Формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів

Краткое описание

Інститут психології ім. Г.С.Костюка
АПН України

Костюченко Олена Вікторівна

Формування сенсорних образів
на основі нюхових відчуттів

спеціальність 19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук,
дійсний член АПН,
професор
Моляко Валентин Олексійович

Київ - 2003

З М І С Т
ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ СЕНСОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11

1.1. Проблема сенсорики у філософській та психологічній літературі . 11
1.2. Сенсорні процеси в структурі психічної діяльності .... 22
1.3. Нюхові відчуття і сприймання. Їх специфіка і значення в системі
адаптації ..28
1.4. Процес створення сенсорного образу .....37
Висновки до розділу 1 .46

РОЗДІЛ 2.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НЮХОВИХ ВІДЧУТТІВ НА ПЕРЕБІГ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДІТЕЙ В УМОВАХ НАВЧАННЯ ... 48

2.1. Методика дослідження ......50
2.2. Вплив композиції ароматів на активізацію розумової діяльності . .60
2.3. Вплив композиції ароматів на працездатність . 67
2.4. Ароматизація приміщення як засіб гармонізації емоційного стану. ...80
2.5. Нюхові відчуття в системі міжособистісних відносин ......88
Висновки до розділу 2 ...... 100

РОЗДІЛ 3.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ІНТЕГРОВАНОЇ СЕНСОРНОЇ І ВЕРБАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ .....102

3.1. Організація дослідження .. 102
3.2. Формування інтегрованого сенсорного образу .. 109
3.3. Експериментальне дослідження створення сенсорних образів у пізнавальній діяльності 129
3.4. Активація сенсорної діяльності і її вплив на творчість ......137
3.5. Індивідуальні особливості створення сенсорного образу ..... 154
Висновки до розділу 3 161

ВИСНОВКИ .. 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..170
ДОДАТКИ . 188

