ФОРТЕПІАННА ТВОРЧІСТЬ МИКОЛИ КОЛЕССИ В КОНТЕКСТІ СТИЛЬОВИХ НАПРЯМКІВ ХХ СТОРІЧЧЯ

Краткое описание

Львівська національна музична академія ім. М.В.Лисенка

На правах рукопису

Рудницький Олег

УДК 78.27/К60

Фортепіанна творчість Миколи Колесси
в контексті стильових напрямків ХХ сторіччя

Спеціальність 17.00.03 музичне мистецтво

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник:
Стельмащук Р.С
кандидат мистецтвознавства, доцент

Львів 2009

ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. Основні естетико-стильові напрями
європейської фортепіанної музики першої третини ХХ ст.
у їх спрямованості на творчість Миколи Колесси................................... 9
1.1. Неофольклоризм та його прояви
у фортепіанній творчості європейських композиторів.......................... 20
1.2. Риси символізму та імпресіонізму
у формуванні нового фортепіанного мислення...................................... 41
1.3. Неокласицизм єдність традиції
та конструктивного новаторства............................................................ 51
1.4. Неоромантизм звернення до традицій
фортепіанної школи ХІХ ст.................................................................... 57
РОЗДІЛ 2. Фортепіанна творчість Миколи Колесси
в аспекті єдності національних
та загальноєвропейських векторів.......................................................... 68
2.1. Суб’єктивно-психологічна обумовленість
звернення до фортепіано: авторецепція фортепіанного жанру.............. 68
2.2. Жанрові моделі фортепіанних творів
Миколи Колесси та їх авторська трансформація................................... 93
РОЗДІЛ 3. Інтерпретація фортепіанних творів
Миколи Колесси в сучасному художньому вимірі.............................. 124
ВИСНОВКИ......................................................................................... 149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................... 156

ВСТУП

Актуальність теми. Творчість Миколи Колесси вже віддавна стала об’єктом наукового зацікавлення в різних аспектах. Особливу увагу привертали його вокальні та хорові твори, диригентська діяльність, створення першої в регіоні диригентської школи, трактування фольклорних витоків у творчості тощо. Фортепіанна творчість теж розглядалась в контексті індивідуального стилю композитора, з позиції втілення фольклорних витоків, у осмисленні основних засад композиторської техніки тощо, проте ще не досліджувалась як окремий, відносно автономний артефакт української культурної спадщини. А саме фортепіанний доробок видатного Майстра заслуговує на уважніший та об’ємніший розгляд з кількох оглядів.
По-перше, фортепіанна творчість Колесси виникає на піку інтересу до даного жанру в західноукраїнській композиторській школі, після фундаментальних досягнень у фортепіанній музиці С.Людкевича, В.Барвінського, Н.Нижанківського, тож природно акумулює новіші традиції регіональної школи і дозволяє зробити певні підсумки.
По-друге, більша частина його творів для цього інструменту була написана в 30-х роках, після повернення з Праги і знайомства з основними здобутками різних європейських шкіл, таким чином, своєрідним чином на національному ґрунті відображає і перевтілює генеральні процеси розвитку фортепіанної музики того надзвичайно плідного і контроверсійного періоду в світовій культурі.
По-третє, фортепіанні твори Колесси виявились одними з найпопулярніших в українській музиці і здобули чи не найбільше розмаїтих інтерпретацій, здійснених як видатними піаністами сучасності Марією Крушельницькою, Олегом Криштальським, Етелою Чуприк, так і менше знаними, молодими виконавцями. Адже ці опуси вже віддавна міцно увійшли в дидактичний репертуар і постійно виконуються як учнями музичних шкіл, так і студентами не лише в Україні, але й за її межами.
Маючи і деякий власний досвід виконання творів Колесси на концертній естраді, дисертанту видалось доцільним розглянути фортепіанний доробок композитора в різних ракурсах: історико-естетичному, в контексті відповідних художніх напрямів європейської музики першої третини ХХ ст., мовностильовому, у врахуванні жанрової специфіки та особливостей індивідуальної композиторської музично-виразової системи, врешті інтерпретаційному, розгорнути який дозволяє об’ємність та розмаїтість виконань протягом більш ніж півстоліття. Узгодження і зіставлення всіх згаданих рівнів дослідження фортепіанної спадщини Миколи Колесси допоможе глибше зрозуміти духовну сутність одного з вельми цікавих здобутків національної та європейської музичної культури ХХ ст.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі історії музики і відповідає темі №3 «Українська музика в контексті світової музичної культури» перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності ЛНМА ім.М. Лисенка на 2007-2012рр. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої Ради 25 жовтня 2007р. (протокол № 2).
Об’єктом дослідження є естетико-стильові напрями європейської фортепіанної музики першої третини ХХ століття.
Предметом дослідження є фортепіанна творчість Миколи Колесси в історико-естетичному, творчо-психологічному та інтерпретаційному аспектах.
