ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО СТИЛЮ ВИКЛАДАННЯ МУЗИКИ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Найда Юрій Михайлович

УДК 371. 133 + 378. 09: 78. 07 (043. 5)

ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО СТИЛЮ ВИКЛАДАННЯ МУЗИКИ
У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.02 – теорія та методика музичного навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
доктор педагогічних наук, професор
Гуральник Наталія Павлівна

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………. 4
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ РОЗКРИТТЯ ФЕНОМЕНУ “ВЛАСНИЙ СТИЛЬ ВИКЛАДАННЯ МУЗИКИ” …………………………………………
12
1.1. Багатовекторність історико-смислових характеристик стильового феномену ………………………………………………………………………….
12
1.2. Розкриття сутності поняття “власний стиль педагогічної діяльності” ……………………………………………………………………...…
31
1.3. Специфіка трактування поняття “стиль” у музичній освіті та виконавській діяльності ………………………………………………………….
45
Висновки до розділу 1 …………………………………………………… 64
РОЗДІЛ 2. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО СТИЛЮ ВИКЛАДАННЯ МУЗИКИ …………………………………………………………………………

66
2.1. Теоретичні засади усвідомлення компонентної структури власного стилю викладання музики …………………………...………………..
66
2.2. Обґрунтування педагогічного спілкування як формотворчої умови власного стилю викладання музики …………………………….………………
75
2.3. Структурно-функціональна модель формування власного стилю викладання музики ……………………………………………………………….
107
Висновки до розділу 2 …………………………………………………… 114
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО СТИЛЮ ВИКЛАДАННЯ МУЗИКИ У СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ………………………………..

118
3.1. Аналіз стану проблеми щодо наявності власного стилю викладання музики у майбутніх учителів (констатувальний експеримент)….
118
3.2. Етапи практичної реалізації запропонованої моделі (формувальний експеримент) …………………………………………………...
144
3.3. Результати експериментальної роботи ………..……………………. 178
Висновки до розділу 3 …………………………………………………… 185
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………... 194
ДОДАТКИ ……………………………………………………………….... 222

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Входження України в Болонську систему освіти і створення єдиного європейського простору вищої освіти зумовили розробку нової освітньої парадигми культурологічного напрямку і нової галузі – філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Лутай, М. Михальченко). У державній освітній політиці відбулося переосмислення пріоритетного призначення вчителя третього тисячоліття, зокрема учителя музики, як носія і пропагандиста кращих етнопедагогічних і культурних традицій виховання підростаючого покоління, освіченого фахівця високого ґатунку, здатного вільно конкурувати на міжнародному ринку педагогічної праці. На вирішення проблеми ефективної підготовки вчителя до роботи в сучасних умовах орієнтують і сучасні нормативні акти, Закони про освіту.
У цьому контексті актуалізується проблема модернізації підготовки учителів музики в національних педагогічних університетах, виокремлення власного стилю викладання музики в загальноосвітній школі і розгляд даного феномену як інтегрованої інноваційної здатності суб’єкта освіти захоплювати і прилучати дітей та юнацтво до кращих національних і світових зразків музичної культури, формувати нову генерацію молоді. Соціальне загострення даної проблеми зумовлюється інформаційною глобалізацією і негативним її впливом на формування гармонійної особистості, а також складністю орієнтації та оцінювання слухачами потужного музично-звукового потоку, що передається засобами масової інформації, диференціації, відбору музичного матеріалу високої художньої якості.
Це передбачає необхідність вирішення низки суперечностей між: необхідністю ґрунтовної музично-педагогічної підготовки студентів та сучасними освітніми пріоритетами особистісної педагогічної діяльності; самобутністю фахівця та відсутністю необхідних умов для її реалізації; вивченням і впровадженням у практику передового педагогічного досвіду та мотивацією до власної унікальної викладацької діяльності; традиційними методами підготовки студентів педагогічних навчальних закладів та спрямованістю їх на формування власного стилю викладання музики.
Вивченню структури діяльності, властивостей фахівця у будь-якій сфері присвячено роботи багатьох вчених. Глибоко досліджено проблему індивідуальних можливостей людини в психології (Є. Рогов, К. Роджерс, С. Рубінштейн, С. Спіркін, Б. Теплов); збагатили науку фундаментальні праці з проблем вивчення особистості в соціально-психологічному аспекті (Г. Андрєєва, К. Платонова та ін.); особливу увагу привертають наукові позиції Т. Гумекевича, Є. Климова, Н. Левітова, B. Мерліна, які розкривають характер індивідуального стилю діяльності суб’єкта; становленню “Я-концепції” присвячені дослідження Р. Бернса, А. Маслоу.
Виявленням та продуктивним розвитком потенціалу людини, яка намагається досягти вищих власних результатів у студентському віці, займались Б. Ананьєв, С. Архангельський, Н. Кузьміна, А. Реан, О. Ситніков. Проблеми становлення психологічної зрілості особистості, прогнозування варіативного професійного розвитку висвітлено в психологічних дослідженнях А. Деркача, B. Ільїна, Г. Никифорова; за даними яких у акмеології процес продуктивного розвитку людини пов’язується з досягненням нею досконального, вершинного результату через власний стиль своєї діяльності.
Педагогічній майстерності присвячувались роботи Я. Бурлаки, Б. Дяченка, І. Зязюна, П. Лесгафта, В. Моляко, Н. Ничкало, О. Савченко, Г. Сагач, К. Ушинського. Ці автори підкреслювали, що феномен майстерності вчителя визначається гуманістичною спрямованістю його особистості, прагненням до творчого самовдосконалення.
Питаннями розвитку педагогічних вмінь і навичок, керівництва засвоєнням знань, власного стилю педагогічного спілкування займались О. Киричук, В. Кан-Калік, А. Козир, Н. Плєшкова, Н. Тимошенко-Гуральник. Формуванням педагогічного іміджу викладача вищої школи займались І. Володарська, Н. Гузій, А. Морозов, С. Панчук, О. Чебикін. Важливими для розуміння сутності стилю є дослідження Є. Йоркіної, Л. Мацько, Л. Паньків, О. Щербініної. Стиль музичної творчості досліджувала Г. Побережна. Дотичну проблему усвідомлення особою власної ментальності розкрито О. Ребровою. У той же час спеціальних досліджень, присвячених формуванню власного стилю викладання музики у студентів, відповідної методики, яка інтегрує психолого-педагогічні знання й уміння та забезпечує проведення їх у практичну площину, в музично-педагогічній теорії немає.
Актуальність, теоретичне і практичне значення окресленої проблеми, її недостатня наукова розробленість, доцільність вирішення наведених суперечностей, об’єктивні потреби формування особистості вчителя музики з високим рівнем розкриття власних фахових можливостей зумовили вибір теми дослідження: “Формування власного стилю викладання музики у студентів вищих педагогічних закладів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація входить до плану науково-дослідної роботи кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова і складає частину наукового напряму “Зміст, форми, методи фахової підготовки вчителів в аспекті музичної освіти та виховання”. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 10 від 27.03.2003 р.), Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 23.09.2003 р.).
Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати методику формування власного стилю викладання музики у студентів вищих педагогічних закладів освіти та експериментально перевірити її ефективність.
Об’єкт дослідження – процес фахової підготовки студентів музичних факультетів вищих педагогічних закладів освіти.
Предмет дослідження – методика формування у студентів вищих педагогічних закладів освіти власного стилю викладання музики в загальноосвітній школі.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в музично-педагогічній теорії та практиці.
2. Розкрити сутність, зміст і особливості феномену “власний стиль викладання музики” (ВСВМ) та специфіку його тлумачення відносно діяльності майбутніх учителів музики.
3. Розробити і обґрунтувати теоретичні засади компонентної структури власного стилю викладання музики в загальноосвітній школі, критерії, показники та рівні його сформованості.
4. Створити структурно-функціональну модель формування ВСВМ та поетапну методику оволодіння ним.
5. Експериментально перевірити та довести ефективність запропонованої методики формування ВСВМ в умовах уроків музики.
Методологічними та теоретичними засадами дослідження стали сучасні концепції феноменології особистості (М. Каган, О. Леонтьєв), концептуальні положення з філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Лутай, Н. Кузьміна, В. Огнев’юк), теорії та історії педагогіки (В. Бондар, Н. Гузій, О. Єременко, В. Жатько, Е. Кучменко, Ю. Руденко, О. Хижна), психології стосовно розкриття потенціалу особистості, її індивідуальної неповторності (Б. Ананьєв, Б. Асаф’єв, Л. Виготський, Б. Теплов, Є. Климов, B. Мерлін, С. Рубінштейн, І. Сеченов), музикознавства щодо стилевідповідності фахової діяльності (Г. Побережна, С. Шип, В. Шульгіна), науково-теоретичні положення музичної педагогіки (О. Апраксіна, Л. Арчажнікова, Н. Гуральник, Л. Куненко, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, О. Щербініна, О. Щолокова).
З метою вирішення визначених завдань, практичної перевірки теоретично розробленої методики застосовувались такі методи: теоретичні – системно-структурний аналіз, систематизація, моделювання, абстрагування, конкретизація, які було застосовано для аналізу, теоретичного узагальнення даних педагогічної теорії та практики, визначення понятійного апарату, стану досліджуваної проблеми, а також обґрунтування формотворчих процесів на шляху досягнення власного стилю викладання музики; експериментально-емпіричні – вивчення продуктів педагогічної творчості, педагогічне спостереження, бесіди, інтерв’ювання, анкетування, експертна оцінка, педагогічний експеримент, узагальнення результатів сучасними методами комп’ютерної діагностики, математичної статистики.
Експериментальною базою дослідження стали гуманітарно-педагогічна академія (м. Хмельницький) та Інститут мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (м. Київ). Дослідженням було охоплено 320 студентів та 60 викладачів, формувальним експериментом охоплено 6 академічних груп студентів (104 особи).
Організація дослідження. Дослідження проводилося в три основні етапи з 2002 по 2011 рік.
На першому етапі (2002 – 2004 pp.) проаналізовано науково-методичну літературу; здійснено обґрунтування актуальності проблеми дослідження, вивчено рівень її теоретичної розробленості, визначено об’єкт, предмет дослідження, проаналізовано нормативні документи з освіти, педагогічну документацію щодо фахової діяльність вчителів музики (понад 300 відгуків).
На другому етапі дослідження (2005 – 2007 pp.) на основі виявлених протиріч та труднощів підготовки майбутніх учителів музики розроблено структурно-функціональну модель формування ВСВМ та методику дослідно-експериментальної роботи. Проведено констатувальний експеримент. Визначено компонентну структуру та рівні сформованості ВСВМ, критерії оцінки та їх показники, обґрунтовані педагогічні умови і принципи підвищення ефективності ВСВМ у майбутніх учителів музики.
На третьому етапі (2008 – 2011 pp.) здійснено реалізацію дослідно-експериментальної методики, порівняльний аналіз результатів формувальної роботи (проведений у ЕГ та КГ), обробку експериментальних даних, доведено ефективність запропонованої методики та її оволодінню, узагальнено отримані результати, здійснено комп’ютерно-статистичну перевірку, що підтвердило вірогідність отриманих результатів, літературне і графічне їх оформлення.
На всіх етапах дослідної роботи здійснювалась апробація запропонованих методів, практичних здобутків, результатів експерименту у виступах на науково-практичних конференціях, публікація статей у провідних фахових та інших музичних виданнях, методичних рекомендаціях для педагогів та студентів, власній експериментальній роботі автора.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що
вперше обґрунтовано основні методологічні та методичні засади ефективного формування ВСВМ;
конкретизовано зміст поняття “власний стиль викладання музики”;
розроблено поетапну структурно-функціональну модель формування ВСВМ у студентів педагогічних закладів та методику його формування;
розроблено компонентну структуру ВСВМ, критерії оцінки та показники його сформованості;
удосконалено зміст та методичне забезпечення фахової підготовки студентів-музикантів педагогічних закладів;
набули подальшого розвитку методика підготовки до майбутньої музично-педагогічної діяльності; зміст мотиваційних пріоритетів щодо формування ВСВМ у студентів вищих педагогічних закладів.
Практична цінність дисертаційного дослідження визначається можливістю використання його матеріалів та висновків у змісті фахових методик, методиці формування у студентів власного стилю викладання музики, розробці спецкурсів, написанні навчально-методичних посібників і програм. На основі результатів дослідження поглиблено вивчення актуальних проблем музичної педагогіки; нові теоретичні та методичні здобутки використані викладачами та студентами мистецьких закладів у індивідуальних заняттях та підготовці до педагогічної практики. Впроваджено у навчальний процес такий комплекс методів: комп’ютерної презентації, психологічного спостереження (ступінь товариськості), метод психологічного взаємодоповнення, обміну завданнями, складання уявного сценарію нестандартного креативного уроку музики та ін. Результати дослідження застосовано у змісті лекційних курсів: “Методика музичного виховання”, “Методика викладання музичного інструменту”.
