ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПАСКА ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 658.81:631.11

ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ
ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Варченко Ольга Миронівна,
доктор економічних наук, професор

Біла Церква – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ЗБУТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ 14
1.1. Розподіл та обмін як економічні передумови формування і розвитку збутової діяльності 14
1.2. Економічна сутність збутової діяльності суб’єктів сільсько-господарської діяльності 39
1.3. Методика ефективності збутової діяльності сільськогосподарських підприємств 58
1.4. Зарубіжний досвід організації збуту сільськогосподарської продукції 69
Висновки до першого розділу 89
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ 92
2.1. Етапи еволюції та характерні риси збутової політики 92
2.2. Концепція регулювання збутової діяльності сільськогосподарських підприємств 102
2.3. Принципи формування ефективної збутової політики 111
2.4. Методологічні основи управління збутовою політикою в умовах трансформаційних змін в аграрній економіці 122
Висновки до другого розділу 132
РОЗДІЛ 3 МОНІТОРИНГ ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ 135
3.1. Аналіз стану виробництва сільськогосподарської продукції 135
3.2. Оцінка ринкових можливостей сільськогосподарських підприємств у збутовій діяльності…………………………………………………………………….. 158
3.3. Оцінка ефективності каналів товароруху 186
Висновки до третього розділу .211

РОЗДІЛ 4 ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ 214
4.1. Інформаційне забезпечення каналів реалізації сільськогосподарської продукції 214
4.2. Впровадження біржової та електронної торгівлі сільськогосподарською продукцією 229
4.3. Напрями удосконалення інфраструктурного забезпечення збутової діяльності 256
4.4. Основні вектори та критерії державної аграрної політики в регулюванні збутової діяльності 287
Висновки до розділу 4 303
РОЗДІЛ 5 СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ 309
5.1. Удосконалення організаційно-економічних відносин при збуті сільськогосподарської продукції 309
5.2. Формування та реалізація експортного потенціалу сільськогосподарських підприємств 353
5.3. Обґрунтування ефективних моделей кооперації сільськогосподарських підприємств 386
Висновки до розділу 5 411
ВИСНОВКИ 416
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 423
ДОДАТКИ 443

ВСТУП
Актуальність теми. Трансформаційні зміни в економічному механізмі господарювання товаровиробників аграрного сектору економіки України призвели до порушення організаційних зв’язків у ланцюзі «виробник–споживач», недосконалості ціноутворення, монополізму заготівельних, переробних і торгівельних підприємств, що стримує розвиток конкуренції на внутрішньому ринку. Сільськогосподарські підприємства як основні постачальники агропродовольства, які забезпечують продовольчу безпеку країни, функціонують в умовах невизначеності. У цій ситуації набувають актуальності завдання розробки та реалізації сільськогосподарськими підприємствами заходів щодо забезпечення ефективності виробничо-збутової діяльності на основі гнучкої адаптації до вимог ринку через реалізацію внутрішніх резервів удосконалення збутової діяльності, розвиток інфраструктурної складової, відповідного інформаційного забезпечення процесів прийняття управлінських рішень у цій сфері.
За умови недостатнього розвитку інфраструктури багатоканальний збут і його форми замінюються реалізацією більшої частини продукції посередницьким струк-турам. При цьому товаровиробник втрачає у ціні, відволікає від виробництва дефіцитні ресурси на створення бази зберігання і переробки вирощеної продукції.
У провідних країнах світу збут є складовою частиною маркетингу та зорієнтований на задоволення запитів споживачів, що дозволяє уникнути диспропорцій у виробництві, раціонально використовувати ресурси й нейтралізувати неефективні витрати.
Теоретичні, методологічні та прикладні положення щодо забезпечення ефективного збуту продукції висвітлені у працях провідних вітчизняних та іноземних учених. Сутність збутової діяльності у практиці зарубіжних товаровиробників висвітлена у працях Г. Астратової, Ф. Букереля, А. Дайана, В. Клюкача, П.Р. Колса, Р. Ланкара, А. Папцова, В. Узуна, М. Трейсі, Дж. Н. Уля та інших. Розвивають тему розвитку збуту сільськогосподарської продукції у вітчизняних умовах І. Баланюк, В. Гончаров, О. Варченко, А. Даниленко, С. Дусановський, О. Єраркін, С. Кваша, Д. Крисанов, Х. Махмудов, Л. Михайлова, Л. Молдаван, Т. Осташко, П. Саблук, І. Свиноус, І. Соловйов, М. Солодкий, Г. Шевченко, О. Шпикуляк, О. Шпичак та інші вчені. Їхні наукові праці стали основою для побудови теоретичної бази дослідження. Водночас питання розробки раціональної системи збуту сільськогосподарської продукції та розвитку елементів інфраструктури у нинішніх умовах потребують урахування динамічних змін в аграрному секторі економіки та внутрішніх можливостей товаровиробників. Отже, актуальність, теоретична та практична значущість зазначених проблем, необ-хідність адаптації їх до мінливих умов зовнішнього середовища та конкретизації обумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Вивчення теоретичних основ ринкової системи просування продукції дало підс-таву для висунення гіпотези про те, що розвиток збутової діяльності товаровиробників в аграрному секторі економіки буде супроводжуватися позитивними змінами за умови використання системи організаційно-економічних важелів, які включають: інтеграцію та кооперацію, оптимізацію трансакційних витрат, розвиток традиційних та альтернативних каналів реалізації сільськогосподарської продукції, удосконалення ринкової інфраструктури збуту, забезпечення умов гарантованого збуту продукції, організацію інформаційного забезпечення, формування маркетингово-логістич-ного забезпечення тощо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, за результатами якого виконана дисертаційна робота, проводилося протягом 2006–2012 років відповідно до тематики науково-дослідних робіт Білоцерківського національного аграрного університету. Зокрема, під час виконання таких державних тем: «Сертифікація оптових ринків сільськогосподарської продукції» (державний реєстраційний номер 0109U005969) – автором розроблено стандарти щодо організації оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією; «Кон’юнктура світового та регіональних ринків сільськогосподарської продукції та продовольства за УКТЗЕД 01-24 та вплив її на стан ринкової рівноваги на аграрному ринку України» (державний реєстраційний номер 0108U0008131, 2011 р. та 0112U006529, 2012 р.), де автором проведено аналіз експортно-імпортних операцій за основними видами сільськогосподарської продукції та обґрунтовано пропозиції щодо її просування; а також ініціативних тем: «Формування організаційно-економічних засад розвитку аграрного маркетингу» (державний реєстраційний номер 0107U011343), у межах якої автором визначено ефективність каналів збуту по видах сільськогосподарської продукції та розроблено рекомендації щодо розвитку альтернативних каналів її збуту; «Удосконалення економічних відносин між сільськогосподарськими товаровиробниками та переробними підприємствами» (державний реєстраційний номер 0113U000903) – автором обґрунтовано напрями розвитку інтеграції та кооперації між учасниками ланцюга поставок; «Розвиток організаційно-економічних засад функціонування збутової інфраструктури ринку агропродовольчої продукції» (державний реєстраційний номер 0113U000904), де автором висвітлено напрями розвитку біржової та аукціонної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є теоретичне й методичне обґрунтування організаційно-економічного забезпечення ефективності збутової діяльності сільськогосподарських підприємств та розробка науково обґрунтованого механізму його реалізації. Для досягнення цієї мети було поставлено і розв’язано такі задачі:
поглибити теоретичні положення щодо сутності формування і розвитку від-носин розподілу й обміну в сфері функціонування агропродовольчого ринку;
проаналізувати та систематизувати складові організаційно-економічного забез-печення системи збуту сільськогосподарської продукції та виділити фактори, що впливають на її ефективність;
узагальнити зарубіжний досвід організації збуту сільськогосподарської продукції та розробити пропозиції щодо можливого адаптування його до вітчиз-няних умов;
опрацювати концептуальні засади розвитку збутової діяльності підприємств, виявити особливості й принципи організації системи збуту сільськогосподарської продукції, визначити їх вплив на формування каналів збуту;
проаналізувати сучасну структуру сільськогосподарського виробництва, встановити шляхи формування основних каналів збуту продукції та дати оцінку їхньої ефективності;
визначити форми організації збутової діяльності сільськогосподарських підпри-ємств по основних видах продукції та виявити перспективи її розвитку;
обґрунтувати напрями формування системи інформаційного забезпечення процесу управління збутовою діяльністю сільськогосподарських підприємств;
розробити пропозиції щодо поліпшення біржової торгівлі сільськогоспо-дарською продукцією за напрямами: формування м’ясних бірж, аукціонних торгів та електронної торгівлі;
запропонувати комплекс основних організаційно-економічних заходів щодо розвитку торгово-посередницької та розподільчої інфраструктури;
опрацювати методику оцінки трансакційних витрат на стадії укладання до-говорів зі збуту продукції та обґрунтувати напрями їх оптимізації;
розробити алгоритм управління дебіторською заборгованістю в сільськогоспо-дарських підприємствах на основі розрахунку втрачених фінансових можливостей та надання відстрочки платежу за реалізовану продукцію;
проаналізувати діючу систему оподаткування виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських товаровиробників та обґрунтувати напрями її удосконален-ня;
оцінити стан зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією і запропо-нувати заходи щодо активізації залучення безпосередніх товаровиробників до цієї сфери;
визначити основні напрями розвитку системи збутової кооперації дрібних сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням їх організаційно-правових форм.
