ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ УМІННЯ ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ

Краткое описание

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

На правах рукопису

ЯНЧЕНКО ОЛЬГА ЯКІВНА

УДК 373. 31

ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
УМІННЯ ПРАЦЮВАТИ
З ПІДРУЧНИКОМ

13.00.09 — теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Кодлюк Ярослава Петрівна,
доктор педагогічних наук, доцент

Тернопіль — 2006
ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1
СТАН ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ УМІННЯ ПРАЦЮВАТИ
З ПІДРУЧНИКОМ У ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ. 11
1.1. Шкільний підручник як об’єкт теоретичного аналізу................................... 11
1.2. Організація роботи учнів з підручником на уроці:
психолого-дидактичний аспект.................................................................... 39
1.3. Характеристика структурних компонентів уміння молодших
школярів працювати з підручником 62
1.4. Аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідження............................. 75
Висновки до першого розділу............................................................................. 100
РОЗДІЛ 2
ПРОЦЕС ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ УМІННЯ ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ........................ 103
2.1. Дидактичні умови формування в учнів початкових класів уміння
працювати з підручником............................................................................ 103
2.2. Методика формувального експерименту...................................................... 118
2.3. Вплив експериментальної методики на результативність формування
в учнів початкових класів уміння працювати з підручником................. 156
Висновки до другого розділу.............................................................................. 179
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ................................................................................... 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 186
ДОДАТКИ............................................................................................................................. 209
ВСТУП

Актуальність і ступінь розробленості проблеми. Перехід людства до інформаційного суспільства зумовлює зміну пріоритетів розвитку національного шкільництва, основними серед яких є «виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем...» [117, 3]. Такий підхід націлює на формування в учнів навичок самостійної роботи, оволодіння вмінням працювати з книгою та іншими джерелами знань.
Важлива роль у розв’язанні вказаних завдань належить початковій ланці освіти, оскільки саме тут закладаються базові освітні компетентності як фундамент успішного засвоєння змісту освіти, цілісного формування особистості школяра. Згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти школа першого ступеня покликана розвивати здібності учнів, створювати умови для самовираження в різних видах діяльності, повноцінного оволодіння всіма компонентами навчальної діяльності, зокрема загальнонавчальними уміннями та навичками (умінням учитися), одним із провідних серед яких визнано уміння працювати з підручником.
Аналіз спеціальної літератури свідчить про те, що зазначена проблема не є новою у психолого-педагогічній літературі. Психологічні й дидактичні аспекти формування уміння працювати з підручником знайшли відображення у дослідженнях навчальної діяльності учнів і її структури (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, А.К.Маркова та ін.); сутності понять «уміння» та «навички» (Ю.К.Бабанський, О.Є.Дмитрієв, В.О.Онищук та ін.); класифікації загальнонавчальних умінь і навичок та підходів до їх формування (Ю.К.Бабанський, Н.А.Лошкарьова, В.Ф.Паламарчук, О.Я.Савченко, А.В.Усова та ін.); формування у школярів позитивних мотивів навчання, пізнавальних потреб та інтересів (Н.М.Бібік, В.М.Матюхіна, Г.І.Щукіна та ін.).
Проблема формування в молодших школярів уміння працювати з підручником тісно пов’язана з теорією шкільного підручника — галуззю науки, що вивчає основні характеристики цього виду навчальної літератури. Вченими досліджувалися, зокрема, питання сутності підручника, структури та функціонального забезпечення (В.Г.Бейлінсон, В.П.Безпалько, Н.М.Буринська, Д.Д.Зуєв, В.С.Цетлін та ін.); його місця і ролі в навчальному процесі (Ю.К.Бабанський, І.Я.Лернер, М.М.Скаткін та ін.); роботи з підручником (текстом) на уроках (С.М.Бондаренко, Г.Г.Гранік, Л.А.Концева, Н.В.Чепелєва та ін.); особливостей підручника для початкової школи (Л.В.Занков, Я.П.Кодлюк, А.В.Полякова, О.Я.Савченко). У дослідженнях Г.Г.Гранік, С.Ф.Жуйкова, Г.С.Костюка, Н.О.Менчинської розкриті психологічні основи побудови шкільного підручника.
Значно поглиблюють розуміння досліджуваної проблеми роботи методистів у галузі початкової освіти (Т.М.Байбара, М.В.Богданович, М.С.Вашуленко, І.П.Ґудзик, Н.Ф.Скрипченко та ін.).
