ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОХОЛДИНГІВ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Данкевич Андрій Євгенович

УДК 334.758.4:338.432:330.131.5

ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ
АГРОХОЛДИНГІВ

Спеціальність 08.00.04 – “eкономіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
доктор економічних наук,
професор, заслужений
діяч науки і техніки України
Федоров Микола Миколайович

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО–МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУ-ВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ СТРУКТУР У АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ 14
1.1. Сутність інтеграційних процесів у сільському господар-стві та історичні етапи їх розвитку 14
1.2. Методологічні підходи до класифікації інтегрованих структур 33
1.3. Методологічні основи формування і функціонування
агрохолдингів 47
1.4. Інституційні ефекти розвитку агрохолдингів 64
1.5. Роль агрохолдингів у підвищенні ефективності
сільськогосподарського виробництва 70
Висновки до розділу 1 79
РОЗДІЛ 2 ФОРМУВАННЯ
І ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОХОЛДИНГІВ 82
2.1. Передумови та механізми формування агрохолдингів 82
2.2. Організаційно-економічна модель побудови
агрохолдингів 103
2.3. Формування землекористувань агрохолдингів 124
2.4 Особливості розвитку агропромислової інтеграції на сучасному етапі 143
Висновки до розділу 2 157
РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИМИ ЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В АГРОХОЛДИН-ГАХ 161
3.1. Організаційно-економічні засади управління виробничо-господарською діяльністю агрохолдингів 161
3.2. Методологічні основи розвитку бюджетування в агрохолдингах 174
3.3. Організація нормування та мотивація праці
в агрохолдингах 185
3.4. Організації роботи з персоналом та напрями її удоскона-лення 196
Висновки до розділу 3 224
РОЗДІЛ 4 ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ У АГРОХОЛДИНГАХ 227
4.1. Забезпечення сільськогосподарського виробництва
матеріально-технічними ресурсами 227
4.2. Ефективність використання виробничих ресурсів в умо-вах корпоратизації 242
4.3. Ефективність господарської діяльності аграрних
формувань 259
4.4. Удосконалення земельних відносин в
агроформуваннях 296
Висновки до розділу 4 313
РОЗДІЛ 5 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ 317
5.1. Значення агрохолдингів у соціально-економічному
розвитку села 317
5.2. Стан соціальної сфери та механізми
впливу агрохолдингів на її розвиток 328
5.3. Шляхи інституційних змін у
соціально-економічній політиці 351
5.4. Організаційно-економічні аспекти підвищення ефективності господарської діяльності агрохолдингів 369
Висновки до розділу 5 379
ВИСНОВКИ 382
ДОДАТКИ 388
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 415

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток конкурентоспроможного агропромисло-вого виробництва в умовах ринкових відносин потребує принципово нових підходів до організації його ведення, спрямованих на підвищення ефективності до європейського рівня. В першу чергу це пов’язано з необхідністю запровадження механізмів ресурсного, технологічного та організаційного його оновлення, залучення інвестицій, захисту інтересів вітчизняних товаровироб-ників, врегулювання міжгалузевих диспропорцій, усунення посередницького впливу, побудовою замкнутого циклу виробництва, переробки та реалізації продукції, виходу на зовнішні ринки продукції і капіталів, впровадження інновацій та розбудови інфраструктури. Цим на даному етапі і зумовлений активний розвиток агрохолдингів.
Сучасний стан розвитку економіки агропромислового комплексу ста-вить перед агрохолдингами особливі завдання. Поряд з відновленням ресурсного потенціалу, забезпеченням скоординованої діяльності їх структурних підрозділів, освоєнням інвестицій, впровадженням інновацій необхідно зосередити увагу на формуванні взаємовигідних відносин між суб’єктами інтеграційних процесів, уникненні соціальної напруги та встановленні партнерських відносин між агрохолдингами та територіями, в межах яких вони ведуть діяльність.
Cтворення агрохолдингів є моделлю розвитку аграрного сектору економіки, яка забезпечує розширене відтворення шляхом залучення інвестицій, впровадження інновацій, формування конкурентоздатного агропромислового комплексу, який характеризується такими критеріями: випуск якісної продукції, здатної задовольнити продовольчу безпеку та реалізувати експортний потенціал країни; запровадження науково-технічних досягнень та ефективного використання ресурсного потенціалу; розвиток інфраструктури аграрного ринку; раціональне використання земель; впровадження енергозберігаючих технологій; досягнення ефективного функціонування бізнесу та підвищення соціальних стандартів життя працюючих, благоустрій сільських територій та реалізація соці-альних програм.
Розвиток економіки сільського господарства має бути тісно пов'яза-ний з розвитком сільських територій. У зв’язку з цим виникає необхідність поглибленого вивчення інституціонального забезпечення розвитку даних процесів і перспектив їх впливу на економіку аграрного сектору та соціальний розвиток сільських територій.
Теоретико-методологічні аспекти розвитку інтеграційних процесів висвітлені в працях: І. Ансоффа, М. Бенуа, М. Бредлі, П. Куломба, К. Маркса та ін. Значний внесок у вивчення даного питання зробили В.Г. Андрійчук, В.І. Бойко, П.І. Гайдуцький, С. М. Кваша, П.К. Канінський, М.Ю. Коденська, І.Г Кириленко, М.Ф. Кропивко, І.І. Лукінов, Ю.О. Лупенко, М.Й. Малік, П.М. Макаренко, В.Я. Месель-Веселяк, Ю.О. Нестерчук, П.Т. Саблук, О.Г. Шпикуляк, М.М. Федоров та ін. Значний внесок у розвиток економічних відносин на внутрішньогосподарському рівні належить таким вітчизняним вченим, як М.В. Гладій, О.В. Крисальний, М.І. Пугачов, Г.М. Підлісецький, В.П. Ситник, А.М. Стельмащук, С.О. Юшин та ін. Теоретичні та практичні основи управління виробництвом знайшли відображення у працях зарубіжних вчених і практиків з менеджменту: Д. Мак-Грегора, Ф. Тейлора, А. Файоля та ін. Соціально-економічні проблеми розвитку та адаптації інтеграційних процесів, пов’язані з соціально-трудовими відносинами, врегулюванням земельних відносин висвітлені в працях С.І. Бандури, А.Л. Баланди, О.А. Бугуцького, В.М. Гейця , І.К. Бистрякова, В.С. Дієсперова, Е.М. Лібанової, О.М. Онищенка, Н.С. Палія, І.В. Прокопи, В.М. Петюха, В.В. Юрчишина.
Накопичений певний теоретичний і методичний матеріал у сфері роз-витку інтеграційних процесів може слугувати базою для проведення дослі-джень у цьому напрямі. Проте недостатнє обгрунтування теоретико-методологічних засад формування агрохолдингів, незадовільний стан розвитку аграрного сектору економіки, необхідність впровадження ефективних форм організації виробництва вимагають поглибленого вивчення інституціональних основ методологічного і методичного забезпе-чення становлення та розвитку агрохолдингів і розробки механізмів ефективної їх діяльності. Велика значимість для національної економіки проблем формування розвитку агрохолдингів і недостатня їх вивченість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, мету, завдання та структурну побудову роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до програм і планів фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» як складова частина теми: “Опрацювати науково-методичні засади забезпечення розширеного відтворення сільськогосподарського виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер державної реєстрації 0110U002927), в межах якої здобувачем опрацьовано концепцію формування та теоретико-методологічні засади формування і функціонування агрохолдингів та їх вплив на розвиток соціально-економічних процесів, визначено проблемні питання створення та функціонування агрохолдингів, зокрема забезпечення скоординованої діяльності структурних підрозділів, фо-рмування взаємовигідних відносин між суб’єктами інтеграційних процесів та відповідної нормативно-правової бази.
