створення сучасної системи формування портфелю інноваційних бізнес-процесів (ІБП), що орієнтовані на максимізацію цінності та мінімізацію вартості для кінцевого споживача не можлива без розробки науково-практичного інструментарію, здатного підтримувати в актуальному стані оптимальну структуру процесів діяльності машинобудівного підприємства.
Про безальтернативність інноваційного розвитку підприємств машинобудівної галузі свідчать наступні фактологічні дані. У 2010 році частка підприємств, що впроваджували інновації, становила 11,5 %, частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції дорівнює 3,8%, за технологічною структурою переважають виробництва низьких (ІІІ) і середніх (IV) технологічних укладів (95,9 %), частка V і VI укладів, що визначають глобальні мегатренди економічного розвитку, складає 4,1 %.
Отже, проблема формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві вельми актуальна та є одним з пріоритетів науково-практичних досліджень. Цим питанням приділяють підвищену увагу як зарубіжні вчені, серед яких: Ф. Валента, П. Друкер, Е. Менсфілд, Г. Менш, Н. Мончев, Ф. Ніксон, М. Портер, К. Прахалад, Е. Роджерс, Б. Санто, Б. Твіс, І. Перлакі, В. Хартман, Р. Фостер, Й. Шумпетер, Ф. Янсен та інші, а також українські та російські науковці, серед яких можна відзначити: В. Андрієнко, К.Вергал, О. Амошу, В. Аншина, Ю. Бажала, М. Білопольського, В. Гальчинського, В. Геєця, П. Завліна, С. Ільєнкову, Б. Кваснюка, І. Крючкову, О. Лапко, В. Лепського, І. Макаренка, І. Одотюка, П. Перерву, С. Покропивного, О. Савчука, В. Семиноженко, М. Туган-Барановського, М. Чумаченко, Н. Чухрай, Р. Фахутдінова, Л. Федулову та інших. Проте більшість авторів висвітлюють загальні або специфічні питання менеджменту інноваційної діяльності. Так, майже відсутні роботи щодо теоретико-методичного та науково-практичного обґрунтування процесу формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на підприємствах машинобудівної галузі. Це дозволяє говорити про необхідність постановки й вирішення актуального наукового завдання – забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств за рахунок формування портфелю інноваційних бізнес-процесів, на підставі розробки концептуальних, методичних, інструментальних і прикладних компонентів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зазначені питання вирішувались автором згідно з планами наукової роботи кафедри обліку та аудиту ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», в рамках науково-дослідної теми за номером держреєстрації 0111U007448.
В рамках цієї теми особисто автором проаналізовано проблему формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві, розроблено концептуальні, методичні підходи та науково-практичні пропозиції і рекомендації щодо підтримки оптимальної структури інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці методичних підходів і рекомендацій щодо забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств за рахунок формування оптимального портфелю інноваційних бізнес-процесів. Для досягнення поставленої мети дослідження визначені такі завдання:
провести теоретичний і семантичний аналіз сутності та змісту поняття «інноваційні бізнес-процеси» з урахуванням його взаємозв’язку з основними економічними категоріями та сучасними світовими тенденціями;
визначити теоретичні передумови формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві, на основі гармонійної інтеграції теоретичних положень процесно-орієнтованого підходу до управління та інноваційного менеджменту;
визначити доцільність використання процесного та рефлексивного підходів у якості теоретико-методологічного підґрунтя формування портфелю інноваційних бізнес-процесів промислового підприємства;
проаналізувати сучасний стан інноваційних бізнес-процесів на підприємствах машинобудівної галузі України, а також розробити науково-практичні рекомендації відносно організації бізнес-взаємодії основних акторів процесу створення інноваційної цінності;
розробити методичний підхід до формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві;
розробити модель оптимізації вибору раціонального інноваційно-інвестиційного портфелю на промисловому підприємстві, з використанням методів портфельної теорії та багатокритеріальної векторної оптимізації;
обґрунтувати науково-практичні рекомендації щодо оцінки ефективності портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві.
Об’єкт дослідження: процеси управління інноваційною діяльністю промислових підприємств.
Предмет дослідження: теоретико-методичні та науково-практичні засади формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертації складають праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців у сфері інноваційного менеджменту та процесно-орієнтованого управління, матеріали та рекомендації науково-практичних конференцій і семінарів.
Методологічну основу дослідження складає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів. У дисертаційній роботі було використано такі методи теоретичного та емпіричного дослідження: методи структурно-логічного та семантичного аналізу – для уточнення понятійного апарату (розділ 1., пп. 1.1.); методи теоретичного узагальнення – для визначення змісту комплексного економічного поняття «інноваційний бізнес-процес» (розділ 1, пп. 1.1), для дослідження нормативно-правової бази в сфері інноваційної діяльності (розділ 2, пп. 2.3); аналіз і синтез – для дослідження сутності, змісту та особливостей формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві (розділ 1, пп. 1.2, 1.3), при дослідженні стану економічного та інноваційного розвитку підприємств машинобудівної галузі (розділ 2, пп. 2.1, 2.2); порівняльний економічний аналіз – для дослідження та співставлення чинників, тенденцій і закономірностей інноваційного розвитку підприємств машинобудівної галузі України та розвинутих країн (розділ 2, пп. 2.2); метод системної динаміки та сценарний підхід – для прогнозної оцінки науково-технічного розвитку підприємств машинобудівної галузі України (розділ 2, пп. 2.2); системний підхід – при розробці методичного підходу до формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві, що ґрунтується на системних засадах (розділ 3, пп. 3.1); експертні методи та адитивна згортка – для оцінки готовності промислового підприємства до впровадження інноваційних бізнес-процесів (розділ 3, пп. 3.1) та при проведенні колективної багатокритеріальної експертизи ефективності інноваційного бізнес-процесу (розділ 3, пп. 3.3); портфельна теорія та багатокритеріальна оптимізація – для оптимізації вибору раціонального інноваційно-інвестиційного портфелю на промисловому підприємстві (розділ 3, пп. 3.2); метод рефлексивного управління – при розробці методичного підходу до формування портфелю інноваційних бізнес-процесів та науково-практичних рекомендацій щодо організації взаємодії основних суб’єктів створення цінності та оцінки ефективності портфелю інноваційних бізнес-процесів (розділ 3, пп. 3.1, 3.3).