В С Т У П

Актуальність дослідження. В умовах сьогодення, іноді далеких від оптимальних, з постійними інформаційними перевантаженнями, потрібно шукати нові ресурси поліпшення діяльності людини, в якій велике значення має розвиток інтегрованої взаємодії розумових і сенсорних процесів. У цій складній взаємодії сенсорні процеси забезпечують орієнтування у конкретних ситуаціях, здійснюючи обробку чуттєвих вражень і створення цілісного образу сприйнятого матеріалу. Саме на закономірностях сенсорного збереження грунтується спроможність людини до швидких рішень, виявленні суттєвих ознак одержаної інформації для наступного її опрацювання [М.Айзенк, Е.Борінг, Дж.Еванг, Р.Солсо, Р.Спірнберг та ін.]. Відчуття і сприймання є первісним джерелом знань людини про навколишній світ, а сам процес відображення людиною об'єктів і явищ дійсності є перетворенням чуттєвих вражень у сенсорні образи, аде­к­ва­т­ні як пре­д­ме­то­ві, так і за­вдан­ням ді­я­ль­но­с­ті [Б.Г.Ананьєв, Д.С.Брунер, Ю.П.Ведін, В.П.Зінченко, А.В.Запорожець, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, А.Д.Логвиненко].
Особливості сприймання ін­фор­ма­ції та її пе­ре­роб­ки виявляються в переважному орі­є­н­туванні на чут­тє­вий або сло­ве­с­ний ма­те­рі­ал (Б.Г.Ананьєв, С.Ф.Гамаюнов, Х.Гордон, Х. Двайт, С.Н.Добронравов, Б.Ф.Ломов, П.Спері та ін.). У наш час школа зорієнтована переважно на вербальні інформаційні системи, які поступово зводять нанівець чуттєве світосприймання. Тим часом розвиток у дітей сенсорних процесів дає їм змогу в процесі праці і навчання відчувати світ у його повному чуттєвому обсязі. З аналізу теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних психологів [Б.Г.Ананьєв, Н.П.Анісімова, Г.С.Костюк, В.А.Крутецький, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, Ж.Піаже, В.Д.Шадріков та ін.] випливає ідея необхідності інтегрування вербально і невербально спрямованого навчально-виховного процесу в школі, включення сенсорно-орієнтованих завдань у практику шкільного навчання.
Дуже цікавим і поки що найменш теоретично розробленим є питання про роль нюхових відчуттів і сприйнять в життєдіяльності людини. Це пов¢язано в першу чергу з тим, що більшу частину усвідомленої інформації людина отримує через зорові та слухові аналізатори. В системі відчуттів і сприймань різної модальності нюхові найменш вивчені, хоча їх поглиблене дослідження на часі: інтенсивний розвиток побутової хімії, парфумерної індустрії, насичення ринку різними препаратами для приміщень, в яких перебуває людина, - все це вимагає знання впливу нюхових подразників на здоров¢я людини, зокрема її нервові процеси. На практиці нюхові подразники відіграють значну роль у комунікації, сексуальних стосунках, «приємні» і «неприємні» запахи орієнтують людину у відповідній ситуації, вони найтісніше пов'язані з емоціями огиди або задоволення. Певні сполучення різних ефірних олій мають значний лікувальний ефект і застосовуються в медичній практиці з метою профілактики та лікування цілого ряду захворювань [С.А.Вічканова, Л.З.Гейхман, Н.М.Макарчук та ін.]. Вди­хан­ня по­ві­т­ря, наси­че­но­го фі­то­н­ци­да­ми у від­по­ві­д­но­му спо­лу­чен­ні, дає змо­гу зні­ма­ти стре­си, заспокою­ва­ти чи ак­ти­ві­зу­ва­ти лю­ди­ну. Емпіричний досвід та експериментальні дослідження останніх років свідчать, що пахощі - це високоактивний чинник, який суттєво впливає на психофізіологічний стан людини і діяльність її центральної нервової системи [Б.Л.Ганжа, Л.Г.Дудченко, І.Г. Зима, Дж.Кобал, Т.Б.Кодлубовська, та ін.]. Доведено, що приємні пахощі оптимізують діяльність [С.В.Кравков, Т.Лундський, Ф.Ф.Пеклі, та ін.], вдихання ефірних олій змінює рівень загальної активації мозку, може гальмувати стомленість або підвищувати загальні адаптаційні можливості організму в цілому [Н.М.Макарчук, Р.А.Дубинський, Є.С.Короленко, Я.С.Лещинська, М.Ю.Макарчук, та ін.]. Проте багато проблем, що стосуються нюхових відчуттів, ще чекають свого розв¢язання. Так, нажаль, на сьогодні залишається нез¢ясованим питання впливу запахів на психіку дитини, і зокрема в умовах навчання.
Велика практична значущість нюхових відчуттів в житті сучасної людини, недостатня дослідженість їх впливу на важливі сфери її життєдіяльності, недостатній рівень розробки проблеми впливу інтеграції сенсорних і когнітивних чинників на ефективність пізнавальних процесів зумовили вибір теми дослідження - «Формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України за темою: «Особливості творчої діяльності в складних та екстремальних умовах», номер державної реєстрації - 0100U000072. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту Психології ім.Г.С.Костюка АПН України (протокол №7 від 1.07. 2002) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №7 від 17.09.2002).
Об'єктом дослідження є процес формування сенсорного образу на основі нюхових відчуттів.
Предмет дослідження особливості формування сенсорного образу у процесі творчої діяльності із застосуванням аромакомпоненту.
Мета дослідження полягає у вивченні процесів формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів та їх впливу на психічну діяльність.
Гіпотези дослідження.