Мета роботи полягає в концептуальному осмисленні фортепіанної музики Миколи Колесси як органічної складової української та загально європейської культури.
Основні завдання дисертації:
висвітлити основні художньо-стильові напрями європейської фортепіанної музики першої третини ХХ ст. та їхній вплив на формування світогляду Миколи Колесси;
на основі особистого спілкування з композитором реконструювати його пріоритети та інтенції щодо написання фортепіанної музики;
обґрунтувати звернення митця до певних фортепіанних жанрів та проаналізувати їх авторську трансформацію;
проаналізувати мовностильові особливості фортепіанних творів Миколи Колесси відповідно до його індивідуального трактування жанрових моделей;
виявити інтерпретаційні засади фортепіанних творів Миколи Колесси через аналіз індивідуальних виконавських концепцій визначних українських піаністів.
Методи дослідження. Основними методами, застосованими у дисертації є: аналітичний при вивченні наукової літератури; теоретичний в осмисленні концептуальних засад творчої діяльності Миколи Колесси; історико-типологічний зумовлений історико-стильовою динамікою творчих процесів європейської музики першої третини ХХ ст.; компаративний при порівнянні виконавських прочитань фортепіанних творів Миколи Колесси; комплексний підхід у системному теоретико-виконавському осмисленні предмету дослідження. Окрім того використовується, прийнятна в сучасному мистецтво- і літературознавстві методологія аналізу структури художнього тексту.
Теоретичну базу дисертації складають праці, безпосередньо присвячені творчості та діяльності композитора, насамперед, Л.Кияновської, С.Павлишин, Я.Якубяка, О.Паламарчук, І.Зінків, О.Шевчук, І.Юзюка, Л.Бобер, К.Цірікус та ін., рецензії на його концерти, інтерв’ю з композитором, тощо, але й на широку теоретично-джерельну базу, яка торкається дотичних проблем: монографічних досліджень, присвячених творчості композиторів авторів фортепіанних творів першої третини ХХ ст., теоретичних праць з аналізу форми, естетичних робіт, що розглядають проблеми стилів відповідного періоду, враховувати в цьому напрямку численні дослідження українських та зарубіжних вчених. У формулюванні ряду засадничих естетико-теоретичних позицій, пов’язаних з стильовими впливами на творчість Колесси, особистісно-психологічних стимулів звернення до фортепіанних жанрів були використані праці українських та зарубіжних вчених з галузі музичної естетики, психології, соціології, теорії інтерпретації, культурології, фундаментальні філософські розвідки, а також праці з історії музики Б.Асаф’єва, С.Асмолова, Л.Виготського, Г.Айзенка, С.Клонінгер, К.Леві-Строса, В.Медушевського, К.Г.Юнга, М.Роменця, Н.Горюхіної, М.Михайлова, та ін. Особлива увага приділялась традиційним і новітнім поглядам на природу інтерпретації музики другої половини ХХ ст.
Окремий пласт джерельної бази дисертації склали праці Н.Корихалової, Т.Чередниченко, О.Гольденвейзера, Г.Нейгауза, В.Москаленка, О.Катрич, О.Маркової та ін., присвячені проблемам інтерпретації в різних аспектах.
Матеріалом дослідження слугували фортепіанні твори Миколи Колесси.
Наукова новизна дисертації виявляється в тому, що вперше в українській музикології:
фортепіанна творчість Миколи Колесси розглядається як цілісне художнє явище у єдності об’єктивних (історико-стильових) та суб’єктивних (інтенціональних) передумов;
простежується взаємодія національного та загальноєвропейських векторів у фортепіанних творах Миколи Колесси;
виявлені засади індивідуальної авторської інтенції Миколи Колесси.
розглянуто особливості авторської модифікації традиційних жанрових моделей фортепіанної музики відповідно до засад індивідуального стилю композитора;
зроблена спроба узагальнити традиції її виконавського прочитання видатними українськими піаністами.
Практичне значення роботи полягає у можливості застосування її результатів у курсах методики викладання фортепіано, історії фортепіанного мистецтва та історії української музики, семінарі сучасної музики, а також у спеціальних магістерських семінарах та лекціях з фаху для студентів фортепіанних факультетів середніх та вищих навчальних закладів культури.
Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, теоретичні та методичні положення дисертаційного дослідження обговорювались на методичних семінарах кафедри спеціального фортепіано ЛНМА ім. М.В. Лисенка та були апробовані у виступах на міжнародних, всеукраїнських та вузівських науково-практичних конференціях, зокрема: Наукова конференція «Музикознавчі студії 2005» (20 вересня 2005 р., м. Львів), Міжнародна конференція «Людина і музика» (4-5 жовтня 2005 р., м. Львів), Шоста науково-практична конференція українського товариства аналізу музики «Динаміка музичного смислоутворення» (16 листопада 2005 р., м. Київ), Музикознавчий конгрес «Львів музичний протягом століть» (28 вересня 2 жовтня 2006 р., м. Львів), Сьома науково-практична конференція українського товариства аналізу музики «Музична творчість та наука: параметри взаємодії» (21 листопада 2006 р., м. Київ).
