ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ 6-7 КЛАСІВ ВМІНЬ ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ТРУХАН ОЛЕКСАНДР ФЕОДОСІЙОВИЧ

УДК 373.5.016:94]:371.67

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ 6-7 КЛАСІВ ВМІНЬ ПРАЦЮВАТИ
З ПІДРУЧНИКОМ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ

13.00.02 – теорія та методика навчання
(історія та суспільствознавчі дисципліни)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Фрейман Григорій Ошерович,
кандидат педагогічних наук, доцент

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Термінологічно-понятійний апарат дослідження 15
1.2. Формування вмінь учнів працювати з підручником історії у методичній літературі 35
1.3. Методичні умови формування вмінь працювати з підручником в учнів 6-7 класів у процесі навчання історії 68
Висновки до першого розділу 86
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ 6-7 КЛАСІВ УМІНЬ ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ
2.1. Стан проблеми в масовій практиці навчання історії учнів
6-7 класів загальноосвітньої школи 91
2.2. Методика формування вмінь учнів 6-7 класів працювати з
підручником у процесі навчання історії 117
2.3. Хід і результати експериментального навчання 141
Висновки до другого розділу 167
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 202

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Розвиток демократичної держави та формування нових освітніх орієнтирів українського суспільства потребують адекватних змін навчально-виховної роботи школи. Спрямованість системи освіти на переважне засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще кілька десятиліть тому, вже не відповідає сучасному соціальному замовленню, що вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів демократичного суспільства, здатних відповідати на виклики часу, бути компетентними в різних життєвих ситуаціях, мати відповідний потенціал для вирішення різноманітних життєвих проблем. Державна система освіти, яка відповідає за соціалізацію особистості, є важливим інститутом, що еволюційним шляхом забезпечує умови для формування інформованої та компетентної особистості.
Реформування сучасної системи середньої освіти в Україні, що відбувається на тлі неоднозначних соціально-економічних і суспільно-політичних змін, вимагає нових підходів до проблеми оновлення її змісту та удосконалення засобів, форм та методів навчання. Важливу роль у цьому процесі відіграють суспільствознавчі предмети взагалі та історія зокрема як навчальні дисципліни, що впливають на формування світогляду учнів, їхньої громадянської свідомості, історичного мислення, патріотизму, загальнолюдських і національних цінностей.
В основу цих перетворень має бути покладена зміна поглядів на учнів як суб’єкти навчання та виховання: від орієнтації на «суб’єкт, який пізнає» до спрямування навчально-виховного процесу на «суб’єкт, який інтерпретує» та не стільки відкриває світ, скільки створює його завдяки власним умінням інтерпретувати та практично реалізовувати опрацьовану й засвоєну інформацію.
Отже, процесу формування в учнів пізнавальних умінь взагалі та вмінь працювати з підручником історії в сучасній українській школі зокрема, у цьому контексті належить провідна роль. Перед учителями-практиками традиційно постає завдання створення таких методичних умов, за яких використання можливостей та навчального ресурсу шкільних підручників було б найбільш ефективним. Тому дослідження проблеми формування вмінь школярів працювати з навчальною книгою як одним із найважливіших засобів навчання історії в загальноосвітній школі є актуальним як з точки зору сучасної методичної наукової думки, так і освітньої практики.
Однак аналіз стану проблеми формування вмінь учнів працювати з підручником у процесі навчання історії у практиці загальноосвітніх шкіл України свідчить, що така робота є недостатньо системною. Вчителі лише частково реалізовують навчальні та розвивальні можливості шкільних підручників, що пояснюється недостатнім рівнем володіння ними методикою роботи з навчальною книгою.
Як свідчить аналіз наукової літератури, формування пізнавальних умінь учнів, у тому числі і вмінь працювати з підручником, належить до найбільш актуальних проблем педагогічної теорії та практики.
Окремі філософські аспекти формування пізнавальних умінь як результату процесу пізнання аналізувались у працях Д. Богоявленського, Л. Виготського, Б. Кедрова, А. Леонтьєва, В. Лекторського, В. Лозової,
Н. Менчинської, В. Петрушенка, B. Шевченка, B. Ярошевця та інших. Проблему формування загальнонавчальних, розумових та предметних умінь в контексті навчальної діяльності учнів досліджували психологи Ш. Амонашвілі, В. Давидов, Д. Ельконін, Г. Костюк, О. Кабанова-Мєллєр, С. Максименко, Н. Тализіна, Г. Щукіна та інші.
Дидактичні засади формування в учнів пізнавальних умінь у процесі навчальної діяльності досліджували: А. Алексюк, Ю. Бабанський, Н. Бібік, С. Бондар, Б. Коротяєв, В. Онищук, О. Савченко, Д. Хаблін, І. Якиманська, С. Яковенко та інші, які вивчали методи і форми організації навчальної діяльності учнів у процесі формування відповідних умінь.
Вміння працювати з підручником як вид пізнавальних умінь учнів знаходився у колі інтересів як учених-методистів, так і вчителів-практиків різних часів. Цій проблемі були присвячені теоретичні праці та методичні рекомендації для вчителів історії І. Беллярмінова, П. Виноградова, Р. Віппера, Я. Гуревича, К. Єлпатьєвського, Д. Ілловайського, Н. Кайданова, Н. Кареєва, М. Коваленського, Я. Кулжинського, С. Платонова, Н. Покотило, М. Рожкова, М. Стасюлевича та ін.
В радянській методичній науці різні аспекти організації роботи з підручником висвітлювали у своїх працях Н. Андрієвська, В. Бернадський, О. Бахтіна, О. Вагін, Г. Годер, П. Гора, К. Гуслистий, Н. Дайрі, Г. Донськой, М. Зінов’єв, В. Карцов, Ф. Коровкін, П. Лейбенгруб, І. Лернер, М. Нєчкіна, Д. Полторак, Н. Сперанська, А. Стражев, М. Студенікін, Ф. Ястребов тощо
У радянській та сучасній українській дидактиці і методиці роль і місце підручника у навчальному процесі досліджували Я. Кодлюк, І. Лернер, В. Мадзігон, С. Максимюк, О. Савченко та ін. Структуру та функціональне забезпечення навчальної книги розглядали В.Бейлінсон, В. Беспалько, Н. Буринська, Д. Зуєв, А. Сиротенко, С. Трубачева, В. Цетлін та інші. Відображенням у підручнику змісту освіти присвячені наукові розвідки Н. Бібік, М. Бурди, І. Журавльова, Я. Кодлюк. Психологічні основи навчальної книги аналізували С. Бондаренко, Г. Гранік, В. Давидов, К. Кабанова-Мєллєр, Н. Менчинська, Н. Тализіна та ін., мову шкільного підручника досліджували Л. Доблаєв (його цікавили саме прийоми, які використовують учні для осмислення текстів), Г. Донськой, П. Размислов, А. Рахімов, М. Шардаков та ін. Проблемам розробки методичних вимог до змісту і структури підручника з історичних дисциплін присвячені праці Є. Агібалової, К. Баханова, Н. Гупана, Г. Донського, Я. Камбалової, Ю. Малієнко, О. Пометун, А. Приходько, І. Смагіна, Г. Сєрової, О. Удода, Г. Фреймана та ін. У радянській та російській методиці проблему формування в учнів предметних умінь на уроках історії вивчали Л. Алексашкіна, В. Вяземський, О. Стрєлова (класифікація предметних умінь за видами навчальної діяльності), О. Бахтіна, Г. Годер, Г. Донськой (практичні рекомендації для вчителів), П. Гора (прийоми пізнавальної діяльності), Н. Запорожець (формування розумових умінь і розвитку мови в 4 –8 класах), В. Пунський (класифікація пізнавальних умінь за змістом) та ін.
