ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ ЕМОЦІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ Я-ОБРАЗУ ЗАСОБАМИ ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Краткое описание

Східноукраїнський національний університет
ім.В.Даля

На правах рукопису

Вереіна Людмила Вадимівна

УДК 159.942.5 : 159.98

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ ЕМОЦІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ
Я-ОБРАЗУ ЗАСОБАМИ ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Спеціальність 19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук, професор Третьяченко Вікторія Віталіївна,

Луганськ - 2003

Зміст.

Стор.
Вступ....... 3 =

Розділ 1. Позитивна емоційна орієнтація Я-образу та психокорекція як предмети наукового аналізу.......................................................................11 1.1. Позитивна емоційна орієнтація Я-образу як предмет. дослідження у філософії і психології ............................................... 11
1.2. Любов до себе як психологічний феномен ..................25
1.3.Напрямки і форми психологічного впливу в сучасній............... психології ....................37

Розділ 2. Організація і методи дослідження ........57
2.1. Організація моніторингового дослідження формування позитивної рефлексії емоційної орієнтації Я-образу ..................................................57
2.2. Методи діагностики досліджуваної складовоїЯ-образу.................62

Розділ 3. Психокорекційна процедура формування позитивної рефлексії емоційної орієнтації Я-образу............................70
3.1. Обгрунтування принципів психокорекційної процедури................... 70
3.2. Програма психокорекційної процедури .. ....... 82
3.3. Обґрунтування методів формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу ...........................................................................................................104
3.4. Модифікація психотехніки корекції емоційної орієнтації ............... 121

Розділ 4. Обговорення результатів дослідження.134
4.1. Процедура дослідження............ ..........134
4.2. Аналіз результатів........................................... ................135