Апробація і впровадження результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження, методичні рекомендації обговорювалися і здобули схвалення на 22 конференціях, читаннях, методичних семінарах – 11 міжнародних: “Минуле, сучасне й майбутнє українознавства” (м. Київ, 2004 р.), “Формування ціннісних орієнтацій студентської молоді у контексті громадянського суспільства” (м. Львів, 2005 р.), “Модернізація мистецької освіти у контексті євроінтеграції”, (м. Одеса, 2006 р.), “Теоретичні та методичні засади розвитку мистецької освіти в контексті європейської інтеграції” (м. Суми, 2010 р.), “Стратегія розвитку художньої освіти та естетичного виховання молоді в Україні у ХХІ столітті” (м. Луганськ, 2010 р.), “V, VII, VIIІ, ІХ мистецько-педагогічні читання пам’яті професора О. П. Рудницької” (м. Київ, 2007–2011 рр.), “Гуманістичні орієнтири мистецької освіти” (м. Київ, 2011 р.), “Слов’янське музичне мистецтво в контексті європейської культури” (м. Вінниця, 2011 р.); 11 всеукраїнських: “Становлення і розвиток музично-педагогічної освіти в Україні” (м. Ніжин, 2004 р.), “Духовна культура як домінанта українського життєтворення” (м. Київ, 2005 р.), “Болонський процес та проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів” (м. Хмельницький, 2006 р.), “Мистецька освіта як чинник людиностановлення” (м. Тернопіль, 2006 р.), “Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2006 р.), “Реалії сучасного виховання в контексті християнської етики” (м. Хмельницький, 2006 р.), “Сучасні освітні технології у професійній підготовці вчителя мистецьких дисциплін”, (м. Кривий Ріг, 2007 р.), “ІІ та ІІІ науково-практичні конференції: “Музична освіта України: проблеми теорії, методики, практики” (м. Дрогобич, 2009 – 2010 рр.), “Мистецька освіта ХХІ століття: проблеми теорії і практики” (м. Ніжин, 2010 р.), “Шості педагогічні читання пам’яті М. М. Дарманського: професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 2011 р.).
Впровадження результатів дослідження здійснено у навчально-виховний процес Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 420/1 від 20.06.2011 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 06/1288 від 15.07.2011 р.), Інституту мистецтв Південноукраїнського Національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (довідка № 1458 від 30.06.2011 р.), Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 07–10/1578 від 22.06.2011 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження висвітлені у 24 публікаціях автора (21 одноосібних, 3 у співавторстві), з них 17 – у провідних наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (296 найменування, з них 19 – іноземними мовами). Основний текст дисертації складає 193 сторінки, загальний обсяг роботи – 226 сторінок. Робота містить 14 таблиць, 5 рисунків, що разом із додатками становить 20 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації викладене теоретичне узагальнення власного стилю викладання музики як складного феномену, який формується у навчальній діяльності студентів педагогічних вузів, обґрунтовано структурно-функціональну модель методики її реалізації в системі вищої освіти, запропоновано та перевірено ефективність методики формування ВСВМ у майбутніх вчителів музики. Результати завершеного дослідження підтвердили правомірність обраної проблеми, засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для таких висновків:
1. Оновлення змісту фахової підготовки майбутніх учителів музики актуалізують обрану проблему формування неповторного іміджу кожного фахівця шляхом застосування традиційних і нетрадиційних методів навчання. Запропонована концепція спрямована на підвищення мотивації кожного студента до створення власного стилю викладання музики.
Аналіз науково-методичної літератури відбиває сучасні уявлення про багатовекторність історико-смислових характеристик стильового феномену як складного наукового явища, на ґрунті яких усвідомлено сутність ВСВМ. Ці характеристики у дослідженні узагальнені нами у чотири комплекси: загально-смисловий, мистецько-творчий, музично-виконавський та психолого-педагогічний на основі спільних характеристик, які обов’язково указують на власні стилістичні вияви суб’єктів та об’єктів. Ці смислові комплекси були узагальнені нами з огляду на обрану проблему. Так, характеристики суб’єктного значення об’єднані у комплекс власна стратегія поведінки, свідомо пізнавального напрямку – власна ціннісно-мотиваційна система, універсальні якості індивіда об’єднані у комплекс під назвою власна індивідуально-цілісна неповторність, а група характеристик, що відбиває творчий практичний потенціал суб’єкта діяльності, визначено власним акмерівненим технологічним комплексом.
З метою науково-теоретичного обґрунтування категорії “ВСВМ” було визначено феноменологічний науковий напрям, спрямований на вивчення багатовекторності його смислових характеристик. Він передбачав звернення наукової уваги на цілісність людської сутності, її особистісне самовизначення, емоційне ставлення до дійсності, ціннісні орієнтації та переконання у вивченні поведінки людини як результату сприйняття нею життєвих ситуацій.
Результативність теоретичного обґрунтування власного стилю педагогічної діяльності було досягнуто застосуванням суб’єктного, когнітивно-гносеологічного, індивідуально-визначеного, та праксеологічного наукових підходів.
Виявлено специфіку трактування стилю у музикології, музично-виконавській та викладацькій діяльності, яка проявляється у неоднозначності усвідомлення стильових якостей у музичній творчості та музично-виконавській діяльності, у взаємозалежності змісту та форми, неоднозначності та комплексності суттєвих властивостей феномену “стиль”, а також відносну смислову спорідненість із предметом дослідження.
2. На підставі аналізу науково-теоретичних досягнень, висновків психолого-педагогічної науки поняття “власний стиль викладання музики” було нами конкретизовано як набуте цілісне особистісно-фахове, якісно-своєрідне стійке новоутворення, сформоване з урахуванням сукупності взаємопов’язаних і взаємозалежних природних індивідуально-неповторних властивостей студент, на тлі емоційно-позитивного ставлення до акмерівневої досконалості та її реалізації у самостійній практиці викладання музики.
3. Використовуючи феноменологічний науковий напрям, ґрунтуючись на визначених науково-теоретичних підходах, визначені узагальнені смислові комплекси, на підставі узагальнення психолого-педагогічних науково-теоретичних положень щодо сутності власного стилю педагогічної діяльності, нами було визначено відповідну структуру власного стилю викладання музичного мистецтва. До неї віднесено чотири структурні компоненти: особистісно-стратегічний, інтелектуально-логічний, потенційно-акмеологічний та раціонально-технологічний.
Було розроблено узагальнені критерії для виміру якості сформованості указаного феномену, які відповідають кожному з указаних його компонентів з метою визначення ефективності формування власного стилю викладання музики у майбутніх вчителів музики. Першому компоненту, особистісно-стратегічному, відповідає такий узагальнений критерій – міра власної внутрішньої самовизначеності поведінки, який визначається такими показниками: а) потреба набуття ВСВМ; б) внутрішня активність суб’єкта дослідження; в) стійкість виявів набутих властивостей; другому компоненту, інтелектуально-логічному, відповідає узагальнений критерій – ступінь усвідомленості власних мотивів музично-викладацької діяльності з відповідними показниками: а) інтелектуальний досвід; б) обсяг музично-педагогічних знань; в) уміння створювати уявний проект поведінки викладання музики; третьому, потенційно-акмеологічному, відповідає узагальнений критерій – міра власної емоційно-рефлексивної значущості, для виміру якого нами визначено такі показники: а) фахова відповідність індивідуальних властивостей студента; б) специфічність власної презентації емоційних виявів; в) цілеспрямованість у досягненні мети та діалогічній взаємодії; четвертому компоненту, раціонально-технологічному, відповідає узагальнений критерій – ступінь новаторства власної методики, для якого було визначено такі показники: а) системність способів власного викладання музики; б) вплив протидіючих чинників; в) творче застосування методів викладання.