Об’єктом дослідження є економічні відносини у ланцюзі «виробник–спожи-вач», система збутової діяльності сільськогосподарських підприємств, фактори, процеси та явища, які формують і визначають її розвиток.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні й прикладні основи формування та функціонування ефективної системи збутової діяльності сільськогосподарських підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є науковий метод пізнання та системний, комплексний, диференційований підходи до вивчення економічних процесів, концепції, гіпотези і теорії, висвітлені у працях класиків і сучасних авторів, фундаментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних учених із проблем організаційно-економічного забезпечення збутової діяльності сільськогосподарських підприємств, а також інституціональної теорії, законодавчі та нормативно-правові акти України тощо.
Для реалізації поставлених у дисертаційній роботі задач використовувалися
наступні методи та прийоми: монографічний, статистичних групувань, кореля-ційно-регресійного аналізу і графічний – для комплексного вивчення сучасного стану виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами, визначення факторів, що впливають на її ефективність; вибірковий – для детального обстеження окремих сільськогосподарських підприємств господарств; анкетування – з метою збору інформації для виявлення особливостей укладення контрактів у процесі збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами; групування – для визначення впливу різних факторів на рівень ефективності збутової діяльності сільськогосподарських підприємств, порівняльний – для порівняння економічних явищ у різні періоди з метою виявлення причинно-наслідкового зв’язку, проведення порівняльного аналізу організації збутової діяльності сільськогосподарських товаровиробників в Україні та у провідних країнах світу; абстрактно-логічний, розрахунково-конструк-тивний та балансовий – для обґрунтування системи управління дебіторською заборгованістю та визначення раціональних параметрів розподільчої інфраструктури на перспективу. У цілому дослідження ґрунтувалося на загальноприйнятих і перевірених часом та практикою методах економічних досліджень.
Вихідною інформацією при проведенні дисертаційного дослідження було нормативно-правове забезпечення збуту продукції, статистично-аналітична інформація Державної служби статистики України, Міністерства аграрної політики та продо-вольства, річні й оперативні звіти сільськогосподарських підприємств, міжнародних організацій, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних учених і практиків, результати особистих спостережень автора щодо організаційно-економічного забезпечення збутової діяльності сільськогосподарських підприємств у провідних країнах світу під час стажування в університетах Діжона (Франція) та Гіссена (Німеччина), а також наукова інформація, розміщена у світовій комп’ютерній мережі Internet.
Наукова новизна одержаних результатів, що виносяться на захист, полягає в системному розробленні теоретичних і методичних засад, економічних та організа-ційних форм, методів і механізмів забезпечення збутової діяльності сільськогоспо-дарських підприємств. До основних результатів, одержаних здобувачем, що мають елементи новизни, належать:
вперше:
сформовано науково-методичні засади функціонування ефективної системи збуту сільськогосподарської продукції (економічна сутність, особливості, принци-пи та фактори, що визначають взаємозв’язки між учасниками) як впорядкованої сукупності взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів, організованої із урахуванням економічних принципів, основною метою якої є задоволення платоспроможного попиту кінцевих споживачів та забезпечення взаємовигідних відносин між учасниками процесу товароруху продукції;
розроблено алгоритм оптимізації трансакційних витрат під час укладення й оформлення договорів зі збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами, який включає індикатори їх ідентифікації, технологічну карту, систематизацію конфліктів, які можуть виникати у каналах розподілу, що дозволяє виявити складові трансакційних витрат, оцінити їх величину, визначити сильні та слабкі сторони контрагентів та скоригувати власні дії;
запропоновано комплексну інформаційну систему управління збутовою діяльністю шляхом створення взаємодоповнюючих систем моніторингу агропродовольчого сектору та інформаційного забезпечення управління виробництвом і збутом сільськогосподарської продукції на рівні підприємства, які формують передумови, забезпечують нейтралізацію та зниження ризиків збутової діяльності й підвищення її ефективності в сільськогосподарських підприємствах;
удосконалено:
формування інформаційного забезпечення процесу збуту сільськогосподарсь-кої продукції, а саме: запропоновано деталізувати статистичну інформацію за роз-ділом «інші канали збуту» виділенням в окрему графу даних щодо продажу на бі-ржах, торгово-посередницьким структурам, Аграрному фонду; доповнено статис-тичні форми про надходження сільськогосподарської продукції на переробку по-казниками якості, а також розширено інформаційний масив щодо обсягів закупівлі через власні заготівельні пункти та торгово-посередницькі структури, що сприя-тиме узгодженню даних відомчої статистики та інформації Державного комітету статистики України;
організацію та функціонування оптової системи розподілу сільськогоспо-дарської продукції на основі логістичного підходу через створення розподільчо-збутових центрів, адаптивної системи інформаційного забезпечення, формування інформаційно-маркетингових центрів, що забезпечить цілісність і стійкість системи товароруху продукції, прискорення проходження продукції до споживача і збереження її якості, оптимізацію матеріальних, фінансових та інформаційних по-токів;
підходи до оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, зокрема, на основі аналізу існуючої системи оподаткування доведено нерівність умов для платників ПДВ і не зареєстрованих такими, а також торгово-посередницьких структур при закупівлі зернових (правило першого покупця), обґрунтовано необхідність встановлення єдиних умов сплати ПДВ для усіх категорій сільськогосподарських товаровиробників;
систему кредитування покупців продукції сільськогосподарськими товаровиробниками на основі створення резервів по сумнівних боргах і страхування ризику збитків від несвоєчасного повернення дебіторської заборгованості, що сприятиме зниженню фінансових втрат та збільшенню обсягів продажу продукції;
систему заходів щодо забезпечення зростання доходів і конкурентоспро-можності сільгосппідприємств за рахунок їх залучення до зовнішньоторговельної діяльності, зокрема, запропоновано активізувати розвиток інфраструктури експорту та його інформаційно-консультаційного забезпечення, а також розширити регіональну інституціональну структуру підтримки експорту шляхом створення відповідного агентства для мінімізації ризиків товаровиробників на зовнішніх рин-ках;
набули подальшого розвитку:
уточнено поняття «збут», яке, на відміну від існуючих, враховує галузеву специфіку, передбачає укладення договорів зі споживачами, переробними підпри-ємствами, закладами торгівлі, торгово-посередницькими структурами та їх дотримання за обсягом, номенклатурою (асортиментом), термінами, якістю продукції, а також формування організаційно-економічних умов для задоволення інтересів учасників каналу розподілу продукції;
критерії вибору каналів збуту сільськогосподарської продукції (ціна реалізації, потенціал збуту, можливості контролю, умови співпраці і т. ін.) на основі встанов-лення залежності структури обсягів виробництва та збуту у розрізі основних видів продукції від основних факторів кон’юнктури ринку, що сприятиме формуванню підприємствами ефективної системи збуту;
розширено сукупність напрямів диверсифікації біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема м’ясною продукцією, аукціонної торгівлі та електронної системи торгів, що сприятиме формуванню прозорих схем збуту й посиленню позицій сільськогосподарських товаровиробників як повноправних учасників агропродовольчого ринку;
можливості адаптації досвіду європейських країн щодо розвитку збутових кооперативів до вітчизняних реалій за такими напрямами: кооперативів, котрі використовують стратегію горизонтальної мережі; кооперативів, які використовують стратегію вертикальної мережі; маркетингових кооперативів, які пропонують продукцію під регіональними марками. Це сприятиме формуванню прямих зв’язків між виробниками й споживачами та виникненню синергетичного ефекту в збутовій діяльності учасників.
