Функціонально-семантична категорія інтенсивності дії

Краткое описание

Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя

На правах рукопису

Попенко Ольга Михайлівна

УДК 81’ 367.625

Функціонально-семантична категорія інтенсивності дії

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Плющ Марія Яківна,
доктор філологічних наук,
професор

Ніжин - 2005

Зміст
Вступ ................................................................................................................4-9

Розділ І. Категорія інтенсивності і її зв’язок з категоріями експресивності та оцінки......10-56
1.1. Онтологічний аспект категорії інтенсивності вияву ознаки
в дієслові ...........................................................................................10-39
1.2. Інтенсивність та експресивність ........................................................39-45
1.3. Інтенсивність і оцінка .........................................................................45-50
1.4. Засоби вираження інтенсивності в сучасній українській мові .......50-56
Висновки до розділу .......56-57

Розділ II. Семна організація дієслів інтенсивної дії..............................58-112
2.1. Поняття лексико-семантичного поля в сучасному мовознавстві..58-63
2.2. Семна структура дієслів інтенсивної дії .....................................63-68
2.2.1.Семна структура дієслів інтенсивної дії з префіксом ви- і конфіксом
ви-...-ся ...........................................................................68-75
2.2.2.Семна структура дієслів інтенсивної дії з префіксом від- і конфіксом
від-...-ся..................................................................................75-77
2.2.3.Семна структура дієслів інтенсивної дії з префіксом до- і конфіксом
до-...-ся.............................................................................................77-81
2.2.4.Семна структура дієслів інтенсивної дії з префіксом за- і конфіксом
за-...-ся................................................................................................81-89
2.2.5.Семна структура дієслів інтенсивної дії з префіксом на- і конфіксом
на-...-ся...............................................................................................89-94
2.2.6.Семна структура дієслів інтенсивної дії з префіксом об- і конфіксом
об-...-ся...............................................................................................94-96
2.2.7.Семна структура дієслів інтенсивної дії з префіксом роз- і конфіксом
роз-...-ся........................................................................................96-104
2.2.8.Семна структура дієслів інтенсивної дії з суфіксом ону-......104-107
2.3. Зв’язок лексико-семантичного поля з іншими полями................108-111
Висновки до розділу ...111-113
Розділ III. Валентність і синтаксична сполучуваність дієслів інтенсивної
дії............................................................................................114-170
3.1.Поняття валентності в сучасній українській мові.........................114-119
3.2. Валентність дієслів інтенсивної дії з префіксом ви- і конфіксом
ви-...-ся............................................................................................119-130
3.2.1. Одновалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом ви- і конфіксом
ви-...-ся...........................................................................................119-122
3.2.2.Двовалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом ви- і конфіксом ви--ся..............122-126
3.2.3.Тривалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом ви- і конфіксом
ви-...-ся...........................................................................................126-129
3.2.4.Чотиривалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом ви-........129-130
3.3.Валентність дієслів інтенсивної дії з префіксом від- і конфіксом
від-...-ся............................................................................................130-133
3.3.1.Одновалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом від- і конфіксом
від-...-ся..........................................................................................130-132
3.3.2.Двовалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом від-..............132-133
3.3.3.Тривалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом від-..............133
3.4.Валентність дієслів інтенсивної дії з префіксом до- і конфіксом
до-...-ся...............................................................................................133-136
3.4.1.Одновалентні дієслова інтенсивної дії з конфіксом до-...-ся.....133-134
3.4.2.Двовалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом до- і конфіксом
до-...-ся............................................................................................134-136
3.5. Валентність дієслів інтенсивної дії з префіксом за- і конфіксом
за-...-ся.............................................................................................136-142
3.5.1.Одновалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом за- і конфіксом
за-...-ся............................................................................................136-139
3.5.2.Двовалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом за- і конфіксом
за-...-ся............................................................................................139-141
3.5.3.Тривалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом за-...............142
3.5.4. Чотиривалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом за-.........142

3.6. Валентність дієслів інтенсивної дії з префіксом на- і конфіксом
на-...-ся.............................................................................................143-154
3.6.1.Одновалентні дієслова інтенсивної дії з конфіксом на-...-ся.143-146
3.6.2. Двовалентні дієлова інтенсивної дії з префіксом на- і конфіксом
на-...-ся..........................................................................................146-151
3.6.3.Тривалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом на-...............151-153
3.6.4.Чотиривалентні дієслова інтенсивної дії з конфіксом
на--ся ..153-154

3.7. Валентність дієслів інтенсивної дії з префіксом об- та конфіксом
об-...-ся..154-157

3.7.1. Двовалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом об- і конфіксом
об-...-ся..........................................................................................154-156
3.7.2.Тривалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом об-...............156-157

3.8. Валентність дієслів інтенсивної дії з префіксом роз- і конфіксом
роз-...-ся158-166
3.8.1.Одновалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом роз- і конфіксом
роз-...-ся..........................................................................................158-164
3.8.2.Двовалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом роз-.............164-165
3.8.3.Тривалентні дієслова інтенсивної дії з префіксом роз-.............166