Висновки 155
Список використаної літератури .162
Додатки...202

ВСТУП
Актуальність теми. Прагнення людей до збагнення себе і людства в цілому відбито у філософії, соціології, антропології, психології, генетиці, педагогіці, літературі і мистецтві. Питання глибокого дослідження сутності людини, розуміння закономірностей життєвого прояву особистості, її перспектив у сучасному і майбутньому ставляться й осмислюються по-різному. У сучасному людинознавстві виявляється складна, суперечлива ситуація, обумовлена різними поглядами соціально-етичного характеру. В останнє двадцятиріччя гуманістичний підхід до людини, сполучений з повагою до її особистості, прав на соціальну справедливість завоював пріоритет над думками, що вбачають людину як об'єкт маніпуляції, поводження якого може програмуватися зовні. Результати теоретичних й практичних досліджень по виявленню кращих потенційних якостей людини, підвищення її гідності у власних очах, ствердження значення високих альтруїстичних начал відбиті в роботах гуманістично мислячих вчених Заходу (К.Роджерса, В.Франкла, Е.Фромма, Р.Ассаджолі, П.Феруччи, Д.Джамполькі, В.Сатир, Д.Скотт, Д.Рейнуотер, Л.Хей, Р.Ентоні, Т.Харріса й ін.), а також вітчизняних вчених і психологів країн ближнього зарубіжжя й радянського періоду (С.Максименка, О.Дусавицького, Т.Яценко, А.Коваленко, З.Кісарчук, В.Третьяченко, В.Татенка, В.Шпалінського, Е.Єгорової, Т.Пашукової, В.Потапової, Х.Алієва, Л.Божович, Б.Ананьєва, Л.Виготського, О.Леонтьєва, Л.Гозмана, В.Леві, Ю.Орлова, В.Петровського, Г.Померанца, Е.Рутмана та ін.). Загальна спрямованість досліджень і впливу в гуманістичній психології виражена в прагненні до формування цілісної (за словами К. Роджерса) «організмічної» особистості. Тільки «організмічна» особистість здатна цілком перебороти відчуження від самої себе і самоактуалізуватися на благо суспільства.
У діяльності і спілкуванні переформовується Я-концепція людини, уявлення її про саму себе як суб'єкта своїх фізичних і психічних станів. Одним зі шляхів такого переформування є використання психотехнічних процедур у психокорекції, що знаходить усе більше застосування в психологічній практиці в Україні в останнє 10-річчя як активний і ефективний по результативності і термінових параметрах метод навчання і формування особистісних якостей, умінь і навичок (Т.Яценко, В.Третьяченко, В.Казмиренко, Е.Єгорова). Разом з тим, у вітчизняній психології відсутня цілісна психокорекційна процедура, що безпосередньо направлена на формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу, а в західних психотехнологіях вона присутня фрагментарно (К.Рудестам, Р.Ассаджолі, П.Феруччи, Л.Хей, Д.Рейнотер). Тому актуальність теми даної дисертації, що включена в систему досліджень по формуванню цілісної особистості, здатної до самореалізації, є незаперечною.
Людина - суб'єкт діяльності, що спирається в думках і вчинках на загальнолюдські, духовні і моральні цінності і потребує зразків і засобів рішення особистісних задач. Вищі моральні цінності лежать в основі цілісного і вільного прояву особистості. Однією з основних таких цінностей є любов, що представляє собою всеохоплюючу здатність людини, емоційне відношення, що може бути спрямоване в різному ступені на цілий ряд об'єктів, у тому числі на власне Я ((Е.Фромм, Р.Бернс, Л.Хей, М.Мольц, Л.Гозман, Л.Гримак, Ю.Орлов, Е.Румтан). Філософський аналіз показує, що поняття любові до себе є одним з фундаментальних властивостей людської особистості, відношення і підхід до якого протягом століть змінювався і залежав від моральних цінностей суспільства (Демокріт, Епікур, Г.Гегель, І.Кант, Ф.Ніцше, Г.Сковорода, М.Бердяєв). Психологічний аналіз показує, що спрямованість любові на власне Я допомагає людському індивіду сформувати стійке емоційне відношення як таке (Е.Фромм, К.Роджерс, Т.Харріс, Л.Хей, Р.Ассаджолі, Л.Гримак, Ю.Орлов, Г.Померанц). При незадоволенні потреби в любові в самий ранній період і протягом дитинства між матір'ю і дитиною, дитиною і оточуючими дорослими, формується почуття недовіри до світу, що переноситься людиною і в дорослому житті на об'єкти і явища навколишнього світу, у тому числі на себе саму (Л.Божович, М.Лисина, А.Силвестру, Е. Рутман, М.Іскольдський).
Психокорекційні процедури допомагають людині усвідомити своє відношення до образа Я й оточуючого, визволити негативні спонукання й емоції, сховані в несвідомому. Разом з тим, для формування довіри до життя, створення фундаменту для гармонічного розвитку особистості і необхідне формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу, іншими словами любові до себе.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах тематичного плану НДР кафедри психології та педагогіки Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля в рамках комплексної теми Наукові основи мотиваційного потенціалу соціальної і психологічної культури навчального закладу"; номер державної реєстрації - 0100U006295.