У сучасній українській методичній науці процес формування предметних умінь у межах своїх досліджень розглядають К. Баханов, А. Булда, В. Власов, В. Комаров, Т. Ладиченко, П. Мороз, Р. Пастушенко, О. Пометун, Г. Фрейман та інші. Спільним для цих авторів є те, що вони розглядають уміння працювати з підручником, як складову предметної компетентності.
В контексті нашої роботи важливим є дисертаційні дослідження З. Беркити (організація роботи з підручником на уроці як психолого-педагогічна проблема), О. Боданської (підручник як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів), Л. Чосік (дидактична організація навчального матеріалу підручника як засіб розвитку пізнавальної активності молодших школярів), Я. Кодлюк (теоретичні основи навчальної книги для молодших школярів), І. Смагіна (методичні засади створення і функціонування підручників із суспільствознавчих дисциплін), П. Мороза (методичні засади шкільного підручника з історії стародавнього світу), історико-методичні дослідження О. Пометун, А. Приходько, М. Рапаєвої та ін.
Проте в умовах реформування шкільної освіти взагалі та історичної зокрема, коли, з одного боку, змінюється зміст шкільних програм, створюються нові навчальні книги, а з іншого, – спостерігається гострий дефіцит спеціальних науково-методичних досліджень, що обґрунтовують ефективні шляхи формування вмінь працювати з найважливішим засобом навчання – підручником, означена проблема вимагає спеціального наукового і експериментального дослідження та обґрунтування шляхів її ефективного вирішення.
Отже, аналіз філософської, психологічної, педагогічної та методичної літератури засвідчує недостатню розробленість проблеми формування в учнів загальноосвітньої школи вмінь працювати з навчальною книгою. Проблема формування в учнів 6-7 класів вмінь працювати з підручником у процесі навчання історії не була предметом спеціального дослідження. Зокрема, потребують наукового обґрунтування методичні засади організації роботи з підручником історії в контексті розв’язання основних завдань сучасної вітчизняної шкільної історичної освіти в умовах її реформування.
Таким чином, об’єктивні потреби розвитку історичної освіти України, практика навчання історії в загальноосвітній школі, а також теоретична нерозробленість зазначеної проблеми обумовили вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження «Формування в учнів 6-7 класів вмінь працювати з підручником у процесі навчання історії».
Проблему досліджено на матеріалі навчання вітчизняної та всесвітньої історії в 6-7класах загальноосвітньої школи. Це пояснюється тим, що, по-перше, саме в шостому класі розпочинається вивчення учнями курсу всесвітньої історії та відповідно у сьомому - систематичне вивчення історії України. Вважаємо, що особливо важливо у цей період закласти міцне підґрунтя для ефективної і результативної роботи школярів з підручником як основним засобом навчання історії; сформувати і закріпити стійкий інтерес до історії не лише як до навчального предмета, а й як до науки, що має значний потенціал для розвитку творчої, дослідницької діяльності, аналітичного і критичного мислення, формування багатьох ключових і предметних компетентностей.
По-друге, оскільки підручник ми розглядаємо як основне джерело навчальної інформації та головний засіб навчання історії учнів 6-7 класів, то якісне опанування школярами вміннями працювати з ним є, на нашу думку, одним із шляхів досягнення високого рівня оволодіння історичними компетентностями як результатом навчання історії учнів загальноосвітньої школи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України згідно з комплексним тематичним планом досліджень за темою „Дидактичне забезпечення реалізації шкільної історичної освіти” (Державний реєстраційний номер 012V000360). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки НАПН України (протокол №12 від 23 грудня 2010 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 2 від 22 лютого 2011р.)
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики формування в учнів 6-7 класів вмінь працювати з підручником у процесі навчання історії.
Завдання дослідження:
1) на основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури з’ясувати теоретичні і методичні основи дослідження, простежити розвиток підходів до проблеми формування умінь школярів працювати з підручником у процесі навчання історії у науковій літературі;
2) визначити і теоретично обґрунтувати методичні умови формування умінь працювати з підручником історії в учнів 6-7 класів;
3) з’ясувати стан проблеми у масовій практиці навчання історії учнів 6-7 класів;
4) розробити та експериментально перевірити авторську методику формування в учнів 6-7 класів умінь працювати з підручником на уроках історії.
Об’єкт дослідження – процес навчання історії в загальноосвітній школі.
Предмет дослідження – формування в учнів 6-7 класів умінь працювати з підручником у процесі навчання історії
Методологічну основу дослідження становлять гносеологічні та аксіологічні підходи до розгляду педагогічної реальності, філософські положення про діяльність та її соціальну природу, єдність діяльності та свідомості особистості; психолого-педагогічні концепції поетапного формування розумових дій особистості, теорії цілісного педагогічного процесу та розвивального навчання, положення та концепції, що розкривають психологічні особливості засвоєння знань підлітками, взаємозв’язку навчання, виховання та розвитку, активності в діяльності, закономірностей формування знань, навичок та умінь учнів (І. Беха, Л. Виготського, О. Леонтєва), сучасні психолого-педагогічні теорії розвитку особистості (Л. Виготський, Г. Костюк, С. Рубінштейн), закономірності формування пізнавальної діяльності учнів основної школи (В. Давидов, Д. Ельконін, Н. Тализіна), дидактичні та методичні концепції визначення сутності методичного прийому, прийому навчальної роботи як складових процесу навчання, спрямованого на формування пізнавальних умінь (О. Божович, П. Гори, О. Кабанової-Мєллєр, О. Пометун).
Реалізація поставлених завдань передбачала використання комплексу методів дослідження:
- теоретичні: (аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення), які надали можливість уточнити сутність базових понять дослідження відповідно до його об’єкта та предмета, визначити сучасний стан методики формування в учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи вмінь працювати з підручником;
- емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме і непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосовувалися з метою вивчення сформованості в учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи вмінь працювати з підручником;
- педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності розробленої методики формування в учнів 6-7 класів вмінь працювати з підручником;
- методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у спеціалізованих школах м. Києва № 80,102, ліцеї № 100 «Поділ»; загальноосвітніх школах І-ІІІ ступеню м. Чернігова № 29, 30, колегіумі № 11; Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти, Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. На різних етапах участь в експерименті взяли 758 учнів та 100 вчителів. Експериментом було охоплено 345учнів 6-7 класів, в тому числі 158 учнів експериментальних класів і 187 учнів контрольних класів.
Організація дослідження. Дослідження проводилося поетапно, впродовж 2007 – 2010 років.
На першому етапі (2007–2008 рр.) проводився аналіз стану досліджуваної проблеми в історико-методичній, психолого-педагогічній та філософській літературі, визначалися мета і завдання, розроблявся понятійний апарат, формувалася робоча гіпотеза дослідження, визначалися види об’єктів дослідження (експериментальні, контрольні), складався план експериментальних робіт, готувалися засоби контролю, регулювання, засоби обробки та аналізу інформації, визначалися навчальні заклади, які будуть брати участь в експерименті.
На другому етапі (2008-2009 рр.) проводився констатувальний етап експерименту, у ході якого було вивчено рівень сформованості в учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи вмінь працювати з підручником у процесі навчання історії; проведено аналіз результатів; теоретично обґрунтовано та розроблено методику формування вмінь працювати з підручником історії.
