ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ПЕРСОНАЖНОГО МОВЛЕННЯ В АНГЛІЙСЬКИХ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРАХ КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ

Краткое описание

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

УДК 81’276.3+811.111
БОРИСЕНКО Наталія Дмитрівна

ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ПЕРСОНАЖНОГО МОВЛЕННЯ В АНГЛІЙСЬКИХ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРАХ КІНЦЯ
ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 германські мови
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Левицький Андрій Едуардович,
доктор філологічних наук, професор

ЖИТОМИР 2003

ЗМІСТ

ВСТУП.

6

РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ пОВЕДІНКИ.............................................................................

16

1.1. Особливості вивчення комунікативної поведінки у сучасній лінгвістиці.............................................................................................

16

1.1.1. Базові поняття комунікативної лінгвістики................................

17

1.1.2. Принципи та стратегії спілкування...............................................

21

1.1.3. Мовленнєвий акт як компонент вербальної комунікації та засоби його модифікації.................................................................

28

1.1.4. Комунікативні стереотипи і вербальна комунікація ..................

32

1.2. Комунікативний аспект персонажного мовлення ........................

35

1.2.1. Особливості мовлення персонажів драматичних творів ............

36

1.2.2. Персонажне мовлення й повсякденне спілкування.....................

39

1.3. Гендерна зумовленість комунікативної поведінки індивіда....

44

1.3.1. Стать як фактор соціальної детермінації особистості.....

44

1.3.2. Особливості статусної характеристики комунікантів.............

47

1.3.3. Соціально-психологічні фактори комунікативної поведінки.....

48

1.3.4. Комунікативно-прагматичні фактори мовленнєвого спілкува- ння....................................................................................................

52

1.4. Особливості гендерно зумовленої комунікативної поведінки............

54

1.4.1. Дослідження гендерної диференціації мовлення........................

54

1.4.2. Підходи до аналізу гендерно зумовленої комунікативної поведінки .........................................................................................

61

1.4.3. Методика дослідження гендерно зумовленого персонажного мовлення..........................

68

Висновки з розділу .....

71

РОЗДІЛ 2. КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ гендерно зу- МОВЛЕНОЇ ПОВЕДІНКИ ПЕРСОНАЖІВ сучасної АНГЛІЙСЬКОЇ ДРАМИ........................................................

73

2.1. Гендерні розбіжності комунікативної взаємодії...................................

73

2.1.1. Відмінності мовленнєвих засобів реалізації принципу кооперації.........................................................................................

73

2.1.2. Відмінності мовленнєвих засобів реалізації принципу ввічливості ......................................................

78

2.2. Гендерний аспект стратегій спілкування...............................

84

2.2.1. Особливості кооперативної і конфліктної комунікативної поведінки..............................................

84

2.2.2. Стратегія домінування............................................

88

2.2.3. Стратегія кооперації...........................................

90

2.3. Гендерна комунікативна поведінка в аспекті теорії мовленнєвих актів .......................................................

91

2.3.1. Гендерний аспект вживання прямих мовленнєвих актів...........

92

2.3.1.1. Вживання промісивів.....................................

92

2.3.1.2. Використання директивів..............................................

96

2.3.1.3. Особливості реалізації менасивів.....................

99

2.3.1.4. Використання квеситивів..........................................

103

2.3.1.5. Вживання констативів і перформативів...........

108

2.3.2. Гендерний аспект використання непрямих мовленнєвих актів......................................................

110

2.3.2.1. Вживання транспонованих квеситивів............

111

2.3.2.2. Використання транспонованих констативів і перформативів.....................................................................

116

2.4. Гендерний аспект вживання засобів модифікації мовленнєвого акту.............................................................................................................

118

2.4.1. Використання еліпсису...............................................

119

2.4.2. Вживання незакінчених висловлювань.........................................

120

2.4.3. Використання синтаксичної транспозиції................................

122

2.4.4. Вживання риторичних запитань................................................

123

2.5. Гендерний аспект невербальної комунікативної поведінки........

124

Висновки з розділу......

130

РОЗДІЛ 3. ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ВІДОБРАже- ННя ГендерноЇ ВЕРБАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ПЕРСОНАЖІВ У СУЧАСНІЙ англійській драмі..

134

3.1. Лексичні засоби вираження оцінки у гендерному аспекті.................

134

3.2. Лексичні засоби модифікації прагматичного значення у гендерно- му аспекті..................................................................................................

139

3.2.1. Вживання кваліфікаторів...............................................

140

3.2.2. Використання емфатичного do..............................................
3.2.3. Засоби вираження епістемічної модальності...............

144
146

3.3. Гендерний аспект стилістично забарвленої лексики............................

149

3.3.1. Вживання вульгаризмів..................................................

149

3.3.2. Особливості табуйованої й евфемістичної лексики ...............

158

3.3.3. Використання табуйованих й евфемістичних комунікативів.....

161

3.3.4. Вживання слів іншомовного походження і варваризмів............

166

3.3.5. Особливості професійної лексики у гендерному аспекті............

169

3.3.6. Гендерний аспект елементів дитячого мовлення.........................

171

3.4. Гендерні особливості вживання фразеологізмів...................................

173

3.4.1. Використання ідіом і фразеологічних сполучень............

174

3.4.2. Вживання паремій...............................................

175

3.5. Гендерні розбіжності у використанні звертань.........

176

Висновки з розділу..............

180

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ....

183

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ......

188

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ......

215

ДОДАТКИ ..........................................