Практичне значення одержаних результатів випливає з доцільності застосу-вання розроблених науково-методичних рекомендацій та пропозицій щодо підви-щення рівня організації та функціонування системи розподілу сільськогосподарської продукції. Одержані автором результати дослідження можуть бути основою для розробки концепції формування збутової діяльності сільськогосподарських товаровиробників на довгострокову перспективу.
Пропозиції щодо розвитку кооперативних зв’язків між особистими селянськими господарствами та сільськогосподарськими підприємствами при вирощуванні та реалізації сільськогосподарської продукції враховані при розробці доповнень та змін до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (довідка № 49-12/79 від 17.12.2012 р.).
Рекомендації щодо формування торгово-збутових кооперативів застосовано при оптимізації оптових ринків сільськогосподарської продукції й роздрібних продовольчих ринків в межах окремого регіону України та у розробці заходів організаційно-економічного та адміністративного характеру щодо упорядкування діяльності стихійних продовольчих ринків використані Міністерством аграрної політики та продовольства України (довідка № 19-1/42 від 24.01.2013 р.).
Пропозиції щодо розвитку елементів збутової інфраструктури були використані Департаментом агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації при розробці логістично-збутового центру на базі функціонуючого оптового ринку сільськогосподарської продукції «Столичний» (довідка № 03-03/114 від 21.02.2013 р.).
Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області були враховані рекомендації, які знайшли відображення в програмі розвитку сільських територій до 2020 року в частині розробки заходів щодо створення при управлінні агропромислового розвитку інформаційного центру, та пропозиції щодо стимулю-вання ярмаркової торгівлі як альтернативного каналу збуту (довідка №28-4/332 від 05.12.2012 р.).
Наукові розробки щодо процедури електронної біржової торгівлі та електро-нної документації були використані при підготовці «Регламенту біржових торгів», а також при формуванні програм проведення тренінгів та майстер-класів, що проводилися співробітниками Товарної біржі «Українська ф’ючерсна біржа» на базі вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівня акредитації аграрного профілю (довідка № 19-4 від 12.02. 2013 р.).
Основні розробки дисертаційного дослідження використовуються у навчально-му процесі Білоцерківського національного аграрного університету при викладанні та підготовці методичного забезпечення таких дисциплін, як «Маркетинг», «Логістика», «Світова економіка» для студентів економічних спеціальностей (довідка № 01-12/1173 від 17.12. 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею ав-тора, в якій комплексно розглянуто теоретичні, концептуальні, методичні та прикладні аспекти формування і функціонування збутової діяльності сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах. Наукові положення, висновки і рекомендації, винесені на захист, одержані дисертантом самостійно. З опублікованих наукових праць і наукових доповідей, у написанні та підготовці яких брав участь автор, у дисертаційній роботі використані лише ті результати, ідеї і положення, що належать йому особисто.
Крім того, здобувачем зібрана, опрацьована та проаналізована велика за обся-гом, вірогідна й об’єктивна статистико-економічна інформація, яка використана при проведенні дослідження за темою дисертації. На основі цієї інформації проведені відповідні розрахунки, які характеризують й ілюструють економічні явища та процеси, що відбуваються при організації каналів розподілу сільськогосподарської продукції на агропродовольчому ринку.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на державних, міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Аграрна наука – виробництву» (Біла Церква, 14–15 листоп. 2007 р.); «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (Біла Церква, 15–16 трав. 2008 р.); «Аграрна наука – виробництву: проблеми економічного розвитку АПК» (Біла Церква, 9–11 листоп. 2010 р.); «Аграрна наука – виробництву. Економічний розвиток АПК в умовах економічної кризи» (Біла Церква, 21 січ. 2010 р.); «Актуальні проблеми розвитку регіональних АПК» (Луцьк, 26–27 трав. 2011 р.); «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (Біла Церква, 17–18 трав. 2012 р.); «Перспективи і пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (Луцьк, 11–12 жовт. 2012 р.); «Економіка, бізнес і фінанси: стан та перспективи розвитку» (Кам’янець-Подільський, 23–24 жовт. 2012 р.); «Трансформація управлінської парадигми в аграрному секторі економіки» (Полтава, 30–31 жовт. 2012 р.); Годовая отчетная Международная научная конференция «Актуальные проблемы современной науки» (Тамбов, 20–21 декаб. 2012 г.); VIII Международная заочная научно-практическая конференция «Научная дискуссия в современном мире» (Москва, 15 янв. 2013 г.).
Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано в 46 наукових пра-цях, у тому числі в одній одноосібній монографії, 2 колективних монографіях,
31 статті у наукових фахових виданнях, 4 статті в іноземних виданнях, а також у матеріалах і тезах конференцій – 7. Загальний обсяг публікацій становить 36,7 друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел із 354 найменувань, включає 41 таблицю,
35 схем, діаграм, графіків і рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 501 сторінку комп’ютерного тексту (у т.ч. таблиці, рисунки, додатки).

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне і методичне обґрунтування напрямів формування ефективної системи збутової діяльності сільськогосподарських підприємств і запропоновано шляхи вирішення цієї важливої науково-прикладної проблеми. На основі проведених досліджень сформульовано наступні висновки:
1. Обмін є невід’ємною складовою процесу суспільного відтворення. Учасники обміну, вступаючи у відносини один з одним щодо купівлі-продажу продуктів своєї праці, створюють сферу обміну, що функціонує на умовах еквівалентності, відшкодування здійснених суспільно необхідних витрат, вільного вибору партнерів. У процесі реформування підприємств агропродовольчої сфери ці умови систематично порушуються, що спричинило диспропорцію у розвитку галузей, кризу фінансового стану і формування передумов до інтеграції суб’єктів господарювання.
Обмін пов’язаний із широким набором інститутів, у якому головну роль відіграють установлення прав власності, контрактні відносини, а також інститути, які сприяють упорядкуванню цін, укладенню цінових угод, удосконаленню системи просування продукції, поширенню інформації.