Окремі аспекти формування у школярів уміння працювати з підручником розглядалися в дисертаціях вітчизняних і зарубіжних учених: О.Я.Боданської (підручник як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів) (Харків, 1971); І.С.Ганті(педагогічна організація дитячого читання в початкових класах як основа самоосвіти учнів) (М., 1980); Н.А.Натрошвілі (формування умінь і навичок самостійної роботи над книгою в учнів перехідного віку (VVI класи)) (Тбілісі, 1986); Т.А.Завади(система завдань підручника як засіб формування інтелектуальних умінь у школярів) (К., 1989); Л.Я.Чосік(дидактична організація навчального матеріалу підручника як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів) (К., 1995); О.І.Алієвої (навчальна книга як засіб розвитку самоосвітніх умінь молодших школярів) (М., 1999); Н.В.Ігнатенко (дидактичне забезпечення розуміння навчальних текстів учнями початкових класів) (К., 2001).
Констатуючи суттєвий внесок цих науковців у розробку аналізованої проблеми, слід зазначити, що їхній творчий доробок зорієнтований на окремі аспекти формування уміння працювати з підручником. Цілісно зазначена проблема в названих роботах не досліджувалася.
Педагогічні спостереження, анкетування вчителів початкових класів, дані констатувального експерименту свідчать про те, що, по-перше, рівень оволодіння молодшими школярами умінням працювати з підручником є недостатнім; по-друге, формування зазначеного уміння не стало для педагогів предметом спеціальної уваги. А це, у свою чергу, знижує ефективність засвоєння учнями навчального матеріалу, не сприяє розвитку здатності школярів самостійно здобувати інформацію.
Враховуючи актуальність проблеми та її значущість для педагогічної теорії й практики, ми визначили тему дослідження: «Формування у молодших школярів уміння працювати з підручником».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол №7 від 03.03.2003 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2003р.).
Об’єкт дослідження: організація роботи з підручником на уроках у початкових класах.
Предмет дослідження: дидактичні умови формування уміння працювати з підручником в учнів 34 класів.
Мета дослідження полягає у розробці, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці методики ефективного формування в учнів початкових класів уміння працювати з підручником.
Гіпотеза дослідження. Оволодіння молодшими школярами умінням працювати з підручником відбуватиметься ефективніше, якщо у навчальному процесі реалізувати сукупність таких дидактичних умов:
мотиваційне забезпечення формування уміння працювати з навчальною книгою;
комплексність і поетапність формування структурних компонентів уміння працювати з підручником;
міжпредметний характер вироблення зазначеного уміння;
поєднання прямого й опосередкованого способів формування.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження визначені його завдання:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній і методичній літературі та педагогічному досвіді.
2. Виділити й охарактеризувати структурні компоненти уміння молодших школярів працювати з підручником.
3. Теоретично обґрунтувати дидактичні умови формування уміння працювати з підручником в учнів початкових класів і реалізувати їх у відповідній методиці.
4. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики в навчально-виховному процесі.
Методологічну основу дослідження становлять філософські положення системного підходу як методологічного способу пізнання особливостей розвитку педагогічних явищ; положення теорії пізнання, зокрема про активну роль особистості у засвоєнні знань; принцип взаємозв’язку навчання і розвитку; законодавчі акти та нормативні документи України про освіту.
Теоретичними засадами дослідження є положення діяльнісного підходу до процесу засвоєння знань, формування умінь і навичок (Д.М.Богоявленський, П.Я.Гальперін, К.М.Кабанова-Меллєр, Н.О.Менчинська, С.Л.Рубінштейн, Н.Ф.Тализіна та ін.); психофізіологічні дослідження вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, Г.О.Люблінська, Г.С.Костюк та ін); концепції психолого-педагогічного забезпечення особистісно орієнтованого навчання в початкових класах (Ш.О.Амонашвілі, О.Я.Савченко, І.С.Якиманська); концепція багаторівневого формування змісту освіти (В.В.Краєвський, В.С.Ледньов, І.Я.Лернер та ін.); культурологічна концепція змісту освіти (І.Я.Лернер, М.М.Скаткін); концептуальні положення теорії шкільного підручника (В.Г.Бейлінсон, В.П.Безпалько, Д.Д.Зуєв).
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки сформульованої гіпотези ми використали комплекс взаємопов’язаних методів дослідження:
теоретичні: аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури при вивченні теоретичних основ досліджуваної проблеми; метод теоретичного аналізу й синтезу на етапах визначення мети, об’єкта, предмета, завдань дослідження, дидактичних умов формування уміння працювати з підручником та шляхів реалізації цих умов у навчально-виховному процесі школи першого ступеня; синтез результатів експерименту, визначення їх наукової новизни;
емпіричні: педагогічне спостереження й аналіз уроків; індивідуальні бесіди з учителями й учнями, анкетування вчителів та учнів початкових класів. Провідним методом став педагогічний експеримент в його констатувальній і навчальній формах з метою конструювання й перевірки ефективності запропонованої методики, а також кількісний та якісний аналізи результатів експерименту з використанням методів статистичної обробки даних, що дозволили науково обґрунтувати достовірність цих результатів.
