ГЕМОСТАЗ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ТРУБЧАСТИХ КІСТОК У СОБАК

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПУСТОВІТ РУСЛАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 619:616.71001.5:636.7:612.11.014/6

ГЕМОСТАЗ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ТРУБЧАСТИХ КІСТОК У СОБАК

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор
ветеринарних наук, професор,
член-кореспондент УААН
РУБЛЕНКО Михайло Васильович

Біла Церква 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень 4
Вступ 5
Розділ 1 Огляд літератури 13
1.1. Поширення та причини патології кісток у дрібних
домашніх тварин 13
1.2. Реакція організму на травму кісток 22
1.2.1.Система крові та запально-регенеративний процес 22
1.2.2. Реакція системи гемостазу на травму кістки 26
1.3. Лікування переломів кісток та профілактика їх ускладнень 29
Розділ 2 Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи
виконання роботи 38
Розділ 3 Моніторинг та клініко-рентгенологічна характеристика
хірургічної патології кісток 46
3.1. Моніторинг хірургічної патології серед дрібних домашніх тварин 46
3.2. Поширення та структура переломів трубчастих
кісток у собак 49
3.3. Клініко-рентгенологічна характеристика патології
кісток у собак 51
Розділ 4 Гематологічні показники у собак з патологією кісток 61
Розділ 5 Стан гемостазу при переломах трубчастих
кісток у собак 71
5.1. Коагуляційний гемостаз та фібриноліз 71
5.2. Протеолітична реакція та вміст інгібіторів протеїназ
у плазмі крові 81
Розділ 6 Стан гемостазу при кістковій неоплазії та паноститі 86
Розділ 7 Застосування тіотриазоліну та натрію нуклеїнату для корекції гемостазу і стимуляції загоєння переломів трубчастих кісток у собак 91
7.1. Клініко-рентгенологічні дані 91
7.2. Динаміка гематологічних показників 98
7.3. Динаміка гемостазологічних показників 108
7.3.1. Протеїназно-інгібіторний баланс крові 109
7.3.2. Коагуляційний гемостаз 117
7.3.3. Динаміка фібринолітичної та антитромбінової активності крові 126
7.4. Вміст кальцію та фосфору, активність кісткового
ізоферменту лужної фосфатази у сироватці крові 132
Розділ 8 Аналіз та узагальнення результатів досліджень 138
Висновки 163
Пропозиції виробництву 167
Список використаних джерел 168
Додатки 215

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТ-ІІІ антитромбін ІІІ
ДВЗ-синдром синдром дисемінованого внутрішньосудинного мікрозгортання крові
ЛФк кістковий ізофермент лужної фофатази
ПА плазмінова активність
ПРФ продукти розщеплення фібрин/фібриногену
ПЧ протромбіновий час
РКМФ розчинні комплекси мономерів фібрину
РФ розчинний фібрин
СПА сумарна протеолітична активність
СФА сумарна фібринолітична активність
ТФ тканинний фактор
ФАТ фактор, активуючий тромбоцити
ФВ фактор Віллебранда, фактор системи згортання крові
ФНП фактор некрозу пухлин
ФХІІ ХІІ фактор системи згортання крові, фактор Хагемана
ФХІІІ ХІІІ фактор системи згортання крові, фібриназа,
фібринстабілізувальний фактор
α1-ІП α1-інгібітор протеїназ
α2-М α2-макроглобулін
РАІ-1, РАІ-2 інгібітори активатору плазміногену-1 та-2
Fg фібриноген
t-PA тканинний активатор плазміногену

ВСТУП
Актуальність теми. У дрібних домашніх тварин, порівняно з іншими видами, частота розвитку різноманітної хірургічної патології істотно більша. Головним чином, вона зумовлена травматизмом, який складає близько 4255 % хірургічно хворих собак [15]. При цьому здебільшого його основу становлять транспортний та етологічний травматизм [68]. Водночас останнім часом можливість спонтанних травм кісток пов’язують [9] з поширенням у собак остеопенічного синдрому з причин ослаблення морфо-функціональної конституції тварин, зниження репродуктивної активності та адаптивного потенціалу внаслідок обмеженої рухливості на фоні надлишкової годівлі.
Найбільш поширеними і складними наслідками травм є переломи, а серед них за анатомо-топографічною локалізацією переломи трубчастих кісток стегна, плеча, гомілки і передпліччя, які складають близько 85 % загальної кількості травматичних ушкоджень локомоторного апарату в собак [1012]. З причин морфо-функціональних особливостей репаративної регенерації кісток [1314], переломи досить часто ускладнюються остеомієлітом, контрактурами, незрощенням і псевдоартрозами [1519], які зумовлюють тривалу кульгавість і каліцтво тварин, морально-психологічні травми у їх власників, збитки у службовому собаківництві. Поряд з цим останнім часом у собак набуває істотного поширення різноманітна кісткова патологія з недостатньо вивченим етіопатогенезом остеодисплазії [20], порушення росту кісток у зв’язку з хондродисплазіями [2123], еозинофільний паностит [24, 25] остеосаркоми [2628], яка на певних стадіях свого розвитку може мати подібну до переломів чи їх ускладнень клініко-рентгенологічну картину, зумовлювати патологічні переломи чи деформації кісток, що потребує розробки диференціально-діагностичних критеріїв та здебільшого оперативного лікування методами остеотомії та остеосинтезу.
Водночас за результатами радіобіологічних, біохімічних та гістологічних досліджень доведено [29] наявність видових особливостей патогенезу кісткової травми у тварин, на підставі чого були встановлені загальні закономірності білкового і мінерального обміну, визначені фази і періоди регенеративно-відновного процесу при переломах та їх ускладненнях у собак та овець.
При вирішенні проблем репаративного остеогенезу в зв’язку з травмою дослідники, головним чином, звертали увагу на обґрунтування технічних прийомів і засобів оперативного лікування переломів кісток, удосконалюючи інтрамедулярний, накостний, кортикальний чи зовнішній черезкістковий остеосинтез [3040 та ін]. У ряді робіт обґрунтовано застосування лазерного випромінювання [41, 42], антиоксидантів [43], вітамінів і мікроелементів [44], різноманітних остеопластичних матеріалів [4547] для стимуляції репаративного остеогенезу в собак.