2. Система збутової діяльності сільськогосподарських підприємств – це впорядкована сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів (товаровиробники продукції, закупівельні організації, складське господарство, переробні підприємства, підприємства оптової та роздрібної торгівлі та громадського харчування), задіяних у процесі товароруху продукції до кінцевого споживача. Метою функціонування системи є задоволення платоспроможного попиту споживача та забезпечення взаємовигідних відносин між учасниками процесу просування продукції.
Ефективне функціонування системи збуту передбачає: на рівні підприємства – розширення каналів збуту продукції, підвищення її товарності та якості, розвиток маркетингової діяльності; на рівні держави – пільгове кредитування сільськогосподарських товаровиробників, цільове фінансування, державні закупівлі, розвиток сучасної системи руху товару.
3. Під збутовою діяльністю розуміємо сукупність процесів, які здійснюються після завершення виробничої стадії (по закінченні виготовлення продукції і (включно) до безпосереднього продажу товару, доставки його споживачеві), що передбачає систематичне прийняття управлінських рішень щодо фізичного переміщення й передачі права власності на товар або послуги від виробника споживачеві, включаючи такі невід’ємні елементи цього процесу, як транспортування, зберігання й укладення та виконання угод.
Розвиток збутової діяльності сільськогосподарських товаровиробників буде відбуватися за умови використання системи економічних важелів: інтеграції та кооперації; оптимізації трансакційних витрат; розвитку традиційних та альтернативних каналів реалізації сільськогосподарської продукції; удосконалення ринкової інфраструктури збуту; організації інформаційного супроводу; формування маркетингово-логістичного забезпечення тощо.
4. Узагальнення існуючих статистичних форм щодо функціонування сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання свідчить, що у них відсутня деталізована інформація з розділу «реалізація за іншими каналами реалізації». Вважаємо за необхідне виділення статистичної інформації за підрозділами: «реалізація торговельній мережі», «реалізація торгово-посередницьким структурам», «реалізація іншим суб’єктам господарювання», «продаж на біржах», «продаж на ярмарках» та продаж «Аграрному фонду», що сприятиме раціоналізації процесу управління товарорухом сільськогосподарської продукції.
Існує потреба розширення статистичних форм про надходження сільськогосподарської продукції на переробку за показниками якості, а також збільшення інформаційного масиву щодо обсягів закупівлі через власні заготівельні пункти та торгово-посередницькі підприємства, що сприятиме узгодженню даних міжвідомчою статистикою й інформацією Держслужби статистики України.
5. Пріоритетними формами збуту сільськогосподарської продукції у провідних країнах світу є контрактація, оптові ринки й аукціони, збутові фермерські кооперативи, біржова торгівля, продаж безпосередньо на фермі великим посередникам, продаж або застава державним установам. Удосконалення системи збуту полягає у поглибленні інтеграційних зв’язків між фермерами і збутовими структурами, у розвитку прямих зв’язків виробників сільськогосподарської продукції з підприємствами переробки і роздрібної торгівлі через систему кооперативів, контрактацію, а також посилення впливу наднаціональних і національних органів на організацію збуту на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Імплементацію світового досвіду щодо збуту сільськогосподарської продукції у вітчизняну практику доцільно проводити у напрямі інтеграції підприємств з метою створення замкнутого технологічно-збутового циклу «виробництво–зберігання–переробка–збут», розвитку форм оптової торгівлі сировиною і продовольством, оптимізації системи державних закупівель.
6. Сільськогосподарські підприємства формують багатоканальну систему збуту. Основним каналом збуту сільськогосподарської продукції є продаж за «іншими каналами збуту», що характеризуються неорганізованістю, кількісною та ціновою інформаційною непрозорістю, високими трансакційними витратами, слабким використанням принципів логістики. За цим каналом збуту сільськогосподарські підприємства у
2011 р. реалізували 82,7 % зернових культур; 90,5 % олійних культур; 87,5 % картоплі; 75,9 % баштанних культур; 48,8 % винограду. Основним каналом збуту для цукрових буряків та овочів є переробні підприємства, за яким реалізовано відповідно 92,9% і 52 %.
Удосконалення збутової діяльності на ринку зерна можливе через створення на регіональному рівні об’єднання великих товаровиробників зерна; на ринку картоплі, овочів, плодів доцільним є їх переробка і постачання вітчизняному та зарубіжному споживачеві у вигляді готової продукції і напівфабрикатів високої якості, а також продаж у свіжому вигляді та зберігання через логістично-розподільчі центри.
7. Пріоритетними каналами збуту м’ясної продукції й живої худоби є: агробіржі, ярмарки, аукціони, оптові бази і ринки, прямі поставки у роздрібну торгівлю; формування і розвиток коротких ланцюгів збуту, коли товаровиробник минає ланку переробки (виконуючи цю функцію) і постачає м’ясо на ринок або до роздрібної мережі і закладів громадського харчування; формування та організація оптових ринків.
Для реалізації племінних тварин і птиці необхідна відповідна інфраструктура, що відповідає вимогам біржової й аукціонної торгівлі або виїзної (свині й птиця для дрібнотоварного виробництва або господарств населення). Збутову інфраструктуру для сільськогосподарських підприємств на ринку м’яса і м’ясопродуктів доцільно розвивати у вигляді спеціалізованого м’ясного оптового ринку і прямих зв’язків м’ясокомбінатів із виробниками сільськогосподарської продукції.
8. Важливим напрямом інформаційного забезпечення учасників агропродовольчого ринку є розробка автоматизованої системи моніторингу агропродовольчого комплексу, яка включає такі підсистеми: статистичної звітності; відомчої статистики; ринкових даних та інформації про якість і безпеку продовольства; наукових досліджень та розробок; інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень на різних рівнях.
Запропоновано систему інформаційного забезпечення управління виробництвом та збутом сільськогосподарської продукції на рівні підприємства, яка дозволить: підтримувати управління виробничими ресурсами за різними напрямами діяльності; автоматизувати діяльність усіх підрозділів і структур; забезпечити інтеграцію з автоматизованою системою моніторингу – «Моніторинг АПК». Дієвим інструментом інформаційно-аналітичної та методичної підтримки системи управління сільськогосподарських підприємств має стати оперативний контролінг ефективності виробничо-збутової діяльності.
9. Встановлено, що в Україні на початок 2012 р. зареєстровано 25 агропромислових бірж, а функціонувало лише 14. Основними видами сільськогосподарської продукції, яка реалізується через біржу, є зернові, горох, ріпак, насіння соняшнику, тобто всі експортоорієнтовані культури. Розвиток біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією ускладнюється такими причинами: відсутність відповідної нормативно-правової бази; нерозвиненість біржової інфраструктури; складність щодо забезпечення гарантій поставок; незвичність біржової торгівлі для сільськогосподарських товаровиробників; недостатній рівень впливу на ринкові процеси з боку регіональних органів влади.
З метою формування розвитку ф’ючерсних і опційних угод та їх економічної привабливості для сільськогосподарських товаровиробників необхідно вести роз’яснювальну роботу та проводити навчання, а також запровадити систему ризик-менеджменту на рівні сільськогосподарських підприємств. Для цього необхідно забезпечити підготовку фахівців аграрного профілю – трейдерів, а також розробку програмного забезпечення сільськогосподарських підприємств, яка б дозволяла вести продуктивну роботу на біржах із терміновими угодами.