Запропонована методика формування у студентів педагогічних навчальних закладів ВСВМ спирається на визначені нами узагальнюючі принципи: – цілеспрямованого посилення мотивації щодо здобуття власного стилю викладання музики, який проявлявся у стимулюванні фахової мотивації студента методом спонукання до усвідомлення його сенсу. Виявлено, що брак такої мотивації веде до низьких результатів роботи, невдоволеності своєю професією, низької самооцінки, психологічної напруги, що призводить до загальмованості самореалізації особистості в цілому, та – стилеспрямування, який сприяв фаховій конкретизації у процесі його формування у студентів на практиці. Під “стильністю” власної педагогічної діяльності ми визначили таку діяльність, спосіб вираження якої, як формі відбиття ідеї суб’єкта викладання, абсолютно відповідає її змісту.
У ході дослідження доведено, що провідною формотворчою педагогічною умовою, що сприяла ефективності формування ВСВМ, було музично-педагогічне спілкування.
У результаті аналітичної, узагальнюючої, інтелектуально-творчої власної діяльності було розроблено теоретичну структурно-функціональну модель методики формування ВСВМ у студентів-музикантів, яка враховувала всі набуті наукові результати дослідницької роботи, містила відповідну систему завдань, методів й способів формування досліджуваного феномену та показ поетапності самого процесу.
4. За результатами визначення стану проблеми (констатувальний експеримент) було встановлено переважання середнього та низького рівнів формування ВСВМ. На низькому рівні (недостатньо контрольованому) таких респондентів виявилося у середньому 19 %; на середньому рівні (стилевідповідному) зафіксовано 45 % студентів; на високому рівні, елітному (акме) таких студентів виявилось 36 %. Система основних показників, критеріїв, їх оцінок відповідно рівням сформованості ВСВМ, що розроблені в ході дисертаційного дослідження, дозволила нам розробити відповідні засоби формування ВСВМ у студентів, які забезпечили необхідне проведення спеціальної педагогічної роботи, спрямованої на набуття досліджуваного феномена (що включало надання студентам необхідної інформації, стимулювання та активізації особистісних чинників щодо розуміння студентами та прояву у самостійній педагогічній діяльності ВСВМ).
5. Проведений формувальний експеримент, який проходив у три етапи, спрямовувався на досягнення поставленої мети: формування відповідних компонентів ВСВМ, а саме, на перших двох (особистісно-стратегічному та інтелектуально-логічному). За результатами експерименту ці компоненти більше за інші піддалися формувальній роботі, про що свідчать отримані результати.
Результати другого етапу експерименту, метою якого було активізація зусиль студентів у розкритті потенційно-акмеологічного компонента, було формування умінь та навичок, які б сприяли власному зростанню кожного студента від його потенційних можливостей до набуття кращих для кожного властивостей та здобутків, засвідчили активну діяльність студентів у власному фаховому зростанні. Динаміка формування цього компонента засвідчила достатнє зростання відповідних властивостей за показниками контрольного зрізу.
За результатами третього етапу, евристично-рефлексивного, метою якого було зафіксувати набуті властивості та уміння, творчо реалізувати всі сформовані стилістичні показники та проявити власні неповторні якості у педагогічній практиці, було встановлено, що сформованість четвертого компоненту (раціонально-технологічного) підтвердилась кількісними показниками, вищими у ЕГ порівняно з КГ, по сумі яких на вищому та середньому рівнях сформованості ВСВМ у ЕГ опинилось більше на понад 30 % осіб.
Результати формувального експерименту свідчать, що реалізація розробленої структурно-функціональної моделі методики формування ВСВМ надала можливість підвищити у експериментальній групі значення високого рівня сформованості всіх визначених компонентів ВСВМ. Вірогідність результатів формувального експерименту доведено за допомогою критерію кутового перетворення (Фішера) (критерію φ*), який продемонстрував рівень 0,01 (показник 2,31 – у зоні значущості) та критерію Колмогорова-Смірнова – (1,491,36).
Порівняльний аналіз результатів контрольного зрізу засвідчив, що розроблена методика формування у студентів педагогічних навчальних закладів ВСВМ у процесі фахової підготовки сприяла підвищенню значень високого рівня сформованості ВСВМ за всіма показниками і довела практичну доцільність.
Ефективність методики формування ВСВМ підтверджена результатами проведеного педагогічного експерименту. У студентів експериментальних груп, на відміну від контрольних, відбулися статистично значущі позитивні зміни у рівнях сформованості власного стилю викладання музики. Значна кількість студентів (66,7 %) досягла високого рівня сформованості власного стилю викладання музики (у контрольній групі цей показник склав 49,1 %). Відповідні дані для середнього рівня – 33,3 % (ЕГ), і 50,9 % (КГ), для низького рівня – 0 % (ЕГ), і 0 % (КГ). Одержані результати показали позитивні тенденції формування власного стилю викладання музики, що свідчить про ефективність і доцільність запропонованої методики і дає підставу рекомендувати її для широкого впровадження у практику професійної підготовки студентів.
Отже, запропонована модель формування ВСВМ у студентів педагогічних закладів у процесі фахової підготовки сприяла підвищенню його рівня, що свідчить про її ефективність. Дані формувального експерименту дали можливість констатувати позитивну динаміку щодо рівнів сформованості ВСВМ у майбутніх вчителів.
Проведене дослідження не вичерпує всіх складових феномену власного стилю викладання музики у студентів педагогічних закладів. Подальшої розробки потребують питання з’ясування функціональних меж власного стилю викладання музичного мистецтва та інших шкільних предметів, їх співвідношення з традиційними методичними системами викладання мистецьких дисциплін; актуальними залишаються питання методичного забезпечення формування власного стилю викладання музики у навчальних умовах сучасних освітніх педагогічних закладів. Наукового обґрунтування потребують питання поглиблення теоретико-методичних основ організації фахової підготовки студентів музично-педагогічних відділень, розробки нових технологій оптимізації навчально-педагогічної діяльності з точки зору розкриття сучасного змісту стильової проблематики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 337 с.
2. Аванесов В. С. Тесты в социологическом исследовании / Вадим Сергеевич Аванесов. – М. : Наука, 1982. – 144 с.
3. Адамс Е. Секреты красоты / Елена Адамс. – Харьков : Книжный Клуб “Клуб Семейного Досуга”, 2003. – 256 с.
4. Адлер Ю. П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных условий / Ю. П. Адлер, Е. В. Маркова, Ю. В. Грановский. – М. : Наука, 1978. – 279 с.
5. Алексєєв І. Д. Викладання гри на баяні : основи методики / Іван Дмитрович Алексєєв. – К. : Держ. вид-во образотворч. мистецтва і муз. л-ури, 1957. – 143 с.
6. Алексеев А. Д. Лекционный метод обучения и пути его совершенствования : монография – пособ. для пед. и студ. высш. учеб. завед. (на материале курса “История фортепианного искусства”) / Александр Дмитриевич Алексеев. – М. : Рос. акад. музыки им. Гнесиных, 1995. – 72 с.