- Інтеграція нюхових відчуттів з іншими сенсорними (слуховими, зоровими, дотиковими) та вербальними образами підвищує їх стійкість та забезпечує формування у індивіда «об¢ємного» світосприймання.
- Цілеспрямоване використання на шкільних заняттях інтегрованих сенсорних та вербальних образів на базі нюхових відчуттів сприяє підвищенню ефективності пізнавальної діяльності.
- Позитивний вплив інтегрованих сенсорних і вербальних образів посилюються в разі організації процесу пізнання на творчих засадах.
Для реалізації поставленої мети та перевірки гіпотез дослідження було поставлено такі завдання:
1. Здійснити аналіз сучасних теоретичних підходів до вивчення сенсорних (зокрема нюхових) процесів.
2. Розкрити значення та особливості нюхових відчуттів у життєдіяльності людини, зокрема у перебігу психічних процесів за умов навчання.
3. Розробити й теоретично обгрунтувати системну модель інтеграції сенсорної і вербальної інформації у навчально-виховному процесі.
4. З¢ясувати організаційно-методичні умови ефективного формування в учнів інтегрованих сенсорних образів.
5. Експериментально перевірити дієвість побудованої системної моделі інтеграції вербальної і невербальної інформації за різних умов шкільного навчання.
Методологічною основою дослідження стали положення гносеології і психології щодо розвитку і всебічного формування особистості, співвідношення чуттєвого і словесного пізнання об'єктивної дійсності і його відображення у трудовій та навчальній діяльності людини. Дослідження грунтується на принципах цілісності, об'єктивності, соціальної і природної зумовленості розвитку сенсорних, інтелектуальних психічних процесів, реалізації творчого потенціалу людини.
Теоретичну основу дослідження становлять положення: про сутність процесів чуттєвого і раціонального пізнання людиною навколишньої дійсності (Б.Г.Ананьєв, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв та ін.); про специфіку сенсорних процесів (Р.Арнхейм, Ю.П.Ведін, В.П.Зiнченко, О.В.Запорожець, Л.А.Кондрацька та ін.); про значення півкульної організації діяльності мозку людини (Б.Г.Ананьєв, Д.Ф.Бенсон, С.Даймонд, О.Р.Лурія, та ін.); про особливості розвитку сенсорних процесів та їх значення у навчально-виховному процесі (Б.Г.Ананьєв, П.Я.Гальперін, Ю.М.Забродін та ін.); про ефективні методи стимуляції сенсорної діяльності (О.В.Запорожець, В.П.Зінченко та ін.); про особливості розвитку творчих процесів (Ед.де Боно, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, Р.Стернберг та ін.), про вплив ароматів на психофізіологічний стан людини (Б.Г.Ананьєв, В.В.Аршавський, Л.Ваниорек, С.Ф.Гамаюнов, Л.Г.Дудченко, Н.М.Макарчук, Н.Г.Холодний та ін.).
Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс методів, що включав теоретичні (ана­ліз фі­ло­соф­сь­кої, пси­хо­ло­гі­ч­ної, ме­ди­ч­ної, педаго­гі­ч­ної лі­те­ра­ту­ри з про­б­ле­ми до­слі­джен­ня; мо­де­лю­ван­ня), емпіричні (анкетування, бе­сі­ди з уч­ня­ми, вчи­те­ля­ми, ці­ле­с­п­ря­мо­ва­не спо­сте­ре­жен­ня, застосування те­с­то­вих ме­то­ди­к, екс­пе­ри­мент) та статистичні модифікації.
Організація та основні етани дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалось упродовж 1997-2003 р.р. На першому етапі (1997-1999 рр.) вивчалися і осмислювалися теоретичні проблеми сенсорики, аналізувався стан досліджень з цієї проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі; здійснювалися аналіз і апробація методичних засобів діагностики і розвитку сенсорних, зокрема нюхових, процесів. На другому етапі (1999-2001рр.) розроблялись системна модель сенсорної організації навчальної діяльності учнів та практикуми з розвитку сенсорних процесів; підбиралася композиція ароматів, що найбільш ефективно впливає на різні аспекти життєдіяльності людини. На третьому етапі (2000-2003 рр.) здійснювалась дослідно-експериментальна робота з вивчення впливу певної композиції ароматів лікарських рослин на психічний стан та навчальну діяльність дитини у поєднанні з музикою, кольором, образотворчою діяльністю; були визначені методологічні підстави для якісного аналізу та інтерпретації результатів експерименту, здійснено практикум та опрацьовано його матеріали.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі СЗШ №295, гімназій №198 та «Діалог» м. Києва. Всього до процесу дослідження було залучено 330 респондентів, зокрема для дослідження впливу нюхових відчуттів на перебіг психофізіологічних процесів - 196, решта - для дослідження впливу інтегрованої сенсорної діяльності на ефективність навчального процесу.
Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи авторка брала участь в апробації та практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій, займаючись викладацькою і практичною діяльністю на посаді практичного психолога в гімназії «Діалог».