10. Однією з умов активізації збутової діяльності тваринницьких підприємств є створення м’ясної біржі. Із цією метою доцільно забезпечити функціонування забійних комплексів, системи підприємств, які будуть спеціалізовуватися на транспортуванні тварин, а також розгалуженої мережі холодильних сховищ. Основними об’єктами біржової торгівлі мають стати: свині першої і другої категорій та молодняк великої рогатої худоби вищої та середньої вгодованості. Витрати щодо забою й охолодження мають відшкодовувати покупці. Мінімальний розмір лота має бути не менше 100 голів свиней і 50 голів молодняку великої рогатої худоби, що дорівнює добовій нормі завантаженості м’ясопереробного підприємства середньої потужності. Розвиток біржової торгівлі сільськогосподарськими тваринами дасть змогу усунути непрозорі схеми закупівлі тваринницької продукції, здійснювати контроль за якістю на всьому шляху товароруху, нівелювати фактор сезонності.
11. Основними причинами відсутності продажу в Україні сільськогосподарської продукції через залучення інформаційно-комунікаційних технологій є низька активність біржової торгівлі та недостатня забезпеченість фахівцями у цій галузі. Перспективним напрямом розвитку й підтримки біржової торгівлі у традиційній формі має стати запровадження електронної системи торгів, яка є привабливою для дрібних і середніх сільськогосподарських товаровиробників і забезпечить зниження посередницьких витрат, а також витрат часу та витрат на поставку, пов’язаних зі збутом; крім того, це сприятиме обслуговуванню замовників на високому рівні, виходу на досі географічно недоступні ринки, переведенню товарних активів із тіньового ринку на відкритий біржовий ринок, збільшенню бюджетних надходжень на всіх рівнях.
12. Встановлено, що нині відсутні стійкі, стабільні зв’язки в агропродовольчому ланцюгу між товаровиробниками, оптовиками і роздрібною торгівлею, вони є безсистемними і мають епізодичний характер. Розвиток оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією у перспективі має передбачати формування організованих конкурентних каналів просування продукції від товаровиробників до кінцевих споживачів та освоєння нових прогресивних форм і механізмів торгівлі.
Одним із перспективних напрямів розвитку збутової діяльності сільськогосподарських підприємств є оптова торгівля через розподільчо-логістичні центри. Основними функціями розподільчо-логістичних центрів мають стати: концентрація і зберігання запасів; формування великих партій продукції; розукрупнення вантажів; комплектація партій вантажу; виконання організаційно-комерційних, складських і транспортно-експлуатаційних робіт.
Актуальним у нинішніх умовах є розвиток форм роздрібної торгівлі сільськогосподарською продукцією та продовольством – екобазарів, що передбачає безпосередню взаємодію покупця і постачальника та просування єдиного бренду (що відсутнє при торгівлі на роздрібних продовольчих ринках).
13. Важливим напрямом інфраструктурного забезпечення збутової діяльності сільськогосподарських підприємств є створення потужностей для зберігання. Розраховано загальні втрати товаровиробників від недосконалої системи зберігання овочевої продукції – 437 828,72 тис. грн. При порівнянні на основі даних форми 50-сг ця величина становить 25,1 % від чистого доходу або 27,3 % від собівартості реалізованої продукції. Визначено потребу у створенні потужностей для зберігання овочевої продукції по областях на основі врахування таких факторів: обсяги реалізації через роздрібну мережу, включаючи роздрібні продовольчі ринки та обсяги переробки; рівень самозаготівлі, обсяги виробництва та фактична наявність потужностей для зберігання продукції.
14. Управління трансакційними витратами сільськогосподарських підприємств має базуватися на використанні класифікації, що включає внутрішньовиробничі та зовнішні трансакційні втрати, а також втрати у вигляді недоодержаної виручки, які виникають у разі відхилень при визначенні якісних та кількісних показників продукції, продажу її у терміни і за цінами на шкоду власній вигоді, втрат продукції у фізичному обсязі при продажу та зберіганні.
Для зниження невизначеності й ризику в збутовій діяльності сільськогосподарських підприємств доцільно сформувати «карту трансакцій», систему, яка сприятиме скороченню втрат і підвищенню інформованості агентів агропродовольчого ринку.
15. Критерієм прийняття управлінського рішення щодо доцільності формування дебіторської заборгованості сільськогосподарськими підприємствами є перевищення доходів від збільшення продажу над втратами при кредитуванні покупців. Водночас доцільно передбачити створення резервів на підприємстві по сумнівних боргах, а також страхування дебіторської заборгованості, що мінімізує збитки від несвоєчасного повернення коштів покупцем або його банкрутства.
16. Система оподаткування діяльності сільськогосподарських товаровиробників має відігравати стимулювальну функцію щодо нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та формування прозорих взаємозв’язків між контрагентами за її збуту. Удосконалення системи справляння ПДВ при реалізації торгово-посередницьким структурам має забезпечити дотримання правила «першого покупця» при його відшкодуванні.
Доведено, що подвійне оподаткування ПДВ створює перешкоди в закупівлі у господарств населення тварин із подальшою їх відгодівлею в сільськогосподарських підприємствах, призводить до порушення взаємовигідних відносин. Необхідно передбачити визнання сільськогосподарської продукції підприємства, якщо вона була отримана від господарств населення, внаслідок її виробництва на кооперативних засадах. Крім того, доцільно відрегулювати оподаткування доходів фізичних осіб при отриманні натуральної винагороди власниками особистого селянського господарства від виробництва сільськогосподарської продукції на кооперативних засадах із сільськогосподарськими чи переробними підприємствами. Реалізація викладених пропозицій забезпечить: державі – зростання обсягів надходження податків; сільськогосподарським товаровиробникам – підвищення прибутковості виробничо-збутової діяльності; власникам особистих селянських господарств – отримання додаткового доходу, а також часткову чи повну зайнятість.
17. Основними стримуючими чинниками активізації зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних товаровиробників є: відсутність розробленої зовнішньоекономічної стратегії; низька дієвість важелів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; недостатній рівень інформаційного забезпечення й розвитку експортної транспортної інфраструктури та потужностей для зберігання продукції.
Перспективними напрямами підтримки експортерів є страхування й гарантування експортних операцій; розвиток інституціональної інфраструктури підтримки експорту агропродовольчої продукції на регіональному рівні; усунення адміністративних бар’єрів при експорті; спрощення митних процедур; розробка і запровадження заходів підтримки експорту в межах «зеленої корзини» СОТ; розвиток інформаційно-консультативного середовища у сфері підтримки експорту. Вважаємо, що дієве сприяння експорту продукції сільськогосподарських підприємств у регіоні можна забезпечити за умови створення агентства з підтримки експорту агропродовольчої продукції, що дозволить створити інституціональну структуру на основі реалізації взаємовигідного приватно-державного партнерства.
18. Одним із напрямів нарощування заготівель сільгосппродукції у дрібних сільськогосподарських товаровиробників є розвиток споживчої кооперації, що виконує посередницькі функції між виробниками і переробниками, забезпечуючи гарантований її збут, підвищуючи трудову зайнятість сільського населення. У вітчизняній практиці доцільно стимулювати розвиток збутових кооперативів, що дозволить скоротити витрати на виробництво і переробку сільськогосподарської продукції, збільшити її закупівлі в особистих селянських і фермерських господарствах, залучити до участі в кооперативах великі сільгосппідприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Політична енциклопедія / [гол. ред. Ю. Левенець]. – К. : Парламентське в–во, 2011. – 649 c.
2. Канарш Г. Ю. Этические основания политики в современном аристотелианстве / Г. Ю. Карнаш // Знание. Понимание. Умение. – 2005. – № 2. – С. 145–152.
3. Аристотель. Политика. Т. 4. / Аристотель. – М. : Мысль, 1984. – С. 389–395.
4. Hamburger М. Morals and Law : The Growth of Aristotle’s Legal Theory. – New York, 1965. – 96 р.
5. Катон. Капитулярий о виллах / Катон. – М. : Знание, 1983. – 148 с.
