ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛЬОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕФІКСАЛЬНОЇ НОМІНАЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МИГОЛИНЕЦЬ ОКСАНА ІВАНІВНА

УДК 811.111’373.611’06:811.111’38’06

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛЬОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕФІКСАЛЬНОЇ НОМІНАЦІЇ
В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Cпеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник -
доктор філологічних наук,
професор Полюжин М. М.

Ужгород 2004

ЗМІСТ

ЗМІСТ..............................................................................................................................2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......................................................................5
ВСТУП.............................................................................................................................7
РОЗДІЛ 1. ФУНКЦІОНАЛЬНО-НОМІНАТИВНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ У ТЕКСТАХ РІЗНИХ СТИЛІВ.......................................18
1.1. Номінативний аспект аналізу мовних одиниць...........................................18
1.1.1. Загальні положення теорії номінації......................................................18
1.1.2. Ономасіологічний та семасіологічний підходи до аналізу мовних
явищ.......................................................................................................22
1.1.3. Зв’язок ономасіології та словотворення. Ономасіологічні категорії як особливі структури пізнання людиною навколишньої дійсності.......25
1.1.4.Префіксальна номінація - різновид словотвірної номінації................28
1.2. Функціональний підхід до вивчення мови...................................................30
1.2.1.Функціоналізм - характерна ознака розвитку сучасної мовознавчої науки.........................................................................................................30
1.2.2. Функція - базове поняття функціональної лінгвістики.......................32
1.3. Функціонально-стильовий аспект дослідження проблеми........................36
1.3.1. Множинність інтерпретацій функціонального стилю..36
1.3.2. Фактори, що впливають на функціонально-стильову стратифікацію мовлення...................................................................................................39
1.3.3. Газетний та науковий стилі своєрідні сфери мовленнєвої комунікації...............................................................................................42
1.3.4. Особливості функціонування мовних одиниць у текстах різних стилів........................................................................................................48

Висновки до розділу 1.................................................................................................51

РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛЬОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОДИФІКОВАНОЇ ПРЕФІКСАЛЬНОЇ НОМІНАЦІЇ. .53
2.1. Основні напрями й етапи дослідження ФСХ ПОК, репрезентованих кодифікованими номінаціями......................................................................53
2.2. Ономасіологічна категорія заперечення......................................................59
2.3. Ономасіологічна категорія локативності................................................67
2.4. Ономасіологічна категорія фазовості......................................................81
2.5. Ономасіологічна категорія оцінності......................................................88
2.6. Ономасіологічна категорія соціативності...............................................96
2.7. Ономасіологічна категорія контрарності..................................................101
2.8. Ономасіологічна категорія каузативності.................................................107
2.9. Ономасіологічна категорія партитивності...............................................111
2.10. Ономасіологічна категорія ранговості....................................................115
2.11. Ономасіологічна категорія квантитативності........................................118
2.12. Монономінативність, біномінативність та поліномінативність
префіксальних ономасіологічних категорій (ПОК)................................123
2.12.1. Монономінативність ПОК......................................................................124
2.12.2. Біномінативність ПОК........................................................................128
2.12.2.1 . Біномінативність ПОК у газетних текстах.............................128
2.12.2.2 . Біномінативність ПОК у медичних текстах...........................130
2.12.2.3 . Біномінативність ПОК в астрономічних текстах...................131
2.12.3. Поліномінативність ПОК.......................................................................132
2.12.3.1. Поліномінативність у газетних текстах...................................132
2.12.3.2. Поліномінативність ПОК у медичних текстах........................134

Висновки до розділу 2...............................................................................................135

РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛЬОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕКОДИФІКОВАНОЇ ПРЕФІКСАЛЬНОЇ НОМІНАЦІЇ................................139
3.1. Проблема визначення префіксальних новотворів та їхня загальна характеристика............................................................................................139
3.2. Некодифікована заперечна номінація........................................................143
3.3. Некодифікована локативна номінація........................................................148
3.4. Некодифікована фазова номінація..............................................................151
3.5. Некодифікована оцінна номінація..........................................................156
3.6. Некодифікована соціативна номінація.......................................................159
3.7. Некодифікована контрарна номінація........................................................161
3.8. Некодифікована каузативна номінація.......................................................165
3.9. Некодифікована партитивна номінація......................................................167
3.10. Некодифікована квантитативна номінація..........169

Висновки до розділу 3...............................................................................................173

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..........................................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................182
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................215
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ................................217
ДОДАТКИ...................................................................................................................222

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ФСХ функціонально-стильові характеристики

ПОК префіксальна ономасіологічна категорія
ОКЗ ономасіологічна категорія заперечення
ОКЛ ономасіологічна категорія локативності
ОКФ ономасіологічна категорія фазовості
ОКО ономасіологічна категорія оцінності
ОКС ономасіологічна категорія соціативності
ОКК ономасіологічна категорія контрарності
ОККз ономасіологічна категорія каузативності
ОКП ономасіологічна категорія партитивності
ОКР ономасіологічна категорія ранговості
ОККв ономасіологічна категорія квантитативності

НПН некодифіковна префіксальна номінація
НЗН некодифікована заперечна номінація
НЛН некодифікована локативна номінація
НФН некодифікована фазова номінація
НОН некодифікована оцінна номінація
НСН некодифікована соціативна номінація
НКН некодифікована контрарна номінація
НКзН некодифікована каузативна номінація
НПрН некодифікована партитивна номінація
НКвН препозитивна квантитативна номінація