На третьому етапі (2009-2010 рр.) проводився формувальний етап експерименту: здійснювалася апробація і перевірка результативності методики формування вмінь працювати з підручником в учнів 6-7 класів у процесі навчання історії, аналізувалися методичні умови реалізації цього процесу, формулювалися висновки та узагальнення, здійснювалося оформлення тексту дисертаційного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше як особливу методичну проблему досліджено формування умінь учнів 6-7 класів працювати з підручником історії, визначено методичні умови формування таких умінь на уроках, зокрема: забезпечення мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів з підручником, врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів шляхом відбору методичних прийомів роботи з підручником, адекватних як цілям конкретного уроку, так і навчанню історії в цілому; обґрунтовано та експериментально перевірено розроблену на цих засадах методику формування в учнів 6-7 класів школи вмінь працювати з підручником на уроках історії.
Удосконалено понятійно-категорійний апарат досліджуваної проблеми, зокрема уточнено поняття «уміння учнів працювати з підручником історії», «методичні прийоми організації пізнавальної діяльності підлітків з підручником історії»; «структура умінь пізнавальної діяльності учнів».
Дістали подальшого розвитку положення щодо необхідності і доцільності розвитку вмінь учнів працювати з підручником у шкільній історичній освіті, їх ролі у формуванні предметної компетентності в контексті досліджуваної проблеми, позиції учня на уроці як активного суб’єкта пізнавальної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні матеріали і висновки дослідження можуть бути використані в процесі підготовки майбутніх учителів історії та в системі післядипломної освіти педагогічних працівників, зокрема, при підготовці лекційних курсів та спецкурсів, які розглядають цю проблему, при створенні навчально-методичної літератури для загальноосвітньої школи. Запропонована методика формування в учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи вмінь працювати з підручником у процесі навчання історії впроваджена у навчальний процес у спеціалізованих школах м. Києва № 80 (довідка про впровадження № 225 від 05.10. 2011р.), № 102 (довідка про впровадження № 84 від 01.12 2011р.), ліцеї № 100 «Поділ» (довідка про впровадження № 228 від 27.12. 2011р.); загальноосвітніх школах І-ІІІ ступеню м. Чернігова № 29 (довідка про впровадження № 253 від 27.12.2011р.), № 30 (довідка про впровадження № 222 від 28.12.2011р.), колегіумі № 11 (довідка про впровадження № 188 від 27.12.2011р.); Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 475 від 29.12.2011р.), Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 1643 від 26.12.2011р.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю його положень, використанням взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних його предмету, меті й завданням, поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих емпіричних даних, коректною інтерпретацією результатів експериментального навчання та особистою участю дисертанта в апробації розробленої експериментальної методики.
Особистий внесок здобувача в опублікованій праці «Мій Київ: Історія. Культура. Географія. Підручник для 5-го класу загальноосвітньої школи» у співавторстві з Е. Бєлкіною, В. Бойком, О. Васильєвим, Л. Глазуновою, О. Іванюком, Ф. Левітасом, Л. Паламарчук, М. Тараненко, Н. Чанцевою полягає у розробці навчального матеріалу до §15, 16, 17, 20, 28. У довіднику «Історія України. 7-9 класи: Наочний довідник» у співавторстві з О. Гісемом, О. Мартинюком здобувачу належить розроблення тем 1-3. У збірнику «Історія розвитку профспілкового руху в Україні» у співавторстві з І. Волинко здобувачем розроблено методичні матеріали для проведення профспілкового уроку. У статті «Електронний підручник як метод упровадження інформаційних технологій під час вивчення історії» у співавторстві з О. Гуком здобувач запропонував методичні підходи до використання електронних посібників на уроці історії.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження представлені у доповідях і виступах на всеукраїнських конференціях: «Використання сучасних технологій навчання у викладанні предметів суспільно-гуманітарного циклу» (Київ, 2009); «Проблеми сучасного підручника» (Київ, 2011); міській конференції вчителів історії та правознавства «Формування наукового світогляду та правової культури учнів на уроках історії та правознавства» (Київ, 2010); науково-практичних семінарах: «Використання інформаційних технологій у розвитку міжкультурних комунікативних навичок учнів при викладанні історії» (Київ, 2010); «Історія Голокосту для вчителів середніх навчальних закладів України» (Кременець, 2010); круглих столах: «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: освітній аспект» (Київ, 2009), «Урок історії в сучасній школі» (Київ, 2010); на засіданнях лабораторії суспільствознавчої освіти.
Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено в 8 публікаціях, 5 з яких – у фахових виданнях. Серед публікацій 1 підручник, 1 посібник, 1 збірник методичних матеріалів (частина публікацій у співавторстві).
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (259 бібліографічних позицій). Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках, додатки подано на 71 сторінці. Загальний обсяг роботи становить 272 сторінок. Робота містить 14 таблиць, 4 рисунки.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Узагальнення результатів проведеного дослідження, теоретичні розвідки та педагогічний експеримент дали підстави для таких висновків:
1. Пізнавальна діяльність школярів – це спеціально організована у межах навчально-виховного процесу діяльність учнів з опанування визначеного державними вимогами змісту освіти. Уміння - готовність особистості на основі знань і навичок здійснювати пізнавальну діяльність, що складається з упорядкованої послідовності розумових і практичних дій - прийомів пізнавальної діяльності, спрямованих на досягнення усвідомленої мети. Сформовані пізнавальні вміння – здатність учня, суб'єкта пізнання, на основі засвоєних способів і алгоритмів послідовно виконувати предметні чи розумові дії – прийоми, спрямовані на досягнення мети навчання як у стандартних, так і в нових ситуаціях. Серед пізнавальних умінь важливими є уміння працювати з підручником.
Пізнавальні уміння працювати з підручником історії – це вид пізнавальних умінь, який характеризується здатністю учня на основі опрацювання текстового та позатекстового компонентів навчальної книги застосовувати відповідні навчальні дії й самостійно засвоювати історичний зміст, досягаючи мети навчання. З одного боку, вони є важливим результатом процесу навчального пізнання, а з іншого –виступають підвалинами для набуття учнями як предметної, так і ключових компетентностей.
Аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури та зазначене розуміння поняття «вміння працювати з підручником історії» дозволили за структурою визначити та охарактеризувати основні складові, що виступають критеріями і показниками їх сформованості в учнів 6-7 класів на уроках історії: когнітивна – знання про способи пізнавальної діяльності з текстовим та позатекстовим компонентами підручника; процесуальна – досвід застосування способів опрацювання навчального змісту підручника у процесі організованої вчителем пізнавальної діяльності; мотиваційна – ставлення учня до навчальної роботи з підручником на уроках та у позаурочний час.
2. Формування в учнів умінь працювати з підручником у процесі навчання історії має давню методичну традицію. У ХІХ ст. у вітчизняній методиці навчання історії основними формами і прийомами навчальної діяльності були: багаторазове повторення матеріалу, заучування тексту підручника, читання та переказ підручника, відповідь на контрольні запитання. Основою прийомів роботи з підручником було репродуктивне навчання. Нові тенденції в опрацюванні підручника, що з’явились на початку ХХ ст.: самостійна робота учнів з документами, розв’язання пізнавальних завдань, підготовка рефератів, не встигли стати масовими, оскільки цей процес був перерваний соціальними потрясіннями 1917–1920 рр. Не розвивався цей напрям методики і за часів поширення комплексних програм.
Радянська дидактика та методика навчання історії розглядала підручник як нормативний документ, що визначав коло знань (понять, закономірностей, основних фактів і т.п.), які повинні були скласти зміст навчання, приблизні параметри глибини розкриття цих знань, їх світоглядну та ідеологічну спрямованість, а також встановити певні орієнтири для організації процесу засвоєння знань та розумового розвитку учнів. Якщо у 30-40-х роках ХХ століття методика навчання історії розглядала підручник як засіб закріплення в пам’яті учня історичного матеріалу, що вивчався на уроці, що призвело до відродження чисто вербальних, книжково-словесних, пояснювально-ілюстративних (в найбільш догматичному їх розумінні) методів викладання, різкому зниженню пізнавальної активності й самостійності учнів, то у 50–80-х роках підручник історії почав розглядатися як засіб організації активного навчання. Вивчались шляхи навчання учнів прийомів пізнавальної діяльності, зокрема й на основі текстів та інших компонентів підручника.