3.9.Валентність дієслів інтенсивної дії з суфіксом -ону-166-169
3.9.1.Одновалентні дієслова інтенсивної дії з суфіксом -ону-...........166-167
3.9.2 Двовалентні дієслова інтенсивної дії з суфіксом -ону-.............167-168
3.9.3.Тривалентні дієслова інтенсивної дії з суфіксом -ону-.............168-169

Висновки до розділу...........................................................................169-170
Висновки .171-176

Список використаної літератури ..........................................................177-206
Список використаних джерел................................................................207-211

ВСТУП
У сучасному мовознавстві помітно зросла увага вчених до різнорівневої природи повнозначних слів. Одним із перспективних напрямків дослідження лексичних одиниць є вивчення їх семантики не тільки на словниковому рівні, а й на рівні синтаксичного функціонування, оскільки денотативна віднесеність слова зумовлює функціональне роздвоєння його: воно призначене для ідентифікації позначуваного, а також для виконання певної функції в реченні.
Взаємодія лексики й граматики виявляється в граматичних категоріях, але особливо помітна вона у семантизованих (менш формальних) категоріях, що трактуються як функціонально-семантичні, або приховані” (за термінологією Б.Уорфа криптотипи”), які не знаходять явного морфологічного вираження. До таких категорій належить функціонально-семантична категорія інтенсивності дії, яка в дієсловах співвідносна з двома рівнями мови морфологічним і синтаксичним.
Дослідники дієслова (О.М.Пєшковський, О.О.Потебня, О.О. Шахматов, В.В.Виноградов, І.І.Мєщанінов та інші) постійно підкреслювали необхідність вивчення його категорійної семантики з урахуванням зв’язків в окремих мовних ярусах та міжрівневої взаємодії лексики й граматики.
У вивчення дієслівних категорій вагомий внесок внесли О.В.Бондарко, І.Р.Вихованець, А.П.Грищенко, Т.Є.Масицька, В.М.Русанівський, Н.П.Сидорова, Н.М.Фірсова та інші. Проте досі залишається недостатньо з’ясованою граматична семантика дієслів, що відображає поняттєву категорію інтенсивності динамічної ознаки й ґрунтується на протиставленні дія, неозначена щодо ступеня і міри вияву” дія, означена за ступенем або мірою її вияву”. Ще у філологічних спостереженнях Г. Павського було виділено як видові значення три ступені кількісної і якісної видозміни того самого дієслова (перший, середній та останній: прочитать, почитывать, читывать). У подальшому ця теорія була уточнена К.С.Аксаковим, М.П.Некрасовим, проте й дотепер викликає дискусії багатьох учених. Насамперед спостерігається розбіжність у трактуванні кількісних і якісних ознак дії. Зокрема поняття ступеня кваліфікувалося як поєднання кількісно часових і просторових ознак дії (Г.Павський) або як поєднання кількісно-часових і якісно-часових ознак (К.Аксаков), якісно-часових ознак і сили, й енергії дії (М.Некрасов). О.О.Потебня вважав, що формування ступенів тривалості треба уявляти як складний процес розвитку абстрактних понять про дію”.
У наш час ставиться завдання створити загальну теорію семантики, зокрема лексичної, шляхом вивчення семантичних полів і принципів їх організації. Основи семантичного дослідження лексики, закладені в працях В. Гумбольдта й О. Потебні, мають значення і для сучасної лінгвістичної теорії. В аспектуальному відношенні дослідженню підлягають окремі лексико-семантичні розряди дієслів, їх структурна організація, що відображає способи перебігу дії в часі. Якщо такий зміст традиційно розглядався як варіативні значення граматичної категорії виду (Дж. Грубор, Л.В. Щерба), то в сучасній лінгвістиці його кваліфікують як семантику способів дієслівної дії, в яких реалізуються аспектуальні властивості дієслова (Ю.Д. Апресян, О.В. Бондарко, Л.М. Васильєв, Р.М. Гайсина, Н.Ю. Шведова та ін.).
В україністиці до проблеми виділення й характеристики способів дієслівної дії зверталися І.Р. Вихованець, А.П. Грищенко, В.М. Русанівський, Т.Є. Масицька та інші дослідники. Об’єктом їхньої уваги є насамперед ознаки, за якими виділяються способи дієслівної дії, та їх класифікація. Вивченню ж часткових лексико-семантичних полів приділялося недостатньо уваги. Якщо на матеріалі російської мови (З.Д.Попова, Т.О.Потапенко, Н.П.Сидорова) досить повно проаналізовано структурування семантики дієслівних розрядів та їх функціональні особливості, досліджено інтенційно - валентний потенціал в аспекті впливу семантико-синтаксичного моделювання структури речення, то в українській лінгвістиці ця проблема ще далека від розв’язання й потребує комплексного аналізу, зокрема опрацювання способів дієслівної дії, лексико-семантичних полів та функціонально-семантичних категорій різних класів слів.
У сучасних лінгвістичних дослідженнях розрізняють три основні типи родів дієслівної дії: часові, кількісні (кратні) й оцінні. При цьому береться до уваги той факт, що частиномовне значення процесуальності (становлення, формування, розгортання дії, стану) пов’язане не тільки з категорією аспектуальності, яка реалізується у видових значеннях та в родах дієслівної дії, а й з категорією інтенсивності, яка виражає ступені вияву як статичної, так і динамічної ознаки.
Аналіз мовних одиниць від значення до функції” тісно пов’язаний із семасіологічним аналізом: на першому плані розглядається функціонування слова як знака імені (відображальний аспект), а далі з’ясовується його семний склад, який варіюється в процесі контекстного вживання.