Наукова новизна дослідження: в узагальненні результатів сучасних вітчизняних і зарубіжних досліджень, присвячених проблемі сутності сенсорних (нюхових) відчуттів і сприйнять, в контексті впливу аромокомплексів на психічну діяльність людини; в уточненні змісту поняття «сенсорний» (нюховий) образ; в обгрунтованні взаємозв'язку між впровадженням системи сенсорного забезпечення навчальної діяльності і її ефективністю; в розробленні моделі інтегрованої взаємодії сенсорних (зокрема нюхових) відчуттів і сприйнять та когнітивних процесів у навчальній діяльності; у виявленні впливу ароматизації на ефективність пізнавальної діяльності, а також на зміни психоемоційного стану дитини; у з¢ясуванні функціонального значення сенсорних процесів у творчій діяльності під час навчання.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено систему практикумів, як організаційну форму забезпечення ефективного впливу аромокомплексів на сенсорно-когнітивну діяльність і психоемоційний стан учнів; визначено критерії добору та застосування аромокомплексів для дітей різних психоемоційних типів та індивідуального реагування; опрацьовано комплекс науково-методичних матеріалів щодо використання аромокомплексів у шкільній практиці.
Матеріали дослідження можуть бути використані в роботі психолога навчальних закладів, дитячих установ різних типів, в системі післядипломної освіти педагогічних кадрів, у будинках відпочинку та санаторіях.
Результати дослідження впроваджено в школі № 295 (довідка №18 від 05.05.03), в гімназіях №198 (довідка № 137 від 02.03.02) та «Діалог» (довідка № 72 від 5.05.03).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується дотриманістю вимог до здійснення експериментального дослідження, застосуванням сучасних теоретичних положень та інноваційних підходів, зіставленням одержаних результатів із вихідними положеннями роботи, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези.
На захист виносяться:
1. Положення про позитивний вплив системи сенсорної (на базі аромакомпоненту) стимуляції пізнавальної діяльності на її ефективність.
2. Системна модель інтегрованої взаємодії сенсорних чинників (нюхових відчуттів) та когнітивних процесів у пізнавальній діяльності.
3. Критерії визначення впливу аромокомплексів на дітей з різними типами індивідуального реагування.
4. Система практикумів як організаційна форма забезпечення ефективного впливу аромокомплексів на навчальну діяльність і психоемоційний стан (психічну діяльність) учнів.
5. Модель і технологія дослідження й розвитку творчості учнів в умовах «об'ємної» сенсорно-когнітивної організації навчального процесу.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися і одержали схвалення на конференціях: для директорів шкіл Харківського району (Київ, 1998р.); «Іноваційні методи навчання» (Київ,1998 р.); науково-методичних семінарах для психологів Дніпровського та Дарницького районів (Київ, 2000р.); «Освіта як фактор національної безпеки України» (Київ, 2002р.); «VІ Костюківські читання: Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку» (Київ, 2003); Міжнародна наукова конференція з прикладної лінгвістики «Творчий потенціал та дидактичний плюралізм сучасних навчальних технологій» (Львів, 2003); «Формула успіху гімнізії Діалог”: реалії та перспективи» (Київ, 2003); Міжнародна науково-теоретична конференція «Україна - країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій» (Київ, 2003); Науково-практичні конференції Організаційно-педагогічні та соціально психологічні умови формування творчої особистості гімназиста, розвиток його здібностей, обдаровань” та «Актуальні проблеми морального виховання особистості в сім'ї та школі» (Київ,2003); Шоста міжнародна конференція молодих науковців «Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження «Київ, 2003», «Інноваційні форми організації соціально-психологічної служби у професійних навчальних закладах: регіональна конференція практичних психологів» (Київ, 2003), а також обговорювалися на засіданнях лабораторії психології творчості Інституту психології ім.Г.С.Костюка.
Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено у 10 публікаціях, з них 4 у фахових виданнях
Стру­к­ту­ра ди­сер­та­цій­но­го до­слі­джен­ня. Ди­сер­та­цій­на ро­бо­та скла­да­є­ть­ся із всту­пу, трьох роз­ді­лів, за­галь­них ви­снов­ків, спи­с­ку ви­ко­ри­с­та­них дже­рел (296 най­ме­ну­вань, із них 59 іно­зе­м­ною мо­вою), до­да­т­ків на 42 сто­рін­ках. Ро­бо­та мі­с­тить 43 таб­ли­ці, 2 схе­ми, 9 ді­а­г­рам, зраз­ки ви­ко­на­них уч­ня­ми за­вдань. Дисерта­ція ви­кла­де­на на 236 сто­рін­ках, ос­но­в­ний текст ро­бо­ти за­ймає 157 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене науково-психологічне дослідження дозволило сформулювати такі загальні висновки:
1. Те­о­ре­ти­ч­ною пе­ре­ду­мо­вою для на­шо­го до­слі­джен­ня бу­ли досягнення сучас­ної когнітив­ної пси­хо­ло­гії, а са­ме пи­тан­ня про спро­мо­ж­ність люд­сь­кої пси­хі­ки до швид­ких рі­шень, що грун­ту­є­ть­ся на за­ко­но­мі­р­но­с­тях сен­со­р­но­го збе­ре­жен­ня. Сен­со­р­не збе­ре­жен­ня дає лю­ди­ні мо­ж­ли­вість для вияв­лен­ня най­ва­ж­ли­віших ознак одер­жа­ної ін­фор­ма­ції і на­сту­п­но­го її опрацюван­ня [ М.Айзенк, Е Борінг, Дж.Еванг, Р.Солсо, Р.Спірнберг]. У межах когнітивної психології відчуття і сприймання розглядаються як джерела знань людини про навколишній світ, процес відображення людиною об'єктів і явищ дійсності, як перетворення зовнішніх вражень у внутрішні образи. Сен­со­р­ні про­це­си за­без­пе­чу­ють орі­є­н­ту­ван­ня людини в кон­к­ре­т­ній си­ту­а­ції, здій­с­ню­ють та­ку об­роб­ку ін­фор­ма­ції від ор­га­нів чут­тя, яка ве­де до по­бу­до­ви об­ра­зу, аде­к­ва­т­но­го як пре­д­ме­то­ві, так і за­вдан­ням ді­я­ль­но­с­ті.