Публікації. Основні ідеї дисертації викладені у 4 публікаціях у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
1. Рудницький О. Історико-психологічні штрихи до творчості Миколи Колесси / О. Рудницький // Наукові збірки ЛДМА ім. М.В. Лисенка : Молоде музикознавство. Львів: Сполом, 2005. Вип. 10. С. 173-179.
2. Рудницький О. Множинність інтерпретацій у контексті сучасного культурно-інформаційного простору (на прикладі фортепіанної музики Миколи Колесси) / О.Рудницький // Наукові збірки ДДМА ім. С.С. Прокоф’єва : Музичне мистецтво. Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2006. Вип. 5. С. 155-167.
3. Рудницький О. Проблема психологічної мотивації вибору композитора (на прикладі фортепіанної творчості Миколи Колесси) / О. Рудницький // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського : Українське музикознавство. Київ: Волинська обласна друкарня, Луцьк, 2006. Вип. 35. С. 172-192.
4. Рудницький О. Інваріантні ознаки інтерпретації творів Миколи Колесси представниками львівської фортепіанної школи / О.Рудницький // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського : Смислові засади музичної творчості. Київ: видання Київського державного вищого музичного училища ім. Р.М.Глієра, 2006. Вип. 59. С. 194-201.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту дисертації 171 сторінка, список використаних джерел 192 позиції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Фортепіанна спадщина Миколи Колесси, що творилась протягом майже шістдесяти років від кінця 20-х рр. до 80-х рр. ХХ ст. стала без перебільшення знаковим явищем української музичної культури і втілила найяскравіші ознаки його індивідуального письма. Адже індивідуальний композиторський стиль Колесси, його світоглядні засади завжди відзначало прагнення до творення музики „ясної, зрозумілої, легко сприймальної”, та разом з тим не позбавленої художнього експерименту, пошуку нових форм і засобів музичної виразовості, барвистість палітри і дивовижне відчуття гармонічної колористики, що йде, безумовно, від закладеної в його мистецькій свідомості домінанти діяча національної культури пасіонарного типу, котрий мислить і себе і свою творчість невід’ємною часткою загальноєвропейської духовної традиції. В західноукраїнському культурному середовищі він належить до найбільш новаторськи мислячих митців, що прокладають шлях до конструктивного і вельми нетрадиційного трактування національного фольклору в професійній музиці”, найбільш виразний модерніст” [63, с. 237].
Його творчі пошуки, що так яскраво відобразились у своєрідній „творчій лабораторії” фортепіанних жанрах привели до становлення неповторного індивідуального композиторського письма, причому свою „магістральну лінію” Колесса знаходить доволі швидко, майже одразу на початках професійного шляху, прагнучи до синтезу національних фольклорних витоків та новітніх художньо-стильових тенденцій, обраних молодим митцем вельми цілеспрямовано. Міцна опора на народні джерела, поєднання здобутків тогочасної світової композиторської техніки з досягненнями національної музичної культури ось магістральна лінія, яка твердо викристалізувалась вже в перший період творчості, який припадає на 20-30 роки” [113, с. 5].
Ще однією особливістю композиторської манери М.Колесси, що надзвичайно яскраво проявилась у фортепіанній спадщині, стала елегантність, вишуканість виразу, лаконічність і афористичність думки, увага до кожної деталі, до кожного виразового прийому. Єдність конструктивного та емоційного начал у пошуку найбільш виразного втілення образного задуму спричинила доволі нечастий в музиці ХХ ст. феномен органічного синтезу елітарного (модерного) і демократичного первнів, що в свою чергу, забезпечило композитору визнання не лише у професійних колах музикантів, виконавців та критиків, але й в найширших сферах любителів музики, в дидактичному репертуарі тощо.
Однією з найважливіших прикмет індивідуального фортепіанного стилю Колесси є те, що композитор досягає тієї природності у створенні індивідуальної музичної мови, власного неповторного стилю, яка є наслідком і емоційного співпереживання зовнішніх імпульсів, і водночас раціонального аналітичного осмислення. На цю властивість дії музичного мистецтва звернув увагу ще відомий французький філософ Клод Леві-Стросс у праці „Міт і значення”http://www.musica-ukrainica.odessa.ua/_a-kozarenko-ethnicmuslang.html - _s19#_s19. На думку вченого, музична мова діє на двох рівнях артикуляції: 1) контекстуальний рівень - як продукт культурної традиції, що саме своїм "штучним" походженням, культивованим характером відрізняється від природних шумів „брюїтизмів”; 2) рівень авторської артикуляції, творчості композитора, який акцептує і перетворює матеріал першого рівня [87, с. 348].