Проте для його патогенетичної оцінки, як правило, вивчаються зміни гематологічних показників та мінерального обміну (вмісту у сироватці крові кальцію, фосфору, ряду мікроелементів, активність загальної лужної фсфатази) з акцентом власне на фази регенерації та мінералізації. Однак, при цьому здебільшого не враховується нозологічна форма кісткової патології, а тому нерідко вони є малоінформативними чи дискусійними [4851]. Водночас доведено [29, 5254], що найбільш об’єктивно відображають стан мінерального обміну та тканинних структур у процесі репаративного остеогенезу біохімічні та гістологічні дослідження кісткового регенерату, які є досить трудомісткими та тривалими у часі.
В зв’язку з цим продовжується пошук інших патогномостичних біохімічних критеріїв оцінки репаративної регенерації при переломах кісток у собак із визначенням активності в крові ізоферментів лужної фосфатази і тартратрезистентної кислої фосфатази, концентрації оксипроліна в сечі [5559].
Разом з тим перелом чи будь-яка травма кісток призводять не тільки до порушення цілісності кісткової тканини, а й зумовлюють різного ступеня пошкодження кровоносних судин, м’язів, зв’язок, сухожилків та навіть шкіряного покриву. При цьому тканини набувають стану „ранового фенотипу”, який представляє собою стереотипний запально-регенеративний процес [14, 60]. Його особливістю при травмі кісток, поряд з взаємозв’язаними процесами запалення, регенерації та фіброзу, є мінералізація та ремоделювання кісткової тканини з вираженою нейроендокринною регуляцією.
Травматизація тканин, залежно від її ступеня та анатомо-топографічної локалізації, супроводжується розладами гемодинаміки і мікроциркуляції, гіпоксією і ендотоксикозом, лабілізацією медіаторів запалення, клітинних та плазмових протеїназ, серед яких інтегральну і ефекторну роль відіграють системи гемостазу і фібринолізу. Кровотеча при травмах кісток також сприяє розладам гемокоагуляції. Пошкодження ендотелію призводить до зміни його антитромбогенного потенціалу на тромбогенний [6165].
В той же час тривалі та великі за об’ємом оперативні втручання, як відомо [66], є індуктором гемостазопатій, навіть таких складних як дисеміноване внутрішньосудинне мікрозгортання крові. Всі ці патофізіологічні процеси потребують контролю та корекції для попередження дисрегенерації кісткової тканини [67]. Однак, патогенетична роль гемостазу в репаративному остеогенезі у зв’язку з травмами кісток та їх ускладненнями у собак мало вивчена. Цій проблемі присвячені лише поодинокі роботи [68, 69].
Отже, вивчення механізмів участі макроциркуляторного гемостазу в запально-репаративній реакції при патології кісток та її ускладненнях у собак є актуальним, оскільки дозволить удосконалити та розробити нові діагностично-прогностичні критерії, способи корекції та стимуляції репаративного остеогенезу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з програмою підготовки через аспірантуру, є одним із фрагментів наукової тематики „Вивчити видові особливості запальної реакції у тварин при хірургічній патології та розробити на цій основі ефективні діагностичні та лікувально-профілактичні заходи” (№ держреєстрації 0103U004461) та галузевої науково-технічної програми УААН „Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”, завдання 113.12.02 „Розробка діагностичних гемостазологічних тестів при акушерській та хірургічній патології у тварин”. Мета роботи обґрунтування патогенетичної ролі макроциркуляторного гемостазу при патології трубчастих кісток у собак та його корекції при їх переломах.
Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:
1) провести моніторинг хірургічної патології у дрібних домашніх тварин в умовах окремих клінік ветеринарної медицини м. Одеси;
2) дослідити поширення та структуру переломів трубчастих кісток у дрібних домашніх тварин;
3) дати клініко-рентгенологічну характеристику переломів, неоплазій та паноститу трубчастих кісток у собак;
4) вивчити стан гематологічних показників у собак при різних нозологічних формах патології кісток;
5) вивчити стан макроциркуляторного гемостазу, фібринолізу та протеолітичної реакції крові в собак при різних нозологічних формах патології кісток;
6) дослідити зміни гематологічних показників і стан макроциркуляторного гемостазу, фібринолізу та протеолізу в динаміці запально-репаративного процесу при переломах трубчастих кісток у собак;
7) клініко-експериментально обґрунтувати корекцію гемостазу та стимуляцію репаративного остеогенезу при переломах трубчастих кісток у собак при застосуванні їм тіотриазоліну та натрію нуклеїнату.
Об’єкт дослідження переломи та інша хірургічна патологія трубчастих кісток у собак.
Предмет дослідження стан системи макроциркуляторного гемостазу при хірургічній патології трубчастих кісток у собак та його корекція при переломах.
Методи дослідження клінічні, рентгенологічні, гематологічні (гемоглобін, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити), гемостазологічні (фібриноген, розчинний фібрин та його комплекси, протромбіновий час, активність фактора ХІІІ і антитромбіну-ІІІ, тканинний активатор плазміногену і плазмінова активність), біохімічні (сумарна протеолітична активність, уміст у крові α1-інгібітора протеїназ і α2-макроглобуліну, кальцію та фосфору, активність кісткової лужної фосфатази), гістологічні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у ветеринарній хірургії клініко-експериментально досліджено патогенетичну роль макроциркуляторного гемостазу при переломах, псевдоартрозах та остеосаркомах у собак.
Доведено, що хірургічна патологія кісток супроводжується розвитком гіперкоагуляційного стану, різних форм і стадій синдрому дисемінованого внутрішньосудинного мікрозгортання крові (ДВЗ-синдром). При закритих переломах кісток зейгоподію гіперкоагуляційні зрушення проявляються вираженою гіперфібриногенемією з помірною тромбінемією та пригніченням фібринолізу, які є проявом реакції гострої фази на травму, тоді як при відкритих фрактурах вони поглиблюються до претромботичного стану з дефіцитом фібриностабілізувальної та антитромбінової активності. Цей стан при переломах кісток стилоподію посилюється до гострої форми ДВЗ-синдрому, що в поєднанні з надзвичайним зростанням протеолітичної кініногеназної активності крові за дефіциту інгібіторів протеїназ зумовлює ще більші порушення гемодинаміки та мікроциркуляції. Крім того, дисрегенерація при псевдоартрозах супроводжується коагулопатією, яка проявляється як хронічний ДВЗ-синдром із нагромадженням у крові метаболітів фібриногену на фоні гіперактивації фібринстабілізувального ФХІІІ та пригнічення тканинного фібринолізу.