2. Серед системи різної модальності відчуттів і сприймань нюхові найменш вивчені, хоча на даний час їх практичне застосування набуває значної ваги: парфумерна індустрія, побутова хімія, насичення ринку різними препаратами для приміщення, в якому перебуває людина, - все це вимагає знання впливу нюхових подразників на нервову систему. Нюхові подразники відіграють значну роль у комунікації, сексуальних стосунках, «приємні» і «неприємні» запахи орієнтують людину у відповідній ситуації, найтісніше пов'язані з емоціями огиди або задоволення. Певні сполучення різних ефірних олій мають значний лікувальний ефект і застосовується в медичній практиці з метою профілактики та лікування цілого ряду захворювань. Але ще досі зовсім не вивчене питання щодо впливу запахів взагалі на психічну діяльність людини, особливо на дітей.
Під стимулюючим впливом ароматів, які викликають емоційне збудження, дитина може виконувати роботу, неможливу для неї у звичайному стані. Ергогенний (той, що впливає на працездатність) вплив, пов'язаний з адаптаційними можливостями організму, мобілізує функціональні властивості дитини, поліпшує роботу окремого органу або організму в цілому. Ві­до­мі ін­ди­ві­ду­аль­ні ем­пі­рі­ч­но пі­ді­б­ра­ні за­со­би ак­ти­ві­за­ції твор­чо­с­ті ви­да­т­них лю­дей за їх біо­гра­фі­ч­ни­ми да­ни­ми (на­при­к­лад, за­три­м­ки ди­хан­ня Ері­зі­ма­ха, мі­д­ні сан­да­лії Ем­пе­до­к­ла, настроювання ро­зу­му” аро­ма­та­ми в Дре­в­ньо­му Ри­мі, прояснюючий ро­зум” та­бак для нюхання епо­хи Від­ро­джен­ня та ін.). Методи аромавпливу змінюють основні показники інтелектуальних і творчих здібностей (кількісний - багатство ідей, вирішення проблем, швидкість реакцій і т.ін. та якісний - нестереотипність рішення проблеми і відповідей на стимул, оригінальність ідей і т.ін.). Активізуючим фактором, який змінює кількісні показники творчості, є неспецифічна сенсорна інформація від органів відчуттів, що підвищує загальний тонус нервової системи. Якісний компонент, можливо, пов'язаний із специфічною інформацією, впливає на асоціативні процеси, плинність мислення, процесів відтворення в пам'яті та ін.
3. Доведено, що стимуляція сенсорних процесів є одним з ефективних засобів сприяння розумовій працездатності, гармонізації емоційного стану, творчій діяльності учнів, оскільки надає їм можливість активно самовиражатися, пізнавати себе, психологічно розвантажувати внутрішню напругу. На самопочуття дітей позитивно впливають приємні емоції, пов'язані з тонким запахом летючих речовин рослин, що наповнюють помешкання пахощами степів, лугів і викликають у дітей «відчуття свіжості, легкості, бадьорості». Застосована композиція ароматів (шавлія, м'ята, лаванда) сприяє зменшенню напруги нервової системи, послабленню і зникненню стану дискомфорту (почуття неусвідомленої тривоги, головні болі, слабкість, втома та ін.), що також сприяє успішності сенсорно-когнітивної діяльності. Обрана композиції впливає на емоційний стан та діяльність школярів, зокрема призводить до переважання нормального та оптимального стану; активізації моторних реакцій; збільшує точність відчуття гармонії; концентрацію і стійкість уваги; сприяє зростанню показників творчості: спричиняє позитивні зміни в оцінках власного психічного стану, інших, оточуючого середовища..
4. Дослідження особливостей сприймання школярами пахощів: опису («колір», «форма», «рух», «вплив», «кількісний склад») виявляє ефективність обраної композиції ароматів. Позитивне сприймання учнями цих ароматів, чутливість нюхового аналізатора (вміння розпізнати кількісний склад композиції ефірних олій) справляє позитивний вплив на їх психофізіологічний стан: виявлено, що пахощі, які позитивніше сприймаються, більше впливають на самопочуття. Так, вдихання повітря, що насичене фітонцидами в правильному співвідношенні, дає змогу знімати стреси, яким піддається організм дитини, особливо у сучасних складних екологічних умовах. Підтримання інтересу дитини до пахощів, гра у нюхові ігри, фантазування допомагає їй легко навчитися орієнтуватися у світі пахощів.
5. Психічний стан визначає своєрідність психічних процесів і відповідно до них є фоном, на якому вони відбуваються. Стабільно відтворюючи не тільки спосіб сприймання, але і характер переживання та спосіб поведінки (дії) в певних ситуаціях, психічний стан по суті образ - продукт психічного відображення і регулюючий засіб здійснення різних видів діяльності в різних умовах. В природніх умовах психічне відображення і образ як його результат являє собою систему різномодальних і психологічно різнорівневих компонентів, у якій взаємодіють тілесні і емоційні відчуття, мисленнєво-понятійне і соціально-особистісне відображення, і навіть духовне. Таким чином, образ змінює стан не тільки об'єктів зовнішньопредметної діяльності, але і внутрішній (ментальний) стан самого суб'єкта. Надаючи можливість суб'єкту свідомо перейти в інший психічний стан, образ тому і стає відображенням і засобом мимовільної та довільної регуляції психічного стану.