217

ВСТУП

У сучасній лінгвістиці все більше активізується інтерес до вивчення функціональної сторони мови, оскільки мовна система може бути адекватно пізнана лише в ході її безпосередньої реалізації [82: 9]. Звернення до людського фактора [10; 92; 109; 140; 256] демонструє місце і роль мови в життєдіяльності людини, її розвитку як особистості. Антропоцентризм як характерна риса лінгвістичної науки на сучасному етапі знаходить своє вираження в посиленні уваги дослідників до комунікативної функції мовних засобів у висловлюванні [36; 56; 82: 14; 120: 4].
Комунікативний напрям у мовознавстві розглядає спілкування як діяльність людей, що направлена на обмін різноманітною інформацією для досягнення певних комунікативних та некомунікативних цілей [130; 162]. Спілкування здійснюється за допомогою мови та забезпечує взаємодію людей у суспільстві. Комунікативна лінгвістика досліджує властивості мовних та мовленнєвих одиниць, що проявляються в процесі спілкування, коли партнери обмінюються інформацією, думками, почуттями, точками зору для вирішення лінгвальних та екстралінгвальних задач [154: 7].
Дослідження комунікації тісно пов'язане з аналізом комунікативної поведінки людини, що активно вивчається в різних сферах мовознавства: психолінгвістиці [142: 272; 143: 160-161], соціолінгвістиці [80: 79; 114: 122-123], лінгвостилістиці [34: 30], когнітивній лінгвістиці [60: 94], прагмалінгвістиці [6: 26; 126: 143]. Вивчення гендерного аспекту комунікативної поведінки [8; 43; 44] має на меті доповнити й розширити дослідження комунікації художніх творів [20; 136; 144].
Необхідність лінгвістичної інтерпретації міжособистісних стосунків, у свою чергу, уможливила виникнення нових напрямів досліджень, одним із яких є гендерна лінгвістика [44; 61]. У центрі її уваги перебуває залежність функціонування мови від гендерних розбіжностей, що виявляються в процесі вербальної комунікації й зумовлені статтю комунікантів. Гендерна диференціація належить до числа універсальних явищ, досліджуваних гуманітарними дисциплінами, крім того, стать комуніканта є одним із соціально-психологічних чинників, вплив яких на комунікативну поведінку людини цікавить сучасних мовознавців [62; 64; 205].
Термін гендер, запозичений із соціальних наук [9; 38; 158], у сучасній лінгвістиці позначає комплекс соціальних, культурних і психологічних явищ, співвідносних зі статтю індивіда [41; 63; 194; 238: 76]. Гендерний аналіз дістав значного розвитку в британській і американській лінгвістиці [170; 182; 185; 186; 191; 184]. За радянських часів проблема гендера у лінгвістиці майже не розроблялася. Останніми десятиліттями роботи у цьому напрямі значно активізувалися в українському й російському мовознавстві [45; 46; 48; 61; 67; 104; 118]. Проте термінологічний і концептуальний апарат цієї порівняно нової сфери мовознавства ще не є усталеним, що робить необхідним подальше дослідження проблеми [43; 98].
Вивчення гендерних розбіжностей комунікативної поведінки є можливим як в процесі реального спілкування [16; 194], так і на основі художньої комунікативної взаємодії. Аналіз мовлення драматичного твору не як готового зразка реального спілкування, а як відображення реальної комунікації з урахуванням її особливого функціонального характеру міститься в працях різних дослідників [87; 107; 108]. При цьому автор реалістичної драми моделює мовлення персонажів, виходячи з бажання передати правду життя”, керуючись своїми знаннями про те, як відбувається повсякденне спілкування в тій чи іншій ситуації. Іншими словами, при створенні мовленнєвої характеристики персонажів драматург керується стереотипами поведінки, зумовленими гендером. Саме виявлення комунікативних особливостей гендерної комунікативної поведінки сучасних англійців в ситуації неформального міжгендерного спілкування в персонажному мовленні сучасної англійської драми є на часі.
Актуальність теми дисертації, що виконана в руслі комунікативної лінгвістики, визначається загальним спрямуванням комунікативної лінгвістики на встановлення гендерних особливостей мовної та мовленнєвої поведінки персонажів сучасної англійської драми. Вивчення гендерних розбіжностей у персонажному мовленні є актуальним, оскільки дозволяє простежити, як мовна характеристика персонажів відображає комунікативні стереотипи драматурга-носія британського варіанта англійської мови.
Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в рамках комплексної теми Проблеми дослідження словникового складу сучасної англійської мови”, що розробляється кафедрою англійської філології Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка, (тема затверджена на засіданні ради Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка 23 лютого 1998 року, протокол №7).
Метою дослідження є виявлення й систематизація гендерних особливостей комунікативної поведінки, якими драматурги наділяють персонажів-чоловіків і персонажів-жінок при зображенні ситуацій неформального міжгендерного спілкування в сучасних англійських драматичних творах, що відбивають побут представників середнього класу.
Для досягнення поставленої мети в роботі розв'язуються конкретні завдання:
уточнити поняття комунікативної поведінки;
дослідити вплив соціально-психологічних та комунікативно-прагматичних факторів на гендерно зумовлену комунікативну поведінку;
встановити комунікативні особливості мовлення персонажів сучасних англійських драматичних творів;
виділити гендерно марковані мовні та мовленнєві засоби відображення комунікативної поведінки персонажів у сучасних англійських драматичних творах;
дослідити гендерні особливості комунікативної взаємодії та її стратегій у мовленні персонажів;