Теоретичні та практичні засади підвищення ефективності земельних ресурсів досліджувались в контексті теми: “Розробити науково-методологічні засади розвитку земельних відносин та підвищення ефектив-ності використання сільськогосподарських земель у ринкових умовах господарювання ” (номер державної реєстрації 0106U006644) та “Розробити теоретичні і методологічні засади ринкової трансформації земельних відносин та ефективність використання земель сільськогосподарського призначення” (номер державної реєстрації 0111U001304), в межах якої здобувачем обґрунтовано методологічні підходи до класифікації інтегрованих структур, висвітлено роль агрохолдингів у підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва, визначено основні мотиви їх створення, розкрито особливості розвитку агропромислової інтеграції на сучасному етапі, сутність інтеграційних процесів у сільському господарстві та історичні етапи їх розвитку.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад формування агрохолдингів і розробка практичних рекомендацій щодо ефективного їх функціонування через призму організаційних, економічних та соціальних чинників розвитку агропромислового виробництва.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких завдань:
- поглибити теоретичні основи розвитку інтеграційних процесів у сільському господарстві;
- обґрунтувати теоретико-методологічні та організаційно-економічні засади формування та розвитку агрохолдингів;
- виявити передумови формування та закономірності створення й розвитку агрохолдингів;
- оцінити масштабність та ефективність роботи агрохолдингів;
- визначити стратегічні вектори підвищення ефективності викорис-тання земель в умовах інтегрованого виробництва;
- розробити методологічні основи розвитку бюджетування і методичні підходи до управління виробничо-господарською діяльністю агрохолдингів;
- розкрити специфіку механізмів побудови системи бюджетування в агрохолдингах;
- узагальнити сучасні теоретичні аспекти організації роботи з управління персоналом в агрохолдингах та розробити пропозиції щодо їх удосконалення;
- визначити соціально-економічні проблеми розвитку сільських територій та соціально-психологічні аспекти сприйняття агрохолдингів.
Об’єктом дослідження є процеси формування та функціонування аг-рохолдингів в аграрному секторі економіки.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і методологічних основ формування і функціонування агрохолдингів, організаційно-економічних відносин і явищ, практичних питань інтеграційних процесів.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ і положення економічної теорії з розглядом проблем в історико-економічному аспекті. У процесі дослідження використовувались такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану розвитку агрохолдингів, процесів перетворення власності), монографічний (здійснення моніторингу господарської діяльності агрохолдингів), соціологічний (анкетування серед працівників і спеціалістів інтегрованих структур), індексний метод – для рейтингової оцінки ефективності агрохолдингів; розрахунково-конструктивний та порівняння (порівняння діяльності агрохолдингів), кореляційно-регресійний (встановлення впливу окремих чинників на підвищення ефективності використання виробничих ресурсів, формування земельних масивів, для визначення впливу факторів на результативну ознаку), інші загальноприйняті статистичні методи.
Основними джерелами інформації були відповідні нормативно-правові документи, офіційні матеріали Державної служби статистики України, Державного агентства земельних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, дані річних звітів сільськогосподарських підприємств, вибіркових монографічних обстежень сільськогосподарських підприємств, спеціальні літературні джерела тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних та організаційно-економічних засад формування та розвитку агрохолдингів у аграрному секторі економіки. Основними положеннями, що становлять наукову новизну, є:
вперше:
- узагальнено та систематизовано розвиток інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві, що забезпечить імплементацію передового досвіду роботи агрохолдингів у практику підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, запровадження сучасних технологій і механізмів залучення інвестицій, організації внутрішньогосподарських зв’язків, побудови системи бюджетування, мотивації та менеджменту виробничих процесів у рослинництві та тваринництві;
- обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування агрохолдингів, організаційний, економічний, структурний і правовий етапи їх створення, варіанти оптимізації агропромислового ланцюга, що дозволить розвивати агропромислове виробництво на новій ресурсній, технологічній та організаційній основі;
- опрацьовано методологічні основи розвитку бюджетування і методичні підходи до управління виробничо-господарською діяльністю в агрохолдингах, що дасть можливість в умовах інтегрованого виробництва удосконалити внутрішньогосподарські відносини на основі чіткого контролю прибутків і витрат всього виробничо-фінансового процесу;
- розроблено та впроваджено системні механізми організації бюджетування, нормування та планування виробничих процесів у структурних підрозділах агрохолдингів та їх централізації на рівні управлінської компанії, що забезпечить: комплексне вирішення задач консолідації великих масивів різнопланової інформації; ефективний контроль за використанням матеріально-технічних та фінансових ресурсів; формування ефективного менеджменту виробничих процесів на всіх рівнях управління виробництвом; моделювання можливих варіантів розвитку бізнесу та розробки на цій основі стратегії і тактики дій;
- обґрунтовано участь агрохолдингів у розвитку сільських територій, спрямовану на підвищення соціальних стандартів життя селян, відновлення інфраструктури та поліпшення благоустрою сіл, що забезпечить нормалізацію виробничих і соціальних відносин між агро-холдингами та територіями, в межах яких вони ведуть діяльність, і сприятиме підвищенню мотивації та престижності праці в агропромисловому секторі економіки;
удосконалено:
- зміст поняття "агрохолдинг“, що полягає у володінні материнською компанією активами інших компаній та управлінні ними з урахуванням усього циклу виробництва, переробки і реалізації продукції, що характеризується цілеспрямованим відтворенням галузі на новій технологічній, організаційній і економічній основі;
- організаційний механізм формування взаємовигідних відносин між суб’єктами інтеграційних процесів шляхом створення в агрохолдингу такої структури, як соціологічна лабораторія, що відповідатиме за реалізацію внутрішніх і зовнішніх соціальних проектів і дозволить зняти напругу при вирішенні соціальних питань між керівництвом компанії та населенням сільських територій;
дістали подальший розвиток:
- напрями підвищення ефективності використання земель в умовах інтегрованого виробництва через запровадження технологій точного землеробства, синергетики економічних процесів, замкнутого циклу виробництва; механізмів залучення інвестицій шляхом застави прав на землю;
- обґрунтування економічних переваг розвитку інтеграційних структур, що базується на синергетиці взаємовідносин між різними сферами економіки з метою забезпечення розширеного відтворення в агропромисловому виробництві на новій ресурсній, технологічній та організаційній основі;
- напрями організації підготовки персоналу та його мотивації в умовах інтегрованого виробництва з метою підвищення продуктивності праці через реалізацію програм, спрямованих на розвиток корпоративної солідарності співробітників та підвищення рівня їх соціальної захищеності.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, мають важливе практичне значення для удосконалення інтеграційних процесів у агропромисловому виробництві. Запропоновані дисертантом рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу та його ресурсного забезпечення в питаннях технічного оновлення та модернізації виробництва, створення сприятливого інвестиційного клімату, формування ефективного менеджменту виробничих процесів і впровадження інновацій, збалансування внутрішньогосподарських взаємовідносин між суб'єктами інтеграційних процесів та моделювання можливих варіантів розвитку бізнесу і розробки на цій основі стратегії і тактики дій, які знайшли практичне застосування при удосконаленні корпоративних відносин у структурних підрозділах агрохолдингів (довідка Міністерства аграрної політики та продовольства України № 37-11-1/58 від 19.01.2012 р., довідка Головного управління сільського господарства та продовольства Житомирської обласної державної адміністрації №3098/8 від 31.10.2011р.).