Емпіричною та фактологічною базою дисертаційної роботи є законодавчі акти Верховної Ради України, рішення уряду та урядові постанови, дані Державного комітету статистики України, звітні матеріали та дані про господарську діяльність промислових підприємств машинобудівної галузі, матеріали експертного оцінювання керівників і фахівців підприємств, ресурси мережі Інтернет, а також матеріали досліджень автора за даною проблематикою. Обробку статистичної інформації здійснено за допомогою пакета MS Excel та STATISTIKA 7.0.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:
вперше:
модель оптимізації вибору раціонального інноваційно-інвестиційного портфелю, за рахунок використання багатокритеріальної оптимізації та портфельної теорії, що дозволяє проводити відбір найбільш ефективних інноваційних бізнес-проектів за критеріями «прибутковість – ризик»;
удосконалено:
процесно-рефлексивний підхід до формування портфелю інноваційних бізнес-процесів, за рахунок синергетичного поєднання концепції процесного управління та положень рефлексивного менеджменту, що дозволяє підтримувати динамічну рівновагу між зовнішнім середовищем та інноваційними процесами створення цінності на промисловому підприємстві;
методичний підхід щодо формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві, який синтезує методику інтегральної оцінки потенціалу підприємства до впровадження ІБП та діагностики етапів життєвого циклу існуючих бізнес-процесів, що дозволяє в залежності від отриманих оцінок проводити відбір ІБП та використовувати відповідний інструментарій на концептуальному, процесному та функціональному рівні;
науково-практичні рекомендації щодо проведення колективної багатокритеріальної експертизи ефективності інноваційних бізнес-процесів, в залежності від глибини здійснюваних змін, за рахунок використання процедури форсайтних досліджень, а також рефлексивного потенціалу суб’єктів управління та інженерії, що дозволяє проводити відбір інноваційних бізнес-процесів за ступенем новизни та розподіляти їх за показниками якості бізнес-проектів (результативність, ефективність, адаптивність).
набули подальшого розвитку:
зміст комплексного поняття «інноваційний бізнес-процес», а саме: «сукупність дій трансформуючих ресурси в результати, які наділені комбінацією нових властивостей, що обумовлює отримання мультисистемного ефекту, з метою максимізації цінності для кінцевого споживача, суб'єкта господарювання та суспільства» на міждисциплінарних засадах (процесне управління та інноваційний менеджмент);
перелік класифікаційних критеріїв інновацій та принципів формування ІБП – за рахунок доповнення класифікаційних критеріїв за ступенем реакції на зміни в зовнішньому середовищі (реактивні, інактивні, проактивні, інтерактивні) та за джерелом виникнення (конкурентна боротьба, взаємодія зі споживачами), а також принципів формування інноваційних бізнес-процесів (гнучкість, врахування фактору часу та творчого характеру ІБП та інші) з метою змістовної та функціональної адаптації поняття «інноваційний бізнес-процес» до потреб теоретичної та практичної діяльності у сфері інноваційного менеджменту промислового підприємства;
науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення процесу бізнес-взаємодії основних суб’єктів інноваційного розвитку (споживач, менеджер, інженер, дослідник), за рахунок використання методів рефлексивного управління, нелінійної парадигми інноваційного розвитку та моделі множини джерел інновацій, що дозволяє перерозподіляти експліцитні й імпліцитні знання у сфері організаційного розвитку з метою консолідації зусиль акторів інноваційної діяльності на основних етапах створення цінності.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені у дисертації методологічні основи формування портфелю інноваційних бізнес-процесів дали змогу сформувати методичні підходи, методики й пропозиції, які можуть бути використані у практичній діяльності суб’єктів господарювання, державних установ та науково-дослідних та досвідно-конструкторських організаціях.
Результати дисертаційної роботи було впроваджено на машинобудівних підприємствах ВАТ «Азовмаш» (довідка № 1-40/09-9 від 03.06.2011) та ПАТ «МЗВМ» (довідка № 785 від 04.07.2011).
Викладені в дисертаційній роботі «Формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві», теоретичні та методичні положення використовуються в процесі викладання дисципліни «Стратегічний аналіз» кафедри «Облік і аудит» ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет (довідка № 73/02-127 від 16.01.2012).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною науковою працею. Висновки й результати дисертації автор самостійно одержав і виклав їх у наукових публікаціях.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження обговорювалися та ухвалені на ІV Науково-практичній конференції «Економічні проблеми розвитку промисловості регіону» (Первомайськ, 2010 р.); на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Місто, регіон, держава: економіко-правові проблеми господарювання» (Донецьк, 2010 р.); на ХІ Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, сталий економічний розвиток» (Донецьк, 2010 р.); на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний та соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2011 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток державного управління та державної служби» (Харків, 2011 р.); на ХІ Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених «Проблеми розвитку соціально-економічних систем в національній та глобальній економіці» (Донецьк, 2011 р.).
Публікації. Основні наукові положення і результати досліджень за темою дисертації опубліковані в 10 наукових роботах, загальний обсяг, що належить автору, становить 3,95 ум.-друк. арк., серед них: 5 статей у наукових фахових виданнях та 5 тез доповідей на конференціях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 194 сторінках, 5 додатків на 6 сторінках і списку використаних джерел з 301 найменування, що представлений на 25 сторінках. Повний обсяг дисертації – 226 сторінок, включаючи 22 таблиці на 26 сторінках і 23 рисунка на 23 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Отримані в дисертаційній роботі результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання розробки теоретичних основ і методичних рекомендацій щодо формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві. У процесі досліджень отримано такі результати:
1. У процесі проведення аналізу базових термінів інноваційного менеджменту та процесного управління розглянуті різні трактування ключових понять досить широкого кола дослідників. Семантичний аналіз дозволив сформулювати на міждисциплінарних засадах (процесне управління та інноваційний менеджмент) комплексне поняття «інноваційний бізнес-процес», як «сукупність дій трансформуючих ресурси в результати, наділених комбінацією нових властивостей, що обумовлює отримання мультисистемного ефекту, з метою максимізації цінності для кінцевого споживача, суб'єкта господарювання і суспільства».