виявити гендерний аспект вживання мовленнєвих актів та засобів їх модифікації;
встановити гендерні розбіжності в невербальній комунікативній поведінці персонажів сучасної англійської драми;
визначити лексико-стилістичні гендерні розбіжності у вербальній поведінці персонажів.
Об'єктом дослідження є діалоги персонажів та ремарки авторів, що відображують ситуації неформального міжгендерного спілкування, у драматичних творах, написаних британськими драматургами (чоловіками й жінками) протягом 70-х 90-х років ХХ століття.
Предметом аналізу є комунікативно-прагматичні й лексико-стилістичні характеристики висловлювань персонажів-чоловіків і персонажів-жінок, характерні для гендерної комунікативної поведінки, відбитої в англійських драматичних творах 70-х 90-х років ХХ століття.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що гендерна комунікативна поведінка розглядається з урахуванням як соціально-психологічних, так і комунікативно-прагматичних факторів. Новим є встановлення особливостей гендерно зумовленої комунікативної поведінки персонажів сучасної англійської драми шляхом залучення персонажного мовлення. Персонажне мовлення вперше розглядається як відображення стереотипу гендерно зумовленої комунікативної поведінки драматурга-носія британського варіанта англійської мови.
Теоретична значущість дисертаційної роботи визначається тим, що її результати та висновки є внеском у вивчення персонажного мовлення драматичних творів, яке розглядається в новому ракурсі з погляду відображення стереотипу гендерної комунікативної поведінки. Аналіз комунікативно-прагматичних факторів, що впливають на гендерну комунікативну поведінку, лінгво-прагматичних та лексико-стилістичних особливостей гендерної комунікативної поведінки, якою драматурги наділяють персонажів, є внеском у розвиток теорії вербальної комунікації, дослідження феномена комунікативної поведінки, розробку проблем гендерної лінгвістики.
Практичне застосування роботи пов'язується з можливістю використання її основних положень й ілюстративного матеріалу в курсах теоретичної граматики (розділ Прагматика речення”), стилістики (Лексичні й синтаксичні стилістичні засоби”), лексикології англійської мови (Лексична система англійської мови”, Типи семантичних змін,” Фразеологічні одиниці”), при розробці спецкурсів з теорії міжособистісної комунікації, гендерної лінгвістики, в практиці викладання англійської мови, для проведення подальших наукових досліджень у галузі комунікативної лінгвістики.
Особистий внесок здобувача полягає у виявленні особливостей гендерної комунікативної поведінки сучасних англійців (чоловіків і жінок), що належать до середнього класу суспільства, в ситуації неформального спілкування. Запропоноване дослідження охоплює комунікативно-прагматичні та лексико-стилістичні особливості гендерно зумовленого мовлення.
Основні положення, що виносяться на захист:
1. Комунікативна поведінка персонажів драматичних творів відображує особливості реального спілкування представників англійського суспільства. Автори драматичних творів враховують гендерний фактор у мовленнєвій характеристиці персонажа. Висловлювання персонажів дають можливість читачу і глядачу ідентифікувати приналежність персонажа до певної статі, оскільки гендер має конструйований характер, тобто мовлення людини відображує її стать.
2. Гендерні розбіжності мовленнєвої характеристики персонажів відбивають знання авторів драматичних творів гендерних особливостей організації мовної й концептуальної картин світу, мовної й комунікативної компетенції чоловіків і жінок, знання ними комунікативно-прагматичних норм процесу спілкування.
3. Гендерні характеристики висловлювань персонажів сучасних англійських драматичних творів відображують гендерну комунікативну поведінку представників середнього класу, що є членами англійського соціума кінця ХХ століття. Зареєстровано певні розбіжності в частоті й особливостях використання одних і тих самих мовних та мовленнєвих засобів в мовленні персонажів протилежних статей. Певні лексичні одиниці й невербальні елементи спілкування характерні лише для комунікативної поведінки персонажів однієї статі.
4. Гендерний аспект комунікативної поведінки, що відображується в драматичних творах, визначається статусно-рольовими характеристиками комунікантів. У ситуації неформального міжгендерного спілкування, коли взаємодіють гендер, соціальний стан, вік, ступінь близькості комунікантів, персонаж-чоловік прагне панувати в міжгендерній комунікативній взаємодії, тоді як персонаж-жінка намагається враховувати інтереси обох співрозмовників. При створенні персонажного мовлення драматурги демонструють, що персонажі-чоловіки й персонажі-жінки характеризуються різними принципами комунікативної взаємодії та стратегіями. Жіноча комунікативна поведінка демонструє, що для жінок пріоритетне значення мають принцип ввічливості й стратегії співробітництва, чоловіча комунікативна поведінка свідчить про те, що чоловіки надають перевагу принципу кооперації й стратегії домінування.
5. Для вербальної поведінки персонажів-жінок більш характерне, порівняно з персонажами-чоловіками, вживання: прикметників загальної позитивної оцінки, засобів вираження епістемічної модальності, евфемізмів, емфатичного do, елементів дитячого мовлення, великої кількості звертань, ідіом й фразеологічних сполучень. Водночас у вербальній поведінці персонажів-чоловіків, порівняно з вербальною поведінкою персонажів-жінок, домінує стилістично знижена лексика, кваліфікатори-лімітатори, варваризми, лексика, пов'язана з професійною діяльністю й технікою, широкий спектр звертань.