У 1980-на початку 90-х років ХХ століття значна увага приділялася розвитку в учнів умінь локалізувати і співвідносити історичні події та процеси у часі та просторі, аналізувати, узагальнювати, оцінювати, порівнювати їх, самостійно здобувати знання з підручника та інших джерел для узагальненого викладу матеріалу тощо. Ця тенденція збереглася і поглибилася у сучасній українській методиці навчання. Сучасні програми з історії передбачають обов’язкове дотримання вчителями державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, представлених у програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні під час вивчення тієї чи іншої теми. Вміння працювати з підручником чітко визначені і у державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 6-7 класів.
3. Ефективна робота учнів 6-7 класів з підручником передбачає використання багатьох прийомів, форм і методів організації пізнавальної діяльності, проте її завдання обумовлюють специфіку застосування і відповідні умови ефективної діяльності вчителя. Методичними умовами формування вмінь учнів працювати з підручником у процесі навчання історії у 6-7 класах є:
- забезпечення мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів при роботі з підручником,
- врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів,
- активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів шляхом відбору методичних прийомів роботи з підручником, адекватних як цілям конкретного уроку, так і навчання історії в цілому.
4. Кількарівневий аналіз стану проблеми в масовій практиці української школи (висновки на підставі анкетування вчителів, аналіз підручників та навчальних досягнень учнів) засвідчив відсутність цілеспрямованої, системної роботи, спрямованої на формування вмінь учнів працювати з підручником. Більшість вчителів орієнтовано на підготовку учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, державної підсумкової атестації, моніторингу навчальних досягнень учнів шляхом проведення міністерських, директорських тестових контрольних робіт. Перелічені форми контролю спрямовані, передусім, на виявлення рівня засвоєння знань, що обумовлює консервацію традиційної знаннєвої моделі навчання, застосування одноманітних прийомів навчальної роботи з підручником, втрату учнями мотивації до навчання історії. Ці негативні чинники обумовлюють переважно низький та середній рівень сформованості вмінь працювати з підручником у значної частини учнів 6-7 класів і підтверджують необхідність переходу до іншої моделі навчання і втілення її в навчально-виховний процес ЗОНЗ України.
На початку 90-х років ХХ ст. почався процес створення нових шкільних підручників з історії, який триває до цього часу. Незважаючи на окремі недоліки, підручники з історії надають певні можливості для формування в учнів загальноосвітньої школи необхідних пізнавальних умінь. Чинні підручники є більш якісними, ніж попередні, з точки зору можливостей для активізації пізнавальної діяльності учнів. Проте, навіть найкращі підручники не приділяють увагу цілеспрямованому розвиткові умінь учнів самостійно опрацьовувати їхній зміст.
5. У процесі теоретичного дослідження проблеми та констатувального експерименту нами було розроблено методику формування вмінь учнів працювати з підручником на уроках історії в основній школі, яка складалася з визначених методичних умов, форм, методів і прийомів діяльності вчителів і учнів, що мали забезпечити процес формування умінь школярів працювати з підручником, зокрема їх когнітивної, процесуальної та мотиваційної складових. Перевірена в процесі експериментального навчання методика дала змогу забезпечити відповідні результати. Когнітивна складова забезпечувалась за рахунок включення у зміст уроків спеціальних компонентів навчального змісту у вигляді інструктажу вчителя та пояснень алгоритму різних способів навчальної роботи з підручником, історичних документів та текстів навчальної книги. Процесуальна складова булла представлена застосуванням відповідних методичних прийомів відпрацювання джерел інформації та формулювання власної позиції. Мотиваційну складову вчителі розвивали шляхом постановки спеціальних завдань на основі підручника на виявлення учнями особистого ставлення до історичних подій, що вивчалися та виконання школярами спільної роботи у класі з підручником у процесі інтерактивної взаємодії.
Результати формувального етапу експерименту показали значні зрушення у формуванні в учнів експериментальних класів умінь працювати з підручником. У порівнянні з результатами контрольних класів кількість учнів, які знаходилися на низькому та середньому рівнях, зменшилась відповідно на 10,6% та 9,8% (у контрольних класах – на 1% та 1,2 %), водночас збільшилася кількість учнів, які знаходились на достатньому та високому рівнях – відповідно на 10,9% та 9,5% (у контрольних класах1,4% та 0,8%). Формувальний експеримент підтвердив коректність сформульованої гіпотези і ефективність запропонованої методики формування в учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи вмінь працювати з підручником у процесі навчання історії, що свідчить про досягнення мети і завдань дослідження.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, зокрема подальшого вивчення потребують питання організації самостійної роботи старшокласників з підручником на уроках історії, проблеми моніторингу рівнів розвитку вмінь працювати з підручником учнів основної та старшої школи, як складової інформаційної предметної компетентності тощо, професійної підготовленості вчителя історії до розвитку умінь учнів працювати з підручником й іншими джерелами знань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агибалова Е. В. Методическое пособие по истории средних веков / Е. В. Агибалова, Г. М. Донской. – М. : Просвещение, 1978. – 342 c.
2. Агібалова Е. В. Всесвітня історія : Середні віки : Пробн. підручник для 7 кл. серед. загальноосвіт. шк. / Е. В. Агібалова, Г. М. Донськой, В. М. Духопельников; за ред. М. О. Рудя. – К. : Освіта, 1995. – 368 с.
3. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе : Пособие для учителя / Под ред. А. Г. Колоскова. – М., 1984. – 425 с., с. 112.
4. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : [підр. для студ., аспірантів та мол. виклад. вузів] / А. М. Алексюк – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
5. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества : Кн. для учителя /. Ш. А. Амонашвили. – Киев : Освита, 1991. – 110 с.
6. Андреев В. И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности / В. И. Андреев. – М. : Высш. шк., 1981. – 240 с.
7. Андреевская Н. В. Очерки методики истории. V – VII классы. Учебно-педагогическое пособие. / Н. В. Андреевская – М. : Просвещение, 1958. – 285 с.
8. Андрущенко М. О. Організація виконання домашніх завдань / М. О. Андрущенко // Радянська школа – 1960. – №1. – С. 56 – 58.
9. Арцишевський Р. А. Підручник учора, сьогодні, завтра / Р. А. Арцишевський // Підручник ХХІ століття. – 2003. – № 1–4. – С. 22–29.
10. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1989. – 558 с.
11. Базилевич К. В. История СССР / К. В. Базилевич, С. В. Бахрушин, А. В. Фохт.; под ред. А. Панкратовой. Учебник для 8 класса. – Изд. 14-е. – М. : Учпедгиз, 1955. – 240 с.
12. Базилевич К. В. История СССР / К. В. Базилевич, С. В. Бахрушин, А. В. Фохт.; под ред. А. Панкратовой. Учебник для 9 класса. – Изд. 19-е – М. : Учпедгиз, 1960. – 300 с.
13. Базилевич К. В. История СССР/ К. В. Базилевич, С. В. Бахрушин, А. В. Фохт.; под ред. А. Панкратовой. Учебник для 10 класса. – Изд. 18-е – М. : Учпедгиз, 1955. – 288 с.
14. Бандровський О. Г. Від «еволюції» до «цивілізації» (Вузлові проблеми викладання історії стародавнього світу в середніх школах) / О. Г. Бандровський // Історія в школах України. – 2005. – № 2. – с. 3 – 6.