Встановлено, що при остеопластичній формі саркоми в собак розвиваються лише реактивні зміни гемостазу, які проявляються як гіперфібриногенемія та тромбінемія, тоді як при остеолітичній розвивається тромбофілітичний стан у підгострій формі ДВЗ-синдрому внаслідок високого рівня метаболітів фібриногену, дефіциту природних антикоагулянтів та пригнічення фібринолізу. Водночас паностит патогенетично відрізняється від інших патологій кісток тромбоцитозом і низькою фібриностабілізувальною активністю крові, але високою антитромбіновою (навіть в умовах тромбінемії), що забезпечує один із механізмів протизапальної дії щодо формування інтрамедулярного остеоїдного пануса.
Доведено, що запально-регенеративний процес при зрощенні переломів трубчастих кісток у собак гемостазологічно характеризується як претромботичний стан і коагулопатія споживання, які найбільш виражені протягом перших двох-трьох тижнів після остеосинтезу і проявляються гіперфібриногенемією, високою концентрацією в крові метаболітів фібриногену та їх комплексів, інтенсивним витрачанням факторів коагуляції, антитромбіновим дефіцитом. Тромбофілітичний стан спричинює дезорганізацію мікроциркуляції, а отже і дисрегенерацію. Крім того, протеолітична реакція крові після остеосинтезу має два піки у фазі запалення і резорбції кістки та дещо менший на стадії ремоделювання кісткового регенерату. Причому, у першому випадку недостатня інгібіторна ємкість крові може гальмувати процеси регенерації.
За результатами вивчення патогенетичної ролі гемостазу в репаративному остеогенезі в собак обґрунтовано і впроваджено застосування після проведення остеосинтезу тіотриазоліну та натрію нуклеїнату для корекції гемостазологічних зрушень в організмі та стимуляції зрощення переломів трубчастих кісток, що дозволяє скоротити термін стадії запалення після остеосинтезу в 1,52 рази та прискорити консолідацію кісток на 1315 діб. При цьому відновлюються і посилюються інгібіторний та антитромбіновий потенціал крові, активується зовнішній шлях фібринолізу через тканинний активатор плазміногену, завдяки чому нормалізується перебіг протеолітичних реакцій, усувається тромбофілітичний стан і покращується мікроциркуляція, що в цілому сприяє репаративному остеогенезу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні гемостазологічних тестів як діагностично-прогностичних критеріїв хірургічної патології трубчастих кісток та в перебігу запально-регенеративного процесу у зв’язку з остеосинтезом їх переломів у собак. Запропоновано застосування тіотриазоліну та натрію нуклеїнату як ефективних засобів корекції гемостазу та стимуляції репаративного остеогенезу (методичні рекомендації «Діагностично-гемостазологічна характеристика патології кісток та стимуляція загоєння їх переломів засобами імуностимулюючої терапії у собак», затверджені Управлінням державної ветеринарної медицини в Одеській області від 17.12.2007 р., протокол №32).
Отримані результати використовуються в навчальному процесі при вивченні дисципліни «Загальна і спеціальна ветеринарна хірургія», наукових дослідженнях (Білоцерківський національний аграрний університет, Одеський державний аграрний університет, Національний аграрний університет України, Сумський національний аграрний університет, Державний агроекологічний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій імені С.З. Ґжицького) та у практиці ветеринарної медицини.
Особистий внесок здобувача. Дисертант виконав самостійно весь обсяг клініко-експериментальних і лабораторних досліджень, провів статистичну обробку одержаних результатів, їх аналіз та узагальнення. Гістологічні дослідження проведені за консультативної допомоги доцента кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та патологічної анатомії Білоцерківського НАУ М. В. Утеченка.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2005), Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006); державних: науково-практичній конференції «Сучасні проблеми ветеринарної хірургії» (м. Харків, 2004), Новітні методи досліджень біологічних об’єктів” (м. Біла Церква, 2004), IV та VІ-ій науково-практичних конференціях аспірантів і докторантів Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 2004, 2006) та V-ій науково-практичній конференції Аграрна наука виробництву: сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових статей у фахових виданнях: „Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (4), „Аграрному віснику Причорномор’я” (1), журналі „Сільський господар” (1), а також у матеріалах конференції (1). Підготовлено і видано методичні рекомендації до впровадження у виробництво (1).
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, огляду літератури, 5 розділів результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків і пропозицій, які викладені на 167 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 15 таблицями та 37 рисунками і містить 2 додатки. Список використаних джерел включає 435 найменувань, 142 з яких із далекого зарубіжжя.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі представлено нове розв’язання проблеми патогенезу запально-регенеративного процесу при переломах трубчастих кісток та стимуляції їх загоєння. Вперше вивчена клініко-гемостазологічна характеристика різних нозологічних форм патології трубчастих кісток у собак. При цьому доведена патогенетична роль макроциркуляторного гемостазу, фібринолізу та протеолізу в перебігу репаративного остеогенезу після остеосинтезу. На підставі вивчення стану зазначених систем обґрунтовано застосування тіотриазоліну та натрію нуклеїнату для корекції гемостазу при переломах кісток та стимуляції репаративного остеогенезу, що дозволяє усунути тромбофілію та прискорити термін повного відновлення функції травмованих кінцівок на 1822 доби.
2. За результатами моніторингу хірургічної патології серед дрібних домашніх тварин в умовах великого міста основу її структури становлять рани (9 %), флегмони (7 %), суглобова патологія (6,9 %), абсцеси (6,5 %) та переломи (5,7 %). Суттєвою є частка онкологічної патології 8,6 %, серед якої у собак досить поширені неоплазії кісток. В структурі переломів у собак 80,4 % від кількості травм локомоторного апарата займають переломи кісток стило- та зейгоподію, а серед них стегнової кістки 32,8 %, кісток гомілки 24,8 %, та передпліччя 22,8 %.
