ГАЛИцький МУЗИЧНИЙ БІДЕРМАЄР (НА МАТЕРІАЛІ фортепіанних творів з НОТНИХ кОЛЕКЦІЙ Львова ХІХ ст.)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ
ІМ. М.В.ЛИСЕНКА

На правах рукопису

Жмуркевич Зеновія Созонтівна

УДК 78.03(477.85/86):781.24"18"
Ж77

ГАЛИцький МУЗИЧНИЙ БІДЕРМАЄР
(НА МАТЕРІАЛІ фортепіанних творів
з НОТНИХ кОЛЕКЦІЙ Львова ХІХст.)

Спеціальність 17.00.03 музичне мистецтво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
Ясіновський Юрій Павлович,
доктор мистецтвознавства,
професор

Львів - 2007

з м і с т

ВСТУП .......................................................................................................
РОЗДІЛ 1
Музичне мистецтво Галичини XІXст. на тлі європейської культури ............................................................
1.1. Європейський бідермаєр та його рецепція у Галичині ...............
1.2. Аматорська музика як складова галицького музичного мистецтва..........................................................................................
РОЗДІЛ 2
Фортепіанний репертуар у нотних колекціях львова .......................................................
2.1. Нотні колекції як основне джерело для вивчення фортепіанного репертуару Галичини .........................................................................
2.2. Фортепіанні твори з архіву Жана Рукґабера ...............
2.3. Колекція Порфирія Бажанського як одна з найбільших галицьких нотозбірок ...................................................
2.4. Репертуар фортепіанної музики в архівах Дениса Січинського та Євгена Якубовича ...............................................................................
2.5. Фортепіанні твори з архіву бібліотеки Львівської консерваторії ЛНБ ..
2.6. Фортепіанні твори Галичини в сучасних приватних колекціях ....
2.6.1. Рукописний альбом для домашнього музикування родини Содоморів ...........................................................................................
2.6.2. Колекція родини Жмуркевичів .

РОЗДІЛ 3
Музично-стильові риси галицького бідермаєра (на матеріалі фортепіанних творів) ................................
3.1. Жанровий репертуар .........................................................................
3.2. Музична мова .
3.2.1. Мелодика .
3.2.2. Ритм ..
3.2.3. Гармонія ..
3.3. Виконавські музично-виражальні засоби .......................................
3.3.1. Динаміка ..
3.3.2. Артикуляція .
3.3.3. Темпоритм
3.3.4. Педалізація ..
3.4. Фактура
3.4.1. Орнаментика та її виконавські особливості .
ВИСНОВКИ .............................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................
ДОДАТКИ .................................................................................................
Додаток А. Фортепіанні твори з нотних колекцій Львова ХІХст. ..
Додаток А.1. З архіву Жана Рукґабера
Додаток А.2. З колекції Порфирія Бажанського .
Додаток А.3. Зі збірки Дениса Січинського
Додаток А.4. З архіву Євгена Якубовича
Додаток А.5. З архіву бібліотеки Львівської консерваторії ЛНБ .
Додаток А.6. З рукописного альбому родини Содоморів .
Додаток А.7. З колекції родини Жмуркевичів ...........
Додаток Б. Біографічні дані митців .
Додаток В. Нотні приклади ..

ВСТУП

Музичне мистецтво Галичини ХІХст. займає важливе місце в загальнонаціональному контексті. На теренах краю постійно зберігалося почуття національно-культурної єдності з Наддніпрянщиною і Слобожанщиною (церковний спів, музичний театр, поширення східноукраїнських народних пісень, поезія Т.Шевченка). І водночас Галичина в політичному сенсі належала до Австрії, тому природніше та швидше входила до європейського культурного середовища. Його впливи так чи інакше живили культуру всієї України, позначилися на становленні й розвитку театрального мистецтва, музичних товариств, шкільництва, інструментальної культури, зокрема, композиторської школи на чолі з М.Лисенком.
У першій половині й середині ХІХст. в Галичині на хвилі загальнонаціонального пробудження формується перемиська композиторська школа, що виросла на ґрунті поєднання творчого стилю Д.Бортнянського і західноєвропейських традицій. Суттєве місце в цьому процесі зайняло аматорське музикування, яке виразно орієнтувалося на європейський стильовий напрям бідермаєр.
Актуальність теми. На зламі ХХХХІ ст. значно пожвавився процес дослідження історичного минулого української музичної культури в різних її аспектах і виявленнях. У поле зору науковців усе частіше потрапляють не лише її вершинні здобутки, але й сфера музичного життя середніх прошарків суспільства (світської інтелігенції, священицтва). Увагу дослідників привертає насамперед професійне мистецтво ХІХст.; про музичні зацікавлення пересічної людини в Галичині відомо дуже мало. Натомість ці питання активніше досліджують сучасні історики, які пишуть про життя міст того часу в багатоманітних його проявах.
На сьогодні в українському музикознавстві недостатньо ґрунтовних праць, у яких з позицій сучасної наукової методології досліджувалася б фортепіанна музика широкого загалу, що функціонувала у домашньому побуті, середовищі світських салонів. Актуальність пропонованого дослідження зумовлена потребою відтворення широкої панорами розвитку музичного мистецтва Галичини ХІХ ст. від пошуку та введення до наукового обігу репертуару домашнього музикування до його історико-стильового визначення як мистецький напрям бідермаєр. Важливою є систематизація зразків творчості малознаних композиторів, що є майже невідомою не тільки у колах виконавців, але й дослідників.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію написано відповідно до програми наукових досліджень кафедри музичної україністики Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка. Висвітлюються питання, пов'язані з особливостями фортепіанного мистецтва Галичини загалом. Дослідження відповідає темі №3 "Українська музика в контексті світової музичної культури" перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності ЛНМА на 20072012 рр. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою ЛДМА (протокол №7 від 27 травня 2002р.).