ЛГК лексико-граматичний клас
ЛСГ лексико-семантична група

напр. наприклад
газ. газетний стиль / текст
наук. науковий стиль / текст
мед. медичний текст
астр. астрономічний текст

АРМС — Англо-Російський Медичний Словник
АРФС — Англо-Російський Фізичний Словник
CEOED — Compact Edition of the Oxford English Dictionary
CED — Collins English Dictionary
DIMD — Dornald’s Illustrated Medical Dictionary
LDOCE — Longman Dictionary of Contemporary English
PM-WD — Pocket Merriam-Webster Dictionary
WNWCD — Webster’s New World College Dictionary
WRHD - Webster’s Random House Dictionary

ВСТУП

Характерною ознакою розвитку лінгвістики кінця 20 - початку 21 століття є реалізація функціональної парадигми лінгвістичних досліджень, спрямованої на висвітлення глобальних проблем мовленнєвої діяльності - дискурсу [325; 350; 344; 291; 324; 331; 333; 163; 286; 319; 17; 146; 22; 25; 97] та його продукту - тексту [302; 290; 192; 233; 151; 22; 252; 9; 71]. Усе більшого поширення набуває думка про те, що справжнє пізнання навколишньої дійсності не може бути відокремлене від перевірки теорії практикою [49, с.179]. Цим самим і зумовлено перенесення уваги дослідників із вивчення невидимої системи мови на дослідження особливостей її реалізації у багатьох сферах мовленнєвої діяльності людини, які проявляються через призму функціональних характеристик різнорівневих мовних одиниць.
Загальна переорієнтація мовознавчих студій сьогодні з вивчення суто внутрішніх законів розвитку мови на виявлення її характеристик у різних сферах комунікації, а також глибоке проникнення у природу та сутність останньої не тільки як ефективного способу отримання, переробки, збереження та передавання інформації, але й матеріалізації процесів пізнавальної діяльності людини, зумовила виділення у другій половині 20 століття функціонально-дериваційної ономасіології, зорієнтованої на вивчення шляхів і способів утворення різних за характером та структурою одиниць номінації. Проблеми мовної номінації утворюють важливу ланку сучасної науки, у якій перетинаються як лінгвістичні напрями, так і ті, що належать до суміжних галузей [100, с.3]. До магістральних напрямів вивчення мовних та мовленнєвих механізмів вербалізації екстралінгвальної дійсності належать: дослідження особливостей словотвірної номінації у діахронії [221] та синхронії [306], аналіз механізмів функціональної переорієнтації номінативних одиниць сучасної англійської мови [153], виявлення різних типів номінації в комунікативно-прагматичному руслі [254], застосування діяльнісно-процесуального підходу [100], вивчення національно-культурної специфіки номінації [215], когнітивна інтерпретація номінативного акту та умов його здійснення [142; 143]. У межах зазначених провідних напрямів знаходить своє вирішення цілий ряд проблем, що випливають із аналізу різнорівневих мовних одиниць, діапазон варіювання яких надзвичайно широкий. Так, номінативному вивченню поряд із власними назвами [188] були піддані також загальні [208; 108; 317]. До дослідження номінативних властивостей залучені класи слів, які характеризуються різною частиномовною належністю: прикметники та іменники [74], числівники [83], прийменники [144]. Значний інтерес викликають також розвідки, що висвітлюють термінологічні аспекти номінації [87; 225], співвідношення номінації та понятійних категорій [217], а також демонструють особливості вербалізації: кольору [210], усмішки [316], запахів [274], оцінних характеристик [318; 34; 18].
Протягом останніх років спостерігається активне залучення до орбіти лінгвістичного аналізу різних видів вторинної номінації [215; 265; 72; 189; 110], які є найбільш складним, але водночас і найменш дослідженим компонентом теорії мовної номінації, оскільки саме тут відбуваються найскладніші мовотворчі процеси [100, с. 4]. Особлива увага при цьому зосереджена на вивченні дериваційних процесів у межах одного слова. Багатогранний аналіз словотвірної системи взагалі [43; 283; 202; 253; 92; 330; 186; 223; 145; 84; 23; 169; 300; 352; 264] та окремих її ділянок зокрема, є характерною ознакою лінгвістичних пошуків останніх років. Так, різноаспектному вивченню словотвірних засобів (префіксальних і суфіксальних) присвячені дослідження М.В.Носенкової [200], А.Г.Стіхіна [270], А.Б.Потапенко [226], В.І.Пушкар [231], І.Романюка [245], С.Ф.Леонтьєвої [158], І.В.Духаніної [73], А.В.Трухачової [284], Є.А.Пушкарьова [232]. У руслі сучасних мовознавчих парадигм виконані роботи, присвячені складовим компонентам похідних лексем [125; 264], результативним одиницям різних способів словотворення: абревіації [60], словоскладання [130; 278]. У полі зору науковців знаходяться також складні механізми дериваційних процесів у терміносфері [148], а також такі, що супроводжують утворення слів певної частини мови [275; 96] або належать указаному рівню мовної системи [160].