7. Алёшина М. В. Педагогическая поддержка индивидуального стиля учения школьников : автореф. дис. на соиск. науч. ступ. … канд. пед. наук : спец. : 13.00.01. / М. В. Алёшина. – Саратов, 1999. – 21 с.
8. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества : книга для учителя / Шалва Александрович Амонашвили. – К. : Освита, 1991. – 380 с.
9. Амонашвили Ш. А. Школа без отметок? / Шалва Александрович Амонашвили // Комс. правда. – 1984. – 15 авг. – С. 3.
10. Ананьев Б. Г. Психологическая структура личности и её становление в процессе индивидуального развития человека / Борис Герасимович Ананьев // Избранные психологические труды в 2-х т. / Б. Г. Ананьев ; под ред. А. А. Бодалева и др. – М., 1980. Т. 2. – С. 26–51.
11. Ананьєв Б. Г. Человек как предмет познания / Борис Герасимович Ананьєв. – Л. : ЛГУ, 1969. – 340 с.
12. Андреева Г. М. Социальная психология / Галина Михайловна Андреева. – М. : МГУ, 1980. – 416 с.
13. Анциферова Л. И. О динамическом подходе к психологическому изучению личности / Людмила Ивановна Анциферова // Психол. журн. – 1991. – № 2, С. 8–18.
14. Аристотель. Риторика / Аристотель // Античные риторики. – М. : МГУ, 1978. – С. 15–64.
15. Архангельський С. И. Учебный процесс в ВШ, его закономерные основы и методы / Сергей Иванович Архангельский. – М. : Высш. шк., 1980. – 368 с.
16. Асафьев Б. В. Путеводитель по концертам. Вып. 1. / Борис Владимирович Асафьев. – Пг., 1919. – . Вып. 1. – 138 с.
17. Асафьев Б. В. Шопен, каким мы его слышим / Борис Владимирович Асафьев – М. : Музыка, 1970. – 71 с.
18. Асмус М. О современном состоянии церковного пения / Михаил Асмус // Камо грядеши. – 2004. № 1 (24). С. 20 – 21.
19. Бабанский Ю. К. Передовой опыт учителей и педагогическая наука / Юрий Константинович Бабанский // Сов. пед-ка. – 1977. – № 11. – С. 42–49.
20. Батыгин Г. С. Обоснование научного вывода в прикладной социологии / Геннадий Семенович Батыгин. – М. : Наука, 1986. – 271 с.
21. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Владимир Павлович Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 95 с.
22. Березовин Н. А. Учитель и детский коллектив / Н. А. Березовин, Я. Л. Коломинский. – Минск : БГУ, 1978. – 32 с.
23. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. Кн. 2 : Особистісно-орієнтований підхід : науково-практичні засади : [навч.-метод. посіб.] / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – 344 с.
24. Бирмак А. О художественной технике пианиста / Ариадна Бирмак. – М. : Музыка, 1973. – 73 с.
25. Бунин В. В. Педагогика С. Е. Фейнберга / Виктор Владимирович Бунин. – М. : Музыка, 2000. – 80 с.
26. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе / Лидия Ильинична Божович // Возрастная и педагогическая психология : тексты. – М. : МГУ, 1992. – С. 190–210.
27. Болз Д. Индивидуальные стили обучения / Деннис Болз // Перспективы гуманитарного образования в средней школе : доклады рос.-амер. конф. / [ред. М. Мацковского, Р. Штейермана]. – М. : 1992. – С. 63–71.
28. Буцяк В. І. Педагогічні умови удосконалення фортепіанної підготовки студентів у вищих педагогічних закладах на основі історико-стильового підходу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія і методика музичного навчання” / Вікторія Іванівна Буцяк. – К., 2003. – 21 с.
29. Брушлинський А. В. Проблемы психологии субьекта / Андрей Владимирович Брушлинский. – М. : Институт психологии РАН, 1994. – 109 с.
30. Ван Пелт Н. Найти и удержать / Нэнси Ван Пелт; [пер. с англ.]. – Заокский : Источник жизни, 1996. – 224 с.
31. Васильковська К. М. Формування художнього світогляду майбутнього вчителя музики в процесі вивчення музично-історичних дисциплін : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія і методика музичного навчання” / Катерина Миколаївна Васильковська. – К., 2006. – 20 с.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь : ВТ “Перун”, 2001. – 1440 с.
33. Використання вашого стилю навчання // Навчання викладачів : Проект Tasic “Державне управління в Україні”. – К., 1996. – С 4–60.
34. Винер Н. Человек управляющий / Норберт Винер. – СПб. : Питер, 2001. – 288 с.
35. Волкова Н. П. Педагогіка : посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Наталія Павлівна Волкова. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2003. – 576 с.
36. Воспитание музыкой : из опыта работы / сост. Т. Е. Вендрова, И. В. Пигарева. – М. : Просвещение, 1991. – 205 с.
37. Вяткин Л. Г. Организация самостоятельного умственного труда студентов как важный фактор мотивации учения / Леонид Григорьевич Вяткин // Формирование внутренних стимулов учения у студентов : тезисы докладов. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1991. – Ч. I. – С. 79–82.
38. Галузяк В. М. Педагогіка : навч. посіб. / В. М. Галузяк, М. І. Сметанський, В. І. Шахов. – Вінниця : РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 2001. – 200 с.
39. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук : в 3 т. / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – М. : Мысль, 1975. – Т. 1. – 452 с.
40. Гербарт И. Ф. Избранные педагогические сочинения / Иоганн Фридрих Гербарт. – М. : Учпедгиз, 1940. – Т. 1. – 292 с.
41. Гивенталь И. Музыкальная литература : учеб. пособие / И. Гивенталь, Л. Щукина. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Музыка, 1986. – Вып. 1. – 444 с.
42. Глузман А. В. Профессионально-педагогическая подготовка студентов университета : теория и опыт исследования : [монография] / Александр Владимирович Глузман; Ин-т педагогики и психологии проф. образования АПН Украины. – К. : Поиск.-издат. агентство, 1998. – 251 с.
43. Гончаренко С. У. Методика як наука / Семен Устимович Гончаренко. – Хмельницький : ХГПК, 2000. – 30 с.
44. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Семен Устимович Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
45. Гофман Й. Фортепианная игра. Ответы на вопросы о фортепианной игре / Йозеф Гофман. – М. : Классика – ХХI, 2002. – 192 с.
46. Гребенюк Т. Б. Формирование индивидуальности будущего педагога в процессе профессиональной подготовки : дис. … доктора пед. наук : 13.00.08 / Татьяна Борисовна Гребенюк. – Ярославль, 2000. – 452 с.
47. Григорьєв С. С. Учебник полифонии / С. С. Григорьев, Т. Ф. Мюллер. – [3-е изд.] – М. : Музыка, 1977. – 583 с.