Відтак підсумовуючи розгляд фортепіанної спадщини Миколи Колесси, який було здійснено відповідно до новітніх пріоритетів гуманістичної науки, зазначається, що дослідження розгорталось у кількох площинах. Історико-стильовий ракурс необхідний у висвітленні тих найважливіших художньо-стильових напрямів європейської фортепіанної музики першої третини ХХ ст., які мали вирішальне значення для формування світогляду Миколи Колесси. У всьому розмаїтті художньо-світоглядних модусів того часу виділяються не всі сам композитор дуже обережно і вибірково ставився до художнього експерименту і завжди намагався апробувати його у широкій аудиторії, - а тільки ті, які найбільше відповідали його творчій особистості і які він вважав відповідними для подальшого розвитку в рамках української національної культури, у синтезі з її традиціями:
- неофольклоризм, котрий видалось доцільно розглянути більш широко, ніж інші стильові домінанти художнього світогляду, та здійснити цей розгляд передусім у порівнянні з творчістю найяскравішого представника нового композиторського мислення, опертого на фольклорі, Бели Бартока;
- імпресіонізм, який у творчості Колесси теж отримує доволі своєрідне втілення, переосмислюється ближче до національно характерного, пов’язаного з іспанською фольклорною традицією, варіанту, представленого у спадщині М.Равеля, аніж до рефлексивної споглядальності та деякої містичної самозаглибленості К.Дебюссі, а також споріднений з трактуванням цього художньо-естетичного напряму його старшим колегою Василем Барвінським;
- неокласицизм, що не лише захоплював Миколу Колессу у творчості багатьох видатних представників європейської музичного культури свого часу, передусім у доробку І.Стравинського, М.Равеля, В.Барвінського та інших, але й тому, що він ідеально відповідав логічному, аналітичному мисленню композитора, його замилуванню до „порядку”, докладності і узгодженості у вирішенні всіх поставлених ним творчих завдань, прагненню до раціональної ясності форми і рівноваги на всіх рівнях музично-виразової системи;
- врешті неоромантизм, успадкований Колессою не лише від української школи (Лисенко, Людкевич), але й осмислений в класі композиції Вітезслава Новака, на основі нового трактування національної міфології і історії, категорії програмності, втілення експресивно-чуттєвого начала та ін.
Крім виявлення історико-стильових передумов фортепіанної творчості Колесси, не менш важливим особливо з позиції сьогоднішнього спрямування до пізнання неповторних рис особистості, її внутрішнього життя у процесі творчості, коли стає важливим не стиль, а ставлення до людини” [179, с. 255] видається визначення психологічних предиспозицій композитора до даного інструменту, як до окресленої сфери втілення своїх творчих задумів. Стисло враховуючи те, що тип особистості або певний типологічний синтез великою мірою визначає художню індивідуальність митця, характер його сприйняття, мислення, творчого методу” [34; с. 14], пропонується розглянути звернення до фортепіанних жанрів крізь призму авторської інтенції. Для цього був обраний спосіб аналізу бесіди, яку незадовго до кінця життя видатного композитора дисертантові вдалось провести з Маестро. Зміст бесіди реконструюється в тексті дисертації максимально точно, оскільки безпосередньо після запитання та відповіді Миколи Філаретовича на нього, формулюється резюме, на основі якого робляться висновки про ті чи інші грані та характеристики творчого процесу композитора.
Тільки після докладнішого осмислення історико-стильових та особистісно-психологічних передумов видається своєчасним послідовний аналіз кожного з фортепіанних творів композитора, при чому основним обирається модус жанрової трансформації, тобто особливого, обумовленого всім попередньо визначеним комплексом, трактування жанрової символіки, закономірностей побудови, образно-асоціативного ряду, який індивідуально корелюється з „герменевтичним полем” жанру, і переосмислюється Колессою відповідно до своїх власних переживань та уявлень, естетичних засад, художнього світогляду та спрямованістю на певну слухацьку аудиторію. Визначаються певні пріоритети у виборі жанрів, зокрема схильність до лаконічних афористичних жанрів, які залишають широке поле для багатозначного тлумачення і мають велику історичну традицію як прелюдії, програмні мініатюри („Дрібнички”, фортепіанні обробки народних пісень тощо) та ін. Разом з тим пояснюється і підхід митця до поширених в 20-і 30-і роки неокласичних масштабних опусів, як поліфонічні цикли (Пасакалія, скерцо і фуга) чи сонатно-симфонічний цикл (Сонатина), програмна сюїта, що поєднує барокову та романтичну традиції („Картинки Гуцульщини”).