Дослідження проводилося поетапно.
На першому етапі (20002003рр.) проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження; узагальнено педагогічний досвід формування у молодших школярів уміння працювати з підручником; визначено дослідницький апарат — об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження; проведено констатувальний експеримент.
На другому етапі (2003 2005рр.) визначено дидактичні умови формування у молодших школярів уміння працювати з підручником та реалізовано їх у відповідній методиці; проведено формувальний експеримент, спрямований на перевірку вірогідності гіпотези дослідження.
На третьому етапі (20052006рр.) узагальнено результати формувального експерименту: здійснено їх кількісний та якісний аналіз, проведено статистичну обробку експериментальних даних, визначено ефективність виділених дидактичних умов.
Експериментальна база. У педагогічному експерименті, який проводився упродовж 20032005рр., брало участь 792 учні: на констатувальному етапі — 355 учнів, на формувальному — 437 (по 10 експериментальних та контрольних класів). Дослідження було організоване на базі 34 класів загальноосвітніх шкіл №№9, 30 м.Тернополя, Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов, навчально-виховного об’єднання «Школа-дитячий садок» №32 м.Тернополя; навчально-виховного комплексу №139 м.Дніпропетровська; загальноосвітньої школи №3 м.Кременця, Теребовлянської загальноосвітньої школи № 3, ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. С.Балея смт.В.Бірки Тернопільської області; ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Бояни Новоселицького району Чернівецької області.
Експериментальне навчання проводилося на матеріалі предметів рідної мови, читання та математики у 34 класах. Такий вибір навчальних дисциплін зумовлений тим, що підручники з названих предметів містять матеріал як гуманітарного, так і природничо-математичного блоків, що дозволяє враховувати специфіку формування уміння працювати з книгою на різних навчальних предметах.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів:
уперше виділено та обґрунтовано складові інтегрованого уміння молодших школярів працювати з підручником, яке включає уміння працювати з кожним зі структурних компонентів навчальної книги (з текстом, з позатекстовими компонентами, з апаратом орієнтування) і загальнонавчальні (міжпредметні) (аналізувати, порівнювати, узагальнювати, контролювати роботу тощо); визначено критерії та рівні його сформованості (високий, середній, низький);
уточнено й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, реалізація яких забезпечує ефективне формування у молодших школярів уміння працювати з підручником (мотиваційне забезпечення формування уміння працювати з навчальною книгою, комплексність і поетапність формування структурних компонентів уміння працювати з підручником, міжпредметний характер вироблення зазначеного уміння, поєднання прямого й опосередкованого способів формування);
набуло подальшого розвитку поняття «організація роботи з підручником» як метод навчання у початкових класах.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці, апробації та впровадженні у навчальний процес методики формування в молодших школярів уміння працювати з підручником. Матеріали та результати дослідження, а також запропоновані методичні рекомендації можуть використовуватися вчителями початкових класів у практичній діяльності, викладачами вищих педагогічних закладів у підготовці фахівців для початкової ланки освіти, а також авторами підручників.
Основні положення і рекомендації щодо формування в молодших школярів уміння працювати з підручником впроваджено в роботу Тернопільської спеціалізованої загальноосвітньої школи І ступеня повного дня з поглибленим вивченням основ економіки (довідка № 77 від 8.11.05 р.), Тернопільської ЗОШ І- ІІІ ступенів № 9 (довідка № 300 від 25.10.05 р.), Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 30 (довідка № 151 від 31.10.05 р.), Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов (довідка № 129 від 20.10.05 р.), навчально-виховного об’єднання «Школа-дитячий садок» №32 м.Тернополя (довідка № 15 від 21.10.05 р.), навчально-виховного комплексу № 139 м. Дніпропетровська (довідка № 552 від 23.09.05 р.), Кременецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 (довідка № 96 від 18.10.05 р.), Теребовлянської №3 ЗОШ І-ІІІ ступенів (довідка №9 від 28.09.05 р.), ЗОШ І-ІІІ ступенів смт.В.Бірки Тернопільського району Тернопільської області (довідка № 45 від 14.10.05 р.), ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Бояни Новоселицького району Чернівецької області (довідка № 3 від 19.10.05 р.).