2. Аналіз теоретичних засад розвитку процесного управління та інноваційного менеджменту дозволив доповнити перелік класифікаційних критеріїв інновацій за ступенем реакції на зміни в зовнішньому середовищі (реактивні, інактивні, проактивні, інтерактивні) та за джерелом виникнення (конкурентна боротьба, взаємодія зі споживачами), а також принципів формування інноваційних бізнес-процесів, на основі синергетичного об'єднання та адаптації принципів менеджменту інновацій і процесів (принцип селективного формування портфелю; принцип цільової орієнтації інноваційних бізнес-процесів на забезпечення кінцевих цілей; принцип повноти циклу формування портфелю інноваційних бізнес-процесів; принцип етапності формування портфелю інноваційних бізнес-процесів; принцип багатоваріантності при розробці управлінських рішень, щодо формування портфелю інноваційних бізнес-процесів; принцип системності; принцип наявності споживача інноваційного бізнес-процесу; принцип вимірюваності бізнес-процесів; принцип врахування фактору часу) з метою змістовної та функціональної адаптації поняття «інноваційний бізнес-процес» до потреб теоретичної та практичної діяльності у сфері інноваційного менеджменту;
3. Проведений аналіз процесно-орієнтованого підходу до управління дозволив визначити його, як необхідну, але не достатню концепцію формування портфелю інноваційних бізнес-процесів на промисловому підприємстві. В сучасних умовах господарювання стає нагальною необхідністю перманентна взаємодія зі споживачами та антиципативна орієнтація бізнес-процесів за рахунок наукових наробок в процесі створення суспільної цінності. Це обумовило необхідність доповнення положень процесного підходу, положеннями рефлексивного підходу для використання комплексної концепції на основних етапах формування інноваційної структури процесів діяльності промислового підприємства.
4. В роботі запропоновано методичний підхід до формування портфелю інноваційних бізнес-процесів через оцінку здатність підприємства до їх впровадження. Для оцінки потенціалу підприємства до впровадження інноваційних бізнес-процесів в роботі розроблено методичний підхід, який синтезує методику інтегральної оцінки потенціалу підприємства до впровадження ІБП та діагностики етапів життєвого циклу існуючих бізнес-процесів, що дозволяє в залежності від отриманих оцінок проводити відбір ІБП та використовувати відповідний інструментарій на концептуальному, процесному та функціональному рівнях.
5. Розроблено модель оптимізації вибору раціонального інноваційно-інвестиційного портфелю, за рахунок використання багатокритеріальної оптимізації та портфельної теорії, що дозволяє проводити відбір найбільш ефективних інноваційних бізнес-проектів за критеріями «прибутковість – ризик» зі сформованої множини можливих варіантів портфелів. Операція вибору раціонального інноваційно-інвестиційного портфеля зі сформованої множини можливих варіантів портфелів, на попередньому етапі може бути використана фахівцями планово-економічного відділу промислового підприємства, з метою виявити найбільш пріоритетні в аспекті реалізації інноваційні проекти, з подальшим підкріпленням цих розрахунків до основної бізнес-ідеї.
6. Ключовою проблемою інноваційного розвитку підприємств машинобудівної галузі є налагодження бізнес-взаємодії основних суб’єктів учасників процесу створення образу споживчої цінності. Виходячи з цього в дисертації надано науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення процесу бізнес-взаємодії основних суб’єктів інноваційного розвитку (споживач, менеджер, інженер, дослідник), за рахунок використання методів рефлексивного управління, нелінійної парадигми інноваційного розвитку та моделі множини джерел інновацій. Використання нелінійної парадигми інноваційного розвитку в значній мірі визначає вибір виду здійснюваної діяльності та способу її оптимальної організації. Ця парадигма передбачає тісну взаємозалежність всіх елементів і орієнтацію інновацій на попит. Модель множинних джерел інновацій орієнтована на механізм розвитку з максимальним урахуванням різноманітності елементів і створення умов їх творчої взаємодії.
7. В роботі запропоновані науково-практичні рекомендації щодо проведення колективної багатокритеріальної експертизи ефективності інноваційних бізнес-процесів, в залежності від глибини здійснюваних змін, за рахунок використання процедури форсайтних досліджень, а також рефлексивного потенціалу суб’єктів управління та інженерії. Сутність підходу до формування портфелю інноваційних бізнес-процесів, базується на розділенні всіх інноваційних бізнес-процесів по групах залежно від глибини інституційних та ціннісних трансформацій, а також форсайтного прогнозу їхньої техніко-технологічної перспективності, прибутковості та затребуваності кінцевими споживачами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулов А.Н. Научные и технологические парки, технополисы и регионы науки. – М.: ИНИОН РАН, 1992. – 165 с.
2. Абрамов Н. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. – М.: Русские словари, 1999. – 432 с.
3. Авилов А.В. Рефлексивное управление: Методологические основания. Монография. – М.: ИУПСС, 2003. – 204 с.
4. Адлер Ю.П. Методы постоянного совершенствования сквозь призму цикла Шухарта-Деминга / Ю.П. Адлер, Е.И. Хунузиди, В.Л. Шпер // Методы менеджмента качества, 2005. – №3 – С. 21-26.
5. Азгальдов Г.Г. Общие сведения о методологии квалиметрии // Стандарты и качество, 1994. – № 11. – С. 24-27.
6. Азрилян А.Н. Большой бухгалтерский словарь. – М.: Институт новой экономики, 1999. – 574 с.
7. Аминтан В.Н. Инновационное развитие Донецкого региона: состояние и перспективы / В.Н. Аминтан, Ю.Н. Киклевич, Д.Е. Филатов // НАН Украины, Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ООО «Юго-Восток ЛТД», 2002. – 182 с.
8. Андерсен Б. Бизнес-процессы. Инструменты совершенствования /Пер. с англ. С. Ариничева / Науч. ред. Ю. Адлер. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2003. – 272 с.
9. Андерсен Б. Анализ основной причины. Упрощенные инструменты и методы / Пер. с англ. – М.: ASQ Quality Press, 1999. – 156 с.
10. Андриенко В.Н. Метод оценки моделей при проведении реинжиниринга бизнес – процессов предприятия // Новое в экономической кибернетике: Модели и методы реинжиниринга систем управления / Сб. науч. ст. под общ. ред. Ю.Г. Лысенко. – Донецк: ДонГУ. – 2000. – №4. – С. 17-27.
11. Андриенко В.Н. Модели реинжиниринга систем управления. – Донецк: ДонНУ, 2001. – 184 с.
12. Анчишкин А.И. Наука – техника – экономика. – М.: Экономика, 1989. – 234 с.
13. Аньшин В.М. Инновации и рынок: стратегия, управление, эффективность. – М.: ВНТИцентр, 1992. – 288 с.
14. Аньшин В.М. Инновационная стратегия фирмы. – М.: РЭА им. Г.В. Плеханова, 1995. – 340 с.