Особлива роль у сприйнятті, членуванні та репрезентації навколишньої дійсності відводиться похідним одиницям номінації, що може бути пояснено декількома причинами. По-перше, переважна частина словникового складу англійської мови представлена похідними словами [223, с. 20; 293, с. 113]. Вони утворюють не тільки найбільш гнучку систему, але й таку, що постійно розширюється як у кількісному, так і в якісному планах. Легко виникаючи відповідно до потреб мовлення, деривати є єфективним засобом вербалізації всіх змін, що відбуваються у реальному світі. По-друге, словотворення, як один із ефективних механізмів формування конденсованого мовленнєвого акту, бере активну участь у здійсненні номінативної функції мови. Зважаючи на це, значний науковий інтерес викликає дослідження похідних одиниць [260; 249; 310], різних словотвірних елементів [199] та способів словотворення: словоскладання [76; 94; 65], конверсії [35], суфіксації [61] - з точки зору виконуваної ними номінативної функції. Так, наприклад, першій спробі аналізу особливостей індивідуально-авторської префіксальної номінації, реалізованої ономасіологічними категоріями, присвячена робота С.В.Голик [54]. Однак, незважаючи на їхній докладний опис у тому вигляді, в якому вони функціонують у мовній творчості англійських та американських письменників, усе ще невисвітленими залишається ціла низка питань, які випливають із актуалізації виділених категорій у текстах різної стильової та тематичної орієнтації.
Цим якраз і визначається АКТУАЛЬНІСТЬ проведеного нами дисертаційного дослідження, увага якого зосереджена на сучасному комплексному функціонально-стильовому аналізі префіксальної номінації в англійській мові, що здійснюється в межах 10 ономасіологічних категорій. Їхнє подальше вивчення є важливим для пізнання сутності та особливостей функціонування мовленнєвих номінативних актів, для вивчення екстралінгвальної зумовленості словотвірних процесів. Дослідження функціонально-стильових характеристик префіксальних ономасіологічних категорій (далі ФСХ ПОК) дозволить також простежити, які саме префіксальні похідні відбираються у першу чергу англомовною спільнотою для найменування тих чи інших фрагментів
навколишньої дійсності у певній сфері спілкування.
ЗВ’ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ТЕМАМИ. Дисертацію виконано на кафедрі англійської філології Ужгородського національного університету в межах комплексної наукової теми Дослідження мовних контактів та ономасіологічних категорій у мовах різних систем”, номер державної реєстрації 1916V003262 (тему затверджено вченою радою Ужгородського національного університету, протокол № 2 від 27 лютого 1997 року).
МЕТА дослідження здійснити комплексний опис функціональних характеристик ПОК у тому вигляді, в якому вони проявляються в англомовних текстах різної стильової та тематичної орієнтації. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі конкретні ЗАВДАННЯ:
· окреслити поняттєвий апарат дослідження відповідно до основних положень теорії номінації, дериваційної ономасіології та функціонально-стильової стратифікації мовлення;
· обґрунтувати доцільність проведення лінгвістичного аналізу функціональних характеристик префіксальних ономасіологічних категорій у тому вигляді, в якому вони проявляються у текстах різної стильової і тематичної орієнтації;
· продемонструвати весь спектр функціонально-стильових характеристик ономасіологічних категорій, що ґрунтується на описі кодифікованих префіксальних номінацій;
· установити моно-, бі- та поліномінативність ПОК шляхом виявлення макрофункцій префіксальних морфем;
· описати основні механізми утворення та реалізації некодифікованих префіксальних номінацій як таких, що не знайшли своєї фіксації у лексичній системі сучасної англійської мови.
ОБ’ЄКТОМ наукового пошуку стали префіксальні утворення, зафіксовані в англомовних текстах газетного та наукового функціональних стилів.
ПРЕДМЕТОМ аналізу є функціонально-стильові характеристики префіксальної номінації у сучасній англійській мові.
МАТЕРІАЛОМ дослідження слугували 54642 деривати, отримані з суцільних вибірок, що репрезентують англомовні тексти двох функціональних стилів - газетного та наукового. З метою виявлення внутрішньостильової специфіки, що є наслідком впливу тематичної орієнтації тексту, в межах наукового стилю нами використані вибірки медичного та астрономічного текстів обсягом 2 000 000 слововживань кожна. Загальний обсяг текстових вибірок 6 000 000 слововживань.
Методика дослідження має комплексний характер, який полягає у використанні різних МЕТОДІВ (логічних, лінгвістичних), що зумовлено метою й конкретними завданнями, зокрема:
· гіпотетичний метод дозволив сформулювати гіпотезу стосовно різного за інтенсивністю впливу функціонально-тематичної орієнтації тексту на ФСХ ПОК;
· індуктивний метод визначив напрям дослідження від накопичення мовного матеріалу (префіксальних дериватів) до його класифікації та систематизації;