6. Лексико-стилістичні гендерні особливості вербальної поведінки у драматичних творах відбивають соціально-психологічні й комунікативно-прагматичні розбіжності в поведінці чоловіків і жінок у ситуації неформального міжгендерного спілкування. Характерні риси чоловічої вербальної поведінки, представленої сучасними британськими драматургами в досліджуваному матеріалі, виявляються в частішому, порівняно з жінками, ігноруванні норм моралі, прийнятих в англійському соціумі, критичній оцінці навколишньої дійсності; демонстрації свого високого інтелектуального рівня. Жіноча вербальна поведінка демонструє більше, в порівнянні з чоловіками, підпорядкування жінок нормам суспільства, невпевненість в оцінці навколишньої дійсності й свого місця в ній, прагнення привернути увагу співрозмовника до висловлювання.
Методологічною основою дослідження є функціональний підхід до вивчення вербальної комунікації, принцип асиметричного дуалізму [59], антропоцентризм, що визначає сучасні дослідження взаємин людини й мови [7; 56; 58; 276]. Теоретична база дослідження інтегрує комунікативний, прагмалінгвістичний та лінгвостилістичний підходи до аналізу мовних та мовленнєвих даних. Вивчення гендерного аспекту персонажного мовлення спирається на дослідження О.Л.Бессонової [16-18], Д. Камерон [184-187], Дж. Коутс [191-194], Л.П.Крисіна [80; 81], В.І.Лагутіна [87], А.П.Мартинюк [99-104], В.Я.Мизецької [107; 108], Л.Б.Нікольського [114], П.Траджилла [262-265], О.Д.Швейцера [163-165], Т.І. Шевченко [167], інших лінгвістів, які досліджували особливості передачі реальної комунікації у художньому мовленні.
Проведене дослідження має синхронний характер, методика дослідження визначається завданнями, матеріалом та загальною спрямованістю роботи, що зумовили її концептуальні засади.
Застосовані в роботі методи контекстуального, компонентного, кількісного та статистичного аналізу визначаються метою і завданнями дослідження. Контекстуальний аналіз був використаний для визначення характеру гендерних розбіжностей, що дозволило виявити лексико-стилістичні та прагматичні особливості жіночої і чоловічої комунікативної поведінки. Компонентний аналіз уможливив виділення лексико-стилістичних розбіжностей жіночої та чоловічої вербальної поведінки. Для виявлення кількісних характеристик особливостей гендерної комунікативної поведінки використані методи кількісного й статистичного аналізу.
Матеріалом для дослідження стали 36 драматичних творів (обсягом 1898 сторінок) останніх 30 років, написаних британськими авторами та присвячених опису побуту представників середнього класу. Загальний обсяг вибірки становить 3000 фрагментів драматичних творів (діалоги персонажів та ремарки авторів), де представлене неформальне міжгендерне спілкування між подружніми парами, коханцями, знайомими, родичами, приятелями. Вибір драми як матеріалу для гендерних досліджень зумовлений тим, що мова драматичних творів, поєднуючи риси мови белетристики й розмовного мовлення, становить комунікацію, створену драматургом на підставі реального спілкування.
Апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на міжнародних конференціях Методологічні проблеми психології мислення і мовної діяльності” (м. Тернопіль, 1997 р.), IATEFL (м. Харків, 1997 р.), TESOL (м. Вінниця, 1998 р., м. Київ, 2001 р.), ЛІНГВАПАКС VIII (Київ, 2000 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції Проблеми підготовки студентів-філологів у педвузі” (м. Житомир, 1996 р.), науково-практичній конференції Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003 р.).
Основні теоретичні положення й результати дослідження відображено в статтях і тезах на вказаних конференціях і в навчальному посібнику авторки Гендерний аналіз у лінгвістиці”.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, джерел ілюстративного матеріалу і додатків.
У вступі визначаються цілі й завдання дослідження, обгрунтовуються його актуальність, наукова новизна, теоретична значущість і практична цінність, формулюються положення, що виносяться на захист.
В першому розділі Основи дослідження комунікативної поведінки” представлено основні положення дослідження; проаналізовано особливості персонажного мовлення; виявлено гендерні відмінності комунікативної поведінки; уточнено поняття комунікативної поведінки, розглянуто соціально-психологічні й комунікативно-прагматичні фактори, що її зумовлюють; визначено гендер як фактор, що впливає на комунікативну поведінку людини.
Другий розділ Комунікативні особливості гендерно зумовленої поведінки персонажів сучасної англійської драми” присвячено аналізу особливостей комунікативної поведінки в аспекті теорії мовленнєвих актів. У ньому виявлено гендерні розбіжності у виборі стратегій і тактик організації комунікативної взаємодії в персонажному мовленні, а також гендерні розбіжності невербальної комунікативної поведінки.
У третьому розділі Лексико-стилістичний аспект відображення гендерної вербальної поведінки персонажів у сучасній англійській драмі” розкрито поняття вербальної поведінки, проаналізовано лексико-стилістичні гендерні розбіжності у висловлюваннях персонажів, досліджено гендерний аспект використання засобів вираження аксіологічного та модифікації прагматичного значень, стилістично зниженої лексики, слів іншомовного походження і варваризмів, професійної лексики, елементів дитячого мовлення, фразеологізмів та звертань. Результати дослідження підкріплено кількісним та статистичним аналізом.
У висновках узагальнено результати дослідження, сформульовано його основні підсумки й намічено перспективи подальших розробок в сфері комунікативної та гендерної лінгвістики. Загальні висн