15. Аронов И.З. Аутсорсинг: «за» и «против» // Методы менеджмента качества. – 2002. – №9. – С.14-17.
16. Артемьев И.Е. Рынки технологии в мировом хозяйстве. – М.: Наука, 1992. – 244 с.
17. Ассистент словарь профессора [Электронный ресурс]. – Режим доступа: .
18. Афанасьев В.Г. Системность и общество.– М.: Политиздат, 1980. – 383 c.
19. Афанасьев В.Г. Мир живого: системность, эволюция и управление. – М.: Политиздат, 1986. – 334 c.
20. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. – К.: Заповіт, 1996. – 194 с.
21. База даних Європейської комісії про інноваційну політику Innovation Policy in Europe: Annual Country Reports [Электронный ресурс]. – Режим доступа: .
22. Балабанов П.И. Методологические проблемы проектировочной деятельности: Естеств., искусств., фундам., прикл. / Отв. ред. В.В. Чешев. – Новосибирск: Наука, 1990. – 200 с.
23. Бандурин А.В. Деятельность корпораций. – М.: БУКВИЦА, 1999. – 600 с.
24. Безгін К.С.Управління якістю бізнес-процесів на підприємстві. Монографія / К.С. Безгін, Л.Г. Шемаєва К.Г. Наумік, В.В. Ушкальов – Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. – 240 с.
25. Безгін К.С. Управління процесом створення цінності на підприємстві: людський фактор. Монографія / К.С. Безгін, І.В. Гришина, В.В. Ушкальов. – Донецьк: ДонНУ, 2011. – 320 с.
26. Бездудный Ф.Ф. Сущность понятия инновация и его классификация / Инновации, № 2-3 (13), 1998. – С. 24-28.
27. Белопольский Н.Г. Основы производственно-хозяйственной экономики. – М.: Экономика, 1990. – 185 с.
28. Белопольский Н.Г. Энвироника – наука будущего развития человечества / 3-е изд., перераб. и доп. – Донецк: ИЭП, 2007. – 436 с.
29. Беккер Й. Менеджмент процессов / Пер. с нем. / Под ред. Й. Беккера, Л. Вилкова, В. Таратухина, М. Кугелера, М. Роземанна. – М.: Эксмо, 2007. – 384 с.
30. Бизнес: Оксфордский толковый словарь (англо-русский). – М.: издателями «Прогресс-Академия», 1995. – 752 с.
31. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. – 448 с.
32. Богданов А.А. Тектология: (Всеобщая организационная наука). В 2-х кн.: Кн. 1/ Отв. ред. Л. И. Абалкин / Отделение экономики АН СССР. Ин-т экономики АН СССР.– М.: Эко¬номика, 1989.– 304 с.
33. Богданов А.А. Тектология: (Всеобщая организационная наука). В 2-х кн.: Кн. 2/ Отв. ред. Л. И. Абалкин / Отделение экономики АН СССР. Ин-т экономики АН СССР.– М.: Эко¬номика, 1989.– 352 с.
34. Богданов А.И. Стратегическое управление научно-техническим прогрессом на предприятии. – М.: Политиздат, 1991. – 288 с.
35. Большаков А.С. Современный менеджмент: теория и практика. – СПб.: Питер, 2002. – 416 с.
36. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азриляна. – М.: Институт новой экономики, 2004. – 1376 с.
37. Большой экономический словарь / Под ред. А.Б. Борисова. – М.: Книжный мир, 2006. – 860 с.
38. Большая экономическая энциклопедия. – М.: Эксмо, 2007. – 816 с.
39. Брагин Ю.В. Путь QFD: проектирование и производство продукции исходя из ожиданий потребителей / Ю.В. Брагин, В.Ф. Корольков.– Ярославль: ИД «Центр качества», 2003. – 240 с.
40. Брушлинский А.В. Исходные основания психологии субъекта и его деятельности // Психологическая наука в России ХХ столетия: проблемы теории и истории / Под ред. А. В. Брушлинского. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 1997. – С. 208-252.
41. Бурков В.Н. Теория активных систем: состояние и перспективы / В.Н. Бурков, Д.А. Новиков. – М.: Синтег, 1999. – 128 с.
42. Быкова А.А. Реинжениринг корпорации: манифест революции в бизнесе // Экономические стратегии, 2000. – №10 – С.25-29.
43. Ватсон Г. Качество в ХХІ веке роль качества в обеспечении конкурентоспособности и устойчивого развития / Г. Ватсон, Т Конти, Е. Кондо, Э. Фукс – М.: РИА «Стандарты и качество», 2004. – 280 с.
44. Верба В.А. Проектний аналіз / В.А. Верба, О.А. Загородніх. – К.: КНЕУ, 2000. – 322 с.
45. Вильям Дж. Стивенсон. Управление производством / Пер. с англ. – М.: Издательство «Лаборатория базовых знаний», 1998. – 928 с.
46. Виноградова О.В. Реінжиніринг бізнес-процесів у сучасному менеджменті: Монографія. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005.–196 с.
47. Войнов И. В. Моделирование экономических систем и процессов. Опыт построения ARIS-моделей: Монография / И. В. Войнов, С. Г. Пудовкина, А. И. Телегин – Челябинск: Изд. ЮУрГУ, 2002. – 392 с.
48. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии. – М.: Экономика, 1989. – 236 с.
49. Вумек Дж.П. Бережливое производство: Как избавиться от потерь и добиться процветания вашей компании / Дж.П. Вумек, Д.Т. Джонс / Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 473 с.
50. Гаврилов Д.А. Управление производством на базе стандартов MRP II – СПб: Питер, 2005. – 416 с.
51. Гальчинський А.С. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В. П. Семиноженко. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
52. Гальчинський А.С. Стратегія економічного и соціального розвитку України (2004 – 2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць. – Національний ін-т стратегічних досліджень, Ін-т економічного прогнозування НАН України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
53. Гайсельхарт Х. Обучающееся предприятие в XXI веке / Перевод с нем. Н.В.Маловой. – Калуга: «Духовное наследие», 2004. – 264 с.
54. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. – Харків: Константа, 2006. – 272 с.
55. Генс Г.В. Управление эффективностью бизнеса. Концепция Business Performance Management / Е.Ю. Духонин, Д.В. Исаев, Е.Л. Мостовой; Под ред. Г.В. Генса. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 269 с.
56. Герасимов В.В. Управление инновационным потенциалом производственных систем / В.В. Герасимов, Л.С. Минина, А.В. Васильев. –Новосибирск: НГАСУ, 2003. – 64 с.