Розглянуто і прийнято до впровадження пропозиції щодо: напрямів аграрної політики стосовно подальшого розвитку інтеграційних процесів у питаннях організації побудови внутрішньогосподарських відносин; методів вибору моделей інтеграції, напрямів реалізації соціально-екомічних програм та комплексу заходів, спрямованих на розвиток територій, в межах яких агрохолдинги ведуть виробництво; налагодження громадського контролю за ефективним використанням земель (довідка Головного управління сільського господарства та продовольства Любарської районної державної адміністрації №487/1 від 20.09.2011р.).
Методичні підходи щодо принципів побудови внутрішньогосподарських зв’язків у частині: управління, нормування, планування, розвитку системи оплати праці та бюджетування виробничих процесів, розроблені в дисертації, пройшли апробацію у реальних умовах господарювання, в тому числі у процесі створення і діяльності ТОВ СП «Нібулон», ТОВ “А.Т.К.” (довідка № 327 від 29.09.2011 р. та довідка № 459 від 25.08.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані ідеї, положення та висновки, що є результатом особистої роботи автора і становлять його індивідуальний внесок.
Апробація результатів дисертації. У процесі виконання дисертацій-ного дослідження проводилась апробація проміжних і кінцевих результатів роботи шляхом їх оприлюднення на міжнародних, всеукраїнських, зарубіжних науково-практичних конференціях, а саме: четвертій науково-практичній конференції молодих вчених “Формування стратегії розвитку регіонального АПК” (м. Житомир, 2008 р.); Одинадцятих річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (м. Київ, 2009 р.); регіональних річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників “Трансформація земельних відносин до ринкових умов ” (м. Житомир, 2009 р.); Дванадцятих річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників “Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві” (м. Київ, 2010 р.); другій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Продуктивні сили та продовольча безпека країни ” (м. Київ, 2010 р.); восьмій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Актуальні проблеми фінансової системи України” (м. Черкаси, 2011 р.); сьомій науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Наука. Молодь. Екологія-2011” (м. Житомир, 2011 р.); сьомій міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених “Формування стратегії розвитку аграрного сектору регіону ” (м. Житомир, 2011р.); міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційно-аналітичне забезпечення зрівноваженого розвитку сільського господарства і села” (м. Львів, 2011 р.); третій міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингове забезпечення продовольчого ринку України” (м. Полтава, 2011 р.); одинадцятій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична оцінка соціально-економічного розвитку ” (м. Хмельницький, 2011 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Економіка: сучасний стан та пріоритети розвитку” (м. Сімферополь, 2011 р.); международной научно-практической конференции “Актуальные проблемы развития ре-гиональных АПК” (м. Луцьк, 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Роль науки у підвищенні технологічного рівня і ефективності АПК України” (м. Тернопіль, 2011 р.); першій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Менеджмент 21 сторіччя: фінансові, економічні та інноваційні аспекти ” (м. Київ, 2011 р.); п’ятій міжнародній науково-практичній конференції “Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин ” (м. Умань, 2011 р.); третій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Формування економічних умов розвитку сільських територій ” (м. Київ, 2011 р.); п’ятій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва ” (м. Яремне, 2011 р.); Тринадцятих річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників “Інституціональні засади трансформацій в аграрній сфері” (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 49 наукових праць загальним обсягом 39,28 у.д.а., в тому числі – 4 монографії, одна з яких одноосібна, 24 статті у наукових фахових виданнях; 18 тез виступів на науково-практичних конференціях, 3 публікації в інших виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Список використаної літератури налічує 370 найменування на 36 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 451 сторінок, обсяг основної частини – 387 сторінок. Дисертація містить 48 таблиць на 15 сторінках, 46 рисунків на 18 сторінках, 7 додатків на 26 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВОК
Дисертаційне дослідження, проведене на основі аналізу й оцінки досвіду формування агрохолдингів в умовах ринкової економіки України, узагальнення напрацювань вчених економістів-аграрників, зарубіжного досвіду функціонування агрохолдингів, дозволило обґрунтувати висновки та рекомендації щодо їх створення й ефективного розвитку через призму організаційних, економічних та соціальних чинників.
1. Ріст агропромислового виробництва на даному етапі не відповідає сучасним вимогам ринкової економіки та потребує принципово нових підходів до його організації та ресурсного забезпечення, зокрема, технічного оновлення та модернізації виробництва, створення сприят-ливого інвестиційного клімату, формування ефективного менеджменту виробничих процесів і впровадження інновацій, як це відбувається в агрохолдингах.
Агрохолодинги являють собою з юридичної точки зору об’єднання капіталів підприємств під контролем управлінської компанії. Ініціаторами створення агрохолдингів виступають переважно переробні підприємства та транснаціональні компанії. Дослідження показують, що основними мотивами їх створення є: посилення конкурентоспроможності шляхом побудови замкнутого циклу виробництва та врегулювання міжгалузевих відносин, диверсифікація фінансових ризиків і можливість легалізувати капітали, створити бренд, забезпечити сировинну зону для власних переробних потужностей.
2. Агрохолдинги охоплюють, як правило, весь цикл виробництва, переробки і реалізації продукції і забезпечують цілеспрямоване відтворення галузі на новій технологічній, організаційній та економічній основі. В результаті досліджень виділено організаційний, економічний, структурний і правовий етапи створення агрохолдингів, побудовано загальну схему та організаційну модель агропромислового об'єднання, в якій система управління складається із двох центрів контролю – фінансового та виробничого. Проведено порівняльний аналіз інтеграції сфер господарської діяльності залежно від форми об'єднання компаній. Обґрунтовано ключові варіанти організації агропромислового ланцюга інтегрованої структури та можливість його оптимізації шляхом об’єднання підприємств у територіально-виробничий кластер. Акумулювання фінансових, матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів забезпечує сприятливі умови для реалізації інвестиційних проектів, поліпшення взаємозв’язків між учасниками інтеграційного процесу та їх заінтересова-ність у результатах господарювання та максимізації прибутку.
3. Одним із факторів, що зумовлюють успіх розвитку агрохолдингів, є налагодження ефективного менеджменту виробничих процесів, складовими якого виступають: підготовка та підвищення кваліфікації персоналу, управління ринковими ризиками, оптимізація фінансово-інвестиційної діяльності з урахуванням єдиної місії компанії і завдань на довгострокову перспективу, контроль за раціональним управлінням бізнес-процесами, ефективне використання нової техніки і сучасних технологій та систем управління виробництвом у поєднанні із сучасними методами роботи з персоналом.