Мета дослідження осмислення культурного процесу, пов’язаного з домашнім музикуванням Галичини ХІХ ст., та висвітлення його стильових рис у контексті еволюції європейського мистецтва.
Для досягнення мети визначено такі завдання:
- пошук у бібліотеках, архівах і приватних колекціях фортепіанних творів репертуару домашнього музикування та введення їх до наукового обігу;
- дослідження фортепіанної творчості Галичини під кутом зору виявлення стильових ознак бідермаєра;
- встановлення європейського контексту домашнього музикування на матеріалі з нотних колекцій Львова ХІХ ст.
Об'єкт дослідження аматорська культура Галичини ХІХст. як важливе підґрунтя формування засад музичного професіоналізму.
Предмет дослідження галицький музичний бідермаєр в аспекті фортепіанного домашнього музикування.
Матеріал дослідження становлять сім львівських нотних збірок із фортепіанними творами для домашнього музикування як свідчення тогочасних естетичних смаків.
Методи дослідження. Для виконання визначених у роботі завдань використано такі методи:
- історико-діалектичний з метою аналізу тенденцій еволюції європейського мистецтва та засад розвитку галицької культури ХІХ ст.;
- культурологічний у розгляді концептуальних засад цілісної інтерпретації суспільного контексту домашнього музикування як форми реалізації естетичних уподобань галичан;
- аналітичний для вивчення впливу західноєвропейської культури на мистецькі процеси в Галичині;
- компаративний при порівнянні музично-стильових рис фортепіанних творів галицького бідермаєра із взірцями західноєвропейських композиторів;
- систематизації при складанні таблиць фортепіанних творів з нотних колекцій Львова ХІХ ст. (додаток А).
Методологічну основу дослідження становить комплексне вивчення регіональної фортепіанної творчості як складової українського культурного надбання та в контексті міжнаціональних музичних зв’язків Галичини в європейському культурному середовищі. Для тлумачення музичних явищ застосовувалися методи синтезу, аналогії, індукції та дедукції.
Теоретичну базу дисертації склали дослідження українських та іноземних науковців. Актуальне сьогодні зацікавлення у Європі стильовим напрямом бідермаєр висвітлено у працях К.Делонга, Я.Куб’яка, М.Чехне та ін. Із здобутків українських фахівців назвемо дослідження Н.Колесніченко-Братунь, Б.Кудрика, В.Овсійчука, І.Панькевича, Д.Чижевського тощо. Питання соціологічних та естетичних засад музики тієї доби, її функційне призначення вивчали Т.Адорно, З.Лісса, А.Сохор та ін. У сучасній європейській музикології розвинуто метод цілісної інтерпретації суспільного контексту аматорської музики, зокрема, у розвідках К.Дальгауза і Г.Г.Еґґебрехта. Домашнє музикування вивчали Ф.Кляйдон, В.Сальмен, зокрема, ансамблеве Т.Молчанова.
Історію європейської музики ХІХст. подано в доробках І.Белзи, Е.Курта, Й.Хомінського, Т.Цитович, К.Шамаєвої, І.Юдкіна та ін., української В.Витвицького, М.Грінченка, М.Дремлюги, Л.Корній, А.Ольховського, А.Рудницького та ін.
Історію Австрійської імперії цієї доби досліджував А.Дж.П.Тейлор. Історичний аспект європейських взаємозв’язків розглядав М.Колесса. Важливим джерелом про освітні та наукові взаємини слов'янських народів Австрійської монархії з українцями є праця М.Кріля. Загальний культурний контекст Галичини опрацьований у дослідженнях М.Возняка, Я.Ісаєвича, І.Крип’якевича, С.Малець, Ф.Стеблія, І.Франка та ін. Театральне життя краю висвітлено у розвідках М.Возняка, Р.Пилипчука, А.Терещенко тощо. Вивченню нотовидавничої справи присвячено доробки О.Осадці.
Про розвиток музичного мистецтва Галичини ХІХ ст. писали Я.Горак, М.Загайкевич, З.Лисько, С.Людкевич, С.Павлишин, М.Черепанин, З.Штундер та ін. Творчій діяльності відомих митців Галичини присвятили свої праці Н.Бабинець, В.Витвицький, Я.Колодій, В.Лаба, І.Левицький, О.Маковей, А.Муха, Л.Ніколаєва, О.Паламарчук, Н.Толошняк, О.Фрайт, Я.Якубяк та ін.
Фортепіанне мистецтво досліджували О.Алєксєєв, Н.Кашкадамова, І.Понятовська тощо. Закономірності процесу формування виконавства та творчий внесок композиторів-піаністів, які були, насамперед, видатними виконавцями та педагогами, в контексті загальнокультурних процесів Львова порушували Г.Блажкевич, Т.Куржева, Л.Мазепа, Л.Садова, Т.Старух та ін.
Художні принципи європейських музичних стилів вивчали Н.Горюхіна, М.Михайлов, Л.Неболюбова, С.Скрєбков, стильові особливості галицької музики Л.Кияновська. Теоретичні та естетичні аспекти стилю музиканта-виконавця розглянуто О.Катрич.
Питання трьох найважливіших складових музики (мелодика, ритм, гармонія) досліджували Л.Мазель, Є.Маркова, С.Павлюченко, Ю.Холопов, В.Холопова та ін. Про особливості виконавських музично-виражальних засобів, фактуру та орнаментику писали А.Бейшлаг, Дж.П.Данн, В.Москаленко, А.Сокол, М.Чернявська, тощо. Феномен української музичної мови, зокрема ХІХ ст., розглянув О.Козаренко.
Для дисертаційного дослідження використано джерельні розвідки М.Копиці, П.Медведика, Ф.Стешка, О.Шевчук, Ю.Ясіновського та ін. Велику наукову та мистецьку цінність у вивченні музичної культури мають нотні зразки того часу, які знаходимо у фондах бібліотек та архівів, приватних колекціях. Про нотну збірку Красічинського замку писала С.Вавриш, спадщину П.Бажанського Н.Кушлик, мистецьку діяльність Ж.Рукґабера вивчав В.Токарчук.