3. При свіжих переломах трубчастих кісток у собак уміст гемоглобіну в крові суттєво не змінюється, тоді як при остеомієліті та остеосаркомі його концентрація зменшується відповідно до 122,7±0,73 та 108,5±9,8 г/л (Р<0,01). При переломах кісток зейгоподію та остеомієліті кількість тромбоцитів у крові зменшується в 1,11,2 раза (Р<0,05), а при паноститі набуває розвитку тромбоцитоз 548,3±23,2 Г/л (Р<0,001). Поряд з цим при всіх зазначених патологіях кісток має місце лейкоцитоз, найменше виражений при переломах у середньому 12,913,1 Г/л, більше при остеосаркомі 14,7±1,32 Г/л, остеомієліті 15,6±0,52 Г/л та паноститі 19,1±1,06 Г/л.
4. При закритих переломах кісток зейгоподію зміни гемостазу обмежуються гіперфібриногенемією (5,4±0,6 г/л), помірною тромбінемією та зменшенням у 1,5 раза (Р<0,05) активності t-PA. При відкритих переломах зейгоподію гіперкоагуляція ускладнюється дефіцитом активності ФХІІІ 69,2±3,7%, та АТ-ІІІ 78,1±2,6%, що класифікується як підгостра форма ДВЗ-синдрому. Натомість при переломах стилоподію набуває розвитку гостра форма цього синдрому, яка характеризується гіпофібриногенемією (1,96±0,2 г/л), накопиченням у плазмі метаболітів фібриногену (РФ, РКМФ та ПРФ), подовженням в 1,9 раза ПЧ, зменшенням в 1,8 раза активності ФХІІІ, глибоким дефіцом АТІІІ 67,4±2,8 %, пригніченням фібринолізу. При псевдоартрозі, хронічна форма ДВЗ-синдрому проявляється гіперфібриногенемією (7,3±0,79 г/л), подовженням втричі ПЧ, високою концентрацією метаболітів фібриногену та активністю ФХІІІ (181±11,5%) при потенційній формі дефіциту АТІІІ та зменшенні вдвічі активності t-PA.
5. При відкритих переломах кісток зейгоподію у собак кініногеназна активність крові збільшується в 2,3 раза (Р<0,01), при закритих у 2,8 раза, але найбільше при переломах кісток стилоподію у 5,1 раза (Р<0,001), яке в останньому випадку не компенсується інгібіторами протеїназ. Це ускладнює перебіг коагулопатії, посилює порушення гемодинаміки і мікроциркуляції, сприяє ендотоксикозу. Однак при псевдоартрозі протеолітична активність крові зменшується в 1,2 раза (Р<0,001) разом із умістом α1-ІП при збільшенні в 2,3 раза кількості α2-М. Такий дисбаланс у системі інгібіторів протеїназ свідчить про розлади цитокінової регуляції репаративного остеогенезу.
6. Остеопластична саркома у собак супрводжується гіперфібриногенемією (5,23±0,39 г/л) з накопиченням РФ (35,1±2,24 мг%) при достатній активності АТІІІ 89,5±4,5%, та високій ФХІІІ 133,9±4,0%. Проте при остеолітичній формі розвивається підгострий ДВЗ-синдром, з високим рівнем РФ 118,2±4,23 мг%, потенційною формою дефіциту АТІІІ 71,3±5,7% та зменшенням активності в 1,4 раза (Р<0,001) ФХІІІ та t-PA. Водночас для паноститу характерні помірні гіперфібриногенемія (3,27±0,13 г/л) та тромбінемія (РФ 26,3±1,6%), зменшення активності t-PA у 2,4 рази, низька активність ФХІІІ (52,2±3,46%), але висока АТ-ІІІ 120,8±4,9%, що є патогномостичним для розвитку гострої запальної реакції внаслідок дії флогогенних цитокінів.
7. У перебігу запально-регенеративної реакції після остеосинтезу трубчастих кісток у собак набуває розвитку анемічний синдром у зв’язку із зменшенням умісту в крові гемоглобіну на 3-тю 97,1±2,25 г/л та 27-30-ту добу 110±3,21 г/л. Поряд з помірним лейкоцитозом протягом перших 10-14 діб є досить вираженим моноцитоз 4,16,9%, що свідчить про патогенетичну роль системи мононуклеарних фагоцитів у репаративному остеогенезі. Застосування тіотриазоліну чи натрію нуклеїнату дозволяє усунути анемію на 14-ту добу лікування (рівні гемоглобіну 144,9±8,6 та 151,6±2,53 г/л, відповідно).
8. Підвищення протеолітичної реакції крові у собак після остеосинтезу має два піки у фазу запалення та резорбції кістки (до 14-ої доби) та дещо менший на стадії ремоделювання кісткового регенерата (5760-та доба). Причому в першому випадку має місце недостатність інгібіторної ємкості крові, що може зумовлювати протеолітичну агресію в ділянці перелому та гальмувати його загоєння. При застосуванні нуклеїнату натрію (з 14-ої доби) та тіотриазоліну (з 3-ої доби) посилення інгібіторного потенціалу крові сприяє помірному перебігу протеолітичної реакції та прискоренню репаративного остеогенезу.
9. Запально-регенеративний процес після остеосинтезу переломів трубчастих кісток супроводжується гіперкоагуляційними зрушеннями, які за сукупністю змін характеризуються як претромботичний стан та коагулопатія споживання. Про це свідчить тривала до двох тижнів, протягом всього періоду гострого запалення та резорбції кісткової тканини у ділянці травми гіперфібриногенемія, надзвичайно велика концентрація в плазмі крові метаболітів фібриногену двох типів РФ та РКМФ, подовження протромбінового часу. Тромбофілітичний стан ускладнюється пригніченням СФА та активності t-PA, що в цілому призводить до дезорганізації мікроциркуляції, а відповідно і дисрегенерації. Застосування тіотриазоліну і натрію нуклеїнату виявилось патогенетично обгрунтованим, так як вже з 3-ї доби відбувається посилення фібринолізу через зовнішній шлях активації плазміногену t-PA, активність АТ-ІІІ постійно підтримується в межах достатньої антитромбінової ємкості крові.
10. Уміст кальцію і фосфору в сироватці крові в період резорбції кістки та напочатку її регенерації не є достатньо об’єктивним для оцінки запально-регенеративного процесу при переломах трубчастих кісток. Водночас встановлено два піки підвищення активності у сироватці крові кісткового ізомеру лужної фосфатази на 3-тю та 14-ту добу після остеосинтезу, що свідчить про посилення активності остеобластів.