4. Важливою умовою в управлінні виробничо-господарською діяльністю агрохолдингів є мотивація праці. До основних вимог, на яких вона має ґрунтуватися, віднесено: надання однакових можливостей щодо посадового просування за критерієм результативності праці, створення належних умов для захисту здоров’я, безпеки праці, добробуту всіх працівників, підтримання в колективі атмосфери довіри та ін. Функціональна структура управління персоналом в агрохолдингах передбачає організацію документообороту, менеджмент персоналу проектів, підготовка кадрів, навчання й реалізацію соціальних програм, принципові вимоги до керівників і спеціалістів усіх рівнів, що зумовлені необхідністю посилення організаційної роботи з персоналом.
5. Ефективність управління бізнес-процесами в агрохолдингах забезпечується завдяки побудові централізованої фінансової системи –бюджетування, що передбачає планування, облік і контроль доходів та ви-трат структурних підрозділів, чітко диференційованих за центрами прибутків та витрат виробничої діяльності. Функціональні служби при цьому створюються у межах центрального офісу, проводять моніторинг і обслуговують підрозділи.
6. Техніко-економічними перевагами агрохолдингів є: належний рівень ресурсного забезпечення, більші можливості для раціональної організації виробництва, використання техніки, переробки, зберігання та реалізації продукції в кращі строки і вищої якості. Ефективне використання ресурсного потенціалу забезпечується побудовою вертикально-інтегрованих структур із доведенням продукції до кінцевого споживача й контролем витрат на всіх стадіях технологічного ланцюга та мінімізації впливу посередницьких структур. Здійснюється впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій з урахуванням біокліматичного потенціалу регіонів, поглиблюється спеціалізація та концентрація виробництва.
7. Забезпечення сталого розвитку виробництва має досягатися завдяки збалансуванню рівноваги між величиною ресурсного потенціалу та здатності землі до відтворення її родючості. При формуванні земельних масивів компанія має керуватися принципом економічної раціональності, що забезпечує керованість і конкурентоспроможність виробництва та сприяє розвитку сільських територій.
8. В Україні функціонує понад 60 великих холдингів, більшість з яких не виділені в окремий бізнес. На даний період в них налічується близько 6 млн га, або 24% ріллі, і вони є найбільшими виробниками зернових і технічних культур. Практично всі агрохолдинги передбачають розширення земельних масивів. За прогнозами експертів, до 2015 року в Україні сформується понад 200 агрохолдингів, а валове виробництво зерна досягне рівня 60–70 млн тонн.
9. Становлення агрохолдингів відбувається в досить стислі терміни, що призводить до посилення соціальної напруги в сільській місцевості. З різних причин, повністю чи частково, в перший рік не всі інтегровані структури розпочинають виробничу діяльність на орендованих землях. Технічне переоснащення виробництва супроводжується оптимізацією штатної чисельності працюючих, при цьому не завжди достатня увага приділяється соціальному фактору – адаптації працівників, які звільняються, індивідуальному підходу щодо можливого їх працевлаштування на інших посадах. Для агрохолдингів пріоритетом є отримання економічного ефекту – прибутку, для суспільства – забезпечення моральних і матеріальних благ місцевої громади. Ефектив-ність конкретно взятого підприємства і суспільне благо завжди знаходяться в протистоянні. Досягнення гармонії у відносинах між суб’єктами і формування балансу інтересів є важливим завданням дослідження. За нинішніх умов потреби суспільства на реалізацію соціальних питань значно перевищують надходження від податкових платежів, що сплачують підприємства.
10. Агрохолдинги не лише підтримують соціальну інфраструктуру, що склалася довкола підприємств, а й реалізують програми, спрямовані на розвиток корпоративної солідарності співробітників, підвищення рівня їх соціальної захищеності та створення умов для всебічного розвитку. Витрати на соціальну сферу здебільшого компенсуються підвищенням продуктивності праці, набуттям нових трудових навиків, упевненістю в завтрашньому дні. При цьому поряд з технологіями в сільське господарство залучається новий менеджмент, нові системи управління та перенесення частини соціальних благ, доступних міському населенню. Формування агрохолдингів є фундаментом для подальших відтворювальних процесів в економіці, першооснови формування та реалізації соціально орієнтованої політики: відновлення соціальної інфраструктури, створення нових робочих місць та побудови нової моделі розвитку сільських територій.
11. Розвиток економіки сільського господарства має бути тісно пов'я-заний з розвитком сільських територій. Поряд з ефективним веденням виробництва необхідно вирішувати соціальні питання, уникати соціальної напруги і сприяти встановленню партнерських відносин між товаровиробниками та територіями, в межах яких вони ведуть виробництво. У зв’язку з цим виникає необхідність запровадження обов’язкової звітності господарської діяльності агрохолдингів з метою їх ідентифікації на місцевості та наповнення дохідної частини місцевих бюджетів, зокрема, через запровадження податку на майно в розмірі 1% від його вартості, посилення земельного законодавства в частині цільового використання земель. Державна позиція в питаннях ефективного використання земельних ресурсів має полягати у викупі невитребуваних паїв з подальшою їх передачею в оренду.
12. Забезпечення соціального розвитку сільських територій вимагає розробки та реалізації конструктивної державної аграрної політики, яка повинна стати пріоритетом у системі соціально-економічних перетворень і спрямовуватись на регулювання економічних відносин в інтегрованих агроформуваннях, включаючи агрохолдинги. Цьому сприятиме запровадження реєстрації структурних підрозділів агрохолдингів за місцем розташування земельної ділянки, що дозволить наповнювати доходну частину місцевих бюджетів та реалізовувати соціальні програми місцевих територіальних громад.
13. Основними напрямами удосконалення управління персоналом є: реформування системи управління структурними підрозділами, при цьому чітко визначаючи центри затрат і центри прибутку; нормативне розмежування компетенції головних спеціалістів центрального офісу і директорів філій, а також принципи їх мотивації; створення внутрішньої служби з рекрутингу; оптимізування чисельності персоналу, враховуючи різну інтенсивність виробництва сільськогосподарської продукції протягом року; реформування системи оплати праці, беручи за основу кількість і якість виробленої продукції; проведення оцінки персоналу, в т. ч. атестації кадрів управління; організації навчальних модулів для директорів філій та навчання працівників, що ведуть первинний облік. У цьому зв’язку основними напрямами удосконалення економічних відносин між структурними підрозділами агрохолдингів є поліпшення організації та системи управління персоналом, оптимізація структури виробництва і розробка оптимальних моделей співвідношення галузей.
14. Стратегією розвитку агропромислового виробництва має стати розширене відтворення виробництва на новій ресурсній, технологічній та організаційній базі. Агрохолдинги при цьому повинні бути локомотивом ведення інтегрованого виробництва та дієвим інструментом залучення інвестицій. Їх укрупнення повинно відбуватися у напрямі зміцнення вертикальної інтеграції й удосконалення ефективної моделі бізнесу за рахунок нагромадження унікального досвіду та впровадження інноваційних технологій. Визначальним при цьому є збалансування інтересів диверсифікованого виробництва та соціально-економічних і екологічних потреб споживачів; досягнення керованості компанії. Безперечним пріоритетом має стати соціально відповідальна ринкова поведінка компаній, що має проявитись у фінансуванні програм со-ціального розвитку сільських територій. Фундаментального значення набуває необхідність зміни психології мислення, яке має бути зорієнтоване на пошук ринків збуту продукції та поліпшення її якісних параметрів; оцінку ризиків та детальне планування діяльності бізнесу в коротко, середньо- та довгостроковій перспективі, а вже потім забезпечення та збільшення обсягів її виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна праця та соціальний розвиток села / [Бугуцький О. А., Купалова Г. І., Орлатий М. К. та ін.] ; за ред. О. А. Бугуцького. – К. : ІАЕ УААН, 1996. – 302 с.