15. Бандровський О. Г. Історія стародавнього світу : Підручник для 6-го класу середньої школи / О. Г. Бандровський – К. : Генеза, 1998. – 320 с.
16. Бандровський О. Г. Історія стародавнього світу. 6 клас : Підруч. для 6-го класу загальноосвіт. навч. закл. / О. Бандровський, В. Власов. – К. : Генеза, 2006. – 255 с. : іл.
17. Баринова Е. А. О самостоятельной работе учащихся при изучении русского язика / Е. А. Баринова, Л. Ф. Боженова, Н. А. Козлова – М., 1963. – 149 с.
18. Баханов К. О. Написані з власного погляду (Перше покоління українських підручників : основні напрями модернізації) / К. О. Баханов // Історія в школах України. – 2004. – № 5. – С. 11 – 17.
19. Баханов К. О. Посилення розвивальної орієнтації українських підручників з історії початку ХХІ століття / К. О. Баханов // Історія в школах України. – 2007. – № 3. – С. 6-11.
20. Баханов К. О. Сучасна шкільна історична освіта : інноваційні аспекти: Монографія / К. О. Баханов – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток ЛТД”, 2005. – 384 с.
21. Бахтина О. И. Формирование умений на уроке (V класс) / О. И. Бахтина // Преподавание истории в школе. – 1985. – № 3. – С. 25 – 29.
22. Бейлинсон В. Г. О функциональном подходе к оценке школьных учебников / Проблемы школьного учебника / В. Г. Бейлинсон, Д. Д. Зуев. – М. : Просвещение, 1977. – С. 42–54. – (Вып. 5 : Методы анализа и оценки учебника).
23. Бегиева Т. Б. Обобщенные наглядные ориентиры в управлении познавательной деятельности (на примере обучения математике учащихся 5–7 классов средних общеобразовательных школ) : автореф. Дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. Наук : спец.13.00.01 «Теория и методика обучения истории» / Т. Б. Бегиева. – Ростовский н/Дону государственный педагогический институт. – Ростов н/Дону, – 1992. – 19 с.
24. Беллярминов И. Руководство к русской истории с пополнениями из всеобщей. – СПб., – 1881. – 124 c.
25. Беркита З. Є. Підготовка майбутного вчителя до організації роботи з підручником у початковій школі Дис... канд. пед. Наук : 13.00.04 – Т., 2011. – 252 с.
26. Бернадский В. Н. Методика преподавания истории в семилетней школе. / В. Н. Бернадский, Н. В. Андреевская – М. : Учпедгиз, 1947. – 216 с.
27. Бернадський В. Н. Як добитися закріплення основних хронологічних дат / В. Н. Бернадський // Комуністична освіта. –1935. – №9. – С. 34 – 36.
28. Бернацька Т. М. Урок історії в 4 класі на тему «Слов’яни» / Т. М. Бернацька // Комуністична освіта. – 1938. – №10. – С. 87 – 93.
29. Беспалько В. П. Теория ученика : дидактический аспект / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1988. – 160 с.
30. Бібік Н. М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів : [монографія] / Н. М. Бібік – К., 1998. – 199 с.
31. Богдановська Л. П. Розвиток пізнавальної самостійності учнів на уроках всесвітньої історії засобами інформаційно–комунікативних технологій : Дис... канд. пед. Наук : 13.00.02 – К., 2011. – 261 с.
32. Боданская О. Я. Учебник как средство активизации познавательной деятельности учащихся : Дис... канд. пед. Наук : 13.730 «Теория педагогики» – К., 1972. – 245 с.
33. Богоявленский Д. Н. Формирование приемов умственной работы как путь развития мышления учащихся / Д. Н. Богоявленский // Вопросы психологии. – 1962. – № 4. – С. 28 – 41.
34. Божович Л. И. Психологические закономерности формирования личности / Л. И. Божович // Вопросы психологии. – 1976. – № 6. – С. 34 – 44.
35. Буринська Н. М. Концепція шкільного підручника хімії / Н. М. Буринська //Біологія і хімія в школі. – 1997. – № 4. – С. 12–15.
36. Вагин А. А. Основные вопросы методики преподавания истории в старших классах : Пособие для учителей / А. А. Вагин, Н. М. Сперанская. М. : Учпедгиз, – 1959. – 436 с.
37. Вишенська С. Москва і перші московські князі / С. Вишенська // Комуністична освіта. – 1938. – № 12. – С. 92 – 99.
38. Власов В. Засади мультиперспективності в роботі з писемними джерелами в сучасному підручнику історії / В. Власов // Історія України. ШС. – 2010. – № 13. – С. 1 – 4 ; № 19. – С. 6 – 8.
39. Возрастная и педагогическая психология / под ред. М. В. Гамезо и др.– М. : Просвещение, 1984. – 256 с.
40. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков / под ред. Д. В. Эльконина, Т. В. Драгуновой. – М. : Просвещение, 1967. – 360 с.
41. Войтович І. С. Формування пізнавальних умінь учнів основної школи в процесі вивчення фізики. Автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 – «Теорія і методика навчання фізики» / І. С. Войтович – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2006 – 18 с.
42. Волкова Н. П. Педагогіка. Посібник. Київ / Н. П. Волкова – Видавничий центр «Академія», 2001. – 576 с.
43. Ворожейкина Н. И. Формирование учений в VII классе / Н. И. Ворожейкина // Преподавание истории в школе. Научно-методический журнал Министерства просвещения СССР. – 1987. – № 1 – С. 29.
44. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика–Пресс, 1996. – 536 с.
45. Вяземский Е. Е. Теория методика преподавания истории : учеб. [для студ. высш. учеб. заведений] / Е. Е. Вяземский, О. Ю. Стрелова. – Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 384 с.
46. Вяземский Е. Е., Стрелова О. Ю. Как преподавать историю в современной школе : теория и методика / Курс лекций для дистанционного обучения [електронний ресурс] // режим доступу : http://his.1september.ru/article.php?ID=200602208 ; 11.05. 2011
47. Галлагер К. Викладання історії в контексті сприяння демократичним цінностям і терпимості (Викладання і вивчення історії в школі) / Пер. з англ. – К. : Право, 1998. – 48 с.
48. Гальперин П. Я. Формирование знаний и умений на основе теории поэтапного усвоения знаний / П. Я. Гальперин, Н. Ф. Талызина. – М. : Изд–во Моск. Ун–та, 1968. – 454 с.
49. Гільбух Ю. З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра (Діагностика, педагогіка) / Ю. З. Гільбух. – К.:Институт психологии АПН Украины 1993. – 216 с.
50. Годер Г. И. Методическое пособие по истории древнего мира / Г. И. Годер – М.: Просвещение, 1977. – 352 с.
51. Голованов С. О. Історія стародавнього світу : підруч. [для 6 кл.] / С. О. Голованов, С. В. Костирко – К. : Грамота, 2006. – 296 с.
52. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. / С.У.Гончаренко – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
53. Гора П. В. К вопросу о системе методов и методических приёмов обучения / П. В. Гора // Преподавание истории в школе. Научно–методический журнал Министерства просвещения СССР. – 1966. – № 3. – С. 45 – 58.
54. Гора П. В. Методические приёмы и средства наглядного обучения истории в средней школе / П. В. Гора – М. : Просвещение, 1971. – 239 с.
55. Гора П. В. К разработке проблемы развития познавательной активности и самостоятельности учащихся / П. В. Гора // Преподавание истории в школе. – 1974. – № 5. – С. 83 – 94.
56. Гора П. В. Роль приёмов учебной работы в формировании марксистко–ленинского понимания истории и развитии познавательных возможностей учащихся / П. В. Гора // Сб. материалов международных конференцій. Пути формирования научного мировоззрения на уроках истории.– М. : МГПИ им. В. И. Ленина, 1977. – С. 156 – 192.