Врешті, крім об’єктивно-історичних, індивідуально-психологічних передумов, аналізу самого тексту фортепіанних творів, необхідно звернутись до такого важливого чинника буття музичного твору в суспільстві, як виконавська традиція. Зазначається, що в цьому аспекті популярності і прийняття широкою музичною громадськістю фортепіанна музика Колесси належить до мистецьких відкриттів ХХ ст. з вельми щасливою концертною перспективою, ці твори звучать з концертної естради в інтерпретації найкращих вітчизняних піаністів, були записані на платівки, а згодом на компакт-диски, отримали визнання за кордоном, до них звертаються і молоді обдаровані музиканти, вони міцно увійшли в дидактичний репертуар як початкового рівня музичного навчання, так і середнього (музичне училище), а також і вищого.
Враховуючи наявність значної кількості розмаїтих інтерпретацій музики Миколи Колесси та її значну популярність в широкій слухацькій аудиторії, необхідно було представити і деякі, на думку дисертанта, особливо показові і яскраві виконавські концепції, передусім перших виконавців ряду фортепіанних творів Олега Криштальського та Марії Крушельницької, а також представниці молодшого покоління видатних представників львівської піаністичної школи Етелли Чуприк. Порівняння цих доволі контрастних і в кожному випадку переконливих концепцій дозволяє зробити висновок про багатогранність і глибину художньо-образного потенціалу фортепіанних творів Колесси, які в кожну наступну епоху, залежно від зміни естетичних, соціальних, комунікативних пріоритетів, отримують нове прочитання і здатні природно інтегруватись у систему мистецьких інтересів, запитів і потреб суспільства [22, 24, 46, 54, 76, 95].
Таким чином, фортепіанна спадщина Миколи Колесси була представлена в дисертації у її найважливіших вимірах: починаючи від перших зразків, основ виникнення і до останніх опусів, у різних аспектах її подальшого буття у соціокультурному просторі: через реалізацію в нотному тексті до прочитання виконавцями різних поколінь. Прагнення висвітлити фортепіанну творчість видатного українського майстра не лише в теоретико-аналітичному ключі, і навіть не лише в історико-стильовому ракурсі, а залучити до зрозуміння цього вельми показового і суттєвого для національної культури артефакту також індивідуально-психологічні та аксіологічно-інтерпретаційні рівні було зумовлено цілеспрямованою позицією композитора, що прагнув до найтіснішого контакту зі слухачами, турбувався про вплив своєї музики на них, чутливо прислухався до виконавців і співпрацював з ними у реалізації творчих планів.
Тільки у органічній взаємодії всіх цих пластів продуктивного, репродуктивного, перцептивного, у розумінні їх сумірно істотної ролі у бутті музичного твору можливе осягнення найважливішого: „інтонаційної ідеї музичного стилю”, яку О.Катрич обґрунтовує наступним чином: „Інтонаційна ідея музичного стилю це певна естетична домінанта, що має музично-звукову природу і фіксує найістотніші індивідуальні риси даного стилю” [58, с. 22].
Тож найкращим завершенням поданого дослідження присвяченого фортепіанній спадщині Колесси, можуть стати власні слова видатного Майстра, сказані ним на порозі свого сторіччя з глибокою усвідомленістю своєї місії митця:
„Менше-більше в 1933 р. я відчув себе зовсім зрілою людиною, і почав застановлятись над сенсом своєї творчості, над тим, що мушу писати музику, слухаючи яку, можна було б визначити, що це є музика Миколи Колесси, а не якогось іншого автора. Я прагнув витворити свій власний (композиторський О.Р.) стиль, через який міг би передати всі переживання, враження, задуми, що жили в моїй душі.
А так в цілому я досить критично настроєний до себе і своєї творчості. Адже я мав змогу спілкуватись з деякими найвидатнішими композиторами ХХ ст., як Бела Барток чи Леош Яначек, та й у рідному Львові дуже довгий час обертався в колі таких видатних музикантів, як Станіслав Людкевич і Василь Барвінський, перед їх великими талантами я схиляю голову. Що ж до себе, то вважаю, що це не я сам повинен оцінювати те, що зробив, і як це зробив, а моє оточення, а в першу чергу об’єктивні слухачі, з думкою про яких я і сідав за стіл, поклавши перед собою листок нотного паперу. І якщо зачеплять якісь глибинні струни їх серця ті образи, ті почуття і думки, які я виносив в собі і передав у звуках, то буду вважати, що свою справу я виконав” [65, с. 219-220].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айзенк Г.Ю. Структура личности / Г.Ю. Айзенк. М. : КСП+; СПб : Ювента, 1999. 463 с.
2. Александрова Н. Канонические жанры в контексте посткомпозиторского мышления”: к проблеме авторского стиля в современной музыке / Н. Александрова // Стиль музичної творчості: естетика, теорія, виконавство : Науковий вісник НМАУ ім.П.І. Чайковського. К., 2004. Вип. 37. С. 74-83.
3. Алексеев А. История фортепианного искусства. Ч. 1, 2 / А. Алексеев М. : Музыка, 1988. 415 с.
4. Алексеев А. Творчество музыканта-исполнителя / А. Алексеев. М., 1991. 102 с.