Головними джерелами дослідження стали матеріали відділів рукописів (особисті архівні фонди Ж.Рукґабера, Д.Січинського, Є.Якубовича, а також архів Львівської консерваторії), мистецтв (тепер відділення "Палац мистецтв ім. Т. і О. Антоновичів", де зберігається музична бібліотека П.Бажанського) Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника НАН України; бібліотеки Львівської національної музичної академії ім.М.В.Лисенка; Центрального державного історичного архіву у Львові; приватні збірки родин Содоморів та автора дисертації.
Основними мотивами, що спонукали звернутися до цих колекцій, були незаперечна мистецька вартість творчості малознаних та невідомих композиторів ХІХ ст., потреба розширення інформації про фортепіанну музику цього періоду та дослідження її стильових особливостей.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розглядається фортепіанне аматорське мистецтво Галичини ХІХст. Уперше до наукового обігу вводиться великий масив невідомих творів з архівів, бібліотек і приватних колекцій Львова. Запропоновано історико-стильове визначення фортепіанної музики для домашнього музикування Галичини як бідермаєр, що вперше вводиться в українському музикознавстві. Враховано її взаємозв'язок із європейським мистецтвом, зроблено аналіз жанрового репертуару, музичної мови, виконавських виражальних засобів, фактури, зокрема, орнаментики.
У даній роботі досліджено та описано репертуар невідомих фортепіанних творів із приватних колекцій, впроваджено до наукового обігу рукописний альбом ХІХст., що зберігається у родині львівського письменника і перекладача, глибокого знавця античної літератури А.Содомори, а також друковану збірку родини Жмуркевичів. Виокремлено інформацію про діяльність малознаних і невідомих українських та зарубіжних композиторів і виконавців, творчість яких була популярна у той час, а також про власників колекцій.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть використовуватися у подальших наукових дослідженнях, для написання посібників, лекційних матеріалів, спецкурсів з історії музики, фортепіанного мистецтва тощо. Вони сприятимуть поглибленню знань про музичне мистецтво Галичини, зокрема, в контексті становлення бідермаєра як складової частини європейської культури. Кращі зразки фортепіанних творів опрацьованих колекцій, що мають естетичну вартість, можуть залучатися до педагогічної діяльності та концертного репертуару.
Особистий внесок здобувача. З позицій сучасної наукової методології здійснено одне з перших системних досліджень галицького музичного бідермаєра як характерної естетико-стилістичної тенденції регіональної культури ХІХст. У контексті тогочасного європейського мистецтва виокремлено особливості цього феномену, який в останнє двадцятиліття актуалізовано у зв’язку з наростанням інтересу до нього в Європі та поза її межами. На основі дисертаційних висновків матеріали про галицький бідермаєр опубліковано в "Енциклопедії Львова" (2007).
Знайдено, систематизовано і вперше введено до наукового обігу значний масив невідомого або малознаного фортепіанного репертуару для домашнього музикування. У програмах концертів, присвячених українській піаністці Олесі Бажанській, та під час урочистої академії з нагоди 140-річчя від дня народження цитриста, композитора Євгена Купчинського були виконані фортепіанні твори композиторів ХІХст. з досліджених нотних колекцій (Музично-меморіальний музей С.Крушельницької, Львів, 23.05.2007р. і 25.06.2007 р.; Львівська державна музична академія ім.М.В.Лисенка, 26.05.2007р.).
Апробація результатів дисертації. Окремі розділи та дисертацію обговорено на засіданнях кафедр музичної україністики, а також загального та спеціалізованого фортепіано ЛНМА. Результати й висновки досліджень апробовано автором на:
1. ХV науковій сесії Наукового товариства ім.Шевченка. Науковий семінар: Станіслав Людкевич і галицька музична культура. Львів: НТШ, 18березня 2004р. / Фортепіанні твори для домашнього музикування з приватної колекції родини Андрія Содомори.
2. ХVІ науковій сесії Наукового товариства ім.Шевченка. Круглий стіл: "Українське музикознавство: минуле й сучасність. До 15-ліття відновлення музикознавчої комісії". Львів: НТШ, 23березня 2005р. / Бідермаєр і музичне мистецтво Галичини ХІХ ст.
3. VII Всеукраїнській науково-теоретичній студентській конференції "Молоді музикознавці України". Київ: КДВМУ, 24березня 2005р. / Фортепіанні твори Йогана Рукґабера галицького композитора ХІХст.
4. Всеукраїнській науковій конференції-акції "Мистецтво молодих 2005". Еволюційні процеси в музичному мистецтві: від минулого до майбутнього. Донецьк: ДДМА, 2526квітня 2005р. / Аматорська фортепіанна творчість композиторів Галичини другої половини ХІХ початку ХХст. (на матеріалах архіву Львівської консерваторії).
5. ХІV Міжнародному славістичному колоквіумі. Львів: ЛНУ, 2426травня 2005р. / Доба бідермаєра у музиці західних слов'ян і в Галичині.
6. Науковій конференції "Музикознавчі студії 2005". Львів: ЛДМА, 1920вересня 2005р. / Аматорська музика як складова галицького музичного мистецтва ХІХст.
7. VІ науково-практичній конференції Українського товариства аналізу музики на тему: "Динаміка музичного смислоутворення". Київ: НМАУ, 1519листопада 2005р. Фортепіанні твори Дениса Січинського в контексті аматорського музикування.
8. VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Молоді музикознавці України". Київ: КДВМУ, 29березня 2006р. / Фортепіанні твори в архіві Порфирія Бажанського.
9. ХV Міжнародному славістичному колоквіумі. Львів: ЛНУ, 16травня 2006р. / Чехи і поляки як провідники музичного мистецтва Галичини австрійської доби.