6. Антология мировой философии : в 4 т. Т.4. – М. : Мысль, 1971. – 346 с.
7. Маркс К., Энгельс Ф. Избр. соч. : в 9 т. Т.2 / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Мысль, 1972. – 574 с.
8. Стюарт Дж. Про свободу : Есе / Дж. Стюарт. – К. : Основи, 2001. – 463 с.
9. Hollander S. Classical Economics / S. Hollander. – Oxford : Blackwell, 1987. – P. 137.
10. Urquhart R. The trade wind, the statesman and the system of commerce: Sir James Steuart's vision of political economy / R. Urquhart // European Journal of the History of Economic Thought. – 1996. – №3. – P. 379.
11. Ватаманюк З. Економічна теорія: макро– та мікроекономіка / З. Ватаманюк, С. Панчишин. – К. : Альтернативи, 2005. – 606 с.
12. Економічний. словник–довідник / [ред.-упоряд. С. М. Мочерний]. – К. : Femina, 1995. – 646 с.
13. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / М. Блауг. – К. : Вид–во Соломії Павличко “Основи”, 2001. – 670 с.
14. Тюрго А. Избранные экономические произведения / А. Тюрго. – М., 1961. – 128 с.
15. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения / Ф. Кенэ. – М., 1960. – 599 с.
16. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. – М. : Соцэкгиз, 1962. – 684 с.
17. Рикардо Д. Сочинения. Т. 1. Начала политической экономии и налогового обложения / Д. Рикардо. – М., 1955. – 342 с.
18. Войлов В. П. Историко–теоретический анализ экономических категорій / В. П. Войлов. – М., 2007. – 265 с.
19. Юхименко П. І. Економічна історія: навч. посіб. / П. І. Юхименко. – К. : Вікар, 2006. – 341 с.
20. Ядгаров Я. С. История экономических учений / Я. С. Ядгаров. – М. : Экономика, 1996. – 354 c.
21. Mill J. St. Principles of Political Economy with some of their Application to Social Philosophy. In two volumes. Vol. 1. London, 1848. – P. 25–26.
22. Сэй Ж.-Б. Трактат политической экономии / Ж.-Б. Сэй. – М., 1896. – 427 с.
23. Сей Ж.-Б., Бастиа Ф. Трактат по политической экономии / Ж.-Б. Сей, Ф. Бастиа. – М. : Дело, 2000. – 232 с.
24. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. Т. 19 / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Мысль, 1972. – 629 с.
25. Маркс К. Экономические рукописи 1857–1861 гг. : в 2 ч. Ч. 1. – М. : Политиздат, 1980. – 582 с.
26. Маршалл А. Принципы экономической науки. Т. 1. / А. Маршалл. – М. : Издательская группа “Прогресс”, 1993. – 326 с.
27. Бертран Жувенель. Этика перераспределения [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://libmax.ru/newsbok_94943.html.
28. Marshall A. Industry & trade; a study of industrial technique and business organization, and of their influences on the conditions of various classes and nations. – 4th ed. – New York, 1970. – 874 p.
29. Кларк Дж. Б. Распределение богатства : теория заработной платы, процента и прибыли / Дж. Б. Кларк. – М. : Гелиос АРВ, 2000. – 224 с.
30. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал / Дж. Р. Хикс. – М. : Издательская группа “Прогресс”, 1993. – 488 с.
31. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости процента и денег [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.techinvestlab.com/3/?act=10.
32. Жамс Э. История экономической мысли в XX в. / Э. Жамс. – М., 1959. – С. 112.
33. Норт Д. Институциональные изменения: рамки анализа / Д. Норт // Вопросы экономики. – 1997. – № 3. – C. 21–34.
34. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз. – М. : Новое издательство, 2007. – 224 с.
35. Уильямсон О. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / О. Уильямсон // ЭКО. – 1997. – № 5. – С. 22–25.
36. Ховард К. Экономическая теория, теория свободного рынка / К. Ховард, Ж. Журавлева, П. Эриашвили. – М. : ЮНИТИ, 1997. – 274 с.
37. Баликоев З. Общая экономическая теория / З. Баликоев. – Новосибирск : ЮКЭА–Модус, 1996. – 312 с.
38. Розанвалон П. Утопічний капіталізм. Історія ідеї ринку / П. Розанвол. – К. : Вид. дім «Києво–Могилянська академія», 2006. – 246 с.
39. Ларионов И. К. Экономическая теория / И. К. Ларионов. – М. : Издательский Дом Дашков и К., 2001. – С. 165–205.
40. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт. – М. : Фонд экономической книги "Качана", 1997. – 190 с.
41. Recent Developments in German Corporate Governance. By M. Goergen,
M.C. Manjon, L.D.R. Renneboog. – 2004 [Электронний ресурс]. – Режим доступу : http://greywww.kub.nl:2080/greyfiles/center/2004/doc/l23 .pdf.
42. Уильямсон О. Рынки и иерархия: анализ и антитрестовские выводы / О. Уильямсон. – М. : Лениздат, 1996. – 369 с.
43. Olson М. Big Bills Left on the Sidewalk: Why Some Nations are Rich, and Others PoorZ/Joumal of Economic рerspectives. – 1996. – V.IO. – № 2. – Р. 3–24.
44. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. – М. : Прогресс, 1982. – 654 с.
45. Peiovich S. The Market for Institutions Versus the Strong Hand of the State: the Case of Eastern Europe, in Bruno Dallago and Luigi Mittöne, Economic Institutions, Markets and Competiton. Cheltenham; Edward Elgar, 1996. – P. 111–126.
46. Commons J. Institutional Economics // American Economic Review. – V.21. – 1931. – P. 648–657.
47. Мизес Л. Либерализм в классической традиции / Л. Мизес. – М. : ООО «Социум», ЗАО «Издательство «Экономика», 2001. – 239 с.
48. Звеспер Дж. Лібералізм / Дж. Звеспер. – К. : Дух і Літера, 2000. – 472 с.
49. Математическая школа как интерпретация теории предельной полезности [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.bibliotekar.ru/istoria–economicheskih–ucheniy–3/20.htm.
50. Мизес Л. Человеческая деятельность: Трактат по политической теории /
Л. Мизес. – М. : ОАО НПО Экономика, 2000. – 670 с.
51. Ходжсон Дж. Экономическая теория и институты / Дж. Ходжсон. – М. : Дело, 2003. – 346 с.
52. Геєць В. М. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи) / В. М. Геєць. – К. : Логос, 1999. – 500 с.
53. Нестеренко А. Н. Экономика и институциональная теория / А. Н. Нестеренко. – М. : Эдиториал УРСС, 2002. – 415 с.
54. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: учеб. пособие / Е. Ф. Борисов. – М. : Юрайт, 2006. – 384 с.
55. Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли / Е. М. Майбурд. – М. : Дело, 2000. – 456 c.
56. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции / Дж. Робинсон. – М. : Экономика, 1986. – 497 c.
57. Шерер Ф., Росс Д. Структура отраслевых рынков / Ф. Шерер, Д. Росс. – М. : ИНФРА–М, 1997. – 698 с.
58. Kahneman D., Tversky А. Prospect Theory: an Analysis of Decision under Risk. Econometrica, 1979, vol. 47, P. 263–291.
59. Лисовицкий В. Н. История экономических учений / В. Н. Лисовицкий. – Харьков : ООО “Р.И.Ф.”, 2002. – 320 с.
60. Буагильбер П. Рассуждение о природе богатства, денег и налогов / П. Буагильбер. – Горький : Горьк. гос. ун–т им. Н.И. Лобачевского, 1973. – 233 с.