Пошук системи в багатогранній структурі дієслова вимагає подальшого дослідження аспектуальних значень, що й зумовило вибір теми дисертації. Актуальність її посилюється у зв’язку з тим, що дієслова зі значенням інтенсивної дії ще не були предметом спеціального монографічного вивчення, зокрема функціонально-семантичний аспект інтенсивності передбачає необхідність адекватного витлумачення її як функціонально-семантичної категорії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає науковій проблемі кафедри української мови Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя граматичні й семантичні аспекти функціонування лексики та фразеології української мови.
Об’єктом дослідження є дієслова, що входять до кількісних способів дієслівної дії, які здатні виражати семантику інтенсивності дії у виявах її ступеня або міри.
Предметом дослідження є семантика й словотвірна структура дієслів інтенсивної дії в сучасній українській мові.
Дослідженню підлягає семна організація лексико-семантичного поля дієслів інтенсивної дії, що являє собою мікроструктуру лексики зі своєрідною семантикою інтенсивності. Зокрема аналізуються мікрополя розглядуваного поля в семасіологічному аспекті та з погляду мовної інтерпретації аспектуальних відношень.
Мета дисертаційного дослідження полягає в з’ясуванні статусу функціонально-семантичної категорії інтенсивності дії в сучасній українській мові, її семної організації та функціональних особливостей.
Для досягнення поставленої мети дослідження ставляться такі завдання:
1) обґрунтувати граматичну природу інтенсивності як ономасіологічної категорії, що перебуває в тісному зв’язку з категоріями експресивності та оцінки;
2) визначити ознаки виділення дієслів із семантикою інтенсивності дії;
3) виявити й системно описати засоби вираження інтенсивності в сучасній українській мові;
4) з’ясувати семну організацію лексико-семантичного поля дієслів інтенсивної дії;
5) охарактеризувати типи зв’язків між мікрополями лексико-семантичного поля дієслів інтенсивної дії та зони перетину з суміжними функціонально-семантичними полями;
6) здійснити системний аналіз валентності і синтаксичної сполучуваності дієслів інтенсивної дії.
Методи дослідження, застосовані в дисертації, зумовлені необхідністю повного і всебічного аналізу мовного матеріалу. Відповідно до мети і завдань роботи застосовано описовий і зіставний методи дослідження. Принагідно залучався метод кількісного аналізу. Комплексне використання названих методів дало позитивні результати при описі як структури лексико-семантичного поля дієслів інтенсивної дії в цілому, так і кожної лексеми зокрема.
Джерела дослідження. Корпус аналізованих лексем лексико-семантичного поля дієслів інтенсивної дії був визначений методом суцільної вибірки зі Словника української мови в 11-ти томах (К.: Наук. думка, 1970-1980) з урахуванням відповідних класифікаційних ознак. Використовувався Великий тлумачний словник сучасної української мови (К.: Ірпінь, 2001) та Словарь української мови” в 4-х томах за редакцією Б.Д.Грінченка (К., 1907-1909). Для ілюстрацій використано вибірки синтаксичних конструкцій з творів української літератури кінця ХIХ-ХХ ст. та української народної творчості.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше на матеріалі української мови здійснено комплексний лексико-семантичний і функціональний аналіз дієслів із семантикою інтенсивності. Визначено місце цих дієслів у системі мови, виявлено їх внутрішні і зовнішні зв’язки з дієсловами інших груп. Уперше в українському мовознавстві виділено й описано мікрополя (ядро і периферію) досліджуваного поля дієслів за семною організацією, валентними і сполучувальними характеристиками; встановлено зв’язки дієслів інтенсивної дії з іншими полями.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно поглиблює новими відомостями теорію функціонально-семантичного поля, сприяє систематизації різних підходів до вивчення дієслівної семантики. Результати дослідження мають значення для вивчення взаємодії лексичної, словотвірної і граматичної семантики в актах мовлення. Тим самим накреслюється перспектива для комплексного вивчення інших функціонально-граматичних категорій.
Практична цінність роботи. Матеріали та результати виконаного дослідження можуть бути використані у викладанні розділів морфології і синтаксису з курсу Сучасна українська літературна мова”; у підготовці підручників і посібників з лексикології та граматики української мови; у науково-дослідній роботі студентів, магістрів, аспірантів.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри української мови Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя, на V Міжнародній науково-практичній конференції АВІА 2003 (23-25 квітня 2003 р., Національний авіаційний університет), на Міжнародній науково-практичній конференції Іван Котляревський та українська культура ХIХ-ХХ століть” (18-20 вересня 2003 р., Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка).
Матеріали дисертаційного дослідження були використані в процесі викладання української мови студентам Лебединського педагогічного училища ім. А.С.Макаренка (довідка про впровадження №731 від14.12.04 р.), Богуславського гуманітарного коледжу ім. І.С. Нечуя-Левицького (довідка про впровадження №886 від 10.11.04 р.), педагогічного училища Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка про впровадження №678 від 17.11.2004 р.), Прилуцького педагогічного училища ім. І.Я. Франка (довідка про впровадження №361 від 20.11.04 р.).
Обсяг і структура роботи. Реферована робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (321 найменування) та списку використаних джерел (85 одиниць), на основі яких проводилося дослідження. Обсяг дисертації без списку використаної літератури та джерел 176 сторінок, повний обсяг роботи 211 сторінок.
Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 6 публікаціях.

