Гапонова Ольга Григорівна. Рівні мелатоніну при функціональних розладах шлунка та кишечника у хворих з надлишковою масою тіла

Краткое описание

Гапонова Ольга Григорівна. Рівні мелатоніну при функціональних розладах шлунка та кишечника у хворих з надлишковою масою тіла : Дис... канд. наук: 14.01.02 - 2008.

Гапонова О. Г. Рівні мелатоніну при функціональних розладах шлунка та кишечника у хворих з надлишковою масою тіла. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України. Львів, 2008.
Дисертація присвячена визначенню рівнів мелатоніну і його патогенетичної ролі при функціональній диспепсії (ФД) та її поєднанні з синдромом подразненого кишечника (СПК) у хворих з надлишковою масою тіла (МТ). При ФД і її поєднанні з СПК у хворих з надлишковою МТ спостерігається зниження забезпеченості організму мелатоніном, що супроводжується посиленням клінічної симптоматики, психовегетативними розладами і дисбалансом у мелатонін-асоційованій гормональній системі лептин-грелін. Додаткове застосування препарату «Віта-мелатонін» у комплексній терапії ФД та СПК у хворих з надлишковою МТ супроводжується підвищенням ефективності щодо поліпшення сумарних показників суб'єктивної симптоматики, зменшення інтенсивності диспепсичного синдрому і розладів випорожнень, а також дозволяє досягти зменшення клінічної симптоматики в більш ранній термін. «Віта-мелатонін» ефективно корегує рівень алекситимії, вегетативний статус і гормональний дисбаланс у системі мелатонін-лептин-грелін.

У дисертації представлене теоретичне узагальнення і досягнуте практичне розв’язання наукового завдання, що полягає в клініко-патогенетичному обґрунтуванні доцільності ефективності застосування мелатоніну в комплексній терапії функціональних розладів шлунка та кишечника в поєднанні з надлишковою масою тіла.

При ФД або поєднанні ФД з СПК у осіб з надлишковою МТ спостерігається зниження забезпеченості організму мелатоніном з вірогідним підвищенням інтенсивності клінічної симптоматики, вираженими психовегетативними розладами та дисбалансом у мелатонін-асоційованій гормональній системі лептин-грелін, що обґрунтовує доцільність додаткового використання екзогенного мелатоніну в лікуванні цієї категорії хворих.
Клінічні прояви ФРШК у хворих з надлишковою МТ у порівнянні з пацієнтами, які мають нормальну МТ, характеризуються більш інтенсивною клінічною симптоматикою, зокрема вищим сумарним балом за шкалою GSRS (9,5 ± 0,3) та (7,6 ± 0,4) балів відповідно, переважанням симптомів моторної дисфункції на тлі нормогіпоацидності та вищою частотою поєднання ФД та СПК (48,4 та 21,9 % відповідно). В психовегетативному статусі хворі з надлишковою МТ мають вірогідно вищі рівні алекситимії (68,0 ± 1,0) та (61,1 ± 1,5) балів відповідно), депресії ((10,7 ± 0,7) та (5,1 ± 0,7) балів відповідно), особистісної ((53,3 ± 1,0) та (46,0 ± 1,4) балів відповідно) і ситуативної тривожності ((48,5 ± 1,1) та (41,4 ± 1,2) балів відповідно).
У хворих на ФРШК спостерігається зниження екскреції із сечею 6-СОМ, обернено пропорційне ІМТ: при надлишковій МТ рівень екскреції 6-СОМ знижується щонайменше в 2 рази від показників здорових осіб до (14,4 ± 0,8) нг/мл; у хворих з нормальною МТ екскреція 6-СОМ знижена в меншій мірі до (19,1 ± 1,3) нг/мл (при нормі (30,5 ± 2,9) нг/мл). Зниження екскреції 6-СОМ у хворих на ФРШК з надлишковою МТ корелює з підвищенням концентрації сироваткового лептину до (25,1 ± 2,1) нг/мл та зниженням концентрації загального греліну сироватки до (103,0 ± 5,4) пг/мл і супроводжується зміною напрямків кореляційних зв’язків між рівнем гормонів порівняно з особами, що мають нормальну МТ.
Виявлені вірогідні зворотні кореляційні зв’язки між екскрецією 6-СОМ та інтенсивністю клінічної симптоматики, рівнями алекситимії, депресії, особистісної і ситуативної тривожності, показниками симпатико- і парасимпатикотонії.
Додаткове застосування віта-мелатоніну в комплексній терапії хворих на ФРШК з надлишковою МТ супроводжується покращанням сумарних показників суб’єктивної симптоматики (частка хворих з достатньою ефективністю лікування підвищується з 51,2 % до 67,1 %), зменшенням інтенсивності диспепсичного синдрому ((1,79 ± 0,20) проти (2,55 ± 0,32) балів при стандартній терапії) та розладів випорожнень ((1,29 ± 0,18) проти (1,95 ± 0,25) балів). Призначення віта-мелатоніну зменшує рівень алекситимії на (10,0 ± 0,6) %, коригує вегетативний статус (зниження показників парасимпатичного тонусу на (13,3 ± 2,3) %, симпатичного тонусу на (18,2 ± 2,9) %), нормалізує рівень екскреції 6-СОМ, знижує концентрацію сироваткового лептину на (29,0 ± 6,9) %, підвищує концентрацію загального греліну в сироватці крові на (64,9 ± 18,7) % та нормалізує міжгормональні співвідношення.