Вірогідність та достовірність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; застосуванням комплексу методів педагогічного пошуку, адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; достатнім обсягом вибірки та її репрезентативністю; надійністю статистичної обробки результатів; поєднанням методів кількісного та якісного аналізу.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародній конференції «Початкова школа на перехресті проблем» (Тернопіль, 2004); на всеукраїнських науково-практичних конференціях «Проблеми підручників і посібників з математики, фізики та основ інформатики» (Тернопіль, 2002), «Дитяча книжка як засіб виховання, навчання і розвитку особистості» (Кам’янець-Подільський, 2004), «Використання інформаційних технологій у процесі проведення іспитів у навчальних закладах» (Тернопіль, 2005); під час роботи проблемного семінару «Дидактико-методичні основи підручника для початкової школи» (2003 2005 рр.), що діє на базі Тернопільської комунальної спеціалізованої школи повного дня з поглибленим вивченням основ економіки; на засіданнях кафедри педагогіки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів при Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 5 одноосібних публікаціях автора, у тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та 1 методичні рекомендації для вчителів і студентів.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На основі аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури, педагогічного досвіду та результатів дослідно-експериментальної роботи нами зроблено такі висновки:
1. Уміння працювати з підручником є невід’ємною складовою уміння вчитися, що характеризує молодшого школяра як суб’єкта навчальної діяльності. Особливої значущості аналізоване уміння набуває в умовах особистісно орієнтованого навчання, основною метою якого є формування в учнів бажання та здатності самостійно навчатися, здобувати інформацію з різних джерел, прагнути до творчості та саморозвитку.
Аналіз педагогічного досвіду дозволяє дійти висновку про те, що проблема формування у молодших школярів уміння працювати з підручником не зайняла належного місця у практиці роботи школи першого ступеня. Забезпечення оволодіння учнями зазначеним умінням не стало для педагогів предметом спеціальної уваги, що зумовлене недостатньою обізнаністю зі структурними компонентами цього уміння та технологією його формування. 83% опитаних використовують книжку лише з метою закріплення та повторення вивченого, а 25% — при вивченні нового матеріалу; вчителі пропонують учням обмежену кількість видів роботи з підручником.
Виконання молодшими школярами завдань, спрямованих на перевірку сформованості уміння працювати з навчальною літературою (на етапі констатувального експерименту), свідчить про незначне його удосконалення при переході з класу в клас без спеціально організованої роботи (18% третьокласників і 23% четвертокласників володіють зазначеним умінням на високому рівні, а на низькому — відповідно 38% і 32%).
1. Доведено, що складовими інтегрованого уміння працювати з підручником є уміння працювати з кожним зі структурних компонентів навчальної книги — з текстом, позатекстовими компонентами, апаратом орієнтування і загальнонавчальні (міжпредметні) уміння — аналізувати, порівнювати, узагальнювати, контролювати роботу тощо.
Виходячи з того, що результативність роботи над навчальним текстом тісно пов’язана з його розумінням, усвідомленням внутрішньої смислової структури, нами виокремлено такі основні уміння, які забезпечують даний процес: виділяти головну думку, складати план, переказувати, ставити запитання. Окрім того, уміння працювати з текстом включає також уміння працювати з мікротекстами (задачами, правилами).
Робота з позатекстовими компонентами підручника передбачає сформованість умінь працювати із вправами, інструкціями, пам’ятками, таблицями, схемами, ілюстраціями.
Уміння працювати з апаратом орієнтування винесене нами як окрема складова аналізованого уміння (хоча воно входить у позатекстові компоненти навчальної книжки) і включає в себе орієнтування у структурі підручника, шрифтових та кольорових виділеннях і сигналах-символах.
Робота з підручником передбачає складну аналітико-синтетичну діяльність, в основі якої лежать найважливіші мислительні операції — аналіз, порівняння, узагальнення, контроль виконаної роботи, що є базою для формування загальнонавчальних умінь і навичок (насамперед загальнопізнавальних). Тому зазначені уміння також вважаємо важливими складовими уміння працювати з підручником.
3. Встановлено, що дидактичними умовами формування у молодших школярів уміння працювати з підручником є:
мотиваційне забезпечення процесу формування уміння працювати з навчальною книгою;
комплексність і поетапність формування структурних компонентів уміння працювати з підручником;
міжпредметний характер вироблення зазначеного уміння;
поєднання прямого й опосередкованого способів формування.
Методика формувального експерименту, що була розроблена на основі виділених дидактичних умов, включала в себе:
спеціально організовану діяльність, метою якої були розвиток в учнів інтересу й потреби в оволодінні умінням працювати з підручником;
вироблення прийомів, які входять до складу досліджуваного уміння, шляхом виконання завдань за зразком, опорою, тренувальних вправ тощо;
забезпечення зростаючого рівня складності завдань та надання більшої самостійності учням у роботі з книгою;
перенесення набутих умінь у змінені умови.