11. Застосування тіотриазоліну чи натрію нуклеїнату після остеосинтезу переломів трубчастих кісток у собак сприяє скороченню терміну прояву клінічних ознак запалення в 1,52 рази та прискорює консолідацію кісток на 1315 діб, а повне відновлення функції кінцівки на 1822 доби.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Результати клініко-експериментального обґрунтування патогенетичної ролі системи гемостазу при остеосинтезі переломів трубчастих кісток у собак доцільно використовувати при вивченні методів корекції та стимуляції репаративного остеогенезу в інших видів ссавців у порівняльному аспекті та при викладанні курсу ветеринарної хірургії на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів.
2. З метою об’єктивної оцінки перебігу запально-регенеративного процесу при патології кісток у тварин, при проведенні наукових і клінічних досліджень рекомендуємо використовувати такі лабораторні тести: визначення в плазмі крові кількості фібриногену і розчинного фібрину, протромбіновий час, активність ФХІІІ, АТ-ІІІ та кісткового ізомера лужної фосфатази. Зазначені показники системи гемостазу пропонуємо використовувати в комплексі диференційної діагностики патології кісток у собак зі схожими клініко-рентгенологічними ознаками.
3. Для корекції системи гемостазу і прискорення репаративного остеогенезу при оперативному лікуванні переломів трубчастих кісток у собак доцільно застосовувати тіотриазолін (2,5%-ний розчин по 2,0 мл двічі на добу внутрішньом’язово протягом 10-ти діб) та натрію нуклеїнат (по 2,5 мл для собак вагою до 20 кг, а тваринам з більшою вагою по 5,0 мл двічі на добу внутрішньом’язово протягом 10-ти діб).
.

Список використаних джерел
1. Авраменко Т. О. Лікування травм у собак / Т. О. Авраменко, Л. Г. Стецюра, В. Б. Борисевич // Збірник матеріалів VI-ї міжнар. наук.-практ. конф. 2007 р. : тези допов. Київ, 2001. С. 4851.
2. Авраменко Т. О. Травматизм собак в умовах міста / Т. О. Авраменко // І-ша конференція професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК : наук.-практ. конф., 2002 р. : тези допов. Київ, 2002. С. 1112.
3. Авраменко Т. О. Особливості травматизму у собак в умовах великого міста / Т. О. Авраменко, Л. Г. Стецюра, В. Б. Борисевич // Наук. вісник націон. аграрн. ун-ту. Київ, 2001. Вип. 38. С. 6367.
4. Борисевич В. Б. Травматична хвороба / В. Б. Борисевич, Б. В. Борисевич, Т. О. Авраменко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2002. Вип. 21. С. 2732.
5. Фасоля В. П. Вікова, нозологічна і порідна структура хвороб собак у місті Житомирі / В. П. Фасоля // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2004. Вип. 28. С. 256263.
6. Виденин В. Н. О хирургических болезнях у собак и кошек в условиях большого города / В. Н. Виденин, А. Т. Вощевоз // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии : междунар. науч. практ. конф., 1998 г. : тезисы. докл. СПб., 1998. № 129. С. 1012.
7. О хирургической патологии собак и кошек / А. Я. Бахтурин, Г. А. Колганова, А. И. Бледнов [и др.] // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии : науч.-практ. конф., 1998 г. : тезисы докл. СПб, 1998. № 129. С. 56.
8. Авраменко Т. О. Шокові реакції у собак / Т. О. Авраменко // Ветеринарна медицина України. 2002. № 10. С. 3031.
9. Слесаренко Н. А. Структурные корреляты функциональных нарушений костного гомеостаза у собак / Н. А. Слесаренко // Актуальные проблемы диагностики, терапии и профилактики болезней домашних животных : матлы международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию факультета ветеринарной медицины ФГОУ ВПО «Воронежский государственный аграрный университет им. К.Д. Глинки», 2122 сент. 2006 г. : тезисы докл. Воронеж, 2006. С. 270272.
10. Калиновський Г. Морфологія кісткового мозоля при загоюванні закритих переломів трубчастих кісток / Г. Калиновський, О. Петренко // Ветеринарна медицина України. 1998. № 2. С. 35.
11. Гуров Л. Особливості інтрамедулярного остеосинтезу при переломах кінцівок у собак і котів / Л. Гуров, В. Сухонос // Ветеринарна медицина України. 2000. № 8. С. 4243.
12. Петренко О. Особливості переломів кісток у домашніх тварин / О. Петренко // Ветеринарна медицина України. 2002. № 5. С. 1617.
13. Балаташвили И. Ф. Сосудистые осложнения при переломах длинных костей (обзор литературы) / И. Ф. Балаташвили // Ортопедия, травматология и протезирование. 1987. № 1. С. 6163.
14. Корж Н. А. Репаративная регенерация кости: современный взгляд на проблему. Стадии регенерации (Сообщение 1) / Н. А. Корж, М. В. Дедух // Ортопедия, травматология и протезирование. 2006. № 1. С. 7784.
15. Smith M. M. Bacterial growth associated with metallic implants in dogs / M. M. Smith, P. B. Vasseur, H. M. Saunders // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1989. Vol. 195. P. 765767.
16. Doherty M. A. Contamination and infection of fractures resulting from trauma in dogs: 20 cases (19871992) / M. A Doherty, M. M. Smith // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1995. Vol. 206. P. 203205.
17. Петренко О. Ф. Ускладнення при лікуванні переломів у собак і кішок / О. Ф. Петренко, В. П. Сухонос, Ю. В. Сухонос // Науков. вісник нац. аграрн. унту. К., 1998. Вип. 6. С. 146151.
18. Johnson A. L. Лечение открытых переломов у кошек и собак / A. L. Johnson // Waltham Focus. 2000. T. 10, № 1. C. 1117.
19. Неведров А. В. Лечение ложных суставов костей голени у собак / А. В. Неведров // Ветеринарный консультант. 2004. № 6. С. 2728.
20. Анников В. В. Метод коррекции деформации костей предплечья у собак / В. В. Анников, Г. С. Хапрова // Матлы ХV Московского международного конгресса по болезням мелких домашних животных, 2123 апреля 2007 г. : тезисы докл. М., 2007. С. 67.
21. Duhautois P. B. La dysplasie coxo-femorale chez le chien: traitements et resultats / P. B. Duhautois // Bull. Acad. Vet. France. 2003. T. 156, № 3. C. 511.