57. Гора П. В. Подготовка учителя к уроку истории / П. В. Гора // Преподавание истории в школе. Научно–методический журнал Министерства просвещения СССР. – 1984. – № 3. – С. 5 – 64.
58. Гора П. В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе / П. В. Гора – М. : Просвещение, 1988. – 208 с.
59. Горелик Ф. Б. Формировать метод познания / Ф. Б. Горелик // Преподавание истории в школе. Научно-методический журнал Министерства просвещения СССР. – 1974. – № 4. – с. 60 – 70.
60. Грановська Н. Домашні завдання та виконання їх учнями / Н. Грановська // Комуністична освіта. – 1935. – № 3. – С. 20 – 28.
61. Грицевский И. М. О принципиальных вопросах методики истории / И. М. Грицевский // Преподавание истории в школе. Научно-методический журнал Министерства просвещения СССР. – 1974. – № 3. – с.67—72.
62. Грищенко М. С. Нариси з історії школи в Українській РСР (1917-1965) / М. С. Грищенко – К. : Радянська школа, 1966. – 260 с.
63. Громцева А. К. Формирование у школьников готовности к самообразованию / А. К. Громцева – М. : Просвещение, 1983. – 144 с.
64. Гуковский А. И. История Эпоха феодализма / А. И. Гуковський, О. В. Трахтерберг – М. : Учпедгиз, 1933. – 243 с.
65. Гупан Н. М. Нові підходи до відбору і структурування змісту підручників з історії України / Н. М. Гупан // Історія в школах України. – 2008. – № 9. – С. 3–4.
66. Гуревич Я. Г. О преподавании истории в средних учебных заведениях. / Я. Г. Гуревич // Семья и школа. – 1871. – № 3. – С. 44 – 83.
67. Гуслистий К. Боротьба українського народу проти шляхетської Польщі і приєднання України до Росії / К. Гуслистий, М. Петровський // Комуністична освіта. – 1938. – № 6. – С. 75 – 83.
68. Давыдов В. В. Деятельностный подход в психологи : проблемы и перспективы : Сб. науч. тр. /НИИ общ. и пед.психологии. – М., 1990. – 157 с.
69. Давыдов В. В. О понятии развивающего обучения / В. В. Давыдов // Педагогика. – 1995. – № 1. – С. 29 – 32.
70. Дайри Н. Г. За полноценное содержание и эффективную методику обучения истории / Н. Г. Дайри // Преподавание истории в школе. Научно–методический журнал Министерства просвещения СССР. – 1975. – № 2. – С. 89 – 101.
71. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. – 2004. – № 2. – С. 3 – 4.
72. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы соврем. дидактики. [учеб. пособие для студентов пед. ин-тов.] / Под ред. М. А. Данилова и М. Н. Скаткина. М. : «Просвешение», 1975 – 303 с.
73. Доблаев Л. П. Психологические основы работы над книгой / Л. П. Доблаев – М.: Книга, 1970. – 71 с.
74. Довідник учителя історії, правознавства та етики / Авт. – упорядник О. В. Галегова, І. П. Нікітіна. – Х. : Веста : Видавництво «Ранок», 2006. – 560 с.
75. Донской Г. М. Типологические свойства современного учебника / Г. М. Донской // Проблемы школьного учебника. – М., 1985. – Вып. 15. – С. 70–86.
76. Донской Г. М. Задания для самостоятельной работы по новой истории в VIII классе [ Текст ] : Пособие для учителей / Г. М. Донской. – М. : Просвещение, 1983. – 143 с.
77. Дударенко Т. М. Використання на уроці ілюстрацій підручника / Т. М. Дударенко // Радянська школа. – 1963. – № 7. – С. 72 – 74.
78. Д’ячков С. В. Історія стародавнього світу. Давня історія українських земель. 6 клас : Підручник для загальноосвітніх навч. закладів / С. В. Д’ячков, О. П. Мартем’янов. – Х. : Видавництво «Ранок», 2006. – 336 с.
79. Елпатьевский К. В. Учебник Русской истории с приложением родословной и хронологической таблиц и указателя личных имен. – СПб, 1909. -483 с.
80. Ефименко А. Я. Учебник русской истории. Для старших классов средне–учебных заведений. – СПб., 1912. -500 с.
81. Ефимов А. В. Новая история. Учебник для 8 класса средней школы. / А. В. Ефимов – Изд. 13-е. – М. : Учпедгиз, 1954. – 192 с.
82. Ефимов А. В. Новая история. Учебник для 8 класса средней школы./ А. В. Ефимов – Изд. 15-е. – М. : Учпедгиз, 1956. – 192 с.
83. Журавлев И. К. Учебник на уроке : действительность и перспективы / И. К. Журавлев // Новые исследования в педагогических науках. – М. : Педагогика, 1988. – Вып. 1 (51). – С. 43–48.
84. Журнал Росийского Министерства народного просвещения. – 1863. – Март–май. – С. 12-15. // режим доступу : http://book-old.ru/
85. Загальна психологія. [За заг.ред. С. Д. Максименка. Підручник. – 2-ге вид.] – Вінниця : Нова книга, 2004. – 704 с.
86. Зверев И. Д. Общая методика преподавания биологии : Пособие для учителя. / И. Д. Зверев, А. Н. Мягкова. – М. : Просвещение, 1985. – 191 с.
87. Зиновьев М. А. Очерки методики преподавания истории / Под ред. С. Д. Сказкина. – М.: Просвещение 1955. – 184 с.
88. Зуев Д. Д. Школьный ученик / Д. Д. Зуев. – М. : Педагогика, 1983. – 240 с.
89. Иванова Е. М. Психотехнологии изучения человека и трудовой деятельности : Учеб. – метод. пособие для студентов фак–тов психологии. / Е. М. Иванова – М. : Изд–во МГУ, 1992. – 94 с.
90. Иловайский Д. Руководство по всеобщей истории. Средний курс. / Сост. Д. Иловайский – М., 1902. – 486 с, 3 вкл.л.карт.
91. Иловайский Д. Краткие очерки русской истории, курс старшего возраста./ Д. Иловайский – СПб. М., 1860.: Б.и. – 368 с.
92. Ильин Е. Н. Путь к ученику : Раздумья учителя–словесника : [кн. для учителя] : Из опыта работы / Е. Н. Ильин. – М. : Просвещение, 1988. – 224 с.
93. Історія України. Всесвітня історія. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 12 класи. – К. : Перун, 2005. – 142 с.
94. Кабанова–Меллер Е. Н. Формирование умственной деятельности и умственное развитие учащихся / Е. Н. Кабанова–Меллер – М. : Просвещение, 1968. – 286 с.
95. Кайданов И. Начертание истории государства Российского. – СПб.,1834. –464 с.
96. Камбалова Я. М. Методика створення шкільних навчально–методичних комплексів з всесвітньої історії в основній школі : Дис… канд. пед. Наук : 13.00.02 – К., 2009. – 237 с.
97. Камбалова Я. Сучасний підручник з історії : системи науково-методичних вимог / Я. Камбалова // Історія в школі. – 2008. – № 5 – 6. – С. 16 – 17.
98. Карасенко І. О. Вироблення в учнів навичок самостійної праці на уроках історії / О. І. Карасенко // Радянська школа. – 1962. – С. 53 – 60.
99. Кареев Н. Учебная книга новой истории с историческими картами. – СПб. : Типография И. Н. Скороходова, 1900. –346 с.
100. Карліна О. М. Історія середніх віків. підруч. [для 7-го кл. серед. шк.] / О. М. Карліна – К. : Генеза, 2000. – 399 с.