2. Аграрний сектор економіки України (стан і перспективи розвитку) / [Присяжнюк М.В., Зубець М. В., Саблук П. Т. та ін.] ; за ред. М. В. Присяжнюка, М. В. Зубця, П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка, М. М. Федорова. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – С. 82–85.
3. Аграрний сектор України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.agroua.net/economics /documents/category – 124/doc–206/
4. Аграрний сектор: час принципово змінити орієнтири розвитку / [Л. Молдаван, О. Бородіна, В. Юрчишин та ін.] // Дзеркало тижня. – 2010. – 10–16 лип.
5. Алтухов А. И. Аграрные преобразования в Новых федеральных землях Германии (1991–2002 г.) / Алтухов А. И. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Энциклопедия российских деревень, 2003. – 93 с.
6. Агропромисловий комплекс в системі зовнішньоекономічної дія-льності України / [Саблук П. Т., Фесина А. А., Власов В. І. та ін.] – К. : ННЦ ІАЕ, 2005. – 242 с.
7. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку : інформ.-аналіт. зб. / за ред. П. Т. Саблука та ін. – К. : ІАЕ УААН, 2002. – Вип. 5. – 647 с. ; Вип. 6. – 2003. – 764 с.
8. Александров Н. П. Организационно-экономические основы создания межхозяйственных и агропромышленных предприятий и объединений / Н. П. Александров // Развитие специализации, межхозяйственного кооперирования и агропромышленной интеграции. – К. : Урожай, 1977. – С.41–46.
9. Аллен Дж. В. Основы свободного предпринимательства / Дж. В. Аллен, Д. Дж. Армстронг, Л.С. Уолкен. – К. : Укр. НИИНТИ, 1992. – 25 с.
10. Амбросов В. Я. Забезпечення державної підтримки сільскогосподарського виробництва в умовах членства України в СОТ / В. Я. Амбросов, В. М. Онегіна // Економіка АПК. – 2009. – № 2. – С.15 – 24.
11. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств : підручник / Андрійчук В. Г. – 2-ге вид. – К. : КНЕУ, 2002. – 624 с.
12. Андрійчук В. Г. Надконцентрація агропромислового виробництва і земельних ресурсів та її наслідки / В. Г. Андрійчук // Економіка АПК. – 2009. – №2. – С. 3–9.
13. Андрійчук В. Г. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти / Анд-рійчук В. Г., Зубець М. В., Юрчишин В. В. – К. : Аграр. наука, 2005. – 140 с.
14. Андрійчук В. Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку : монографія / Андрійчук В. Г. – Ніжин : “Аспект-Поліграф”, 2007. – 216 с.
15. Андрійчук В. Г. Обґрунтування економічного механізму інтеграції аграрних і аграрнопереробних підприємств / В. Г. Андрійчук // Підприємництво в аграрній сфері економіки / за ред. П. Т. Саблука, М. Й. Маліка. – К. : ІАЕ УААН, 1997. – С. 262–275.
16. Андрєєва Г.І. Інструменти і технології іпотечного кредитування // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропет-ровськ: ДНУ. – 2005. – Т. 3. – № 200. – С. 641-650.
17. Аренда земли в сельском хозяйстве СССР в период НЭПа: Информа-ционный материал №01–9/354. Система ДОР ВНИИТЗИ АПК. – М., 1988. – 21 с.
18. Бабенко М. Д. Активізація і підвищення ефективності розвитку агропромислової інтеграції та кооперації в АПК регіону: дис. ... канд. екон. наук : спец. 08.07.02 / Микола Дмитрович Бабенко. – Дніпропетровськ, 2005. – 276 с.
19. Базаев Ю. И. Основные принципы и направления повышения эффективности деятельности агрохолдингов / Ю. И. Базаев // Фундаментальные исследования. – 2006. – №11. – С. 55–57.
20. Базарова Т. Ю., Еремина Б. Л. Управление персоналом: М., Юнити, 1998.
21. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? / Балабанов И. Т. – М. : Финансы и статистика, 1994. – 384 с.
22. Балакирев В. Оценка влияния корпоративных социальных программ в России: ситуация, постановка задачи / В. Балакирев // Организация. – 2005. – № 3–4 (20/21). – С. 65–77.
23. Баланда А. Л. Соціальні детермінанти національної безпеки України : монографія / НАН України; Інститут демографії та соціальних дослі-джень. – К., 2008. – 414 с.
24. Банківська енциклопедія / за ред. А. М. Мороза. – К. : Віпол, 1993. – С. 122.
25. Безтелесна Л. Формування продуктивної сільської зайнятості в цілях людського розвитку регіонів України / Л. Безтелесна, М. Орлов // Україна: аспекти праці. – 2004. – №6. – С. 8–10.
26. Бейкер И. Д. Что нужно культурам, посеянным по технологии no-till, чтобы стать высокорентабельными / И. Д. Бейкер // Самовосстанавливающееся эффективное земледелие на основе системного похода : сб. докл. VII Междунар. конф. по почвозащитному земледелею, 23–27 июня 2009 г. : тезисы докл. – Днепропетровск, 2009. – С. 57.
27. Бетлій М. Г. Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції / М. Г. Бетлій [та ін.] ; ред. О. М. Бородіна ; Інститут економіки та прогнозування НАН України. – Ужгород : ІВА, 2006. – 496 с.
28. Білоусько Я. К. Техніко-технологічне забезпечення сільського госпо-дарства / Я. К. Білоусько // Економіка АПК. − 2009.− №12.− С.29–33.
29. Бодюл И. Ведущее звено межхозяйственной кооперации / И. Бодюл, В. Голиков // Правда. – 1978. – 10 января.
30. Бойко В. І. Використання кластерного аналізу при визначенні перспектив розвитку цукрової галузі / В. І. Бойко, О. М. Рибаченко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). – 2008. – Вип. 1–2. – С. 689–694.
31. Большая Советская энциклопедия : в 30 т. / за ред. А. М. Прохорова. – 3-е. изд. – М. : Сов. энцикл., 1972. – Т. 10. – С. 907.
32. Бондарь В. Земельная реформа… по законам Хаммурапи / В. Бо-ндарь // Зеркало недели. – 2007. – 23–29 июня.
33. Борисенко М. М. Проблемы специализации концентрации и межхозяйственного кооперирования сельскохозяйственного производства в свете решений ХХV съезда КПСС / М. М. Борисенко // Развитие специализации, межхозяйственного кооперирования и агропромышленной интеграции : материалы Республ. науч.-произв. конф., г. Киев, 12–14 мая 1976 г. – К. : Урожай, 1977. – С. 5–17.
34. Бугуцький О. А. Демографічна ситуація та використання людських ресурсів на селі / Бугуцький О. А. – К. : ІАЕ, 1999. – 280 с.
35. Бурковська А. В. Розвиток інтеграційних процесів як важлива умова формування ефективного ринку аграрної продукції / А. В. Бурковська // Економіка АПК. – 2004. – №12. – С. 106–109.
36. Буробкин И. Н. Развитие интеграционных процессов в АПК / И.Н. Буробкин, Е. А. Попова // Экономика с.-х. и перераб. предприятий. – 2003. – №12. – С. 12–15.