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Комунікативна поведінка носіїв британського варіанта англійської мови має розбіжності, зумовлені статтю, що дістали назву гендерних. Вивченню гендерних розбіжностей присвячено праці лінгвостилістів, представників прагмалінгвістики, когнітивної лінгвістики, психолінгвістики.
У суспільній свідомості зафіксовано певні стереотипи гендерної комунікативної поведінки. При цьому чоловіча комунікативна поведінка сприймається носіями мови як норма, а жіноча як відхилення від неї. Стереотипи гендерної комунікативної поведінки впливають на сприйняття комунікантів протилежної статі й на формування адекватної статі комунікативної поведінки. Драматичний твір як продукт діяльності автора втілює мовне і мовленнєве відображення комунікативних стереотипів, зумовлених гендером і наявних у суспільстві, членом якого є автор. Створюючи персонажне мовлення драми автор спирається на власний досвід реального спілкування і відбиває свої знання стереотипів про комунікативну взаємодію статей. Конструйований характер гендера і висновок перформативного підходу про те, що у вербальному спілкуванні комунікант маніфестує свій гендер за допомогою мовних засобів, дозволяє драматургу конструювати гендер персонажа в його висловлюваннях.
Лінгвістичний аналіз гендерних розбіжностей проведений нами за допомогою термінологічного апарату комунікативної лінгвістики з урахуванням статі як специфічно значимого фактора, що впливає на комунікативну поведінку. Основою гендерних особливостей комунікативної поведінки є психологічні розбіжності між статями, статево-рольовий розподіл праці, розбіжності комунікативно-прагматичного характеру.
Аналіз гендерних особливостей висловлювань персонажів сучасної англійської драми дозволяє відтворити гендерну комунікативну поведінку сучасних англійців, представників середнього класу, в неформальній міжгендерній комунікативній взаємодії, оскільки в процесі створення образів персонажів автор прагне максимально точно відобразити їх гендерні характеристики й відбиває власні погляди на проблему взаємин статей.
Вивчення гендерних особливостей комунікативної поведінки людини вимагає розгляду її вербальної і невербальної поведінки як складників комунікативної поведінки людини. Аналіз комунікативної поведінки і її складників показує, що гендерні особливості мають як імовірний, так й інвентарний характер.
Аналіз гендерних розбіжностей комунікативної поведінки персонажів дозволяє виділити кілька аспектів: 1) гендерні розбіжності в організації комунікативної взаємодії; 2) гендерні розбіжності у виборі стратегій здійснення комунікативної взаємодії; 3) гендерні розбіжності в ході реалізації мовленнєвих актів; 4) гендерні розбіжності, що виявляються у виборі засобів модифікації мовленнєвого акту; 5) гендерні розбіжності в реалізації невербальної комунікативної поведінки.
Розбіжності в комунікативній поведінці пов'язані зі статусом людини. В ситуації нижчий за статусом вищий за статусом експліцитні розбіжності в комунікативній поведінці цілком визначаються статусом персонажа. У неформальному міжгендерному спілкуванні друзів і родичів розбіжності в комунікативній поведінці визначаються взаємодією гендера як статусної характеристики із соціальними ролями, що виконуються винятково представниками однієї статі і їхнім стереотипним сприйняттям.
Результати дослідження показують, що персонажі-чоловіки виявляють тенденцію домінувати в комунікативній взаємодії чоловік жінка. При створенні мовленнєвої характеристики персонажів-жінок драматурги виявляють тенденцію до використання в їх репліках засобів, що демонструють як їх залежне положення в комунікативній взаємодії жінка чоловік, так і прагнення усталити статус співрозмовника відповідно до вимог стратегій позитивної і негативної ввічливості.
Комунікативна поведінка персонажів-чоловіків демонструє прагнення до динамічності, стислості висловлювання, впевненість у правильності своїх припущень у неформальній міжгендерній комунікативній взаємодії. Висловлювання персонажів-жінок свідчать про тенденцію не завершувати свої думки, використовувати засоби, що залучають співрозмовника до комунікативної взаємодії й запрошують його розділити власну думку, привертають підвищену увагу до висловлювання, дозволяють слухачу вибрати один із запропонованих варіантів. Персонажі-жінки демонструють власною комунікативною поведінкою врахування інтересів обох співрозмовників відповідно до вимог принципу і теорії ввічливості.
Аналіз гендерних порушень принципів кооперації і принципів ввічливості показує, що для комунікативної поведінки персонажів-чоловіків пріоритетне значення при організації комунікативної взаємодії має принцип кооперації, а для персонажів-жінок принцип ввічливості. У комунікативній поведінці персонажів-чоловіків віддається перевага елементам конфліктного стилю спілкування і стратегії домінування, тоді як у мовленні персонажів-жінок виявляється тенденція до використання стилю і стратегії кооперації. Персонажі-чоловіки виявляють тенденцію ігнорувати стратегії позитивної й негативної ввічливості.
Розгляд гендерних розбіжностей використання невербальної комунікативної поведінки в експлікованому у драмі неформальному міжгендерному спілкуванні свідчить, що жінки повніше виражають свої емоції невербальними засобами. Невербальні елементи використовуються драматургом лише для характеристики представників однієї статі, що пов'язане зі стереотипом про розбіжності в емоційній сфері чоловіків і жінок.
Гендерні розбіжності вербальної поведінки персонажів виявляються при виборі таких лексико-стилістичних засобів: 1)оцінних; 2)засобів вираження градуальності; 3) вульгаризмів; 4) табу й евфемізмів; 5)комунікативів; 6) варваризмів; 7) звертань; 8) фразеологізмів; 9) засобів епістемічной модальності; 10) елементів дитячого мовлення; 11)лексики, пов'язаної з професійною діяльністю й технікою.
Жіноча вербальна поведінка включає вживання засобів загальної позитивної оцінки; лексичних одиниць на позначення надмірності в характеристиці ступеня прояву ознаки; евфемізмів; комунікативів, що містять фразеологічні одиниці й евфемізми; звертань, фразеологічних одиниць; елементів дитячого мовлення; засобів модифікації прагматичного значення в бік зниження категоричності. У результаті автор створює образ персонажа-жінки, не впевненої в правильності сприйняття навколишнього світу, що демонструє залежність від норм моралі суспільства і прагне привернути увагу співрозмовника.