57. Гершун А.М. Разработка сбалансированной системы показателей. Практическое руководство с примерами. – 2-е изд., расшир. / А. М. Гершуна, Ю. С. Нефедьевой. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. – 128 с.
58. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. – М.: ВлаДар, 1993. – 320 с.
59. Глазьев С.Ю. Эволюция технико-экономических систем: возможности и границы централизованного регулирования / С.Ю. Глазьев, Д.С. Львов, Г.Г. Фетисов. – М.: Наука, 1992. – 460 с.
60. Голоткеев К. Управление производством: инструменты, которые работают / К. Голоткеев, И. Матвеев. – СПб: Питер, 2008. – 251 с.
61. Гольдштейн Г.Я. Инновационный менеджментГАНРОГ: Изд-во ТРТУ, 1998. – 132 с.
62. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала (в 2-х томах). Том первый. – М.: МНИИПУ, 2000. – 708 с.
63. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала (в 2-х томах). Том второй. – М.: МНИИПУ, 2000. – 720 с.
64. Господарський кодекс України // Офіційний вістник України. – №11. – 2003. – С. 303-458.
65. Гремейер Ю.Б. Теория исследований операций. – М.: Наука, 1971. – 384 с.
66. Гринев Б.В. Инноватика / Б.В.Гринев, В.А. Гусев. – Харьков: «Институт монокристаллов», 2004. – 452 с.
67. Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие. – 2-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.
68. Гудзь П.В. Шляхи адаптації систем управління якістю ДСТУ ІСО 9001-2001 до результатів господарської діяльності підприємств морської галузі // Маркетинг: теорія та практика. Збірн. наук. праць. – Луганськ: Вид. СНУ ім. В.Даля, 2007. – №13 – С. 56-67.
69. Гуткевич С.О. Ефективність функціонування системи менеджменту на підприємстві з позицій процесного підходу // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №3(57). – С. 75-84.
70. Давнис В.В. Прогнозные модели экспертных предпочтений: монография / В.В. Давнис, В.И. Тинякова. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 2005. – 248 с.
71. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. В 4 томах. Т. 2. – М.: Русский язык, 1979. – 799 с.
72. Деминг Э. Выход из кризиса: Новая парадигма управления людьми, системами и процессами. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 370 с.
73. Деминг Э. Лекция перед японскими менеджерами в 1950 г. // Методы менеджмента качества. – 2000. – № 10. – С. 24-29.
74. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: .
75. Джанетто К. Управление знаниями. Руководство по разработке и внедрению корпоративной стратегии управления знани¬ями / Пер. с англ. Е. М. Пестеревой. – М.: Добрая книга, 2005. – 192 с.
76. Діяльність підприємств-суб’єктів підприємницької діяльності / Стат. зб.: Державний комітет статистики України. – К.: ДКСУ, 2010. – 256 с.
77. Друкер П.Ф. Бизнес и инновации: Пер. с англ. – М.: ИД «Вильямс», 2009. – 432 с.
78. Друкер П.Ф. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения / Пер. с англ. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 1998. – 288 c.
79. Друкер П.Ф. Задачи менеджмента ХХI века.: Пер. с англ. – М.: «Вильямс», 2001. – 272 c.
80. ДСТУ ИСО 9000 – 2001. Системи управління якістю. Основні положення та слов¬ник. Чинний від 10.01.2001 р. – К.: Держстандарт України, 2001. – 36 с.
81. ДСТУ ИСО 9001 – 2001. Системи управління якістю. Вимоги. Чинний від 10.01.2001 р. – К.: Держстандарт України, 2001. – 26 с.
82. ДСТУ ИСО 9004 – 2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. Чинний від 10.01.2001 р. – К.: Держстандарт України, 2001. – 62 с.
83. Елиферов В.Г. Бизнес-процессы: Регламентация и управление / В.Г. Елиферов, В.В. Репин. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 320 с.
84. Економіка знань та її перспективи для України. Інститут економічного прогнозування НАН України. – Київ, 2004. – 164 с.
85. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Відп. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с.
86. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Відп. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с.
87. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3 / Відп. ред. С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 952 с.
88. Ерохина Е.А. Теория экономического развития: системно-синергетический подход. – Томск: ТГУ, 2001 – 184 с.
89. Завлин П.Н. Оценка эффективности инноваций / П.Н. Завлин, А.В. Васильев. – СПб.: ИД «Бизнес-пресс», 1998. – 216 с.
90. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 серпня 1991 р. № 1560-XIІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
91. Закон України від 04 липня 2002 року № 40-IV «Про інноваційну діяльність»// Відомості Верховної Ради України (ВВР) – 2002. – № 36. – ст. 266.
92. Закон України від 13 грудня 1991 року № 1977-XII «Про наукову і науково-технічну діяльність» // Відомості Верховної Ради України (ВВР) – 1992. – № 13. – ст. 165.
93. Закон України від 16 січня 2003 року № 433-IV «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»// Відомості Верховної Ради України (ВВР) – 2003. – № 13. – ст. 93.
94. Закон України «Про наукову та науково-технічну експертизу» від 3 березня 2006 р. № 51/95-вр [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
95. Закон України від 16 липня 1999 року N 991-XIV «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків»// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1999. – №40. – ст. 363.
96. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 12 жовтня 2010 р. № 2623-14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
97. Зуб А.Т. Стратегический менеджмент: теория и практика. – M.: Аспект Пресс, 2002. – 415 с.
98. Иванов М.М. США: управление наукой и нововведениями / М.М. Иванов, С.Р. Колугаева, Г.Б. Кочетков – М. : Наука, 1990. – 216 с.
99. Ивлев К.В. Организация и автоматизация процессов логистики в торговых компаниях //«Логистика и бизнес-98»: Тез.докл.конф. – М.: ЦГПБ, 1998. – С. 34.
100. Ильдеменов С.В. Управление нововведениями в промышленности. – Л. : Изд-во ЛФЭИ, 1991. – 160 с.
101. Ильенкова С.Д. Инновационный менеджмент. – М.: Юнити, 1997. –307 с.
102. Инвестиции и инновации: словарь-справочник от А до Я / Под редакцией М.З. Бора, А.Ю. Денисова. – М.: Изд-во "ДИС", 1998. – 208 с.
103. Инновационный менеджмент: Концепции, многоуровневые стратегии и механизмы инновационного развития / Под ред. В.М. Аньшина, А.А. Дагаева. – М.: Дело, 2007. – 584 с.