Список литературы

В И С Н О В К И

Дослідження функціонально-семантичної категорії інтенсивності дії дозволяє зробити такі висновки.
1. В аспекті реалізації поняттєвої категорії аспектуальності функціонально-семантична категорія інтенсивності дії має ономасіологічний характер.
Змістовий аспект категорії інтенсивності дії характеризується наявністю двох протилежних значень: значення підсилення (інтенсивності) і значення послаблення (релаксації), пов’язаних між собою значенням міри.
Дієслова зі значенням інтенсивності дії (підсилення) відображають один із аспектів реалізації функціонально-семантичної категорії інтенсивності дії.
Категорія інтенсивності дії розкривається найбільш повно в системі типових ситуацій статичності /динамічності, статальності /результативності, активності /інактивності.
Реалізація семи інтенсивності у формі семантичних варіантів зумовлена впливом тематичної віднесеності слова; функція семи інтенсивності залежить від виду семантичної парадигми, у якій вона розгортається.
За способом формування значення інтенсивності можна виділити іманентну інтенсивність кореня, афіксальну інтенсивність та інтенсивність, набуту дієсловом у процесі семантичного розвитку.
Особливістю реалізації категорії інтенсивності є те, що слова позначають і саму ознаку й одночасно вказують на високий ступінь наявності цієї ознаки. А оскільки категорія інтенсивності є частковим виявом категорії кількості (недискретної, неозначеної), то денотативна співвіднесеність її мовного змісту зі світом речей і відношень пов’язана з категоріями оцінки й експресивності, які супроводжують інформативний зміст в актах мовлення як константи об’єктивних і суб’єктивних смислів. Інтенсивність як ономасіологічна категорія є кількісною характеристикою якості, вона називає об’єктивну кількісну визначеність динамічної ознаки, а експресивність це якісна ознака мовлення, що відображає конотації, які накладаються на основне значення мовної одиниці, створюючи особливу виразність його(мовлення).
У структурі дієслівного слова інтенсивність має статус семи як оцінки мовцем ступеня вияву дії. Це значення репрезентується в мовленні не з боку якісної ознаки предмета, події, ситуації (добре” погано”), а з боку її кількісної градації на шкалі: нижче норми норма понад норму.
2. Категорія інтенсивності дії в сучасній українській мові надзвичайно багата і різноманітна засобами вираження.
Функціонально-семантичне поле дієслів інтенсивної дії формується граматичними, морфологічними і синтаксичними засобами в тісному зв’язку з лексичними та словотворчими засобами, що входять до тієї самої семантичної сфери.
Семантична реалізація значення інтенсивності зосереджується в двох групах дієслівних одиниць: 1) у яких значення інтенсивності є іманентною характеристикою кореня (інтенсиви) і 2) в яких це значення нашаровується на основне в процесі семантичного розвитку (внутрішні інтенсиви). Реалізація мотивованих значень інтенсивності в інтенсифікатах здійснюються за допомогою афіксів.
У дослідженні враховано лексико-семантичний і структурно-семантичний підходи до аналізу дієслів, що дало змогу виявити комплекс чинників, які формують значення інтенсивності в дієслівному слові, і матеріальні засоби її вираження.
У смисловому полі інтенсивності найбільш виразно реалізують цю семантику дієслова засобами префіксів ви -, від -, до -, за -, на -, об -, роз -, конфіксів ви -...-ся, від -... - ся, до -...- ся, за -... - ся, на -...-ся, об -...-ся, роз -...-ся і рідше суфікса ону -, які репрезентують своєрідне нарощення (спад) міри вияву дії, стану залежно від словотвірної моделі мікрополя.
Інтенсифікати, які безпосередньо своєю семантикою називають яку-небудь дію з вказівкою на високий ступінь її вияву, виступають одним із головних засобів реалізації категорії інтенсивності в межах дієслівного слова і становлять ядро структури лексико-семантичного поля інтенсивної дії.
Серед дієслівних лексем носіями семи інтенсивності виявлено 2487 дієслів-інтенсифікатів.
Важливими засобами вираження інтенсивності є також редуплікація дієслів, метафоричні перенесення значень слів, фразеологічні одиниці, словосполучення. Високий ступінь інтенсивності виражається засобом порівняння, складнопідрядним реченням міри ступеня. На синтаксичному рівні категорія інтенсивності дії реалізується прислівниками-інтенсифікаторами, що виступають у ролі обставинних поширювачів зі значенням міри вияву дії (стану).
3. Функціонально-семантичний аналіз інтенсифікатів здійснено на основі опису мікрополів у структурі функціонально-семантичного поля дієслів з префіксами ви -, від -, до -, за -, на -, об -, роз -, конфіксами ви -...-ся, від -...-ся, до -...-ся, за -... -ся, на -...-ся, об -...-ся, роз -...- ся та з суфіксом -ону. Встановлено основні значення та додаткові відтінки значень інтенсивності в структурі дієслівних лексем.