10. Міжнародному музикознавчому конгресі "Львів музичний протягом століть". Львів: ЛДМА, 2жовтня 2006р. / Порфирій Бажанський у музичній культурі Львова другої половини ХІХст. (на матеріалі його нотної колекції).
11. VII науково-практичній конференції українського товариства аналізу музики "Музична творчість та наука: параметри взаємодії". Київ: НМАУ, 24листопада 2006р. / Взаємодія професійної та аматорської творчості композиторів ХІХ початку ХХст. (на матеріалі приватної колекції).
12. Науковій конференції "Музикознавчі студії 2007". Львів: ЛДМА, 15лютого 2007р. / Суспільні форми побутування музики ХІХст.
13. ІХ Міжнародній науково-практичній конференції "Молоді музикознавці України". Київ: КДВМУ, 28березня 2007р. / Бідермаєр і орнаментика фортепіанних творів Галичини ХІХ початку ХХст. (на прикладі нотних колекцій).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені у 9наукових публікаціях, з них 3 статті у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України.

Список литературы

Висновки

Дисертаційне дослідження присвячене особливостям домашнього музикування в Галичині ХІХ ст., розкриттю музично-стильових рис фортепіанних творів на матеріалі нотних колекцій Львова в контексті розвитку європейського мистецтва.
У середині ХІХ ст. із перемінами життєвого укладу, формуванням нового соціального середовища в Європі, а також у Галичині як провінції Австрійської імперії, з’явилися нові естетичні потреби, їх замовники, що виставили відповідні вимоги стосовно ідеалу життя та реалізації своїх естетичних запитів. Уперше в історії культура демократизувалася: поширилися переконання, що до музичного мистецтва, зокрема, до громадських форм його опанування, повинні мати доступ усі верстви суспільства.
Результати дослідження фортепіанних творів з нотних колекцій Львова дають підстави для узагальнень і спроби нового вирішення наукової проблеми еволюції домашнього музикування в Галичині ХІХ ст., а саме:
1. Віднайдено та введено до наукового обігу близько 400 фортепіанних творів із нотних колекцій Львова ХІХ ст. Вперше систематизовано як цілісні колекції досліджуваний матеріал, доповнено його науково-довідковою інформацією та у вигляді каталогів подано в додатках.
2. Встановлено, що ця сукупність творів охоплювала діяльність як професійних композиторів, так і аматорів, й адресувалася для домашнього музикування. Вона віддзеркалювала смаки, естетичні уподобання, навіть певну моду, технічні й мистецькі можливості переважно музикантів-аматорів. У домашньому музикуванні звучали твори як відомих західноєвропейських митців Михайла Огінського (17651833), Станіслава Монюшка (18191872), Йогана Штрауса (18251899) тощо так і малознаних композиторів іспанця Себастьяна Ірадьє (18091865), австрійця Альберта Юнґманна (18241892), поляка Ромуальда Зєнтарського (18291874), німця Ґустава Лянґе (18301889) та ін. Крім загальноєвропейських тенденцій, тут істотно позначилася обізнаність галицьких митців із наддніпрянською фортепіанною творчістю. Популярними були взірці композиторів ЙосипаВитвицького (18131866), МихайлаЗавадського (18271887), Владислава Заремби (18331894) та ін. Згодом поширилася фортепіанна музика МиколиЛисенка (18421912).
3. Проаналізовано фортепіанний репертуар, визначено його жанрові особливості. На тлі європейського контексту виокремлено твори галицьких композиторів, зокрема, української тематики. Процес їхнього створення відбувався в умовах інтегрованого накладання національних мистецьких культур народів, які населяли тоді Австрійську імперію (з переважанням австро-німецьких тенденцій), на потужну хвилю західноєвропейського романтизму.
На жанровий спектр фортепіанних творів істотний вплив мала мініатюра. Переважала європейська танцювально-побутова музика, оскільки тоді її впроваджували у музичне побутування галицьких родин (бали, сімейні урочистості тощо), а також маршова. Рівночасно популярними були жанри, що виникли раніше (думки, шумки, варіації, обробки народних пісень), і періоду романтизму (ноктюрни, рапсодії, транскрипції, попурі, фантазії та ін.). Жанри міського домашнього музикування зазнали еволюційних змін, найперше це стосується обробок народних пісень, перекладень на теми популярних оперних арій, які часто творили для гри у чотири руки.
4. Розглянуто музичну мову фортепіанних творів досліджуваних колекцій. Основними рисами мелодики творів бідермаєра є музична самостійність, незалежність, перевага над іншими голосами, взаємодія з гармонією та ритмом, домінування секундової інтерваліки у висхідному чи низхідному напрямах. Для неї характерні прості та строгі мелодичні ходи (елементарної побудови), чіткий ритм, одноманітний ритмічний малюнок. Сутністю гармонії було природне упорядкування, міра, злагодженість, внутрішнє узгодження, а також чіткі та строго метризовані форми акордової гомофонної гармонії.
5. Проаналізовано виконавські музично-виражальні засоби досліджуваних творів (динаміку, артикуляцію, темпоритм, педалізацію), а також принципи формотворення, композиційні структури, що дало змогу визначити музично-стильові особливості творів для домашнього музикування.
Динаміка підкреслювала симетричність фраз, визначала цезури та кульмінації, створювала ефект контрастного зіставлення. Це не вимагало від виконавця уміння тонкого нюансування. Деколи за допомогою динаміки передавали колористичні ефекти. Одним із найуживаніших символів артикуляції були ліги, оскільки legato рекомендували як взірець способу ведення мелодичної лінії. Проте композитори зразків бідермаєра не були надто прискіпливі до авторських ремарок, їхні твори звучали переважно non legato та staccato. У досліджуваних взірцях можна знайти спрощене метроритмічне нюансування: в одних панує рівномірний рух (тенденції класичної музики), в інших вільна агогіка rubato (риси романтизму). Застосування мелодичного rubato надавало музичним фразам відтінку сентименту і меланхолії. У фортепіанних творах бідермаєра позначалася (переважно в рукописних творах) права педаль, що використовувалася під час виконання арпеджованих пасажів, поєднувала широко розкладені акорди. Однією з найважливіших була гармонічна функція педалі (об’єднувала фігураційні пасажі до одного акорду). Загалом педаль позначалася не завжди.