Поетапність оволодіння школярами умінням працювати з підручником (від зацікавлення роботою з книгою до ознайомлення з конкретними прийомами користування підручником, засвоєння операційного складу прийомів та творчого використання умінь) забезпечувала вищий рівень розвитку аналізованого уміння, оскільки дозволяла вчасно виявити і скоригувати рівень сформованості вміння працювати з кожним зі структурних компонентів книжки. Постійна увага до забезпечення позитивної мотивації сприяла перетворенню зовнішніх спонук щодо оволодіння досліджуваним умінням у внутрішню потребу дитини. Зазначене уміння ми формували на матеріалі різних навчальних предметів, одночасно приділяючи увагу оволодінню учнями іншими загальнонавчальними уміннями (які сприяли виробленню основного).
4. Результати експерименту засвідчили, що виділена сукупність дидактичних умов і розроблена методика формування в молодших школярів уміння працювати з підручником є достатньо ефективними, оскільки значно покращилися показники сформованості умінь у тих учнів, які навчалися за експериментальною методикою. Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального експерименту, було значне збільшення кількості учнів експериментальних класів, що досягли високого рівня оволодіння умінням працювати з підручником (з 18% до 54,4%), тоді як у контрольних класах цей показник значно нижчий (з 17,8% до 32,4%). За два роки навчання зменшилася і група учнів, що засвідчили низький рівень (експериментальні класи — на 27,7%, контрольні — на 13,4%).
Найбільш помітний позитивний вплив експериментальної методики на результативність формування уміння працювати з позатекстовими компонентами підручника, особливо уміння користуватися апаратом орієнтування.
Статистична обробка даних дослідження підтвердила, що наявні відмінності у рівнях сформованості уміння працювати з підручником в учнів контрольних і експериментальних класів є суттєвими й зумовлені впливом експериментальної методики.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов’язаних з формуванням у молодших школярів уміння працювати з підручником. Потребує спеціального вивчення проблема методичної підготовки вчителів до проведення роботи в окресленому напрямку; розробка технології пред’явлення у підручнику засобів, що сприяють формуванню уміння з ним працювати; забезпечення наступності та перспективності в оволодінні учнями зазначеним умінням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АлиеваЕ.И. Учебна книга как средство развития самообразовательных умений младших школьников: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Московский педагогический государственный университет. — М., 1999. — 18 с.
2. АлямовскаяГ.В. Проблемы использования цвета в учебниках // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1982. — Вып.10. — С. 123136.
3. АмонашвилиШ.А. Как живете, дети? — М.: Просвещение, 1986. — 176 с.
4. АмонашвилиШ.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. — К.: Освіта, 1991. — 111 с.
5. АнталЮ. Некоторые дидактические вопросы иллюстрирования учебников // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1974. — Вып. 1. — С. 194202.
6. Аппарат ориентировки в школьных учебниках: Методические материалы. — М.: Просвещение, 1973. — 58 с.
7. АсеевВ.Г. Мотивация поведения и формирование личности. — М.: Мысль, 1979. — 157 с.
8. БабанскийЮ.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. — М.: Просвещение, 1985. — 208 с.
9. БабанскийЮ.К. Рациональная организация учебной деятельности. — М.: Знание, 1981. — 96 с.
10. БайбараТ.М.Теоретичні засади розробки змісту навчального предмета для початкової школи // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. —К.: Педагогічна думка, 2000. — Вип. 2. — С. 170173.
11. БарановськаО. Формування інформаційної культури учня // Шлях освіти. — 2000. — № 3.— С. 3134.
12. Бардин К.В. Как научить детей учиться. — М.: Просвещение, 1987. — 111 с.
13. БейлинсонВ.Г. Арсенал образования. — М.: Книга, 1986. — 288 с.
14. БелаяЛ.А. К вопросу о типологии учебных заданий, предназначенных для общеобразовательной школы // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1978. — Вып. 6. — С. 6573.
15. БельтюковаГ.В. Один из путей улучшения методической подготовки учителя начальных классов // Начальная школа. — 1997. — № 1. — С.6972.
16. БельтюковаГ.В. Упражнения в учебнике и в учебном процессе // Начальная школа. — 1999. — № 2. — С. 9598.
17. БельтюковаГ.В. Формирование у студентов умения работать со школьным учебником // Начальная школа. — 1989. — № 2. — С.7074.