Чоловіча вербальна поведінка включає вживання вульгаризмів; лексики, пов'язаної з професійною діяльністю й технікою; засобів загальної негативної оцінки; лексичних одиниць, що зменшують ступінь прояву ознаки; комунікативів, які містять вульгаризми і табуйовану лексику; широкий спектр фамільярних звертань. У результаті проведеного аналізу виникає образ більш упевненого в собі й у власному сприйнятті світу, порівняно з персонажем-жінкою, персонажа-чоловіка, що критично оцінює навколишню дійсність й ігнорує норми моралі суспільства.
Констатовані гендерні розбіжності свідчать про те, що особливості вербальної поведінки чоловіків і жінок пов'язані з більшим тиском норм суспільства на жінок, ніж на чоловіків, і, відповідно, з більшою залежністю жінок від цих норм. Вербальна поведінка жінки демонструє її прагнення зміцнювати статус співрозмовника відповідно до стратегій позитивної ввічливості: прояв уваги до людини, доброзичливе ставлення до співрозмовника (вживання звертань, комунікативів), позитивний настрій мовця (загальна позитивна оцінка), тактовна зацікавленість у думці співрозмовника (емфатичне do), уникнення незгоди (модератори) й негативної ввічливості: формулювання висловлювань у пом'якшувальному модальному оформленні (засоби вираження епістемічной модальності), тоді як чоловіки виявляють зневажливе ставлення до співрозмовника-жінки.
Таким чином, використовуючи гендерно марковані елементи комунікативної поведінки сучасні британські драматурги створюють цілісні образи персонажів-чоловіків і персонажів-жінок, що мають різну гендерно зумовлену комунікативну поведінку. Мовленнєва характеристика персонажів маніфестує їх гендер і відбиває знання авторів про наявні в сучасному британському суспільстві, членом якого він є, стереотипи гендерної комунікативної поведінки англійців, представників середнього класу, в ситуації неформального міжгендерного спілкування, коли комуніканти виконують роль подружжя, родичів, коханців і знайомих.
Результати роботи окреслюють шляхи подальшого лінгвістичного дослідження комунікативної поведінки, комунікативного аспекту повсякденного спілкування в руслі мовного функціонування і можуть бути використані в розробці понять комунікативної та гендерної лінгвістики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алєксєєва І.О. Евфемізми як відображення соціальних змін: від позначення табу до етикетних форм та політичної коректності // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: КНУ ім. Т.Г. Шевченка. 2002. № 7. С. 1-10.
2. Алмоний. Комментарий к Об истолковании” Аристотеля // Античные теории языка и стиля (антология текстов) / Под ред. И.М. Троцкого, С.В.Меликовой-Толстых. С.-Пб.: АЛЕТЕЙЯ. 1996. С. 79-84.
3. Антинескул О.А., Двинянинова Г.С. Статусные роли говорящих и их речь (на материале английского языка). Пермь: Изд-во Перм. гос. ун-та, 1998. 95 с.
4. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.:Высшая школа, 1973. 303 с.
5. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. Л.:Просвещение, 1981. 295 с.
6. Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 3-42.
7. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
8. Бакушева Е.М. Особенности эмоциональной речи мужчин и женщин (на материале французского языка) // Язык и эмоции: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена. 1995. С. 32-37.
9. Балакірєва О.Л. Громадська думка про статево-рольові стереотипи в гендерному світогляді // Гендерний аналіз українського суспільства / Під ред. Т. Мельник. К.: ПРООН. 1999. С. 103-112.
10. Бацевич Ф. Основи девіатології. Львів: Видавництво ЛНУ, 2000. 236с.
11. Белл Р. Социолингвистика. Цели, методы и проблемы: Пер. с англ. М.:Международные отношения, 1980. 318 с.
12. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Киев. ун-т им. Т. Шевченка, 1997. 288 с.
13. Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: КНУ ім. Т.Г. Шевченка. 2001. №5. С.15-22.
14. Бєлова А.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: КНУ ім. Т.Г. Шевченка. 2002. №7. С. 43-54.
15. Беркнер С.С. Развитие языка английской драмы и его место в функционально-стилистической системе национального языка (XVI-XX в.в.): Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. ун-т. М.,1988. 34с.
16. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: ДонНу, 2002. 362 с.
17. Бєссонова О.Л. Способи вираження оцінки й оцінні стратегії в мовленнєвій поведінці чоловіків та жінок // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ. 2002. №3 (14). С. 41-48.
18. Бєссонова О.Л. Ціннісна картина світу: гендерний аспект // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. Донецьк: ДонНУ. 2002. Вип.6. С. 23-28.
19. Богданов В.В. Речевое общение: Прагматические и семантические аспекты. Л.: Ленинград. гос. ун-т, 1990. 88 с.
20. Бондаренко Я.А. Комунікативно-когнітивна характеристика мовлення персонажа (на матеріалі мовлення М. Герцога з однойменного роману С.Белоу) // Вісник ЖДПУ. Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ. 2001. Вип. 8. С. 180-184.
21. Борисенко Н.Д. Введение элементов социолингвистики в практику преподавания английского языка // Матеріали конф. Проблеми методологічної підготовки студентів-філологів у педвузі”. Житомир: Житомир. держ. пед ін-т ім. І. Франка. 1996. С. 23-24.
22. Борисенко Н.Д. Лингвистическая проблема пола в современном английском обществе // Актуальні проблеми теоріі комунікації та викладання іноземних мов: Вісник Харків. держ ун-ту. Сер. романо-герм. філол Харків: Константа. 1997. №390 . С. 17-19.
23. Борисенко Н.Д. Проблема статевої диференціації сучасного англійського мовлення // Актуальні питання вивчення мови, мовлення і перекладу: Вісник КДЛУ. Дослідження молодих вчених. Сер. Філологія. К.: Киів. держ. лінгв. ун-т. 1997. Вип. 2. С. 11-15.
24. Борисенко Н.Д. Статева диференціація мовної поведінки // Лабораторія славістичних студій. Сер. філософ. та методол. Тернопіль: Тернопіль. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. 1997. Вип. 3: Методологічні проблеми психології мовленнєвої та мовної діяльності. С. 62-63.
25. Борисенко Н.Д. Гендерні відмінності використання комунікативів (на матеріалі сучасної англійської драматургії) // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. К.: Логос. 1999. Вип. 2, ч. 3. С. 138-143.
26. Борисенко Н.Д. Гендерний аналіз у лінгвістиці: Навчальний посібник. Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2000. 31 с.