Для розглядуваного лексико-семантичного поля дієслів інтенсивної дії спільною (родовою) виступає сема інтенсивність”. Вона є інтегральною, що об’єднує усі інші семи, які відносяться до диференційних ознак (надмірність дії”, старанність і ретельність”, зміна стану суб’єкта”, швидкість переміщення суб’єкта в просторі” та ін.).
Ядро дієслів інтенсивної дії утворюють семи, які відображають такі опозиційні ознаки: 1) охоплення дією суб’єкта; 2) спрямованість дії на багато суб’єктів /на багато об’єктів; 3) цілеспрямований результат/небажаний результат; 4) результативна дія /еволютивна дія; 5) статичність/динамічність.
Периферійними ознаками дієслів інтенсивної дії є: аугментативність/ неаугментативність, взаємність/невзаємність, односпрямованість/ різноспрямованість.
4. Дієслова з семантикою інтенсивності в складі лексики сучасної української мови на основі спільності парадигматичних і синтагматичних характеристик об’єднуються в межах одного мікрополя, яке являє собою складну багатоступінчасту ієрархічну систему.
Ядерна сема інтенсивності об’єднує дієслова кількох мікрополів (конкретні дії і процеси”, суб’єкт суб’єктні відношення”, стан людини та її предметна діяльність”, зміни в природному середовищі”, переміщення у просторі”), кожен з яких виявляє специфічні ознаки.
5. Ідентифікація значень дієслівних лексем, їх семний аналіз дозволили виділити в складі кожного мікрополя відповідні об’єднання лексем меншого ступеня узагальненості групи і підгрупи.
Мікрополе конкретні дії і процеси” об’єднує групи активних дієслів, які вказують на: 1) старанність, ретельність та якісну ефективність у досягненні результативності; 2) надмірне захоплення чимось; 3) доведення дії до позитивного/негативного результату; 4) однократну миттєву дію. До мікрополя входить (за реєстром СУМ) 1257 дієслів інтенсивної дії.
Мікрополе, що характеризує стан людини та її предметну діяльність, утворюють 716 дієслів інтенсивної дії. Вони позначають: 1) зміну фізичного стану суб’єкта; 2) зміну емоційного (психічного) стану суб’єкта; 3) зміну фізіологічного стану суб’єкта; 4) зміну зовнішнього вигляду суб’єкта; 5) результативний вияв волі, бажання суб’єкта.
Мікрополе суб’єкт-суб’єктні відношення” об’єднує 426 дієслів, що реалізують семи: 1) фізичний вплив суб’єкта на суб’єкт/об’єкт; 2) емоційно-моральний вплив; 3) інтелектуальний вплив; 4) надмірний вияв емоцій і почуттів; 5) розрив, припинення соціального і духовного контакту.
Периферійне становище займають дієслова, що позначають зміни в природному середовищі (у колі інших істот, явищ). Вони характеризуються наявністю сем: 1) зміни в органічних процесах природи; 2) зміни, яких зазнають представники тваринного світу; 3) результативні зміни в явищах природи. До цього мікрополя входить 45 дієслів.
На периферії лексико-семантичного поля дієслів інтенсивної дії перебувають 43 дієслова, які утворюють мікрополе переміщення у просторі” і реалізують сему рух суб’єктів/суб’єкта та об’єкта”.
Аналіз поля дієслів інтенсивної дії виявив зв’язки за ідентичністю, близькістю і контрастністю сем.
На ідентичності сем ґрунтуються родо-видовий, синонімічний, градуальний зв’язки та перетин сем мікрополів. За контрастністю змісту виділяється антонімічний зв’язок. За близькістю змісту сем виділяються зв’язки: фазовий, інструментальний, локальний.
Функціонально-семантичне поле дієслів інтенсивної дії перебуває в тісному зв’язку із дієсловами поля багатократної тривалої дії та полем взаємності.
6. Афіксальні дієслова виявляють внутрішньо інтенційні ознаки на рівні слова і додатково характеризуються за особливостями сполучуваності з іншими словами в реченні.
Одновалентні дієслова інтенсивної дії за формальними ознаками одновалентні, але семантично двовалентні (гуконути на всю вулицю).
Двовалентні дієслова об’єднуються в кілька груп за ознакою спрямованості /неспрямованості дії на об’єкт (розгромити: хто? що?; задрипатися: хто? чим?) .
Тривалентні дієслова відкривають позиції суб’єкта, об’єкта й адресата або суб’єкта, об’єкта і знаряддя дії, матеріалу (захвиськав: хто? що? і чим?; випаскудити: хто? що? і чим?; вимордувати: хто? кого? чим? або яким способом?).
Ієрархічно вищою ланкою в системі валентних можливостей дієслів інтенсивної дії є чотири актантні позиції: суб’єкта, об’єкта та локатива, який зазнає членування на вихідний та кінцевий пункти руху (вижбурити: хто? кого? куди? звідки?), або суб’єкта та локатива, який визначає початковий та кінцевий пункти руху і шлях руху (вишкандибати: хто? звідки? куди? через який простір?).
Проте в актах комунікації дієслова можуть виявляти і більшу синтаксичну сполучуваність.