5. Антонич Б.І. Національне мистецтво (спроба ідеалістичної системи мистецтва) / Б.І. Антонич // Карби : мистецький збірник. Львів, 1933. С. 3-7.
6. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс / Б.Асафьев. Л. : Музгиз, 1963. 375 с.
7. Асафьев Б. Яначек, Новак, Ферстер, Сук / Б.Асафьев // Избранные труды. Т. 4. М., 1955. С. 357-370.
8. Асмолов А. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа / А. Асмолов. М. : Смысл, 2001. 416 с.
9. Баган О. Естетика і поетика вісниківського неоромантизму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук. / О. Баган. Львів, 2002. 18 с.
10. Бела Барток : cборник статей / [под ред. Е.И. Чигаревой]. М. : Музыка, 1977. 386 с.
11. Бенч-Шокало О. Український хоровий спів / О. Бенч-Шокало. К. : Український Світ, 2002. 440 с.
12. Білоус В. Психологічні аспекти художньої майстерності виконавця-інструменталіста / В. Білоус // Науковий вісник НМАУ ім.П.І. Чайковського. Музичне виконавство. Київ, 2004. Вип. 40. Кн. 10. С. 48-57.
13. Блинова М. Музыкальное творчество и закономерности высшей нервной деятельности / М. Блинова. Л. : Музыка, 1974. 144 с.
14. Бобер Л. Життєвий шлях / Л. Бобер, І. Юзюк // Микола Колесса композитор, диригент, педагог : зб. статей. Львів, 1997. C. 5-20.
15. Бодина Е. Творческая природа музыкального исполнительства / Е. Бодина. К. : Музична Україна, 1975. 178 с.
16. Брилинська-Блажкевич Г. Фортепіанна творчість С.Людкевича / Г. Брилинська-Блажкевич. Львів, 1999.
17. Василь Барвінський в контексті європейської музичної культури. Статті та матеріали / [Ред.-упор. О.Смоляк]. Тернопіль : Астон, 2003. 198 с.
18. Вильсон Г. Психология артистической деятельности. Таланты и поклонники / Глен Вильсон. Москва : Когито-Центр, 2001. 384 с.
19. Выготский Л. Психология искусства / Л. Выготский. М. : Наука, 1972. 367 с.
20. Волинський Й.С. Композитор Микола Колеса / Й.С. Волинський. Львів, 1954. 48 с.
21. Гаврилюк В. Олександр Новаківський / В. Гаврилюк // Карби : мистецький збірник. Львів, 1933. С. 7-10.
22. Гаккель Л.Е. Фортепианная музыка XX века : очерки / Л.Е. Гаккель. 2-е изд. Л. : Сов. композитор, 1990. 286 с.
23. Герасимова-Персидская Н.А. Авторство как историко-стилевая проблема / Н.А. Герасимова-Персидская // Музикальное произведение: сущность, аспекты анализа. К. : Муз. Україна, 1988. С. 27-34.
24. Гольденвейзер А. О музыкальном исполнительстве / А. Гольденвейзер // Вопросы музыкально-исполнительского искусства. М. : Музгиз, 1958. Вып. 2. С. 3-17.
25. Горюхина Н. Национальный стиль: понятие и опыт анализа / Н. Горюхина // Проблемы музыкальной культуры. К. : Музична Україна, 1989. Вип. 2. С. 52-65.
26. Горюхіна Н. Відчуження в музиці / Н. Горюхіна // Українське музикознавство. К. : Музична Україна, 1998. Вип. 28. С. 27-44.
27. Грабовський Л. Концерт видатного маестро / Л. Грабовський // Свобода. 16.11.1994. С. 6.
28. Грабовський С. Українська людина у вимірах ХХ ст. / С. Грабовський. К. : Центр громадської просвіти Київське братство”, 1997. 118 с.
29. Грица С. Ф.М.Колесса / С. Грица. К. : Мистецтво, 1962. 112 с.
30. Гуляницкая Н. Введение в современную гармонию / Н. Гуляницкая. М. : Музыка, 1984. 386 c.
31. Гундорова Т. Ранній український модернізм: До проблеми естетичної свідомості / Т. Гундорова // Радянське літературознавство. Київ, 1989. № 12. С. 4-12.
32. Гундорова Т.І. Неоромантичні тенденції творчості О. Кобилянської (До 125-річчя з дня народження) / Т.І. Гундорова // Радянське літературознавство. Київ, 1988. № 11. С. 31-35.
33. Гуренко Е. Проблемы художественной интерпретации / Е. Гуренко. Новосибирск : Наука, 1982. 256 с.
34. Гусарчук Т. До проблеми індивідуально-особистісного в хоровій творчості Лесі Дичко / Т. Гусарчук // Леся Дичко: грані творчості. К., 2002. С. 13-39.