Об'єктом дослідження виступила емоційна орієнтація Я-образу.
Предмет дослідження - процес подолання егоїстичних тенденцій особистості і формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу.
Аналіз свідчить, що кожен напрямок у психокорекційних процедурах здійснює визначене коло задач, так психоаналіз спрямований на усунення неврозів, що ідуть коренями в психотравмуючі ситуації дитинства, пожвавлення минулого конфлікту за принципом "тут і зараз", соматичні процедури навчають позитивно приймати тілесні функції і розширювати самосвідомість; екзістенціально-гуманістичні процедури дозволяють усвідомити мету і сенс життя, формують відповідальність. Центровані на клієнті процедури дозволяють здійснювати особистісне зростання шляхом усвідомлення проблем, що знаходяться на шляху самореалізації; гештальттерапія спрямована на формування життєстверджуючого, оптимістичного розуміння цілісності "я" і його відчужуваних сторін; феноменологічний підхід аналізує сновидіння й образи, виявляючи тим самим особистісні проблеми і визначаючи напрямки виходу з них. Зміна характеру життя людини визначає необхідність пошуку нових способів рішення проблем, зв'язаних з особистістю. В даний час у вітчизняній психологічній практиці немає спеціальної психологічної процедури, спрямованої на формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу, а в закордонних підходах він розрізнено присутній у різних напрямках. Тому мета дисертаційної роботи - розробка психологічної процедури, спрямованої на корекцію і формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу. Гіпотеза дослідження: ефективним шляхом формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу є розвиток в індивіда здатності до позитивної рефлексії в процесі реалізації спеціально організованої (розробленої) психотехнічної процедури (психокорекційної програми формування позитивної рефлексії емоційної орієнтації Я-образу).
Для перевірки поставленої гіпотези були висунуті наступні завдання:
1.На базі аналізу психологічної та філософської літератури розкрити зміст поняття позитивної емоційної орієнтації Я-образу.
2. На базі аналізу існуючих методів активного впливу на особистість визначити засади психотехнічної процедури корекціії емоційної орієнтації Я-образу.
3. Визначити шляхи психодіагностики структурних складових позитивної емоційної орієнтації Я-образу.
4. Розробити програму психокорекції з подолання егоїстичних тенденцій емоційної орієнтації Я-образу.
5. Шляхом моніторингового дослідження апробувати розроблену програму психокорекції.
Методологічну та теоретичну основу дослідження склали розроблені вітчизняною і закордонною психологічною наукою концепції, що розкривають закономірності і принципи розвитку особистості і Я-образу як її невід'ємної складової (концепція особистісного Я в контексті самопізнання У.Джемса, загальнопсихологічна трикомпонентна модель психіки З.Фрейда, Я-концепція як унікальний результат психічного розвитку Р.Бернса, концепція плідної цілісної особистості Е.Фромма, теорія організмічної особистості К.Роджерса, підхід до особистості як вищої цінності А.Маслоу, інтегративні рівні розвитку особистості Б.Г.Ананьєва, інваріанти новотворів якісного розвитку особистості С.Л.Рубінштейна, неузгодженості в Я-концепції Л.І.Божович, багатоваріантність спрямованості особистості О.М.Леонтьєва, аспекти психологічного прояву особистості А.В.Петровського; розроблені вітчизняною і закордонною соціальною і педагогічною психологією, психотерапією тренінгові технології, спрямовані на формування і підтримку психічного здоров'я людини, гармонічний і всебічний розвиток особистості (К. Роджерс, К.Рудестам, Р.Ассаджолі, Ф.Перлз, Я.Морено, Д.Рейнуотер, В.Сатир, Л.Петровська, Х.Міккін, Т.Яценко й ін.). Важливими теоретичними положеннями в дійсному дослідженні також є сучасний підхід філософії і психології до поняття особистості як людини в системі соціально обумовлених психологічних характеристик, що виявляються в суспільних по природі зв'язках і стійких відношеннях; визначальні моральні вчинки людини, що мають істотне значення для неї самої і оточуючих; істотний момент, зв'язаний з особистісним аспектом емоцій, полягає в тому, що сама система і динаміка типових емоцій характеризує людину як особистість.