6. У роботі викладена загальна технологія формування інтегрованого сенсорного образу, досліджені результати її використання. Результати експерименту підтвердили висунуті гіпотези і дали змогу з¢ясувати, що внаслідок застосування розробленої моделі формування сенсорного образу у дітей активізуються системи різномодальних і психологічно різнорівневих процесів, як то: тілесні і емоційні відчуття, мисленнєво-понятійне, соціально-особистісне і навіть духовне відображення дійсності. Інтегрований образ стає засобом мимовільної та довільної регуляції психічного стану. Стимуляція чуттєвих форм пізнання шляхом організації інтегрованого сприймання (вербального і чуттєвого), що супроводжується використанням різних ігор і спеціалізованих тренінгів символічного мислення і уяви, спричиняє мобілізацію внутрішніх резервів психіки дитини, її потенційних можливостей, сприяє вільному вияву нею своєї індивідуальності («створення» свого образу), налагодженню стосунків з оточуючими, появі бажання досягнути власної внутрішньої рівноваги та заспокоєння.
Ефективність впроваджених занять доведена:
- позитивно-емоційною оцін­кою уч­нів;
- високою якістю змі­с­ту (ці­лі­с­ні­с­ть, сфор­мо­ва­ні­с­ть, оригінальність, гну­ч­кість, символічність, яс­к­ра­ві­с­ть об­ра­зів, ці­ка­вий сю­же­т) і довершенісю фор­маль­ної сто­ро­ни ди­тя­чих малюнків за озна­ка­ми «органічності» (при­ля­ган­ня ма­люн­ку до кра­ю па­пе­ру; спо­собу зо­бра­жен­ня; якістю лі­ній; типу лі­ній; ста­в­лен­ням до за­вдан­ня; ха­ра­к­те­ру за­вдан­ня; від­хи­лен­ням від по­пу­ля­р­но­го ко­льо­ро­во­го рі­шен­ня; ха­ра­к­те­ру ви­ко­ри­с­тан­ня ко­льо­ру, вклю­ча­ю­чи тип, сту­пінь, ін­тен­си­в­ність);
- більш точним і детальним виконанням завдань виникнення інтегрованих образів в разі, коли задіяні різномодальні відчуття;
- кон­стру­к­ти­в­ною ко­му­ні­ка­ти­в­ною вза­є­мо­дією уча­с­ни­ків пра­кти­ку­му;
- вдосконаленням експресивної моторики дітей (поява ці­ка­вих, скла­д­ни­х, ак­ти­в­ни­х, яс­к­ра­ви­х, га­р­мо­ній­ни­х ру­хів);
- про­тя­гом за­нять у біль­шо­с­ті уч­нів після проведення практикуму спостерігались такі прояви:
1) від­но­с­но по­в­на (ро­зу­мо­ва і фі­зи­ч­на) вклю­че­ність у ді­я­ль­ність;
2) по­в­на кон­цен­т­ра­ція ува­ги, ду­мок, по­чут­тів на спра­ві;
3) від­чут­тя досвідченості в ро­бо­ті, чі­т­ке ус­ві­до­м­лен­ня її ці­лей;
4) від­су­т­ність хви­лю­ван­ня, три­во­ги пе­ред мо­ж­ли­ви­ми по­ми­л­ка­ми і не­вда­ча­ми;
5) втра­та зви­ч­но­го по­чут­тя чі­т­ко­го ус­ві­до­м­лен­ня се­бе і сво­го ото­чен­ня, ні­би «розчинення» у сво­їй спра­ві.
· Встановлено, що в умовах інтеграції сенсорних і когнітивних процесів в учнів підвищується об­ра­з­но-­сми­с­ло­ве ро­зу­мін­ня, до­в­го­стро­ко­ве за­па­м'я­товування та від­т­во­рен­ня слів, «органічність» об­ра­з­но­го ві­до­бра­же­н­ня слів.
7. Одержані нами у дослідженні дані свідчать, що використання аромакомпоненту у творчо орієнтованих завданнях дає можливість не лише діагностувати індивідуальний рівень невербальної творчості учні, але й забезпечує розвиток креативності взагалі, спрямовує учнів на пошук нових варіантів, викликає бажання щось створювати самостійно. В умо­вах сен­со­р­ної ак­ти­в­но­с­ті ді­ти зна­ч­но кра­ще ви­ко­ну­ва­ли за­вдан­ня, що під­т­вер­джу­ється­ : більш високим рівнем створених образів за показниками: оригінальність, гармонійність ліній та підбору кольорів, розміщення малюнку, виникненням інтегрованих образів, коли задіяні нюхові, візуальні, кінестетичні, температурні, слухові відчуття, більш детальним виконанням завдань.
· Використання тестових методик, що діагностують творчий потенціал учня, дало можливість встановити, що інтенсивні приємні нюхові відчуття, в цілому активізуючи психіку дитини, впливають і на її творчу діяльність: так, в експериментальних групах під­ви­щи­лись се­ре­д­ні по­ка­з­ни­ки гну­ч­ко­с­ті й ори­гі­наль­но­с­ті об­ра­з­но-­си­м­во­лі­ч­но­го ми­с­лен­ня уч­нів. За­сто­су­ван­ня t-критерію Стью­ден­та підтвердило, що фор­му­ю­чий екс­пе­ри­мент є вда­лим для та­ких по­ка­з­ни­ків ми­с­лен­ня, як його швид­кість, про­ду­к­ти­в­ність, для використання де­ду­к­ції, ко­м­бі­ну­ван­ня, ін­ду­к­ції, розвитку ди­ве­р­ген­т­ного ми­с­лен­ня і збільшенню ди­ве­р­ген­т­ної об­ра­з­но-­си­м­во­лі­ч­ної про­ду­к­ції, зростання сво­бо­да асо­ці­а­цій, ві­зу­аль­ної творчості.
· Дослідження індивідуальних особливостей створення сенсорного образу в разі застосування ароматів свідчить про значне зниження негативних проявів дитини, як тривожність, невпевненість у собі, відчуття незахищеності та агресивність. В ма­люн­ках уч­нів з ви­со­ким рі­в­нем три­во­ж­но­с­ті з’я­ви­ли­ся по­ві­ль­ні, м’я­кі, по­в’я­за­ні між со­бою лі­нії, об­ра­зи;
· Таким чином, з­аст­ос­ува­ння те­хн­ол­огії формування і­нт­е­гр­ов­ан­ого о­бр­азу д­оп­ом­агає учням ро­зш­ир­ити їх м­о­жл­ив­о­сті в тво­рч­ому спри­йма­нні з­о­вн­і­шнь­ого та вн­у­тр­і­шнь­ого св­іту, позитивно впл­ив­ає на у­сп­і­шність у навча­нні, спі­лк­ува­нні, жи­тт­єд­і­ял­ьн­о­сті. На сьогодні навіть очевидні резерви аромавпливу далеко не вичерпані, і подані в дисертаційному дослідженні результати є лише першими кроками в цьому напрямку. Тому одне з головних завдань - привернути увагу до даної проблеми, розробка якої перспективна як щодо одержання нової наукової інформації, так і в плані широкого практичного використання в навчальній, ігровій, корегуючій діяльності. Надальше дослідження проблеми може бути присвячене вивченню особливостей формування сенсорного образу на основі нюхових відчуттів у інших вікових категорій стосовно інших видів діяльності людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акбардия К.К., Мосидзе В.М. К изучению механизмов межполушарной интеграции эмоционально-мотивационных функций.-Изв.АН Груз.ССР.Сер. биологическая, 1975, вып.4. - C. 283-299.