Особливості семантичних дієслів зумовлюють специфіку їх сполучуваності. У синтагматичному оточенні слова відображають семи, що конструюють їх семему, а кількісні і якісні характеристики синтаксичної валентності є відображенням своєрідної семантики дієслів інтенсивної дії.
Модель системи значень функціонально-семантичного поля дієслів інтенсивної дії являє собою групування лексичних одиниць на основі семантичного і функціонального принципів. Виділені за визначеними в дослідженні ознаками угруповання являють собою системні утворення, характерні для будь-якої системи з її зв’язками та відношеннями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамов В.П. О понятии семантической изобретательности слов //Инвариантные синтаксические изобретательности предложения. М.: Наука, 1969. С.5-15.
2. Абрамов В.П. Семантические классы глаголов передачи в русском языке. В кн.: Вопросы лексической семантики. М.: Изд-во ун-та Дружбы Народов, 1980. С.38-57.
3. Аверьянова А.П. Глаголы движения (перемещения) в современном русском языке. Уч. зап. Ленингр. ун-та, 1973, №375. Серия филол. наук, вып.77. Исследования по грамматике русского языка, V. С.3-11.
4. Авилова Н.С. Вид глагола и семантика глагольного слова. М.: Наука, 1976. 328 с.
5. Авилова Н.С. Морфологические категории глагола. Категория вида. В кн.: Русская грамматика. Т.1. М.: Наука, 1980. С.583-613.
6. Авилова Н.С. Способ глагольного действия и возможность видовой соотносительности глагола. НДВШ. Филол. науки, 1975, №2.
7. Агапій А.П. Лексико-семантична група дієслів мовлення в сучасній німецькій мові: Дис.. канд. філол. наук, Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича, 1998. 193 с.
8. Адмони В.Д. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики. Л.: Наука, 1988. С. 35 50.
9. Агрелль С.О. О способах действия польского глагола. М.: Изд-во иностр. лит., 1962.- 432 с.
10.Аксаков К.С. О русских глаголах. М., 1955.- 116 с.
11.Акуленко В.В. О выражении количественности в семантике языка //Категория количества в современных европейских языках. К.: Наук. думка, 1990. - С.7-49.
12.Акуленко В.В. Типология прилагательных русского языка, выражающих интенсивность признака //Русское языкознание. Киев, 1987. Вып.14. С.82-89.
13.Алексеев А.Я. Стилистическая информация языкового знака //Филол. науки. 1982. №1. С. 50-55.
14.Алексюк Е.И. Средства и приемы экспрессивной оценки в языке сказов П.П. Бажова Малахитовая шкатулка”: Канд. дисс. Киев, 1969. С.30.
15.Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса (на материале английского языка ). М, 1984. 124 с.
16.Андреева И.Ю. Место цельно оформленных неименных модификаторов в системе частей речи современного английского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук. Одесса, 1975.
17.Анисимова Г.А. О способах глагольного действия //Русский язык в школе. 1974. - №2 .- С. 11-17.
18.Артеменко Е.Б., Назикова Е.А., Соколова А.К., Титова Р.Ф. Факультативный курс по синтаксической стилистике. Воронеж, 1970. С. 12.
19.Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
20.Арнольд И.В. Интерпретация художественного текста. Типы выдвижения и проблема экспрессивности //Экспрессивные средства английского языка. Л., 1975. С.11-20.
21.Арутюнова Н.Д. Об объекте общей оценки //Вопросы языкознания. 1985. - №3. С. 13 24.
22.Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341с.
23.Балашова Л.В. Глаголы, обозначающие „переход из одного состояния в другое с нарастанием признака” (На материале глаголов со значением „изменения параметров”): Автореф. дис. ...канд. филол.наук. М., 1979. 18 с.
24.Балашова Л.В. Строение лексико-семантической группы глаголов существования (о живом): К вопросу о влиянии социальных факторов на её структуру //Язык и общество. Саратов, 1982. С.58-64.
25.Балли Ш. Французская стилистика. М., 1961.
26.Баратова В.В. К вопросу об определении лексического значения приставок в современном русском языке (на примере глаголов с приставкой за-). АКД, Харьков, 1967.
27.Бацевич К.С. Функціональна типологія прихованих семантичних категорій дієслівної дії //Мовознавство, 1990, №5. 24 с.
28.Бевзенко С.П. Із історії словотвору дієслів української мови. Наук. зап. Ужгород. ун-ту, 1958, 35. С. 3-20.
29.Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови: Морфологія. К.: Либідь, 1993. 336с.
30.Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії (функціональний аналіз). К.: Наук. думка, 1991. 172с.
31.Беручашвили И.Г. Системные и речевые интенсификаторы в современном английском языке: Дис. канд. филол. наук. Тбилиси, 1986.
32.Бессонова О.Л. Оценка как лексическое значение слов (на материале существительных-наименований лица в английском, французском и украинском языках): Дис. ... канд. филол. наук, Донецк. ун-т. Донецк, 1995. 184 с.
33.Блохина Н.Г. Сложноподчинённые предложения с придаточными меры и степени в современном русском языке. АКД. Воронеж, 1974. 19 с.