22. Biezynski J. Osteotomia korekcyjna kosci przedramienia psow w zaburzeniach wzrostu kosci konczyn przednich / J. Biezynski // Weterynaria w praktyce. 2004. № 5. S. 69.
23. Сухонос В. П. Остеосинтез при переломах плечової кістки в ділянках дистального метафізарного хряща у собак / В. П. Сухонос // Вет. мед. України. 2005. № 2. С. 2931.
24. Matis U. Verschiedene Krankheiten der Bewegungsorgane / U. Matis, R. Köstlin, K. Philiph // Orthopädie und Frakturbehand-eund beim kleintier StuttgartNew York: Shattauer, 1993. S. 450455.
25. Muir P. Panosteitis / P. Muir, R. R. Dubielzing, K. A. Johnson // Compedium on Continuing Education of the Practicing Veterinarian. 1996. № 18. P. 2933.
26. Anderson T. J. Первичные саркомы кости у кошек и собак: диагностика и выбор лечения / T. J. Anderson // Waltham Focus. 1996. Vol. 6, № 3. C. 2130.
27. Moore A. S. Osteosarkoma in dogs: Managing a destructive disorders / A. S. Moore // Veterinary Medicine. 2001. № 7. P. 539546.
28. Якунина М. Н. Сравнительные аспекты различных схем химиолучевой индукционной консервативной терапии при спонтанной остеосаркоме собак / М. Н. Якунина // Ветеринарная патология. 2007. № 1. С. 6164.
29. Белов А. Д. Видовые особенности патогенеза костной травмы, рациональные способы лечения и стимуляции остеогенеза у животных (Радиобиологические, рентгено-морфологические, био- и гистохимические исследования) : автореф. дис. на соиск. науч. степени дра вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарная хирургия” / А. Д. Белов М., 1973. 38 с.
30. Михальский Г. А. Интрамедуллярный остеосинтез длинных трубчатых костей у собак: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарная хирургия” / Г. А. Михальский Москва, 1959. 20 с.
31. Очиров Н. И. Влияние ультразвуковой наплавки и полимерного штифта на остеогенез при костной травме у животных: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарная хирургия” / Н. И. Очиров Москва, 1982. 23 с.
32. Самошкин И. Б. Сравнительная оценка методов остеосинтеза при переломах длинных трубчатых костей у собак : автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарная хирургия” / И. Б. Самошкин Москва, 1989. 15 с.
33. Closed reduction and type II external fixation of severely comminuted fractures of the radius and tibia in dogs : 23 cases (19901994) / Johnson A. L., Seitz S.E., Smith C.W. [et al.] // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1996. Vol. 209. P. 14451448.
34. Open reduction and plate stabilization, compared with closed reduction and external fixation of comminuted tibial fractures: 47 cases (19801995) / M. Dubley, A. L. Johnson, M. L. Olmstead [et al] // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1997. Vol. 211. P. 10081012.
35. Транквилевский Д. В. Сравнительная оценка заживления переломов трубчатых костей у собак после применения аппарата внешней фиксации и интрамедуллярного остеосинтеза: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарная хирургия” / Д. В. Транквилевский Воронеж, 2000. 22 с.
36. Шевцова В.И. Метод чрескостного остеосинтеза / Шевцова В.И., Шрейнер А.А., Попова Л.А. // Ветеринария. 2000. № 2. С. 5660.
37. Петренко О. Ф. Раціональні методи остеосинтезу та стимуляція репаративного остеогенезу у тварин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарна хірургія” / О. Ф. Петренко Біла Церква, 2002. 34 с.
38. Сахно Н. В. Оценка способов фиксации отломков трубчатых костей при косых переломах // Актуальные проблемы диагностики, терапии и профилактики болезней домашних животных Матлы международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию факультета ветеринарной медицины ФГОУ ВПО «Воронежский государственный аграрный университет им. К.Д. Глинки», 2122 сентября 2006. Воронеж, 2006. С. 255258.
39. Сахно Н.В. Лечение косых переломов длинных трубчатых костей методом интрамедуллярного остеосинтеза в сочетании со стягивающей полосой / Сахно Н.В., Черванев В.А., Трояновская Л.П. // Актуальные проблемы диагностики, терапии и профилактики болезней домашних животных : матлы международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию факультета ветеринарной медицины ФГОУ ВПО «Воронежский государственный аграрный университет им. К.Д. Глинки», 2122 сент. 2006 г. : тезисы докл. Воронеж, 2006. С. 318319.
40. Степанов М. А. Способ лечения проксимальных епифизеолизов плечевой кости у мелких домашних животных / М. А. Степанов // Матлы ХV Московского международного конгресса по болезням мелких домашних животных, 2123 апреля 2007 г. : тезисы докл. М., 2007. С. 8788.
41. Грищенко Н. В. Влияние лазерного излучения и препарата комбидаф на регенерацию костной ткани при переломах трубастых костей у собак: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. вет. наук : спец. 16.00.05 «Ветеринарная хирургия» / Н. В. Грищенко Воронеж, 2000. 22 с.
42. Київська Г. В. Вплив низькоінтенсивного інфрачервоного лазерного випромінювання на репаративні процеси при переломах кісток у собак : автореф. дис. на здобуття. наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарна хірургія” / Г. В. Київська Київ, 2007. 20 с.
43. Леонова С. В. Влияние сел-плеса и тимогена на динамику компонентов красной крови у собак до и после остеосинтеза // Актуальные проблемы диагностики, терапии и профилактики болезней домашних животных : матлы международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию факультета ветеринарной медицины ФГОУ ВПО «Воронежский государственный аграрный университет им. К.Д. Глинки», 2122 сент. 2006 г. : тезисы докл. Воронеж, 2006. С. 197199.
44 Стимуляція репаративного остеогенезу у тварин вітамінами та мікроелементами / О. Ф. Петренко, В. П. Сухонос, В. Б. Борисевич [та ін.] // Методичні рекомендації, затвердж. науково-методичною комісією Державного департаменту ветмедицини МАП України. 20.12.2006 р. Київ, 2007. 28 с.
45. Середа И. В. Способ биогенной стимуляции репаративного остеогенеза у животных / И. В. Середа // Ветеринарная медицина. 2007. № 4. С. 1921.
46. Самошкин И. И. Морфологическое обоснование остеоиндуктивного действия деминерализированного костного матрикса при замещении диафизарных дефектов у собак / И. И. Самошкин, Н. А. Слесаренко // Ветеринарная патология. 2007. № 2. С. 156159.