· для отримання якомога повнішого уявлення про ФСХ ПОК у текстах газетного та наукового функціональних стилів одним із основних виступає метод порівняльно-зіставного аналізу;
· визначення наявності префіксальної морфеми у складі похідних одиниць та дослідження її лексико-граматичної сполучуваності проводилося з урахуванням елементів словотвірного аналізу за безпосередніми складниками;
· віднесення дериватів до тієї чи іншої ПОК, а також здатність префіксальної одиниці вербалізувати певний номінативний різновид здійснювалося на основі методу багатоступеневого аналізу словникових дефініцій;
· з метою виявлення семантики мотивуючих основ, задіяних в утворенні некодифікованих префіксальних номінацій, використовувалися елементи компонентного аналізу;
· виділення новотворів, не зафіксованих у лексикографічних джерелах, ґрунтувалося на застосуванні методу контекстуального аналізу;
· до дослідження також широко залучалися кількісні підрахунки, дані яких є необхідною умовою для об’єктивного опису сукупності функціонально-стильових характеристик префіксальних одиниць.
НАУКОВА НОВИЗНА дисертації полягає в тому, що в ній уперше:
· здійснено комплексний опис ФСХ ПОК у сучасній англійській мові;
· проведено різнобічний поетапний аналіз ФСХ ПОК, що реалізуються кодифікованими номінаціями у текстах газетного та наукового стилів (у межах наукового в медичних та астрономічних текстах), а саме:
показано інтегральні та дистинктивні ознаки інвентарної реалізації як ПОК, так і їхніх номінативних різновидів;
виявлено та відтворено квантитативно-функціональні особливості префіксальних (препозитивних) одиниць у межах 10 ономасіологічних категорій;
досліджено ті характеристики інваріантних/варіантних номінативних різновидів ПОК, які включають особливості їхньої синтагматичної репрезентації у текстах різних стилів;
· продемонстровано здатність префіксальних морфем до виконання ними мікро- та макрофункцій, що проявляються при застосуванні ономасіологічного підходу до аналізу фактологічного матеріалу;
· зафіксовано значну кількість некодифікованих префіксальних номінацій, властивих ономасіологічним категоріям у текстах різної стильової та тематичної орієнтації. З’ясовано причини, основні механізми їхнього утворення та особливості функціонування.
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ дисертаційного дослідження полягає у тому, що воно є внеском у подальший розвиток дериваційної ономасіології та функціональної стилістики, дозволяє глибше розкрити особливості номінативно-дериваційних процесів у системі префіксації сучасної англійської мови та їхню залежність від стильової та тематичної орієнтації текстів. Уведення до орбіти лінгвістичного аналізу значної кількості префіксальних новотворів сприяє узагальненню та систематизації отриманих знань про творчий потенціал системи префіксації сучасної англійської мови з одного боку та специфіку основних дериваційних механізмів некодифікованої номінації − з іншого. Результати поглибленого аналізу ПОК, що проявляють явну залежність від функціонально-тематичної орієнтації тексту, є також внеском у розвиток сучасної теорії синхронного словотворення та подальше вивчення тих проблем стилістики англійської мови, які безпосередньо стосуються функціональних стилів і застосування методів дискурсивного аналізу.
ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ дисертаційної роботи зумовлена можливістю використання результатів, отриманих автором, на заняттях із практики вивчення англійської мови у вищих навчальних закладах, при розробці теоретичних курсів із лексикології (розділ Словотвір”), стилістики англійської мови (розділ Функціональні стилі”), загального мовознавства (розділи Теорія номінації” і Лінгвістика тексту”), під час читання курсів за вибором, написанні методичних розробок, підручників і посібників, при укладанні словників нової лексики, у науково-пошуковій роботі студентів та аспірантів. Дисертація є також внеском у методику проведення функціонально-стильових досліджень у галузі словотвірної номінації не тільки англійської, але й інших мов.
НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ ТАКІ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ:
1. ПОК є складним системно-структурним утворенням, яке значною мірою регулює діапазон прояву власних ФСХ, установлених на різних етапах дослідження. Функціонально-тематична орієнтація тексту є ще одним стрижневим фактором, який визначає особливості реалізації ПОК кодифікованими та некодифікованими префіксальними дериватами.
2. Характерною ознакою реалізації кодифікованої номінації є висока репрезентативність ономасіологічної категорії заперечення та ономасіологічної категорії локативності. Дослідження виявило залежність поширеності ПОК від стильової та тематичної орієнтації текстів, що є свідченням неоднакової потреби сфер англомовного спілкування у називанні тих фрагментів екстралінгвальної дійсності, які проявляються у номінативній структурі префіксальних дериватів
у межах певної ономасіологічної категорії.
3. В

