Гайрапетян Вікторія Леонідівна. Регулювання євроінтеграційних процесів у сфері освітніх послуг

Краткое описание

Гайрапетян Вікторія Леонідівна. Регулювання євроінтеграційних процесів у сфері освітніх послуг : Дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2006. — 176, [28]арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 163-176

Гайрапетян В.Л. Регулювання євроінтеграційних процесів у сфері освітніх послуг. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів регулювання інтеграційних процесів у сфері освітніх послуг та визначенню перспективних напрямів інтеграції України до світового освітнього простору.
Досліджено теоретичні підходи щодо формування і розвитку сфери освітніх послуг та напрями і форми регулювання освітніх інтеграційних процесів; оцінено вплив міжнародних організацій і угруповань на розвиток інтеграційних процесів в освіті та наведено їх відповідну класифікацію; досліджено окремі складові механізму регулювання інтеграційних процесів у сфері освітніх послуг та взаємозв’язки між ними; проаналізовано передумови участі українських ВНЗ в інтеграційних процесах в освітній сфері.
Розроблено основні напрями вирішення проблем фінансового забезпечення та розвитку комерційних відносин в освітній сфері; сформовано перспективні напрями інтеграції України до світового освітнього простору; розроблено методику аналізу можливостей участі ВНЗ в інтеграційних процесах у сфері освітніх послуг; запропоновано підхід до визначення ефективності участі ВНЗ у транснаціональній освіті; розроблено модель інтеграції українських ВНЗ до ринку послуг транснаціональної освіти.

В результаті проведеного дослідження було вирішено важливу наукову задачу удосконалення механізму регулювання інтеграційних процесів у сфері освітніх послуг та визначення перспективних напрямів інтеграції України до світового освітнього простору, що дало можливість зробити такі висновки.

До сучасних інтеграційних процесів у сфері освітніх послуг було віднесено академічну мобільність, інтернаціоналізацію навчальних планів та транснаціоналізацію освіти. Академічна мобільність може носити як організований характер (програми ЄС Сократ і Темпус), так і спонтанний (ВНЗ самостійно пропонують свої програми на світовому ринку освітніх послуг). Інтернаціоналізація навчальних програм спрямована на удосконалення освітніх програм з метою їх відповідності вимогам сучасного глобалізованого ринку праці. Транснаціоналізація освіти спрямована на поширення ринків збуту освітніх послуг і реалізується у таких формах, як студентська мобільність, мобільність програм і інституційна мобільність.
На основі аналізу основних елементів механізму регулювання інтеграційних процесів у сфері освітніх послуг було обгрунтовано необхідність регулювання на двох рівнях: національному, на якому суб’єктами є загальні державні та регіональні органи влади (законодавчі, виконавчі, судові) та спеціалізовані державні і регіональні органи влади (міністерство освіти, державні і регіональні органи управління освітою та самоврядування в галузі освіти); і наднаціональному, на якому суб’єктами є міжнародні організації і інтеграційні об’єднання.
У дослідженні було доведено, що Велика Хартія університетів є формою співробітництва на мікрорівні (її підписання було ініційовано університетами), Болонський процес на національному і наднаціональному рівнях (підписання Болонської декларації було ініційовано міністерствами освіти окремих країн ЄС, які відносяться до національного рівня регулювання, з подальшим поширенням ідеї інтегрування європейських систем освіти в єдиний освітній простір активними учасниками цього процесу стали міжнародні організації ЮНЕСКО, Рада Європи та інші), Лісабонська конвенція на наднаціональному рівні (її підписання було ініційовано міжнародними організаціями - Радою Європи та ЮНЕСКО).
Аналіз напрямів та форм регулювання інтеграційних процесів у сфері освітніх послуг дозволив зробити висновок, що процес становлення економік, які засновані на знаннях, є базою для розвитку процесу фінансування; Болонський процес - правового забезпечення; процес транснаціоналізації освіти - організації (структуризації) освітньої сфери; процес комерціалізації освітньої сфери - визначення умов торгівлі освітніми послугами.
На основі аналізу стратегій розвитку транснаціональної освіти було доведено, що стратегії міграції висококваліфікованих фахівців і збільшення доходу можуть бути використані для стимулювання експорту освітніх послуг, стратегія можливостей розвитку країни імпорту освітніх послуг, стратегія взаєморозуміння для експорту і імпорту освітніх послуг. Аналіз основних елементів сфери освітніх послуг України дозволив зробити висновок щодо доцільності використання стратегії збільшення доходу, яка спрямована на поширення можливостей національних ВНЗ щодо експорту освітніх послуг на світовому ринку.
У роботі було запропоновано вирішувати проблему зменшення обсягів державного фінансування освіти на основі трансформування ролі державних органів регулювання освітньою сферою, яке спрямовано на стимулювання вищих навчальних закладів будь-якої форми власності до діяльності в напрямі, вигідному державі, без здійснення прямого адміністративного контролю шляхом створення умов для розвитку інститутів фінансування і кредитування вищої освіти.
В результаті аналізу основних проблем розвитку комерційної складової інтеграційних процесів у сфері освітніх послуг на наднаціональному рівні (поширення академічної мобільності, забезпечення якості освітніх послуг, акредитації закордонних ВНЗ, визнання кваліфікацій) було обгрунтовано, що розвиток Болонського процесу є найбільш оптимальним варіантом їх вирішення: Болонську декларацію підписано 45 країнами, що забезпечує широке міжнародне співробітництво, основними цілями Болонського процесу є досягнення порівнянності академічних ступенів в країнах-учасницях, забезпечення академічної мобільності, розвиток співробітництва між країнам-учасницями з метою гарантування якості освітніх послуг.
З урахуванням світового досвіду розвитку транснаціональної освіти було розроблено модель інтеграції українських ВНЗ до ринку транснаціональної освіти, реалізація якої базується на використанні запропонованої методики аналізу можливостей участі ВНЗ в інтеграційних процесах в освітній сфері, яка дозволяє на основі виявлення сильних і слабких позицій у міжнародній діяльності ВНЗ посилити можливості його інтеграції до світового освітнього простору, та визначенні ефективності участі ВНЗ у транснаціональній освіті на основі співвідношення його доходів від залучення іноземних студентів та витрат, пов’язаних із посиленням слабких позицій у діяльності ВНЗ щодо участі в освітніх інтеграційних процесах. Результатом впровадження цієї моделі є підвищення ефективності діяльності ВНЗ, як суб’єктів господарювання, за рахунок отримання додаткових коштів від експорту освітніх послуг на світовому ринку.
Інтеграція української сфери освіти послуг до світового освітнього простору за запропонованими у роботі напрямами забезпечить переваги як на мікрорівні: диверсифікація та зростання фінансових надходжень до бюджетів ВНЗ через залучення іноземних студентів, модифікація навчальних планів з метою їх відповідності міжнародним вимогам, більш ефективне використання внутрішніх ресурсів, поширення академічної мобільності, підвищення якості освіти за рахунок участі науковців і викладачів у міжнародному процесі обміну знаннями; так і на національному рівні: підвищення якості національної вищої освіти на основі впровадження загальноєвропейських вимог до освітніх програм і процедур, критеріїв атестації і акредитації ВНЗ, поширення можливостей щодо експорту українських освітніх послуг на основі визнання дипломів про вищу освіту, підвищення конкурентоздатності української системи освіти у світі, стимулювання розвитку національних освітніх ресурсів і ринків праці.