104. Инновационный потенциал: современное состояние и перспективы развития : монография / В.Г. Матвейкин, С.И. Дворецкий, Л.В. Минько, В.П. Таров, Л.Н. Чайникова, О.И. Летунова. – М.: «Издательство Машиностроение-1», 2007. – 284 с.
105. Интрилигатор М. Математические методы оптимизации и экономическая теория / Пер. с англ. А. Конюса. – М.: Изд-во «Прогресс», 1975. – 586 с.
106. Каблашова И.В. Применение концепции процессного подхода / Стандарты и качество, №2 – 2007. – С. 97.
107. Каблашова И.В. Теория и методы обеспечения качества процессов производства: монография / И.В. Каблашова. – Воронеж: ВГТУ, 2005. – 215 с.
108. Капітальні інвестиції за 2005-2009 рр. // Стат. бюлетені за 2005-2009 рр. / Держкомстат України. – К.: ДКС, 2009. – 128 с.
109. Каплан Р. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / Р. Каплан Д. Нортон // Пер с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. – 216 с.
110. Каплан Р. Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов в материальные результаты / Р. Каплан Д. Нортон // Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. – 512 с.
111. Карделл С. Стратегическое сотрудничество. – Пер. с англ. К. Ткаченко. М.: ФАИР-ПРЕСС, 2005. – 256 с.
112. Касавин И.Т. Деятельность и рациональность / Деятельность: теории, методологии, проблемы. – М.: Политиздат, 1990. – С. 37-49.
113. Ковалев С.М. Описание бизнес-процессов / С. М. Ковалев, В. М. Ковалев // Консультант директора, № 10. – 2004. – С. 54-61.
114. Колмогоров А.Н. Основные понятия теории вероятности. – М.: Наука, 1974. – 120 с.
115. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры // Вопросы конъюнктуры. – 1925. – № 1.(Вып. 1) – С. 39-54.
116. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения. – М.: Экономика, 2002. – 356 с.
117. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / За ред. д.е.н. І.В. Крючкової. – К.: Основа, 2007. – 488 с.
118. Конституція України. – К.: Преса України, 1996. – 80 с.
119. Конторов Д.С. Основы физической экономики. (Физические аналогии и модели в экономике.) – М.: Радио и связь, 1999. – 184 с.
120. Коренной А.А. Современные проблемы инновационного менеджмента. – К.: Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины, 1997. – 20 с.
121. Коробейников О.П. Роль инноваций в процессе формирования стратегии предприятия / О.П. Коробейников, И.А. Коршунов // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. – № 3. – С. 29-43.
122. Корпоративні структури в національній інноваційній системі України / За ред. д.е.н. Л.І. Федулової. – К.: УкрІНТЕІ, 2007. – 812 с.
123. Котарбинский Т. Трактат о хорошей работе. – М.: Экономика, 1975. –326 с.
124. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент – СПб: Питер Ком, 1998. – 896 с.
125. Кравченко К.А. Организационное проектирование и управление развитием крупных компаний: методология и опыт проектирования систем управления / К. А. Кравченко, В. П. Мешалкин. – М.: Академический Проект; Альма Матер, 2006. – 528 с.
126. Красовский Ю.Д. Организационное поведение. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 511 с.
127. Крейнер С. Ключевые идеи менеджмента: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 347 с.
128. Кристенсен М.К. Решение проблем инноваций в бизнесе / Клейтон М. Кристенсен, Майкл Е. Рейнор; Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 290 с.
129. Крылова Г.Д. Зарубежный опыт управления качеством. – М.: Изд-во стандартов, 2004 – 298 с.
130. Крянев Ю.В. Философия качества / Пред. Б.В. Бойцова. – М.: Вузовская книга, 2004. – 304 с.
131. Кузин Б. Методы и модели управления фирмой / Б. Кузин, В. Юрьев, Г. Шахдинаров – СПб: Питер, 2001, – 432 с.
132. Кузьмин А.М. Бенчмаркинг // Методы менеджмента качества. – 2007. – № 2. – С. 25.
133. Кутелев П.В. Организационный инжиниринг: Технология реинжиниринга бизнеса. – Ростов н/Д.: Феникс, 2003. – 224 с.
134. Ладыко И.Ю. Методологические вопросы процессной теории менеджмента. // Экономика. Менеджмент. Предпринимательство. Сборник научных трудов. Восточноукраинский национальный университет им. Владимира Даля. – Луганск: ВНУ,2002, №8 – С. 133-139.
135. Ладыко И.Ю. Управление крупным предприятием / И.Ю. Ладыко, А.В. Козаченко, А.Н. Ляшенко. – Монография. – К.: Либра, 2006. – 384 с.
136. Лайкер Д. Дао Toyota: 14 принципов менеджмента ведущей компании мира / Джеффри Лайкер; Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 402 с.
137. Лайкер Д. Система разработки продукции в Toyota: Люди, процессы, технология / Джеффри Лайкер, Джеймс Морган; Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 440 с.
138. Лайл М. Компетенции на работе / Лайл М., Спенсер-мл., Сайн М. Спенсер. // Пер. с англ. М: HIPPO, 2005. – 384 с.
139. Лапідус В.А. Діалог консультанта з керівником компанії: Про загагльне управління якістю (TQM) та стандарти ИСО 9000 версії 2000 р. / В.А. Лапідус, А.М. Рекшинський; Пер. з рос.: А.М. Калініченко; Під заг. ред.: М.Р. Калініченко. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. – 87 c.
140. Лапидус В.А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях / Гос. ун-т управления; Нац. фонд подготовки кадров. – М.: «Новости», 2000. – 432 с.
141. Лапидус В.А. Менеджмент ошибок. 2-е изд. дополненное – Нижний Новгород: СМЦ «Приоритет», 2002. – 92 с.
142. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. – К.: Вид-во ІЕП НАНУ, 1999. – 251 с.
143. Лапыгин Ю.Н. Стратегическое развитие организации. – М.: КНОРУС, 2005. – 288 с.
144. Лепский В.Е. Проблема субъектов в прогнозировании технологического развития // Экономические стратегии. – 2005, №7. – С.30-33.
145. Лепский В.Е. Управление инновационным процессом через экспертизу (субъектно-ориентированный подход) // Материалы конференции VII международного форума «Высокие технологии XXI века», 2006. – С. 35-39.
146. Лепский В.Е. Рефлексивно-активные среды инновационного развития. – М.: Когито-Центр, 2010. – 255 с.