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження ФСХ ПОК у текстах різної стильової та тематичної орієнтації дозволило виявити цілий ряд інтегральних та диференційних ознак, які притаманні системі префіксації сучасної англійської мови. Виступаючи складним системно-структурним утворенням і репрезентуючи результати класифікаційно-пізнавальної та номінативної діяльності людини, кожна ономасіологічна категорія відзначається здатністю регулювати власні функціональні характеристики. Стильова та тематична орієнтація текстів виступає ще одним важливим чинником, який значною мірою обумовлює ФСХ як кодифікованої, так і некодифікованої префіксальної номінації.
У результаті проведеного наукового аналізу окремо взятої ПОК за параметром репрезентативності встановлено, що найбільша кількість префіксальних похідних зафіксована у межах ОКЗ та ОКЛ, що складає їхню інтегральну ФСХ у досліджуваних текстах. Значна поширеність цих ономасіологічних категорій свідчить про велику потребу в носіїв англійської мови актуалізувати такі фрагменти екстралінгвальної дійсності, які пов’язані з різними проявами орієнтації людини у просторі, або вказують на відсутність (тимчасову/постійну, повну/часткову) того, що викликає у них першочерговий інтерес. Репрезентативність інших ПОК переважно обумовлюється позамовними чинниками, до яких належать як сфера, так і тема комунікації. Дослідження також виявило нижчий рівень актуалізації ПОК кодифікованими та некодифікованими утвореннями у текстах газетного функціонального стилю. Це є свідченням того, що у цій сфері масової комунікації система префіксації задіяна меншою мірою для утворення дериватів, що беруть участь в описі навколишньої дійсності, ніж у науковому спілкуванні. Репрезентативність ПОК може обумовлюватися й дією інтралінгвальних чинників (інвентарний перелік префіксальних морфем, які її актуалізують, їхні квантитативно-функціональні характеристики).
Виявлення дистрибуції префіксальних (препозитивних) морфем у межах кожної з 10 ономасіологічних категорій продемонструвало можливість їхнього розподілу за функціональним критерієм на такі 4 групи: 1) префікси, що є спільними для текстів різної функціонально-тематичної орієнтації; 2) функціонально-орієнтовані (здійснюють номінативну функцію тільки у текстах газетного / наукового стилю); 3) тематично-орієнтовані (актуалізують ПОК тільки у медичних або астрономічних текстах); 4) префіксальні одиниці, що вживаються у текстах газетного стилю, а у межах наукового в медичних або астрономічних. Наведений розподіл є свідченням того, що стильова та тематична орієнтація тексту є тим головним чинником, який обумовлює відбір префіксальних номінаторів. Існування префіксальних вербалізаторів, спільних для текстів досліджуваних стилів, а також тих, які зафіксовані у газетних та медичних/астрономічних текстах, підтверджує положення про те, що функціональні стилі є незамкнутими системами, які характеризуються взаємопроникненням їхніх складових елементів.
Отримані квантитативно-функціональні характеристики ПОК за параметрами вживаності та продуктивності продемонстрували обумовленість кількісного та якісного інвентарів уживаних / продуктивних номінаторів від ПОК, тобто того, для номінації якого фрагмента екстралінгвальної дійсності вони вживаються та стильової й тематичної орієнтації тексту. Їхній аналіз дав змогу провести класифікацію префіксів і виділити серед них високовживані, вживані та невживані. Це, у свою чергу, продемонструвало польовий принцип організації виділених ономасіологічних категорій у досліджених текстах і дозволило виявити префікси, що виступають стереотипними номінаторами у межах ПОК. Виявлення функціонально-стильових закономірностей префіксальних одиниць переконливо показало, що репрезентація ПОК стереотипними номінаторами демонструє пряму залежність від стильової/тематичної орієнтації текстів. Вивчення продуктивності префіксальних морфем, які представляють певну ПОК, також підтвердило принцип їхньої польової організації.
Номінативні різновиди ПОК у сучасній англійській мові теж значною мірою текстуально обумовлені. Ця зумовленість проявляється, перш за все, у віднесенні одних із них до класу репрезентативних, а інших нерепрезентативних, а стосовно сфери вживання варіантних та інваріантних. Проведений аналіз поширеності виділених різновидів, яка є наслідком особливої суспільної потреби у їхній вербалізації, дозволив виділити як такі, що складають спільну функціонально-стильову характеристику ПОК у текстах різної функціонально-тематичної орієнтації, так і ті, що є її ознакою тільки у текстах одного стилю або ж тематичного різновиду. Актуалізація номінативних різновидів концентрується навколо основ 4 ЛГК: субстантивних, дієслівних, ад’єктивних, адвербіальних. Вибір типу основи обумовлюється конкретним номінативним різновидом та функціонально-стильовою орієнтацією тексту.
Наявність асиметрії плану вираження та плану змісту в мовних одиницях привела до необхідності встановлення мікро- та макрофункцій префіксальних номінаторів. Аналіз здатності префіксальних морфем до актуалізації номінативних різновидів, який проводився у межах кодифікованих одиниць номінації, дозволив покласифікувати їх на моно-, бі- та поліфункціональні. При цьому встановлено, що інтегральною ФСХ префіксів у текстах газетного та наукового функціональних стилів є їхня чітко виражена монофункціональність. На наш погляд, це є свідченням того, що у сучасній англійській мові спостерігається яскраво виражена тенденція до фіксації певного префіксального засобу за конкретним номінативним різновидом. Аналіз макрофункцій префіксальних морфем, що проводився з метою встановлення моно-, бі- та поліномінативності ПОК, показав, що ці ознаки зумовлюються як конкретною ономасіологічною категорією, так і стильовою та тематичною орієнтацією текстів у яких відбувається їхня актуалізація. Досліджений мовний матеріал дає підстави для тверджень про те, що всі 3 ознаки (моно-, бі- та поліномінативність) є ФСХ ОКЛ, які проявляються безвідносно до сфери її функціонування. Монономінативність є також характерною рисою ОККв, представленої препозитивними морфемами (числівниками та радиксоїдами). Закріплення таких характеристик за виділеними ономасіологічними категоріями може бути пояснено особливостями їхнього формування та розвитку. Здатність префіксальних морфем до виконання мікро- та макрофункцій є надзвичайно важливою, оскільки дозволяє обмеженій кількості префіксальних засобів номінувати безмежну варіативність пізнавальної діяльності людини.