34.Бодуэн де Куртене И.А. Избранные труды по общему языкознанию: В 2-х т. М.: Наука, 1963. Т.1. 384 с.; Т.2. 392 с.
35.Болдырева Л.М. К вопросу о функционально-стилистической характеристике фразеологических единиц. Уч. зап. МГПИИЯ им. М.Тореза, 1968, Т.42. С. 436.
36.Болотов В.И. Эмоциональность текста в аспектах языковой и неязыковой вариантности: Основы эмотивной стилистики текста. Ташкент, 1981.
37.Бондар О.І. Система і структура функціонально-семантичних полів темпоральності в сучасній українській літературній мові: Дис. ... доктора філол. наук, Одеський держ. ун-т ім. І.І.Мечникова, О., 1988.
38.Бондарко А.В., Буланин Л.Л. Русский глагол. Л.: Просвещение, 1967. 192 с.
39.Бондарко А.В. и др. Теория функциональной грамматики. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. Л.: Наука, 1987. 352 с.
40.Бондарко А.В. Грамматическая категория и контекст. Л.: Наука, 1971. 115 с.
41.Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука, 1983.
42.Боровикова Н.А. Особенности семантической структуры лексико-семантической группы глаголов разделения //Семантические классы русских глаголов. Изд-во Свердловськ. ун-та, 1982. С. 35-47.
43.Брожик В. Марксистская теория оценки. Перевод со словацкого. М.: Прогресс, 1952. 259 с.
44.Вандриес Ж. Язык: Лингвистическое введение в историю /Пер. с фр. М., 1937.
45.Вардуль И.Ф. Об изучении семантического аспекта языка //ВЯ.-1973.- №6. С. 9-21.
46.Васильев Л.М. К вопросу об экспрессивности и экспрессивных средствах (на материале славянских языков). В кн.: Славянский филологический сборник”. Уфа, 1962. С. 108-109.
47.Васильева Л.М. К истории изучения глаголов движения //Вопросы семасиологии и грамматики. Тамбов, 1980. С.18-27.
48.Васильев Л.М. Семантика глаголов звучания в современном русском языке. В сб.: Системные отношения в лексике и методы их изучения. Уфа, 1977. С.15-17.
49.Васильев Л.М. Семантика русского глагола. М.: Высш. школа, 1981. 183 с.
50.Васильев Л.М. Семантические классы глаголов чувства, мысли и речи. В кн.: Очерки по семантике русского глагола. Уфа: Изд-во Башкир.ун-та, 1971. С.38-310.
51.Васильев Л.М. Семантический класс глаголов поведения в современном русском языке. В кн.: Исследования по семантике. Уфа, 1976.
52.Васильев Л.М. Теория семантических полей //Вопросы языкознания, 1971. - №5. С. 106-108.
53.Ващенко В.С. Українська семасіологія. Типологія лексичних значень. Посібник для студентів-філологів. - Дніпропетровськ. ДДУ. 1981. С.67.
54. Великий тлумачний словник сучасної української мови. К.: Ірпінь: ВТФ Перун”, 2001. 1440 с.
55.Вечер Н.Н. К исследованию лексико-семантической группы глаголов. Ст.: Семантика языковых единиц. Л., 1975. С.20-23.
56.Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова //Вопросы языкознания, 1953. - №5. С. 42-46.
57.Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. М., 1980.
58.Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. К.: Рад. шк., 1982. 209 с.
59.Вихованець І.Р. Дві версії про місцевий відмінок //Мовознавство,1994. - №1. С.25-30.
60.Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. К.: Наук.думка, 1980. -286с.
61.Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. К.: Наук. думка, 1987. -232с.
62. Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. Л.: Вища школа, 1981. 187 с.
63.Войцехівська В.Г. Прийменникове керування префіксальних дієслів //Мовознавство, 1968. - №6. С.23-27.
64.Вольф Е.М. Оценочное значение и соотношение признаков „хорошо /плохо” // Вопросы языкознания. -1986. - № 5. С.96-106.
65.Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. -228 с.
66.Воробьева Л.В. Средства выражения интенсивности признака, обозначенного именем прилагательным, в современном французском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. Киев, 1968. 18 с.
67.Гайсина Р.М. Глаголы соответствия в русском языке. В кн.: Классы слов и их взаимодействие. Свердловск, 1979.
68.Гайсина Р.М.Значение и синтагматика глаголов: На материале глаголов отношения. Уфа: Изд-во Башкир. ун-та, 1980. 79 с.
69.Гайсина Р.М. К семантической типологии глаголов русского языка //Семантические классы русских глаголов. Свердловск, 1982. С.15-21.
70.Гайсина Р.М. Лексико-семантическое поле глаголов отношения в современном русском языке. Саратов, 1981. -195с.
71.Гайсина Р.М. Синтагматическая характеристика глаголов отношения //Синтаксис и интонация. Уфа: Изд-во Башк.ун-т., 1976. 44 с.
72.Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания. В сб.: Семантическая структура слова. Л., 1971. С. 83.
73.Галич Г.Г. Градуальные характеристики квалитативных прилагательных, глаголов и существительных современного немецкого языка: Автореф. дис. канд. филол .наук. Л., 1981.
74.Галкина-Федорук Е.М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке //Сб. ст. по языкознанию. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1958. С.103-125.