Методи дослідження. Відповідно до поставлених задач використовувався наступний комплекс теоретичних і емпіричних методів дослідження: 1) аналіз і узагальнення матеріалів літературних джерел для визначення змістовної специфіки досліджуваного поняття як психологічного феномену; 2) аналіз і узагальнення матеріалів літературних джерел для визначення специфіки існуючих методів психологічного впливу й активного навчання; 3) добір і застосування психодіагностичних методик, придатних для проведення моніторингового дослідження в ході розробки програми психокорекції (опитувальник Будассі - самооцінка, опитувальник Роттера рівень суб’єктивного контролю, опитувальник Боримського й Вітенко турбота про себе, восьмиколірний тест Люшера, опитувальник Мехрабіана мотивація аффіляції; 4)формуючий експеримент, у ході якого реалізовувалася розроблена психокорекційна процедура з формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу; 5) контрольний експеримент для визначення дієвості розробленої програми психокорекційної процедури.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
- вперше проведено аналіз співвідношення поняття любов до себе” як воно характеризується у філософських та психологічних працях зі складовими структури особистості;
- побудовано модель подолання егоїстичних тенденцій емоційного компоненту Я-образа і формування його позитивної емоційної орієнтації;
- розроблено програму психокорекції, спрямовану на формування позитивної емоційної орієнтації Я -образу, що враховує новітні досягнення психологічної науки і практики.
Теоретичне значення роботи полягає в аналізі змісту поняття «любов до себе» на різних щаблях розвитку філософсько-психологічної думки; розкритті зв’язку між філософським поняттям любов до себе” й поняттями психології особистості, завдяки якій поняття любов до себе” обумовлене в дисертаційній роботі як позитивна емоційна орієнтація Я-образу; визначенні структурних складових позитивної емоційної орієнтації Я-образу та її місця в структурі особистості; визначенні і систематизації принципів психокорекційної процедури з формування досліджуваної складової Я-образу.
Практичне значення дослідження полягає у розробці й обгрунтуванні психотехнічної процедури корекції емоційної орієнтації Я-образу в позитивне русло, результати реалізації якої підтверджені даними формуючого і констатуючого експериментів, а також визначенні шляхів психодіагностики структурних складових позитивної емоційної орієнтації Я-образу.
Розроблена в дослідженні програма та психотехнічна процедура психокорекції впроваджена в практику учбової діяльності Інституту післядипломної та дистанційної освіти, магістратури державного управління, педагогіка вищої школи та управління навчальними закладами Східноукраїнського університету ім. В.Даля при викладанні дисциплін Психологія управління”, Психологія та етика ділового спілкування”, Основи педагогіки та психології”, Психодіагностика”, Психологія особистісного росту”, Психологія ділової взаємодії”; Регіонального інституту менеджменту (м. Луганськ) при викладанні психологічних дисциплін; в практику психологічної роботи з керівництвом та управлінським персоналом холдингової компанії Луганськтепловоз”.
Особистий внесок в наукові праці полягає у теоретичному обгрунтуванні поняття позитивної емоційної орієнтації Я-образу, аналізі існуючих активних методів психологічного впливу щодо формування досліджуваних понять; в публікаціях, виконаних у співавторстві, автору належить 70% матеріалу.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена всебічним теоретичним аналізом проблеми, відповідності методів, що застосовувалися, і методик цілям і задачам дослідження, сполученням математичного - кількісного і якісного - аналізу експериментальних даних.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та зміст дисертації доповідався й обговорювався на Других міжнародних психологічних читаннях Актуальні проблеми сучасної психології” (Харків, 1995), Міжнародній науково-практичній конференції Автоматизація проектування й виробництва виробів в машинобудуванні” (Луганськ, 1996), науковій конференції Проблеми соціальних і гуманітарних наук” (Миколаїв, 1996), Міжнародній науково-практичній конференції Університет і регіон” (Луганськ, 1998), симпозіумі Наука Луганщини у контексті розвитку регіону” (Луганськ, 1999), VI Міжнародній науково-практичній конференції Університет і регіон” (Луганськ, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції Психологічні та соціально- економічні проблеми трансформації сучасного суспільства” (Луганськ, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХІ столітті” (Одеса, 2002).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження відображено у 8 наукових публікаціях, 5 з яких є одноосібними, 4 надруковані у визначених ВАК України фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (185 джерел). Робота викладена на 153 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 21 рисунком, а також містить додатки, що включають 18 таблиць, 18 графіків.