37. Бистряков І.К., Міжрегіональні інвестиційні процеси, як домінанта розвитку України. / І.К. Бистряков, Пилипів В.В. // Регіональна економіка. – 2009. - №3. – С. 259.
38. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного роз-витку України : у 6 т. / редкол. : М. Я. Азаров (голова редкол.) [та ін.]. – К. : НДФІ, 2004. – Т. 6. – 299 с.
39. Валентинов В. Л. Регулювання міжгалузевих відносин в системі аграрної політики / Валентинов В. Л. – К. : ІАЕ, 2003. – 332 с.
40. Вантажно-розвантажувальні роботи. Методика розрахунку і норми виробітку, часу та витрат палива на вантажно-розвантажувальні роботи / Українська центральна нормативно-дослідна станція по праці МінАПК України. – К., 1998. – Кн. 5 ; ч. 2. – 258 с.
41. Венгерук І. Ю. Інтеграція виробництва і переробки молока в підприємствах АПК : дис. ... канд. екон. наук : спец. 08.06.01 / Венгерук Ігор Юрійович. – К., 2003. – 223 с.
42. Венгерук І. Ю. Методологічні основи інтеграції виробництва / І. Ю. Венгерук // Наук. вісн. НАУ. – 2001. – Вип. 44. – С. 170–172.
43. Венгерук І. Ю. Соціально-психологічні аспекти розвитку інтеграції / І. Ю. Венгерук // Наук. вісн. НАУ. – 2001. – Вип. 35. – С. 275–277.
44. Верницкий Н. Инвестиционный климат аграрного сектора Украины // Діловий путівник Німеччина – Україна [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.wegweiser.de/uk/media#.
45. Вишневський В. П. Місцеві податки і збори у ринковій економіці / В. П. Вишневський, В. В. Рибак // Фінанси України. – 2001. – №1 – С. 11–20.
46. Вікепедія: вільна енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/ %D0%90%D1%83.
47. Володін С. А. Інноваційний розвиток аграрної науки : монографія – К. : Вид-во МАУП, 2006. – 400 с.
48. Володькіна М. В. Економіка підприємства : навч. посіб. / Володькіна М. В. – К. : Центр навч. літератури, 2007. – С. 100–196.
49. Гаркавенко Н. Напрями вдосконалення політики зайнятості насе-лення у ринкових умовах / Н. Гаркавенко // Україна: аспекти праці. – 2008. – №6. – С. 26–33.
50. Гвишиани Д. М. Организация и управление / Гвишиани Д. М. – М. : Наука, 1972. – 536 с.
51. Гейць В. М. Стратегічні виклики ΧΧI століття суспільству та економіці України // Інноваційно-технологічний розвиток економіки / В. М. Гейць, В. П. Семиноженко, Б. С. Кваснюк. – К. : Фенікс, 2007. – 564 с.
52. Гладій М. В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України (питання теорії, методології і практики). – Львів : ІРД НАН України, 1998. – 294 с.
53. Глобализация: сущность, проблемы, перспективы / под ред. В. А. Михайлова, В. С. Буякова. М. : Книга и бизнес, 2003. – С. 54.
54. Гогуля О. П. Інтеграційні процеси в сільськогосподарських підприємствах / О. П. Гогуля // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. – К. : ІАЕ, 2001. – Т.2. – С. 267–271.
55. Голубева А. Земля деньгами полнится // Агрохолдинг “Мрия” оценили в $450,5 млн / А. Голубева // Комерсант Украины. – 2008. – 20 июня.
56. Голубева А. Кому принадлежит Украина [Електронний ресурс] / А. Голубева – Режим доступа: http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=10 94560.
57. Гончаров В. В. В поисках совершенства управления: руководство для высшего управленческого персонала / Гончаров В. В. – М. : МНИПУ, 1996. – Т.1. – 750 с. ; Т.2. – 719 с.
58. Горбунов А. Понятие и структура холдингового объединения [Елект-ронний ресурс] / А. Горбунов. – Режим доступа: http://ilts.ru/files/file151.pdf.
59. Господарський кодекс України: Закон України вiд 16.01.2003 р. №436-ІУ // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №18. – С. 27; №19–20. – С. 14; №21–22. – С. 31.
60. Грейсон Д. Американский менеджмент на пороге ХХІ века / Грейсон Д., Делл К. О'. – М. : Экономика, 1991. – 457 с.
61. Гриньова В. М. Ринок праці: теоретико-методологічні засади та напрямки розвитку. – Х. : ІНЖЕК, 2007. – 168 c.
62. Губанов В. В. Интеграция в сельском хозяйстве и пищевой промыш-ленности / В. В. Губанов // Пищевая промышленность. – 2002. – №3. – С. 32–33.
63. Губені Ю. Аграрна реформа у Чеській Республіці: від “оксамитової революції” до європейської інтеграції. Приклад, гідний наслідування / Ю. Губені. – Львів : Українські технології, 2001. – 368 с.
64. Губко В. Д. Організація роботи з персоналом на підприємстві: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://revolution.allbest.ru/-management/00009141_2.html
65. Дані Державного комітету статистики (ф50-с.-г.), 2005–2010 рр.
66. Данкевич А.Є. Підвищення ефективності виробництвва в аграрних обєднанях // Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві : матеріали ХІІ річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 25–26 лютого 2010 р., м. Київ. – К. : ННЦ, ІАЕ, 2010. – С. 436–439.
67. Данкевич A. Є. Ефективність господарських структур в умовах трансформації відносин власності / A. Є. Данкевич // Агросвіт. – 2011. – № 8. – С. 8–11.
68. Данкевич А. Є. Вплив розмірів землекористувань на рівень виробництва / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 9. – С. 29–34.
69. Данкевич А. Є. Диверсифікація виробництва аграрними холдингами / A. Є. Данкевич // Сьома міжфакультетська наук.-практ. конф. молодих вчених “Формування стратегії розвитку аграрного сектору регіону” – Житомир : Вид-во «Житомирський національний агроекологічний університет», 2011. – Т. 2. – С. 40–43.
70. Данкевич А. Є. Екологічні особливості діяльності аграрних холдингів // Сьома наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених “Наука. Молодь. Екологія-2011” – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – Т. 2. – С. 33–37.
71. Данкевич А. Є. Еколого-економічні аспекти використання сільськогосподарських угідь в умовах приватної власності та ринкових відносин / A. Є. Данкевич // Землевпорядний вісник. – 2011. – № 6. – С. 26–29.
72. Данкевич А. Є. Ефективність використання виробничих ресурсів в умовах корпоратизації / A. Є. Данкевич // Агроінком. – 2011. – № 9. – С. 72–76.
73. Данкевич А. Є. Ефективність використання земель в умовах трансформацій відносин власності / A. Є. Данкевич // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 8. – С. 63–65.
74. Данкевич А. Є. Інституційні ефекти розвитку інтегрованих структур : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених “Продуктивні сили та продовольча безпека країни” (у заочній формі) / [редкол. : П.Т. Саблук та ін.]. – К. : ННЦ ІАЕ, 2010. – С. 82–85.
75. Данкевич А. Є. Концентрація сільськогосподарського виробництва в умовах ринку// Актуальні проблеми фінансової системи України : зб. тез доповідей та виступів VIІІ міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів і студентів. – Черкаси : Вид-во ЧДТУ, 2011. – ТІІІ. – С. 12–14.