6. Досліджено фактуру фортепіанних творів, зокрема, орнаментику та її виконавські особливості, що випливали з функціональної ролі музики. Взірцям бідермаєра притаманна гомофонна фактура і переважно нескладні технічні засоби, адже вони зорієнтовані на можливості аматорів. У вищих своїх проявах ці композиції позначені віртуозним brillant, що резонувало з поширеним у ХІХ ст. виконавським стилем, який звичайно практикували виконавці-професіонали й обдаровані аматори. Музична розробка здійснювалася переважно двома фактурними засобами фігурацією та дублюванням. Використовуються елементи контрастної й імітаційної поліфонії, а також терцеві та секстові ходи, властиві українській народній пісні. Таким чином, вивчення музично-виражальних засобів і фактури творів із львівських нотних колекцій засвідчує певне поєднання національно-фольклорних джерел із західноєвропейськими традиціями.
Орнаментація досліджуваних композицій поділяється на три види: 1)прикраси, позначені умовними знаками (мелізмами); 2) оздобні групи нот, що входять до основної мелодійної лінії; 3)фіоритури та каденції, записані дрібними нотами. Зустрічаються два способи їх виконання: субстрагований (переважав у першій половині ХІХ ст. у творах композиторів-класиків) та антиципований (здебільшого у зразках романтиків). Орнаменти, які потребують виконавської вправності (групето, мордент), використовувалися рідко. Частіше трапляються форшлаги, трелі й арпеджіато. Тут простежується поєднання рис виконання мелізмів за часів як класицизму, так і романтизму. І все ж для взірців бідермаєра властива невелика кількість мелізмів або загалом їхня відсутність, оскільки цей стильовий напрям тяжіє до простоти, віддзеркалюючи ознаки побутової культури.
7. У процесі дослідження галицької фортепіанної музики для домашнього музикування ХІХст. привертає увагу те, що ці твори вже не мають досконалих форм епохи класицизму. Проте і до романтизму віднести її не можна бракує динаміки, романтичних поривів. На підставі аналітичного осмислення великого масиву нотного матеріалу пропонується нове трактування історико-стильового визначення фортепіанних творів Галичини ХІХст. як музики, що виконувалася переважно у домашньому середовищі. Саме ці зразки невибагливого змісту, засобів виразності й техніки пропонується віднести до напряму бідермаєр.
Доцільно актуалізувати малопоширене в українському музикознавстві поняття стильового напряму бідермаєр, який виник у Європі в перехідну добу між класицизмом та романтизмом і відображав культуру середнього класу, зокрема, міщанства. Термін бідермаєр вживався як зазначення життєвої настанови, певних настроїв у часи реакції; він полягав у цілковитому відході від політичного й активного громадського життя у сферу плекання приватного, домашнього, родинного, культивуванні так званих "маленьких" радощів життя. Все це було спричинене політичною апатією та безнадією.
Своєрідним міжнаціональним центром, у якому поєднувалися елементи музичного мистецтва європейських регіонів, був Відень. Слов'янські народи на периферії імперії орієнтувалися на столичну культуру, часто беручи лише її зовнішній зміст, проте вони досить виразно сприйняли бідермаєр у музиці, малярстві, літературі тощо. Це послужило добрим підґрунтям для зміцнення їх взаємин і навіть сприяло певному згуртуванню у боротьбі за культурну самобутність. Будучи інтегровано спорідненим із австрійською, німецькою, польською, чеською різновидностями, галицький музичний бідермаєр склався, однак, як автономний стильовий напрям, має хронологію розвитку, що відрізняється від європейської. Стильова асинхронність зумовлена історичними обставинами.
Мистецтво бідермаєра певним чином спрощується порівняно з класицизмом. У ньому відсутні глибокі індивідуальні пориви та бунтарський дух романтизму. В центрі уваги перебуває проста людина з її невибагливими запитами, скромними можливостями, яка часто замикається у колі тихого родинного життя, а музика якнайяскравіше, найточніше і найвиразніше передає ці прості, дуже людяні емоції. Сьогодні естетика бідермаєра, його ідеали в європейському житті (культурі) дуже швидко актуалізуються і стають надзвичайно важливими елементами заспокоєння розтривоженого світу.
Розглянута в дисертації проблематика потребує продовження наукових досліджень із таких питань:
1. Соціологічний аспект популярності стильового напряму бідермаєр, що сприятиме залученню корисної інформації для подальшого вивчення галицького, зокрема, аматорського мистецтва.
2. Виявлення невідомих творів, їх авторів, виконавців, учителів, переписувачів і популяризаторів, аналіз середовища побутування.
3. Актуалізація мистецьких вартостей бідермаєра для поширення і використання їх у навчальних і концертних програмах, популяризування у засобах масової інформації.
4. Видання кращих фортепіанних творів, які є у нотних колекціях, з метою популяризації творів бідермаєра серед ширшого кола слухачів.
Галицький музичний бідермаєр формувався як своєрідне русло в загальноєвропейському мистецькому потоці. Це явище зумовило значний імпульс для розвитку фортепіанної творчості не тільки в Галичині, а й у всій Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АдорноТ. Теорія естетики / Пер. з нім. П.Таращук. Київ: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002. 518 с.
2. АлексеевА. История фортепианного искусства. Москва: Музыка, 1988. Ч. 1 и 2. 2-е изд., доп. 415 с.
3. АлексеевА.Д. История фортепианного искусства. Москва: Музыка, 1967. Ч. ІІ. 285 с.