27. Борисенко Н.Д. Прагматический аспект вербального поведения коммуникантов: гендерный анализ (на материале современных английских драматических произведений) // Філологія, педагогіка і психологія в антропоцентричних парадигмах: Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київ. держ. лінгв. ун-ту (ЛІНГВАПАКС VIII). Сер. Філологія. Педагогика. Психологія. К.: Видавничий центр Київ. держ. лінгв. ун-ту. 2000. Вип. 3. С. 371-378.
28. Борисенко Н.Д. К вопросу о социокультурном подходе к проблеме пол-язык” // Актуальные направления функциональной лингвистики: Материалы Всеросс. науч. конф. Языковая ситуация в России конца ХХ века” (г. Кемерово, 1-3 декабря 1997 г.). Томск: Изд-во Том. ун-та. 2001. С. 133-135.
29. Борисенко Н.Д. Моделирование гендерного аспекта персонажной речи в английской драме второй половины ХХ столетия // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. 2002. С. 326-329.
30. Борисова Т.С. Оцінні стереотипи образів персонажів в пригодницьких творах // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Київ нац ун-т ім. Т.Г. Шевченка. 2000. № 4. С. 51-58.
31. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Языки русской культуры, 1997. 576 с.
32. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. Лингвострановедение и преподавание русского языка как иностранного. М.: Русский язык, 1976. 150 с.
33. Виноградов В.В. О художественной прозе // Избранные труды. М.: Наука, 1980. С. 56-284.
34. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий. Варианты речевого поведения. М.: Наука, 1993. 172 с.
35. Волошина О.В. Структура і семантика еліпсиса в сучасній англійській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К: Київ нац ун-т ім. Т.Г. Шевченка. 2002. № 7. С. 87-90.
36. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. № 1. С. 64-72.
37. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
38. Гайденко В.О. Феміністська епістемологія як постнекласичний феномен: Автореф. дис канд. філософ. наук: 09.00.02 / Київ нац ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 2000. 18 с.
39. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской культуры, 1998. 786 с.
40. Галинская И.Л., Гловер Д., Каплан К. Гендерные исследования // Культурология. Дайджест. 2002. №2 (21). С. 22-26.
41. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1958. 459 с.
42. Головин Б.Н. Язык и статистика. М.: Просвещение, 1971. 191 с.
43. Городникова М.Д. Гендерный фактор и распределение социальных ролей в современном обществе // Гендерный фактор в языке и коммуникации: Сб. науч. трудов. Иваново: Юнона. 1999. С. 23-27.
44. Городникова М.Д. Гендерный аспект обращений как фактор речевого регулирования // Гендер как интрига познания / Под ред. А.В.Кирилиной. М.: Рудомино, 2000. С. 81-92.
45. Горошко Е.И. Особенности мужского и женского вербального поведения: (психолингвистический анализ): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.19 / Институт языкознания РАН. М., 1996. 27 с.
46. Горошко Е.И., Кирилина А.В. Гендерные исследования в лингвистике сегодня // Гендерные исследования. 1999. №2. С. 234-241.
47. Дейк Т.А., ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
48. Добровольский Д.О., Кирилина А.В. Феминистская идеология в гендерных исследованиях и критерии научности // Гендер как интрига познания / Под ред. А.В. Кирилиной. М.: Рудомино. 2000. С. 19-35.
49. Егорова М.А. Реализация просьбы в диалогическом дискурсе // Материалы конференции: Актуальные проблемы прагмалингвистики”. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1996. С. 27-28.
50. Засковец И.А. Стереотипный образ женщины в СМИ // Материалы докл. междунар. науч. конф. Стратегии коммуникативного поведения”. Мн.:Минск. гос. лингв. ун-т. 2001. Ч. 1. С. 28-32.
51. Зоненашвили Д.С. Диалог в драме и диалог в прозе: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед ин-т. ин.яз. им. М. Тореза. М.,1980. 20 с.
52. Иванова В.И. Коммуникативная семантика предложения-высказывания // Язык и дискурс. Когнитивные и коммуникативные аспекты : Сб. науч. тр. Тверь: Изд-во Твер. гос. ун-та. 1997. С. 16-22.
53. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. К.: ИСНО, 1985. 88 с.
54. Исерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. М.:УРСС, 2002. 284 с.
55. Каменская О.Л. Текст и коммуникация. М.: Высшая школа, 1990. 152с.
56. Карабан В.И. Сложные речевые акты как речевые единицы: Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос.ун-т. им. Т.Г. Шевченка. К.,1989. 39 с.
57. Карасик В.И. Язык социального статуса. М.: Институт языкознания РАН, 1992. 330 с.
58. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 263 с.
59. Карцевский С. Об асимметричном дуализме лингвистического знака // Звегинцев В.А. История языкознания XIX-XX веков в очерках и извлечениях. М.: Просвещение. 1965. Ч. II. С. 85-90.
60. Кибрик А.А. Моделирование многофакторного процесса: выбор референциального средства в русском дискурсе // Вестник Московского университета: Сер. 9. Филология. М.: Изд-во МГУ. 1997. №4. С. 94-105.
61. Кирилина А.В. Развитие гендерных исследований в лингвистике // Филологические науки. 1998. №2. С. 29-35.
62. Кирилина А.В. Гендер: лингвистические аспекты. М.: Институт социологии РАН, 1999. 189 с.
63. Кирилина А.В. Гендерные аспекты массовой коммуникации // Гендер как интрига познания / Под ред. А.В. Кирилиной. М.: Рудомино. 2000. С.47-80.
64. Кирилина А.В. Гендерные аспекты языка и коммуникации: Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.19 / Моск. гос. лингв. ун-т. М., 2000. 40с.
65. Клюев Е.В. Речевая коммуникация. М.: ПРИОР, 1998. 224 с.
66. Кобозева И.М. Вступительная статья. Теория речевых актов” как один из вариантов теории речевой деятельности // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1986. Вып. 17: Теория речевых актов С.7-21.
67. Козачишина О.Л. Відображення особливостей мовної картини світу жінки-письменниці в авторській образності (на матеріалі сучасних американських коротких оповідань) // Наукові записки. Сер. Філологія. Вінниця: Він. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. 2001. Вип. 3. С.233-237.
68. Козачишина О.Л. Фокалізатор-жінка у художніх текстах сучасних американських письменниць // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у школах. Вінниця: Він. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. 2001. Вип. 5. С. 15-17.
69. Козачишина О.Л. Кількісні та якісні особливості емотем у коротких оповіданнях сучасних американських авторок // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у школах. Вінниця: Він. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. 2002. Вип. 6. С. 24-26.