Список литературы

ВИСНОВКИ.
На підставі узагальнення матеріалу та теоретичного аналізу встановлено основні твердження, які відповідають гіпотезі дослідження та поставленим в дослідженні завданням:
1. Виявлено суттєві розбіжності у філософському розумінні поняття любові до себе” і психологічній інтерпретації позитивної емоційної орієнтації Я-образу. Предметом суперечностей є поняття егоїзму”, яке розглядається у діапазоні від абсолютного самоприйняття особистості до абсолютлютної підсвідомої ненависті до себе.
2. Показано, що інтегративною основою емоційного компоненту Я-образу є інтерес, як особистісна форма емоційного прийняття світу і себе самого. Становлення особистості відбувається як тривалий процес розвитку інтересу у тісному зв’язку з характером (на рівні поведінки) та ідеалом (на рівні свідомості). Формування любові до себе як активної зацікавленості людини в самій собі є психологічним механізмом формування позитивної емоційної складової Я-образу. Деформація любові до себе призводить до порушень в формуванні цілісної гармонійної особистості, перекручувань в емоційній орієнтації Я-образу та виникнення психологічного феномену егоїзму.
3. Виявлено систему структурних складових позитивної емоційної орієнтації Я-образу, яка включає такі психологічні компоненти, як: прийняття себе, відповідальність (інтернальність), турбота про себе, знання себе, радість буття. Відносно кожної складової добрані діагностуючі методики.
4. В дослідженні розроблена модель подолання егоїстичних тенденцій та програма формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу шляхом корекції ставлення до самого себе у взаємодії з соціальним оточенням. Визначено та обґрунтовано принципи (методологічні, організаційно-методичні, особистісного ставлення) психокорекції особистісних проявів негативного розвитку емоційного компоненту Я-образу. Процес психокорекції негативних зрушень у емоційній орієнтації Я-образу та психологічного феномену егоїзму може базуватися на принципах гуманістичного підходу. Обґрунтовано приорітетність вибору групового методу психокорекційної роботи. Встановлено причини, що обумовлюють успіх групової психокорекції.
5. Обґрунтувано послідовність етапів психотехнічної процедури: діагностичний, постановчий, формуючий, нормування, контрольний. Послідовність психокорекційних ігор та вправ побудована з урахуванням необхідності забезпечення повноти реалізації всіх етапів. Ефективність застосованої психотехнічної процедури корекційної програми знайшла підтвердження у ході формуючого і контрольного експериментів.
Результати емпіричного дослідження дозволили підтвердити висунуті в дослідженні припущення, а саме:
- реалізація програми психокорекції з навчання позитивній рефлексії різних проявів сторін Я-образу сприяє формуванню структурних складових позитивної емоційної орієнтації особистості і любові до себе в цілому, що проявилося в об'єктивації рівня самооцінки, прийняття себе; підвищенні рівня інтернальності досліджуваних; формуванні турботи про cебе; поліпшенні загального емоційного тонусу і психологічного самопочуття; зниженні рівня мотиву аффіляції;
- програма психокорекції валідна формованим психологічним характеристикам, що відбивають як стабільність початкових і кінцевих показників діагностики у випадках, що характеризуються як «відповідні нормам», так і математичні обчислення;
- початкові показники діагностики досліджуваних структурних складових любові до себе, що характеризуються як «невідповідні нормам» у результаті реалізації програми психокорекції змінюються в бік рівнів, що характеризуються як «відповідні нормам»; дисперсія показників після формуючого експерименту знижується по всіх якостях, що підлягали диагностиці.
Порівняння значень, отриманих в ході діагностики показників структурних складових позитивної емоційної орієнтації Я-образу згідно t-критерію Ст’юдента в основній і контрольній групах формуючого експерименту, зі значеннями t-критерію в групах контрольного експерименту дозволяє зробити висновок, що саме розроблена і реалізована в даному дослідженні програма психокорекції формує позитивну емоційну орієнтацію Я-образу, що виявляється в діяльності її структурними складовими. Разом з тим, здійснення даної програми разом із тренінговою програмою ділового спілкування дозволяє за рядом параметрів досягти кращих результатів за рахунок додаткового навчального матеріалу і збільшення тривалості тренінгового часу. Реалізація програми психокорекції з навчання позитивній рефлексії різнобіччя Я-образу сприяє формуванню структурних складових позитивної емоційної орієнтації особистості.

6. У дослідженні знайшла підтвердження висунута гіпотеза, що корекція і формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу може здійснюватися шляхом розвитку у індивіда здатності позитивно рефлексувати внутрішні психічні акти й стани в процесі реалізації розробленої в дослідженні психокорекційної процедури. Перспективою дослідження є психологічний аналіз умов формування емоційно позитивного Я-образу у генезісі становлення особистості.