2. Алексеев А.А., Громова Л.А. Психогеометрия для менеджеров.- Л.: Знание, 1991.- 164 с.
3. Аллан Джон. Ланшафт детской души: Пер с англ.- ИП Лотаць”. - СПб-Мн., 1997.- 256 с.
4. Альтман Я.А., Балонов Л.Я., Деглин В.Л. Об игнорировании левой половины пространства в условиях преходящей инактивации правого полушария // Функциональная асимметрия и адаптация человека.- М.,1976.- С.137-138.
5. Ананьев Б.Г. Сенсорно-перцептивные характеристики развития человека // Вопросы психологии. - 1968. -№1.- С.3-11.
6. Ананьев Б.Г. Ассоциация ощущений // Ученые записки философского факультета ЛГУ. - 1955.- вып.№ 203.- С.31-52.
7. Ананьев Б.Г. Пространственной различение.- Л.,1955.- 188 с.
8. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. - М., 1960. - 372 с.
9. Ананьев Б.Г. Теория ощущений. - Л.,1961.- 456 с.
10. Ананьев Б.Г., Дворяшина М.Д., Кудрявцева Н.А. Индивидуальное развитие человека и константность восприятия. - М.:Просвещение,1968.- 335 с.
11. Ананьев Б.Г., Рыбалко Е.Ф. Особенности восприятия пространства детей.- М : Просвещение, 1964. - 304 с.
12. Ананьев Б.Г.О проблемах современного человекознания.-М.:Наука,1977.-380с.
13. Ананьев Б.Г. Теория ощущений. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1955.
14. Атлас під. ред. Поліщука І.А. та ін. К.: Здоров’я, 1979. - С.124.
15. Ароматерапевтичний заспокійливий засіб на основі рослинної сировини: А.с.№97073890.Україна/Лисняк С.;Заявлено7.04.98; Опубл.30.06.98,Бюл.№3.- 4 с.
16. Аршавский В.В., Гольдштейн Н.И. Зависимость выбора цвета и запаха от уровня тревоги // Сенсорные системы.- 1990. - т.4 , вып.4 - С.446.
17. Бардин К.В. Проблемы порогов чувствительности и психофизические методы.- М., 1976.- 396 с.
18. Бауэр Т. Психическое развитие младенца.- М.,1979.- 319 с.
19. Бескин И.А. Психологическое запаздывание восприятия информации как фактор, тормозящий темпы развития цивилизации // Мир психологии.- 1998. - № 4(16).- С. 300-307.
20. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности: очерк 8. Назревшие проблемы регуляции двигательных актов. - М.: Медицина,1960. - С.225-230.
21. Бефани А.А. Влияние некоторых особенностей моторики на процесс восприятия (731.Психоллогия).- Одесса,1969.
22. Битянова М.Р., Давыдова В.В. Условия эффективности тренингого процесса в подростковых группах // Журнал практического психолога. - 1998.- №3.
23. Богданова Т.Г., Корнилова Т.В. Диагностика познавательной сферы ребенка.- К.: КоФр, 1997.
24. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. - Ростов н/Д: Изд-во Рост.ун-та, 1983. - 336 с.
25. Богоявленская Д.Б. О предмете и методе исследования творческих способностей // Психол.журн., 1995. -№ 5.- С.49-58.
26. Бодалев А.А. О направлениях и задачах научной разработки проблемы способностей // Вопр. психол.- 1984. -№ 1.- С.119-124.
27. Бом.Д. Роль инвариантов в восприятии, «Специальная теория относительности».- М. : Мир, 1967.- С.239-265.
28. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональные асимметрии человека.-М.:Медицина, 1981.- 288 с.
29. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Проблема функциональной асимметрии головного мозга // Вопр.философии. -1977.- №2. - с. 135-150.
30. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональная асимметрия мозга и индивидуальное пространство и время человека // Вопр.философии, 1978. - № 3.- С.137,146.
31. Брунер Д.С. Психология познания. За пределами непосредственной информации. -М.,1977.- - С.13-130, 211-241.
32. Брюно Ж. и др. Одаренные дети: психолого-педагогические исследования и практика // Психол.журн., 1995. - № 4.- С.73-78.
33. Бурлачук Л.Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К.: Наук. думка.
34. Бурлачук Л.Ф.Введение в проективную психологию.-К.:Ника-Центр,1997.-128 с.
35. Ваниорек Л., Ваниорек А. Ароматерапия . Цветочные настои доктора Бака: Пер. с нем. - М.: АТ Интерэкспорт”, 1995. - 367 с.
36. Ведин Ю.П. Роль ощущений и восприятий в процессе познания.- Рига: Латв.госуд.университет, 1964.- 160 с.
37. Веккер Л.М.Психические процессы:В3т.-Л.,1974.-Т.1.-С.67-124,142-175,196-78.
38. Величковский Б.М. Зрительная память и модели переработки информации человеком. - Вопросы психологии, 1977.- № 6. - С.49-61.
39. Величковский Б.М. Микрогенетический аспект изучения восприятия // Психологические исследования. - М., 1976. - Вып.6.- С.44-47.
40. Величковский Б.М.Современная когнитивная психология.-М.:МГУ,1982.-336с.
41. Величковский Б.М., Зинченко В.П., Лурия А.Р. Психология восприятия.- М.,1973.- 246 с.; С.5-10, 11-39, 40-58, 222-233.
42. Величковский Б.М., Зинченко В.П. Методологические проблемы современной когнитивной психологии // Вопросы философии.-1979.- №7.- С.67-79.
43. Венгер Л.А. Восприятие и обучение. - М.,1969.- 241 с.