70. Колшанский Г.В. Паралингвистика. М.: Наука, 1974. 80 с.
71. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в языке. М.: Наука, 1990. 108 с.
72. Кон И.С. Социология личности. М.: Политиздат, 1967. 383с.
73. Кон И.С. Психология половых различий // Вопросы психологии. 1981. №2. С. 47-57.
74. Кон И. Введение в сексологию. М.: Медицина, 1989. 336 с.
75. Кравченко А.В. Язык и восприятие: когнитивные аспекты языковой категоризации. Иркутск: Изд-во Иркутск. гос. ун-та, 1996. 160 с.
76. Красина Е.А. Говорящий”, Слушающий” и Действительность” в русских перформативных высказываниях // Актуальные направления функциональной лингвистики: Материалы Всеросс. науч. конф. Языковая ситуация в России конца ХХ века” (г. Кемерово, 1-3 декабря 1997 г.). Томск: Изд-во Том. ун-та. 2001. С. 190-193.
77. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс лекций. М.: ИТДГК Гнозис”, 2002. 284 с.
78. Краткий словарь когнитивных терминов / Сост. Е.С. Кубрякова, В.З.Демьянко, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина. М.: МГУ, 1996. 245 с.
79. Кречмар А. О понятийном аппарате социологической концепции личности // Теория и методы: Социальные исследования. М.: Наука. 1970. Вып. 5. С. 77-88.
80. Крысин Л.П. О речевом поведении человека в малых социальных общностях (постановка вопроса) // Язык и личность / Под ред. Л.П.Крысина. М.: Наука. 1989. С. 78-85.
81. Крысин Л.П. Социолингвистические аспекты изучения современного русского языка. М.: Наука, 1989. 186 с.
82. Кубрякова Е.С. Парадигма научного знания в лингвистике и ее современный статус // Изв. РАН. Серия лит-ры и языка. 1994. №2. С.3-15.
83. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: ИЯ РАН, ТГУ, 1997. 331 с.
84. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. М.:Международные отношения, 1972. 288 с.
85. Кунц Э.А. Политическая корректность против сексизмов в английском языке // Материалы междунар. конф. Актуальные проблемы германистики и романистики”. Смоленск: СГПУ. 2002. Вып. 6. Ч. 1. С. 66-72.
86. Лабов В. Исследование языка в его социальном контексте: Пер. с англ. // Новое в лингвистике. М.: Прогресс. 1975. Вып. 7: Социолингвистика. С. 96-182.
87. Лагутин В.И. Проблемы анализа художественного диалога (к прагматической теории драмы). Кишинев: ШТИИНЦА, 1991. 95 с.
88. Левицкий А.Э. Методические рекомендации к изучению темы Градуальность признака и языковые средства ее выражения”. Житомир: Житомир. гос. пед ин-т, 1989. 40 с.
89. Левицкий А.Э. Функционально-семантическое поле квалификации степени проявления признака в современном английском языке: Дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1991. 185 с.
90. Левицький А.Е. Особливості функціональної переорієнтації одиниць зниженого стилістичного тону сучасної англійської мови // Лабораторія славістичних студій. Сер. філософ. та методол. Тернопіль: Тернопіль. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. 1997. Вип. 3: Методологічні проблеми психології мовленнєвої та мовної діяльності. С. 177-179.
91. Левицкий А.Э. Функциональные подходы к классификации современного английского языка. К.: АСА, 1998. 362 с.
92. Левицкий А.Э. Явление функциональной переориентации языковых единиц (на примере новых слов и значений современного английского языка) // Вісник Київ. держ. лінгв. ун-ту. Сер. Філологія. К.: КДЛУ. 1999. Т. 2, №1. С. 48-53.
93. Ленеккер Р.У. Когнитивная грамматика. М.: РАН ИНИОН, 1992. 56 с.
94. Леонтьев А.А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. М.: Наука, 1969. 305 с.
95. Леонтьев А.А. Факторы вариативности речевых высказываний // Основы теории речевой деятельности / Под ред. А.А. Леонтьева М.: Наука. 1974. С. 29-35.
96. Леонтьева О.Ю., Мартынюк А.П. Стереотипы мужских и женских качеств в речи авторов мужчин и женщин. Харьков: Харьк. гос. ун-т им. А.М.Горького, 1989. 9 с. Деп. в ИНИОН АН СССР 20.07.1989 г., №38936.
97. Максимова Е.П. Высказывание оценки в дискурсе // Язык и дискурс: Когнитивные и коммуникативные аспекты: Сб. науч. тр. Тверь: Твер. гос. ун-т, 1997. С. 3-8.
98. Малишевская Д.Ч. Базовые концепты культуры в свете гендерного подхода (на примере оппозиции Мужчина/Женщина”) // Фразеология в контексте культуры / Под ред. В.Н. Телия. М.: Языки русской культуры. 1999. С. 180-186.
99. Мартынюк А.П. Об отражении женских и мужских стереотипов в языке. Харьков: Харьк. гос. ун-т им. А.М. Горького, 1986. 13 с. Деп. в ИНИОН АН СССР 2.02.1987 г., №28098.
100. Мартынюк А.П. О реализации принципа вежливости в речи мужчин и женщин // Человек и речевая деятельность: Вестник ХГУ. Харьков: Изд-во Харьк. ун-та. 1989. №339. С. 89-92.
101. Мартынюк А.П., Касимова Я.А. Наречия, выражающие различную степень уверенности говорящего в речи мужчин и женщин в современном английском языке. Харьков: Харьк. гос. ун-т им. А.М. Горького, 1989. 6 с. Деп. в ИНИОН АН СССР 29.08.1989 г., №39448.
102. Мартынюк А.П., Медведева Т.С. Некоторые оценочные высказывания в речи мужчин и женщин. Харьков: Харьк. гос. ун-т им. А.М. Горького, 1990. 5 с. Деп. в ИНИОН АН СССР 28.08.1990 г., №42766.
103. Мартинюк А.П., Пищикова К.В. Гендернi комунікативнi стратегii в дискурсi // Актуальні проблеми теоріі комунікації та викладання іноземних мов: Вісник ХДУ. Сер. романо-германськ. фiлол. Харків: Константа. 1998. №424. С. 81-85.
104. Мартинюк А.П., Пищикова Е.В. Сравнительный анализ гендерной стратегической ориентации // Актуальні проблеми теоріі комунікації та викладання іноземних мов: Вісник ХДУ. Сер. романо-германськ. філол. Харків: Константа. 1999. №435. С. 91-97.
105. Мартысюк Н.П. Стратегии речевого поведения как отражение гендерных социальных ролей (в ситуации конфликта): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Минск. гос. лингв. ун-т. Минск, 2001. 22с.
106. Медведєва Л.М., Старикова О.М., Медведєва Н.Ю. Лінгвістичні читанні: Аспекти варіативності мови: Навч. посібн. для студентів фак. ін. мов ун-тів і пед інститутів. К.: Вища школа, 1993. 223 с.
107. Мизецкая В.Я. Коммуникативно-речевая организация персонажной системы в драматургическом тексте. Одесса: Черноморье, 1992. 150 с.
108. Мизецкая В.Я. Композиционно-речевая организация драматургического текста (на материале англоязычных пьес XVI-XX в.в.). Автореф. дис... докт. филол. наук: 10.02.04 / КГУ им. Т.Шевченко. К.,1992. 29 с.
109. Минкин Л.М. Аспекты синтезированной теории прагматики // Вісник Київ.держ. лінгв. ун-ту. Сер. Філологія. К.: КДЛУ. 1998. Т. 1, №1. С. 20-24.
110. Міщенко В.Я. Комплімент в мовленнєвій поведінці представників англомовних (британської та американської) культур: Авто