76. Данкевич А. Є. Організаційно-економічні засади розвитку агрохолдингів / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 12. – С. 63-67.
77. Данкевич А. Є. Методологічні основи розвитку бюджетування у сіль-ському господарстві / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2008. – № 6. – С. 64–69.
78. Данкевич А. Є. Механізм формування агрохолдингів в умовах ринку : матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. “Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” – Умань : Видавець “Сочінський”, 2011. – Ч. 1. – С. 108–110.
79. Данкевич А. Є. Напрями підвищення ефективності господарської дія-льності агрохолдингів / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2011. – № 4–6. – С. 76–79.
80. Данкевич А. Є. Напрями удосконалення орендних земельних відносин у контексті розвитку агрохолдингів / A. Є. Данкевич // Землеустрій і кадастр. – 2011. – № 1. – С. 21–28.
81. Данкевич А. Є. Напрями удосконалення земельних відносин у сільсь-кому господарстві / A. Є. Данкевич // Вісник ДААУ. – 2007. – № 1 – С. 186–193.
82. Данкевич А. Є. Органзаційна модель розвитку агропромислових формувань / А. Є. Данкевич // Сучасні тенденції розвитку аграрної економіки : монографія / за ред. Ю. О. Нестерчук. – Умань : Видавець “Сочінський”, 2011. – С. 76–82.
83. Формування та ефективність функціонування інтегрованих структур у сільському господдарстві // Агробізнес : проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку : монографія / [О.О. Артеменко, І.В. Баришевська, Л.А. Бахчиванжи та ін.] ; за ред. Я. В. Сухія, В.С. Ні-ценка. – Одеса : СВД М.П. Черкасов, 2011. – C. 149 – 159.
84. Данкевич А. Є. Організаційно-економічні передумови запровадження ринку сільськогосподарських земель / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2007. – № 7–8. – С. 99–101.
85. Данкевич А. Є. Організаційно-економічні складові раціонального господарювання / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 6. – С. 22–27.
86. Данкевич А. Є. Організація роботи з персоналом в агрохолдингах / A. Є. Данкевич // Вісник ХНУ. Т 4–2. – 2011. – С. 80–83.
87. Данкевич А. Є. Орендні земельні відносини у сільському господарстві / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2006. – № 5. – С. 63–69.
88. Данкевич А. Є. Особливості бюджетування в агрохолдингах : ма-теріали І Всеукр. наук.-практ. конф. “Менеджмент 21 сторіччя: фінансові, економічні та інноваційні аспекти”. – К. : УВОІ “Допомога” – 2011. – С. 122–123.
89. Данкевич А. Є. Особливості розвитку земельних відносин в умовах концентрації землекористувань / A. Є. Данкевич // Землеустрій і ка-дастр. – 2011. – № 2. – С. 34–39.
90. Данкевич А. Є. Передумови та основні принципи розвитку агрохолдингів / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 5. – С. 139-147.
91. Данкевич А. Є. Перспективи розвитку сільськогосподарських підпри-ємств Житомирської області / А. Є. Данкевич, В.Є. Данкевич // Формування стратегії розвитку регіонального АПК : матеріали IV міжфакультетської наук.-практ. конф. молодих вчених. – Житомир : ДАЕУ, 2008. – С. 28–32.
92. Данкевич А. Є. Організаційно-економічний механізм побудови агрохолдингів / A Є. Данкевич // Вісник КНЕУ. – 2011. – № 12. – С. 30–35.
93. Данкевич А. Є. Розвиток агрохолдингів у сільському господарстві Житомирської області / A. Є. Данкевич // Вісник ЖНАЕУ. – 2011. – № 1. – С. 109–113.
94. Данкевич А. Є. Особливості формування структури посівів та структури сівозмін в умовах Житомирської області / A. Є. Данкевич А.М. Бовсуновський // Агросвіт. – 2011. – № 13–14. – С. 26–30.
95. Данкевич А. Є. Розвиток земельних відносин у сільському господарстві / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2007. – № 7. – С. 47–50.
96. Данкевич А. Є. Розвиток організаційно-правових форм господа-рювання в умовах ринку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Економіка: сучасний стан та пріоритети розвитку”. – Сімферополь : ДІАЙПІ. – 2011. – С. 74–76.
97. Данкевич А. Є. Розвиток сільських територій в умовах концентрації виробництва : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Інформаційно-аналітичне забезпечення зрівноваженого розвитку сільського господарства і села”. – Львів : Львівський національний аграрний університет, 2011. – С. 121–124.
98. Данкевич А. Є. Роль агрохолдингів у соціальному розвитку села / A. Є. Данкевич // Агросвіт. – 2011. – № 12. – С. 30–35.
99. Данкевич А. Є. Світовий досвід оренди земель / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2007. – № 3. – С. 138–144.
100. Данкевич А.Є. Розвиток інтегрованих структур у сільському господарстві : монографія / Данкевич А.Є. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – 350 c.
101. Данкевич А. Є. Сучасні технології обробітку ґрунту в аграрних холдингах : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Роль науки у підвищенні технологічного рівня і ефективності АПК України”] – Тернопіль : Крок, – 2011. – С. 35–38.
102. Данкевич А. Є. Удосконалення земельних відносин в аграрній сфері господарстві / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2007. – № 5–6 – С. 120–122.
103. Данкевич А. Є. Удосконалення організації роботи з персоналом в агрохолдингах : матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (у заочній формі) // Формування економічних умов розвитку сільських територій. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – С. 49–53.
104. Данкевич А. Є. Формування земельних масивів інтегрованих структур / A. Є. Данкевич // Землевпорядний вісник. – 2011. – № 2. – С. 36–42.
105. Дворецкая А. Е. Финансово-промышленные группы: менеджмент, финансы / А. Е. Дворецкая, Ю. Б. Никольский. – М. : Наука, 1995. – 51 с.
106. Дем’яненко С. І. Менеджмент аграрних підприємств : навч. посіб. / Дем’яненко С. І. – К. : КНЕУ, 2005. – 347 с.
107. Дем’яненко С. І. Аграрна реформа в Україні: генезис, процес та перспективи / С. І. Дем’яненко. – Львів : Львівський держ. аграр. ун-т, 2006. – С. 223–233.
108. Дем’яненко С.І. Агрохолдинги в Україні: добре чи погано? [ Електронний ресурс] / С. І. Дем’яненко. – К. : Ін-т економічних досліджень та політ. консультацій, 2008. – Режим доступу: http://ierpc.org/ierpc/ papers/agpp21_ ur.pdf.
109. Державна політика в соціогуманітарній сфері : навч. посіб. / [ В. П. Трощинський, П. К. Ситнік, В. А. Скуратівський та ін.] ; за заг.ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна, А. О. Чемериса, В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка, О. Л. Приходько, Л. О. Воронько. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 96 с.
110. Державний земельний кадастр України : стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2009. – 187 с.
111. Дієсперов В. Злободенні проблеми сільськогосподарської праці / В. Дієсперов // Економіка України. – 2001. – №10. – С. 62–67.
112. Дроздов А. В. Теория и методология формирования интегрированных структур в агропродовольственном комплексе: дис. ... доктора экон. наук : спец. 08.00.05 / Дроздов Анатолий Васильевич. – Саратов, 2001. – 321 с.