44. Вивчення особистості підлітка / за ред. М.Т.Дригус. - К.: Інститут психології АПН України, 1994. - 128 с.
45. Влияние фитонцидов на динамику мозгового кровообращения у диспетчеров в условиях производственного труда / Я.С. Лещинская, Н.М.Макарчук, А.Ф. Лебеда, В.В.Кривенко, А.К.Сгибнев, Т.С.Багацкая // Космическая биология и авиокосмическая медицина.- М.: Медицина, 1983. - № 2. - С.80-83.
46. Восприятие и деятельность.- М.,1976.- С.3-15
47. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6т.- М.,1982.-Т.2. - С.363-381.
48. Выготский Л.С. Орудие и знак в развитии ребенка.- М.: Педагогика,1986.-т.6.
49. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.:Искусство,1987.
50. (Gazzaniga M.) Гацанига М. Расщепленный человеческий мозг // Восприятие. Механизмы и модели.- М., 1974. - С.47-57.
51. Гаджиев И. М.оглы. Современная психология творчества в ускорении НТП. Автореф.дисд-ра. психол. наук.- М.,1989. - 42 с.
52. Гайдук В.В, Крамар Э.Д. О чрезвычайно важных аспектах ароматерапии // Фітотерапія в Україні. -1999. - №1-2. - С.48-50.
53. Гайдук В.В, Крамар Э.Д. Эта таинственная сила запаха // Фітотерапія в Україні. - 1998.- № 4 - С.41-43.
54. Гамаюнов С.Ф. К вопросу о физиологии обоняния.- Саратов,1928.
55. Ганжа Б.Л. Вплив ефірної олії ялиці білої на психофізіологічний стан людини // Експериментальна та клінічна фізіологія. Збірник наукових праць, присвячений 100-річниці кафедри фізіології. - Львів, 1995. - 155 с.
56. Гегель Г. Энциклопедия философских наук // Философия природы: в 3т.-М.,1975- т.2. - С.507.
57. Гейхман Л.З. Аэрофитотерапия. - К.: Здоров'я.- 1986.- 128 с.
58. Гельмгольц Г. О восприятии вообще // В сб.6. Хрестоматия по ощущению и восприятию.- М.,1975. - С.61-86.
59. Генезис сенсорных способностей / Под ред. Венера Л.А. -М.:Педагогика,1976.-256с.
60. Гингер С., Гингер А. Гештальт-терапия контакта: Пер. с фр. - СПб.: Специальная литература, 1999. - 287 с.
61. Гиппенрейтер Ю.Б. Анализ системного строения восприятия : Сообщение 1. // Доклады АПН РСФСР, 1957. -№2. - С.113-118.
62. Гоббс, Левиафан. О последовательности или связи представлений. - М., Соцэкгиз, 1936.
63. Гордон В.М. Образное мышление. - М.: Тривола, 1996.
64. Грановская Р.М. Восприятие и модели памяти.- Л.,1974. - 361 с.
65. Грегори Р. Разумный глаз.- М.,1972.
66. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. - М.: Политиздат,1987. -286 с.
67. Гримак Л.П. Пространственное сотавляющее здоровья // Прикладная психология и психоанализ. - 1999. - №1. - С.41-45.
68. Гурова Е.В. Некоторые особенности асимметрий анализаторных систем головного мозга человека // Функциональная асимметрия и адаптация человека.-М.,1976.- С.50-53.
69. Гурова Л.Л. Когнитивно-личностные характеристики творческого мышления в структуре общей одаренности // Вопр.психол.-1991.-№6.-С.14-20.
70. Данина Т.А, Крикорова С.А. Современные представления о фитотерапии // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры - 1999.- № 2.- С.47-53.
71. Деглин В.Л., Николаенко Н.Н. О роли доминантного полушария в регуляции эмоциональных состояний // Физиол.человека. - 1975.- № 3.- С.418-426.
72. Диагностика познавательных способностей // Межвузовский сб. научн. трудов. - Ярославль: ЯГПИ им.Ушинского,1986. - С. 152,157 .
73. Дмітрук В.І. Використання ароматерпії для поліпшення мікробіоценозу в шкільних колективах // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1999.-№4.-С.177-178.
74. Доброхотова Т.А., Федорук А.Г., Брагина Н.Н. Функциональные асимметрии в деятельности человека. Взаимоотношение полушарий мозга.-Тбилиси,1982.-122 с.
75. Додонов Б.И. Эмоция как ценность - М: Политиздат, 1978. - 272 с.
76. Дорфман Л.Я. Стили активности методологические и теоретические предпосылки интегрального подхода // Стиль человека: психологический анализ / Под. ред. А.В. Либина. - М.: Смысл, 1998.- С.34-51.
77. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - СПб.: Питер Ком, 1999.-368 с.
78. Дудченко Л.Г, Потебня Г.П., Кривенко Н.А. Ароматерапия и аромамассаж - К.: Дом «Максимум», 1999.- С.306-325.
79. Жизнь как творчество (социально-психологический анализ) / Отв.ред. Л.В.Сохань, В.А.Тихонович. - К.: Наукова думка,1985. -304 с.
80. Жуганов А.В.Творческая активность личности. - Л., 1991. 142 с.
81. Забродин Ю.М.,Лебедев А.Н.Психофизиология и психофизика.-М.,1977.-288с.
82. Забродин Ю.М. Введение в общую теорию сенсорной чувствительности // Психофизические исследования.- М., 1977.- С.31-125.
83. Забродин Ю.М. Процессы принятия решения на сенсорно-перцептивном уровне // Проблемы принятия решения. - М.,1976.- С. 33-55.
84. Залманов А.С. Тайная мудрість людського організму: Глибинна медицина, Изд.2-е : Пер.с фр. - спб: Наука, 1991. - С.49-53,258-262.
85. Запорожец А.В. и др. Восприятие и действие.- М.,1967.- 371 с.
86. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2т.- М.,1986.-Т.1.- С.112-153
87. Запорожец А.В. Развитие восприятия и деятельность // Вопросы психологии, 1967.- № 1.- С.11-16.
88. Запорожец А.В., Венгер Л.А., Зинченко В.П., Рузская А.Г. Восприятие и действие.- М., 1967.- 323 с.
89. Запорожец А.В. Развитие восприятия и деятельность // 30 симпозиум ХУІІІ Междунар. психол. конгресса «Восприятие и действие.- М.,1966.- С.35-44.