Результати класифікаційно-пізнавальної діяльності людини закріплюються у структурі різних за мовним статусом префіксальних дериватів. Базовим критерієм класифікації останніх є входження/невходження до узусу, що дало змогу охарактеризувати всі новоутворення, які не ввійшли на цей момент до складу лексичної системи сучасної англійської мови, як некодифіковані префіксальні номінації. Наявність значної кількості номінацій, незафіксованих у лексикографічних джерелах, є свідченням реалізації потенційних можливостей, закладених у словотвірній системі сучасної англійської мови.
Утворення некодифікованих номінацій, як засвідчують отримані квантитативно-функціональні характеристики, визначається, перш за все, конкретною ономасіологічною категорією. Підтвердженням цьому є, наприклад, відсутність реалізації префіксальними інноваціями ОКР у текстах обох функціональних стилів та ОККз − тільки у газетних. Аналіз репрезентативності ономасіологічних категорій некодифікованими номінаціями, що базувався на результатах кількісних підрахунків, дозволив установити їхню належність до ядерної або периферійної частини некодифікованого номінативного простору, а також виявити вищу словотвірну активність префіксів, які репрезентують ПОК у наукових текстах порівняно з газетними.
Виявлення квантитативно-функціональних характеристик префіксальних морфем, які беруть участь в утворенні некодифікованих номінацій, дало також змогу виявити серед них активні”, тобто такі, які зафіксовані у складі префіксальних дериватів більше 50 разів. Новотвори з активними префіксальними формантами розглядаються нами як потенційні некодифіковані номінації. Дослідження механізму їхньої реалізації підтвердило дію закону дериваційної аналогії - потенційні префіксальні похідні формуються без порушення словотвірних норм сучасної англійської мови. Їхнє утворення відбувається за взірцем тих, які вже функціонують: уживаних/продуктивних префіксальних формантів із прозорою семантикою. У межах досліджених груп інновацій виділяються також граматичні префіксальні номінації, реалізація яких концентрується навколо неособових форм дієслів.
Функціонально-стильовою ознакою утворення некодифікованих номінацій із активними префіксами є провідна роль субстантивних основ. Значна роль виділеного ЛГК пояснюється його широкою категоріальною семантикою, яка відображає різні об’єкти, ознаки, процеси, кількість, якість, відношення тощо. Іменники, крім того, можуть узагальнювати й передавати короткою формою цілу низку роздумів, сприяючи тим самим економії мовних засобів, а також чіткості та логічності викладу, що є необхідною умовою газетних та наукових текстів. Вивчення лексико-семантичної сполучуваності активних префіксальних морфем показало, що відбір основи певної ЛСГ обумовлюєтьтся метою комунікації, яку реалізують тексти різної стильової та тематичної орієнтації; префіксальні морфеми при цьому демонструють тенденцію до сполучуваності з основами, які найвиразніше підкреслюють специфіку та характерні риси текстів газетного та наукового функціональних стилів.
Практична цінність дисертації полягає у тому, що виявлення ФСХ ПОК у текстах, що досліджувалися, дає змогу враховувати при перекладі українською мовою з англійської саме ті особливості семантики та структури префіксальних похідних, які випливають із функціонального стилю й належності до тієї чи іншої ономасіологічної категорії. Результати проведеного аналізу можуть бути використані при вивченні англійської мови у вищих навчальних закладах, оскільки складання текстів для підручників та посібників, а також вправ на знання тих чи інших префіксальних похідних, моделей і механізмів їхнього утворення в різних сферах комунікації повинно ґрунтуватися на врахуванні особливостей номінації, які зумовлюються функціонально-тематичною орієнтацією тексту. Отримані дані, наведені в додатках, можуть також знайти застосування у лексикографічній практиці, при укладанні як перекладного, так і тлумачно-дериваційного словника сучасної англійської мови. Останній міг би успішно використати наведені в дисертації формули тлумачень для однотипних дериватів, які відображають найчастотніші та найбільш типові випадки номінативних зв’язків між твірними основами та префіксальними дериватами. Розроблена у дисертації методика вивчення функціонально-стильових характеристик префіксальної номінації могла б бути використана при аналізі особливостей номінативних процесів у системі словотворення інших мов.
Предметом подальшого дослідження може стати виявлення особливостей функціонування ПОК на матеріалі текстів таких новітніх наук, як біохімія, біофізика, генетика і т. ін. Це сприятиме уточненню наших знань про особливості сприйняття, членування та концептуалізації навколишньої дійсності у свідомості індивідів у тому вигляді, в якому вони закріплені за префіксальними мовними ресурсами сучасної англійської мови. Перспективним, на нашу думку, може стати дослідження особливостей префіксальної номінації на матеріалі текстів певного жанру, наприклад: короткого інформаційного повідомлення у межах газетного стилю, монографій чи публікацій із різних галузей знань наукового. Такий аналіз дозволив би виявити вплив жанрового та тематичного фактора на особливості номінації префіксальними засобами, а також зробив би певний внесок у вивчення проблем функціональної варіативності та динамічності сучасної англійської мови. Плідним може також виявитися порівняльно-зіставний аналіз особливостей префіксальної номінації, що проявляється у текстах як однієї мовної групи (наприклад: англійської та німецької), так і між різними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка. Л.: Наука, 1975. 276 с.