48. Гризоглазова Т. І. Формування навичок самостійної роботи студентів в класі фортепіано / Таміла Іванівна Гризоглазова // Теорія в методика мистецької освіти : зб. наук. праць, вип. 4. [ред. кол. О. П. Щолокова та ін.]. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. – С. 92–96.
49. Гримак Л. П. Резервы человеческой психики : введение в психологию активности / Леонид Павлович Гримак. – М. : Политиздат, 1987. – 286 с.
50. Грум-Гржимайло Т. Н. Искусство фортепиано / Тамара Николаевна Грум-Гржимайло. – М. : Знание, 1979. – 56 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Серия “Искусство”).
51. Гузій Н. В. Педагогічний імідж і професійна культура вчителя / Наталія Василівна Гузій // Творча особистість вчителя : проблеми теорії і практики : зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова [ред. кол. : Н. В. Гузій (відп. ред.) та ін.]. – К. : УДПУ, 1997. – С. 28–31.
52. Гуляницкая Н. С. Введение в современную гармонию : учеб. пособие / Наталия Сергеевна Гуляницкая. – М. : Музыка, 1984. – 256 с.
53. Гуральник Н. П. Науково-педагогічна школа піаністів у теорії та практиці музичної освіти і виховання : навч.-метод. посіб. для вищих освітніх закладів / Наталія Павлівна Гуральник. – Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – 276 с.
54. Гуральник Н. П. Українська фортепіанна школа ХХ століття в контексті розвитку музичної педагогіки : історико-методологічні та теоретико-технологічні аспекти [монографія] / Наталія Павлівна Гуральник. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. – 460 с.
55. Давидов В. В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности / Василий Васильевич Давыдов // Психол. журн. – 1998. – Т. 19. – № 6. – С. 20–27.
56. Даль В. И. Толковый словарь : в 4-х т. / Владимир Иванович Даль. – М. : Рус. язык, 1991. – Т. 2. – 683 с.
57. Дичківська І. М. Основи педагогічної інноватики : навч. посіб. / Ілона Миколаївна Дичківська. – Рівне : Зелент, 2001. – 222 с.
58. Дмитриева Л. Г. Методика музыкального воспитания в школе : учеб. для учащ. пед. училищ / Л. Г. Дмитриева, Н. М. Черноиваненко. – М. : Просвещение, 1989. – 207 с.
59. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск : БГУ, 1976. – 175 с.
60. Евсеева Т. И. Творчество С. С. Прокофьева-пианиста / Татьяна Ивановна Евсеева. – М. : Музыка, 1991. – 110 с.
61. Єременко О. В. Теорія і методика підготовки магістрів музичного мистецтва в педагогічних університетах : дис. … доктора пед. наук : 13.00.02 / Ольга Володимирівна Єременко. – НПУ ім. М. П. Драгоманова – 2010. – 502 с.
62. Жадько В. О. Історична пам’ять в розвитку духовності особистості (соціально-філософський аспект) [монографія] / Віктор Олексійович Жадько. – К. : Ніка – Принт, 2006. – 480 с.
63. Згурська Н. М. Формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія і методика навчання (музика)” / Наталія Миколаївна Згурська. – Київ, 2001. – 16 с.
64. Зимняя И. А. Педагогическая психология : учеб. для вузов. / Ирина Алексеевна Зимняя. – М. : Логос, 2000. – 384 с.
65. Іваницький О. І. Українська народна музична творчість : посіб. для вищ. та серед. навч. закл. / Олександр Іванович Іваницький. – К. : Муз. Україна, 1990. – 336 с.
66. Ильенков Э. В. Что такое личность? / Э́вальд Васильевич Ильенков // С чего начинается личность. – М. : Политиздат, 1979. – С. 198–236.
67. Ильясов И. И. Структура процесса учения / Илья Имранович Ильясов. – М. : МГУ, 1986. – 198 с.
68. Исполнительское искусство зарубежных стран : антология. – М. : Музыка, 1962. – Вып. 1. – 172 с.
69. Исполнительское искусство зарубежных стран : антология. – М. : Музыка, 1981. – Вып. 9. – 248 с.
70. Кабалевский Д. Б. Воспитание ума и сердца : [кн. для учителя] / Дмитрий Борисович Кабалевський. – М. : Просвещение, 1984. – 206 с.
71. Кабаченко Т. С. Личностный компонент индивидуального способа деятельности / Т. С. Кабаченко, Г. Ф. Рыбина // Психологические проблемы повышения ефективности деятельности производственных коллективов : тезисы докладов научн.-практ. конф. – Курган, 1981. – С. 110–114.
72. Каган М. С. Эстетика как философская наука / Моисей Самойлович Каган. – СПб. : ТОО ТК “Петрополис”, 1997. – 544 с.
73. Калинина Е. А. Развитие индивидуального стиля учения студентов вузов образования : дисс. … кандидата пед. наук : 13.00.01 / Елена Алексеевна Калинина.Калинина. – Саратов, 2001. – 173 с.
74. Кан-Калик В. А. Педагогическое творчество / В. А. Кан-Калик, Н. Д. Никандров. – М. : Педагогика, 1990. – 144 с. (Б-ка учителя и воспитателя).
75. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении : кн. для учителя / Виктор Абрамович Кан-Калик. – М. : Просвещение, 1987. – 190 с.
76. Каптерев П. Ф. Педагогическая психология / Петр Федорович Каптерев. – СПб. : Земля, (тип “Виктория”), 1912. – 489 с.
77. Карастоянов А. Полифоническая гармония. Гармония в практике композитора / Арсен Карастоянов. – М. : Музыка, 1964. – 160 с.
78. Кашкадамова Н. Фортепіанне мистецтво Шопена : наук.-метод. нарис / Наталія Кашкадамова. – Тернопіль : СМП “АСТОН”, 2000. – 80 с.
79. Клименюк А. В. Методология и методика педагогического исследования. Постановка цели и задач исследования : учеб. пособ. / А. В. Клименюк, А. А. Калита, Э. П. Бережная. – К. : ГП ППО “Укрвузполиграф”, 1988. – 100 с.
80. Климов Е. А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы / Евгений Александрович Климов. – Казань : Изд. Казанского ун-та, 1969. – 278 с.
81. Коган Г. М. Вопросы пианизма / Григорий Михайлович Коган. – М. : Советский композитор, 1968. – 461 с.
82. Козир А. В. Професійна майстерність учителів музики : теорія і практика формування в системі багаторівневої освіти : [монографія] / Алла Володимирівна Козир. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – 380 с.
83. Колесникова И. А. Педагогическая праксеология : учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений / И. А. Колесникова, Е. В. Титова. – М. : Изд. центр “Академия”, 2005. – 251 с.
84. Колос М. Г. Проблема формування індивідуальної техніки майбутніх диригентів хору / Микола Григорович Колос // Наукові записки НДПУ ім. М. Гоголя. Сер. : Психол.-пед. науки. – Ніжин, 2002. – Вип. 1. – С. 58–59.