101. Карцов В. Г Нариси методики навчання історії СРСР у VIIІ – Х класах / В. Г. Карцов – К.: Радянська школа 1955. –254 с.
102. Касьянов Г. Підручники з історії України у світлі критеріїв Міжнародної мережі дослідження підручників / Г. Касьянов // Шкільна історія очима істориків–науковців : Матеріали Робочої наради з моніторингу шкільних підручників з історії України. – К. : Вид–во ім. Олени Теліги, 2008. – с. 84–89.
103. Катаев И. М. Учебник русской истории для средних учебных заведений. – Спб, 1907. – 108 с.
104. Кашин Н. В. Методика физики. 3–е изд. / Н. В. Кашин. – М. : Госиздат, 1922. – 370 с.
105. Ізабель де Кегель Кілька думок щодо розробки підручників з історії // Скорочений текст доповіді, виголошений на Міжнародному семінарі «Підготовка і видання підручників з історії України, який відбувся 12-14 жовтня 1998 року // Історія в школах України. – 1999. – № 2 – С. 6 – 7.
106. Кедров Б. М. Науки в их взаимосвязи : История. Теория. Практика / Б. М. Кедров, В. Л. Рабинович, А. П. Огурцов и др. ; отв. ред. Б. М. Кедров ; АН СССР, Институт истории естествознания и техники. – М. : Наука, 1988. – 285 с.
107. Кинкулькин А. Т. Методические рекомендации по курсу «Человек и общество». Ч. I. / Л. Н. Боголюбов, Л. Ф. Иванова, А. Т. Кинкулькин, А. Ю. Лазебникова – М. : Просвещение, 2003. – 160 с.
108. Клокова Г. В. Оценка качества подготовки выпускников основной школы по истории: методический материал / Л. Н. Алексашкина, А. А. Данилов, Г. В. Клокова ; Сост. Л. Н. Алексашкина. – 2–е изд., стер. – М. : Дрофа, 2001. – 126–с.
109. Ковалев С. И. Новый учебник древней истории для средней школы / С. И. Ковалев // Преподавание истории в школе. – 1954. – № 6. – С. 43–51.
110. Коваленский М. Русская история. Для средней школы и для самообразования. – СПб., 1913. – 385 с.
111. Коваленский М. Элементарный учебник русской истории для начальных училищ. – СПб., 1916. – 264 с.
112. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення у галузі початкової освіти України (1960-2000 рр.) : дис... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Кодлюк Ярослава Петрівна. – К., 2005. – 254 с.
113. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення у галузі початкової освіти України (1960–2000 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Я.П.Кодлюк. – К., 2005. – 38 с.
114. Колесов Д. В. Учителю о психологии и физиологии подростка / Д. В. Колесов, И. Ф. Мягков. – М. : Просвещение, 1986. – 80 с.
115. Коляда І. А. Історія України. Підруч. [для 6-7 класів] / І. А. Коляда, К. І. Крилач, С. П. Юренко – К. : Генеза, 1998. – 256 с.
116. Комаров В. Деякі актуальні питання розвитку методики навчання історії як науки ( методологічний аспект ) [Текст] / В. Комаров // Історія в школах України. – 2000. – № 4. – С. 23 – 28.
117. Коменский Я. А. Всеобщий совет об исправлении дел человеческих // Избранные педагогические сочинения : В 2-х т. – Т. 2. – М. : Педагогика, 1982. – 576 с.
118. Концевая Л. А. Учебник в руках у школьника / Л. А. Концевая – М. : Знание, 1975. – 64 с.
119. Концевая Л. А. Когда книга учит./ Г. Г. Граник, С. М. Бондаренко, Л. А. Концевая – М. : Педагогика, 1988. – 189 с.
120. Коровкин Ф. П. Задачи и методическое оформление ученика по истории древнего мира / Ф. П. Коровкин // Преподавание истории в школе. – 1962. – № 5. – С. 71 – 84.
121. Коровкин Ф. П. Історія стародавнього світу. Підруч. [для 5 кл. серед. шк.] / Ф. П. Коровкин – К. : Радянська школа, 1958. – 254 с.
122. Коровкін Ф. П. Історія стародавнього світу : підручник для 6-го кл. середн. шк. / Ф. П. Коровкін – К. : Радянська школа, 1990. – 254 с. – Б. ц.
123. Костюк Г. С. Навчально–виховний процес і психологічний розвиток особистості / Г. С. Костюк ; за ред. Л. М. Проколієнко. – К. : Радянська школа, 1989. – 608 с.
124. Кочетов А. И. Практическая подготовка будущего учителя. Педагогика высшей и средней специальной школы. Выпуск 1. / А. И. Кочетов – Минск : Издательство «Университетское», 1987. – с. 3 – 16.
125. Крижанівський О. П. Історія середніх віків. Підруч. [для 7-го класу середньої школи] / О. П. Крижанівський, О. О. Хірна – К. : Аквілон–Прес, 2000. – 288 с.
126. Крижанівський О. П. Історія середніх віків. Підруч. [для 7-го класу середньої школи] / О. П. Крижанівський, О. О. Хірна – К. : Оріана–Нова, 2007. – 271 с.
127. Круглый стол редакций журналов «Преподавание истории в школе», «Вопросы истории» // Преподавание истории в школе. Научно-методический журнал Министерства просвещения СССР. – 1989. – № 2. – С. 77 – 99.
128. Кругляк М. І. Прийоми активізації мислення учнів при навчанні історії в V – VII класах/ М. І. Кругляк // Радянська школа. – 1961. – № 3. – С.37 – 44.
129. Крутецкий В. А. Психология / В. А. Крутецкий – М. : Просвещение, 1986. – 336 с.
130. Крутецкий В. А. Психология обучения и воспитания школьников / В. А. Крутецкий. – М. : Просвещение, 1976. – 304 с.
131. Крючкова Е. А. Роль и место учебника истории нового поколения в историко-педагогической литературе / Е. А. Крючкова // Академический вестник : Academia АПК и ПРО. – 2004. – № 12. – С. 75 – 80.
132. Кулжинский Я. Опыт методики систематического курса истории. – СПб., 1914. – 179 с.
133. Ладиченко Т. В. Основні аспекти процесу трансформації шкільної історичної освіти в Україні та проблеми підготовки вчителів/ Т. В. Ладиченко // Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства. – Київ : НПУ, 2000, Вип. 2. – С. 129–131.
134. Ладиченко Т. В. Історія України. Підруч. [для 7 кл. загальноосіт. навч. закл.] / Т. В. Ладиченко, Ю. Ю. Свідерський, Н. Ю. Романишин – К. : Грамота, 2007. – 272 с.
135. Лебедков А.М. Критерии диалогичности учебника истории / А. М. Лебедков // Образование в современной школе. – 2004. – № 7. – C. 23 – 27.
136. Лейбенгруб П. С. Изучение истории СССР в VII классе. / П. С. Лейбенгруб – М. : «Просвещение», 1967. – 352 с.
137. Лейбенгруб П. С. Методическое пособие по истории СССР (VII класс). Пособие для учителей. / Под ред. акад. М. В. Нечкиной. Изд. 3-е, испр. и доп. – М. : «Просвещение», 1978. – 319 с.
138. Лекторский В. А. Субъект,объект, познание / В. А. Лекторский – М. : Наука 1980. – 358 с.
139. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психіки : 3-е изд. / А. Н. Леонтьев – М. : Изд-во МГУ, 1972. – 575 с.
140. Лернер И. Я. Познавательная самостоятельность учащихся – непременное условие повышения качества знаний / Лернер И. Я. // Преподавание истории в школе. Научно-методический журнал Министерства просвещения СССР. – 1975. – № 4. – С. 79 – 89.