35. Гусарчук Т. Індивідуалізація творчості в дзеркалі музичної текстології / Т. Гусарчук // Київське музикознавство. Текст музичного твору: практика і теорія. К., 2001. Вип. 7. С. 78-89.
36. Дерев’янченко О. Неофольклоризм у музичному мистецтві: статика та динаміка розвитку в першій половині ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво» / О. Дерев’янченко К., 2005. 18 с.
37. Драч І. Аспекти вияву композиторської індивідуальності у сучасній культурі (на матеріалі творчості В.С.Губаренка) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мистецтвознавства : спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво» / І. Драч. К., 2005 32 c.
38. Драч Н. Стилевые процессы в отечественном фортепианном исполнительстве второй половины ХХ века [Електронний ресурс] / Н. Драч. Режим доступу : http://www.astrasong.ru/c/science/article/403.
39. ДрускинМ. Игорь Стравинский / М.Друскин. Л.: Музыка, 1974. 249с.
40. Дувірак Д. СУПроМ в контексті епохи / Д. Дувірак // Союз Українських Професійних Музик у Львові: Матеріали і документи. Львів. : Сполом, вид-во М.П. Коць, 1997. С. 7-15.
41. Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов. К. : Феміна, 1995. 420 с.
42. Живопись. Краткий словарь терминов. М. : Искусство, 1991. 368 с.
43. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. Франківський період / О. Забужко. К. : Либідь, 1992. 126 с.
44. Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. / М. Загайкевич. К. : Музична Україна, 1960. 190 с.
45. Задерацький В. Комунікативність музики: діалектика традицій та новаторства / В. Задерацький // Музика. 1978. № 1. С. 5.
46. Зинькевич Е.С. Логика художественного процесса как историко-методологическая проблема / Е.С. Зинькевич // Музично-історичні концепції у минулому і сучасності. Львів : Сполом, 1997. С. 49-55.
47. Зіньків І. Особливості регіонального опрацювання фольклору в обробках Миколи Колесси / І.Зіньків, О.Шевчук // Записки НТШ, Т. ССХХУІ, Праці Музикознавчої комісії. Львів, 1993. С. 126-138.
48. Иванова Л. Фольклоризм в русской музыке ХХ века / Л. Иванова. Астрахань, 2004. 198 с.
49. Изард К.Е. Эмоции человека / К.Е. Изард. М. : Наука, 1980. 289 с.
50. Исследование проблем психологии творчества : сб. статей / [под ред. Я.А. Пономарева]. М. : Наука, 1983. 264 с.
51. Ільницький М. Від Молодої Музи” до Празької школи / М. Ільницький. Львів, 1995. 318 с.
52. Історія української культури / [заг. ред. І. Крип’якевича]. Київ : Либідь, 1994. 656 с.
53. Каган М. Морфология искусства / М.Каган. Л. : Искусство, 1972. 428с.
54. Кадцын Л. Музыкальное искусство и творчество слушателя / Л. Кадцын. М .: Высшая школа, 1990. 303 с.
55. Калиничева Л. Талант как категория естетики / Л. Калиничева // Эстетические очерки. Избранное. М. : Музыка, 1980. С. 216-241.
56. Катрич О. До питання визначення поняття „інтонаційна атмосфера музичного твору” / О. Катрич // Слово, інтонація, музичний твір : науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. К., 2003. Вип. 27. С. 38-47.
57. Катрич О. Музично-виконавський архетип як стильове підґрунтя явищ музичної творчості / О. Катрич // Стиль музичної творчості: естетика, теорія, виконавство : Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. К., 2004. Вип. 37. С. 177-184.
58. Катрич О. Стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти) / О. Катрич. К.-Дрогобич : Відродження, 2000. 98 с.
59. Катрич О. Стильові аспекти музично-виконавської інтерпретації / О. Катрич // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. Музичне виконавство. К., 1999. Вип. 5. Кн. 4. С. 59-65.
60. Кашкадамова Н. Марія Крушельницька / Н. Кашкадамова // Виконавські школи вищих навчальних закладів України : темат. зб. наук. праць. К., 1990. С. 71-79.
61. Кашкадамова Н. Фортеп’янне мистецтво Львова: Статті. Рецензії. Матеріали / Н. Кашкадамова. Тернопіль : Астон, 2001. 399 с.
62. Кашкадамова Н. Львівська фортеп’янна школа: традиції та розвиток / Н. Кашкадамова, Л. Садова // Musica Humana : зб. статей. Львів, 2003. Ч. 1. С. 169-187.
63. Кияновська Л. Еволюція галицької музичної культури ХІХ-ХХ ст. / Л. Кияновська. Тернопіль : Астон, 2000. 340 c.
64. Кияновська Л. Мандрівні есе / Л. Кияновська // Музика. 1995. № 3. С. 8-9.
65. Кияновська Л. Син століття Микола Колесса / Л. Кияновська. Львів : вид-во НТШ, 2003. 294 c.