18. БеспалькоВ.П. Теория учебника: Дидактический аспект. — М.: Педагогика, 1988. — 160 с.
19. БібікН.М. Врахування пізнавальних інтересів учнів у підручникотворенні // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. — К.: Педагогічна думка, 2003. — Вип. 3. — С. 3233.
20. БібікН.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. — К.: Віпол, 1998. — 200 с.
21. Білецька М. А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підруч. для 2 кл. — К.: Освіта, 2002. — Ч. І. — 127 с.
22. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підруч. для 2 кл. — К.: Освіта, 2002. — Ч. ІІ. — 126 с.
23. БогдановичМ.В. Математика: Підруч. для 3 кл. — К.: Освіта, 2003. — 160 с.
24. БогдановичМ.В. Математика: Підруч. для 4 кл. — К.: Освіта, 2004. — 159 с.
25. БогоявленскийД.Н., МенчинскаяН.А. Психология усвоения знаний в школе. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. — 348 с.
26. БоданськаО.Я. Підручник як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів (на матеріалі підручників історії та географії для 58 класів): Дис канд. пед. наук: 13.00.01. — Харків, 1971. — 252 с.
27. БоданськаО.Я. Формування прийомів пізнавальної діяльності у роботі з підручником / Питання проблемного навчання. — К.: Радянська школа, 1978. — С. 4970.
28. БондарС.П. Дидактичні вимоги-тенденції до побудови шкільного підручника // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. — К.: КОМП’ЮТЕР у ШКОЛІ та СІМ’Ї, 1999. — С. 1012.
29. БурдаМ.І. Теорія шкільного підручника як предмет педагогічного дослідження // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. — К.: КОМП’ЮТЕР у ШКОЛІ та СІМ’Ї, 1999. — С. 68.
30. БуринськаН.М. Особистісно зорієнтоване навчання як провідна дидактична функція сучасного підручника // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. К.: Педагогічна думка, 2003. — Вип. 4. — С. 710.
31. БурякВ.К. Самостійна робота з книгою. — К.: Знання, 1990. — 48 с.
32. БыстроваТ.В. Формирование самостоятельности младших школьников в учебной деятельности // Младший школьник как субъект педагогического воздействия: Межвуз. сб. научн. трудов / Редколлегия. — Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1989. — С. 93104.
33. Вашуленко М.С. Методичні рекомендації до роботи за підручником «Рідна мова», 3 клас та орієнтовне календарне планування уроків // Початкова школа. — 2003. — № 8. — С. 1622.
34. Вашуленко М.С. Методичні рекомендації до навчання української мови (рідної) в 4 класі та орієнтовне календарне планування уроків // Початкова школа. — 2004. — № 8. — С. 1318.
35. Вашуленко М.С., Мельничайко О. І. Рідна мова: Підруч. для 3 кл. — К.: Освіта, 2002. — Ч. І. — 126 с.
36. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підруч. для 3 кл. — К.: Освіта, 2002. — Ч. ІІ. — 110 с.
37. ВергелесГ.И. Дидактические основы формирования учебной деятельности младших школьников. — Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1989. — 74 с.
38. ВергелесГ.И. Система формирования учебной деятельности младших школьников // Система формирования и развития младшего школьника как субъекта учебной деятельности и нравственного поведения. — С.-Петербург: Образование, 1995. — С. 4453.
39. ВергелесГ.И. Формирование учебной деятельности младших школьников на основе межпредметных связей. — Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1987. — 80 с.
40. Внутрипредметные и межпредметные связи в начальном обучении: Межвуз. сб. научн. трудов/Ред. коллегия: Г.А.Бельтюкова, Т.С.Назарова. — Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1981. — 130 с.
41. Возможные пути решения проблемы самостоятельной работы младших школьников с текстом // Начальная школа. — 1991. — № 9 — С. 3136.
42. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского.— М.: Просвещение, 1979. — 288 с.
43. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В.Гамезо, М.В.Матюхиной, Т.С.Михальчик. — М.: Просвещение, 1984. — 256с.
44. ВойтовВ., ОвчарукО. Проблеми шкільного підручника // Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. — К.: «К.І.С.», 2003. — С. 175208.
45. Вопросы психологии учебной деятельности младших школьников / Под ред. Д.Б.Ельконина, В.В.Давыдова. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. — 287 с.
46. ВоронинаЛ.П. Межпредметные задания в учебниках как средство обучения учащихся приемам умственной деятельности // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1983. — Вып. 12. — С.4353.
47. ВыготскийЛ.С. Вопросы детской психологии. — СПб.: Союз, 1997. — 224 с.