47. Середа И. В. Остеопластические материалы в стимуляции репаративных потенций соединительной ткани у животных / И. В. Середа // Российский ветеринарный журнал. Мелкие домашние животные. 2007. № 4. С. 1719.
48. Показатели крови при устранении деформации голени / С. П. Изотова, К. Н. Смелышев, М. В. Чепелева [и др.] // Ветеринария. 2002. № 9. С. 5153.
49. Дорощук В. Динаміка морфологічних та біохімічних показників крові в процесі загоєння переломів кісток у собак / В. Дорощук // Вет. мед України. 2003. № 9. С. 3638.
50. Показатели крови при односторонних переломо-вывихах таза у собак / В. В. Краснов, С. П. Изотова, К. П. Кирсанов [и др.] // Ветеринария. 2005. № 11. С. 5557.
51. Ватников Ю. А. Анализ структуры функции эритроцитов у собак при травме // Ю. А. Ватников, Д. А. Ротанов, Е.Б. Бажибина // Ветеринария. 2007. № 2. С. 4448.
52. Концевая С. Ю. Оценка способов лечения переломов трубчатых костей у собак / С. Ю. Концевая, М. А. Дерхо // Ветеринария. 2001. № 10. С. 5152.
53. Дедух Н. В. Морфологические исследования биоптатов из зон дисрегенерации костей / Н. В. Дедух, К. К. Романенко, Л. Д. Горидова // Укр. мед. альманах. 2003. Т. 6. № 2. С. 6973.
54. Дерхо М. А. Регенерация костной ткани, управляемая методом чрескостного остеосинтеза / М. А. Дерхо, С. Ю. Концевая // Ветеринария. 2004. № 4. С. 5355.
55. Wanivenhaus G. Paraossare Klammer-Cerelage-Stabilisierung: eine biologische Osteosynthesemethode / G. Wanivenhaus // Wien. tierarzt. Mschr. 2001. B. 88. № 5. S. 123128
56. Лукьяновский В. А. Биохимический метод определения изменений костной ткани после перелома / В. А. Лукьяновский, Н. А. Козлов // Ветеринария. 2001. № 8. с. 4951.
57. Дерхо М. А., Концевая С. Ю. Состояние минерального обмена при лечении переломов методом чрезкостного остеосинтеза / М. А. Дерхо, С. Ю. Концевая // Ветеринария. 2001. № 11. с. 5657.
58. Сахно Н. В. Особенности некоторых энзимобиохимических реакций после остеосинтеза трубчатых костей у собак / Н. В. Сахно // Российский ветеринарный журнал : мелкие домашние животные. 2007. № 3. с. 1620.
59. Стогов М. В. Оценка репаративного остеогенеза при заживлении переломов бедра у собак / М. В. Стогов, Е. В. Дюрягин, Н. В. Тушина // Ветеринария. 2007. № 2. С. 6061.
60. Шехтер А. Б., Серов В. В. Воспаление и регенерация / А. Б. Шехтер, В. В. Серов // Воспаление / Под ред. В. В. Серова, В. С. Паукова. М.: Медицина, 1995. С. 200218.
61. Издепский В. Й. Артриты у свиней: этиология, иммунология, клиника и патогенетические методы лечения : автореф. дис. на соиск. науч. степени докт. вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарная хирургия” / В. Й. Издепский Київ, 1993. 20 с.
62. Participation of tissue factor and thrombin in posttraumatic systemic inflammatory syndrome see comments / S. Gando, T. Kameue, S. Nanzaki [et al.] // Crit. Care Med. 1997. Vol. 25, № 11. P. 18201826.
63. Рубленко М. В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарна хірургія” / М. В. Рубленко Біла Церква, 2000. 34 с.
64. Ільніцький М. Г. Патогенетичне обґрунтування засобів детоксикаційної терапії і профілактики ранової інфекції у свиней : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарна хірургія” / М. Г. Ільніцький Біла Церква, 2002. 39 с.
65. Нарушения в системе гемостаза при тяжелых ранениях и травмах: диагностика и лечение / Е. К. Гуманенко, Н. С. Немченко, В. В. Бояринцев [и др.]. СПб.: ООО „Изво Фолиант”, 2006. 96 с.
66. Заболотских И. Б. Синдром диссеминирванного внутрисосудистого свертывания крови: диагностика и интенсивная терапия / И. Б. Заболотских // Анестезиология и реаниматология. 2007. № 2. С. 7176.
67. Корж Н. А. Репаративная регенерация кости: современный взгляд на проблему. Нарушения регенерации кости (Сообщение 2) / Н. А. Корж, К. К. Романенко, Л. Д. Боридова // Ортопедия травматология и протезирование. 2006. № 1. С. 8490.
68. Сбродова Л. И. Свертывание и фибринолиз крови при замещении дефекта кости / Л. И. Сбродова // Ветеринария. 2004. № 12. С. 5153.
69. Сбродова Л. И. Влияние гепарина на факторы свертывания крови при удлинении голени у собак / Л. И. Сбродова, Н. И. Гордиевских // Ветеринария. 2006. № 10. С. 5557.
70. Торбенко В. П. Фукциональная биохимия костной ткани / В. П. Торбенко, Б. С. Касавина. М.: Медицина, 1977. 272 с.
71. Ревелл П. А. Патология кости : Пер. с англ. М.: Медицина, 1993. 368 с.
72. Аникин Ю. М. Построение и свойства костных структур / Ю. М. Аникин, Л. Л. Колесников. М.: ММСИ, 1992. 180 с.
73. Green J. The physiochemical structure of bone cellular and noncellular elements / J. Green // Miner. Electrolyte Metab. 1994. Vol. 20. № 1. P. 715.
74. Фолков Б. Кровообращение / Б. Фолков, Э. Нил. М.: Медицина, 1976. 463 с.
75. Омельяненко Н. П. Интерстициальное пространство костного вещества / Н. П. Омельяненко // Морфологические и клинические аспекты репаративной регенерации органов и тканей / Г. И. Лаврищева, Г. А. Оноприенко. М.: Медицина, 1996. с. 1320.
76. Зеленевский Н. В. Остеология / Н. В. Зеленевский // Анатомия собаки / Н. В. Зеленевский, В. И. Соколов, В. Ю. Чумаков [и др.]. СПб : Издво «Право и Управление», 1997. С. 1258.