147. Лепский В.Е. Субъектно-ориентированный подход к инновационному развитию – М.: Изд-во «Когито-Центр», 2009. – 208 с.
148. Лефевр В.А. Алгебра совести / Пер. с англ. –. М.: Когнито-Центр. –2003, 426 с.
149. Лефевр В.А. Конфликтующие структуры. Издание третье. – М.: Институт психологии РАН, 2000. – 136 с.
150. Лефевр В.А. Формула человека: Контуры фундаментальной психологии / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1991. – 108 с.
151. Липунцов Ю.П. Управление процессами. Методы управления предприятием с использованием информационных технологий. – М.: Пресс, 2003. – 224 с.
152. Локтионов М. Системный подход в менеджменте. – М.: Генезис, 2000. – 342 с.
153. Макаренко І.П. Макроекономічні умови формування та управління розвитком національних інноваційних систем: монографія / Інститут еволюційної економіки. – К.: Інтертехнологія, 2009. – 320 с.
154. Масааки И. Кайдзен: Ключ к успеху японских компаний / Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 274 с.
155. Масааки И. Гемба Кайдзен: Путь к снижению затрат и повышению качества / Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 346 с.
156. Масалович А.Н. Моделирование и анализ поведения бизнес-процессов. – М.: «ТОРА», 2002. – 220 с.
157. Медынский В.Г. Реинжиниринг инновационного предпринимательства. – М.: Юнити, 1999 – 414 с.
158. Менсфилд Э. Экономика научно-технического прогресса / Э. Менсфилд. – М.: Прогресс , 1970. – 320 с.
159. Мескон М. Основы менеджмента: Пер. с англ. / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Xедоури – М: Дело, – 1992. – 702 с.
160. Методичні рекомендації прогнозування інноваційної діяльності в промисловості / М.Т. Пашута, В.М. Толстов, О.М. Кондратов та ін.; За заг. ред. М.Т. Пашути. – К.: Наук. Світ, 2006. – 73 с.
161. Милослаский И. Новизна с последствиями [Электронный ресурс]. – Режим доступа: .
162. Мировая экономика: прогноз до 2020 года. / Под ред. Дынкина А.А. – М.: Магистр, 2007. – 420 с.
163. Мороз О.В. Організаційно-економічні фактори управління якістю на підприємствах. Монографія / О.В. Мороз, Л.М. Ткачук – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. – 137 с.
164. Мухамедьяров А.М. Инновационный менеджмент. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 130 с.
165. Национальная экономическая энциклопедия [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
166. Нивен П.Р. Сбалансированная система показателей: Шаг за шагом: максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов / Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2004. – 328 с.
167. Нивен П.Р. Сбалансированная система показателей для государственных и не прибыльных организаций / Пер. с англ.; Под ред. О. Б. Максимовой – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2005. – 336 с.
168. Никсон Ф. Роль руководства предприятия в обеспечении качества и надежности: Пер. с англ. – М.: Изд-во стандартов, 1990. – 230 с.
169. Новейший философский словарь: 3-е изд., исправл. – Минск: Книжный Дом, 2003. – 1280 с.
170. Новая философская энциклопедия: В 4 томах / Ин-т философии РАН, Научно-редакционный совет: В.С. Стенин, А.А. Гусейнов, Г.Ю. Семигин, А.П. Огурцов.– Т.ІІ. – М.: Мысль, 2010 – 634 с.
171. Новиков Д.А. Модели и методы организационного управления инновационным развитием фирмы. – М.: КомКнига, 2006. – 336 с.
172. Новиков Д.А. Теория активных систем. – М.: СИНТЕГ, 1999. – 104 с.
173. Новые тенденции в управлении / Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 184 с.
174. Одотюк І.В. Технологчна структура промисловості України: реалії та перспективи розвитку. – К.: Інститут економіки та прогнозування, 2009. – 304 с.
175. Ойхман Е.Г. Реинжиниринг бизнеса/ Е.Г.Ойхман, Э.В. Попов. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 336 с.
176. Оно Т. Производственная система Тойоты. Уходя от массового производства / Пер. с англ. – М.: ИКСИ, 2005. – 192 с.
177. Оптнер С. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем. – М.: Советское радио, 1969. – 216 с.
178. Основы инновационного менеджмента / Под ред. А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. – М.: Экономика, 2000. – 440 c.
179. Осыка А.П. Экономические и организационно-правовые проблемы инновационной деятельности. – Донецк: Изд-во ИЭП НАН Украины, 1999. – 368 с.
180. Пампура О.И. Управление инновационным процессом в промышленности. – Донецк: Изд-во ИЭП НАН Украины, 1997. – 364 с.
181. Пархоменко О.М. Бизнес-план создания программного продукта / О.М. Пархоменко, Л.Ф. Пудовкина, А.Г. Осиевский. – Х.: НАУ «ХАИ», 2008. – 98 с.
182. Перспективи інноваційного розвитку України: Зб. наук. ст./ За ред. Я.А.Жаліла. – К.: «Альтпрес», 2002. – 160 с.
183. Пилчер Т. Бенчмаркинг как средство повышения конкурентоспособности компании // Европейское качество, № 1. – 2004. –С. 42-44.
184. Податковий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – №13-17. – 2011. – ст. 112.
185. Позднякова Л.А. Социально-экономическая модель развития предприятия. Монография. – Xарьков: Бизнес Информ, 1998. – 186 с.
186. Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. – М.: Прогресс, 1985. – 344 с.
187. Пономаренко В.С. Механізм прийняття управлінських рішень на підприємстві: процесний підхід. Наукове видання / В.С. Пономаренко, С.В. Мінухін, О.М. Беседовский. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. – 240 с.
188. Постанова Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. № 916-14 «Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України» [Електронний ресурс] – Режим доступу:
189. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 р. №14 «Про затвердження Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на період 2008-2012 роки» [Електронний ресурс] – Режим доступу:
190. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 р. №14 «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» [Електронний ресурс] – Режим доступу:
191. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 р. №447 «Про затвердження Державної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 роки» [Електронний ресурс] – Режим доступу:
192. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 2010 р. №548 «Про утворення Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації» [Електронний ресурс] – Режим доступу:
193. Прахалад К.К. Пространство бизнес-инноваций: создание ценности совместно с потребителем / К.К. Прахалад, М.С. Кришнан; Пер. с англ. – М.: Юрайт, 2011. – 258 с.
194. Пригожин A.M. Нововведения: стимулы и препятствия. М.: Политиздат, 1989. – 340 с.
195. Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой: Пер с англ. – М.: Прогресс, 1986. – 344 c.
196. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства / За заг. ред. д.е.н. С.Ф. Покропивного. – К.:КНЕУ, 2003. – 608 с.
197. Портер М. Конкуренция. – М.: ИД «Вильямс», 2000. – 496 с.
198. Портер М. Японская экономическая модель: Может ли Япония конкурировать? / М. Портер, Х. Такеути, М. Сакакибара; Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 262 с.
199. Поручник А.М. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні: Монографія. – К.: КНЕУ, 2000. – 244 с.
200. Проблема субъектов социального проектирования и управления. Препринт / Под ред. В.И. Аршинова и В.Е. Лепского. М.: Когито-Центр, 2006. – 248 с.
201. Проблемы субъектов в постнеклассической науке / Препринт под ред. В.И. Аршинова и В.Е. Лепского – М.: Когито-Центр. 2007. – 176 с.
202. Программа научно-технического развития Донецкой области на период до 2020 года. – Донецк: ООО «Ваш имидж», 2007. – 212 с.
203. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь. 5-е изд, перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 495 с.
204. Райзберг Б.А. Экономика и управление / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский. – М.: МПСИ, 2005. – 488 с.
205. Рамперсад Х. Индивидуальная сбалансированная система показателей. / Пер с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. – 176 с.
206. Рахлин К.М. МС ИСО серии 9000 версии 2000 г.: сущность и содержание процессного подхода / http://www.management.com.ua/qm/ qm025.html
207. Рейдер Р. Бенчмаркинг как инструмент определе¬ния стратегии и повышения прибыли: Пер.с англ. АЛ. Раскина / Под. науч. ред. Т.В. Даниловой. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2007. – 248 с.
208. Репин В.В. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2004. – 408 с.
209. Робсон М. Практическое руководство по реинжинирингу бизнес-процессов / Пер. с англ. под ред. Н.Д.Эриашвили. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 224 с.
210. Ротер М. Учитесь видеть бизнес-процессы. Практика построения карт потоков создания ценности / Майк Ротер, Джон Шук; Пер. с англ. – М. : Альпина Бизнес Букс: CBSD, Центр развития деловых навыков, 2005. – 144 с.
211. Руководство Осло. Рекомендации по сбору и анализу данных по инновациям / Совместная публикация ОЭСР и Евростата. – [3-е изд.]. – М.: Государственное учреждение «Центр исследований и статистики науки», 2006. – 196 с.
212. Руководство Фраскати – 1993. – М.: Наука, 1995. – 48 с.
213. Румянцева З.П. Общее управление организацией: теория и практика. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 304 с.
214. Румянцева Е.Е. Новая экономическая энциклопедия. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 724 с.
215. Рыбников А.И. Система управления предприятием типа MRP II – М.: Азроконсалт, 1999. – 134 с.
216. Савчук А.В. Теоретические основы анализа инновационных процессов в промышленности: Монография / НАН Украины, Ин-т экономики и пром-сти. – Донецк, 2003. – 448 с.
217. Савчук В.П. Оцінка ефективності інвестиційних проектів. – Дніпропетровськ: Баланс-Клуб, 2003. – 248 с.
218. Саломатина Л.Н. Технологическое обновление в условиях конверсии. – Донецк, 2002. – 246 с.
219. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. – М.: Прогресс, 1990. – 296 с.
220. Саркисян С.А. Теория прогнозирования и принятия решений. – М.: Высшая школа, 1977. – 350 с.
221. Саудер У.Е. Руководство по наилучшим методам трансфера технологий / У.Е. Саудер, А.С. Нашар // Управление инновациями. – М.: Дело-ЛТД, 1995. – 288 с.
222. Смирницкий Е.К. Экономические показатели бизнеса. – М.: Экзамен, 2002. – 512 с.
223. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народа / Пер. с англ. В. С. Афанасьев – М.: Эксмо, 2007. – 960 с.
224. Соболь И.М. Наилучшие решения – где их искать / И.М. Соболь, Р.Б. Статников. – М.: Знание, 1982. – 64 с.
225. Соболь И.М. Выбор оптимальных параметров в задачах со многими критериями / И.М. Соболь, Р.Б. Статников. – М.: Наука, 1981. – 108 с.
226. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров; редкол.: А. А. Гусев и др. – Изд. 4-е. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – 1600 с.
227. Современное управление. Энциклопедический справочник. Том первый. – М.: «Издатцентр», 1997. – 584 с.
228. Современное управление. Энциклопедический справочник. Том второй. – М.: «Издатцентр», 1997. – 576 с.
229. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций). – Киев: Феникс, 2004. – 560 с.
230. Соціогуманітарний аспект інноваційно-технологічного розвитку економіки України / За ред. д.е.н. Л.І. Федулової. – К.: Інститут економіки та прогнозування, 2007. – 472 с.
231. Спицнадель В.Н. Основы системного анализа. – СПб.: Бизнесс-пресса, 2000. – 326 с.
232. Степанов А. О терминологии и процессном подходе / Стандарты и качество, №1 – 2007. – С. 74-78.
233. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: В 3 т. / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця, акад. НАН України В. П. Семіноженка, чл.-кор. НАН України Б. Є. Кваснюка / Т. 1: Економіка знань – модернізаційний проект України. – К.: Фенікс, 2007. – 544 с.
234. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: В 3 т. / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця, акад. НАН України В. П. Семіноженка, чл.-кор. НАН України Б. Є. Кваснюка / Т. 2: Інноваційно-технологічний розвиток економіки. – К.: Фенікс, 2007. – 564 с.
235. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: В 3 т. / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця, акад. НАН України В. П. Семіноженка, чл.-кор. НАН України Б. Є. Кваснюка / Т. 3: Конкурентоспроможність української економіки. – К.: Фенікс, 2007. – 556 с.
236. Тейлор Ф.У. Принципы научного менеджмента: Пер. с англ. А.И. Зака / Под ред. и с предисл. Е.А. Кочергина // Контроллинг. – 1991. – Вып. 1. – 104 с.
237. Тельнов Ю.В. Реинжиниринг бизнес-процессов. – М.: «МИЭИФП», 2003.– 100 с.
238. Тронин Ю.Н. Менеджмент и проектирование фирм / Ю.Н. Тронин, Ю. С. Маслаченков. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 416 с.
239. Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. – М.: Директмедиа Паблишинг, 2008. – 428 с.
240. Тупкало В.Н. Реструктуризация предприятий: процессный подход // Корпоративные системы. – 2004, – №2.