2. Акуленко В.В. Українська мова в європейському контексті // Мовознавство. - 1998. № 2-3. С. 91-97.
3. Александрова О.В. Когнитивная функция языка в свете функционального подхода к его изучению // Когнитивные аспекты языковой категоризации: Сб. науч. тр. Рязань, 2000. С.151-153.
4. Алпатов В.М. История лингвистических учений. М.: Языки русской культуры, 1998. 368 с.
5. Аль-Саїд М. Хронотоп газетного тексту (лінгво-когнітивне дослідження на матеріалі інформаційних повідомлень англомовних газет): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський нац. ун-т ім. І.І.Мечнікова. Одеса, 2001. 17 с.
6. Амирова Т.А., Ольховикова Б.А., Рождественский Ю.В. Очерки по истории лингвистики. М.: Наука, 1975. 559 с.
7. Андреев Н.Д. Статистико-комбинаторные методы в теоретическом прикладном языковедении. Л.: Наука, 1967. 403 с.
8. Антоненко-Давидович В.Д. Як ми говоримо. К.: КМ Академія, 1994. 254 с.
9. Апалат Г.Л. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв’ю (на матеріалі сучасної англомовної преси): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К., 2003. 19 с.
10. Арапов М.В. Квантитативная лингвистика. М.: Наука, 1988. 183 с.
11. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. 6-е изд. М.: Флинта, Наука, 2004. 383 с.
12. Архелюк В.В. Прикметники розміру в сучасній англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 1999. 20 с.
13. Баранник Д.Х. Мова права як окремий функціональний стиль // Мовознавство. 2003. № 6. С.8-17.
14. Бартков Б.И. О статусе некоторых постфиксальных словообразовательных формантов в современном английском языке // Особенности аффиксального словообразования в терминосистеме и норме. Владивосток, 1979. С. 63-91.
15. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392 с.
16. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. - К.: Академія, 2004. 342 с.
17. Бейлинсон Л.С. Характеристики медико-педагогического дискурса: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / Волгогр. гос. пед. ун-т. Волгоград, 2001. 18 с.
18. Белова А.В. Оценочные средства обозначения личностных характеристик в английском языке: номинативно-коммуникативные аспекты: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. линг. ун-т. М., 2001. 24 с.
19. Белозьоров М.В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К, 2003. 20 c.
20. Береснев С.Д. О взаимоотношении субъязыков и функциональных стилей // Филологические науки. 1981. № 6. С. 53-59.
21. Бессонова О.Л. Оцінка як семантичний компонент лексичного значення слова (на матеріалі іменників-назв особи в англійській, французькій та українській мовах): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.19 / Донецьк. держ. ун-т. Донецьк, 1995. 22 с.
22. Бєлова А.Д. Поняття «стиль», «жанр», «дискурс», «текст» у сучасній лінгвістиці // Вісник іноземна філологія. 2002. Вип. 32-33. С.7-14.
23. Білинський М. Словотвірні фільтри у віддієслівній синоніміці англійської мови // Вісник Львівського Університету. Серія Іноземні мови”. 2002. - № 10. С. 58-65.
24. Бойко Ю.П. Вживання підрядних речень у текстах різних функціональних стилів (на матеріалі англомовної прози та публіцистики): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеськ. нац. ун-т. Одеса, 2002. 20 с.
25. Бондаренко Я.О. Дискурс акцентуйованих мовних особистостей: комунікативно-когнітивний аспект (на матеріалі персонажного мовлення в сучасній американській художній прозі): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ нац. лінгв. ун-т. К., 2002. 20 с.
26. Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке: Учебное пособие для ин-тов и фак-тов иностр. яз-ов. Киев: Выща школа, 1988. 263 с.
27. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник. К.: АртЕК, 1999. 264 с.
28. Брага І.І. Мовна репрезентація образу держави у пресі України (кінець 1970-х початок 2000 років): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Нац. Акад. Наук України. Ін-ут мов-ва ім. О.О.Потебні. К., 2002. 19 с.
29. Булыгина Т.В., Крылов С.А. Функциональная лингвистика // Языкознание. Большой Энциклопедический Словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. 2-е изд. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1998. С. 566.
30. Валгина Н.С. Понятие функционального стиля и функционально-ориентированого текста // Филологический зборник. М.: Мир книги, 1998. С.55-67.
31. Валюк З.О. Функції неузуального словотворення в поетичному мовленні (на матеріалі роману Ліни Костенко «Берестечко» // Материалы междунар. конф. Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть”. Симферополь: CLC. 2001. С.32-34.
32. Василенко О.В. Функціонування прислівників часу сучасної англійської мови в текстах різних стилів: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 1998. 15 с.
33. Веденина Л.Г. Функциональное направление в современном зарубежном языкознании // Вопросы Языкознания. 1978. № 6. С.75-84.
34. Вендина Т.И. Семантика оценки и её манифестация средствами словообразования // Славяноведение. 1997. № 4. С. 41-48.
35. Веприцька З.І. Структурно-семантична та ономасіологічна характеристика конверсивів сучасної французької мови (на матеріалі загальновживаної лексики та термінів обчислювальної техніки, програмування й інформатики): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.05 / Київськ. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 1993. 22 с.
36. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови. - К.: Наукова думка, 1990. 216 с.
37. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 255 с.