4. АркушаО., МудрийМ. Русофільство в Галичині в середині ХІХ на початку ХХ ст.: генеза, етапи розвитку, світогляд // Вісник Львівського університету ім.Франка. Серія історична. Львів, 1999. Вип.34. С.231268.
5. Арсенич П. Родина Озаркевичів. Коломия: Вид.-поліграф. т-во "Вік", 1998. 62 с.
6. БабинецьН. Камерно-вокальні твори Галичини ХІХст. для концертмейстерських класів: Навч. посіб. Львів: ЛДМА, 2005. 168с.
7. БажаньскийП. Руско-народна Натуралістична Музика. Перемишль: Наклад автора. Відбито буквами печатні І.Лазора, 1913. 50с.
8. БаранС. З поля національної статистики галицьких середніх шкіл // Студії з поля суспільних наук і статистики / За ред. М.Грушевського. Львів, 1910. Т. 2. С. 120126.
9. БарвінськийО. Спомини з мого життя / Упор. А.Шацька, О.Федорук; Ред. Л.Винар, І.Гирич. Нью-ЙоркКиїв: Смолоскип, 2004. Ч. І та ІІ. 528 с.
10. БарнаМ. Розвиток педагогічної освіти в Галичині // Рідна школа. Київ, 1998. №78. С. 3348.
11. БейшлагА. Орнаментика в музыке. Москва: Изд-во "Музыка", 1978. 320 с.
12. БерезинВ. Немного нового о хорошо забытом: к истории духового ансамбля Harmoniemusik в России // Старинная музыка. Москва, 1999. №2 (4). С. 1012.
13. БерковВ.О. Гармония // Музыкальная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1973. Т. 1. С. 907.
14. Білинська М. СидірВоробкевич. Нарис про життя і творчість. Київ: Муз. Україна, 1982. 46 с.
15. БірюльовЮ. Мистецтво львівської сецесії: Монографія. Львів: Центр Європи, 2005. 184 с.
16. Блажкевич Г., Старух Т. З історії львівської шопеніани // Фридерик Шопен. Збірник статей. Львів: Сполом, 2000. С.7988.
17. БордунМ. З житя українського духовенства в другій половині XVIIIв. Загальна картина / Відбитка з Записок НТШ. Львів: З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка, 1912. Т.СІХСХ. 100 с.
18. БрянцеваВ.Н. Орнаментика // Музыкальная энциклопедия. Гл. ред. Ю.В.Келдыш. Москва: Сов. Энциклопедия, 1978. Т. 6. С. 105108.
19. БэлзаИ. Исторические судьбы романтизма и музыка: Очерки. Москва: Музыка, 1985. 200 с.
20. БэлзаИ. История польской музыкальной культуры. Москва: Государственное музыкальное издательство, 1954. Т. 1. 336 с.
21. БэлзаИ. История польской музыкальной культуры. Москва: Музыка, 1972. Т. 3. 236 с.
22. БэлзаИ. Михал Клеофас Огиньский. 2-е изд. Москва: Музыка, 1974. 127 с.
23. БэлзаИ. Шопен / Отв. ред. О.К.Логинова. Москва: Наука, 1968. 380с.
24. ВавришС. Красічинська нотозбірня // Бібліографія українознавства. Бюлетень Комісії української бібліографії Міжнародної асоціації україністів / Упоряд. і ред. вип. Ю.П.Ясіновський. Львів: Ін-т укр-ства ім.І.Крип'якевича АН України, 1994. Вип. 2. С. 934.
25. ВавришС. Нотна бібліотека Сапєґ з Красічинського замку: Дипл. роб., кер. доц. Ясиновський Ю.П. Львів: Львівська державна консерваторія ім.М.Лисенка, 1992. 21 с.
26. ВагнерР. Искусство и революция / Пер. с предисл. И.М.Каценеленбогэна и вступл. А.В.Луначарского. Петроград: Литературно-Издательский Отдел Народного Комиссариата по Просвещению, 1918. 32 с.
27. ВахнянинА. Спомини з життя. Львів, 1908. 76 с.
28. ВахнянинБ. Стара натуральна музика 16 в. середньої Европи // БажанськийП. Руско-народні Галицкі мельодиї. Vсотня. Перемишль: "Уділової" І.Лазора, 1907. На внутрішніх ненумерованих сторінках оправи.
29. ВитвицькийВ. Історія музики XVIIIXIX ст. // Енциклопедія українознавства. Загальна частина. Перевидання в Україні. Київ: Ін-т укр., арх. та джер-ства ім.М.С.Грушевського НАН України, 1995. Т.3. С. 869873.
30. ВитвицькийВ. Музикознавчі праці. Публіцистика / Упоряд. Л.Лехник. Львів: Ін-т укр-ства ім.І.Крип'якевича НАН України, 2003. 400 с.
31. ВитвицькийВ. Старогалицька сольна пісня ХІХ століття / Вступ та упоряд. В.Пилиповича; Ред. Ю.Ясіновського. Перемишль: Перемиський центр культурних ініціатив "Митуса", 2004. Т.VI. 158 с.
32. Витвицький В. Століття уродин двох українських музик // Витвицький В. Музикознавчі праці. Публіцистика / Упор. Л.Лехник. Львів, 2003. С.2731.
33. Витвицький В. Український музичний Львів // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Праці Музикознавчої комісії. Львів, 1996. Т.ССХХХІІ. С. 208216.
34. ВінцковськийЯ. Спадщина Дениса Січинського // Діло. Львів. 1910. №85. С. 12.
35. ВознякМ. Українські драматичні вистави в Галичині в першій половині ХІХ століття // Записки Наукового товариства ім.Шевченка / Ред. М.Грушевського. Львів: Друк-ня НТШ, 1909. Т.LXXXVII. С. 7091.
36. Вольфганг Амадей Моцарт: погляд з ХХІ сторіччя: Наукові збірки ЛДМА ім.М.В.Лисенка. Львів: СПОЛОМ, 2006. Вип. 13. 188с.