66. Клонингер С. Теории личности. Познание человека / С. Клонингер. З-е изд. СПб : Питер, 2003. 720 с.
67. Козаренко О. Феномен української національної музичної мови / О. Козаренко. Львів, 2000. 284 с.
68. Колесса М. Сторінка з історії українсько-чеських музичних зв’язків / М. Колесса // Українське слов’янознавство. Львів, 1971. Вип. 5. С. 28-36.
69. Колесса М. Будьмо громадянами / М. Колесса // Музика. 1989. № 2. С. 4-6.
70. Колесса Ф.М. Дещо про музику Сходу / Ф.М. Колесса // Музикознавчі праці. К., 1970. С. 189-214.
71. Колесса Ф.М. Мелодії українських народних дум / Ф.М. Колесса. К., 1969. 556 с.
72. Колесса Ф.М. Речитативні форми в українській народній поезії. Думи / Ф.М. Колесса // Музикознавчі праці. К., 1970. С. 289-325.
73. Копчевский Н. Клавирная музыка: Вопросы исполнения / Н.Копчевский. М. : Музыка, 1979. 248 с.
74. Корто А. О фортепианном искусстве / А. Корто. М. : Классика-XXI, 2005. 246 с.
75. Корыхалова Н. Интерпретация музыки / Н. Корыхалова. Л. : Музыка, 1979. 208 с.
76. Костюк О. Сприймання музики й художня культура слухача / О. Костюк. К. : Наукова думка, 1965. 296 с.
77. Коханик І. Музичний твір: взаємодія стабільного і мобільного в аспекті стилю / І. Коханик // Музичний твір: проблеми розуміння : Науковий вісник НМАУ ім. П.Чайковського. К., 2002. Вип. 20. С. 44-51.
78. Коханик И. К вопросу о диалектике стилевого и внестилевого в процессе стилеобразования / И. Коханик // Стиль музичної творчості: естетика, теорія, виконавство : Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. К., 2004. Вип. 37. С. 37-42.
79. Коханик И.Н. К проблеме смысла в стилеобразовании / И.Н. Коханик // Стиль музичної творчості: естетика, теорія, виконавство : Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. К., 2004. Вип. 38. С.67-79.
80. Кримський С.Б. Запити філософських смислів / С.Б. Кримський. К. : ПАРАПАН, 2003. 240с.
81. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові / І. Крип’якевич. Львів : Каменяр, 1991. 167 с.
82. Криштальський О. Спогади. Статті. Матеріали. До 70-річчя від дня народження / [ред.-упор. Н.Кашкадамова]. Львів : Сполом, 2000. 96 с.
83. Лазурский А.Ф. Классификация личностей / А.Ф. Лазурский // Психологическая типология. Минск : Харвест, Москва : Аст, 2002. C. 98-127.
84. Ластовецький М. Вчитель Миколи Колесси видатний чеський композитор Вітезслав Новак / М. Ластовецький // Станіслав Людкевич та Микола Колесса корифеї української музики ХХ ст. Дрогобич : Коло, 2006. С.42-59.
85. Лебл В. Витезслав Новак / В. Лебл. Praha-Bratislava : Editio Supraphon, 1969. 96 с.
86. Леви-СтроссК. Сырое и вареное / К. Леви-Стросс // Семиотика и искусствометрия. М. : Наука, 1972. С. 21-54.
87. Леві-Строс К. Міт і значення / К. Леви-Стросс // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. Львів, 1996. С. 343-356.
88. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ ст / Л.Т. Левчук. К. : Либідь, 1997. 224 с.
89. Либерман Е. Творческая работа пианиста с авторским текстом / Е. Либерман. М. : Музыка, 1988. 235 с.
90. Лобанова М. Музыкальный стиль и жанр: история и современность / М. Лобанова. М. : Советский композитор, 1990. 312 с.
91. Ломов Б.Ф. Антиципация в структуре деятельности / Б.Ф. Ломов, Е.Н. Сурков. М. : Наука, 1980. 280 с.
92. Лотман Ю.М. Структура художественного текста / Ю.М. Лотман // Об искусстве. СПб. : Искусство СПБ, 1998. С. 14-285.
93. Лук А.Н. Психология творчества / А.Н. Лук. М. : Наука, 1978. 128 с.
94. Лук А.Н. Эмоции и чувства / А.Н. Лук. М. : Наука, 1970. 156 с.
95. Людина та її дійсність: філософсько-антропологічні дослідження. Львів : Cogito, 1997. 215 с.
96. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т.1 / [ред.-упор. З. Штундер]. Львів : Вид-во М.П.Коць, 1999. 496 с.
97. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т. 2 / [ред.-упор. З. Штундер]. Львів : Вид-во М.П.Коць, 2000. 816 с.
98. Мазель Л.А. О природе и средствах музыки / Л.А. Мазель. М. : Музыка, 1991. 196 с.
99. Мазель Л.А. О систем