38. Виноградова В.Н. Стилистический аспект русского словообразования. М.: Наука, 1984. 184 с.
39. Винокур Г.О. Избранные работы по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. 492 с.
40. Винокур Г.О. О языке художественной литературы. - М.: Высшая школа, 1991. - 450 с.
41. Вокальчук Г.М. Окказіональні назви осіб в українській поезії 20-30-х років // Укр. мова і л-ра в школі. 1991. - № 8. С.5-8.
42. Волкова Т.Я. Концептуальний апарат і структурно-семантичні та генетичні особливості термінології англійского літературознавства: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеськ. нац. ун-т ім. І.І.Мечнікова. Одеса 2002. 19 с.
43. Вольвачева Н.И. Словосложение как особый тип номинации в современном французском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05 / Минск. гос. пед. ин-т иностр. яз-ов. Минск, 1983. 21 с.
44. Воронцов Б.Н. Авторские окказионализмы как способ реализации игровой функции языка // Лингвистические исследования. М.: «Феникс+», Дубна, 2001. С.79-86.
45. Гавранек Б. Задача литературного языка и его культура // Пражский Лингвистический Кружок. - М.: Прогресс, 1967. С. 338-378.
46. Гавранек Б. О функциональном расслоении литературного языка // Пражский Лингвистический Кружок. - М.: Прогресс, 1967. С. 432-444.
47. Гак В.Г. Беседы о французском слове (из сравнительной лексикологии французского и русского языков). М.: Международные отношения, 1966. 335 с.
48. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация. Общие вопросы. М.: Наука, 1977. С. 230-294.
49. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской культуры, 1998. 763 с.
50. Гальперин И.Р. О понятиях «стиль» и «стилистика» // Вопросы Языкознания. 1973. № 3. - С. 14-25.
51. Герман В.В. Індивідуально-авторські новотвори (оказіоналізми) в сучасній поезії (60-90 роки): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київськ. ун-т. ім. Т.Шевченка. К., 1999. 22 с.
52. Гимпелевич В.С. Заметки об окказиональном и потенциальном словообразовании // Актуальные проблемы русского словообразования: Ученые записки. Ташкент: Ташк. гос. педаг. ин-т им. Низами. 1975. № 143. С. 79-84.
53. Голев Н.Д. О некоторых принципах выделения ономасиологии и её категорий // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования: Сб. статей. Новосибирск: НГУ. 1978. Вып. VII. С. 3-13.
54. Голик С.В. Особливості функціонування префіксальної номінації у сучасній англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівськ. нац. ун-т ім. І.Франко. Ужгород, 2001. 20 с.
55. Голобородько К.Ю. Окказионализмы в поезии С.Кирсанова: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Харьк. гос. ун-ет. - Х., 1993. - 17 с.
56. Григорьева О.Н. Стилистика русского языка. М.: НВИ - Тезаурус, 2000. 164 с.
57. Гумбольдт В. фон Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 398 с.
58. Гумбольдт В. фон Язык и философия культуры. - М.: Высшая школа, 1985. 326.
59. Гураль М.И. Функциональная и практическая стилистика русского языка: Метод. указ. к выпол. практ. задан. - Черновцы: Рута, 2003. - 78 с.
60. Гусак І. Соціально-психологічні та мовні передумови виникнення і функціонування абревіатур в англійській мові // Вісник Львівського Університету. Серія Іноземні мови”. 2002. № 10. С. 143-150.
61. Гусева Т.А. Просторечная суффиксальная номинация (на материале производных имен существительных американского просторечия): Автореф. ... дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленингр. гос. ун-т им. А.А.Жданова. Ленинград, 1983. 16 с.
62. Даицевич Л.Г. Системные и функциональные характеристики сочетаемости глагола (на материале английского подъязыка электроники): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Одесса, 1986. 189 с.
63. Данилевская Н.В. Стилевые функции речевых разновидностей // Стилистический Энциклопедический Словарь русского языка / Гл. ред. М.Н.Кожина. М.: «Флинта», «Наука», 2003. С.401-403.
64. Даниленко В.П. Ономасиологическое направление в истории грамматики // Вопросы языкознания. 1988. № 3. С. 108-131.
65. Деменчук О.В. Колоративна композита в англійській мові: когнітивно-ономасіологічний аспект: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К., 2003. 20 с.
66. Демьянков В.З. Функционализм в зарубежной лингвистике конца ХХ века // Дискурс, речь, речевая деятельность: функциональный и структурный аспекты: Сб. обзоров. М.: ИНИОН РАН, 2000. С. 26-137.
67. Денисенко С.Н. Функціоналізм одна з найважливіших парадигмальних рис лінгвістики ХХ ст. // Тези допов. міжн. наук. конф. Іноземна філологія на межі тисячоліть” — Харків: Константа, 2000. С. 59-60.
68. Денисов О.И. Особливості препозитивних багатокомпонентних іменних фраз у текстах різних функціональних стилів (на матеріалі английскої мови): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. / Харк. держ. ун-т. Харків, 1997. 19 с.
69. Долинин К.А. Стилистика французского языка. - 2-е изд. дораб. М.: Просвещение, 1987. 303 с
70. Дребет В.В. Полісемія іменників і прикметників у сучасній німецькій мові (на матеріалі тлумачних словників німецької мови): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеськ. держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 1998. 18 с.
71. Дроздова Т.В. Проблемы понимания научного текста: Монография - Астрахань: Изд-во АГТУ, 2003. - 244 с.
72. Дубровська І.Б. Біблійно-християнська метафора в німецькій мові: номінативний аспект: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К., 2001. 20 с.
73. Духанина И.В. Изменения семантики префиксов при переходе слов из литературной сферы в терминологическую: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / Тамбовск. гос. ун-т им. Г.Р.Державина. М., 2001. 23 с.
74. Дюжикова Е.А. Номинативные единицы типа прилагательное цвета + существительное в современном английском языке // Картина мира: лексикон и текст (на материале англ. языка): Сб. научн. тр. М.: Моск. гос. лингв.