75.Ганич Д.І., Олійник С.І. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
76.Герасимова Л.Я. Усилительные наречия в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. Л., 1970.
77.Голобокова В.Д. Структура и семантика имен существительных с аффиксами увеличительности в современном испанском языке: Автореф. дис. канд. филол.наук. М., 1987.
78.Головин Б.Н. Словообразовательная типология русских приставочных глаголов. Сборник „Славянское языкознание”. Изд-во АН СССР, Москва, 1950.
79.Головин Б.Н. Словообразовательные типы глаголов с притавкой за- . Ученые записки Горьковского государственного университета. Серия лингвистическая, 1964. Вып. 68. С. 48.
80. Горбунов А.П. О сущности экспрессии и формах ее реализации //Вопросы стилистики. М.: Изд-во МГУ, 1966. С. 224-235.
81.Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова. К.: Наук. думка, 1981. 199 с.
82.Городенская Е.Г. Морфологическая структура отыменных глаголов в современном украинском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. - К., 1975.- 25 с.
83.Глушак Т.Е., Семенова С.К. К проблеме обоснования статуса функционально-семантических категорий в языке //Вопросы языкознания, 1980. - №2. С.73-79.
84.Грубор Дж. [Из кн.: Видовые значения]. Вопросы глагольного вида”. - М., 1962.
85.Гумбольдт В. Изб. труды по языкознанию. М., 1984. 290 с.
86.Гухман М.М. Лингвистическая теория Л. Вейсгербера. Сб. Вопросы теории языка в современной зарубежной лингвистике”. М., 1961. С.123-162.
87.Джуматова Н.Н.Синтаксические признаки приставочных глаголов движения перемещения. Л.: Наука, 1969. 79 с.
88.Диброва Н.В. Синтагматика абстрактных существительных в современном английском языке: Дис. канд. филол. наук. Киев, 1982.
89.Долинин К.А. Стилистика французского языка. М., 1978.
90.Елисеева А.Г. Семантический анализ языковых единиц, противопоставленных по признаку действие-состояние. М.: МГУ, 1977.
91.Єрмоленко С.Я. Народно-розмовна традиція в літературно-художньому мовленні. (На матеріалі сучасної української прози) /Питання мовної культури. Вип. 2. 1968. 102 с.
92.Есперсен О. Философия грамматики. (Пер. с англ. В.Пасека и С. Сафроновой). М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. 404 с.
93.Жуковская Е.Е. Семантический анализ некоторых глаголов эмоционального состояния и их производных: Автореф. дис. канд.филол. наук. М., 1975. 19 с.
94.Загнітко А.П. Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці. К.: НМК ВО, 1990. 132 с.
95.Загнітко А.П. Морфологічні категорії в системі предикативності речення. Донецьк, 1990. 47 с.
96.Загнітко А.П. Система і структура граматичних категорій дієслова. К.: НМК ВО, 1990. 74 с.
97.Загнітко А.П. Структура та ієрархія валентних значень дієслова. К.: НМК ВО, 1990. 64 с.
98.Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. Донецьк, 1996.
99.Зализняк А.А., Шмелев А.Д. Введение в русскую аспектологию. М.: Языки русской культуры, 2000. 226 с.
100. Земская Е.А. Вопросы изучения приставочного словообразования глаголов в современном русском языке. Канд. дисс.Москва, 1952.-С.4-130.
101. Земская Е.А., Китайгородская М.В. Русская разговорная речь: Общие вопросы. Словообразование. Синтаксис. М.: Наука, 1981. 273 с.
102. Земская Е.А. Типы одновидовых приставочных глаголов в современном русском языке. - В кн.: Исследование по грамматике русского литературного языка. М.: Изд-во АН СССР, 1955. С. 5-41.
103. Знаменская А.В. Префиксально-суфиксальное образование возвратных глаголов. Учен. зап. Борисоглеб. пед. ин-та, 1958. Вып. 5. С. 3-42.
104. Зубку З. М. Структурно-семантические особенности адъективных конструкций, указывающих на степень интенсивности качества в современном французском и румынском языках: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1971.
105. Зубов А.К. О языковых чредствах выражения категории оценки в современном английском языке (на материале англо-американской прессы): Автореф. дис. канд. филол. наук. МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1974. 24 с.
106. Ибрагимова В.Л. К истории изучения глаголов движения в отечественном языкознании //Исследование по семантике. Уфа: Изд-во Башк. ун-та, 1979. Вып. 4. С. 79-92.
107. Ибрагимова В.Л. К синтагматической характеристике глаголов движения в современном русском языке //Семантика и структура предложения. Уфа: Изд-во Башк. ун-та, 1978. С. 34-49.
108. Ивин А.А. Основание логики оценок. М.: МГУ, 1970.
109. Ільїн В.С. Префікси в сучасній українській мові. Вид-во АН УРСР, Київ, 1953.
110. Исаченко А.В. Грамматический строй русского языка в сопоставлении с словацким. Морфология //Братислава, 1960. 577 с.
111. Калинина И.К. Стилистические варианты превосходной степени прилагательных //Вопросы стилистики. М., 1966. С. 131-137.
112. Караулов Ю.Н. Общая русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с.
113.&n