85. Комарова І. Культура педагогічного спілкування вчителя / І. Комарова // Шлях освіти : наук.-метод. журнал. № 1 (19), 2001.
86. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения / Ян Амос Коменский. – М. : Учпедгиз, 1955. – 267 с.
87. Кононко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві) : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / Олена Леонтіївна Кононко. – К. : Освіта, 1998. – 255 с.
88. Корінний М. М. Короткий енциклопедичний словник з культури / М. Корінний, В. Шевченко. – К. :Україна, 2003. – 384 с.
89. Корыхалова Н. Интерпретация музыки : теоретические проблемы музыкального исполнительства и критический анализ их разработки в современной буржуазной эстетики / Наталия Корыхалова. – Л. : Музыка, 1979. – 208 с.
90. Кошиць О. А. Про українську пісню й музику : репринт. вид. / Олександр Антонович Кошиць. – К. : Муз. Україна, 1993. – 48 с.
91. Краткий педагогический словарь пропагандиста / [сост. : М. Н. Колмакова, В. С. Суров; под общ. ред. М. И. Кондакова, А. С. Вишнякова]. – 2-е изд., доп. и дораб. – М. : Политиздат, 1988. – 367с.
92. Краткий психологический словарь / [сост. Л. А. Карпенко; под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – М. : Политиздат, 1985. – 431 с.
93. Кремінь В. Г. Філософія освіти ХХІ століття / Василь Григорович Кремінь // Персонал 2003. – № 1 – С. 8–13.
94. Кремлев Ю. А. Стиль и стильность / Юлий Анатольевич Кремлев // Вопросы теории и эстетики музыки. – Л., 1965. – [Вып. 4]. – С. 53–68.
95. Кропивницький В. І. Про музику і композиторів : навч. посіб. для вчителів та учнів загальноосвітніх і дит. муз. шкіл / Володимир Іванович Кропивницький. – Хмельницький : Поділля, 1993. – 176 с.
96. Крутецкий В. А. Основы педагогической психологи / Вадим Андреевич Крутецкий. – М. : Просвещение, 1972. – 253 с.
97. Крючатов А. П. Место и функции стиля педагогической деятельности преподавателя педагогического колледжа в ориентации учащихся на гуманизацию образования : дисс. …кандидата пед. наук : 13.00.01 / Анатолий Петрович Крючатов. – Самара, 1998. – 199 с.
98. Культурология ХХ век : словарь. – Спб. : Универ. книга, 1997. – 610 с.
99. Куненко Л. О. Теоретико-методичні засади інтеграційної спрямованості музичної освіти молодших школярів з порушенями зору : дис. … доктора пед. наук : 13.00.02, 13.00.03 / Людмила Олександрівна Куненко. – К., – 2010. – 599 с.
100. Кучменко Е. М. Кучменко Б. А. Політологія в схемах та визначеннях : [навч. посіб.] / Е. М. Кучменко, Б. А. Кучменко. К. : ІПК ДСЗУ, 2011. – 176 с.
101. Лапицкий В. В. Структура и функции субъекта познания / Валерий Васильевич Лапицкий. – Л. : ЛГУ, 1983. – 159 с.
102. Левандо П. П. Анализ хоровой партитуры : метод. пособ. для студ. дир.-хор. отд. / Петр Петрович Левандо – Л. : ЛГИК, 1971. – 194 с.
103. Левашова О. Е. История русской музики : в 10 т. Т. 1. От древнейших времён до середины ХIХ века / Ольга Евгеньевна Левашова. – М. : Музыка, 1973. – 596 с.
104. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. / Алексей Николаевич Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
105. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / Алексей Николаевич Леонтьев. – М. : Академия педагогических наук РСФСР, 1959. – 332 с.
106. Леонтович К. Ф. Стадии морального развития личности, стиль поведения и художественный вкус / Кирилл Федорович Леонтович // Психологические механизмы регуляции социального поведения. / отв. ред. М. И. Бобнева, Е. В. Шорохова. – М. : Наука, 1979. – С. 204–218.
107. Лернер И. Я. Процесс обучения и его закономерности / Исаак Яковлевич Лернер. – М. : Знание, 1980. – 143 с.
108. Либин А. В. Единая концепция стиля человека : метафора или реальность? / Александр Викторович Либин // Стиль человека : психологический анализ. – М. : Смысл, 1998. – С. 109–124.
109. Ливер Б. Л. Обучение всего класса / Бетти Лу Ливер; [пер. с англ. О. Е. Биченковой]. – М. : Новая школа, 1995. – 48 с.
110. Лихачёв Д. С. Развитие русской литературы Х – ХVII веков. Эпохи и стили / Дмитрий Сергеевич Лихачёв. – Л. : Наука, 1973. – 254 с.
111. Ломов Б. Ф. Общение как проблема общей психологии / Борис Федорович Ломов // Методологические проблемы социальной психологии. – М., 1975. – С. 124–135.
112. Любомудрова Н. К вопросу о подготовке пианиста-педагога в музыкальном вузе / Н. Любомудрова // Музыкальное исполнительство и педагогика : история и современность [сб. ст., сост. Т. Гайдамович]. – М. : Музыка, 1991. – С. 130–142.
113. Мазель Л. А. Строение музыкальных произведений / Лео Абрамович Мазель. – М. : Гос. муз. изд-во, 1960. – 466 с.
114. Макаренко О. П. Нариси з історії етномузичної культури Півдня України : навч. посіб. / Олександр Петрович Макаренко. – Миколаїв : МДПУ, 2001. – 166 с.
115. Малашевська І. А. Методика музично-теоретичної підготовки майбутніх учителів на історійко-стильовій основі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання музики і музичного виховання” / Ірина Анатоліївна Малашевська. – К., 2005. – 20 с.
116. Малинковская А. В. Фортепианно-исполнительское интонирование / Августа Викторовна Малинковская. – М. : Музика, 1990. – 189 с.
117. Маркова А. К. Психология профессионализма / Аэлита Капитоновна Маркова. – М. : Знание, 1996. – 190 с.
118. Мартиненко С. М. Загальна педагогіка : навч. посіб. / С. М. Мартиненко, Л. Л. Хоружа. – К. : МАУП, 2002. – 176 с.
119. Мацько Л. І. Стилістика української мови : підруч. / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько; за ред. Л. І. Мацько. – К. : Вища шк., 2003. – 462 с.
120. Мечнікова Г. С. Ціннісно-адаптаційний потенціал мистецтва постмодерну в аспекті некласичної естетики : автореф. дис. на здобуття наук. ступення докт. філософ. наук : спец. 09.00.08 “Естетика” / Г. С. Мечнікова. – К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2005. – 36 с.
121. Медушевский В. В. Музыкальный стиль как семиотический объект / Вячеслав Вячеславович Медушевский // Сов. музыка. – 1979. – № 3. – С. 30–39.
122. Медушевский В. В. О содержании понятия “Адекватное восприятие” / Вячеслав Вячеславович Медушевский // Восприятие музыки. – М., 1980.
123. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности / Вольф Соломонович Мерлин. – М. : Педагогика, 1986. – 256 с.
124. Мерлин В. С. Психология индивидуальности. Избранные психол. труды / Вольф Соломонович Мерлин ; под ред. Е. А. Климова – М. : Ин-т практ. психологи ; Воронеж : МОДЭК, 1996. – 448 с.
125. Михаськова М. А. Формування фахової компетентності майбутнього вчителя музики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 ”Теорія та методика навчання музики і музичного виховання” / Марина Анатолієвна Михаськова. – К., 2007. – 20 с.
126. Мильштейн Я. И. Вопросы теории и истории исполнительства / Яков Исаакович Мильштейн. – М. : Советский композитор, 1983. – 161 с.
127. Мисечко О. Є. Проблема єдності традиційного та інноваційного у становленні професійної індивідуальності вчителя / Ольга Євгеніївна Мисечко // Творча особистість вчителя : проблеми теорії і практики : зб. наук. праць / [ред. кол. : Н. В. Гузій, (відп. ред.) та ін.]. – К. : УДПУ, 1997. – 319 с.
128. Митина Л. М. Учитель как личность и профессионал / Лариса Максимовна Митина. – М. : Дело, 1994. – 215 с.
129. Михайлов М. К. Стиль в музыке / Михаил Кесаревич Михайлов. – Л. : Музыка, 1981. – С. 117–148.
130. Михайлов М. К. Этюды о стиле в музыке / Михаил Кесаревич Михайлов. – Л. : Музыка, 1990. – 288 с.
131. Могильний А. П. Культура і особистість : [монографія] / Аркадій Павлович Могильний. – К. : Вища шк., 2002. – 303 с.
132. Монахов Н. И. Изучение эффективности воспитания : теория и методика / Николай Иванович Монахов. – М. : Педагогика, 1981. – 144 с.
133. Мостова І. В. Формування педагогічно-виконавсьої майстерності майбутнього вчителя музики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка і історія педагогіки” / Інна Володимирівна Мостова. – Луганськ, 1998. – 20 с.
134. Мордовская А. В. Формирование готовности студентов к осуществлению педагогической деятельности / Анна Васильевна Мордовская // Профессиональное самоопределение студентов : [метод. реком. науч.-метод. конф. препод. и студ. / ред. кол. : В. Г. Аржаков и др]. – Якутск : ЯГУ, 2000. – С. 39–41.
135. Морозова О. О. Методика формування мотивації педагогічної діяльності у майбутніх учителів музики : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.02 / Ольга Олександрівна Морозова. – Хмельницький, 2011. – 248 с.
136. Музыкальная энциклопедия : в 6 т. Т. 5. Симон-Хейлер / [гл. ред. Ю. В. Келдыш.]. – М. : Сов. энциклопедия, 1981. – 1056 с.
137. Музыкальная форма : учеб. / [Ю. Тюлин, Т. Бершадская, И. Пустыльник и др.] ; под общ. ред. Ю. Н. Тюлина. – [2-изд., испр. и доп.]. – М. : Музыка, 1974. – 360 с.
138. Найда Ю. М. Власний стиль педагогічного спілкування як складова музично-фахової діяльності майбутнього вчителя / Юрій Михайлович Найда // Вісн. Луган. Нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Ч. ІІ / ред. кол. В. С. Курило та ін. – Луганськ : Вид-во ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2010.– Вип. 6 (193).– С. 59–67. (Сер. : Педагогічні науки).
139. Найда Ю. М. Вплив власного стилю педагогічного керування на підвищення професійної компетентності майбутнього вчителя музики / Юрій Михайлович Найда // Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології : наук. журнал № 7 (9) / гол. ред. А. А. Сбруєва. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. – С. 180–188.
140. Найда Ю. М. Вплив власного стилю педагогічного керування на підвищення професійної компетентності майбутнього вчителя музики / Юрій Михайлович Найда // Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції : теоретичні та методичні засади розвитку : матер. ІІ Міжнар. наук. конф. (28 – 32 вересня). / гол. ред. Г. Ю. Ніколаї. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. – С. 125–126.
141. Найда Ю. М. Діагностика рівнів сформованості власного стилю викладання музики у майбутніх педагогів / Юрій Михайлович Найда // Молодь і ринок : щомісячний наук.-пед. журнал : матер. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. : Музична освіта України : проблеми теорії, методики, практики, 7 травня 2009 року / ред. кол. : М. Вачевський та ін. – Дрогобич : ДДПУ ім. Івана Франка, 2010. – № 4 (63). – С. 140–145.
142. Найда Ю. М. До питання власного стилю професійної діяльності майбутнього музиканта-педагога / Юрій Михайлович Найда // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць. – № 18 (Спец. вип. : Мистецько-педагогічна освіта – 2007) / ред. кол. : В. К. Буряк (гол. ред.) та ін. – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007. – Ч 1. – С. 303–310.
143. Найда Ю. М. До проблеми формування власного стилю викладання як системної особистісної якості майбутнього вчителя музики / Юрій Михайлович Найда // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія : зб. статей. – Ялта : РВВ КГУ, 2006. – Вип. 12. Ч. 1. – С. 9–15.
144. Найда Ю. М. Єдність слов’янських культур в розбудові стилю музично-освітнього буття західного регіону України (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття) / Юрій Михайлович Найда // Наук. віс. Південноукр. держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. праць. (Спец. вип. Мистецька освіта : сучасний стан і перспективи розвитку. Ч. ІІ). – Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2007. – С. 248–254.
145. Найда Ю. М. Зміст стильоутворюючих компонентів власної хормейстерської діяльності у фаховій підготовці студента / Юрій Михайлович Найда // Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти : зб. наук. праць матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Гуманістичні орієнтири мистецької освіти”, 26 – 27 квітня 2007 р. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. – Вип. 4 (9). – С. 105–108.
146. Найда Ю. М. Імідж учителя музики як компонент його власного стилю професійної діяльності / Юрій Михайлович Найда // Педагогічна майстерність як система професійно-мистецьких компетентностей : зб. матер. ІХ Міжнар. пед.-мист. читань пам’яті проф. О. П. Рудницької / гол. ред. І. А. Зязюн. – Чернівці : Зелена Буковина, 2011. – Вип. 3 (7). – С. 473–475.
147. Найда Ю. М. Індивідуальний стиль викладацької діяльності : традиція та інновація / Юрій Михайлович Найда // Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей : зб. матер. VII пед.-мист. читань пам’яті проф. О. П. Рудницької / [за ред. О. М. Отич]. – Чернівці : Зелена Буковина, 2010. – С. 380–382.
148. Найда Ю. М. Індивідуальний стиль учіння студента як основний чинник його професійної підготовки / Юрій Михайлович Найда // Наук. зап. Ніжин. держ. ун-ту ім. М. Гоголя. Психол.-пед. науки № 2. – Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 200