48. ГальперинП.Я. Введение в психологию. — М.: Кн. дом «Университет», 2000. — 336 с.
49. ГантяИ.С. Педагогическая организация детского чтения в начальных классах как основа самообразования учащихся: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 — М., 1980. — 19 с.
50. ГаркуноваИ.Л. Формирование приемов самостоятельной работы на уроках чтения // Начальная школа. — 1992. — № 8. — С. 3335.
51. ГершунскийБ.С. Философия образования для ХХI века. — М., 2002. — 510 с.
52. ГончаренкоС. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. — К.,1995. — 45 с.
53. ГончаренкоС. Український педагогічний словник. — К.: Либідь, 1997. — 376 с.
54. ГрабарМ.И.,КраснянскаяК.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы. — М.: Педагогика, 1977. — 136 с.
55. ГраникГ.Г. Учитель, учебник и школьники. — М.: Знание, 1977. — 64с.
56. ГраникГ.Г., БондаренкоС.М. Из опыта проверки учебника // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1977. — Вып.5.— С. 6881.
57. ГраникГ.Г., БондаренкоС.М. О типах учебных текстов // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1975. — Вып. 3. — С. 7386.
58. ГраникГ.Г.,КонцеваяЛ.А. Восприятие школьниками художественного текста // Вопросы психологии. — 1996. — № 3. — С.4352.
59. ГраникГ.Г., Концевая Л.А. Психологические особенности работы школьников с учебником // Психологические проблемы повышения качества обучения и воспитания: Сб. научн. трудов / Редкол.: И.В.Дубровина, Б.С.Круглов. — М.: Изд-во АПН СССР, 1984. — С. 149159 .
60. ГраникГ.Г., Концевая Л.А., Бондаренко С.М. Когда книга учит. — М.: Педагогика, 1991. — 256 с.
61. ГраникГ.Г., КонцеваяЛ.А., БондаренкоС.М. О реализации закономерностей понимания в учебном тексте // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1991. — Вып. 20. — С. 4561.
62. ГрицевскийИ.М., ГрицевскаяС.Э. От учебника — к творческому замыслу урока. — М.: Просвещение, 1990. — 207 с.
63. ҐудзикІ. Побудова тексту підручника як фактор його читабельності // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. — К.: Педагогічна думка, 2000. — Вип. 2. — С. 123127.
64. ҐудзикІ.П. Робота над змістом твору // Початкова школа. — 1993. — № 11. — С. 1619.
65. ДавыдовВ.В.Концепция гуманизации российского начального образования (необходимость и возможность создания целостной системы развивающего начального образования) // Психологическая наука и образование. — 2000. — № 2. — С. 517.
66. ДавыдовВ.В., СлободчиковВ.И., ЦукерманГ.А. Младший школьник как субъект учебной деятельности // Вопросы психологии. — 1992. — № 34. — С. 1419.
67. ДенисенкоЛ. Про вибір ілюстрацій до шкільного підручника // Підручник ХХІ століття. — 2003. — № 14. — С. 5357.
68. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. — 2001. — № 1. — С. 2854.
69. Дидактика современной школы / Под ред. В.А.Онищука. — К.: Рад. школа, 1987. — 351 с.
70. Дидактика средней школы / Под ред. М.Н.Скаткина. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Просвещение, 1982. — 319 с.
71. Дидактические проблемы построения базового содержания образования: Сб. научн. тр. / Под ред. И.Я.Лернера, И.К.Журавлева. — М.: Изд-во ИТПиМИО РАО, 1993. — 210 с.
72. Дидактические рекомендации учителю по использованию учебников / Под ред. Л.Я.Зориной. — М.: НИИОП АПН СССР, 1989. — 42 с.
73. ДмитриевА.Е.Формирование умений и навыков в процессе обучения // Начальная школа. — 1981. — № 9. — С. 6165.
74. ДоблаевЛ.П. Психологические основы работы над книгой. — М.: Книга, 1970. — 72 с.
75. ДоблаевЛ.П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания. — М.: Педагогика, 1982. — 176 с.
76. ДонскойГ.М. Типологические свойства современного учебника // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1985. — Вып.15. — С. 7087.
77. ДрузьБ.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. — К.: Радянська школа, 1978. — 126 с.
78. ЕлфимоваН.В. Функции эмоций в создании мотивационного компонента деятельности // Эмоциональная регуляция учебной деятельности: Сборник материалов всесоюзной конференции / Под общей ред. А.Я.Чебыкина. — М.: Б. и., 1987. — С. 2430.
79. ЕсиповБ.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. — М.: Гос. Учеб.-пед. изд-во Мин. Просвещения РСФСР, 1961. — 240 с.