61. Менгер К. Основания политичнской экономии. Австрийская школа в политической экономии / К. Менгер, Е. Бем–Баверк, Ф. Визер. − М. : Экономика, 1992. – 491 с.
62. Хикс Дж. Теория экономической истории / Дж. Хикс. – М. : НП Журнал “Вопросы экономики”, 2003. – 224 с.
63. Нельсон Р. Эволюционная теория экономических изменений / Р. Нельсон, С. Уинтер. – М. : Финстатинформ, 2000. – 474 с.
64. Леонтьев В. В. Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика / В. В. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1990. – 415 с.
65. Маркс К., Энгельс Ф. Избр. соч. T.25 / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Мысль, 1972. – 574 с.
66. Джер Р. Верман. Теория экономического развития / Джер Р. Верман. – М. : Прогресс, 1981. – 384 с.
67. Паска І. М. Організаційно-економічні засади формування цінового паритету в агропромисловому комплексі / І. М. Паска // Зб. наук. праць Подільськ. держ. аграр.-технол. ун-ту. – 2012. – Вип. 20. – С. 227–230.
68. Буздалов И. Н. Земельная реформа и рынок / И. Н. Буздалов // Весник сельско-хозяйственной науки. – 1991. – № 6. – С. 10–17.
69. Точилін В. О. Ринки реального сектора економіки України: структурно-інституціональний аналіз / В. О. Точилін, Т. О. Осташко, О. В. Пустовойт. – К. : Інститут економіки та прогнозування, 2009. – 640 с.
70. Паска І. М. Функціонування роздрібних продовольчих ринків як елементу інфраструктури агропродовольчого ринку / І. М. Паска // Вісник Харків. нац. техн. ун-ту сільського господарства ім. П. Василенка. – 2012. – Вип. 125. – С. 210–214. – (Серія "Економічні науки").
71. Енциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона / [ред. И. Е. Андреевский]. – Т. 5. – СПб., 1901. – С. 40.
72. Черняева И. В. Национальный капитал. Регулирование простого и расширенного воспроизводства / И. В. Черняева. – Курск : Изд-во РФЭИ, 2007. – 340 с.
73. Лукинов И. И. Воспроизводство и цены / И. И. Лукинов. – М. : Экономика, 1977. – 431 с.
74. Самуелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка / П. Самуелсон, В. Нордгауз. – К. : Основи, 1995. – 574 с.
75. Ожегов С. И. Словарь руського языка / С.И.Ожегов. – М. : Совесткая энциклопедия, 1972. – 989 с.
76. Кредисов А. І. Маркетинг / А. І. Кредисов. – К. : Україна, 1994. – 399 с.
77. Бурцев В. В. Совершенствоание системы управлыения сбыта продукции / В. В. Бурцев // Маркетинг в России и за рубежом. – 2002. – №6. – С. 57–68.
78. Котлер Ф. Управление маркетингом / Ф. Котлер. – М. : Международные отношения, 1980. – 340 с.
79. Алексунин В. А. Маркетинг: учеб. / В. А. Алексунин. – М. : ИТК «Дашков и Кº», 2005. – 204 с.
80. Балабанова Л. В. Маркетинг: підруч. / Л. В. Балабанова; 2–ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання–Прес, 2004. – 645 с.
81. Швальбе Х. Практика маркетинга для малых и средних предприятий / Х. Швальбе. – М. : Республика, 1995. – 229 с.
82. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом / Г. Дж. Болт. – М. : Экономика, 1991. – 503 с.
83. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. – М. : Прогресс, 1991. – 704 с.
84. Голубков Е. П. Основы маркетинга: учеб. / Е. П. Голубков. – М. : Финпресс, 1999. – 656 с.
85. Ассэль Г. Маркетинг: принципы и стратегия: учеб. для вузов / Г. Ассэль. – М. : ИНФРА–М, 2001. – С. 10.
86. Багиев Г. Л. Маркетинг / Г. Л. Багиев, В. М. Тарасевич. – М. : Экономика, 2001. – 718 с.
87. Ноздрева Р. Б. Маркетинг: Как побеждать на рынке / Р. Б. Ноздрева, Л. И. Цыгичко. – М. : Финансы и статистика, 1991. – 242 с.
88. Липчук В. В. Маркетинг: основи теорії та практики: навч. посіб. / В. В. Липчук, А. П. Дудяк, С. Я. Бугіль. – Львів : «Новий світ–2000»; «Магнолія плюс», 2003. – 288 с.
89. , Хруцкий В. Е. Современный маркетинг / В. Е. Хруцкий, И. В. Корнеева. – М. : Финансы и статистика, 1991. – 256 с.
90. Эванс Дж. Р. Маркетинг / Дж. Р. Эванс, Б. Берман. – М. : Экономика, 1990. – 350 с.
91. Друкер П. Эффективное управление: экономические задачи и оптимальне решения / П. Друкер. – М. : Фаир–Прес, 1998. – 288 с.
92. Дихтль Е. Практический маркетинг: учеб. пособ. / Е. Дихтль, Х. Хершген. – М. : Высшая школа, ИНФРА–М, 1996. – 393 с.
93. Балабанова Л. В., Балабаниць А. В. Маркетинговий аудит системи збуту : навч. посіб. / Л. В. Балабанова, А. В. Балабаниць. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 224 с.
94. Паска І. М. Організація та управління маркетингом на оптових продовольчих ринках / І. М. Паска // Сталий розвиток економіки. – 2012. – № 3 (13). – C. 252–256.
95. Гриценко А. А. Развитие форм обмена, стоимости и денег / А. А. Гриценко. – К. : Основа, 2005. – 192 с.
96. Мороз Л. А. Маркетинг: навч. посіб. / Л. А. Мороз, Н. І. Чухрай. – Львів : Державний університет «Львівська політехніка», 1999. – 244 с.
97. Шпикуляк О. Г. Економічні інституції та інститути у розвитку теорії ринку / О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. – 2010. – № 1. – С. 159–165.
98. Єранкін О. О. Періодизація еволюції маркетингу в АПК України та перспективи його розвитку / О. О. Єраркін // Економіка АПК. – 2008. – № 1. – С. 131–140.
99. Ліманський А. Міжнародні орієнтації підприємств на сучасному ринку – маркетинговий аспект / А. Ліманський, І. Драбік // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 10. – С. 27–31.
100. Паска І. М. Торгово-посередницькі структури на ринку рослинницької продукції як елемент ринкової інфраструктури / І. М. Паска // Наук. вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокорист. України. – 2012. – Вип. 177. – С. 119–123
101. Свиноус І. В. Механізм взаємовідносин переробних підприємств з господарствами населення при реалізації великої рогатої худоби / І. В. Свиноус // Продуктивні сили і регіональна економіка. – 2005. – № 6. – С. 160–164.
102. Паска І. М. Організаційно-економічні засади збуту продукції особистими селянськими господарствами / І. М. Паска // Аграрний вісник Причорномор'я. – 2012. – № 65. – С. 164–169.
103. Свиноус І. В. Особливості розвитку торгово–посередницьких операцій в аграрному секторі України / І. В. Свиноус // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2002. – № 4. – С. 218–222.
104. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95–ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 108/95–вр.
105. Ринкові перетворення в АПК України : зб. наук. праць / відп. ред. В. Д. Слюсар. – К. : НАН України, Ін–т економіки, 2002. – 135 с.
106. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року № 1877–IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1877-15.
107. Лозинська Т. М. Удосконалення фінансово–економічного механізму державного регулювання аграрного ринку / Т. М. Лозинська, В. М. Анікеєнко // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії : зб. наук. праць. – 2010. – Вип. 1. – С. 119–127.
108. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 року № 327/95–ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/327/95–вр.