37. ГадзінськийВ. Бодлер української музики [Денис Січинський]. Музи-ка. 1924. Ч. 46. С. 3637.
38. ГлібовицькийІ. Становлення і розвиток жанрів камерно-інструментальної музики у творчості композиторів Західної України другої половини ХІХ початку ХХ ст.: Дипл. роб., кер. доц. ЯросевичЛ.В./Вищий державний музичний інститут ім.М.В.Лисен-ка. Львів, 1993. 100 с.
39. ГоликР. Львів: Місто і міф. Львів: ЛА "Піраміда", 2005. 192 с.
40. ГоловацькийІ. Внесок українських природодослідників у науковий престиж Віденського університету // Вісник НТШ. Львів, 2000. Ч.24. С. 2223.
41. ГоракР. Скромний внесок Олесі Бажанської // Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Львів, 2005. Вип. 5. С. 113141.
42. ГоракР. "Я для геніїв грядущих поле дикеє орав...". Передмова // Іван Франко. Вибрані твори. Львів: Видавничий Дім "Ін Юре", 2006. С.533.
43. ГоракЯ. Листи Дениса Січинського до Ярослава Вінцковського // Записки Наукового товариства імені Т.Шевченка. Львів, 1993. Т.ССХХVІ. С.281303.
44. ГордієнкоВ. Композитор о.Йосиф Кишакевич: Біографічний нарис. Львів: Поклик сумління, 1998. 112 с.
45. ГорюхінаН.А. Очерки по вопросам музыкального стиля и формы. Киев: Музична Україна, 1985. 112 с.
46. Готель "Під провидінням": репертуар українського театру в Перемишлі 18481849/Вступ та впоряд. В.Пилиповича. Перемишль: Місіонер, 2004. 530 с.
47. ГрінченкоМ. Історія української музики. Київ: Вид-во "Спілка", 1922. 288 с.
48. ГрінченкоМ.О. Вибране / Упоряд. і ред. М.Гордійчука. Київ: Держ. вид-во обр. мист-ва і муз. л-ри УРСР, 1959. 529 с.
49. ГрохотовС. Шуман и окрестности. Романтические прогулки по "Альбому для юношества". Москва: Изд. дом "Классика-ХХІ", 2006. 240 с.
50. ДаннДж.П. Орнаментація у творах Фридерика Шопена (переклад з англійської М.Кушніра) // Фридерик Шопен: Зб. ст. Ред.-упор. Я.Якубяк. Львів, 2000. С. 278354.
51. ДемченкоГ.Ю. Искусство бидермайера и „Песни без слов” Ф.Мендельсона // Мендельсон-Бартольди и традиции музыкального профессионализма: Сб. науч. тр. Сост. Г.И.Гинзбург. Харьков, 1995. С. 4448.
52. ДорогихЛ.В. Аматорське мистецтво як історико-культурне явище (на матеріалах України другої половини ХІХст.): Автореф. дис. канд-та істор. наук: 17.00.01 / Київськ. держ. ун-т культ. і мист. Київ, 1998. 21с.
53. ДремлюгаМ.В. Українська фортепіанна музика. Київ: Держ. вид-во обр-го мист-ва і муз. літ. УРСР, 1958. 168 с.
54. Дьякова Л.С. Мелодика: Учеб. пособие. Москва: Государственный музыкально-педагогический институт им.Гнесиных, 1985. 96с.
55. Ефименкова Б. Танцевальная музыка // Музыкальные жанры. Москва: Музыка, 1968. С.5284.
56. ЖмуркевичЗ. Аматорський фортепіанний репертуар Галичини другої половини ХІХ початку ХХ ст. (за матеріалами архіву Львівської консерваторії) // Сучасні проблеми художньої освіти в Україні. Еволюційні процеси у музичному мистецтві: від минулого до майбутнього (Київ Донецьк). Київ, 2006. Вип. 1. С. 1930.
57. ЖмуркевичЗ. Бідермаєр // Енциклопедія Львова. Львів: Літопис, 2007. Т. 1. С.235236.
58. ЖмуркевичЗ. Бідермаєр у контексті слов'янських взаємозв'язків ХІХст. // Проблеми слов'янознавства. Львів: ЛНУ ім.І.Франка, 2005. Вип. 55. С. 126133.
59. ЖмуркевичЗ. Збірка фортепіанних творів для домашнього музикування з приватної колекції родини Содоморів // Musica humana / Наукові збірки ЛДМА ім.М.В.Лисенка. Львів, 2005. Вип. 10. Ч.2. С. 179188.
60. ЖмуркевичЗ. Європейський бідермаєр і галицька музика ХІХстоліття// Студії мистецтвознавчі / Театр. Музика. Кіно. Київ: Вид-во ІМФЕ ім.М.Т.Рильського НАН України, 2005. Ч. 6 (10). С. 4853.
61. ЖмуркевичЗ. Фортепіанні твори Жана Рукґабера австрійського композитора Галичини ХІХ століття // Київське музикознавство. Київ: КДВМУ ім.Р.М.Глієра, 2006. Вип. 19. С. 255265.
62. Завадський М. // Енциклопедія українознавства / Гол. ред. КубійовичВ. Львів: НТШ у Львові, 1993. Т. 2. Перевидання в Україні. С. 706.
63. ЗагайкевичМ. Михайло Вербицький: Сторінки життя і творчості / Серія: Історія української думки. Львів: Місіонер, 1998. 148 с.
64. ЗагайкевичМ. Музичне життя Західної України другої половини ХІХст. Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. 191 с.
65. ЗашкільнякЛ. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів: ЛДУ ім. І.Франка, 1999. 224 с.
66. ЗенкинК.В. Фортепианная миниатюра и пути музыкального роман-тизма. Москва, 1997. 415 с.
67. Іван Франко про музику. Серія: Історія укр. музики / Упоряд. Т.Є.Коноварт; Наук. ред. Ю.П.Ясіновський. Львів: Поліграф. центр НУ ЛП, 2006. Вип. 14. 120 с.