141. Лернер И. Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории / И. Я. Лернер – Пособие для учителей. – M.: Просвещение, 1982. – 191 с.
142. Лернер И. Я. Учебные умения и их функции в процессе обучения / Роль учебной литературы в формировании общих учебных умений и навыков школьников/ И. Я. Лернер – М. : Педагогика, 1984. – 208 с.
143. Лозова В. І. Пізнавальна активність / Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
144. Лозова В. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / В. Лозова, Т. Шамова – Харків : ХДПУ ім. Г. С. Сковороди., 2000. – 164 с.
145. Лошкарева Н. А. Проблема формирования системы учебных умений и навыков учащихся / Н. А. Лошкарева // Сов. педагогика. – 1980. – № 3. – С. 60–67.
146. Лошкарева Н. А. Формирование системы общих умений и навыков школьников / Н. А. Лошкарева – М. : Просвещение 1982. – 96 с.
147. Лях Р. Д. Історія України з найдавніших часів до середини XIV століття / Р. Д. Лях, Н. Р. Темірова – К.:Генеза, 1996. – 120 с.
148. Мадзігон В. М. Проблеми і завдання педагогічної науки в умовах розбудови національної школи / В. М. Мадзігон, М. І. Бурда // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 3 – 9.
149. Максимюк С. П. Педагогіка : Навчальний посібник / С. П. Максимюк – К. : Кондор, 2005. – 667 с.
150. Малієнко Ю. Демократизація школи вимагає демократичних навчальних посібників / Ю. Малієнко // Відкритий урок : розробки, технології, досвід. – 2003. – № 3/4. – С. 40 – 47.
151. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе. / Махмутов М. И. – М.; Просвещение 1977. – 374 с.
152. Медведєв І. П. Тридцятирічна війна в Німеччині / І. П. Медведєв // Комуністична освіта. – 1938. – № 12. – С. 85 – 91.
153. Медведенко Г. Перевірка знань учнів з історії / Г. Медведенко // Комуністична освіта. – 1940. – № 3. – С. 66 – 69.
154. Менчинская Н. А. Психология усвоения знаний в школе./ Н. А. Менчинская – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1959. – 347 с.
155. Менчинская Н.А. О концепции формирования умственных действий / Н. А. Менчинская // Вопросы психологии. – 1960. – № 1. – С. 157 – 164.
156. Мисан В. Шкільний підручник як історичне джерело ( Чи потрібно здавати в макулатуру старі підручники з історії? // Історія в школах України, – 2008. – № 1. – С. 24 – 30.
157. Мілерян Є. О. Загальнотрудові політехнічні вміння та їх формування в учнів / Є. О. Мілерян – К. : Знання, 1970. – 47 с.
158. Мішина І. А. Всесвітня історія: Епоха становлення сучасної цивілізації (кінець ХV – початок ХХ ст.). 8 клас./ І. А. Мішина, Л. М. Жарова, А. А. Міхеєв. – К. : Генеза, 1994. – 384 с.
159. Мороз П. В. Методичні засади шкільного підручника історії стародавнього світу : Дис... канд. пед. Наук : 13.00.02 / П. В. Мороз – К., 2006. – 243 с.
160. Мороз П. В. Методика роботи з підручником на уроках історії в 10 класі / П. В. Мороз // Історія і суспільствознавство в школах України : теорія і методика навчання. – 2011. – № 1. – С. 5 – 8.
161. Мороз П. В. Підручник історії стародавнього світу : методика розвитку в школярів уміння бачити проблеми засобами ілюстрацій / П. В. Мороз // Історія в школі. – 2011. – № 5–6. – С. 33–38.
162. Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2003 р. № 269 «Про Положення про Всеукраїнський конкурс навчальних програм і підручників для загальноосвітніх навчальних закладів» // Законодавство України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0391-03
163. Народное образование в СССР. Общеобразовательная школа : Сборник документов. 1917-1973 гг. / [составители : А .А. Абакумов, Н. П. Кузин, Ф. И. Пузырев, Л. Ф. Литвинов]. – М. : Просвещение. 1974. – 560 с.
164. Наукові записки НДІП України. Т. 5. Сер. історична. Вип. 1. – К., 1957. – С. 3 – 35
165. Наулко І. П. До методики викладання теми «Селянська війна і польсько–шляхетська інтервенція на початку XVII століття.» / І. П. Наулко // Комуністична освіта. –1941. – № 6. – С. 66 – 77.
166. Невский И. А. Теоретическое моделирование как метод конкретных педагогических исследований / И. А. Невский // Вопросы методологии и методики конкретных педагогических исследований. – М. : НИИ общей педагогики АПН СССР. – 1972. – Вып. 9. – 524 с.
167. Нечкина М. В. История СССР : Учебник [для 7 класса] Изд. 15-е / М. В. Нечкина, П. С. Лейбенгруб. – М. : «Просвещение», 1980. – 239 с.
168. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. Т.3. К. : Лаконіт, 2007. – с. 817.
169. Общие основы педагогики / [под ред. Ф. Ф. Королева, В. Е. Гмурмана]. – М. : «Просвещение», 1967. –179 с.
170. Онищук В. О. Різні методи на різних етапах вивчення нового матеріалу / В. О. Онищук // Радянська школа. – 1962. – № 10. – С. 11 – 17.
171. Пакуль Ф. Н. Три урока з історії давнього світу в середній школі / Ф. Н. Пакуль // Комуністична освіта. – 1935. – № 9. – С.14 – 34.
172. Перовский Е. И. Методическое построение и язык учебника для средней школы (общие требования) [методические, психологические и гигиенические требования к учебнику для средней школы] / Е. И. Перовский // Известия Академии педагогических наук РСФСР. – 1955. – № 63. – С. 3 – 139. – (Труды института методов обучения, института психологии и института физического воспитания и школьной гигиены АПН РСФСР).
173. Песталоцци И. Г. Избранные педагогические сочинения / Под ред. В. А. Ротенберга, М. В. Кларина.– М. : Педагогика, 1981. – Т. 2. – 416 с.
174. Петровський М. В.Історія України в курсі історії народів СРСР / М. В. Петровський // Комуністична освіта. – 1940. – № 4. – С. 39 – 47.
175. Пикман A. M. К вопросу о «проблемном обучении» истории / А. М. Пикман // Преподавание истории в школе. – М., 1972. – № 4. – С. 87 – 97.
176. Подаляк Н. Г. Історія середніх віків : підруч. [для загальноосвіт. навч. закл.] / Н. Г. Подаляк – К. : Генеза, 2007. – 240 с.
177. Покотило Н. К. Практическое руководство для начинающего преподавателя истории. – СПб., 1912. – 110 с. // режим доступу: http://book-old.ru/
178. Поліщук Г. І. Вироблення у старшокласників навичок самостійної роботи / Г. І. Поліщук // Радянська школа. – 1964. – № 11. – С. 73 – 76.
179. Полторак Д. И. Методика использования средств обучения в преподавании истории / Д. И. Полторак, Н. И. Аппарович, С. В. Думин. Под ред. Д. И. Полторака. – М. : Просвещение, 1987 – 207 с.
180. Пометун Е. И. Школьное историческое образование в Украине : пути развития и проблемы. / Под ред. чл. –корр. АПН Украины Г. П. Шевченко – Луганск : Изд. Восточноукраинского гос. ун–та, 1995. – 200 с.
181. Пометун Е. И. Проблемы развития школьного исторического образования в Украине в ХХ веке : Дисс… док. пед. наук : 13. 00. 02 / Е. И. Пометун. – К., 1996. – 443 с.
182. Пометун О. І. Актуальні проблеми шкільного підручника з історії : запрошення до дискусії / О. І. Пометун // Історія в