77. Фольмерхаус Б. Скелет / Б. Фольмерхаус // Анатомия собаки и кошки / Б. Фольмерхаус, Й. Фревейн, Х. Рос [и др.]; пер. с нем. Е. Болдырева, И. Кравец. М. : Аквариум Бук, 2003. С. 1371.
78. Линденбратен Л. Д. Медицинская рентгенология / Л. Д. Линденбратен, Л. Б. Наумов. [2-е изд., перераб. и доп.] М.: Медицина, 1984. 384 с.
79. Герасимов А. М. Биохимическая диагностика в травматологии и ортопедии / А. М. Герасимов, Л. Н. Фурцева М.: Медицина, 1986. 240 с.
80. Тейлор П. М. Травматология собак и кошек / П. М. Тейлор, Д. Э. Ф. Хаултон ; пер. с англ. И. Суровцев, Ю. Суровцев. М. : Аквариум ЛТД. 1999. 224 с.
81.Морган Дж. П. Рентгенологический атлас по травматологии собак и кошек / Дж. П. Морган, П. Вувекален ; пер. с англ. М. : АквариумПринт. 2005. 240 с.
82. Хан К. М. Ветеринарная рентгенография / К. М. Хан, Ч. Д. Херд ; пер. с англ. М. : АквариумПринт. 2006. 296 с.
83. Телятніков А. В. Дігностика та лікування черепно-мозкових травм у собак : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.05 „Ветеринарна хірургія” / А. В. Телятніков Біла Церква, 2002. 19 с.
84. Олекса А.П. Травматологія / А.П. Олекса. Львів : Вид-во наук.- техн. літератури, 1998. 408 с.
85. Berquist T. H. MPI of the Muskuloskeletal System / T. H. Berquist. 2-d Ed. N.-Y. : Raven Publishers. 2002. Vol. 996. P. 976.
86. Самохин А.В. Диагностические исследования при переломах проксимального отдела бедренной кости на этапах лечения больных / А.В. Самохин // Лікарська справа. 2004. № 2. С. 4246.
87. Сухонос В. Діагностика кульгавості грудних кінцівок у собак та котів / В. Сухонос // Ветеринарна медицина України. 2003. № 5. С. 3941.
88. Gustilo R. B. Prevention of infection in the treatment of one thousand and twenty five open fractures of long bones / R. B. Gustilo, J. T. Anderson // Journal of Bone and Join Surgery. 1976. Vol. 58-A. Р. 453458
89. Patzakis M. J. Factors influencing infection rate in open fracture wounds / M. J. Patzakis, J. Wilkins // Clinical Orthopedic and Related Research. 1989. Vol. 243. Р. 3640.
90. Anson L. W. Emergency management of fractures / L. W. Anson. In: Slatter, D. ed. Textbook of Small Animal Surgery, [2nd Edn.] Philadelphia: W. B. Saunders Company, 1993. Р. 16031610.
91. Марунчин А. Застосування металевих пластинок при діафізарних переломах кісток / А. Марунчин // Ветеринарна медицина України. 1999. №2. С. 4041.
92. Петренко О. Рентгенологічний і біопсій ний методи контролю за репаративними процесами в кістковій тканині тварин при остеосинтезі / О. Петренко, Б. Борисович, В. Лісова // Ветеринарна медицина України. 2001. № 12. С. 2022.
93. Петренко О. Характер переломів кісток опорно-рухового апарату та стимуляція репаративних процесів при проведенні остеосинтезу в свійських тварин / О. Петренко, В. Сухонос, А. Макарін // Ветеринарна медицина України. 2001. №7. С. 4041.
94. Анников В. В. Характер и частота травматических повреждений трубчатых костей у мелких непродуктивных животных в городе Саратове / В. В. Анников // ХІV Международный московский конгресс по болезням мелких домашних животных : тезисы докл. М.: 2006. С. 8283.
95. Петренко О. Екстракортикальний остеосинтез стегнової кістки у дрібних свійських тварин / О. Петренко // Ветеринарна медицина України. 2000. № 4. С. 3435.
96. Курбанов Р. З. Интрамедуллярный остеосинтез бедренной кости / Р. З. Курбанов // Ветеринария. 1993. № 6. С. 5758.
97. Мищенко С. Н. Особенности лечения собак с переломами головки и шейки лучевой кости / С. Н. Мищенко // Ветеринарный консультант. 2005. № 22. С. 2021.
98. Сухонос В. Остеосинтез при переломах плечової кістки в ділянках дистального метафізарного хряща у собак / В. Сухонос // Ветеринарна медицина України. 2005. № 2. С. 2931.
99. Башкатова Н. А. Рациональные способы лечения и стимуляции остеосинтеза у собак при переломах трубчатых костей : автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. вет. наук : спец. 16.00.05 «Ветеринарная хирургия» / Н. А. Башкатова. Воронеж, 2000. 22 с.
100. Johnson K. A. Accessory carpal bone fractures in racing Greyhounds: classification and pathology / K. A. Johnson // Veterinary Surgery. 1987. № 16. P. 6064.
101. Pitcher G. D. C. Luxation of the radial carpal bone in a cat / G. D. C. Pitcher // Journal of Small Animal Practice. 1996. № 37. P. 292295.
102. Денеж Э. Перелом сесамовидной кости у ротвейлера / Э. Денеж, П. Муасанье // Ветеринар. 2006. № 6. С. 27.
103. Soissons E. R. M. Etude therapeutique des fractures du bassin et des luxations sacro-iliaques chez les carnivores domestiques: These Pour le doctorat veterinaire / E. R. M. Soissons, Universite Paul-Sabatier De Toulouse. Toulouse, 1988. Р. 104.
104. Петраков К. А. Переломы тазовых костей у собак и кошек / К. А. Петраков, С. М. Панинский // Ветеринария. 1995. № 12. С. 4950/
105. Краснов В. В. Современные подходы к лечению повреждений таза у животных / В. В. Краснов, В. Н. Тимофеев // Ветеринарная патология. 2006. № 2. С. 6469.
106. Кирсанов К. П. Аппарат и способы внешней спице-стержневой фиксации таза мелких домашних животных / К. П. Кирсанов, Н. М. Мельников, И. А. Меньщикова // Ветеринар. 2001. №3. С. 2628.