113. Еквівалентність економічних відносин і ціновий паритет в АПК / [Шпичак О. М., Саблук П. Т., Ситник В. П. та ін.] // Фінансовий і ціновий механізм в АПК в умовах переходу до ринку / за ред. П. Т. Саблука, М. Я. Дем’яненка, О. М. Шпичака та ін. – К. : Урожай, 1993. – С. 200–216.
114. Економіка і організація аграрного сервісу / [Мосіюк П. О., Крисальний О. В., Сердюк В. А. та ін.] ; за ред. П. О. Мосіюка. – К. : ІАЕ УААН, 2001. – 345 с.
115. Енциклопедія юриста [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eyu.sci-lib.com
116. Ермошенко Н. Н. Словарь предпринимателя / Ермошенко Н. Н. , Скворцов Н. Н., Назимова Н. К. – К. : УкрИНТЭИ, 1992. – С. 12 ; С. 66–67.
117. Єранкін О. О. Формування агропромислових формувань в Україні: глобалізаційний і маркетинговий аспект / О. О. Єранкін // Вчені записки. – 2008. – №10. – С. 11.
118. Завадський Й. С. Організація і психологія управління трудовими коллективами / Завадський Й. С. – К. : Урожай, 1985. – 160 с.
119. Завадський Й. С. Словник термінів і понять ринкової економіки / Й. С. Завадський, Л. М. Грищенко. – К. : Сільгоспосвіта, 1995. – 480 с.
120. Законодательная база [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.zakony.com.ua/ econom.html?catid=48257.
121. Здоровцов О. І. Демографічна ситуація у сільській місцевості України і державні заходи щодо її поліпшення / О. І. Здоровцов, М. А. Кортєєв, В. О. Прасол // Економіка АПК. – 2001. – № 9. – С. 113 – 119.
122. Информационный портал о личных инвестициях и финансах [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.investfunds.com.ua.
123. Ібатулліна А. В. Місцеві бюджети в механізмі бюджетного регулювання розвитку аграрного сектору / А. В. Ібатулліна // Механізм бюджетного та податкового регулювання аграрного сектору України в умовах членства в СОТ / [Лайко П., Борщ А., Довженко І. та ін.] ; за ред. П. А. Лайка. – К. : Нічлава, 2008. – C. 49.
124. Ібатулліна А. В. Місцеві податки і збори / А. В. Ібатулліна // Соціально-економічний розвиток села і сільських територій / Лайко П. А., Терещенко В. К., Борщ А. Г. та ін. ; за ред. В. К. Терещенка, П. А. Лайка. – К. : Нічлава, 2006. – 264 с.
125. Ільїч Л. М. Шляхи збереження трудового потенціалу в умовах прискореного старіння населення // Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. – №3 (66). – Т.1. – С. 114–119.
126. “Инвест-Газета”. Новые латифундисты [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economica.com.ua/ agro/article/116065.html.
127. К 2010 году более половины украинских земель окажутся в собствен-ности крупных агрохолдингов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: investfunds.com.ua
128. Каленюк І. С. Удосконалення підготовки кваліфікованих кадрів для АПК / І. С. Каленюк // Економіка АПК. – 2001. – №3. – С. 99–102.
129. Каленюк І. С. Удосконалення підготовки кваліфікованих кадрів для АПК / І. С. Каленюк // Економіка АПК. – 2001. – № 3. – С. 99–102.
130. Кустов В. Н. Программа создания вертикально-интегрированных агропромышленных компаний для повышения эффективности сельскохозяйственного производства в России / Кустов В. Н., Берзон Н. И., Липсиц И. В., Филонович С. Р. – М.: Мир России, 2000. – № 3. – С. 18–25.
131. Калинин Н. Г. Организация межотраслевого управления / Калинин Н. Г. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 79 с.
132. Кассам А. Управление питательными элементами в системах почвоза-щитного земледелия, подход к интенсификации самовосстанавливаю-щегося производства, основанный на биологических принципах / А. Кассам, Т. Фридрих // Самовосстанавливающееся эффективное земледелие на основе системного похода : сб. докл. VII междунар. конф. по почвозащитному земледелию, 23–27 июня 2009 г. : тезисы докл. –Днепропетровск, 2009. – С. 91–97.
133. Келлер Т. Концепции холдинга: Организационные структуры и управлении / Т. Келлер; пер. с нем.; под общ. ред. Ю. П. Руднева, Р. М. Гринева. – 2-е изд., перераб. – Обнинск : ГЦИПК, 1996. – 311 с.
134. Кириленко І. Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи / І.Г. Кириленко. – К. : Вид-во ННЦ "Ін-т аграрної економіки", 2005. – 452 с.
135. Китов А. И. Перевод народного хозяйства на пути интенсивного развития и некоторые проблемы психологической науки / А. И. Китов, Б. Ф. Ломов, П. А. Скипетров // Психологический журнал. – 1982. – №6. – С. 76–85.
136. Кінно-ручні роботи в рослинництві : Типові норми виробітку та методика розрахунку / Українська центральна нормативно-дослідна станція по праці Мінсільгосппрод України. – К., 1996. – Кн. 6. – 221 с.
137. Ковальчук В. Г. Особливості внутрішньоколективної взаємодії у сучасних формах господарювання в АПК / В. Г. Ковальчук // Економіка АПК. – 2000. – №11. – С. 87–90.
138. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / за ред. В. М. Вакуленко, О. П. Товстенка. – К., 1998.
139. Коденська М. Ю. Ефективність інтегрованого виробництва в агропромислових підприємствах і агрофірмах в умовах переходу до ринку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук : спец. 08.00.05 “Економіка, планування, організація управління народним господарством і його галузями (сільське господарство)” / М. Ю. Коденська. – К., 1994. – 44 с.
140. Коденська М. Ю. Інтеграція як фактор активізації інвестиційної діяльності / М. Ю. Коденська // Економіка АПК. – 2006. – №6. – С. 24–31.
141. Комплексна програма розвитку сільського господарства Житомирської області у 2009–2010 роках та на період до 2015 року / М. М. Дейсан. – Житомир : Рута, 2009. – 304 c.
142. Кому принадлежит Украина / Комерсант. – [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.kommersant.ua.
143. Компания "Укрлендфарминг" привлекла $600 млн. синдицированного кредита. АгроСфера №25 (477) от 27.06.2011. [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.proagro.com.ua/art/4058700.html
144. Кононенко М. П. Обґрунтування оптимізації нормативних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції / М. П. Кононенко // Економіка АПК. − 2009. − №6. − С. 32.
145. Корчун М. Шляхи підвищення економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці України / М.Корчун // Україна: аспекти праці. – 2008. – № 1. – С. 35–40.
146. Котляр А. Э. Трудовой потенциал. Население и трудовые ресурсы : Справочник / Котляр А. Э. – М., 1990. – 417 с.
147. Кравченко О. М. Такие разные холдинги // Учёт, налоги, право. – 2000. – №17. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.jurisconsult.ru.
148. Кравчук К. Неподнятая целина / К. Кравчук, А. Турпак // Контракты. – 2008. – №38. – C. 25–29.
149. Кравчук І.І. Система управління агрохолдингами: вплив на розвиток сільського соціуму / І.І Кравчук // Вісник КНЕУ. – 2011. – частина 2. – С. 128–135.
150. Крисанов Д. Динаміка сільського розселення і проблеми регулювання розселенського процесу / Д. К