80. ЖароваЛ.В. Руководство учением: историко-дидактический аспект. — Ленинград: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1987. — 92 с.
81. ЖитникБ. Основи сучасного навчання // Завуч. — 2002. — № 1(115). — С. 110.
82. ЖуйковС.Ф. Психологические требования к учебникам русского языка для начальных классов // Советская педагогика. — 1968. — № 3. — С.5161.
83. ЖуравлевД.И. Способна ли психология решить проблемы школы // Народное образование. — 2003. — № 9. — С. 97101.
84. ЖуравлевИ.К. Руководство познавательной деятельностью учащихся средствами учебника // Новые исследования в педагогических науках. М.: Педагогика, 1989. — Вып. 2(54). — С. 3135.
85. ЗавадаТ.А. Система заданий учебника как средство формирования интеллектуальных умений у школьников (на материале предметов гуманитарного цикла в 46 классах): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01/ НИИ педагогики УССР. — К., 1989. — 24 с.
86. ЗанковЛ.В. Некоторые вопросы теории учебника для начальных классов // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1978. — Вып. 6. — С. 2445.
87. ЗапорожецА.В. Избранные психологические труды: В 2-х т. — М.: Педагогика, 1986. — Т. 1. — 318 c.
88. ЗахарійчукМ. Технологія педагогічного спостереження // Початкова школа. — 2002. — № 4. — С. 810.
89. ЗахароваЛ.М. Условия успешного выполнения самостоятельной учебной работы // Реализация внутрипредметных и межпредметных связей в обучении и воспитании младших школьников: Межвуз. сб. научн. трудов / Редкол., Отв. ред. Т.Г.Рамзаева. — Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1984. — С. 112121.
90. ЗверевИ.Д. О теории и практике разработки учебника // Советская педагогика. — 1990. — № 1. — С. 2834.
91. Зорина Л.Я. Реализация функций учебника как дидактический ориентир его конструирования // Новые исследования в педагогических науках. — М.: Педагогика, 1987. — Вып. 2(50). — С. 37 47.
92. ЗоринаЛ.Я. Средства обучения как система // Советская педагогика. —1986. — № 9 — С. 5557.
93. ЗуевД.Д. Проблемы структуры школьного учебника // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1974. — Вып.1. — С. 2847.
94. ЗуевД.Д. Проблемы активизации дидактических функций современного учебника // Советская педагогика. —1981. — № 8. — С.7077.
95. ЗуевД.Д. Термины и их определения (Структура современного школьного учебника) // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1980. — Вып. 8. — С. 330335.
96. ЗуевД.Д. Школьный учебник. — М.: Педагогика, 1983. — 240 с.
97. ИвлиеваЕ.Г. Дидактический аппарат учебника как средство управления познавательной деятельностью учащихся: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. — М., 1998. — 153 с.
98. Ігнатенко Н.В. Дидактичне забезпечення розуміння навчальних текстів учнями початкових класів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Інститут педагогіки АПН України. — К., 2001. — 18 с.
99. Ігнатенко Н.В. Осмислення прочитаного через складання плану // Початкова школа. — 2000. — № 10. — С. 2931.
100. ІльченкоВ.Р.Роздуми про основи створення потрібного дітям підручника // Постметодика. — 1996. — № 1(11). — С. 2427.
101. Кабанова-МеллерЕ.Н. Учебная деятельность и развивающее обучение. — М.: Знание, 1981. — 96 с.
102. Кабанова-МеллерЕ.Н. Учебник и организация познавательной деятельности учащихся // Советская педагогика. —1968. — № 3. — С.4550.
103. КазанскийН.Г., НазароваТ.С. Дидактика (начальные классы). — М.: Просвещение, 1978. — 224 с.
104. Каким быть учебнику: Дидактические принципы построения / Под. ред. И.Я.Лернера, Н.М.Шахмаева. — М.: Изд-во РАО, 1992. — Ч.1. — 169с.
105. Каким быть учебнику: Дидактические принципы построения / Под. ред. И.Я.Лернера, Н.М.Шахмаева. — М.: Изд-во РАО, 1992. — Ч.2. — 160с.
106. КарлаварисБ. Художественный вкус детей и иллюстрации в учебниках // Проблемы школьного учебника. — М.: Просвещение, 1975. — Вып.3. — С. 178185.
107. КиричукО.І. Навчальні інтереси молодших школярів. — К.: Вища школа, 1982. — 120 с.
108. КовальН.С. Способы руководства самостоятельной работой поискового характера в начальных классах: Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.01 / НИИ педагогики УССР. — К., 1980. — 24 с.
109. КодлюкЯ.П. П