68. ІльницькаЛ. Романтизм чи бідермаєр? (Іван Панькевич дослідник творчості Маркіяна Шашкевича) // Шашкевичіана. Зб. наук. пр. Львів-Вінніпеґ: Ін-т укр-ства ім.І.Крип’якевича НАН України, 2000. Вип. 34. С. 426439.
69. ІсаєвичЯ.Д. Львів: сторінки історії. Львів: ЛА "Піраміда", 2005. 128с.
70. Ісаєвич Я. Революція 1848 р. в загальноукраїнському та європейському контексті // Шашкевичіана. Збірник наук. праць. ЛьвівВінніпеґ: Ін-т укр.-ства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2004. Вип. 56. С.409416.
71. Исторические и теоретические проблемы музыкального стиля: Тематический сборник научных трудов / Ред. И.М.Коханик, А.М.Безгина. Киев: Киев. гос. консерватория им. П.И.Чайковского, 1993. 124 с.
72. Історія української музики / АН УРСР. ІМФЕ. Київ: Наукова думка, 1989. Т.2: Друга половина ХІХ ст. 464 с.
73. Катрич О. Стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти): Дослідження. Київ: НМАУ, 2000. 100 с.
74. КашкадамоваН. Історія фортеп'янного мистецтва ХІХ сторіччя: Підручник. Тернопіль: АСТОН, 2006. 608 с.
75. КашкадамоваН. Мистецтво виконання музики на клавішно-струнних інструментах: Навч. посібник. Тернопіль: СМП АСТОН, 1998. 300с.
76. Кашкадамова Н., Садова Л. Львівська фортеп’янна школа: традиції та розвиток // Musica Humana / Наукові збірки ЛДМА ім.М.В.Лисенка. Львів, 2003. Вип.8. Ч. 1. С.169187.
77. Кашкадамова Н. Українська фортепіанна музика в репертуарі піаністів Галичини (60-і роки ХІХ ст. 1939 р.) // Записки Наукового товариства імені Т.Шевченка. Львів, 1996. Т.ССХХХІІ. С.125153.
78. КашкадамоваН. Фортепіанне мистецтво Шопена: Науково-методичний нарис. Тернопіль: СМП АСТОН, 2000. 80 с.
79. КашкадамоваН. Фортеп'янне мистецтво у Львові: Статті. Рецензії. Матеріали. Тернопіль: АСТОН, 2001. 400 с.
80. Кияновська Л.О. Галицька музична культура ХІХХХ ст.: Навч. посібник. Чернівці: Книги ХХІ, 2007. 424 с.
81. КияновськаЛ. Основні етапи польсько-українських музичних взаємозв'язків у Львові у ХІХ першій половині ХХ ст. // Музика Галичини. Musiсa Galiciana. Ред.-упоряд. Ю.Ясіновський. Львів, 1999. Т. 2. С. 6268.
82. КияновськаЛ. Релігійна творчість Михайла Вербицького // Musiсa Galiciana. Pod redakcją L.Mazepy. Rzeszów, 1997. Т. 1. С. 103111.
83. КияновськаЛ. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХХХст. Тернопіль: АСТОН, 2000. 339 с.
84. КияновськаЛ. Стиль сецесії в українській музиці першої третини 20-го сторіччя // Musiсa Galiciana. Rzeszów, 1999. Т.3. С. 225236.
85. КияновськаЛ. Творчість отця Йосифа Кишакевича: Монографія. Львів: Поклик сумління, 1997. 96 с.
86. КияновськаЛ. Український музичний романтизм в європейському контексті // Мистецтвознавство. IV Міжнародний конгрес україністів. Вид-во Асоціації етнологів. ОдесаКиїв, 2001. Кн. 2. С. 326334.
87. КлинВ.Л. Українська радянська фортепіанна музика: Монографія. Київ: Наукова думка, 1980. 316 с.
88. КоганГ. О фортепьянной фактуре. К вопросу о пианистичности изложения. Москва: Советский композитор, 1961. 194 с.
89. КозаренкоО. Феномен української національної музичної мови / Укр-знавча бібл. НТШ. Львів: НТШ, 2000. 285 с.
90. Колесніченко-БратуньН. Бідермаєр в українській літературі // Другий міжнародний конгрес україністів. Доповіді і повідомлення. Літературознавство / Міжнародна асоціація україністів, АН України. Львів, 1993. С. 163168.
91. КолессаМ.Ф. Сторінки з історії українсько-чеських музичних зв'язків // Українське слов'янознавство. Львів: Вид-во Львівського університету, 1971. Вип. 5. С. 28 36.
92. КолодійЯ. Остап Нижанківський / Передмова Ясіновського Ю. Львів: Вид-во Львівського музею історії релігії, 1994. 65 с.
93. КомаринецьТ.І. Ідейно-естетичні основи українського романтизму. Львів: Вид-во ЛДУ, 1983. 223 с.
94. КопицяМ.Д. М.В.Лисенко в епістолярній спадщині М.Глієра та Б.Лятошинського // М.Лисенко та українська композиторська школа. Київ, 2004. С.4853.
95. КорнійЛ. Історія української музики. КиївНью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 2001. Част. 3: ХІХ ст. 480 с.
96. Крип'якевичІ.П. Історія України. Львів: Вид-во Світ, 1990. 520с.
97. КрільМ.М. Слов'янські народи Австрійської монархії: освітні та наукові взаємини з українцями. 17721867. Львів: Вид-во СПОЛОМ, 1999. 296с.
98. КрупськийІ.В. Львів: місто газет і журналів. Львів: Піраміда, 2006. 188 с.
99. Кудрик Б. Вечір старогалицької пісні: Враження й думки учасника музикольоґічного вечору старогалицької елєґії з дня 22 березня ц.р. // Мета. 1936. №14. С.45.