109. Эванс Дж. Р. Маркетинг // Дж. Р. Эванс, Б. Берман. – М. : Сирин, 2001. – 308 с.
110. Положення про Реєстр статистичних одиниць та формування основ сукупностей одиниць статистичних спостережень за діяльністю підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://document.ua/pro-zatverdzhennja-metodiki-formuvannja-vibirkovoyi-sukupnos-doc58467.html.
111. Методика розрахунку обсягів реалізації основних видів сільськогосподарської продукції господарствами населення [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/documents/date_33/pg_gncdxm/pg2.htm.
112. Свиноус І. В., Швиденко М. З. Організаційні підходи щодо формування статистичної інформації про функціонування особистих селянських господарств / І. В. Свиноус , М. З. Швиденко // Сталий розвиток економіки. – 2011. – № 5. – С. 174.
113. Свиноус І. В. Швиденко М. З. Організаційно–методологічні підходи щодо формування статистичної інформації в сільському господарстві / І. В. Свиноус, М. З. Швиденко // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 11. – С. 69–71.
114. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99.
115. Дудар Т. Г. Формування і розвиток системи реалізації молока та молокопродуктів: монографія / Т. Г. Дудар. – Тернопіль : Економічна думка, 2008. – 208 с.
116. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755–1.
117. Баланюк І. Ф. Аудит маркетингової діяльності на підприємстві / І. Ф. Баланюк, Д. І. Шеленко, Ю. С. Копчак // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. – Івано–Франківськ : Вид–во Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2011. – Вип. 7. – С. 16–22.
118. План рахунків бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов’язань i господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй, затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв України 30 листопада 1999 року № 291 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.yurincom.com/ua/plan-aktuviv.
119. Огійчук М. Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах : підручник / М. Ф. Огійчук, В. Я. Плаксієнко, Л. Г. Панченко. – К. : Вища освіта, 2003. – 800 с.
120. Хомин П. Я. Формування системи звітності сільськогосподарських підприємств та її облікового забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук : спец. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / П. Я. Хомин. – Київ, 2004. – 28 с.
121. Кузьменко В. Економічні інтереси та циклічність розвитку світової економіки і фінансові кризи / В. Кузьменко // Інститут еволюційної економіки.– 2007.– № 3.– С. 62-74.
122. Cooperatives in Europe. Activity Report 2008. Workplan 2009–2010. – 15 р.
123. Global 300 list 2008. The world’s major co–operatives and mutual business. – Geneva: ICA, 2008. – 16 р.
124. Cooperatives: consolidation of the social dialogue process. Social Dialogue debriefing Meeting scheduled for 26 October 2009 in Brussels. – Brussels: Cooperatives Europe, 2009. – 19 р.
125. United Nations. Secretary–General. Message from the Secretary–General on the International Day of Cooperatives: 4 July 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/esa/socdev/social/intldays/IntlCoops/.
126. Schlermann S. Eine institutionenцkonomische Analise der "Kooperations–Beratung" / Arbeitspapiere des Instituts fur Gtnossenschaftswesen der Werstfalischen Wilhelms–Universitat Munster, Munster, 2007. – 234 p.
127. International Cooperative Alliance Annual report 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ica.coop.
128. Brusіs M. Іnternal problems of the European Unіon than mіght obstruct an enlargement toward the East // Wіnners and losers of EU integratіon. Polіcy issues for Central and Eastern Europe. – Washіngton, D.C. : The World Bank, 2000. – P. 265–289.
129. CIS–EU – trade in goods [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statistics_explained/index.php/CIS–EU_–_trade_in_goods.
130. Даниленко А. С. Сільськогосподарська кооперація: зарубіжний досвід та перспективи впровадження у вітчизняну практику; кол. монографія / А. С. Даниленко, О. М. Варченко, І. В. Артімонова та ін. – Біла Церква, 2011. – 529 с.
131. Картопля фермерського бізнесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://spil/ucor.ua/news/kartoplja_dlja_fermerskogo_biznesy/2009–10–11–228.
132. Паска І. М. Організаційно-економічні аспекти функціонування ринків живої худоби як елемент ринкової інфраструктури ринку тваринництва / І. М. Паска // Вісник Хмельницьк. нац. ун-ту. – 2011. – № 6. – С. 253–257. – (Серія "Економічні науки").
133. Иванова В. П. Федеральные программы для АПК, особенности финансирования их разработки и реализации / В. П. Иванова // Финансы. – 1997. – № 6. – С. 28.
134. Федеральный закон «О закупках и поставках сельскохозяйственной продукции, сырья и продовольствия для государственных нужд» от 19 июля 2011 года №15–ФЗ [Електронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.systema.ru/inc/ bkard.php?Id=69720.
135. Угода про партнерство між Україною і Європейським Співтовариством та їх державами–членами : офіц. вид. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 24. – С. 1794.
136. Економічна історія України: іст.–екон. дослідж. : в 2 т. / відп. ред. В. А. Смолій. – НАН України, Ін–т історії України. – К. : Ніка–Центр, 2011. – 694 с.
137. Вся Россия. Русская книга промышленности, торговли, сельского хозяйства и администрации. Адрес–календарь Российской империи. – Т. 2. – 1897. – 399 с.
138. Гайдуцький П. І. Формування та розвиток аграрного ринку / П. І. Гайдуцький // Економіка АПК. – 2004. – № 3. – С. 4–15.
139. Гуржій І. О. Україна в системі всеросійського ринку 60–90–х років XIX ст. / І. О. Гуржій. – К. : Наукова думка, 1968. – 192 с.
140. Альтерман А. Розвиток хлібного господарства та хлібної торгівлі України / А. Альтерман. – Х., 1928. – 29 с.
141. Глазунова И., Ибрагимова И., Киселева Е. Конъюнктура мирового продовольственного рынка / И. Глазунова, И. Ибрагимова, Е. Киселева // АПК : экономика, управление. – 1999. – № 1. – С. 33–39.
142. Гончарук Т. Торгівля України першої половини ХІХ ст. : історія вивчення / Т. Гончарук. – О.: Альма-друк, 1998. – 18 с.
143. Паска І. М. Історико-економічний генезис функціонування оптово-роздрібних ринків сільськогосподарської продукції в Україні як складової збутової інфраструктури / І. М. Паска // Зб. наук. праць Вінниц. нац. аграр. ун-ту. – 2012. – Вип. 3 (69). – С. 129–134. – (Серія "Економічні науки").
144. Буцик А. К. Внутрішня політика російського уряду і масовий революційний рух в країні / А. К. Буцик. – К. : Наукова думка, 1972. – 260 с.
145. Паска І. М. Українські ярмарки середини ХІХ ст. як канали руху сільськогосподарської продукції / І. М. Паска, Ю. С. Земський // Зб. наук. праць Нац. ун-ту харчових технологій. – 2012. – № 46. – С. 129–132.
146. Годуновський О. Поміщицьке господарство Лівобережної України в умовах розвитку товарно–грошових відносин у першій половині ХІХ ст. / О. Годуновський. – Донецьк : «Думка», 2000. – 253 с.
147. Шпичак О. М. Теоретичні основи необхідності дотримання еквівалентності обміну в АПК та шляхи його досягнення / О. М. Шпичак // Вісник аграрної науки. – 2002. – № 2. – С. 12–16.
148. Буздалов И. Н. Аграрная теория : Концептуальные основы, исторические тенденции, современные представления / И. Н. Буздалов. – М. : Academia, 2005. – 344 c.
149. Миклашевский А. Н. История политической экономии : Философские, исторические и теоретические начала экономии ХІХ века / А. Н. Миклашевский. – Юрьев, 1909. – 638 с.
150.